ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОПОМОГАМИ У ЗВ’ЯЗКУ З НАРОДЖЕННЯМ ТА ВИХОВАННЯМ ДИТИНИ

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ 4

Розділ 1.
Соціальне забезпечення допомогами у зв’язку з народженням
та вихованням дитини як один із основних
напрямків діяльності соціальної держави 13

1.1. Право на соціальне забезпечення в системі прав
і свобод людини і громадянина 13
1.2. Охорона сім’ї як один із напрямів
соціальної політики держави 36
1.3. Принципи соціального забезпечення допомогами у зв’язку
з народженням та вихованням дитини 45

Висновки до розділу І 57

Розділ 2.
Матеріальні правовідносини по соціальному
забезпеченню допомогами у зв’язку з народженням
та вихованням дитини 60

2.1. Поняття правовідносин по соціальному
забезпеченню допомогами у зв’язку з народженням та
вихованням дитини 60
2.2. Класифікація правовідносин по соціальному
забезпеченню допомогами у зв’язку з народженням та
вихованням дитини 74
2.3. Підстави виникнення правовідносин по
соціальному забезпеченню допомогами у зв’язку з
народженням та вихованням дитини 78
2.3.1. Загальні риси підстав виникнення
правовідносин по соціальному забезпеченню
допомогами у зв’язку з народженням
та вихованням дитини 78
2.3.2. Підстави виникнення окремих видів
правовідносин по соціальному забезпеченню
допомогами у зв’язку з народженням
та вихованням дитини 94
2.4. Об’єкт правовідносин по соціальному
забезпеченню допомогами у зв’язку з народженням
та вихованням дитини 107

2.5. Суб’єкти правовідносин по соціальному
забезпеченню допомогами у зв’язку з народженням
та вихованням дитини 121
2.5.1. Поняття і загальна характеристика суб’єкта
правовідносин по соціальному забезпеченню
допомогами у зв’язку з народженням та
вихованням дитини 121
2.5.2. Щодо можливості визнання сім’ї
суб’єктом правовідносин по соціальному
забезпеченню допомогами у зв’язку з народженням
та вихованням дитини 125
2.5.3. Фізична особа як суб’єкт правовідносин
по соціальному забезпеченню допомогами
у зв’язку з народженням та вихованням дитини 132
2.5.4. Зобов’язаний суб’єкт у правовідносинах
по соціальному забезпеченню допомогами у зв’язку
з народженням та вихованням дитини 141
2.6. Зміст правовідносин по соціальному забезпеченню
допомогами у зв’язку з народженням
та вихованням дитини 148

Висновки до розділу ІІ 157

Розділ 3.
Процедурні правовідносини по соціальному
забезпеченню допомогами у зв’язку з народженням
та вихованням дитини 161

3.1. Загальна характеристика процедурних правовідносин
по соціальному забезпеченню допомогами у зв’язку
з народженням та вихованням дитини 165
3.2. Структура і динаміка процедурних правовідносин
по соціальному забезпеченню допомогами у зв’язку
з народженням та вихованням дитини 178

Висновки до розділу ІІІ 195

Висновки 197

Список використаних джерел 200

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проголошення України правовою соціальною державою (стаття 1 Конституції України) вимагає відповідного правового забезпечення. Зокрема, в соціальній правовій державі мають бути визнаними і гарантованими не тільки громадянські і політичні, але й соціально-економічні права людини. До останніх належить, у тому числі, й право на соціальне забезпечення, яке не може бути реалізоване тільки лиш на підставі самого конституційного припису, а вимагає конкретизації в поточному законодавстві. Саме тому створення досконалого законодавства про соціальне забезпечення, у тому числі – й законодавства про соціальне забезпечення допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини, а також удосконалення практики його застосування є важливою складовою процесу становлення України як правової і соціальної держави.
Крім того, соціальне забезпечення допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини є й актуальним суспільним питанням, про що свідчать статистичні дані про кількість осіб, які отримують різні види таких допомог. Так, за даними Державного комітету статистики України, в 2004 році кількість одержувачів державної допомоги по вагітності та пологам становила 213,9 тис. чоловік і збільшилася проти попереднього року на 7,54 %, кількість одержувачів допомоги при народженні дитини – 130,5 тис. чоловік (на 5,93 % більше, ніж у 2003 році), кількість одержувачів допомоги до погляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – 682,2 тис. чоловік (на 5,67 % більше, ніж у 2003 році), кількість одержувачів допомоги на дітей, що перебувають під опікою і піклуванням – 21,9 тис. чоловік (на 4,78 % більше, ніж у 2003 році), кількість одержувачів допомоги на дітей одиноким матерям – 381,6 тис. чоловік (на 16,95 % більше, ніж у 2003 році). Всього ж лише в системі державної соціальної допомоги у 2004 році отримували допомоги у зв’язку з народженням та вихованням дитини 1430,1 тис. чоловік [53], або близько 3 % від усього населення України. Ця цифра значно зросте з урахуванням кількості осіб, які отримують соціальну допомогу з коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Зрозуміло, що соціальне забезпечення такої кількості осіб потребує залучення великої кількості грошових ресурсів. Так, відповідно до річного звіту Фонду “Про виконання бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за 2004 рік” в названому році витрати з бюджету Фонду на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку становили 444.167 тис. гривень, а на надання допомоги при народженні дитини – 166.894 тис. гривень [167]. Крім того, велике навантаження в цьому плані лягає і на Державний бюджет України, за рахунок коштів якого виплачуються державні соціальні допомоги. Так, статтею Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” в названому році було передбачено спрямувати на виплату допомог “сім’ям з дітьми, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та малозабезпеченим сім’ям – 1.794.617,8 тис. гривень” [173]. У 2005 році на ці ж цілі вже заплановано виділити з Державного бюджету України 2.006.148,5 тис. гривень [174], що на 11,78 % більше проти попереднього року.
Викладене свідчить про те, що питання соціального забезпечення допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини є не лише одним з найважливіших політико-правових завдань держави, а й вагомою соціальною проблемою суспільства, вирішення якої потребує залучення суттєвих грошових ресурсів. І, слід відзначити, що усвідомлення цього спостерігається у відповідних сферах соціальних наук: не лише в правознавстві, а й в соціології та економіці.
Як і в інших названих науках, в правознавстві активізація досліджень проблем правового регулювання соціального забезпечення осіб, які народили та виховують дітей, почалася десь з початку 90-х років ХХ століття. Проте, у вітчизняній науковій літературі проблема соціального забезпечення осіб, які народили та виховують дитину, належного рівня розробленості ще не отримала. Переважною мірою ці питання викладаються лише в підручниках та навчальних посібниках, інколи окремі з них спеціально досліджуються в наукових статтях або ж побічно підіймаються в дисертаціях та монографіях при дослідженні інших, більш загальних проблем права соціального забезпечення. Єдиним дослідженням моно-графічного рівня, спеціально присвяченим питанням соціального забезпечення у зв’язку з народженням та вихованням дитини, стала дисертація Л.В. Кулачок на тему “Державна допомога сім’ям з дітьми як форма соціально-правового захисту”, захищена у 2003 році її автором на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Проте, ціла низка положень цього дослідження, передусім теоретичного характеру, на мій погляд, є дискусійними, а сама вказана дисертація – такою, що не вичерпує всіх питань обраної теми.
Приблизно така ж ситуація з дослідженням проблем правового регулювання соціального забезпечення осіб, які народили та виховують дитину, складаються і в російській науці права соціального забезпечення. За відзначений період в Російській Федерації з цих питань була захищена лише одна дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Це було дослідження О.В. Протас на тему «Правовое регулирование социального обеспечения семей, имеющих детей, в условиях перехода к рыночной экономике», захищене нею ще у 1992 році. Пізніше проблеми правового регулювання соціального забезпечення осіб, які народили та виховують дитину, досліджувалися російськими правознавцями або на рівні окремих наукових статей, або лише побіжно, в рамках монографічних досліджень, присвячених іншим проблемам права соціального забезпечення.
Викладене свідчить про те, що дослідження проблем правового регулювання соціального забезпечення допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини є актуальним як для науки права соціального забезпечення, так і для подальшого вдосконалення положень законодавства України про соціальне забезпечення, а також практики його застосування. У зв’язку з цим, названа проблема і була обрана темою цього дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дисертаційне дослідження виконане відповідно пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки на період до 2006 року, встановлених Законом України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 року. Дисертація виконана відповідно до планів наукових досліджень кафедри цивільного та трудового права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, в рамках державної наукової програми “Правові засади розбудови державності”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2001 року № 1716 “Про затвердження переліку державних наукових і науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на 2002-2006 роки. Тема цього дослідження затверджена вченою радою Харківського державного педагогічного університету 25 жовтня 2002 року (протокол № 4).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формулювання теоретично обґрунтованих висновків щодо змісту, ознак, підстав та порядку реалізації права на соціальне забезпечення допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини, а також вироблення на цьому підґрунті рекомендацій щодо удосконалення окремих положень законодавства України про соціальне забезпечення та практики його застосування.
Для досягнення визначеної мети були поставлені такі завдання:
1. Визначити місце права на соціальне забезпечення в системі прав і свобод людини та громадянина та з’ясувати загальні засади і принципи його реалізації в соціальній державі.
2. Сформувати загальний підхід до аналізу соціального забезпечення допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини через матеріальні та процедурні правовідносини, що виникають при цьому.
3. Визначити і описати елементи матеріальних та процедурних правовідносин по соціальному забезпеченню допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини.
4. Встановити переваги та недоліки у чинному законодавстві, що регулює соціальне забезпечення допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини, та сформулювати пропозиції щодо усунення останніх.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини щодо соціального забезпечення в Україні.
Предметом дослідження є правове регулювання соціального забезпечення допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини.
Методи дослідження. У цій роботі використовувалися загальнонаукові методи дослідження, а також методи, властиві для досліджень у правових науках. Зокрема, з використанням діалектичного методу пізнання, відповідно до якого предмети (явища) вивчаються в єдності та суперечності їх протилежностей, досліджувалися зміст права на соціальне забезпечення та форма його реалізації. Із застосуванням методу системного аналізу соціальних (зокрема – правових) явищ було розглянуто елементи матеріальних та процедурних правовідносин по соціальному забезпеченню допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини. Застосування системно-структурного методу дозволило виділити та дослідити підстави виникнення правовідносин по соціальному забезпеченню допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини; догматичного – проаналізувати зміст законодавчих положень щодо названих видів соціального забезпечення тощо.
Теоретичну базу дослідження склали роботи таких спеціалістів в галузі права соціального забезпечення, як О.Г. Азарова, В.С. Андрєєв, Є.І. Астрахан, В.А. Ачаркан, К.С. Батигін, М. Боднарук, Н.Б. Болотіна, З.Д. Виноградова, В.П. Галаганов, Т.З. Герасимів, Л.А. Гречук, І.В. Гущин, Т.В. Деркачова, В.К. Деусова, О.Ф. Дзгоєва, А.Д. Зайкін, М.Л. Захаров, Т.В. Іванкіна, Р.І. Іванова, А.Є. Козлов, Т.М. Кузьміна, Л.В. Кулачок, Н.А. Купіна, А.М. Лушніков, М.В. Лушнікова, І.Р. Маматказін, О.Є. Мачульська, В.В. Осін, С.М. Прилипко, Є.А. Серебрякова, Г.С. Симоненко, І.М. Сирота, Н.М. Стаховська, Б.І. Сташків, Б.С. Стичинський, В.К. Субботенко, В.А. Тарасова, Е.Г. Тучкова, М.Ю. Федорова, Я.М. Фогель, О.Ф. Чернишова, О. Чутчева, В.Ш. Шайхатдінов, О. Яригіна та інші.
Крім того, автором використовувалися також роботи із загальної теорії права (зокрема, публікації С.С. Алексєєва, О.В. Бермічової, В.М. Горшеньова, Г. Еллінека, Д.О. Єрмоленко, В.Б. Ісакова, С.Ф. Кечек’яна, С.О. Кириченко, Я.М. Магазінера, А.В. Міцкевича, В.С. Нерсесянца, В.М. Протасова, Р.О. Халфіної, І.В. Яковюка та інших), праці спеціалістів в трудовому праві, зокрема: Н.Г. Александрова, І.Я. Кісільова, Л.І. Лазор, П.Д. Пилипенка, О.І. Процевського, В.Г. Ротаня, Є.Б. Хохлова, Н.М. Хуторян, І.М. Якушева та інших, а також з цивільного права. Публічно-правовий характер права на соціальне забезпечення обумовив також звернення до робіт з інших галузей публічного права, зокрема адміністративного та фінансового. Крім того, в роботі були вико-ристані дослідження з філософії, логіки, соціології.
Наукова новизна одержаних результатів. На думку автора, з досягнутих результатів дослідження новими для науки права соціального забезпечення є такі:
1. Уточнено співвідношення понять “державна політика”, “соціальна політика”, “сімейна політика”, “політика в області соціального забезпечення”. Доводиться, що соціальна політика є одним з напрямів внутрішньої державної політики і, в свою чергу, включає до себе такі складові, як сімейна політика та політика в області соціального забезпечення.
2. Уперше сформульовано систему принципів, на яких повинна будуватися державна політика в сфері соціального забезпечення допомогами в зв'язку з народженням та вихованням дитини. Зокрема, до неї віднесені принципи загальності соціального забезпечення допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини; гарантування соціальними допомогами гідного рівня життя; солідарності; субсидиарності державної соціальної допомоги у зв’язку з народженням та вихованням дитини; диференційованого підходу щодо соціального забезпечення допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини; адресності державної соціальної допомоги в зв’язку з народженням та вихованням дитини.
3. Вперше описано співвідношення і проведене розмежування приватноправового інституту “аліменти” і публічно-правового інституту “державна соціальна допомога” в рамках дослідження принципу субсидіарності державної соціальної допомоги у зв'язку з народженням та вихованням дитини.
4. Одержали подальший розвиток загальне поняття правовідносин по соціальному забезпеченню взагалі, і окреме поняття правовідносин по соціальному забезпеченню допомогами у зв'язку з народженням та вихованням дитини, під яким розуміється урегульоване нормами права соціального забезпечення майнове відношення, що виникає між державою в особі органів соціального захисту населення або Фондом, і фізичною особою, яка має дитину (або безпосередньо самою дитиною), з приводу надання соціальної допомоги разового або періодичного характеру, з метою поповнення сімейного бюджету для забезпечення духовного і фізичного розвитку дитини.
5. Уперше соціальні допомоги у зв’язку з народженням та вихованням дитини залежно від цільового призначення класифіковано на: соціальні допомоги, що компенсують заробіток працюючого члена сім’ї, втрачений у зв'язку з вагітністю і пологами, або необхідністю догляду за дитиною; соціальні допомоги, що мають на меті поповнити сімейний бюджет до мінімального прожиткового рівня для сім’ї; соціальні допомоги, що частково компенсують підвищені витрати членів сім’ї, обумовлені народженням, вихованням, лікуванням дитини. Цей критерій запропоновано покласти в основу визначення на нормативному рівні розміру допомог.
6. Уперше серед юридичних фактів, які є підставою виникнення правовідносин по соціальному забезпеченню допомогами у зв'язку з народженням та вихованням дитини, виділені юридичні факти, що є обов'язковими для виникнення будь-яких таких правовідносин; юридичні факти, характерні для правовідносин однієї організаційно-правової форми соціального забезпечення; юридичні факти, що є специфічними для правовідносин по наданню конкретного виду допомоги.
7. Уточнено суб’єктний склад правовідносин по соціальному забезпеченню допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини, зокрема наведено нові аргументи на підтвердження того, що уповноваженим суб’єктом в них є не сім’я, а окремі її члени, а зобов'язаним – держава, а не органи соціального захисту населення.
8. Одержала подальшого розвитку характеристика суб'єктивного права на одержання певного виду соціальної допомоги та юридичного обов’язку щодо його призначення, на підставі чого наведені додаткові аргументи на користь одностороннього характеру матеріальних правовідносин по соціальному забезпеченню допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини.
9. Наведено додаткові аргументи на обґрунтування нерозривного зв'язку матеріальних і процедурних правовідносин по соціальному забезпеченню, який полягає в тому, що суб'єктивне матеріальне право і суб'єктивний матеріальний обов'язок здійснюються (виконуються) в процедурних правовідносинах.
10. Вперше зроблено висновок про те, що оскільки основним обов’язком суб’єкта-заявника в процедурних правовідносинах є надання доказів виникнення у нього матеріального права на отримання певного виду соціальної допомоги, то законодавчо має бути встановлена необхідність подання лише тих документів, які підтверджують це право, і заборона на вимогу інших.
11. Сформульовано засновані на теоретичних висновках дослідження пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законодавства України, яке регулює соціальне забезпечення допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини.
Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційне дослідження, на думку дисертанта, має і теоретичне, і прикладне значення. Теоретичне значення його результатів полягає, як уявляється, в тому, що окремі положення роботи, підходи, висновки могли б бути використані для подальших досліджень окремих проблем права соціального забезпечення як самим дисертантом, та і іншими вченими. Прикладне ж значення можуть мати ті положення роботи, які стосуються: 1) дослідження законодавчого регулювання соціального забезпечення допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини: вони могли б бути використані при подальшому удосконаленні відповідного законодавства, і, зокрема, при розробці проекту Кодексу соціального забезпечення України; 2) практики застосування законодавства про соціальне забезпечення допомогами у зв’язку з наро-дженням та вихованням дитини: вони стали б у нагоді органам, які призначають та виплачують відповідні допомоги, а в окремих випадках – і судам при вирішенні спорів. Крім того, окремі положення роботи, за умови сприйняття їх науковою громадськістю, могли б бути введені і до курсу навчальної дисципліни “Право соціального забезпечення”, яка викладається студентам вищих юридичних навчальних закладів України.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки і пропозиції, що містяться у цій дисертації, викладені для ознайомлення наукової громадськості у наукових публікаціях дисертанта. Вони також доповідалися і обговорювалися на ІV міській науковій конференції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених Харківщини” (Харків, 2001 р.); науково-практичній конференції “Співвідношення норм міжнародного права та національного законодавства України” (Дніпропетровськ, 2003 р.); науково-теоретичній конференції “Проблеми реформування трудового та соціального законодавства України” (Харків, 2003 р.); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки” (Сімферополь, 2003 р.); науково-практичній конференції “Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України” (Київ, 2004 р.).
Окрім цього, дисертація пройшла обговорення та рецензування на кафедрі цивільного та трудового права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2005 р.). Окремі із сформульованих у дисертації положень та поглядів використовувалися автором при розробці спецкурсу “Правові проблеми захисту сім’ї державою” для студентів юридичного факультету Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені в семи опублікованих дисертантом наукових роботах. Серед них: п’ять наукових статей (з них три опубліковані у виданнях, що визнані Вищою атестаційною комісією України фаховими для правознавства) та тези двох наукових доповідей.
Дисертація виконана за станом законодавства і літератури на 20 березня 2005 року.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Право на соціальне забезпечення, проголошене в Конституції України, є елементом правового статусу людини, і входить до змісту її правоздатності. Суб'єктивне ж право на одержання певного виду соціальної допомоги існує винятково в матеріальному правовідношенні по соціальному забезпеченню, що виникає на підставі норм поточного законодавства. Тому гарантією проголошеного в Конституції України права на соціальне забезпечення є формування поточного законодавства, що передбачає підстави виникнення правовідносин по наданню конкретного виду допомоги, створенню системи органів соціального забезпечення тощо.
2. Проголошення України соціальною державою означає необхідність проведення нею соціально-орієнтованої політики, заснованої на системі принципів, що повинні червоною ниткою проходити через усю її діяльність, у тому числі і правотворчу. Тільки в цьому випадку вона буде ефективною і результативною. Політика в сфері соціального забезпечення допомогами в зв'язку з народженням та вихованням дітей, у тому числі и правове регулювання цих відносин, повинне будуватися на системі принципів, що дозволить досягти основної її мети – захистити людину від несприятливих наслідків матеріального характеру як результату настання в її житті соціальних ризиків, пов'язаних з народженням та вихованням дітей. При цьому законодавець зобов'язаний брати до уваги відмінність принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціального забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України. Основна відмінність між ними полягає в тому, що основною метою загальнообов'язкового державного соціального страхування є компенсація втраченої заробітної плати або іншого доходу у зв'язку зі страховим ризиком, що наступив, а основною метою державної соціальної допомоги – поповнення сімейного бюджету з метою забезпечення гідного рівня життя, не нижче мінімального прожиткового мінімуму. Таким чином, державна допомога повинна надаватися винятково в адресному порядку, тобто залежно від потреби, тоді як страхова допомога надається всім за-страхованим, у житті яких наступив страховий випадок.
3. Як критерій визначення розміру соціальної допомоги необхідно закріпити мету її надання, у зв'язку з чим, допомоги, що мають метою компенсацію втрати заробітної плати повинні встановлюватися в розмірі, пропорційному втраченій заробітній платі; допомоги, що мають метою поповнення сімейного бюджету з метою забезпечення членам сім’ї достатнього рівня життя повинні встановлюватися в розмірі різниці між мінімальним прожитковим рівнем і фактичним доходом членів сім’ї; допомоги, що мають метою, часткову компенсацію підвищених витрат сім’ї в зв'язку з народженням, вихованням, лікуванням дитини повинні встановлюватися у твердому розмірі, наприклад, пропорційно розмірові мінімального прожиткового рівня.
4. Матеріальні правовідносини по соціальному забезпеченню допомогами в зв'язку з народженням і вихованням дитини знаходяться в нерозривному зв'язку з процедурними правовідносинами по соціальному забезпеченню, що виражається в тому, що суб'єктивне право на певний вид соціальної допомоги може бути реалізоване винятково в процедурному правовідношенні. Таким чином, матеріальне і процедурне правовідношення по соціальному забезпеченню можна співвіднести як зміст і форму. Практичне значення визначення такого зв'язку між матеріальним і процедурним правовідношеннями полягає в тому, що в процедурних право-відносинах повноваження органа соціального захисту населення, як органа влади, обмежені правом вимагати в якості доказів підтвердження права на конкретний вид допомоги тільки ті документи, що підтверджують юридичні факти як підстави виникнення матеріального правовідносини на цей вид допомоги.
5. На підставі теоретичного дослідження були зроблені пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства. Зокрема, пропонується:
а) принцип адресності, на який вказано в преамбулі Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, поширити також і на всі його положення, у зв’язку з чим, необхідно в якості одного з юридичних фактів, що є підставою призначення всіх державних допомог, визнати малозабезпеченість (нужденність);
б) сформулювати ст. 11 Основ законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та ст. 2 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” в такій редакції: “Соціальний страховий ризик – це обставини, внаслідок яких застрахована особа або члені її сім’ї можуть втратити тимчасово заробітну плату чи інший дохід від трудової діяльності з причин, зазначених в законі, у зв’язку з чим мають право на матеріальне забезпечення або надання послуг по загальнообов’язковому державному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням та похованням”;
в) уточнити ч. 3. ст. 39 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та ч. 3 ст. 8 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, зазначивши, що розмір допомоги по вагітності та пологам обчислюється сумарно і надається жінці в повному обсязі незалежно від того, що до пологів була використано менша кількість днів відпустки, ніж встановлено законодавством. Якщо ж до пологів фактично використана більша кількість днів відпустки, ніж встановлено законодавством, жінка має право на збільшення допологової відпустки і на її оплату в повному обсязі. Тривалість відпустки, наданої після пологів у цьому випадку залишається незмінною;
г) змінити на законодавчому рівні розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Оскільки її метою є часткова компенсація втраченої заробітної плати, необхідно закріпити положення про те, що така допо¬мога надається у розмірі, співрозмірному з утраченою заробітною платою. Розмір допомоги не повинен залежати від кількості дітей, за якими здійснюється догляд;
д) дотримуватися єдиного підходу щодо визначення зобов’язаного та уповноваженого суб’єктів при здійсненні правового регулювання соціального забезпечення допомогами у зв’язку з народженням та вихованням дитини;
е) виключити з переліку членів сім’ї, які враховуються при встановленні її малозабезпеченості, дітей, які знаходяться під опікою (піклуванням).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Административное право / К. С. Бельский, Ю. М. Козлов, Г. Н. Колибаба и др. / Под. ред. Ю. М. Козлова, Л. Л. Попова. – М.: Юристъ, 2000. – 728 с.
2. Азарова Е. Г. Концепция развития законодательства о социальном обеспечении // Правовая реформа: концепции развития российского законодательства / Ред. колл.: Л. А. Окуньков и др. – М.: Ин-т законодательства и сравнит. правоведения при Правительстве РФ, 1995. – С. 115–120.
3. Азарова Е. Г. Обеспечение многодетных матерей государственными пособиями // Вопросы социального обеспечения: Сб. науч. тр. Вып. 7. / Под ред. Р. М. Цивилева. – М.: ЦИЭТИН, 1975. – С. 49–52.
4. Азарова Е. Г. Проблемы равноправия женщины и мужчины в социальном обеспечении в СССР. – М.: Наука, 1989. – 163 с.
5. Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском обществе. – М.: Юрид. лит, 1955. – 176 с.
6. Александров Н. Г. Правоотношения с социалистическом обществе. – М.: Изд-во Московск. ун-та, 1959. – 45 с.
7. Алексеев С. С. Общая теория права: В двух томах. Т. ІІ. – М.: Юрид. лит., 1982. – 360 с.
8. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 712 с.
9. Алехин А. П., Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. Административное право Российской Федерации. – М.: ЗЕРЦАЛО, 1997. – 672 с.
10. Андреев В. С. Вопросы теории советского права социального обеспечения // Проблемы трудового права и права социального обеспечения: Материалы совещания 11-13 сентября 1974 г., Звенигород. / Ред. колл.: С. А. Иванов и др. – М: ИГП АН СССР, 1975. – С. 183–192.
11. Андреев В. С. Право социального обеспечения в СССР. – М.: Юрид. лит., 1987. – 352 с.
12. Антология мировой правовой мысли. В 5 т. – Т. V: Россия. Конец XIX – XX в. / Нац. обществ.-научн. фонд / Руководит. научн. проекта Г. Ю. Семигин. – М.: Мысль, 1999. – 829 с.
13. Астрахан Е. И. Некоторые вопросы пенсионного правоотношения по советскому трудовому праву // Ученые записки. Вып. 14 / Глав. ред. С. Н. Братусь. – М.: ВЮЗИ, 1962. – С. 153 – 182.
14. Ачаркан В. А. Социально-правовая природа пособия на детей малообеспеченным семьям // Советское государство и право. – 1975. – № 10. – С. 34–41.
15. Байтин М. И. О принципах и функциях права: новые моменты // Правоведение. – 2000. – № 3. – С. 4–16.
16. Батыгин К. С. Пособия по государственному социальному страхованию. – М.: Юрид. лит., 1970. – 128 с.
17. Батыгин К. С. Право социального обеспечения: Общая часть. – М.: АТиСо, 1998. – 317с.
18. Батыгин К. С., Симоненко Г. С. Пособия по государственному социальному страхованию: Комментарий. – М.: Профиздат, 1987. – 320 с.
19. Бермічева О. В. Соціальна функція держави в Україні: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2002. – 200 с.
20. Боднарук М. Об’єкти правовідносин загальнообов’язкового державного соціального страхування // Підприємництво, господарство та право. – 2002. – № 6. – С. 54–57.
21. Боднарук М. Суб’єкти правовідносин у сфері державного соціального страхування // Підприємництво, господарство та право. – 2001. – № 5. – С. 71–76.
22. Болотіна Н. Концепція кодифікації законодавства України про соціальне забезпечення // Право України. – 1996. – № 7. – С. 51–53.
23. Болотіна Н. Метод сучасного права соціального забезпечення України // Юридичний вісник України. – 2001. – № 1. – С. 108–113.
24. Болотіна Н. Право соціального забезпечення України: системно-структурний аналіз // Право України. – 2001. – № 5. – С. 24–29.
25. Болотіна Н. Б. Міжнародне соціальне право – право соціального захисту людини // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні: До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод: Матеріали Міжнар. наук.–практ. конф.: У 2-х ч. Ч. 1. / За ред. М. І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 91–93.
26. Болотіна Н. Б. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблема термінів і понять // Право України. – 2000. – № 4. – С. 35–39.
27. Болотіна Н. Б. Соціальні права людини та їх державне забезпечення: сучасні тенденції розвитку // Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні: проблеми юридичного забезпечення: Матер. наук.-практ. конф. (30 січня 2003 р., м. Київ) / За ред. Н. Б. Болотіної. – К.: “МП Леся”, 2003. – С. 7–17.
28. Болотіна Н. Б. Трудове право України. – К.: Вікар, 2003. – 725 с.
29. Большой энциклопедический словарь / Под ред. А. М. Прохорова. – М.: Большая Российская энциклопедия; СПб: Норинт, 1998. – 1456 с.
30. Бондар Н. Социальная защита граждан: конституционнная «рихтовка» законов и правоприменительной практики // Российская юстиция. – 2002. – № 6. – С. 8–11.
31. Брайнин Я. М. Уголовный закон и его применение. – М.: Юрид. лит., 1967. – 240 с.
32. Братусь С. Н. О соотношении гражданской правоспособности и субъективного гражданского права // Советское государство и право. – 1949. – № 8. – С. 30-37
33. Венедиктов В. С. Проблеми зайнятості жінок та сучасна гендерна політика України // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Вип. 20. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2002. – С. 326-331.
34. Венедиктов В. С. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве. – Х.: Консум, 1995. – 136 с.
35. Вигдорчик Н. А. Социальное страхование в общедоступном изложении. – М.: Вопросы труда, 1927. – 191 с.
36. Гаврилов Э. Об обратной силе действия Закона об авторском праве и смежных правах // Российская юстиция. – 1995. – № 2. – С. 22–25.
37. Галаганов В. П. Государственная социальная помощь в системе права социального обеспечения // Право и политика. – 2003. – № 6. – С. 80-84.
38. Гатвинский А. Семейная политика – принцип адресности // http://www.pmuc.ru/jornal/number16/gatvinskiy.html
39. Герасимів Т. З. Принципи права соціального забезпечення Україні: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05. – К.: Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2002. – 20 с.
40. Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1972. – 256 с.
41. Гражданское право: Учебник. В 2 т. Том І / В. С. Ем, И. А. Зенин, Н. И. Коваленко и др. Отв. ред. Е. А. Суханов. – М.: БЕК, 2000. – 816 с.
42. Гражданское право: Учебник. В 2 т. Том ІІ. Полутом 1 / В. В. Витрянский, В. С. Ем, И. А. Зенин и др. Отв. ред. Е. А. Суханов. – М.: БЕК, 2000. – 704 с.
43. Гражданское право: Учебник. Часть І / Н. Д. Егоров, И. В. Елисеев, А. А. Иванов и др. Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М.: ПРОСПЕКТ, 1997. – 600 с.
44. Гражданское право: Учебник. Часть ІІІ / Е. Ю. Валявина, Н. Д. Егоров, И. В. Елисеев и др. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю .К. Толстого. – М.: ПРОСПЕКТ, 1999. – 592 с.
45. Гречук Л. А. Субъекты-получатели в праве социального обеспечения России: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05. – Томск: Томский гос. ун-т, 2002. – 169 с.
46. Гринюк Д. О. Державне соціальне страхування материнства // Нове законодавство України та питання його застосування: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів (м. Харків, 26-27 груд. 2003 р.) / За ред. М. І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – С. 75–77.
47. Грицына Е. П. Пособие по временной нетрудоспособности // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. Вип. 51. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2001. – С. 178–180.
48. Гунель М. Введение в публичное право. – М.: Итратэк-Р, 1995.
49. Гущин И. В. Правоотношения по социальному обеспечению членов колхозов. – Калининград: Калининградск. книжн. изд-во, 1974. – 158 с.
50. Гущин И. В. Советское право социального обеспечения: вопросы теории / Науч. ред. В. С. Андреев. – М.: Наука и техника, 1982. – 176 с.
51. Дармодехин С. В. Семья в России меньше, чем семья // Независимая газета. – 2002. – № 268 (2822). – 17 декабря.
52. Декларація про права інвалідів: Схвалена резолюцією 3447 (ХХХ) ГА ООН // Бюллетень законодавства і юридичної практики Украиїни. – 2000. – № 11. – С. 50.
53. Державна допомога сім’ям з дітьми // http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/sz/sz_u/dp_rik_u.html
54. Деркачева Т. В. Правовое регулирование государственной социальной помощи (федеральный и региональный аспекты): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. – М.: Московск. гос. ун-т, 2002. –189 с.
55. Деусова В. К. Правосубъектность граждан в области пенсионных правоотношений: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. – М.: Московск. гос. ун-т, 1989. – 16 с.
56. Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми: Постанова Кабінету Міністрів України № 315 від 21 квітня 2005 року // Офіційний вісник України. – 2005. – № 17. – Ст. 902.
57. Дзгоева О. Ф. Правовое регулирование труда лиц с семейными обязанностями. – М.: ТК Велби; ПРОСПЕКТ, 2003. – 96 с.
58. Еллинекъ Г. Общее учение о государствђ. – С.–Петербургъ: Изданіе Товарищества “Общественная польза”, 1903. – 532 с.
59. Ершова Н. М. Опека, попечительство, усыновление. – М.: Московск. рабочий, 1984. – 109 с.
60. Єрмоленко Д. О. Правовий статус людини і громадянина в Україні як соціальній державі: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2002. – 20 с.
61. Жеребкин В. Е. Логика. – Х.: Изд-во Харьковск. ун-та., 1968. – 256 с.
62. Жилинкова И. В. Правовой режим имущества членов семьи. – Х.: Ксилон, 2000. – 398 с.
63. Загальна теорія держави і права: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін.; За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 432 с.
64. Зайкин А. Д. Правоотношения по пенсионному обеспечению. – М.: Изд-во Московск. ун-та, 1974. – 192 с.
65. Захаров М. Л., Тучкова Э. Г. Право социального обеспечения России. – М.: БЕК, 2001. – 576 с.
66. Звягинцева Л. Семья в рамках закона // Советская юстиция. – 1992. – № 5. – С. 3–5.
67. Згоржельский И. П. Выплаты на детей: функции и направления развития // Проблемы развития социального обеспечения на современном этапе – М., 1980.
68. Зегет В. Элементарная логика / Пер. с нем. И. М. Морозовой. – М.: Высшая школа, 1985. – 256 с.
69. Зиоменко Ю. И. Семья и право на жилую площадь в СССР: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.7.12. – Х.: Харьковск. юрид. ин-т, 1970. – 18 с.
70. Иванкина Т. В. Проблемы правового регулирования распределения общественных фондов потребления. – Л.: Ленинградск. гос. ун-т, 1979. – 104 с.
71. Иванкина Т. В., Чернышева Е. Ф. Государственная помощь семьям, имеющим детей. – М.: Юрид. лит., 1985. – 112 с.
72. Иванова Р. И. Пособия по социальному обеспечению. – М.: Юрид. лит., 1977. – 80 с.
73. Иванова Р. И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР. – М.: Изд-во Московск. ун-та, 1986. – 176 с.
74. Иванова Р. И. Социальное обеспечение в государственно организованном обществе: генезис, развитие, функционирование (правовой аспект): Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.05. – М.: МГУ, 1987.
75. Иванова Р. И., Тарасова В. А. Пособия по социальному обеспечению. – М: Юрид. лит, 1977. – 80 с.
76. Иванова Р. И., Тарасова В. А. Предмет и метод советского права социального обеспечения. – М.: Изд-во Московск. ун-та, 1983. – 168 с.
77. Иоффе О. С. Правоотношения по советскому гражданскому праву. – Л.: Изд-во Ленинградск. гос. ун-та, 1949. –144 с.
78. Исаков В. Б. Юридические факты в советском праве. – М.: Юрид. лит., 1984. – 144 с.
79. Кабышев О. А. Право на алименты. – М.: ПРИОР, 1998. – 144 с.
80. Кабышев О. А. Усыновление. Опека и попечительство над детьми. Библиотека работодателя. – М.: ПРИОР, 1998. – 96 с.
81. Карасева М. В. Финансовое правоотношение. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2001. – 288 с.
82. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 188 с.
83. Килясханов И. Ш. Проблемы обеспечения прав и свобод граждан в сфере административной деятельности милиции: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.02. – М.: Акад. управления МВД РФ, 1997. – 41 с.
84. Кириченко С. О. Співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в умовах сучасної України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. – К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2001. – 20 с.
85. Киселев И. Я. Сравнительное и международное трудовое право: Учебник для вузов. – М.: Дело. 1999. – 728 с.
86. Кистяковский Б. А. Философия и социология права. – СПб.: РХГИ, 1998. – 800 с.
87. Козлов А. Е. Совершенствование материального обеспечения нетрудоспособных: социальные факторы // Советское государство и право. – 1984. – № 1. – С. 51–58.
88. Козлов А. Е. Социальная политика: конституционно-правовые проблемы. – М.: Наука, 1990. – 160 с.
89. Козлов Ю. М. Предмет советского административного права. – М.: Изд-во Московск. ун-та, 1967. – 160 с.
90. Козюбра М. Природа прав людини: пошук нових концептуальних підходів // Наукові записки. Серія “Право”. Вип. 2. – Острог, 2001. – С. 14–17.
91. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой (постатейный) / Г. Е. Авилов, В. В. Безбах, М. И. Брагинский и др. Отв. ред. О. Н. Садиков. – М.: КОНТРАКТ; ИНФРА-М, 1997. – 778 с.
92. Конституция Российской Федерации: Комментарий / Т. Е. Абова, Е. Б. Абросимова, В. К. Андреев и др. Под ред. Б. Н. Топорнина, Ю. М. Батурина, Р. Г. Орехова. – М.: Юрид. лит., 1994. – 624 с.
93. Конституция Российской Федерации: Принятая всенародным голосованием 12 декабря 1993 г.: Офиц. Текст. - М.: Норма, 2001.- 53 с.
94. Конституція України від 28 червня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
95. Королева Е. Н. Формирование государственной стратегии семейной политики: экономический аспект: Автореф. дисс. ... канд. эконом. наук: 08.00.05. – СПб.: Санкт-Петербургс. ун-т экономики и финансов, 1996. – 19 с.
96. Красильникова Т. В. Пенсионные правоотношения и общие основания их возникновения: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. – Свердловск: Свердловск. юрид. ин-т, 1972. – 22 с.
97. Кривоченко Л. Н. Классификация преступлений. – Х.: Вища школа, 1983. – 130 с.
98. Крохина Ю. А. Правовая политика и правовая жизнь (“круглый стол”) // Право и политика. – 2001. – № 3. – С. 133–136.
99. Кузьмина Т. М. Советское право социального обеспечения. – Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, 1982. – 127 с.
100. Кулачок Л. В. Державна допомога сім’ям з дітьми як форма соціально-правового захисту. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – 17 с.
101. Купина Н. А. Правоотношения по обеспечению пособиями по государственному социальному страхованию: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 – М.: Московск. гос. ун-т, 1982. – 25 с.
102. Лазор Л. И. Предмет права социального обеспечения: правовые проблемы // Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринковоїекономіки: Матеріали наук.-практ. конф. (м. Сімферополь, 19-20 травня 2003 р.) / За ред. В. С. Венедиктова. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – С. 181–186.
103. Лебедченко О. С. Административно-процессуальные формы реализации лицензионно-разрешительной деятельности: состояние и перспективы: Лекция. – М.: Академия управления МВД России, 1999. – 28 с.
104. Ледях И. А. Социальное государство и права человека (из опыта западных стран) // Социальное государство и защита прав человека / Отв. ред. Е. А. Лукашева. – М.: ИГП РАН, 1994 – С. 22–33.
105. Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 09.04.2004 р., № 20-139. // Електронна база документів “Нормативні акти України”.
106. Ліщина І. Ю. Сучасне наукове бачення співвідношення міжнародного і національного права // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. Вип. 57. – Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2002. – С. 8–15.
107. Лория В. А. Некоторые вопросы теории кодификации административно-процессуального права. – Тбилиси: Изд-во Тбилис. ун-та, 1974. – 104 с.
108. Лушникова М. В. Право социального обеспечения. Общая часть: Учеб. пособие. – Ярославль: Ярославльск. гос. ун-т им. П. Г. Демидова, 1998. – 68 с.
109. Лушникова М. В., Лушников А. М., Тарусина Н. Н. Единство частных и публичных начал в правовом регулировании трудовых, социально-обеспечительных и семейных отношений: История, теория и практика (сравнительно-правовое исследование). – Ярославль: Ярославльск. гос. ун-т, 2001. – 416 с.
110. Магазинер Я. М Общая теория права на основе советского законодатеьства // Правоведение. – 1998. – № 4. – С. 117–128.
111. Макарова В. Государственные пособия многодетным и одиноким матерям. – М.: ВЮЗИ, 1963.
112. Малая советская энциклопедия. Том 1. / Глав. ред. Б. А. Введенский. – М.: Большая советская энциклопедия, 1958. – 1277 с.
113. Малик Л. С. Основные принципы семейной политики в современных условиях // http://www.pomorsu.ru/ScientificLife/Library/Sbornic1/Article29.htm
114. Малько А. В., Субочев В. В. Законные интересы как правовая категория. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 359 с.
115. Маматказин И. Р. Процедурные правоотношения, возникающие в России в связи с действитем Закона государственных пенсиях: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. – Пермь: Пермск. гос. ун-т, 2000. – 162 с.
116. Мамонов В. В. Обеспечение демографической безопасности – приоритетная задача Российского государства // Журнал российского права. – 2002. – № 6. – С. 32–38.
117. Матузов Н. И. Понятие и основные приоритеты российской правовой политики // Правоведение. – 1997. – №4. – С. 6–17.
118. Матузов Н. И. Теория и практика прав человека в России // Правоведение. – 1998. – № 4. – С. 22–35.
119. Мачульская Е. Е. Круг лиц, подлежащих государственному (обязательному) страхованию // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 1998. – № 6. – С. 27–37.
120. Мачульская Е. Е. Право на социальное обеспечение – естественное и неотъемлемое право человека // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 1998. – № 5. – С. 53–64.
121. Мачульская Е. Е. Право социального обеспечения. – М.: Книжный мир, 1998. – 280 с.
122. Мачульская Е. Е. Реформа социального обеспечения и необходимость кодификации законодательства // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 1999. – № 6. – С. 3–18.
123. Мачульская Е. Е. Современные представления о предмете права социального обеспечения // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 2003. – № 6. – С. 47–55.
124. Мачульская Е. Е., Горбачева Ж. А. Право социального обеспечения. – М.: Книжный мир, 2001. – 278 с.
125. Медіна Т. Молода сім’я як об’єкт соціальної політики держави // Соціальна політика і соціальна робота. – 2000. – № 1. – С. 13–24.
126. Мицкевич А. В. Субъекты советского права. – М.: Юрид лит., 1962. – 212 с.
127. Народонаселение: Энциклопедический словарь / Гл. ред. Г. Г. Меликьян. Ред. коллегия: А. Я. Кваша, А. А. Ткаченко, Н. Н. Шаповалова, Д. Н. Шелестов. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1994. – 640 с.
128. Невалінний М. Визначення поняття сім’ї та членів сім’ї потерпілого // Право України. – 1996. – № 8. – С. 52–53.
129. Недбайло П. Е. О юридических гарантиях правильного осуществления советских правовых норм // Советское государство и право. – 1957. – № 6.
130. Нерсесянц В. С. Философия права. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – 652 с.
131. Нечаева А. М. О правоспособности и дееспособности физических лиц // Государство и право. – 2001. – № 2. – С. 29–34.
132. О выплате пособия по беременности и родам. Письмо. Исполнительная дирекция Фонда социального страхования по временной утрате трудоспособности от 05. 08. 2004 г. - № 04-29-1130. // Електронна база документів “Нормативні акти України”.
133. Общая теория права и государства: Учебник / В. С. Афанасьев, А. Г. Братко, А. П. Герасимов и др. Под ред. В. В. Лазарева. – М.: Юрист, 1994. – 360 с.
134. Осин В. В. Ежемесячные пособия: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05. – М.: ВЮЗИ, 1982. – 24 с.
135. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 14 січня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 23. – Ст. 121.
136. Основні показники діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за І півріччя 2004 року // http://www.fse.gov.ua/fse/Ua/41/41000004.htm
137. Основы налогового права: Учебн. пособие / Г. В. Бех, О. А. Дмитрик, Д. А. Кобыльник и др. Под ред. Н. П. Кучерявенко. – Х.: Легас, 2003. – 384 с.
138. Относительно материального обеспечения по общеобязательному государственному социальному страхованию в связи с временной утратой трудоспособности плательщиков фиксированного налога. Государственный комитет по вопросам регуляторной политике и предпринимательства. Письмо № 2-531/5749 от 29. 10. 2002. // Бухгалтер. – 2002. - № 45.
139. Панкевич О. До питання про основні завдання соціальної держави (загальнотеоретичний аспект) // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 2. –С. 183 –191.
140. Пашков А. С., Ротань В. Г. Социальная политика и трудовое право. – М.: Юрид. лит., 1986. – 240 с.
141. Петришин О. В. Права людини як фундаментальна цінність правової демократичної державності // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні: До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод: Матеріали Міжнар. наук.–практ. конф.: У 2-х ч. Ч. 1. / За ред. М. І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 39–42.
142. Пилипенко П. Право соціального забезпечення у системі соціального права // Право України. – 2004. – № 10. – С. 97–100.
143. Пилипенко П. Д. Проблеми теорії трудового права. – Львів: Видавнич. центр Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 1999. – 214 с.
144. Полежай П. Т. Правовые отношения (конспект лекций). – Х.: Изд-во Харьковск. гос. ун-та, 1965. – 51 с.
145. Поленина С. Семья – потемки? // Российская юстиция. – 1994. – № 3. – С. 49.
146. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. Ю. И. Аверьянов. – М.: Изд-во Моск. коммерч. ун-та, 1993. – 431 с.
147. Полупанов М. И. Формы социального обеспечения в СССР и их развитие // Труды ВЮЗИ. Социальное обеспечение в СССР за 60 лет (правовые аспекты). – М.: ВЮЗИ, 1979.
148. Пономаренко Ю. До питання про можливість зворотної дії кримінального закону в часі при збільшенні мінімального розміру заробітної плати // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 9. – С. 41–44.
149. Попович С. Административное право. Общая часть: Пер. с сербохорватского; Ред. Ц. А. Ямпольская. – М.: Прогресс, 1968. – 540 с.
150. Порядок видачі медичного висновку про дитину-інваліда віком до 16 років: Затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 4 грудня 2001 р. № 482 // Офіційний Вісник України. – 2002. – № 3. – Ст. 105.
151. Права человека: итоги века, тенденции и перспективы // Государство и право. – 2001. – №5. – С. 89–100.
152. Право социального обеспечения: Учебник / М. О. Буянова, К. Н. Гусов, С. И. Кобзева и др. Под ред. К. Н. Гусова. – М.: ПБОЮЛ Грачев С.М., 2001. – 328 с.
153. Правовые основы нотариальной деятельности: Учеб. пособие / В. Н. Аргунов, Э. П. Гаврилов, Е. Н. Гендзехадзе и др. Под ред. В. Н. Аргунова. – М.: БЕК, 1994. – 480 с.
154. Прилипко С. Солідарні засади у соціальному забезпеченні // Право України. – 2003. – № 1. – С. 83–85.
155. Прилипко С. М. Визначення методу права соціального забезпечення в сучасних умовах // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. Вип. 66. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – С. 64–72.
156. Прилипко С. М. Деякі питання соціального страхування // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. Вип. 50. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001. – С. 87–92.
157. Прилипко С. М. До питання предмета права соціального забезпечення // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. Вип. 65. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. – С. 106-112.
158. Прилипко С. М. Міжнародні стандарти в соціальному забезпеченні // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні: До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод: Матеріали Міжнар. наук.–практ. конф.: У 2-х ч. Ч. 1. / За ред. М. І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 88 –91.
159. Прилипко С. М. Організаційно-правові форми соціального захисту // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. Вип. 59. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. – С. 44-53.
160. Прилипко С. М. Основні принципи соціального забезпечення в умовах соціальної держави та ринкової економіки // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. Вип. 60. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. – С. 107-115.
161. Прилипко С. М. Право на соціальний захист – одне з найважливійших прав людини // Права людини і правова держава (До 50-ї річниці Загальної декларації прав людини): Тези доп. та наук. повідомл. наук.-практ. конф. проф.-викл. складу, 10-11 грудня 1998 р. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1998.
162. Прилипко С. М. Соціальне страхування як один із механізмів реалізації конституційного права громадянина на соціальний захист // Матеріали наукової конференції “Конституція України – основа модернізації держави та суспільства. 21–22 червня 2001 р. Харків”. / Упоряди.: Ю. М. Грошевий, М. І. Панов. – Х.: Право, 2001. – С. 203-205.
163. Прилипко С. М. Шляхи вдосконалення соціального законодавства // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. Вип. 42. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 101-106.
164. Прилипко С. Н. Правоотношения по праву социального обеспечения // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. Вип. 58. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2003. – С. 61–70.
165. Про вдосконалення ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті: Наказ Міністерство охорони здоров’я України № 124 від 3 липня 1995 року // Електронна база документів “Нормативні акти України”.
166. Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги: Постанова Кабінету Міністрів України № 1146 від 17 серпня 2002 року // Офіційний Вісник України. – 2002. – № 34. – Ст. 1584.
167. Про виконання бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за 2004 рік // http://www.fse.gov.ua/fse/control/uk/publish/article?art_id=44890&cat_id=43654
168. Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України: Закон України від 25 березня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 17, 18-19. – Ст. 267.
169. Про внесення змін до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми: Постанова Кабінету Міністрів України № 1087 від 25 серпня 2004 року // Офіційний вісник України. – 2004. – № 34. – Ст. 2255.
170. Про внесення змін та доповнень до Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні: Наказ Міністерства юстиції України № 80/5 від 3 вересня 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. – № 37. – Ст. 1754.
171. Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
172. Про Декларацію про загальні засади державної політики України стосовно сім'ї та жінок: Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №. 17. – Ст. 129.
173. Про Державний бюджет України на 2004 рік: Закон України від 27 листопада 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 17-18. – Ст. 250.
174. Про Державний бюджет України на 2005 рік: Закон України від 23 грудня 2004 року // Офіційний вісник України. – 2004. – № 52. Том 1. – Ст. 3431.
175. Про державну допомогу сім'ям з дітьми: Закон України від 21 листопада 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 5. – Ст. 21.
176. Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам: Закон України від 16 листопада 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 1. – Ст. 2.
177. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям: Закон України від 1 червня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 35. – Ст. 290.
178. Про допомогу сім’ям з дітьми: Коментар Міністерства праці та соціальної політики // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 114 (22 червня).
179. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Основи законодавства України від 14 січня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 23. – Ст. 121.
180. Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності: Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних за-хворювань України № 532/274/136-ос/1406 від 3 листопада 2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 47. – Ст. 3111.
181. Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги: Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України № 486/202/524/455/3370 від 15 листопада 2001 року // Офіційний вісник України. – 2002. – № 6. – Ст. 272.
182. Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам: Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров’я України № 226/293/169 від 30 квітня 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. – № 24 ч. 2. – Ст. 1191.
183. Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми: Постанова Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року // Офіційний вісник України. – 2001. – № 52. – Ст. 2365.
184. Про затвердження типових положень про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів України № 1498 від 29 вересня 2000 року // Офіційний вісник України. – 2000. – № 40. – Ст. 1698.
185. Про затвердження форми Акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї: Наказ Міністерства праці та соціальної політики України № 95 від 28 квітня 2004 року // Офіційний вісник України. – 2004. – № 23. – Ст. 1567.
186. Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги: Наказ Міністерства праці та соціальної політики України № 205 від 22 липня 2003 року // Офіційний вісник України. – 2003. – № 34. – Ст. 1835.
187. Про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: Положення, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 21 від 9 липня 2001 року // Праця і зарплата. – 2001. – № 31. – С. 8.
188. Про Концепцію гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України: Указ Президента України № 28/2004 від 12 січня 2004 року //Офіційний вісник України. – 2004. – № 2. – Ст. 33.
189. Про Концепцію державної сімейної політики: Постанова Верховної Ради України від 17 вересня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46-47. – Ст. 404.
190. Про оплату листка непрацездатності: Лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в зв’язку з тимчасової непрацездатності № 04-29-95 від 23 січня 2004 року // Електронна база документів “Нормативні акти України”.
191. Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
192. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 3 березня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. –