ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ЯК СКЛАДОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ СЕЛА В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ІМ. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

ЛАТИШЕВА Вікторія Володимирівна

УДК 349.42

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
ЯК СКЛАДОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ СЕЛА В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.06 – земельне право; аграрне право;
екологічне право; природоресурсне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
БУСУЙОК Діана Вікторівна,
кандидат юридичних наук

Київ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП ................................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика правового регулювання розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села

10
1.1 Історіографічний огляд правових проблем розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села ................
10
1.2 Суб’єкти та об’єкти правовідносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села………………………….
30
1.3 Становлення та розвиток законодавства у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села…………
71
1.4 Принципи правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села…
94
Висновки до розділу 1 ........................................................................................ 103
РОЗДІЛ 2. Правове регулювання підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села
111
2.1 Поняття підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.....................................................................................
111
2.2 Правове регулювання управлінської діяльності у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села…………
120
2.3 Правове забезпечення фінансування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села……………………………
Висновки до розділу 2…………………………………………………………
137
149
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….. 151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………. 160

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Продовольча безпека держави залежить від ступеня ефективності функціонування вітчизняного агропромислового комплексу. З огляду на це, розвиток житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села набуває істотного значення для соціально-економічних перетворень в українському суспільстві.
Приватизаційні процеси в Україні суттєво змінили соціально-економічні відносини на селі. Зокрема, з’явилися приватні власники на землях сільськогосподарського призначення та відбулося становлення нових форм господарювання – фермерських господарств, особистих селянських господарств. Незважаючи на можливість ефективно займатися виробництвом сільськогосподарської продукції, умови господарювання та проживання на селі залишаються нерозвиненими. Однією з причин цього є відсутність належного правового регулювання розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, яке б забезпечило виробників сільськогосподарської продукції належними умовами проживання та сприяло веденню ними господарської діяльності у сільській місцевості. В Україні відсутнє комплексне правове регулювання вищевказаних суспільних відносин, значна частина правових приписів має декларативний характер, недостатньо ефективно діють механізми реалізації законодавства у цій сфері.
Теоретичною основою дослідження, розв’язання поставлених завдань та формування висновків дисертаційної роботи стали праці вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема В. Б. Авер’янова, С. С. Алексєєва, Н. О. Багай, А. І. Бобильова, Д. В. Бусуйок, М. Я. Ващишин, М. К. Галянтича, Я. З. Гаєцької-Колотило, О. В. Гафурової, Р. М. Гейнц, В. К. Гуревського, В. М. Єрмоленка, В. П. Жушмана, А. М. Земко, О. Б. Кишко-Єрлі, Т. О. Коваленко, П. Ф. Кулинича, Н. Р. Малишевої, А. М. Мірошниченка, В. Л. Мунтяна, О. М. Пащенка, О. А. Поліводського, В. В. Носіка, К. О. Настечко, П. М. Рабіновича, В. І. Семчика, О. Ф. Скакун, А. М. Статівки, Н. І. Титової, В. Ю. Уркевича, І. А. Фаршатова, В. І. Федоровича, М. М. Чабаненка, О. В. Чичкіна, Ю. С. Шемшученка, М. В. Шульги, В. В. Янчука, В. З. Янчука та інших науковців. Проте у вітчизняній юридичній науці відсутні комплексні дослідження питань правового регулювання розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села. Немає праць з проблем реалізації чинного законодавства в цій сфері. Це актуалізує дослідження правових засад розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, а також пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері.
Усе це зумовило тему дисертаційного дослідження, його мету, завдання, методологічний інструментарій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідної теми відділу проблем аграрного, земельного та екологічного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Проблеми розвитку аграрного та земельного права України» (номер державної реєстрації РК 0108U009967).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення правових засад розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, а також пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні задачі:
- дослідити становлення та розвиток нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села в Україні;
- визначити поняття житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села;
- обґрунтувати інститут житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села в аграрному праві України;
- дослідити суб’єктів та об’єкти правовідносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села;
- визначити принципи правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села;
- визначити поняття підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села;
- визначити види та систему суб’єктів управління у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, а також їхні функції;
- встановити джерела фінансування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села;
- розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини в сфері житлово-комунального-господарства як складової соціальної сфери села.
Предметом дослідження є правове регулювання розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села в Україні.
Методи дослідження. У процесі дослідження було використано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи наукового пізнання. Зокрема, при вивченні теоретичних засад і визначенні відповідних понять застосовувалися категорії і прийоми формальної логіки (поняття, судження, синтез, порівняння, узагальнення тощо). У процесі дослідження правового регулювання розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села в різні періоди застосовувалися історичний та діалектичний методи пізнання. Формально-логічний метод дав змогу проаналізувати зміст нормативно-правових актів України, які регулюють суспільні відносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, а також виявити колізії і прогалини у законодавстві. Цей метод застосовувався при розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства, що регулює суспільні відносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села. Методи аналізу і синтезу використовувалися при дослідженні правової природи житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села та визначенні їх особливостей. Системно-структурний метод покладено в основу визначення елементів житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є першим в українській юридичній науці комплексним дослідженням правових проблем розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села. Це, у свою чергу, дало змогу одержати нові положення, що виносяться на захист і зумовлюють новизну цього дослідження:
вперше:
- аргументовано, що норми права, які регулюють суспільні відносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, становлять окремий інститут аграрного права;
- сформульовано поняття житлово-комунального господарства як інституту аграрного права, під яким розуміється система відносно відокремлених від інших і пов’язаних між собою правових норм, які регулюють суспільні відносини щодо забезпечення виробників сільськогосподарської продукції належними умовами для життєдіяльності шляхом надання їм комунальних послуг, а також послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з управління будинком, спорудою або групою будинків, з ремонту приміщень, будинків, споруд, з благоустрою сіл. Елементами житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села є: житлове господарство на селі; комунальне господарство на селі, яке складається з теплопостачання, електропостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення; сфера благоустрою сіл;
- обґрунтовано, що в межах цього інституту аграрного права доцільно виділити такі субінститути: 1) субінститут у сфері теплопостачання; 2) субінститут у сфері електропостачання; 3) субінститут у сфері газопостачання; 4) субінститут у сфері водопостачання та водовідведення; 5) субінститут у сфері житлового обслуговування; 6) субінститут у сфері благоустрою сіл;
- визначено, що правовідносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, це врегульований нормами аграрного права комплекс відносин між суб’єктами аграрного права з приводу надання та отримання житлово-комунальних послуг на селі та послуг щодо благоустрою сіл;
- обґрунтовано необхідність здійснення правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села за такими принципами: принцип сталого розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип пропорційного фінансування громадянами, територіальними громадами та державою розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип державно-приватного (публічно-приватного) партнерства у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип забезпечення належної якості житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип запровадження політики енергозбереження в житлово-комунальному господарстві як складовій соціальної сфери села;
удосконалено:
- підходи до визначення місця норм права щодо соціальної сфери села в системі аграрного права України. Запропоновано вважати правові норми щодо соціального розвитку села підгалуззю аграрного права України. Вказана підгалузь аграрного права містить систему таких однорідних предметно пов’язаних родинних інститутів: інститут житлово-комунального господарства, інститут медичного та інститут фізкультурно-спортивного обслуговування сільських жителів, інститут забезпечення культурно-побутових умов проживання у сільській місцевості, інститут надання освіти на селі, інститут будівництва та ремонту шляхів із твердим покриттям у сільській місцевості;
- погляди щодо правового забезпечення фінансування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села. Сформульовано висновок про те, що для правового регулювання фінансування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села оптимальною є змішана форма інвестування. Інвестування мають здійснювати держава, територіальна громада та громадяни;
дістали подальшого розвитку:
- визначення шляхів реформування вітчизняного теплоенергетичного комплексу. Обґрунтовано положення про те, що теплоенергетичний комплекс на селі потребує реформування, яке має передбачати перехід на альтернативні джерела енергії;
- теоретичні підходи до розвитку аграрного законодавства та його систематизації. Встановлено, що на даному етапі розвитку аграрного законодавства постає потреба його кодифікації. Необхідно розробити та прийняти нові нормативно-правові акти щодо розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села. Вони мають скласти відповідний інститут Особливої частини Аграрного кодексу України.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, отримані в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані для вдосконалення законодавства України щодо соціальної сфери села. Зокрема, при підготовці проектів Аграрного кодексу України, Закону України «Про соціальну сферу села», при розробці загальнодержавної комплексної програми сталого розвитку сільських територій.
Теоретичні положення роботи можуть застосовуватися у подальших наукових дослідженнях, присвячених правовому регулюванню розвитку соціальної сфери села, у навчальному процесі, зокрема викладанні курсу «Аграрне право України» у вищих навчальних юридичних закладах, та при підготовці відповідних підручників, науково-практичних та навчально-методичних посібників.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені у дисертації, були апробовані на наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція «Сьомі юридичні читання: культура і право на початку ХХІ століття», (м. Київ, 19-20 травня 2011 року); Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми розвитку аграрного та земельного права України», (м. Київ, 25 травня 2011 року); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні», (м. Харків, 02-03 лютого 2012 року); Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та аспірантів, присвячена 20-річчю створення Юридичного інституту «Вдосконалення правового регулювання прав та основних свобод людини і громадянина», (м. Івано-Франківськ, 27-28 квітня 2012 року).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць, з яких – 4 статті у фахових наукових виданнях та 4 тези доповідей на наукових конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках здійснено теоретичне узагальнення і подано нове вирішення наукової проблеми, що виявилося у дослідженні правового регулювання розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села в Україні. На сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу України важливого значення набуває забезпечення виробників сільськогосподарської продукції гідними умовами проживання. В зв’язку з цим виникає потреба у наявності належного правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.
До найбільш важливих результатів дисертаційного дослідження належать наступні висновки та пропозиції.
1. Правовідносини в сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села мають специфічний суб’єктний склад, до якого входять: 1) аграрні суб’єкти в сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села (фізичні особи, які постійно проживають на селі та ведуть сільськогосподарську діяльність, фермерські господарства, особисті селянські господарства, сільськогосподарські кооперативи); 2) суб’єкти, які наділені адміністративними повноваженнями в сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села (суб’єкти загальної компетенції – Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування; суб’єкти спеціальної компетенції – Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України, Міжвідомча координаційна комісія з питань підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, Департамент розвитку сільських територій); 3) спеціальний суб’єкт у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.
Діяльність органів державної влади в аграрній сфері забезпечує розвиток і підтримку сільськогосподарських товаровиробників, зокрема великотоварних форм підприємництва. На підставі цього фермерське господарство з відокремленою садибою, товарні особисті селянські господарства, особисті селянські господарства, майно яких може використовуватись в сфері сільського зеленого туризму потребують проголошення спеціального правового статусу в житлово-комунальному господарстві як складової соціальної сфери села у зв’язку з особливістю їх діяльності, статусу житла та специфікою споживання житлово-комунальних послуг.
Особливе місце серед суб’єктів у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села займає спеціальний суб’єкт обслуговуючої інфраструктури на селі. Способи і форми його діяльності потребують удосконалення. На нашу думку, досягнути ефективності можна шляхом утворення в даній сфері таких спеціальних суб’єктів обслуговуючої інфраструктури на селі: 1) житлово-комунальних господарств. Їх розвиток і діяльність має провадитися на основі договору про публічно-приватне партнерство. За таких умов органи місцевого самоврядування будуть уповноважені здійснювати контроль за діяльністю підприємств, а приватні партнери (фізичні та юридичні особи) своїми інвестиціями мають можливість безпосередньо впливати на покращення сфери житлово-комунального господарства відповідно до умов договору. При цьому приватними партнерами можуть бути особи, які не проживають або не господарюють у відповідному населеному пункті та не користуються послугами відповідного житлово-комунального господарства; 2) житлово-комунальних кооперативів. Вони являтимуть собою сільськогосподарський обслуговуючий кооператив утворений шляхом добровільного об’єднання фізичних та юридичних осіб для обслуговування господарств членів кооперативу. При цьому передбачається обов’язкова участь членів кооперативу в його господарській діяльності.
2. Об’єктом правовідносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села необхідно вважати надання житлово-комунальних послуг на селі та послуг з благоустрою сіл, які мають специфічні ознаки в порівнянні з аналогічними послугами в місті та потребують відокремленого правового регулювання.
Житлово-комунальне господарство на селі – це комплексна галузь соціальної сфери села, яка забезпечує виробників сільськогосподарської продукції комунальними послугами, а також послугами: з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з управління будинком, спорудою або групою будинків, з ремонту приміщень, будинків, споруд та створює на території села сприятливе для життєдіяльності довкілля. Складовими житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села є: житлове господарство на селі; комунальне господарство на селі (яке складається з теплопостачання, електропостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення); благоустрій сіл.
Для житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села характерні такі риси: надання і отримання житлово-комунальних послуг безпосередньо залежить від характеру ведення сільського господарства; індивідуальні житлово-комунальні послуги (зокрема, водопостачання, водовідведення) переважають над централізованими; існує значний зв’язок життєдіяльності селян з навколишнім природнім середовищем; наявні особливі види робіт пов’язані з виконанням сільськогосподарських робіт на присадибних ділянках сільських жителів; існує можливість ефективно використовувати альтернативні джерела енергії.
Теплоенергетичний комплекс як складова соціальної сфери села потребує реформування. В основі реформування має бути перехід на альтернативні джерела енергії. Запорукою даної реформи стане її державне фінансування.
3. Правовідносини в сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, це врегульований нормами аграрного права комплекс суспільних відносин, який виникає між суб’єктами аграрного права з приводу надання та отримання житлово-комунальних послуг на селі та послуг із благоустрою сіл.
4. Нормативно-правові акти у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села можна класифікувати за чотирма ознаками: за юридичною чинністю (закони та підзаконні нормативно-правові акти); за територіальним поширенням (нормативно-правові акти, які діють в межах України і міжнародні нормативно-правові акти); за обсягом правового регулювання (загальні та спеціальні нормативно-правові акти у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села); за предметом правового регулювання (нормативно-правові акти, що визначають механізм підтримки розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; нормативно-правові акти, що визначають правове регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села в цілому; нормативно-правові акти, що визначають правовий статус аграрних суб’єктів у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; нормативно-правові акти, що визначають правовий статус суб’єктів, які наділені адміністративними повноваженнями в сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; нормативно-правові акти, що визначають правове регулювання в сфері теплопостачання в сільській місцевості; нормативно-правові акти, що визначають правове регулювання в сфері електропостачання в сільській місцевості; нормативно-правові акти, що визначають правове регулювання в сфері газопостачання сільського населення; нормативно-правові акти, що визначають правове регулювання в сфері водопостачання та водовідведення на селі; нормативно-правові акти, що визначають правове регулювання в сфері благоустрою сіл).
5. На підставі проведеної класифікації нормативно-правових актів, якими регулюється житлово-комунальне господарство як складова соціальної сфери села можна сформувати наступні висновки про сучасний стан законодавчого регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села: 1) на сьогодні в Україні відсутня система законодавства в сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, що зумовлює неможливість формування ефективного правового механізму регулювання суспільних відносин у цій сфері; 2) загальні нормативно-правові акти, які направлені на регулювання широкого кола суспільних відносин, переважають над спеціальними, що призводить до прогалин у законодавстві, що регулює суспільні відносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; 3) нормативно-правові акти містять положення, які мають загальний характер та орієнтуються на регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства міст (значна увага приділяється відносинам які не притаманні селу, наприклад, діяльності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків). Вони не конкретизують наявні правові норми з метою правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села та не враховують їх специфіку, яка полягає в тісному зв’язку проживання на селі з веденням сільського господарства; 4) суспільні відносини в сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села регулюються підзаконними нормативно-правовими актами, в тому числі регіональними програмами («Власний дім» та «Реформування та розвиток комунального господарства в сільській місцевості»), які приймаються відповідно до Указу Президента України «Про Основні засади розвитку соціальної сфери села» від 20 грудня 2000 року № 1356. Положення вказаного Указу носять декларативний характер, оскільки не мають належного механізму їх реалізації на практиці. Враховуючи підзаконний характер правового регулювання досліджуваних нами аграрних відносин, ці відносини мають бути врегульовані у спеціальному законі, а саме у Аграрному кодексі України.
6. Норми права, які регулюють суспільні відносини у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села складають відповідний інститут аграрного права. Вони формують систему відносно відокремлених від інших і пов’язаних між собою правових норм, які регулюють відносини щодо забезпечення відповідних суб’єктів аграрного права (виробників сільськогосподарської продукції) належними умовами для життєдіяльності.
Поряд з інститутом житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села існують родинні інститути: інститут медичного та інститут фізкультурно-спортивного обслуговування сільських жителів, інститут забезпечення культурно-побутових умов проживання у сільській місцевості, інститут надання освіти на селі, інститут будівництва та ремонту шляхів із твердим покриття у сільській місцевості. Оскільки родинні інститути однієї й тієї самої галузі права, як система однорідних предметно пов’язаних інститутів, утворюють підгалузь права, то доцільно вважати правові норми щодо соціального розвитку села підгалуззю аграрного права. Характерною рисою вказаної підгалузі є наявність загальних норм права, які, зокрема, покликані забезпечувати державну підтримку розвитку соціальної інфраструктури села.
Інститут житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села включає відносно відокремлені комплекси правових норм, тобто субінститути. У межах цього інституту можна виділити такі субінститути: 1) субінститут у сфері теплопостачання; 2) субінститут у сфері електропостачання; 3) субінститут у сфері газопостачання; 4) субінститут у сфері водопостачання та водовідведення; 5) субінститут у сфері житлового обслуговування; 6) субінститут у сфері благоустрою.
Правові норми, якими регулюються зазначені суспільні відносини, за своїми юридичними властивостями є утвореннями, що містять приписи, характерні для аграрного права, які доповнюються приписами, яким властиві риси інших галузей права, а саме цивільного, господарського, земельного, фінансового та житлового права. Незважаючи на їх «розкиданість» по різних правових актах, їх об’єднує специфіка даних відносин, яка полягає у взаємозв’язку ведення домашнього господарства з виробництвом сільськогосподарської продукції.
7. Інститут житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села є інститутом аграрного права. Це вимагає формування відповідного інституту законодавства чіткої галузевої належності. Постає необхідність у розробці цілого комплексу правових норм, які б забезпечили детальне правове регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села. Визначальна роль у побудові інституту законодавства житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села має належати систематизації нормативно-правових актів у даній сфері суспільних відносин. Встановлено, що на даному етапі розвитку агарного законодавства постає потреба у його кодифікації. Необхідно розробити та прийняти нові правові норми щодо розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, які б склали відповідний інститут законодавства, а також закріпити його основні положення в особливій частині Аграрного кодексу України.
8. Під принципами правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села слід розуміти керівні засади правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села, які забезпечують доступну та розвинену житлово-комунальну інфраструктуру села, яка відповідає встановленим світовим стандартам та не завдає шкоди навколишньому середовищу.
9. Здійснення правового регулювання суспільних відносин у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села має відбуватись за такими принципами: принцип сталого розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип пропорційного фінансування громадянами, територіальними громадами та державою розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип державно-приватного (публічно-приватного) партнерства в сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип забезпечення належної якості житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; принцип запровадження політики енергозбереження в житлово-комунальному господарстві як складової соціальної сфери села.
10. Під підтримкою житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села слід розуміти систему спеціальних організаційних, економічних, політичних засобів та засобів правового регулювання, які покликані сприяти розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села та підносити його до такого ступеню розвитку, при якому буде досягнуто самоокупність його об’єктів та забезпечено вищий за нормативний рівень життя виробників сільськогосподарської продукції.
Визначено ознаки, які мають бути притаманні для правового регулювання підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села. Ними є: підтримка житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села має здійснюватись за допомогою системи спеціальних організаційних, економічних, політичних засобів та засобів правового регулювання; заходи підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села мають поширюватись на всі його елементи; заходи підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села мають передбачати розвиток та ефективне функціонування житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; у результаті застосування заходів підтримки житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села об'єкти, які входять до складу житлово-комунального господарства мають не лише повною мірою задовольняють потреби споживачів своїх послуг, а й стати прибутковими. Прибуток має спрямовуватись на вдосконалення технічної бази (запровадження новітніх технологій тощо).
11. За ознакою характеру діяльності суб’єктів управління можна виділити такі види управління у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села: а) державне управління (суб’єкт управління – держава та її органи); б) самоврядне або муніципальне управління (суб’єкт управління – органи місцевого самоврядування); в) громадське управління (суб’єкт управління – органи громадських організацій, інших об’єднань громадян); г) корпоративне управління (суб’єкт управління – органи господарських товариств та об’єднань підприємств).
Суб’єкти управлінської діяльності в сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села здійснюють такі функції: 1) прогнозування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; 2) забезпечення фінансовими, матеріально-технічними ресурсами діяльності з розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; 3) планування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; 4) ведення містобудівного кадастру у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; 5) моніторингу у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; 6) нормування та стандартизації у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села; 7) контролю у сфері житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.
12. Для правового регулювання фінансування розвитку житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села оптимальною є змішана форма інвестування. Остання має здійснюватися державою, територіальною громадою та громадянами та бути спрямованою на розвиток житлово-комунального господарства як складової соціальної сфери села.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрная реформа в России и Испании: правовой опыт, проблемы, перспективы (Материалы “круглого стола”) // Государство и право. – 1995. – № 3. – С. 117–144.
2. Аграрне право України: [підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти] / [Гайворонський В. М. [та ін.]; за ред. В. М. Гайворонський, В. П. Жушман. – Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2003. – 237 с.
3. Аграрне право України: підручник / [Багай Н. О. [та ін.]; за ред. О. О. Погрібного. – К.: Істина, 2007. – 448 с.
4. Аграрне право України: підручник / [Єрмоленко В. М. [та ін.]. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 608 с.
5. Аграрне право України: підручник / [Янчук В. З. [та ін.]. – К.: Юрінком, 1996. – 560 с.
6. Аграрне право як галузь права, юридична наука і навчальна дисципліна [Текст]: матеріали Всеукр. круглого столу (25 травня 2012 року): [зб. наук. пр.] / [за заг. ред.: В. М. Єрмоленка, В. І. Курила, В. І. Семчика]; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К.: Вид. центр НУБіП України, 2012. – 166 с.
7. Адміністративне право України: академічний курс: загальна частина: підручник у 2 Т. / [В. Б. Авер'янов [та ін.]. – К.: Юридична думка, 2004. –
Т. 1. – 2004. – 584 с.
8. Азаров відмовився від програми Тимошенко з розвитку села [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.unian.net/ukr/print/394530. – 2012. – 05.01. – Назва з екрану.
9. Аксененок Г. А. Земельные правоотношения в СССР / Г. А. Аксененок. – М.: Госюриздат, 1958. – 424 с.
10. Алексеев С. С. Структура советского права / С. С. Алексеев – М.: «Юридическая литература», 1975. – 264 c.
11. Багай Н. О. Розвиток науки аграрного права України: автореф. дис… на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.06 / Багай Надія Онуфріївна; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – Київ, 2002. – 21 с.
12. Багай Н. О. Розвиток науки аграрного права України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.06 / Багай Надія Онуфріївна; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2002. – 243 с.
13. Багай Н. О. Структура аграрного законодавства України: проблеми розвитку // Стан та перспективи розвитку аграрного права: [матер. міжнар. наук.-теор. конф., присв. 80-річчю В. З. Янчука], (Київ, 26–27 травня 2005 р.); за. ред. В. М. Єрмоленка, В.І. Курила. – К.: Магістр – ХХІ ст., 2005. – С. 54–59.
14. Біочистота? Без проблем! [Електронний ресурс]. – Режим доступу: (http://www.bioenzym.com). – 2011. – 17.09. – Назва з екрану.
15. Бобылев А. И. Социальные права работников сельского хозяйства / А. И. Бобылев. – М.: Профиздат, 1984. – 111 с.
16. Бобылев А. И. Теория и практика формирования правового и социального государства / А. И. Бобылев // Право и политика. – 2003. – № 3. – С. 16–17.
17. Богач В. Три села перетворять на екопоселення / В. Богач // Газета по-українськи. – № 142 (1295). – 2011. – С. 5.
18. Быстров Г. Е. Правовое регулирование земельной и аграрной реформ в зарубежных странах / Г. Е Быстров // Аграрное право: учебник для вузов / [Акманов С. С., [ и др.]; под ред. Г. Е. Быстрова, М. И. Козыря. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Юристъ, 2000. – Гл. 20. – С. 445– 527.
19. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 р. № 2456-VІ // Офіційний вісник України. – 2010. – № 59.– С. 9.
20. В Ірини Надель обгоріло 97 відсотків шкіри // Газета по-українськи. – 09.12.2011. – № 182 (1335). – С. 1.
21. В Україні припиняється газифікація сіл [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Інтернет-сайт ТСН.ua (http://www.tsn.ua). – 2010. – 15.06. – Назва з екрану.
22. Васильченко В. Село вимирає… / В. Васильченко // Свобода. – 2008. – № 7 (371). – С. 7.
23. Ващишин М. Я. Земельні правовідносини у селянських (фермерських) господарствах : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Ващишин Марія Ярославівна ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Львів, 2000. – 18 с.
24. Вівчаренко О. А. Право власності на землю в Україні (актуальні проблеми) / О. А. Вівчаренко. – Івано-Франківськ: ЗАТ Надвірнянська друкарня, 1998. – 180 с.
25. Гаєцька-Колотило Я. З. Організаційно-правові форми сільсько-господарської кооперації в Україні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.06 / Гаєцька-Колотило Ярина Зіновіївна; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. – Київ, 2003. – 201 с.
26. Гаєцька-Колотило Я. З. Організаційно-правові форми сільсько-господарської кооперації в Україні: автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.06 / Гаєцька-Колотило Ярина Зіновіївна. – Київ, 2003. – 21 с.
27. Галузева Програма соціально-економічного розвитку сільських територіальних громад (модельний проект «Нова сільська громада») [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Офіційний сайт Міністерства аграрної політики (http://www.minagro. kiev.ua). – 2010. – 26.10. – Назва з екрану.
28. Галянтич М. К. Житлове право України: навч. посібник / М. К. Галянтич – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 527 с.
29. Галянтич М. К. Методологія житлового права: сучасний стан та шляхи розвитку / М. К. Галянтич // Право України. – 2009. – № 9. – С. 95-100.
30. Гафурова О. В. Відносини соціального розвитку села як складова предмету аграрного права / О. В. Гафурова // Правничий вісник університету «Крок»: Збірник наукових праць. – 2010. – Вип. 6, Т. 1. – С. 52–59.
31. Гафурова О. В. Основні тенденції розвитку законодавства у сфері аграрного туризму в Україні та країнах Європейського Союзу / О. В. Гафурова // Проблеми розвитку аграрного та земельного права України: [матеріали міжнародної науково-практичної конференції] (м. Київ, 25 травня 2011 р.). – К.: Видавництво географічної літератури «Обрії», 2011. – С. 70–73.
32. Гафурова О. В. Правове регулювання забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів / О. В. Гафурова // Юридична Україна. – 2010. – № 2. – С. 72–77.
33. Гафурова О. В. Сільська поселенська мережа: поняття, склад, проблеми формування / О. В. Гафурова // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Право» / Ред. кол. Д. О. Мельничук (голова) та ін. – 2010. – Вип. 156. – С. 75–82.
34. Гафурова О. В. Сільські території: поняття, ознаки, класифікація / О. В. Гафурова // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 8. – С. 84–88.
35. Гафурова О. В. Сільськогосподарські виробничі кооперативи: права та обов’язки членів: монографія / О. В. Гафурова. – К.: МАУП, 2006. – 200 с.
36. Гафурова О. В. Теоретичні проблеми визначення поняття «сільський населений пункт» / О. В. Гафурова // Малий і середній бізнес. – 2010. – № 1–2. – С. 230–235.
37. Гейнц Р. М. Цивільно-правове регулювання відносин за договором про надання комунальних послуг: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / Гейнц Руслана Миколаївна; НДІ приват. права і підприємництва НАПрН України. – К., 2011. – 19 с.
38. ГОСТ 26640-85 Земли. Термины и обозначения: Постановление Государственого комитета СССР по стандартам от 28 октября 1985 г. № 3453 [Електронний ресурс]. – Интернет-сайт Помощь по ГОСТам (http://www.gosthelp.ru). – 2011. – 15.06. – Назва з екрану.
39. «Государственная программа возрождения и развития села на 2005–2010 года» утверждённая Указом Президента Республики Беларусь от 25 марта 2005 г. № 150 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: Официальный интернет-портал Президента Республики Беларусь (http://www.president.gov.by). – 2011. – 18.09. – Назва з екрану.
40. ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень: Наказ Мінбудархітектури України від 17 квітня 1992 р. № 44 [Електронний ресурс]. – Державні Будівельні Норми України (http://dbn.at.ua). – 2011. – 11.04. – Назва з екрану.
41. ДБН 79-92 Житлові будинки для індивідуальних житлових забудовників України: Наказ Мінбудархітектури України від 24 березня 1992 р. № 37 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Державні Будівельні Норми України (http://dbn.at.ua). – 2011. – 11.04. – Назва з екрану.
42. ДБН Б.2.4.-1-94 «Планування та забудова сільських поселень»: Наказ Мінбудархітектури України від 5 січня 1994 р. № 6 // [Електронний ресурс] Режим доступу: Державні Будівельні Норми України (http://dbn.at.ua). – 2011. – 11.04.
43. Державне управління: теорія і практика / [Авер’янов В. Б. [та ін.]. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
44. Еко будинки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Інтернет сайт «Центр енергозбереження та альтернативної енергетики» (http://www.energy.drohobych.com.ua). – 2011. – 17.08. – Назва з екрану.
45. Експрес-випуск Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Веб-сайт Держстату України (http://www.ukrstat.cgov.ua). – 2012. – 03.05. – Назва з екрану.
46. Єрмоленко В. М. Аграрні майнові правовідносини приватних сільськогосподарських підприємств в Україні: дис. … доктора юрид. наук: 12.00.06 / Єрмоленко Володимир Михайлович; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Харків, 2007. – 379 c.
47. Єрмоленко В. М. Аграрні майнові правовідносини приватних сільськогосподарських підприємств в Україні: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.06 / Єрмоленко Володимир Михайлович; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Харків, 2007. – 35 c.
48. Єрмоленко В. М. Особливості формування категорії «сталий розвиток сільських територій» / В. М. Єрмоленко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2010. – № 156. – С. 50–59.
49. Єрмоленко В. М. Правові аспекти поняття «сільське поселення» / В. М. Єрмоленко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Право» / Ред. кол. Д. О. Мельничук (голова) та ін. – К., 2011. – Вип. 157. – С. 66–72.
50. Житловий кодекс Української РСР. – С.: ФОП Соколик Б.В., 2010 – 64 с.
51. Житлово-комунальне господарство – Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: (http://www.uk.wikipedia.org). – 2011. – 17.09. – Назва з екрану.
52. Жолобецький Г. Біологічний двигун: Європа – «зелене» світло, України?.. // Пропозиція. – 2011. – № 5.– С. 94-98.
53. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 93. – С. 89.
54. Загальна теорія держави і права: [підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. заклад.] / [Цвік М. В. [та ін.]. – Харків: Право, 2002. – 432 с.
55. Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005 р. № 2807-ІV // Офіційний вісник України. – 2005. – № 40. – С.12.
56. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення «зеленого» тарифу» від 25 вересня 2008 року №601-VI // Офіційний вісник України. – 2008. – № 79. – С. 109.
57. Закон України «Про Генеральну схему планування території України» від 7 лютого 2002 р. № 3059-ІІІ // Відомості Верховної Ради України (ВРУ). – 2002. – № 30.– Ст. 204.
58. Закон України «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 р. № 2857-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 99/1. – Ст. 3541.
59. Закон України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 р. № 4282-VI // Офіційний вісник України. – 2011. – № 100/1. – Ст. 3696.
60. Закон України «Про державно-приватне партнерство» від 1 липня 2010 р. № 2404-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 58. – С. 17.
61. Закон України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 р. № 575/97-ВР // Офіційний вісник України. – 1997. – № 46. – С. 1.
62. Закон України «Про енергозбереження» від 1 липня 1994 р. № 74/94 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 30. – Ст. 283.
63. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 р. № 875-ІV // Офіційний вісник України. – 2004. – № 30.– С. 49.
64. Закон України «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки» від 3 березня 2005 р. № 2455-ІV // Офіційний вісник України. – 2005. – № 13. – С. 30.
65. Закон України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки» від 11 червня 2009 р. № 1511-ІV // Офіційний вісник України. – 2004. – № 30. – С. 16.
66. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. № 1560-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.
67. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 7 жовтня 2010 р. № 2591-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 79. – С. 8.
68. Закон України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р. № 1906-ІV // Офіційний вісник України. – 2004. – № 35. – С. 11.
69. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. № 280/97 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
70. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. № 586-XIV // Офіційний вісник України. – 1999. – № 18. – С. 3.
71. Закон України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 року № 2625-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2001. – № 32. – С. 2.
72. Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 р. № 3721-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 18.
73. Закон України «Про особисте селянське господарство» від 15 травня 2003 р. № 742-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 23. – С. 9.
74. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 р. № 2918-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2002. – № 6 – С. 1.
75. Закон України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» від 17 жовтня 1990 р. № 400-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 45. – Ст. 602.
76. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 р. № 3038-VІ // Офіційний вісник України. – 2011. – № 18. – С. 131.
77. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 р. № 469/97 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 39. – Ст. 261.
78. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 р. № 2998-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 16. – Ст. 167.
79. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 45. – Ст. 425.
80. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 13. – Ст. 178.
81. Закон України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 р. № 2633-ІV // Офіційний вісник України. – 2005. – № 27. – С. 11.
82. Закон України «Про туризм» від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 241.
83. Закон України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 р. № 973-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 363.
84. Звіт ВЕГО «МАМА–86» за проектом «Співпраця задля сталого розвитку сільської місцевості: забезпечення питною водою, екосанітарія, органічне сільське господарство», що впроваджувався у 2003-2006 роках за фінансової підтримки програми MATRA Міністерства закордонних справ Нідерландів. – Київ, 2006. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: (http://www.mama-86.org.ua). – 2011. – 08.12. – Назва з екрану.
85. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року. – Х.: ПП «ІНГВІ», 2008. – 96 с.
86. Земко А. М. Правове забезпечення організації підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Земко Алла Михайлівна; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2004. – 20 с.
87. Інвестиційна діяльність у сільському господарстві: правові питання: монографія / [Семчик В. І. [та ін.]; за заг. ред. В. І. Семчика. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – 252 с.
88. Інтерв’ю академіка Ю. Битяка – головному редакторові журналу «Право України», академіку О. Святоцькому // Право України. – 2009. – № 12. – С. 31.
89. Історіографія, методологія та джерельна база досліджень агарних відносин в Україні у другій половині ХХ століття / [Беренштейн Л. Ю. [та ін.]. – К.: Інститут історії України НАНУ, Укр. Академія історичних наук, 2000. – 136 с.
90. Кардаш В. І. Регулювання інвестицій у розвиток соціальної інфраструктури регіону: автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.10.01 / Вікторія Іванівна Кардаш; Ін-т регіон. досліджень НАН України. – Львів. 2000. – 20 с.
91. Кишко-Єрлі О. Б. Правове регулювання використання відновлюваних джерел енергії: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.06 / Оксана Борисівна Кишко-Єрлі; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 2010. – 230 с.
92. Козак І. Чи варто перевертати піраміду? Особливо якщо вона бюджетна / Ірина Козак // Голос України. – 2010. – № 88 (4838). – С. 5.
93. Козир С. М. Приорітети державної політики України щодо агарного сектору після вступу до СОТ. С. М. Козир [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Державне управління. Удосконалення та розвиток (http://www.dy.nayka). – 2012. – 04.03. – Назва з екрану.
94. Козырь М. И. Аграрное право России: проблемы становления и развития / М. И. Козырь. – М.: Право и государство, 2003. – 208 с.
95. Козырь М. И. Советское сельскохозяйственное право: тенденции становления и развития / М. И. Козырь // Советское государство и право. – 1973. – № 6. – С. 43–51.
96. Коментар до Конституції України / [Авер'янов В. Б. [та ін.]; під ред. В. Ф. Опришко. – К.: Верховна Рада України; Інститут законодавства, 1996. – 368 с.
97. Комплексна Державна Програма реформ та розвитку сільського господарства України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Офіційний сайт Міністерства аграрної політики та продовольства України (http://www.minagro. kiev.ua). – 2010. – 26.10. – Назва з екрану.
98. Конституція України від 28 червня 1996 року. – К., 2006. – 128 с.
99. Конституція Української РСР від 20 квітня 1978 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1978. – № 18. – С. 268.
100. Кривчик Г. Г. Соціальний розвиток села в 60-80-ті рр.. ХХ ст.: дис. … кандидата істор. наук: 07.00.01 / Кривчик Геннадій Георгійович; Дніпропетровський нац. ун-т. – Дніпропетровськ, 2002. – 415 с.
101. Кушнір Б. Вітряк у горах дає струм і робочі місця / Б. Кушнір // Голос України. – 2011. – № 214(5214).– С. 1.
102. Лебідь В. І. Правове становище особистих селянських господарств в Україні: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.06 / Лебідь Валерій Іванович; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2003. – 157 с.
103. Легкун Н. Щоб зростали й процвітали українські села [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Аграрна країна газета для успішних селян та фермерів (http://www.agrokraina.com.ua). – 2011. – 05.12. – Назва з екрану.
104. Мазур Г. Ф. Соціально-економічний розвиток села: [монографія] / Мазур Г. Ф. – Умань: Уманське комунальне видавничо-поліграфічне підприємство; УДАУ, 2009. – 246 с.
105. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Вікіпедія – вільна енциклопедія (http://uk.wikipedia.org/wiki/Класифікація). – Назва з екрану.
106. Матеріали для проведення паспортизації сільських населених пунктів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Офіційний сайт Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (http://khntusg.com.ua/node/371). – 2011. – 26.10. – Назва з екрану.
107. Матеріали до проекту аграрного кодексу України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Офіційний сайт Міністерства аграрної політики та продовольства України (http//www.minagro. kiev.ua/page/?11138). – Назва з екрану.
108. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966