ШЕЛУДЯКОВ Роман Сергійович. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ

Краткое описание

ШЕЛУДЯКОВ Роман Сергійович. Назва дисертаційної роботи: "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ
ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ШЕЛУДЯКОВ Роман Сергійович
Прим. № ____
УДК 349.2
ДИСЕРТАЦІЯ
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ
12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення
(081 – Право)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне
джерело
____________________________
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник
доктор юридичних наук, доцент
Івчук Юлія Юріївна,
Київ – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП..............................................................................................................18
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ОСНОВА ТРУДОВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ..................................................27
1.1 Cутність та ознаки трудової діяльності працівників поліції………......27
1.2 Сучасний стан правового регулювання трудової діяльності працівників
поліції………………………………………………………………………….53
Висновки до Розділу 1....................................................................................76
РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИПИ, ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ ТРУДОВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ..................................................79
2.1 Система принципів трудової діяльності працівників поліції………….79
2.2 Мета і завдання трудової діяльності працівників поліції……………...98
2.3 Функції трудової діяльності працівників поліції……………………...113
Висновки до Розділу 2..................................................................................121
РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ..........................124
3.1 Проблеми та шляхи удосконалення правового регулювання трудової
діяльності працівників поліції……………………………………………...124
3.2 Зарубіжний досвід правового регулювання трудової діяльності
працівників поліції: шляхи запозичення в Україну……………………….146
Висновки до Розділу 3..................................................................................166
ВИСНОВКИ...................................................................................................171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..178
ДОДАТКИ......................................................................................................196

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено нове теоретичне вирішення
наукової задачі, яке полягає у з’ясуванні специфіки правового
регулювання трудової діяльності працівників поліції. На підставі
проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та
рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
163
1. Сутність трудової діяльності працівників поліції охоплює: 1)
наявність обмежень у частині зайняття трудовою діяльністю в інших
сферах; 2) виконання кожним працівником поліції своїх трудових
обов’язків задля ефективного здійснення органами поліції суспільно
важливих функцій; 3) наявність у трудовій діяльності працівників
особливих прав, що гарантуються їм роботодавцем, – державою в особі
уповноваженого керівника поліції.
Особливості правового регулювання трудової діяльності працівників
поліції полягають: 1) в особливому порядку добору кадрів на посади
працівників; 2) в особливому порядку проходження служби; 3) в
особливостях робочого часу та часу відпочинку; 4) в особливостях оплати
праці і соціального захисту; 5) в особливостях притягнення до
відповідальності, надання заохочень працівникам поліції.
2. Встановлено, що сучасне правове регулювання трудової
діяльності поліції носить комплексний, але безсистемний характер. Нові
акти МВС і Кабінету Міністрів України, укази Президента, які могли б
повно і всебічно регулювали окремі питання трудової діяльності поліції,
ще не прийняті. Більше того, правові аспекти їх взаємодії носять
субсидіарний характер і наразі не взаємоузгоджені. Тому запропоновано
передбачити окремою постановою Кабінету Міністрів України
інформаційний, субординаційний і координаційний порядки взаємодії
центральних органів виконавчої влади та Президента України в частині
забезпечення правового регулювання діяльності поліції (в тому числі і
трудової).
3. Систему принципів трудової діяльності працівників поліції
становлять наступні групи та принципи:
1) конституційні принципи та принципи трудової діяльності,
визначені Конституцією України, Кодексом законів про працю України, а
також міжнародними нормативно-правовими актами:
164
а) принцип свободи праці на службі в Національній поліції;
б) принцип рівності прав і можливостей та недопущення
дискримінації у трудовій діяльності працівників поліції;
в) принцип заборони примусової служби в Національній поліції;
г) принцип забезпечення належних, безпечних і здорових умов
праці, заробітної плати, не нижчої від визначеної законом;
ґ) принцип захисту від незаконного звільнення;
д) принцип забезпечення достатнього життєвого рівня для
працівника поліції і його сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг,
житло;
2) принципи діяльності поліції, встановлені у нормах Закону
України «Про Національну поліцію»:
а) принцип верховенства права;
б) принцип дотримання прав і свобод людини;
в) принцип законності;
г) принцип відкритості та прозорості;
ґ) принцип політичної нейтральності;
д) принцип взаємодії з населенням на засадах партнерства;
е) принцип безперервності.
4. Метою трудової діяльності працівників поліції є реалізація їх
права заробляти на життя працею та отримувати для цього усі належні
умови шляхом забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і
свобод людини, а також інтересів суспільства та держави, протидії
злочинності, надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги
особам із суворим обмеженням визначеними законом службовими
повноваженнями.
Завданнями трудової діяльності працівників поліції є: 1) матеріальне
забезпечення життєдіяльності працівника поліції та членів його сім’ї;
2) реалізація права особи на працю в органах Національної поліції
165
України; 3) забезпечення публічної безпеки і порядку; 4) охорона прав і
свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 5) протидія
злочинності; 6) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги
особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок
надзвичайних ситуацій її потребують.
5. Трудовій діяльності працівників поліції притаманні наступні
функції: 1) економічна функція; 2) кар’єрна функція; 3) соціально-сервісна
функція; 4) превентивно-профілактична функція; 5) кримінальнопроцесуальна функція; 6) оперативно-розшукова функція; 7) дозвільна
функція; 8) охоронна функція.
6. Запропоновано шляхи вирішення наступних проблем правового
регулювання трудової діяльності працівників поліції: 1) формування
системи організаційно-управлінських відносин трудової діяльності
працівників поліції (як групи проблем, пов’язаних з трудовими відносин)
і відмежування їх від публічних адміністративних відносин. Шлях
вирішення – застосування експансії трудового права; 2) відсутність
наразі у Національній поліції локальних актів преміювання, актів про
порядок призначення грошової допомоги тощо. Шлях вирішення –
передбачити можливість прийняття локальних актів уповноваженими
особами Національної поліції у Законі «Про Національну поліцію»,
прийняти спеціальну інструкцію «Про преміювання працівників поліції»;
3) проблеми суміщення і сумісництва у діяльності працівників поліції
(звужений перелік видів діяльності для сумісництва). Шляхи вирішення:
а) розширення переліку видів діяльності, які може суміщати
поліцейський; б) врегулювання питання віднесення поліції до органу
внутрішніх справ; 4) недостатня врегульованість соціальних гарантій,
житлового і грошового забезпечення, прав членів сімей осіб рядового і
начальницького складу Національної поліції, а також пенсійне
забезпечення осіб рядового і начальницького складу Національної поліції
166
та питання вихідної допомоги при звільненні. Шлях вирішення –
комплексний підхід до всеохоплюючого правового регулювання в цій
частині; 5) недостатній рівень медичного страхування працівників поліції
на випадок нещасного випадку при виконанні своїх обов’язків, реалізації
трудової функції. Вирішити цю проблему можна за рахунок встановлення
рівня медичного страхування на основі договорів страхування, що
укладалися б при прийнятті на службу кожного працівника поліції; 6)
відсутність чіткого механізму звітування працівників поліції перед своїм
роботодавцем – суспільством і державою, що його представляє.
Вирішення даної проблеми вбачається у встановленні механізму
інформування громадськості, електронного контрою перебування на
роботі поліцейського, публічного звітування раз на місяць керівниками;
7) здійснення атестації та переатестації працівників поліції
(невизначеність переходу працівників міліції у поліцію, недостатньо
прозора процедура апеляції). Шляхи вирішення: а) скасування складання
керівником атестаційного листа щодо працівника поліції, який
атестується, у зв’язку із встановленням службової залежності; б)
прийняття доповнення до цього наказу МВС «Про затвердження
Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських», яким
встановити строк розгляду апеляції не більше, ніж 5 робочих днів і право
працівника звернутися з такою апеляцією протягом 30 (тридцяти) днів з
моменту прийняття рішення з приводу атестації.
7. Напрямами запозичення досвіду зарубіжних країн у сфері
правового регулювання трудової діяльності працівників поліції в Україну
є наступні:
− впровадити практику написання збірників для поліцейських, у
яких з врахуванням судової бази, прецедентів, нормативних актів будуть
закріплені правила дій для них у різних ситуаціях здійснення службовотрудових обов’язків – охорони та захисту суспільства й держави;
167
− запровадити координацію та регулювання дій поліції в межах
адміністративних районів, які функціонуватимуть згідно з правовими
положеннями, визначеними національним законодавством, але з
врахуванням особливостей трудової діяльності на даних територіях
працівників поліції;
− реалізувати систему заходів, яка повинна вирішити проблему
удосконалення на національному рівні діяльності поліції, врахувавши
пропозиції громадськості (вдосконалити статтю 89 Закону України «Про
Національну поліцію»);
− змінити положення пункту 3 частини 2 статті 51 Закону України
«Про Національну поліцію» шляхом заміни формулювання «до складу
поліцейської комісії апарату центрального органу управління поліції
повинні входити рекомендовані представники громадськості,
запропоновані Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини»
формулюванням «до складу поліцейської комісії апарату центрального
органу управління поліції повинні входити два представники від
громадськості з бездоганною репутацією, високими професійними та
моральними якостями, які особисто не зацікавлені в результатах
конкурсного відбору, мають досвід у даній сфері і рекомендації
правозахисних організацій»;
− для забезпечення регулювання діяльності поліції вдосконалити
статтю 11 Закону України «Про Національну поліцію», а саме питання про
взаємодію з населенням на засадах партнерства та яким саме чином вона має
проявлятись, адже в Законі не вказано, які саме чинники допоможуть її
реалізувати;
− забезпечити регулювання окремих аспектів діяльності поліції в
Україні нормами права, закріпленими в низці актів спеціалізованого
характеру, а не тільки в Законі України «Про Національну поліцію», тобто
використати у цьому контексті досвід Польщі. Головна суть полягає у
168
внесенні змін та доповнень про діяльність поліції до Кримінальнопроцесуального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення,
а також окремих питань у сфері трудової діяльності працівників поліції,
що будуть закріплені в окремому нормативно-правовому акті;
− доповнити частину 4 статті 13 Закону України «Про Національну
поліцію» в частині науково-дослідних установ, що мають бути
утвореними та функціонувати в її межах, оскільки у даній статті немає
певної конкретизації стосовно того, що потрібно розуміти під «установами
забезпечення» та який їх правовий статус, також не зазначено мету
утворення даних установ;
− у зв’язку з недостатньо високою довірою населення до органів
поліції, роль якої в контролі за діяльністю працівників поліції вкрай
важлива, має бути створена функціональна система співпраці на
локальному рівні поліції з органами влади для координації дій при
дотриманні порядку на конкретній території.