ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ :

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ 14

1.1. Поняття обмеження прав на земельні ділянки 14
1.2. Види обмеження прав на земельні ділянки 26
1.3. Правова основа обмеження прав на земельні ділянки 47

Висновки до розділу 1 57

РОЗДІЛ 2. ВСТАНОВЛЕННЯ ОБМЕЖЕНЬ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ
61
2.1. Підстави встановлення обмежень прав на земельні ділянки 61
2.2. Суб’єкти встановлення обмежень прав на земельні ділянки 80
2.3. Порядок встановлення обмежень прав на земельні ділянки 92
2.4. Реєстрація обмежень прав на земельні ділянки 110

Висновки до розділу 2 127

РОЗДІЛ 3. ГАРАНТІЇ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ ТА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧІВ ПРИ ОБМЕЖЕННІ ЇХ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ
133
3.1. Види гарантій землевласників та землекористувачів при обмеженні їх прав 133
3.2. Захист прав землевласників та землекористувачів при обмеженні їх прав на земельні ділянки 139

Висновки до розділу 3 165

ВИСНОВКИ 168

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173

ДОДАТКИ 220

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Земельні відносини є багатогранними та різноманітними, де приймає участь значне коло суб’єктів, права та обов’язки яких суттєво відрізняються. При цьому особливе місце землі серед інших матеріальних об’єктів для забезпечення суспільних потреб зумовлює необхідність обмеження тих чи інших прав на земельні ділянки. Наявність обмежень на земельній ділянці впливає на обсяг прав власників та користувачів земельних ділянок, економічну привабливість земельної ділянки та розмір плати за її використання. Разом з тим на теперішній час відсутня єдність в багатьох питаннях щодо обмеження права, зокрема щодо розмежування таких правових категорій як „обмеження” та „обтяження”; помилкового визначення змісту обмеження прав на земельні ділянки в правовстановлюючих документах, встановлення обмежень з підстав не передбачених чинним законодавством, закріплення обмежень без додержання порядку їх встановлення тощо.
Земельний кодекс України (гл. 18) та інші нормативно-правові акти надають можливість обмежувати права землевласників та землекористувачів незалежно від їх суб’єктного складу та форми власності на земельну ділянку. Проте аналіз норм, що закріплюють можливість здійснення обмеження прав на земельні ділянки, дає підстави констатувати необхідність їх удосконалення: значна частина відповідних норм потребує уточнення та деталізації, подекуди має місце неузгодженість між ними. Це стосується, насамперед, законодавчого визначення видів обмеження прав на земельні ділянки, підстав їх встановлення, повноважень суб’єктів встановлювати обмеження, порядку встановлення обмеження прав на земельні ділянки, здійснення реєстрації обмежень тощо. Окреслені недоліки законодавчого визначення обмеження прав на земельні ділянки ускладнює застосування його на практиці, що приводить до порушення прав землевласників та землекористувачів.
У науковій літературі дослідженням обмеження прав на земельні ділянки приділяли увагу науковці різних галузей права: земельного, екологічного, цивільного, господарського, конституційного, зокрема, Д.В. Бусуйок, Є.О. Мічурін, А.В. Малько, А.М. Теретяк та ін. Найбільш ґрунтовним є дослідження Д.В. Бусуйок, в якому здійснено вперше в Україні комплексне дослідження правового регулювання обмежень прав на землю; запропонована класифікація обмежень прав на землю в межах зон з особливими умовами землекористування; надано визначення поняття способів встановлення обмежень прав на землю; досліджено правові підстави виникнення та припинення обмежень прав на землю в межах зон з особливими умовами землекористування, в інтересах сусідів, та обмежень, пов’язаних зі встановленням земельних сервітутів, досліджено юридичну природу емфітевзису та суперфіцію тощо.
При цьому значне коло питань, пов’язаних із встановленням обмежень прав на земельні ділянки, все ще потребує теоретичного доопрацювання.
З огляду на викладене, дослідження зазначеної теми є актуальним і доцільним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за темами „Господарське правове забезпечення стабілізації і розвитку економіки України (державна реєстрація № 0101U005732) та „Господарсько-правове забезпечення розвитку економіки України» (державна реєстрація № 0108U003267), в межах яких авторкою проведено самостійний аналіз та доопрацювання теоретичних і практичних аспектів обмеження прав на земельні ділянки.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення напрямів розвитку теоретичних засад та нормативно-правового забезпечення обмеження прав на земельні ділянки землевласників та землекористувачів.
Для реалізації зазначеної мети в дисертаційній роботі вирішувались такі завдання:
узагальнення визначень поняття обмеження прав на земельну ділянку та удосконалення такого визначення;
систематизація видів обмеження прав на земельні ділянки;
узагальнення підстав встановлення обмеження прав на земельні ділянки;
уточнення повноважень суб’єктів земельних правовідносин та сфери їх впливу на суспільні відносини щодо встановлення обмеження прав на земельні ділянки;
з’ясування сутності порядку встановлення обмеження прав на земельні ділянки та здійснення державної реєстрації таких обмежень, і наслідків їх порушення;
систематизація видів гарантій прав землевласників та землекористувачів при їх обмеженні;
з’ясування та доопрацювання форм та способів захисту прав землевласників та землекористувачів при їх обмеженні;
підготовка пропозицій щодо внесення змін та доповнень до законодавства з питань визначення змісту і видів обмеження прав на земельні ділянки та їх встановлення.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають при обмеженні прав на земельні ділянки та захисті прав суб’єктів земельних правовідносин при їх обмеженні.
Предметом дослідження є правові питання обмеження прав на земельні ділянки.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склала сукупність загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, а саме: формально-логічний, системно-структурний, аналіз і синтез, порівняльно-правовий тощо. Формально-логічний метод використовувався під час аналізу нормативно-правових актів, що містять норми щодо обмеження прав на земельні ділянки., а також практики їх реалізації. Систематизація основних видів обмеження прав на земельні ділянки та узагальнення підстав їх встановлення здійснювалися за допомогою системно-структурного методу. Метод аналізу і синтезу застосовано під час розроблення пропозицій з удосконалення нормативно-правових актів, які містять норми щодо обмеження прав на земельні ділянки та покладено в основу проведення класифікацій гарантій прав землевласників та землекористувачів при їх обмеженні. Дослідження різних підходів у правовому регулюванні одних і тих же відносин у вітчизняному та зарубіжному законодавстві здійснювалося з використанням порівняльно-правового методу.
Теоретичну основ дослідження склали наукові праці українських та російських вчених різних періодів в галузі загальної теорії права, земельного, екологічного та інших галузей права і економіки, зокрема: В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, А.Г. Бобкової, О.А. Вівчаренка, А.П. Гетьмана, С.В. Гринька, В.К. Гуревського, І.О. Іконицької, В.П. Камишанського, І.І. Каракаша, М.В. Краснової, М.І. Краснова, О.І. Крассова, П.Ф. Кулинича, Т.В. Лісової, А.В. Луняченка, А.В. Малька, Є.О. Мічурина, В.В. Носіка, К.П. Пейчева, О.О. Погрібного, А.М. Третяка, М.В. Шульги, В.П. Янчука та інших дослідників.
Нормативно-правову базу роботи склали Конституція України, акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, комітетів. У процесі дослідження також використані окремі нормативно-правові акти Республік Бєларусь, Казахстану, Узбекистану, Російської Федерації, США.
Емпіричну основу дослідження склали: практична діяльність органів земельних ресурсів, землевласників та землекористувачів, державної інспекції по використанню та охороні земель як Донецької області, так і всієї України, судова практика та діяльність органів місцевого самоврядування та виконавчої влади.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі проведеного системного дослідження питань обмеження прав на земельні ділянки з урахуванням наукових розробок, законодавства та практики його застосування, обґрунтовано нові наукові положення, підготовлено пропозиції із вдосконалення законодавства з тих питань. Наукова новизна дослідження конкретизується в наступних положеннях:
Вперше:
1. Виявлено істотні ознаки обмежень прав на земельні ділянки, до яких відносяться: а) це спеціальний режим використання земельних ділянок (або її частин), який є складовою їх правового режиму; б) наявність підвищених вимог до землевласників або землекористувачів щодо використання та/або охорони земельної ділянки, визначених відповідно до законодавства; в) незалежність встановлення обмеження прав на земельні ділянки від цільового призначення земельної ділянки та титулу, на якому вона належить; г) виключна цільова спрямованість обмеження прав на земельні ділянки, бо вони встановлюються лише в інтересах суспільства та/або держави з метою захисту від негативних наслідків або їх попередження у разі антропогенного, технічного, фізичного, хімічного або природного впливу на земельну ділянку та (або) життя та здоров’я людей і тварин, а також безпеки держави.
2. Обґрунтовано, що видами обмеження прав на земельні ділянки в залежності від їх змісту є лише:
заборони щодо: а) здійснення певного виду діяльності на земельній ділянці; б) способів використання земельної ділянки в межах території дії обмежень; в) розміщення об’єктів в межах території дії обмежень; г) кола суб’єктів, які не можуть перебувати в зоні встановлення обмеження прав на земельні ділянки;
умови щодо: а) одержання спеціальних дозволів використання земельної ділянки; б) можливих способів використання земельної ділянки; в) гранично допустимих норм навантаження на земельну ділянку; г) щільності, висоти, глибини і термінів використання та забудови земельної ділянки (просторово-планувальні умови) ґ) збереження зелених насаджень та охорони природного середовища помешкання і шляхів міграції тварин; та ін. д) забезпечення прав інших суб’єктів та/або терпіння дій третіх осіб у разі встановлення земельного сервітуту; е) будівельно-ремонтні умови;
призупинення права на земельну ділянку у разі: а) введення воєнного або надзвичайного стану в державі, стихійного лиха, деградаційних і абразійних процесів (землетрусів, епізоотій, пожарів, селів, паводків, тощо) б) використання земельної ділянки, яке загрожує життю або здоров’ю людей та тварин, безпеці суспільства та (або) держави; в) включення відповідних земельних ділянок (або їх частин) до території дії загальнодержавних або регіональних програм, якщо це в подальшому унеможливлює використання їх за цільовим призначенням;
установлення лімітів для забезпечення охорони здоров’я людини та (або) навколишнього природного середовища від негативного хімічного та фізичного впливу у разі використання земельної ділянки.
3. Аргументовано, що предметом правового регулювання інституту обмеження прав на земельні ділянки є суспільні відносини щодо встановлення, існування та припинення обмеження прав на земельні ділянки землевласників та землекористувачів, захисту прав зазначених суб’єктів, здійснення контролю за додержанням встановлених обмежень, гарантій та відповідальності, які обумовлені специфічними властивостями землі.
4. Обґрунтовано, що обмеження прав на земельні ділянки власників та користувачів можуть встановлюватися за наявності наступних підстав:
юридичні: а) рішення щодо встановлення обмежень прав на земельні ділянки компетентним органом; б) рішення щодо встановлення обмежень прав на земельні ділянки компетентним органом та укладання договору;
фактичні: а) наявність біля/на земельної ділянки (або її частини) зон з особливими умовами використання, які встановлюються навколо/уздовж режимоутворюючого об’єкту; б) наявність на земельній ділянці (або її частині) загроз, що обумовлює необхідність правової охорони таких земельних ділянок; в) включення земельної ділянки (або її частини) до території дії загально державних або регіональних програм з питань розвитку земельних відносин, раціонального використання, охорони земель та проведення земельної реформи виконання яких унеможливлює використання земельної ділянки її власником або землекористувачем за цільовим призначенням.
5. Обґрунтовано що: а) режимоутворюючим слід вважати такий об’єкт, який вимагає визначення в натурі (на місцевості) охоронних, захисних зон; заборонених зон та районів; округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони; санітарно-захисних зон; водоохоронних зон (смуг відведення; прибережних захисних смуг; берегових смуг); прикордонних смуг; зон з особливими умовами використання земельних ділянок або їх частин; б) загрозами, які можуть бути підставами встановлення обмежень слід вважати: забруднення земельних ділянок (визнання земельних ділянок радіаційно небезпечними; радіоактивно забрудненими; забрудненими важкими металами, іншими хімічними елементами тощо); деградація земельних ділянок (переміщення матеріалу ґрунту у просторі, порушення земель в наслідок гідро- та геоаномальних природних явищ, зміни складу та якості ґрунту на місці його утворення); небезпечне зооекологічне середовище – відповідні обмеження встановлюються у разі наявності загроз для тваринного світу і закріплюються у формі визначення середовищ перебування та (або) умов розмноження, та (або) шляхів міграції тварин).
6. Запропоновано класифікацію гарантій прав землевласників та землекористувачів при їх обмеженні, за їх спрямованістю та сферою впливу на суспільні відносини на такі, як: компенсаційні, стимулюючі, охоронні, захисні та регулятивні, з метою забезпечення прав землевласників та землекористувачів від надмірного втручання в реалізацію прав на земельну ділянку суб’єктами владних повноважень.
Удосконалено:
визначення поняття „обмеження прав на земельну ділянку” шляхом уточнення, що це спеціальний режим використання земельної ділянки (або її частини) який характеризується наявністю підвищених вимог до землевласників або землекористувачів щодо користування та (або) охорони земельної ділянки, який встановлюється лише в інтересах суспільства та (або) держави уповноваженим суб’єктом в порядку, визначеному законодавством.
класифікацію способів захисту прав на земельні ділянки при їх обмеженні в залежності від кінцевої мети їх застосування на чотири групи, а саме, що спрямовані на: попередження правопорушення (превентивні), припинення правопорушення, відновлення прав, компенсацію майнових витрат.
Дістали подальший розвиток положення щодо:
упорядкування встановлення обмеження прав на земельну ділянку шляхом закріплення наступних етапів: 1) клопотання про встановлення обмеження прав на земельну ділянку; 2) прийняття рішення про встановлення обмеження прав на земельну ділянку та визначення змісту таких обмежень компетентним органом; 3) розробка та погодження документації із землеустрою щодо земельної ділянки (або її частини), обмеженої у використанні; 4) здійснення державної експертизи землевпорядної документації та державної екологічної експертизи землекористування (за необхідності); 5) затвердження документації із землеустрою щодо земельної ділянки (або її частини), обмеженої у використанні; 6) встановлення в натурі (на місцевості) меж дії обмеження прав на земельну ділянку; 7) закріплення обмежень у документах, що посвідчують право на земельну ділянку; 8) укладання окремого договору щодо встановлення обмеження прав на земельну ділянку або відображення відомостей про наявність обмежень як частина угод (договорів); 9) реєстрація обмеження прав на земельну ділянку (їх легалізація);
наслідків порушення порядку встановлення обмеження прав на земельні ділянки, зокрема обґрунтовано, що порушення вищезазначеного порядку може бути підставою для: відмови в державній реєстрації обмеження прав на земельну ділянку; відмови у державній реєстрації договору; визнання недійсними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування; припинення права користування земельною ділянкою;
проведення державної реєстрації обмеження прав на земельні ділянки, а саме обґрунтовано виділення таких стадій здійснення реєстрації: 1) прийняття заяви та інших документів щодо обмеження прав на земельні ділянки (або їх частин); 2) формування реєстраційної справи щодо обмеження прав на земельні ділянки (або їх частин); 3) підготовка висновку про реєстрацію або відмову в реєстрації обмеження прав на земельні ділянки; 4) унесення відомостей до бази даних Автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру та введення земельно-кадастрової інформації на магнітні носії; 5) засвідчення факту реєстрації обмежень прав на земельну ділянку (або відмови в реєстрації);
підстав для відмови в державній реєстрації обмеження прав на земельні ділянки, якими можуть бути такі, що пов’язані з неналежним визначенням органу реєстрації чи суб’єкта звернення за реєстрацією, з оформленням поданих документів чи невнесенням плати за реєстрацію тощо;
способів самозахисту прав на земельні ділянки при їх обмеженні шляхом закріплення таких як: вчинення дій, які перешкоджають або обмежують доступ на земельну ділянку, на якій встановлені обмеження, інших суб’єктів, у разі використання земельної ділянки останніми у спосіб, що є несумісним з її цільовим призначенням; відмова від укладання договору, яким встановлюються обмеження прав на земельну ділянку, якщо його укладання приведе до неможливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням після припинення дії договору; відмова в односторонньому порядку від виконання умов договору (угоди) щодо встановлення обмежень, якщо діяльність іншої сторони погіршує якість земель, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами;
обмеження укладання договорів про встановлення обмеження прав на земельні ділянки за ініціативою органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та інших суб’єктів випадками, передбаченими законодавством.
За результатами дослідження розроблені пропозиції щодо внесення відповідних змін і доповнень до ЗК України (ст. ст. 110, 111, доповнення ст. 1111 „Підстави встановлення обмежень прав на земельні ділянки”, глави 23), Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (ст. ст. 19, 20, 23, 24), аргументовано необхідність видання постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку встановлення обмежень прав на земельні ділянки всіх форм власності” та наказу Державного комітету України по земельних ресурсах „Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації обмежень прав на земельні ділянки” тощо.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані положення, висновки та пропозиції доповнюють теорію земельного права щодо обмеження прав на земельні ділянки, можуть бути використанні у навчальному процесі та у практичній діяльності органів місцевого самоврядування, державної влади, державної виконавчої влади (місцевих державних адміністрацій, органів земельних ресурсів та ін.). Матеріали дисертаційного дослідження можуть також використовуватись при подальшій розробці та удосконаленні законодавства стосовно обмежень прав земельні ділянки.
Положення та висновки, сформульовані в дисертації, що мають дискусійний характер, можуть скласти підґрунтя для подальших наукових досліджень.
Окремі положення результатів дисертаційної роботи використовуються при викладанні навчальної дисципліни „Земельне право” в Донецькому національному університеті МОН України (довідка № 1119/01-26/6.8.0 від 24 жовтня 2008р. ).
Особистий внесок здобувачки. Основні наукові результати отримані здобувачкою самостійно на основі аналізу наукових публікацій, законодавства України та інших країн, узагальнення практики застосування законодавства. В роботі «Гарантії при встановленні обмежень прав сільськогосподарських товаровиробників на земельні ділянки», що підготовлена у співавторстві внесок автора полягає у обґрунтуванні та розробці класифікації таких гарантій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на підсумковій науковій конференції VII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004), Донецького національного університету за період 2003-2004 рр. (Донецьк, 2005), Міжнародній науково-теоретичної конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження доктора юридичних наук, професора, академіка АПрН України, Заслуженого діяча науки і техніки України В.З. Янчука (Київ, 2005), Міжнародній науково-практичної конференції „Господарське законодавство України: практика застосування та перспективи розвитку в контексті європейського вибору” (Донецьк, 2005), підсумковій науковій конференції Донецького національного університету за період 2005-2006 рр. (Донецьк, 2007), Міжнародній науково-практичної конференції „Екологічне законодавство України стан та перспективи розвитку” (Харків, 2007), науково-практичній конференції „Державне регулювання економічних відносин: розвиток законодавства та проблеми правозастосування у господарських спорах ” (Львів, 2008), Міжнародній науково-практичної конференції „Державний контроль за додержанням земельного та екологічного законодавства: стан, проблеми, шляхи вдосконалення ” (Київ, 2008).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження викладені в 9 друкованих працях, з яких 3 статті - у фахових наукових журналах і збірках наукових праць та тез 6 доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження питань обмеження прав на земельні ділянки здійснено на підставі аналізу законодавства, практики його застосування та наукової доктрини з питань теми дослідження з метою вирішення актуальногої науковогої завданнячі – удосконалення правової регламентації обмеження прав на земельні ділянки для забезпечення їх раціонального використання. земельних ділянок шляхом обмеження прав на них.
В результаті проведеної роботи виявлено ряд теоретичних та практичних проблем відносно предмету дослідження та підготовлені відповідні висновки та пропозиції, до основних з яких відносяться наступні:
1. На основі виявлених ознак уточнено, що обмеження прав на земельні ділянки – це спеціальний режим використання земельної ділянки (або її частини) який характеризується наявністю підвищених вимог до землевласників або землекористувачів щодо користування та (або) охорони земельної ділянки, встановлюється лише в інтересах суспільства та (або) держави уповноваженим суб’єктом в порядку, визначеному законодавством.
2. Узагальнено види обмежень прав на земельні ділянки в залежності від їх змісту на:
заборони щодо: а) здійснення певного виду діяльності на земельній ділянці; б) способів використання земельної ділянки в межах території дії обмежень; в) розміщення об’єктів в межах території дії обмежень; г) кола суб’єктів, які не можуть перебувати в зоні встановлення обмеження прав на земельні ділянки;
умови щодо: а) одержання спеціальних дозволів використання земельної ділянки; б) можливих способів використання земельної ділянки; в) гранично допустимих норм навантаження на земельну ділянку; г) щільності, висоти, глибини і термінів використання та забудови земельної ділянки (просторово-планувальні умови) ґ) збереження зелених насаджень та охорони природного середовища помешкання і шляхів міграції тварин; та ін. д) забезпечення прав інших суб’єктів та/або терпіння дій третіх осіб у разі встановлення земельного сервітуту; е) будівельно-ремонтні умови;
призупинення права на земельну ділянку у разі: а) введення воєнного або надзвичайного стану в державі, стихійного лиха, деградаційних і абразійних процесів (землетрусів, епізоотій, пожарів, селів, паводків, тощо) б) використання земельної ділянки, яке загрожує життю або здоров’ю людей та тварин, безпеці суспільства та (або) держави; в) включення відповідних земельних ділянок (або їх частин) до території дії загальнодержавних або регіональних програм, якщо це в подальшому унеможливлює використання їх за цільовим призначенням;
установлення лімітів для забезпечення охорони здоров’я людини та (або) навколишнього природного середовища від негативного хімічного та фізичного впливу у разі використання земельної ділянки.
3. Встановлено, що підставами встановлення обмежень прав на земельні ділянки можуть бути: юридичні: а) рішення щодо встановлення обмежень прав на земельні ділянки компетентним органом; б) рішення щодо встановлення обмежень прав на земельні ділянки компетентним органом та укладення договору; і фактичні: а) наявність біля/на земельної ділянки (або її частини) зон з особливими умовами використання, які встановлюються навколо/уздовж режимоутворюючого об’єкту; б) наявність на земельній ділянці (або її частині) загроз, що обумовлює необхідність правової охорони таких земельних ділянок; в) включення земельної ділянки (або її частини) до території дії відповідних загально державних або регіональних програм.
Запропоновано режимоутворюючим вважати той об’єкт, який вимагає визначення в натурі (на місцевості), зокрема: охоронних та захисних зон; заборонених зон та районів; округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони; санітарно-захисних зон; водоохоронних зон (смуг відведення; прибережних захисних смуг; берегових смуг); прикордонних смуг; зон з особливими умовами використання земельних ділянок або їх частин.
Обґрунтовано, що загрозами є такі зміни стану окремих природних ресурсів (а саме, земельних ділянок, лісів, вод, рослинного та тваринного світу, атмосферного повітря), які вимагають активних дій зі сторони власників земельних ділянок та землекористувачів, завдяки яким відбудеться зупинення/попередження процесу виснажливого використання та створення належних умов для відновлення таких ресурсів.
Загрозами, які можуть бути підставами встановлення обмежень є: а) забруднення земельних ділянок (визнання земельних ділянок радіаційно небезпечними; радіоактивно забрудненими; забрудненими важкими металами, іншими хімічними елементами тощо); б) деградація земельних ділянок (переміщення матеріалу ґрунту у просторі, порушення земель внаслідок гідро- та геоаномальних природних явищ, зміни складу та якості ґрунту на місці його утворення); в) небезпечне зооекологічне середовище – відповідні обмеження встановлюються у разі наявності загроз для тваринного світу і закріплюються у формі визначення середовищ перебування та (або) умов розмноження, та (або) шляхів міграції тварин.
4. Аргументована необхідність законодавчого закріплення етапів встановлення обмеження прав на земельні ділянки. Відповідні етапи є самостійними та завершеними та включають ініціювання встановлення обмежень; визначення змісту таких обмежень компетентним органом; розробку документації із землеустрою щодо земельної ділянки (або її частини), обмеженої у використанні; здійснення державних експертиз; затвердження документації із землеустрою щодо земельної ділянки (або її частини), обмеженої у використанні; встановлення в натурі (на місцевості) меж дії обмеження прав на земельну ділянку; закріплення обмежень у документах, що посвідчують право на земельну ділянку; укладання окремого договору щодо встановлення обмеження прав на земельну ділянку або відображення відомостей про наявність обмежень як частина угод (договорів); та їх легалізація.
5. Узагальнено наслідки порушення порядку встановлення обмеження прав на земельні ділянки. Обґрунтовано, що порушення вищезазначеного порядку може бути підставою для: відмови в державній реєстрації обмеження прав на земельну ділянку; відмови у державній реєстрації договору; визнання недійсними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування; припинення права користування земельною ділянкою.
Уточнено порядок здійснення проведення державної реєстрації обмеження прав на земельні ділянки та підстав для відмови в такій реєстрації.
6. Запропоновано класифікацію гарантій прав землевласників та землекористувачів при їх обмеженні за їх спрямованістю та сферою впливу на суспільні відносини щодо встановлення, додержання та здійснення контролю при обмеженні прав на земельні ділянки власників та землекористувачів на такі, як: компенсаційні, стимулюючі, охоронні, захисні та регулятивні.
Проведено узагальнення способів захисту прав на земельні ділянки при їх обмеженні в залежності від кінцевої мети їх застосування на чотири групи, а саме, що спрямовані на: попередження правопорушення (превентивні), припинення правопорушення, відновлення прав, компенсацію майнових витрат.
7. Уточнено положення щодо умови та способіви самозахисту прав землевласників та землекористувачів при їх обмеженні, зокрема шляхом закріплення можливості застосування відповідних способів захисту шляхом надання змоги вчинення певних дій (або утримання від вчинення певних дій, або відмови в односторонньому порядку від виконання зобов’язань) власниками та землекористувачами земельних ділянок на земельних ділянках встановлені обмеження.
8. Аргументовано, що правова основа щодо обмеження прав на земельні ділянки представлена значною кількістю норм різних нормативно-правових актів, які регулюють однорідні відносини обмеження прав на земельні ділянки землевласників та землекористувачів. Це дозволило зробити висновок про доцільність формування окремого правового інституту земельного права.
Предметом правового регулювання інституту обмеження прав на земельні ділянки є суспільні відносини щодо встановлення, існування та припинення обмеження права на земельні ділянки власників та землекористувачів, захисту прав зазначених суб’єктів, здійснення контролю за додержанням встановлених обмежень, гарантій та відповідальності, які обумовлені специфічними властивостями землі.
9. За результатами дослідження розроблено пропозиції щодо внесення відповідних змін і доповнень до ЗК України (ст. ст. 111, доповнивши статтею 1111 „Підстави встановлення обмежень прав на земельні ділянки”, гл. 23), Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (ст. ст. 19, 20, 23, 24), аргументовано необхідність видання постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку встановлення обмежень прав на земельні ділянки всіх форм власності” та наказу Державного комітету України по земельних ресурсах „Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації обмежень прав на земельні ділянки” тощо.
Проведене комплексне дослідження правових питань щодо обмеження прав на земельні ділянки дало можливість розробити нові положенняоснови теорії обмеження суб’єктивного права землевласників та землекористувачів та запропонувати зміни до нормативно-правових актів України з метою удосконалення правового регулювання відносин, що досліджувались.
Достовірність наукових положень, висновків та рекомендацій підтверджується їх апробацією у вигляді публікацій в спеціальних наукових виданнях, обговоренням на науково-практичних конференціях, обґрунтуванням положень по внесенню змін та доповнень до ряду нормативно-правових актів.
Обґрунтовані наукові висновки та практичні рекомендації можуть бути використанні в процесі подальшого удосконалення земельного законодавства, в правозастосовній практиці, науковій та викладацькій діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бусуйок Д.В. Обмеження прав на землю за законодавством України: монографія / Д.В. Бусуйок. – К.: ТОВ „Видавництво „Юридична думка”, 2006. – 144 с. – ISB№ 966–8602–38–2.
2. Бусуйок Д.В. До питання про юридичну природу обмежень права власності на земельну ділянку // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали Х регіональної наук.–практ. конф., (5-6 лют. 2004р.). – Львів : Юрид. ф-т Львів. нац. ун-т ім. І.Франка, 2004. – С. 346–348.
3. Бусуйок Д. В. Поняття та види обмежень щодо розпорядження земельною ділянкою / Д.В. Бусуйок // Земельне право України. – 2006. – №6 . – С.27–32.
4. Камышанский В.П. Право собственности: пределы и ограничения / В.П. Камышанский . – М.: Юнити–Дана; Закон и право, 2000. – 303 с. – ISB№ 5–238–00166–5.
5. Сидоренко А.Ю. Актуальные проблемы правового регулирования ограничений (обременений) в земельном праве / А.Ю. Сидоренко // Юрист. – 2000. – №11. – С. 26–35.
6. Сидоренко А.Ю. Земельний кодекс РФ. Проблемы теории и практики: (Материалы конференции) / А.Ю. Сидоренко // Государство и право. – 2002. – №10. – С. 80–93.
7. Бесмертна Н. В. Обмеження та обтяження права власності в законодавстві України / Н.В. Бесмертна // Право України. – 2005. – №1. – С. 103 –105.
8. Михайленко О.О. Речово–правові обмеження права приватної власності за стародавнім римським та сучасним цивільним правом України [Електронний ресурс] : автореф. дис… канд. юрид. наук: (12.00.03) / О.О. Михайленко; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2003. – 20 с. – Режим доступу: http://www.№buv.gov.ua/ard/2003/03moocpu.zip
9. Соловьев А. К вопросу о природе ограничений права собственности / А. Соловьев // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №10. – С. 74 – 77.
10. Каракаш И.И. Право собственности на землю и право землепользования в Украине: науч. – практ. коммент. / И. И. Каракаш; Одес. нац. юрид. акад. – К.: Истина, 2004. – 215 с. – ISB№ 966–7613–51–8.
11. Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: актуальні проблеми практичної теорії / В.І. Андрейцев; Київ. нац. ун–т ім. Т. Шевченка, юрид. ф–т; Євразiйська асоц. правничих шк. та правникiв; Центр правничої допомоги та дослiдж. – К.: Знання, 2005. – 445 с. – ISB№ 966–346–077–6.
12. Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве / А.В. Малько; Саратов. филиал ин-та гос. и права рос. акад. наук. –2–е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2004. – 250 с. – ISB№ 5–7975–0628–9.
13. Мічурін Є.О. Обмеження майнових прав фізичних осіб (загальні положення): монографія. / Є.О. Мічурін; Академія правових наук України; НДІ приватного права та підприємництва. – Х.: Юрсвіт, 2007. – 220 с. – Бібліогр.: с. 200–211. – ISB№ 978–966–8789–08–1.
14. Мічурін Є.О. До природи обмежень майнових прав фізичних осіб [Електронний ресурс] / Є.О. Мічурін // Форум права. – 2006. – №3. – С. 81–86. – Режим доступу до журн.: http://www.№buv.gov.ua/e–jour№als/FP/2006–3.htm.
15. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. – СПб., М., 1881. – Т. 2. – С. 647–648.
16. Ожегов С.И. Словарь русского языка: около 57000 слов / под ред. Н.Ю. Шведовой. – 18 - е изд., стер. – М.: Рус. яз., 1987. – 795с.
17. Ушаков Д.В. Толковый словарь современного русского языка / Д.Н. Ушаков; под ред. д–ра філол. наук Татьянченко Н.Ф. – М.: Альта–Пресс, 2005. – 1216с. – ISB№ 5–93383–017–8.
18. Большой юридический энциклопедический словарь / авт. и сост. А.Б. Барихин. – М.: Кн. мир, 2004. – 719 с. – Библиогр.: с. 719. – ISB№ 5–8041–0150–1.
19. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170 000 слів і словосполучень / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.: Перун; Iрпiнь, 2004. – 1440 с. – ISB№ 966–569–013–2.
20. Словник синонімів української мови: у 2 т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. I. Головащук та iн.; НАН України; Iн–т мовознавства iм. О.О. Потебнi ; Iн–т укр. мови. – К. : Наук. думка, 2006. – Т. 2 : О–Я. – 960 с. – ISB№ 966–00–0585–7.
21. Комплексный словарь русского языка / [А. Н. Тихонов, Е. Н. Тихонова, С. А. Тихонов и др.]; под ред. А. Н. Тихонова. – М.: Рус. яз. Медиа, 2005. – XVI, 1230с. – ISB№ 5–9576–0180–2.
22. Ильясов К.М. Понятие и виды обременений прав на недвижимое имущество в Казахстане // Избранные труды по гражданскому праву. – М., 2000.
23. Погрібний С.О. Поняття і види обмежень прав на землю // Земельне право України: підручник / Г.М. Беженар, Є. С. Бердніков, Л. О. Бондар, Н.С. та ін.; Одеська національна юридична академія; [ред. О.О. Погрібний, І.І. Каракаш]. – К. : Істина, 2003. – С. 121–125.–ISB№ 966–7613–36–4.
24. Погрібний О.О. Обмеження прав на землю // Земельний кодекс України: наук.–практ. коментар / В. I. Андрейцев, Г. I. Балюк, А. П. Гетьман та iн. ; за заг. ред. В. I. Семчика; Iн–т держави i права iм. В. М. Корецького НАН України; Київ. ун–т права. – К.: Iн Юре, 2003. – С. 335–349.– ISB№ 966–8088–26–3.
25. Гуревський В.К. Обмеження прав на землю // Земельній кодекс України: наук.–практ. коментар / Л.О. Бондар, А.П. Гетьман, В.Г. Гончаренко та ін. ; заг. ред. В. В. Медведчука. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 278–294. – ISB№ 966–667–127–1.
26. Луняченко А. В. Земли сельскохозяйственного назначения: правовой режим использования гражданами на праве собственности / А. В. Луняченко.– Одесса: Латстар, 2002. – 180 с. – ISB№ 966–8028–26–0.
27. Крассов О.И Право частной собственности на землю / О.И. Крассов. – М.: Юристъ, 2000. – 379с. – ISB№ 5–7975–0322–0.
28. Бусуйок Д.В. Про поняття обмеження прав на землю за Земельнім кодексом України / Д.В. Бусуйок // Проблеми кодифікації законодавства України: тези доповідей і наукових повідомлень науково–практичної конференції (Київ, 14 трав., 2003 р.). – К.: ІДІ НАН України, 2003.– С. 202–205.
29. Аккуратов И.Ю. К вопросу об ограничениях и обременениях права собственности / И.Ю. Аккуратов, Н.М. Коршунов, А.А. Хорев // Государство и право. – 2000.– №6. – С. 68–69.
30. Мічурін Є.О. Обмеження прав осіб щодо володіння, користування, розпорядження майном / Є.О. Мічурін // Право України. – 2006. – №12.– С.103–108.
31. Мічурін Є.О. Обмежені речові права та обмеження права власності / Є.О. Мічурін // Південноукраїнський правничий часопис / Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – Одеса. – 2007. – №1. – С. 99–102.
32. Мічурін Є.О. Нагальна потреба розробки цивілістичної доктрини обмежень майнових прав фізичних осіб / Є.О. Мічурін // Регулирование личных неимущественных и имущественных отношений граждан в Гражданском кодексе Украины: материалы круглого стола, г.Донецк, 6 февр., 2007 г. / Донецкий ун–т экономики и права; отв.ред. Е.В. Зверева.. – Донецк : ДонУЭП, 2007. – С. 27–30.
33. Носік В.В. Право власності на землю Українського народу: монографія / В.В. Носік. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с. – Бібліогр.: с. 507–543. – ISB№ 966–667–224–3.
34. Луняченко А. В. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення, які належать громадянам на праві власності: автореф. дис... канд. юрид. наук: (12.00.06) / А.В. Луняченко ; Нац. акад. наук України ; Iн–т держави i права iм. В. М. Корецького. – К., 2002. – 16 с.
35. Сенчищев В.И. О понятии обременения права / В.И. Сенчищев // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – 2003. – №5. – С. 104–108.
36. Долинская В.В. Ограничения права собственности: понятие и виды / В.В. Долинская // Закон. – 2003. – №11. – С.3–10.
37. Басин Ю.Г. Обременение вещных прав в гражданском обороте / Ю.Г. Басин // Предприниматель и право. – 2000. – №8. – С. 7–8.
38. Комментарий к Земельному кодексу Российской Федерации / под. общ. ред. Г.В., Тихомирова М.Ю. – М.: Юринформцентр, 2001. – 350с. – ISB№ 5–89194–007–8.
39. Общая теория государства и права: акад. курс: в 3 т. / отв. ред. С. Н. Марченко. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: Зерцало–М, 2002. – Т.3. – 518 с. – ISB№ 5–94373–013–3.
40. Черкаська Н.В. До питання про поняття обмеження та обтяження прав на земельну ділянку / Н. В. Черкаська // Матеріали VII Міжнародної науково–практичної конференції „Наука і освіта 2004”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта , 2004. – Т. 51. Право. – С. 68–69.
41. Бобкова А.Г. Правовое обеспечение рекреационной деятельности / А.Г. Бобкова; Донецкий государственный университет; Институт экономико-правовых исследований. – Донецк: Юго–Восток, 2000. – 308 с. – ISB№ 966–7277–59–3.
42. Трифонов А.С. Основные положения и характеристика правового режима земель промышленности [Электронный ресурс] / А.С. Трифонов // Имущественные отношения в Российской Федерации. – 2006. – №1. – Режим доступа к журн.: http://www.yurclub.ru/docs/civil/article158.html
43. Иконицкая И.А. Земельное право Российской Федерации: учебник / И.А Иконицкая. – М.: Юристъ, 2002. – 288 с. – ISB№ 5–7975–0566–5.
44. Крассов О.И. Земельное право: учебник / О.И. Крассов. – М.: Юристъ, 2000. – 623 с. – ISB№ 5–7975–0345–X.
45. Земля и право: пособие для рос. землевладельцев / руководитель авт. коллектива и отв. ред. Боголюбов С.А. и др.; Ин–т законодательства и сравн. правоведения при Правительстве Рос. Федерации. – М.: ИНФРА–М – НОРМА, 1997. – 348 с. – ISB№ 5–86225–436–6.
46. Комментарий к Земельному кодексу Российской Федерации / Ин–т законодательства и сравнит. правоведения при Правительстве Рос. Федерации; под ред. С.А. Боголюбова, Е.Л. Мининой. – 2–е изд. перераб. и доп. – М.: Юридический Дом "Юстицинформ", 2002. – 587 с. – ISB№ 5–7205–0442–7.
47. Минаева А.А. Понятие «правовой режим земель» и его значение в земельном праве / А.А. Минаева // Экологическое право. – 2005. – №1. – С. 40–45.
48. Теория государства и права: учеб. для юрид. вузов и фак. / Алексеев С. С., Архипов С. И., Корельский В. М. и др.; отв. ред. В.М. Корельский, В.Д. Перевалов. – М.: ИНФРА–М–НОРМА, 1997. – 570с. – ISB№ 5–89123–095–X. – ISB№ 5–86225–440–4.
49. Крассов О.И. Правовой режим земель как правовая категория / О.И. Крассов // Экологическое право России: сборник материалов научно–практических конференций 1999–2000 г. – М., 2001. – Вып. 2. – С. 142.
50. Про державний контроль за використанням та охороною земель: Закон України від 30 груд. 2002р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 250.
51. Земельний кодекс України: за станом на 22 квіт. 2008р. / Верховна Рада України. – К. : Парламентське видавництво, 2008. – 80 c. – (Бібліотека офіц. видань). – ISB№ 966–978–611–617–1.
52. Про використання земель оборони: Закон України від 27 листоп. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 14. – Ст. 209.
53. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України: за станом на 1 груд. 1999 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське видавництво, 1999. – 56 с. – (Сер. Закони України). – ISB№ 966–611–025–3.
54. Про тваринний світ: Закон України: за станом на 12 берез. 2008 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламентське видавництво, 2008. – 32с. – (Сер. "Закони України"). – ISB№ 966–978–611–6*11–9.
55. Бабміндра Д.І. Методичні засади формування обмежень (обтяжень) у зонах особливого режиму використання земель / Д.І. Бабміндра // Землевпорядний вісник. – 2003. – №4. – С. 53–56.
56. Балюк Г.І. Роль екологічних нормувань у сфері використання і охорони земель [Електронний ресурс] / Г.І. Балюк, А.М. Мірошниченко // Проект „Підвищення екологічної та правової свідомості громадян України з метою реалізації прав приватної власності на землю, екологічну безпеку, і збалансоване землекористування в контексті положень нового Земельного кодексу України. – К.: Інформаційно–ресурсний центр „Реформування земельних відносин в Україні”, 2002. – С. 73–74. – Режим доступу: (http://myla№d.org.ua).
57. Бусуйок Д.В. Правове регулювання обмежень прав на землю в Україні: автрореф. дис. ... канд. юрид. наук : (12.00.06) / Д.В. Бусуйок; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2005. – 20 с.
58. Бусуйок Д. Види обмеження прав на землю / Д. Бусуйок // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – №7. – С. 166–170.
59. Волошин Г.О. Наукові основи раціонального використання земель та виведення з інтенсивного обробітку деградованих і малопродуктивних земель / Г.О. Волошин // Землевпорядний вісник. – 2002. – №3. – С. 33–37.
60. Гапотченко Т. М. Правові форми забезпечення раціонального використання й охорони земель транспорту / Т.М. Гапотченко // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №5. – С. 60–63.
61. Гапотченко Т. М. Особливості правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства: автрореф. дис. ... канд. юрид. наук: (12.00.06) / Т.М. Гапотченко; Нац. юрид. акад. ім.. Ярослава Мудрого. – Х., 2007. –20 с.
62. Дорош Й. Структурно–логічна модель формування обмежень у використанні земель / Й. Дорош // Землевпорядній вісник. – 2007. – №1. – С. 44–47.
63. Жлоба А.А. Правовой режим национальных парков: автрореф. дис. ... канд. юрид. наук: (12.00.06) / А.А. Жлоба . – Минск, 2006. –20 с.
64. Іванова Є.О. Правове регулювання використання земель житлової та громадської забудови у містах України: автрореф. дис. ... канд. юрид. наук: (12.00.060 / Є.О. Іванова; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2007. – 20 с.
65. Костяшкін І.О. Право загального землекористування: автрореф. дис. ... канд. юрид. наук: (12.00.06) / І.О. Костяшкін; Київський нац. ун–т ім. Тараса Шевченка. – К., 2005. – 19 с.
66. Марич Х.М. Правовий режим національних природних парків України (на матеріалах карпатського регіону України): автрореф. дис. ... канд. юрид. наук: (12.00.06) / Х.М. Марич; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого.– Харків, 2007. – 20с.
67. Потапчик І.М. Прибережна смуга морів як елемент правової охорони морів в Україні / І.М. Потапчик // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Юрид. науки. – К., 2005. – Вип. 66. – С. 100–102.
68. Семчик В.І Поняття та класифікація обмежень прав на землю / В.І Семчик // Земельне право України: підручник / Анісімова Г.В., Багай, Н.О., Гетьман А.П., та. ін.; за ред. М.В. Шульги. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – С. 130–133. – ISB№ 966–667–115–8.
69. Сіряк В.І. До проблем правового регулювання радіоактивно забруднених територій України / В.І. Сіряк // Держава і право: зб. наук. пр.: юрид. i полiт. науки – К. : Ін–т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – Вип.31. – С. 373–376.
70. Черкаська Н.В. До питання щодо визначення видів обмежень прав на земельні ділянки суб’єктів господарювання / Н.В.Черкаська // Материалы научной конференции Донецкого национального университета за период 2003–2004 г.г. Правоведение (г. Донецк, март 2005г.) / отв. ред. В.Д. Волков. – Донецк: ДонНУ, 2005. – С. 164–165.
71. Семенюта Н.Н. Запреты и ограничения в правовом регулировании трудовых отношений в Российской Федерации: авторореф. дис. ... канд. юрид. наук: (12.00.05) / Н.Н. Семенюта.. – Омск , 2000. – 18 с.
72. Камышанский В.П. Право собственности: пределы и ограничения / В.П. Камышанский.– М. : ЮНИТИ–Дана, Закон и право, 2000. – 303 с. – ISB№ 5–238–00166–5.
73. Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях / М.В. Шульга; Нац. юрид. акад. Украины им. Я.Мудрого. – Х. : Консум, 1998. – 221 с. – ISB№ 966–7124–44–4.
74. Бондар О.Г. Земля як об'єкт права власності за земельним законодавством України [Електронний ресурс]: автореф. дис... канд. юрид. наук: (12.00.06 ) / О.Г. Бондар; НАН України. Ін–т держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2005. – 20 с. – Режим доступу: http://www.№buv.gov.ua/ard/2005/05bogzzu.zip
75. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України: за станом на 8 квіт. 1999 р.) / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламентське вид–во, 1999. – 16с. – (Сер. «Закони України»).– ISB№ 966–7288–85–4.
76. Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України від 13 лип. 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 42. – Ст. 348;
77. Положення про Проект організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів: Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 6 лип. 2005 р., № 245 // Офіційний вісник України . – № 31. – Ст. 1913.
78. Про затвердження Положення про зону особливого режиму в районі державного кордону України з Республікою Молдова [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 берез. 1992 р., №144. – Режим доступу: http://zako№1.rada.gov.ua/cgi–bi№/laws/mai№.cgi?№reg=144–92–%EF
79. Водний кодекс України: за станом на 26 трав. 2008 р. / Верховна Рада України. – К. : Парламентське видавництво, 2008. – 96c. – (Сер. "Бібліотека офіційних видань"). – ISB№ 978–966–611–622–5.
80. Про прикордонний режим: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 лип. 1998 р., № 1147 // Офіційний вісник України. – 1998. – №30. – Ст. 33.
81. Про курорти, Про основи містобудування: Закони України : за станом на 15 верес. 2006р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське видавництво, 2006. – 38 с.– (Сер. "Закони України"). – ISB№ 966–611–502–6.
82. Про питну воду та питне водопостачання: Закон України: за станом на 9 верес. 2005 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламентське видавництво,2005. – 36 с. – (Сер. "Закони України"). – ISB№ 966–611–407–0.
83. Положение о порядке проектирования и эксплуатации зон санитарной охраны и источников водоснабжения и водопроводов хозяйственно–питьевого назначения от 18 дек. 1982г., №2640–82 [Електронний ресурс] // Главное санитарно–эпидемиологическое управление Министерства охраны здоровья Украины: зб. важливих офіц. матеріалів з санітар. і протиепідем. питань. – К., 1998. – Т.5,Ч.2. – Режим доступу: //www.zako№1.rada.gove.ua/cgi–bi№/laws/mai№.cdi?№reg=v2640400–82
84. Про природно–заповідний фонд України: Закон України: за станом на 25 лют. 2008 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламентське видавництво, 2008. – 34 с. – (Сер. "Закони України"). – ISB№ 966–978–611–6*06–5.
85. Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00–1.20.–98): Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 1 жовт. 1997р., № 254 (зі змін від 2 листоп. 2005р) // Офіційний вісник України. – 1998. – №21. – Ст. 173.
86. Про затвердження Положень про Проекти організації територій установ природно–заповідного фонду України. Положення про Проект організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів: Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 6 лип. 2005р., № 245 // Офіційний вісник України. – 2005. – №31,Ч.2. – Ст. 1913.
87. Про затвердження Положень про Проекти організації територій установ природно–заповідного фонду України. Положення про Проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів: Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 6 лип. 2005р., № 245 // Офіційний вісник України. – 2005.– №31,Ч.2. – Ст. 1913.
88. Про охорону культурної спадщини: Закон України: за станом на 15 берез. 2005 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламентське видавництво, 2005. – 39 с. – (Сер. "Закони України"). – ISB№ 966–611–371–6.
89. Про меліорацію земель: Закон України від 14 січ. 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 11 . – Ст. 90.
90. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України: за станом на 13 квіт. 2007 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламентське видавництво, 2007. – 56 с. – (Сер. "Закони України"). – ISB№ 978–966–611–5*44–0.
91. Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків: Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січ. 2001 р., № 87 // Офіційний вісник України. – 2001.– №5. – Ст. 188.
92. Про Порядок консервації земель: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 жовт. 2002р, № 175 // Офіційний вісник України – 2003. – № 8. – Ст. 323.
93. Про затвердження Порядку користування землями водного фонду: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 трав. 1996 р., № 502 // Зібрання постанов Уряду України . – 1996. – №11. – Ст. 326.
94. Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України: П–Г.1–218–113–97: Голова Української державної корпорації „Укравтодор” від 26 верес. 1997р., №190 / Українська держ. корпорація по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг "Укравтодор" / В.А. Голубєв (розроб.). – К., 1997. – 183 с. – ISB№ 966–7097–03–X.
95. Про затвердження Правил охорони ліній електрозв’язку [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січ. 1996 р., № 135 зі змінами від 28.10.2004р. – Режим доступу: http:www.zako№1.rada.gov.ua/cgi–bi№/laws/mai№.cgi?№reg=135–96%EF.
96. Про затвердження Правил охорони магістральних трубопроводів: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листоп. 2002 р., № 1747 // Офіційний вісник України. – 2002. – №47. – Ст. 2135.
97. Про затвердження Типових регіональних правил забудови: Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10 груд. 2001р., №219 // Офіційний вісник України. – 2002.– №3. – Ст. 138.
98. Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України: Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово–комунального господарства України від 10 квіт. 2006 р., №105 // Офіційний вісник України. – 2006.– №31. – Ст. 2276.
99. Про рослинний світ: Закон України від 9 квіт. 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22–23 . – Ст. 198.
100. Про Червону книгу України: Закон України від 7 лют. 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 30. – Ст.201.
101. Про автомобільні дороги: Закон України за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламентське видавництво, 2005. – 27 с. – (Сер. "Закони України"). – ISB№ 966–611–428–3.
102. Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 30 берез. 1994 р., № 198. – Режим доступу: http:www.zako№1.rada.gov.ua/cgi–bi№/laws/mai№.cgi?№reg=198–94%EF.
103. Про затвердження Правил охорони електричних мереж: Постанова Кабинету Міністрів України від 4 берез. 1997 р., № 209 // Офіційний вісник України. – 1997. – №10. – Ст. 28.
104. Про телекомунікації: Закон України за станом на 19 січ. 2007 р. / Верховна Рада України. – К. : Парламентське видавництво, 2007. – 64 с. – (Сер. "Закони України"). – ISB№ 978–966–611–5*29–7.
105. Про трубопровідний транспорт: Закон України від 15 трав. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 29. – Ст. 139.
106. Про екологічну мережу України: Закон України від 24 черв. 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 45 . – Ст. 502.
107. Лісовий кодекс України із зм. та доп. за станом на 15 берез. 2007р. / Міністерство юстиції України. – Офіц. вид. – К. : Ін Юре, 2007. – 240 c. – ISB№ 978–966–313–316–4.
108. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 6 квіт. 2000 р. // Відомості Верховної Ради України . – 2000. – № 28. – Ст. 224; 2003. – № 27. –Ст.209.
109. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16 берез. 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 23. – Ст.176.
110. Зельдина Е.Р. Специальный режим хозяйствования: проблемы и пути их решения: монография / Е.Р. Зельдина; НАН Украины. Ин–т экономико–правовых исследований. – Донецк: ООО «Юго–Восток,Лтд», 2004. – 247 с. – ISB№. – 966–8168–73–9.
111. Бабміндра Д. Землекористування на екологічних засадах [Електронний ресурс] / Д. Бабміндра, В. Сліпчук. – Режим доступу: //http://dkzr.gov.ua/terra/co№trol/uk/publish/article?art_id=37597&cat_id=37596
112. Про затвердження Державної програми соціально–економічного розвитку Автономної Республіки Крим на період 2017 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серп. 2007р., №1067 // Офіційний Вісник України. – 2007. – №72. – Ст. 2699.
113. Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста: Рішення Київської міської ради від 19 лип. 2005р., № 806/3381 [Електронний ресурс]: Режим доступу: // search.liga.net/l_doc2.nsf/link1?OpenAgent&id=mr050610
114. Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 2 берез. 1995 р. // Відомості Верховної Ради України . – 1995. – № 14. – Ст. 91; 2004. – № 26. – Ст. 362.
115. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України: за станом на 1 серп. 2006 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламентське вид–во, 2006. – 48 с. – ( Сер. "Закони України" ). – ISB№ 966–611–492–5.
116. Комарницький В.М. Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій в Україні: монографія. / В.М. Комарницький; Луганська академія внутрішніх справ ім. 10–річчя незалежності України. – Луганськ : РВВ ЛАВС, 2002. – 150 с.– ISB№ 966–7448–94–0.
117. Комарницький В.М. Підстави для оголошення території зоною надзвичайної екологічної ситуації / В.М. Комарницький // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10–річчя незалежності України. – 2002. – №2. – С. 107–112.
118. Петраківська О.С. Актуальні проблеми законодавчого забезпечення містобудування і землекористування в Україні / О.С. Петраківська, М.М. Дьомін // Містобудування та територіальне планування. – К, 2004. – Вип.17. – С. 85–96.
119. Науково–практичний коментар Земельного кодексу України / Л.О. Бондар, А.П. Гетьман, В.Г.Гончаренко та ін.; за заг. ред. В.В. Медведчука. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 656 с. – ISB№ 966–667–127–1.
200. Мамутов В. К. Господарче право зарубіжних країн: підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів / В. К. Мамутов, О. О. Чувпило; Міжнар. фонд "Відродження". – К. : Ділова Україна, 1996. – 352 с. – ISB№ 5–7707–9864–5.
201. Земельний кодекс Української РСР від 8 лип. 1970 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1970. – № 29. – Ст. 205.
202. Земельний кодекс Української РСР від 18 груд. 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 10. – Ст. 98.
203. Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР: Закон України від 13 берез. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 25. – Ст. 354.
204. Конституція України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламентське видавництво, 2007. – 64 с. – ISB№ 978–966–611–5*57–0.
205. Цивільний кодекс України: текст прийнятий Верховною Радою України 16 січ. 2003 р. : із змінами та доп. станом на 1 січ. 2008 р. – Офіц. вид. – К. : Ін Юре, 2008. – 480 с. – ISB№ 978–966–313–367–6.
206. Господарський кодекс України ; Господарський процесуальний кодекс України: станом на 1 лип. 2007 р. / Міністерство юстиції України. – Офіц. вид., із змін. та доп. – К. : Ін Юре, 2007.– 320 c. – (Сер. "Кодекси України"). – ISB№ 978–966–313–343–0.
207. Непийвода В. Охоронні обмеження як ефективний інструмент захисту природної історичної спадщини: досвід США / В. Непийвода, С. Голленгорст // Право України. – 2000. – № 12. – С. 109–112.
208. Про електроенергетику: Закон України: за станом на 20 січ. 2005 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламентське видавництво, 2005. – 30 с. – (Сер. "Закони України"). – ISB№ 966–611–350–3.
209. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України: за станом на 23 лют. 2007р. / Верховна Рада України. – К. : Парламентське вид–во, 2007. – 80с. – (Сер. "Закони України"). – ISB№ 978–966–611–539–6.
210. Про місцеві державні адміністрації: Закон України: за станом на 10 черв. 2008р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Паламентське видавництво, 2008. – 40 с. – (Сер. "Закони України"). – ISB№ 978–966–611–625–6.
211. Про затвердження Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 берез. 2008 р., № 224 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 23. – Ст. 698.
212. Про Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України: Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листоп. 2006р., №1524 // Офіційний вісник України . – 2006. – № 44. – Ст. 2949.
213. Про затвердження Положення про Державний комітет України по водному господарству: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 черв. 2007 р., № 882 // Офіційний вісник України. – 2007 . – № 48. – Ст. 1981.
214. Про Державну службу з питань національної культурної спадщини: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 берез. 2006 р., № 336 // Офіційний в