АКТИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

СКОМОРОХА ТАРАС ВІКТОРОВИЧ

УДК 342.511 : 340.130.55 (477)

АКТИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ:
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

12.00.02 – конституційне право; муніципальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ЗАЙЧУК Олег Володимирович
доктор юридичних наук, професор,
академік Національної академії правових наук України

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ ТА РОЛЬ АКТІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ПРАВОВИХ АКТІВ ДЕРЖАВИ 9
1.1. Поняття та загальна характеристика актів глави держави 9
1.2. Ґенеза актів глави держави 33
Висновки до Розділу 1 48
РОЗДІЛ 2. ВИДИ АКТІВ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ 55
2.1. Укази і розпорядження Президента України 55
2.2. Акти, обумовлені участю Президента України у законотворчій діяльності 77
2.3. Інші акти глави держави 113
Висновки до Розділу 2 134
РОЗДІЛ 3. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ ВИДАННЯ АКТІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ТА КОНТРОЛЮ ЗА ЇХ ВИКОНАННЯМ 140
3.1. Видання актів глави держави в Україні 140
3.2. Контроль за виконанням актів глави держави 162
Висновки до Розділу 3 172
ВИСНОВКИ 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Після набуття Україною незалежності значна роль в її становленні як правової, демократичної, соціальної держави, в організації і здійсненні державної влади належить Президенту України, як главі держави, гаранту її суверенітету і територіальної цілісності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина.
Інститут глави держави посів одне з провідних місць у загальній системі поділу державної влади України. Водночас, незважаючи на відносно незначний строк його функціонування, він зазнав кілька трансформацій, зумовлених пошуком оптимального визначення компетенції вищих органів державної влади.
Нині в Україні здійснюються заходи, спрямовані на підготовку системних змін до Основного Закону, що не виключає перерозподілу ряду функцій і повноважень законодавчої та виконавчої гілок державної влади, а також Президента України. Це зумовлює необхідність проведення фундаментальних досліджень із метою розробки концепції організації та функціонування інституту глави держави в Україні.
Беручи до уваги, що глава держави реалізує свої повноваження шляхом видання відповідних актів, дослідження їх правової природи, ролі і місця в правовій системі України є важливим завданням конституційно-правової науки.
Водночас системний аналіз сучасної наукової літератури з питань реалізації в Україні принципу поділу влади засвідчив, що розробка проблеми конституційно-правового аспекту актів Президента України є новим, недостатньо дослідженим напрямом наукового пошуку. Питання актів глави держави розглядаються епізодично, без системного, комплексного підходу.
Із проблематики правового аспекту актів Президента України захищено лише одну дисертаційну роботу (Д. В. Мазура), проте вона була підготовлена за спеціальністю теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень, в умовах чинності змін, внесених до Конституції України в 2004 році, та стосувалася лише актів правотворчості.
В інших дисертаціях, пов’язаних із дослідженням статусу глави держави, зокрема вітчизняних вчених (С. А. Агафонова, О. В. Бойка, О. Т. Волощук, Н. Г. Плахотнюк, С. Г. Серьогіної, В. А. Шатіла та ін.), аналізувалися лише окремі аспекти актів Президента України. Водночас ряд дискусійних теоретичних питань потребує подальшого аналізу.
Названі обставини зумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Теоретичну основу для проведення даного дослідження склали, насамперед, праці відомих українських вчених-юристів із питань конституційного права, теорії держави та права й ряду інших галузей юридичної науки, авторами яких є: В. Б. Авер’янов, М. О. Баймуратов, Ю. М. Бисага, Ф. Г. Бурчак, А. З. Георгіца, О. В. Зайчук, М. І. Козюбра, А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, О. Л. Копиленко, Л.Т. Кривенко, Я. В. Лазур, А. Р. Мацюк, Н. Р. Нижник, Н. М. Оніщенко, М. Ф. Орзіх, О. П. Орлюк, В. Ф. Погорілко, Д. М. Притика, П. М. Рабінович, А. О. Селіванов, О. Ф. Скакун, С. Г. Стеценко, В. В. Сухонос, Ю. М. Тодика, В. Л. Федоренко, О. Ф. Фрицький, М. В. Цвік, В. М. Шаповал, Ю. С. Шемшученко, Л. П. Юзьков, В. Д. Яворський та ін.
Науковим підґрунтям дисертації стали також праці зарубіжних дослідників проблем актів глави держави: С. В. Березки, В. В. Верстова, Л. І. Дмітрієвої, О. М. Кичалюк, М. Г. Кубатаєва, Д. А. Лагуна, В. О. Лучина, А. П. Новікова, Л. А. Окунькова, В. І. Реута, В. М. Суворова, Ю. О. Тихомирова, В. Є. Чиркіна та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукової теми Інституту законодавства Верховної Ради України «Конституціоналізм у сучасному українському державо- та правотворенні України: стан, проблеми та перспективи» (державний реєстраційний № 0111U002227).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення правової природи, ролі та місця актів Президента України в системі правових актів України. Поставленою метою обумовлені такі завдання:
– визначити правову природу актів Президента України, дати їх загальну характеристику та здійснити їх класифікацію;
– розглянути еволюцію конституційно-правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних із виданням актів глави держави в Україні;
– проаналізувати місце указів та розпоряджень Президента України в системі нормативно-правових актів;
– дослідити акти Президента України, обумовлені його участю у законотворчій діяльності, та інші акти глави держави;
– розкрити конституційно-правові аспекти видання актів глави держави;
– охарактеризувати проблеми контролю за виконанням актів глави держави.
Об’єктом дослідження є конституційно-правові відносини, що виникають у зв’язку із виданням та виконанням актів Президента України.
Предметом дослідження є акти Президента України як офіційні документи глави держави у єдності їх форми та змісту.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система загальнонаукових і спеціальних методів наукового пошуку, які надали можливість ґрунтовно проаналізувати об’єкт і предмет дослідження.
Застосування діалектичного методу дозволило розглядати різні аспекти актів глави держави у розвитку та взаємозв’язку, виявляти їх загальні тенденції та закономірності, особливості конституційно-правового регулювання.
За допомогою системно-функціонального методу проаналізовано роль конституційного права у регулюванні суспільних відносин у сфері видання актів Президента України. Метод історико-правового аналізу використовувався для дослідження процесу й особливостей прояву історичних закономірностей нормотворчої діяльності глави держави. Порівняльно-правовий метод дозволив вивчити досвід інших держав із цього питання. Формально-юридичний метод застосовувався для обґрунтування сутнісних характеристик змін, що пропонується внести до чинного законодавства.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є першим комплексним дослідженням теоретичних і практичних проблем конституційно-правового регулювання актів Президента України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
вперше:
– сформульовано тезу про те, що акти Президента України можна розглядати у вузькому сенсі, і тоді під ними слід розуміти укази і розпорядження глави держави, а також у широкому – як будь-які його офіційні документи: укази, розпорядження, доручення, договори, послання, подання, пропозиції, звернення тощо;
– розроблено періодизацію конституційно-правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних із виданням актів Президента України, зумовлену розвитком інституту глави держави, із виділенням чотирьох періодів, виходячи з прийняття основоположних законодавчих актів, які впливали на еволюцію конституційно-правового статусу Президента;
– запропоновано авторську класифікацію актів Президента України, яка дозволяє здійснити їх систематизацію у єдності правової форми та змісту цих актів;
– обґрунтовано доцільність удосконалення конституційних підходів до надання міжнародним договорам статусу актів національного законодавства, визначених частиною першою статті 9 Основного Закону України, таким чином, щоб частиною національного законодавства України визнавалися й міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких для України надав Президент України;
удосконалено:
– характеристику правової природи послань Президента України до народу та Верховної Ради України, зокрема, запропоновано вважати їх одночасно правом і обов’язком глави держави;
– розуміння особливостей міжнародних та внутрішньодержавних договорів, які укладаються Президентом України, як різновидів його актів;
– підходи до законодавчого забезпечення процесу оприлюднення нормативно-правових та інших правових актів глави держави, зокрема, запропоновано визнати статус офіційного оприлюднення за їх розміщенням на офіційному інтернет-представництві Президента України;
дістали подальшого розвитку:
– обґрунтування доцільності вирішення проблеми визначення місця Президента у системі поділу влад через внесення відповідних змін до статті 6 Конституції України;
– пропозиції щодо вдосконалення реалізації повноважень Президента через надання доручень, зокрема, шляхом встановлення порядку та визначення форми таких актів на законодавчому рівні;
– обґрунтування необхідності вдосконалення контролю за виконанням актів глави держави через запровадження нового інституційного механізму контролю.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані й обґрунтовані в дисертаційному дослідженні теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть бути застосовані в процесі подальших досліджень проблематики видання і реалізації актів Президента України. Практичні рекомендації можуть бути використані під час вдосконалення національного законодавства, що регламентує конституційно-правовий статус глави держави. Результати роботи можуть бути корисними в навчальному процесі в юридичних та інших навчальних закладах, а також при підготовці навчальних посібників, навчально-методичних матеріалів, у тому числі з питань теорії держави та права, конституційного права, теорії державного управління.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовані під час його обговорення у відділі проблем розвитку національного законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України.
Основні положення дисертації також були предметом обговорення на наукових заходах, що проводилися з актуальних проблем державо- і правотворення: Науково-практичній конференції «Новітні державотворчі процеси в Україні: виклики і перспективи» (м. Київ, 24 червня 2011 р.; тези опубліковані); Науково-практичній конференції «20 років незалежності України: здобутки, втрати і стратегії майбутнього» (м. Київ, 19 травня 2011 р.; тези опубліковані); Міжвузівському круглому столі «Правові проблеми діяльності суб’єктів господарювання в сучасних умовах» (м. Київ, 27 квітня 2011 р.; тези опубліковані).
Публікації. Результати дослідження знайшли своє відображення у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та у трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та подано нове вирішення наукової задачі, що виявляється у комплексному дослідженні конституційно-правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних із виданням актів Президента України. У висновках дисертантом на основі аналізу джерел конституційного права України, міжнародних актів, нормативно-правових актів іноземних держав, практики застосування норм вітчизняного права, наукової літератури з питань актів глави держави викладено основні результати дослідження, які характеризуються теоретичним і практичним значенням та на підставі яких окреслені положення наукової новизни, що винесені на захист. Зокрема, зроблено такі висновки.
1. Обґрунтовано, що акти Президента України є різновидом підзаконних правових актів, еволюція яких нерозривно пов’язана із розвитком інституту глави держави, зумовленим змінами форми державного правління. Ці акти можна розглядати у вузькому сенсі, і тоді під ними слід розуміти укази і розпорядження глави держави, а також у широкому – як будь-які його офіційні документи: укази, розпорядження, доручення, договори, послання, подання, пропозиції, звернення тощо. Аналіз національного законодавства свідчить про недосконалість положень Конституції України стосовно чіткого визначення, які офіційні документи глави держави, що згадуються в ній, мають статус актів Президента України: укази, розпорядження (частина третя статті 106), послання (пункт 2 частини першої статті 106), вето (пункт 30 частини першої статті 106), звернення (частина друга статті 150), що ускладнює розуміння правових наслідків прийняття тих або інших актів. Тому варто чітко визначити на конституційному рівні перелік актів Президента України.
2. Аналіз конституційних повноважень Президента України свідчить про його ключову роль у системі органів державної влади. Оскільки зміст конституційно-правових засад видання актів Президента України нерозривно пов’язаний із місцем глави держави у системі поділу влади, слід чітко визначити його у частині першій статті 6 Конституції України, згідно з якою державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
3. Акти Президента України можуть бути класифіковані: за формою (виходячи з їх юридичного оформлення): укази, розпорядження, доручення, нормативно-правові договори, подання тощо; за сферою застосування (виходячи з їх змістовного навантаження): акти, видані для врегулювання правовідносин у відповідних сферах: економіки, національної безпеки, зовнішньої політики тощо; за колом осіб: акти із визначеним або невизначеним колом суб’єктів; за дією в часі: строкові або безстрокові; за дією в просторі: акти, що діють на всій території держави або на її частині.
4. На основі дослідження розвитку конституційно-правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних із виданням актів Президента України, виокремлено чотири періоди, які збігаються з періодизацією розвитку інституту Президента в Україні:
1) з 16 липня 1990 р. до 28 червня 1996 р. (від прийняття Декларації про державний суверенітет України до прийняття Конституції України);
2) з 28 червня 1996 р. до 1 січня 2006 р. (від прийняття Конституції України до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р.);
3) з 1 січня 2006 р. до 30 вересня 2010 р. (від набрання чинності зазначеними змінами до Конституції до визнання їх неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України);
4) з 30 вересня 2010 р. (від ухвалення зазначеного Рішення Конституційного Суду України до сьогодні).
5. Серед актів глави держави особливе місце посідають укази і розпорядження Президента України як основні і найуживаніші форми закріплення волевиявлення глави держави. Водночас національним законодавством не визначені критерії чіткого розмежування указу і розпорядження як різних форм правових актів. Внаслідок цього укази і розпорядження видаються як нормативними, так і індивідуальними. Тому варто визначити місце указу та розпорядження в системі актів глави держави в оновленому Законі України «Про Президента України».
6. Право законодавчої ініціативи Президента України, враховуючи його конституційний статус, роль і місце у системі поділу влади, є важливим чинником ефективної реалізації конституційних повноважень глави держави. Встановлено, що реалізація цього права має певну специфіку, оскільки згідно зі статтею 93 Конституції України законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово. Відповідно, пропонується посилити пріоритетність розгляду президентських законопроектів, закріпивши в Конституції України вимогу щодо погодження з Президентом України пропонованих іншими учасниками законодавчого процесу змін до внесених ним законопроектів.
7. Оскільки указ як форма акта Президента України є підзаконним актом, що не характерно для реалізації участі глави держави у законотворчому процесі, видається недоцільним надавати президентському вето форму указу Президента України. Водночас варто визначити підстави та процедуру реалізації главою держави права вето на законодавчому рівні, зокрема в Законі «Про закони і законодавчу діяльність».
8. Аналіз правової природи послання Президента України до народу та до Верховної Ради України як форми реалізації конституційних повноважень глави держави дозволив встановити його особливості та зміст. Так, послання є важливим програмним документом, що визначає пріоритетні шляхи та заходи для забезпечення належної й ефективної роботи органів влади, а також головні вектори розвитку відповідних напрямів соціального, економічного та політичного життя держави. Доведено, що послання має дуалістичну правову природу, виступаючи одночасно і правом, і обов’язком глави держави, та є документом політико-правового характеру.
9. Відповідно до свого правового статусу глава держави для реалізації своїх повноважень та в їх межах має право давати доручення, обов’язкові для виконання, що можуть мати форму як окремого правового акта, так і структурної частини указу або розпорядження. Разом із тим чинним законодавством України не передбачено ані порядку, ані форми доручення, що доцільно визначити в оновленому Законі України «Про Президента України».
10. На основі системного тлумачення Конституції України можна зробити висновок, що Президент України може укладати нормативно-правові договори, які поділяються на міжнародні та внутрішньодержавні. Такий договір можна визначити як угоду, укладену главою держави в межах його повноважень з іншими уповноваженими суб’єктами права, що містить юридичні норми. Водночас варто врегулювати порядок укладання такого нормативно-правового акта у Законі України «Про нормативно-правові акти».
11. Розгляд конституційно-правових аспектів видання актів глави держави дозволив виділити ряд проблем, пов’язаних з офіційним оприлюдненням нормативно-правових та інших актів глави держави, що потребують вирішення. У зв’язку з цим пропонується вдосконалення правового регулювання:
– офіційного оприлюднення актів Президента України. Так, на практиці після оприлюднення всі акти глави держави розміщуються на офіційному інтернет-представництві Президента України. У цьому контексті варто визнати таке розміщення офіційним оприлюдненням;
– контрасигнування актів глави держави. На основі узагальнення наукових позицій і правозастосовної практики пропонується при оприлюдненні контрасигнованих актів глави держави законодавчо встановити вимогу щодо зазначення посадової особи, яка здійснила контрасигнацію.
12. Обґрунтовано необхідність удосконалити положення частини першої статті 9 Конституції України так, щоб воно належним чином корелювалося із відповідними приписами Закону України «Про міжнародні договори України». Пропонується викласти згадане положення в такій редакції: «Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана в порядку, встановленому Законом України «Про міжнародні договори України», є частиною національного законодавства України».
13. Виявлено ряд проблем, пов’язаних із контролем за виконанням актів глави держави, що зумовлено неврегульованістю цих питань у Конституції й законах України та віднесенням їх на рівень регулювання підзаконними нормативно-правовими актами. Із метою удосконалення контрольної діяльності глави держави доцільно створити при Президентові України дорадчий консультативний орган із питань координації державного контролю, а також врегулювати питання контролю за виконанням актів глави держави у законодавчому порядку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми виконання законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації» / [М. О. Баймуратов, М. М.Клепацький, В. М. Князєв та ін.]; за ред. В. В. Кравченка. – К.: Атіка, 2003. – 287 с.
2. Александров Н. Г. Советское трудовое право / Н. Г. Александров, Д. М. Генкин. – М.: Юриздат, 1946. – 481 с.
3. Алексеев С. С. Общая теория права / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т. 2. – 197 с.
4. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / О. Ф. Андрійко. – К., 1999. – 38 с.
5. Арзамасов Ю. Г. Правовая природа и технологии подготовки нормативных актов Президента РФ / Ю. Г. Арзамасов, Д. В. Пожарський // Гражданин и право. –2007. – № 9. – С. 12 –22.
6. Арзамасов Ю. Г. Правовая природа и технологии подготовки нормативных актов Президента РФ / Ю. Г. Арзамасов, Д. В. Пожарський // Гражданин и право. – 2007. – № 10. – С. 3 –14.
7. Афанасьев В. Г. Научное управление обществом (Опыт системного исследования) / В. Г. Афанасьев. – М., 1973. – 390 с.
8. Баймуратов М. О. Муніципальна влада: актуальні проблеми становлення і розвитку в Україні : монографія / М. О. Баймуратов, В. А. Григор’єв. – Одеса : Юридична література, 2003. – 248 с.
9. Белкин А.А. Конституционная охрана: три направления российской идеологии и практики / А.А.Белкин. – СПб.: Петрополис, 1995. – 144 с.
10. Берназюк Я. О. Деякі аспекти реалізації Президентом України права вето стосовно прийнятих Верховною Радою України законів / Я.О.Берназюк // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія Право. – 2011. – Вип. 16. – С. 62 – 64.
11. Берназюк Я.О. Розпорядження Президента України як один з видів актів глави держави / Я.О.Берназюк // Держава і право. – 2011. – Вип. 53. – С. 152 – 158.
12. Беспалый И. Т. Президиум Верховного Совета союзной республики / И. Т. Беспалый. – М. : Госюризат, 1959. – 152 с.
13. Бєлов Д. М. Конституційно-правове регулювання інституту президента в Україні та Франції: монографія / Д. М. Бєлов, Ю. М. Бисага. – Ужгород: Ліра, 2007. – 216 с.
14. Большой юридический словарь / Под ред. А. Я. Сухарева, В. Д. Зорькина, В. Е. Крутских. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 790 с.
15. Бондарь Н. С. Власть и свобода на весах конституционного правосудия: защита прав человека Конституционным Судом Российской Федерации / Н. С. Бондарь. – М.: Юстицинформ, 2005. – 592 с.
16. Бортун М. Прокуратура в системі поділу державної влади / М. Бортун // Віче. – 2008. – №9/10. – С.43 – 45.
17. Бурчак Ф. Г. Президент України / Ф. Г. Бурчак. – К. : Ін Юре, 1997. – 24 с.
18. Венгеров А. Б. Теория государства и права / А. Б. Венгеров. – М.: Омега-Л, 2002. – 607 с.
19. Верстов В. В. Нормативные правовые акты Президента Российской Федерации (теоритический и историко-правовой анализ): автореф. дисс. На соискание учен. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / В. В. Верстов. – Краснодар, 2006. – 31 с.
20. Верховна Рада України: інформаційний довідник. – К. : Парламентське вид-во, 1998. – Вип. 1. – 56 с.
21. Верховна Рада України: інформаційний довідник. – К. : Парламентське вид-во, 2002. – Вип. 2. – 78 с.
22. Верховна Рада України: інформаційний довідник. – К. : Парламентське вид-во, 2006. – Вип. 3. – 264 с.
23. Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (статей 84, 85, 89, 92, 93, 94, 106, 147, 150, 151 та пункту 6 розділу XV Конституції України)» вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статей 84, 85 та інших Конституції України) від 14 березня 2001 р. № 1-в/2001 // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. – № 2. – С. 4 – 13.
24. Виступ Президента України на відкритті десятої сесії Верховної Ради України шостого скликання, 7 лютого 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/22871.html.
25. Волощук О. Т. Інститут Президента у Франції, Росії та Україні: конституційні норми і політична практика : дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Волощук Оксана Троянівна. – Х. : 2008. – 252 с.
26. Георгіца А. З. Теоретико-методологічні проблеми сучасного конституціоналізму : наукова доповідь / А. З. Георгіца. – Чернівці : Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2002. – 40 с.
27. Голов Д. В. Правовые акты Президента Российской Федерации, напрвленные на государственное регулирование в области развития и деятельности аэрокосмического комплекса в Российской Федерации: Гуманитарные науки / Д.В.Голов // Научная сесия ГУАП: Гуманиратные науки. Сборник докладов: в 3-х ч. – СПб.: Изд-во ГУАП, 2007. – Ч.3. – С 236 – 238.
28. Головатенко В. Правові акти Президента України: юридична природа, статус, функції / В.Головатенко // Право України. – 2004. – № 3. – С. 14 – 18.
29. Гончаренко В. Д. Організація та діяльність Президії Всеукраїнського ЦВК (1917-1938 рр.) / В. Д. Гончаренко // Вісник Академії правових наук України : зб. наук. пр. – 2006. – № 1 (44). – С. 44 – 53.
30. Гончаренко В. Д. Правовий статус Президії Верховної Ради УРСР за Конституцією УРСР 1937 року / В. Д. Гончаренко // Проблеми законності. – 2009. – № 100. – С. 42 – 52.
31. Гончаренко В. Д. Правовий статус Президії Верховної Ради УРСР за Конституцією Української РСР 1978 року / В. Д. Гончаренко // Вісник Академії правових наук України : зб. наук. пр. – Х. : Право, 2011. – № 2 (65). – С. 55 – 66.
32. Горбунова Л. М. Підзаконні нормативно-правові акти: організаційно-правові питання забезпечення законності : дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Горбунова Лідія Миколаївна. – К., 2005. – 203 с.
33. Грінченко Б. Словник української мови. Упорядкував з додатком власного матеріалу Борис Грінченко: у 4-х т. / Б. Грінченко. – К.: Наукова думка, 1996. – Т. 1. – 494 с.
34. Гурвич Г. С. Основы советской Конституции / Г. С. Гурвич. – М. : Изд. Соц. Академии, 1923. – 216 с.
35. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 томах / В. И. Даль. – СПб. : ТОО «Диамант», 1997. – Т. I: А-З. – 800 с.
36. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 томах / В. И. Даль. – СПб. : ТОО «Диамант», 1997. – Т. IV: Р-Я. – 688 с.
37. Данилів В. Право вето: історія, міжнародний досвід та «українська специфіка» / В. Данилів // Парламент. – 2005. – № 6. – С. 34 –45.
38. Дегтев Г. В. Становление и развитие института президентства в России: теоретико-правовые и конституционные основы / Г. В. Дегтев. – М.: Юристъ, 2005. – 237 с.
39. Дзадзамидзе И. Высшие органы государственной власти и государственного управления СССР / И. Дзадзамидзе. – М. : Соцэкгиз, 1938. – 40 с.
40. Дмитриева Л. И. Участие Президента Российской Федерации в законодательном процессе : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Дмитриева Лариса Ивановна. – М., 2005. – 147 c.
41. Долежан В.В. Дія системи стримувань і противаг у відносинах між законодавчою і президентською владами в Україні / В. В. Долежан // Парламентаризм в Україні: теорія та практика. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-й річниці з дня проголошення Незалежності України та 5-й річниці з дня прийняття Конституції України. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2001. – С. 169 – 173.
42. Драгоманов М. Проект оснований устава украинского общества «Вольный союз» – «Вільна спілка» // Слюсаренко А. Історія української конституції / А. Слюсаренко, М. Томенко. – К., 1993. – 192 с.
43. Дутка Г. І. Закон у системі нормативно-правових актів України: дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.01 / Г. І. Дутка. – К., 2003. – 203 с.
44. Журавлев А. Л. Сравнительный анализ правового статуса президентов Азербайджанской Республики и Российской Федерации / А. Л. Журавлев, А. Ш. Султанов – М.: 1997. – 117 с.
45. Законодательная техника: Научно-практическое пособие. – М.: Городец, 2000. – 272 с.
46. Законотворча діяльність: Словник термінів і понять / За ред. акад. НАН України В. М. Литвина. – К.: Парламентське вид-во, 2004. – 344 с.
47. Іваніс В. Симон Петлюра – президент України, 1879-1926 / В. Іваніс. – Торонто, 1952. – 256 с.
48. Иванов О. Б. Право законодательной инициативы президента в зарубежных постсоциалистических государствах / О. Б. Иванов // Право и политика. – 2002. – № 7 (31). – С. 27 – 32.
49. Иванов С.А. Основные аспекты соотношения закона и подзаконного нормативного правового акта / С. А. Иванов // Государство и право. – 2004. – № 8. – С. 23 – 29.
50. Игнатенкова К.Е. К вопросу о повышении эффективности правовых актов Президента РФ / К. Е. Игнатенкова, О. Б. Потапова // Правовая политика и правовая жизнь. – 2009. – №2. – С. 23 – 27.
51. Іванова А. Ю. Законодавчий процес і законодавча техніка у період Центральної Ради, Гетьманату та Директорії: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / А. Ю. Іванова. – К., 2005. – 20 с.
52. Калинин А. М. Классификация правовых актов Президента Российской Федерации / А. М. Калинин // Право и государство: теория и практика. – 2011. – № 1 (73). – С. 12 – 15.
53. Калинин А.М. Нормативные правовые акты Президента Российской Федерации как главы государства. Теоретико-правовой аспект / А. М. Калинин // Закон и право. – 2011. – № 1 – С. 23 – 27.
54. Карабеков М. М. Правовые акты Президента РФ как средство реализации правовой политики / М. М. Карабеков // Правовая политика и правовая жизнь. – 2010. – № 1. – С. 160 – 163.
55. Керимов Д. А. Культура и техника законотворчества / Д. А. Керимов. – М.: Юрид. лит, 1991. – 160 с.
56. Кирило-Мефодіївське товариство. – К., 1993. – Т. 2. – 694 с.
57. Кичалюк О. Н. Акты Президента Российской Федерации (конституционно-правовой аспект): дисс. … канд. юрид. наук 12.00.02 / Кичалюк Ольга Николаевна. – Саратов, 1999. – 176 с.
58. Ковриженко Д. Інститут вето: зарубіжний досвід, національне законодавство і практика, пропозиції / Д. Ковриженко // Парламент. – 2009. – № 5. – С. 3 – 21.
59. Колесников Е. В. Источники российского конституционного права / Е. В. Колесников. – Саратов, 1998. – 196 с.
60. Коментар до Конституції України. Друге видання виправлене й доповнене. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. – 411 с.
61. Кононенко Ю. С. Актуальные проблемы административно-правового регулирования взаимодействия исполнительной власти с законодательной ветвью власти и институтом Президента Российской Федерации / Ю. С. Кононенко // Конституционное и муниципальное право. – 2005. – № 2. – С. 17 – 21.
62. Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : ИНФРА М – НОРМА, 1997. – 816 с.
63. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник / Отв. ред. Б.А. Страшун. – М.: БЕК, 1998. – Том. 3. – 1998. – 764 с.
64. Конституционное право государств Европы: Учебник. Пособие для студентов юрид. вузов и фак. / Отв. ред. Д.А. Ковачев. – М.: Волтерс Клувер, 2009. – 320 с.
65. Конституция Арабской Республики Египет от 11 сентября 1971 года // Конституции государств Азии: в 3 т. / Под ред. Т. Я. Хабриевой. – М.: Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Росийской Федерации: Норма, 2010. – Т. 1. – 2010. – С. 53 – 94.
66. Конституция Грузии от 24 августа 1995 года // Конституции государств Европы : в 3 т. / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 1. – С. 697 – 715.
67. Конституция Демократической Республики Восточного Тимора от 20 мая 2002 года // Конституции государств Азии: в 3 т. / Под ред. Т.Я. Хабриевой. – М.: Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Росийской Федерации: Норма, 2010. – Т.3. – С. 47 – 98.
68. Конституция Исламской Республики Афганистан от 1 января 2004 года // Конституции государств Азии: в 3 т. / Под ред. Т. Я. Хабриевой. – М.: Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Росийской Федерации: Норма, 2010. – Т. 2. – С. 5 – 48.
69. Конституция Исландии от 17 июня 1944 года // Конституции государств Европы: в 3 т. / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М.: НОРМА, 2001. – Т.2. – С. 1 –32.
70. Конституция Испании от 27 декабря 1978 года // Конституции государств Европы : в 3 т. / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 2. – С. 33 – 94.
71. Конституция Литовской Республики від 25 октября 1992 года // Конституции государств Европы : в 3 т. / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 2. – С. 317 – 364.
72. Конституция Монгольской Народной Республики от 12 февраля 1992 года // Конституции государств Азии: в 3 т. / Под ред. Т.Я. Хабриевой. – М.: Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Росийской Федерации: Норма, 2010. – Т.2. – С. 493 – 524.
73. Конституция Норвежского Королевства от 17 мая 1814 года // Конституции государств Европы : в 3 т. / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 2. – С. 645 – 672.
74. Конституция Республики Армения от 27 ноября 2005 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://worldconstitutions.ru/archives/132.
75. Конституция Республики Беларуси от 24 ноября 1996 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://worldconstitutions.ru/archives/131.
76. Конституция Республики Болгария от 12 июля 1991 года // Конституции государств Европы : В 3 т. / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 1. – С. 381 – 422.
77. Конституция Республики Казахстан от 30 августа 1995 года // Новые Конституции стран СНГ и Балтии. – М.: Манускрипт: Юристь, 1998. – С. 227 – 267.
78. Конституция Республики Польша от 2 апреля 1997 года // Конституции государств Европы : в 3 т. / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 2. – С. 673 – 732.
79. Конституция Республики Португалия от 2 апреля 1976 года // Конституции государств Европы : в 3 т. / Под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 2. – С. 733 – 836.
80. Конституция Республики Сингапур от 16 сентября 1963 года // Конституции государств Азии: в 3 т. / Под ред. Т. Я. Хабриевой. – М. : Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Росийской Федерации: Норма, 2010. – Т.3. – С. 665 – 782.
81. Конституция Российской Федерации: Комментарий / Под ред. : Б.Н. Топорнина, Ю.М. Батурина, Р.Г. Орехова. – М. : Юрид. лит., 1994. – 624 с.
82. Конституция Румынии от 21 ноября 1991 года / Конституции государств Европы: В 3 т. / Под общ. ред. Л.А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 3. – С. 51 – 92.
83. Конституция Туркменистана от 18 мая 1992 года // Конституции государств Азии: в 3 т. / под. ред. Т.Я. Хабриевой. – М. : Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Росийской Федерации: Норма, 2010. – Т.2. – С. 781 – 812.
84. Конституция Французской Республики от 4 октября 1958 года // Конституции зарубежных государств: Великобритания, Франция, Германия, Италия, Европейский Союз, Соедин. Штаты Америки, Япония, Индия: учеб. пособие / [сост. с., пер., авт. вед. и вступ. ст. В. В. Маклаков]. – 5-е изд., перераб. и доп. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – С. 52 – 80.
85. Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 8 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. –1995. –№ 18. – ст. 133.
86. Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність. – К. : Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 400 с.
87. Конституція Республіки Узбекистан від 8 грудня 1992 року // Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С. Головатий. – К. : Укр. Правн. Фундація : Право, 1996. – С. 341 – 370.
88. Конституція Російської Федерації від 12 грудня 1993 року П. 2 ст. 80 // Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С. Головатий.. – К.: Укр. Правн. Фундація : Право, 1996. – С. 405 – 444.
89. Конституція України – основа реформування суспільства / [В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевий, М. В. Цвік]. – Х. : Право, 1996. – 96 с.
90. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
91. Конституція України: Науково-практичний коментар / В. Б. Авер’янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін.; ред. кол. : В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевий та ін. – Х. : Право; К. : Ін Юре, 2003. – 609 с.
92. Копиленко О. Л. Президентство вписується в державотворчий процес / О. Л. Копиленко // Голос України. – 2002. – 15 берез.
93. Копиленко О. Л. Держава і право України. 1917-1920: Навч. посібник / О. Л. Копиленко, М. Л. Копиленко. – К. : Либідь, 1997. – 208 с.
94. Костицька І. О. Інститут президентства в Україні: становлення і функціонування : теоретично-правовий аналіз / І. О. Костицька. – К.: Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи, 2003. – 496 с.
95. Котенков А. А. Актуальные проблемы взаимоотношений Президента РФ и Государственной Думы Федерального Собрания РФ в законодательном процессе / А. А. Котенков // Государство и право. – 1998. – № 10. – С. 15 – 17.
96. Кравченко В. В. Конституційне право України : навч. посібник / В. В. Кравченко. – К. : Атіка, 2002. – 408 с.
97. Краснов М.А. Закон силен, когда сильна власть / М. А. Краснов // Российская газета. – 1997. – 18 марта.
98. Кривенко Л. Президент України: конституційно-правовий статус / Л. Кривенко // Віче. – 1994. – №12. – С.3 – 16.
99. Кубатаев М. Г. Правовые акты Президента Российской Федерации : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02. / Кубатаев Магомед Гаджиевич. – М., 2000. – 162 с.
100. Кузнeцов И. Н. Новое в конституционном регулировании компетенции Верховного Совета СССР и его Президиума / И. Н. Кузнецов // Проблемы совершенствования советского законодательства: Труды. – – М. : ВНИИ сов. законодательства, 1978. – Вып. 11. – С. 16 – 31.
101. Лазарев Б. М. Президент СССР / Б. М. Лазарев // Советское государство и право. – 1990. – № 7. – С. 3 – 14.
102. Лазур Я. В. Забезпечення прав і свобод громадян України у сфері публічного управління: адміністративно-правовий механізм : монографія / Я. В. Лазур; Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К. : Четверта Хвиля, 2010. – 284 c.
103. Липинський В. Листи до братів-хліборобів / В. Липинський. – Н-Й., 1954. – 114 с.
104. Лукашук И. И. Внешняя политика: президент и парламент / И. И. Лукашук // Государство и право. – 1996. – №7. – С. 138 – 144.
105. Лукьянов А. И. Развитие законодательства о советских представительных органах власти (Некоторые вопросы истории, теории и практики) / А. И. Лукьянов. – М. : Юрид. лит., 1978. – 352 с.
106. Лучин В. О. Указы Президента РФ: основные социальные и правовые характиристики / В. О. Лучин, А. В. Мазуров. – М.: ЮНИТИ-ДАНА : Закон и право, 2000. – 303 с.
107. Любимов Н. А. Правотворчество в российской Федерации: проблемы теории и практики: Конспект лекций / Н. А. Любимов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2009. – 160 с.
108. Магазинер Я. М. Общее учение о государстве / Я. М. Магазинер. – Пгр., 1922. – 490 с.
109. Мазур Д. В. Акти правотворчості Президента в республіках зі змішаною формою правління (загальнотеоретичний аспект): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Мазур Дмитро Володимирович. – Х., 2007. – 188 с.
110. Мазур Д. В. Акти правотворчості Президента в республіках зі змішаною формою правління (загальнотеоретичний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Д. В. Мазур. – Харків, 2007. – 20 с.
111. Макаров Г. В. Нормотворча діяльність глави держави: зарубіжний досвід та вітчизняна практика / Г. В. Макаров // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 1 (10). – С. 5 – 13.
112. Мала енциклопедія державознавства. – К. : Довіра: Генеза, 1996. – 942 с.
113. Мартинюк Р. С. Положення Президента України в системі поділу влади: політико-правовий аспект / Р. С. Мартинюк // Вісник Львівської комерційної академії. Серія – гуманітарні науки. – 2005. – Випуск 5. – С. 113 – 120.
114. Марченко М.Н. Источники права: Учебн. пособие / Н.М. Марченко. – М. : ТК Велби: Изд-во «Проспект», 2005. – 760 с.
115. Матеріали офіційного порталу Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/rada/main.
116. Матчанов Р. Н. Юридическая природа актов Президиума Верховного Совета союзной республики : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история политических учений» / Р. Н. Матчанов. – Ташкент, 1982. – 23 с.
117. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційні статуси Президента України та Кабінету Міністрів України // Право України. – 2000. – № 8. – С.24 – 28.
118. Мишин А. А. Конституционое право зарубежних стран: Учебник / А.А.Мишин / 6-е изд. перераб. и дополн. – М.: Белые альвы, 1998. – 456 с.
119. Модернізація України – наш стратегічний вибір : Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. – К., 2011. – 416 с.
120. Монтеск’є Ш. Л. О духе законов / Ш. Л. Монтескье. – М.: Мысль, 1999. – 672 с.
121. Мучник О. Г. Комментарий к Конституции Украины. Книга первая / О. Г. Мучник. – К., 2000. – 254 с.
122. Назаренко Є. До питання про конституційну реформу державної влади України / Є. Назаренко // Право України. – 1996. – № 10. – С. 5 – 10.
123. Не дубцем, а гаманцем // Закон і бізнес. – 2011. – № 40. – 1 –7 жовтня. – С. 3.
124. Некоторые итоги работы Контрольного управления Президента Российской Федерации во II полугодии 2010 г. // Информационный бюлютень. –2011. – № 4. – С. 3 – 10.
125. Нестеренко И.А. Правотворчество в Российской Федерации: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальностям «Юриспруденция» и «Правоохранительная деятельность» / И. А. Нестеренко. – М.: ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2011. – 271 с.
126. Нижник Н. Проблеми президентської влади в Україні / Н. Нижник // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. Президент в Україні. – 1999. – № 8. – С. 3 – 24.
127. Носенко О. В. Інститути конституційного права України проблеми теорії та практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / О. В. Носенко. – К., 2007. – 21 с.
128. Носов Е. И. Юридическая природа указа: Тезисы доклада на сессии государственного права ВИЮН, сентябрь 1944 / Е. И.Носов. – М. : ВИЮН, 1944. – С. 1 – 4.
129. О Комитете государственного контроля Республики Беларусь и его территориальных органах: Закон Республики Беларусь № 142-З от 1 июля 2010 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravo.by/main.aspx?guid=3871&p0=H11000142&p2={NRPA}.
130. О нормативных правовых актах Республики Беларусь: Закон Республики Беларусь № 361-З от 10 января 2000 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravo.by/main.aspx?guid=3871&p0=h10000361&p2={NRPA}.
131. О Президенте Республики Беларусь : Закон Республики Беларусь №3602-XII от 21 февраля 1995 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.levonevski.net/pravo/razdel2/num4/2d478.html.
132. Об утверждении Положения о Конрольном управлении Президента Российской Федерации: Указ Президента Российской Федерации № 729 от 8 июня 2004 г. // Собрание законодательства РФ. – 2004. – № 24. – ст. 2395.
133. Окуньков Л.А. Вето Президента: Научно-практическое пособие / Л. А. Окуньков, В.А. Рощин. – М.: Городец: Формула права, 1999. – 352 с.
134. Окуньков Л. А. Перспективы перераспределения полномочий между Президентом, Правительством и Федеральным Собранием / Л. А. Окуньков // Законодательство. – 2000. – №9. – С. 52 – 57.
135. Окуньков Л. А. Президент Российской Федерации. Конституция и политическая практика / Л. А. Окуньков. – М.: Норма, 1996. – 235 с.
136. Онишко Н. В. Президиум Верховного Совета СССР (статус и основные направления деятельности по Конституции СССР 1977 г.): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Государственное право и управление; советское строительство; административное право; финансовое право» / Н. В. Онишко. – М., 1989. – 25 с.
137. Оніщук М. Президент України як конституційний гарант і політичний арбітр у відносинах Парламенту та Уряду / М. Оніщук // Формування парламентської більшості: стан, проблеми, перспективи: Матеріали круглого столу. – К.: Юридична книга, 2000. – 110 с.
138. Органи державної влади в Україні: структура, функції і тенденції розвитку : навч. посібник / [Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, Н. Г. Плахотнюк та ін.] ; за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К. : НІЧЛАВА, 2003. – 288 с.
139. Органи державної влади України : монографія / [В. Ф. Погорілко, Л. Т. Кривенко, Н. Г. Григорук та ін.] ; за ред. В. Ф. Погорілка. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 592 с.
140. Ордина О. Н. Правовые акты Президента РФ как источники административного права/ О. Н. Ордина // Государственная власть и местное самоуправление. – 2009. – № 9. – С. 13 – 14.
141. Офіційне інтернет-представництво Президента України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents.
142. Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua.
143. Пархоменко Н. М. Договір у системі права України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Н. М. Пархоменко. – К., 1998. – 16 с.
144. Питання забезпечення державної охорони : Розпорядження Президента України № 113/2007-рп від 25 травня 2007 р. // Офіційний вісник Президента України. – 2007. – № 13. – Ст. 233.
145. Питання Кабінету Президента України : Розпорядження Президента України № 853/2005-рп від 24 березня 2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 22. – Ст. 1194.
146. Питання контролю за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України : Указ Президента України № 1132/2005 від 26.07.2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 30. – Ст. 1788.
147. Питання Національного інституту стратегічних досліджень: Указ Президента України № 1158/2002 від 16.12.2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 51. – Ст. 2285.
148. Питання організації взаємодії з Кабінетом Міністрів України під час підготовки проектів актів, доручень Президента України : Указ Президента України № 14/2011 від 11.01.2011 р. // Офіційний вісник Президента України. – 2012. – № 4. – Ст. – 140.
149. Питання Регіональних приймалень Президента України : Розпорядження Президента України № 1088/2005-рп від 10 червня 2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 24. – Ст. 1342.
150. Питання формування та організації діяльності Конституційної Асамблеї: Указ Президента України № 31/2012 від 25.01.2012 р. // Урядовий кур’єр. – 2012. – 1 лютого.
151. Плахотнюк Н.Г. Інститут президентства в Україні: конституційно-правовий аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 «Конституційне право» / Н.Г.Плахотнюк: Х., 1999. – 20 с.
152. Плахотнюк Н. Г. Інститут президентства в Україні: становлення та розвиток / Н. Г. Плахотнюк, В. І. Мельниченко. – К. : Максімус, 2004. – 224 с.
153. Погорілко В. Джерела конституційного права України: поняття, види і система / В. Погорілко, В. Федоренко // Право України. – 2002. – № 3. – С. 8 – 16.
154. Погорілко В. Роль і значення Конституції в українському правотворенні і розбудові держави / В. Погорілко // Вісник Національної академії наук України. – 2005. – № 12. – С. 23 – 32.
155. Пожарский Д.В. Правовая природа и технологии подготовки нормативных актов Президента РФ / Д. В. Пожарский // Гражданин и право. –2007. – № 9. – С. 12 – 22.
156. Політика, право і влада в контексті трансформаційних процесів в Україні : монографія / [І. О. Кресіна, А. С Матвієнко, Н. М. Оніщенко та ін.]; за ред. І. О. Кресіної. – К. : Ін-т держ. і пр. ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – 304 с.
157. Положення про Головну державно-правову службу Секретаріату Президента України: Розпорядження Глави Секретаріату Президента України № 75 від 25.09.2009 р. // Архів Адміністрації Президента України.
158. Послання Президента України Віктора Януковича до Українського народу від 03.06.2010 р. // Голос України. – 2010. – 5 червня.
159. Постановление Конституционного Суда РФ по делу о проверке конституционности п.2 Указа Президента РФ от 3 октября 1994 г. № 1969 «О мерах по укреплению единой системы исполнительной власти в Российской Федерации» от 30 апреля 1996 г. № 11-П // СЗ РФ. – 1996. – № 19. – Ст. 2320.
160. Потапова О. Б. Правовая политика Президента Российской Федерации: проблемы теории и практики: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Потапова Ольга Борисовна. – Краснодар, 2009. – 199 с.
161. Правотворчество в СССР / Под ред. А.В.Мицкевича. – М. : Юрид. лит., 1974. – 319 с.
162. Про вивчення стану виконання у 2011 році актів і доручень Президента України : Розпорядження Президента України № 71/2011-рп від 15.02.2011 // Офіційний вісник Президента України. – 2011. – № 5. – Ст. 408.
163. Про вивчення стану виконання у 2012 році актів і доручень Президента України : Розпорядження Президента України № 28/2012-рп від 25.01.2012 р. // Офіційний вісник Президента України. – 2012. – № 4. – Ст. 140.
164. Про внесення змін до Конституції України : Закон України № 2222-IV від 8.12.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст. 44.
165. Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) України : Закон України № 2113-12 від 14.02.1992 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 20. – Ст. 271.
166. Про делегацію України для участі у переговорах між Україною та Арабською Республікою Єгипет щодо підготовки проекту Дог