АВРАМЕНКО АНАСТАСІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ЩОДО ОБІГУ ТА ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ПРАЦІВНИКА В ТРУДОВОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ : Авраменко АНАСТАСИЯ ВЛАДИМИРОВНА правового регулирования отношений по ОБРАЩЕНИЯ И ЗАЩИТЫ ПЕРСОНАЛЬНЫХ ДАННЫХ РАБОТНИКА В трудовых прав УКРАИНЫ AVRAMENKO ANASTASIYA VOLODYMYRIVNA LEGAL REGULATION OF RELATIONS BETWEEN TURNOVER AND PROTECTION OF PERSONAL DATA OF AN EMPLOYEE IN LABOR LAW OF UKRAINE

Краткое описание

CХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису АВРАМЕНКО АНАСТАСІЯ ВОЛОДИМИРІВНА Прим. № ____ УДК 349.2 ДИСЕРТАЦІЯ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ЩОДО ОБІГУ ТА ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ПРАЦІВНИКА В ТРУДОВОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ 12.00.05 трудове право; право соціального забезпечення (081 Право) Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело __________________________________ (підпис, ініціали та прізвище здобувача) Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Татаренко Галина Вікторівна Київ 2019

ЗМІСТ ВСТУП ..................................................................................................................... 3 РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБІГУ ТА ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ПРАЦІВНИКІВ ........................... 13 1.1 Поняття та ознаки відомостей, що становлять персональні дані працівника .............................................................................................................. 13 1.2 Генезис інституту персональних даних працівника .................................... 24 1.3 Розмежування відносин, пов’язаних з обігом та захистом персональних даних працівників .................................................................................................. 40 1.4 Сучасний стан правового регулювання обігу та захисту персональних даних працівників в Україні ................................................................................. 56 Висновки до розділу 1 ......................................................................................... 66 РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ПРАЦІВНИКІВ ................................................ 72 2.1 Завдання, роль та стадії обігу персональних даних працівників ............... 72 2.2 Правове регулювання збору, зберігання та знищення персональних даних працівників ............................................................................................................. 93 2.3 Шляхи удосконалення вітчизняного законодавства у сфері обігу персональних даних працівників ....................................................................... 110 Висновки до розділу 2 ....................................................................................... 127 РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ПРАЦІВНИКІВ .............................................. 133 3.1 Принципи та функції захисту персональних даних працівників ............. 133 3.2 Характеристика механізму захисту персональних даних працівників в Україні .................................................................................................................. 151 3.3 Зарубіжний досвід захисту персональних даних працівників та можливості його використання в Україні ......................................................... 162 Висновки до розділу 3 ....................................................................................... 178 ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 183 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................... 191 ДОДАТКИ ........................................................................................................... 213

Список литературы

ВИСНОВКИ У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягало у розкритті особливостей правового регулювання відносин щодо обігу та захисту персональних даних працівника в трудовому праві України та на цій основі виробленні пропозицій щодо удосконалення законодавства у відповідній сфері. У роботі було обґрунтовано та визначено наступні наукові положення та висновки. 1. Персональні дані працівника це система відомостей про особу, з якою укладається трудовий договір, що формується, накопичується, зберігається, використовується тощо роботодавцем у порядку, визначеному законодавством, з метою ідентифікації особи працівника, прийняття рішень, пов’язаних з виконанням його трудової функції, зміною або розірванням трудового договору. 2. Структуру персональних даних працівника складають такі групи відомостей про фізичну особу: 1) відомості, які подаються для вирішення питання про прийняття на роботу (до укладення трудового договору); 2) загальні відомості, які подаються при укладені трудового договору незалежно від трудової функції та посади, яку обіймає працівник: паспортні дані, інформація, що міститься у трудовій книжці, картка платника податків (за наявності) та ін.; 3) особливі відомості, що подаються для формування персональних даних працівників окремих категорій: інформація про стан здоров’я, наявність водійських прав тощо; 4) інформація, що накопичуються в процесі роботи працівника: відомості про розмір оплати праці, заохочення та дисциплінарні стягнення, характеристика тощо; 5) відомості, які зберігаються після звільнення працівника (після розірвання трудового договору): всі відомості, які містяться в особовій справі працівника, включаючи ті, що були подані до укладення трудового договору та в процесі виконання трудової функції. 3. Інститут захисту персональних даних працівників в Україні у своєму розвитку пройшов декілька історичних етапів: 1) початок 90-х років ХХ ст. 184 1996 рік починається з прийняття інформаційного законодавства і закінчується закріпленням на конституційному рівні інформаційних прав особи, зокрема права на приватність особистої сфери життя; 2) 1996-2010 рр. від прийняття Конституції України та визначення засадничих принципів обігу інформації про особу до ратифікації Україною Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до неї, а також прийняття спеціальних законів у сфері захисту персональних даних; 3) 2010-2014 рр. від ратифікації Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС; 4) триває з 2014 року. Початок періоду пов’язаний із підписанням Угоди про асоціацію України з ЄС, що покладає на державу зобов’язання щодо приведення законодавчої та інституційної сфери у відповідність до європейських норм та стандартів. 4. Основними видами правовідносин, що виникають у зв’язку із обігом та захистом персональних даних працівника, є інформаційні, адміністративні, цивільні та трудові. Інформаційні правовідносини виникають у зв’язку з такими обставинами: визначенням обсягу та меж інформації, що є конфіденційною інформацією про працівника, обіг якої обмежений відповідно до національного законодавства, а також інформації, на обробку якої працівник має надавати письмову згоду; встановленням поняття та видів інформації, що складає персональні дані працівника, а також допустимого та необхідного обсягу інформації, необхідної роботодавцю для використання найманої праці тощо. Адміністративні правовідносини у сфері обліку та захисту персональних даних працівника виникають у зв’язку із здійсненням державного управління, зокрема щодо формування та реалізації державної інформаційної політики, визначення адміністративних правил та процедур 185 обігу інформації, що складає персональні дані працівника, встановлення адміністративно-правового режиму персональних даних працівника тощо. Цивільні правовідносини у сфері обліку та захисту персональних даних працівника виникають у зв’язку з визначенням персональних даних працівника як особистого немайнового права, що підлягає цивільноправовому захисту тощо. Трудові правовідносини у сфері обліку та захисту персональних даних працівника виникають у зв’язку з наступним: формуванням баз персональних даних працівників, осіб, які мають намір працевлаштувалися, або звільнених працівників; обліком персональних даних працівників з метою забезпечення реалізації ними трудової функції, зокрема обробкою даних, які визначають здатність працівника виконувати певну роботу (інформація про стан здоров’я, рівень освіти, кваліфікацію тощо), обробкою даних, які необхідні для нарахування та виплати заробітної плати та внесків на загальнообов’язкове соціальне страхування, інших персональних даних; вжиттям заходів щодо забезпечення збереження та захисту персональних даних працівника і недопущення їх несанкціонованого розповсюдження та використання (використання спеціальних програмних продуктів, призначення особи, відповідальної за забезпечення захисту персональних даних працівника) тощо. 5. Систему законодавства у сфері регулювання захисту персональних даних працівника становлять акти міжнародного та європейського права, Конституція та закони України, підзаконні нормативно-правові акти організаційно-розпорядчого характеру Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Важливе регулятивне значення мають спеціальні законодавчі акти, які регламентують питання нарахування та виплати працівникам заробітної плати, інших форм винагороди за трудову діяльність, а також різні види соціальних пільг та виплат. Акти організаційнорозпорядчого характеру Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини мають уточнююче, роз’яснювальне значення, що сприяє 186 роботодавцям у визначенні порядку застосування законодавства у сфері захисту персональних даних у правовідносинах, що виникають щодо обігу та захисту персональних даних працівника. 6. Обіг персональних даних працівника це система дій, пов’язаних між собою, що здійснюються з персональними даними працівника у межах кожної стадії розвитку трудових правовідносин, включаючи дотрудову та післятрудову стадії, з метою захисту прав та інтересів роботодавця і працівника, забезпечення реалізації останнім трудової функції, створення умов для соціально-економічного та правового захисту працівника. 7. Завданнями обігу персональних даних працівника на стадії укладення трудового договору є: 1) перевірка достовірності поданої працівником інформації про себе; 2) оформлення документів про прийняття на роботу (наказ про призначення тощо); 3) отримання первинної інформації, необхідної для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, в установі, організації, поставлення працівника на облік до органів соціального страхування, податкового обліку тощо; 4) отримання інформації, необхідної для визначення трудового стажу працівника, що визначає у деяких випадках тривалість відпустки (основної чи право на додаткову), рівень оплати праці; 5) отримання інформації про працівника, яка дає право на податкові, соціальні пільги, створення особливих умов праці тощо. На основній стадії завданнями обігу персональних даних працівника є: 1) захист інформаційної безпеки підприємства та персональних даних працівника; 2) реалізація працівником своїх прав як суб’єктом персональних даних; 3) накопичення інформації про працівника, яка може використовуватися з метою реалізації соціально-економічних, трудових, інших конституційних прав працівником (нарахування та отримання пенсії, переведення на вищу посаду, отримання соціальних та податкових пільг тощо), в тому числі для реалізації таких прав у майбутньому. Завданнями обігу персональних даних колишнього працівника на стадії після звільнення можуть бути: 1) надання колишньому працівнику доступу 187 до своїх персональних даних з метою забезпечення реалізації ним своїх соціально-економічних та інших прав; 2) зберігання відомостей про особу, які можуть бути використанні з метою захисту її прав та інтересів. 8. З метою удосконалення законодавства у сфері захисту персональних даних працівника необхідно доповнити Закон України «Про захист персональних даних» такими положеннями: 1) чутливі персональні дані відомості про фізичну особу конфіденційного характеру, до яких відносяться: прізвище, ім’я, по батькові, адреса її проживання, адреса реєстрації, інші паспортні дані, ідентифікаційний номер фізичної особиплатника податків, інформація про стан здоров’я, походження, національність, релігійні та політичні переконання; 2) на «чутливі» персональні дані розповсюджується режим конфіденційності; обробка «чутливих» персональних даних, крім тих, що визначені статтею 7 цього Закону, допускається при оформленні трудових правовідносин, реалізації трудових та інших соціально-економічних прав особи за її згодою, а також без її згоди виключно в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини; 3) у разі, якщо персональні дані обробляються з метою вступу у трудові правовідносини (укладення трудового договору та подальшого використання найманої праці), то подання особою документів, визначених трудовим законодавством для укладення трудового договору, означає надання такою особою згоди на обробку її персональних даних виключно із вказаною метою. Проект Трудового кодексу України потребує доопрацювання наступним шляхом: закріплення у ст. 21 «Основні права працівника» права на вільний доступ до своїх персональних даних за відповідним запитом; права на знищення конфіденційних даних про себе після звільнення; узгодження положення ст. 28 проекту ТК «Медичний огляд осіб під час прийняття на роботу» із нормою ст. 7 Закону України «Про захист персональних даних» у частині, що стосується заборони обробки даних щодо стану здоров’я особи, зазначивши, що особа має право на збереження 188 конфіденційності про стан здоров’я, а в довідці про проходження медичного огляду має бути зазначено, чи може особа виконувати певну трудову функцію, однак без вказівки на діагноз. 9. Принципи захисту персональних даних працівника: 1) добровільності надання персональних даних особою під час влаштування на роботу; 2) достовірності та повноти інформації, що складає персональні дані працівника; 3) адекватності, достатності та ненадмірності збору та обробки персональних даних працівника; 4) відповідальності роботодавця за стан збереження та забезпечення захисту персональних даних працівника; 5) безперервності забезпечення захисту персональних даних працівника; 6) використання персональних даних працівника роботодавцем виключно з метою забезпечення виконання працівником трудової функції та виконання роботодавцем своїх повноважень; 7) відкритості та прозорості використання роботодавцем персональних даних працівника; 8) чіткості визначення мети збору та використання персональних даних працівника; 9) виключності випадків обмеження прав працівника при обробці його персональних даних. 10. До функцій захисту персональних даних працівника належать: 1) контрольна; 2) охоронна та захисна; 3) інформаційна; 4) соціальноекономічна; 5) превентивна. 11. Механізм захисту персональних даних працівника це система взаємопов’язаних елементів, врегульованих нормами трудового та деяких суміжних галузей права, які забезпечують цілісність та достовірність конференційної інформації про працівника, належний порядок її збирання, зберігання, обробки та використання, недопущення несанкціонованого використання, а також відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями, пов’язаними з обробкою та використанням персональних даних працівника. Структура механізму захисту персональних даних працівника включає такі елементи: 1) норми-приписи, в яких визначається зміст права працівника на захист своїх персональних даних; 2) правозастосовні акти, якими 189 врегульовано порядок обробки та межі використання персональних даних працівника; 3) гарантії захисту персональних даних працівника. 12. Гарантії захисту персональних даних працівника це врегульована нормами трудового права та інших суміжних галузей права система засобів, які забезпечують конфіденційність інформації про працівника, недопущення її несанкціонованого використання, а також дотримання порядку її збирання, обробки, зберігання та використання. Гарантії захисту персональних даних працівника поділяються на дві групи: 1) загальні: встановлення законодавчих вимог та підстав обробки персональних даних працівника; безкоштовний та вільний доступ працівників до своїх персональних даних; функціонування спеціально уповноваженого органу у сфері здійснення контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних; контроль за дотриманням законодавства про захист персональних даних; притягнення до юридичної відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про захист персональних даних; 2) спеціальні: заборона обробки деяких видів персональних даних при укладенні трудового договору з працівником або у процесі виконання ним трудової функції; обов’язковість отримання згоди працівника на додатковий збір інформації про нього, в тому числі з попереднього місця роботи; зобов’язання роботодавця та інших осіб, які мають доступ до персональних даних працівника, забезпечити конфіденційність відомостей, що складають зміст персональних даних, не допускати їх несанкціонованого поширення. 13. Заходами удосконалення інституту захисту персональних даних працівника в Україні на підставі досвіду окремих зарубіжних країн можна назвати доповнення проекту Трудового кодексу України: 1) нормою, у якій доцільно врегулювати інформаційні правовідносини, що виникають між роботодавцем та потенційним працівником до укладення трудового договору, визначити права та обов’язки сторін у цих правовідносинах; 2) окремою главою, присвяченою захисту персональних даних працівника, 190 включивши до неї статті про загальні умови використання персональних даних працівника, права працівника у цій сфері, гарантії захисту персональних даних працівника, відповідальність за порушення норм про захист персональних даних працівника; 3) обов’язком роботодавця визначати у локальних актах правилах внутрішнього трудового розпорядку, колективних та трудових договорах спеціальні правила обігу персональних даних працівника, у тому числі тих, що стосуються здійснення відеоспостереження на робочому місці, способу зберігання персональних даних працівника, встановлення операторів, які здійснюють захист персональних даних в інформаційно-комунікативних мережах.