ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДСОБНИХ ВИРОБНИЦТВ І ПРОМИСЛІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ :

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ I. ПІДСОБНІ ВИРОБНИЦТВА І ПРОМИСЛИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В СИСТЕМІ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА 10
1.1. Поняття підсобних виробництв і промислів 10
1.2. Правове становище виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств 33
1.3. Організація, умови і порядок діяльності підсобних виробництв
і промислів 68
1.4. Соціально-економічне значення функціонування підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств 81
Висновки до розділу 107
РОЗДІЛ 2. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ЩОДО РОЗВИТКУ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДСОБНИХ ВИРОБНИЦТВ І ПРОМИСЛІВ 116
2.1. Організаційно-правові заходи сільськогосподарських підприємств по забезпеченню діяльності підсобних виробництв і промислів 116
2.2. Правові основи забезпечення якості продукції, виробленої в підсобних виробництвах і промислах 133
Висновки до розділу 154
ВИСНОВКИ 157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 169
ВСТУП

Актуальність теми. В умовах розвитку ринкових аграрних відносин в агропромисловому комплексі України відбувається становлення багато-укладної економіки, яка базується на різних формах власності та організа-ційно-правових формах господарювання. В Конституції України закріпле-но, що держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і го-сподарювання, соціальну спрямованість економіки (ст. 13). За сучасних умов притаманна суб’єктам аграрного виробництва всіх форм власності і господарювання господарська самостійність є визначальною для організа-ції і функціонування підсобних виробництв і промислів.
Нині створення сільськогосподарськими підприємствами цих внут-рішньогосподарських підрозділів має на меті не тільки отримувати від та-кого виробництва додаткових прибутків для поповнення своїх грошових надходжень, служити забезпеченню зайнятості робітників і членів сільсь-когосподарських підприємств, а й створювати додаткові робочі місця в умовах їх скорочення в агропромисловому комплексі (АПК). Це, в свою чергу, дає можливість працюючим у цих підрозділах селянам мати відпо-відний заробіток, поліпшувати своє матеріальне становище. Важливим за-вданням сільськогосподарських підприємств є також продуктивне викори-стання наявних місцевих матеріальних і сировинних ресурсів, відходів ви-робництва і введення в такий спосіб у дію значних ресурсів збільшення виробництва продукції, задоволення потреб населення у продуктах харчу-вання, товарах народного вжитку, підвищення їхньої конкурентоздатності.
В Україні все ширше впроваджуються демократичні методи регулю-вання суспільних відносин, оновлюється законодавство, в тому числі і від-носини в галузі сільськогосподарської діяльності. Ці обставини диктують необхідність розширення ініціативи суб’єктів аграрного виробництва по здійсненню виробничо-господарської діяльності, яка охоплює також ство-рення і функціонування підсобних виробництв і промислів, виходячи з їх економічної доцільності. Розширення прав сільськогосподарських підпри-ємств щодо створення підсобних виробництв і промислів означає суттєве розширення їхньої правоздатності. Але це не свідчить про автоматичне вирішення багатьох правових питань, що виникають на практиці внаслідок організації та діяльності виробництв і промислів.
В зв’язку з цим особливу актуальність набула проблема правового забезпечення розвитку і функціонування підсобних виробництв і промис-лів сільськогосподарських підприємств. Виникла необхідність в аналізі особливостей їхнього правового регулювання, у визначенні змісту самого поняття підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підпри-ємств, в аналізі правових, організаційних засобів підвищення ефективності їхньої діяльності.
Однак з часу заснування самостійної і суверенної держави України комплексні дослідження з питань правової регламентації організації і дія-льності підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підпри-ємств на рівні дисертацій і монографій не проводилися. Саме наведені об-ставини й обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роз-роблені дисертаційні положення відповідають основним напрямкам дер-жавної політики України в галузі підвищення ефективності сільського гос-подарства в сучасних умовах. Робота виконана відповідно до плану нау-ково-дослідницьких робіт кафедри аграрного права Національної юриди-чної академії України імені Ярослава Мудрого у межах державної цільової комплексної програми «Удосконалення господарських відносин в умовах ринкової економіки (економічно-правовий аспект)» (державна реєстрація № 0186.0.070869).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження поля-гає в комплексному дослідженні питань правового забезпечення організа-ції і діяльності підсобних виробництв і промислів при здійсненні виробни-чо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, спрямо-ваних на вдосконалення аграрного законодавства, практики його застосу-вання та забезпечення ефективності функціонування підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств.
З урахуванням поставленої мети в дисертаційному дослідженні були сформульовані такі основні задачі:
– проаналізувати чинне законодавство України у галузі правового регулювання організації і діяльності підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств в умовах ринку, а також практику йо-го застосування, зумовлену специфікою сільськогосподарського виробни-цтва;
– з’ясувати специфічні юридичні ознаки та сформулювати поняття підсобних виробництв та промислів сільськогосподарських підприємств в умовах розвитку ринкових аграрних відносин;
– провести класифікацію підсобних виробництв і промислів сільсько-господарських підприємств;
– визначити чинники, що сприяють організації підсобних виробництв і промислів, а також їхній вплив на підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності зазначених суб’єктів аграрного виробництва;
– уточнити правове становище внутрішньогосподарських підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств;
– визначити соціальні та економічні функції підсобних виробництв і промислів у сучасних умовах;
– розробити рекомендації з удосконалення законодавства, що регу-лює суспільні відносини у сфері організації та функціонування підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств, з метою під-вищення його ефективності.
Об’єктом дослідження виступають деякі положення Конституції України, аграрне, цивільне та інше законодавство України, що регламен-тує діяльність сільськогосподарських підприємств щодо створення і забез-печення функціонування підсобних виробництв і промислів в ринкових умовах.
Предметом дослідження є урегульовані нормами права суспільні ві-дносини, пов’язані з організацією і функціонуванням підсобних вироб-ництв і промислів сільськогосподарських підприємств.
Методи дослідження. При написанні роботи застосовувались прийн-яті в юридичній науці методи наукового дослідження, окремі методи і прийоми наукового пізнання, а саме: порівняльно-правовий (порівняльний аналіз окремих положень нормативно-правових актів України і деяких ін-ших іноземних країн, що регулюють суспільні відносини щодо організації і діяльності підсобних виробництв і промислів у сільському господарстві; системно-функціональний (вивчення правових засобів підвищення ефекти-вності функціонування підсобних виробництв і промислів сільськогоспо-дарських товаровиробників і засобів стимулювання цієї діяльності в суку-пності та взаємозв’язку); історико-правовий (етапи і тенденція розвитку пі-дсобних виробництв і промислів); статистичні (аналіз статистичних даних та ін.). Застосування цих методів дозволило досягти поставленої мети та підготувати пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення ор-ганізації та діяльності підсобних виробництв і промислів сільськогоспо-дарських підприємств у сучасних умовах.
Сформульовані в дисертаціному дослідженні висновки і практичні рекомендації грунтуються на працях українських учених юристів-аграрників: В. П. Жушмана, В. М. Корнієнко, І. О. Лозо, М. А. Мацько, В. І. Семчика, А. М. Статівки, Ю. М. Таланова, Н. І. Титової, В. С. Шелес-това, В. З. Янчука, В. В. Янчука, а також науковців інших країн: З. С. Бе-ляєвої, Г. Ю. Бистрова, Р. Д. Боголєпова, Д. В. Ігнатьєва, І. Ф. Казьміна, А. М. Каландадзе, М. І. Козиря, І. Ф. Панкратова, М. В. Сторожева, М. І. Ядевича, Л. М. Бальєстеро Ернандес та ін.
Комплексний характер дослідження обумовив залучення праць фахі-вців у галузі теорії права С. С. Алєксєєва, В. В. Копєйчикова, П. М. Рабі-новича, В. М. Хропонюка; екологічного права: — В. І. Андрейцева, А. П. Гетьмана, Б. Г. Розовського, М. В. Шульги; господарського права — В. М. Гайворонського, В. К. Мамутова, В. С. Щербини; цивільного права — В. І. Борисової, В. В. Луця, І. В. Спасибо-Фатєєвої та ін. В дисертаційній роботі використані також праці деяких учених-економістів.
У процесі дослідження використані правові акти Європейського Со-юзу, Іспанії, США, Російської Федерації та інших країн.
Інформаційну базу дослідження становили Конституція України, мі-жнародно-правові акти, нормативні акти Верховної Ради України, Прези-дента України, Кабінету Міністрів України, акти міністерств і відомств, до-відкові і періодичні видання.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим комплексним дослідженням правових проблем забезпечення організації й діяльності підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підп-риємств в сучасних умовах. Усі дисертаційні висновки, що виносяться на захист, є наслідком аналізу та перегляду низки положень теорії і практики правового забезпечення організації та діяльності підсобних виробництв і промислів. Суттєвими концептуальними у теоретичному плані і важливими для юридичної практики результатами, що відображають новизну дисер-таційної роботи, є такі:
– обґрунтовано висновок про необхідність подальшого розвитку та функціонування підсобних виробництв і промислів;
– по-новому сформульовані поняття «підсобні виробництва» і «про-мисли» сільськогосподарських підприємств, і визначені ознаки «підсобних виробництв» і «промислів»;
– розвинуто наукові погляди щодо класифікації підсобних вироб-ництв і промислів аграрних товаровиробників та визначено їхні типи;
– по-новому визначено зміст організації, умов і порядку діяльності підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств;
– опрацьовані питання про організаційні заходи сільськогосподарсь-ких підприємств по забезпеченню ефективного функціонування підсобних виробництв і промислів;
– уперше на дисертаційному рівні визначені соціальні та економічні функції підсобних виробництв і промислів в сучасних умовах;
– запропоновано низку конкретних пропозицій по вдосконаленню законодавства, що регулює суспільні відносини у сфері діяльності підсоб-них виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств, та підви-щенню його ефективності шляхом прийняття Законів України «Про підсо-бні виробництва і промисли сільськогосподарських підприємств», «Про екологічне сільське господарство», внесення доповнень до Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у ди-сертаційному дослідженні висновки, положення і пропозиції є певним вне-ском у теорію аграрного права і можуть бути використані в подальшій нормотворчій діяльності у галузі аграрного та суміжних з ним галузей права.
Окремі положення та висновки дисертації можуть бути застосовані також при підготовці підручників, навчальних посібників, курсів лекцій з аграрного права, методичних рекомендацій для студентів юридичних ви-щих навчальних закладів, а також при викладанні курсу аграрного права.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки, сформу-льовані в дисертації, обговорювалися на засіданнях кафедри аграрного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, на конференціях, зокрема: на ХІ (щорічній) міжнародній науково-практичній конференції «Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного басейнов. Утилизация отходов» (м. Бердянськ, 9-13 червня 2003 р.); науковопрактичні конференції „Організаційно-правові проблеми розвитку аграрного і земельного ринків України” (м. Київ, 8 липня 2003 р.).
Публікації. Основні висновки й теоретичні положення дисертаційно-го дослідження викладені в чотирьох статтях, три з яких опубліковані в наукових, фахових виданнях України та двох тезах виступів на наукових конференціях.
Структура і обсяг роботи. Структура роботи обумовлена її предме-том, цілями і задачами, а також логікою і послідовністю розкриття теми та викладення його результатів. Вона складається зі вступу, двох розділів, які містять у собі шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 188 сторінок, в тому числі, основно-го тексту 168 сторінок. Загальна кількість використаних джерел — 211 на-йменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз правового забезпечення організації підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах на основі законодавства України і практика його застосування дозволяє зробити такі висновки.
1. Необхідні подальший розвиток і функціонування підсобних вироб-ництв і промислів. При цьому слід враховувати не тільки організаційні, економічні, а й суспільно-політичні аспекти їх розвитку, а також чинники, що впливають і сприяють їх діяльності.
По-перше, це економічний чинник. Оскільки діяльність щодо розвитку і функціонування підсобних виробництв і промислів пов’язана з необхідністю задоволення задоволення матеріальних і духовних потреб не тільки працівників і членів підприємства, а й значної частини населення міст та сіл, то це дозволяє оптимально використовувати можливості мобілізації та концентрації матеріальних і фінансових засобів сільськогосподарських підприємств. Все це дасть змогу активно розвивати конкурентне середовище, результативне співробітництво з новими структурами АПК і, як наслідок, суттєво впливати на фінансовий, продовольчий ринки і ринок надання послуг населенню України.
По-друге, важливим чинником розвитку і діяльності підсобних виробництв і промислів аграрних підприємств є соціальний, а саме – забезпечення зайнятості населення. Активний розвиток і діяльність підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств дозволяють залучити значну кількість безробітних осіб працездатного віку. Це позитивно впливатиме не тільки на економічний розвиток держави, а й на морально-психологічний клімат у суспільстві.
2. Визначено поняття підсобних виробництв як форма інтеграції аграрного та промислового виробництва за власної ініціативи сільськогосподарського підприємства на внутрішньогосподарському (мікро) рівні, де переробляються аграрна продукція і сировина до готовності споживання, яка є додатковою діяльністю і різновидом підприємництва, а також підсобною за своєю спрямованістю до основного аграрного виробництва з метою отримання додаткових прибутків.
3. Виділено такі ознаки підсобних виробництв сільськогосподарських підприємств: по-перше, відповідно до чинного законодавства вони створюються і функціонують за ініціативою органів управління сільськогосподарських підприємств; по-друге, діяльність підсобних виробництв – це додаткова до основного аграрного виробництва діяльність сільськогосподарських підприємств; по-третє, це різновид підприємництва; по-четверте, мають за своєю спрямованістю підсобний характер до основного сільськогосподарського виробництва; по-п’яте, це форма інтеграції аграрного і промислового виробництва на внутрішньогосподарському (мікро) рівні.
4. Сформульовано поняття промислів сільськогосподарських підпри-ємств – це форма організації промислового виробництва на внутрішньогосподарському рівні сільськогосподарських підприємств, що діє постійно, з використанням майна, яке є власністю підприємства, основу якого становлять засоби виробництва індустріально-промислового характеру, в процесі котрого виготовляються з несільськогосподарської сировини, відходів промисловості товари народного споживання і продукція виробничо-технічного призначення з метою отримання додаткових прибутків.
5. Визначено характерні ознаки промислів:
а) це форма організації промислового виробництва, що, як правило, не пов’язана з аграрним виробництвом сільськогосподарського підприємства;
б) вони функціонують на постійній основі, оскільки діяльність промислів не пов’язана і не залежить від аграрного виробництва, його сезонності, агрокліматичних, біологічних умов вирощування продукції рослинного і тваринного походження;
в) вони характеризуються наявністю майна, яке є власністю підприємства, і основу якого складають засоби виробництва індустріально-промислового характеру.
6. Класифіковано підсобні виробництва і промисли:
по-перше, залежно від мотиваційних ознак, тобто основного цільового призначення і характеру, вони поділяються на:
а) такі, що займаються переробленням сільськогосподарської продукції;
б) такі, що займаються збиранням і виготовленням продуктів харчу-вання з несільськогосподарської сировини;
по-друге, залежно від тривалості функціонування (періоду роботи) поділяються на: а) постійнодіючі; б) тимчасово діючі (сезонні);
по-третє, залежно від складу працюючих, для яких робота в підсобних виробництвах і промислах є: а) основною; б) другорядною;
по-четверте, залежно від технологічних зв’язків поділяються на: а) прямі; б) непрямі (опосередковані);
по-п’яте, залежно від правового становища поділяються на: структурні підрозділи сільськогосподарських підприємств (мінізаводи, цехи, бригади, відділи).
7. Визначено типи підсобних виробництв сільськогосподарських підприємств, які поділяються:
а) з перероблення сільськогосподарської продукції;
б) з виготовлення продуктів харчування;
в) з перероблення несільськогосподарської продукції і сировини;
г) з обслуговування господарсько-виробничих потреб сільськогоспо-дарських підприємств та їх працівників;
д) з надання послуг населенню, організаціям, підприємствам з перероблення сільськогосподарської продукції і сировини.
8. Промисли сільськогосподарських підприємств поділяються на такі типи:
а) з виготовлення будівельних матеріалів із місцевої сировини і надання послуг, пов’язаних з транспортуванням, зберіганням, виконанням певного обсягу робіт (установка, покриття);
б) з виготовлення будівельних матеріалів;
в) з виготовлення товарів побутового призначення;
г) з виготовлення товарів, що задовольняють естетичні та духовні потреби населення.
9. Накреслені шляхи подальшого розвитку законодавства про підсобні виробництва і промисли сільськогосподарських підприємств. На основі наведених теоретичних розробок і практичних рекомендацій пропонується прийняти Закон України «Про підсобні виробництва і промисли сільськогосподарських підприємств», а також запропоновано загальну структуру цього Закону.
10. Сільськогосподарські підприємства усіх форм власності та організаційно-правових форм для забезпечення підвищення ефективності своєї господарської діяльності мають право створювати підсобні виробництва і промисли, які є формою агропромислової інтеграції. Цілями їх створення є: одержання додаткового прибутку, перероблення виробленої сільськогосподарським підприємством товарної аграрної продукції тваринництва і рослинництва, ефективне використання місцевих джерел сировини і місцевих матеріалів, забезпечення більш повного і ефективного використання трудових ресурсів підприємства тощо. При цьому дані виробництва і промисли можуть створюватися як на внутрішньогосподарському (мікро) рівні (підсобні виробництва і промисли), так і на зовнішньогосподарському рівні (кооперовані виробництва і промисли). Однак їх правовий статус буде різним.
11. Правовий статус внутрішньогосподарських підсобних виробництв і промислів є похідним від правосуб'єктності сільськогосподарського підприємства, що їх створює. Це зумовлено тим, що таке підсобне виробництво чи промисел не є самостійним суб'єктом права, а виступає внутрішнім структурним підрозділом сільськогосподарського виробничого кооперативу, фермерського господарства, сільськогосподарського акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю, державного сільськогосподарського підприємства чи іншого аграрного підприємства, які за рішенням вищого органу управління, керівника створили це підсобне виробництво чи промисел, затвердили положення про цей структурний підрозділ, закріпили за ним майно і трудові ресурси, здійснюють його матеріально-технічне забезпечення, отримують і розпоряджаються прибутком, одержаним підсобним виробництвом чи промислом у результаті їх господарської діяльності. Внутрі-шньогосподарські виробництва чи промисли не є відокремленими від сільськогосподарського підприємства, що їх створило, ні в майновому, ні в організаційному, ні в господарському відношенні; вони є виробничими структурними підрозділами, що діють на основі внутрішньогосподарського госпрозрахунку.
12. Кооперовані виробництва і промисли, що створюються на зовнішньогосподарському рівні, є самостійними суб'єктами права, юридичною особою. Вбачається за доцільне створювати їх у формі акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (хоча останні не повною мірою відповідають ознакам, якими характеризується коопероване виробництво чи промисел, зокрема, йдеться про відсутність мети - отримання прибутку. Їхня господарська діяльність спрямована на надання послуг його членам). Дані суб'єкти відокремлені від сільськогосподарських підприємств, що їх створюють, у майновому відношенні, але їх господарська діяльність тісно пов’язана з виробничо-господарською діяльністю сільськогосподарських підприємств, які є членами останніх.
13. Сільськогосподарські підприємства - засновники, учасники і члени кооперованих виробництв і промислів мають право користуватися послугами створеними такими виробництвами чи промислами, отримувати частину доходу від їх господарської діяльності пропорційно внесеному у майно даних суб'єктів вкладу (майном, грошима, правом користування природними ресурсами тощо), брати участь в управлінні справами на правах співвласника міжгосподарського виробництва чи промислу та ін. Створення кооперованих, і внутрішньогосподарських підсобних виробництв і промислів покликане сприяти підвищенню ефективності господарської діяльності сільськогосподарських товаровиробників, що їх засновують.
14. Доведено, що процес створення (організації) виробництв і промислів у сільськогосподарських підприємствах проходить декілька стадій. Перша стадія – організаційна; друга стадія – випробувально-технологічна; третя стадія – регламентуюча.
15. Обґрунтовано, що під умовами діяльності підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств слід розуміти середовище, критерієм і відправною точкою якого є виробничий потенціал сільськогосподарського підприємства, якому мають щонайкраще відповідати підсобні виробництва і промисли, а саме:
а) виробнича спрямованість підсобних виробництв і промислів не по-винна бути пріоритетною стосовно аграрного виробництва, як основної діяльності сільськогосподарського підприємства, домінуючим має бути саме аграрне виробництво;
б) діяльність підсобних виробництв і промислів повинна бути економічно доцільною і вигідною, від якої очікують отримання додаткових прибутків (доходів);
в) діяльність підсобних виробництв і промислів має сприяти розвитку основних, додаткових, допоміжних галузей аграрного виробництва сільськогосподарського підприємства, не заважати одна одній або здійснюватися не на шкоду їм;
г) виробнича діяльність підсобних виробництв і промислів повинна здійснюватись, як правило, із застосуванням праці робітників сільськогосподарського підприємства, а також із залученням найманих спеціалістів (інженерів-технологів, майстрів-наладчиків) у разі відсутності таких на підприємстві.
16. Обґрунтовано, що порядок діяльності підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств – це визначені законами і статутами засади, дотримання і виконання яких є обов’язковим для сільськогосподарських підприємств. Діяльність підсобних виробництв і промислів здійснюється на таких засадах: законності; добровільності; управління; наукового підходу; матеріальної зацікавленості; досягнення головної мети.
17. Визначено соціальні та економічні завдання підсобних виробництв і промислів у сучасних умовах. До економічних завдань належать:
а) отримання додаткових грошових надходжень сільськогосподарським підприємством, які впливають на вирівнювання та пропорційне збільшення розмірів оплати праці працівників сільськогосподарського підприємства;
б) збільшення суспільно необхідного продукту і зменшення дефіциту ринку продовольчих товарів вітчизняного виробництва, інших товарів споживчого характеру і надання послуг, що поліпшує конкурентне середовище;
в) компенсація матеріально-фінансових витрат, які пов’язані зі збіль-шенням і розширенням галузей аграрного виробництва сільськогосподарського підприємства (рослинництво, тваринництво), додатковими видами діяльності промислового спрямування;
г) компенсація низького рівня фондозабезпеченості і зниження фінан-сових витрат основних галузей аграрного виробництва сільськогосподарського підприємства;
ґ) перероблення аграрної продукції та виготовлення товарів народного споживання, які економічно невигідно виробляти великими підприємствами харчової та легкої промисловості;
д) стимулювання розвитку товарного виробництва аграрної продукції громадянами, які ведуть особисті селянські господарства.
До соціальних завдань відносяться:
а) раціональне використання робочої сили сільськогосподарського підприємства протягом року, особливо в осінньо-зимовий період;
б) активне залучення трудових ресурсів, що не зайняті в суспільному виробництві внаслідок скорочення робочих місць, з метою зняття соціального напруження, пов’язаного з безробіттям;
в) стимулювання підвищення професійної підготовки та професійної орієнтації сільської молоді;
г) формування господарського та бережного ставлення працівників сільськогосподарського підприємства до виробленої ними продукції.
18. Визначено функції підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств, до яких слід віднести:
 забезпечення своєчасного освоєння нових виробничих потужностей;
 застосування сучасної технології, що забезпечує економне, які-сне та конкурентоспроможне виробництво продукції;
 своєчасне подання заявок, розрахунків і обґрунтувань щодо потреб підсобних виробництв і промислів у техніці, паливно-мастильних матеріалах, устаткуванні, запасних частинах, необхідних для забезпечення безпечної роботи виробничих процесів;
 розробку обґрунтувань і подачу заявок для затвердження органами управління або керівником сільськогосподарського підприємства обігових коштів, необхідних для здійснення виробничої діяльності підсобних виробництв і промислів;
 ведення бухгалтерського обліку і статистичної звітності;
 здійснення і постійне вдосконалення організації праці;
 виконання вимог чинного законодавства щодо безпеки життєдіяльності працівників і охорони навколишнього природного середо-вища.
19. Визначено, що організаційні заходи - це цілеспрямована в рамках чинного законодавства діяльність органів управління, керівни¬ків і спеціалістів сільськогосподарських підприємств, яка пов'язана з забезпеченням матеріально-технічними, технологічними ресурсами підсобних виробництв і промислів з метою підвищення ефективності їхньої діяльності. Організаційно-правові заходи включають два основні аспекти: по-перше, це матеріально-технічний; по-друге, технологічний.
20. Оскільки підсобні виробництва і промисли функціонують на основі внутрішньогосподарського розрахунку, то за ними закріплюється необхід¬не майно, яке відокремлюється від інших виробничих підрозділів. Виходя¬чи з того, що майнові відносини між сільськогосподарським підприємством і виробничими підрозділами будуються на засадах взаємних прав та обов'язків, то це повинно регулюватися головним чином Положенням про внутріш¬ньогосподарський розрахунок конкретного підприємства, котре слід розглядати як локальний акт нормативного характеру.
21. Виходячи із наявних трудових, матеріально-технічних ресурсів, виробничих потужностей, потреби в тій чи іншій продукції, сільськогосподарські підприємства повинні визначити виробничу програму підсобного виробництва або промислу, яка підлягає затвердженню органом управління (керівником). Можуть бути укладені певні договори, що передбачають умови реалізації або передачі в оренду промисловими і сільськогосподарськими підприємствами обладнання, інструментів та приладів виробництву (промислу), обсяги і строки постачан¬ня сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих вузлів і деталей; встановлюють порядок завезення сировини і вивезення готової продукції, інженерно-технічного обслуговування обладнання і підготовки кадрів для підсобного виробництва, відповідальність сторін, порядок розрахунків, вирішення спірних питань, а також зазначають строк дії і умови припинення договору.
22. З метою поліпшення матеріально-технічної бази підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств доцільно прийняти Державну програму щодо прискорення і забезпечення розвитку підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств. У Державному бюджеті для реалізації цієї програми необхідно передбачити окрему стат¬тю видатків.
23. З метою вирішення проблем щодо забезпечення якості продукції виробленої в підсобних виробництвах і промислах слід максимально наблизити працівників сільськогосподарських підприємств, населення до участі в розробці та здійсненні державою політики в галузі охорони навколиш¬нього середовища, обговоренні найбільш актуальних екологічних проблем, реалізації заходів щодо охорони природного середовища на виробництві і за місцем проживання, що неминуче вплине на якість виробництва продук¬ції рослинного і тваринного походження, що є сировиною для підсобних виробництв сільськогосподарських підприємств.
24. Оскільки важливе місце відводиться сертифікації як засобу забезпечення якості сільськогосподарської продукції, то доцільно було б прийняти Закон України «Про сертифікацію сільськогосподарської продукції і послуг».
25. Доцільно більш активно застосовувати надбавки за реалізовані вищої якості продукти харчування, які вироблені підсобними виробництвами, і товари народного споживання, які виготовлені промислами сільськогосподарських підприємств. Кабінету Міністрів України, Міністерству аграрної політики України слід активніше проводити цінову політику щодо виробництва товарної якісної, а відтак, і конкурентоспроможності продукції. Важливо при цьому здійснювати стимулюючі надбавки щодо витрат, пов'язаних з виробництвом готових до споживання продуктів харчування і товарів народною споживання, де застосовуються найновітніші технології, які пов'язані з підвищен¬ням якості продукції підсобних виробництв і промислів сільськогосподар¬ських підприємств.
26. З метою реалізації основних напрямів державної політики в сфе¬рі управління якістю, що здійснюється через розробку і прийняття зако¬нів та підзаконних нормативних актів, необхідно внести доповнення до Закону України від 14 січня 2000 р. «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» щодо відповідальності сільськогосподарських підприємств за запропоновану для реалізації неякісну продукцію, яка вироблена в підсобних виробництвах і промислах.
27. Для стимулювання виробництва якісної товарної продукції, яка виробляється в підсобних виробництвах і промислах сільськогосподарських підприємств, доцільно було б заснувати національні та регіональні премії якості. Це послужить для сільськогосподарських підприємств (їхніх органів управління, керівників, спеціалістів) стимулом для підвищен¬ня якості продукції і стало б рекламою досягнень в цій сфері.
28. Новим перспективним напрямом вирощування високоякісної сільськогосподарської продукції є розвиток екологіч¬ного сільського господарства. В зв’язку з цим Кабінету Міністрів України доцільно було б прийняти постанову «Про концепцію розвитку екологічного аграрного виробництва», а Верховній Раді України — Зако¬н «Про екологічне сільське господарство». В цих актах мають бути закріплені положення щодо додержання єдиних стандартів якості на сільськогосподарську продукцію і продовольство, стандартних правил торгівлі ними, технологій вирощування тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Радянське колгоспне право / За ред. проф. В.З. Янчука. - К.: Вища школа, 1979. - 375с.
2. Гаврилов Н.И., Панкратов И.Ф. Подсобные хозяйства промышленных предприятий. - М.: Юрид. лит., 1984. - 109 с.
3. Коментар до Примірного статуту колгоспу / За ред.проф. В.С.Шелестова.-Харків: Вища школа, 1973. - 182 с.
4. Примірні положення про підсобні підприємства і промисли колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств і міжколгоспних організацій: Затверджено Міністерством сільського господарства СРСР 29.10.1973 р. // Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. - 1974. - №7. - С. 11-15.
5. Про кооперацію в СРСР: Закон СРСР від 26.05.1988 р. // Відомості Верховної Ради СРСР. - 1988. - № 22. - Ст. 355.
6. Мікуляк Н.В. Проблеми розвитку переробних підприємств у сучасних умовах господарювання. //Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. Частина 2 / За ред. П.Т.Саблука. - К., 2001. - 321 с.
7. Дані Волинського обласного управління статистики.
8. Аграрне законодавство України. Випуск 1 / Відп. ред. В.В. Янчук. - К.: Юрінком, 1996. - 292 с.
9. Жушман В.П. Аграрне право та законодавство України. - Харків: Одісей, 2003. -446 с.
10. Алексеев С.С. Теория права. - М.: Изд-во БЕК, 1994. - 324 с.
11. Мацько М.А. Підсобні виробництва і промисли (правові питання). - К.: Тов. „Занання”, 1991. - 45 с.
12. Лозо И.А. Подсобные производства и промыслы в колхозах. – М.: Юрид. лит., 1974. - 56 с.
13. Каландадзе А.М. Правовые формы хозяйственной деятельности колхозов. – М.: Госюриздат, 1959. - 112 с.
14. Боголепов Р.Д. Правовое положение подсобных предприятий и промыслов в сельском хозяйстве. - М.: Высшая школа МВД СССР, 1970. -156 с.
15. Колхозное право: Учебник для вузов / Н.Д.Казанцев, И.В.Павлов, Г.И.Иванов. - М.: Госюриздат, 1976. - 347 с.
16. Таланов Ю.Н. Правовое регулирование подсобных производств и промыслов в сельском хозяйстве: Учебное пособие. - К.: УМК ВО, 1988. - 24 с.
17. Аграрное право: Учебник для вузов /Под ред проф. Г.Е.Быстрова, проф. М.И.Козыря. - М.: Юристъ, 1998. - 532 с.
18. Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві: Закон України від 17.10.90 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - №45. - Ст. 602
19. Про підприємства в Україні: Закон України від 27.03.91 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 24. - Ст. 272.
20. Про фермерське господарство: Закон України від 19.06.2003 р. // Голос України. - 2003. - 29 липня.
21. Про колективне сільськогосподарське підприємство: Закон України від 14.02.92 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 20. - Ст. 272.
22. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.91 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49. - Ст. 682.
23. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17.06.97 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 39 - Ст. 229.
24. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2002. -№ 3-4. - Ст. 27.
25. Про кооперацію: Закон України від 10.07.2003 р. // Голос України. - 2003. - 28 серпня.
26. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки: Указ Президента України від 3 грудня 1999 р. // Офіційний вісник України. - 1999. - № 49. - Ст. 2400.
27. Про особисте селянське господарство: Закон України від 15.05.2003 р. // Урядовий кур’єр. - 2003. - 11 червня.
28. Земко А. Про право сільськогосподарських підприємств на організацію виробництв і промислів // Підприємництво, господарство і право. - 2002.-№ 6. - С. 58-59.
29. Казьмин И.Ф. Производственно-хозяйственная деятельность колхозов. Правовые вопросы. – М.: Госюриздат, 1971. - 237 с.
30. Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років: Закон України від 18.01.2001 р. // Урядовий кур’єр. - 2001. - 20 лютого.
31. Аграрне право України. Підручник / За ред. проф. В.З.Янчука.- К.: Юрінком Інтер, 1999. - 718 с.
32. Пронтарский Ю. Подсобные производства в сельском хозяйстве // Хозяйство и право. - 1981. - №12. - С. 41-45.
33. Мацько М. Правовые вопросы организации и деятельности подсобных предприятий и промыслов в колхозах // Радянське право. - 1973. - № 4. - С. 39-43.
34. Игнатьев Д.В. Подсобные производства и промыслы // Советское государство и право. - 1973. - №7. - С. 62-66.
35. Сторожев Н.В. Правовое положение колхоза на современном этапе. Минск: Наука и техника, 1975. - 245 с.
36. Аграрне законодавство України: проблеми ефективності / За ред. В.І.Семчика. - К.: Наукова думка, 1998. - 244 с.
37. Фастов Л., Ципенко Г. Право і організація діяльності радгоспів. - К.: Вища школа, 1975. - 267 с.
38. Стативка А.Н. Договоры в агропромышленном комплексе Украины в условиях рынка. - Харьков: Право, 1997. - 237 с.
39. Петриков А.В. Специфика сельского хозяйства и современная аграрная реформа в России. - М., 1995. -212 с.
40. Аграрное право. Учебник для вузов / Под ред. проф. Г. Е. Быстрова, проф. М. И. Козыря. - М.: Юрид. лит., 1996. - 637 с.
41. Межхозяйственная кооперация и социальный прогресс на селе. /Под. Ред. К.Е. Развадовского.-К.: Політвидав України, 1985. - 149 с.
42. Гайворонський В. Н., Жушман В. П. Предпринимательство, хозяйственная и трудовая деятельность: законодательное регулирование // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1998. - № 9. - С. 3-6.
43. Сільські вісті. - 2002. - 28 листопада.
44. Про Основні засади розвитку соціальної сфери села: Указ Президента України від 20 грудня 2000 р. // Урядовий кур’єр. - 2001. - 24 січня.
45. Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років: Закон України від 18.01.2001 р. // Урядовий кур’єр. - 2001. - 20 лютого.
46. Примірні положення про підсобні промислові підприємства і про-мисли в колективних і державних сільськогосподарських підприємствах, міжгосподарських організаціях та інших агропромислових формуваннях // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1996. - №5. - С. 293.
47. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2 т. - М.: Юрид. лит., 1982. - Т. 2. - 360 с.
48. Юридический энциклопедический словарь / Глав. ред. А.Я. Суха-рев. -М.: Сов. энциклопедия, 1987. - 527 с.
49. Теория государства и права: Учебное пособие для вузов / Под ред. Стрекозова В.Г. - 2-е изд., доп., исправ. - М., 1999. - 380 с.
50. Игнатьев Д.В. Правовое регулирование хозяйственной деятель-ности подсобных предприятий и промыслов колхозов: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06. - М., 1973. - 18 с.
51. Мацько М.А. Правовое положение подсобных предприятий и промыслов в колхозах: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 - М., 1979. - 16 с.
52. Гречко В.В. Правове становище підсобних господарств. - К.: Політвидав України, 1985. - 68 с.
53. Таланов Ю. Н. Правовое регулирование организации подсобных производств и промыслов колхозов и реализации их продукции: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06. - Харьков, ХЮИ, 1985. - 16 с.
54. Лямцева Т.В. Правове забезпечення виробничо-господарської дія-льності державних спеціалізованих сільськогосподарських підприємств: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06. - Харків: НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, 2001. - 20 с.
55. Лямцева Т.В. Правовое обеспечение производственно-хозяйственной деятельности государственных специализированных сельскохозяйственных предприятий: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06. / НЮАУ им. Ярослава Мудрого. - Харьков, 2001. - 203 с.
56. Хозяйственный расчет и подряд в сельском хозяйстве: Учебник для вузов /Под ред. М.П.Тушканова, Ф.К.Шакирова.-М.: Агропромиздат, 1991. - 225 с.
57. Аграрне право України: Підручник / За ред. В.З.Янчука. - 2-е вид., переробл. та доп. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 720 с.
58. Про фіксований сільськогосподарський податок: Закон України выд 17.12.98 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 5-6. - Ст. 39.
59. Юридична енциклопедія. - К.: Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 2001. - 579 с.
60. Беляева З.С. Правовое положение межколхозных объединений и фондов. - М.: Юрид. лит., 1962. - 116 с.
61. Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України № 740 від 25 травня 1998 р. // Урядовий кур'єр. - 1998. - 2 червня; Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15.05.2003 р. // Нотаріат. - 2003. - № 7-8. - С. 36-64.
62. Спасибо-Фатеева И.В. Акционерные общества: корпоративные от-ношения. - Харьков: Право, 1998. -249 с.
63. Сыроедова О.Н. Акционерное право США и России (сравнитель-ный характер). - М.: СПАРК, 1996. - 276 с.
64. Хозяйственное право: Учебник / Под ред. Мамутова В.К. - К.: Юринком Интер, 2002. - 912 с.
65. Щербина B.C. Господарське право: Навчальний посібник. - 3-є ви-дання, перероблене і доповнене. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 392 с.
66. Борисова B.I. Юридична особа та її залежність від засновків // Ак-туальні проблеми формування правової держави в Україні (Матеріали Між¬народної науково-практичної конференції у 2-х частинах). - Ч. 2. - Харків: НЮАУ, 2000. - С. 35-38.
67. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави: Навчальний посібник 3-є вид., зі змін. й допов. - К.: ІСДО, 1995. - 172 с.
68. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навчальний посібник. - 2-е вид. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 560 с.
69. Панкратов П.А. Учредительный договор с участием иностранных юридических и физических лиц // Вестник Московского университета. Сер. 11, Право. - 1992. - № 3. - С. 111-115.
70. Саниахметова Н.А. Учредительный договор // Бизнес. - 1995. - № 10. - С. 17-21.
71. Васильєва О.В. Особливості правового статусу сільськогосподарських акціонерних товариств // Становлення правової держави в Україні: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання / За ред. Н.І.Титової. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. - С 68-70.
72. Про особливості приватизації майна в агропромисловому ком-плексі: Закон України від 10.07.96 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 41. - Ст. 188.
73. Горлов В. Правовое положение участников общества с ограниченной ответственностью // Хозяйство и право. - 2000. - № 7. С. 94-100.
74. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины: Учебное пособие. - X.: Эспада, 2001. - 288 с.
75. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи: Практичний посібник / Р. Блок, В. Гончаренко, Н. Іванова та ін. -К.: Урожай, 2001. - 288 с.
76. Кооперативне право: Підручник для вузів / За ред. В.І. Семчика. - К.: ІнЮРЕ, 1998. - 336 с.
77. Долженко I.I. Інтеграція - як фактор ринкового розвитку економічних відносин у зернопродуктовому підкомплексі // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. Частина 2 / За ред.П.Т. Саблука. - К., - 2001. - С. 112-115.
78. Дусаковський С.Л., Барський Ю.М. Місце малого підприємства в економіці АПК // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропет-ровськ: ДНУ, 2002. -Вип. 123. - С. 144-150.
79. Земко А.М. Про правове забезпечення організації виробництв і промислів як різновиду підприємництва аграрних товаровиробників // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. Частина 2. / За ред. П.Т.Саблука. - К., 2001. - С. 167-170.
80. Большой экономический словарь. 2-издание, дополненное и переработанное / Под. ред. А.Н. Азрилияна. - М., 1997. - 837 с.
81. Лямцева Т.В. Про юридичну природу бізнес-плану державного сільськогосподарського підприємства // Проблеми законності. - 2001. - № 46. - С. 93-98.
82. Уткин Э.А. Бизнес-план компании. - М.: ЭКМОС, 2000. - 209 с.
83. Барський Ю. Матеріально-технічне, фінансове забезпечення підсобних підприємств і промислів у сільському господарстві. Вісник ТАНГ. -Економічна думка. - № 13. - 2001. - С. 30-32.
84. Про пожежну безпеку: Закон України від 1 лютого 1994 р. // Відо-мості Верховної Ради України.-1994.- №5. - Ст. 218.
85. Про охорону праці: Закон України від 8 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №49. - Ст. 668.
86. Ядевич Н.И. Производственная деятельность межхозяйственных предприятий в сельском хозяйстве. - Минск: Наука и техника, 1981. - 118 с.
87. Лозо І.О. Виробничо-господарська і фінансова діяльність колгоспу. Коментар до Примірного статуту колгоспу / За ред. проф. В.С.Шелестова. -Харків,: Вища школа, 1973. - С. 84-85.
88. Шелестов В.С. Виробничо-господарська і фінансова діяльність колгоспу // Примірний статут колгоспу: науково-практичний коментар / За ред. проф. В.З.Янчука. - К.: Урожай, 1988. - 299 с.
89. Таланов Ю.Н. Правовое регулирование организации подсобных производств и промыслов колхозов и реализация их продукции // Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Харьковский юридический институт. - Харьков, 1985. - 166 с.
90. Феленко А.В. Проектування сільськогосподарських підприємств ринкового типу // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. Частина 2 / За ред. П.Т.Саблука. - К., 2001. - С. 81-83.
91. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / За ред. проф. В.В.Копейчикова. - К.: Юрінформ, 1997. - 320 с.
92. Философский словарь / Под ред. И.Т.Фролова. - 5-е изд. - М.: Политиздат.-1987. - 588 с.
93. Кооперативне право. Підручник для вузів / За ред. проф. В.І.Семчика. - К.: Ін Юре, 1998. - 336 с.
94. Теорія держави і права: Навчальний посібник / За заг. ред. В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінформ, 1995. - 189 с.
95. Про колективне сільськогосподарське підприємство: Закон України від 14.02.92 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 20. - Ст. 27.
96. Корнієнко В.М. Джерела аграрного права. Конспект лекцій. - Харків, 1995. - 17 с.
97. Кіданова Н.Б. Державна політика правового забезпечення державного управління аграрним сектором економіки // Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 25.00.01. - Харків., 2003. -18 с.
98. Семчик В.И. Имущественные правоотношения в сельском хозяйстве. - К.: Наукова думка, 1984. -231 с.
99. Панасюк Б. Экономическая политика соединения отраслей АПК // Экономика Украины. - 2001. - №5. - С. 59-67.
100. Саблук П.Т. Стратегия трансформирования агропромышленного комплекса в обеспечении продовольственной безопасности Украины // Кризис аграрной отрасли. Пути к ее возрождению и развитию. - К., 2000. - С. 3-12.
101. Степанов П.С. Возрождение агропромышленного комплекса Украины – в государственной поддержке // Кризис аграрной отрасли. Пути к ее возрождению и развитию. - К., 2000. - С. 81-87.
102. Гайдуцький А. Економічні механізми забезпечення інвестиційної конкурентоспроможності аграрного сектора економіки // Економіка України. - 2003. - №12. - С. 69-73.
103. Шебанін В. Проблеми технічного переоснащення сільського господарства в Україні // Економіка України. - 2002. - №12. - С. 68-72.
104. Поліщук Б. На грані технічного обвалу // Сільські вісті. - 2001. - 20 грудня.
105. Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу: Закон України від 7 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №24.
106. Урядовий кур’єр . - 2002. - 13 березня.
107. Урядовий кур’єр . - 2003. - 11 лютого.
108. Березовик В. Кредитні відносини банків з агропромисловим комплексом України // Економіка України. - 2003. - № 1. С. 18-23.
109. Апопій В.В., Гончарук Я.А. Місце і роль кооперації у формуванні аграрного ринку України / Збірник наукових праць учасників конференції. - К.: УКООПОСВІТА, 2001. - С. 255-266.
110. Статівка А. Державне регулювання продовольчого ринку України в сучасних умовах // Право України. - 2001. - №10. - С. 29-32.
111. За даними сайту Держкомстату України і статистичного довідника „УРСР в цифрах”. - К., 1990 // Товарищ. - 2003. - 13-19 березня.
112. Пасхавер Б. Продовольча доступність // Економіка України. - 2001. - № 7. - С. 69-76.
113. Бобловський О.Ю. Основні демографічні тенденції в сільській місцевості Черкаської області // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. -К., 2001. - Т. 2. -831 с.
114. Ващук К. Ми не маємо права забувати про людей, котрі нас го-дують // Сільський час. - 2001. - 14 листопада.
115. Грузін В., Грузін В. Запитань більше, ніж відповідей // Сільські вісті. - 2003. - 18 березня.
116. Цюпа Н. Злидні женуть за кордон // Сільські вісті. - 2003. - 4 квітня.
117. Основні показники роботи сільськогосподарських підприємств України. (1999-2000 рр.). - К., 2001. - 374 с.
118. Онисько С. Деякі питання розвитку агропромислового виробництва // Економіка України. - 2002. - №9. - С. 59-65.
119. Статистичний щорічник України за 2000 рік. - К., 2001. - 364 с.
120. Гайдуцький П. Соціальні набутки аграрної реформи // Праця і зарплата.-2001. - № 6. - С. 6-10.
121. Систематический сборник узаконений и распоряжений рабочего и крестьянского правительства. - М., 1919. - 423 с.
122. СУ РСФСР. - 1919. - № 9.
123. Історія колективізації сільського господарства Української РСР. - Т. 1. -(1917-1927 рр). - К., 1962. -411 с.
124. СУ РСФСР. - 1923. - № 71.
125. История колхозного права / Сборник законодательных материалов СССР и РСФСР (1917-1958 гг.). - М., 1959. - Т. 1. - 507 с.
126. СУ РСФСР. - 1927. - № 92.
127. СУ РСФСР. - 1932. - № 85.
128. СЗ СССР. - 1930. - № 24.
129. СП СССР. - 1939. - № 30.
130. Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам. - М., 1967. - Т.3. - 487 с.
131. СП СССР. - 1966. - № 7.
132. Решения партии и правительства по сельскому хозяйству (1965-1974). - М., 1975. - 538 с.
133. СП СССР. - 1969. - № 26.
134. О серьезных недостатках в развитии подсобных предприятий и промыслов в колхозах и совхозах: Постановление ЦК КПСС от 13.03.70 г. // Решения партии и правительства по сельскому хозяйству (1965-1974 г.г.). - М., 1975. - 538 с.
135. О мерах по упорядочению деятельности подсобных предприятий и промыслов в сельском хозяйстве: Постановление Совета Министров СССР от 11.05.73 г. // Решения партии и правительства по сельскому хозяйству (1965-1974 гг.). - М., 1975. - 538 с.
136. Примерное положение о п