Черешнюк Віктор Миколайович. Правове регулювання укладення і виконання господарських договорів

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

На правах рукопису

ЧЕРЕШНЮК ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 346.3

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ УКЛАДЕННЯ І ВИКОНАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГОВОРІВ

Спеціальність 12.00.04 – господарське право; господарсько-процесуальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України
Опришко Віталій Федорович

Київ – 2007

ЗМІСТ

Вступ........................................................................................................................3

Розділ 1. Загальні положення про господарський договір................................10
1.1. Поняття та становлення інституту господарського договору...................10
1.2. Особливості господарських договорів у порівнянні з цивільно- правовими та адміністративними договорами...................................................29
1.3. Місце господарських договорів у системі підстав виникнення зобов’язальних відносин......................................................................................39
Висновки до розділу 1..........................................................................................49

Розділ 2. Укладення господарських договорів.........................….....................51
2.1. Укладення попереднього договору.............................................................51
2.2. Загальний порядок укладення господарського договору.........................64
2.3. Особливості укладення окремих видів господарських договорів...........100
Висновки до розділу 2..........................................................................................121

Розділ 3. Виконання та наслідки невиконання чи неналежного виконання господарського договору..................................................................124
3.1. Особливості виконання господарських договорів.....................................124
3.2. Наслідки невиконання чи неналежного виконання господарських договорів…………………………………………………………………………147
Висновки до розділу 3...........................................................................................181

Висновки................................................................................................................183

Список використаних джерел..............................................................................187

ВСТУП

Із формуванням України як держави з соціально-орієнтованою ринковою економікою надзвичайно гостро постало питання створення законодавства, яке б регулювало відносини у сфері господарювання. Серед положень господарського та цивільного права значне місце посідають норми, які покликані регулювати договірні відносини у сфері господарювання, оскільки роль таких договорів постійно зростає.
Актуальність теми дослідження. Необхідність виокремлення регулювання господарсько-договірних відносин викликана тим, що господарський договір, на відміну від цивільно-правового, часто зачіпає публічні інтереси, тобто його дія не обмежується впливом на сторони, які беруть у ньому безпосередню участь, а й позначається на інтересах держави і суспільства в цілому. Саме це стало однією із причин прийняття разом з Цивільним кодексом (ЦК) також Господарського кодексу (ГК) України, значна частина норм якого встановлює особливості регулювання господарсько-договірних відносин.
Вибір теми дослідження визначається центральним місцем договору в правовому регулюванні господарського обороту. Незважаючи на велике значення господарського договору та ті проблемні моменти, які виникли у зв’язку із практичним застосуванням ЦК та ГК України, теоретичні і практичні питання застосування норм цих кодексів у аспекті укладення та виконання господарських договорів не були предметом комплексного, цілісного вивчення (так, існує проблема визначення характеру норм господарського договірного права, дефініції попереднього господарського договору, стадій укладення господарських договорів, визначення моменту надходження оферти тощо).
Існуючі на даний час наукові роботи, які частково стосуються теми даного дослідження, не охоплюють значної частини питань та проблем, що пов’язані з поняттям господарського договору, його укладенням та виконанням, а також наслідками, які тягне за собою невиконання чи неналежне виконання господарського договору. Значна кількість праць, що публікується в юридичних журналах та книгах, зводиться до коментування окремих норм законодавства та судової практики. Проте на тлі незавершеної дискусії про співвідношення ЦК та ГК України постала необхідність детального вивчення та аналізу нормативно-правових актів, що здійснюють регулювання сфери договірних відносин у господарському обороті.
Зазначені вище обставини свідчать про актуальність обраної теми і про потребу комплексного наукового дослідження правового регулювання укладення і виконання господарських договорів.
Теоретичним підґрунтям висновків, сформульованих у дослідженні, є наукові праці вчених-юристів у галузі теорії права, цивільного та господарського (торгового) права дореволюційного, радянського й сучасного періодів: О.А. Ашуркова, О.А. Беляневич, С.М. Бервено, Ж.А. Білоус, М.І. Брагінського, А.В. Венедиктова, В.Г. Верднікова, В.В. Вітрянського, О.В. Дзери, О.С. Іоффе, Г.Л. Знаменського, О.М. Кучер, В.В. Луця, В.К. Мамутова, В.С. Мілаш, І.Б. Новицького, В.Г. Олюхи, В.Ф. Опришка, О.О. Отраднової, Н.М. Пархоменко, Н.О. Саніахметової, С.В. Сарбаша, Є.О. Суханова, В.С. Толстого, Н.О. Халаїм, О.О. Чувпила, А.В. Чучковської, В.С. Щербини та ін. Використовувалися роботи зарубіжних правознавців, як-то: В. Ансона, Є. Годеме, Р. Джуровича, М. Кароллюса, Г. Коціола, Р. Саватьє, К. Тідтке та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі правового регулювання економіки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана відповідно до комплексної цільової програми “Проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку України” (номер державної реєстрації 0102 V 006315). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає у дослідженні проблем правового регулювання укладення, виконання, а також наслідків невиконання чи неналежного виконання господарських договорів та розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері.
Мета і завдання дослідження. Мета даного наукового дослідження полягає у розкритті сутності господарського договору, виробленні нових науково обґрунтованих висновків і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання укладення та виконання господарських договорів, а також наслідків, які настають за їх невиконання чи неналежне виконання. Відповідно до поставленої мети визначені такі основні завдання:
- дослідити сутність господарського договору та визначити його місце в системі зобов’язальних відносин;
- проаналізувати порядок укладення попереднього господарського договору та загальний порядок укладення господарського договору, а також особливості укладення окремих видів господарських договорів;
- дослідити правове регулювання виконання господарських договорів;
- проаналізувати наслідки, які настають за невиконання або неналежне виконання господарського договору;
- сформулювати конкретні висновки та пропозиції щодо удосконалення правового регулювання укладення і виконання господарських договорів.
Об’єктом дослідження є відносини, що складаються з приводу укладення, виконання, а також невиконання чи неналежного виконання господарських договорів.
Предметом дослідження є система чинного національного законодавства та міжнародно-правові акти, що регулюють укладення та виконання господарських договорів, існуюча юридична практика, національні та іноземні наукові джерела.
Методи дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження використовувалися такі методи в їх сукупності: історичний, системно-структурний, порівняльний, діалектичний, формально-логічний.
Історичний метод використовувався при дослідженні закономірностей розвитку регулювання договірних господарських відносин у різних державах, а також зміни змісту поняття “торгова угода” та “господарський договір” з моменту виникнення по сьогоднішній час.
Системно-структурний метод дозволив визначити місце господарських договорів у системі зобов’язальних відносин, а також виявити ознаки, які відрізняють господарський договір від інших договорів.
Порівняльний метод надав можливість охарактеризувати укладення та виконання господарських договорів на основі порівняння їх з цивільно-правовими та адміністративними договорами. Також він був застосований при порівнянні вітчизняного законодавства з іноземним та з положеннями міжнародних актів з метою внесення пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства на ґрунті застосування прогресивних норм, які містяться у законодавстві іноземних держав та міжнародних актах.
Діалектичний метод пізнання правових явищ застосовувався при розгляді правової сутності, порядку укладення та виконання господарського договору як одного з видів договору. Використання цього методу пізнання протягом всього процесу дисертаційного дослідження дозволило розглянути тенденції розвитку об’єкту цього дослідження.
Використання формально-логічного методу дозволило охарактеризувати особливості укладення та виконання господарських договорів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням правового регулювання укладення та виконання господарських договорів після прийняття ЦК та ГК України, в якому обґрунтовуються нові в теоретичному аспекті й важливі для практики положення та висновки, зокрема:
вперше:
 обґрунтовано потребу наділити за загальним правилом правом вимагати укладення основного договору на підставі попереднього господарського договору обидві його сторони;
 досліджено дійсність своєчасно направленої на підставі попереднього договору оферти, яка надійшла до адресата із запізненням. Обґрунтовується, що така оферта зобов’язує до укладення основного договору, якщо вона не була одержана із значним затриманням після спливу строку, протягом якого передбачалося укладення основного договору;
 обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення моменту одержання документу. Ним повинен бути момент, коли адресат дізнався або повинен був дізнатися про надходження цього документу;
 визначено потребу прямої вказівки на диспозитивність зазначеного у ст.181 ГК України двадцятиденного строку для акцепту та для врегулювання розбіжностей і передачі їх до суду;
 аргументовано думку, що новою пропозицією слід вважати лише відповідь, яка відправлена із запізненням; якщо ж вона отримана із запізненням, але надіслана своєчасно, вона повинна розглядатися як “спростовний” акцепт. Тому необхідно виключити з ч.2 ст.645 ЦК абзац 2, а частину 3 доповнити наступним абзацом: “Відповідь, надіслана із запізненням, є новою пропозицією”. Крім того, для усунення колізії між нормами ч.2 і ч.3 ст.645 ЦК України, з ч.3 слід виключити слова “та (або) одержано”;
 висунуто пропозицію змінити ч.1 ст.198 ГК України, яка передбачає однією з форм розрахунків за господарськими договорами “готівкою через установи банків”. У дисертації доводиться, що у випадку здійснення розрахунку за участю банку він не є готівковим. Оскільки законодавством допускається здійснення розрахунків за господарськими договорами також готівкою, то слова “через установи банків” мають бути виключені з ч.1 ст.198 ГК України;
 обґрунтовано необхідність введення обмеження розміру неустойки не тільки за грошовими, а й за іншими видами зобов’язань;
 обґрунтовано необхідність відображення в загальних положеннях про господарські договори норм, які б у диспозитивному порядку встановлювали окремі види оперативно-господарських санкцій за невиконання чи неналежне виконання умов господарського договору;
удосконалено:
 періодизацію історичного розвитку господарських договорів. У зв’язку з цим пропонується виділяти п’ять етапів становлення теорії права та законодавства щодо господарських договорів, зокрема: перший – до 20-х рр. ХХ століття; другий – з початку 20-х рр. ХХ століття; третій – з 1938 р.; четвертий – з середини 50-х рр.; п’ятий – з кінця 80-х рр. і до теперішнього часу;
 визначення поняття “договірна відповідальність” – це санкція майнового характеру, яка стягується на користь кредитора з боржника, який не виконав або неналежно виконав договірне зобов’язання;
дістали подальшого розвитку положення щодо:
 можливості забезпечення попереднього договору такими способами, як завдаток або притримання. Обґрунтовується неможливість використання цих способів забезпечення виконання попереднього договору, оскільки вони суперечать самій суті попереднього договору;
 можливості укладення господарського договору в усній формі. При розгляді даного питання було встановлено недопустимість усної форми господарського договору, оскільки відповідно до чинного законодавства такий договір повинен вважатися неукладеним. Обґрунтовується думка про доцільність закріплення у законодавстві можливості використання усної форми господарського договору;
 передбаченого ч.2 ст.625 ЦК України положення про стягнення індексу інфляції та процентів. Передбачений за цією статтею індекс інфляції стягується незалежно від відшкодування збитків та сплати неустойки, а проценти слід розглядати як мінімальний розмір збитків, на який поширюється загальне правило ГК України про залікову неустойку.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання: в науково-дослідних цілях – для подальшої теоретичної розробки та удосконалення положень науки щодо договірних відносин; у законотворчій діяльності – для вдосконалення національного законодавства щодо регулювання господарських та цивільних договірних відносин; у навчальному процесі – при підготовці підручників, навчальних посібників та навчально-методичних матеріалів з господарського, цивільного та договірного права.
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана особисто автором. Пропозиції та положення дисертації базуються на власних дослідженнях здобувача, аналізі наукових та нормативних джерел. Окремі питання дисертації порушуються вперше, інші – розглядаються по-новому.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації апробовані при її обговоренні на засіданнях кафедри правового регулювання економіки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, доповідалися на конференціях: Міжнародна науково-практична конференція “Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (м. Жовті Води, Інститут підприємництва “Стратегія”, 10-11 листопада 2005 року); Міжнародна науково-практична конференція “Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи їх подолання” (м. Київ, Національна академія управління, 7-8 грудня 2005 року). Крім того, ряд положень дисертації використовувались у навчальному процесі (Довідка про впровадження №340/07 від 15 січня 2007 року).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені у шести статтях, опублікованих у виданнях, що входять до переліку фахових наукових видань, затверджених ВАК, та у тезах двох виступів на міжнародних науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі комплексного дослідження і аналізу регулювання відносин укладення, виконання та наслідків невиконання чи неналежного виконання господарського договору здійснено теоретичне та практичне узагальнення, спрямоване на вирішення поставлених наукових завдань. Основні результати дослідження можуть бути зведені до таких:
1. У становленні теорії права та законодавства про господарські договори слід виділяти п’ять етапів: перший – до початку 20-х років ХХ століття, коли зародилася теорія господарського договору як специфічного виду цивільного договору; другий – з початку 20-х років до 1938 р., коли господарський договір переважно розглядався як інститут господарського права; третій – з 1938 до середини 50-х років ХХ століття, коли господарський договір став розглядатися як інститут цивільного права; четвертий – з середини 50-х років до кінця 80-х років ХХ століття, коли почала відновлюватися теорія господарського договору як інституту господарського права; п’ятий – з кінця 80-х років ХХ століття, коли господарський договір як інститут господарського права почав закріплюватися нормативно і перейшов на якісно новий рівень;
2. Основними ознаками, які відрізняють господарський договір від цивільно-правового, є: 1) особливий суб’єктний склад; 2) мета договору; 3) обмежена дія принципу свободи договору. Основними відмінностями господарського договору від адміністративного є: 1) сфера застосування; 2) спрямованість договору; 3) суб’єктний склад;
3. Господарський договір виконує такі функції: 1) правового забезпечення тих економічних потреб споживачів, які фінансуються за рахунок державного бюджету; 2) реалізації державних замовлень; 3) спільного уточнення і конкретизації сторонами умов виконання державного замовлення; 4) децентралізованого планування господарської діяльності; 5) впровадження у практику досягнень науково-технічного прогресу; 6) підвищення якості продукції;
4. Пропонується викласти ч.1 ст.182 ГК в такій редакції: “За попереднім договором сторони зобов’язуються у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. За згодою сторін зобов’язаною до укладення основного договору може бути визначена тільки одна із сторін”. Невирішеною в ГК України залишилась ситуація, коли на підставі попереднього договору було надіслано проект договору вчасно, але отримано після закінчення однорічного строку. Якщо таке отримання відбулося без істотної затримки після вчасного надіслання, то зобов’язання стосовно укладення договору залишається в силі.
Доводиться, що попередні договори не можуть бути забезпечені завдатком та притриманням, оскільки це суперечить самій суті цих договорів;
5. Укладення господарського договору проходить дві стадії: оферти та акцепту. Немає підстав виділяти стадію протоколу розбіжностей та укладення договору в судовому порядку, оскільки вони носять допоміжний характер і договір може бути укладеним без проходження цих стадій;
6. Враховуючи статті 208, 638 ЦК та статтю 180 ГК України вбачається недопустимим укладення господарського договору в усній формі, оскільки внаслідок недотримання письмової форми він має вважатися неукладеним. Обґрунтовується доцільність використання усної форми господарського договору у випадку, коли він виконується сторонами у момент вчинення;
7. У зв’язку з відсутністю законодавчо визначеного поняття “момент одержання”, вважаємо за доцільне доповнити ч.1 ст.640 ЦК України абзацом наступного змісту: “Пропозиція укласти договір та відповідь на неї вважаються такими, що одержані, у момент, коли вони повідомлені особі усно, доставлені будь-яким способом їй особисто, на її місцезнаходження чи місце проживання”. Проте вважається недоцільним пов’язування моменту, до якого можливо зробити відклик оферти, з моментом її одержання. Цей момент потрібно пов’язати з тим часом, коли адресат дізнався або повинен був дізнатися про її одержання. Також доцільно законодавчо розмежувати термінів “скасування” та “відкликання” оферти;
8. Доцільним є наділення оферента правом встановити строк для акцепту, і лише у випадку його незазначення застосовувати двадцятиденний строк. Аналогічно видається необхідним передбачити диспозитивність двадцятиденного строку для врегулювання розбіжностей та передачі переддоговірного спору до суду. Також доцільно законодавчо передбачити право обох сторін на передачу до суду переддоговірного спору;
9. Вважається за потрібне доповнити ч.5 ст.181 ГК України таким положенням: “Якщо сторона, яка отримала протокол розбіжностей, не бажає укладати договір на запропонованих у протоколі розбіжностей умовах, вона може відмовитись від укладення договору. Повідомлення про таку відмову повинно бути надіслане іншій стороні без невиправданої затримки”;
10. Необхідно виключити з ч.2 ст.645 ЦК України абзац 2, а частину 3 доповнити таким абзацом: “Відповідь, надіслана із запізненням, є новою пропозицією”. Крім того, для усунення колізії між нормами ч.2 і ч.3 ст.645 ЦК України з ч.3 слід виключити слова “та (або) одержано”;
11. Потрібно ввести диспозитивну норму до ст.539 ЦК України, за якою б кредитор міг розірвати договір в односторонньому порядку, якщо при альтернативному зобов’язанні, в якому правом вибору наділений кредитор, виявилася неможливість виконання одного предмету договору. Окрім цього, доцільно вилучити слова “через установи банків” з ч.1 ст.198 ГК України.
12. Договірна відповідальність – це санкція майнового характеру, яка стягується на користь кредитора з боржника, який не виконав або неналежно виконав договірне зобов’язання;
13. Слід доповнити ч.1 ст.225 ГК України положенням про те, що до складу збитків мають входити додаткові витрати, котрі виникнуть у майбутньому, якщо підставою їх є угоди, які були укладені до того, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення контрагентом договору і за умови, що запобігти цим витратам сторона не може. Крім того, вважається за доцільне надати сторонам право самостійно визначати можливість стягнення моральної шкоди за порушення договору, не обмежуючись випадками, коли це передбачено законом;
14. Обмеження можливості стягнення пені лише при порушенні грошових зобов’язань вважається не зовсім виправданим, оскільки використання триваючої неустойки є можливим також при негрошових зобов’язаннях. Тому пропонується зняти обмеження можливості використання пені виключно в грошових зобов’язаннях, внісши відповідні зміни до ч.3 ст.549 ЦК України. Вважається за доцільне ввести поряд з обмеженням розміру пені аналогічне обмеження розміру неустойки і за негрошовими зобов’язаннями.
15. Передбачений в ч.2 ст.625 ЦК України індекс інфляції стягується незалежно від відшкодування збитків та сплати неустойки, а проценти слід розглядати як мінімальний розмір збитків, на який поширюється загальне правило ГК про залікову неустойку, якщо інше не передбачено господарським договором. Крім того, обґрунтовується доцільність передбачення у ЦК загального положення про залікову неустойку, в ГК – про штрафну;
16. У дисертації обґрунтовується позиція щодо оперативно-господарських санкцій не як форми відповідальності, а як міри захисту сторін договору. Відповідно, назва глави V ГК України “Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання” має відображати не тільки відповідальність, а й інші наслідки порушення виконання договору. Крім цього, відображення в ГК України положення про те, що оперативно-господарські санкції можуть встановлюватися виключно в договорі видається не зовсім правильним, оскільки такі санкції є інколи встановленими в нормах про окремі види договорів. Обґрунтовується також необхідність у загальних положеннях відобразити норми, які б встановлювали в диспозитивному порядку окремі види оперативно-господарських санкцій незалежно від відображення їх в господарському договорі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву. – М.: Юриздат, 1940. – 192 с.
2. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Видавництво “Юридична думка”, 2004. – 584 с.
3. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін. За ред. Ю.П. Битяка. – Х.: Право, 2000. – 520 с.
4. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції в 2004 році (за даними судової статистики // http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/D990C6B449593AACC 3257019002411C9?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=D990C6B449593AACC3257019002411C9&Count=500&.
5. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2005 році (за даними судової статистики) // http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf /0/7AE38564311662A9C325718C003E28B8?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=7AE38564311662A9C325718C003E28B8&Count=500&.
6. Ансон В. Договорное право. Перевод с англ. П/р. О.Н. Садикова. – М.: Юридическая литература, 1984. – 463 с.
7. Афанасьєв К.К. Адміністративний договір як форма державного управління (теоретико-правовий аспект): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний університет внутрішніх справ. – Х., 2002. – 17 с.
8. Ашурков О.А. Особенности правового регулирования внешнеэкономических отношений купли-продажи: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України. – Донецк, 1999. – 172 с.
9. Бабіч І. Проблема визначення поняття “предмет договору” в цивільному праві та цивільному законодавстві // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №12. – С. 29-32.
10. Бачинін В.А., Журавський В.С., Панов М.І. Філософія права: Підручник для юридичних спец-тей вищих навч. закладів. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 472 с.
11. Безклубий І. Про предмет грошового зобов’язання // Право України. – 2003. – №10. – С. 60-64.
12. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
13. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.04. – К., 1999. – 180 с.
14. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання: навчальний посібник. – К.: Наукова думка, 2002. – 279 с.
15. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.
16. Бервено С.М. Цивільно-правова характеристика укладення договору // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – №4. – С. 10-13.
17. Бєляєва А.П. Принцип свободи договору в правовому регулюванні зовнішньоекономічного контракту: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2005. – 20 с.
18. Білоус Ж.А. Дійсність господарських договорів: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка – К., 2005. – 20 с.
19. Боднар Т.В. Суб’єкти виконання договірного зобов’язання // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №6. – С. 28-31.
20. Боднар Т.В. Теоретичні проблеми виконання договірних зобов’язань (цивільно-правовий аспект): Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2005. – 34 с.
21. Боровець В. Слово підприємства // Дебет-кредит. – 22 березня 2004 р. – №12. – С. 31.
22. Бородовський С.О. Укладення, зміна та розірвання договору у цивільному праві України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний університет внутрішніх справ. – Х., 2005. – 19 с.
23. Бородовський С.О. Щодо укладення, зміни і розірвання договору в цивільному праві України // Право України. – 2004. – №12. – С. 80-82.
24. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. 6-й завод. – М.: «Статут», 2004. – 800 с.
25. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Издание 2-е, завод 6-й (стереотипный). – М.: «Статут», 2003. – 848 с.
26. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг. Издание дополнительное, исправленное (3-й завод). – М.: «Статут», 2003. – 1055 с.
27. Брагинский М.И. Общее учение о хозяйственных договорах. – Минск: Наука и техника, 1967. – 260 с.
28. Брагинский М.И. Хозяйственный договор: каким ему быть? – М.: Экономика, 1990. – 175 с.
29. Братусь С.Н., Лунц Л.А. Вопросы хозяйственного договора. – М.: Государственное издательство юридической литературы, 1954. – 155 с.
30. Буткевич С.А. Заключение хозяйственных договоров. – К.: Вища школа, 1978. – 64 с.
31. Венедиктов А.В. Гражданско-правовая охрана социалистической собственности в СССР. Москва-Ленинград: Издательство Академии Наук СССР, 1954. – 267 с.
32. Венская конвенция о договорах международной купли-продажи товаров. Комментарий. – М.М. Богуславский, Н.Г. Вилкова и др. – М.: Юридическая литература, 1994. – 320 с.
33. Вердников В.Г., Кабалкин А.Ю. Гражданскоправовые формы товарно-денежных отношений. – М.: «Юридическая литература», 1970. – 223 с.
34. Вердников В.Г. Хозяйственные договоры: учебное пособие по спецкурсу. – М.: ВЮЗИ, 1965. – 118 с.
35. Верховець А.А. Співвідношення цивільно-правових заходів оперативного впливу із заходами цивільно-правової відповідальності // Вісник господарського судочинства. – 2006. – №1. – С. 125-130.
36. Винокурова Л. Господарсько-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: деякі проблеми // Право України. – 2005. – №10. – С. 27-32.
37. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2004. – 624 с.
38. Гавзе Ф.И. Развитие социалистического гражданско-правового договора (1917-1934 гг.). – Минск: Издательство Белгосуниверситета имени В.И. Ленина, 1959. – 96 с.
39. Гайворонский В.Н. Хозяйственный, торговый или кодекс предпринимательства? // Проблемы становления хозяйственного законодательства Украины. Сб. науч. стат. и материалов конф. / АН Украины. Ин-т экономико-правовых исслед.; Редкол.: Мамутов В.К. (отв. ред.) и др. – Донецк, 1993. – С. 40-44.
40. Годэмэ Е. Общая теория обязательств /Пер. с фр. И.Б. Новицкого/ – М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – 512 с.
41. Господарське право: Навчальний посібник / Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М. – К.: Кондор, 2003. – 400 с.
42. Господарське право України: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. Н.О. Саніахметової. – Х.: «Одіссей», 2005. – 608 с.
43. Господарське право України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / В.М. Гайворонський, В.П. Жушман, Н.В. Погорецька та ін.; За ред. В.М. Гайворонського та В.П. Жушмана. – Х.: Право, 2005. – 384 с.
44. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18, №19-20, №21-22. – Ст. 144.
45. Господарський кодекс України: Коментар / За заг. ред. Н.О. Саніахметової – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2004. – 848 с.
46. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. (назва у редакції Закону України від 21 червня 2001 р. №2539-ІІІ) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №6. – Ст. 56.
47. Господарські договори в світлі нового законодавства: Методичний посібник. – С. Хом’як, Т. Ноур, В. Василенко, В. Бабак, Є. Геоня, Л. Шевченкова. – Дніпропетровськ: «Баланс-клуб», 2004. – 128 с.
48. Гражданское право: В 4 т. Том 3: Обязательственное право: учебн. для студентов вузов, обучающихся по направлению 521400 «Юриспруденция» и по специальности 021100 «Юриспруденция» / [Витрянский В.В. и др.]; Отв. ред. – Е.А. Суханов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 800 с.
49. Гражданское право: Учеб.: В 3-х т. Т. 1. – 6-е изд., перераб. и доп. / Е.Ю.Валявина, И.В.Елисеев и др.; Отв. ред. А.П.Сергеев, Ю.К.Толстой. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – 776 с.
50. Гражданское право: Учеб.: В 3-х т. Т. 2. – 4-е изд., перераб. и доп. / Е.Ю.Валявина, И.В.Елисеев, и др.; Отв. ред. А.П.Сергеев, Ю.К.Толстой. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – 848 с.
51. Денисов С.А. Некоторые общие вопросы о порядке заключения договора // Актуальные вопросы гражданского права / Под ред. М.И. Брагинского; Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. – М.: Издательство «Статут», 1998. – С. 229-275.
52. Джурович Р. Руководство по заключению внешнеторговых контрактов: Пер. с серб.-хорват. – М.: Российское право, 1992. – 416 с.
53. Днепров А. Правовое регулирование института предварительного договора в законодательстве Украины // Юридическая практика. – 24 февраля 2004 г. – №8 (322). – С. 21.
54. Договоры в социалистическом хозяйстве / Под редакцией О.С. Иоффе / – М.: Издательство «Юридическая литература», 1964. – 498 с.
55. Домашенко А. Задаток как способ обеспечения исполнения обязательств // Справочник экономиста. – Январь 2005 г. – №1 (13). – С. 65-66.
56. Економічний словник-довідник: За ред. док. екон. наук, проф. С.В. Мочерного / Худож. оформ. В.М. Штогрина. – К.: Феміна, 1995. – 368 с. (Nota bene).
57. Жилинский С.Э. Предпринимательское право (правовая основа предпринимательской деятельности): Учебник для вузов / Предисл. проф. В.Ф. Яковлева. – 4-е изд., изм. и доп. – М.: Издательство НОРМА, 2002. – 912 с.
58. Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. №668 // Офіційний вісник України. – 2005. – №31. – Ст. 1867.
59. Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996 р. №543/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №5. – Ст. 28.
60. Закон України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України” від 17 травня 2001 р. №2413-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №31. – Ст. 147.
61. Закон України “Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб” від 22 грудня 1995 р. №493/95-ВР (назва в редакції Закону №3205-ІV від 15 грудня 2005 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №3. – Ст. 9.
62. Закон України “Про державний матеріальний резерв” від 24 січня 1997 р. №51/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №13. – Ст. 112.
63. Закон України “Про електронний цифровий підпис” від 22 травня 2003 р. №852-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №36. – Ст. 276.
64. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22 травня 2003 р. №851-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №36. – Ст. 275.
65. Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22 лютого 2000 р. №1490-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №20. – Ст. 148.
66. Закон України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 р. №1023-ХІІ // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – №30. – Ст. 379.
67. Закон України “Про зерно та ринок зерна в Україні” від 4 липня 2002 р. №37-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №35. – Ст. 258.
68. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 р. №959-ХІІ // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – №29. – Ст. 377.
69. Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р. №1775-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №36. – Ст. 299.
70. Закон України “Про міжнародне приватне право” від 23 червня 2005 р. №2709-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – №32. – Ст. 422.
71. Закон України “Про національний банк України” від 20 травня 1999 р. №679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №29. – Ст. 238.
72. Закон України “Про нотаріат” від 2 вересня 1993 р. №3425-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №39. – Ст. 383.
73. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 р. №334/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №4. – Ст. 28.
74. Закон України “Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14 березня 1995 р. №98/95-ВР) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №30. – Ст. 416.
75. Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1991 р. №698-ХІІ (втратив чинність на підставі п.1 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, крім статті 4 Закону) // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – №14. – Ст. 168.
76. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р. №887-ХІІ (втратив чинність на підставі п.1 Прикінцевих положень Господарського кодексу України). // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – №24. – Ст. 272.
77. Закон України “Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” від 13 вересня 2001 р. №2681-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №1. – Ст. 2.
78. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 р. №185/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №40. – Ст. 364.
79. Закон України “Про поштовий зв’язок” від 4 жовтня 2001 р. №2759-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №6. – Ст. 39.
80. Закон України “Про природні монополії” від 20 квітня 2000 р. №1682-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №30. – Ст. 238.
81. Закон України “Про страхування” від 7 березня 1996 р. №85/96-ВР (в редакції Закону України від 4 жовтня 2001 р. №2745-ІІІ) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №18. – Ст. 78.
82. Закон України “Про фінансовий лізинг” від 16 грудня 1997 р. №723/97-ВР (в редакції Закону України від 11 грудня 2003 р. №1381-ІV) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №16. – Ст. 68.
83. Закон України “Про ціни і ціноутворення” від 3 грудня 1990 р. №507-ХІІ // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1990. – №52. – Ст. 650.
84. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №3-4. – Ст. 27.
85. Зинченко С.А. Хозяйственная деятельность, ее принципы и метод в их законодательном закреплении // Проблемы становления хозяйственного законодательства Украины. Сб. науч. стат. и материалов конф. / АН Украины. Ин-т экономико-правовых исслед.; Редкол.: Мамутов В.К. (отв. ред.) и др. – Донецк, 1993. – С. 38-40.
86. Знаменский Г.Л. Общественный хозяйственный порядок и законодательство // Проблемы становления хозяйственного законодательства Украины. Сб. науч. стат. и материалов конф. / АН Украины. Ин-т экономико-правовых исслед.; Редкол.: Мамутов В.К. (отв. ред.) и др. – Донецк, 1993. – С. 17-34.
87. Зоріна Ю. Оферта в рекламі // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №10. – С. 85-89.
88. Иоффе О.С. Избранные труды: В 4-х т. Т. ІІІ. Обязательственное право. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 837 с.
89. Иоффе О.С. План и договор в социалистическом хозяйстве. – М.: «Юридическая литература», 1971. – 216 с.
90. Исаев И.А. Становление хозяйственно-правовой мысли в СССР /20-е годы/. – М.: «Юридическая литература», 1986. – 175 с.
91. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22 // Офіційний вісник України. – 2004. – №13. – Ст. 908.
92. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. №20/5 // Офіційний вісник України. – 2004. – №10. – Ст. 639
93. Інструкція про порядок обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 р. №80 // Офіційний вісник України. – 1998. – №11. – Ст. 431.
94. Калаур І.Р. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права власності юридичної особи: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Львівський національний університет ім. Івана Франка. – Л., 2004. – 20 с.
95. Канзафарова І.С. Договірна відповідальність юридичних осіб у комерційному обігу: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 1999. – 16 с.
96. Кирилов С. Попередній договір / Податки та бухгалтерський облік. – 23 травня 2005 р. – №41 (808). – С. 48-52.
97. Клейн Н.И. Организация договорно-хозяйственных связей. – М.: Юридическая литература, 1976, – 192 с.
98. Кодекс адміністративного судочинства від 6 липня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №35-36, 37. – Ст. 446.
99. Коломієць Н. Становлення господарського зобов’язання як правової категорії // Право України. – 2006. – №4. – С. 48-52.
100. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
101. Комаров А.С. Ответственность в коммерческом обороте. – М.: Юрид. лит., 1991. – 208 с.
102. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации части первой (постатейный). Изд. 2-е, испр. и доп., с использованием судебно-арбитражной практики / Руководитель авторского коллектива и ответственный редактор доктор юридических наук, профессор О.Н. Садиков – М.: Юридическая фирма КОНТРАКТ; ИНФРА·М, 2003. – 940 с.
103. Конвенція Організації Об’єднаних Націй Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 р. // Юридичний вісник України. – 2001. – №10. – С. 40.
104. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
105. Концепція розвитку законодавства України на 1997 – 2005 роки. – В.Ф. Опришко (керівник), М.І. Єрофеєв, В.К. Лисиченко та ін. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1997. – 122 с.
106. Корецкий В.М. Очерки международного хозяйственного права. – Харьков, 1928. – 133 с.
107. Красавчиков О.А. Экономическая реформа, социалистическая законность и кодификация хозяйственного законодательства // Ленинские принципы социалистического хозяйствования и правовые проблемы экономической реформы. – Свердловск: Свердловский юридический институт, 1969. – С. 19-24.
108. Круглова Н.Ю. Хозяйственное право. – М.: Русская Деловая Литература, 1997. – 608 с.
109. Крылова З.Г. Исполнение договора поставки. – М.: Юридическая литература, 1968. – 128 с.
110. Кулагин М.И. Избранные труды по акционерному и торговому праву. 2-е изд., испр. – М.: «Статут», 2004. – 363 с. (Классика российской цивилистики).
111. Кучер А.Н. Теория и практика переддоговорного этапа: юридический аспект. – М.: Статут, 2005. – 363 с.
112. Лаптев В.В. Хозяйственное право: учебное пособие. – М.: Институт управления народным хозяйством, 1977. – 163 с.
113. Лист Вищого арбітражного суду України від 10 березня 1998 р. №01-8/91 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів” // http://www.arbitr.gov.ua/documents/01-8_091_1998-03-10.html.
114. Лист Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1996 р. №01-8/110 Про Закон України “Про поставки продукції для державних потреб” // http://www.arbitr.gov.ua/documents/01-8_110_1996-03-12.html.
115. Лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 30 березня 2005 р. №83-24/217 Про обов’язковість печатки на договорі з нерезидентом // Вісник законодавства України. – 2005. – №5. – Ст. 19.
116. Лист Національного банку України від 18 серпня 2004 р. №18-111/3249-8378 Про деякі питання застосування Цивільного кодексу України в банківській діяльності // Офіційний вісник нормативно-правових актів з митної справи, фінансів, податків та бухгалтерського обліку. – 2004. – №8. – Ст. 35.
117. Лідовець Р. Особливості виконання змішаного договору // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №6. – С. 53-56.
118. Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2001. – 18 с.
119. Луць В.В. Заключение и исполнение хозяйственных договоров. – М.: Юрид. лит., 1978. – 144 с.
120. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 560 с.
121. Малеин Н.С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях. – М.: Издательство «Наука», 1968. – 207 с.
122. Мамутов В.К., Овсиенко В.В., Юдин В.Я. Придприятие и материальная ответственность. – К.: Наукова думка, 1971. – 191 с.
123. Мамутов В.К. О цивилистическом подходе к решению проблем правового регулирования хозяйственной деятельности. – Донецк: Институт экономики промышленности АН УССР, 1977. – 70 с.
124. Мамутов В.К. Проблемы кодификации хозяйственного законодательства // Проблемы становления хозяйственного законодательства Украины. Сб. науч. стат. и материалов конф. / АН Украины. Ин-т экономико-правовых исслед.; Редкол.: Мамутов В.К. (отв. ред.) и др. – Донецк, 1993. – С. 3-17.
125. Мамутов В.К. Развитие хозяйственного законодательства и хозяйственно-правовой мысли в суверенной Украине: Науч. доклад / Ин-т экономико-правовых исследований НАН Украины. – Донецк, 2004. – 40 с.
126. Мамутов В.К. Чи такий страшний ГК, як його малюють // Закон і бізнес. – 21 лютого 2004 р. – №8 (632). – С. 5.
127. Мамутов В.К., Чувпило О.О. Господарче право зарубіжних країн: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Ділова Україна, 1996. – 352 с.
128. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2-х ч. Часть 2). (По исправленному и дополненному 8-му изд., 1902 г.). – М.: Статут, 1997. – 455 с. (Классика российской цивилистики).
129. Мельник О.О. Господарське право: Навч.- метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2005. – 208 с.
130. Мельник Ю.В. Правове регулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. – К., 2006. – 18 с.
131. Мицкевич А.В. Проблемы систематизации хозяйственного законодательства в условиях экономической реформы // Ленинские принципы социалистического хозяйствования и правовые проблемы экономической реформы. – Свердловск: Свердловский юридический институт, 1969. – С. 25-29.
132. Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів. (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) // Урядовий кур’єр. – 10 квітня 2002 р. – №68.
133. Мілаш В. До питання про підприємницькі комерційні договори з посиленим публічним інтересом // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №10. – С. 45-50.
134. Мілаш В. Істотні умови договору і диспозитивність їх правового регулювання // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №7. – С. 36-39.
135. Мілаш В. Принцип свободи підприємницького комерційного договору // Право України. – 2005. – №2. – С. 36-40.
136. Мілаш В. Проблема визначення кола учасників підприємницьких комерційних договірних відносин // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №12. – С. 7-13.
137. Мілаш В. Теоретичні аспекти тлумачення господарського договору: історія та сучасність // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №5. – С. 31-35.
138. Мілаш В. Функції підприємницького комерційного договору // Право України. – 2006. – №2. – С. 50-54.
139. Можейко В.Н. Хозяйственный договор в СССР. – М.: Государственное издательство юридической литературы, 1962. – 240 с.
140. Мосейчук Р. Возмещение убытков при нарушении договорных обязательств // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №3. – С. 38-41.
141. Мусієнко В.В. Цивільно-правові аспекти договору оренди державного та комунального майна: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2003. – 20 с.
142. Мычка А. Правила Инкотермс и договор поставки // Юридическая практика. – 17 февраля 2004 г. – №7. – С. 9-10.
143. Наказ Державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 р. №19 Про затвердження Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг // Офіційний вісник України. – 2004. – №14. – Ст. 995.
144. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, В.С. Щербина та ін.; За заг. ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
145. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2-х т. / За відповід. ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т. І. – 832 с.
146. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2-х т. / За відповід. ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т. ІІ. – 1088 с.
147. Невиконання умов договору може бути підставою для його розірвання за рішенням суду. – Постанова Верховного Суду України від 21 червня 2005 року // Практика розгляду господарських спорів судами України. Довідник на 2006 рік: Збірник. – К.: Юридична практика, 2006. – С. 52-54.
148. Новиков С., Лобанов О., Винокуров Д. Договора в хозяйственной деятельности. – Х.: Фактор, 2004. – 488 с.
149. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Государственное издательство юридической литературы, 1950. – 416 с.
150. Новицкий И.Б. Римское право. Учебник для вузов. – М.: ИКД ЗЕРЦАЛО-М, 2003. – 256 с.
151. Овчинников Н.И. Понятие и классификация хозяйственных договоров: учебное пособие. – Владивосток: Издательство Дальневосточного государственного университета, 1970. – 160 с.
152. Овчинников Н.И. Хозяйственный договор и структура договорных связей: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.712 / Ленинградский ордена Ленина и ордена Трудового Красного Знамени государственный университет им. А.А. Жданова. – Ленинград, 1972. – 38 с.
153. Олюха В.Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції та система: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2003. – 191 с.
154. Опришко В.Ф. До питання про предмет та джерела міжнародного економічного права // Правове регулювання економіки: Зб. наук. праць. Відп. ред. В.Ф. Опришко. – К.: КНЕУ, 2005. – Вип. 5 – С. 5-15.
155. Опришко В.Ф. Міжнародне економічне право: Підручник. – Видання друге, перероблене і доповнене. – К.: КНЕУ, 2003. – 311 с.
156. Опришко В.Ф. Основні положення проекту концепції розвитку законодавства України до 2005 р. // Концепція розвитку законодавства України: Матеріали науково-практичної конференції. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – с. 3-17.
157. Опрышко В.Ф. Правовые основы государственного управления качеством продукции. Учебное пособие. – К.: Вища школа, 1986. – 271 с.
158. Отраднова О.О. Неустойка в цивільному праві: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка – К., 2002. – 20 с.
159. Павлова И.Ю. Незаключенность или недействительность договора как последствия несоблюдения требований к форме и государственной регистрации договора // Государство и право. – 2005. – №10. – С. 49-56.
160. Пархоменко Н.М. Договір в системі права України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 1998. – 16 с.
161. Перелік нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобування, підготування до транспортування та транспортування, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України від 30 вересня 2004 р. №604 // Офіційний вісник України. – 2005. – №2. – Ст. 100.
162. Перепадя О.В., Грищук Н.В. Про деякі недоліки господарського та цивільного кодексів України в міжнародному контексті // Міжнародне економічне співробітництво України (правові проблеми): Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / Відп. ред. В.Ф. Опришко. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 383-388.
163. Підопригора О.А. Основи римського приватного права: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1997. – 336 с.
164. Підприємницьке право: Підручн. / За ред. О.В. Старцева / 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.
165. Победоносцев К.П. Курс гражданского права. Часть третья: Договоры и обязательства (по изданию 1896 г.). – М.: «Статут», – 2003. – 622 с. (Классика российской цивилистики).
166. Погребняк А. Непечатное (О (не)действительности внешнеэкономического договора, не скрепленного печатями) // Бухгалтер. – Февраль (І) 2005 г. – №5 (293). – С. 48-49.
167. Погребняк А. Совместно содеиваемое в 2004 году // Бухгалтер. – Июнь (ІІ) 2004 г. – №22 (262). – С. 46-50.
168. Подцерковний О.П. Правова природа мір відповідальності за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання // Вісник господарського судочинства. – 2005. – №4. – С. 164-170.
169. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права (по изданию 1917 г.). – М.: Статут, 1998. – 353 с. (Классика российской цивилистики).
170. Положення Про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. №637 // Офіційний вісник України. – 2005. – №3. – Ст. 155.
171. Положення Про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності, затверджене Указом Президента України від 10 лютого 1996 р. № 124/96 // Урядовий кур’єр. – 13 лютого 1996 р. – №29.
172. Положення Про методику формування та використання індикативних цін, затверджене наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 8 серпня 1996 р. №506 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0565-98.
173. Положення Про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 р. №112 // Урядовий кур’єр. – 20 лютого 1997 р. – №31-32.
174. Положення про реєстр концесійних договорів, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2000 р. №72 // Офіційний вісник України. – 2000. – №3. – Ст. 82.
175. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 р. №201 // Офіційний вісник України. – 2001. – №39. – Ст. 1784.
176. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 “Зменшення корисності активів”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2004 р. №817 // Офіці