КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

РОСОЛЯК ОКСАНА БОГДАНІВНА

УДК 342.4 : 336.143

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

12.00.02 – конституційне право; муніципальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Колодій Анатолій Миколайович
доктор юридичних наук
професор

Київ – 2010

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 16
1.1. Джерельна база і стан наукового опрацювання дисертаційної
проблеми 16
1.2. Методологічні засади дисертаційного дослідження 38
Висновки до розділу 1 48
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 51
2.1. Поняття бюджетної політики, її функції та завдання 51
2.2. Конституційно-правові моделі бюджетної політики: зарубіжний досвід 68
2.3. Конституційна норма – базовий елемент здійснення державної бюджетної політики в Україні 91
2.4. Конституційні принципи як засада бюджетної політики сучасної України 121
Висновки до розділу 2 141
РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ 144
3.1. Конституційно-правове забезпечення діяльності Верховної Ради України по розгляду та затвердженню Державного бюджету України 144
3.2. Конституційно-правові засади діяльності органів виконавчої влади по формуванню та виконанню Державного бюджету України 160
3.3. Місце і роль місцевого самоврядування у бюджетній політиці України 172
3.4. Юридична відповідальність за правопорушення у бюджетній сфері. Роль правоохоронних органів у здійсненні бюджетної політики України 183
Висновки до розділу 3 197
ВИСНОВКИ 202
ДОДАТКИ 209
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 215

ВСТУП

Актуальність теми. У період становлення в Україні демократичних засад суспільного розвитку, ринкової економіки, соціально спрямованої правової держави, творення повноцінного, зрілого громадянського суспільства дослідження конституційно-правових засад бюджетної політики держави не може бути неактуальним. Здійснення суспільного та державного розвитку на конституційних засадах є запорукою його усталеності. Особливо зростає актуальність увідповіднення суспільного й державного життя конституційним принципам та положенням в умовах руйнації засад державності, національного суверенітету, політичної та економічної нестабільності, що спостерігається в нинішній Україні. Неготовність інститутів державної влади до партнерських взаємин із людиною-громадянином, прагнення влади, що дуже віддалилася від народу, продовжити себе в часі будь-якою ціною; подальше посилення корумпованості державного чиновництва; порушення прав та свобод людини і громадянина, що є типовим явищем; розбалансованість різних гілок влади в результаті політичної реформи, слабкість громадянського суспільства, духовно-моральна криза, що поглиблюється, культивування сили як права, тощо – ці внутрішні та ще, крім них, і зовнішні загрози, що створюються глобалізаційними впливами, формуванням та реконструкцією світового ринку, нового економічного устрою, що формується на пострадянському просторі, інформаційним бумом, є доволі істотними для молодої української державності чинниками, що особливо загострюють актуальність проблеми ствердження конституціалізму в українських умовах.
Оскільки бюджетна політика держави – засіб забезпечення економічного, соціального та культурного розвитку українського суспільства, ствердження демократичних цінностей, прав і свобод людини, її всебічного, повноцінного розвитку, обороноздатності країни, національної безпеки, конкурентоспроможності держави на міжнародній арені тощо, ґрунтувати її на конституційних цінностях, принципах та положеннях є нагальною необхідністю. Відступ, відхилення від них, а тим паче заперечення їх, можуть привести державу і суспільство до непередбачених негативних наслідків – аж до втрати державної незалежності та повернення до тоталітаризму в різних формах.
Нині, в контексті продовження конституційної реформи, внесення змін до Конституції України дуже важливо, щоби бюджетна політика ґрунтувалася на таких конституційних приписах, які відповідали б загальному гуманістично-демократичному правному духові чинної Конституції. Увідповідненим йому має бути і бюджетне законодавство.
Все, зазначене вище, вплинуло на вибір теми дисертаційного дослідження. Крім цього, її вибір зумовлений тим, що до дослідження конституційно-правових засад бюджетної політики не звертались українські конституціалісти, зокрема, на рівні дисертаційного дослідження цю тему поки що ніхто не досліджував. Опрацьовували її переважно фахівці з фінансово-бюджетного права та економіки. Ситуацію незвертання до цієї проблеми науковців-конституціалістів можна пояснитидомінуванням в українській конституційно-правовій науці стереотипів мислення, сформованого в умовах неринкової економіки, де не існувало громадянського суспільства з його інтересом, відмінним від державного, а були всеохоплююча держава та її інтерес; не ділили власність на державну та суспільну, комунальну і приватну, а була єдина державна власність тощо. З огляду на це, є нагальна потреба, щоб представники української конституційної галузі права інтенсифікували дослідження зазначеної проблеми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано відповідно до пп. 5-1, 5-2, 5-3 наказу МВС України „Про затвердження Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років” від 5 липня 2004 року №755; здійснене в межах планів науково-дослідних робіт кафедри конституційного та міжнародного права КНУВС.
Обраний напрям дослідження випливає також з основних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 14 березня 2000 року №1072, Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, схваленої Законом України „Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 21 листопада 2002 року №228-IV.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного університету внутрішніх справ.
Тема дисертації затверджена Вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 2 від 28 лютого 2006 року).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в концептуальному висвітленні конституційно-правових засад бюджетної політики сучасної України і внесенні науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного конституційного та бюджетного законодавства.
Для досягнення мети дисертаційної роботи потрібно було вирішити наступні завдання:
– висвітлити стан наукового опрацювання конституційних засад бюджетної політики;
– визначити методологічні підходи до проблеми здійснення бюджетної політики на конституційно-правових засадах;
– провести науковий аналіз сутності бюджетної політики як основи функціонування бюджетної системи України;
– дослідити зарубіжні конституційно-правові моделі бюджетної політики;
– обґрунтувати значимість конституційних норм у бюджетній політиці;
– з’ясувати роль і значимість у бюджетній політиці конституційних цінностей та принципів;
– дослідити конституційно-правове забезпечення діяльності Верховної Ради України з розгляду і затвердження Державного бюджету України;
– проаналізувати місце і роль виконавчої влади України у формуванні та виконанні Державного бюджету України;
– розкрити конституційно-правові засади діяльності місцевого самоврядування та його органів у бюджетній сфері;
– висвітлити питання юридичної відповідальності за правопорушення у бюджетній сфері, розкрити роль правоохоронних органів у здійсненні бюджетної політики держави.
Об’єктом дослідження є діяльність громадянського суспільства та держави щодо акумуляції, розподілу і перерозподілу бюджетних ресурсів із метою забезпечення їх розвитку в умовах сучасної України.
Предметом дослідження є конституційно-правові засади бюджетної політики сучасної України.
Методи дослідження. В дисертаційній роботі застосовано комплексний поліметодологічний підхід до конституційно-правових засад бюджетної політики сучасної України. Цей підхід до права загалом дає змогу отримати цілісний образ права, адекватне його трактування; право постає не частковим, а багатовимірним, людиномірним, не лише соціальним, а й культурно-цивілізаційним надбанням.
У роботі застосовано низку філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методів. Дослідження конституційно-правових засад бюджетної політики сучасної України передбачає використання низки методів філософського плану. Зокрема, в роботі застосовано діалектичний метод, який потребує погляду на предмет дослідження у розвитку, в часі, у взаємозв’язку з різними сферами та рівнями суспільного життя загалом, врахування впливу на бюджетну політику суб’єктивних та об’єктивних чинників, дає змогу побачити її як складний, багатовимірний процес, об’єктивно та суб’єктивно детермінований, залежний від рівня розвитку суспільства, якості державної влади та політики, розвитку економіки, стану розвитку права тощо (розд. 2; 3). Використано також антропологічний підхід та діяльнісно-людиномірний принцип, які передбачають, що і конституційні засади бюджетної політики, і бюджетна політика становлять певний рівень розвитку правового мислення, правової свідомості, є відображенням усієї гами суспільних відносин, тисячами видимих і невидимих ниток пов’язані зі живим життям всього українського суспільства (підр. 2.3; 2.4; розд. 3).
Використання в роботі аксіологічного (ціннісного) підходу дало можливість побачити приналежність конституційних принципів, норм, інститутів державної влади, бюджетної політики до духовно-культурного виміру життя суспільства, виявити їх як форми втілення і вираження вищих людських цінностей (підр. 2.2; 2.3; 2.4; 3.1; 3.2). Правнича герменевтика застосована і в якості онтології, і в якості методу, з допомогою якого здійснюється буквальне тлумачення Конституції України та бюджетного законодавства (підр. 2.2; 2.3; 3.2; 3.3).
Використання методу соціологічної юриспруденції посприяло розумінню конституційного і фінансово-бюджетного права як соціальних явищ, формуванню погляду на них на базі конкретних соціальних фактів, потрактуванню їх як явищ соціальної взаємодії, „права в житті”, розкриттю взаємодії і взаємовпливу специфічних, внутрішніх щодо них та зовнішніх чинників (підр. 2.3; 3.3; 3.4). Формально-догматичний метод у даному дослідженні, як спеціально-правовий, дав змогу встановити зовнішні ознаки низки правових явищ, їхніх відмінностей одне від іншого, виробити поняття, дати їхнє визначення і т. п. Це стосується таких понять як: норма конституційного права, конституційний принцип, інститут конституційного права, суб’єкти конституційного права, конституційно-правова відповідальність, бюджетна політика, бюджетні правовідносини, суб’єкти бюджетної політики, принципи бюджетного права тощо (підр. 1.1; 2.1; 2.3; 2.4). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження різних конституційних моделей бюджетної політики (підр. 2.2).
Використано в дослідженні й низку загальнонаукових методів: аналізу і синтезу, моделювання та аналогії, порівняння, об’єктивності тощо.
Емпіричну базу дослідження становлять опитування й анкетування з проблем дисертаційного дослідження студентів юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету та Інституту післядипломної освіти Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (320 осіб).
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі запропоновано й обґрунтовано низку концептуальних ідей та висновків стосовно конституційно-правового забезпечення бюджетної політики сучасної України, становлення пострадянської теорії бюджетного права, а саме:
вперше:
– доведено, що в основі сучасної української бюджетної політики лежить державоцентристська теорія бюджетного права, ґрунтована на принципі тотожності державного й суспільного, спрямована на вивищення держави та її інтересу як особливої цінності над людиною й громадянським суспільством та їх інтересами; вона заперечує всі інші різновиди публічних коштів, окрім державних, а, отже, ця доктрина є не лише законодавчим, а й своєрідним ідеологічним обґрунтуванням недемократичної, несоціальної і негуманістичної державної бюджетної політики;
– з’ясовано, що конституційно-правові моделі бюджетної політики умовно можна поділити на демократичні (децентралізовані), які властиві країнам розвиненої демократії, і недемократичні (державоцентристські), що теж зумовлено відповідними історичними, соціальними, політичними тощо особливостями розвитку конкретних народів та їх державності;
– ст. 140 Конституції України запропоновано викласти у такій редакції: „Місцеве самоврядування – це право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення, враховуючи, насамперед, інтереси місцевого населення, в межах Конституції і законів України”;
– обґрунтовано необхідність внести у Конституцію України розділ „Фінанси та бюджет”, а також статтю про відповідність Бюджетного кодексу України, Основних напрямів державної бюджетної політики, Закону України про Державний бюджет України на поточний рік фундаментальним конституційним принципам та цінностям, духові права;
– запропоновано внесення окремої частини у ст. 142 Конституції України про „достатні фонди коштів” для вирішення питань місцевого значення. Зокрема, викласти ч. 4 даної статті в наступній редакції: „Територіальні громади села, селища, міста та їх органи необхідно забезпечувати достатніми коштами для виконання доручених їм функцій”;
– обґрунтовано необхідність підведення нових конституційних ціннісно-ідеологічних та правових засад під бюджетний процес, діяльність Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, інших державних органів шляхом увідповіднення основним конституційним цінностям і принципам статті 95 Конституції України, оскільки вона виписана всупереч низці статей Конституції України: ст. ст. 1, 3; ч. 2 ст. 3; ст. 5; ст. 7; ст. 8; ч. 4 ст. 13; ч. ч. 1 та 3 ст. 140; ч. 1 ст. 142. У нинішньому формулюванні ст. 95 йдеться про ототожнення держави та громадянського суспільства, державних коштів із недержавними, громадськими, хоча вони різні за своєю природою, і їх ототожнення зумовлює небажані, негативні для суспільства наслідки; виразно простежується спрямованість бюджетної політики держави на задоволення саме державного інтересу за рахунок суспільного. З іншого боку, створюється видимість держави-благодійниці, яка не має інших інтересів, окрім суспільних. Пропонується ст. 95 Конституції України сформулювати так: „Бюджетна система України будується відповідно до принципу децентралізації на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільних (громадських) і державних коштів між громадянами, територіальними громадами та державою.
Видатки на загальносоціальні (суспільні), державні та територіальні потреби здійснюються відповідно до Конституції України, закону про бюджет України, бюджетного законодавства та нормативно-правових актів місцевого самоврядування.
Суспільство і держава прагнуть до збалансованості бюджету України.
Регулярні звіти про доходи та видатки бюджету України мають бути оприлюднені”;
– показано, що Бюджетний кодекс України заперечує основні конституційні цінності та принципи, оскільки він акцентує на принципі централізації бюджетної системи, такому ж процесуальному порядку бюджетного процесу, тобто змістовно відображає централізовану модель бюджетної політики, й увідповіднений такій самій бюджетній моделі, закріпленій у Конституції України;
– встановлено, що на бюджетну політику держави вкрай негативно впливає нинішня партійна структурованість парламенту, яка є наслідком соціального розшарування в суспільстві, політичного волюнтаризму та наявної нині в Україні виборчої системи. Діяльність Рахункової палати, яка підзвітна та підконтрольна Верховній Раді України, в теперішніх умовах теж нерезультативна. Рахункова палата має бути самостійним (незалежним) контрольним органом, що необхідно закріпити в Конституції України;
– з’ясовано, що принцип централізації, який лежить в основі бюджетного процесу, засвідчує небажання державної влади втратити домінуюче становище у бюджетній сфері, та є найслабшою ланкою української бюджетної політики. Цей принцип суперечить конституційному принципові самостійності місцевого самоврядування (ст. 140) та його органів у формуванні місцевих бюджетів і використанні їх коштів. Ст. 75 Бюджетного кодексу України відповідно до цього принципу, „прив’язує” порядок формування місцевих бюджетів до державних органів, ставить їх в залежність від держави вже на цьому етапі, створюючи ситуацію формальної нерівності всіх суб’єктів бюджетних правовідносин, неспроможності їх усіх, окрім державних органів, вільно розпоряджатися своїми коштами;
– доведено, що, з огляду на неефективність системи державного контролю в сучасній Україні, необхідно посилити вплив громадянського суспільства на систему фінансового контролю, залучити його до механізмів контролю за діяльністю урядових структур на засадах трактування уряду як найманого громадянським суспільством колективного керівника всього державного господарства з метою забезпечення добробуту населення, підзвітного своїм громадянам. Запропоновано доповнити Конституцію України статтею: „Система (чи органи) державного фінансового контролю працює(ють) на засадах самостійності та прозорості методів проведення контролю, підзвітності та відповідальності перед громадянським суспільством, необхідності залучення його у різних формах до механізмів фінансового контролю”;
– дано авторське визначення поняття „бюджетної політики”. Визначено, що бюджетна політика – це діяльність держави та громадянського суспільства, їх взаємодія із використанням низки відповідних соціально-політичних, економічних, юридичних засобів щодо акумуляції та використання бюджетних коштів із метою забезпечення економічного, соціального, культурного тощо розвитку й контролю за динамікою і використанням цих коштів;
– введено в науковий обіг поняття „бюджетна політика громадянського суспільства”, яку трактовано як нормативно регламентовану діяльність відповідних суб’єктів громадянського суспільства щодо формування та використання публічних коштів із метою забезпечення всебічних потреб та інтересів громади і контролю щодо динаміки цих коштів;
удосконалено:
– положення про те, що проблема захисту бюджетних коштів на законодавчому рівні вирішена поверхово і потребує подальшого розроблення. В Бюджетному кодексі України варто конкретизувати види правопорушень, за які особи, котрі їх вчинили, притягуються до відповідальності, залежно від того, на якій стадії бюджетного процесу ці порушення вчинено, які нормативні акти було порушено, чітко визначитись із суб’єктами правопорушень; передбачити відповідальність за такі види правопорушень, як: використання бюджетних коштів без затвердженого кошторису й штатного розпису, за невиконання бюджету, за порушення бюджетними установами вимог щодо складання єдиного кошторису доходів і видатків, за створення нових державних установ і підприємств без необхідного обґрунтування тощо;
– положення про створення системи гарантій, у т. ч. конституційних, що запобігатимуть надмірній політизації спецслужб і правоохоронних органів держави, використанню їх у бюджетній сфері в інтересах окремих політичних сил;
набуло подальшого розвитку:
– вчення про філософсько-світоглядні засади державної бюджетної політики як чинника демократизації та гуманізації суспільного розвитку;
– положення про формальну рівність суб’єктів бюджетних правовідносин, якими є держава, громадянське суспільство, територіальні громади та громадяни;
– положення про те, що державній владі необхідно фактично, а не лише формально визнати такі демократичні цінності, як громадянське суспільство, місцеве самоврядування та їх права і відмовитися від опікунського ставлення до них, а, отже, від принципу єдності бюджетної системи, оскільки цей принцип руйнує економічні засади її функціонування та розвитку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані у дисертації положення, ідеї, висновки, будучи внеском автора у розвиток теорії конституційного права, фінансового та бюджетного, можуть бути використані:
- у правореалізаційній діяльності – в процесі формування, розподілу та використання коштів як Державного бюджету, так і місцевих бюджетів як органами державної влади, так і органами місцевого самоврядування, зокрема, Тернопільською міською радою (акт впровадження №580 від 21.09.2009р.);
- в навчальному процесі – у підготовці відповідних розділів навчальних посібників та підручників, навчальних програм з конституційного права, фінансового, бюджетного, зокрема, в Тернопільському національному економічному університеті (акт впровадження у навчальний процес № 126-06/977 від 09.06.2009 р.);
- у правотворчості – для внесення змін до Конституції України; при розробці концепції та проекту Закону України про Державний бюджет України на 2010 рік, Бюджетного Кодексу України, Постанови Верховної Ради України „Про основні напрями бюджетної політики України на 2011 рік”, рішень органів місцевого самоврядування про місцеві бюджети. Пропозиції про внесення змін до вищеназваних нормативно-правових актів України надіслано до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (лист КНУВС від 14.10.2009 р.);
- в науково-дослідній роботі – можуть стати основою для подальшої розробки посттоталітарної теорії бюджетного права; в науці конституційного права: для подальшого дослідження проблеми конституційних засад правового регулювання міжбюджетних правовідносин; ролі та значимості загальноправових принципів у розподілі та перерозподілі коштів публічних фондів; бюджетної функції Верховної Ради України; конституційно-правової відповідальності за бюджетні правопорушення; участі громадянського суспільства у контролі за розподілом та перерозподілом коштів публічних фондів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднені у виступах на таких наукових конференціях та семінарах як: IV міжнародна науково-практична конференція, присвячена пам’яті акад. Ю. Бугая „Україна в євро-інтеграційних процесах: проблеми та перспективи” (м. Київ, 26 травня 2007 р.); міжнародна наукова конференція „Громадянське суспільство в Україні: проблеми забезпечення правотворчої діяльності”(м. Київ, 7 квітня 2008р. (матер. опубл.); X Всеукраїнській науково-практичній конференції „Формування правової держави в Україні: проблеми та перспективи” (м. Тернопіль, 11 квітня 2008р. (тези опубл.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Взаємодія громадян та правоохоронних органів в контексті формування правової держави: правові, історичні, філософські та психологічні аспекти” (м. Львів, 15 травня 2008р.); науково-практичній конференції „Актуальні проблеми реформування правової системи України” (м. Київ, КНУВС, 27 листопада 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Право на приватність: тенденції та перспективи” (м. Львів, 14 листопада 2008р. (тези опубл.); XI Всеукраїнській науково-практичній конференції „Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи” (м. Тернопіль, 24 квітня 2009р. (тези опубл.)
Публікації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, сформульовані в дисертації, авторка виклала в 11 публікаціях, у т. ч. в 6 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз проблеми конституційно-правових засад бюджетної політики дає підстави зробити певні узагальнення та висновки:
1. Бюджетна політика держави лежить в основі всієї фінансової політики, а ефективне здійснення її є життєво необхідним для суспільства і держави, оскільки від цього залежать їх життєздатність, захист національної безпеки, оборони, економічний розвиток, соціальний захист населення, розвиток місцевого самоврядування, забезпечення реалізації прав та свобод громадянства, конкурентоспроможність держави тощо. Конституційно-правове забезпечення бюджетної політики, зважаючи на викладене, є питанням особливої ваги. Проте в науковому плані ця проблема − одна з найменш досліджених фахівцями конституційно-правової галузі. В нинішніх умовах ця ситуація не є виправданою, оскільки теорія бюджетного права відчутно відстає від життя, розходиться з конституційними принципами та цінностями, тому й не здатна бути ефективною, належним чином забезпечувати бюджетні правовідносини, політику держави загалом.
2. Бюджетна політика – це діяльність держави та громадянського суспільства, їх взаємодія з використанням низки відповідних соціально-політичних, економічних, юридичних засобів щодо акумуляції, розподілу та перерозподілу бюджетних ресурсів із метою забезпечення економічного, соціального, культурного тощо розвитку держави та суспільства й контролю за динамікою і споживанням цих ресурсів. Реалії демократизації суспільного життя диктують необхідність розмежування понять “бюджетна політика держави” та “бюджетна політика громадянського суспільства”, загалом “бюджетна політика”. На наш погляд, бюджетну політику громадянського суспільства можна визначити як нормативно угрунтовану діяльність відповідних суб’єктів громадянського суспільства щодо формування та використання публічних коштів із метою забезпечення всебічних потреб та інтересів громади та контролю щодо динаміки цих коштів.
3. Характерними рисами бюджетної політики можна вважати: а) бюджетна політика, як і будь-яка інша, має діяльнісну природу, вона є процесом формування коштів публічних фондів, їх розподілом, перерозподілом, використанням, контрольною діяльністю тощо; б) цю діяльність здійснюють відповідні суб’єкти бюджетних правовідносин: законодавчі та виконавчі органи державної влади, органи місцевого самоврядування; в) бюджетну політику як специфічну діяльність здійснюють із допомогою відповідних засобів, якими є: кошти публічних фондів – державний бюджет України, бюджети місцевого самоврядування, бюджетна система України, бюджетний устрій, бюджетне законодавство тощо; г) бюджетна політика як важлива складова фінансового механізму держави, орієнтована на відповідні цілі, окреслені Конституцією України, а саме – увідповіднення соціальних інтересів, забезпечення економічного, соціального, культурного тощо розвитку держави та суспільства і контроль за динамікою й споживанням публічних коштів.
4. Функції бюджетної політики – це ті впливи, які бюджетна політика чинить на соціально-економічний, політичний, культурний розвиток держави та суспільства. Основними функціями бюджетної політики є: формування бюджету держави; збалансування його; розподіл та перерозподіл бюджетних ресурсів; контроль за їх використанням, а також функція стимулювання соціально-економічного розвитку.
5. Основним протиріччям бюджетної політики нинішньої України є протиріччя між громадянським суспільством, що поволі стверджується, і державною владою, яка за інерцією продовжує ототожнювати державний інтерес із суспільним, територіальним, державу − з суспільством.
6. Конституційні норми є джерелом галузевих правових норм загалом і бюджетних зокрема, оскільки є установленням народу, ідеями-принципами, базовими, програмними положеннями, що стверджують основоположні цінності для народу та держави. Для бюджетного права і бюджетної політики України визначальним має бути дух Конституції України, а не тільки її конкретні “букви”, не лише ті конкретні норми конституційного права, що безпосередньо окреслюють правовий статус суб’єктів бюджетного права і принципи бюджетного процесу.
7. Матеріальні конституційні норми впливають на зміст діяльності суб’єктів бюджетних правовідносин, державних органів та органів місцевого самоврядування, в концентрованому вигляді спрямовують її у відповідне русло, окреслюють завдання, програмують тощо. Конституційно-процесуальна форма діяльності всіх органів державної влади покликана забезпечити здійснення прозорої бюджетної політики на засадах найдемократичніших принципів наукового управління суспільними процесами.
8. Бюджетна політика – це одна з найважливіших функцій держави, це ідеологія і практика формування бюджету, визначення джерел і сум надходження коштів до нього, державних видатків, шляхів покриття дефіциту тощо. Саме Конституція України, її дотримання та виконання всіма без винятку суб’єктами бюджетних правовідносин є одним із найістотніших чинників ефективної бюджетної політики, що випливає з її юридичних характеристик. Через специфічність свого предмета правового регулювання, здатність встановлювати і закріплювати фундаментальні засади розвитку людини, суспільства та держави, Конституція здатна виконувати програмну, ідеологічну та консолідуючу функції в бюджетній сфері.
9. Конституція України не містить спеціального розділу, присвяченого публічним фінансам, але охоплює низку норм, конституційних положень, принципів, цінностей, дефініцій, які мають бути розвинені, конкретизовані, адаптовані до бюджетного законодавства, імплементовані ним. Конституційні норми виконують у правовому регулюванні бюджетних правовідносин специфічні функції. Будучи загальнорегулятивними, дефінітивними, нормами-принципами, нормами-цілями, вони здатні інтегрувати бюджетні правовідносини, програмувати їх, скеровувати у відповідне русло, “укрупняти” права та обов’язки суб’єктів бюджетних правовідносин, трансформуючи їх в узагальнені оцінки поведінки стосовно цих суб’єктів, виступати активізуючим центром, що здійснює управління системою бюджетного законодавства, впорядковувати суспільно-економічні, фінансові та бюджетні правовідносини, робити їх усталеними шляхом встановлення загальних правил, сприяти формуванню єдиної загальнообов’язкової системи типових масштабів поведінки учасників бюджетної політики, що забезпечуватиме цілеспрямоване та гармонійне функціонування всієї бюджетної сфери та всього суспільного організму.
10. Особливо значимими для бюджетної політики сучасної України є такі конституційні принципи як: принцип верховенства права, принцип рівності всіх суб’єктів бюджетних правовідносин, принцип розподілу влади, принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, принцип відповідності бюджетного законодавства нормам та положенням чинної Конституції, участі громадян в управлінні державними справами, принцип непорушності права приватної власності, принцип законності як засада діяльності органів влади та посадових осіб, принцип справедливого розподілу суспільного багатства як засада бюджетної політики загалом, принцип оскарження всіх протиправних рішень та дій відповідних суб'єктів у бюджетній сфері в судах, принцип прозорості бюджетної політики тощо. Ці конституційні принципи у бюджетній політиці – це стержневі положення, першоначала, що лежать в її основі. Порушення цих принципів робить бюджетну політику “безхребетною”, розбалансованою, непослідовною, несправедливою, недемократичною, асоціальною, неспроможною бути чинником прогресивного розвитку суспільства і зміцнення демократичності державотворення. Вищезазначені принципи повинні стати методологічними засадами для нової теорії бюджетного права і бюджетної політики.
11. Вважаємо за доцільне в Конституцію України внести розділ під назвою “Фінанси та бюджет”, а також статтю про відповідність Бюджетного кодексу України, Основних напрямів державної бюджетної політики, Закону України “Про Державний бюджет України” на поточний рік фундаментальним конституційним принципам та цінностям, духові та букві Конституції України як волеустановленому актові народу;
12. Необхідно увідповіднити основним конституційним цінностям і принципам статтю 95 Конституції України – вона виписана всупереч низці статей Конституції України: ст. ст. 1, 3, ч. 2 ст. 3, ст. 5, ст. 7, ст. 8; ч. 5 ст. 13, ч. 1 та 4 ст. 140, ч. 1 ст. 142. В нинішньому формулюванні ст. 95 виразно простежується недемократична сутність бюджетної політики держави, спрямованість її на задоволення саме державного (групового) інтересу за рахунок суспільного.
13. На бюджетний процес, розгляд та прийняття Державного бюджету також негативно впливає нинішня структурованість парламенту, яка є наслідком соціального розшарування в суспільстві та чинної в Україні виборчої системи. Діяльність Рахункової палати, яка підзвітна Верховній Раді, в нинішніх умовах теж неефективна. Рахункова палата, на наш погляд, має бути самостійним контрольним органом.
14. Кабінет Міністрів України може впливати на бюджетну політику держави на стадії складання Державного бюджету та виконання його, але нині він не керується в бюджетному процесі принципами справедливого та неупередженого підходу в бюджетній політиці. Виконання державного бюджету підпорядковано командам, які йдуть від державних центральних органів виконавчої влади на нижні ланки, “зверху-донизу”.
Казначейська система обслуговування виконання Державного бюджету України, будучи вираженням централізованої бюджетної політики в Україні, суперечить принципові самостійності місцевого самоврядування та його органів стосовно місцевих бюджетів, оскільки позбавляє місцеве самоврядування і його органи можливості розпоряджатися своїми коштами самостійно, адже це не передбачено ні Конституцією України, ні Бюджетним кодексом України, ні Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
15. Найслабшою ланкою сучасної української бюджетної політики є декларативність самостійності бюджетів. Зарегульованість, занормованість бюджетного процесу свідчить про небажання державної влади втратити домінуюче становище в бюджетній сфері. Принцип централізації бюджетної системи України закріплено Бюджетним кодексом України, що суперечить конституційному принципові самостійності місцевого самоврядування (ст. 140) та його органів у формуванні місцевих бюджетів. Відповідно до цього принципу ст. 75 Бюджетного кодексу України узалежнює їх від держави вже на цьому етапі, створюючи ситуацію формальної нерівності всіх суб’єктів бюджетних правовідносин, неспроможності їх всіх, окрім державних органів, розпоряджатися на свій розсуд своїми коштами.
16. Державній владі необхідно фактично, а не лише формально відмовитися від принципу єдності бюджетної системи, оскільки цей принцип руйнує економічні засади функціонування та розвитку громадянського суспільства. Для істотного реформування бюджетної політики необхідно внести зміни до низки статей Конституції України, зокрема, статей 118, 119, розділу ХI “Місцеве самоврядування”; ст. 60, 61, 117, 118 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, або ж узагалі прийняти його у новій редакції, внести зміни до законодавства про виборчу систему в Україні, про вибори місцевих рад, сільських, селищних, міських голів. Необхідно розмежувати законодавчо повноваження кожного органу державної влади та місцевого самоврядування, відмовитися від невиправданого делегування повноважень органів місцевого самоврядування – органам виконавчої влади і навпаки, яке створює фактично ситуацію блокування державою його розвитку, що суперечить конституційному закріпленню демократичного і правового розвитку України.
17. Система контролю в бюджетній сфері є нині неефективною, оскільки підзвітна лише державним органам, тому необхідно посилити вплив громадянського суспільства на систему фінансового контролю, залучивши його до механізмів контролю за діяльністю урядових структур, а також зробивши їх підзвітними своїм громадянам. Запропоновано доповнити чинну Конституцію України наступною статтею: “Система (чи органи) державного фінансового контролю працює(ють) на засадах самостійності та прозорості методів проведення контролю, підзвітності й відповідальності перед громадянським суспільством, необхідності залучення його у різних формах до механізмів фінансового контролю”;
18. Бюджетна політика держави не може бути ефективною без законодавчого врегулювання юридичної відповідальності за бюджетні правопорушення. Дослідження бюджетного законодавства свідчить, що проблема захисту бюджетних коштів на законодавчому рівні розв’язана поверхово. В Бюджетному кодексі України варто конкретизувати види правопорушень, за які осіб, котрі їх вчинили, притягують до відповідальності, залежно від того, на якій стадії бюджетного процесу ці порушення вчинено, які нормативні акти було порушено, чітко визначитися із суб’єктами правопорушень; передбачити відповідальність за такі види правопорушень, як: використання бюджетних коштів без затвердженого кошторису і штатного розпису, за невиконання бюджету, за порушення вимог щодо складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетними установами, за створення нових державних установ та підприємств без необхідного обґрунтування тощо.
19. Державні правоохоронні органи, маючи для захисту бюджетних правовідносин достатньо законодавчо закріплених повноважень, використовують їх недостатньо. Необхідно створити систему гарантій, яка запобігатиме надмірній політизації спецслужб і правоохоронних органів держави, використанню їх в інтересах окремих політичних сил.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Проблеми забезпечення верховенства права у сфері виконавчої влади / В. Авер’янов // Українське право. – 2006. – Число 1. – С. 267–277.
2. Авер’янов В. Уряд у механізмі поділу влади / В. Авер’янов // Право України. – 2005. – № 4. – С. 10–16.
3. Аврутин Ю. Е. О методологии конституционно-правового исследования экономики / Ю. Е. Аврутин // Правоведение. – 2008. – № 1. – С. 71–85.
4. Агафонов А. С. Правовий статус Президента України / А. С. Агафонов // Право України. – 2000. – №9. – С.24–26.
5. Алексеев С. С. Восхождение к праву: поиски и решения / С. С. Алексеев. – М. : Норма, 2003. – 748 с.
6. Алексеев С. С. Право на пороге нового тысячелетия : некоторые тенденции правового развития – надежда и драма современной эпохи / С. С. Алексеев. – М. Статут, 2000. – 256 с.
7. Алієва В. Роль Рахункової палати Туреччини в бюджетному процесі / В. Алієва // Фінансове право. – 2001. – № 6. – С.68–71.
8. Андрийко О. Ф. Контроль в демократическом государстве: проблемы и тенденции / О. Ф. Андрийко. – К., 1994. – 165 с.
9. Андрійко О. Ф. Державний контроль: теорія і практика /О. Ф. Андрійко ; Національна Академія наук України, Ін – тут держави і права ім. В. М. Корецького. Відділ проблем державного управління і адміністративного права. – К., 1999. – 23 с.
10. Апель А. Основы финансового права. Краткий курс лекций / А. Апель. – СПб. : Питер. – 2001. – 129 с.
11. Бабенко К. А. Принцип поділу державної влади та сучасні проблеми його реалізації в Україні (конституційно-правовий аналіз) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / К. А. Бабенко. – К., 2004. – 17 с.
12. Бабкін В. Д. Взаємозв’язок філософії права та загальної теорії держави та права / В. Д. Бабкін // Проблеми філософії права. – Т. 1. – 2003. – С. 56–61.
13. Бандура О. О. Єдність цінностей та істини в праві / О. О. Бандура. – Київ : Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – 200 с.
14. Барабаш Ю. Г. Парламентський контроль в Україні (конституційно-правовий аспект) / Ю. Г. Барабаш. – Х. : Легас, 2004. – 192 с.
15. Барабаш Ю. Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / Ю. Барабаш / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2004. – 20 с.
16. Барбич І. Нормативно-правові відносини між учасниками бюджетного процесу: поняття, перспективи розвитку / І. Барбич // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – №3. – С. 72–73.
17. Басанцов І. В. Система фінансового контролю в Україні / І. В. Басанцов // Фінансове право. – 2005. – №11. – С. 132–139.
18. Батанов О. В. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні / О. В. Батанов. – К. : Дім “Ін Юре”, 2003. – 511 с.
19. Бескид Й. Теоретичні підвалини дослідження суті державного бюджету України / Й. Бескид // Фінанси України. – 1998. – №1. – С. 16–18.
20. Білоус А. Бюджетний кодекс: чи всі фінансові проблеми вирішено? Коментар / А. Білоус // Українська Інвестиційна Газета. – 2001. – Бюджетний кодекс України. Нормативна база. – С. 47–48.
21. Блажевич В. Місцеві податки і збори та їх особливості. Світовий та український досвід встановлення і справляння податків / В. Блажевич // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1. – С. 95–99.
22. Блажевич В. Проблеми формування місцевих бюджетів та перспективи їх вирішення / В. Блажевич // Право України. – 2002. – № 5. – С. 116–120.
23. Боброва Н. А. Конституционный строй и конституционализм в России / Н. А. Боброва. – М. : ЮНИТИ ДАНА : Закон и право, 2003. – 264 с.
24. Боброва Н. А. Ответственность в системе гарантий конституционных норм / Н. А. Боброва, Т. Д. Заржевская. – Воронеж, 1985. – С. 84–87.
25. Болотіна Н. Б. Соціальні права людини та їх державне забезпечення: сучасні тенденції розвитку / Н. Б. Болотіна // Матеріали наук.-практ. конф. [Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні: проблеми юридичного забезпечення] (м. Київ 30 січня 2003 р.) – К. : МП “Леся”, 2003. – С. 8–18.
26. Бориславська О. М. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в Україні та їх реалізація : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / О. М. Бориславська / Нац. юрид акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2004. – 20 с.
27. Братасюк В. М. Правова реальність як форма прояву інтелектуальної традиції епохи (на матеріалах романо-германської правової сім’ї) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 “Філософія права” / В. М. Братасюк / Київ. нац. акад. внутр. справ. – К., 2005. – 20с.
28. Буковинський С. А. Концептуальні засади управління бюджетними коштами в Україні / С. А. Буковинський // Фінанси України. – 2001. – № 5. – С. 24–33.
29. Булгакова С. О. Бюджетна система України: Опорний конспект лекцій /С. О. Булгакова, Л. В. Єрмоленко. – К. : КДТЕУ, 1999. – 109 с.
30. Бурчак Ф. Президент України / Ф. Бурчак. – К. : Вид-во “Ін Юре”, 1997. – 24 с.
31. Буряченко А. Є. Удосконалення фінансового механізму місцевих бюджетів / А. Є. Буряченко, М. П. Палій // Фінанси України. – 2003. – № 8. – С. 13–18.
32. Бюджет – не донор “тіні” [Електронний ресурс] // Іменем закону. – 2006. – №42. – Режим доступу до журналу : http//www.imzak.org.ua/index.php/home/m1161680125
33. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001р. № 2542-ІІІ [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2542-14.
34. Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар / За ред. О.В.Турчинова та Ц. Г.Огня. – К. : Парламентське видавництво, 2002. – 320 с.
35. Бюджетні повноваження парламенту: Українські реалії на тлі світового досвіду : [посібник] / Л. Шрьодер, Н. Кейдн, О. Барабаш та ін. – К. : Заповіт, 1997. – 142 с.
36. Василишен М. М. Формування місцевих бюджетів та обґрунтування міжбюджетних відносин / М. М. Василишин // Фінанси України. – 2001. – №7. – С. 125–128.
37. Васькович Й. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні / Й. Васькович // Право України. – 2000. – №1. – С. 32–35.
38. Веніславський Ф. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України / Ф. Веніславський // Право України. – 1998. – №1. – С. 34–38.
39. Веніславський Ф. Конституційні основи взаємовідносин законодавчої та виконавчої влади в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02. “Конституційне право” / Ф. Веніславський / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2000. – 22 с.
40. Викулин А.Ю. Бюджетная политика в системе категорий финансового права / А.Ю. Викулин., Ю.А. Крохина // Государство и право. – 2004. – №2. – С. 41–49.
41. Воронова Л. К. Бюджетно-правове регулювання в СРСР / Л.К. Воронова. – К. : Вища школа, 1975. – 183 с.
42. Воронова Л. К. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юрид. ф-тов / Л.К. Воронова, Кучерявенко Н.П. – Харьков : Легас, 2003. – 360 с.
43. Воронова Л. К. Фінансове право України: Підручник / Л.К. Воронова. – К.: Прецедент, Моя книга, 2007. – 448 с.
44. Воротіна Н. Основи теорії бюджету і бюджетного процесу та деякі проблеми правового регулювання цих питань в Україні / Н. Воротіна // Правова держава: Щорічник наукових праць. – Вип.13. – 2002. – С. 202–210.
45. Гаврилюк Р. Соціальний натуралізм як принцип науки податкового права / Р. Гаврилюк // Право України. – 2005. – №10. – С. 18–21.
46. Гаврилюк Р. Фінансовий закон: проблеми теорії та практики / Р. Гаврилюк // Право України. – 2005. – №7. – С. 37–41.
47. Геєць В. Бюджетна політика в Україні: проблеми і перспективи / В. Геєць [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. – № 5 (480). – 7-13 лютого 2004. – Режим доступу : http.dt.ua/2000/2040/45494.
48. Глущенко Ю. М. Участь місцевих державних адміністрацій у бюджетному процесі / Ю. М. Глущенко // Держава і право. – 2007. – Вип.35. – С.276–283.
49. Головатий С. Верховенство права: юридичний принцип, який в Україні офіційно визнано, та який не діє / С. Головатий // Українське право: Матеріали міжнар. конференції [“Верховенство права: питання теорії та практики”]. – 2006. – №1. – С. 13–15; 85–90; 369–371.
50. Голосніченко І. Правосвідомість і правова культура в розбудові Української держави / І. Голосніченко // Право України. – 2005. – №4. – С. 24–25.
51. Гордей О. Д. Бюджетний механізм забезпечення зростання суспільного добробуту / О. Д. Гордей, Д. О.Василик // Фінанси України. – 2003. – №4. – С. 29–32.
52. Грачева Е. Ю. Финансовое право России. Учебник / Грачева Е. Ю., Куфакова Н. А., Пепеляев С. Г. – М. : ТЕИС, 1995. – 231 с.
53. Грищенко А. В. Правовий закон: питання теорії та практики в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / А.В. Грищенко / Київ. націон. унів. ім. Т. Шевченко. – К., 2002. – 18 с.
54. Грязин И. Текст права: Опыт методологического анализа конкурирующих теорий / И. Грязин. – Таллин : Эасти раамат, 1983. – 187с.
55. Гушта О.В. Шляхи зміцнення бюджетів органів місцевого самоврядування / О. В. Гушта // Фінанси України. – 2000. – №2. – С. 69–73.
56. Давиденко В. В. Економічна функція сучасної держави / В.В. Давиденко // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – Вип. 19. – С. 73–79.
57. Дахова І. Конституційно-правовий статус уряду в зарубіжних країнах: порівняльно-правовий аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / І. Дахова / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2004. – 20 с.
58. Дворкін Р. Серйозний погляд на права / Р. Дворкін. – К. : Основи, 2000. – 519 с.
59. Делія Ю. К. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні: Проблеми теорії та практики / Ю. К. Делія. – Донецьк: НД та РВВ ДЮІ МВС, 2004. – 277 с.
60. Денисов В. Методологія сучасного парламентаризму / В. Денисов // Український часопис міжнародного права. – 2001. – № 1. – С. 92–111.
61. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України / [М. Я. Азаров, Ф. О. Ярошенко, Т. І.Єфіменко та ін.] – К. : НДФІ, 2004. – 712 с.
62. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування / [За заг. ред. О. Ю. Оболенського.] – Хмельницький, 1999. – 340 с.
63. Державне управління: теорія і практика /[За заг. ред. В. Б. Авер’янова.] – К., 1998. – 105 с.
64. Державотворення та правотворення в Україні: Досвід, проблеми, перспективи / [За ред. Ю. С. Шемшученка.] – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 656 с.
65. Деякі питання врегулювання міжбюджетних відносин : постанова Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 р. №1782 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1782-2004-%EF.
66. Дмитриев Ю. А. Проблемы контроля и ответственности в деятельности органов государственной власти / Ю. А. Дмитриев, Ф. Ш. Измайлова // Государство и право. – 1996. – № 4. – С. 88–96.
67. Дорохин С. В. Деление права на публичное и частное: конституционно-правовой аспект / С. В. Дорохин. – Москва: Волтерс Клувер, 2006. – 130 с.
68. Еременко Ю. П. Советская Конституция и законность / Ю. П. Еременко. – Саратов : Изд-во Саратовского университета, 1982. – 164 с.
69. Євдокимов В. Розвиток ідеї правової держави в умовах тоталітаризму та переходу суспільства до демократії / В. Эвдокимов // Право України. – 1997. – №7. – С. 3–4.
70. Єпіфанов А. О. Бюджет і фінансова політика України / Єпіфанов А. О., Сало І. В., Д’яконова І. І. – Київ : Наукова думка, 1997. – 302 с.
71. Єрмоленко М. М. Засади формування бюджетної політики держави / М. М. Єрмоленко, С. А. Єрохін та ін. – К. : НАУ, 2003. – 284 с.
72. Жаровська І. Відкритість та доступність діяльності органів державної влади як складова концепції правової держави / І. Жаровська // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №6. – С. 126–129.
73. Жданов І. За бідні регіони замовте слово [Електронний ресурс] / І. Жданов // Дзеркало тижня. – 2000. – 22 липня. – №29. Режим доступу : http://www.uceps.com.ua/ukr/all/publications/publicat_956_ukr.shtml
74. Журавський В. Політична система України: проблеми становлення та розвитку (правовий аспект) / В. Журавський. – К. : Парламентське вид-во, 1999. – 112 с.
75. Заблоцька О. Кримінальна відповідальність за порушення у бюджетній сфері: міжнародний досвід // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 4. – С.149-151.
76. Заблоцька О. Поняття та зміст бюджетної системи України / О. Заблоцька // Право України. – 2007. – № 2. – С. 52–56.
77. Заверуха О. Міжбюджетні відносини в Україні: проблеми правового регулювання / О. Заверуха // Право України. – 2000. – №9. – С. 34–37.
78. Задорожня Г. Щодо конституційно-правової відповідальності / Г. Задорожня // Право України. – 2007. – № 9. – С. 107–109.
79. Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду / А. П. Заєць. – К., 1999. – 248 с.
80. Закревський А. До питання про правову природу Закону про державний бюджет / А. Закревський, Л. Кравченко // Право України. – 2008. – №3. – С. 44–46.
81. Засади формування бюджетної політики держави. Наукова монографія / [М. М. Єрмошенко, С. А. Єрохін, І. О. Плужников та ін.] ; за ред. д.е.н., проф. М. М. Єрмошенка. – К. : НАУ, 2003. – 284 с.
82. Іванова І. М. Стан та перспективи розвитку муніципального фінансового контролю / І. М. Іванова // Фінансове право. – 2005. – №11. – С. 140–147.
83. Ісмаїлов А. Б. Бюджетний процес та напрями його удосконалення / А. Б. Ісмаїлов // Фінанси України. – 2002. – №8. – С. 26–28.
84. Карасева М. В. Финансовое правоотношение / М. В. Карасева. – М. : Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА – М), 2001. – 288 с.
85. Касаткина Н. М. Португалия. Вводная статья / Н. М. Касаткина // Конституции государств Европейского Союза / под общей ред. Л. В. Окунькова. – М. : Издательская группа НОРМА – ИНФРА. – 1999. – 812 с.
86. Келина С. Г. Принципы советского уголовного права / С. Г. Келина, В. Н. Кудрявцев; Академия наук СССР. Институт государства и права. – Науч. изд. – М. : Наука, 1988. – 176 с.
87. Кельман М. Шлях до громадянського суспільства – соціальна основа держави, влади та демократії / М. Кельман // Актуальні проблеми правознавства. Наук. зб. ЮІ ТАНГ. – Тернопіль, 2002. – Вип.4. – С. 39–46.
88. Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / Д. А. Керимов. – М. : Аванто, 2001. – 560 с.
89. Кириленко О. П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика) /О. П. Кириленко. – К. : НІОС, 2000. – 384 с.
90. Кистяковский Б. Социальные науки и право. Очерки по методологии социальных наук и общей теории права. – М., 1916. – 362 с.
91. Кичун В. Конституційно-правові основи взаємовідносин вищих органів влади України та АРК : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / В. Кичун / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2001. –20 с.
92. Ковальчук А. Законодавчі проблеми бюджетного процесу в Україні / А. Ковальчук // Право України. – 2005. – №3. – С. 31–34.
93. Ковальчук А. Роль і місце фінансового права за ринкових умов / А. Ковальчук // Право України. – 2007. – №2. – С. 45–48.
94. Козлова Е.И. Конституционное право Российской Федерации / Е. И. Козлова, О. Е. Кутафин. – М. : Юристъ, 1995. – 480 с.
95. Козловський А. А. Право як пізнання. Вступ до гносеології права / А. А. Козловський. – Чернівці : Рута, 1999. – 295 с.
96. Козюбра М. Державна влада: межі здійснення та форма організації (політико-правові аспекти) / М. Козюбра //Українське право. – 1995. – Число1. – С. 4–9.
97. Козюбра М. І. Методологія права: концептуальні підходи // Матер. міжв. наук.-теор. конф. [«Проблеми методології сучасного правознавства»]. – К., 1996. – С. 117–123.
98. Козюбра М. І. Місце філософії права в системі суспільствознавства (до питання про дисциплінарний статус філософії права) / М. І. Козюбра // Проблеми філософії права. – Т.1. – 2003 – С. 22–27.
99. Козюбра М. Правовий закон: проблема критеріїв / М. Козюбра // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2-3. – С. 91–96.
100. Козюбра М. Принцип верховенства права та вітчизняна теорія і практика / М. Козюбра // Українське право. – 2006. – Число 1. – С. 15–24.
101. Колодій А. Верховенство права в системі законодавства / А. Колодій, Н. Пелих // Українське право. – 2006. – Число 1. – С. 139–147.
102. Колодій А. М. Принципи права України / А.М. Колодій. – Київ : Юрінком Інтер, 1999. – 205 с.
103. Колодій С. Ю. Децентралізація бюджетної системи та економічне зростання / С. Ю. Колодій // Фінанси України. – 2001. – № 3. – С. 63–68.
104. Колосова Н. М. Конституционная ответственность в Российской Федерации / Н. М. Колосова. – М. : Городец, 2000. – 192 с.
105. Колюшин Е. И. Конституционное (государственное) право России / Е. И. Колюшин. – М. : Из-во Московського ун-та, 1999. – 381 с.
106. Конституции государств Европейского Союза / под общей ред. Л. В. Окунькова. – М. : Изд. Группа НОРМА - ИНФРА. – 1999. – 812 с.
107. Конституции зарубежных стран: Сборник / Сост. В. Н. Дубровин. – М : ООО Издательство «Юрлитинформ», 2001. – 448 с.
108. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Общая часть: Учебник для вузов / Рук. авт. кол. и отв. ред. Б. А. Страшун. – 4-е изд., обновл. и дораб. – М.: Норма, 2005. – 896 с.
109. Конституция (Основной Закон) Российской Социалистической Федеративной Советской Республики. Принята V Всероссийским съездом Советов от 10 июля 1918 года // Конституция общенародного государства (собрание). – М.: Политиздат, 1978. – 422 с.
110. Конституційне право України /За ред. В. Ф. Погорілка. – К. : Наукова думка, 2000. – 732 с.
111. Конституційне право України /За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – Київ : Український центр правничих студій , 1999. – 376 с.
112. Конституційне право України /За ред. Ю. М.Тодики, В. С. Журавського. – К. : Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002. – 544 с.
113. Конституційно-правові засади становлення української державності / [В. Я.Тацій, Ю. М.Тодика, О. Г.Данильян та ін.] ; за ред. акад. АПрН України Ю.М.Тодики. – Харків : Право, 2003. – 328 с.
114. Конституція незалежної України / За ред. В.Ф. Погорілка, Ю.С. Шемшученка, В.О. Євдокимова. – К. : Інститут держави та права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000, – 428 с.
115. Конституція незалежної України: У 3-х кн. /За заг. ред. С.Головатого. – К. : Право. Українська правнича фундація, 1995. – Кн.1. – 398 с.
116. Конституція України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0.
117. Копейчиков В. В. Конституция развитого социализма: теоретические основы, сущность, функции / В. В. Копейчиков. – К. : Вища школа, 1979. – 174 с.
118. Короленко А. В. Бюджетний процес та бюджетний календар / А. В. Короленко // Фінанси України. – 2002. – №5. – С. 74–77.
119. Косенко Л. П. До питання про зміст поняття “бюджетний процес” / Л.П. Косенко // Матеріали міжнар. наук. конф. “Проблеми фінансового права”. – Чернівці : Рута, 1996. – Вип. 1. – С. 91–99.
120. Костицький М. В. Методологія пізнання української історико-правової дійсності / М. В. Костицький // Проблеми формування суверенної правової української держави. Вісник ЛДУ ім. Івана Франка. Серія юрид. Вип. 30. – Львів, 1994. – С. 3–7.
121. Костицький М. В. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції: Вибрані наукові праці / М. В. Костицький. – Чернівці: "Рута", 2009. – 560 с.
122. Котелевская И. В. Конституция, закон, подзаконный акт / Котелевская И.В., Митюков М. А., Мицкевич А.В. – М. : Юридическая литература, 1994. – 133 с.
123. Кравченко В. В. Конституційне право України / В.В. Кравченко – К. : Атіка, 2000. – 320 с.
124. Кравченко В. І. Місцеві фінанси України. Навч. посіб. / В.І. Кравченко. – К. : Т-во “Знання”, КОО. – 1999. – 487 с.
125. Кресіна І. Політична реформа в Україні: здобутки і недоліки / І. Кресіна // Право України. – 2007. – № 4. – С. 9–16.
126. Кривенко Л. Необхідно модернізувати конституційне визначення Верховної Ради України / Л. Кривенко //Вісник Академії правових наук України. – 2003. – Вип. 4 (35). – С. 37–51.
127. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001р. № 2341-ІІІ [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14.
128. Криниця С. О. Формування бюджетів розвитку в регіонах України / С.О. Криниця // Фінанси України. – 2000. – № 11. – С. 8–17.
129. Крохина Ю. А. Принцип федерализма в бюджетном праве: автореф. дисс. докт. юрид. наук : спец. 12.00.14. / Ю. А. Крохина // Саратовская госуд. академия права. – Саратов, 2001. – 38 с.
130. Кузьменко О. Дотримання принципів бюджетної системи України у сфері міжбюджетних відносин / О. Кузьменко // Право України. – 2007. – № 5. – С. 85–88.
131. Куйбіда В. Конституційно-правові проблеми міського самоврядування в Україні / В. Куйбіда. – Львів : Літопис, 2001. – 375 с.
132. Кутафин О.Е. Предмет конституционного права / О.Е. Кутафин. – М. : Юристъ. – 2001. – 445 с.
133. Лінецький С. В. Конституційний процес в Україні: проблеми і перспективи / С. В. Лінецький // Матеріали наук.-практ. конф [“Державно-правова реформа в Україні”]. – Ін-т законодавства ВР України, 1997. – С. 75–77.
134. Луць Л. А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України / Л. А. Луць. – К. : Інститут держави та права АПН України ім. В.Корецького. – 2003. – 350 с.
135. Луць Л. Принцип верховенства права в європейській конституційній практиці / Л. Луць // Українське право. – 2006. – Число 1. – С. 119–132.
136. Лучин В. О. Конституционные нормы и правоотношения / В. О. Лучин. – М. : Закон и право, 1997. – 157 с.
137. Лучин В. О. Конституция Российской Федерации. Проблемы реализации / В.О. Лучин. – Москва : Юнити, 2002. – 487 с.
138. Лучин В. О. Процессуальные нормы в советском государственном праве / В.О. Лучин. – М. : Юридическая литература, 1976. – 167 с.
139. Лютий І. О. Бюджетна політика і стабільність соціально-економічного розвитку / Лютий І. О., Демиденко Л. М., Субботович Ю. Л. // Фінанси України, 2006. – № 10. – С. 3–12.
140. Майданник О. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб’єкти / О. Майданник // Право України. – 2001. – № 2. – С. 92–95.
141. Майданник О. Теоретичні проблеми контрольної функції парламенту України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Конституційне право” / О. Майданник / Ін-тут законодавства Верховної Ради України. – К., 2007. – 36 с.
142. Макаренко Л. О. Особливості дії норм і принципів Конституції України / Л. О. Макаренко //Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2000. – Вип. 8. – С. 3–8.
143. Макаренко О. Роль Верховної Ради України в контрольно-правовому механізмі / О. Макаренко // Вісник ЛДУВС. – 2007. – № 2. – С. 99–110.
144. Максимов С. Верховенство права в державному управлінні / С. Максимов // Українське право. – 2006. – Число 1. – С. 288–294.
145. Максимов С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления / С. И. Максимов; Министерство образования и науки Украины. Национальная академия Украины им. Я. Мудрого. – Науч. изд. – Харьков : Право, 2002. – 328 с.
146. Малинова И. П. Философия правотворчества / И. П. Малинова. – Екатеринбург : Из-во УрПОА, 1996. – 280 с.
147. Мальцев В. А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран / В. А. Мальцев. – Воронеж: Из-во Воронежского гос. ун-та, 1998. – 384 с.
148. Маслій А. П. Правові основи бюджетного процесу (за законодавством України та країн з розвинутою економікою) /А. П. Маслій / Автореф. дис. канд. юрид. наук. – К., 1996. – 20 с.
149. Медушевский А. Н. Сравнительное конституционное право и политические институты. Курс лекций / А. Н. Медушевский. – М. : ГУ ВШЭ, 2002. – 512 с.
150. Мельник М. І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність / М.І. Мельник, М.І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2002. – 576 с.
151. Мельник О. В. Виникнення і становлення інституту конституційної відповідальності вищих органів державної влади / О. В. Мельник // Вісник Донецького університету. – 2000. – № 1. – Ч. 1. – С. 173–178.
152. Митний кодекс України від 11.07.2002р. № 92-IV [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon.rad