Гурова Анна Михайлівна Правова охорона навколоземного космічного простору від засмічення

Краткое описание

Гурова Анна Михайлівна, аспірант відділу правових проблем аграрного, земельного, екологічного та косміч­ного права Інституту держави і права імені В. М. Корець­кого НАН України: «Правова охорона навколоземного космічного простору від засмічення» (12.00.06 - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право). Спецрада Д 26.236.02 в Інституті держави і права імені В. М. Корецького

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису

ГУРОВА АННА МИХАЙЛІВНА
УДК: 349.6
ДИСЕРТАЦІЯ
ПРАВОВА ОХОРОНА НАВКОЛОЗЕМНОГО КОСМІЧНОГО ПРОСТОРУ
ВІД ЗАСМІЧЕННЯ

12.00.06 «Земельне право; аграрне право;
екологічне право і природоресурсне право»
(081 - Право)

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії)

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело _________________ А. М. Гурова

Науковий керівник: Малишева Наталія Рафаелівна,
доктор юридичних наук, професор,
академік НАПрН України

Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП 19
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ НАВКОЛОЗЕМНОГО КОСМІЧНОГО ПРОСТОРУ ВІД ЗАСМІЧЕННЯ 29
1.1. Правова охорона навколоземного космічного простору як складова екологічного права 29
1.2 Засмічення навколоземного космічного простору: поняття та їх співвідношення 46
1. 3. Принципи правової охорони навколоземного космічного простору від засмічення 65
Висновки до розділу 1: 92
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛОЗЕМНОГО КОСМІЧНОГО ПРОСТОРУ ВІД ЗАСМІЧЕННЯ 95
2.1. Джерела правової охорони навколоземного космічного простору від засмічення 95
2.2 Правове забезпечення запобігання утворенню космічного сміття 124
2. 3 Правове та організаційне забезпечення активного видалення космічного сміття 145
Висновки до розділу 2: 187
ВИСНОВКИ 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 199
ДОДАТКИ 240

ВСТУП
Актуальність теми. Інтенсифікація космічної діяльності, в тому числі за рахунок її комерціалізації, обумовлює засмічення навколоземного космічного простору (далі - НКП), яке загрожує не лише космічному простору, а й біологічному виживанню людства. Сотні тисяч великих (від 10 см) та мільйони маленьких (до 10 мм) частин космічного устаткування, безупинно розмножуючись, впливають на тепло- і світлообмін планети. Вказані та інші загрози засмічення НКП спонукають до пошуку механізмів забезпечення його довгострокової сталості, ключове значення серед яких мають засоби екологічного права.
Міжнародні договори з космосу укладалися в часи, коли засмічення НКП не бралося до уваги, тож їх норми до цієї проблеми можна застосовувати лише засобами розширеного тлумачення; хоча щодо цього єдності ні в науковій спільноті, ні серед держав, які мають ними керуватися, немає. Ухвалені міжнародними організаціями з космосу рекомендації та інші міжнародно-правові ініціативи не мають належної юридичної сили для обов’язкового застосування. Відсутність науково обґрунтованої й загальновизнаної концепції єдності та взаємозалежності НКП та навколишнього природного середовища (далі - НПС) призвела до того, що космічне та екологічне законодавства космічних країн розвиваються паралельно, залишаючи поза увагою питання правової охорони НКП віл засмічення. Для України ця ситуація ускладнюється втратою в процесі дерегуляції традиційних для законодавства космічних країн еколого-правових інструментів охорони НКП від засмічення. Вказане свідчить про гостру необхідність проведення комплексного дослідження правової охорони НКП від засмічення засобами екологічного права.
Багатогранність предмету наукового пошуку обумовило ознайомлення з широким спектром наукових знань. Теоретичну основу для виявлення еколого-правової природи у відносинах з охорони НКП від засмічення та формулювання висновків щодо найбільш екологічно ефективних моделей їх організації становлять праці вітчизняних та зарубіжних науковців-правознавців, а саме: В. І. Андрейцева, І. П. Андрушка, Н. В. Барбашової, О. В. Бєглого, Н. О. Бурик, Д. Версчур, Дж. Вест, Л. Віікарі, А. П. Гетьмана, А. А. Десятова, Р. Джаху, Є. І. Жук, Г. П. Жукова, О. І. Зозуляка, І. І. Каракаша, Р. С. Кіріна, Н. В. Кічігіна, Н. Р. Кобецької, О. С. Колбасова, В. М. Комарницького, Л. Коморної, В. В. Костицького, Н. Д. Красіліч, К. Крістол, Н. Р. Малишевої, О. Ю. Меліхової, П. Мередіт, С. А. Мохаммад, С. О. Негоди, В. І. Олещенка, М. О. Орлова, К. В. Пейчева, В. Піцикевич, І. Л. Радика, В. В. Семеняки, А. М. Солнцева, О. С. Стельмах, М. Тейлор, В. Е. Теліпка, Д. Фінкельмана, Г. Хандля, С. Хоуб, Дж. Хюберт, С. В. Шарапової, Ю. С. Шемшученка, Л. М. Шестакова, А. І. Шпомер, О. М. Шуміла та інших.
Загальнотеоретична юридична доктрина, зокрема праці Л. І. Заморської, В. К. Матвійчукf, О. В. Петришина, В. І. Риндюка, Г. Харта, сприяли в пізнанні закономірностей розвитку предмета дослідження. Осмисленню специфіки суспільних відносин охорони НКП від засмічення допомагало використання надбань неюридичних наук, особливо технічних та екологічних, до яких належать праці таких науковців як: В. М. Агапов, А. П. Алпатов, М. Ансдел, Б. А. Атаманенко, Ю. Д. Бойчук, Д. Бьорд, Б. Веден, С. С. Веніамінов, М. Емануелі, Д. Кесслер, Х. Клінкрад, Г. Л. Леськів, Дж. Ліу, І. Є. Молотов, А. К. Муртазов, Дж. Прімак, М. Рейс, Л. В. Рихлова, В, І. Романов, Дж. Форшоу, В. Ф. Фролов, А. М. Червонов, Б. Шамот, В. Ю. Шевцов. Крім того, дослідження принципів здійснювалось з використанням праць військово-історичної науки, зокрема А. Малова, а висновки щодо економіко-правових механізмів охорони НКП від засмічення базуються на працях А. Віша, Г. Дейлі та Ф. Сандка.
Дисертація ґрунтується на нормативній джерельній базі, а саме: міжнародних договорах з екологічних та космічних питань, актах «м'якого права», які стосуються предмету дослідження та розроблені під егідою Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях (далі - Комітет з космосу), Міжагентського координаційного комітету з космічного сміття, Міжнародного союзу електрозв'язку, Міжнародної організації зі стандартизації та в межах інших міжнародних ініціатив (керівні принципи, кодекси, рекомендації та інше), національному космічному та екологічному законодавстві космічних держав з особливим акцентом на екологічному законодавстві України. У роботі також використано стенографічні звіти та доповіді Комітету з космосу та статистичні дані Міжнародної організації зі стандартизації.
Зв`язок роботи з науковими завданнями, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планової теми науково-дослідної роботи відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Правова охорона навколоземного космічного простору від засмічення» (номер державної реєстрації 0115U002135).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вдосконалення наукових засад правової охорони навколоземного космічного простору від засмічення, а також формулювання практичних рекомендацій для формування механізмів її забезпечення засобами екологічного права.
Досягнення мети забезпечується виконанням наступних завдань:
 виявити сутнісні системні зв’язки між поняттями навколишнього природного середовища та навколоземного космічного простору, що слугуватиме підґрунтям віднесення останнього до об’єктів екологічного права;
 встановити місце правовідносин з охорони навколоземного космічного простору від засмічення в екологічному праві України;
 розкрити зміст ключових для предмета дослідження дефініцій космічного об’єкта та космічного сміття, а також їх співвідношення;
 виокремити спектр принципів екологічного права, які повинні бути інтегровані як ідеологічна база для інституту охорони навколоземного космічного простору від засмічення;
 структурувати джерела правової охорони навколоземного космічного простору від засмічення;
 поєднати правові інструменти космічного та екологічного права задля комплексного забезпечення сталого використання навколоземного космічного простору в умовах засмічення;
 розробити пропозиції щодо вдосконалення правових механізмів запобігання засміченню навколоземного космічного простору та активного видалення космічного сміття.
Об'єктом дослідження є правовідносини охорони навколоземного космічного простору від засмічення.
Предметом дослідження є норми міжнародного та національного екологічного та космічного права щодо охорони навколоземного космічного простору від засмічення, доктринальні джерела.
Методи дослідження. У роботі використані філософсько-світоглядний, загальнонауковий та спеціально-юридичний методологічний інструментарій, який ґрунтується на принципах комплексності, об'єктивності, цілісності та історизму наукового пізнання. Відповідно до особливостей теми, мети та завдань дослідження застосовувались діалектичний, історичний, герменевтичний, порівняльно-правовий та інші методи наукового пізнання
Діалектичний метод дав можливість досліджувати тенденції розвитку правової охорони НКП від засмічення у нерозривному зв'язку і взаємозалежності з його науково-технічним, політичним та економічним тлом задля формулювання не лише екологічно доцільних пропозицій, але й таких, що є практично здійсненними. Історичний метод дозволив прослідкувати ретроспективу наукового осмислення предмету дослідження. Герменевтичний метод допоміг виявити екологічний зміст, імпліцитно вплетений у міжнародні договори, прийняті за умов, коли проблеми екології космосу ще не були яскраво виражені.
Логіко-семантичний метод застосовувався для виявлення зв'язків та суперечностей у термінологічному апараті та дозволив сформулювати поняття НКП, космічного об'єкта та космічного сміття. Порівняльно-правовий метод покладений в основу дослідження механізмів запобігання засміченню НКП за законодавствами космічних держав, а метод абстрагування сприяв формулюванню кращих практик космічних держав в якості пропозицій для вдосконалення законодавства України. Прогностичний метод використовувався для передбачення наслідків існування прогалин у законодавстві та накреслення шляхів їх усунення. Метод моделювання сприяв побудові організаційно-правової форми глобального фонду активного видалення космічного сміття, а також екологічно ефективної та політично прийнятної системи ситуаційної обізнаності за станом НКП.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших в зарубіжній та вітчизняній науці екологічного права комплексних досліджень правової охорони навколоземного космічного простору від засмічення.
Наукову новизну дисертації становлять такі основні положення:
Уперше:
1) визначено місце правовідносин з охорони НКП від засмічення в системі права України, а саме, в результаті дослідження предмету та методу екологічного права, зроблено висновок про те, що охорона НКП від засмічення становить інститут екологічного права та водночас є міжгалузевим інститутом законодавства України, основу якого формують норми екологічного права;
2) встановлено співвідношення між поняттями космічного об’єкта та космічного сміття як цілого та частини. Доведено охоплення правовим режимом космічного об’єкту похідних від нього елементів, замість нормативно закріплених нині складових частин, регулятивним впливом яких не охоплюються нетехногенні види сміття, а також сформульоване визначення: «космічне сміття – це ідентифіковані космічний об’єкт та/або похідні від нього елементи, які неможливо використати за цільовим призначенням та які своїм існуванням несуть підвищений та випадковий ризик завдання шкоди НКП, ракетно-космічній техніці чи біологічним об’єктам, НПС в цілому»;
3) серед принципів екологічного права виокремлено ті, що можуть бути ідеологічним підґрунтям для охорони НКП від засмічення. Їх структуровано на базові (забезпечення екологічної безпеки та довгострокової сталості НКП) та похідні від них принципи («засмічувач платить», уникнення шкідливого втручання в мирне дослідження та використання космічного простору, транспарентності та зміцнення довіри, перестороги, а також принцип загальної, але диференційованої відповідальності);
4) обґрунтовано доцільність стандартизації повного життєвого циклу космічних проектів на засадах ієрархічності, загальнообов’язковості та відкритості;
5) доведена необхідність нормування космічної діяльності показниками гранично допустимого засмічення НКП, які мають лягти в основу механізму справляння екологічного податку;
6) запропоновано механізм оцінки впливу космічної діяльності на НКП у вигляді зобов’язання суб’єкта господарювання, який планує реалізувати космічний проект, підготувати та подати звіт експертній комісії для первинної або повторної оцінки. Відомості, які міститимуться у її висновках, пропонується використовувати для обрахування сум екологічного податку та для оцінки ризиків під час укладення договорів страхування;
7) відмежування правовідносин з активного видалення космічного сміття від запобігання їх утворенню та обслуговування космічних об'єктів на орбіті, пропонується проводити за такими властивими їм ознаками: а) охоронюваним об'єктом та метою є довгострокова сталість НКП у формі збереження від загроз засмічення; б) виникнення лише щодо космічного сміття, для якого заходи запобігання засміченню не передбачені; в) відбуваються за участю принаймні двох космічних об'єктів (активного та неактивного), кожен з яких може мати різні держави запуску та реєстрації; г) реалізуються як зовнішній вплив за допомогою знарядь, які не призначені для відновлення функціонування космічного устаткування;
удосконалено:
8) правові механізми несення відповідальності за завдання шкоди космічним сміттям шляхом: по-перше, обґрунтування доцільності виходити з можливості реалізації контролю над космічним сміттям під час встановлення вини як підстави відповідальності держав його запуску; по-друге, надання пропозиції учасникам місії з активного видалення космічного сміття укладати угоду про взаємну відмову від відповідальності за завдання шкоди одне одному; по-третє, аргументування необхідності зобов’язання іноземного суб’єкта, до якого переходитимуть майнові права на космічне майно в НКП, проходити ліцензійні процедури, передбачені законодавством держави, яка здійснюватиме юрисдикцію та контроль над цим майном, або законодавством держави юрисдикції такого суб'єкта, якщо воно є більш жорстким щодо запобігання утворенню космічного сміття;
набули подальшого розвитку положення про:
9) страхування відповідальності за шкоду, завдану не тільки активним космічним об’єктом, але й космічним сміттям. З огляду на довготривалість існування сміття в НКП та складність його ідентифікації, пропонуємо зобов'язати потерпілу сторону доводити приналежність космічного сміття, яким їй завдано шкоди, у межах міжнародних консультацій, у судовому порядку чи відповідно до інших узгоджених сторонами правових процедур. Разом з цим пропонуємо закріпити добровільне страхування шкоди, завданої НКП, яке могло б заохочуватися шляхом надання пільг з оподаткування;
10) необхідність відновлення інституту ліцензування космічної діяльності як механізму забезпечення охорони НКП від засмічення, що аргументується виявленням відповідності специфічних ознак космічної діяльності критеріям, за якими господарська діяльність підлягає ліцензуванню, вказівкою на це в міжнародних зобов'язаннях України та виходячи з досвіду законодавчого регулювання цього питання провідними космічними державами;
11) організаційно-правову форму глобальної системи ситуаційної обізнаності за обстановкою в космосі, яку пропонується зробити дворівневою, що передбачала б існування центральної системи під егідою Управління ООН з космосу, та локальних систем, які залишатимуться у їх теперішніх розпорядників. Для України доцільним є посилити співпрацю з найпотужнішими держателями локальних систем;
12) організацію глобального фонду активного видалення космічного сміття, який запропоновано утворити Управлінню ООН з космосу та фінансувати космічним державам за рахунок екологічного податку, сплачуваного їх суб'єктами господарювання в межах процедури ліцензування. Стимулювання національних проектів щодо механізмів активного видалення космічного сміття вбачається доцільним за допомогою субсидіювання такої діяльності.
Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю їх використання у:
 наукових дослідженнях щодо розширення механізмів еколого-правової охорони НКП від засмічення;
 правотворчій діяльності – при підготовці проекту Екологічного кодексу та проектів змін до інших актів екологічного законодавства України, а також ініціатив України в міжнародних організаціях, зокрема Юридичному підкомітеті Комітету з космосу (Довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження від ДКА № 2541/10-К6.2/17 від 23.05.2017);
 правозастосовній практиці – під час впровадження екологічних механізмів охорони НКП від засмічення, таких як ліцензування, страхування, нормування та інші. Зокрема, результати дисертаційного дослідження були використані при підготовці звіту щодо політико-правових засад реалізації Європейсько-Українського проекту з підвищення безпеки низьких навколоземних орбіт за допомогою вдосконаленого електроракетного двигуна (LEOSWEEP), що застосовуватиметься під час активного видалення космічного сміття (Довідка про впровадження від ДП "КБ "Південне" № 151/2692 від 23.05.2017);
 навчальному процесі при підготовці навчально-методичних матеріалів та викладанні курсів «Екологічне право» та «Космічне право», а також спецкурсів відповідних спрямувань.
Особистий внесок здобувача становить розроблення положень про роль держави у підвищенні економічних і екологічних чинників вдосконалення космічної діяльності, а також дослідження ліцензування космічної діяльності та застосування механізму оцінки впливу на навколишнє природне середовище для охорони навколоземного космічного простору від засмічення за зарубіжним законодавством.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки та практичні рекомендації були апробовані на таких наукових конференція: «Перспективні напрями розвитку сучасної юридичної науки» (м. Кривий Ріг, 30-31 січня 2015 р.), «Актуальні проблеми прав людини, держави і правової системи» (м. Львів, 24-25 квітня 2015 р.),«Актуальні питання правової теорії та юридичної практики» (м. Одеса, 7-8 серпня 2015 р.), «Природоресурсне право в системі права України: історія, сьогодення, перспективи» (м. Харків, 30-31 жовтень 2015 р.), «Юридичні факти в системі правового регулювання» (м. Київ, 26 листопада 2015 р.), «Україна - ЄС. Сучасні технології, економіка, право» (м. Кошице, Словацька Республіка, 19-23 квітня 2016 р.), «Принципи сучасного конституціоналізму та Основний закон України» (ІХ Тодиківські читання) (м. Харків, 4-5 листопада 2016 р. ), «Всеукраїнський конкурс есе з екологічного права на тему: «Юридичні способи захисту екологічних прав громадян» (м. Львів, 8 квітня 2017 р.), «Стандартизація, сертифікація, метрологія та менеджмент » (м. Київ, 22-23 травня 2017 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у 7 наукових статтях, 4 з яких опубліковано у фахових виданнях, 1 - в іноземному виданні, а також у 9 тезах міжнародних та всеукраїнських наукових та науково-практичних конференцій.
Структура дисертації обумовлена метою, завданнями дослідження, його об'єктом і предметом, та складається зі вступу, двох розділів, що поділяються на шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел та трьох додатків. Загальний обсяг дисертації - 245 сторінок, у тому числі основного тексту - 180 сторінок, список використаних джерел, (318 найменувань), додатки - 6 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо правової охорони навколоземного космічного простору від засмічення. За результатами дослідження автором сформульовані такі найважливіші висновки та визначено напрямки подальших наукових розробок.
НКП за іманентними йому властивостями належить до об’єктів правової охорони НПС. Критерієм виділення екологічних відносин в низці тих, що регулюються іншими галузями права та складаються з приводу діяльності в НКП, є виникнення їх з приводу засміченого стану НКП та обумовлених ним шкідливих наслідків для об'єктів правової охорони земного середовища.
За предметом та методом правового регулювання відносини щодо охорони НКП від засмічення можна віднести до сфери екологічного права. Правову охорону НКП від факторів, які загрожують порушенню його природного стану, вбачаємо за доцільне розглядати як підгалузь екологічного права, а більш спеціальний комплекс норм щодо охорони вказаного об ’єкта від засмічення - як інститут екологічного права. Виходячи з того, що досліджуваний інститут містить екологічні норми, які належать до космічного, адміністративного та інших галузей законодавства, правову охорону НКП від засмічення можна ідентифікувати як міжгалузевий інститут законодавства, основу якого становлять норми екологічного права.
Термінологічний апарат досліджуваної сфери потребує суттєвого вдосконалення та розмежування змісту суміжних понять. «Засмічення» відрізняється від «забруднення» специфічним видом загроз, для подолання яких формується відповідний правовий режим, тому розмежування змісту цих понять доцільно відобразити в міжнародних нормах екологічного спрямування та в національному екологічному законодавстві. Охоплення правовим впливом наслідків існування космічного сміття наразі вбачається можливим через поширення на нього правового режиму космічних об’єктів, співвідносячи ці поняття як частину та ціле. Чинні міжнародні норми не містять тлумачення поняття космічного об’єкта, а національні законодавства в цьому питанні неоднозначні, тому пропонується визначати космічний об’єкт як космічний апарат, призначений для виведення на орбіту Землі чи іншого небесного тіла або для польоту по іншій траєкторії в космосі, незалежно від його місця розташування, щодо якого було проведено запуск. З огляду на те, що під категорію «складові частини космічного об’єкта», на яку наразі за договорами з космосу поширюється правовий режим космічного об’єкта, не підпадає значна частина космічного сміття, доцільно розповсюджувати відповідний режим на більш широке поняття «похідні елементи». Відповідно до цього, космічне сміття слід тлумачити як ідентифіковані космічний об’єкт та/або похідні від нього елементи, які неможливо використати за цільовим призначенням, та які своїм існуванням, обумовленим природними умовами НКП, несуть підвищений та випадковий ризик завдання шкоди НКП ракетно-космічній техніці чи біологічним об’єктам та НПС в цілому.
Ідеологічною основою правової охорони НКП від засмічення є низка принципів. Базовими принципами, дотримання яких становить умову доступу до космічного простору усім без виключення суб'єктам космічної діяльності, є принципи забезпечення екологічної безпеки та довгострокової сталості НКП. На підставі й на виконання цих принципів формуються інші принципи. Загальновизнані у сфері охорони НПС, вони з одного боку мають притаманний їм екологічний зміст, а з іншого, відповідно до особливостей відносин, які складаються в процесі напрацювання заходів охорони НКП від засмічення, трансформуються у такі: «засмічувач платить»; уникнення шкідливого втручання в мирне дослідження та використання космічного простору; транспарентності та зміцнення довіри; перестороги, а також загальної, але диференційованої відповідальності.
Структура джерел правової охорони НКП від засмічення обумовлена існуванням цього інституту на рівні трьох взаємопов’язаних систем права: міжнародного публічного, міжнародного приватного та національного. Міжнародно-правова охорона НКП від засмічення включає, по-перше, визначені у п’яти договорах з космосу засади щодо екологізації космічної діяльності в НКП, тлумачення космічного сміття, ідентифікації, відповідальності та ін., по-друге, норми «м'якого права», технічні стандарти та загальнообов'язкові норми міжнародного екологічного права та права міжнародної безпеки. Ці норми структуруються за блоками: а) запобігання утворенню космічного сміття; б) його активного видалення. Міжнародне приватне право представлене положеннями комерційних договорів та уніфікацією закріплених в них нормативних моделей в Протоколі з космічного майна до Конвенції про міжнародні гарантії щодо рухомого обладнання, які своїми колізійними прив'язками розширюють тлумачення норм міжнародного космічного права.
Вбачається недоцільним поділ у забезпеченні: охорони НПС від впливу космічної діяльності засобами екологічного права, а охорони НКП від того самого впливу засобами космічного права. В цьому зв’язку слід було б особливості державного екологічного управління у сфері космічної діяльності (моніторингу, нормування, стандартизації, страхування, оцінки впливу на НКП та інші) відобразити в майбутньому Екологічному кодексі України. Однак, зважаючи на те, що прийняття цього акта в оглядній перспективі не передбачається, пропонується розробити проект Закону України «Про охорону навколоземного космічного простору від засмічення».
Інститут ліцензування космічної діяльності в Україні відіграє роль механізму забезпечення інших інструментів запобігання засміченню НКП, якими є нормування, стандартизація, оцінка впливу на НКП, моніторинг та інші. Відновлення цього інституту в законодавстві України сприятиме еколого-правовій охороні НКП, збереженню Україною авторитету космічної держави, захисту її фінансових інтересів, а також світової конкурентоспроможності її ракетно-космічної галузі.
Механізм оцінки впливу космічних проектів на НКП повинен полягати у зобов’язанні суб’єкта господарювання, який планує реалізувати космічний проект, підготувати звіт щодо оцінки впливу планованого ним космічного проекту на НКП, який він має подати експертній комісії, функціонування якої вбачалося б доцільним в структурі Державного космічного агентства України, для первинної або повторної оцінки. Результати оцінки впливу космічного проекту на НКП можуть бути джерелом інформації для оцінки ризиків під час укладення договорів екологічного страхування.
Запобіганню засмічення НКП сприятиме страхування відповідальності за шкоду, завдану не тільки активним космічним об’єктом, але й космічним сміттям. Разом з цим пропонуємо закріпити добровільне страхування шкоди, завданої НКП, що могло б заохочуватися шляхом надання пільг з оподаткування, яке дозволить суб’єкту космічної діяльності обрати для себе найбільш прийнятні економічні умови, а державі – піклуватись про екологічні заходи, не покладаючи надмірного адміністративного навантаження на космічну галузь господарювання.
Збереженню природного стану НКП може сприяти застосування механізму нормування гранично допустимого засмічення. На підставі аналізу кращих практик космічних держав щодо запобігання засміченню, як параметри такого нормування пропонуємо виділити показники маси та кількості сміття. Градацію цих показників слід визначити в якості одиниць виміру бази оподаткування екологічного податку, на підставі якого встановити адекватну ризикам засмічення НКП ставку податку. Крім цього, на основі таких показників запобігання засміченню НКП як площа поперечного перерізу, стійкість матеріалів до умов космосу, маневреність та інші, пропонуємо розробити коефіцієнт інноваційності космічних проектів, а залежно від району НКП, в межах якого реалізовуватиметься проект, коефіцієнт екологічного стану, на які необхідно коригувати ставку податку.
Стандартизацію космічної діяльності щодо охорони НКП від засмічення слід будувати на засадах ієрархічності, прозорості та загальнообов’язковості. Змістовно удосконалити стандартизацію космічної техніки можна за рахунок застосування стандарту якості космічної діяльності ISO 9001 у комплексі із екологічними стандартами ISO серії 14000, у тому числі й щодо врахування екологічних вимог на повному життєвому циклі, щоб забезпечити запобігання завданню шкоди не лише НПС, але й НКП.
Виділення в НКП захищених регіонів сприяє підтриманню екологічного балансу та забезпеченню фонового моніторингу НПС за посередництвом специфічного виду господарської діяльності - космічної, а тому режим охорони НКП від засмічення повинен передбачати його функціональне зонування задля мінімізації екологічно небезпечної космічної діяльності. З огляду на розширення освоєння орбіт, доцільно збільшити кількість захищених регіонів з ранжуванням їх за екологічно безпечними режимами використання.
Уніфіковану картину стану засміченості НКП може забезпечити створення дворівневої глобальної системи ситуаційної обізнаності, в межах якої відкрита інформація акумулюватиметься у центральній системі, держателем якої, на нашу думку, доцільно було б визначити Управління ООН з космосу. Паралельно з цією інформацією дані про космічні об'єкти, функціонування яких становить військову та комерційну таємниці, мали б зосереджуватись у локальних системах. Включення України до процесу формування систем ситуаційної обізнаності про стан засмічення НКП вбачаємо шляхом посилення координації дій з найпотужнішими держателями систем ситуаційної обізнаності про обстановку в космосі. Однією з найбільш перспективних в цьому напрямку є співпраця України та США в межах Угоди з надання відомостей про обстановку в космосі або щодо налагодження контактів для взаємного інформування про небезпеку зближень космічних об’єктів.
Незалежно від факту реєстрації, правомочності щодо космічного сміття повинні набуватися виключно похідним способом, коли права юрисдикції, контролю чи будь-яке майнове право набувача ґрунтується на праві відчужувача. Механізм його має полягати у занесенні державою реєстрації космічного сміття до реєстру космічних об’єктів своєї згоди на переуступку прав або відмову від них. Після цього суб’єкти, які планують місію з активного видалення космічного сміття, повинні ініціювати з цією державою консультації безпосередньо або, що вбачається більш доцільним, - через Генерального Секретаря ООН.
Глобальний фонд активного видалення космічного сміття, на нашу думку, має бути утвореним під егідою Управління ООН з космосу та фінансуватися космічними державами за рахунок екологічного податку, сплачуваного їх суб’єктами господарювання в межах процедури ліцензування. Стимулювати національні проекти активного видалення космічного сміття доцільно було б шляхом субсидіювання такої діяльності.