ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ :

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП ....................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОВС УКРАЇНИ ....................................... 9
1.1. Поняття та система пенсійного забезпечення працівників ОВС ................. 9
1.2. Сутність та особливості пенсійних правовідносин ....................................... 33
1.3. Види пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ ...... 60
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ................................................................................. 87

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОВС ............................ 97
2.1. Особливості суб’єктів пенсійних правовідносин ......................................... 97
2.2. Об’єкт пенсійних правовідносин .................................................................. 121
2.3. Правові підстави виникнення, зміни та припинення пенсійних правовідносин ........................................................................................................ 134
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ............................................................................... 155

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ... 159
3.1. Джерела фінансування пенсійного забезпечення ....................................... 159
3.2. Юридичні гарантії пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ ....................................................................................................................... 174
3.3. Напрямки удосконалення правового регулювання пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ ................................................................ 184
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 ............................................................................... 197

ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 201

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................ 206

ВСТУП
Актуальність теми. Становлення України як соціальної держави, якою вона визначена на конституційному рівні, вимагає радикальної реформи соціального захисту населення, одним із видів якого є пенсійне забезпечення. Право на пенсію нерозривно пов’язане з трудовою діяльністю людини, є найважливішою складовою добробуту непрацездатних громадян і демонструє дійсне бажання держави дотримуватись принципів гуманізму щодо тих, хто віддав суспільству працю, інтелект та здоров’я.
Реформування пенсійного забезпечення в цілому та працівників органів внутрішніх справ зокрема - складний, багатогранний і комплексний процес, який має істотно змінити баланс політичних, економічних та соціальних інтересів, а головне - забезпечити залежність розміру пенсії від характеру правоохоронної діяльності, трудового вкладу та страхового стажу працівників органів внутрішніх справ. Це пояснюється тим, що службово-трудова діяльність працівників органів внутрішніх справ виділяється серед інших видів суспільно корисної праці з багатьох причин, серед яких основними є підвищене психологічне навантаження, іноді ризик для здоров’я і життя, ненормованість робочого дня тощо, що, очевидно, повинно відбиватись у відповідному пенсійному забезпеченні означеної категорії правоохоронців.
Однак у правовому регулюванні пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ накопичилось чимало проблем, які суттєво впливають на рівень їх соціальної захищеності і, відповідно, на ефективність виконання покладених на них правоохоронних завдань. Проблеми пенсійного забезпечення були досліджені в працях багатьох вчених, зокрема С.С.Алексєєва, В.С.Андрєєва, В.М.Андрієва, В.А.Ачаркана, Н.Б.Болотіної, В.С.Венедиктова, В.Я.Гоца, В.В.Жернакова, О.Д.Зайкіна, М.Л.Захарова, Р.І.Іванової, М.І.Іншина, Л.М.Князькової, О.В.Лавріненка, К.Ю.Мельника, П.Д.Пилипенка, О.І.Процевського, І.М.Сироти, С.М.Сивака, О.Ф.Скакун, Б.І.Сташківа, В.О.Тарасової, П.Г.Тучкової, Я.М.Фогеля, Г.І. Чанишевої та ін. Проте, не дивлячись на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам пенсійного забезпечення, багато питань у цій сфері залишаються ще дискусійними. Отже, сучасний стан реформування пенсійного законодавства, характер службово-трудової діяльності працівників органів внутрішніх справ, необхідність вдосконалення їх соціально-правового захисту обумовлюють актуальність і важливість комплексного дослідження широкого кола питань, пов’язаних з правовим регулюванням пенсійного забезпечення цієї категорії правоохоронців.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.4.1 Основних напрямків реформування системи пенсійного забезпечення населення України, затверджених Указом Президента України № 1349 від 10 жовтня 2003 р., п.9 Заходів щодо реалізації Послання Президента України Л.Д.Кучми до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України „Про основні напрями реформування системи пенсійного забезпечення населення України” на 2001-2004 р., затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України № 583 від 14 грудня 2001 р., п.7.18 Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр., затвердженої наказом МВС України № 356 від 11 травня 2001 р., п.4.2 Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., п.3.9 Пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року, п.4.1 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначити сутність та види пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ і на цій підставі виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення його правового регулювання та практичної реалізації.
Для досягнення поставленої мети у дисертації необхідно було вирішити такі основні завдання:
- здійснити історико-правовий аналіз пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ;
- визначити місце та роль пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ у системі їх соціально-правового захисту;
- з’ясувати сутність та особливості пенсійних правовідносин в органах внутрішніх справ України;
- охарактеризувати види пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ України;
- охарактеризувати правовий статус суб’єктів пенсійних правовідносин;
- дослідити особливості об’єкта пенсійних правовідносин;
- з’ясувати правові підстави виникнення, зміни та припинення пенсійних правовідносин в органах внутрішніх справ;
- визначити можливі джерела фінансування пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ України;
- розглянути юридичні гарантії пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ;
- на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ України.
Предмет дослідження становлять нормативні основи, історичний досвід та сучасний стан пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ.
Методи дослідження. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, подано характеристику пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для дослідження видів пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ, з’ясування особливостей суб’єктів та об’єкта пенсійних правовідносин (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2), за допомогою документального аналізу та спеціально-юридичного методів з’ясовувався сучасний стан пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ (підрозділи 1.2, 3.1). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ (підрозділ 3.3).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити проблемні питання правового регулювання пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ України і сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
- дістало подальшого розвитку обґрунтування місця та ролі пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ як невід’ємної складової системи їх соціально-правового захисту;
- удосконалено визначення поняття пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ як грошових виплат, що залежать від їх попередньої службово-трудової діяльності та виплачуються із спеціально створених для цього фондів;
- удосконалено визначення поняття пенсії по інвалідності осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ як елементу системи їх соціального захисту, що прямо пов’язаний з процедурою встановлення відповідної групи інвалідності, обумовленою повною або частковою втратою працездатності;
- дістало подальшого розвитку положення про можливість фінансування пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ через створення корпоративних пенсійних фондів;
- удосконалено зміст юридичних гарантій пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ як системи загальних та спеціальних засобів, покликаних охороняти і захищати пенсійні права останніх;
- дістало подальшого розвитку визначення перспективних напрямків реформування пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ у ракурсі переведення державного пільгового пенсійного забезпечення на професійно-галузевий рівень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки питань правового регулювання та організації пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ;
– у правотворчості – у результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів, які регулюють пенсійне забезпечення, зокрема, до Законів України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, „Про недержавне пенсійне забезпечення”, „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, Постанови Кабінету Міністрів України „Про порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсій та грошового утримання особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей”, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;
– у правозастосовчій діяльності – використання одержаних результатів дозволить удосконалити практичну діяльність щодо пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації вже використовуються під час проведення занять з дисципліни „Трудове право” та спецкурсу „Соціально-правовий захист працівників органів внутрішніх справ”.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на п'яти науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми держави і права” (Одеса, 2000); „Актуальні проблеми управління персоналом органів внутрішніх справ України” (Харків, 2003); „Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки” (Сімферополь, 2003); „Система початкової професійної підготовки персоналу ОВС України: стан та перспективи” (Суми, 2004); „Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи”(Запоріжжя, 2004), а також на теоретичних семінарах і засіданнях науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України та кафедри трудового, екологічного і аграрного права Національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у чотирьох наукових статтях, вміщених у фахових виданнях, а також у п’яти тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ України. Серед яких:
1. Зроблено висновок про необхідність перегляду існуючих у Положенні про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ термінів граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ та внести відповідні зміни до нього, оскільки придатність до служби в органах внутрішніх справ конкретного працівника повинна вирішуватись у кожному випадку окремо з урахуванням стану здоров’я, професійних якостей, практичних напрацювань та інших обставин.
2. Надано пропозиції щодо удосконалення чинного Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, серед яких: по-перше, необхідно визначити конкретний день (число) місяця, до якого щомісячно повинен бути проведений розрахунок з пенсіонером. По-друге, до Закону необхідно внести зміни та доповнення такого змісту: „Працівникам органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію та членам їх сімей, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії в Україні не призначаються та не перераховуються, якщо його (їх) прожитковий мінімум є вищим від встановленого прожиткового мінімуму у певній державі чи її окремій адміністративно-територіальній дільниці”. По-третє, варто передбачити можливість виплати недоотриманих з причини смерті сум пенсії не тільки членам родини померлого, але і будь-якій особі, яка утримувала пенсіонера. По-четверте, варто було б передбачити процедурну норму, яка містила б правило про те, що в тих випадках, коли документи для призначення пенсії викликають які-небудь сумніви у працівників пенсійних служб, обов’язок доводити їх юридичну вірогідність покладається на пенсійні служби. Якщо зазначені органи не зможуть довести юридичну неповноцінність представлених документів, то питання про їхню вірогідність повинно бути вирішене на користь заявника. По-п’яте, приймаючи до уваги характер та особливість правоохоронної діяльності працівників органів внутрішніх справ, зроблено висновок про доцільність статті 21 „Розміри пенсій по інвалідності” доповнити пунктом „в” такого змісту: „У випадку, коли інвалідність настала підчас безпосереднього виконання обов’язків із охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та боротьби з правопорушеннями (затримання правопорушника, його доставлення та охорони тощо) пенсії по інвалідності призначаються у розмірі 100 процентів від відповідних сум грошового забезпечення незалежно від групи інвалідності”. По-шосте, приймаючи до уваги сутність пенсії у разі втрати годувальника, а саме забезпечення непрацездатних членів сім’ї, які знаходяться на утриманні померлого, визнано доцільним частину п’яту ст.30 Закону викласти в наступній редакції: „Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених в пункті „а” статті 20 цього Закону має право на пенсію в разі втрати годувальника лише при умові якщо вона (він) не працює”.
3. На законодавчому рівні необхідно передбачити, що особам, які знаходяться в місцях позбавлення волі, пенсію варто виплачувати не повністю, а тільки різницю між сумою призначеної пенсії і вартістю їх утримання. Причому попередньо з пенсії потрібно зробити всі відповідні відрахування.
4. З огляду на різносторонній характер служби в органах внутрішніх справ запропоновано на рівні Кабінету Міністрів України прийняти нормативний акт, у якому було б визначено перелік посад осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, що мають право на пенсію за вислугу років. До цього списку необхідно віднести працівників органів внутрішніх справ, які безпосередньо виконують завдання з виявлення, розкриття і розслідування злочинів, ведуть боротьбу з організованою злочинністю і наркобізнесом, зі злочинами у сфері економіки, охороняють громадський порядок та забезпечують громадську безпеку. Пенсію за вислугу років для цих осіб варто призначати за наявності 20 років вислуги. Іншим працівникам органів внутрішніх справ, які безпосередньо не приймають участь в правоохоронній діяльності, у вузькому її розумінні, варто встановити необхідну вислугу років для призначення пенсії - 25 років. Крім того, деякі посади в органах внутрішніх справ не слід включати в перелік посад, що дають право на пенсію за вислугу років (наприклад, посади працівників підрозділів по роботі з персоналом, фінансово-економічного управління, першого відділу, медичних частин, навчальних закладів системи МВС України, науково-дослідних установ тощо).
5. Запропоновано, що окремі періоди служби за відсутності документів і неможливості їх одержання через відсутність архівних даних можуть бути, як виняток, підтверджені наказами по особовому складу.
6. Обґрунтовано, що при обчисленні вислуги років на пільгових умовах слід керуватися записами в послужному списку особової справи, які здійснюються на підставі наказів начальників органів внутрішніх справ (командирів військових частин) про направлення і повернення з пунктів виконання завдань, де чинним законодавством установлено пільгове обчислення вислуги років для призначення пенсії.
7. Запропоновано до Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 р. „Про порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсій грошового утримання особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” внести доповнення про можливість підтвердження вислуги років на підставі показань свідків у випадках відсутності документів і неможливості їх отримання. Більш того, спірні питання повинні бути розглянуті керівниками підрозділів роботи з персоналом з прийняттям відповідного рішення до видання наказу про звільнення.
8. Обґрунтовано доцільність внесення до чинного пенсійного Законодавства, а саме Законів України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, „Про недержавне пенсійне забезпечення”, „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” доповнення щодо передбачення вичерпного переліку підстав виникнення, зміни та припинення пенсійних правовідносин, що підвищить ефективність правозастосовчої діяльності в сфері пенсійного забезпечення та буде сприяти захисту прав, свобод та законних інтересів суб’єктів пенсійних правовідносин.
9. Приймаючи до уваги: по-перше, майже однаковий розмір зарплати працівників органів внутрішніх справ, що не можна сказати про інші сфери суспільно-корисної праці (наприклад, сферу економіки); по-друге, низький рівень пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ порівняно із минулою заробітною платою пропонуємо в системі МВС України запропоновано впровадження поряд із загальнодержавним пенсійним забезпеченням - недержавного шляхом створення корпоративних (професійних) пенсійних фондів, призначенням яких буде додаткове пенсійне забезпечення працівників органів внутрішніх справ. При цьому вирішиться питання щодо впорядкування професійних пільг працівникам органів внутрішніх справ у зв’язку з умовами праці і встановлення порядку їх фінансового забезпечення.
10. Зроблено висновок про доцільність передбачення у чинному пенсійному законодавстві правил, підстав та умов відшкодування матеріальної та моральної шкоди у разі неправильного призначення пенсії (або несвоєчасного її призначення), внесення у документи неправильних відомостей щодо стажу, заробітку, величини страхових внесків та інших юридичне значимих обставин), розголошення цих відомостей, несвоєчасної виплати пенсійних коштів, незаконної відмови у призначенні пенсії тощо.
11. Доцільно поширити дію Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати на пенсійні правовідносини. Воно передбачає проведення компенсації у випадку затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за період затримки зріс на один відсоток.
12. У чинному Законі „Про недержавне пенсійне забезпечення” доцільно передбачити те, що працівник, уклавши трудовий договір з роботодавцем певної визначеної галузі чи в сфері певної професії, автоматично стає суб’єктом професійного пенсійного страхування, тобто разом із роботодавцем сплачує страхові внески. Це обумовить його право на пенсію за системою професійного пенсійного страхування, яка буде основною до виникнення в нього права на пенсію за системою обов’язкового державного пенсійного страхування і додатковою після виникнення цього права.
13. До напрямків удосконалення правового регулювання пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ слід віднести такі: по-перше, запровадження так званого „ковзаючого пенсіонування”, яке полягає у поступовому переході від повноцінної трудової діяльності до виходу на пенсію, що триває 5-6 років та пов’язано з поступовим зменшенням навантаження; по-друге, впорядкування пенсійних пільг працівників органів внутрішніх справ у зв’язку з умовами їх праці шляхом поступового перенесення фінансування цих пільг на роботодавця та створення професійних пенсійних систем; по-третє, зняття обмежень на визначений законодавством максимальний розмір виплачуваних пенсій, встановлення прямої залежності розміру пенсії від трудового вкладу працівника органів внутрішніх справ та його страхових внесків; по-четверте, усунення протиріччя між нормативними актами, які регулюють питання пенсійного забезпечення працівників органів внутрішніх справ та інших державних службовців.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
2. Таранов П.С. Анатомия мудрости. 120 философов. Т.1. – Симферополь, «Таврида», 1997. – 456с.
3. Новиков А.И. Нигилизм и нигилисты. Опыт критической характеристики. – Л., 1972. – 272с.
4. Берлін І. Чотири есе про свободу. – К.: Основи, 1994. -271с.
5. Якушин Б.В. Слово, понятие, информация. – М.: “Мол. гвардия”, 1975.- 296с.
6. Библер В.С. Понятие как процесс // Вопросы философии. - 1965. - №9. - С. 8-12.
7. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – 14-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1983. – 816с.
8. Ачаркан В.А. Государственные пенсии. - М.: Юрид. лит., 1967. - 168 с.
9. Гущин И.В. Понятие пенсии по Закону «О пенсиях и пособиях членам
колхозов». - Ученые записки ВЮЗИ. - М.: ВЮЗИ, 1968, вып. XVII, ч. ІІ. -С.103-140.
10. Андреев В.С. Пенсионное законодательство. - М.: Юрид. лит, 1965. – 348с.
11. Советское пенсионное право / Под ред. М.Л. Захарова. - М.: Юрид. лит.,
1974. - 432с.
12. Стаховська Н.М. Відносини в праві соціального забезпечення: Дис…канд. юрид.наук: 12.00.05. – К., 2000. – 203с.
13. Советское трудовое право / Под ред. Д. М. Генкина. - М.: Политиздат, 1946. – 364с.
14. Советское трудовое право / Под ред. Н.Г. Александрова. – М.: Юрид. лит. 1972. – 420с.
15. Зайкин А.Д. Правоотношения по пенсионному обеспечению. - М.: Издательство МГУ, 1974. - 192с.
16. Лавриненко О.В. Правовая и социальная защита работников органов внутренних дел Украины. – Х.: “Знание”, 1999. – 590 с.
17. Астрахан Е.И. Принципы пенсионного обеспечения рабочих и служащих. - М.: Госюриздат, 1961. – 143с.
18. Котляр А.И., Боченков С.Г. Справочник по пенсиям военнослужащих. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Воениздат, 1980. – 186с.
19. Фогель Я.М. Право на пенсию и его гарантии. - М.: Юрид. лит., 1982. - 145с.
20. Тучкова З.Г., Захаров М.Л. Право социального обеспечения России. - М.: Изд-во БЕК, 2001. - 386 с.
21. Доброхотова Е.Н, Філіппова М.В., Янтураева М.А. Право социального обеспечения. - СПб.: Издат. С.-Петербургского ун-та, 1992. - 144с.
22. Сивак С.М. Правові проблеми пенсійного забезпечення в Україні: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.05. - Львів., 1999.- 170с.
23. Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР. – М.: Юрид. лит, 1986. –176 с.
24. Сирота И.М. Все о пенсиях, пособиях, социальной защите граждан Украины. - Х.: Одиссей, 1999. – 464 с.
25. Сирота И.М. Право социального обеспечения в Украине. – Х.: «Одиссей», 2002. – 382с.
26. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 9 липння 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №№ 49-51. - Ст.376.
27. Захаров М.Л. Пенсии рабочим и служащим. - М.: Профиздат, 1985. -
240с.
28. Пашерстник А.Е., Марченко В.П. Советское трудовое право. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1940. – 206 с.
29. Полупанов М.И. Право социального обеспечения - самостоятельная отрасль права // Советское государство и право. - 1971. - № 9. - С. 53-60.
30. Тарасова В.А. Юридические факты в области пенсионного обеспечения. - М.: Издат. Московского ун-та. 1974. - 110с.
31. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США [Перекл. з англ.]. – К.: Україна, 1999. – 554 с.
32. Рабинович П.Р. Основи загальної теорії права та держави. – К.: Юрінком, 1994. – 389 с.
33. Алексеев П.В., Панин А.В., Философия. Учебник. – М.: Проспект, 1997. – 568 с.
34. Молодцов М.В. Система советского трудового права и система законодательства о труде. – М.: Юрид. лит., 1985. – 173 с.
35. Афанасьев В.Г. Системность и общество. – М.: Наука, 1980. – 350 с.
36. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. – М.: Интерстиль, 2000. – 377с.
37. Холл А.Д., Фейнджин Р.Е. Определение понятия системы. В кн.: Исследования по общей теории систем. – М.: Юрист, 1992. – С.220-279.
38. Аверьянов А.Н. Системное познание мира (методологические проблемы). – М.: Изд-во политич. л-ры, 1985. – 262с.
39. Туркин Ю.С. Теория систем. – 1 часть. Системы и обмен. – М.: Лучь, 1995. – 172с.
40. Комаров С.А. Общая теория государства и права. Учебник. – М.: Юрайт, 1998. – 416 с.
41. Воронихин А.С. О понятиях «система», «элемент», «структура». – Ижевск, 1974. – 82с.
42. Южаков В.Н. Система, целое, развитие / Под ред. Я.Ф.Аскина. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1981. – 93с.
43. Спиркин А.Г. Курс марксистской философии. – М.: Политиздат, 1965. – 528с.
44. Коновалов А.Г., Демидов А.И., Гамаюнов А.З. Системный подход и его применение в социально-историческом познании // Ленинская теория познания и современная наука. – Саратов, 1970. – С.120-178.
45. Клир И. Абстрактное понятие системы как методологическое средство. В кн.: Исследования по общей теории систем. – М.: Юрид. лит., 1968. – С.280-341.
46. Сырых В.М.Теория государства и права: Учебник. – М.: Юстиц-информ, 2001. – 592 с.
47. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.: НОРМА, 2001. – 752с.
48. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: т. 4. – М.: Рус. яз., 1980. – 680с.
49. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М.Прохоров; редкол.: А.А.Гусев и др. – изд. 4-е. – М.: Сов. энциклопедия, 1987. – 1600с.
50. Словарь синонимов русского языка. Справочное пособие. - Л., 1976. - 702с.
51. Словник української мови: В 10 т. - К., 1972. - Т. 5 - 783с.
52. Словник іншомовних слів: За ред. О.С. Мельничука. - К.: Головна редакція УРЕ, 1977. - 775 с.
53. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти / За заг. редакцією д-ра юрид. наук, проф. Бандурки О.М.: Монографія. – Х.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 368 с.
54. Сухонос В. Місце прокуратури в системі органів державної влади України, її розвиток та правове забезпечення гарантій діяльності // Право України. – 2000. - № 6. – С.10-13.
55. Ващенко І.В. Правове забезпечення організації діяльності працівників органів внутрішніх справ в умовах конфлікту // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – Х., 2002. – Вип. 8 (Психологія). – С. 207-216.
56. Авер’янов В.Б. Адміністративна реформа. Науково-правове забезпечення // Віче. – 2002. – № 3. – С. 19-23.
57. Бутко І.П. Місцеві ради і забезпечення законності. – К.: Наук. думка, 1973. – 128 с.
58. Цивільне право. Ч. 1 / Під ред. О.В. Дзери. - К., 1997. - 544 с.
59. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
60. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. – К.: Либідь, 1999. - 536 с.
61. Мелентьев М.П. Функция советского исправительно-трудового права и механизм их осуществления. - М.: ВНИИ МВД СССР, 1980. - 132 c.
62. Кримінологія: Учебник для юридических вузов / Под ред. А.И.Долговой. – М.: Юристь, 1997. – 678 с.
63. Пронина Л.И. Повышение эффективности социального обеспечения. - М.: Юрид. лит, 1990. – 236с.
64. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: Прийнято резолюцією 2200 А (XXІ) Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. // Права людини: Збірник документів / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 30-41.
65. Концепція соціального забезпечення населення України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 6. – Ст. 32.
66. Галаганов В.П. Российское социальное обеспечение: проблемы и перспективы развития // Государство и право. – 1992. - №12. – С. 38-46.
67. Болотіна Н.Б. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблема термінів і понять // Право України. - 2000. - № 4. - С. 35-39.
68. Мачульская С.Е. Право социального обеспечения: Учебное пособие для
вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Книжный мир, 1999. - 240с.
69. Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб: Закон України від 9 квітня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 29. - Ст. 399.
70. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. -№ 12. – Ст.165.
71. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх прав України: Постанова Кабінету Міністрів України // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – Київ, 1993. – 583 с.
72. Про порядок обчислення вислуги років, призначення і виплати пенсій грошового утримання особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393. // ЗП України. - 1992. - № 7.- Ст. 182.
73. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В.Лазарева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 1996. – 472с.
74. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. - М.: Юрид. лит., 1974. - 352с.
75. Дудин П.М. Диалектика правоотношения. - Издат. Саратовского ун-та,
1983. - 121с.
76. Теория государства и права / Под ред. М.И.Матузова, А.В.Малько. - М.: Юристь, 1997. - 672с.
77. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. - К.: Основа, 1994. - 236с.
78. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел. 2000 – 704с.
79. Ткаченко Ю.Г. Методологические вопросы теории правоотношений. -
М.: Юрид. лит., 1980. - 176с.
80. Кузьмина Т.М. Советское право социального обеспечения. - Саратов:
Издат. Саратовского ун-та, 1982. - 127с.
81. Андреев В.С. Право социального обеспечення в СССР: Учебннк. - М.:
Юрид. лит., 1987. - 352с.
82. Сурилов А.В. Теория государства и права: Учеб. пособие. – К.; Одесса: Вища школа, 1989. – 439 с.
83. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. - М.: Госюриздат, 1958. - 198с.
84. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления. - К.: Вища школа, 1979. - 246 с.
85. Общая теория государства и права / Отв. редакторы Д.А. Керимов, А.И. Король, М.Д. Шародский. – Л.: ЛГУ, 1961. – 571с.
86. Сорокин В.Д. Советское административно-процессуальное право: Учебно-методическое пособие. – Л.: ЛГУ, 1976. – 56 с.
87. Котюк В.О. Теория права: Курс лекций. – К.: Вентури, 1996. – 208 с.
88. Ломовский В.Д. Прокурорско-надзорные правоотношения. – Р.-на-Д.: Из-во Ростовского университета, 1987. – 160с.
89. Юдельсон К.С. Советский гражданский процесе. - М.: Юрид.лит., 1956.-218с.
90. Джалидов Д.Р. Гражданское процессуальное правоотношение и его субъекты. – Душанбе: ДЮИ, 1962. – 197с.
91. Россак В.П. Современные проблемы трудового права России // Гос. и право. - 2002. - № 4. - С.115-121.
92. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. М.М.Рассолова, В.О.Лучина, Б.С.Эбзеева. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001 – 640 с.
93. Варламова Н.В. Правоотношения: философский и юридический подходы // Правоведение. - 1991. - № 4. - С. 48-52.
94. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: вопросы и ответы. – М.: Юрист, 1999. – 480 с.
95. Гревцов Ю.И. Содержание и форма правоотношений // Сов. гос. и право. -1980. - № 6. - С.118-121.
96. Голенко Е.Н., Ковалев В.И. Право социального обеспечения: Схемы. Комментарии. - М.: Статут, 2001. – 235с.
97. Скобелкин В.Н. Трудовые правоотношения внутри трудового коллектива //Сов. государство и право. – 1989. - № 6. – С.31-38.
98. Права человека: Пособие для вузов. Ответственный редактор – член кореспондент РАН, Д.Ю.Н. Є.А. Лукашева. – М.: Издательская группа НОРМА–ІНФРА-М, 1999. – 573 c.
99. Кудашкин В.В. Отказ лица от действий, разрешенных лицензией, как средство реализации правоспособности и субъективного права // Государство и право. – 1999. – № 11. – С. 22-24.
100. Матузов Н.И. Личность. Право. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права. – Саратов: Саратовский ун-т, 1972. – 292с.
101. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: „Статут”, 1999. – 712 с.
102. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение. – М.: Юриздат, 1948. – 516с.
103. Венедиктов В.С. Правовые вопросы возникновения, изменения и прекращения трудовых правоотношений: Учеб. пособие. – Харьков: Ун-т внутренних дел, 1996. – 126с.
104. Халфина Р.О. Методологический аспект теории правоотношений // Советское государство и право. - 1971. - № 10. - С. 23-24.
105. Хуторян Н.Н. Материальная ответственность субъектов трудовых правоотношений в условиях рыночной экономики // Проблемы укрепления социальной справедливости в трудовых правоотношениях. – К.: Наукова думка, 1993. - С.89-116.
106. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение. – М.: Наука, 1977. – 388с.
107. Кечекьян С.Ф. Правоотношение в социалистическом обществе. – М.: Юрид.лит., 1958. – 172 с.
108. Правоотношения и их роль в реализации права: Учебное пособие, под ред. Ю.С. Решетова.– Казань: Изд-во Казанского университета, 1993. – 235 с.
109. Гурвич М.А. Основные черты гражданского процессуального правоотношения // Сов. государство и право. – 1972. – № 2. – С.31-33.
110. Молодцов М.В., Сойфер В.Г. Стабильность трудовых правоотношений. - М.: Юрид. лит., 1976. – 242с.
111. Общая теория государства и права / Отв. Ред. М.Н.Марченко. – М.: Изд-во “Зерцало”, 2000. – 416 с.
112. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. - М.: Юрид. лит-ра, 1966. – 146с.
113. Васильев А.С., Мучник А.Г. Законодательная защита социальных интересов как способ управления экономикой // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. – Одеса, 1999. - С.210-218.
114. Про прожитковий мінімум: Закон України від 15 липня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 38. – Ст.348.
115. Про величину вартості межі малозабезпеченості: Постанова Верховної Ради України від 25 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 14. - Ст. 67.
116. Кір’ян Г., Шаповал М. Як вирішити проблему надання державної підтримки малозабезпеченим сім’ям // Україна: аспекти праці. - 2000. - № 4. - С.20.
117. Гнибіденко І. Проблеми реформування системи соціального захисту малозабезпечених верств населення // Праця і зарплата. - 1997. - № 9. –С.5-6.
118. Про мінімальний споживчий бюджет: Закон України від 3 липня 1991 року // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 42. - Ст.553.
119. Про межу малозабезпеченості: Закон України від 4 жовтня 1994 року // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 42. - Ст.382.
120. Гнибіденко І. Прожитковий мінімум - що це? // Соціальний захист. - 1998. - № 8. - С.37-39.
121. Кір’ян Т., Шаповал М. Прожитковому мінімуму - обґрунтованість // Урядовий кур’єр. - 2000. - 22 квітня. - № 75. - С.12.
122. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 9 липня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 54. - Ст.372.
123. Про статус суддів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 8. - Ст.56.
124. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991.– № 53. – Ст. 793.
125. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. - Ст. 490.
126. Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні: Курс лекцій. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 288 с.
127. Тучкова З.Г. Право социального обеспечения. Учебно-методическое пособие и нормативные акты о пособиях и компенсационных выплатах. - М.: ТЕИС, 1995. - 191с.
128. Андріїв В.М. Про перспективи реформування пенсійної системи // Вісник Академії права і соціальних відносин. Науково-практичний збірник. - 1999.-№ 2.- С. 66-68.
129. Коліушко І., Петришин О. Основі напрямки реформування законодавства про державну службу // Вісник Академії правових наук України. - 1998. - № 4. - С.92-112.
130. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні . - Х.: Фоліо, 2002. - 176с.
131. Державна служба в Україні: організаційно-правові основи і шляхи розвитку /За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім Ін-Юре, 1999. – 272с.
132. Венедиктов В.С., Іншин М.І. Статус працівників органів внутрішніх справ України як державних службовців: Наук. - практ. посібник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 188с.
133. Іншин М.І. Соціально-правова природа державної служби // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2002. - № 19.- С.258-264.
134. Петришин О.В. Державна служба в Україні: особливості загальної теорії права // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 2. – С. 34-41.
135. Кудрявцев А.В., Сергун П.П. Служба в органах внутренних дел. - М.: Юрид.лит., 1996. – 234с.
136. Телегин А.С. Некоторые вопросы прохождения государственной службы в органах милиции // Служба в государственных и общественных организациях: Межвуз. сб. науч.тр. / Редкол.: Д.Н. Бахрах (отв.ред.) и др. – Свердловск: СЮИ, 1988. – С. 87-91.
137. Миронов А.Н. Основные виды правоотношений в деятельности органов внутренних дел. - М.: Экономика, 2000. – 98 с.
138. Бахрах Д.Н. Государственная служба в Российской Федерации. – Екатеринбург, 1995. – 918 с.
139. Воробьев Г.Г. Человеческие ресурсы и современная служба персонала // Социс. – 1996. – №11. – С.109-115.
140. Веснин В.Р. Основы менеджмента. – М.: Об-во «Знание» России, 1996. – 472 с.
141. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
142. Туманов Г.А. Кадры в системе управления в органах внутренних дел. - М.: Академия МВД СССР, 1974. – 142с.
143. Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та допомоги цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу та їх сім’ям: Постанова Ради Міністрів СРСР від 15 грудня 1990 року № 1290 // ЗП РМ СРСР.- 1991. - № 1. – Ст. 23.
144. Про затвердження Інструкції про організацію роботи з пенсійного забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України і членів їхніх сімей: Наказ МВС України № 1276 від 31 жовтня 2003 року.
145. Словарь иностранных слов. – 19-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1990. – 624 с.
146. Фогель Я.М. Социальное обслуживание инвалидов и лиц пенсионного возраста. - М.: Юрид.лит., 1980. - 231с.
147. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 21. - Ст.252.
148. Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інвалідів: Постанова КМ України № 83 від 22 лютого 1992 р. // ЗП України. - 1992. - № 3. - Ст. 68.
149. Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності: Постанова Кабінету Міністрів України № 221 від 4 квітня 1994 // ЗП України. - 1994. - № 8. - Ст. 190.
150. Про встановлення груп інвалідності: Інструкція Міністерства охорони здоров’я України від 28 грудня 1991 року // Соціальне забезпечення в Україні: 3б. законодавчих актів та офіційних документів. - Вип. 2. - К., 1992. - С. 60-64.
151. Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд в органах внутрішніх справ: Наказ МВС України № 85 від 6 лютого 2001 року.
152. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон України від 22 жовтня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. –1993. – № 45. – Ст. 425.
153. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 19 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 16. – Ст. 200.
154. Цивільне процесуальне право України / За ред. В.В.Комарова. – Х.: Основа, 1992. – 416 с.
155. Про пенсії за особливі заслуги перед Україною: Закон України від 1 червня 2000 року // Відомості Верховної Ради. - 2000. - № 35. - Ст.289.
156. Положення про Комісію з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2000 р. № 1578 // ЗП Уряду. – 2000. - № 23. – Ст.598.
157. Про індексацію грошових доходів населення: Закон України від 3 липня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 42. – Ст. 551.
158. Батыгин К.С. Право социального обеспечения. Общая часть. - М.: Статут, 1998. - 317 с.
159. Загальна теорія держави і права / За ред. М.В.Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В.Петришина. – Х.: Право, 2002. – 418 с.
160. Сташків Б. Суб’єкти правовідносин у сфері соціального забезпечення // Право України. - 2003. - № 2. - С. 33-40.
161. Теория государства и права / Под ред. С.С, Алексеева. – М.: Юрид.лит., 1985. – 480с.
162. Иванов С.А. Советское трудовое право: проблемы использования трудовых ресурсов. – М.: Наука, 1990 – 304с.
163. Советское трудовое право. Учебник / Под ред. В.С, Андреева, В.Н. Толкуновой. – М.: Высшая школа, 1987. – 445с.
164. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Х.: Консум, 1998. – 480 с.
165. Лазор Л.И. Сфера действия права социального обеспечения // Актуальні проблеми права: теорія і практика: 36. наук, праць. - Луганськ, 2003. - № 4. - С. 3-9.
166. Словарь гражданского права / Под ред. В.В.Залесского. - М.: Квадрат, 1997. – 326с.
167. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.
168. Бегичев Б.К. Трудовая правосубъектность советских граждан. – М.: Юрид.лит, 1972. – 342с.
169. Стичинський Б.С. Проблеми визначення суб’єктів пенсійних правовідносин // Право України. – 1997. - № 11. – С.12-15.
170. Сивак С.М. Пенсійне страхування та пенсійна реформа: теоретичні основи // Право України. - 1999. - № 10. - С.61-63.
171. Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня 1991 року // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 14. - Ст.170.
172. Спиридонов Л.И. Теория государства и права: Учеб. пособие. – М.: Проспект, 1996. – 304 с.
173. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, 2001. – 432 с.
174. Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права. – М.: Юрист, 1999. – 542 с.
175. Нечитайленко А.А. Основы теории права: Учеб. пособ. - Харьков, 1998. – 258с.
176. Толстой Ю.К. К теории провоотношения. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1959. – 87 с.
177. Гущин И.В. Право членов колхоза на пенсию. - М.: Юрид. лит., 1972. – 194с.
178. Якушев Л.П. К новой теории пенсионных отношений // Пенсия. - 1997. -№ 9(12). -С.2-7.
179. Ланцев М.И. Социально-экономические основы дифференциации обеспечения нетрудоспособных. - М.: Юрид.лит., 1978. - 236с.
180. Азарова Е.Г., Козлов А.Е. Личность и социальное обеспечение в СРСР: Правовое исследование. - М.: Наука, 1983. – 190 с.
181. Сазонов В.С. Пособия многодетным и одиноким матерям. - М.: Юрид. лит., 1979. - 127 с.
182. Сташків Б.І. Соціальному обслуговуванню - законодавче закріплення // Право України. - 1997. - № 10. - С. 31-35.
183. Бобков В.Н. Развитие социального страхованим в Российской Федерации // Общество и экономика. - 1995. - № 9. - С.102-110.
184. Друга хвиля польських реформ / Колярської-Бобинської ЛО. – Варшава: OFICYNA-NAUKOWA, 2000. – 209с.
185. Кисельов И.Я. Зарубежное трудовое право: Учебник для вузов. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА, 1998. - 263 с.
186. Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт/ Отв. Ред. Т.Ф. Яркина. Т.1. М.; 1993. – 327с.
187. Bichot J. Reconcilier la securite sociale at le marche // Futuribles. - P., 1995. - №196. – P. 273.
188. La Securite Sociale an passe et an present // Revue francaise des Affaires sociales, 1978 г. – Р.151.
189. Marschall Thomas Н. Citisenscip and Social Class. London, 1981; Bruce Maurice.The Coming of the Welfare State. London, 1961; The Development of Welfare State in Europe and America. – Р.237.
190. Харрис Р. США: сеть социальной поддержки // Человек и труд. – 1996. - №7. – С.63-66.
191. Пашков А.В. Организация социального обслуживания во Франции. - М.: Эхо, 1998. – 174с.
192. Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. – М.: Юрид. лит., 1984. – 355 с.
193. Солодовник Л. Юридичні факти – підстави виникнення трудових правовідносин // Право України. – 2000. - № 1. - С.59-63.
194. Про пенсійне забезпечення: Закон України від 5 листопада 1991року // Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 3. - Ст.10.
195. Olesen L. Partnership for Social Welfare - Local Concepts for the Development and Renewal of the Welfare Systems.//ISTR Conference Abstract Volume, Mexico, 1996. - Р. 156.
196. Typen des Soziaistaates in Westlicher Industrielandern. In.: Theoretische Grundlagen der Sozialpolitik. Berlin.1990. - Р. 158 - 162.
197. Fumiss Normann/Tilton Timothu. The Case for the Welfare State. From Social Securitu To Social Equality. Bloomington/London. 1977. - Р. 1-21.
198. Андріїв В.М. Значення трудового стажу в призначенні допомог / Проблеми права: науково-практичний збірник. Випуск 1 / За ред. канд. юрид. наук, доцента Безуглої Я.І. - Чернігів: Юрист, 1997. - С.116-124.
199. Сташків Б.І. Деякі питання вдосконалення законодавства про соціальне забезпечення // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФІІУ. Науково-практичний збірник. - 1999. - № 2. - С. 53-56.
200. Романюк О., Кравченко Н. Система соціального захисту пенсіонерів: необхідність та напрямки реформування // Україна: аспекти праці. - 2000. - № 6. - С.23-34.
201. Гаряча О.В. Окремі питання пенсійного забезпечення // Соціальний захист. - 1998. - № 8. - С.27-40.
202. Лібанова Е., Іванкевич В., Бевз В. Досвід соціальної політики в країнах розвиненої ринкової та перехідної економіки і можливості його використання в Україні // Україна: аспекти праці. - 1997. - № 1. - С.36- 41.
203. Трудовое и социальное право зарубежных стран / Под ред. Э.Б.Френкель. — М.: Статут, 2002. – 632с.
204. Г. Мак Таггарт, Кіча Т. ,Надточій Б. Досвід чилійської пенсійної реформи спотворюється та настирливо пропонується Україні: чи варто українцям долати пенсійні Анди? // Україна - бізнес. - 2002. - № 25. - 14-21 черв.
205. Соловьев А.К. Финансовая система государственного пенсионного страхования в России. - М.: Дело, 2001. – 324с.
206. Leo Мох International Pensions law and similar employee benefms. Worcester (Great Britain): Billing Sens Ltd. - 1989. - P. 3.
207. Сивак С. Організаційно-правові основи недержавного пенсійного забезпечення // Право України. - 1999. - № 1. - С.117-120.
208. Положення про Пенсійний фонд України: Затверджене Указом Президента України № 887/2001 від 24 вересня 2001 року.
209. Право социального обеспечения / Под ред. К.Н.Гусова. - М.: Юрид.лит., 2000. – 234с.
210. Сташків Б. Місце права соціального забезпечення в системі права України // Право України. - 2001. - № 11. – С.80-83.
211. Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 26 червня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 37. - Ст.237.
212. Толковый словарь русского языка // Под ред. Д.Н. Ушакова. – т. 1. – М.: Мысль, 1935. – 783 с.
213. Мицкевич А.В. О гарантиях прав и свобод советских граждан в общенародном социалистическом государстве // Советское государство и право. – 1963. – № 8. – С. 21-25.
214. Витрук Н.В. О юридических средствах обеспечения реализации и охраны советских граждан // Правоведение. – 1964. – № 4. – С. 26-30.
215. Советское государственное право / Под ред. А.И. Лепешкина. – М.: Юрид. лит., 1971. – 468 с.
216. Мозохина А.Г. Свобода личности и основные права граждан в социалистических странах Европы. – М.: Наука, 1965. – 211 с.
217. Брянский А.Ф. Роль общественных организаций в осуществлении прав и свобод граждан // Советское государство и право. – 1964. – № 6. – С. 21-24.
218. Смирнов О.В. Природа и сущность права на труд. - М.: Юрид. лит., 1964. – 185 с.
219. Уржинский К.П. Гарантии права на труд. - М.: Юрид. лит., 1984. – 200 с.
220. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. – К: Атіка, 2001.–160 с.
221. Кодекс про адміністративні правопорушення України. – Харків: Вид-во НУВС, 2004 р. – 171 с.
222. Про коригування заробітку для обчислення розміру пенсій: Постанова Кабінету Міністрів України № 1357 від 8 грудня 1997 р. // ЗП Уряду. – 1997. - № 23. – Ст.1743.
223. Про Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні: Указ Президента України № 291/98 від 13 квітня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 25. – Ст. 174.
224. Основні напрямки соціальної політики на період до 2004 p.: Затверджені Указом Президента України № 717 від 24 травня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 18. – Ст. 97.
225. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
226. Кочекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: Изд-во полит. литературы, 1958. – 316 с.
227. Знаменский Г.Л. Хозяйственный механизм и п