Юридичні гарантії реалізації права на працю особами віком до 18 років :



  • Название:
  • Юридичні гарантії реалізації права на працю особами віком до 18 років
  • Кол-во страниц:
  • 176
  • ВУЗ:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ

    ВСТУП……………………………………………………………………….….3
    РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНСТИТУТУ
    ЮРИДИЧНИХ ГАРАНТІЙ В ТРУДОВОМУ ПРАВІ…………………...10
    1.1. Юридичні гарантії як важливий чинник реалізації правового
    статусу особи......................................................................................................10
    1.2. Юридичні гарантії трудових прав людини і громадянина......................28
    РОЗДІЛ 2 ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ПРИ ВИНИКНЕННІ,
    РОЗВИТКУ, ЗМІНІ ТА ПРИПИНЕННІ ТРУДОВИХ
    ПРАВОВІДНОСИН З ОСОБАМИ ВІКОМ ДО 18 РОКІВ.......................66
    2.1. Особи віком до 18 років – специфічна категорія населення.................. 66
    2.2. Міжнародний досвід правового регулювання праці осіб
    віком до 18 років................................................................................................75
    2.3. Юридичні гарантії при укладенні трудового договору
    з особами віком до 18 років..............................................................................93
    2.4. Юридичні гарантії трудових прав осіб віком до 18 років
    у трудових правовідносинах..........................................................................117
    2.5. Юридичні гарантії при зміні та припиненні трудових
    правовідносин з особами віком до 18 років..................................................141
    ВИСНОВКИ...................................................................................................156
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................163

    ВСТУП

    Актуальність теми. Демократичні зміни в житті українського суспільства та держави, які ми спостерігаємо в останній час, та орієнтація зовнішньої політики нашої держави на європейські цінності свідчить про початок розбудови України як правової, соціальної та демократичної держави. Це створює об'єктивні передумови для розширення трудових прав найманих працівників і подальшого вдосконалення юридичних гарантій їх захисту та охорони. В той же час перехід до ринкової економіки приніс в Україну певні негативні соціальні явища, зокрема безробіття. Як відомо, від цього явища потерпають, в першу чергу, особи зі зниженою конкурентоспроможністю на ринку праці. Серед таких категорій, насамперед, слід виділити молодь. Так, за даними державної служби зайнятості, на її обліку на 1 лютого 2008 р. перебувало 691,2 тис. незайнятих громадян, які шукали роботу, з яких понад третину становила молодь віком до 35 років. Такий великий відсоток молодіжного безробіття обумовлюється, передусім, тим, що молоді люди, як правило, не мають необхідного професійного та життєвого досвіду і з огляду на це є небажаними працівниками для багатьох роботодавців. Іншою причиною є те, що багато професій, яким здійснюється навчання молоді у вищих навчальних закладах, є не затребуваними ринком праці. У зв’язку з цим близько половини випускників змінюють свою професію, навіть не попрацювавши за обраною спеціальністю.
    Однією з серйозних проблем, яка сьогодні стоїть перед урядами багатьох країн і потребує скорішого вирішення, є проблема дитячої праці. Так, сьогодні багато дітей працюють у важких і небезпечних умовах, виконують примусову працю, займаються проституцією, порнографією та іншими видами діяльності, які негативно відбиваються на їх здоров'ї і являють собою безпосередню небезпеку для їх життя. Трапляються випадки, коли роботодавці піддають дітей побиттю, покаранню голодом, сексуальним домаганням.
    Незважаючи на значний обсяг і багатоманітність нормативно-правових актів, які покликані регулювати реалізацію трудових прав осіб віком до 18 років в Україні, на функціонування системи державних органів у справах молоді, а також на те, що Україною вже зроблені вагомі кроки щодо реалізації державної молодіжної політики у цій сфері, проблема гарантування реалізації права на працю цієї категорії населення ще повністю не вирішена. Так, сьогодні типовими порушеннями національного трудового законодавства, які до¬пускають роботодавці щодо осіб віком до 18 років, є: залучення цих осіб до праці без належного оформлен¬ня трудових відносин, неведення трудових книжок, перевищення норм робочого часу до 70 годин на тиждень, залучення їх до роботи у нічний час, недотримання строків виплати заробітної плати, непроведення медичного огляду.
    Отже, необхідність удосконалення юридичних гарантій реалізації права на працю особами віком до 18 років обумовлює актуальність і важливість обраної тематики наукового пошуку.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 рр., затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 755 від 05.07.2004 р. та п.п. 9.1. Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., а також планів наукових досліджень кафедри трудового, екологічного й аграрного права і науково–дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно–правових актів Харківського національного університету внутрішніх справ.
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в формулюванні нових підходів і внесенні науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення юридичних гарантій реалізації права на працю особами віком до 18 років.
    Для досягнення мети в дисертації були поставлені наступні основні завдання:
    - визначити місце юридичних гарантій в правовому статусі особи;
    - з’ясувати поняття „гарантії”, „юридичні гарантії”, „неповнолітній”, „малолітня особа”, „неповнолітня особа”, „дитина”, „молодь”, „молода особа”, „молодий громадянин”, „підліток”, „молодий спеціаліст”, „молодий фахівець”;
    - виокремити юридичні гарантії трудових прав людини і громадянина;
    - обґрунтувати специфічність осіб віком до 18 років серед інших категорій населення;
    - вивчити міжнародний досвід правового регулювання праці осіб віком до 18 років;
    - визначити юридичні гарантії при укладенні трудового договору з особами віком до 18 років;
    - виявити проблеми із гарантуванням трудових прав осіб віком до 18 років у трудових правовідносинах;
    - з’ясувати достатність існуючих юридичних гарантій при зміні та припиненні трудових правовідносин з особами віком до 18 років;
    - розробити конкретні пропозиції щодо удосконалення юридичних гарантій реалізації права на працю особами віком до 18 років.
    Об'єктом дослідження є суспільні відносини з гарантування трудових прав людини і громадянина.
    Предметом дослідження є юридичні гарантії реалізації права на працю особами віком до 18 років.
    Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить діалектичний метод пізнання правових явищ. В роботі також використовувались такі методи наукового пізнання, як: формально-логічний, системно-структурний, логіко-семантичний та порівняльно-правовий. Засоби формальної логіки надали можливість проаналізувати юридичні гарантії трудових прав людини і громадянина як цілісне явище (підрозділ 1.2.). Системно-структурний метод було застосовано для визначення місця юридичних гарантій в правовому статусі особи (підрозділ 1.1.). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат юридичної науки (підрозділи 1.1., 1.2., 2.1, 2.3.). Порівняльно-правовий метод використано для порівняння національного законодавства, яке регламентує трудові права осіб віком до 18 років, та міжнародного законодавства і законодавства Європейського Союзу (підрозділи 2.1., 2.2., 2.5.).
    Науково-теоретичним підґрунтям дисертації стали праці українських і російських вчених у сфері трудового права, права соціального забезпечення, теорії держави та права: М. Г. Александрова, С. С. Алексєєва, О. Т. Барабаш, М. Й. Бару, Я. І. Безуглої, Н. Б. Болотіної, П. А. Бущенка, В. С. Венедіктова, М. В. Вітрука, Л. Д. Воєводіна, Л. Я. Гінцбурга, Г. С. Гончарової, В. Я. Гоца, С. В. Дріжчаної, В. В. Жернакова, П. І. Жигалкіна, Т. М. Заворотченко, І. В. Зуба, С. О. Іванова, М. І. Іншина, С. С. Каринського, Д. О. Карпенко, І. Я. Кисельова, Р. І. Кондратьєва, В. В. Лазора, Л. І. Лазор, Р. З. Лівшиця, М. І. Матузова, А. Р. Мацюка, К. Ю. Мельника, Є. О. Монастирського, О. М. Обушенка, Ю. П. Орловського, П. Д. Пилипенка, С. М. Прилипка, В. І. Прокопенка, О. І. Процевського, П. М. Рабіновича, О. С. Реус, В. Г. Ротаня, О. Ф. Скакун, В. М. Скобелкіна, В. М. Толкунової, Н. М. Хуторян, Г. І. Чанишевої, І. І. Шамшиної, О. І. Шебанової, В. І. Щербини, О. М. Ярошенка та ін.
    Норма¬тивною основою роботи є: Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є сучасним комплексним дослідженням юридичних гарантій реалізації права на працю особами віком до 18 років в умовах ринкової економіки.
    В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення та висновки, які запропоновано здобувачем особисто. Основні з них такі:
     дістало подальшого розвитку розуміння юридичних гарантій трудових прав людини і громадянина;
     обґрунтована необхідність існування спеціальних юридичних гарантій реалізації права на працю особами віком до 18 років в умовах ринкової економіки;
     вперше запропоновано відмовитися від застосування узагальнюючих термінів „неповнолітній”, „малолітня особа”, „неповнолітня особа”, „дитина”, „молодь”, „молода особа”, „молодий громадянин”, „підліток”. Замість цього в кожному окремому випадку пропонується законодавчо визначати, про яку залежно від віку особу йдеться: „особи віком до 18 років”, „особи віком від 15 до 18 років”, „особи віком до 14 років” тощо;
     обґрунтована доцільність виділення підвищеної охорони праці осіб віком до 18 років як принципу правового регулювання трудових відносин з одночасним відображенням його у ст. 3 „Основні засади правового регулювання трудових відносин” проекту Трудового кодексу України;
     вперше запропоновано викласти назву гл. 2 книги четвертої проекту Трудового кодексу України в такій редакції: „Особливості праці осіб віком до 21 року” та замінити у тексті Проекту термін „неповнолітні” на термін „особи віком до 18 років”;
     обґрунтована доцільність доповнення ст. 294 проекту Трудового кодексу України ч. 3 такого змісту: „До виконання трудових обов’язків не допускаються працівники віком до 21 року, які не пройшли обов’язковий щорічний медичний огляд, а також у випадку медичних протипоказань”;
     отримало подальшого розвитку уявлення про дитячу працю як негативну ознаку сучасної ринкової економіки;
     обґрунтована пропозиція стосовно викладення ч. 2 ст. 53 Конституції України в такій редакції: „Базова загальна середня освіта є обов’язковою” та внесення відповідних змін і до Закону України „Про освіту”, Закону України „Про загальну середню освіту” та інших нормативно–правових актів.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації наукові положення, теоретичні і практичні висновки та пропозиції можуть використовуватись: а) у науково–дослідній сфері – для подальших досліджень в науці трудового права стосовно праці молоді; б) у правотворчості – для удосконалення проекту Трудового кодексу України та інших законодавчих та підзаконних нормативно–правових актів, які регламентують реалізацію права на працю осіб віком до 18 років в Україні; в) у правозастосовчій діяльності – для удосконалення практики застосування норм чинного трудового законодавства, яке регламентує реалізацію права на працю осіб віком до 18 років; г) у навчальному процесі – при підготовці лекцій, відповідних розділів підручників і навчальних посібників з трудового права, при викладанні навчальної дисципліни „Трудове право України”, а також у науково-дослідній роботі студентів, слухачів, курсантів, аспірантів та ад’юнктів.
    Апробація результатів дослідження. Теоретичні висновки та практичні рекомендації, які містяться в роботі, доповідалися на науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми науки трудового права в умовах ринкової економіки” (Сімферополь–Євпаторія, 2003р.), „Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи” (Харків–Запоріжжя, 25–26 червня 2004р.), „Форми соціально–правового захисту працівників у службово–трудових відносинах” (м. Суми, 2–5 червня 2005 р.), „Трудове право України в контексті європейської інтеграції” (м. Чернігів, 25–27 травня 2006р.). Обговорення результатів дослідження здійснювалося на засіданнях кафедри трудового, аграрного та екологічного права і науково-дослідної лабораторії з розроблення законодавчих та інших нормативно-правових актів Харківського національного університету внутрішніх справ.
    Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у чотирьох наукових статтях, які опубліковані у фахових наукових виданнях, та чотирьох тезах науково-практичних конференцій.
    Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 176 сторінок. Список використаних джерел складається з 162 найменувань і займає 14 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Гарантії – це система умов і засобів, за допомогою яких забезпечується реалізація прав, свобод і обов’язків людини і громадянина, а також їх відновлення у разі порушення.
    2. Існує доцільність у поділі гарантій на загальні або загальносоціальні та спеціальні або юридичні. До перших слід віднести: політичні, економічні, соціальні та ідеологічні гарантії. Ці гарантії відіграють роль матеріального змісту юридичних гарантій: закріплюючи перелічені загальносуспільні гарантії в нормативних приписах, юридичні гарантії упорядковують їх у певні юридичні конструкції та механізми.
    3. Юридичні гарантії – це система нормативних і організаційних засобів, за допомогою яких забезпечується реалізація прав, свобод і обов’язків людини і громадянина, а також їх відновлення у разі порушення.
    4. Вважаємо за доцільне виділяти таку групу прав людини і громадянина, як трудові права. До цієї групи прав слід відносити право на працю, право на відпочинок, право на страйк, право на належні, безпечні і здорові умови праці, право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, та на своєчасне її одержання, право на об’єднання в професійні спілки, право на участь в управлінні підприємством, установою, організацією.
    5. Трудові права, з огляду на важливість праці в життєдіяльності людини, суспільства та держави, є найважливішими можливостями, які повинна гарантувати держава. Останнє означає, що держава повинна не тільки проголошувати ці права, а й створювати систему гарантозабезпечувальних засобів реалізації та захисту трудових прав.
    6. Реальне здійснення трудових прав і виконання обов’язків людиною залежить від усієї сукупності юридичних гарантій. Національне законодавство встановлює як загальні юридичні гарантії, що поширюються на всіх без виключення (наприклад, заборона використання примусової праці, право на своєчасне одержання винагороди за працю, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи), так і спеціальні, які поширюються на певні категорії населення (осіб з сімейними обов’язками, осіб віком до 18 років, осіб з обмеженими фізичними можливостями, жінок). Наприклад, не допускається залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди; забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт з санітарного та побутового обслуговування); забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні. Веденням спеціальних юридичних гарантій трудових прав населення держава намагається вирівняти становище осіб з пониженою конкурентоспроможністю на ринку праці з усіма іншими; забезпечити належне здійснення виховної та репродуктивної функції; врахувати стан здоров'я та фізіологічного розвитку.
    7. Важливе місце в життєдіяльності суспільства та держави посідають особи віком до 18 років. Це специфічна соціально–демографічна група населення, яка перебуває в стані фізіологічного, професійного та духовного формування, утвердження життєвих позицій, має свої інтереси, орієнтації та потреби, а тому потребує особливої уваги, опіки та підтримки з боку суспільства та держави. Можна навіть сказати, що особи віком до вісімнадцяти років є, з одного боку, важливою складовою трудових ресурсів країни, а з іншого, – основним джерелом поповнення їх.
    8. Однією з серйозних проблем, яка сьогодні стоїть перед урядами багатьох країн світу і потребує скорішого вирішення, є проблема дитячої праці. Так, сьогодні багато дітей працюють у важких і небезпечних умовах, виконують примусову працю, займаються проституцією, порнографією та іншими видами діяльності, які негативно позначаються на їх здоров'ї і представляють безпосередню небезпеку для їх життя. Трапляються випадки, коли роботодавці піддають дітей побиттю, покаранню голодом, сексуальним домаганням.
    9. В національному законодавстві доцільно відмовитися від застосування узагальнюючих термінів „неповнолітній”, „малолітня особа”, „неповнолітня особа”, „дитина”, „молодь”, „молода особа”, „молодий громадянин”, „підліток”. Замість цього в кожному окремому випадку законодавчо визначати, про яку залежно від віку особу йдеться „особи віком до 18 років”, „особи віком від 15 до 18 років”, „особи віком до 14 років” тощо.
    10. Терміни „молодий спеціаліст” і „молодий фахівець” є синонімічними, однак ми вважаємо, що в нормативно–правових актах необхідно дотримуватися єдиної термінології задля чіткого розуміння нормативного матеріалу та запобігання помилковим судженням. Також вважаємо, що визначення „молодий фахівець”, яке викладене в Постанові Кабінету Міністрів України № 992, дещо переобтяжене зайвою інформацією, а визначення „молодий спеціаліст”, що закріплене в Кодексі законів про працю України, дещо розпливчасте. Отже, вважаємо за доцільне нормативно закріпити наступну дефініцію: „молодими фахівцями вважаються протягом трьох років з моменту укладення трудового договору із замовником випускники вищих навчальних закладів, які працевлаштовані на підставі направлення на роботу”.
    11. Вважаючи певним позитивом виділення в Кодексі законів про працю України та проекті Трудового кодексу України осіб віком до 18 років як особливої категорії населення, що потребує підвищеної охорони праці, пропонуємо виділити підвищену охорону праці осіб віком до 18 років як принцип правового регулювання трудових відносин з одночасним відображенням його у ст. 3 „Основні засади правового регулювання трудових відносин” проекту Трудового кодексу України.
    12. Вважаємо за доцільне внести також інші зміни та доповнення до проекту Трудового кодексу України:
    - викласти назву глави 2 книги четвертої в такій редакції „Особливості праці осіб віком до 21 року” та замінити по тексту Проекту термін „неповнолітні” на термін „особи віком до 18 років”;
    - доповнити ч. 1 ст. 41 таким положенням: „Додержання письмової форми є обов’язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з особами віком до 18 років; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України”;
    - викласти ч. 2, ч. 3, ч. 4. ст. 20 в такій редакції: „(ч. 2) Укладання трудового договору допускається з особами, які досягли шістнадцятирічного віку. (ч. 3) За наявності письмової згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює, трудовий договір може бути укладено з особами, які досягли п’ятнадцятирічного віку і здобули базову загальну середню освіту. (ч. 4) Допускається за письмовою згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл і професійно–технічних навчальних закладів, які досягли чотирнадцятирічного віку для виконання у вільний від навчання час легкої роботи. З особою, яка досягла чотирнадцятирічного віку, трудовий договір може бути укладений і у випадку, якщо в порядку, передбаченому законом, вона виключена з навчального закладу. Для цих осіб обов’язковими є вимоги щодо надання письмової згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює, та виконання ними тільки легкої роботи. Легка робота означає будь–яку роботу, яка, зважаючи на специфічну природу завдань, з яких вона складається, та спеціальні умови, в яких виконуються такі завдання: не є шкідливою для безпеки, здоров’я або розвитку дітей, та не перешкоджає їхньому навчанню в школі, участі в програмах професійного направлення або навчання, які затверджені компетентними органами, або на їхню здатність отримувати користь від навчання. Перелік видів легшої роботи, до виконання якої можуть залучатися особи, що не досягли п’ятнадцяти років, затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці”;
    - викласти ст. 293 у наступній редакції: „(назва) Облік працівників віком до 18 років. (ч. 1) Роботодавець повинен вести спеціальні облікові картки на осіб у віці від 14до 15 років, від 15 до 16 років і від 16 до 18 років. (ч. 2) Порядок ведення і форма облікових карток цих категорій працівників затверджується Кабінетом Міністрів України. (ч. 3) На підприємствах, на яких працюють 50 і більше працівників віком до 18 років повинні вводитися посади інспекторів по роботі з працівниками віком до 18 років”;
    - викласти ст. 294 в такій редакції: „(назва) Медичний огляд осіб віком до 21 року. (ч. 1) Особи віком до 18 років приймаються на роботу лише після проходження попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення ними 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному огляду. (ч. 2) Особи віком до 18 років, які навчаються професіям, що пов’язані з виконанням важких робіт, робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, в тому числі підземних робіт, обов’язково проходять медичний огляд також перед виробничою практикою або виробничим навчанням. (ч. 3) До виконання трудових обов’язків не допускаються працівники віком до 21 року, які не пройшли обов’язковий щорічний медичний огляд, а також у випадку медичних протипоказань”;
    - викласти ч. 1 ст. 132 в такій редакції: „(ч.1) Скорочений робочий час встановлюється: 1) для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 14 до 16 років – 24 години на тиждень; 2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, – не більше як 36 годин на тиждень”;
    - доповнити ст. 142 нормою такого змісту: „Тривалість однієї зміни не може перевищувати: для працівників у віці від 14 до 16 років – 5 годин, у віці від 16 до 18 років – 7 годин; для учнів загальноосвітніх шкіл і професійно–технічних навчальних закладів, що працюють у вільний від навчання час, у віці від 14 до 16 років – 2,5 години, у віці 16 до 18 років – 3,5 години”;
    - доповнити ч. 1 ст. 156 нормою такого змісту: „Особам віком до 18 років через кожні дві години встановлюється додаткова десятихвилинна перерва, яка не включається в робочий час”;
    - викласти ст. 296 в наступній редакції: „(назва) Норми праці для молодих працівників. (ч. 1) Для працівників віком до 18 років норми виробітку, часу, обслуговування встановлюються виходячи із загальних норм праці пропорційно до встановленої для них скороченої тривалості робочого часу. (ч. 2) Для молодих працівників, які приймаються на роботу після закінчення загальноосвітніх або професійно–технічних навчальних закладів, а також для тих, які пройшли професійне навчання на виробництві, у випадках і порядку, передбачених трудовим законодавством, угодами, колективними договорами, роботодавець повинен встановити знижену на 20 відсотків денну та погодинну норми виробітку, часу, обслуговування протягом перших шести місяців роботи. Якщо такі норми встановлено, це є підставою для визначення розцінок і розміру заробітку при відрядній формі оплати праці”;
    - доповнити Проект наступною статтею: „(назва) Зміна трудового договору з працівником віком до 16 років. (ч. 1) З працівником віком до 16 років зміна трудового договору допускається за письмовою згодою працівника та одного з батьків або особи, яка їх замінює”;
    - викласти ст. 94 в наступній редакції: „(назва) Розірвання трудового договору за згодою сторін. (ч. 1) Трудовий договір може бути розірвано в будь–який час за домовленістю між працівником і роботодавцем. (ч. 2) Розірвання трудового договору за згодою сторін з особами віком до 18 років допускається за умови отримання згоди служби у справах неповнолітніх”.
    13. Існує доцільність викладення ч. 2 ст. 53 Конституції України в такій редакції: „Базова загальна середня освіта є обов’язковою”. Також необхідно внести відповідні зміни і до Закону України „Про освіту”, Закону України „Про загальну середню освіту” та інших нормативно–правових актів. В такому випадку особи, які досягли п’ятнадцяти років, будуть мати всі законні підстави для початку трудової діяльності, адже здобуття базової загальної середньої освіти триває 9 років відповідно до Закону України „Про загальну середню освіту”.
    14. Взагалі в сучасних умовах розвитку ринкових відносин в державі, реформування трудового законодавства та підготовки нового Трудового кодексу України необхідно посилити стан дотримання юридичних гарантій реалізації права на працю осіб віком до 18 років.




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Воеводин Л. Д. Юридический статус личности в России: [учеб. пособ.] / Л. Д. Воєводин. – М. : Издательство МГУ, Издательская группа НОРМА – ИНФРА • М, 1997. – 304 с.
    2. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: [підруч.] / О. Ф. Скакун. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
    3. Козлова Е. И. Конституционное право России: [учеб.] / Е. И. Козлова, O. E. Кутафин. – [2–е изд., перераб. и доп.] – М. : Юристъ, 1999. – 520 с.
    4. Теория государства и права: учеб. / [под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько]. – М. : Юристъ, 2001. – 776 с.
    5. Воеводин Л. Д. Юридические гарантии конституционных прав и свобод личности в социалистическом обществе: [моногр.] / Л. Д. Воєводин. – М. : Изд. МГУ, 1987. – 343 с.
    6. Словарь иностранных слов. – М., 1964. – 578 с.
    7. Словарь русского языка. 70000 слов / [под ред. Н. Ю. Шведовой]. – 23–е изд., исправл. – М. : Рус.яз,1991. – 685 с.
    8. Маркс К. Дебаты о свободе печати и об опубликовании протоколов сословного собрания: [соч.]. Т.1 / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М., 1960. – 578 с.
    9. Локк Дж. Избранные произведения. Т. 2 / Дж. Локк. – М., 1960.
    10. Монтеск'є Ш. Избранные произведения / Ш. Монтеск'є. – М., 1955.
    11. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.
    12. Малеин Н. С. Охрана прав личности советским законодательством / [Н. С. Малеин и др.]; отв. ред. А. И.Масляев. – М. : Наука, 1985. – 165 с.
    13. Алексеев С. С. Право и перестройка: вопросы, раздумья, прогнозы / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1983. – 234 с.
    14. Конституционные права и обязанности советских граждан / [А. П. Таранов, И. А. Тимченко, Г. И. Чангули, Н. Г. Шуклина]. – К. : Наукова думка, 1985. – 248 с.
    15. Советское государственное право / [под ред. А.И. Лепешкина]. – М. : Юрид. лит., 1971. – 468 с.
    16. Рабінович П. М. Права людини і громадянина у Конституції України / П. М. Рабинович. – Х.: Право, 1997.
    17. Мицкевич А. В. О гарантиях прав и свобод советских граждан в общенародном социалистическом государстве / А. В. Мицкевич // Советское государство и право. – 1963. – №8. – C.15–25.
    18. Погребной И. М. Теория права: [учеб. пособ.] / И. М. Погребной, А. М. Шульга. – Х. : Ун–т внутр. дел, 1998. – 148 с.
    19. Теория государства и права: [учеб. для вузов / под ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова]. – 2–е изд., изм. и доп. – М. : Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА–ИНФРА•М), 2000. – 616 с.
    20. Теорія держави і права: [навч. посіб.] / А. Ю. Олійник, С. Д. Гусарєв, О. Л. Слісаренко. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 176 с.
    21. Словарь–справочник по праву. / [составитель А.Ф. Никитин] – М. : „Акалис”, 1995. – 140 с.
    22. Мартиненко Б. Д. Детермінація гарантій прав і свобод людини / Б. Д. Мартиненко // Держава і право. – 2006. – № 34. – С.232–237.
    23. Молдаван В. В. Конституційне право: опорні конспекти: [навч. посіб. для студентів юрид. вузів та факультетів] / В. В.Молдаван, В. Ф. Мелещенко. – К. : Юмана, 1996. – 272 с.
    24. Краткий словарь иностранных слов [10–е изд., стер.]. – М. : Рус. яз., 1988. – 632 с.
    25. Скобелкин В. Н. Юридические гарантии трудовых прав и рабочих и служащих / В. Н. Скобелкин. – М. : Юрид. лит., 1969. – 183 с.
    26. Керимов Д. А. Обеспечение законности в СССР / Д. А. Керимов. – М. : Госюриздат, 1956. – 172 с.
    27. Лунев А. Е. Обеспечение законности в советском государственном управлении / А. Е. Лунев. – М. : Юрид. лит., 1963. – 325 с.
    28. Витрук Н. В. Субъективные права советских граждан и их развитие в период строительства коммунистического общества: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук. / Н. В. Витрук. – К., 1965. – 18 с.
    29. Витрук Н. В. О юридических средствах обеспечения реализации и охраны прав советских граждан / Н. В. Витрук // Правоведение. – 1964. – № 4. – С.28–31.
    30. Тищенко Н. М. Административно–процессуальный статус гражданина Украины: проблемы теории и пути совершенствования / Н. М. Тищенко. – Х. : Право, 1998. – 268 с.
    31. Смирнов О. В. Природа и сущность права на труд / О. В.Смирнов. – М. : Юрид. лит., 1964. – 185 с.
    32. Черданцев А. Ф. Теория государства и права: [учеб. для вузов] / А. Ф. Черданцев. – М. : Юрайт, 2000. – 432 с.
    33. Мозохина А. Г. Свобода личности и основные права граждан в социалистических странах Европы / А. Г. Мозохина. – М. : Наука, 1965. – 211 с.
    34. Брянский А. Ф. Роль общественных организаций в осуществлении прав и свобод граждан / А. Ф. Брянский // Советское государство и право. – 1964. – № 6. – С.21–24.
    35. Уржинский К. П. Гарантии права на труд. / К. П. Уржинский. – М. : Юрид. лит., 1984. – 200 с.
    36. Луковская Д. И. Гарантии прав личности / Д. И. Луковская // История государства и права . – 2007 . – № 16 . – С. 35–37.
    37. Биков О. Внутрішньодержавні нормативно–правові гарантії забезпечення прав та свобод національних меншин в Україні / О. Биков // Право України. – 2000. – №8. – С.51–55.
    38. Заворотченко Т. М. Система конституційно–правових гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні / Т. М. Заворотченко // Право України. – 2002. – №5. – С.110–116.
    39. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации: [учеб. для вузов] / М. В. Баглай, Б. Н. Габричидзе. – М. : Издательская группа ИНФРА•М –КОДЕКС, 1996. – 512 с.
    40. Конституційне право України: [підруч] / за ред. В. Ф. Погорілка. – К., 1999.
    41. Энциклопедический социологический словарь / [под общ. ред. Г. В. Осипова]. – М., 1995. – 939 с.
    42. Іншин М. І. Проблеми правового регулювання праці державних службовців України: дис. ... доктора юрид. наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення / М. І. Іншин. – Одеса, 2005. – 452 с.
    43. Чиркин В. Е. Основы конституционного права / В. Е. Чиркин. – М. : Проспект, 1996. – 490 с.
    44. Строгович М. С. Основные вопросы советской социалистической законності / М. С. Строгович. – М. : Наука, 1966. – 315 с.
    45. Рабинович П. М. Укрепление законности – закономерность социализма (вопросы теории и методологии) / П. М. Рабинович. – Львов. – 1975. – 358 с.
    46. Рабінович П. М. Права людини і громадянина: [навч. посіб.] / П. М. Рабінович, М. І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2004. – 464 с.
    47. Недбайло П. Е. О юридических гарантиях правильного осуществления советских правовых норм / П. Е. Недбайло // Советское государство и право. – 1967. –№6. –С.20–28.
    48. Чхиквадзе В.М. Социалистический гуманизм и права человека: Ленинские идеи и современность / В. М. Чхиквадзе. – М., 1978. – 332 с.
    49. Скобелкин В. Н. Расширение гарантий права на труд / В. Н. Скобелкин //Советское государство и право.– 1971. – №31. – С.5.
    50. Малеин Н. С. Повышение роли закона в охране личных и имущественных прав граждан / Н. С. Малеин // Советское государство и право. – 1974. – №6. – С.41–48.
    51. Князєв В. Конституційні гарантії прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні / В. Князєв // Право України. – 1998. – №11. – С.29–31.
    52. Юридична енциклопедія: В 6т. Т.1. / [редкол.: Ю. С. Шемшученко та ін.]. – К. : „Укр. Енциклопедія”, 1998. –– 672 с.
    53. Куций О. А. Система юридичних гарантій суб’єктивних прав громадян / О. А. Куций // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – №21. – С.176–179.
    54. Мамонов В. В. Гарантии прав, свобод и обязанностей граждан в СССР /В. В. Мамонов. – Алма–Ата: Казахстан, 1981. – 80 с.
    55. Гураль П. Ф. Юридичні гарантії прав людини і громадянина / П. Ф. Гураль //Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2004. – №2(2). – С.120–129.
    56. Погорілко В. Ф. Права та свободи людини і громадянина в Україні / В. Ф. Погорілко, М. І. Сірий. – К. : „Ін Юре”, 1997. – 358 с.
    57. Волинка К. Г. Правовий статус особи та гарантії реалізації прав і свобод за Конституцією України / К. Г.Волинка. – К. : РННУ „Діні”, 1998. – 35 с.
    58. Кучинский В. А. Личность, свобода, право / В. А. Кучинский. – М. : Юрид. лит., 1978. – 207 с.
    59. Сыроватская Л.А. Трудовое право. [учеб. пособ.] / Л. А. Сыроватская. – М. : Юрист, 1999. – 312 с.
    60. Иванов С. А. Советское трудовое право: вопросы теории / С. А. Иванов, Р. З. Лившиц, Ю. П. Орловский. – М. : Наука, 1978. – 366 с.
    61. Прокопенко В. І. Трудове право України: [підруч.] / В. І. Прокопенко. – X. : Фірма „Консум”, 1998.– 480 с.
    62. Болотіна Н. Б. Трудове право України: [підруч.] / Н. Б. Болотіна. – [2–ге вид., стер.]. – К. : Вікар, 2004. – 725 с.
    63. Венедиктов В. С. Трудовое право Украины: [учеб. пособ.] / В. С. Венедиктов. – Х. : „Консум”, 2004. – 305 с.
    64. Конституційне право України / [за ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики]. – К. : Український центр правничих студії, 1999. – 376 с.
    65. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №25–26. – Ст.131
    66. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради. – 1971, – додаток до № 50. – Ст. 375.
    67. Афанасьєв В. Г. Научное управление обществом / В. Г. Афанасьєв. – М. : Наука, 1979. – 365 с.
    68. Венедіктов В.С. Наука трудового права на шляху соціальних перетворень та захисту прав людини / В. С. Венедіктов // Форми соціально–правового захисту працівників у службово–трудових відносинах. – Х., 2005. – С.8–13.
    69. Ярошенко О. М. Проблеми створення спеціалізованих трудових судів: практичний аспект та законодавче забезпечення / О. М. Ярошенко // Трудове право України в контексті європейської інтеграції. – Х., 2006. – С. 175–180.
    70. Покрищук В. Про сучасний стан розвитку та проблеми ринку праці / В. Покрищук, О. Пономарьова // Праця і зарплата. – 2008. – №12. – С. 3–5.
    71. Ринок праці // Праця і зарплата. – 2008. – №8. – С. 2–3.
    72. Карпенко Д. А. Гарантии трудовых прав / Д. А. Карпенко. – К. : Изд–во полит. л–ры Украины, 1987. – 87 с.
    73. Грицишина Л. В. Поняття юридичних гарантій реалізації права на працю в умовах ринкової економіки (теоретичний аспект) / Л. В. Грицишина //Актуальні проблеми трудового права та права соціального забезпечення. – 2007. – С.141–143.
    74. Нова Конституція України: Огляд, коментарі і текст Основного Закону // [за ред. В. Ф. Погорілка]. – К. : Наукова думка, 1998. – 158 с.
    75. Боброва Н. А. Гарантии реализации го¬сударственно–правовых норм. Н. А. Боброва. – Воронеж, 1984.
    76. Заворотченко Т. М. Поняття і види організаційно–правових гарантій конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні //Часопис Київського університету права / Т. М. Заворотченко. – 2006. – № 4. – С.75–78.
    77. Недбайло П. Е. Применение советских правовых норм / П. Е. Недбайло. – М. : Юрид. лит., 1960.– 286 с.
    78. Пустовіт Ж. Поняття соціальних гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні / Ж. Пустовіт // Право України. – 2000. – №. 3 – С. 28–30.
    79. Чиркин В. Е. Основы конституционного права / В. Е. Чиркин. – М. : Юристъ, 1996.– 556 с.
    80. Александров Н. Г. Трудовое правоотношение / Н. Г.Александров. – М. : Юриздат. – 1948. – 168 с.
    81. Прилипко С. М., Ярошенко О.М. Трудове право України: [підруч.] / С. М. Прилипко, О. М. Ярошенко. – Х. : Видавець ФО–П Вапнярчук Н.М., 2008. – 664 с.
    82. Конвенція „Про примусову або обов'язкову працю” №29 (1930р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    83. Конвенція „Про свободу асоціації та захист права на орган¬ізацію” № 87 (1948р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    84. Конвенція „Про застосування принципів права на органі¬зацію та на ведення колективних переговорів” № 98 (1949р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    85. Конвенція „Про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності” №100 (1951р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    86. Конвенція „Про ска¬сування примусової праці” № 105 (1957 p.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    87. Конвенція „Про дискримінацію в галузі праці та занять” № 111 (1958р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    88. Конвенція „Про політику в галузі зайнятості” № 112 (1964р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    89. Конвенція „Про мінімальний вік прийняття на роботу” № 138 (1973р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965–1999. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том II. – 667 с.
    90. Конвенція „Про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам–мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення” № 143 (1975р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965–1999. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том II. – 667 с.
    91. Конвенція „Про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов’язками” № 156 (1981р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965–1999. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том II. – 667 с.
    92. Конвенція „Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів” № 159 (1983р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965–1999. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том II. – 667 с.
    93. Конвенція „Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої пращ” №182 (1999р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965–1999. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том II. – 667 с.
    94. Венедіктов В. С. Основи трудового права України / В. С. Венедіктов, К. Ю. Мельник. – Х. : Консум , 2005. – 132 с.
    95. Гладких В. И. Социальные права граждан Украины в системе конституционных прав / В. И. Гладких // Проблеми законності. – Вип. 80. – 2006. – С.15–21.
    96. Общая теория права и государства: [учеб.] / под ред. В. В. Лазарева. – [3–е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2001. – 520 с.
    97. Авер'янов В. Виконавча влада в Україні та її правове регулювання / В. Авер'янов //Вісник Академії правових наук України. – 2003. – №2–3. – С.238–253.
    98. Білак М. (Тесленко) Президент України як гарант Конституції України /М. Білак (Тесленко) // Право України. – 2007. – № 11. – С.11–17.
    99. Закон України „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст.35.
    100. Офіційний сайт Харківського обласного центру зайнятості – www.kharkivoda.gov.ua
    101. Куцин М. М. Судова влада в системі поділу влади у контексті її самостійності / М. М. Куцин //Держава і право. – 2006. – № 34. – С.153–159.
    102. Стефанюк В. С. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні / В. С. Стефанюк //Актуальні проблеми формування правової держави в Україні. – Ч.1. – 2000. – С.26–30.
    103. Васильев В. А. Представительство несовершеннолетних работников: теория и практика развития / В. А. Васильев // Трудовое право. – 2006. – № 9. – С.9–12.
    104. Голос України. – 1999. – №21( 5 лютого 1999 р.).
    105. Барабаш О. Т. Правові проблеми праці підлітків в Україні / О. Т. Барабаш // Проблеми законності. – Вып. 51. – 2001. – С. 43–49.
    106. Глисков А. Г. Труд несовершеннолетних / А. Г. Глисков //Трудовое право. – 2004. – №1. – С.47–52.
    107. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально–трудові відносини: [підруч.] / О. А. Грішнова. – К. : Знання, 2004. – 535 с.
    108. Есинова Н. И. Экономика труда и социально–трудовые отношения: [учеб. пособ.]. – К. : Кондор, 2003. – 462 с.
    109. Конвенція про права дитини. Международное право в документах: [учеб. пособ. сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков]. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. :ИНФРА – М, 1997. – 696 с.
    110. Європейська конвенція про усиновлення дітей. Международное право в документах: [учеб. пособ. сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков]. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.:ИНФРА – М, 1997. – 696 с.
    111. Конвенція „Про мінімальний вік приймання дітей на роботу в промисловості” № 5 (1919 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    112. Конвенція „Про нічну працю підлітків у промисловості” № 6 (1919р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    113. Конвенція „Про нічну працю підлітків у промисловості (переглянута 1948 року) № 90 // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    114. Конвенція „Про медичний огляд молодих людей з метою визначення їхньої придатності до праці на підземних роботах у шахтах і копальнях” № 124 (1965 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965–1999. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том II. – 667 с.
    115. Директива Ради №94/33/ЄC „Про захист працюючої молоді” // Official Journal L 216 20/08/1994, – P. 0012 – 0020.
    116. Закон України „Про охорону дитинства” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст.142.
    117. Закон України „Про громадянство України” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст.65.
    118. Закон України „Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 16. – Ст.167.
    119. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – Ст.135.
    120. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст.356.
    121. Реус О.С. Правове регулювання трудової діяльності неповнолітніх в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право, право соціального забезпечення /О. С. Реус. – Х., 2003. – 17 с.
    122. Дикарев И. С. Принцип повышенной защиты прав и законных интересов несовершеннолетних / И. С. Дикарев // Российская юстиция. – 2007. – № 5. – С.37–39.
    123. Трудове право України: [навч. посіб. для студ. юрид. спеціальностей вищих навчальних закладів] / П. Д.Пилипенко, В. Я.Бурак, В. Я. Козак та ін.; за ред. П. Д. Пилипенка. – К. : Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 536 с.
    124. Анкер Р. Экономика детского труда: основы измерения / Р. Анкер // Международный обзор труда. – Т.139. – 2002. – №3–4. – С. 89–116.
    125. Некипелов Д. С. Проблема упразднения детского труда / Д. С. Некипелов // Труд за рубежом. – 1997. – №1. – С.35–48.
    126. Конвенція „Про визначення мінімального віку для допуску дітей на роботу в морі” № 7 // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    127. Конвенція „Про мінімальний вік допуску дітей на роботу в сільському господарстві” № 10. // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    128. Конвенція „Про мінімальний вік допуску підлітків на роботу вантажниками вугілля або кочегарами у флоті” № 15 (1921 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    129. Конвенція „Про обов’язковий медичний огляд дітей і підлітків, зайнятих на борту суден” № 16 (1921 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    130. Конвенція „Про вік приймання дітей на непромислові роботи № 33 (1932 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    131. Конвенція „Про мінімальний вік допуску дітей на роботу в морі” № 58 (1936 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    132. Конвенція „Про мінімальний вік прийому дітей на роботу в промисловості” № 59 (1937 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    133. Конвенція „Про вік приймання дітей на непромислові роботи” № 60 (1937р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    134. Конвенція „Про медичний огляд дітей та підлітків з метою з’ясування їх придатності до праці у промисловості” № 77(1946 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    135. Конвенція „Про медичний огляд дітей та підлітків з метою виявлення їхньої придатності до праці на непромислових роботах” № 78 (1946 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    136. Конвенція „Про обмеження нічної праці дітей та підлітків на непромислових роботах” № 79 (1946 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    137. Конвенція „Про мінімальний вік рибалок для прийняття на роботу рибалок” № 112 (1959 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919–1964. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том I. – 678 с.
    138. Конвенція „Про мінімальний вік допуску на підземні роботи в шахтах і копальнях” № 123 (1965 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965–1999. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том II. – 667 с.
    139. Конвенція „Про мінімальний вік прийняття на роботу” № 138 (1973 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965–1999. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том II. – 667 с.
    140. Конвенція „Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці” № 182 (1999р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965–1999. – Женева, Міжнародне бюро праці, Том II. – 667 с.
    141. Statistical Abstract of the United States. 1998. – P. 421.
    142. News Report. Vol. XLVIII. № 3, Fall 1998. – P. 7.
    143. Никольская Г. К. Некоторые проблемы молодежной занятости в США /Г. К. Никольская // Труд за рубежом. – 1999. – №3. – С.16–31.
    144. Киселев И. Я. Сравнительное и международное трудовое право: [учеб. для вузов] / И. Я.Киселев. – М. : Дело, 1999. – 728 с.
    145. Власенко Н. Праця дітей в Україні / Н. Власенко, В. Костриця //Україна: аспекти праці. – 2000. – № 6. – С. 38–44.
    146. Монастырский Е. А. Правовое регулирование труда молодежи в СССР / Е. А. Монастырский, Д. А. Карпенко. – К. : Наукова думка, 1984. – 117с.
    147. Дріжчана С. В. Вдосконалення законодавства про працю неповнолітніх С. В. Дріжчана // Вдосконалення трудового законодавства в умовах ринку / [відп. ред. Н.М.Хуторян]. – К. : Ін Юре, 1999. – С. 82 – 88.
    148. Трудовое право: [учеб] / под общ. ред. О. В. Смирнова. – М. : „Проспект”, 1997. – 448с.
    149. Безусий В. В. Правове регулювання працевлаштування в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. за спеціальністю 12.00.05 – трудове право, право соціального забезпечення / В. В. Безусий. – Х., 2007. – 19 с.
    150. Реус О. С. Правове регулювання трудової діяльності неповнолітніх в Україні: дис. ... на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право, право соціального забезпечення / О. С. Реус. – Х., 2003. – 179 с.
    151. Орловский Ю. П. Труд молодежи в СССР. Правовое исследование / Ю. П. Орловский. – М. : Наука, 1974. – 256 с.
    152. Словарь по трудовому праву / [отв. ред. Ю.П. Орловський]. – М. : Издательство БЕК, 1998. – 588 с.
    153. Науково–практичний коментар до законодавства України про працю / [Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань]. – К. : АСК, 2002. – 1024 с.
    154. Гордієнко М. І. Особливості правового регулювання робочого часу та часу відпочинку працівників ОВС України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення / М. І. Гордієнко. – Х., 2004. – 19 с.
    155. Шебанова А. И. Рабочее время и время отдыха / А. И. Шебанова // Советское трудовое право. – М., 1971. – 153 с.
    156. Прокопова Т. С. Правові засади забезпечення зайнятості молоді в Україні / Т. С. Прокопова // Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні / Я. М. Шевченко, О. М. Молявко, А. Л. Салатко та ін. – Х. : Консум, 1999. – С. 239–251.
    157. Каринский С. С. Правовое регулирование зароботной платы / С. С. Каринский. – М., 1963. – 350 с.
    158. Островський Л. Я. Нормі труда робочих и служащих / Л. Я. Островський. – Минск, 1970. – 35с.
    159. Толкунова В. Н. Трудовое право: [курс лекций] / В. Н.Толкунова. – М. : 000 „ТК Велби”, 2002. – 320 с.
    160. Процевский А. И. Заработная плата и эффективность общественного производства. / А. И. Процевский. – Х. : Вища школа, 1975.– 168 с.
    161. Матвійчук В. Охорона трудових прав неповнолітніх засобами прокурорського впливу / В. Матвійчук // Вісник прокуратури. – 2006. – № 10. – С.64–68.
    162. Трудовое право в вопросах и ответах: [учебно–справочное пособ.] / под ред. В.В. Жернакова. – Х. : „Одиссей”, 2000. – 624 с.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины