ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ У ПЛАНУВАННІ ТА ЗАБУДОВІ МІСТ УКРАЇНИ.

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………..…………………………..….…….3
РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ У ПЛАНУВАННІ ТА ЗАБУДОВІ МІСТ УКРАЇНИ….…………………….…....17
1.1. Поняття та правові ознаки екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України .………….……………………………….…………………....…...17
1.2. Порівняльно-правовий аналіз законодавства в галузі організаційно-правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст.……………………………………………………..………….………..........52
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ У ПЛАНУВАННІ ТА ЗАБУДОВІ МІСТ УКРАЇНИ………………………………………………...….87
2.1 Організаційно-функціональне забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України: ……………………….……………....…87
а) система органів управління в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України;………………………………..…………88
б) основні функції управління в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України………………………………………….107
2.2. Правові аспекти участі громадськості в прийнятті рішень щодо забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України……………………………………………………………………..........146
2.3. Юридична відповідальність в галузі організаційно-правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України………………………………...……………………………...................159
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………...…………….........178
ДОДАТОК А........................................................................................................203

ВСТУП

Актуальність і ступінь наукової розробленості теми дослідження. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку Україна є урбанізованою державою, на території якої розташовано 458 міст, де, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р., проживає 32 млн 574 тис. осіб, що складає 67,2% населення України [216]. Екологічні проблеми, які проявляються у забрудненні та порушенні екологічної рівноваги міського середовища, підвищенні захворюваності та смертності населення, є характерними для міст нашої держави. У зв’язку з цим актуальною проблемою сьогодення виявляється правове забезпечення екологічної безпеки у здійсненні планування та забудови міст України, тобто мінімізація ризику для життя і здоров’я людей, які проживають або тимчасово перебувають на міській території, що є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного громадянина жити в безпечному для життя та здоров’я довкіллі. Поряд із цим, вітчизняним екологічним та містобудівним законодавством фактично не враховується пріоритетність вимог екологічної безпеки при здійсненні містобудівної діяльності з метою збереження життя та здоров’я людини, а питання цінності та специфіки людини як об’єкта правовідносин екологічної безпеки в цій галузі залишається недостатньо дослідженим.
Так, у чинному законодавстві України, еколого-правовій доктрині та у правозастосовчій практиці немає єдиного підходу до розуміння юридичної природи екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Загалом правове регулювання екологічних аспектів містобудування є недосконалим та внутрішньо суперечливим, що значно ускладнює реалізацію еколого-правових норм на практиці.
Обрана тема дисертаційного дослідження спрямована на встановлення юридичної природи екологічної безпеки у плануванні і забудові міст нашої держави та дослідження механізму правового забезпечення останньої. На нашу думку, розкриття обраної теми створить підґрунтя для подальшої розробки теоретичних основ організаційно-правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, а в практичному аспекті – сприятиме вдосконаленню правового регулювання відносин екологічної безпеки при здійсненні містобудівної діяльності, а також створить передумови для впровадження в містобудівне законодавство еколого-правових норм з метою підвищення ефективності планування та забудови міст з одночасним забезпеченням права кожного жити в безпечному для життя і здоров’я міському середовищі.
Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане за науковими темами «Формування механізму реалізації і захисту прав та свобод громадян в України» (номер теми БФ 042-01, номер державної реєстрації 03010002693) та «Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу» (номер теми 06 БФ 042-01, номер державної реєстрації 0106U006631), які виконувалися на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Дисертантка досліджувала, зокрема, механізм реалізації права громадян на безпечне для життя та здоров’я навколишнє середовище міста. Запропоновані положення та висновки за темою відображені у дисертації і були апробовані у наукових статтях.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретичної основи організаційно-правових засад забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України як комплексного міжгалузевого інституту права екологічної безпеки, визначення правових ознак екологічної безпеки у плануванні та забудові міст, дослідження характеру, змісту та особливостей правовідносин в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст і особливостей механізму правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, формулювання пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства України.
Відповідно до поставленої мети, були визначені основні завдання дисертаційного дослідження:
1) виявити історичні передумови виникнення правового забезпечення екологічної безпеки у здійсненні планування та забудови міст на різних етапах еволюції міст;
2) дослідити правову природу екологічної безпеки у плануванні та забудові міст в еколого-правовому аспекті, науково обґрунтувати визначення юридичної дефініції екологічної безпеки у плануванні і забудові міст України та встановити її правові ознаки;
3) дослідити правову категорію забезпечення екологічної безпеки у плануванні і забудові міст та науково обґрунтувати визначення наукового юридичного поняття забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України;
4) проаналізувати еколого-правові норми, що мають на меті забезпечення екологічної безпеки у пануванні і забудові міст України та визначити їх роль і місце в системі права екологічної безпеки України;
5) дослідити правовий механізм забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, його складові елементи та виявити недоліки.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є нормативно-правові акти та інші правові документи, що регулюють забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, практика їх застосування, а також положення правової доктрини, що стосуються екологічних вимог при плануванні та забудові міст, наукові дослідження та положення загальної теорії держави і права, інших галузей права, юридична практика містобудування в Україні в екологічному аспекті.
Предмет дослідження. Предметом дослідження виступають правовідносини, які виникають в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України.
Методологічна і теоретична основа дослідження. Організаційно-правові засади забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст досліджувалися на основі наукових положень матеріалістичної діалектики, теорії пізнання та вчення про закономірності взаємодії суспільства і природи, людини і навколишнього природного середовища. Зокрема, історичний метод застосовано для дослідження поетапного формування правового забезпечення екологічної безпеки при створенні міст у різні історичні періоди. Порівняльно-правовий метод використовувався у процесі аналізу наукової літератури, нормативно-правових актів України й деяких зарубіжних країн, зокрема, США, Франції, Німеччини, а також при аналізі міжнародних нормативно-правових джерел у сфері, що досліджувалася. За допомогою формально-юридичного методу проводився аналіз положень нормативно-правових актів, за допомогою яких здійснюється регулювання забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст нашої держави. Шляхом використання наукового методу виділення загального і особливого та методу сходження від абстрактного до конкретного визначені поняття та правові ознаки екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, а також поняття «правове забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України». Метод системно-структурного аналізу застосовувався в ході визначення складових частин механізму організаційно-правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України.
Теоретичною базою дисертаційного дослідження є праці відомих учених-правознавців, у тому числі в галузі екологічного права:
В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, Н.В. Барбашової, Л.О. Бондаря, А.П. Гетьмана, І.І. Каракаша, Н.Р. Кобецької, Т.Г. Ковальчук, М.В. Краснової,
С.В. Кузнєцової, Н.Р. Малишевої, А.М. Мірошниченка, В.Л. Мунтяна, В.В.Носіка, О.О. Погрібного, В.К. Попова, М.О. Фролова,
Ю.С. Шемшученка, М В. Шульги та ін.
У процесі дисертаційного дослідження автором було використано роботи іноземних, зокрема, російських вчених в галузі екологічного права
С.А. Боголюбова, М.М. Брінчука, М.І. Васильєвої, А.К. Голіченкова,
О.Л. Дубовик, Б.В. Ерофєєва, О.С. Колбасова, О.І. Крассова, В.В. Петрова,
Г.П. Сєрова.
Дисертанткою застосовувалися праці вчених у галузі теорії держави і права С.С. Алексєєва, В.В. Лазарєва, М.І. Козюбри, В.О. Котюка,
О.Ф Скакун, Р.О Халфіної.
В процесі роботи над дисертацією використовувалися також роботи філософів (І.Ф. Надольного), вчених в галузі містобудування (Ю.М. Білоконя, О.Н Тетіора, Б.В. Солухи, І.О. Фоміна), урбоекологів (Г.М. Франчука,
В.М. Ісаєнко) та інших спеціалістів.
Для дослідження особливостей правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст в роботі застосовувалися матеріали практики, зокрема, Генеральна схема планування території України, Генеральний план міста Києва на період до 2020 року.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження, які виносяться на захист:
1. Уперше науково обґрунтоване і сформульоване юридичне визначення поняття «екологічна безпека у плануванні та забудові міст України», яке визначається як стан розвитку суспільних правовідносин у сфері містобудування, при якому системою організаційно-правових, містобудівних, економічних та соціальних засобів забезпечується регулювання здійснення містобудівної діяльності, спрямоване на дотримання пріоритету норм та вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України з метою попередження настання екологічної небезпеки та гарантування захищеності права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля в місті.
2. Уперше в науці права екологічної безпеки наводиться визначення поняття «правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України» як розробки та здійсненні системи організаційно-правових заходів, спрямованих на регулювання містобудівної діяльності при пріоритетному дотриманні вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України з метою попередження настання екологічної небезпеки та гарантування захищеності права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля в місті.
3. Дістало подальший розвиток наукове положення про те, що правовідносини екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України є абсолютними правовідносинами та входять до предмета права екологічної безпеки. При здійсненні аналізу суб’єктного складу правовідносин екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України вперше визначені майбутні покоління людей, які будуть проживати (тимчасово перебувати) на територіях міст, як носії екологічного інтересу в безпеці міського середовища. Доведено, що екологічні інтереси майбутніх поколінь полягають в тому, що після народження вони матимуть можливість проживати або перебувати в безпечному навколишньому середовищі міста, яке має бути забезпечене в наш час за допомогою організаційно-правового регулювання.
4. Здійснено аналіз історичних передумов формування правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України на основі запропонованої періодизації розвитку міст на: 1) правове забезпечення екологічної безпеки у містах епохи Стародавнього світу і Середньовіччя; 2) правове забезпечення екологічної безпеки у містах індустріальної епохи; 3) правове забезпечення екологічної безпеки у містах постіндустріальної епохи.
5. Уперше сформульовані правові ознаки екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, а саме: 1) наявність підстав для виділення екологічної безпеки у плануванні і забудові міст як різновиду і частини загальної екологічної безпеки; 2) становлення та розвиток абсолютних правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України; 3) пріоритетність забезпечення вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України; 4) наявність системи правових норм екологічного, містобудівного, санітарного та інших галузей законодавства, техніко-юридичних та нормативних документів та інших регулятивних правових засобів, дія яких спрямована на забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст; 5) наявність екологічного ризику, що виступає ознакою небезпеки і має бути мінімізований у плануванні та забудові міст України.
6. Уперше розроблені наукові положення про механізм правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, як сукупність, регулятивних, розпорядчо-виконавчих та забезпечувальних державно-правових засобів, спрямованих на регулювання містобудівної діяльності при пріоритетному дотриманні вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України з метою попередження настання екологічної небезпеки та гарантування захищеності права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля в місті.
7. Дістало подальший розвиток наукове положення щодо обґрунтування виділення права екологічної безпеки як комплексної інтегрованої галузі права. Доведено, що норми, які регулюють суспільні відносини в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, містяться в нормативно-правових актах різних галузей законодавства і становлять юридичні основи комплексного міжгалузевого інституту права екологічної безпеки. Рекомендовано доповнити Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» та запропонований в еколого-правовій доктрині проект Закону України «Про екологічну (природно-техногенну) безпеку» статтями щодо забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України.
8. Доведено, що нормативні документи в галузі містобудування займають важливе місце в механізмі правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України і виступають дієвим регулятивним засобом цього механізму. З метою удосконалення нормативного регулювання забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України запропоновано уніфікувати вимоги екологічної безпеки на рівні окремого нормативного документа в галузі містобудування, розробку та затвердження котрого покласти на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.
9. Обґрунтовано наукове положення про те, що екологічне планування (прогнозування), територіальне планування та соціально-економічне прогнозування є інтеграційним процесом. При цьому інтегруючим чинником виступає, з одного боку, територія, а з другого боку, необхідність забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля у плануванні та прогнозуванні розвитку міст.
10. Доведено необхідність об’єднання функцій державного антропоохоронного контролю, включаючи екологічний контроль за містобудівною діяльністю, архітектурно-будівельний контроль в галузі забезпечення екологічної безпеки містобудування та санітарний контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України в межах компетенції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, зокрема, Державної екологічної інспекції, яка діє в його складі.
11. У розвиток наявних у науці екологічного права та права екологічної безпеки наукових положень щодо екологічної відповідальності розроблено наукове положення про те, що відповідальність в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України повинна базуватися на принципі суворої відповідальності за ризик створення екологічної небезпеки в містах, а не за вину, як це випливає з чинного законодавства України. З метою посилення заходів юридичної відповідальності в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст запропоновано доповнити чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення такими окремими складами адміністративних проступків: затвердження містобудівної документації з порушенням установлених державних норм екологічної безпеки; недотримання вимог екологічної безпеки у забудові та іншому використанні територій.
12. На теоретичному рівні рекомендується внести відповідні зміни і доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про основи містобудування», «Про планування та забудову територій» інших законодавчих та підзаконних актів України, які дадуть змогу усунути виявлені недоліки в організаційно-правовому забезпеченні екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України.
Теоретичне та практичне значення роботи. Сформульовані в дисертації висновки та пропозиції поглиблюють та розвивають теорію екологічного права, права екологічної безпеки в частині розробки положень щодо формування комплексного міжгалузевого інституту правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення чинного екологічного законодавства України, зокрема, законодавства в сфері забезпечення екологічної безпеки, містобудівного законодавства України з метою підвищення ефективності механізму правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Результати дослідження можуть бути використані також при викладанні курсів «Екологічне право», «Право екологічної безпеки» та спецкурсів за профілем кафедри трудового, земельного та екологічного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Юридична відповідальність за екологічним законодавством», «Проблеми реалізації та захисту екологічних прав громадян», «Актуальні проблеми екологічного права», а також при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених дисциплін.
Особистий внесок здобувача. Робота та публікації, що розкривають її зміст, виконані дисертанткою самостійно під керівництвом доктора юридичних наук, професора Г. І. Балюк.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження були апробовані у виступах на:
1) щорічній міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників» (юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка 8-9 квітня 2004 р.) - доповідь на тему «Функціональне зонування територій як правовий засіб забезпечення екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України»;
2) міжнародній науковій конференції молодих вчених 21-22 жовтня 2005 р. «Четверті осінні юридичні читання» (Хмельницький університет управління та права) - доповідь на тему «Планування територій як засіб правового забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища»;
3) І Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції аспірантів та студентів «Другі юридичні читання» (факультет цивільної та господарської юстиції Одеської національної юридичної академії 16 лютого 2006 р.) - доповідь на тему «Правові аспекти утримання та охорони зелених насаджень населених пунктів України»;
4) міжнародній науково-практичній конференції «Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні» (Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України 29-30 березня 2006 р.) - доповідь на тему «Територіальні аспекти правового забезпечення екологічної безпеки»;
5) щорічній міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників» (юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка 20-21 квітня 2006 р.) - доповідь на тему «Правовідносини екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України»;
6) III міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (Волинській державний університет імені Лесі Українки, юридичний факультет 2-3 червня 2006 р.) - доповідь на тему «Юридична відповідальність як засіб забезпечення екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України»;
7) восьмій міжнародній міжвузівській науковій конференції
“Законодавство України: сучасний стан та перспективи розвитку”
(26.01-30.01.2007 р. м. Косів Івано-Франківської області) - доповідь на тему «Правові принципи забезпечення екологічної безпеки містобудівної діяльності в контексті міжнародно-правового регулювання»;
8) міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет, Наукове товариство студентів та аспірантів 19-20 квітня 2007 року) - доповідь на тему «Правові проблеми організації здійснення екологічної експертизи містобудівної документації в Україні»;
9) міжнародній науковій конференції «Треті юридичні читання» (Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 25-26 квітня 2007 р.) - доповідь на тему «Правові принципи забезпечення екологічної безпеки містобудівної діяльності в контексті міжнародно-правового регулювання»;
10) всеукраїнській курсантсько-студентській конференції «Механізм правового регулювання правоохоронної та правозахисної діяльності в умовах формування громадянського суспільства» (Львівський державний університет внутрішніх справ, 9 листопада 2007р.) - доповідь на тему «Правові засади захисту екологічних інтересів майбутніх поколінь при плануванні та забудові міст України»;
11) засіданні кафедри трудового, земельного та екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка 28 квітня 2007 року з науковим повідомленням на тему: «Юридична природа екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України».
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в наступних одноособових наукових статтях та тезах доповідей на наукових конференціях:
1. Ільїна Н.Л. Юридична природа екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України / Ільїна Наталія Леонідівна // матеріали Міжрегіонал. наук.-практ. конф. [«Забезпечення екологічної безпеки – обов’язок Української держави»], (Івано-Франківськ, 24-25вересня 2004 р.) / Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника, - Ів.-Фр-ск., 2004. – С.163- 169.
2. Ільїна Н.Л. Правові аспекти поняття екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України / Ільїна Наталія Леонідівна // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. – 2005.- Вип. 67-69.– С.33-35. – ( Серія: Юридичні науки)
3. Ільїна Н.Л. Планування територій як засіб правового забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища / Ільїна Наталія Леонідівна // зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених [«Четверті осінні юридичні читання»], (Хмельницький, 21-22 жовтня 2005 року): у 3-х част: Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління і права, 2005.
Ч.3:Публічно-правові науки. - Підтом I. – 2005. – С.81-84.
4. Ільїна Н.Л. Правові аспекти екологічних ризиків при плануванні та забудові міст України / Ільїна Наталія Леонідівна // зб. наук. праць [Держава і право] – 2006. –Вип. №31– С.362-367.- (Серія: Юридичні і політичні науки).
5. Ільїна Н.Л. Правові засади екологічного планування як функції державного управління в сфері забезпечення екологічної безпеки./ Ільїна Наталія Леонідівна // Юридична Україна. - №6. – 2006. – С. 61-66.
6. Ільїна Н.Л. Правові аспекти утримання та охорони зелених насаджень населених пунктів України / Ільїна Наталія Леонідівна // зб. тез наук. робіт учасників I Всеукр. цивілістичної наук. конф. студ. та асп., (Одеса, 24-25 лютого 2006 р.) – Одеса: Фенікс, 2006. – С.203-205.
7. Ільїна Н.Л. Територіальні аспекти правового забезпечення екологічної безпеки / Ільїна Наталія Леонідівна // матеріали Міжнар. наук. конф. [Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні], ( Київ, 13-14 квітня 2006 р.) / НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. – К.: РВПС України НАН України, 2006. – С.163-165.
8. Ільїна Н.Л. Юридична відповідальність як засіб забезпечення екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України / Ільїна Наталія Леонідівна // зб. наук. статей за матеріалами III Міжнар. наук.- практ. конф. [Актуальні питання реформування правової системи України], (Луцьк, 2-3 червня 2006 р.) : в 2-х т.: Луцьк, 2006.
Т. 2. – 2006. - С.26-31.
9. Ільїна Н.Л. Зонування територій як правовий засіб забезпечення екологічної безпеки містобудівної діяльності / Ільїна Наталія Леонідівна // зб. матеріалів Міжнар. наук. конф. (м. Косів Івано-Франківської обл., 27-30 січня 2007р.) – К., 2007. – Вип.8. - С.203-206.
10. Ільїна Н.Л. Правові проблеми організації здійснення екологічної експертизи містобудівної документації в Україні / Ільїна Наталія Леонідівна // зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. студ. та асп. КНУ імені Тараса Шевченка [Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених], ( Київ, 19-20 квітня 2007 р.) – К.: «Промінь» 2007. – С.253-254.
11. Ільїна Н.Л. Правові засади захисту екологічних інтересів майбутніх поколінь при плануванні та забудові міст України / Ільїна Наталія Леонідівна // зб. тез доповідей [Механізм правового регулювання правоохоронної та правозахисної діяльності в умовах формування громадянського суспільства. Осінні юридичні читання] – Львів, 2007. – С.70-72.
12. Ільїна Н.Л. Правові засади участі громадськості у прийнятті рішень щодо забезпечення екологічної безпеки при плануванні та забудові міст України / Ільїна Наталія Леонідівна // Юридична Україна. – 2007. – №12. - С.49-56.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу; 2-х розділів: перший розділ складається з 2-ох підрозділів; другий розділ містить 3 підрозділи; висновків; списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 206 сторінок машинописного тексту, з них список використаних джерел – 24 сторінки (218 найменувань), додаток – 4 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження організаційно-правових засад забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України дає дисертантці підстави здійснити узагальнення і зробити наступні висновки:
1. Екологічна безпека у плануванні та забудові міст України виступає складовою загальної екологічної безпеки і визначається як стан розвитку суспільних правовідносин у сфері містобудування, при якому системою організаційно-правових, містобудівних, економічних та соціальних засобів забезпечується регулювання здійснення містобудівної діяльності спрямоване на дотримання пріоритету вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України з метою попередження настання екологічної небезпеки та гарантування захищеності права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля в місті.
2. Правове забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України полягає у розробці та здійсненні системи організаційно-правових заходів, спрямованих на регулювання містобудівної діяльності при пріоритетному дотриманні вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України з метою попередження настання екологічної небезпеки та гарантування захищеності права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля в місті.
3. Під механізмом правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України слід розуміти сукупність, регулятивних, розпорядчо-виконавчих та забезпечувальних державно-правових засобів, спрямованих на регулювання містобудівної діяльності при пріоритетному дотриманні вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України з метою попередження настання екологічної небезпеки та гарантування захищеності права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля в місті.
4. Важливою складовою механізму правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України виступає законодавство нашої держави в цій галузі, яке віднесено дисертанткою до регулятивних засобів. Правові норми, за допомогою яких здійснюється регулювання правовідносин екологічної безпеки у плануванні та забудові міст містяться в нормативно-правових актах різних галузей законодавства. З одного боку, це свідчить про екологізацію чинного законодавства України, а з іншого боку, ми можемо вести мову про формування комплексного міжгалузевого інституту права екологічної безпеки у плануванні і забудові міст України.
5. Характерною рисою законодавства України в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України є розпорошеність правових норм, які регулюють відносини в сфері забезпечення екологічної безпеки містобудівної діяльності по різних нормативних актах, відсутність між ними внутрішнього зв’язку та діалектичної єдності, а також низький рівень структуризації та конкретизації в регулюванні правовідносин даного виду екологічної безпеки. Тому, в сучасних умовах, на нашу думку, доцільно внести зміни до чинного законодавства, зокрема до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», передбачивши в ньому окремий розділ про забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові населених пунктів, де передбачити загальні принципи і пріоритети екологічної безпеки у плануванні і забудові міст України, закріпити вимоги екологічної безпеки в цій галузі та ефективний механізм правового забезпечення останньої.
6. Нормативні документи в галузі містобудування займають важливе місце в механізмі правового забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України і виступають дієвим регулятивним засобом цього механізму. Значна частина вимог, які містяться в санітарних та будівельних нормах і правилах носять екологічний характер, але при цьому вони закріплені в різних нормативних документам і не структуровані. З метою удосконалення нормативного регулювання забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, необхідно провести уніфікацію вимог екологічної безпеки на рівні окремого нормативного документу в галузі містобудування. Розробку та затвердження такого нормативного документу слід покласти на Міністерство охорони навколишнього природного середовища.
7. Доцільним видається узгодити принципи еколого-правового регулювання містобудівної діяльності в нашій державі з діючим міжнародним порядком, зокрема із законодавством Європейського Союзу та документами Організації Об’єднаних Націй. А саме, внести зміни і доповнення до Закону України «Про планування та забудову територій» від 20 квітня 2000 року, який оперує терміном «повноцінне» середовище життєдіяльності в місті та до Закону України «Про основи містобудування» від 11 листопада 1992 року, де застосовується термін «сприятливе середовище» і закріпити принцип створення «безпечного середовища» у плануванні та забудові міст України.
8. Основною складовою розпорядчо-виконавчих засобів правового механізму забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України виступає організаційно-функціональне забезпечення, під яким розуміється система органів управління, наділених повноваженнями щодо забезпечення екологічної безпеки в цій галузі, а також, наявність відповідних функцій управління.
9. Екологічне планування (прогнозування), територіальне планування та соціально-економічне прогнозування є інтеграційним процесом. При цьому інтегруючим чинником виступає, з одного боку, територія, а з іншого боку, необхідність забезпечення раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки під час планування та прогнозування. Пріоритет при здійсненні територіального планування має бути відданий екологічній безпеці.
10. Функціональне зонування території міст з точки зору правового забезпечення екологічної безпеки зводить екологічну проблему лише до забруднення компонентів навколишнього природного середовища і прагнення вирішити її за допомогою виділення та взаємовигідного розміщення на території міста відповідних функціональних зон міста. При цьому основною метою еколого-правового регулювання є забезпечення природного права людини на життя в безпечному довкіллі на території міст. Враховуючи пріоритетність вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України, зонування територій міст повинне забезпечувати просторову сумісність розміщення екологічно небезпечних об’єктів та об’єктів житлової та громадської забудови. З цією метою дисертантка пропонує розробити та прийняти постанову Кабінету Міністрів України в якій провести зонування території України на регіональному рівні та на рівні окремих міст за рівнями еколого-небезпечних навантажень і виділити функціональні зони підвищеної екологічної небезпеки; функціональні зони обмеженої екологічної небезпеки; функціональні зони, що слабо впливають на стан навколишнього середовища; функціональні зони, що негативно не впливають на екологічний стан навколишнього середовища.
11. Державний контроль в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України поєднує в собі функції антропоохоронного контролю, включаючи екологічний контроль за містобудівною діяльністю, архітектурно-будівельний контроль в галузі забезпечення екологічної безпеки містобудування та санітарний контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки у плануванні та забудові міст. З метою підвищення ефективності управлінського впливу виконання функції антропоохоронного контролю в галузі планування та забудови міст України необхідно покласти на Міністерство охорони навколишнього природного середовища, зокрема, на Державну екологічну інспекцію, яка діє в його складі.
12. Утримання та охорона зелених насаджень міст як функція управління в сфері забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України – це діяльність уповноважених організаційно-правових структур, інших суб’єктів містобудівної діяльності (підприємств, установ, організацій та громадян) в сфері забезпечення дотримання правових вимог щодо кількості та місця розташування зелених насаджень на міських територіях з метою попередження настання екологічної небезпеки у плануванні та забудові міст України.
13. Зацікавлена громадськість в галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України – це соціально-активна частина суспільства зацікавлена в безпечному для життя і здоров’я людей стані навколишнього природного середовища в містах та попередженні можливості настання екологічної небезпеки в майбутньому, яка добровільно бере участь у процесі планування та забудови міст України у формі проведення місцевих референдумів, громадських обговорень, загальних зборів громадян за місцем проживання, діяльності органів самоорганізації населення, громадських екологічних експертиз, здійснення громадського антропоохоронного контролю, діяльності громадської ради при Мінрегіонбуді України, а також зборів, мітингів, походів, демонстрацій. Наявна необхідність внесення змін і доповнень до Закону України «Про планування та забудову територій» від 20 квітня 2000 року і закріплення обов’язковості додержання, окрім державних, громадських та приватних інтересів, також екологічних інтересів громадськості у здійсненні планування та забудови міст України.
14. Юридична відповідальність в галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України - це особливий стан охоронних правовідносин екологічної безпеки, при якому правовими засобами забезпечується виконання відповідальними особами спеціальних обов’язкових вимог законодавства в галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні і забудові міст України (позитивна відповідальність) чи застосування до осіб, винних у скоєнні правопорушень в галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст, заходів державного примусу (негативна відповідальність). Відповідальність в цій галузі базується на принципі відповідальності за ризик, за порушення вимог екологічної безпеки, за сам факт створення екологічної небезпеки у плануванні та забудові міст, а не за вину, як це випливає з чинного законодавства. У зв’язку з цим пропонуємо доповнити чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення наступними складами адміністративних проступків: затвердження містобудівної документації з порушенням встановлених вимог екологічної безпеки; недотримання вимог екологічної безпеки у забудові та іншому використанні територій міст.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Нормативно-правові акти
1. Конституція України [Текст]: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної. Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 142.
2. Цивільний кодекс України [Текст]: від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. 2003. — № 40-44. — Ст. 356.
3. Кримінальний кодекс України [Текст]: від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25-26. — Ст. 131.
4. Земельний кодекс України [Текст]: від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної ради України. 2002. — № 3-4. — Ст. 27.
5. Водний Кодекс України [Текст]:від 6 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. –1995. - №24. – Ст. 189.
6. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Текст]: прийнятий Верховною Радою Української РСР 7 грудня 1984 року [в редакції від 20 червня 2007 р.] // Відомості Верховної Ради України. — 2007. — додаток до № 51. — Ст. 1121.
7. Кодекс законів України про працю [Текст]: Прийнятий Верховною Радою Української РСР 10 грудня 1971 року [в редакції від 20 червня 2007 р.] // Відомості Верховної Ради України. — 2007. — додаток до
№ 50. — Ст. 375.
8. Про основи національної безпеки України [Текст]: Закон України від 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. — 2003. —
№ 39. — Ст. 351.
9. Про охорону навколишнього природного середовища [Текст]: Закон України від 25 червня 1991 року [в редакції від 4 червня 2008 року] // Відомості Верховної Ради України. 1991. — № 41. — Ст. 546.
10. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення [Текст]: Закон України від 24 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 27. — Ст. 218.
11. Про пожежну безпеку [Текст]: Закон України від 17 грудня 1993 року [в редакції від 17 лютого 2006 р.] // Відомості Верховної Ради України. 1994. — № 5. — Ст. 21.
12. Про основи містобудування [Текст]: Закон України від 16 листопада 1992 року // Відомості Верховної Ради України. 1992. — № 52. —
Ст. 683.
13. Про екологічну експертизу [Текст]: Закон України від 9 лютого 1995 року [ввід 3 січня 2003 року] // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 8. — Ст. 54.
14. Про планування і забудову територій [Текст]: Закон України
від 20 квітня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 31. — Ст. 250.
15. Про Генеральну схему території України [Текст]: Закон України від 7 лютого 2002 року // Відомості Верховної Ради України. — 2002. —
№ 30. — Ст. 250.
16. Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки [Текст]: Закон України від 21 вересня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. — 2000. —
№ 47. — Ст. 405.
17. Про благоустрій населених пунктів [Текст]: Закон України
від 6 вересня 2005 року / Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 49. — Ст.517.
18. Про охорону атмосферного повітря [Текст]: Закон України від 16 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. — 1992. —
№ 50. — Ст. 678.
19. Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності [Текст]: Закон України від 5 квітня 2007 року [в редакції від 1 січня 2008 року] // Відомості Верховної Ради України. — 2007. — № 29. — Ст. 389.
20. Про місцеве самоврядування в Україні [Текст]: Закон України
від 21 травня 1997 року [в редакції від 13 січня 2006 року] // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 16. — Ст. 133.
21. Про місцеві державні адміністрації [Текст]: Закон України
від 9 квітня 1999 року [в редакції від 1 січня 2006 року] // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 9, 10, 11. — Ст. 96.
22. Про Кабінет Міністрів України [Текст]: Закон України від 21 грудня 2006 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.kmu.gov.ua
23. Про прокуратуру [Текст]: Закон України від 5 листопада 1991 року [в редакції від 2 лютого 2006 року] // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 19-20. — Ст. 156.
24. Про питну воду та питне водопостачання [Текст]: Закон України від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. — 2002. —
№ 16. — Ст. 112.
25. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України [Текст]: Закон України від 23 березня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 25. —
Ст. 195.
26. Про всеукраїнський та місцевий референдуми [Текст]: Закон України від 3 липня 1991 року [в редакції від 2 серпня 2001 року] // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 33. — Ст. 443.
27. Про об'єкти підвищеної небезпеки [Текст]: Закон України від 18 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 15. —
Ст. 73.
28. Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів[Текст]: постанова Верховної Ради України від 24 грудня 1999 року // Офіційний вісник України. 2000. № 1. Ст. 1257.
29. Про затвердження положення про загальні збори громадян за місцем проживання [Текст]: постанова Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року // Голос України. 1993. 23 грудня. – С. 5.
30. Про затвердження положення про Міністерство охорони здоров’я України [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року № 1542 // Офіційний вісник України. 2006. - №44. – Ст. 2949.
31. Про затвердження положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища[Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року № 1524 // Офіційний вісник України. 2006. № 44. Ст. 2949.
32. Про затвердження положення про Міністерство регіонального розвитку та будівництва України [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року // Урядовий кур’єр. – 2007. - 20 травня. – Ст. 5.
33. Про забезпечення реалізації Закону України «Про Генеральну схему планування території України» [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року // Офіційний вісник України. 2002.
№ 36. Ст. 1695.
34. Про розроблення проекту Генеральної схеми планування території України [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1997 року // Офіційний вісник України. 1997. № 16. Ст. 345.
35. Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року // Офіційний вісник України. 1999. № 33.
Ст. 168.
36. Про затвердження порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного, та інших видів районування (зонування) земель[Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року // Офіційний вісник України. 2004. № 21. Ст. 1429.
37. Про затвердження Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 року // Офіційний вісник України. 2001. № 43. Ст. 1932.
38. Про затвердження Державної програми запобігання і боротьби з підтопленням земель [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року // Офіційний вісник України. 2004. № 17.
Ст. 1179.
39. Про затвердження положення про містобудівний кадастр населених пунктів [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року / Офіційний вісник України. 1993. № 56. Ст. 289.
40. Про затвердження положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію [Електронний ресурс]: постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 року № 1434 / Державна архітектурно-будівельна інспекція. Електронні дані. – К., [2006]. – Режим доступу: www.dabi.gov.ua
41. Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію[Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від
17 листопада 2001 року / Офіційний вісник України. 2001. № 47.
Ст. 2084.
42. Про затвердження положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від
19 серпня 2002 року № 1218 / Офіційний вісник України. – 2002. – № 34. – Ст. 1613
43. Про затвердження порядку проведення експертизи містобудівної документації [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від
20 жовтня 2000 року / Офіційний вісник України. 2000. № 43.
Ст. 1837.
44. Про затвердження Комплексної програми протизсувних заходів на 2005 – 2014 роки : постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня
2004 року / Офіційний вісник України. 2004. № 38. Ст. 2511.
45. Про затвердження Державної науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від
16 січня 2003 року № 37 // Офіційний вісник України. 2003. № 4.
Ст. 2765.
46. Про містобудівний кадастр населених пунктів [Текст]: постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 223 // Урядовий кур'єр. 1993. [номер від 3 квітня]. Ст. 4.
47. Про схвалення Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року [Текст]: розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2007 року / [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.rada.gov.ua
48. Про схвалення проекту плану дій Україна-Європейський Союз [Текст]: розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2005 року / [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.rada.gov.ua
49. Про пріоритетні завдання у сфері містобудування [Текст]: указ Президента України від 13 травня 1997 року / Офіційний вісник України. 1997. № 16. Ст. 345.
50. Про затвердження Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля [Текст]: наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18 грудня 2003 року № 168 / Офіційний вісник України. 2003. № 6. Ст. 357.
51. Державні будівельні норми України ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень» [Текст]: наказ Держбуду України від 19 лютого 2002 р. № 44 // Земельний кодекс України з постатейними матеріалами: [зб. норм.-прав. актів та матер. суд. практ.] / [упоряд. А.М. Мірошниченко, наук. ред. В.В. Носік]. – Офіц. вид. К., 2006. – С. 187-206. – (Нормативний документ Мінбуду України. Державні будівельні норми).
52. Державні будівельні норми України ДБН Б.1-3-97. «Система містобудівної документації. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів» [Текст]: наказ Держбуду України від 25 вересня 1997 року
№ 42 // Держбуд України. – Київ, 1997. – 37 с. - ( Нормативний документ Мінбуду України. Норми).
53. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів [Текст]: наказ Держбуду України від 19 червня1996 р. № 173// Земельний кодекс України з постатейними матеріалами : зб. норм.-прав. актів та матер. суд. практ. / [упоряд. А.М. Мірошниченко, наук. ред.
В.В. Носік]. – К., 2006. – С. 187-206.- (Нормативний документ Держбуду України. Державні санітарні правила).
54. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 09 липня1997 року № 201. -Офіц. вид. 1997. – (Поточний архів Міністерства екології та природних ресурсів України, реєстраційний № 201).
55. Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань [Текст]: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 1 серпня 1996 року №239 // зб. важл. офіц. матеріалів з санітар. та протиепідеміч. пит. у 7 т. / [під заг. ред.
А.М. Сердюка]. – Офіц. вид. К., 1996. – (Нормативний документ Мінохорони здоров’я України. Державні санітарні правила і норми).
Т. 5, Ч. 1. – 1996. С. 286-307.
56. Санітарні норми допустимих рівнів інфразвуку та низькочастотного шуму на території житлової забудови СанПиН 42-128-4948-89 [Текст]: наказ Міністерства охорони здоров’я УРСР від 24 травня 1989 року №4948 // зб. важл. офіц. матеріалів з санітар. та протиепідеміч. пит. у 7 т. / [під заг. ред. Л.С. Некрасової]. – Офіц. вид. К., 1998. – (Нормативний документ Мінохорони здоров’я України. Державні санітарні норми).
Т. 5, Ч. 2. 1998. С. 235-242.
57. Санітарні правила утримання території населених місць СанПиН 42-128-4690-88 [Текст]: наказ Міністерства охорони здоров’я УРСР від 5 серпня 1988 року №4690 // зб. важл. офіц. матеріалів з санітар. та протиепідеміч. пит. у 7 т./ [під заг. ред. А.М. Сердюка]. – Офіц. вид. – К., 1996. - (Нормативний документ Мінохорони здоров’я України. Санітарні норми).
Т. 5, Ч. 1. – 1996. – С. 171-186.
58. Санітарні правила влаштування і утримання полігонів для твердих побутових відходів [Текст]: наказ Міністерства охорони здоров’я УРСР від 16 травня 1983 року № 2811// зб. важл. офіц. матеріалів з санітар. та протиепідеміч. пит. у 7 т. / [під заг. ред. А.М. Сердюка]. – Офіц. вид. – К., 1996. – (Нормативний документ Мінохорони здоров’я України. Санітарні правила).
Т. 5, Ч. 1. – 1996. С. 187-197.
59. Инженерная защита территории от затопления и подтопления: СНиП 2.06.15-85 [Текст]: постановление Госстроя СССР от 19 сентября
1985 года № 154] / Центральный институт типового проектирования (ЦИТП) Госстроя СССР. – Издание официальное. – М., 1986. – 20 с. – (Нормативний документ Держбуду СРСР. Санітарні норми і правила).
60. Система містобудівної документації. Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів ДБН Б.1-1-93 [Текст]: наказ Мінбудархітектури України від 27 жовтня 1993 року № 183 / Мінбудархітектури України. – К., 1993. – (Поточний архів Мінбудархітектури України, реєстраційний № 183).
61. Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд ДБН А.2.2-1-2003 [Текст]: наказ Державного комітету з будівництва та архітектури України від 15 грудня 2003 року № 214. – Офіц. вид. – К., 2003. – (Поточний архів Держбуду, реєстраційний
№ 214).
62. Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2–3–2004 [Текст]: наказ Державного комітету з будівництва та архітектури України від 20 січня 2004 року № 8 // Інформаційний бюлетень Держбуду України. – 2004. – № 5.- С.20-36 ( Нормативний документ Держбуду України. Державні будівельні норми).
63. Про затвердження Інструкції з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України [Текст]: наказ Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 24 грудня 2001 року № 226 / Офіційний вісник України. – 2002. – № 10 – Ст.489. – ( Нормативний документ Держбуду України. Інструкція)
64. Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) [Текст]: спільний наказ Держпідприємництва України та Держбуду України від 13 вересня 2001 р. № 112/182: [зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2001 року за № 939/6130] / Міністерство регіонального розвитку та будівництва. Електронні дані. – К., [2006]. – Режим доступу: www.minbud.gov.ua
65. Про затвердження правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України [Текст]: наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10 квітня 2006 року № 105 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 31. – Ст. 2276.
66. Положення про Громадську раду при Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України [Текст]: наказ Мінрегіонбуду України від 10 травня 2007 р. № 11 // Міністерство регіонального розвитку та будівництва. – Електронні дані. – К., [2007]. – Режим доступу: www.minregionbud.gov.ua
67. Стамбульська декларація ООН з населених пунктів ХАБІТАТ-2, прийнята 14 червня 1996 року в м. Стамбулі: [Електронний ресурс] / офіційний сайт ООН. Електронні дані. – [1996]. – Режим доступу: www.oon.com.ua
68. Порядок денний на XXI століття [Електронний ресурс] / офіційний сайт ООН. Електронні дані. – [2008]. – Режим доступу: www.oon.com.ua
69. Декларація ООН з навколишнього середовища та розвитку [Електронний ресурс]: прийнята в 1992-му році в Ріо-де-Жанейро / офіційний сайт ООН. Електронні дані. – [1999]. – Режим доступу: www.oon.com.ua
70. Декларація про міста та інші населені пункти в новому тисячолітті [Електронний ресурс] : прийнята резолюцією спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН від 9 червня 2001 року / офіційний сайт ООН. Електронні дані. – [2001]. – Режим доступу: www.oon.com.ua
71. Європейська Хартія облаштування (планування) територій від 20 травня 1985 року [Електронний ресурс] / офіційний сайт Європейського Союзу. Електронні дані. – [1999]. – Режим доступу: www.europa.eu.int
72. Резолюція Європейського Парламенту з узгодженої політики облаштування територій від 26 жовтня 1999 року [Електронний ресурс] / офіційний сайт Європейського Союзу. - Електронні дані. – [1999]. – Режим доступу: www.europa.eu.int
73. Оцінка впливу деяких державних та приватних проектів господарської діяльності на навколишнє середовище [Електронний ресурс]: директива ЄС № 337/85 від червня 1988 року // офіційний сайт Європейського Союзу. Електронні дані. – [2005]. – Режим доступу: www.europa.eu.int
Спеціальна література
74. Henry J. Lawrence. The Architect’s Handbook of Profeshional Practice / Henry J. Lawrence. – American institute of architect’s. – 1994. – 671 с.
75. Алексеев П.В. Философия : учебник / Алексеев П.В., Панин А.В. ; Московский гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. – М.: ПБОЮЛ М.А.Захаров, 2001. – С. 228.
76. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / Алексеев С.С. М., 1966. – 188 с.
77. Алферова Г.В. Основы русского градостроительства . – М.: Знание, 1990. – С. 267.
78. Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: НОРМА, 2002. – 601с.
79. Алексеев С.С. Проблемы теории права / Алексеев С.С. – М. : [б. и.], 1972. – Т. 1. – 456 с.
80. Андрейцев В.І. Аксіологічні та методологічні аспекти права екологічної безпеки [Текст] /– К.: [04 травня] 2007. - (Лекція, прочитана на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Андрейцев В.И. Гарантии эффективности экологической экспертизы: социально-правовые проблемы / Андрейцев Владимир Иванович – К. : Знание, 1992. – 20 с.
82. Андрейцев В.І. Гармонізація як форма оптимізації Українського законодавства. Проблеми методології (еколого-правовий аспект) / Андрейцев Володимир Іванович // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2000. Вип. 38. – С. 4-5. – (Серія «Юридичні науки»).
83. Андрейцев В.І. Екологічне право : Курс лекцій : [навч. посіб. для юр. ф-тів вузів] / Андрейцев Володимир Іванович – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
84. Андрейцев В.І. Екологічний ризик в системі правовідносин екологічної безпеки : проблеми практичної теорії / Андрейцев В.І. // Право України. – 1999. № 1. С. 27-34.
85. Андрейцев В.І. Екологія і закон : еколого-правова відповідальність / Андрейцев Володимир Іванович – К. : Знання , 1991. – 48 с.
86. Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України : актуальні проблеми практичної теорії / Андрейцев Володимир Іванович – К. : Знання, 2005. – 445 с.
87. Андрейцев В.І. Конституційно-правові засади права громадян на екологічну безпеку / Андрейцев Володимир Іванович // Вісник Київського національного університету. – 2001. – Вип. 43. – С. 5-12. – (Серія «Юридичні науки»).
88. Андрейцев В.І. Організаційно-правові проблеми планування комплексного розвитку міст / Андрейцев В.І., Єрофєєв Н.І. // Вісник Київського національного університету. – К. : Вища школа, 1984. – Вип. 25. – С. 39-44. – (Серія «Юридичні науки»).
89. Андрейцев В.І. Політика. Інновації. Приватизація. Екологічна безпека. Право. Проблеми оптимізації та екологізації законодавства України. Ексклюзивні нариси / Андрейцев Володимир Іванович – К. : УЕАН, 1996. – 140 с.
90. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки : [навч. та наук.-практ. посіб.] / Андрейцев Володимир Іванович – К. : Знання-Прес, 2002. – 331 с.
91. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: проблеми формування об’єктного складу / Андрейцев Володимир Іванович // Право України. – 2001. № 10. С. 9 -12.
92. Андрейцев В.И. Правовое обеспечение экологической экспертизы проектов / Андрейцев Владимир Иванович – К. : Будівельник, 1990. –
С. 32.
93. Анісімова Г.В. Здійснення громадянами екологічних прав : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «3емельне право; аграрне право; екологічне право: природноресурсове право» / Анісімова Г.В. – К., 1996 – 21 с.
94. Аристотель. Політика. // Аристотель; [пер. з давньогрецької О.Кислюк ] – К.: «Основи», 2003. – 239с.
95. Аристотель. Сочинения : в 4 т. / АН СССР ; Институт философии ; [ред. В.Ф. Асмус]. – М. : Мысль, 1975.
Т. 1. – С. 174-175.
96. Балюк Г.І. Екологічне право України: конспект лекцій у схемах: (Загальна та Особлива частини): [навч. посібник] / Балюк Галина Іванівна — К.: Юрінком Інтер, 2006. – 192 с.
97. Балюк Г.І. Міжнародно-правові засади співробітництва України у сфері нерозповсюдження ядерної зброї / Балюк Галина Іванівна // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2001. Вип. 42. – С. 37-40. – (Серія «Юридичні науки»).
98. Балюк Г.І. Правові аспекти забезпечення ядерної та радіаційної безпеки (радіоекологічної безпеки) в Україні : [монографія] / Балюк Галина Іванівна – К. : Київський національний ун-т ім. Т.Шевченка, 1997. –
196 с.
99. Балюк Г.І. Проблеми удосконалення юридичної відповідальності за екологічні правопорушення в контексті сталого розвитку /Балюк Галина Іванівна // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 74. – 2007. – С. 8-10. – (Серія «Юридичні науки»)
100. Балюк Г.І. Проблеми формування та становлення ядерного права України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора. юрид. наук: спец. 12.00.06 «3емельне право; аграрне право; екологічне право: природоресурсове право» / Балюк Галина Іванівна – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2000. – 33 с.
101. Балюк Г.І. Юридична природа екологічної безпеки / Балюк Г.І. // Екологічне право України. Академічний курс: підручник /
[Ю.С. Шемшученко, Г.І. Балюк, М.В. Краснова та ін.]; за заг. ред.
Ю.С. Шемшученка. – К. : Юридична думка, 2005. – С. 132-143.
102. Балюк Г.І. Ядерний ризик: правові проблеми визначення, оцінювання та класифікації / Балюк Галина Іванівна // Держава і право України. – К., 1999. Випуск 4. С. 241-247. – (Серія «Юридичні і політичні науки»).
103. Барбашова Н. Забезпечення екологічної безпеки: розвиток галузевого підходу в екологічному законодавстві / Барбашова Н. // Право України. – 2001. № 6. С. 78 - 86.
104. Барбашова Н.В. Правове забезпечення екологічної безпеки в процесі господарської діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «3емельне право; аграрне право; екологічне право: природоресурсове право» / Барбашова Н.В. К. : Інститут Держави і права імені В. М. Корецького, 1999. – 16 с.
105. Бахрах А.П. Административное право : Учебник (часть общая) /
Бахрах А П. – М. : Изд-во БЕК, 1993. – С. 60-61, 66-67.
106. Белоус В.Н. Экологически безопасная градостроительная политика / Белоус В.Н. // Экология и жизнь. – 1998. – №1.- С. 21- 26.
107. Білоконь Ю.М. Регіональне планування. Теорія і практика /
[ред. Фомін І.О.]. К. : Логос, 2003. 246 с.
108. Білоконь Ю.М. Управління розвитком територій : Планувальні аспекти / [за ред. І.О. Фоміна]. К.: Укрархбудінформ, 2002. 148 с.
109. Боголюбов С.А. Экологическое право: Учебник для вузов / Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации. – М. : Издательство НОРМА, 2000. – 448 с.
110. Бондар Л.О. Правові засади здійснення екологічно небезпечної діяльності в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / Бондар Л.О. Одеса, 2001. – 206 с.
111. Бондаренко О.М. Державний архітектурно-будівельний контроль на порозі реформи [Електронний ресурс] / Бондаренко О.М. ; Державна архітектурно-будівельна інспекція. Електронні дані. – [2008]. – Режим доступу: www.dabi.gov.ua
112. Бринчук М.М. Теоретические основы экологических прав человека / Бринчук М.М. // Государство и право. 2004. № 5. 15c.
113. Бринчук М.М. Экологическое право (право окружающей среды): [учебник для высших юридических учебных заведений] / Бринчук М.М. – М.: Юристъ, 1998. – 688 с.
114. Бринчук М.М, Голиченков А.К. Правовые основы обеспечения безопасности в промышленности. // Обеспечение безопасности населения и территорий (организационно-правовые вопросы) /
Бринчук М.М., Голиченков А.К. - М.: ИГИП РАН. - 1994. - С. 84-99;
115. Бунин А.В. История градостроительства / Бунин А.В., Саваренская Т.Ф. – М. : Стройиздат, 1979. – С. 16.
116. Васильева М.И. О применении в праве критериев благоприятности окружающей среды / Васильева М.И. // Государство и право. – 2002. –
№ 11. – 84 c.
117. Васильева М.И. Общественные экологические интересы : Правовое регулирование : комментарий к законодательству / Васильева М.И. – М. : Наука, 1999. – 132 с.
118. Васильева М.И. Проблемы защиты общественного интереса в экологическом праве / Васильева М.И. // Государство и право. 1999. № 8. С. 49 – 62.
119. Виконавча влада і адміністративне право / [за заг. ред. Авер’янова В.Б.]. – К.: Ін-Юре, 2002. – С. 247. (Серія наукових видань «Адміністративно-правова реформа в Україні»).
120. Витрувий. Десять книг об архитектуре / Витрувий ; [пер. с латин.
Ф.А. Петровский]. – [3-е изд.]. М.: КомКнига, 2005. – 317 с. – (Из истории архитектурной мысли).
121. Власенко В.В. До питання про відповідальність володільців джерел підвищеної екологічної небезпеки / Власенко В.В. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2001. – Вип. 43. – С. 63-68. – (Серія «Юридичні науки»).
122. Власенко В.В. Роль юридичної відповідальності в системі забезпечення екологічної безпеки / Власенко В.В. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2003. – Випуск 54. – С. 132-136. – (Серія «Юридичні науки»).
123. Выпханова Г.В. Организационно-правовые вопросы охраны окружающей среды городов и городских агломераций : автореф. дис. … канд. юрид. наук / Выпханова Г.В. – М., 1990. – 20 с.
124. Галаур С. Будівельний бум чи над законом глум / Галаур С. // Урядовий кур’єр. 2005. № 184. – С. 5.
125. Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні : Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства / Гавриш С.Б. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2002. – 456 с.
126. Геродот. Історія: в дев’яти книгах/ Академія наук України ; Інститут археології ; ред.кол.: П.П. Толочко (відп. ред.) [та ін.]. – К., 1993. – 575с.
127. Гиппократ. Избранные книги / [В.П. Карпов ; пер. с греч. В.И. Руднев] – М. : Сварог, 1994. – 736 с.
128. Голиченков А.К. Экологический контроль: теория и практика правового регулирования / Голиченков А.К. М. : [б. и.], 1992, – 36 с.
129. Дицген И. Избранные философские сочинения. – М. : ОГИЗ, 1941. –
С. 322.
130. Дорогунцов С. Производства повышенного техногенного риска – источник формирования экологических конфликтов в Украине / Дорогунцов С., Ф