ДРОВАЛЬ ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА Правовий режим земель водного фонду

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

На правах рукопису

ДРОВАЛЬ ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

УДК 349.6(477)

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ВОДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

12.00.06 земельне право; аграрне право;
екологічне право; природоресурсне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Гетьман Анатолій Павлович,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України, академік НАПрН України

Харків 2016 ЗМІСТ

ВСТУП ................. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ЗЕМЕЛЬ ВОДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ ... 10
1.1. Історико-правові аспекти становлення та розвитку правового регулювання використання і охорони земель водного фонду в Україні ..... 10
1.2. Визначення та склад земель водного фонду України ... 37
1.3. Правові основи управління у сфері використання і охорони земель водного фонду України................................................................................................. 59
Висновки до розділу 1 .. 71
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ ВОДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ ............................................................................... 73
2.1. Теоретико-правові основи використання земельних ділянок водного фонду України .............................................................................................................. 73
2.2. Правові засади користування земельними ділянками прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів і водоохоронних зон ...... 93
2.3. Оренда земельних ділянок водного фонду України ............................. 105
Висновки до розділу 2 .... 125
РОЗДІЛ 3. ПРАВОВА ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ ВОДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ .. 128
3.1. Деякі аспекти правового регулювання охорони земель водного фонду України ....................................................................................................................... 128
3.2. Особливості юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері використання та охорони земель водного фонду України .......................... 157
Висновки до розділу 3 .... 180
ВИСНОВКИ ............... 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ... 188
ДОДАТКИ ... 222

ВСТУП

Актуальність теми. Широкомасштабне перетворення природних екосистем на теренах нашої держави, а також надмірна господарська діяльність у межах водних об’єктів призвели до значного порушення співвідношення між стабілізуючими (ліса, болота) й деструктивними (забудовані землі, рілля) підсистемами на користь останніх, що спричинило суттєве погіршення якісних характеристик водних і земельних ресурсів, біохімічні процеси яких тісно пов’язані між собою і становлять єдиний екологічний комплекс. У результаті сьогодні в України постійним явищем є антропогенне евтрофування (цвітіння) поверхневих вод, розмив берегів, змив ґрунту в річки, поступове їх замулення тощо. Погіршенню екологічного стану річок сприяє й надмірна розораність прибережних захисних смуг до урізу води. З огляду на це сучасні земельно-водні проблеми набули загальнодержавного значення й стали одним із головних чинників національної безпеки України.
Серед найпоширеніших проблем у даній сфері сьогодні є: згубна дія водної та вітрової ерозії; підтоплення, заболочення, засолення, деградація, утворення ярів через негативну дію вод; підвищений рівень їх радіоактивного забруднення або засмічення; забудова земель водного фонду; відсутність встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; не розробленість в установленому порядку проектів відведення земельних ділянок за їх призначенням; брак дійового контролю за станом використання й охорони водних об’єктів.
Таким чином, проблема правового регулювання використання та охорони земель водного фонду в останні роки набула надзвичайної актуальності, що пояснюється як специфікою останніх, так і суперечностями, які існують між земельним і водним законодавством України. Вирішення цієї проблеми зумовило необхідність розробки й обґрунтування нових теоретичних і нормативних підходів до розуміння правового режиму земель водного фонду, підготовки пропозицій і рекомендацій з удосконалення правового регулювання суспільних відносин у сфері використання та охорони цієї категорії земель з урахуванням системи національного законодавства і правозастосовчої практики, специфіки правової системи України та її правової традиції, що й визначило вибір теми даної дисертаційної роботи.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертації стали наукові праці таких українських учених у галузі екологічного та земельного права, як В.І.Андрейцев, Г. В. Анісімова, Г. І. Балюк, А. Г. Бобкова, В. Л. Бредіхіна, А.П.Гетьман, В. І. Гордєєв, О. В. Донець, Т. В. Єрмолаєва, В. М. Єрмоленко, В.А. Зуєв, І. І. Каракаш, М. В. Краснова, В. В. Костицький, П. Ф. Кулинич, Н.Р.Малишева, А. М. Мірошниченко, В. В. Носік, В. В. Овдієнко, С.В.Розметаєв, А. К. Соколова, Є. П. Суєтнов, О. М. Ткаченко, М.К.Черкашина, В. С. Шахов, Ю. С. Шемшученко, В. В. Шеховцов, М.В.Шульга та ін. Крім того, у дисертації використовувались доробки таких зарубіжних представників науки екологічного й земельного права, як М.М.Бринчук, О. К. Голиченков, В. К. Григор’єв, І. О. Іконицька, О.С.Колбасов, О.М.Колотинська, М.І.Краснов, О. І. Крассов, В.В.Петров, Д.О. Сіваков, О. М. Турубінер та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі екологічного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого відповідно до цільових комплексних програм «Правове забезпечення реалізації політики держави на пріоритетних напрямах економічного розвитку та у сфері екологічної безпеки» (номер державної реєстрації 0111U000962) і «Проблеми вдосконалення правового регулювання користування природними ресурсами та комплексами в Україні» (номер державної реєстрації 0116U006161).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка комплексного теоретичного підходу до розуміння правового режиму земель водного фонду України в умовах проведення земельної реформи, формулювання власних наукових висновків, а також підготовка пропозицій і рекомендацій з удосконалення правового регулювання суспільних відносин у сфері використання та охорони земель водного фонду України.
Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дисертаційного дослідження, а саме:
проаналізувати історико-правові аспекти становлення та розвитку правового режиму використання і охорони земель водного фонду в Україні, охарактеризувати основні періоди його формування;
розкрити сутність та істотні ознаки земель водного фонду України, їх склад, сформулювати авторське визначення поняття «землі водного фонду»;
дослідити правові основи управління у сфері використання і охорони земель водного фонду;
визначити сутність та особливості правових форм використання земель водного фонду в сучасних умовах;
визначити особливості правової охорони земель водного фонду;
з’ясувати специфіку настання відповідальності за порушення законодавства щодо використання та охорони земель водного фонду;
охарактеризувати стан сучасної правової бази з питань використання та охорони земель водного фонду, виявити прогалини та запропонувати шляхи вдосконалення законодавства в цій сфері.
Об’єктом дослідження є система суспільних відносин, що склалися в процесі використання та охорони земель водного фонду.
Предмет дослідження правовий режим земель водного фонду України.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовувалися загальнофілософські, загальнонаукові та спеціальнонаукові методи дослідження, зокрема, діалектичний, аналізу та синтезу, індукції і дедукції, моделювання, формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, конкретно-історичний, формально-догматичний та прогностичний тощо. Методологічну основу дисертації становить діалектичний метод пізнання явищ і процесів, застосування якого дало змогу дослідити суспільні відносини щодо використання та охорони земель водного фонду в їх єдності та взаємозв’язку з іншими природними об’єктами і явищами, проаналізувати динаміку розвитку законодавства у цій сфері. Метод аналізу та синтезу використано при розробці заходів правової охорони земель водного фонду, їх складу, а також узгодженості законів і підзаконних нормативно-правових актів у цій сфері, їх ефективності та результативності. За допомогою прийомів індукції і дедукції зроблені логічні умовиводи щодо використання і охорони земель водного фонду від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнень і навпаки, від загальних суджень до часткових висновків. При підготовці конкретних пропозицій щодо модернізації чинного законодавства України застосовано метод моделювання. За допомогою формально-логічного методу дослідження проаналізовано норми чинного законодавства, які є правовою основою використання та охорони досліджуваної категорії земель, виявлено особливості застосування різних видів юридичної відповідальності, здійснено формулювання визначень і висновків відповідно до мети дослідження. Застосування системно-структурного методу дозволило дослідити систему органів виконавчої влади, які здійснюють управління у зазначеній сфері та їх повноваження, розкрити склад земель водного фонду і вивести їх класифікацію. Порівняльно-правовий метод використано для порівняльного аналізу правового режиму земель водного фонду України та інших держав, що дозволило виявити позитивний досвід правового регулювання в цій сфері. Для визначення етапів становлення та розвитку правового регулювання використання та охорони земель водного фонду в Україні використано конкретно-історичний метод пізнання. За допомогою формально-догматичного методу розкрито особливості норм права України та інших країн у сфері використання та охорони досліджуваної категорії земель. Застосування прогностичного методу дало можливість спрогнозувати наслідки запропонованих пропозицій з удосконалення чинного законодавства та внесення змін до Земельного і Водного кодексів України (далі відповідно ЗК і ВК України), Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП України) та Кримінального кодексу України (далі КК України).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що робота є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним науковим дослідженням теоретичних і практичних проблем правового режиму земель водного фонду України, спрямованим на вдосконалення чинного законодавства у даній сфері. Основний зміст одержаних результатів, які мають наукову новизну і виносяться на захист, конкретизується в таких положеннях:
уперше:
розроблено наукову періодизацію становлення й розвитку правового регулювання використання і охорони земель водного фонду в Україні та охарактеризовано основні періоди його формування, серед яких періоди: Стародавнього світу (час древніх слов’ян V ст. до н.е. IX ст. н.е.; доба Київської Русі IX ст. поч. XII ст.), Середньовіччя (друга половина ХІV ст. перша половина ХVІІ ст.), Нового часу (кін. ХVІІ ст. ХІХ ст.), Радянський період (поч. XX ст. кін. XX ст.) та незалежної України (новітній) (кін. ХХ до теперішнього часу);
запропоновано науково обґрунтоване юридичне визначення земель водного фонду, під якими слід розуміти водовкриті землі (покриті водою більшу частину року), болота, острови, а також землі, призначені для використання, обслуговування та охорони водних об’єктів і водогосподарських споруд (пристроїв), що надаються фізичним і юридичним особам на праві власності, оренди, постійного користування для використання їх за цільовим призначенням;
запропоновано наукову класифікацію земель водного фонду за різними юридичними критеріями походженням, розміщенням земельної ділянки по відношенню до водного об’єкта, метою використання та об’єктом розміщення;
удосконалено:
визначення поняття «прибережна захисна смуга» як частина території водоохоронної зони водного об’єкта, в тому числі внутрішніх морських вод і територіального моря, що встановлюється з метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності;
визначення складу земель водного фонду, до яких відносяться: землі, зайняті водними об’єктами, болотами та островами, не зайнятими лісами; прибережні захисні смуги вздовж водних об’єктів, крім земель, зайнятих лісами; землі, на яких знаходяться гідротехнічні й інші водогосподарські споруди та канали, а також виділені під смуги відведення для них; берегові смуги водних шляхів; штучно створені земельні ділянки біля водних об’єктів (під водними об’єктами);
набули подальшого розвитку:
положення теоретичної концепції «двогалузевого правового поля», яку запропоновано застосовувати і до земель водного фонду з огляду на земельно-водний характер їх правового регулювання;
підходи до класифікації наукових поглядів щодо включення до складу земель водного фонду водоохоронних зон, а саме: водоохоронні зони є одним із видів земель водного фонду, поряд із землями водних об’єктів і землями захисних смуг уздовж морів, річок та навколо водойм; водоохоронні зони не відносяться до земель водного фонду, оскільки вони відсутні в переліку (складі) земель водного фонду, передбаченому ч. 1 ст. 58 ЗК України; лише частина (в межах прибережних захисних смуг) водоохоронних зон входять до складу земель водного фонду.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в роботі пропозиції та висновки можуть бути використані: в науково-дослідній сфері для подальшої розробки еколого-правових проблем правового режиму земель водного фонду, визначення нових напрямків розвитку законодавства в цій сфері; у нормотворчій діяльності як основа модернізації чинного законодавства України у сфері використання та охорони земель водного фонду; у правозастосовній діяльності для вдосконалення (поліпшення) діяльності органів державної влади та здійснення державного контролю у сфері використання та охорони таких земель; у навчальному процесі при підготовці навчально-методичної літератури та викладанні навчальної дисципліни «Земельне право», а також під час викладання спецкурсів еколого-правового спрямування.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні висновки й практичні рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, обговорювалися та були схвалені на засіданнях кафедри екологічного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Результати, отримані у ході дослідження, оприлюднені на таких міжнародних і вітчизняних наукових і науково-практичних конференціях і круглих столах: «Динаміка наукових досліджень 2007» (27-28 липня 2007 р., м.Дніпропетровськ); «Наукова думка інформаційного століття 2008» (16-31 березня 2008 р., м. Прага, Чехія); «Проблеми вдосконалення земельного законодавства та правового забезпечення аграрного виробництва» (17-18 квітня 2008 р., м. Біла Церква); «Екологічне право в системі міждисциплінарних зв’язків: методологічні засади» (4 грудня 2015 р., м.Харків); «Приоритетные направления научных исследований» (15-16 червня 2016 р., м. Чернівці); «Актуальные достижения европейской науки 2016» (1522 червня 2016 р., м. Софія, Болгарія); «Проблеми реалізації та забезпечення ефективності правових реформ» (16 червня 2016 р., м. Київ); «Сучасний стан і перспективи розвитку держави і права» (17-18 червня 2016р., м. Львів); «Актуальные научные достижения 2016» (22-30 червня 2016р., м. Прага, Чехія); «Юридичні науки: проблеми та перспективи» (24-25 червня 2016 р., м. Запоріжжя).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи відображено в 16публікаціях, у тому числі в 6 статтях у фахових періодичних виданнях з юридичних наук, одна з яких у зарубіжному виданні, а також у 10 тезах доповідей на наукових і науково-практичних конференціях.
Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять 8 підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та трьох додатків. Загальний обсяг дисертації 226 сторінок, з яких основний текст становить 187 сторінок, список використаних джерел налічує 309 найменувань на 34 сторінках, 3 додатки на 5 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні теоретично узагальнено й запропоновано вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні особливостей, специфіки та змісту правового режиму земель водного фонду. Виходячи зі змісту викладених у дисертації теоретичних положень, результатів дослідження сучасних наукових напрацювань, а також аналізу національного законодавства України й зарубіжного досвіду в даній сфері, сформульовано низку висновків, які мають теоретичне і практичне значення.
1. У законодавчому регулюванні використання та охорони земель водного фонду в Україні виділено такі періоди: Стародавнього світу (час древніх слов’ян V ст. до н.е. IX ст. н.е.; доба Київської Русі IX ст. поч. XIIст.), Середньовіччя (друга половина ХІV ст. перша половина ХVІІ ст.), Нового часу (кін. ХVІІ ст. ХІХ ст.), Радянський (поч. XX ст. кін. XX ст.), незалежної України (новітній) (кін. ХХ до теперішнього часу).
2. На основі аналізу чинного законодавства України та доктринальних підходів до розуміння сутності досліджуваної категорії земель визначено, що землями водного фонду є водовкриті землі (покриті водою більшу частину року), болота, острови, а також землі, призначені для використання, обслуговування та охорони водних об’єктів і водогосподарських споруд (пристроїв), які надаються фізичним і юридичним особам на праві власності, оренди, постійного користування для використання їх за цільовим призначенням.
3. Сформульовано основне цільове призначення земель водного фонду, а саме: для використання, обслуговування та охорони водних об’єктів і водогосподарських споруд (пристроїв).
4. Землі водного фонду запропоновано класифікувати за такими юридичними критеріями: за походженням природні земельні ділянки водного фонду, штучно створені земельні ділянки в межах акваторії морських портів; за критерієм розміщення земельної ділянки по відношенню до водного об’єкта водовкриті землі, землі, що не вкриті водою, але є прилеглими до водного об’єкта та використовуються для його охорони чи в інших водогосподарських потребах; за метою використання землі, що використовуються як засіб охорони водного об’єкта (наприклад, прибережна захисна смуга), землі, що використовуються для захисту від забруднення, пошкодження і руйнування каналів зрошувальних і осушувальних систем, споруд тощо (наприклад, смуги відведення), землі, що є просторово-територіальним базисом для розміщення водних об’єктів або певних гідротехнічних споруд та інших об’єктів; за об’єктом розміщення землі, які розташовуються під водними об’єктами (водовкриті землі), землі, зайняті болотами і островами, гідротехнічними та гідрометричними спорудами, каналами на зрошувальних і осушувальних системах тощо.
5. Запропоновано віднести штучно створені земельні ділянки в межах акваторій морських портів (п. «ґ» ст. 58 ЗК України) до спеціальної категорії земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
6. Доведено, що з метою збереження і охорони земель водного фонду, договір оренди земель вказаної категорії та договір оренди водного об’єкта повинен містити чітко визначений перелік охоронних заходів (наприклад розчищення і укріплення берегів, проведення протиерозійних заходів, спорудження дренажу) та графік їх виконання. Ці заходи повинні входити в безпосередній обов’язок орендаря, невиконання яких буде підставою для дострокового розірвання договору.
7. З метою вдосконалення правового регулювання охорони земель водного фонду запропоновано доповнити гл. 12 ЗК України правовими нормами, які мають визначати види користування землями водного фонду, а саме регламентувати порядок загального та спеціального користування.
8. З метою вдосконалення правового регулювання охорони земель водного фонду запропоновано доповнити КУпАП відповідною нормою, яка визначає адміністративну відповідальність за порушення законодавства щодо земель даної категорії, а також ст. 211 ЗК України таким видом відповідальності як дисциплінарна, що відповідає загально-правовій концепції юридичної відповідальності. При цьому дисциплінарні проступки можуть бути як земельно-правового, так і водно-правового характеру, оскільки багато норм щодо використання та охорони земель водного фонду містяться у водному законодавстві.
9. Доведено, що через вбирну здатність ґрунту шкода землям водного фонду може завдаватись не лише безпосереднім впливом на них, а й через негативний вплив на води. У кримінальному праві існує така категорія як «ідеальна сукупність злочинів», коли однією й тією ж дією винна особа вчиняє два чи більше злочинів, передбачених різними статтями КК України. За цією аналогією можна стверджувати, що при скоєнні правопорушення щодо забруднення водного об’єкта одночасно може вчинятися правопорушення й відносно забруднення земель водного фонду, що є ідеальною сукупністю правопорушень (злочинів).
10. Запропоновано доповнити КК України правовою нормою щодо відповідальності за незаконне створення (нанесення) штучних берегів, що наносить значну шкоду як землям водного фонду зокрема, так і екомережі взагалі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аксененок Г. А. Земельные правоотношения в СССР / Г. А. Аксененок. М. : Госюриздат, 1958. 424 с.
2. Аксененок Г. А. Право государственной собственности на землю в СССР / Г. А. Аксененок ; под ред. Н. Д. Казанцева. М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1950. 307 с.
3. Андрейцев В. І. Земельне право і законодавство суверенної України: актуальні проблеми практичної теорії / В. І. Андрейцев ; Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, юрид. ф-т, Євраз. асоц. правн. шк. та правників, Центр правн. допомоги та дослідж. Київ : Знання, 2005. 445 с.
4. Андрейцев В. І. Конституційно-правові імперативи використання власності на землю / В. І. Андрейцев // Вісник Київ. Нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2004. № 58/59. С. 9699.
5. Бабань В. Роль прибережних захисних смуг в оптимізації штучних водойм басейну Південного Бугу Вінницької області [Електронний ресурс] / В.Бабань // Е-конференції. Режим доступу : http://econf.at.ua/ publ/konferencija_2015_03_19_20/sekcija_1_ekologija_i_prirodokoristuvannja/rol_priberezhnikh_zakhisnikh_smug_v_optimizaciji_shtuchnikh_vodojm_basejnu_pivdennogo_bugu_vinnickoji_oblasti/16-1-0-226.
6. Бавбекова Э. А. Совершенствование функции государственного земельного контроля в условиях земельной реформы / Э. А. Бавбекова // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. Одеса, 2003. Вип. 18. С. 654658.
7. Байсаров І. Л. Конституційні засади юридичної відповідальності за земельні правопорушення / І. Л. Байсаров // Проблеми законності : республік. міжвідом. наук. зб. Харків, 2008. Вип. 95. С. 120123.
8. Басай В. Д. Відшкодування шкоди, заподіяної екологічними правопорушеннями : дис. канд. юрид. наук : 12.00.06 / Віктор Давидович Басай ; Львів. держ. ун-т ім. Івана Франка, юрид. ф-т. Львів, 1996. 164 с.
9. Берзін П. Про законодавчі потуги вирішувати уявні проблеми в кримінальному праві / П. Берзін, А. Мірошиченко // Юридичний вісник України. 2012. № 24 (16-22 черв.). С. 6.
10. Борисов А. Б. Большой экономический словарь / А. Б. Борисов. М. : Книж. мир, 2003. 895 с.
11. Будзилович І. Перший Земельний кодекс України та проблеми сучасного земельного законодавства / І. Будзилович, А. Юрченко // Право України. 1998. № 2. С. 9398.
12. Бюлетень науково-практичного семінару на тему «Проблемні питання захисту прокурорами інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин» / Нац. акад. прокуратури України, Ген. прокуратура України, Голов. упр. представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні суд. рішень. Київ, 2011. 100 с.
13. Великий тлумачний словник сучасної української мови. 250000 / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. Київ ; Ірпінь : Перун, 2005. 1728 с.
14. Византийский земледельческий закон: текст, исследование, комментарий / [подгот. : Е. Э. Липшиц, И. П. Медведев, Е. К. Пиотровская] ; под ред. И. П. Медведева. Л. : Наука, 1984. 280 с.
15. Відомчі будівельні норми. Регулювання русел річок. Норми проектування [Електронний ресурс] : ВБН В.2.4-33-2.3.03-2000 : вид. офіц. / Держ. ком. України по вод. госп-ву. Київ, 2000 // ДНАОП законодавча база. Режим доступу : http://www.dnaop.com/html/40596/doc%D0%92%D0%91%D0%9 D_%D0%92.2.4-33-2.3-03-2000.
16. Вовк Ю. А. Советское природоресурсовое право и правовая охрана окружающей среды. Общая часть : учеб. пособие / Ю. А. Вовк. Харьков : Изд-во при Харьков. ун-те ИО «Вища школа», 1986. 160 с.
17. Водний кодекс України : від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР // Відом. Верхов. Ради України. 1995. № 24. Ст. 189.
18. Водний кодекс України. Науково-практичний коментар [Електронний ресурс] // Законодавство України. Кодекси та закони. Режим доступу : http://uazakon.ru/ukr/vku/89/default.htm.
19. Водний кодекс Української РСР : затв. і введено в дію Законом УРСР від 09.06.1972 р. № 771VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. 1972. Дод. до №24. Ст. 200.
20. Водный кодекс Республики Беларусь от 30.04.2014 г. № 149-З [Электронный ресурс] // Национальное водное законодательство стран ВЕКЦА. Ташкент, 2015. Ч. 1: Республика Беларусь, Украина. С. 566. Режим доступа : http://www.cawater-info.net/library/rus/legal_37.pdf.
21. Водный кодекс Республики Казахстан от 09.07.2003 г. № 481-ІІ (с изм. и допов. по состоянию на 08.04.2016 г.) [Электронный ресурс] // Юрист комплекс правовой информации (законодательство) Республики Казахстан. Режим доступа : http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1042116&doc_id2= 1042116#pos=7;72&pos2=410.
22. Водойми України: озера, лимани, водосховища. Болота і канали [Електронний ресурс] // Географіка географічний портал. Режим доступу : http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/fizichna_geografija_ukrajini/vodojmi_ukrajini_ozera_limani_vodoskhovishha_bolota_i_kanali/39-1-0-533.
23. Воду у Деснянському водозаборі можуть отруїти екологи [Електронний ресурс] // Українська правда Київ. Режим доступу : http://kiev.pravda.com.ua/news/56f2a14075c6d.
24. Галятин М. Ю. США: правовое регулирование использования земель / М. Ю. Галятин. М. : Наука, 1991. 243 с.
25. Гетьман А. П. Організаційно-правовий механізм охорони довкілля (екологічне управління) / А. П. Гетьман // Правова охорона довкілля: сучасний стан та перспективи розвитку : монографія / А. П. Гетьман, А. К. Соколова, В.Анісімова та ін. ; за ред. А. П. Гетьмана. Харків : Право, 2014. С. 56109.
26. Гетьман А. П. Проблеми юридичної термінології в екологічному законодавстві України / А. П. Гетьман // Українська державність: становлення, досвід, проблеми : зб. наук. ст. (за матеріалами XII Харків. політолог. читань). Харків, 2002. С. 111113.
27. Гетьман А. П. Регіональний екологічний контроль: теорія правового регулювання : монографія / А. П. Гетьман, Л. М. Здоровко ; Ін-т законодав. передбачень і прав. експертизи. Київ, 2004. 216 с.
28. Гетьман А. П. Термінологія екологічного законодавства: методологічні засади та перспективи уніфікації / А. П. Гетьман // Вісник Академії правових наук України. Харків, 2003. № 2/3. С. 580592.
29. Гідротехнічні споруди, водне господарство і технічне водопостачання Технічна експлуатація електричних станцій і мереж [Електронний ресурс] // Электрические сети. Режим доступу : http://leg.co.ua/knigi/pravila/tehnichna-ekspluataciya-elektrichnih-stanciy-i-merezh-4.html.
30. Голиченков А. К. Экологический контроль: теория, практика правового регулирования : автореф. дис. д-ра юрид. наук : 12.00.06 / А.К.Голиченков. М., 1992. 48 с.
31. Гордеев В. И. О землях водного фонда / В. И. Гордеев // Проблеми законності : республік. міжвідом. наук. зб. Харків, 2008. Вип. 95. С. 128131.
32. Гордеев В. И. Правовые вопросы использования и охраны малых рек в Украине : дис. канд. юрид. наук : 12.00.06 / Владимир Иванович Гордеев. Харьков, 1994. 173 с.
33. Гордеев В. И. Содержание права водопользования / В. И. Гордеев // Проблеми законності : республік. міжвідом. наук. зб. Харків, 2005. Вип. 71. С. 8695.
34. Горшенев В. М. Контроль как правовая форма деятельности / В.М.Горшенев, И. Б. Шахов. М. : Юрид. лит., 1987. 176 с.
35. Григорьев В. К. Вопросы теории земельного права / В. К. Григорьев. М. : Госюридздат, 1963. 210 с.
36. Гусев Р. К. Юридическая ответственность за земельные правонарушения / Р.К.Гусев // Земельное право : учебник / под ред. Г.Е.Быстрова. М., 2006. С. 435454.
37. Действующее законодательство по водному праву. Систематический сборник узаконений об орошении, обводнении, судоходстве, сплаве, пользовании водой для промышленных целей, рыболовстве, минеральных источниках и пр. с разъяснениями Гражданского Кассационного Департамента Правительствующего Сената / [сост. Д.Флексор]. Изд. третье, испр. и допол. СПб. : Изд. юрид. книж. магазина И. И. Зубкова под фирмой «Законоведение», 1912. 508 с.
38. Декрет о земле [Электронный ресурс] : принят II Всерос. Съездом Советов Рабочих, Солдат. и Крестьян. Депутатов 27 окт. 1917 г. // Библиотека нормативно-правовых актов Союза Советских Социалистических Республик. Режим доступа : http://www.libussr.ru/doc_ussr/ussr_4.htm.
39. Дембо Л. И. Основные проблемы советского водного законодательства / Л. И. Дембо. Л. : Изд-во Ленинград. гос. ун-та, 1948. 135 с.
40. Державна екологічна інспекція України [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://dei.gov.ua/menyu-3/meta-diyalnosti.html.
41. Державна інспекція сільського господарства України [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.disgu.gov.ua/.
42. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру [Електронний ресурс] : офіц. веб-сайт. Режим доступу : http://land.gov.ua/.
43. Державне агентство водних ресурсів України [Електронний ресурс] : офіц. сайт. Режим доступу : http://www.scwm.gov.ua.
44. Державні будівельні норми України. Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення [Електронний ресурс] : ДБН В.2.4-3:2010. Київ : Мінрегіонбуд України, 2010 // ProfiDom : нац. энцикл. строительства. Режим доступу : http://profidom.com.ua/v-2/v-2-4/1704-dbn-v-2-4-32010-gidrotehnichni-sporudi-osnovni-polozhenna.
45. Державні будівельні норми України. Меліоративні системи та споруди [Електронний ресурс] : ДБН В.2.4-1-99 : вид. офіц. Київ : Держбуд України, 2000 // Державні будівельні норми України. Режим доступу : http://dbn.at.ua/load/normativy/dbn/1-1-0-288.
46. Державні будівельні норми України. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень [Електронний ресурс] : ДБН 360-92. Київ : Держбуд України, 2002 // Державні будівельні норми України. Режим доступу : http://dbn.at.ua/load/normativy/dbn/dbn_360_92_ua/1-1-0-116.
47. Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПІН 2.2.4-171-10) : затв. наказом М-ва охорони здоров’я України 12.05.2010 р. № 400 // Офіційний вісник України. 2010. № 51. Ст. 1717.
48. Деякі питання оренди земель : постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 р. № 1724 // Офіційний вісник України. 2006. № 50. Ст. 3338.
49. Джавадов Хікмет Аловсат огли. Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства (на прикладі України, Азербайджану та Росії) : автореф. дис. канд. юрид. наук : 12.00.06 / Хікмет Аловсат огли Джавадов ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; наук. керівник Ю.С.Шемшученко. Київ, 2008. 18 с.