Бонтлаб Василь Васильович Проблеми теорії та практики нормативно-правового регулювання вирішення трудових спорів (конфліктів)

Краткое описание

Бонтлаб Василь Васильович, доцент кафедри конституційного, адміністративного та господарського права юридичного факультету Академія праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України. Назва дисертації: «Проблеми теорії та практики нормативно-правового регулювання вирішення трудових спорів (конфліктів)». Шифр та назва спеціальності 12.00.05 трудове право; право соціального забезпечення. Шифр спеціалізованої ради Д 26.001.46 Київський національний університет імені Тараса Шевченка

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА
ІМ. І. МАЛИНОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
«ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ»
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
БОНТЛАБ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
УДК 349.2
ДИСЕРТАЦІЯ
ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ВИРІШЕННЯ ТРУДОВИХ СПОРІВ (КОНФЛІКТІВ)
Спеціальності 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення
Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________________В. В. Бонтлаб
Науковий консультант –
Костюк Віктор Леонтійович,
доктор юридичних наук, доцент
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1 ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ВИРІШЕННЯ
ТРУДОВИХ СПОРІВ (КОНФЛІКТІВ)....................................................................18
1.1 Історико-правові передумови зародження правового регулювання
вирішення трудових спорів ................................................................................18
1.2 Виникнення та розвиток нормативно-правового регулювання
вирішення трудових спорів (конфліктів) на території українських земель
у дореволюційний період (до 1917 р.) ..............................................................33
1.3 Становлення нормативно-правового регулювання вирішення
трудових спорів (конфліктів) на території українських земель у
радянський період (1917–1991 рр.) ...................................................................47
1.4 Розвиток законодавства про вирішення трудових спорів (конфліктів)
в період незалежності України ..........................................................................61
Висновки до Розділу 1........................................................................................77
РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИРІШЕННЯ
ТРУДОВИХ СПОРІВ (КОНФЛІКТІВ)..........................................................82
2.1 Конституційні засади захисту трудових прав.............................................82
2.2 Право на судовий захист трудових прав......................................................91
2.3 Поняття та ознаки нормативно-правового забезпечення вирішення
трудових спорів (конфліктів) ...........................................................................102
2.4 Класифікація трудових спорів (конфліктів) .............................................114
Висновки до Розділу 2......................................................................................127
РОЗДІЛ 3 НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ВИРІШЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТРУДОВИХ СПОРІВ...................... 130
3.1 Поняття та ознаки нормативно-правового забезпечення вирішення
індивідуальних трудових спорів.......................................................................130
3.2 Нормативно-правове регулювання вирішення трудових спорів у КТС.144
3.3 Нормативно-правове забезпечення вирішення трудових спорів у суді .158
3
3.4 Особливості нормативно-правового забезпечення вирішення спорів
про поновлення на роботі .................................................................................176
3.5 Нормативно-правове забезпечення процедур оскарження рішень
суду в індивідуальних трудових спорах ..........................................................189
Висновки до Розділу 3......................................................................................218
РОЗДІЛ 4 НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ВИРІШЕННЯ КОЛЕКТИВНИХ ТРУДОВИХ СПОРІВ
(КОНФЛІКТІВ)........................................................................................................... 225
4.1 Поняття та ознаки нормативно-правового забезпечення вирішення
колективних трудових спорів (конфліктів).....................................................225
4.2 Нормативно-правове забезпечення вирішення трудових спорів
(конфліктів) примирно-юрисдикційними органами ......................................242
4.3 Нормативно-правове забезпечення права на страйк та механізмів
його реалізації.....................................................................................................263
Висновки до Розділу 4......................................................................................280
РОЗДІЛ 5 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ
НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ
СПОРІВ (КОНФЛІКТІВ) ...............................................................................287
5.1 Міжнародно-правові стандарти вирішення трудових спорів
(конфліктів) ........................................................................................................287
5.2 Тенденції подальшого розвитку законодавства про вирішення
трудових спорів (конфліктів)............................................................................307
5.3 Нормативно-правове регулювання вирішення трудових спорів
(конфліктів) у державах-членах ЄС: напрями запозичення зарубіжного
досвіду у національне трудове законодавство................................................318
Висновки до Розділу 5 .....................................................................................354
ВИСНОВКИ ......................................................................................................358
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .....................................................366
ДОДАТКИ..........................................................................................................412

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й
нове вирішення наукової проблеми, яке полягало в тому, щоб на підставі
аналізу чинного національного законодавства та здобутків у правовій
доктрині, розкрити шляхи вирішення теоретичних та практичних проблем
нормативно-правового регулювання трудових спорів (конфліктів). За
результатами дослідження сформульовано, зокрема, такі висновки:
1. Формування історико-правових передумов правового регулювання
вирішення трудових спорів (конфліктів) у дорадянський період пов’язано із
такими чинниками: 1) виникнення економічних, трудових відносин та ринку
праці; 2) поява перших актів, спрямованих на нормативно-правове
забезпечення вирішення трудових спорів (конфліктів); 3) формування
механізмів правової охорони та захисту трудових прав; 4) поширення
юрисдикції судів на сферу праці; 5) поява юрисдикційних органів у сфері
праці: фабричні (фабрично-заводські) комісії та примирні камери;
6) визначення робітників та адміністрації (власників) підприємств
учасниками примирних процедур; 7) розвиток примирних процедур
вирішення трудових спорів (конфліктів); 8) формування механізмів нагляду
та контролю у сфері праці.
2. Основними етапами правового регулювання вирішення трудових
спорів (конфліктів) у дорадянський період (до 1917 р.) є:
1) 1835–1886 рр. – етап виникнення правового регулювання вирішення
трудових спорів (конфліктів);
2) 1886–1913 рр. – етап утвердження правового регулювання
вирішення трудових спорів (конфліктів);
3) 1913–1917 рр. – етап розвитку правового регулювання вирішення
трудових спорів (конфліктів).
3. З огляду на тенденції правового регулювання відносин у сфері праці
протягом радянської доби, політико-ідеологічні, партійні та інші чинники,
359
правове регулювання вирішення трудових спорів (конфліктів)
характеризується такими етапами:
1) 1-й етап (1917–1922 рр.) – формування радянської моделі правового
регулювання вирішення трудових спорів (конфліктів), ураховуючи
кодифікаційні процеси щодо розвитку трудового законодавства, інституційне
формування юрисдикційних органів у сфері праці;
2) 2-й етап (1922–1937 рр.) – розвиток радянської моделі правового
регулювання вирішення трудових спорів (конфліктів), ураховуючи незначні
демократичні засади розвитку трудового законодавства з поступовою
партійно-політичною формалізацією права на працю та інших трудових прав;
3) 3-й етап (1937–1971 рр.) – становлення радянської моделі правового
регулювання вирішення трудових спорів (конфліктів), ураховуючи процеси
звуження демократичних засад розвитку трудового законодавства,
перетворення права на працю на трудову повинність, становлення правових
механізмів вирішення трудових спорів (конфліктів);
4) 4-й етап (1971–1991 рр.) – модернізація радянської моделі правового
регулювання трудових спорів (конфліктів), удосконалення юрисдикційних
органів та юридичних процедур щодо вирішення трудових спорів
(конфліктів), виділення особливостей розв’язання колективних трудових
спорів (конфліктів).
4. Основними етапами правового регулювання вирішення трудових
спорів (конфліктів) у період незалежності Української держави є:
І етап (1991–1996 рр.) – етап формування демократичних засад
нормативно-правового забезпечення вирішення трудових спорів (конфліктів)
на основі удосконалення успадкованої від радянської доби відповідної
моделі, що супроводжувалося процесом формування системи юрисдикційних
органів та процедур;
ІІ етап (1996–1998 рр.) – етап становлення демократичної,
конституційної моделі нормативно-правового забезпечення вирішення
трудових спорів (конфліктів), зокрема запровадження процедур вирішення
360
трудових спорів (конфліктів), кодифікаційних процесів щодо розвитку
новітнього трудового законодавства, що супроводжувалося процесом
становлення системи юрисдикційних органів та процедур;
ІІІ етап (1998–2016 рр.) – етап становлення процедур вирішення
колективних трудових спорів (конфліктів), удосконалення процедур
вирішення індивідуальних трудових спорів, зокрема механізмів судового
захисту права на працю, інших трудових прав, що супроводжувалося
процесом удосконалення системи юрисдикційних органів та процедур;
ІV етап (2016 р. – дотепер) – етап удосконалення демократичної,
конституційної моделі нормативно-правового забезпечення вирішення
трудових спорів (конфліктів), зокрема продовження кодифікаційних процесів
щодо розвитку новітнього трудового законодавства.
5. Нормативно-правове забезпечення вирішення трудового спору
(конфлікту) – це складна процедура нормативно-правового регулювання
вирішення трудового спору (конфлікту), з метою забезпечення неухильного
дотримання трудових прав суб’єктів правовідносин з питань праці.
6. Основними ознаками нормативно-правового забезпечення
вирішення трудового спору (конфлікту) є: 1) спрямування на дієвість,
ефективність та доступність вирішення трудового спору (конфлікту);
2) сприяння сталості, стабільності права на працю та іншим трудовим
правам; 3) передбачення формування ефективних процедур захисту
трудового права; 4) ґрунтування на принципі верховенства права;
5) передбачення верховенства засад та норм Конституції України;
6) ґрунтування на домінуванні законодавчого регулювання відповідних
питань; 7) домінування юрисдикційних форм та механізмів вирішення
трудового спору (конфлікту); 8) сприяння примирно-юрисдикційних
процедур вирішення трудового спору (конфлікту).
7. Загальними етапами вирішення трудового спору (конфлікту) є:
1) фіксація трудового правопорушення та виникнення трудового спору
(конфлікту); 2) звернення до уповноваженого юрисдикційного органу;
361
3) розгляд трудового спору (конфлікту) та винесення рішення
уповноваженим юрисдикційним органом; 4) застосування процедур
оскарження рішення юрисдикційного органу; 5) виконання рішення
відповідного юрисдикційного органу; 6) здійснення права на страйк.
8. Класифікація трудових спорів (конфліктів) – це науково
обґрунтований процес розподілу трудових спорів (конфліктів) на окремі
категорії, з огляду на їх предметні особливості та інші ознаки.
Основними критеріями класифікації трудових спорів (конфліктів) є:
а) умови та підстави виникнення; б) предмет трудового спору (конфлікту);
в) суб’єктний склад трудового спору (конфлікту); г) рівень нормативноправового забезпечення вирішення трудового спору (конфлікту); ґ) статус
юрисдикційного органу; д) характер юрисдикційного вирішення;
е) процедура юрисдикційного вирішення тощо.
9. Індивідуальний трудовий спір – це неврегульовані розбіжності між
працівником та роботодавцем з питань застосування норм актів трудового
законодавства, актів соціального партнерства, локальних нормативних актів,
трудового договору або встановлення, зміни чи припинення умов праці,
оформлені та передані на розгляд уповноваженого юрисдикційного органу
відповідно та у порядку, передбаченому законодавством.
10. Основними ознаками нормативно-правового забезпечення
вирішення індивідуальних трудових спорів є: 1) пріоритетність
законодавчого регулювання вирішення індивідуальних трудових спорів
(конфліктів); 2) спрямованість на формування сучасних процедур вирішення
індивідуальних трудових спорів (конфліктів); 3) передбачення механізмів
захисту права на працю та інших, тісно пов’язаних із ним прав; 4) наявність
досудових, судових та спеціальних процедур вирішення індивідуальних
трудових спорів (конфліктів).
11. Досудова процедура вирішення індивідуального трудового спору –
це вирішення індивідуального трудового спору, що ініціюється працівником
у КТС на основі принципу верховенства права, шляхом застосування
362
досудових примирних процедур у порядку та на умовах, передбачених
трудовим законодавством.
12. Вирішення індивідуального трудового спору у суді спрямоване на:
1) забезпечення належної правової охорони та захисту трудових прав та
інтересів у суді; 2) забезпечення ефективного функціонування судової гілки
влади; 3) забезпечення професійного, неупередженого, об’єктивного та
справедливого розв’язання трудового спору у суді; 4) здійснення судового
контролю за дотриманням трудових прав та інтересів.
13. Основними ознаками вирішення індивідуального трудового
спору у суді є: спрямування на захист права на працю та інших трудових
прав; передбачення виникнення індивідуального трудового спору,
вирішення якого знаходиться у компетенції суду; передбачення
винесення сторонами індивідуального трудового спору на розгляд суду;
передбачення дотримання встановлення трудо-процесуальних процедур;
передбачення дотримання встановлених цивільно-процесуальних
(адміністративно-процесуальних) процедур; передбачення винесення
судом відповідного рішення; допуск можливості оскарження рішення
суду; передбачення виконання рішення суду у встановленому законом
порядку.
14. Вирішення судом індивідуальних трудових спорів про поновлення
на роботі – це науково обґрунтована система стадій розгляду та вирішення
судом трудових спорів, пов’язаних із поновленням на роботі працівника,
відповідно та у порядку, передбаченому законодавством.
15. Процедура оскарження рішень судів в індивідуальних трудових
спорах спрямована на: 1) ефективний захист права на працю та інших
трудових прав; 2) перевірка законності відповідних рішень судів;
3) винесення справедливих, об’єктивних та неупереджених відповідних
рішень судів; 4) допустимість міжнародної (європейської) перевірки
законності відповідних рішень судів.