ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ОБСЛУГОВУЮЧИХ КООПЕРАТИВІВ

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........................................................3

ВСТУП ............................................................................................................4

Розділ 1. Загальна характеристика законодавства про сільськогосподарську кооперацію ..................................................................13

Висновки до розділу 1.................................................................................39

Розділ 2. Правовий статус сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.........................................................................................................43

2.1. Особливості правового статусу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів...............................................................................43
2.2. Основні тенденції розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів ..........................................................................................................80

Висновки до розділу 2.................................................................................93

Розділ 3. Правове забезпечення розвитку та функціонування окремих суб’єктів аграрного господарювання у формі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів …………..…...…100

3.1. Особливості правового статусу аграрних бірж у формі
сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.....................................100
3.2. Правовий статус агроторгових домів, створених у формі
сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.....................................125
3.3. Особливості правового статусу кредитних кооперативів.........................................................................................................152

Висновки до розділу 3...............................................................................160

ВИСНОВКИ................................................................................................163

ДОДАТКИ ………………………………………………………………..174

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................179

ВСТУП

Актуальність теми. Забезпечення продовольчої безпеки держави безпосередньо пов’язано з нормальним функціонуванням аграрного сектора економіки, ефективним виробництвом сільськогосподарської продукції, відповідно налагодженою системою реалізації цієї продукції та належним рівнем доступу сільськогосподарських товаровиробників до агросервісних послуг. Досвід розвинених країн і власний досвід доколективізаційного періоду розвитку сільського господарства свідчать про те, що найбільш ефективною та невід’ємною ланкою, яка об’єднує товаровиробників у їх ринковій діяльності й забезпечує безперервність зазначених процесів, є сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.
Отже, така форма господарювання, як сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, є надзвичайно необхідною і важливою для забезпечення належного розвитку агропромислового комплексу України.
Прийняття Конституції України створило нові правові засади розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як однієї з основних організаційно-правових форм здійснення господарської діяльності в аграрному секторі економіки. У розвиток її положень Верховною Радою України були прийняті закони України „Про сільськогосподарську кооперацію” та „Про кооперацію”. Але подальше становлення ринкових відносин у сфері сільськогосподарського товарного виробництва лишає проблему належного правового забезпечення діяльності сільсько-господарських обслуговуючих кооперативів в Україні відкритою, а отже і надзвичайно актуальною.
Реформування аграрних відносин у нашій країні безпосередньо вплинуло на процес утворення великої кількості малоземельних господарств, що мають невеликі обсяги виробництва товарної продукції та низький рівень спеціалізації праці. Тому все більшої актуальності набуває необхідність здешевлення виробництва продукції, підвищення ефективності її реалізації, покращення окупності засобів виробництва. У вирішенні цих питань важливе значення має відіграти кооперування товаровиробників. Світовий та вітчизняний досвід сільськогосподарської кооперації свідчить про високі потенційні економічні можливості такої співпраці. А тому поширення на селі ефективно діючих сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів необхідне як для сільськогосподарських виробників, так і для держави загалом.
Комплексного предметного аналізу правових проблем становлення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в умовах ринкових відносин майже не проводилося.
Теорія кооперації будується на працях таких провідних учених, як: О. Анциферов, С. Бородаєвський, М. Левитський, Б. Мартос, К. Мацієвич, М. Туган-Барановський, В. Чаянов та інші, які дослідили правову та соціально-економічну природу та сутність кооперативних організацій. Еволюцію української кооперації від першоджерел і до середини ХХ ст. глибоко проаналізовано у фундаментальній монографічній праці І. Витанови-ча. Історико-теоретичним аспектам української сільськогосподарської кооперації присвячено монографію В. І. Марочки.
Серед сучасних наукових досліджень, присвячених окремим проблемам кооперативних відносин та аналізу правового становища сільськогосподарських кооперативів, важливо виділити праці таких українських учених як: Я. З. Гаєцька-Колотило, О. В. Гафурова, В. П. Жуш-ман, В. М. Єрмоленко, І. І. Каракаш, В.А. Кодавбович, П. Ф. Кулинич, М. А. Мацько, В. В. Носік, Л. О. Панькова, О. О. Погрібний, Т. П. Процен-ко, А. І. Римарук, В. І. Семчик, О. М. Сонін, Н. І. Титова, В. Ю. Уркевич, В. І. Федорович, Ю. С. Шемшученко, М. В. Шульга, В. В. Янчук, В. З. Янчук та інші.
Важливий внесок у розвиток сучасної теорії сільськогосподарської кооперації зроблено відомим українським ученим-економістом В. В. Зінов-чуком. Дослідженню економічної сутності кооперативів, у тому числі і сільськогосподарських, та проблем їх становлення та розвитку присвячено праці таких учених, як: А. П. Апестін, А. В. Балян, В. В. Гончаренко, Ф. В. Горбонос, А. А. Глушецький, А. В. Крисальний, М. Й. Малік, М. І. Михалюк, О. М. Онищенко, Т. І. Чорнопищук та інші.
Правова регламентація окремих сторін кооперативних відносин у сільському господарстві Російської Федерації стала предметом наукових досліджень Т. Є. Абової, А. З. Акежанова, З. С. Бєляєвої, Г. Ю. Бистрова, О. О. Галіновської, Ш. М. Ісмаїлова, М. І. Козиря, І. П. Кузьмича, О. Л. Міні-ної, Є. І. Павлової, Б. М. Полякова, А. О. Шугаєва та інших учених.
Проте більшість наукових робіт спрямовано на вивчення правового становища сільськогосподарських кооперативів взагалі, з’ясування окремих аспектів їх організації та діяльності. Отже виникає нагальна потреба в удосконаленні правового регулювання становища таких суб’єктів аграрного господарювання, як сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Разом з іншими формами господарювання вони повинні стати одними з провідних аграрних господарюючих суб’єктів.
Усі вищенаведені та низка інших проблем, пов’язаних з правовим регулюванням статусу й функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на сучасному етапі розвитку ринкових відносин, потребують нагального аналітичного вивчення. Особливого значення воно набуває на сучасному етапі реформування аграрного сектора економіки України.
Викладені обставини, потреба в удосконаленні правової регламентації діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, у визначенні їх місця у структурі реформованого сільського господарства України, а також відсутність належного опрацювання даних проблем в юридичній науці роблять тему дослідження актуальною й обумовлюють її вибір.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова: „Майнові та немайнові права особи в умовах побудови правової держави в Україні: проблеми набуття, здійснення та захисту” (державний реєстраційний номер 0108U003958).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є всебічний теоретичний аналіз проблем правового забезпечення розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, правового становища обслуговуючих кооперативів у сільському господарстві України, специфіки правового регулювання відносин, що виникають у зв’язку із створенням, діяльністю та ліквідацією сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, проведення аналізу правозастосовчої практики й визначення основних напрямків підвищення ефективності правового регулювання їх діяльності; на підставі вивчення законодавства та практики діяльності сільськогосподарських кооперативів надати рекомендації, пропозиції щодо внесення необхідних змін до законодавства України, яке регулює діяльність сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі основні завдання:
– здійснити теоретичне дослідження правових аспектів розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні в умовах ринкової економіки;
– здійснити аналіз тенденцій розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
– науково обґрунтувати дефініцію „сільськогосподарський обслуговуючий кооператив” та виокремити його організаційно-правові форми;
– здійснити аналіз правових норм щодо статусу окремих суб’єктів аграрного господарювання у формі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
– опрацювати рекомендації щодо можливості створення аграрних бірж, агроторгових домів та кредитних кооперативів у формі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
– запропонувати шляхи системного удосконалення законодавства у сфері сільськогосподарської кооперації та надати конкретні пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
– розкрити зміст правосуб’єктності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в умовах ринкової економіки;
– дослідити проблеми розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як неприбуткових суб’єктів аграрного господарювання, а також правовідносини, що виникають у зв’язку з їх оподаткуванням.
Об’єктом дослідження є правовідносини у сфері розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, формування й використання їх майнових ресурсів, з’ясування особливостей правового статусу вказаних суб’єктів.
Предметом дослідження є нормативно-правові акти, норми яких регулюють діяльність обслуговуючих кооперативів у сільському господарстві України; практика їх застосування; відповідне законодавство зарубіжних країн, зокрема Російської Федерації; науково-теоретичні дослідження в цій галузі.
Методи дослідження. В ході дослідження проблем правового забезпечення розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів використано дві групи методів наукового пізнання: загальнонаукові (історичний, діалектичний, метод системного аналізу, формально-логічний, структурно-функціональний, комплексний) та спеціальні методи дослідження (порівняльно-правовий, метод тлумачення правових норм).
Історичний метод дозволив визначити основні тенденції розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні (розділ 1; підрозділ 2.2). За допомогою діалектичного методу досліджувався зміст поняття „сільськогосподарський обслуговуючий кооператив” (підрозділ 2.1). Застосування методу системного аналізу дозволило визначити місце і роль сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та їх об’єднань серед інших організаційно-правових форм здійснення господарської діяльності на селі (підрозділ 2.2; розділ 3). Шляхом аналізу та синтезу досліджувалися теоретичні та практичні положення про сільськогосподарську обслуговуючу кооперацію та її організаційно-правові форми (розділи: 1; 3). За допомогою порівняльно-правового методу аналізувались міжнародні принципи кооперації, кооперативне законодавство зарубіжних країн, що дозволило сформулювати пропозиції про рецепцію правових ідей і правових рішень у вітчизняне законодавство (підрозділи: 2.1; 3.2; 3.3). Для виявлення відповідності норм права суспільним відносинам застосовувався метод тлумачення правових норм (підрозділ 2.1).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що після прийняття Цивільного та Господарського кодексів, а також Закону України „Про кооперацію” одним із перших в українській науці аграрного та кооперативного права на дисертаційному рівні комплексно і всебічно досліджено основні проблеми правового регулювання розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. На основі проведеного дослідження зроблено науково-теоретичні висновки і сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного аграрного та кооперативного законодавства у сфері розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. У межах здійсненого автором дослідження одержано такі результати, які характеризуються науковою новизною і виносяться на захист:
вперше:
– визначено основні тенденції розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (далі – СГОК), до яких належать: створення та діяльність СГОК на засадах неприбуткового статусу; створення у формі СГОК таких організаційних моделей, як аукціони, аграрні біржі, агроторгові доми, кредитні кооперативи, оптово-продовольчі (гуртові) ринки, заготівельно-збутові та постачальницькі об’єднання тощо; розгалужена та глибока взаємодія СГОК з іншими складовими інфраструктури аграрного ринку (торгові доми, біржі, споживчі товариства, кредитні спілки);
– сформульовано авторське визначення поняття „агроторговий дім у формі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу”;
– сформульовано авторське визначення поняття „кредитний кооператив у формі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу”;
– аргументовано висновок, що правовий статус товарної (аграрної) біржі дає можливість утворювати її у формі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу;
удосконалено:
– понятійний апарат галузевого законодавства, зокрема визначення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу як суб'єкта аграрного господарювання;
– механізм правового забезпечення розвитку СГОК, а саме: з метою чіткого визначення та закріплення на законодавчому рівні правового статусу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів запропоновано низку системних змін до Цивільного та Господарського кодексів України, законів України „Про кооперацію”, „Про сільськогосподарську кооперацію”, „Про оподаткування прибутку підприємств”, а також проекту Податкового кодексу України;
дістали подальшого розвитку:
– обґрунтування висновку, що до проблем правового забезпечення розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів слід віднести такі: 1) кооперативне законодавство України має суттєві системні вади, основними з яких є багаторівневість масиву нормативно-правових актів та неузгодженість їх положень (запропоновано шляхи усунення зазначених вад); 2) Закон України „Про кооперацію” є недосконалим з точки зору юридичної техніки та змісту, фактично виконує тільки формальну функцію, визначаючи на рівні основ галузевого законодавства лише принципові засади діяльності кооперативів; 3) норми кооперативного законодавства не узгоджуються з приписами Цивільного та Господарського кодексів України; 4) чинне кооперативне та податкове законодавство не виокремлює особливостей правового статусу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як платників податків;
– обґрунтування висновку, що порядок ліквідації сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, визначений п. 4 ст. 38 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію”, повністю відповідає особливостям правового статусу сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу як неприбуткової організації.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:
 у наукових дослідженнях – для подальшого опрацювання проблем правового регулювання розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні;
 у правотворчості – результати дослідження містять низку пропозицій щодо вдосконалення Цивільного, Господарського, Земельного кодексів України, законів України „Про сільськогосподарську кооперацію”, „Про кооперацію” та інших нормативно-правових актів, якими регулюються кооперативні відносини;
 у правозастосовній діяльності – запропоновані рекомендації можуть бути використані для підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Дисертантом ініційовано заснування та державну реєстрацію сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Овідіопольському районі Одеської області, розроблено Правила внутрішньої господарської діяльності СГОК (Довідка № 02-19/157 від 12.05.2008 р.); за результатами здійсненого наукового дослідження дисертантом проведено науково-практичний семінар за участю працівників ПП „Консалтагро”, фермерів і членів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Великомихайлівського та Овідіопольського районів Одеської області (Довідка № 5 від 25.04.2008 р.);
 у навчальному процесі – при викладанні курсів “Аграрне право”, “Земельне право”, “Кооперативне право”, при підготовці підручників і навчальних посібників; окремі положення дисертаційного дослідження знайшли практичне застосування в навчальному процесі на кафедрі цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Довідка № 1385-а/2 від 25.04.2008 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації апробовані при її обговоренні на засіданнях кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І. І.Мечникова, а також у наукових повідомленнях на науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародній науково-практичній конференції „Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми” (Одеса, 15 травня 2003 р.); 62-й науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів ОНУ ім. І.І. Мечникова (Одеса, 28–30 листопада 2007 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження та відповідно до його змісту всього опубліковано вісім наукових праць, а саме: 4 статті у журналах та збірниках, що входять до Переліку наукових фахових видань, затвердженого ВАК України, 2 тези доповідей на науково-практичних конференціях, розділи в 2-х практичних посібниках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Виходячи з викладених у дисертації теоретичних положень та на основі аналізу чинного законодавства та спеціальної літератури щодо правового регулювання діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні, автор дійшов наступних висновків:
1. Сучасне кооперативне законодавство України не є кодифікованим. Це означає, що його найсуттєвішою вадою є безсистемність, яка прямо позначається на ефективності реалізації його норм і пов’язана з цілою низкою об’єктивних факторів.
2. Базовий Закон України „Про кооперацію” є недосконалим з точки зору юридичної техніки та змісту, що негативним чином позначилося на його ефективності, а отже і можливості впливати на економічну ситуацію в країні. Аналіз його положень дає можливість назвати наступні основні його вади:
– Закон фактично виконує тільки формальну функцію, визначаючи на рівні основ галузевого законодавства лише принципові засади діяльності кооперативів;
– більшість норм Закону повністю відтворюють зміст законів України „Про споживчу кооперацію” та „Про сільськогосподарську кооперацію”. Тобто, значна частина норм базового кооперативного закону є аналогічними або близькими до положень зазначених законів. З іншого боку частина положень Закону України „Про кооперацію” не узгоджується із змістом законів України „Про споживчу кооперацію” та „Про сільськогосподарську кооперацію”;
– Закон не узгоджується з положеннями чинних Цивільного та Господарського кодексів України, як на доктринальному рівні, так і на рівні визначення окремих термінів (термінологічні суперечності). Зазначена неузгодженість природно призводить до непрогнозованості здійснення господарської діяльності кооперативами через суперечність між вищезазначеними нормативними актами;
– Закон взагалі не регулює окремих кооперативних відносин, зокрема, пов’язаних з діяльністю сільськогосподарських, житлово-будівельних кооперативів та садівницьких і садово-городніх товариств. Регулювання цих відносин, з поправкою на сучасний стан соціально-економічного розвитку нашої держави, здійснюється завдяки Закону „О кооперации в СССР” від 26 травня 1988 р.;
– Закон не регламентує специфіки оподаткування і кредитування кооперативів, зокрема недопущення подвійного оподаткування доходів від кооперативної діяльності. Така невизначеність є підґрунтям для існування численних суперечностей між податковим та кооперативним законодавством, зокрема щодо визначення неприбуткового статусу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
3. Зміст законів України „Про споживчу кооперацію” та „Про сільськогосподарську кооперацію” не відповідає сучасним вимогам щодо розвитку таких кооперативів, зокрема вони не містять вказівок щодо специфіки оподаткування та кредитування зазначених кооперативів.
4. Регулювання кооперативних відносин загалом здійснюється указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, відомчими наказами та інструкціями і характеризується відсутністю певної ієрархії нормативних актів, системи супідрядності норм і системи їх взаємодії. Більшість цих актів також не відповідає сучасним вимогам.
5. У співвідношенні актів кооперативного законодавства, які видавалися пізніше, з актами, які видавалися раніше, не спостерігається достатньої наступності, у зв’язку з чим іде процес утворення багаторівневого масиву нормативно-правових актів, часто неузгоджених та таких, що суперечать один одному тощо.
6. З метою усунення таких вад пропонуємо:
– скасувати дію Закону України „Про кооперацію”, як такого, що не відповідає вимогам, які ставляться до загальногалузевого кодифікованого акту;
– в якості концептуального базового акту прийняти Основи кооперативного законодавства України. Головними завданнями такого акта будуть: а) визначення державно-правових, економічних, соціальних та організаційних засад діяльності кооперативів в Україні; б) встановлення єдиних принципів та засад реалізації суб’єктами кооперативних відносин своїх законних прав та обов’язків;
– в умовах фактичної відсутності загальногалузевого кодифікованого акту продовжити кодифікувати кооперативне законодавство за його окремими інститутами. Зокрема, діяльність окремих видів кооперативів врегулювати у відповідних спеціальних законах. Концепція подальшого розвитку і кодифікації кооперативного законодавства повинна визначатися Основами кооперативного законодавства України;
7. Норми кооперативного законодавства не узгоджуються з приписами Цивільного та Господарського кодексів України, що знаходить свій прояв у істотній розбіжності в регулюванні кооперативних відносин. Обидва кодекси також мають істотні розбіжності в регулюванні кооперативних відносин. Серед них можна назвати такі:
– кодекси взагалі не передбачають можливості заснування кооперативу юридичними особами;
– кодекси не містять визначення обслуговуючого кооперативу, а отже фактично ототожнюють правовий статус обслуговуючого та споживчого кооперативів;
– Цивільний кодекс не дає поняття споживчого кооперативу, а визначення, яке дається у Господарському кодексі суперечить ст. 1 Закону України „Про кооперацію”;
– існує нагальна потреба уніфікації понятійного апарату обох кодексів. Нормативні акти мають значну термінологічну неузгодженість, яка полягає, зокрема, в оперуванні різними правовими категоріями. Цивільний кодекс дає поняття та класифікацію юридичних осіб, а Господарський кодекс оперує категорією „суб’єкт господарювання” та дає класифікацію таких суб’єктів. Господарський кодекс України вказує на існування комерційної діяльності (підприємництва) та, відповідно, некомерційного господарювання. Водночас Цивільний кодекс вказує на існування підприємницьких товариств та непідприємницьких;
– Цивільний кодекс відносить кооперативи до юридичних осіб приватного права, а Господарський кодекс визнає їх підприємствами колективної власності, тобто корпоративними підприємствами, що діють на основі колективної власності засновників тощо.
З метою усунення таких вад пропонуємо:
– уніфікувати понятійний апарат обох кодексів, взявши за основу термінологію саме Цивільного кодексу, як базового законодавчого акту, предметом регулювання якого є особисті немайнові та майнові, зокрема господарсько-виробничі, відносини;
– узгодити термінологію Цивільного та Господарського кодексів України з актами кооперативного законодавства.
8. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи є невід’ємною складовою цивілізованого аграрного ринку. Їх важлива роль у розвитку ринкових відносин на селі підкріплена досвідом розвинених країн та власним історичним досвідом України. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи знайшли широке розповсюдження на практиці, але змушені здійснювати свою діяльність у вкрай недосконалому правовому полі. Це, безперечно, знижує ефективність їх діяльності, як важливих засобів недержавного регулювання аграрного сектора економіки.
9. При здійсненні своєї діяльності сільськогосподарський обслуговуючий кооператив вступає у безпосередні зв'язки з сільськогосподарськими товаровиробниками, переробними підприємствами та іншими суб'єктами, які є його членами, він тим самим створює умови для здійснення ними відповідної господарської діяльності, а отже набуває специфічного виду правосуб'єктності – аграрно-правової, яка має комплексний характер. При цьому комплексність обумовлена не тільки особливостями діяльності, а й організаційно-правовою формою у якій створюється сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, його спеціалізацією та іншими особливостями.
10. Чинне кооперативне та податкове законодавство не виокремлює особливостей правового статусу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, як платників податків. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив створюється не для отримання прибутків, як це мають за мету звичайні підприємства, а для забезпечення ефективної роботи господарств його членів-власників. Отже, природно, що останні виступають одночасно і клієнтами такого кооперативу. Статус неприбуткової організації стосується не ефективності роботи обслуговуючого кооперативу, а розподілу коштів, які в інших суб'єктів господарювання вважаються прибутком. Ці кошти у сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах повинні розподілятися між його членами пропорційно їх участі у господарській діяльності свого підприємства як кооперативні виплати (надбавки до реалізаційних цін на продукцію або знижки на ціни постачання або послуг). Решта ознак підприємства, таких як участь у процесах обміну, використання найманої праці та її матеріальне заохочення, в обслуговуючих кооперативах залишається незмінною.
Таким чином, оподаткування прибутку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на загальних підставах та регулювання цього питання на рівні роз’яснень та листів спричиняє невідповідність процедури оподаткування правовому статусу останніх.
11. Аналіз чинного законодавства дає всі підстави стверджувати, що порядок ліквідації сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, визначений п. 4 ст. 38 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію” жодним чином не входить у суперечність з вимогами п. 7.11.11 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” щодо подальшої долі майна кооперативу, який ліквідується, а також в повній мірі відповідає особливостям правового статусу сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, як неприбуткової організації.
12. З метою чіткого визначення та закріплення на законодавчому рівні неприбуткового статусу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів пропонуємо:
а) частину 1 статті 52 Господарського кодексу України викласти у такій редакції: „Некомерційне господарювання – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (сільськогосподарські обслуговуючі, споживчі та житлово-будівельні кооперативи, кредитні спілки, об'єднання громадян тощо), спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку”. Статтю 86 Цивільного кодексу України викласти у такій редакції: „Непідприємницькі товариства (сільськогосподарські обслуговуючі, споживчі та житлово-будівельні кооперативи, кредитні спілки, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню”;
б) викласти абзац 5 ст. 1 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію” в такій редакції: „сільськогосподарський обслуговуючий кооператив є непідприємницькою юридичною особою, створеною шляхом добровільного об’єднання фізичних та/або юридичних осіб (сільськогосподарських товаровиробників), для надання послуг переважно членам кооперативу з метою провадження їх сільськогосподарської діяльності та задоволення інших потреб”. Абзац 3 п. 3 ст. 2 Закону викласти у такій редакції: “Обслуговуючий кооператив є неприбутковою організацією”. Частину 1 статті 8 Закону викласти у такій редакції: „Членами виробничого кооперативу можуть бути тільки фізичні особи, а членами обслуговуючого кооперативу – як фізичні, так і юридичні особи, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, визнають статут і дотримуються його вимог, користуються послугами, формують фонди та беруть обов’язкову участь у господарській діяльності кооперативу відповідно до статті 3 цього Закону”.
в) статтю 6 Закону України „Про кооперацію” доповнити абзацом 3 наступного змісту: „До обслуговуючих кооперативів належать сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кредитні спілки, об’єднання співвласників багатоквартирних житлових будинків та інші види непідприємницьких кооперативів, що визначені законом.
Обслуговуючі кооперативи надають послуги відповідно до статуту іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Порядок створення та діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, кредитних спілок, об’єднань співвласників багатоквартирних житлових будинків встановлюється законом”;
г) внести зміни до ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до яких віднести сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи до неприбуткових установ і організацій з поширенням на них відповідного режиму оподаткування їх доходів. До неоподаткованих доходів зазначених підприємств пропонуємо віднести доходи, отримані у вигляді:
– внесків членів (асоційованих членів) сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, які здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельних ділянок;
– доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) членам сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу;
– доходів, отриманих від надання послуг не членам сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту цього кооперативу.
У підпункті 7.11.8 пункту 7.11 статті 7 Закону пропонуємо чітко визначити статус майна неподільного фонду сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, як такого, що не підлягає поділу між його членами і у разі ліквідації передається іншій (іншим) кооперативній організації (кооперативним організаціям), яка має статус неприбуткової відповідно до вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. При цьому у рішенні про передачу майна мають бути визначені напрями використання зазначеного майна.
Пропонуємо абзац „є” підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону викласти у такій редакції „сільськогосподарськими обслуговуючими та житлово-будівельними кооперативами, об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, створеними у порядку, визначеному спеціальним законодавством”. Включити діяльність сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу з сприяння провадження сільськогосподарської діяльності своїми членами до змісту „основної діяльності” неприбуткових організацій, визначення якої дається у підпункті 7.11.13 пункту 7.11 статті 7 Закону. Також віднести до „основної діяльності” надання послуг не членам сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту такого кооперативу;
ґ) пункт „в” частини 1 статті 2058 проекту Податкового кодексу викласти у наступній редакції: „сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами та кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом, для надання послуг переважно членам кооперативу виключно з метою задоволення матеріальних, соціальних, культурних та інших потреб, а також захисту їх інтересів”. Частину 4 статті 2058 проекту доповнити пунктом „в”: „майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельних ділянок, які надходять до сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у вигляді членських внесків”, а також пунктом „г”: „доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) членам сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, а також отриманих від надання послуг не членам кооперативу, в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту цього кооперативу”;
13. Узгодження положень господарського, цивільного та кооперативного законодавства щодо правового статусу СГОК потребує внесення таких змін та доповнень до Господарського кодексу України: 1) визначення та характеристику правового статусу виробничих та споживчих кооперативів виключити з глави 10 „Підприємства колективної власності” та включити до змісту глави 11 „Приватні підприємства. Інші види підприємств”; 2) у главі 11 дати також визначення та характеристику правового статусу обслуговуючих кооперативів, зокрема СГОК, кредитних спілок та житлово-будівельних кооперативів.
14. Основними тенденціями розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є: будівництво системи СГОК на організаційно-економічних засадах, зумовлених міжнародними принципами кооперації; формування на кооперативних засадах альтернативної структури обслуговування агропромислового комплексу з метою активного впливу на встановлення конкурентного середовища та врівноваження аграрного ринку, шляхом сприяння функціонуванню контрольованих сільськогосподарськими товаровиробниками альтернативних комерційним структурам маркетингових каналів просування продукції до споживачів; створення та діяльність СГОК на засадах неприбуткового статусу, який є економічною основою для підвищення ефективності діяльності та забезпечення прибутковості членів таких кооперативів (сільськогосподарських товаровиробників); створення у формі СГОК таких організаційних моделей, як аукціони, аграрні біржі, агроторгові доми, кредитні кооперативи, оптово-продовольчі (гуртові) ринки, заготівельно-збутові та постачальницькі об’єднання тощо; розгалужена та глибока взаємодія СГОК з іншими складовими інфраструктури аграрного ринку (торгові доми, біржі, споживчі товариства, кредитні спілки); піднесення ролі СГОК, як одного з найважливіших факторів нейтралізації можливих негативних наслідків для сільського населення від вступу України до СОТ.
15. Правовий статус товарної (аграрної) біржі дає можливість створювати її у формі СГОК. Спільними для них є наступні ознаки: 1) вони не займаються комерційним посередництвом і не мають на меті одержання прибутку; 2) їх членами є юридичні та фізичні особи, що здійснюють виробничу й комерційну діяльність; 3) метою їх діяльності є надання послуг своїм членам.
Специфічними (відмінними від СГОК) ознаками товарної (аграрної) біржі є наступні: 1) легалізація товарної (аграрної) біржі потребує її акредитації (отримання висновку про відповідність), яка є підставою для набуття біржею статусу суб’єкта аграрного ринку; 2) біржа надає послуги виключно своїм членам; 3) члени біржі можуть не мати статусу сільськогосподарських товаровиробників; 4) з 1 січня 2005 року відповідно до положень Закону України „Про державну підтримку сільського господарства” аграрна біржа створюється виключно Кабінетом Міністрів України в особі Аграрного фонду, отже є юридичною особою публічного права й не може створюватись у формі СГОК.
Таким чином, для створення товарної (аграрної) біржі, як непідприємницького товариства у формі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу необхідно передбачати й закріпити у законодавстві особливий вид обслуговуючого кооперативу – товарна (аграрна) біржа з урахуванням того, що легалізація біржі потребує її акредитації, послуги надаються виключно членам біржі, члени біржі є виключно сільськогосподарськими товаровиробниками. До моменту скасування або внесення відповідних змін до Закону України „Про державну підтримку сільського господарства” товарна біржа у формі СГОК не зможе називатися аграрною.
16. Агроторговий дім у формі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу є спеціальним некомерційним суб’єктом господарювання, діяльність якого спрямована на надання послуг своїм членам – сільськогосподарським товаровиробникам – зі створення належних умов для обігу виробленої ними сільгосппродукції, координації їх взаємодії з аграрними біржами, іншими суб’єктами аграрного ринку, а також проведення торговельно-посередницької, організаційно-виробничої, інформаційно-координаційної, аналітико-консультативної та іншої діяльності у сфері обігу сільськогосподарської продукції.
17. Принципова відмінність кредитної спілки і кредитного кооперативу (як за суб’єктним складом, так і за економічною природою кредиту, який надається ними своїм членам) свідчить про необхідність розвитку та сталого функціонування кредитних кооперативів, зокрема у формі СГОК, паралельно з кредитними спілками на всіх рівнях системи кредитної кооперації в Україні.
18. Кредитний кооператив є непідприємницькою юридичною особою, створеною шляхом добровільного об’єднання фізичних та/або юридичних осіб, для надання фінансових послуг виключно членам кооперативу з метою захисту їх майнових прав та інтересів і задоволення інших потреб. Відповідно кредитний кооператив у формі СГОК – це непідприємницька юридична особа, створена шляхом добровільного об’єднання фізичних та/або юридичних осіб (сільськогосподарських товаровиробників), для надання фінансових послуг виключно членам кооперативу з метою захисту їх майнових прав та інтересів і задоволення інших потреб.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про затвердження Програми розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на 2003–2004 роки : постанова № 1858 від 12 грудня 2002 р. / Кабінет Міністрів України // Офіційний вісник України. — 2002. — № 51. — Ст. 2293.
2. Про кооперацію в СРСР : Закон СРСР від 26 травня 1988 р. / Верховный Совет СССР // Ведомости Верховного Совета Союза ССР. — 1988. — № 22. — Ст. 355.
3. Гражданский кодекс Украины : научно-практический комментарий / под ред. Е. О. Харитонова. — Х. : Одиссей, 1999. — 848 с.
4. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
5. Зіновчук В. В. Загальна характеристика кооперативного права зарубіжних країн / В. В. Зіновчук // Кооперативне право : підруч. для кооперат., с.-г., економ., юрид. вищ. навч. закл. і ф-ів / за ред. чл.-кор НАН України В. І. Семчика. — К. : Ін Юре, 1998. — С. 295–326.
6. Мацько М. А. Предмет, система, витоки, суб’єкти кооперативного права / М. А. Мацько // Кооперативне право : підруч. для кооперат., с.-г., економ., юрид. вищ. навч. закл. і ф-ів / за ред. чл.-кор НАН України В. І. Семчика. — К. : Ін Юре, 1998. — С. 7–21.
7. Семчик В. І. Законодавство України про кооперацію : порівняльний аналіз / В. І. Семчик // Реферативний огляд чинного законодавства України / за ред. В. В. Цвєткова, Є. Б. Кубко. — К. : Салком, 2000. — С. 143–155.
8. Про об’єднання громадян : Закон України від 16 червня 1992 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 34. — Ст. 504.
9. Гаєцька-Колотило Я. З. Організаційно-правові форми сільсько-гос¬подарської кооперації в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / Я. З. Га¬єцька-Колотило — К., 2003. — 201 с.
10. Господарський кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 18–22. — Ст. 144.
11. Про списання та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) платників податків у зв’язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств : Закон України від 16 березня 2000 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 21. — Ст. 164.
12. Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 40–44. — Ст. 356.
13. Земельний кодекс України : Закон України від 25 жовтня 2001 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 3–4. — Ст. 27.
14. Земельний кодекс України : Закон України від 13 березня 1992 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 25. — Ст. 354.
15. Про сільськогосподарську кооперацію : Закон України від 17 липня 1997 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 39. — Ст. 261.
16. Про внесення змін до деяких законодавчих актів : Закон України від 11 грудня 2003 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 15. — Ст. 228.
17. Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва : указ Президента України № 666/94 від 10 листопада 1994 р. // Урядовий кур’єр. — 1994. — № 176.
18. Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям : указ Президента України № 720/95 від 8 серпня 1995 р. // Урядовий кур’єр. — 1995. — 12 серп.
19. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки : указ Президента України № 1529/99 від 3 грудня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 8 груд.
20. Андрейцев В. І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні : [навч.-практ. посіб.] / В. І. Андрейцев — К.: Істина, 1999. — 320 с.
21. Кулинич П. Ф. Ефективність правового забезпечення земельної реформи в Україні / П. Ф. Кулинич // Аграрне законодавство України: проблеми ефективності [В. І. Семчик, В. М. Стретович, О. О. Погрібний та ін.] ; за ред. В. І. Семчика. — К.: Наукова думка, 1998. — С. 18–54.
22. Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001–2004 років : Закон України від 18 січня 2001 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 11. — Ст. 52.
23. Про фіксований сільськогосподарський податок : Закон України від 17 грудня 1998 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 5–6. — Ст.39.
24. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом : Закон України від 30 червня 1999 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 42–43. — Ст. 378.
25. Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці N 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві : Закон України від 8 вересня 2004 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 1. — Ст. 12.
26. Про кооперацію : Закон України від 10 липня 2003 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 5. — Ст. 35.
27. Про заходи щодо розвитку кооперативного руху та посилення його ролі у реформуванні економіки України на ринкових засадах : указ Президента України № 1348/2000 від 19 грудня 2000 р. // Офіційний вісник України. — 2000. — № 51. — Ст. 2198.
28. Ковриженко Д. Кооперація по-новому: між Сциллою радянських стандартів і Харибдою потреб сьогодення [Електронний ресурс] / Д. Ковриженко; Лабораторія законодавчих ініціатив // Лабораторія законодавчих ініціатив : [сайт] : публікації. — [2003–2008?]. — Режим доступу : http://www.parlament.org.ua.
29. Про внесення змін до деяких законів України щодо господарської діяльності та оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів : пояснювальна записка до проекту Закону України № 3348 від 19 березня 2007 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України // Верховна Рада України : офіційний веб-сайт. — [2007?]. — Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/.
30. О кооперации в СССР : Закон Союза Советских Социалистических Республик от 26 мая 1988 г. / Верховный Совет СССР // Ведомости Верховного Совета Союза ССР. —1988. — № 22. — Ст. 355.
31. Про споживчу кооперацію : Закон України від 10 квітня 1992 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 30. — Ст. 414.
32. Котляр Д. Порівняльний аналіз положень Цивільного і Госпо¬дар-ського кодексів України та Закону України „Про кооперацію” [Електронний ресурс] / Д. Котляр ; Лабораторія законодавчих ініціатив // Лабораторія законодавчих ініціатив [Режим доступу : http://www.parlament.org.ua] : публікації. — 2003. — 10 груд. — Режим доступу : http://www.parlament.org.ua/index.php?action=publication&as=0&ar_id=1020#ar1020.
33. Зіновчук В. В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу / В. В. Зіновчук — К. : Логос, 2001. — 379 с.
34. Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року : Закон України від 18 жовтня 2005 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 1. — Ст. 17.
35. Мосійчук С., Зіновчук В. Кооперативний „вакуум” в аграрній політиці, або коли ми навчимось жити своїм розумом?! / С. Мосійчук, В. Зіновчук // Голос України. — 1997. — 13 берез.
36. Про державну підтримку сільського господарства України : Закон України від 24 червня 2004 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 49. — Ст. 527.
37. Волик А. М. Напрямки розвитку сільськогосподарської кооперації в країнах ЄС / А. М. Волик // Економіка АПК. — 1997. — № 1. — С. 89–92.
38. Павлова Э. И. Роль обслуживающих кооперативов в предпри¬ни-мательской деятельности крестьян // Предпринимательская деятельность в сельском хозяйстве России : правовые вопросы / под ред. З. С. Беляева, И. А. Иконицкой. — М. : ИГП РАН, 1998. — С. 39–53.
39. Семчик В. І. Правове становище кооперативів та їх об’єднань / В. І. Семчик // Кооперативне право : підручник / за ред. чл.-кор. НАН України В. І. Семчика. — К. : Ін Юре, 1998. — 336 с.
40. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / С. С. Алексеев. — М. : Юрид. лит., 1982. — Т. 2. — 359 с.
41. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права / С. Н. Братусь. — М. : Госюриздат, 1950. — 368 с.
42. Грибанов В. П. Юридические лица / В. П. Грибанов. — М. : Изд-во МГУ, 1961. — 114 с.
43. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе ; Ленингр. гос. ун-т. ; отв. ред. А. К. Юрченко. — Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1955. — 309 с.
44. Хропанюк В. Н. Теория государства и права : учеб. пособ. / В. Н. Хропанюк ; под ред. проф. В. Г. Стрекозова. — М., 1995. — 384 с.
45. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними : роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 [Електронний ресурс] / Вищий арбітражний суд ; Информационное агенство ЛІГАБізнесІнформ // ЛІГА. net — портал Информационного агенства ЛІГАБізнесІнформ : новости, фото, видео, обсужение. — [1999?]. — Режим доступу : www.liga.net.
46. Шевченко Я. М. Особливості формування цивільних правовідносин у період ринкових реформ та перспективи розвитку нового цивільного законодавства / Я. М. Шевченко // Правова держава : щорічник наук. праць ІДП НАН України. — К. : Юридична книга, 2000. — Вип. 11. — С. 239–251.
47. Цивільне право України : підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. — К. : Істина, 2003. — 776 с.
48. Кравчук В. Визначення сфери застосування інституту юридичної особи / В. Кравчук // Право України. — 1998. — № 4. — С. 75–76.
49. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой : постатейный // авт. коллектив : д-р юрид. наук, проф. О. Н. Садиков (рук.) [та ін.] ; отв. ред. О. Н. Садиков. — М. : Контракт : Инфра-М, 1997. — 778 с.
50. Лаптев В. В. Предпринимательское право : понятие и субъекты / В. В. Лаптев ; РАН ; Ин-т государства и права. — М. : Юристъ, 1997. — 140 с.
51. Янкова О. С. Правове регулювання статутного фонду комерційних організацій : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / О. С. Янкова ; НАН України ; Ін-т економіко-правових досліджень. — Донецьк, 2000. — 20 с.
52. Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении / Р. О. Халфина. — М. : Юрид. лит., 1974. — 290 с.
53. Панькова Л. О. Правове регулювання діяльності аграрних бірж в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / Л. О. Панькова. – К., 2005. — 218 с.
54. Чаянов А. В. Краткий курс кооперации. — М. : Центральное товарищество “Кооперативное издательство”, 1925. — 90 с.
55. Абова Т. Е. Кооперативы как субъекты гражданского права // Субъекты гражданского права. — М., 2000. — С. 63–74.
56. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи : практ. посіб. / Р. Блок, В. В. Гончаренко, Н. А. Іванова та ін. — К. : Урожай, 2001. — 345 с.
57. Фермерська кооперація : історія, стан і перспективи // Сільські обрії. — 1995. — № 9–10.
58. Саблук П. Т. Витратно-ціновий аналіз в системі агромаркетингу / Саблук П.Т., Карич Д.Я., Коваленко Ю. — К. : [Віпол], 1996. — 136 с.
59. Як створити сільськогосподарський обслуговуючий кооператив // Сприяння розвитку сільськогосподарських організацій в Україні / за ред. Р. Блока — К. : TACIS, 2000. — 14 с.
60. Проценко Т. П. Сучасний етап і правове забезпечення кооперації в Україні / Т. П. Проценко // Правова держава : щорічник наук. праць. Вип. 11. — К., 2000.— С. 348–354.
61. Діденко А. Кооперація — це не тільки крамниця і заготпункт. Це — ідеологія і національна самооборона / А. Діденко // Високий замок. — 1995. — 6 черв.
62. Діденко А. Братківчани несуть молоко до власного кооперативу / А. Діденко // Високий замок. — 1999. — 14 лип.
63. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи: створення і діяльність / ред. кол.: М. П. Гриценко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Київська обласна аграрна дорадча служба, 2005. — 68 с.
64. Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку : указ Президента України від 6 червня 2000 р. № 767 // Урядовий кур’єр. — 2000. — 8 черв.
65. Про заходи щодо прискорення розвитку аграрного ринку : указ Президента України від 8 серпня 2002 р. № 694 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 32. — Ст. 1507.
66. Про заходи щодо розвитку аграрного ринку : указ Президента України від 30 серпня 2004 р. № 1021 // Урядовий кур’єр. — 2004. — 3 верес.
67. Янчук В. З. Предмет і система аграрного права // Аграрне право України: Підручник / В. З. Янчук, В. І. Андрейцев, С. Ф. Василюк [та ін.] ; за ред. В. З. Янчука. — 2-е вид., переробл. та доповн. — К. : Юрінком Інтер, 2000. — С. 12–39.
68. Пащенко О. М. Суб’єкти аграрного права / О. М. Пащенко // Аграрне право України : підручник / за ред. О. О. Погрібного. — К. : Істина, 2004. — С. 94–106.
69. Козырь М. И. Актуальные правовые проблемы развития сельскохозяйственных кооперативов в условиях проведения аграрной реформы / М. И. Козырь // Сельскохозяйственная кооперация и право. — М. : ИГПР РАН, 1993. — С. 7–30.
70. Уркевич В. Ю. Становлення сільськогосподарських кооперативів в умовах ринкової економіки України: деякі правові аспекти : монографія / В. Ю. Уркевич. — Х. : Одіссей, 2004. — 120 с.
71. Кучерявенко Н. П. Налоговое право : учебник / Н. П. Кучерявенко. — Х. : Консум, 1997. — 431 с.
72. Про систему оподаткування : Закон України в редакції від 18 лютого 1997 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 16. — Ст. 119.
73. Про податок на додану вартість : Закон України від 3 квітня 1997 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 21. — Ст. 156.
74. Сотниченко О. А. Реформування податкового законодавства / О. А. Сотниченко // Економіка АПК. — 2001. — № 7. — С. 41–46.
75. Проект Податкового кодексу України № 0935 від 14 травня 2002 р. (редакція, прийнята в другому читанні) [Електронний ресурс] / Верховна Рада України // Верховна Рада України : офіційний веб-сайт. — [2002?]. — Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/.
76. Про можливість визначення статусу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як прибуткових організацій : лист № 1898/6/15-1316 від 12 березня 2004 р. [Електронний ресурс] / Державна податкова адміністрація // Верховна Рада України : офіційний веб-сайт. — [2004?]. — Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/.
77. Про оподаткування прибутку підприємств : Закону України в редакції від 22 травня 1997 року / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 27. — Ст. 181.
78. Масін В. М. Проблеми правового статусу сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, як неприбуткової організації / В. М. Масін // Південноукраїнський правничий часопис. — 2006. — № 4. — С. 128.
79. Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) [та ін.] — К. : Укр. енцикл., 2003. — Т. 5: П-С. — 736 с.
80. Щодо Методичних рекомендацій по аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій : лист № 759/10/20-2117 від 27 січня 1998 р. [Електронний ресурс] / Державна податкова адміністрація / Державна податкова адміністрація // Верховна Рада України : офіційний веб-сайт. — [1998?]. — Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/.
81. Про затвердження Правил застосування Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” : постанова від 27 червня 1995 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 26. — Ст. 197.
82. Про розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів : наказ № 168 від 31 серпня 2000 р. [Електронний ресурс] / М-во аграрної політики України // Верховна Рада України : офіційний веб-сайт. — [2000?]. — Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/.
83. Лагутін В.Д. Про перехід до системи оподаткування стимулюючого типу // Бюджетно-податкова політика в Україні : проблеми та перспективи розвитку : матер. конф. — Ірпінь : Академія ДПС України, 2002. — С. 154–157.
84. Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” : щодо сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів : проект закону № 3186 від 16 лютого 2007 р. / Верховна Рада України // Верховна Рада України : офіційний веб-сайт. — [2007?]. — Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/.
85. Про внесення змін до деяких законів України щодо господарської діяльності та оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів : проект закону № 3348 від 19 березня 2007 р. / Верховна Рада України // Верховна Рада України : офіційний веб-сайт. — [2007?]. — Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/.
86. Кравчук В. М. Соціально-правова природа юридичної особи : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / В. М. Кравчук ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів, 2000. – 16 с.
87. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права : монографія / І. М. Кучеренко. — К. : Аста, 2004. — 328 с.
88. Никоненко А. Реалізація продукції в діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів / А. Никоненко // Агроогляд : ов