ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЧЛЕНІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ВИРОБНИЧИХ КООПЕРАТИВІВ

Краткое описание

ЗМІСТ:
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Аналіз наукового обґрунтування і правового
забезпечення членства в сільськогосподарських
виробничих кооперативах……………………………………………………….12
1.1.Правове становище сільськогосподарського
виробничого кооперативу: систематизація теоретичних
здобутків і практичного досвіду…………………………………………….12
1.2. Поняття, підстави виникнення та припинення
права членства у кооперативі……………………………………………….31
РОЗДІЛ 2. Права та обов’язки членів сільськогосподарських
виробничих кооперативів за законодавством України ……………………..65

2.1.Загальна характеристика основних прав і обов’язків
членів сільськогосподарського виробничого
кооперативу та їх класифікація…………………………………………….65
2.2.Нормативно-правове закріплення основних прав та
обов’язків членів сільськогосподарських виробничих
кооперативів…………………………………………………………………80

РОЗДІЛ 3. Основні напрями реалізації прав та обов’язків
членів сільськогосподарських виробничих кооперативів в Україні…….104

3.1.Порядок регулювання трудових відносин в
сільськогосподарських виробничих кооперативах………………………104
3.2.Майнові права та обов’язки членів сільськогосподарських
виробничих кооперативів………………………………………………….131
3.3.Земельні відносини в сільськогосподарських
виробничих кооперативах………………………………………………...150
3.4.Правові засади участі членів в управлінні
справами…………………..………………………………………………...168

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...198

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Конституція України проголосила людину найвищою соціальною цінністю, права і свободи якої та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 3). Але проблема захисту прав людини в нашій країні продовжує залишатись не вирішеною. Особливо гостро вона постала для українського селянства в процесі реформування, який супроводжувався чисельними порушеннями його прав на землю та майно. Вирішення зазначених проблем можливо лише шляхом відродження та розвитку виробничої кооперації на селі, яка є невід’ємною складовою кооперативної системи взагалі. Зважаючи на те, що соціальний фактор в діяльності таких кооперативів є визначальним, а також на історичний досвід українського селянства, для якого ця форма господарювання є найбільш зрозумілою і традиційною, перспективи її розвитку важко переоцінити.
Створення великих суб’єктів господарювання, які б володіли сучасною матеріально-технічною базою, значними обсягами виробництва, а також були орієнтовані на створення найбільш сприятливих умов для своїх працівників, дає можливість в умовах інтеграції країни до Європейського Співтовариства не тільки селу “вижити”, а й вирішити проблему безробіття та забезпечити високу якість вирощуваної сільськогосподарської продукції рослинного і тваринного походження.
Прийняття Законів України від 17 липня 1997 року “Про сільськогосподарську кооперацію” та від 10 липня 2003 року “Про кооперацію” свідчить про підвищення ролі зазначених організаційно-правових форм господарювання. Але, основним їх недоліком є недостатня увага до особи селянина, який власною працею приймає участь у виробничому кооперативі, неврегульованість ряду питань, що стосуються членства в ньому. Все це дає підстави стверджувати, що кооперативне законодавство потребує подальшого удосконалення і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, пріоритеті прав і свобод людини.
Теорія кооперації будується на дослідженнях таких вчених, як: О. Анциферов, М. Левитський, Б. Мартос, М. Туган-Барановський, О. Чаянов та інших науковців, які провели докладні дослідження такого соціально-правового явища як сільськогосподарська кооперація. Історії українського кооперативного руху на селі присвячено монографію В.І. Марочка.
Для розкриття даної теми велике значення мають теоретичні розробки радянських вчених, які стосуються врегулювання членських відносин у колгоспах, розгляду основних прав та обов’язків їх членів. Це праці провідних науковців у галузі колгоспного, сільськогосподарського, аграрного та земельного права Г.Ю. Бистрова, Ю.О. Вовка, Н.О. Волкової, Л.І. Дембо, О.С. Іванова, М.Д. Казанцева, А.М. Каландадзе, М.І. Козиря, Є.М. Нікітіна, І.В. Павлова, Е.І. Павлової, М.І. Палладіної, О.А. Рускола, І.О. Середи, М.В. Сторожева, О.М. Турубінера, Г.В. Чубукова, В.С. Шелестова, В.З. Янчука, інших видатних вчених.
Серед сучасних наукових досліджень, присвячених аналізу сільськогосподарської кооперації, окремим проблемам членських правовідносин в сільськогосподарських кооперативах, а також проблемам захисту земельних та майнових прав селян у процесі реформування, необхідно виділити праці, авторами яких є українські вчені-правники: О.А. Вівчаренко, Я.З. Гаєцька-Колотило, В.М. Гайворонський, В.К. Гуревський, В.П. Жушман, І.І. Каракаш, П.Ф. Кулинич, В.В. Носік, О.О. Погрібний, Т.П. Проценко, В.І. Семчик, А.М. Статівка, Н.І. Титова, В.Ю. Уркевич, В.І. Федорович, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга, В.В. Янчук, В.З. Янчук та інші науковці.
В роботі використані дослідження відомих українських науковців у галузі цивільного та господарського права О.М. Вінник, О.В. Дзери, О.Р. Кибенко, І.М. Кучеренко, Н.О. Саніахметової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Є.О. Харитонова, Я.М. Шевченко, В.С. Щербини та інших вчених. Автор дослідження спиралась на наукові розробки провідних вчених-фахівців у галузі трудового права: Н.Б. Болотіної, І.В. Зуба, В. О. Єрьоменко, П.Д. Пилипенко, В.І. Прокопенко, Б.С. Стичинського, В.Г. Ротаня, Г.І. Чанишевої та інших науковців.
При вивчені окремих аспектів прав та обов’язків членів сільськогосподарських виробничих кооперативів використані роботи вчених-еко¬номістів В.В. Зіновчука, Ю.Я. Лузана, М.Й. Маліка, Л.В. Молдован, О.М. Онищенка, В.О. Проценко, П.Т. Саблука, В.В. Юрчишина та інших відомих вчених.
В процесі порівняння прав та обов’язків членів сільськогосподарських кооперативів в Україні та інших країнах СНД, використовувались наукові праці провідних зарубіжних вчених-правників Т.Є. Абової, З.С. Бєляєвої, Г.Ю. Бистрова, О.А. Галіновської, В.В. Дєм’яненко, Н.М. Дорофєєвої, Т.В. Кашаніної, М.І. Козиря, І.П. Кузьмича, О.А. Мініної, Л.Я. Островського, М.В. Сторожева, Л.О. Сироватської, А.О. Шугаєва та інших вчених.
У межах попередніх наукових робіт українських вчених, присвячених вивченню кооперативних відносин на селі, правам та обов’язкам членів сільськогосподарських виробничих кооперативів відводилась другорядна роль. Крім того, після прийняття Цивільного і Господарського кодексів України, а також Закону України «Про кооперацію» дослідження членських відносин у сільськогосподарських виробничих кооперативах, змісту прав та обов’язків членів цих кооперативів, у юридичній літературі взагалі не проводились. Недостатня науково-теоретична розробка правових аспектів членства у виробничих кооперативах, наявність суперечностей та прогалин у законодавстві, яке має забезпечувати на належному рівні права членів таких кооперативів, призводить до чисельних порушень у цій сфері. Вищезазначене зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження та визначає її вибір.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності з Пріоритетними напрямами наукових досліджень Національного аграрного університету в межах державної науково-технічної програми “Ринкова трансформація аграрної сфери економіки України” та в контексті проведення в нашій державі аграрно-правової реформи. Тема дисертації безпосередньо пов’язана з організаційно-управлінськими аспектами наукової теми “Формування ринкового механізму в аграрному секторі АПК” (номер державної реєстрації 0199U002510).
Мета і завдання дослідження. . Мета дисертаційної роботи полягає у проведенні науково-теоретичного аналізу змісту членських прав та обов’язків у сільськогосподарських виробничих кооперативах України, з’ясуванні особливостей їх правового регулювання, аналізі локальних нормативно-правових актів окремих кооперативів щодо рівня закріплення в них майнових, земельних, управлінських та трудових прав членів і визначенні шляхів підвищення їх правового захисту. На підставі вивчення законодавства України, а також кооперативного законодавства інших країн, зокрема Російської Федерації, Республіки Білорусь, сформульовані наукові висновки і внесені конкретні пропозиції з удосконалення кооперативного законодавства.
Вирішенню поставленої мети були підпорядковані наступні дослідницькі завдання:
– здійснити теоретичне дослідження змісту прав та обов’язків членів сільськогосподарських виробничих кооперативів;
– провести аналіз права членства в сільськогосподарських виробничих кооперативах;
– надати наукове обґрунтування визначеня понять «пай» та «пайовий внесок» члена кооперативу;
– дослідити особливості у правовому регулюванні трудових відносин в сільськогосподарських виробничих кооперативах;
-- дослідити земельні відносини в сільськогосподарських кооперативах;
-- провести аналіз управлінських прав та обов’язків членів кооперативів;
-- обґрунтувати необхідність прийняття ряду рекомендаційних нормативних актів, які б сприяли врегулюванню членських відносин в кооперативах;
-- проаналізувати чинне законодавство України у сфері аграрних кооперативних відносин та надати конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання прав і обов’язків членів сільськогосподарських виробничих кооперативів.
Об’єктом дослідження є законодавство України про сільськогосподарську кооперацію, локальні акти окремих сільськогосподарських виробничих кооперативів; кооперативне законодавство інших країн, зокрема Росії і Білорусії тощо; теоретичні наукові дослідження у галузі сільськогосподарської кооперації.
Предметом дослідження є урегульовані нормами права суспільні відносини, які виникають та функціонують у процесі реалізації членами сільськогосподарських виробничих кооперативів належних їм прав і обов’язків.
Методи дослідження. В процесі дослідження застосовувались такі методи наукового пізнання, як історичний, порівняльно-правовий, структурно-функціональний, формально-логічний, системного аналізу і синтезу. Історичний метод покладено в основу дослідження особливостей розвитку членських прав і обов’язків на різних історичних етапах. За допомогою порівняльно-правового методу встановлювались загальні риси і специфіка прав і обов’язків членів сільськогосподарських виробничих кооперативів та учасників господарських товариств, а також вивчався досвід зарубіжних країн та можливість його застосування до регулювання аналогічних відносин у вітчизняному кооперативному законодавстві. Структурно-функціональний метод застосовувався при характеристиці окремих прав і обов’язків членів які тісно пов’язані між собою, з правомочностями самого кооперативу та обумовлені його правовим становищем і складають єдине комплексне явище. За допомогою формально-логічного методу в роботі сформульовані визначення права членства, членських прав і обов’язків, паю, права на пай, пайового внеску. Шляхом системного аналізу та синтезу вивчались внутрішні правовідносини в зазначених суб’єктах господарювання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в юридичній науці України після прийняття Цивільного та Господарського кодексів України, а також Закону України “Про кооперацію” проведено комплексний аналіз права членства та таких прав і обов’язків членів сільськогосподарських виробничих кооперативів, як майнові, земельні, управлінські, трудові; зроблено науково-теоретичні висновки і сформульовані пропозиції щодо вдосконалення чинного аграрного та земельного законодавства у цій сфері. В межах здійсненого автором дослідження одержано результати, які відзначаються науковою новизною і виносяться на захист:
1. З метою забезпечення належних гарантій для членів кооперативу в Законі України “Про сільськогосподарську кооперацію” доцільно встановити порядок та вичерпний перелік підстав виключення з кооперативу, якими можуть бути: несплата внесків у порядку та в терміни, передбачені статутом кооперативу; систематичне невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків, рішень правління і загальних зборів; недотримання статуту кооперативу; випадки, коли особа не мала права на вступ до кооперативу чи втратила право бути його членом.
2. Визначено поняття пайового внеску як обов’язкового внеску засновника, члена (асоційованого члена) кооперативу, що має вартісний вираз і здійснюється шляхом передачі до пайового фонду кооперативу належного особі на праві власності майна, у тому числі грошей, майнових прав, та/або земельної ділянки.
3. Сформульовано поняття паю члена (асоційованого члена) кооперативу як частини пайового фонду сільськогосподарського кооперативу, яка пропорційна розміру здійснених членом кооперативу внесків (пайового внеску, додаткових пайових внесків, нарахованих відсотків на паї), існує у вартісному виразі, при виході (виключені) з кооперативу може бути витребуваний у натурі, грошах або, за бажанням, цінними паперами.
4. Зроблено висновок про те, що право на пай можна охарактеризувати наступними ознаками: 1) засноване на членстві у кооперативі; 2) посвідчується пайовою (членською) книжкою; 3) носить зобов’язальний характер, який полягає у забезпеченні кооперативом права вимоги його членів про щорічне нарахування часток доходу на паї, виділення паю в натурі, грошах або, за бажанням цінними паперами при виході з кооперативу і отриманні майна кооперативу у разі його ліквідації пропорційно вартості паю; 4) може бути переуступлене іншому членові кооперативу, або третій особі за згодою кооперативу; 5) може успадковуватись.
5. Внесено пропозиції щодо закріплення у Земельному кодексі України серед переліку підстав набуття юридичними особами у власність земельних ділянок, підстави, яка характерна тільки для кооперативів – внесення земельних ділянок засновниками/членами кооперативу до їх пайового фонду. З метою усунення протиріч між нормами Господарського та Земельного кодексів України, а також Законів України “Про кооперацію” та “Про сільськогосподарську кооперацію” пропонується внести зміни до Господарського кодексу України шляхом закріплення положення щодо можливості засновників (членів) кооперативу передавати земельну ділянку, яка належить їм на праві власності, до пайового фонду кооперативу у якості пайового внеску (частини пайового внеску) та/ або здавати її кооперативу в оренду, у порядку, визначеному законодавством України.
6. Зроблено висновок про те, що права членів на участь у загальних зборів, повинні забезпечуватись наступними правовими гарантіями: 1) закріпленням у Законі України “Про кооперацію” необхідності письмового повідомлення членів (асоційованих) кооперативу про дату, місце, час проведення, порядок денний таких зборів; 2) своєчасним скликанням загальних зборів і дотриманням порядку денного їх роботи; 3) прийняттям до компетенції загальних зборів будь-якого питання, що стосується діяльності кооперативу і одночасно неможливість передання питань, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів, на вирішення іншим органам управління; 4) визначенням у законодавстві мінімальної кількості членів, яка необхідна для правомочності загальних зборів; 5) дотриманням правил голосування – відкритого чи таємного; 6) визначенням у законодавстві та статутах кооперативів переліку рішень, які повинні прийматись кваліфікованою більшістю голосів членів, присутніх на загальних зборах; 7) правом членів вимагати припинення виконання або скасування незаконних рішень загальних зборів.
7. Обґрунтовується положення про те, що особливості праці членів сільськогосподарських виробничих кооперативів мають бути врегульовані Законом України “Про сільськогосподарську кооперацію” та в їх локальних нормативно-правових актах. Встановлення зазначених особливостей на локальному рівні не повинно погіршувати правове становище членів таких кооперативів або сприяти зменшенню обсягу їх трудових прав порівняно з трудовим законодавством.
Практичне та теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що одержані висновки та рекомендації можуть бути використані при вдосконаленні Законів України “Про сільськогосподарську кооперацію”, “Про кооперацію”, Земельного та Господарського кодексів України та іншого законодавства, що регулює кооперативні відносини. Наукові положення дослідження також можуть використовуватись у практиці застосування норм чинного законодавства в сфері кооперації; в процесі підготовки відповідних розділів підручників, навчальних посібників; при викладені курсу “Аграрне право”, спецкурсів з аграрного права; при захисті в процесі реалізації майнових, земельних, управлінських та трудових прав членів сільськогосподарських виробничих кооперативів. Деякі положення, викладені в дисертації, мають дискусійний характер і можуть послужити базою для подальших наукових розробок.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження були апробовані у навчальному процесі на юридичному факультеті Національного аграрного університету, відображені у 9 наукових статтях (із них 4 у фахових виданнях) та 6 доповідях на наукових засіданнях та конференціях, таких як: “Круглий стіл”, присвячений Всесвітньому Дню прав людини “Права людини в Україні: проблеми і перспективи” (м. Київ, 2002 р.); Третя Міжнародна конференція “Глобальні реформи вищої аграрної освіти і досліджень – відповідь на світові проблеми якості і безпеки сільськогосподарської і харчової продукції (м. Київ, 2003 р.), Міжвузівська науково-теоретична конференція професорсько-викладацького складу та студентів, присвячена Всесвітньому Дню прав людини “Права людини в Україні: проблеми і перспективи” (м. Київ, 2003 р.); науково-практична конференція “Проблеми соціально-економічного розвитку села та шляхи їх вирішення” (м. Київ, 2004 р.), державна наукова конференція “Проблеми вдосконалення земельного та аграрного законодавства України в умовах ринкової економіки” (м. Біла Церква, 2004 р.), міжнародна науково-практична конференція “Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародна відносини, економіка, політика, історія, право” (м. Луцьк, 2004 р.).
Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження відображені у 15 публікаціях у збірниках наукових праць та наукових журналах, у тому числі: 9 – у наукових статтях, 4 – у фахових виданнях та 6 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 226 сторінок, у тому числі список використаних джерел на 29 сторінках (314 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження чинного законодавства та спеціальної літератури, що регулюють основні питання права членства в сільськогосподарських виробничих кооперативах, дає можливість коротко сформулювати основні висновки.
1. Сільськогосподарська виробнича кооперація є традиційною формою господарювання українського селянства і в умовах кризового стану аграрного сектору економіки України у найбільшій мірі сприяє соціальному захисту своїх членів. Об’єднуючись у виробничі кооперативи особи, насамперед, прагнуть реалізувати своє право на працю, а не вигідно вкласти свій капітал і отримати на нього прибуток. Тому, основною метою діяльності таких кооперативів є створення сприятливих умов для праці своїх членів, задоволення їх економічних, соціальних, культурно-побутових потреб, підвищення їх професійного рівня тощо.
2. Вирізняльними ознаками сільськогосподарських виробничих кооперативів можна вважати: 1) те, що вони утворюються з метою отримання прибутку; 2) основний вид діяльності – виробництво продукції сільського, рибного і лісового господарства; 3) є персональними об’єднаннями, членство в яких передбачено для фізичних осіб (юридичні – можуть бути лише асоційованими членами); 4) засновники (члени) таких кооперативів повинні бути сільськогосподарські товаровиробниками; 5) члени таких кооперативів зобов’язані приймати в них трудову участь.
3. Під правом членства в сільськогосподарському кооперативі необхідно розуміти урегульовану нормами права можливість осіб вступати до кооперативу, набувати відповідні членські права і нести членські обов’язки та припиняти юридичний зв’язок з ним. Воно характеризується такими основними рисами: 1) є загальним правом, охоплює всіх без винятку громадян України 2) є рівним правом; 3) є особистим правом; 4) є добровільним; 5) носить економічний (майновий) характер; 6) повинно носити безперервний характер.
4. З метою належного врегулювання відносин членства у сільськогосподарському виробничому кооперативі, пропонуємо в Законі України “Про сільськогосподарську кооперацію” закріпити випадки збереження членства для таких категорій осіб, як: пенсіонери; призвані для проходження строкової військової або альтернативної служби; направлені підприємством для навчання; обрані на виборні посади, а також в інших випадках, передбачених статутом кооперативу.
5. Зважаючи на визначальну роль особистісного фактору в сільськогосподарських виробничих кооперативах, їм необхідно надати право встановлювати в своїх статутах додаткові умови членства. З цією метою пропонуємо статтю 8 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» доповнити пунктом 4 такого змісту:
«4. Кооператив має право внести в статут додаткові відомості щодо умов прийняття своїх членів. Ці відомості мають сприяти досягненню мети кооперативу, передбаченої його статутом, та не суперечити чинному законодавству.
Кооператив може припинити прийняття нових членів на термін і на умовах, визначених у його статуті».
6. В залежності від обсягу прав та обов’язків необхідно розрізняти три категорії осіб, які можуть брати участь в діяльності кооперативу. Це: засновники, дійсні (повні) члени та асоційовані члени. Для того, щоб стати дійсним (повним) членом сільськогосподарського виробничого кооперативу, особа повинна відповідати наступним вимогам: досягти шістнадцятирічного віку; належати до громадянства України; бути ознайомленою із статутом та дотримуватись його вимог; виявити бажання своєю працею брати участь у діяльності кооперативу, здійснити вступний та пайовий внески. До засновників законодавством висуваються ті ж самі вимоги, що і для дійсних членів. Асоційованими членами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Обов'язковими умовами для них є визнання статуту кооперативу та здійснення пайового внеску. Оскільки Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» для асоційованих членів - фізичних осіб не передбачені спеціальні умови, то можна зробити висновок, що ними можуть стати: 1) особи, які досягли 14 років, (якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи); 2) особи, визнані в судовому порядку обмежено дієздатними, за згодою піклувальника; 3) громадяни України, а також, іноземні особи та особи без громадянства.
7. З метою забезпечення належних гарантій для членів кооперативу, у Законі України “Про сільськогосподарську кооперацію” доцільно встановити вичерпний перелік підстав виключення з кооперативу, якими можуть бути: несплата внесків у порядку та в терміни, передбачені статутом кооперативу; систематичне невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків, рішень правління і загальних зборів; недотримання статуту кооперативу; випадки, коли особа не мала права на вступ до кооперативу чи втратила право бути його членом.
8. Порядок виключення з членів сільськогосподарського виробничого кооперативу має включати: 1) попередній розгляд питання про виключення з членів кооперативу правлінням; 2) затвердження рішення правління 2/3 голосів членів, присутніх на загальних зборах кооперативу; 3) обов’язкове завчасне повідомлення правлінням члена кооперативу про причини винесення питання на загальні збори; 4) запрошення такого члена для участі у засіданні загальних зборів; 5) пред’явлення у обов’язковому порядку документального підтвердження (письмове попередження тощо) вини члена кооперативу у порушеннях, які передбачені законом; 6) доведення правлінням рішення про виключення з членів кооперативу до відома особи у письмовій формі.
9. Права і обов’язки членів сільськогосподарського виробничого кооперативу є такими, що зумовлені членством у зазначеному типі кооперативів, відбивають особливості внутрішніх відносин в таких кооперативах, гарантуються Конституцією України, регулюються аграрним законодавством і закріплюються у статутах та інших локальних актах цих суб’єктів господарювання. У повному обсязі вони виникають з моменту затвердження загальними зборами рішення правління про прийняття особи в члени кооперативу, а припиняються - як правило, з припиненням членства.
10. Зважаючи на особливе значення статуту, як локального акту в якому основне місце повинно відводитись закріпленню прав та обов’язків членів, а також на нестабільність та суперечливість законодавства, правову незахищеність селян у процесі реформування, вважаємо за необхідне розроблення та прийняття Примірного статуту сільськогосподарського виробничого кооперативу, який носив би рекомендаційний характер і затверджувався представницькими органами зазначених суб’єктів господарювання (з’їздами або зборами представників тощо).
11. З метою належного правового регулювання трудових відносин в сільськогосподарських виробничих кооперативах, пропонуємо прийняти Примірні Правила внутрішнього розпорядку сільськогосподарського виробничого кооперативу, Примірне Положення про оплату праці в агропромисловому виробництві, Положення про атестацію основних категорій працюючих в сільському господарстві. Зазначені нормативно-правові акти доцільно було б затвердити спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства аграрної політики України.
12. Зважаючи на особливе правове становище членів виробничих кооперативів, яке обумовлене включенням їх у майнові відносини з цими підприємствами, а також здійснення ними особисто і безпосередньо функцій управління, правовий режим праці в них набуває істотних відмінностей порівняно з умовами, передбаченими трудовим законодавством. Саме ці відмінності і повинні бути відображені у Законі України “Про сільськогосподарську кооперацію” та в локальних нормативно-правових актах таких кооперативів. Встановлення зазначених особливостей на локальному рівні не повинно погіршувати правове становище членів кооперативів або сприяти зменшенню обсягу їх трудових прав порівняно з трудовим законодавством.
13. Наявність рішення правління про прийняття у члени кооперативу згідно із заявою працівника (якщо в ньому визначена трудова функція особи, її місце роботи та час початку роботи) свідчить про те, що трудовий договір з особою укладено в усній формі на невизначений термін. Зважаючи на те, що трудові відносини в сільськогосподарських виробничих кооперативах випливають з членства, укладення трудових контрактів суперечить їх правовій природі.
14. Визначено поняття пайового внеску як обов’язкового внеску засновника, члена (асоційованого члена) кооперативу, що має вартісний вираз і здійснюється шляхом передачі до пайового фонду кооперативу належного особі на праві власності майна, у тому числі грошей, майнових прав, та/або земельної ділянки.
15. Сформульовано поняття паю члена (асоційованого члена) кооперативу як частини пайового фонду сільськогосподарського кооперативу, яка пропорційна розміру здійсненних членом кооперативу внесків (пайового внеску, додаткових пайових внесків, нарахованих відсотків на паї), існує у вартісному виразі, при виході (виключені) з кооперативу може бути витребуваний у натурі, грошах або, за бажанням, цінними паперами. Форми повернення паю (натурою, грішми) є рівнозначними.
16. Право на пай можна охарактеризувати наступними ознаками: 1) воно засноване на членстві у кооперативі; 2) посвідчується пайовою (членською) книжкою; 3) носить зобов’язальний характер, який полягає у забезпеченні кооперативом права вимоги його членів про щорічне нарахування часток доходу на паї, виділення паю в натурі, грошах або, за бажанням цінними паперами при виході з кооперативу і отриманні майна кооперативу у разі його ліквідації пропорційно вартості паю; 4) може бути переуступлене іншому членові кооперативу, або третій особі за згодою кооперативу; 5) може успадковуватись.
17. Основним документом, який підтверджує право члена кооперативу на пай повинна бути його пайова (членська) книжка. В Законі України «Про кооперацію» доцільно передбачити основні відомості, які повинні міститись в таких книжках. Для цього пропонуємо доповнити вищеназваний закон статтею 10-1 наступного змісту:
«10-1. Порядок ведення пайової книжки члена кооперативу.
На кожного члена кооперативу в обов'язковому порядку ведеться пайова книжка, в якій зазначається:
вид членства (повне або асоційоване), термін внесення обов’язкового пайового внеску та його розмір, розмір та кількість додаткових пайових внесків; їх форма (грошова, земельна, майнова), терміни та форми здійснення виплат часток доходу на паї (грішми, майном, цінними паперами, збільшенням паю тощо), розмір кооперативних виплат та дати їх проведення.
Пайова книжка завіряється головою кооперативу, головним бухгалтером, скріплюється печаткою кооперативу і підписується власником книжки, а щорічні записи завіряються підписами бухгалтера та власника книжки».
18. Пропонуємо викласти пункт 2 статті 100 Господарського кодексу України в такій редакції:
“2. Засновники (члени) кооперативу можуть передавати земельну ділянку, яка належить їм на праві власності, до Пайового фонду кооперативу у якості пайового внеску (частини пайового внеску) та/ або здавати її кооперативу в оренду, у порядку, визначеному законодавством України. За земельну ділянку, передану в оренду, справляється відповідна плата згідно з договором, у розмірах, визначених загальними зборами”.
18. Щоб запобігти неправомірній практиці обмеження права приватної власності громадян на їх майно, у тому числі і земельну ділянку, у Законі України “Про сільськогосподарську кооперацію” необхідно закріпити порядок отримання паю та інших виплат, якщо вони передбачені статутом, у разі виходу (виключення) з кооперативу. Що стосується отримання особою земельної ділянки, то, кооператив повинен мати право вибрати ділянку на свій розсуд, але у відповідності з розміром здійсненого особою пайового внеску, його якісними та іншими характеристиками. При цьому, кожний член повинен бути захищений від зловживань з боку посадових осіб кооперативу і гарантовано отримувати рівноцінну земельну ділянку. Допущення компенсації у грошовій або майновій формі, по-перше, суперечить Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” по-друге, може сприяти обезземеленню селян.
19. Вважаємо за необхідне доповнити пункт 1 статті 23 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” словами “У випадках, передбачених статутом, члени виробничих кооперативів, які не повністю здійснили пайові внески, несуть відповідальність за зобов’язаннями кооперативу у межах несплаченої суми”.
20. Враховуючи окремий правовий статус сільськогосподарських виробничих кооперативів, пропонуємо пункт 2 статті 28 Земельного кодексу України викласти в такій редакції:
“2. Право власності на землю цих підприємств може набуватися шляхом внесення до статутного (пайового) фонду земельних ділянок їх засновників, учасників (членів) та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно - правовоми угодами”.
Підпункт б) пункту 1 статті 82 Земельного кодексу України викласти в такій редакції:
“б) внесення земельних ділянок її засновниками, учасниками (членами) до статутного (пайового) фонду”.
21. Зроблено висновок про те, що права членів на участь у роботі загальних зборів, повинні забезпечуватись наступними правовими гарантіями: 1) закріпленням у Законі України “Про кооперацію” необхідності письмового повідомлення членів (асоційованих) кооперативу про дату, місце, час проведення, порядок денний таких зборів; 2) своєчасним скликанням загальних зборів і дотриманням порядку денного їх роботи; 3) прийняттям до компетенції загальних зборів будь-якого питання, що стосується діяльності кооперативу і одночасно неможливість передання питань, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів, на вирішення іншим органам управління; 4) визначенням у законодавстві мінімальної кількості членів, яка необхідна для правомочності загальних зборів; 5) дотриманням правил голосування – відкритого чи таємного; 6) визначенням у законодавстві та статутах кооперативів переліку рішень, які повинні прийматись кваліфікованою більшістю голосів членів, присутніх на загальних зборах; 7) правом членів вимагати припинення виконання або скасування незаконних рішень загальних зборів.
22. Зважаючи на те, що Законом України «Про кооперацію» закріплена можливість скликання зборів уповноважених, на законодавчому рівні мають бути встановлені додаткові гарантії для тих осіб, які не беруть в них участі. Зокрема, у вищезазначеному законі необхідно передбачити мінімальну кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених. Крім того, у статуті кооперативу має міститись інформація про: кількість осіб, від якої обирається один уповноважений; термін повноважень зазначених осіб, порядок обрання уповноваженихправове становище таких зборів (чи є вони єдиним вищим органом управління кооперативом, чи вони діють одночасно з загальними зборами), їх компетенція (встановлення тих питань, вирішення яких належить до виключної компетенції загальних зборів). Неправомірним є і проведення опитувань в кооперативах без: 1) закріплення такої можливості на законодавчому рівні; 2) проведення тільки у випадках, передбачених статутом; 3) за умови, що статутом визначено коло питань, прийняття рішень за яким шляхом опитування не допускається.
23. Одним із важливих інструментів забезпечення демократичного характеру управління в кооперативах є встановлення на законодавчому рівні можливості дострокового припинення повноважень виконавчих органів за рішенням загальних зборів і відповідно відкликання до завершення строку, на який вони були обрані. З цією метою пропонуємо доповнити статтю 13 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” пунктом 4 відповідного змісту.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Абова Т.Е. Производственные кооперативы в России. Правовые проблемы теории и практики // Государство и право. – 1998. - № 8. – С. 71-81.
2. Аграрна праця та соціальний розвиток села / За ред. О.А. Богуцького. – К.: ІАЕ УААН, 1996. – 302 с.
3. Аграрная реформа в России: правовые проблемы и решения / Отв. ред. З.С. Беляева, О.А. Самончик. – М.: ИГП РАН, 1998. – 226 с.
4. Аграрне законодавство України: Бюллетень законодавства і юридичної практики України /Відп. ред. В.В. Янчук. Вип. 1.–К.: Юринком. -1996. - № 5.–301с.
5. Аграрне законодавство України: проблеми ефективності / За ред. В.І. Семчика.- К.: Наукова думка, 1998. – 240 с.
6. Аграрне право України: Підручник / За ред. В.З. Янчука. – 2-е вид., перероб. та допов. - К.: Юрінком Інтер, 2000. – 720 с.
7. Аграрне право: Навчальний посібник / За ред. В.П. Жушмана. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1997. – 230 с.
8. Аграрне право України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / За ред. В.М. Гайворонського та В.П. Жушмана. – Х.: «Право», 2003. – 240 с.
9. Аграрное право: Учебник / Отв. ред. Г.Е. Быстров, М.И. Козырь. – М.: Юридическая литература, 1996. - 640 с.
10. Алешков М.В. Права и обязанности органов управления в колхозах. – М.: Юридическая литература, 1965. – 176 с.
11. Андреев Ю.Н. Правовое регулирование труда в производственных сельськохозяйственных кооперативах // Государство и право. – 1998. - № 10. – С. 63-70.
12. Анциферов А.Н. Очерки по кооперации: Сб. лекций и статей 1908-1912. – М., 1912. – 252 с.
13. Беляева З.С. Источники колхозного права. - М.: Изд-во «Наука», 1972. – 253 с.
14. Быть или не быть сельскохозяйственной кооперации в России (материалы науч.-практич. конф.) / под ред. Т.С. Бакуниной // Государство и право. – М., 1995. - № 6. – С.117-140.
15. Василюк С.Ф. Розвиток законодавства, що регулює діяльність сільськогосподарських підприємств // Матеріали наук.-практ. конф. «Концепція розвитку законодавства України». – К.: Ін-т зак-ва ВРУ, 1996. – С. 210-212.
16. Вівчаренко О.А. Право власності на землю в Україні (актуальні проблеми) / Ред. В.Л. Мунтян. – І.-Франківськ, 1998. – 180 с.
17. Вінник О. Господарські товариства і виробничі кооперативи. Правове становище. – К.: «Знання», 1998.- 308 с.
18. Вінник О.М., Щербина В.С. Акціонерне право: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів / За ред. В.С. Щербини. – К.: Атіка, 2000. – 554 с.
19. Вовк Ю.А. Колхозное трудовое правоотношение. - М.: «Юридическая литература», 1972. – 248 с.
20. Волкова Н.А. Правовое регулирование членства в колхозе. Автореф.дис… канд. юр. наук: 12.00.06 / Всесоюз. научн.-исслед. ин-т сов. зак-ва. – М., 1973. – 19 с.
21. Володин В. Развитие сельскохозяйственной производственной кооперации в период аграрной реформы в России // Международный сельскохозяйственный журнал. – 2001. - №3. – С. 37-40.
22. Гайдуцький П. Власність на селі // Урядовий кур’єр. – 2002. - №59. - С. 4.
23. Гаєцька - Колотило Я.З. Організаційно-правові форми сільськогосподарської кооперації в Україні: Автореф.дис… канд. юр. наук: 12.00.06 / Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – Київ, 2003. – 22 с.
24. Галиновская Е.А., Минина Е.Л., Панкратов И.Ф. Комментарий к Федеральному Закону «О сельскохозяйственной кооперации». – М.: ИНФРА М - Норма, 1997. – 269 с.
25. Гаращенко Л. Правові проблеми регулювання трудових відносин на підприємствах недержавних форм власності // Право України. – 1998. - №6. – С. 51-53.
26. Гафурова О.В. Майнові права й обов’язки членів сільськогосподарських виробничих кооперативів // Проблеми законності. Випуск 57. – Х.: Нац. юрид. акад. України. – 2002.- С. 71-76.
27. Гафурова О. Право власності членів сільськогосподарських виробничих кооперативів на землю // Право України. – 2003. - №1. – С. 68- 72.
28. Гафурова О. Правове регулювання оплати праці в сільськогосподарських виробничих кооперативах // Юридична Україна. – 2004. - №8. – С. 55 –60.
29. Глотова Е.В. Правовое регулирование сделок с земельными участками в Украине: Дис…канд. юрид. наук: 12.00.06. – О., 2003. – 199 с.
30. Глусь Н.С. Корпорації та корпоративне право: поняття основні ознаки та особливості захисту: Автореф.дис…канд. юрид. наук 12.00.03 / Київ. Нац. ун-т. ім. Т. Шевченка. – К., 2000. – 23 с.
31. Гуревський В.К. Право приватної власності громадян України на землі сільськогосподарського призначення / Відп. ред. О.О. Погрібний. – О.: “Астро Принт”, 2000. – 136 с.
32. Демьяненко В.Н. Колхозное право: Учебное пособие. Часть общая. – Саратов.: Сарат. юрид. ин-т, 1972. – 176 с.
33. Демьяненко В.В. Крестьянские производственные кооперативы. Правовые вопросы создания и деятельности. – Саратов: Сарат. гос. акад. права Мин. образ. РФ., 2001. – 119 с.
34. Довідка про розгляд та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства при реформуванні аграрного сектору економіки України // Сільський час. – 2002. - №83. – С. 8-9.
35. Дорофеева Н.Н., Передерин С.В. Правовые проблемы регулирования трудовых отношений и судебной защиты трудовых прав работников сельского хозяйства // Доклады междунар. конгресса “Правовые проблемы земельной и аграрной реформы в странах Центральной и Восточной Европы, России, Беларуси, Украины и других стран СНГ, государствах Балтии». – Минск, 1999. – С. 255 –257.
36. Дуюнова О. Поняття та ознаки найманої праці // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №8. – С. 49-52.
37. Єрьоменко В. Підстави виникнення трудових правовідносин у колективних сільськогосподарських підприємствах, селянських (фермерських) господарствах, кооперативах // Право України. – 1997. - №6. – С. 51-55.
38. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / За ред. В. Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
39. Законодавство: проблеми ефективності / Ред. кол. В.Б. Авер’янов, В.Н. Денисов, В.Ф. Сіренко, Я.М. Шевченко. – К.: Наукова думка, 1995. – 232 с.
40. Запорожец А.М. Аграрное право: Учебное пособие. – Х.: «Консум», 1997. –108с.
41. Защита имущественных прав крестьян в процессе реформирования АПК: Доклад заместителя государственного секретаря на заседании коллегии Министерства аграрной политики Украины 27 декабря 2001 года Романа Шмидта о состоянии выполнения Указа Президента Украины от 29 января 2001 года № 62 // Сільський час. – 2002. - №3 (283). - С. 4 – 5.
42. Земельне право. Академічний курс: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. В.І.Семчика і П.Ф. Кулинича. – К.: Видав. Дім «Ін Юре», 2001. – 424 с.
43. Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного, І.І. Каракаша. – К.: Істина, 2003. – 448 с.
44. Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг. ред. В.І. Семчика. – К.: Видав. Дім Ін Юре, 2003. – 676 с.
45. Земля и право: Пособие для российских землевладельцев / Боголюбов С.А., Галиновская Е.А., Емельянова В.Г., Жариков Ю.Г., Заславская Л.А. – М.: Инфра – М, Норма, 1997. – 360 с.
46. Зенюкова О. Актуальные проблемы членства в сельскохозяйственном производственном кооперативе // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Спец. випуск 1: Зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів “Актуальні проблеми правознавства: очима молодих вчених”. – Хм.: Хм. Ін-т регіонал. управ. та права, 2002. – С. 155 - 156.
47. Зіновчук В.В. Кооперативна ідея в сільському господарстві України і США. – К.: Логос, 1996. – 222 с.
48. Зіновчук В.В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу. – К.: Логос, 1999. – 256 с.
49. Іванов О.С. Правила внутрішнього розпорядку колгоспу / За ред. В.З. Янчука. – К.: Урожай, 1974. – 55 с.
50. Історія кооперативного руху. Допущено Укоопспілкою як підручник для студентів кооперативних вузів / Ред. С.Г. Бабенко, Я.А. Гончарук. – Львів: Ін-т українознав. НАН України, 1995. – 411 с.
51. Каландадзе А.М. Внутриколхозные правоотношения в СССР. Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1974. – 112 с.
52. Каминка А.И. Очерки торгового права. Вып.1.- 2 изд., испр. и поп. – СПб.: Изд-во юрид. кн. склада «Право», 1911. – 437с.
53. Каракаш И.И. Теоретические вопросы правового регулирования обязаностей членов колхозов: Автореф.дис…канд. юрид. наук 12.00.06 / Моск. Гос. ун-т – М., 1979. – 26 с.
54. Карпик В.С., Сторожев Н.В. Права и обязанности внутриколхозных органов управления. – Минск: «Наука и техника», 1969. – 119 с.
55. Кашанина Т.В. Корпоративное право. (Право хозяйственных товариществ и обществ): Учебник для вузов. – М.: Изд. Груп. НОРМА-ИНФРА, 1999.- С. 815.
56. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины: Учебное пособие. –Х.: Эспада, 2001. - 288 с.
57. Коваленко Т.О. Правові аспекти реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств: Автореф.дис…канд. юрид. наук: 12.00.06 / Київ. Нац. ун-т. ім. Т. Шевченка. –К., 2002. – 22 с.
58. Козырь М.И. Аграрное право России: проблемы становления и развития. – М.: Изд. дом «Право и государство», 2003. – 208 с.
59. Козырь М.И. Имущественные правоотношения колхозов в СССР. – М.: «Наука», 1966. – 375 с.
60. Козырь М.И. Новый примерный Устав колхоза. – М.: Знание, 1971. – 48 с.
61. Козырь М.И. Сельскохозяйственная кооперация в России: проблемы совершенствования правового регулирования // Государство и право. – 1998. - №11. – С. 23-30.
62. Козир М.І. Управління в колгоспах / За ред. В.З. Янчука. – К.: Вид-во «Урожай», 1974. – 56 с.
63. Колхозное право: Учебник для вузов по специальности “Правоведение” / Пред. ред. кол. В.В. Петров. – М.: Юридическая литература, 1976. – 400 с.
64. Колхозное право: Учебник для юридических институтов и факультетов // Под. ред. Н.Д. Казанцева. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1962 – 546 с.
65. Коментар голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олега Мозгового до розпорядження уряду «Про затвердження заходів щодо реалізації пріоритетних напрямів розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах» //Урядовий кур’єр. – 2003. - 26 березня. – С. 16.
66. Коментар до Примірного статутут колгоспу / За ред. В.С. Шелестова. – Х.: «Вища школа», 1973. – 184 с.
67. Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 1999. – 735 с.
68. Кооперація: Энциклопед. словарь / Под. ред. К.К. Арсеньева, Ф.Ф. Петрушевскаго. - Т. ХУІ. - СПб.: изд-ли: Ф.А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И.А. Ефронъ (С.- Петербургъ), 1895. –– 480 с.
69. Кооперація // Енциклопед. українознавства. Перевидання в Україні / Гол. ред. В. Кубійович. –Л.: «Молоде життя», 1994. – Т. 3. – 1200 с.
70. Кооперативне право: Підручник для студентів вузів / За ред. В.І. Семчика. – К: Ін Юре, 1998. - 332 с.
71. Кравчук В.М. Засновник – підприємство: сутність взаємовідносин// Право України. – 1998. - №8. – С. 103-108.
72. Кравчук В, Красовська А. Звернення стягнення на частку учасника у статутному фонді господарського товариства // Предпринимательство, хозяйство и право. –1999. - №12. – С. 40-42.
73. Кузьмич И.П. О соответствии проекта Примерного устава сельскохозяйственного производственного кооператива нормам действующего законодательства Республики Беларусь // Доклады междунар. конгресса «Правовые проблемы земельной и аграрной реформы в странах Центральной и Восточной Европы, России, Беларуси, Украины и других стран СНГ, государствах Балтии». – Минск. –1999. – С. 230- 232.
74. Кузьмич И.П. Развитие сельскохозяйственной производственной кооперации: правовой анализ // Веснік Беларускага дзяржаунага універсітэта: Навукова-тэарэтычны часопіс. Серыя. 3.- Мінск: БДУ. – 2002. - №2. – С. 91- 97.
75. Кулинич П.Ф. Правова модель реструктуризації колективних сільськогосподарських підприємств // Правова держава: Щорчник наук. пр. – К.: ІДП НАН України; Видав. Дім «Ін Юре», 1999. - Вип. 10. – С. 309-323.
76. Кулинич П. Правові аспекти прискореного реформування аграрного сектора економіки // Право України. – 2000. - №4. – С.26-30.
77. Кулинич П.Ф. Правові проблеми земельної реформи в Україні // Правова держава: Щорчник наук. пр. – К.: ІДП НАН України; Юрид. вид-во «Ін Юре», 1998. - Вип. 9. – С. 222-232.
78. Кучеренко І. Деякі питання спадкування частки у статутному фонді товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №9. – С. 32- 34.
79. Кучеренко І.М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права: Монографія. – К.: ДП Юрид. вид-во “Аста”, 2004. – 328 с.
80. Кучеренко І.М. Правове регулювання діяльності виробничих кооперативів // Правова держава: Щорчник наук. пр. – К.: ІДП НАН України; Видав. Дім «Ін Юре», 2002. - Вип. 13. – С. 153- 160.
81. Малік М.Й. Мотивація виробничої діяльності в аграрній сфері економіки. – К.: ІАЕ, 1995. – 177 с.
82. Малік М.Й., Федієнко П.М. Корпоративні засади на селі // Економіка АПК. – 2001. - № 8. – С. 3-8.
83. Марочко В.І. Українська селянська кооперація. Історико-теоретичний аспект (1861-1921). – К.: M. P. Kots Publishing, 1995. – 224 с.
84. Мартос Б. Теорія кооперації. – Ч.1. – М.: Подєбради, 1923. – 248 с.
85. Могильний О. Реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств - шлях до багатоукладної ринкової економіки // Економіка України. – 2001. - № 3. – С. 59 – 64.
86. Мозолин В.П. Право собственности в Российской Федерации в период перехода к рыночной экономике. – М.: ИГП РАН, 1992. – 176 с.
87. Молдован Л. Роль сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у процесі реорганізації КСП. – К.: Tacis. Сприяння розвитку сільськогосподарських кооперативних організацій в Україні, 2000. – 52 с.
88. Муковіз В.С. Питання організації та оплати праці в реформованих сільськогосподарських підприємствах // Агроінком. - 2001. - № 8-12. - С. 14-15.
89. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / За заг. ред. В.К. Мазутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
90. Никитин Е.Н. Права и обязанности членов колхоза. – М.: Знание, 1975. – 64 с.
91. Никитский В.И, Коршунова Т.Ю. Правовое регулирование трудовых отношений работающих собственников // Советское государство и право. – 1992. - № 6.- С. 51-57.
92. Нікітюк Г. Правове регулювання інституту земельної ренти в Україні // Право України. – 1999. - № 6. – С. 58 –60.
93. Новий тлумачний словник української мови: У 4 т. / укл. В. Яременко, О. Сліпушко. - К.: Вид-во «Аконіт», 1998. – Т.1: А-Є. – 910 с.
94. Новий тлумачний словник української мови: У 4 т. / укл. В. Яременко, О. Сліпушко. - К.: Вид-во «Аконіт», 1998. – Т. 4: Р-Я. – 941 с.
95. Нові форми сільськогосподарського виробництва. Організаційно-правові питання / Відп. ред. В.І. Семчик. – К.: Наукова думка, 1994. – 134 с.
96. Носік В. Суб’єкти права власності на землю в Україні // Вісник Академії юридичних наук України. - №3 (22). – Х. – 2000. – C. 137 –145.
97. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой – 15-е изд. - М.: «Русский язык», 1984. – 816 с.
98. Онищенко О. Сільськогосподарські виробничі кооперативи: оцінка положень формування і функціонування // Економіка України. – 1999. - №1. – С. 56-65.
99. Онищенко О., Юрчишин В. Реорганізація у приватні підприємства – обов’язкова! // Голос України. – 2001. - № 102 ( 2602). - 12 червня. - С. 4.
100. Онищенко О.М., Юрчишин В.В. Формування підприємницьких структур в аграрній сфері України // Регіональна економіка. – 1997. - №4. – С. 8-18.
101. Оплата праці в сільськогосподарському виробництві / За ред. Ю.Я. Лузана. – К.: Мін. аграр. пол. України, Наук.-дослід. центр нормативів праці, 2000. – 464 с.
102. Організаційно-правові питання аграрної реформи в Україні / За ред. В.І. Семчика. – К.: ІДП НАН України, 2003. – 280с.
103. Організація сільськогосподарського виробництва / За ред. Г.С. Тарасенка, Л.Я. Зрібняка, М.М. Ільчука. – К.: ФАДА, ЛТД, 2000. – 446 с.
104. Островский Л.Я. Социально-правовая защита труда членов производственных сельскохозяйственных кооперативов // Доклады на междунар. конгрессе «Правовые проблемы земельной и аграрной реформы в странах Центральной и Восточной Европы, России, Беларуси, Украины и других стран СНГ, государствах Балтии». – Минск. –1999. – С. 253-255.
105. Павлов И.В. Колхозное право: Учебник для юридических институтов и факультетов. - М.: Госюриздат, 1960. – 371 с.
106. Павлов И.В. Правовые формы управления делами в колхозах. – М.: Госюриздат., 1955. – 252 с.
107. Павлова Э.И. Обслуживающие кооперативы в предпринимательской деятельности крестьян // Государство и право. – 1997. - № 11. – С. 42-51.
108. Палладина М.И. Закон о сельскохозяйственной кооперации – значительное ли правовое достижение? // Государство и право. – 1996. - № 6. – С. 88-100.
109. Палладина М.И. Оплата труда в сельском хозяйстве: правовые вопросы. – М.: Наука, 1982. – 205 с.
110. Пастух А., Вихристюк М. Поворот до оновлення. З досвіду роботи сільськогосподарського виробничого кооперативу // Сільський час. – 2002. - № 72 (352). – 18 вересня – С.4-5.
111. Пастух А., Іващук І., Вихристюк М. Критерій ефективності- колективізм. (З досвіду роботи СВК «Мамалига») // Сільський час. - 2002. - № 79 (359). – 11 жовтня. – С. 6.
112. Паювання сільськогосподарських земель та структурна перебудова у сільському господарстві України: Зб. зразків юридичних документів та матеріалів. – Вид. друге, вип. та доп. – К.: Проект паювання сільськогосподарських земель в Україні, 2000. – 176 с.
113. Пилипенко П. Про концепцію трудового права України // Право України. – 1993. - № 4. – С. 17-20.
114. Підприємництво а аграрній сфері економіки / За ред П.Т.Саблука, М.Й. Маліка. – К.: ІАЕ, 1998. – 514 с.
115. Підприємницьке право України: Підручник / За заг. ред. Р.Б. Шишки. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ «Еспада». – 2000. – 480 с.
116. Право собственности на землю в сельском хозяйстве Российской Федерации // Отв. ред. И.А. Иконицкая – М.: РАН, Ин-т гос. и права. - 1996. – 131с.
117. Правовой статус работников сельскохозяйственных предприятий / Отв. ред. М.И. Козырь, Г.В. Чубуков. – М.: Наука, 1987. – 303с.
118. Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств в Україні: Посібник. – К.: Століття, 1998. – 126 с.
119. Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств в Україні: Додатки. – К.: Століття, 1998. – 271 с.
120. Примірний статут колгоспу. Науково-практичний коментар / За ред. В.З. Янчука. - К.: «Урожай», 1988. – 304 с.
121. Проблеми права власності та господарювання у сільському господарстві: Монографія / Під ред. В.І. Семчика – К.: ІДП НАН України, 2001. – 216 с.
122. Проблемы теории аграрного, природоресурсового и экологического права и методики преподавания в юридических вузах России аграрно-правових и эколого-правовых дисциплин (материалы междунар. науч.-методолог. семинара) / Под ред. Г.Е. Быстрова, Т.С.Бакуниной // Государство и право. – 1999. - № 5. – С. 55-70.
123. Прокопенко В. І. Трудове право: Курс лекцій. – К. : «Вентурі», 1996. – 224 с.
124. Проценко В.О. Мотивація праці в корпоративних господарських структурах // Економіка АПК. – 2001. - №2. – С.114-116.
125. Проценко Т.П. Правове забезпечення реалізації продукції сільськогосподарськими виробничими кооперативами // Матеріали наук.-практ. конф. “Організаційно-правові проблеми розвитку аграрного і земельного ринків в Україні». - К.: АПНУ, ІДП НАН України. - 2004. – С. 64-67.
126. Проценко Т.П. Правове регулювання членства в сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах // Правова держава: Щорічник наук. пр. - К.: ІДП НАН України; Видав. Дім «Ін Юре», 2002. - Вип. 13. – С.189 – 193.
127. Радянське колгоспне право: Підручник для студентів юридичних. факультетів і інститутів / За ред. В.З. Янчука.- К.: Гол. вид-во видав. об’єднання «Вища школа», 1979. – 375 с.
128. Реформирование сельскохозяйственных предприятий: правовые проблемы / Отв. ред. З.С. Беляева, М.И. Козырь. – М.: ИГП РАН., 1996. – 127 с.
129. Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва: Посібник у питаннях і відповідях / За ред. П.Т. Саблука. – К.: ІАЕ., 1999. – 532 с.
130. Рускол А.А. Колхозные правоотношения в СССР – М.: Госюриздат, 1960. – 245 с.
131. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: Суб’єкти підприємництва. Кредитування. Оренда. Лізинг. Зовнішньоекономічна діяльність. Інвестиції. Антимонопольне законодавство. Захист від недобросовісної конкуренції. Реклама: Навчальний посібник. - 2-ге вид. – К.: А.С.К., 2002. – 704 с.
132. Сборник Постановлений и Декретов по кооперации. Со введением, составленным юридическим отделом Совета Всероссийских Кооперативных Съездов. – М.: СВКС., 1919. – 144 с.
133. Свічкарьова Я. Регулювання праці в акціонерних товариствах // Право України. – 1998. - №1. – С. 58-61.
134. Свічкарьова Я. Трудові права працюючих акціонерів // Право України. – 1998. - №7. – С.20-23.
135. Сельскохозйственное право. Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности «Правоведение» / Отв. ред. М.И. Козырь, В.В. Петров. – М.: Юридическая литература, 1985. – С. 576.
136. Семчик В.І. Демократичні принципи управління спрамами колгоспу: Юр. серія ХІІІ. –К.: ТОВ «Знання» Української РСР. –1981. – №2. – 48 с.
137. Семчик В.І. Земельний пай не може бути пердметом оренди // Правова держава. Вип. 8. - К.: Ін -юре., 1997. – С. 180-184.
138. Семчик В.І. Організаційно-правові засади діяльності сільськогосподарської кооперації // Правова держава.- Вип. 9. - К.: Ін-юре. - 1998.– С. 208 - 214.
139. Семчик В.І. Організаційно-правові проблеми аграрної реформи в Україні // Проблеми формування ринкової економіки. Спец випуск: Реструктуризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, проблеми, перспективи. – К.: КНЕУ. - 2000. – С. 280-283.
140. Семчик В.І. Право власності: проблеми розвитку // Бюллетень законодавства та юридичної практики України. – 1998. - №2. – С.64-70.
141. Семчик В. Правові засади сільськогосподарської кооперації в Україні // Право України. – 1999. - № 5. – С. 34-38.
142. Семчик В.І., Янчук В.З. Правовое