АДАПТАЦІЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В СФЕРІ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ :

Краткое описание

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

ТЕЛИЧКО ОКСАНА АНАТОЛІЇВНА

УДК: 349.22

АДАПТАЦІЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
В СФЕРІ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ

12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент
ІВЧУК Ю.Ю.

ЛУГАНСЬК – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………….…3
ВСТУП……………….………………………........………….………………….4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ АДАПТАЦІЇ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ – СКЛАДОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ……………………………………………..................................13
1.1. Передумови адаптації законодавства України до стандартів
Європейського Союзу…………………………………………………13
1.2. Загальна характеристика регулювання охорони праці в
Європейському Союзі та міжнародний досвід………………………36
Висновки до розділу 1…………………………………………………50
РОЗДІЛ 2. ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ В СФЕРІ ОХОРОНИ
ПРАЦІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ………………………....…......52
2.1. Законодавство Європейського Союзу щодо охорони
праці………………………………………………………………….…52
2.2. Проблеми сучасного стану нормативно-правового
регулювання охорони праці в Україні…………………......................79
Висновки до розділу 2………………………………………….…...…96
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ АДАПТАЦІЇ ТРУДОВОГО
ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ……………….....100
3.1. Основні напрямки адаптації національного законодавства з
охорони праці до стандартів Європейського Союзу…………….…100
3.2. Адаптація трудового законодавства України у сфері охорони
праці окремих категорій працівників до стандартів
Європейського Союзу…………………………………….……….…119
Висновки до розділу 3………………………………………………..152
ВИСНОВКИ............………………...…………...............................................158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................165

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЄЕС – Європейське Економічне Співтовариство
ЄК – Європейська Комісія
ЄС – Європейський Союз
ЄСХ – Європейська соціальна хартія
ЄСХп – Європейська соціальна хартія (переглянута)
КЗпП України – Кодекс законів про працю України
КМУ – Кабінет Міністрів України
МОП – Міжнародна Організація Праці
ОБСЄ – Організація з безпеки і співробітництва в Європі
ПАРЄ – Парламентська Асамблея Ради Європи
РЄ – Рада Європи
СОТ – Світова організація торгівлі
УПС – Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами

ВСТУП
Актуальність теми. Згідно з Законом України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 18 березня 2004 р. адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу, що, у свою чергу, є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики. Такий процес адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу полягає у його зближенні із сучасною європейською системою права та передбачає реформування вітчизняної правової системи й поступове приведення до відповідності із європейськими стандартами законодавства в усіх сферах, у тому числі, законодавства про охорону праці.
Питання охорони й захисту праці людини трансформувалось із суто внутрішнього кожної держави у міжнародну проблему. Виникла потреба у створенні міжнародно-правових стандартів у сфері охорони праці, які відображені у низці важливих міжнародно-правових актів, що встановлюють загальнолюдські стандарти прав та інтересів особи, визначають той рівень, який повинна забезпечити кожна держава, у тому числі, у такій важливій сфері державного й громадського життя як охорона праці.
Підвищення рівня охорони праці та промислової безпеки, запобігання аваріям і нещасним випадкам на виробництві, посилення профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності вимагає подальшого адаптування нормативно-правових актів до європейського й міжнародного законодавства, а також використання світового науково-практичного досвіду й поглиблення міжнародного співробітництва у сфері охорони праці.
Необхідність упровадження змін до чинного законодавства ґрунтується не тільки на орієнтації України в бік ЄС, а й на тому факті, що воно та його принципи не завжди відповідають сучасним реаліям і фактично не забезпечують створення законодавчих засад цілковитої безпеки й захисту здоров’я працівників.
Забезпечення відповідного й ефективного розвитку системи охорони праці на державному рівні та дійове її впровадження на рівні кожного окремого підприємства та галузі промисловості дає змогу створити безпечні й нешкідливі умови праці для працівників через запобігання професійним захворюванням, травмуванням, подовження періоду активної працездатності працівників тощо. Для впровадження нормативних актів у сфері охорони праці та промислової безпеки, а також поліпшення дієвості цих положень особливо важливою є гармонійна, скоординована й ефективна співпраця структур, задіяних у системі охорони праці, інтерактивна взаємодія з роботодавцями та працівниками, заходи щодо роз’яснення та поширення положень, котрі стосуються безпечної життєдіяльності працівника в умовах виробничого середовища.
У радянський період питання охорони праці в науці трудового права знайшли свої відображення у працях М.Г. Александрова, О.А. Абрамової, М.Й. Бару, С.А. Голощапова, С.О. Іванова, Л.Г. Коняхіна, Р.З. Лівшиця, Н.О. Муцинової, Ю.П. Орловського, В.І. Семенкова.
Питання регулювання відносин у сфері охорони праці в сучасних умовах та адаптація національного законодавства до міжнародного розглядалися в роботах таких учених, як Н.Б. Болотіна, П.О. Ізуїта, В.В. Жернаков, І.О.Лаврінчук, Л.І. Лазор, С.Г. Приходько, О.І. Процевський, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишева, М.М. Федьков, І.І. Шамшина, О.М. Ярошенко та ін.
Не зменшуючи значення та наукову цінність указаних робіт, необхідно зазначити, що комплексного дослідження питання адаптації трудового законодавства України в царині охорони праці до європейських стандартів ще не проводилось.
Проведення подальшої кодифікації трудового законодавства України з урахуванням процесу євроінтеграції викликає необхідність проаналізувати чинне законодавство, норми проекту Трудового кодексу України, що регулюють питання охорони праці працівників, щодо відповідності нормам законодавства Європейського Союзу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення особливостей процесу адаптації трудового законодавства України в сфері охорони праці працівників до європейських стандартів, а також проведення порівняльного аналізу національного трудового законодавства в розглядуваній царині до стандартів ЄС, впровадження конкретних практичних рекомендацій і наукових пропозицій щодо вдосконалення трудового законодавства.
Відповідно до поставленої мети в дисертації необхідно вирішити наступні основні задачі:
– визначити передумови адаптації законодавства України до стандартів Європейського Союзу та її об’єктивну необхідність;
– розкрити зміст та особливості регулювання охорони праці працівників у трудовому законодавстві ЄС;
– визначити та уточнити поняття “стандарт” в сфері охорони праці;
– виокремити стандарти в сфері охорони праці працівників на підставі аналізу законодавства Європейського Союзу та чинного українського законодавства;
– окреслити проблемні питання щодо охорони праці за законодавством України, зокрема, з питань умов праці;
– визначити основні напрямки адаптації національного законодавства з охорони праці до стандартів Європейського Союзу;
– розробити пропозиції щодо вдосконалення трудового законодавства України щодо окремих категорій працівників із стандартами ЄС.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини у сфері адаптації чинного національного трудового законодавства до законодавства Європейського Союзу в царині охорони праці.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють охорону праці в Україні та європейські стандарти в цій сфері.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертації послужила сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Для одержання найбільш повних і достовірних результатів комплексно використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. На всіх етапах дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання, як: діалектичний, формально-юридичний, статистичний, структурно-логічний, порівняльно-правовий та інші. За допомогою діалектичного методу поглиблено понятійний апарат, визначено сутність та особливості правового регулювання охорони праці (підрозділи 1.1, 1.2). Формально-юридичний застосовано для аналізу існуючої системи правових норм, які регулюють питання з охорони праці трудівників (підрозділи 2.1, 3.1), що у комплексі з методом логічного аналізу дозволило окреслити напрямки з удосконалення законодавства у розглядуваній сфері. Порівняльно-правовий і формально-логічний були застосовані в процесі аналізу юридичних норм з метою встановлення відповідності трудового законодавства України європейським стандартам і запропонувати рекомендації щодо запозичення європейського досвіду у процесі вдосконалення законодавства України (підрозділи 2.2; 3.2).
Теоретичні підвалини дослідження склали праці правознавців із загальної теорії держави і права, трудового, міжнародного, конституційного права, інших галузей наук, а також публікації зарубіжних науковців. Висновки дисертації ґрунтуються на положеннях Конституції, законів України, нормативних актів Кабінету Міністрів України, міжнародно-правових актів, нормативних актів і документів, котрі регулюють діяльність органів виконавчої влади щодо адаптації законодавства України у сфері охорони праці до законодавства Європейського Союзу, на аналізі чинного трудового законодавства, практики його застосування, досягнень науки трудового, цивільного права й інших галузей юридичної науки України та країн Європейського Союзу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших робіт в українській правовій науці, в якій всебічно й комплексно досліджено теоретичні й практичні проблеми адаптації трудового законодавства України до європейських стандартів.
У результаті проведеної роботи сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем:
Вперше:
– зроблено висновок, що первинне законодавство Європейського Союзу в загальних рисах окреслює напрямок політики держав-членів у сфері охорони праці. Відмінність широкого кола вторинного законодавства ЄС полягає в установленні певних вимог до норм з охорони праці працівників та її реалізації;
– на підставі аналізу норм вторинного законодавства ЄС у сфері охорони праці було зроблено висновок, що воно поділяється на дві групи. До першої відносяться заходи, прийняті у виконання основної Директиви №89/391/ЄЕС “Про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки і охорони здоров’я працівників під час роботи” від 12 червня 1989 р., яка містить основні положення про організацію охорони безпеки праці на робочому місці. До іншої – Директиви, які прямо спрямовані на захист працівників і врегулювання взаємовідносин роботодавець-працівник;
– вноситься пропозиція у ст. 1 “Визначення понять і термінів” Закону України “Про охорону праці” закріпити визначення: “державні стандарти в сфері охорони праці – законодавчо встановлені обов’язкові та рекомендовані вимоги затверджені спеціальними уповноваженими органами виконавчої влади, які спрямовані на захист життя та здоров’я працівника під час виконання його трудових обов’язків”;
– обґрунтована необхідність закріплення в Законі України “Про охорону праці” визначення: “виробничий стрес – психологічний дискомфорт, який виник у працівника внаслідок тривалого підвищеного розумового або фізіологічного навантаження, що може стати причиною виникнення нещасного випадку на виробництві та підставою для розвитку професійного захворювання”;
Удосконалено:
– положення щодо покращення умов з безпеки й охорони здоров’я на робочому місці. Для впровадження заходів щодо покращення умов з питань охорони праці пропонується передбачити в ст. 13 “Управління охороною праці та обов'язки роботодавця” Закону України “Про охорону праці” додатковий пункт, який необхідно викласти у наступній редакції: “розглядає пропозиції працівників та/або їх представників щодо покращення умов, що стосуються безпеки й охорони здоров’я на робочому місці з подальшою письмовою відповіддю в 10 денний строк”;
– положення щодо відмови працівників від виконання своїх обов’язків у разі реальної загрози їх життю та здоров’ю, а тому запропоновано доповнити ст. 163 КЗпП України “Видача спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту” ч. 3 наступного змісту: “Відсутність спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального та колективного захисту у випадках, коли їх наявність передбачено у нормативному порядку, є реальною загрозою здоров’ю даного працівника і в силу цього робота здійснюватися не може”.
Дістало подальший розвиток:
– пропозиція доповнити ст. 66 КЗпП України частиною, яка б регламентувала не тільки тривалість загальної перерви (обідня перерва), а й установлювала гарантії працівникам, які постійно працюють з екранами оптичних приладів, право на короткотривалу перерву в 5 хвилин на кожну годину фактичної праці;
– положення про необхідність доповнити ст. 169 КЗпП України “Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій” ч. 3 та викласти її в наступній редакції: “Працівникам, до яких у встановленому законодавством порядку застосовувався спеціальний медичний нагляд, повинен надаватись медичний нагляд і після завершення трудових відносин протягом одного календарного року за власним бажанням працівника”.
– на підставі порівняльного аналізу національного українського законодавства з нормами Директиви 94/33/ЄС “Про захист працюючої молоді” запропоновано доповнити ст. 188 КЗпП України частиною яка б містила наступне визначення: “Легка робота означає будь-яку працю, яка не є шкідливою для безпеки, здоров’я або розвитку молоді, та не перешкоджає навчанню в школі, участі в програмах професійного направлення або навчання, які затверджені компетентними органами, або на їх здатність отримувати користь від навчання”.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення, висновки і пропозиції проведеного дослідження можуть бути використані:
а) у науково-дослідній сфері – для подальшого дослідження теоретичних і практичних проблем адаптації трудового законодавства України до законодавства ЄС;
б) у правотворчості – для вдосконалення чинного трудового законодавства та розробки нових нормативно-правових актів Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, Міністерством юстиції України, Комітетом з питань Європейської інтеграції та іншими органами, які здійснюють гармонізацію законодавства України із законодавством Європейського Союзу;
в) у навчальному процесі – під час написання науково-практичних посібників з адаптації законодавства, підготовки підручників і практикумів з курсів “Трудове право України”, “Охорона праці”, у викладанні відповідних навчальних дисциплін;
г) у сфері міжнародного співробітництва – у діяльності урядових та інших делегацій, постійних представників України в ЄС та в інших європейських інтеграційних структурах щодо охорони прав і свобод громадян.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в рукописі, обговорені, схвалені й рекомендовані до захисту кафедрою правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Основні теоретичні положення дисертації й рекомендації автора оприлюднені в доповідях і повідомленнях на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Луганськ, 21–22 квітня 2011 р.), «Проблеми реформування національного законодавства в умовах адміністративної реформи» (м. Київ, 31січня 2011р.), та «Держава і право: проблеми становлення і стратегії розвитку» (м. Суми, 21-22 травня 2011 року).
Публікації. Теоретичні здобутки й висновки, сформульовані в дисертаційній роботі, знайшли відбиття в 9 наукових працях: 6 статтях, опубліковані у фахових виданнях, та 3 тезах доповідей на зазначених конференціях, опублікованих у збірниках.
Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, 3-х розділів, що містять 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 184 сторінки. Список використаних джерел складається із 193 найменувань і займає 20 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дослідження, виконаного на основі аналізу національного законодавства України, норм проекту Трудового кодексу України та їх порівняння з нормами трудового права Європейського Союзу щодо охорони праці працівників, теоретичного осмислення чисельних наукових праць у галузі трудового права, зокрема охорони праці, сформульовано ряд висновків, пропозицій спрямованих на вдосконалення українського законодавства в досліджуваній сфері з урахуванням необхідності адаптації законодавства України до європейських стандартів. Основні теоретичні та практичні висновки дисертаційної роботи наступні.
1. Більшість норм трудового права Європейського Союзу щодо охорони праці працівників закріплено у його вторинному законодавстві, а саме у директивах щодо оплати праці, масових звільнень, прав працівників при банкрутствах та передачі компаній, договірних зобов’язань щодо отримання інформації тощо.
2. Детальний аналіз норм вторинного законодавства ЄС дав змогу зробити висновок, що воно не тільки встановлює певні вимоги до норм з охорони праці працівників, а й у свою чергу поділяється на декілька груп. Їх відмінність характеризується тільки у факті деталізованої спрямованості таких норм. Так, перша група встановлює заходи щодо організації охорони безпеки праці на робочому місці, а інша – не тільки регулює своїми нормами взаємодію між роботодавцем і працівником, а й містить норми щодо реалізації прав працівників на безпечні та нешкідливі умови праці.
3. Реалізація нових норм трудового законодавства, сформованих під впливом процесу адаптації, не є остаточним процесом, адже повинен розпочатись ще один етап – постійний моніторинг щодо зміни законодавства ЄС. Вважаємо, що моніторинг аналізу громадської думки та інформації, оприлюдненої у засобах масової інформації щодо охорони праці, підготовка пропозицій з урахуванням такої інформації під час формування та реалізації державної політики в сфері охорони праці буде сприяти мобільному реагуванню суб’єкта законодавчої ініціативи щодо розробки та прийняття нових нормативно-правових актів мета яких буде вдосконалення трудового права.
4. З метою покращення ситуації з охорони праці працівників, які постійно працюють за екранами оптичних приладів і наданням додаткових гарантій для них, вважаємо необхідним у Постанові КМ України №1662 “Про затвердження переліку професійних захворювань” від 8 листопада 2000 р. замінити причину професійного захворювання (“коректорська робота з оптичними приладами”) на визначення “усі види робіт з оптичними приладами”.
5. На підставі детального аналізу норм одного з центральних законодавчих актів у сфері охорони праці працівників – Закону України “Про охорону праці” було зроблено низку наступних практичних пропозицій щодо його подальшого вдосконалення з урахуванням процесу адаптації національного українського законодавства до законодавства ЄС:
а) пропонуємо доповнити ст. 1 Закону “Визначення понять і термінів” терміном “державні стандарти в сфері охорони праці – законодавчо встановлені обов’язкові та рекомендовані вимоги затверджені спеціальними уповноваженими органами виконавчої влади, які спрямовані на захист життя та здоров’я працівника під час виконання його трудових обов’язків”;
б) пропонуємо ч. 2 ст. 5 Закону доповнити нормою, згідно з якою роботодавець повинен надати працівникові відомості не тільки щодо умови користування певним обладнанням, а й інформацію щодо вірогідних поломок, висновків, зроблених на підставі накопиченого досвіду застосування обладнання;
в) для впровадження заходів щодо покращення умов з питань охорони праці у чинному національному законодавстві пропонуємо передбачити в ст. 13 “Управління охороною праці та обов'язки роботодавця” Закону додатковий пункт, який необхідно викласти у наступній редакції: “розглядає пропозиції працівників та/або їх представників щодо покращення умов, що стосуються безпеки й охорони здоров’я на робочому місці з подальшою письмовою відповіддю в 10 денний термін;”;
г) з метою приведення національного законодавства України у відповідність з нормами права Європейського Союзу необхідно законодавчо закріпити визначення поняття “виробничий стрес” у Законі, а саме: “виробничий стрес – психологічний дискомфорт, який виник у працівника внаслідок тривалого підвищеного розумового або фізіологічного навантаження, що може стати причиною виникнення нещасного випадку на виробництві та підставою для розвитку професійного захворювання”.
6. На підставі порівняльного аналізу норм Кодексу законів про працю України із європейськими стандартами було зроблено наступні висновки та практичні пропозиції щодо вдосконалення зазначеного акту:
1) положення щодо обов’язку власника або уповноваженого ним органу організовувати проведення медичних оглядів працівників (ст. 169 КЗпП) не відповідають вимогам ст. 5 Директиви № 91/383/ЄЕС “Про доповнення заходів зі сприяння покращенню безпеки та охорони праці працівників з фіксованим терміном працевлаштування або тимчасовим працевлаштуванням” у частині, що стосується вимоги до роботодавця забезпечити проведення відповідного медичного нагляду й після завершення трудових відносин такого працівника. Проведення такого огляду – додаткова гарантія для працівників, адже на практиці може виникнути ситуація, коли наслідки негативних умов праці можуть відобразитись на погіршенні здоров’я працівника тільки протягом певного часу. Доцільно доповнити ст. 169 КЗпП України ч. 3 та викласти її в наступній редакції: “Працівникам, до яких у встановленому законодавством порядку застосовувався спеціальний медичний нагляд, повинен надаватись медичний нагляд і після завершення трудових відносин протягом одного календарного року за власним бажанням працівника”;
2) у числі загальних прав працівників у сфері охорони праці чинне українське законодавство передбачає можливість відмови працівників від виконання своїх обов’язків у разі реальної загрози їх життю та здоров’ю, а тому буде логічним доповнити ст. 163 КЗпП України ч. 3 наступного змісту: “Відсутність спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального та колективного захисту у випадках, коли їх наявність передбачено в нормативному порядку, є реальною загрозою здоров’ю даного працівника і в силу цього робота здійснюватися не може”;
3) пропонується ст. 66 КЗпП України доповнити частиною, яка б регламентувала не тільки тривалість загальної перерви (обідня перерва), а й установлювала гарантії працівникам, які постійно працюють з екранами оптичних приладів, право на короткотривалу перерву в 5 хвилин на кожну годину фактичної праці.
Таким чином, будуть враховані реалії сьогодення, коли розвиток комп’ютерної та іншої техніки у ряді випадків може випереджати створення відповідних правил з охорони праці.
7. На підставі порівняльного аналізу норм проекту Трудового кодексу України було зроблені наступні висновки та практичні пропозиції щодо вдосконалення зазначеного акту:
а) з метою приведення національного законодавства України у відповідність з європейськими стандартами, пропонуємо п. 10 ст. 21 “Основні права працівника” Книги першої “Загальні положення” проекту Трудового кодексу України викласти в наступній редакції: “10) право на належні, безпечні й здорові умови праці на основному робочому місці, або під час виконання тимчасової роботи на іншому підприємстві, включаючи право на отримання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на основному робочому місці, або під час виконання тимчасової роботи на іншому підприємстві, а також право на відмову від виконання роботи в умовах, що не відповідають вимогам охорони праці;”;
б) вважаємо, що саме атестація робочих місць за умовами праці дозволить зробити об’єктивну оцінку робочих місць і забезпечити виконання власником його суб’єктивного обов’язку надати робоче місце з безпечними і нешкідливими умовами кожному працівнику. Тому нормативний припис про обов’язкове проведення атестації робочих місць за умовами праці буде своєчасним і прогресивним. Актуальним завданням правового регулювання охорони праці на сучасному етапі є розробка та нормативне закріплення порядку обов’язкової періодичної атестації робочих місць за умовами праці на всіх підприємствах, незалежно від форми власності та виду діяльності, з урахуванням сучасних економічних реалій.
Після кожної періодичної атестації робочого місця за умовами праці, працівнику також повинна надаватися письмова інформація про результати цієї атестації. Вважаємо за доцільне встановити таку норму у Главі 9 “Охорона праці” нового Трудового кодексу України;
в) принцип рівності чоловіків і жінок у сфері праці не закріплюється у чинному КЗпП України та інших законодавчих актах з питань праці. У новому Трудовому кодексі України необхідно запровадити окремий розділ “Рівне ставлення до жінок і чоловіків” і закріпити досягнення стандартів ЄС у цій сфері, зокрема, передбачити такі принципи, як: рівного ставлення до чоловіків і жінок при прийомі на роботу; рівної можливості та рівне ставлення при вирішенні питань щодо працевлаштування та професії без дискримінації за ознакою статі, професійної освіти, просуванню по службі.
8. Критичний аналіз інших законодавчих актів України, які відносяться до розглядуваної сфери надав можливість зробити наступні наукові висновки:
1) пропонуємо внести доповнення у ч. 3 ст. 21 Закону України “Про оплату праці” включивши у вичерпний перелік підстав, за яких заборонено будь-яке зниження розмірів оплати праці, – вік працівника. Таке доповнення надасть додаткові гарантії можливості судового захисту прав неповнолітніх на справедливу оплату праці;
2) необхідно в українському законодавстві закріпити термін “легка праця”, що посилить гарантії захисту трудових прав молоді, зокрема з охорони праці, а тому доцільно доповнити ст. 188 КЗпП України частиною яку необхідно викласти в наступній редакції: “Легка робота означає будь-яку працю, яка не є шкідливою для безпеки, здоров’я або розвитку молоді, та не перешкоджає навчанню в школі, участі в програмах професійного направлення або навчання, які затверджені компетентними органами, або на їх здатність отримувати користь від навчання”;
3) на підставі аналізу законодавства ЄС було зроблено висновок, що питання статевої дискримінації були найбільш розробленими і тому державам-членам ЄС було легше досягти згоди, ніж з інших питань соціальної політики. Вважаємо, факт наявності дискримінаційних проявів, приміром, до осіб з фізичними вадами, негативно впливає на дотримання працівниками правил з охорони праці.
Отже, доцільно закріпити у національному законодавстві визначення “дискримінація стосовно осіб з інвалідністю”. З цією метою необхідно передбачити в Законі України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” наступне визначення: “Дискримінацією за ознаками інвалідності вважається будь-яке обмеження з причини інвалідності, метою або результатом якого є применшення або заперечення реалізації або здійснення нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, цивільній чи будь-який іншій сфері”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Офіційний портал Європейського Союзу // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://europa.eu.
2. Денисов В. Наближення національного законодавства до права Європейського Союзу – досвід нових членів / В. Денисов // Юрид. журнал. – 2005. – № 10. – С. 14 – 17.
3. Акти європейського права: короткий довідник / Ін-т зак-ва ВР України / за заг. ред. В.М. Литвина. – К. : Парламент. вид-во, 2004. – 255 с.
4. Україна – шлях до Європи: довідк.-інформ. вид. / за ред. Т.О. Михайлівської. – Миколаїв: Без вид-ва, 2007. – 25 с.
5. Європейський простір. Портал проєвропейського громадянського суспільства України // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://eu.prostir.ua/view/5191.html.
6. Опришко В.Ф. Міжнародне економічне співробітництво України: проблеми правового забезпечення / В.Ф. Опришко // Зак-во України: пробл. вдосконалення: зб. наук. праць. – К. : Ін-т зак-ва ВР України, 2001. – Вип. 7. – С. 23 – 39.
7. Хартия Европейского Союза об основных правах: комментар. / отв. ред. С.Ю. Кашкин. – М. : Юриспруденция, 2001. – 208 с.
8. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. / Междунар. акты о прав. чел-ка: сб. документов. – М. : Изд. группа НОРМА – ИНФРА. – 2000. – С. 539 – 551.
9. Про затвердження Державної програми стандартизації на 2006-2010 роки: пост. КМ України // Офіц. вісник України. – 2006. – № 9. – Ст. 87.
10. Про стандартизацію: Закон України вiд 17.05.2001 р., №2408-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 31. – Ст. 145.
11. Рабінович П.М. Права людини і громадянина: навч. посібн. / П.М. Рабінович, М.І. Хавронюк. – К. : Атіка. 2004. – 464 с.
12. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р., №2694-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.
13. Чалий В. Куди веде Україну «дорожня карта» євроінтеграції / В. Чалий, М. Пашков // Дзеркало тижня. – 2007. – № 10 (639). – С. 5 – 6.
14. Петров Р. Поняття “acquis communautaire” у праві Європейського Союзу / Р. Петров // Право України. – 2003. – № 9. – С. 142 – 146.
15. Договір про створення Європейського економічного співтовариства від 25 березня 1957 року // Офіційний журнал C 325 від 24.12.2002 р. – С. 15.
16. Муравйов В. Гармонізація законодавства як феномен європейської інтеграції / В. Муравйов // Законотворчість. Проблеми гармонізації зак-ва України з міжнар. та європ. правом: зб. наук.-практ. матеріалів. – Вип. 4. – К. : ТОВ АТОПОЛінк, 2005. – С. 17 – 23.
17. Шемшученко Ю.С. Гармонізація законодавства України з міжнародним і Європейським правом / Ю.С. Шемшученко // Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем: матер. міжнар. наук. конф. 17-20 жовт. 2000 р. – К., 2000. – 405 с.
18. Законотворчість: словник термінів і понять з міжнародного та європейського права / Ін-т зак-ва ВР України; Укр.-європ. консультант. центр з питань зак-ва (UEPLAC); Укр. школа законотворчості Ін-ту зак-ва ВР України / за ред. В.О. Зайчука. – К., 2005. – 160 с.
19. Словник іншомовних слів / за ред. О.С. Мельничука. – К.: Рад. енцикл., 1974. – 775 с.
20. Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України вiд 21.11.2002 р., № 228-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003.– №3. – Ст. 12.
21. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України вiд 18.03.2004 p., № 1629-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2004.– № 29. – Ст. 367.
22. Бахирин А.Б. Большой юридический энциклопедический словарь / А.Б. Бахирин. – М. : Книжный мир, 2002. – 720 с.
23. Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: пост. КМ вiд 16.08.1999 р., № 1496 // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 33. – Ст. 168.
24. Савельєв Є. Передумови поглиблення і прискорення європейської інтеграції України / Є. Савельєв // Журнал європ. екон. (укр.). – 2006. – № 2. – C. 111 – 119.
25. Організація з безпеки і співробітництва в Європі // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://www.osce.org.
26. Хартія Європейської безпеки вiд 19.11.1999 р. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
27. Про приєднання України до Статуту Ради Європи: Закон України вiд 31.10.1995 р., №398/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 38. – Ст. 287.
28. Урядовий кур’єр. – 2003. –17 травня.
29. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19.06.2003 р., № 964-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
30. Омельченко О.Л. Адаптація трудового законодавства України до законодавства Європейського Союзу: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / О.Л. Омельченко – К., 2010. – 185 с.
31. Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право: учебн. / И.Я. Киселев. – М. : Дело, 1999. – 728 с.
32. Вступ до права Європейського Союзу: навч. посіб. / [Р.А. Петров, А.О. Вакуленко, З.Й. Опейда, Д.Е. Федорчук]; Донец. нац. ун-т. – Донецьк : Новий Мир, 2001. – 248 c.
33. Кернз, Волтер. Вступ до права Європейского Союзу: навч. посіб. / [наук. ред. С.В. Ісакович, А.С. Метюшев; пер. з англ. В.С. Ісаковича]. – К. : Тов-во “Знання”, КОО, 2002. – 381с.
34. Договір про заснування Європейського Співтовариства // Констит. акти ЄС – Ч. 1. – К. : Юстиніан, 2005. – С. 45 – 180.
35. Фосс Ю. Процессы гармонизации права / Ю. Фосс // Колізії у зак-ві України: проблеми теорії і практики: матер. міжнар. наук.-практ. конф. – К. : ГЕНЕЗА, 1996. – С. 75 – 78.
36. Фалалєєва Л.Г. Правові аспекти становлення та розвитку виконавчих органів Європейського Союзу: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.11. / Л.Г. Фалалєєва. – Ін-т міжнар. відносин Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. – Київ, 2003. – 227 с.
37. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу: Указ Президента України від 11.06.1998 р. // Уряд. кур’єр. – 1998. – 18 червня.
38. Електронна система документації з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://eurodocs.sdla.gov.ua/DocumentView/tabid/28/ Group_id/792322/Default.asx
39. Словник-довідник Європейського Союзу / упор. М. Марченко. – К.: К.І.С, 2006. – 140 с.
40. Зеркалов Д. Стан безпеки праці в світі / Д. Зеркалов // Охорона праці. – № 11. – 2008. – 54 с.
41. Керб Л.П. Основи охорони праці: навч. посібн. / Л.П. Керб. – К.: КНЕУ, 2003. – 215 с.
42. Кузнецов Г. Базовий принцип зацікавленості: Європейська модель економічного стимулювання охорони праці / Г. Кузнецов // Інформ. бюл. з охорони праці. – 2001. – № 2. – 68 c.
43. Prevention of industrial disasters. Op. cit. – P. 13.
44. Васильев Д.И. Представительные органы работников в сфере техники безопасности и гигиены труда на предприятиях ведущих стран мира / Д.И. Васильев, А.А. Силин // Труд за рубежом. – 1996. –№ 4. – С. 96 – 113.
45. Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами. – № XVI. – М., 1957. – 145 с.
46. Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06.2004 р., № 1906-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
47. Конвенція Міжнародної організації праці №159 “Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів” від 1983 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 25. – Ст. 175.
48. Конвенція Міжнародної організації праці № 81 “Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі” від 1947 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 1. – Ст. 11.
49. Конвенція Міжнародної організації праці № 129 “Про інспекцію праці в сільському господарстві” 1969 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 1. – Ст. 12.
50. Конвенція Міжнародної організації праці “Про запобігання великим промисловим аваріям” вiд 22.06.1993 р., № 174 // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
51. Конвенція Міжнародної організації праці “Про безпеку та гігієну праці в шахтах” вiд 22.06.1995 р., № 176. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
52. Конвенція Міжнародної організації праці “Про безпеку та гігієну праці та виробниче середовище” вiд 22.06.1981 р., № 155 // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
53. Конвенція Міжнародної організації праці “Про служби гігієни праці” вiд 26.06.1985 р., № 161 // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
54. Marhold F. Auswirkungen des Europäischen Wirtschaftsrechts auf die Sozialversicherung / E. Theurl (Hrsg). Der Sozialstaat an der Jahrtausendwende. Analysen und Perspektiven. – Heidelberg: Physia Verl., 2001. – S. 235 – 246.
55. Головко О.І. Функції та компетенція органів Європейського Союзу у сфері соціальної політики: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.11 / О.І. Головко. – Львів. нац. ун-т. – Львів, 2003. – 195 с.
56. Трудове право України. Академічний курс: підручн. / [А.Ю. Бабаскін, Ю.В. Баранюк, С.В. Дріжчана, І.В. Зуб, Д.О. Карпенко]: / за заг. ред. Н.М. Хуторян. – К. : А.С.К., 2004. – 607 с.
57. Європейська Комісія // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://ec.europa.eu.
58. Єврокомісія схвалила проект стратегії охорони здоров’я на 2008-2012 роки // Новини ЄС 19-26 2007 р. – УНІАН, 2007. – № 036(036). – С. 2 – 27.
59. Директива № 89/391/ЄЕС “Про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки і охорони здоров’я працівників під час роботи” від 12.06.1989 р. / Official journal. – L 183. – Р. 1 – 10.
60. Директива № 87/404/ЄЕС “Про зближення законодавства держав-членів щодо простих посудин, що перебувають під тиском” від 25.06.1987 р. // Official Journal. – L 220. – 08/08/1987. – P. 48 – 59.
61. Директива № 89/654/ЄЕС “Про мінімальні вимоги щодо безпеки і охорони здоров’я в робочих зонах” від 30.11.1989 р. // Official journal. – L 393. – Р. 1 – 9.
62. Директива № 89/655/ЄЕС “Про мінімальні вимоги до безпеки та охорони здоров’я при використанні працівниками робочого обладнання на роботі” від 30.11.1989 р. // Official journal. – L 393. – Р. 2 – 14.
63. Директива № 89/656/ЄЕС “Про мінімальні вимоги безпеки та охорони здоров'я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці” від 30.11.1989 р. // Official Journal. – L 393. – Р. 18.
64. Директива № 89/686/ЄЕС “Про зближення законодавств держав-членів щодо засобів індивідуального захисту” від 21.12.1989 р. // Official Journal. – L 399. – P. 0018 – 0038.
65. Директива № 92/58/ЄЕС “Про мінімум вимог до забезпечення знаків безпеки й/або гігієни праці” від 24.06.1992 р. // Official Journal. – L 245. – Р. 23.
66. Директива № 97/23/ЄС “Про зближення законодавства держав–членів щодо устаткування, яке працює під тиском” від 29.05.1997 р. // Official Journal. – L 181. – P. 0001 – 0055.
67. Директива № 98/37/ЄС “Про зближення законодавства держав-членів стосовно машин і механізмів” від 22.06.1998 р. // Official Journal. – L 207. – Р. 1.
68. Проект Трудового кодексу України (реєстр. №1108, текст законопроекту до другого читання від 10 груд. 2009 р.) // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http://www.rada.gov.ua
69. Директива № 75/117/ЄЕС “Про наближення законів держав-членів щодо застосування принципу рівної оплати праці для чоловіків та жінок” // Official Journal. – L 45/19. – 19/02/1975. – Р. 11.
70. Директива № 76/207/ЄЕС “Про імплементацію принципу рівності чоловіків та жінок у питаннях працевлаштування, професійної освіти, просування по службі та умовах праці // Official Journal. – L 39/40. – 14/02/1976. – Р. 40.
71. Директива № 97/80/ЄС “Про обов’язок доказування стосовно дискримінації на основі статі” від 15.12.1997 р. // Official Journal. – L 14, 20/01/1998. – Р. 6.
72. Зваард В. Законодательство по охране труда / В. Зваард. – М., 1996. – 311 с.
73. Директива № 91/383/ЄЕС “Про доповнення заходів зі сприяння покращенню безпеки та охорони праці працівників з фіксованим терміном працевлаштування або тимчасовим працевлаштуванням” від 25.06.1991 р. // Official Journal. – L 206. – 29/07/1991. – Р. 19.
74. Директива № 90/269/ЄЕС “Про мінімальні вимоги безпеки та гігієни до ручного переміщення вантажів, коли існує ризик, особливо, травми спини працюючих” від 29.05.1990 р. // Official Journal. – L 156. – 21/06/1990. – Р. 9.
75. Несчастные случаи на производстве и профессиональные заболевания: уведомление и регистрация: междунар. конфер. труда 90-я сессия. – 2002. – 52 c.
76. Про затвердження переліку професійних захворювань: пост. КМ України від 08.11.2000 р., № 1662 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 45. – Ст. 87.
77. Права человека и ты / сост. и ред. Ф. Куинн. – Варшава: Изд-во ОБСЕ/БДИПЧ, 1997. – 289 с.
78. Хартія Співтовариства про основні соціальні права працівників від 09.12. 1989 р. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http://search.ligazakon.ua
79. Європейська соціальна хартія (переглянута) (ETS № 163) // Відом. Верхов. Ради України. – 2007. – № 51. – Ст. 2096.
80. Вандамм Ф. Пересмотр Европейской социальной хартии / Ф. Вандамм // Междунар. обзор труда. – Т. 133. – 1994. – №4-6. – С. 154 – 169.
81. Хартія основних прав Європейського Союзу вiд 07.12.2000 р. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http://zakon.rada.gov.ua.
82. Ніцький договір та розширення ЄС / М-во юстиції України. Центр порівнял. права; за наук. ред. С. Шевчука. – К. : Логос, 2001. – 41 с.
83. Ізуїта П.О. Правове регулювання охорони праці в умовах ринкової економіки: автореф. дис... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / П.О. Ізуїта; Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2008. – 18 с.
84. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підруч. / О.Ф. Скакун. – Х.: Консум, 2001. – 656 с.
85. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: учебн. / А.Ф. Черданцев. – М. : Юрайт, 2000. – 432 с.
86. Алексеев С.С. Теория государства и права: учебн. / С.С. Алексеев. – 2-е изд. с изм. и доп. – М. : НОРМА–ИНФРА, 2000. – 595 с.
87. Скакун О.Ф. Теория права и государства: учебн. / О.Ф. Скакун, Н.К. Подберезский. – Х., 1997.– 496 с.
88. Хропанюк В.Н. Теория государства и права / В.Н. Хропанюк; под ред. В.Г. Стрекозова. – М. : Интерстиль, 2000. – 373 с.
89. Теория государства и права: курс лекций / под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юрист, 2001. – 776 с.
90. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1999. – 539 с.
91. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. – К. : Парлам. Вид-во, 1999. – 247 с.
92. Теорія держави і права. Академічний курс: підручн. / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К. : Юринком Інтер. – 2006. – 688 с.
93. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р., № 254/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
94. Кодекс законів про працю України // Відом. Верхов. Ради України. – 1971. – Ст. 375.
95. Гандзюк М.П. Основи охорони праці: підручн. / М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М.О. Халімовський. – 2-ге вид. – К. : Каравела, 2004. – 408 с.
96. Іовенко Е. Формування нормативної бази з охорони праці на підприємстві / Е. Іовенко // Охорона праці. – 2003. – №10. – С. 17 – 18.
97. Шевченко В.І. Правові питання охорони праці: навч. посібн. / В.І. Шевченко. – Х. : ХНАМГ, 2004. – 184 с.
98. Про затвердження Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту: наказ Державного комітету України з промислової безпеки; охорони праці та гірничого нагляду вiд 24.03.2008 р., № 53 // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 38. – Ст. 1275.
99. Шкатулла В. Реформирование особенной части трудового права: принципы и цели / В. Шкатулла // Человек и труд. – 1998. – № 5. – С. 64 – 66.
100. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р., № 2801-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.
101. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України вiд 24.02.1994 р., № 4004-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
102. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України вiд 23.09.1999 р., №1105-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 46. – Ст. 403.
103. Про пожежну безпеку: Закон України вiд 17.12.1993 р., № 3745-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.
104. Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України вiд 18.01.2001 р., № 2245-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 15. – Ст. 73.
105. Господарський кодекс України вiд 16.01.2003 р., № 436-IV // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 11. – Ст. 303.
106. Про колективні договори і угоди: Закон України вiд 01.07.1993 р., № 3356-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 36. – Ст. 361.
107. Директива Ради № 91/533/ЄЕС “Щодо обов’язку роботодавця інформувати своїх службовців про умови, що додаються до контракту чи трудової угоди” від 14.10.1991 р. // Official Journal. – L 288. – 18/10/1991. – P. 0032 – 0035.
108. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам: затв. пост. КМ України від 23.05.2001 р., № 559 // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 98.
109. Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок: затв. пост. КМ України від 23.05.2001 р., № 559 // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 98.
110. Тлумачний словник української мови / уклад. Т.В. Ковальова, Л.П. Коврига. – Х. : Синтекс, 2002. – 672 с.
111. Процевський О. Новий зміст права на працю – основа реформування трудового законодавства України / О. Процевський // Право України. – 1999. – № 6. – С. 101 – 105.
112. Барабаш А.Т. Некоторые свойства трудовых правоотношений / А.Т. Барабаш // Право Украины. – 1997. – №8. – С. 53 – 57.
113. Бару М.И. На пути к новому трудовому кодексу / М.И. Бару // Право Украины. – 1995. – №5-6. – С. 26 – 27.
114. Киселев И.Я. Трудовое право стран Запада на рубеже ХХI века / И.Я. Киселев // Гос-во и право. – 1996. – № 1. – С. 121 – 132.
115. Охорона праці в Україні // Бюл. зак-ва і юрид. практики в Україні. – 1999. – № 12. – С. 8.
116. Third European Survey on Working Conditions 2001 // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http://www.eurofound.europa.eu
117. The world health report 2001 – Mental Health: New Understanding, New Hope. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: //: http://www.who.int/whr/2001/en/index.html.
118. Guidance on work-related stress – Spice of life or kiss of death? European Commission, 2000. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: //http://ec.europa.eu/employment_social/publications/2002/ke4502361_en.html.
119. Promoting a European Framework for Corporate Social Responsibility. European Commission, 2001. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу //: http://ec.europa.eu/employment_social/news/2001/oct/socpolag/csr
120. Ergonomic Principles Related to Mental Work Load. European Committee for Standardization 2000. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http://www.cen.eu/cenorm/aboutus/index.asp.
121. Promoting a European Framework for Corporate Social Responsibility 2001. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http://ec.europa.eu/employment_social/publications/2001/ke3701590_en.htm.
122. Про прийняття за основу проекту Постанови Верховної Ради України про створення Всеукраїнського реабілітаційного центру (щодо осіб, які постійно піддаються психологічному стресу): пост. ВР України вiд 11.01.2005 р., № 2307-IV // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: // http:// http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1071.1416.0
123. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів: Закон України від 23.09.1997 р., № 540/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 50. – Ст. 302.
124. Концепція Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 роки: розпорядж. КМ України від 11.05.2006 р., № 269-р // Офіц. вісник України. – 2006. –№ 20. – Ст. 181.
125. Дорошенко К. Определение величины взносов на социальное страхование от несчастных случаев / К. Дорошенко, И. Морозова // Охрана труда. – 1996. – № 3. – С. 13 – 17.
126. Лазор Л.И. Правовые проблемы конкурсного подбора, аттестации кадров и рабочих мест на современном этапе: дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.05 / Л.И. Лазор. – М., 1991. – 349 с.
127. Национальная программа улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды на 1996-2000 гг.: утв. пост. КМ Украины от 02.11.1996 г., № 1345 // Охрана труда. – 1996. – № 12. – С. 25 – 38.
128. О порядке проведения аттестации рабочих мест по условиям труда: пост. КМ Украины от 01.08.1992 р., № 442 // сборн. Охрана труда, условия труда, аттестация рабочих мест. – Киев, 1993. – 67 с.
129. Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці: затв. пост. Мінпраці України від 01.09.92 р., № 41 // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: //http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN622.html
130. Свешников Н. Новые формы управления охраной труда – требование времени / Н. Свешников // Человек и труд. – 1999. – № 4. – С. 83 – 85.
131. Шариков Л. Реформирование системы охраны труда / Л. Шариков // Человек и труд. – 1994. – № 3. – С. 75 – 76.
132. Борисов А.Б. Большой экономический словарь / А.Б. Борисов. – М. : Кн. мир, 2003. – 895 с.
133. Теорія управління органами внутрішніх справ: підручн. / за ред. Ю.Ф. Кравченка. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 1999. – 702 с.
134. Міжнародне законодавство про охорону праці (Конвенції та рекомендації МОП): зб. – К. : Основа, 1997. – Т. 1. – 528 c.
135. Дашковська О.Р. Жінка як суб’єкт права в аспекті гендерної рівності / О.Р. Дашковська. – Х. : Право, 2005. – 224 с.
136. Вєтухова І.А. До питання про зміст принципу підвищення охорони праці жінок, які мають дітей, як суб’єкта трудових правовідносин / І.А. Вєтухова // Вісн. Акад. прав. наук України. – 1998. – №2(13). – С. 166 – 171.
137. Ділова Україна. На ринку праці жінки стали активніші за чоловіків. – 2010. // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://project.ukrinform.ua/news/16813.
138. Руднєва О. Альтернативна доповідь Комітету ООН з викоренення всіх форм дискримінації по відношенню до жінок / О. Руднєва. – Х., 2002. – С. 11.
139. Поленина С.В. Реализация конституционного принципа равноправия полов / С.В. Поленина // Гос-во и право. – 1998. – № 6. – С. 25 – 37.
140. Прокопенко В.I. Трудове право України: підручн. / В.I. Прокопенко. – X. : Фірма «Консум», 1998. – 480 с.
141. Директива № 92/85/ЄЕС “Про вжиття заходів з поліпшення безпеки та охорони здоров’я на виробництві вагітних працівниць, працівниць, які нещодавно народили, або годують (десята окрема Директива у значенні ст. 16 (1) Директиви 89/391/ЄЕС)” від 19.10.1992 р. // Official journal. – L 348. – 28.11.1992. – Р. 1.
142. Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок: наказ М-ва охорони здоров’я України вiд 29.12.1993 р., № 256 // // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=a.
143. Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх: наказ М-ва охорони здоров’я України вiд 31.03.1994 р., №46 // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=a.
144. Про затвердження Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками: наказ М-ва охорони здоров’я України від 10.12.1993 р., № 241 // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=a.
145. Болотіна Н.Б. Соціальне законодавство України. Гендерна експертиза / Н.Б. Болотіна / відп. ред. Т.М. Мельник. – К. : Логос. – 2001. – 82 с.
146. Буроменский М. Международно-правовые предпосылки гендерного реформирования украинского законодательства / М. Буроменский // Рівність жінок і чоловіків в Україні: правові аспекти: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – 20–21 листоп. 2000 р. – К. – 2001. – С. 80 – 87.
147. Андріїв В. Жінки і ринок праці: деякі гендерні аспекти / В. Андріїв // Рівність жінок і чоловіків в Україні: правові аспекти: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – 20-21 листоп. 2000 р. – К. – 2001. – С. 174 – 177.
148. Лаврінчук І. Основні напрями гендерного аналізу трудового законодавства України / І. Лаврінчук // Рівність жінок і чоловіків в Україні: правові аспекти: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – 20-21 листоп. 2000 р. – К. – 2001. – С. 162 – 170.
149. Омельченко О.Л. Адаптація трудового законодавства України до законодавства Європейського Союзу: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 / О.Л. Омельченко. – К., 2010. –185 с.
150. Директива № 2002/73/ЄС що вносить зімни до Директиви Ради № 76/207/ЄЕС “Про імплементацію принципу рівності чоловіків та жінок у питаннях працевлаштування, професійного навчання, просування по службі і умовах праці” від 23.09.2002 р. // Official journal. – L. 269. – Р. 15 – 19.
151. Директива № 2000/43/ЄС “Щодо імплементації принципу рівноправності осіб незалежно від расової або етнічної приналежності” від 29.06.2000 р. // Official journal. – L. 180. – Р. 22 – 26.
152. Директива № 2000/78/ЄС “Що встановлює загальну систему рівності у сфері зайнятості і професійної діяльності” від 27.11.2000 р. // Official journal. – L. 303. – Р. 16 – 21.
153. International Labour Review. – 1980. – № 1-2. – P. 39.
154. Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика / Д. Гомьен, Д. Харрис, Л. Зваак. – М. : Изд-во МНИМП. – 1998. – 600 с.
155. Бущенко П.А. Порядок укладення трудового договору як стадія реалізації права на працю / П.А. Бущенко // Пробл. закон.: Респ. міжвід. наук. зб. / відп. ред. В.Я. Тацій. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 51. – С. 19 – 27.
156. Директиви Ради № 79/7/ЄЕС “Про поступову імплементацію принципу рівності чоловіків і жінок у сфері соціального забезпечення” від 19.12.1978 р. // ОВ. – L 6. – 10.01.1979. – C. 24 – 25.
157. Директива № 86/378/ЄЕС “Про впровадження принципу рівноправності до чоловіків та жінок у професійних програмах соціального забезпечення” від 24.07.1986 р. // ОВ. – L 225. – 12.8.1986. – С. 40.
158. Директива № 96/34/ЄС “Про рамкову угоду щодо батьківської відпустки, укладену UNICE, CEEP і ETUC” від 03.06.1996 р. // ОВ. – L 145. – 19.06.1996. – С. 4.
159. Праця в Україні в 2001р.: Держкомстат України: статист. зб. – К.: Держкомстат України. – 2002. – 390 с.
160. International Helsinki Federation. – Women, 2000. – Р. 478.
161. Орлова Н. Продуктивна зайнятість в умовах радикальних змін у діяльності ринків праці в деяких країнах ОЕСР / Н. Орлова // Україна: аспекти праці. – 2000. – №7. – С. 31 – 36.
162. Жінкам – рівні права // Уряд. кур’єр. – 2001. – 23 травня. – С. 3.
163. Болотіна Н. Гендерний розвиток і соціальне право України: концептуальні засади / Н. Болотіна // Рівність жінок і чоловіків в Україні: правові аспекти: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – Київ, 20–21 листоп. 2000 р. – К. : Логос, 2001. – С.151 – 161.
164. Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок: Конвенція Організації Об’єднаних Націй вiд 18.12.1979 р. // Бібліотечка голови профспілкового комітету. – 2005 р. – № 5.
165. Реус О.С. Захист прав неповнолітніх – захист майбутнього держави / О.С. Реус // Матер. наук.-практ. конф. «Механізм захисту прав і свобод людини в Україні» (11-12 черв. 1999). – К., 1999. – С. 258 – 262.
166. Щотова Ю.М. Працевлаштування молоді як складова інституту працевлаштування в трудовому праві України / Ю.М. Щотова // Бюл. М-ва юстиції України. – 2006. – № 1. – С. 80 – 85.
167. Коваленко О.О. Щодо реалізації права на працю неповнолітніми / О.О. Коваленко // Зб. наук. пр.: Актуал. пробл. держав. управління. – Х. : ХарРІ УАДУ “Магістр”, 2002. – №3. – С. 129 – 132.
168. Филипов Ф. Социолог о молодежи / Ф. Филипов. – М. : Научная мысль, 1977.
169. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 05.02.1993 р., № 2998-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 16. – Ст. 167.
170. Директива 94/33/ЄС “Про захист працюючої молоді” від 22.06.1994 р. // Official journal. – L 216. – P. 12 – 20.
171. Барабаш О.Т. Правові проблеми праці підлітків в Україні / О.Т. Барабаш // Пробл. зако