Коваленко Юлія Валентинівна Правове регулювання екологіч­ної безпеки теплових електростанцій (ТЕС) в Україні

Краткое описание

Коваленко Юлія Валентинівна, головний юрискон­сульт ПП «Полісся»: «Правове регулювання екологіч­ної безпеки теплових електростанцій (ТЕС) в Україні» (12.00.06 - земельне право; аграрне право екологічне право; природоресурсне право). Спецрада Д 26.001.52 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені
Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені
Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КОВАЛЕНКО ЮЛІЯ ВАЛЕНТИНІВНА
УДК 349.6:621.311.22(477)
ДИСЕРТАЦІЯ
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕПЛОВИХ
ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ В УКРАЇНІ
12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і
текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________________
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник Краснова Марія Василівна, доктор юридичних наук, професор
Київ – 2017

ЗМІСТ
Вступ...............................................................................................................13
12
Розділ 1. Теоретико-правові засади забезпечення екологічної безпеки
теплових електростанцій в Україні..............................................................23
1.1. Науково-теоретичні підходи до поняття правового регулювання
екологічної безпеки теплових електростанцій в Україні......................................23
1.2. Поняття та юридичні ознаки екологічної безпеки в галузі
електроенергетики.....................................................................................................34
1.3. Екологічний ризик та його значення для правового регулювання
екологічної безпеки теплових електростанцій ..................................................... 54
1.4. Нормативно-правове регулювання екологічної безпеки теплових
електростанцій в Україні ...................................................................................... 67
Висновки до розділу 1................................................................................ 107
Розділ 2. Механізм правового регулювання забезпечення екологічної
безпеки теплових електростанцій в Україні ........................................................111
2.1. Організаційно-правове забезпечення екологічної безпеки
теплових електростанцій в Україні..............................................................112
2.2. Виробниче управління як засіб правового забезпечення екологічної
безпеки теплових електростанцій в Україні ....................................................... 136
2.3. Функціонально-правове забезпечення екологічної безпеки теплових
електростанцій в Україні ..................................................................................... 156
2.4. Юридична відповідальність як засіб правового забезпечення
екологічної безпеки в сфері теплоенергетики .................................................... 193
Висновки до розділу 2................................................................................ 209
Висновки ........................................................................................................213
Список використаних джерел.................................................................... 216
Додатки...........................................................................................................261
13
ВСТУП
Обґрунтування вибору теми дослідження. В умовах сучасного розвитку
суспільства стає очевидним, що діяльність, пов’язана з виробництвом енергії
тепловими електростанціями (далі – ТЕС) посідає одне з провідних місць за
інтенсивністю негативного впливу на навколишнє природне середовище та на життя
і здоров’я людей у такому середовищі. Господарська діяльність з виробництва
електричної та теплової енергії здійснює значне техногенне навантаження на
довкілля, що зумовлено комплексним забрудненням природних ресурсів
(атмосферного повітря, земель, вод тощо) та недосконалістю механізму правового
регулювання забезпечення екологічної безпеки теплових електростанцій в Україні.
Так, відповідно до Закону України «Про основні засади (стратегію) державної
екологічної політики України на період до 2020 року» першопричини екологічних
проблем породжені зношеністю основних фондів промислової інфраструктури,
відсутністю чіткого розмежування природоохоронних та господарських функцій,
недотриманням природоохоронного законодавства та ін. Тому до основних
забруднювачів навколишнього природного середовища віднесено саме підприємства
теплоенергетики, від господарської діяльності яких в атмосферне повітря надходять
близько 40 % загального обсягу викидів забруднюючих речовин (оксиди азоту,
вуглецю, діоксид та інші сполуки сірки, пил). При цьому, як визначено у вказаному
Законі, такий стан зумовлений недотриманням тепловими електростанціями режиму
експлуатації пилогазоочисного обладнання, нездійсненням заходів із зниження
обсягу викидів забруднюючих речовин до встановлених нормативів, низькі темпи
впровадження новітніх технологій та ін..
Теплова електроенергетика визнана законодавством основою об’єднаної
енергосистеми України та запорукою національної безпеки держави, невід’ємною
складовою реалізації суспільних і державних інтересів, водночас це потребує
створення правового підґрунтя для забезпечення екологічної безпеки теплових
електростанцій. З огляду на екологічні ризики, які супроводжують цей вид
14
господарської діяльності, актуальними стають питання дослідження законодавчих,
організаційних, функціональних, економічних та інших засад правового
забезпечення екологічної безпеки теплових електростанцій в Україні. Актуальність
цього дослідження полягає також у відсутності у вітчизняній еколого-правовій
доктрині комплексних досліджень з питань правового регулювання екологічної
безпеки теплових електростанцій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконане відповідно до державної бюджетної науково-дослідної роботи
за темою «Доктрина права в правовій системі України: теоретичний і практичний
аспекти», яке проводиться на юридичному факультеті Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (номер теми 11 БФ042-01, номер державної
реєстрації 01016U006631).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
поглиблення теоретико-правових знань науки екологічного права у сфері правового
регулювання екологічної безпеки в цілому та теплових електростанцій в Україні,
зокрема, формулювання юридичних ознак екологічної безпеки в галузі
теплоенергетики, узагальнення науково-теоретичних підходів до правового
регулювання екологічної безпеки в зазначеній сфері, аналіз чинного міжнародного,
європейського та національного нормативно-правового регулювання екологічної
безпеки теплових електростанцій, визначення основних правових засобів механізму
правового регулювання забезпечення екологічної безпеки теплових електростанцій в
Україні, формулювання на основі дослідження пропозицій щодо удосконалення
нормативно-правового регулювання суспільних відносин у сфері діяльності
теплових електростанцій.
Досягнення поставленої мети зумовило виокремлення основних завдань
дисертаційного дослідження:
дослідити загальнотеоретичну та спеціально-юридичну літературу, присвячену
поняттю правового регулювання екологічної безпеки теплових електростанцій;
розкрити характерні юридичні ознаки поняття «екологічна безпека в галузі
15
діяльності теплових електростанцій » та запропонувати авторське визначення цього
поняття;
проаналізувати систему екологічних ризиків у сфері правового регулювання
екологічної безпеки теплових електростанцій;
дослідити й охарактеризувати основні складові механізму правового
регулювання екологічної безпеки теплових електростанцій в Україні шляхом аналізу
організаційно-правових, функціонально-правових засобів, а також засобів
юридичної відповідальності у цій сфері;
вивчити міжнародний, європейський досвід правового регулювання
екологічної безпеки у сфері теплової енергетики з метою формулювання пропозицій
про можливі напрями адаптації національного законодавства в цій сфері;
запропонувати шляхи вдосконалення чинного законодавства України з питань
правового регулювання екологічної безпеки теплових електростанцій.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в сфері
регулювання екологічної безпеки теплових електростанцій в Україні.
Предметом дослідження виступають національні, міжнародні та європейські
нормативно-правові акти, інші нормативні документи, що містять норми, спрямовані
на правове регулювання екологічної безпеки теплових електростанцій, положення
еколого-правової доктрини у сфері забезпечення екологічної безпеки, наукові
напрацювання загальної теорії держави і права, екологічної й інших галузей права,
практика їхнього застосування, а також спеціальна література інших наук з таких
питань.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети дослідження
використані загальнонаукові та спеціально-наукові методи наукового пізнання. Так,
історичний метод пізнання правових явищ застосовано при дослідженні науковотеоретичних підходів до правового регулювання екологічної безпеки в галузі
діяльності теплових електростанцій. Формально-логічний метод сприяв аналізу та
поглибленню понятійно-термінологічного апарату у сфері правового регулювання
екологічної безпеки теплових електростанцій. Діалектичний метод використано з
16
метою пізнання загальних закономірностей розвитку й нормативно-правового
регулювання екологічної безпеки у сфері виробництва електричної та теплової
енергії. За допомогою структурно-функціонального методу розглянуто особливості
правовідносин у сфері правового регулювання екологічної безпеки теплових
електростанцій, а також досліджено інституційну систему еколого-управлінської
діяльності у сфері теплоенергетики. Порівняльно-правовий метод використано для
аналізу положень національного, міжнародного та європейського законодавства,
законодавства інших країн, яке регулює правове забезпечення екологічної безпеки
теплових електростанцій. Системний аналіз застосовано для узгодження пропозицій
щодо змін та доповнень до чинного законодавства України у сфері теплоенергетики.
Комплексний метод сприяв формуванню наукових визначень та положень
дисертаційного дослідження, що виносяться на захист.
Науково-теоретичну базу дослідження склали праці вчених-правознавців: В. І.
Андрейцева, Г. І. Балюк, І. А. Безклубого, А. Г. Бобкової, С. О. Боголюбова, Л. О.
Бондаря, М. М. Бринчука, С. І. Бугери, М. І. Васильєвої, С.Я. Вавженчука, Ю. Л.
Власенко, А. П. Гетьмана, П. О. Гвоздика, О. В. Головкіна, А. С. Євстігнєєва, Б. В.
Єрофеєва, В. А. Зуєва, Р. С. Кіріна, І. І. Каракаша, Н. Р. Кобецької, Т. О. Коваленко, Т.
Г. Ковальчук, О. С. Колбасова, В. В. Костицького, М. В. Краснової, Ю. А. Краснової,
О. Я. Лазора, Н. А. Макаренко, Н. Р. Малишевої, М. М. Мікієвича, А. М.
Мірошниченка, В. Л. Мунтяна, В. В. Носіка, Н. Б. Пацурії, В. В. Петрова, Е. В.
Позняк, В. В. Радзивілюк, І. Л. Радика, А. К. Соколової, О.В. Сушик, М. О. Фролова,
Ю. С. Шемшученка, О. А. Шомпол, Т. П. Шохи, М.В. Шульги та інших.
При дослідженні діяльності теплових електростанцій та механізму правового
регулювання екологічної безпеки у сфері теплоенергетики використано роботи
представників природничих, економічних, технічних, гуманітарних та інших наук: Т.
А. Акімової, І. І. Андріанової, Н. С. Андрусяк, В. А. Арсірія, Є. Т. Базеєва, В. В.
Батояна, Г. О. Білявського, Г. Б. Варламова, С. В. Дубовського, В. В. Жданова, Л. А.
Ільїна, Л. Ф. Кожушка, Б. А. Костюковського, В. А. Маляренка, Р. Г. Маміна, О. В.
Моісеєнкова, В. М. Потапова, Ю. М. Саталкіна, А. М. Третяка, Т. С. Хачатурова, В.
17
Я. Шевчука, Е. С. Яновської, Б. В. Ященка та інших.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є одним з перших
комплексних досліджень загальних рис та особливостей правового регулювання
екологічної безпеки теплових електростанцій в Україні, що здійснено на основі
доктринальних положень, а також положень чинного законодавства України,
міжнародних та європейських нормативно-правових актів у цій сфері. Наукова
новизна дисертації визначається наступними науково-теоретичними положеннями,
висновками і пропозиціями.
Уперше:
сформульовано авторське науково-правове поняття екологічної безпеки теплових
електростанцій як стану захищеності довкілля та його об’єктів від ризику заподіяння
шкоди від діяльності теплових електростанцій в умовах внутрішніх і зовнішніх
загроз, впливу шкідливих факторів, зумовлених процесом і наслідками
господарської діяльності у сфері виробництва електричної та теплової енергії на
навколишнє природне середовище, життя і здоров’я людини шляхом застосування
правових засобів, а також впровадженням умов та додержанням правових вимог до
такого виду діяльності, що забезпечують гарантоване державою право громадян на
безпечне для здоров’я та життя довкілля;
висловлено узагальнену наукову позицію, згідно з якою еколого-правовий характер
діяльності теплових електростанцій включає в себе таке його розуміння: теплова
електростанція – це промисловий об’єкт, підприємство, яке є одним з об’єктів
виробництва електричної та теплової енергії, водночас, яке своєю діяльністю
справляє негативний антропогенний вплив на навколишнє природне середовище,
зокрема, під час планування, проектування, розміщення, будівництва, введення в
дію нових і реконструкції діючих теплових електростанцій, удосконалення
існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткувань, а також в
процесі виробництва та постачання електричної та теплової енергії, при розміщенні його
відходів та яке є суб’єктом юридичної відповідальності за правопорушення у сфері
теплоенергетики та вимог екологічної безпеки;
визначено систему основних правових засобів забезпечення екологічної безпеки, які
є обов’язковими для врахування в процесі виробництва та постачання електричної
та теплової енергії: моніторинг у сфері теплоенергетики та охорони довкілля; видача
дозволу (ліцензії) на виробництво, транспортування, постачання електричної та
18
теплової енергії; здійснення первинного обліку у галузі охорони довкілля при
реалізації цього виду господарювання; видача дозволу на виконання робіт
підвищеної небезпеки в означеній галузі; встановлення охоронних зон навколо таких
об’єктів для забезпечення екологічної безпеки населення, яке мешкає в районі їх
розташування; здійснення викидів небезпечних речовин в атмосферне повітря на
підставі встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих
речовин; обов’язкове страхування цивільної відповідальності за шкоду, яку може
заподіяти теплових електростанцій як об’єкт підвищеної небезпеки; додержання
вимог екологічного законодавства та встановлення юридичної відповідальності за
шкоду, завдану навколишньому природному середовищу таким об’єктом;
здійснено наукову класифікацію заходів екологічної безпеки екологічного
менеджменту у сфері теплової енергетики за трьома напрямками: 1) екологоадміністративний; 2) еколого-економічний; 3) еколого-правовий, зміст яких
розкривається в дисертації.
Удосконалено:
положення про екологічний ризик у сфері виробництва електричної та теплової
енергії як ймовірність виникнення негативних змін у навколишньому природному
середовищі, включаючи віддалені наслідки, в результаті небезпечного впливу на
нього теплових електростанцій, що спричиняє дисбаланс існуючого стану довкілля
та негативно впливає на життя і здоров’я людини з врахуванням загрози екологічної
небезпеки та факторів, що впливають на ймовірність завдання шкоди
навколишньому природному середовищу і розміру потенційних збитків.
Запропоновано такі ризики класифікувати: залежно від стадії господарського
процесу та виду діяльності теплових електростанцій; залежно від можливих
наслідків негативного впливу господарської діяльності теплових електростанцій;
залежно від стану теплових електростанцій на момент здійснення окремих стадій
господарського процесу; залежно від підстав виникнення ризиків; залежно від типу
впливу теплових електростанцій;
визначення управлінської діяльності як складової механізму організаційно-
19
правового забезпечення екологічної безпеки теплових електростанцій, яка
розглядається комплексно на засадах інституційності, що реалізується за допомогою
державного, самоврядного, громадського та виробничого управління, а також
територіальності, що ураховує адміністративно-територіальний устрій держави та
безпосередньо місця локалізації теплових електростанцій на національному,
регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях;
положення про доцільність формування виробничого управління – екологічного
менеджменту - у сфері теплової енергетики, що полягає в цілеспрямованому
впливові самих суб’єктів господарювання – теплових електростанцій – на правове
регулювання внутрішньо- та зовнішньо-виробничих відносин та яке проявляється в
плануванні, визначенні, запровадженні й реалізації природоохоронних заходів,
пов’язаних із забезпеченням екологічної безпеки в процесі виробництва електричної
та теплової енергії.
Набули подальшого розвитку:
доктринальні підходи, присвячені дослідженню правового регулювання екологічної
безпеки в діяльності теплових електростанцій, які класифіковано за предметом
наукового пізнання на наступні групи: 1) дослідження правового механізму
забезпечення екологічної безпеки у сфері діяльності теплових електростанцій; 2)
дослідження проблем правової охорони навколишнього природного середовища та
його компонентів у сфері виробництва електричної та теплової енергії; 3)
дослідження у сфері правового регулювання організаційно-функціональних
складових діяльності теплових електростанцій
наукові підходи до класифікації норм, що входять до механізму правового
регулювання екологічної безпеки теплових електростанцій: 1) ті, які визначають
державну політику у галузі забезпечення екологічної безпеки у сфері
функціонування теплових електростанцій та які встановлюють систему органів і їх
повноваження щодо реалізації цієї політики; 2) ті, які визначають правовий статус та
повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у
вирішенні питань забезпечення екологічної безпеки теплових електростанцій; 3) ті,
20
які встановлюють вимоги екологічної безпеки у сфері енергетики взагалі, та у сфері
функціонування теплових електростанцій зокрема; 4) ті, які встановлюють
зобов’язання суб’єктів господарювання з функціонування теплових електростанцій
дотримуватись вимог раціонального використання природних ресурсів, охорони
довкілля та забезпечення екологічної безпеки; 5) ті, які встановлюють заходи
еколого-економічного характеру до суб’єктів господарювання з функціонування
теплових електростанцій; 6) ті, які встановлюють заходи юридичної
відповідальності суб’єктів господарювання в окресленій галузі за порушення вимог
екологічної безпеки; 7) ті, які встановлюють вимоги міжнародного та європейського
законодавства у сфері виробництва електричної та теплової енергії;
Сформульовано пропозиції із удосконалення чинного законодавства України в
досліджуваній сфері:1) внесення змін до Закону України «Про теплопостачання»
шляхом запровадження вимог із: забезпечення екологічної безпеки довкілля у сфері
поводження з об’єктами теплоенергетики; енергетичної паспортизації підприємств у
сфері теплоенергетики; видачі та реєстрації енергетичних паспортів підприємств у
сфері теплоенергетики національною комісією, яка здійснює державне регулювання
у сфері енергетики; 2) розмежування повноважень місцевих державних
адміністрацій та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб’єктами
електроенергетики шляхом внесення змін до ст. 10 Закону України «Про
електроенергетику»; 3) розроблення і затвердження Дорожньої карти розвитку
альтернативних джерел енергії в Україні на період до 2030 року та Дорожньої карти
розвитку геотермальної енергетики в Україні на період до 2030 року; 4) доповнення
Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва і постачання
електричної та теплової енергії, затверджених постановами Національної комісії, що
здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10 серпня 2012 р.
№ 276, № 278, новим Розділом VI, в якому передбачити екологічні вимоги до
провадження вказаних видів господарської діяльності; інше.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає в можливості
використання їх в подальших наукових дослідженнях особливостей правового
21
регулювання екологічної безпеки при здійсненні виробництва електричної та
теплової енергії, при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних
матеріалів та при викладанні навчальних дисциплін «Екологічне право України»,
«Актуальні проблеми екологічного права», «Право екологічної безпеки»,
«Міжнародне екологічне право», «Екологічне право Європейського Союзу»,
спецкурсів еколого-правового спрямування.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості
використання їх для вдосконалення чинного екологічного та інших галузей
законодавства України в процесі здійснення діяльності у сфері теплової енергетики,
а також для практики застосування такого законодавства.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною
науковою роботою. Сформульовані теоретичні положення, висновки та пропозиції
одержані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки
та пропозиції, що містяться в дисертації, обговорювались і були схвалені на
засіданні кафедри екологічного права юридичного факультету Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. Основні положення
дисертаційного дослідження були апробовані у виступах з науковими
повідомленнями та доповідями на: Міжнародній науково-практичній конференції
«Сучасні наукові дослідження представників юридичної науки – прогрес
законодавства України майбутнього» (м. Дніпропетровськ, 15-16-січня 2016р.);
Міжнародній науково-практичній конференції «Сутність та значення впливу
законодавства на розвиток суспільних відносин» (м. Одеса, 11-12 березня 2016 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання державотворення
в Україні» (м. Київ, 20 травня 2016 р.); Міжнародній науково-практичній
конференції «Особливості розвитку публічного та приватного права в Україні» (м.
Харків, 15-16 липня 2016 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції
«Актуальні проблеми цивільного та господарського права» (м. Кривий Ріг, 7 жовтня
2016 р.).
22
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли
відображення в 10 опублікованих автором працях за темою дисертації, з яких 4
статті у фахових виданнях України згідно з вимогами ВАК України, 1 стаття в
іноземному науковому періодичному виданні та в тезах 5 доповідей на наукових
конференціях.
Структура і обсяг дисертації зумовлені метою та завданнями дослідження.
Робота складається з анотації, поданої українською та англійською мовами, вступу,
двох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел
та додатку. Загальний обсяг роботи становить 262 сторінки, з яких список
використаних джерел – 44 сторінки (358 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження, що спрямовувалось на визначення поняття та
особливостей правового регулювання екологічної безпеки теплових електростанцій
(ТЕС) в Україні, дало змогу сформулювати ряд висновків і пропозицій. Основними з
них є такі:
1. Внаслідок проведеного аналізу загальнотеоретичної та спеціальноюридичної літератури, присвяченої дослідженню поняття правового регулювання
екологічної безпеки ТЕС, встановлено, що на сьогодні наукові дослідження в Україні
перебувають на стадії становлення й розвитку. У зв’язку з цим, здійснено
класифікацію доктринальних підходів, присвячених розумінню правового
регулювання діяльності теплових електростанцій, зокрема, за предметом наукового
пізнання, а також виокремлено ряд перспективних напрямів для наукових
досліджень у цій сфері, до яких віднесено механізм правового регулювання відносин
екологічної безпеки у сфері генерації, передачі, розподілу і споживання електричної
та теплової енергії; правове регулювання відносин екологічної безпеки об’єктів ТЕС
як складової підвищення енергоефективності та енергозбереження; правове
регулювання відносин у сфері енергетичної екології та ін.
2. Визначено зміст та юридичні ознаки поняття «екологічна безпека в галузі
діяльності теплових електростанцій», що становлять цілісну систему правових
засобів, умов та вимог, що забезпечують гарантоване державою право громадян на
безпечне для здоров’я та життя довкілля у сфері теплопостачання. Враховуючи
зазначене, у дисертаційній роботі виокремлено ряд вимог забезпечення екологічної
безпеки, що повинні бути враховані в процесі виробництва електричної та теплової
енергії.
3. На підставі аналізу сучасного рівня правового забезпечення екологічної
безпеки в сфері теплоенергетики, з’ясовано, що, будучи специфічним об’єктом
екологічних правовідносин, підприємства ТЕС належать до об’єктів підвищеної
екологічної небезпеки, що зумовлено системою екологічних ризиків у цій сфері.
213
Відтак, екологічні ризики у сфері виробництва електричної та теплової енергії
класифіковано за такими критеріями, як: стадії господарського процесу та вид
діяльності теплових електростанцій; можливі наслідки негативного впливу
господарської діяльності теплових електростанцій; стан підприємства ТЕС на
момент здійснення окремих стадій господарського процесу; підстави виникнення
ризиків; тип (характер) впливу ТЕС.
4. У результаті дослідження основних складових механізму правового
регулювання екологічної безпеки ТЕС в Україні, охарактеризовано засоби правового
забезпечення екологічної безпеки в сфері теплоенергетики, серед яких, зокрема,
засоби організаційно- та функціонально-правового забезпечення, виробничого
управління та юридичної відповідальності. Також удосконалено положення екологоправової доктрини про зміст, особливості правового регулювання і реалізації
кожного із наведених засобів та запропоновано зміни до чинного законодавства
України у цій сфері.
5. Проаналізовано міжнародне та європейське законодавство у сфері
діяльності теплових електростанцій, положення якого містять норми загального і
спеціального характеру по відношенню до правового забезпечення екологічної
безпеки ТЕС. Встановлено, що законодавчому регулюванню екологічної безпеки
ТЕС в Україні притаманний комплексний, системний та міжгалузевий характер,
обумовлений необхідністю екологізації господарської діяльності у сфері
виробництва електричної та теплової енергії шляхом внесення відповідних змін до
національного законодавства, а також удосконалення правових засобів
організаційного, функціонального, економіко-правового, превентивного,
компенсаційного та карального характеру як складових механізму правового
забезпечення екологічної безпеки ТЕС.
6. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства
України з питань правового регулювання екологічної безпеки ТЕС, які стосуються,
зокрема, забезпечення екологічної безпеки довкілля у сфері поводження з об’єктами
теплопостачання; енергетичної паспортизації підприємств ТЕС; інституційної та
214
функціональної складових механізму правового регулювання екологічної безпеки
ТЕС; розроблення і затвердження загальнодержавних стратегічних програмних
документів (дорожніх карт) з розвитку альтернативних джерел енергії та
геотермальної енергетики; екологічних вимог до Ліцензійних умов провадження
господарської діяльності з виробництва і постачання електричної та теплової енергії,
затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері комунальних послуг від 10 серпня 2012 р. № 276, № 278;
юридичної відповідальності за шкоду, завдану довкіллю суб’єктами господарювання
у сфері теплоенергетики