ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ АПК

Краткое описание

З М І С Т
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ.......................................................................................4
ВСТУП....................................................................................................................5

РОЗДІЛ 1. ПРАВОВІ ЗАСАДИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОВАРОВИРОБНИКІВ СИСТЕМИ АПК .......................12

1.1. З історії правового регулювання відносин у сфері матеріально-технічного забезпечення сільського господарства..........................................................12
1.2. Поняття і зміст матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників АПК як правової категорії...........................................................................................................40
1.3. Удосконалення правових засад матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників АПК..........................................61
Висновки до розділу 1...........................................................................................94

РОЗДІЛ 2. ДОГОВІРНІ ФОРМИ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОВАРОВИРОБНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ...........................................................................................................97

2.1. Основні види договорів по матеріально-технічному забезпеченню сільськогосподарських товаровиробників АПК................................................97
2.2. Договори поставки та купівлі-продажу продукції матеріально-технічного призначення.........................................................................................................107
2.3. Договір лізингу у сфері матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників АПК.............................................123
2.4. Відповідальність за порушення договірних зобовязань у сфері матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників АПК.....................................................................................148
Висновки до розділу 2........................................................................................160
ВИСНОВКИ................................................................................................163

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................169

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Складна економічна ситуація, у якій опинилася більшість вітчизняних господарюючих суб’єктів, призвела до того, що в умовах переходу до ринкових відносин за останнє десятиріччя рівень зносу основних фондів на підприємствах аграрно-промислового комплексу (далі АПК) досяг критичної межі. Обстеження й інвентаризація виробничого потенціалу окремих товаровиробників сільськогосподарського виробництва у частині будівель і споруд становить 70-85%, сільськогосподарських машин – 80-90%. Постійно зменшується парк тракторів, зернозбиральних та інших комбайнів, автомобілів, іншої сільськогосподарської техніки. Через відсутність у сільськогосподарських товаровиробників коштів на придбання продукції матеріально-технічного призначення зростання обсягів основних фондів відбувається шляхом індексації їх видів практично без додаткового введення нових потужностей. Використання матеріально-технічної бази в АПК без реноваційних заходів у найближчі 2-4 роки призведе до неповоротних процесів, до повного її зруйнування. Понад ніж 75% тракторів, комбайнів, автомобілів та іншої сільськогосподарської техніки відпрацювало свій амортизаційний строк унаслідок чого більше 80% коштів, які виділяються на придбання сільськогосподарської техніки, витрачаються на її ремонт і технічне обслуговування. В умовах гострої потреби в обігових коштах суб’єкти АПК не можуть розраховувати на оновлення основних фондів лише за рахунок належних їм фінансових ресурсів. У зв’язку з відсутністю відповідного правового регулювання, не завжди можна отримати кредит на придбання сільськогосподарської техніки. Постачання окремих видів техніки, яка придбавається сільськогосподарськими товаровиробниками не покриває і 30% машин що списується.
Аналіз правовідносин з матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК свідчить про те, що диспропорції в оснащенні однієї з найважливіших галузей виробництва технічними засобами пов’язані з тим, що постачання машин здійснювалося без урахування змін в економічному механізму і функціонування аграрного виробництва, без огляду на розвиток багатоукладності в сільському господарстві, на розміри й форми виробництва тощо.
Недостатня забезпеченість АПК матеріально-технічними засобами пов’язана також з відсутністю належного організаційно-правового забезпечення, надійної правової бази.
Зважаючи на важливість матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК, пошук нових форм цієї діяльності, удосконалення договірних відносин у цій сфері, його правова регламентація в Україні набувають особливо важливого значення. На сьогодні існування певного законодавчого регулювання мало позначилося на розвитку матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК в Україні, що свідчить про необхідність його вдосконалення. У прийнятих Верховною Радою України Господарському та Цивільному кодексах закладені основні засади правового регулювання відносин з матеріально-технічного забезпечення, які потребують подальшого дослідження та розвитку.
Характерно, що до цього часу як у юридичній науковій літературі, так і у вітчизняному законодавстві не знайшли повного правового регламентування й розуміння поняття матеріально-технічного забезпечення АПК, та обгрунтування його правової природи.
Правова література, присвячена проблемам матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК представлена головним чином роботами таких учених - юристів і економістів, як: В.А. Алмаз, В.І. Артіш, Ц.В. Бичкова, М.І. Брагінський, А.І. Берлач, М.М. Вєдєнін, Ю.О. Вовк, Р.В. Гаєвський, Є.В. Кабатова, М.І. Козир, Т.Г. Лобас, О.О. Погрібний, А.Г. Первушин, А.П. Прокопенко, В.К. Попов, Х.А. Рахманкулов, О.М. Радіоненко, В.А. Семеусов, В.І.Семчик, А.М. Статівка та ін.
Проте, як показує аналіз юридичної літератури, проблеми матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК все ж залишаються мало дослідженими.
Вищевикладене свідчить, що проблеми вдосконалення законодавства про матеріально-технічне забезпечення товаровиробників АПК й забезпечення належного розвитку і функціонування цих відносин є актуальними, доцільними й потребують проведення дослідження в обсязі дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до такого наукового напрямку як: “Проблеми удосконалення правового регулювання ринкових відносин” і цільової комплексної програми “Удосконалення господарських відносин в умовах ринкової економіки (економічно-правовий аспект)” (Державна реєстрація № 0186.0.070869).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка нових наукових положень і пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК на підставі комплексного аналізу існуючих наукових положень, законодавства, правозастосовчої практики України та країн ближнього зарубіжжя, зокрема Російської Федерації.
Відповідно до вказаної мети було поставлені й вирішені наступні завдання:
- дослідити історичні витоки й передумови виникнення і розвитку правового регулювання матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників;
- провести дослідження економічної та правової природи матеріально-технічного забезпечення, зробити аналіз існуючих точок зору з цього питання й обгрунтувати його необхідність в ринкових умовах;
- сформулювати ознаки та принципи матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників;
- визначити і класифікувати групи відносин у сфері матеріально-технічного забезпечення, а також чинники впливу на розвиток цих відносин;
- сформулювати визначення матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників;
- охарактеризувати суб’єктно-об’єктний склад і зміст матеріально-технічного забезпечення аграрних товаровиробників;
- сформулювати поняття договору щодо матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК;
- проаналізувати основні види договорів (поставки, купівлі-продажу, лізингу) по забезпеченню АПК продукцією виробничо-технічного призначення і провести їх чітке розмежування;
- виявити необхідні напрямки удосконалення лізингових відносин як однієї з основних форм матеріально-технічного забезпечення АПК;
- обгрунтувати пропозиції стосовно вдосконалення договірних відносин і відповідного законодавства по забезпеченню товаровиробників АПК матеріально-технічними засобами.
Об’єктом дослідження є врегульовані нормами права суспільні відносини, пов’язані з реалізацією матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників АПК, особливості їх формування та правового забезпечення.
Предметом дослідження є приписи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини, пов’язані з матеріально-технічним забезпеченням сільськогосподарських товаровиробників АПК, а також відповідне законодавство деяких іноземних країн, практика його застосування.
Методи дослідження. При написанні роботи застосовувалися сучасні методи пізнання: діалектичний, формально-логічний, історичний, порівняльно-правовий, аналітико-синтетичний. При дослідженні правової природи матеріально-технічного забезпечення АПК застосовується діалектичний метод. За допомогою формально-логічного методу визначено поняття матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК, а також договору поставки виробничо-технічної продукції для АПК. Історичний метод був задіяний для дослідження становлення й розвитку правового регулювання відносин з матеріально-технічного забезпечення АПК. За допомогою порівняльно-правового та аналітико-синтетичного методів опрацьовано значну кількість літературних та нормативних джерел, встановлені їх особливості та значення в регулюванні відносин у сфері матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням питань правового регулювання відносин щодо матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК, на підставі якого обгрунтовані нові наукові положення і пропозиції щодо вдосконалення законодавства у даній сфері суспільних відносин. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в національному правовому полі:
- проведено детальне поетапне історичне дослідження відносин з матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК;
- доведено, що в умовах ринкових відносин основним засобом планування повинен виступати договір, а не жорстке адміністративне планування цієї діяльності, яке було притаманне матеріально-технічному забезпеченню сільського господарства в минулому;
- визначені основні ознаки та принципи, властиві матеріально-технічному забезпеченню товаровиробників АПК;
- досліджено суб’єктний, спеціалізований склад відносин стосовно матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК;
- обгрунтовано висновок, що в сучасних умовах господарювання застосовується в основному не матеріально-технічне постачання (як це було в минулому), а саме матеріально-технічне забезпечення;
- сформульовані поняття „матеріально-технічні ресурси” та „матеріально-технічне забезпечення товаровиробників АПК”;
- зроблено висновок про необхідність розробки і прийняття на державному рівні програми матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК та Закону України „Про матеріально-технічне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників”;
- запропоновано розробити й затвердити на законодавчому рівні Примірний договір між сільськогосподарським товаровиробником і машинно-технологічною станцією;
- вказано на доцільність створення державної регіональної служби по наданню науково-консультативних та інформаційних послуг аграрним товаровиробникам;
- виявлено загальні та специфічні ознаки договорів поставки й купівлі-продажу продукції виробничо-технічного призначення для АПК і проведено їх розмежування;
- визначено поняття договору поставки продукції виробничо- технічного призначення для АПК;
- додатково з’ясовані основні ознаки та юридична природа договору лізингу як форми забезпечення товаровиробників АПК продукцією матеріально-технічного призначення й обгрунтовано необхідність внесення змін та доповнень у Закон України «Про фінансовий лізинг».
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання теоретичних положень і висновків дисертаційної роботи у процесі нормотворчої діяльності з метою розвитку й удосконалення законодавства України про матеріально-технічне забезпечення товаровиробників сільського господарства. Положення дисертації можуть застосовуватись у науково-дослідницькій роботі, можливе їх використання і в навчальному процесі, а також для розробки навчально-методичних матеріалів, призначених для студентів юридичних закладів.
Окремі положення й висновки, сформульовані в дисертації, мають дискусійний характер і можуть послужити підґрунтям для подальших пошуків і наукових досліджень.
Прикладний характер дослідження дозволяє використовувати його безпосередньо у процесі діяльності по матеріально-технічному забезпеченню товаровиробників АПК.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана й обговорена на засіданнях кафедри аграрного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Основні положення й висновки, викладені в дисертаційній роботі доповідалися: на Першій обласній конференції молодих науковців “Тобі, Харківщино,  пошук молодих” (м. Харків, 19-20 березня 2002 р.), конференції молодих учених „Проблеми розвитку юридичної науки в новому столітті” (м. Харків, 25-26 грудня 2002 р.).
Публікації. Основні висновки й теоретичні положення дисертаційного дослідження викладено в чотирьох статтях, які опубліковані в наукових фахових виданнях України, та двох тезах виступів на наукових конференціях.
Результати поданного на захист дослідження використовувалися дисертанткою в навчальному процесі при проведенні практичних занять з курсу „Аграрне право” зі студентами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Структура і обсяг роботи. Структура роботи обумовлена її предметом і задачами дослідження, а також логікою і послідовністю розкриття теми останнього і викладення його результатів. Вона складається із вступу, двох розділів, які містять у собі сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 190 сторінки, в тому числі, основного тексту 168 сторінки. Загальна кількість використаних джерел – 241 найменуваня.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Виконане дисертаційне дослідження дозволяє зробити такі висновки:
1. Матеріально-технічне забезпечення товаровиробників АПК, без якого неможливе виробництво сільськогосподарської продукції, забезпечення населення продуктами харчування, а промисловість сільськогосподарською сировиною, має першочергове значення в формуванні конкурентноспроможного аграрно-промислового виробництва, спрямованого на вирішення політичних, економічних, соціальних завдань і забезпечення продовольчої безпеки країни.
2. Правове регулювання матеріально-технічного забезпечення сільського господарства пройшло у своєму розвитку низку історичних етапів, кожному з яких властиві свої характерні риси й особливості.
3. Після проголошення незалежності України виникла необхідність розбудови нової правової системи, у тому числі й у галузі матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК, яке не тільки втратило жорстку плановість, а навпаки, набуло ще більшої актуальності й необхідності, особливо в умовах сьогодення.
4. На відміну від постачання, яке було запроваджено в часи планової економіки, в сучасних умовах реалізується саме матеріально- технічного забезпечення, а не матеріально-технічне постачання. Сільськогосподарські товаровиробники самостійно, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, бартерних, лізингових та інших угод безпосередньо з виробниками сільськогосподарської техніки й інших матеріально-технічних засобів або через посередницькі організації вживають заходи щодо самозабезпечення ними.
5. На сьогодні бракує належного правового регулювання матеріально-технічного забезпечення виробників сільськогосподарської продукції.
6. Сформульоване поняття матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників АПК.
7. Необхідно розмежувати такі групи відносин з матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств:
а) відносини, що виникають між виробниками сільськогосподарської техніки й організаціями з матеріально-технічного забезпечення;
б) відносини між сільгосптоваровиробниками й виробниками сільськогосподарської техніки та інших матеріально-технічних ресурсів;
в) відносини між підприємствами з матеріально-технічного постачання і сільгосппідприємствами;
г) відносини між самими сільгоспвиробниками.
8. Визначено, що суб’єктний склад відносин з матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК є таким: з одного боку – сільськогосподарські підприємці (фермерські господарства, сільськогосподарські кооперативи, акціонерні сільськогосподарські товариства та інші підприємці, тобто покупці сільськогосподарської техніки й інших засобів матеріально-технічного призначення); з другого – суб’єкти, які надають предмети матеріально-технічного забезпечення (безпосередні виготовлювачі або посередники в цих правовідносинах).
9. Доведено, що норми права, які регулюють відносини по матеріально-технічному забезпеченню сільськогосподарських товаровиробників, складають галузевий комплексний інститут аграрного права.
10. Новими формами матеріально-технічного забезпечення є: (а) залучення кредитних коштів для придбання необхідних матеріально-технічних ресурсів; (б) впровадження лізингових відносин; (в) створення машинно-технологічних станцій та загонів; (г) створення обслуговуючих кооперативів; (д) наявність підприємств з матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК, заснованих на приватній власності.
11. Доцільно прийняти на державному рівні програму матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК і створити державну (або за участю держави) регіональну службу з надання науково-консультативних та інформаційних послуг сільськогосподарським товаровиробникам.
12. Доведена необхідність прийняття спеціального Закону України „Про матеріально-технічне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників”.
13. Договори з матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК – це угоди, які застосовуються у сфері обігу матеріально-технічних засобів і спрямовані на раціональне доведення засобів виробництва до господарств з метою створення сприятливого режиму й умов діяльності сільгосптоваровиробників по обробітку землі, виробництву, переробці й реалізації сільськогосподарської продукції.
14. Відносини щодо матеріально-технічного забезпечення сільгосптоваровиробників складаються в агропромисловому комплексі у вигляді зв’язків виробничо-господарського характеру. Це відносини між суб’єктами аграрної підприємницької діяльності всіх форм власності й господарювання з суб’єктами підприємництва аграрно-виробничого сервісу. До суб’єктів підприємництва аграрно-виробничого сервісу належать: підприємства по виготовленню сільськогосподарської техніки й сільгоспзнарядь, підприємства з матеріально-технічного забезпечення й сервісному обслуговуванню сільгосппідприємств, МТС і механізовані загони, які надають послуги для обробітку землі й збирання врожаю.
15. Господарські договори опосередковують відносини, які за своїм економічним змістом є відносинами у сфері відтворення (постійного повторення виробництва матеріальних благ). Цим вони й відрізняються від цивільних договорів, що опосередковують (мають опосередковувати) відносини, як правило, у невиробничій сфері.
16. Господарському договору притаманні у своїй сукупності такі ознаки:
а) вони укладаються між підприємствами, а також між юридичними особами, які, хоча й не є підприємствами, але здійснюють господарську діяльність. Відповідно, договір, у якому хоча б однією зі сторін є фізична особа (непідприємець) не є господарським.
б) господарські договори завжди осередковують платну передачу продукції (товарів), надання послуг чи виконання робіт. Господарські договори виступають правовою формою товарно-грошових відносин.
17. Серед договорів, які регулюють відносини з матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК, можна виділити 3 групи.
До першої належать договори, які забезпечують збалансований і спрямований рух засобів виробництва від виробника до споживача. Це поставка та купівля-продаж; до другої – договори, які регулюють відносини з надання послуг виробничого характеру – договори про надання послуг сільськогосподарського призначення, договори МТС з сільгосппідприємствами; до третьої групи можна віднести договори, які надають можливість сільгоспвиробникам користуватися необхідними матеріально-технічними ресурсами при неможливості придбати їх у власність. До них належать орендний, лізинговий та кредитний договори.
18. За своєю юридичною природою договір поставки продукції виробничо-технічного призначення для АПК є господарським оскільки укладається між суб'єктами господарської діяльності; основне його призначення – забезпечення господарської діяльності товаровиробників – підприємств АПК.
19. Договір купівлі-продажу є подібним за своєю суттю, правами й обов'язками сторін з договором поставки продукції виробничо-технічного призначення для АПК, але він є самостійним і відрізняється від договору купівлі-продажу за такими ознаками:
а) постачальником може бути будь-який підприємець, а покупцем сільськогосподарської продукції, як правило, виступає суб'єкт господарювання (підприємець) в АПК. У договорі купівлі-продажу як продавцем, так і покупцем може бути будь-який суб'єкт, у тому числі й громадянин (непідприємець).
б) мета дії договору поставки продукції виробничо-технічного призначення передбачає її використання останньої для здійснення сільськогосподарської діяльності, а не в особистих цілях;
в) предметом поставки є рухомі речі, у той час як за договором купівлі-продажу може бути реалізовано як рухоме, так і нерухоме майно;
г) важливою ознакою, що відрізняє договір поставки продукції виробничо-технічного призначення для АПК від договору купівлі-продажу, є порядок і письмова форма їх укладення;
д) для договору купівлі-продажу письмова форма не обов'язкова, як не обов'язкові для нього також умови, які є істотними для договору поставки продукції виробничо-технічного призначення для АПК.
20. Доведено, що договір поставки виробничо-технічної продукції для АПК – це угода між постачальником і покупцем, згідно з якою постачальник зобов'язується в зазначений строк (строки) передати другій стороні – сільськогосподарському товаровиробникові (підприємцеві) АПК продукцію для застосування в сільськогосподарському виробництві, а покупець зобов'язується прийняти цю продукцію й оплатити її.
21. Лізинг для постачальника сільгосптехніки – це ефективна форма її збуту, а для лізингоодержувача – заощаджувальна форма фінансування інвестицій. Якщо підприємство-лізингоодержувач має можливість користуватися лізинговим майном без одноразової мобілізації і власних, і залучених коштів, то для лізингодавця – це підприємницька діяльність з метою отримання прибутку.
Договір лізингу передбачає, що за домовленістю одна сторона придбає й передає другій у платне тимчасове користування майно для здійснення господарської діяльності. Зміст договору лізингу має містити всі істотні умови.
Основними особливостями лізингу сільськогосподарської техніки є:
а) спеціальний предмет лізингової угоди – сільськогосподарська техніка, а також устаткування, необхідні для сільськогосподарського виробництва;
б) однією стороною лізингового договору виступає спеціальний суб’єкт – сільськогосподарське підприємство;
в) продавцем техніки є спеціалізоване підприємство, основна діяльність якого – виготовлення техніки й устаткування для сільського господарства;
г) лізингові платежі за надану техніку мають періодичний характер і залежать від циклу сільськогосподарських робіт, тобто сільськогосподарське підприємство може здійснити розрахунки після реалізації вирощеної сільськогосподарської продукції; найчастіше ця можливість наступає восени;
д) лізингодавець несе більший ризик несвоєчасного отримання лізингових платежів від лізингоотримувача, тому що прибуток останнього залежить від природно-кліматичних умов;
22. Доцільно внести доповнення до Закону України „Про фінансовий лізинг” у вигляді норм, у яких були б закріплені особливості лізингу в сільському господарстві як однієї із форм матеріально-технічного забезпечення товаровиробників АПК.
23. Міністерству аграрної політики доцільно розробити апробовані методики рекомендаційного характеру щодо підрахунку збитків, заподіяних порушенням договірних зобов’язань у сільському господарстві, якими могли б керуватися працівники юридичних служб сільськогосподарських підприємств, інших суб'єктів господарювання при обгрунтуванні вимог про відшкодування збитків і стягнення неустойки.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву: Моногр. – М.: Юриздат НКЮ СССР, 1940. – 192 с.
2. Аграрне право України: Підручник / За ред. В.З. Янчука. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 720 с.
3. Акт проголошення незалежності України Верховною Радою України 24 серпня 1991 р.// Ведомості Верховн. Ради УРСР. – 1991. – № 38. – Ст.502.
4. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций: В 2 т. – Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1972. – Т.1: Основные вопросы общей теории социалистического права. – 395 с.
5. Алексеев С.С. Структура советского права: Моногр. – М.: Юрид. лит., 1975. – 264 с.
6. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2 т. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т. 2. – 360 с.
7. Алмаз В.А. Гражданско-правовое регулирование материально-технического снабжения сельського хозяйства: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. – Харьков, 1965. – 24 с.
8. Артиш В.І. Лізинг у матеріально-технічному забезпеченні фермерів // Економіка АПК. – 2001. – № 10. – С. 30–32.
9. Арутунян Ю., М. Вылцан. Историческая роль МТС и их реорганизация.  М.: Соцэкиз, 1958.  100 с.
10. Архів Вищого Господарського суду України за 2003р.: Справа № 305/5-03.
11. Архівні дані Харківського Держарбітражу за 1985 р.: Справа 151/85 – Т.
12. Бару М.И. План и договор // Учен. зап. Харьк. юрид. ин-та. – 1964. – Вып. 8. – С. 36,37.
13. Басин Ю.Г. Правовое регулирование хозяйственных отношений совхозов . – Алма-Ата.: Кайнар, 1975. – 124 с.
14. Белов А. Лизинг во внешней торговле // Внеш. торговля. – 1977. – № 5. – С. 47–53.
15. Беляневич О.А. Державні контракти: історія і сучасність // Вісн. господарч. судочинства. – 2003. – № 2. – С. 128–136.
16. Берлач А.І. Проблеми становлення лізингових правовідносин в АПК України // Фінанси України. – 1999. – № 5. – С. 73–79.
17. Бойчук Р.П. Договір лізингу: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 1997. – 22 с.
18. Бондар М.І., Бондар Т.А. Становлення лізингових відносин в Україні // Економіка АПК. – 2001. – № 1. – С. 37–40.
19. Брагинский М.И., В.В. Витрянский. Договорное право: Общие положения. – М.: Статут, 1998. – 682с.
20. Брагинский М.И. Общее учение о хозяйственных договорах. – Мн.: Беларусь, 1967. – 260 с.
21. Брагинский М.И., Шапкина Г.С. Хозяйственные договора в материально-техническом снабжении и сбыте. – М.: Экономика. – 1976. – 192 с.
22. Брагинский М.И. Хозяйственный договор: каким ему быть? – М.: Экономика, 1990. – 173 с.
23. Братусь С.Н., Лунц Л.А. Вопросы хозяйственного договора. – М.: Госюриздат, 1954. – 155 с.
24. Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права. – М.: Госюриздат, 1963. – 197 с.
25. Бродій О. Пеня за невиконання договору поставки // Юрид. газ. – 2003. – 20 верес. (№ 5). – С. 19.
26. Бурковський І.Д. МТС: стан та проблеми розвитку // Економіка АПК. – 2001. – № 7. – С. 49,50.
27. Бурковський І.Д., Бурковська А.В. Розвивати технічне забезпечення фермерських господарств // Економіка АПК. – 2001. – № 10. – С. 4-6.
28. Быков А.Г. План и хозяйственный договор. – М.: Изд-во МГУ, 1975. – 158 с.
29. Бычкова Ц.В. Договор в производственно-экономических связях между сельским хозяйством и промышленностью. – К.: Наук. думка, 1980. – 176 с.
30. Васильев Г.И. Лизинг: международный аспект // Деньги и кредит. – 1989. – № 1. – С. 31–37.
31. Васильев Н.М., Катырин С.Н., Лепе Л.Н. Лизинг как механизм развития инвестиций и предпринимательства. – М.: ДеКА, 1999. – 216 с.
32. Веденин Н.Н. Аграрное право: Учебник. – М.: Юриспруденция, 2000. – 640 с.
33. Веденин Н.Н. Правовое регулирование производственно-технического обеспечения сельского хазяйства: Моногр.  М.: Наука, 1988.  172 с.
34. Венедиктов А.В. Гражданско-правовая охрана социалистической собственности в СССР. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1954. – 268 с.
35. Вердников В.Г., Кабалкин А.Ю. Гражданско-правовые формы товарно-денежных отношений. – М.: Юрид. лит., 1970. – 223 с.
36. Вердников В.Г. Хозяйственные договоры. – М.: Госюридиздат, 1965. – 170 с.
37. Витрянский В.В. Договор аренды, его виды: прокат, фрахтование на время, аренда зданий, сооружений и предприятий, лизинг. – М.: Статут, 1999. – 245 с.
38. Вінник О.М. Інвестиційне право: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2000. – 264 с.
39. Внукова Н.Н. Законодательно-нормативное регулирование лизинговых отношений в Украине и странах СНГ // Укр. інвест. журн. – 1997. – № 11. – С. 8–9.
40. Внукова Н.Н., Ольховиков О.В. Мир лизинга. – Харьков: Основа, 1994. – 220 с.
41. Вовк Ю.А. Правовое регулирование материально-технического снабжения сельского хозяйства. – М.: Юрид. лит., 1965. – 168 с.
42. Гавзе Ф.И. Социалистический гражданско-правовой договор. – М.: Юрид. лит., 1972. – 168 с.
43. Гаевский Р.В. Договор на материально-техническое снабжение колхозов. – Мн.: Наука и техника, 1983. – 55 с.
44. Газман В.Д. Лизинг: теория, комментарии. – М.: Фонд «Правовая культура», 1997. – 374 с.
45. Газман В.Д. Рынок лизинговых услуг. – М.: Фонд «Правовая культура», 1999. – 65 с.
46. Гайдуцький П.І., Лобас М.Г. Відродження МТС (Організація машинно-технологічних станцій в ринкових умовах): Монографія. – К.: НВАТ Агроінком, 1997. – 508 с.
47. Гелевей О. Способи визначення розміру неустойки// Підприємництво, госп-во і право. – №7. – 2001. – С. 50–52.
48. Горемыкин В.А. Лизинг: Практ. учеб.-справ. пособие. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 379 с.
49. Гориславська І. Правове забезпечення лізингових правовідносин В АПК України // Підприємництво, госп-во і право. – 2002. – № 5. – С. 99–101.
50. Господарський Кодекс України: Прийнятий Верхов. Радою України 16 січ. 2003 р. // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.
51. Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран: Сб. нормат. актов / Под ред. В.К. Пучинского, М.Н. Кузнецова. – М.: Изд-во УДН, 1988. – 206 с.
52. Гривківська О.В., Брязгун Н.П., Гриценко О.Ф. Лізинг в технічному переоснащенні сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. – 1997. – № 10. – С. 8–10.
53. Гришин Д.А. Неустойка: современная теория // Актуал. пробл. гражд. права: Сб. ст. / Под ред. М.И. Брагинского. – М.: Статут, 2000. – Вып. 2. – С.77-81 .
54. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верхов. Радою України 16 лип. 1990 р. // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
55. Демьяненко С. Направление развития финансовых рынков в АПК // Экономика Украины. – 2001. – № 8. – С. 53–59.
56. Деньги, кредит, банки: Учеб пособие / Под. ред. Г.В. Кравцовой. – Мн.: Изд-во БГЭУ, 1995. – 382 с.
57. Дубский Г.Л. Организация снабжения народного хозяйства в республике и экономическом районе. – М.: Экономика, 1964. – 129 с.
58. Евстратов А. Лизинг в СССР. Перспективы и реальность // Матер.-техн. снабжение. – 1990. – № 1. – С. 91–98.
59. Ерошкин Н.П. История государственных учереждений дореволюционной России: Учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1983. – 352 с.
60. Жуков Г.М. Лизинг в АПК // Деньги и кредит. – 1990. – № 1. – С. 91–98.
61. Жушман В.П. Аграрне право та законодавство України: Навч.-практ. посіб. – Х.: Одіссей, 2003. – 448 с.
62. Звітні дані Міністерства агарної політики України за перше півріччя 1993 р.
63. Звітні дані ХТЗ за 2001-2002 р.р.
64. Земельний Кодекс УСРР від 24.11.1922 р. // ЗЗ УРСР.  1992. – Дод. зб.  Ст. 1.
65. Земельный Кодекс РСФСР от 12.10.1922 г. // Собр. Узаконений. – 1922. – № 68.  Ст. 901.
66. Зобов’язальне право. Теорія і практика: Навч. посіб. / За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 912 с.
67. Иоффе О.С. План и договор в социалистическом хозяйстве. – М.: Юрид. лит., 1971. – 216с.
68. Иоффе О.С. Правоотношения по советскому гражданскому праву. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1942. – 143 с.
69. Иоффе О.С. Структурные подразделения системы права (на материалах гражданского права) // Ученые записки ВНИИСЗ. – Вып. 14. – С. 50.
70. История колхозного права: Сб. законодат. материалов СССР и РСФСР 19171958 гг.: В 2 т.  М.: Госюриздат, 1959.  Т.2: (1937–1958 гг.). – 540 с.
71. Історія колективізації сільського господарства Української РСР: Зб. док. і матеріалів: У 3 т. / Ред. колегія: І.Х. Ганжа, Л.В. Гусєва, І.Л. Шерман та ін. – К.: Наук. думка, 1965. – Т.2: Здійснення суцільної колективізації на Україні, 1927–1932 рр. – 838 с.
72. Кабатова Е.В. Лизинг: правовое регулирование, практика. – М.: Наука, 1996. – 204 c.
73. Казімірський В.В. Активізація інвеститаційного процесу і лізинг сільськогосподарської техніки // Зб. наук. пр. / Донец. нац. ун-т. – Д., 2002. – Вип. 122. – С. 119–123.
74. Керимов Д.А. Философские проблемы права. – М.: Госюриздат, 1972. – 471 c.
75. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 187 с.
76. Кирилова М.Я. Договор поставки. – Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1974. – 166 с.
77. Клейн Н.И. Роль хозяйственного договора в формировании плана производства товаров народного потребления // Сов. государство и право. – 1966. – №6. – С. 38-44.
78. Козырь М.И., Краснов Н.И. Правовые вопросы дальнейшего развития колхозного строя в СССР. – М.: Госюриздат,1960. – 72 c.
79. Конституция УСРР от 14.03. 1919 г. // Собр. Узаконений УСРР. – 1919. – № 19. – Ст. 204.
80. Конституція України: Прийнята на п’ятій сес. Верхов. Ради України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
81. Корбут Л., Лужинович Е. Состояние и тенденции развития лизинга в зарубежных странах. – М.: Агропромиздат, 1991. – 30 с.
82. Корнеев А.Л., Сидоров В.Я., Хохлов В.А. Хозяйственный договор в АПК. – М.: Агропромиздат, 1989. – 156 c.
83. Корнієнко Г.С. Машинно-технологічна станція як одна із нових організаційно-правових форм матеріально-техніческого забезпечення товаровиробників АПК в умовах ринку // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип. 55. – С. 187–193.
84. Корнієнко Г.С. Організаційно-правові аспекти формування системи матеріально-технічного забезпеччення АПК // Право України. – 2003. – № 4. – С. 45–49.
85. Корнієнко Г.С. Правові проблеми фінансового забезпечення фермерства в умовах ринку // Підприємництво, госп-во і право. – 2001. – № 6. – С. 61–64.
86. Королев В. Лизинговые операции // Экономика и жизнь. – 1990. – № 49. – С. 18.
87. Красавчиков О.А. Ответственность, меры защиты и санкции в советском гражданском праве // Проблемы гражданско-правовой ответственности и защиты гражданских прав. – Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1973. – С. 13.
88. Краснов Н.И. Реальное исполнение договорных обязательств между социалистическими организациями. – М.: Госюриздат, 1959. – 190 с.
89. Крат В. Неустойка: Що переважить: майно або гроші// Підприємництво, госп-во і право. – 2002. – № 12. – С. 41–42.
90. Лаптев В.В. Предмет и система хозяйственного права. – М.: Юрид. лит., 1969. – 176 с.
91. Лебедев В.И. Реформы Петра I // Сборник документов. – М., 1937. – С. 15-24.
92. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы). – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 240 с.
93. Лещенко М.И. Основы лизинга: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 336 c.
94. Лобас М.Г. Зарубіжний досвід використання сільськогосподарських машин у фермерських господарствах // Агроінком. – 1999. – № 3/5. – С.31–33.
95. Локшин Э.Ю. Организация материально-технического снабжения в промышленности СССР. – М.: Госполитиздат, 1952. – 32 c.
96. Лурье С.М., Козырь М.И. Договорные отношения сельскохозяйственных предприятий в СССР: Теория и практика. – М.: Наука, 1974. – 321 c.
97. Луць В.В. Заключение и исполнение хозяйственных договоров. – М.: Юрид. лит., 1978. – 143 с.
98. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 560 с.
99. Магазинер Я.М. Объект права: Очерки по гражданскому праву. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1957. – 146 c.
100. Малиновський Б. Машинно-тракторна станція як бізнес // Галицькі контракти. – 1999. – № 6. – С. 23–26.
101. Мамутов В.К., Овсиенко В.В., Юдин В.Я. Предприятия и материальная ответственность. – К.: Наук. думка, 1971. – 86 с.
102. Манифест временного рабоче-крестьянсого правительства от 14.01.1919 г. // Собр. Узаконений РСФСР. – 1919. – № 1. – Ст. 1.
103. Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности . – М.: Юрид лит., 1970. – 312 с.
104. Мацкевич В. Договір МТС з колгоспами. – Х.: Комуніст, 1951. – 58 с.
105. Микицей Т.Д. Державні МТС: ретроспектива та сучасний стан / Вісн. Полтав. держ. с.-г. ін-ту. – 1999. – № 6. – С. 55–58.
106. Міщенко В.І., Луб’яніцький О.Г., Слав’янська Н.С. Основи лізингу: Навч. посіб.– К.: Т-во „Знання”, 1997. – 216 c.
107. Можейко В.Н. Хозяйственнмй договор в СССР. – М.: Госюриздат, 1962. – 238 с.
108. Нагребельный В.П. Управление материально-техническим обеспечением сельського хозяйства: Моногр.  К.: Наук. думка, 1985.  114 c.
109. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Госюриздат, 1950. – 236 c.
110. Об образовании Всесоюзного объединения Совета Министров СССР по продаже сельскохозяйственной техники, запасных частей, минеральных удобрений и других материально-технических средств, организации ремонта и использовании машин в колхозах и совхозах (Союзсельхозтехника): Указ Президиума Верхов. Совета СССР от 20.02.1961 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1961.  № 9.  Ст. 88.
111. Об организации деревенской бедноты и снабжения ее хлебом, предметами первой необходимости и сельскохозяйственными орудиями: Декрет ВЦИК и СНК от 11.06.1918 г. // Собр. Узаконений. – 1918. – № 43. – Ст. 524.
112. Об организации машино-тракторных станций: Постановление СТО от 5.06.1929 г. // Сб. действующего законодательства СССР. – 1929. – № 39. – Ст. 353.
113. Об организации свободной продажи запасных частей, узлов и агрегатов к автомобилям, тракторам и сельскохозяйственным машинам и о расширении их производства : Постановление Совета Министров СССР от 31.10 1958 р. // Сб. действующего законодательства СССР.  1958. – Кн. 3, разд. 12.  С. 89–96.
114. Об улучшении продовольственного обеспечения населения страны на основе коренного повышения эффективности и дальнейшего развития агропромышленного производства: Постановление Совета Министров СССР от 05.04.1989 г № 288 // Собр. постановлений правительства СССР. – 1989. – № 19/20. – Ст. 60.
115. Об улучшении управления сельским хозяйством и другими отраслями агропромышленного комплекса: Постановление Совета Министров СССР от 24.05.1982 г. № 433 // Собр. постановлений правительства СССР. – 1982. – № 17. – Ст. 89.
116. О выпуске тракторных обязательств: Постановление СНК СССР // Сб. действующего законодательства СССР.  1930.  № 2.  Ст. 15.
117. О государственном предприятии (объединении): Закон СССР от 30.06.1987 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1987. – № 26. – Ст. 385.
118. О дальнейшем развитии колхозного строя и реорганизации машинно-тракторных станций: Закон СССР от 31.03.1958 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1958.  № 7.  Ст. 146.
119. О дальнейшем совершенствовании управления агропромышленным комплексом: Постановление Совета Министров СССР от 14.10.1985 г. № 1114 // Собр. постановлений правительства СССР. – 1985. – № 34. – Ст. 160.
120. О земле: Декрет Второго Всерос. съезда Советов от 26.10 (8.11).1917 г. // Собр. Узаконений.  1917.  № 1.  Ст. 3.
121. О коллективных хозяйствах: Постановление ЦИК и СНК СССР от 16.03.1927 г. // Сб. действующего законодательства СССР. – 1927. – № 15. – Ст. 161.
122. О лизинге: Закон РСФР от 29.10.1998 г. // СЗ РФ. – 1998. – № 39. – Ст. 4886.
123. О мерах к обеспечению для крестьянства покупки сельскохозяйственных орудий: Декрет ВЦИК и СНК РСФСР от 11.01.1924 г. // Собр. Узаконений. – 1924. – № 11. – Ст. 217.
124. О мерах по дальнейшему улучшению материально-технического снабжения народного хозяйства: Постановление Совета Министров СССР от 28.04.1969 г. № 309 // Собр. постановлений правительства СССР. – 1969. – № 12. – Ст. 66.
125. О мерах по улучшению организации и планирования материально-технического снабжения: Постановление Совета Министров СССР от 27.01.1967 г. № 63 // Собр. постановлений правительства СССР. – 1967. – № 4. – Ст. 13.
126. О первоочередных мерах по созданию системы управления материально-техническим обеспечением с применением экономико-математических методов и вычислительной техники: Постановление Совета Министров СССР от 23.08.1966 г. № 693 // Собр. постановлений правительства СССР. – 1966. – № 19. – Ст. 169 .
127. О перестройке материально-технического обеспечения и деятельности Госснаба в новых условиях хозяйствования: Постановление Совета Министров СССР от 17.07.1987 г. № 818 // Собр. постановлений правительства СССР.  1987.  № 35.  Ст. 118.
128. О порядке введения в действие Закона СССР о Совете Министров СССР: Постановление Верхов. Совета СССР от 05.06.1978 г. // Собр постановлений правительства СССР. – 1978. – № 16. – С. 334.
129. О проведении в жизнь начал новой экономической политики: Декрет СНК от 09.08.1921 г. // Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам. – М.:, 1967. – Т.1. – С. 244–245.
130. Ораднова О. Проблеми предмета неустойки в цивільному праві // Підприємництво, госп-во і право. – 2002. – № 3. – С. 36–39.
131. О регистрации договоров с машинно-тракторными станциями: Постановление СНК от 25.01.1930 г. // Собр. Узаконений. – 1930. – № 4. – Ст. 48.
132. Осипов Ю.К. Подведомственность юридических лиц.– Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1973. – 34 с.
133. Основной закон о социализации земли: Декрет ВЦИК от 27.01 (9.02).1918 г. // Собр. Узаконений. – 1918. – № 25. – Ст. 346.
134. О советских хозяйствах: Постановление ЦИК и СНК СССР 16.03.1927 г. // Сб. действующего законодательства СССР. – 1927. – № 15. – Ст. 162.
135. О социалистическом землеустройстве и о мерах перехода к социалистическому земледелию: Постановление ВЦИК от 14.02.1919 г. // Собр. Узаконений. – 1919. – № 4. – Ст. 43.
136. Павленко Ю.И. Развитие правового обеспечения лизинговых операций и поиск новых форм активизации инвестиционного процесса в Украине // Укр. інвест. журн. – 1999. – № 11. – С. 30,31.
137. Первушин А.Г. Хозяйственный договор в деятельности предприятий сельского хозяйства. – М.: Юрид. лит., 1976. – 224 с.
138. Підлісецький Г.М. Матеріально-технічна база та інвестиційна політика в АПК // Економіка АПК. – 1995. – № 10. – С. 38.
139. Погребенський О. Столипинська реформа на Україні. – К., 1931. – 53 с.
140. Покровская В.В. Международные коммерческие операции и их регламентация: Внешнеторг. Практикум. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 326 с.
141. Поліщук Б. Стражденне фермерство: Нотатки після XIII з’їзду Асоц. фермерів та приват. землевласників України // Сіл. вісті. – 2003. – 27 лют. (№ 24). – С. 1.
142. Положение о Государственном комитете СССР по производственно-техническому обеспечению сельского хозяйства: Утв. постановлением Совета Министров СССР от 10 04.1985 г. № 291 // Собр. постановлений правительства СССР. – 1985. – № 14. – Ст 61.
143. Положение о поставках продукции производственно-технического назначения: Утв. постановлением Каб. Министров СССР от 25.06.1988 г. № 888 // Собр. постановлений правительства СССР. – 1988. – № 24/25. – Ст. 70.
144. Положение о поставках сельскохозяйственной техники и других материально-технических средств колхозам и совхозам, а также другим сельскохозяйственным предприятиям и организациям: Утв. постановлением Совета Министров СССР от 29.06.1983 г. № 581 // Собр. постановлений правительства СССР. – 1983. – № 17. – Ст. 90.
145. Положение о “Сельхозтехнике”: Утв. постановлением Совета Министров СССР от 15.09.1967 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1963. – № 18.  Ст. 187.
146. Попов В.К. Договорные отношения и эффективность сельскохозяйственного производства. – Харьков: Вища шк., 1976. – 140 с.
147. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 20.03.1991 р. № 872-ХII // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 281.
148. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7.12.2000 р. № 2121-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 5/6. – Ст. 30.
149. Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання / За ред.: П.Т. Саблука, В.Я Амбросова, Г.Є Мазнєва; Ін. аграр. економіки УААН, Харк. держ. тех. ун-т сіл. госп-ва. – К., 2001. – Т.1. – 658 с.
150. Проблеми права власності та господарювання у сільському господарстві / Під. ред. В.І. Семчика. – К: ІДП НАН України, 2001. – 216 с.
151. Про виділення коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України: Постанова Каб. Міністрів України від 01.03.2000 р. № 428 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 9. – Ст. 27.
152. Про визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Правління Національного банку України: Постанова Правл. Нац. банку України від 18.02.2004р. № 54 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 10. – Ст. 627.
153. Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань: Закон України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 5. – Ст. 28.
154. Про внесення змін до Закону України “Про оподадкування прибутку підприємств”: Закон України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 27 – Ст. 181.
155. Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування підприємств”: Закон України від 27.12.2002 р. // Уряд. кур’єр. – 2003. – 22 січ. (№ 12). – С. 4.
156. Про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість”: Закон України від 16.01.2003 р. № 469-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 14. – Ст. 103.
157. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. 3 1576-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
158. Програма розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів: Затв. постановою Каб. Міністрів України від 12.12.2002 р. № 1858 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 51. – Ст. 2293.
159. Про додаткові заходи щодо подальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки: Указ Президента України від 23. 02. 2001 р. № 111/2001 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 9. – Ст. 346.
160. Про забезпечення сільського господарства зернозбиральною технікою: Постанова Каб. Міністрів України від 2.02.1996 р. № 166 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.nau.kiev.ua.
161. Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мастильно-паливними матеріалами та іншими матеріально-технічними ресурсами за рахунок товарного кредиту: Постанова Каб. Міністрів України від 18.12. 1995 р. № 1008 // Уряд. курєр.  1996.  4 січ. (№ 1/2). – С. 4.
162. Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами у 1999 році: Постанова Каб. Міністрів України від 10.12.1998 р. № 1953 // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 50. – Ст. 1842.
163. Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти: Закон України від 22.02.2000 р. № 1490-ІІІ // Відом. Верхов. Ради. України. – 2000. – № 20. – Ст. 148.
164. Про запровадження на території Української РСР єдиного державного замовлення на виробництво продукції, виконання робіт (послуг): Постанова Верхов. Ради УРСР від 15.10.1990 р. № 378-ХІІІ // Відом. Верх. Ради УРСР. – 1990. – № 44. – Ст. 596.
165. Про заставу: Закон України від 02.10. 1992 р. № 2654-ХІІІ // Відом. Верхов. Ради України. –1992. – № 47. – Ст. 642.
166. Про застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів: Указ Президента України від 04.10.1994 р. № 567/94 // Уряд. кур'єр. – 1994. – 6 жовт. (№ 154/155). – C. 4.
167. Про затвердження положення про Державний агропромисловий комітет Української РСР: Постанова Ради Міністрів УРСР від 17.05.1986 р. №185 // ЗП УРСР. – 1986. – № 6. – Ст. 27.
168. Про затвердження порядку передачі сільгосптоваровиробникам та іншим суб’єктам господарювання зернозбиральної техніки фірми „Джон Дір” та проведення розрахунків за отриману ними техніку і поставки до державних ресурсів продовольчого зерна в рахунок державного замовлення та погашення кредитів: Наказ М-ва АПК України від 22.08.1997 р. № 14/185/56 // Офіц. вісн. України. – 1997. – № 37. – Ст. 86.
169. Про захист прав покупців сільськогосподарських машин: Закон України від 05.06.2003 р. № 900-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 38. – Ст. 315.
170. Про захист прав споживачів: Закон України від 15.12.1993 р. № 3282-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 1. – Ст. 1.
171. Про заходи щодо розв’язання кризи платежів і підтримки вітчизняних виробників: Розпорядження Президента України від 22.05. 1995 р. № 88/95-рп // Уряд. кур’єр. – 1995. – 30. трав. (№ 79). – С. 4.
172. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15.12.1999 р. № 1573/99 // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 50. – Ст. 30.
173. Прокопенко А.Л. Удосконалення організації забезпечення сільського господарства технікою // Економіка АПК. – 1999. – № 5. – С. 66-69.
174. Про кооперацію: Закон України від 10.07.2003 р. № 1087-IV // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 33. – Ст. 1774.
175. Про кредитування: Положення затв. постановою Правл. Нац. банку України від 28.05.1998 р. № 246 // Укр. інвестиц. газ. – 2000. – № 40. – С. 5.
176. Про лізингову компанію „Украгромашінвест”: Постанова Каб. Міністрів України від 16.10.1997 р. № 1144 // Держ. інформ. бюл. про приватизацію. – 1998. – № 7. – С. 71.
177. Про механізм економічного стимулювання укладання договорів контрактації сільгосппродукції на 1992 рік: Постанова Каб. Міністрів України від 30.12. 1992 р. № 395 // ЗПУУ. – 1991. – № 2. – Ст. 29.
178. Про Національну програму виробництва технологічних комплексів машин і устаткування для сільського господарства, харчової та переробної промисловості: Постанова Каб. Міністрів України від 16.09.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.nau.kiev.ua.
179. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки: Указ Президента України від 3.12.1999 р. № 1529/99 // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 49. – Ст. 2400
180. Про нові підходи до забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними ресурсами: Постанова Каб. Міністрів України від 17.01.2000 р. № 50 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 3. – Ст. 73.
181. Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі: Закон України від 10.07.1996 р. № 290/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України – 1996. – № 41. – Ст. 188.
182. Про положення структурних підрозділів Мінагрополітики України: Наказ М-ва АПК України від 08.11.2000 р. № 222 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.nau.kiev.ua.
183. Про поставки продукції для державних потреб: Закон України від 22.12.1995 р. № 493/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 3. – Ст. 9.
184. Про проведення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб’єктами господарювання розрахунків за отриману зернозбиральну техніку фірми Джон Дір: Постанова Каб. Міністрів України від 20.03.1997 р. № 234 // Офіц. вісн. України. – 1997. – № 12, кн.1. – Ст. 145.
185. Про своєчасну підготовку до збирання врожаю та організацію його проведення у 1991 році: Постанова Каб. Міністрів УРСР від 22.05.1991 р. № 10 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.nau.kiev.ua.
186. Про селянські (фермерські) господарства: Закон України від 20.12.1991 р. зі змінами від 22.06.1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1992.  № 14.  Ст. 186.
187. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17.07.1997 р.№ 469/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 39. – Ст. 261.
188.