ВІДНОСИНИ ДЕРЖАВИ І ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ :

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

БОГАШЕВА Наталія Владиславівна

УДК 342.764/766(477)

ВІДНОСИНИ ДЕРЖАВИ І ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ:
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ

12.00.02 – конституційне право; муніципальне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
КОПИЛЕНКО Олександр Любимович,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАН України,
Заслужений юрист України

Київ – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВІДНОСИН ДЕРЖАВИ І ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ 11
1.1. Конституційне право на свободу об’єднання у політичні партії 13
1.2. Становлення та розвиток конституційно-правового інституту політичних партій в Україні 30
1.3. Способи впливу політичних партій на державу 40
Висновки до Розділу 1 55
РОЗДІЛ 2. ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЯК ФОРМА ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ 57
2.1. Конституційно-правовий статус політичних партій 59
2.2. Законодавче регулювання утворення політичних партій 70
2.3. Особливості регулювання організаційної структури політичних партій 96
Висновки до Розділу 2 120
РОЗДІЛ 3. КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ПОЛІТИЧНИМИ ПАРТІЯМИ ВИМОГ КОНСТИТУЦІЇ ТА ЗАКОНІВ УКРАЇНИ 123
3.1. Правова природа контролю держави за додержанням політичними партіями вимог закону 124
3.2. Здійснення контролю при утворенні та в діяльності політичних партій 137
3.3. Контроль за дотриманням вимог закону при припиненні діяльності політичних партій 159
Висновки до Розділу 3 189
ВИСНОВКИ 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 197

ВСТУП
Актуальність теми. З часу прийняття Конституції України 1996 року конституційно-правовий інститут політичних партій став важливою складовою конституційного права, зокрема, у контексті свободи об’єднання громадян у політичні партії, сприяння здійсненню волевиявлення громадян на виборах.
Партії задіяні у державно-владний механізм і через свою діяльність впливають на суспільно-політичні процеси у державі: через вибори – на формування представницьких органів державної влади; шляхом відбору та залучення кадрів – на склад органів виконавчої влади. Разом з тим відносини політичних партій і держави мають двосторонній характер. Держава встановлює певні правові рамки для діяльності партій; ці рамки обмежують можливості зловживання функціями політичних партій, не допускають виходу впливу партій на здійснення влади в державі за межі, визначені принципами демократії та верховенства права. Передумовою дослідження відносин держави і політичних партій у їх конституційно-правовому аспекті є вивчення правового інституту політичних партій, зокрема розвиток і становлення законодавчої регламентації відносин між державою і політичними партіями.
Дослідження політичних партій ґрунтується на працях таких вчених, як Ґ. Єллінек [64], М. Дюверже [63], Р. Міхельс [356], М. Острогорський [170], В. Старосольський [277]. Значний внесок у розробку сучасних уявлень про політичні партії зробили Т. Бекназар-Юзбашев [6], Р. Катц [349], В. Кафарський [81], Г. Кречмер [113], В. Лапаєва [122], О. Нідермайєр [158], Я. Собчак [360], Ю. Юдін [334] та інші. Для цілей дослідження використовувалися праці вітчизняних та зарубіжних вчених, які розглядали проблеми правової інституціалізації політичних партій, регулювання їх діяльності, їх взаємодії з державою у правовому контексті, зокрема такі, як: К. Войтащик [362], Н. Гаєва [45], В.Журавський [71], О. Зайчук [29], С. Заславський [169], О. Копиленко [109], О. Марцеляк [140], І. Мерсель [143], Н. Оніщенко [165], В.Погорілко [182], Ю. Тодика [314], В. Чиркін [325], В. Шаповал [328] та інші.
Відносини держави і політичних партій традиційно досліджуються у контексті впливу партій і партійної системи в цілому як самостійного явища чи як складової громадянського суспільства на формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ґрунтовні дослідження у цьому напрямі проведені останнім часом В. Кафарським [81], Д. Лук’яновим [131], О. Гейдою [50], Л. Адашис [1]).
Водночас питання впливу держави на політичні партії, його цілей та меж, сумісних із конституційним правом на свободу об’єднання громадян та вільною діяльністю політичних партій, способів та процедур здійснення такого впливу не стали об’єктом системного дослідження, що певною мірою відображається на стані законодавчого регулювання цих правовідносин. Практика застосування Закону «Про політичні партії в Україні» засвідчили існування багатьох прогалин і колізій у нормативному регулюванні політичних партій. Слід взяти до уваги, що вплив держави на партії здійснюється у двох основних формах – законодавчого регулювання політичних партій та контролю за додержанням політичними партіями Конституції та законів України.
В Україні бракує комплексних наукових досліджень інституту політичних партій в аспекті вивчення їх конституційно-правової природи, місця і ролі держави у процесах утворення, легалізації і ліквідації партій. Це і зумовило вибір теми та логіку дисертаційного дослідження.
Водночас поза межами дослідження залишені питання регулювання фінансування діяльності та майнових відносин політичних партій і пов’язані з цим питання фінансового контролю щодо партій, оскільки зазначені питання істотно виходять за межі конституційно-правових аспектів відносин держави і політичних партій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано як складова загального плану науково-дослідної роботи Інституту законодавства Верховної Ради України за темою «Організація моніторингу ефективності законодавства та прогнозування наслідків його застосування» (державний реєстраційний № 0104U006941).
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення змісту та форм конституційно-правового регулювання відносин держави і політичних партій, підстав, меж і способу здійснення контролю за дотриманням законодавства про партії при їх утворенні, легалізації, діяльності й ліквідації та розробка на цій основі рекомендацій стосовно вдосконалення законодавства щодо партій.
Для досягнення поставленої мети визначені такі основні завдання:
- з’ясувати природу конституційної свободи об’єднання у політичні партії у її співвідношенні із загальною свободою об’єднання, встановити місце політичних партій в системі об’єднань громадян;
- вивчити особливості становлення та розвитку конституційно-правового інституту політичних партій в Україні;
- проаналізувати способи впливу політичних партій на державу;
- розкрити поняття та зміст правового статусу політичної партії;
- здійснити правовий аналіз законодавчого регулювання процедури утворення та організаційної структури політичних партій;
- з’ясувати правову природу контролю за додержанням політичними партіями закону;
- дослідити види і способи здійснення контролю при утворенні, діяльності та припиненні діяльності політичних партій;
- сформулювати рекомендації щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин держави і політичних партій.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають між державою і політичними партіями у контексті реалізації громадянами права на свободу об’єднання та контролю за додержанням Конституції та законів України при утворенні та в діяльності політичних партій.
Предметом дослідження є відносини держави і політичних партій в Україні в аспекті утворення, легалізації та ліквідації політичних партій.
Методи дослідження. Дослідження проводилося із застосуванням філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів, які становлять методологічну основу наукового пошуку.
Діалектичний метод як загальнонауковий дозволив проаналізувати взаємодію держави та політичних партій у процесі їхнього становлення та розвитку, розкрити сутність відносин держави та політичних партій, форми взаємовпливу, способи їх реалізації в умовах України (підрозділи 1.1., 1.2., 1.3., 2.1., 3.1., 3.2.). Формально-логічний метод дозволив розкрити зміст понять, які становлять предмет дослідження, викласти концептуальні положення, а також сформулювати відповідні висновки (підрозділи 1.1., 1.3., 2.1., 2.3., 3.1., 3.3.). Системний (структурний і функціональний) метод надав можливість визначити місце і роль партій у системі здійснення державної влади та відповідно роль, цілі та межі контролю при утворенні та в діяльності політичних партій, визначити методи та способи взаємодії партій із державою (підрозділи 1.3., 3.1., 3.2., 3.3); формально-догматичний метод дозволив здійснити аналіз нормативно-правових приписів законодавства України, які визначають конституційно-правовий статус партій, регулюють їх утворення, діяльність та ліквідацію (2.1., 2.2., 2.3.); застосування порівняльно-правового методу сприяло об’єктивній оцінці конституційно-правового інституту політичних партій в Україні в контексті міжнародних стандартів (підрозділи 1.1., 2.1., 2.2.). Метод герменевтики був задіяний протягом всього дослідження, зокрема задля конкретизації терміно-понять, що становлять основний поняттєво-категоріальний апарат проблеми. Аксіологічний підхід дозволив оцінити якість положень законів, які регламентують утворення та діяльність партій, і сформулювати пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових положень. Завдяки методам моделювання та прогнозування здійснювався пошук оптимальної моделі конституційно-правового механізму відносин держави і партій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в науці вітчизняного конституційного права здійснено комплексне конституційно-правове дослідження відносин держави і політичних партій в аспекті забезпечення додержання законодавства у діяльності партій, підстав, меж і способу здійснення контролю за дотриманням вимог закону при утворенні, легалізації, діяльності та ліквідації політичних партій. Запропоновані у дисертаційному дослідженні рекомендації знайшли конкретне втілення у розробленому проекті нової редакції Закону «Про політичні партії в Україні», що є додатком до дисертації.
Наукова новизна дисертаційного дослідження конкретизується у таких положеннях, що виносяться на захист:
вперше:
- визначено місце політичних партій серед формувань, через які реалізується право на свободу об’єднання (від загального до часткового: непідприємницькі товариства – неурядові організації – об’єднання громадян – політичні партії);
- обґрунтовано періодизацію процесу правової інституціалізації політичних партій за роки незалежності України, етапи якого визначаються істотними змінами правового регулювання політичних партій, що виражаються у прийнятті відповідних нормативно-правових актів;
- визначено дві основні форми впливу держави на політичні партії – законодавче регулювання утворення та діяльності політичних партій та контроль за додержанням політичними партіями Конституції та законів України;
- встановлено правове значення програми політичної партії як політико-правового документа, що є носієм загальнонаціональної програми розвитку суспільства і засвідчує статус політичної партії та визначає її індивідуальні особливості, а також дотримання конституційних обмежень;
- доведено, що контроль за дотриманням закону політичними партіями походить із обов’язку демократичної правової держави гарантувати права і свободи громадян та забезпечити існування і розвиток демократичного ладу в державі;
удосконалено:
- визначення понять:
«політична партія» як об’єднання громадян, яке своєю основною метою має участь у виборах до органів державної влади шляхом висування кандидатів на таких виборах;
«інституціалізація політичних партій» як процесу виникнення, становлення і розвитку правового інституту політичних партій, що виражається у розвитку національного законодавства;
«легалізація політичної партії» як процедури юридичного визнання державою існування новоутвореної політичної партії;
- положення стосовно внутрішньопартійної демократії як гарантії належного здійснення конституційних функцій політичних партій;
отримало подальший розвиток:
- уявлення про систему законодавчих вимог до політичних партій: конституційні обмеження стосуються заборонених цілей та способів діяльності партій; вимоги, встановлені законом, мають за мету забезпечення спроможності партій здійснювати свої функції, зокрема конституційну функцію участі у виборах; закон також встановлює межі статутного регулювання внутрішньо-організаційних відносин партії з метою сприяння внутрішньопартійній демократії;
- положення про статут політичної партії як внутрішній нормативний акт;
- розуміння контролю за додержанням закону політичними партіями як діяльності уповноважених органів державної влади, спрямованої на забезпечення поваги партій до основних цінностей суспільства, недопущення у їх політичній діяльності порушень правопорядку, вимог до політичних партій, у межах, необхідних у демократичному суспільстві;
- обґрунтування існування двох груп способів ліквідації політичних партій – добровільне припинення, яке включає реорганізацію партії шляхом об’єднання та саморозпуск партії, а також примусове припинення, яке включає заборону партії та втрату політичною партією свого статусу.
- правове регулювання процедури саморозпуску політичної партії, засноване на розумінні того, що рішення з’їзду партії про її саморозпуск, прийняте відповідно до статуту партії, має остаточний характер і не може бути скасоване.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що його окремі положення та висновки можуть бути використані: у науково-дослідній сфері – для подальших наукових розробок проблем відносин держави і політичних партій, зокрема контролю за додержанням закону політичними партіями; у правотворчій діяльності – для подальшого вдосконалення вітчизняного законодавства, яке регулює правовий статус, процедури утворення, реєстрації, діяльності та ліквідації політичних партій на рівні як законів, так і підзаконних актів; у правозастосовній діяльності – при здійсненні контролю за додержанням закону політичними партіями; у навчальному процесі – при підготовці підручників та навчальних посібників із конституційного права України.
Матеріали дисертаційного дослідження були частково використані Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування при опрацюванні проектів законів України у галузях законодавства про об’єднання громадян та виборчого законодавства (акт Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування № 04-15/17-2911 від 2 листопада 2011 року).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем особисто. Сформульовані в ньому положення, висновки та рекомендації отримали обґрунтування на основі особистих досліджень автора. Для аргументації окремих положень використовувались праці інших вчених, на які обов’язково зроблено посилання.
У співавторстві опубліковано статтю (Проблеми інституціалізації політичних партій в Україні // Вибори та демократія. – 2008. – № 2(16). – С. 29-39), в якій здобувачу належить більше половини її змісту. Внесок здобувача полягає у систематизації напрямів діяльності політичних партій, правовому обґрунтуванні потреби здійснення контролю за додержанням партіями вимог закону адміністративним шляхом, обґрунтуванні неможливості вирішення статутних спорів у судовому порядку внаслідок відсутності нормативно-правового значення статутів партій.
Апробація результатів дисертації здійснювалася на засіданнях відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України.
Окремі положення, висвітлені в дисертації, доповідались на наукових конференціях та семінарах, зокрема на Міжнародній науково-практичній конференції «Вибори Президента України – 2004: проблеми теорії та практики» (м. Київ, 9-10 червня 2005 р.); засіданні Українсько-польського клубу конституціоналістів «Сучасний конституціоналізм: досвід молодих демократій» (м. Київ, 14-15 грудня 2006 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства – до правової держави» (м. Харків, 23 квітня 2010 р.); Міжнародній конференції «Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан і напрями реформ» (м. Київ, 21 травня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми правової системи та державотворення в Україні» (м. Черкаси, 27-28 травня 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Конституція України в сучасній правовій доктрині та національному державотворчому процесі» (м. Львів, 3 червня 2011 р.); Науково-практичній конференції «Новітні державотворчі процеси в Україні: виклики і перспективи» (до 15-річчя Конституції України) (м. Київ, 24 червня 2011 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 13 публікаціях, із них 8 – у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягало у визначенні змісту та форм конституційно-правового регулювання відносин держави і політичних партій в аспекті забезпечення дотримання вимог законодавства у функціонуванні партій, підстав, меж і способу здійснення контролю з боку держави за додержанням Конституції та законів України на етапах утворення, легалізації, діяльності та ліквідації політичних партій; розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин держави і політичних партій, які знайшли конкретне втілення у розробленому проекті нової редакції Закону «Про політичні партії в Україні», що є додатком до дисертації.
Основними висновками за результатами дослідження є такі:
1. Правовий інститут політичних партій заснований на свободі об’єднання, яка породжує суб’єктивне право на вільне об’єднання у політичні партії. Сформульовано систему ознак, яка дозволяє за принципом «загальне – часткове» визначити місце політичних партій серед формувань, через які реалізується свобода об’єднання, – непідприємницьких товариств, неурядових організацій, об’єднань громадян. Доведено, що розмежування між політичними партіями та громадськими організаціями в межах інституту об’єднань громадян має здійснюватися за одним критерієм. Такий підхід дав можливість сформулювати авторське визначення політичної партії як об’єднання громадян, яке своєю основною метою має участь у виборах до органів державної влади шляхом висування кандидатів на таких виборах.
2. Процес виникнення, становлення і розвитку правового регулювання політичних партій, що виражається у розвитку відповідного законодавства, становить зміст правової інституціалізації політичних партій. Її сучасний стан в Україні можна оцінити як такий, що в основному відповідає міжнародно-правовим стандартам у цій сфері. Водночас вітчизняне законодавство щодо політичних партій характеризується фрагментарністю, колізійністю та недостатньою юридичною визначеністю. Проблемними залишаються питання регулювання утворення, легалізації партій, їх правового статусу, організаційної структури, статусу місцевих організацій партії, припинення діяльності партій, а також природи, меж та підстав здійснення контролю за додержанням політичними партіями вимог закону.
3. Відносини політичних партій і держави мають двосторонній характер. Політичні партії впливають на формування органів державної влади, насамперед – через участь у виборах, на реалізацію державної політики – через участь представників партій у діяльності органів влади. Держава впливає на політичні партії у двох формах – законодавчого регулювання та контролю за додержанням політичними партіями вимог Конституції та законів України.
4. Доведено, що складовими правового статусу партії є: правове визначення політичної партії; правосуб’єктність партії; нормативно встановлені обов’язки партії; законодавчі гарантії свободи реалізації прав та забезпечення дотримання обов’язків партіями. Основна мета політичної партії – участь у виборах шляхом висування кандидатів – визначає конституційно-правовий статус політичної партії.
5. Нормативне регулювання діяльності політичних партій здійснюється на різних рівнях. Конституційні обмеження визначають заборонені цілі та способи діяльності партій. Закон встановлює вимоги, які стосуються спроможності партій здійснювати свої основні функції, а також визначає межі статутного регулювання внутрішньо-організаційних відносин для ідентифікації партії у її відносинах з державою та з метою сприяння внутрішньопартійній демократії. Неповнота унормування утворення політичних партій має наслідком недостатню юридичну визначеність. Запропоновано уточнення регулювання процедур утворення політичних партій, які забезпечують її відповідність вимогам, встановленим законодавством, не звужуючи обсягу права на вільне об’єднання у політичні партії. Ці уточнення стосуються установчих зборів, вимог до їх учасників, а також назви політичної партії, її структури, установчих документів. Наявна обмежена конституційно-правова дієздатність новоутвореної партії (до її реєстрації) потребує законодавчого закріплення.
Проаналізована територіальна організаційна структура політичної партії, основою якої є її місцеві організації та осередки. Утворення місцевих організацій партії має особливості порівняно з утворенням партії: право на її утворення мають лише члени партії; утворення місцевої організації є вираженням волі не лише учасників установчих зборів, але й партії.
6. Контроль за додержанням політичними партіями Конституції та законів України є діяльністю уповноважених органів державної влади, спрямованою на забезпечення поваги партій до основних цінностей суспільства, недопущення у їх політичній діяльності порушень правопорядку, вимог до політичних партій, у межах, необхідних у демократичному суспільстві. Із участі партій у формуванні органів державної влади, що вимагає належного рівня внутрішньопартійної демократії, випливає також необхідність контролю за статутною діяльністю партій. Контроль за додержанням вимог закону при утворенні та в діяльності політичних партій здійснюється у вигляді відповідно первинного (при легалізації партій) і поточного контролю. Обмежений вплив держави на внутрішньо-організаційні справи партії в інтересах демократичного суспільства має бути збалансованим із правом партії як самоврядного об’єднання громадян самостійно вирішувати питання власного життя; поза ним партії повинні користуватися свободою визначення правил власної організації. Цим визначаються мета, межі та предмет контролю з боку держави за додержанням політичними партіями Конституції та законів.
7. Легалізація політичної партії визначається як процедура юридичного визнання державою існування і конституційно-правового статусу новоутвореної політичної партії. Легалізація партій в Україні здійснюється повідомно-реєстраційним способом (реєстрація), який поєднує свободу утворення партії та визнання державою, що новоутворена політична партія відповідає встановленим законом вимогам. Серед місцевих організацій партії реєстрації повинні підлягати лише ті, які мають право висувати кандидатів на місцевих виборах.
8. Як добровільне, так і примусове припинення діяльності політичних партій повинно здійснюватися за єдиною процедурою, що включає припинення діяльності партії як конституційного суб’єкта та припинення юридичної особи партії, що повинно бути предметом контролю за дотриманням вимог закону та статуту партії. Правова природа заборони політичної партії як конституційно-правової санкції за порушення обмежень, встановлених Конституцією України, зумовлює потребу відповідних гарантій при застосуванні заборони партії у зв’язку з винятковим характером санкції. Доведено, що анулювання реєстраційного свідоцтва партії є внутрішньо суперечливим заходом, у зв’язку з чим від нього слід відмовитися; його заміною пропонується інститут позбавлення статусу політичної партії з правом подальшого існування об’єднання як громадської організації. Особливий правовий характер припинення діяльності окремих місцевих організацій партій має наслідком неприпустимість саморозпуску місцевої організації та її примусового розпуску з ініціативи держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адашис Л.І. Політичні партії як суб’єкти виборчого процесу на виборах народних депутатів України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / Л.І. Адашис. – Х., 2010. – 20 с.
2. Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / О.Ф. Андрійко. – К.: Наук. думка, 2004. – 300 с.
3. Байталюк З.В. Основні етапи й особливості інституалізації політичних партій в Україні / З.В. Байталюк // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Правознавство – 2008. – Вип. 474. – С. 56-60.
4. Барабаш Ю. Конституційна політика України у сфері імплементації міжнародних стандартів прав людини / Ю. Барабаш // Проблеми законності. – 2009. – № 100. – С. 71-83.
5. Батанов О. Політичні партії та територіальні громади як суб’єкти муніципального виборчого процесу / О. Батанов // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2005. – № 2. – С. 64-71.
6. Бекназар-Юзбашев Т.Б. Партии в буржуазных политико-правовых учениях: Монография / Т.Б. Бекназар-Юзбашев – М.: Наука, 1988. – 176 с.
7. Бернацький А.В. Ліквідація юридичних осіб приватного права / А.В. Бернацький // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. (Косів, 27-31 січня 2009 р.) / Редкол.: Ю.С. Шемшученко, О.Ф. Андрійко, С.В. Бобровник та ін. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2009 – С. 307-310.
8. Бідей О. Контроль і дозвіл як засоби реалізації правової політики / О. Бідей // Право України. – 2007. – № 8. – С. 22-25.
9. Богашева Н.В. Виборчі комісії як орган управління виборчим процесом: проблеми формування і забезпечення професійності та об’єктивності / Н.В. Богашева // Вибори Президента України – 2004: проблеми теорії та практики: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 9-10 червня 2005 р.) / Ред. кол.: Я.В. Давидович (голова ред. кол.), М.І. Мельник, М.І. Ставнійчук та ін. – К.: Атіка, 2005. – С. 530-542.
10. Богашева Н. Проблеми законодавчого регулювання внутрішньо організаційної діяльності політичних партій / Н. Богашева // Вибори та демократія. – 2010. – № 2-3(24-25). – С. 160-165.
11. Богашева Н. Свобода об’єднань та конституційний інститут об’єднань громадян / Н. Богашева // Вибори та демократія. – 2010. – № 4(26). – С. 62-70.
12. Богашева Н.В. До питання про визначення політичної партії / Н.В. Богашева // Держава і право. – 2010.– Вип. 50. – С. 219-231.
13. Богашева Н.В. Класифікація громадських організацій: проблема критеріїв / Н.В. Богашева // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. – № 1(4) – С. 22-27.
14. Богашева Н.В. Типологія об’єднань громадян: види чи організаційно-правові форми? / Н.В. Богашева // Держава і право. – 2011. – Вип. 51. – С. 214-221.
15. Богашева Н.В. Об’єднання громадян у контексті свободи об’єднання / Н.В. Богашева // Право України. – 2011. – № 6. – С. 122-126.
16. Богашева Н. Установчі документи політичних партій та їх правовий статус / Н. Богашева // Вибори та демократія. – 2011. – № 2(28). – С. 34-40.
17. Богашева Н.В. Правовий статус політичної партії / Н.В. Богашева // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. – № 4(7). – С. 27-31.
18. Богашева Н. Еволюція виборчої системи в Україні / Н. Богашева, Ю. Ключковський // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2005. – № 1. – С. 42-49.
19. Богашева Н. Проблеми розвитку системи політичних партій в Україні / Н. Богашева, Ю. Ключковський // Сучасний конституціоналізм: досвід нових демократій. Матеріали першого засідання Українсько-польського клубу конституціоналістів (Київ, 12-14 грудня 2006 р.) / За ред.: В. Шаповала, В. Скшидла, П. Стецюка. – К.; Львів: Юриспруденція, 2008. – С. 47-67.
20. Богашева Н. Проблеми інституціалізації політичних партій в Україні / Н. Богашева, Ю. Ключковський // Вибори та демократія. – 2008. – № 2(16). – С. 29-39.
21. Богашева Н.В. Дослідження деяких аспектів еволюції виборчого законодавства України (1989-2006 роки) / Н.В. Богашева, Ю.Б. Ключковський, Л.В. Колісецька – К.: Фоліант, 2006. – 146 с.
22. Бондарчук І. Законодавче вдосконалення інститутів зупинення та ліквідації діяльності об’єднань громадян / І. Бондарчук // Право України. – 2007. – № 2. – С. 92-95.
23. Бондарчук І. Законодавче удосконалення інституту державної реєстрації об’єднань громадян / І. Бондарчук // Право України. – 2007. – № 8. – С. 108-111.
24. Бондарчук І.В. Конституційно-правовий статус громадських організацій та політичних партій в Україні: проблеми законодавчого регулювання / І.В. Бондарчук // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2011. – № 3. – С. 88-96.
25. Борденюк В.І. Місцеве самоврядування та державне управління: конституційно-правові основи співвідношення та взаємодії / В.І. Борденюк – К.: Парламентське вид-во, 2007. – 576 с.
26. Борисова В. Питання управління юридичними особами і їх вирішення за чинним законодавством України / В. Борисова // Право України. – 2009. – № 5. – С.113-120.
27. Бофилль Э. Л. Запрет политических партий как один из признаков «воинствующей демократии» / Эктор Лопес Бофилль // Сравнительное конституционное обозрение. – 2005. – № 1(50). – С. 114-123.
28. Бринцев В. Конституційні межі свободи об’єднання громадян у політичні партії / В. Бринцев // Вісник Конституційного Суду України. – 2007. – № 4. – С.60-69.
29. Бюлетень моніторингу законодавства України. Вип. 2 / [О.Л. Копиленко, О.В. Зайчук, Н.Р. Нижник, В.М. Алексеєв, Т.М. Барабаш, Н.В. Богашева та ін.]; за заг. ред. В.О. Зайчука. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2010. – 277 с.
30. Васильева С. Саморегулирование и самоорганизация в системе демократии: внутри права, по ту сторону права или параллельно ему? / С. Васильева // Сравнительное конституционное обозрение. – 2009. – № 5(72). – С.39-51.
31. Васильева Т. Свобода объединения: понятие, субъекты, гарантии и пределы защиты / Т. Васильева // Конституционное право: Восточно-европейское обозрение. – 2003. – № 1(42). – С.123-140.
32. Ващук О.М. Конституційно-правовий статус громадських організацій України / О.М. Ващук // Держава і право. – 2003. – Вип. 22. – С. 320-326.
33. Виграненко І.Г. Конститутивні ознаки юридичної особи у теорії цивільного права / І.Г. Виграненко // Юриспруденція: теорія і практика. – 2006. – № 8(22). – С. 30-40.
34. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про політичні партії в Україні”» (№ 4251 від 13.10.2003 р. [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/ webproc4_1?id=&pf3511=16009.
35. Висновок щодо проекту Закону про внесення змін до Закону «Про статус народних депутатів України», ухвалений Венеціанською Комісією на 72 пленарній сесії (Венеція, 19-20 жовтня 2007 р.) CDL-AD(2007)031 // Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права: Матеріали Венеціанської Комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи; пер. з англ. / За ред. Ю. Ключковського. – Вид. 2-е, випр. і доповн. – К.: Логос, 2009. – С. 434-436.
36. Висновок щодо проекту Закону України «Про вибори народних депутатів України» (Проект, представлений народними депутатами С. Гавришем, Ю. Іоффе та Г. Дашутіним), ухвалений Венеціанською Комісією на її 57-му пленарному засіданні (Венеція, 12-13 грудня 2003 р.) CDL-AD(2004)002 // Проблеми розвитку конституційного законодавства України: збірник висновків Європейської Комісії «За демократію через право (Венеціанської Комісії)» / Заг. ред. В.М. Литвина; пер. з англ. – К.: Парламентське вид-во, 2010. – C.174-186.
37. Висновок щодо українського законодавства про політичні партії, ухвалений Венеціанською Комісією на 51 пленарній сесії (Венеція, 5-6 липня 2002 р.) CDL-AD(2002)17 // Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права: Матеріали Венеціанської Комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи; пер. з англ. / За ред. Ю. Ключковського. – Вид. 2-е, випр. і доповн. – К.: Логос, 2009. – С. 416-422.
38. Висоцький В.М. Становлення та розвиток законодавства про політичні партії в Україні / В.М. Висоцький // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2010. – Вип. 2. – С. 68-78.
39. Висоцький В.М. Поняття політичної партії: порівняльний аналіз / В.М. Висоцький // Митна справа. – 2010. – № 4(70), част. 2. – С. 18-24.
40. Відповідальність за порушення законодавства про вибори: / [О.Л. Копиленко, Г.О. Мурашин, Н.С. Кузнєцова, О.В. Скрипнюк, В.П. Тихий, Н.М. Мироненко]; за заг. ред. О.Л. Копиленка. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 72 с.
41. Віхи історії УРП «Собор» [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://urpsobor.org.ua/media/materials/history.pdf.
42. Гавриш С.Б. Парламентаризм в Україні / С.Б. Гавриш // Парламентська реформа: теорія та практика: Збірник наук. праць. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2001. – Вип. 6. – С. 10-24.
43. Гаджиев Г. Правовые позиции Конституционного Суда Российской Федерации как источник конституционного права / Г. Гаджиев // Конституционное право: Восточноевропейское обозрение. – 1999. – № 3(28). – С. 81-85.
44. Гаєва Н.П. Розвиток законодавства про політичні партії в Україні / Н.П. Гаєва // Правова держава. – 1997. – Вип. 8. – С. 99-106.
45. Гаєва Н.П. Поняття та сутність політичної партії / Н.П. Гаєва // Правова держава. – 2005. – Вип. 16. –С. 231-240.
46. Гаєва Н.П. Щодо визначення конституційних термінів «політична партія», «громадська організація», «об’єднання громадян» / Н.П. Гаєва // Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики: До 10-річчя Конституції України і 15-ї річниці незалежності України. Зб. наук. статей / За ред. Ю.С. Шемшученка; упор.: І.О. Кресіна, В.П. Нагребельний, Н.М. Пархоменко. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – С. 179-183.
47. Гейда О.В. Правова регламентація організаційної побудови політичних партій в Україні / О.В. Гейда // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 20. – С. 268-272.
48. Гейда О.В. Легалізація політичних партій в Україні / О.В. Гейда // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Збірка наукових праць. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003.– С. 97-98.
49. Гейда О.В. Правові основи припинення діяльності політичних партій в Україні / О.В. Гейда // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Збірка наукових праць. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 129-130.
50. Гейда О.В. Теоретико-правові основи організації та діяльності політичних партій в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О.В. Гейда– Х., 2005 – 20 с.
51. Господарський кодекс України № 92-IV вiд 11.07.2002 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.
52. Государственное право Германии: В 2-х т. / Изд. Й. Изензее, П. Кирххоф; сокращ. перевод с нем. – М.: Ин-т государства и права РАН, 1994. – Т.1 – 370 с.
53. Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин / За заг. ред: Н.Р. Нижник та В.М. Олуйка. – Хмельницький: Вид-во ХУУП, 2007. – 236 с.
54. Декларація про державний суверенітет України. Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. № 55-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
55. Де Сальвиа М. Прецеденты Европейского Суда по правам человека. Руководящие принципы судебной практики, относящейся к Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод. Судебная практика с 1960 по 2002 г. / М. Де Сальвиа. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 1072 с.
56. Деякі питання діяльності Державної реєстраційної служби : Постанова Кабінету Міністрів України № 633 від 15 червня 2011 р. // Офіційний вісник України. – 2011. – № 45. – Ст. 1850.
57. Джерела конституційного права України / Ю.С. Шемшученко, Н.М. Пархоменко, О.В. Скрипнюк, О.І. Ющик, В.М. Шаповал та ін.; відпов. ред: Ю.С. Шемшученко, О.І. Ющик. – К.: Наук. думка, 2010. –711 с.
58. До уваги керівників політичних партій! [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/24340.
59. Доповідь про створення, організацію та діяльність політичних партій, прийнята Венеціанською Комісією на 57 пленарній сесії (Венеція, 12-13 грудня 2003 р.) CDL-AD (2004) 004// Вибори та демократія. – 2010. – № 4(26). – С. 90-101.
60. Доповідь про участь політичних партій у виборах, ухвалена Радою з демократичних виборів на 16 засіданні (Венеція, 16 березня 2006 р.) та Венеціанською Комісією на 67 пленарній сесії (Венеція, 9-10 червня 2006 р.) CDL-AD(2006)025// Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права: Матеріали Венеціанської Комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи / За ред. Ю. Ключковського; пер. з англ. – Вид. 2-е, випр. і доповн. – К.: Логос, 2009. – С. 356-366.
61. Древаль Ю.Д. Інституалізація парламентської опозиції / Ю.Д. Древаль // Актуальні проблеми державного управління. – 2009. – № 1(35). – С. 35-42.
62. Дунаєва Л. Тенденції та перспективи модернізації партійно-політичної сфери і утвердження партійної системи в Україні / Л. Дунаєва // Людина і політика. – 2001. – № 5. – С. 148-157.
63. Дюверже М. Политические партии / М. Дюверже; пер. с франц. – М.: Академический проект; Королев; Парадигма, 2005. – 544 с.
64. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Г. Еллинек; пер. с нем. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 752 с.
65. Євсєєв О.П. Процедури в конституційному праві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / О.П. Євсєєв. – Х., 2008. – 19 с.
66. Єрмоленко В.М. Методологічні аспекти дослідження організаційно-правової форми підприємств / В.М. Єрмоленко // Держава і право. – 2004. – Вип.25. – С. 292-297.
67. Єфименко А. Регулювання припинення (реорганізації) та ліквідації юридичних осіб за проектом Цивільного кодексу України / А. Єфименко // Право України. – 2002. – № 10. – С. 77-82.
68. Жакке Ж.-П. Конституционное право и политические институты / Ж.-П. Жаке; пер. с франц. – М.: Юристъ, 2002. – 365 с.
69. Журавський В.С. Парламент України в системі органів державної влади / В.С. Журавський // Парламентська реформа: теорія та практика. Збірник наук. праць. - К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2001. – Вип. 6. – С. 86-96.
70. Журавський В.С. Проблеми становлення та розвитку партій парламентського типу / В.С. Журавський // Держава і право. –2002. – Вип.17.– С. 59-63.
71. Журавський В.С. Становлення політичних партій в суспільстві та їх роль у політичному структуруванні парламенту / В.С. Журавський. – К.: Парламентське вид-во, 2002. – 108 с.
72. Загальна декларація прав людини / М-во юстиції України. – К.: Логос, 1998. – 8 с.
73. Заєць А. Здійснення принципів правової держави як засіб вдосконалення виконавчої влади / А. Заєць // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 2. – С. 12-26.
74. Законодавча діяльність Верховної Ради України V та VI скликань: пріоритети, досвід парламентської практики, актуальні проблеми / Заг. ред. В.М. Литвина. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 656 с.
75. Зареєстровано 186-му політичну партію України – «НОВЕ ЖИТТЯ» [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/34348.
76. Заславский С. Правовой статус политических партий в решениях Конституционного Суда Российской Федерации / С. Заславский // Сравнительное конституционное обозрение. – 2005. – № 2(51). – С. 152-157.
77. Игнаци П. Партии и демократия в постиндустриальную эру / П. Игнаци // Политическая наука. – №.4: Политические партии, демократия и качество государственного управления в современном обществе / Ред. и сост. номера А.Н. Кулик. – М.: ИНИОН РАН, 2010. – С. 49-76.
78. Каак Г. Функції партійних програм / Г. Каак // Політичні партії в демократичному суспільстві / Видавці: Й. Тезінг, В. Гофмайстер. – К.: Фонд Конрада Аденауера, 2001. – С. 59-61
79. Калюжний Р.А. Історичні аспекти виникнення політичних партій та деякі обмеження щодо їх утворення і діяльності / Р.А. Калюжний, І.Г. Андрущенко // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. – № 4(78). – С.31-40.
80. Кафарський В. Політичні партії і місцеве самоврядування: консервативні підходи в умовах політичних компромісів / В. Кафарський // Правова держава. – 2006. – Вип. 17– С. 348-355.
81. Кафарський В.І. Політичні партії України: конституційно-правове регулювання організації та діяльності / В.І. Кафарський. – К.: Логос, 2008. – 560 с.
82. Кафарський В.І. Політичні партії та органи правосуддя: проблеми конституційно-правового регулювання / В.І. Кафарський // Держава і право. –2009.– Вип.43. – С. 180-185.
83. Карапетян Л.М. Политические партии в судьбе России / Л.М. Карапетян. – СПб: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2009. – 266 с.
84. Кац Р.С. Картельная партия : возвращение к тезису / Р.С. Кац, П. Мэир // Политическая наука. – №.4: Политические партии, демократия и качество государственного управления в современном обществе / Ред. и сост. номера А.Н. Кулик. – М.: ИНИОН РАН, 2010. – С. 77-112.
85. Керівні принципи та Пояснювальна доповідь щодо законодавства про політичні партії: окремі аспекти, ухвалені Венеціанською Комісією на 58 пленарній сесії (Венеція, 12-13 березня 2004 р.) CDL-AD(2004)007rev // Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права: Матеріали Венеціанської Комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи; пер. з англ. / За ред. Ю. Ключковського. – Вид. 2-е, випр. і доповн. – К.: Логос, 2009. – С. 320-329.
86. Керівні принципи щодо заборони політичних партій та подібних заходів, ухвалені Венеціанською Комісією на 41 пленарній сесії (Венеція, 10-11 грудня 1999 р.) CDL-INF(2000)1// Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права: Матеріали Венеціанської Комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи; пер. з англ. / За ред. Ю. Ключковського. – Вид. 2-е, випр. і доповн. – К.: Логос, 2009. – С. 290-306.
87. Кисіль Л.Є. Щодо сутності юридичних осіб як суб’єктів адміністративного права / Л.Є. Кисіль // Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики. Матер. наук.-практ. конф. (м.Київ, 26 червня 2006 р.) / За ред. Ю.С. Шемшученка; упор.: І.О. Кресіна, В.П. Нагребельний, Н.М. Пархоменко. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – С. 269-274.
88. Ключковський Ю. Пропорційні вибори і розвиток партійної системи в Україні / Ю. Ключковський // Вибори та демократія. – 2006. – № 3(9). – С. 11-19.
89. Кобринський В.Ю. Державний контроль у сфері національної безпеки України: / В.Ю. Кобринський, В.О. Іващенко. – Переяслав-Хм.: Видавництво КСВ, 2010. – 160 с.
90. Ковтунець В. Питання правового регулювання участі політичних партій у виборах / В. Ковтунець // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2006. – № 3(5). – С. 44-48.
91. Ковтунець В. Демократія в Україні: декларування та реальність / В. Ковтунець // Конституція і конституціоналізм в Україні: вибіркові проблеми / Відпов. ред.: П.Ф. Мартиненко, В.М. Кампо. – К.: Купріянова, 2007. – С. 96-139.
92. Кодекс адміністративного судочинства України № 2747-IV вiд 06.07.2005 // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35-36, № 37. – Ст. 446.
93. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / [С.В. Ківалов, О.І. Харитонова, О.М. Пасенюк та ін.] – Х.: Одіссей, 2005. – 552 с.
94. Кодекс належної практики щодо політичних партій, ухвалений Венеціанською Комісією на 77 пленарній сесії (Венеція, 12-13 грудня 2008 р.) CDL-AD(2009)002 // Вибори та демократія. – 2009. – № 4(22). – С. 55-73.
95. Кодекс належної практики щодо політичних партій, ухвалений Венеціанською Комісією на 77 пленарній сесії (Венеція, 12-13 грудня 2008 р.) CDL-AD(2009)002. Продовження // Вибори та демократія. – 2010. – № 1(23). – С. 84-120.
96. Козлов В.І. Колективні політичні права і свободи громадян України: конституційно-правовий аналіз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / В.І. Козлов. – Х., 2009. – 19 с.
97. Козюбра М.І. Принципи верховенства права і правової держави: єдність основних вимог / М.І. Козюбра // Наукові записки Нац. ун-ту «Києво-Могилянська Академія». Том 64: Юридичні науки. – 2007. – С. 3-9.
98. Кокс Ґ.В. Ціна голосу. Стратегічна координація у виборчих системах світу / Ґ.В. Кокс; пер. з англ. – Одеса: Бахва, 2003. – 456 с.
99. Колісник В.П. Взаємозв’язок зобов’язань громадян з реалізацією ними політичних прав / В.П. Колісник // Проблеми законності. – 2009. – № 100. – С. 84-90.
100. Коментар Закону України «Про вибори народних депутатів України» / [А.І. Мартинюк, В.В. Ільков, І.І. Лагус, С.В. Лінецький, М.В. Лубська]; за заг. ред. А.І. Мартинюка. – К.: Юридична думка, 2006. – 704 с.
101. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Український переклад // Право України. – 2010. – № 10. – С. 215-233.
102. Конвенція про участь іноземців у публічному житті на місцевому рівні (ETS No.144). Страсбург, 5 лютого 1992 р. / Офіційний переклад [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://conventions.coe.int/Treaty/EN/Treaties/ PDF/Ukrainian/144-Ukrainian.pdf.
103. Конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина в Україні / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: Юридична думка, 2008. – 252 с.
104. Конституційно-правові засади становлення української державності / [В.Я. Тацій, Ю.М. Тодика, О.Г. Данильян та ін.]; за ред.: В.Я. Тація, Ю.М. Тодики. – Х.: Право, 2003. – 328 с.
105. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30 – Ст. 141.
106. Конституція України. Із змінами, внесеними Законом № 2222-IV від 08.12.2004 / Верховна Рада України. Офіційне видання. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 160 с.
107. Конституція України. Науково-практичний коментар / [В.Б. Авер’янов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін.]; ред. колегія: В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. – Х.: Право; К.: Ін Юре, 2003. – 808 с.
108. Конституція України. Науково-практичний коментар / Редкол.: В.Я. Тацій (голова редкол.), О.В. Петришин (відп. секретар), Ю.Г. Барабаш та ін. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Х.: Право, 2011. – 1128 с.
109. Копиленко О.Л. Теоретико-правові аспекти вдосконалення вітчизняного виборчого законодавства / О.Л. Копиленко, М.П. Недюха // Виборче законодавство України: стан, шляхи та перспективи вдосконалення: Матеріали засідань наук.-практ. семінару з проблем виборчого законодавства України. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2011. – С. 74-77.
110. Кормич Л.І. Громадські об’єднання та політичні партії сучасної України / Л.І. Кормич, Д.С. Шелест. – К.: АВРІО, 2004. – 262 с.
111. Кравчук В.М. Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики / В.М. Кравчук. – К.: Істина, 2008. – 720 с.
112. Кресіна І.О. Парламентські вибори в Україні: правові і політичні проблеми / І.О. Кресіна, Є.В. Перегуда. – К.: Ін-т і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – 368 с.
113. Кречмер Г. Фракції: партії в парламенті / Г. Кречмер. - 2-е вид. – К.: Геопринт, 2004. – 300 с.
114. Кривоцюк П.С. Створення партій демократичного типу: німецький досвід та українські реалії / П.С. Кривоцюк // Держава і право. – 2002. – Вип.16.– С. 419-425.
115. Крижанівський В.П. Законотворчість: Коментар до змін у Регламенті Верховної Ради України (2010) / В.П. Крижанівський. – К.: К.І.С., 2011. – 90 с.
116. Кримінальний кодекс України № 2341-III вiд 05.04.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
117. Кузнєцова Н.С. Концептуальні засади інституту юридичної особи в новому цивільному законодавстві України / Н.С. Кузнєцова // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 2002. – С. 215-219.
118. Курінний В.К. Політичні партії в Україні та їх роль у становленні та розвитку місцевого самоврядування (питання аксіології) / В.К. Курінний // Держава і право. – 2010. – Вип. 47.– С. 188-193.
119. Кучеренко І.М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права / І.М. Кучеренко. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАНУ, 2004. – 328 с.
120. Лавринович О.В. Виборче законодавство України: історія становлення та перспективи розвитку / О.В. Лавринович // Україна. Вибори-98: Досвід. Проблеми. Перспективи. Збірник матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 18-20 листопада 1998 р.) / Ред. кол.: М.М. Рябець (голова) та ін. – К.: Центральна виборча комісія, 1999. – С. 48-49.
121. Лавринович О.В. Виборче право України та право виборців в Україні / О.В. Лавринович // Парламентська реформа: теорія та практика. Збірник наук. праць. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2001. – Вип. 6. – С.125-135.
122. Лапаева В.В. Право и многопартийность в современной России / В.В. Лапаева. – М.: НОРМА, 1999. – 304 с.
123. Лапаева В.В. Политическая партия: понятие и цели. К принятию Закона о партиях / В.В. Лапаева // Журнал российского права. – 2002. – № 1. – С. 16-25.
124. Лапаева В.В. Закон о политических партиях: вопросы взаимодействия партий с государством / В.В. Лапаева // Журнал российского права. – 2002. – № 4. – С. 14-22.
125. Левицька Г. Основи конституційно-правової регламентації правового статусу політичних партій у зарубіжних країнах / Г. Левицька // Вісник Львівського ун-ту. Серія юридична. – 2002. – Вип. 37. – С. 272-276.
126. Лемак В. Політичні партії як інститут громадянського суспільства: проблеми правового регулювання в Україні / В. Лемак // Право України. – 2010. – № 7. – С. 18-23.
127. Лист Вищого арбітражного суду України № 01-8/500 від 30 грудня 1997 р. «Про Закон України «Про об’єднання громадян» [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
128. Лисюк І.І. Норми права та інші соціальні регулятори / І.І. Лисюк // Законодавство України: проблеми та перспективи: Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. (Закарпаття, Міжгірський р-н, с. Верхній Студений, 28 січня – 1 лютого 2010 р. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко, Ю.Л. Бошицький, С.В. Бобровник, О.В. Чернецька, О.І. Мацегорін, С.І. Юшина. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2010. – С. 174-176.
129. Ліннеманн Р. Релевантність організаційної структури стосовно участі / Р. Ліннеманн // Політичні партії в демократичному суспільстві / Видавці: Й. Тезінг, В. Гофмайстер. – К.: Фонд Конрада Аденауера, 2001. – С. 41-58.
130. Лолочи К. Формирование избирательных законов. Албания / К. Лолочи // Конституционное право: восточноевропейское обозрение. – 1994. – № 2(7). – С. 4-11.
131. Лук’янов Д.В. Політичні партії в системі взаємодії громадянського суспільства та держави (роль та правове регулювання) / Д.В. Лук’янов. – Х.: Право, 2007. – 320 с.
132. Любутов Н.А. Эволюция правовой природы конституционного права на объединение / Н.А. Любутов // Государство и право. – 2010. – № 8. – С. 94-99.
133. Любченко П.М. Політичні партії як елемент громадянського суспільства та їх вплив на розвиток місцевого самоврядування / П.М. Любченко // Проблеми законності. – 2009. – Вип. 100. – С. 91-100.
134. Максименко О.М. Правові основи регулювання джерел фінансування громадських організацій як засіб забезпечення їх статутної діяльності / О.М. Максименко // Держава і право. –2002. – Вип. 16.– С. 84-89.
135. Малинкин А.Н. Теория политической элиты Р. Михельса / А.Н. Малинкин // Социологический журнал. – 1994. – № 3. – С. 80-88.
136. Малкин Е.Б. Основы избирательных технологий и партийного строительства / Е.Б. Малкин, Е.Б. Сучков. – К.: Основні цінності, 2005. – 528 с.
137. Малый Д.А. Конституционное право на объединение в Российской Федерации: вопросы теории и практики / Д.А. Малый. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. – 431 с.
138. Маркін С.І. Проблеми систематизації юридичних осіб / С.І. Маркін // Держава і право. – 2005. – Вип. 28.– С. 63-68.
139. Мартинюк Р. Інститут парламентської відповідальності уряду в Україні за змістом Конституції України в редакції від 8 грудня 2004 р. / Р. Мартинюк // Вісник Академії правових наук України. – 2007. – № 4(51). – С. 84-91.
140. Марцеляк О.В. Виборчі системи: огляд існуючих та модернізація вітчизняної / О.В. Марцеляк // Михайло Баймуратов: право як буття вченого. Збірник наукових праць до 55-річчя професора М.О. Баймуратова / Упор. та відп. ред. Ю.О. Волошин. – К.: Логос, 2009. – С. 313-334.
141. Матвійчук В.К. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України: у 2-х т. / В.К. Матвійчук, І.О. Хар. – К.: КНТ, 2007. – Кн. 1. – 788 с.
142. Менджул М.В. Цивільно-правовий статус громадських організацій / М.В. Менджул. – Ужгород: Вид-во О.Гаркуші, 2010. – 200 с.
143. Мерсель И. Роспуск политических партий: проблема обеспечения внутрипартийной демократии / И. Мерсель // Сравнительное конституционное обозрение. – 2007. – № 2(59). – С. 105-121.
144. Методичні рекомендації щодо виконання Міністерством юстиції України та його територіальними органами визначених законодавством контрольних повноважень у сфері діяльності політичних партій [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://obljust.rv.ua/index.php?m=content&d= view&cid=342.
145. Міжнародний пакт про громадські і політичні права / П.М. Рабінович, М.І. Хавронюк // Права людини і громадянина. – К.: Атіка, 2004. – С. 326-344.
146. Міністерство юстиції України. Територіальні органи [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/str_ter/str_ter.
147. Місцеві вибори – 2010. Пульс країни / Відпов. ред.: А. Когут, К. Сідаш. – К., 2011. – 228 с.
148. Мозолин В.П. О юридической природе внутрикорпоративных отношений / В.П. Мозолин // Государство и право. – 2008. – № 3. – С. 28-37.
149. Москаленко А. Місцеві осередки в структурі громадських організацій / А. Москаленко // Юридичний журнал. – 2008. – № 3(69). – С. 88-89.
150. Народно-демократична партія. Історична довідка [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://ndp.org.ua/index.php?pid=1287388855&id=17.
151. Науково-практичний коментар Закону України «Про вибори Президента України» / [Н.В. Богашева, О.В. Задорожній, Ю.Б. Ключковський, А.Й. Магера, В.І. Олещенко]; за ред. Ю.Б. Ключковського. – К.: Парламентське вид-во, 2004. – 408 с.
152. Науково-практичний коментар Закону України «Про вибори народних депутатів України» / [Н.В. Богашева, О.В. Задорожній, Ю.Б. Ключковський та ін.]; за ред. Ю.Б. Ключковського. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 680 с.
153. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. / Заг. редакція М.Я. Азарова. – К.: Міністерство фінансів України, 2010. - Т.2. - 784 с.
154. Наша історія [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://regions.if.ua/about.html.
155. Недюха М. Виборча система Укра