ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ НАДР ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Краткое описание

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ НАДР 13
1.1. Юридичне визначення поняття "надра" 13
1.2. Ґенеза правового регулювання охорони надр 25
1.3. Поняття та зміст правової охорони надр 39
Висновки до розділу 1 61
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВА ОХОРОНА НАДР У ПРОЦЕСІ КОРИСТУВАННЯ НИМИ 66
2.1. Правове регулювання порядку надання надр у користування 66
2.2. Правова охорона надр у процесі їхнього геологічного вивчення 96
2.3. Правова охорона надр у процесі розробки родовищ корисних копалин. 111
2.4. Правова охорона надр у процесі користування ними для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин 129
Висновки до розділу 2 138
РОЗДІЛ 3. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАДР 146
3.1. Поняття юридичної відповідальності у сфері охорони надр 146
3.2. Види юридичної відповідальності в сфері охорони надр 153
Висновки до розділу 3 163
ВИСНОВКИ 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 177

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КУпН – Кодекс України про надра;
ЗК – Земельний кодекс;
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення;
КК України – Кримінальний кодекс України;
ЗУ "Про ОНПС" – Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";
РФ – Російська Федерація;
СНД – Співдружність Незалежних Держав;
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік;
КМУ – Кабінет Міністрів України;
Мінприроди – Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;
Мінпаливенерго – Міністерство палива та енергетики України;
Мін’юст – Міністерство юстиції України;
Держгірпромнагляд – Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду;
ДКЗ – Державна комісія України по запасах корисних копалин;
ДГС – Державна геологічна служба;
Спеціальний дозвіл – спеціальний дозвіл на користування надрами.

ВСТУП

Актуальність теми. Використання надр як сировинного та просторового базису має стратегічно важливе значення для економіки України. Так, мінерально-сировинна база є основою виробництва понад 90 відсотків продукції важкої промисловості. На частку мінерально-сировинного комплексу припадає третина виробничих фондів, близько 40% капітальних вкладень, майже п’ята частина трудових ресурсів [157].
Разом з цим, корисні копалини, на відміну від інших природних ресурсів, є невідновними, а діяльність по їхньому видобуванню (та іншому використанню надр) пов’язана з негативним впливом на довкілля (шкідливі викиди в атмосферне повітря, скидання стічних вод, утворення відходів, вирубка лісів, порушення якості ґрунту тощо).
Такий стан речей зумовлює, з одного боку, необхідність використання надр для задоволення потреб економіки, а з іншого – необхідність їхньої охорони для забезпечення конституційного права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля. З огляду на це, охорона надр відповідно до чинного гірничого законодавства має забезпечуватись у ході їхнього використання, при цьому таке використання має бути раціональним і комплексним.
Відповідно до абзацу дев’ятого статті 6 Закону України "Про основи національної безпеки України" раціональне використання природних ресурсів є пріоритетом національних інтересів України [156].
Проте правове регулювання використання надр та їх охорони у процесі такого використання у чинному законодавстві України наразі здійснено не належним чином. На це звертали увагу органи державної влади, зокрема Верховна Рада України [157, 104], Рада національної безпеки і оборони України та Президент України [152]. Чинний КУпН був прийнятий Верховною Радою України ще 27 липня 1994 року, практично всі його положення були сформовані у 60-70-х роках ХХ сторіччя, під час домінування планового методу користування надрами, коли економічним інтересам надавався пріоритет перед екологічними. Внаслідок цього правове регулювання охорони надр у ході їхнього використання у кодексі, який є системоутворюючим актом гірничого законодавства, носить часто декларативний характер, не забезпечене ефективним механізмом реалізації. Часто положення прийнятих на виконання КУпН нормативно-правових актів суперечать положенням кодексу, що порушує систему гірничого законодавства, вносить невизначеність у правове регулювання гірничих відносин, провокує корупційні способи користування надрами, призводить до їхнього нераціонального, некомплексного використання і, як наслідок, призводить до нехтування вимогами щодо охорони надр.
Таким чином, очевидною є необхідність систематизації та уніфікації чинного гірничого законодавства України з метою належного забезпечення в ньому механізму правового регулювання охорони надр. Завданням же юридичної науки є виявлення неврегульованих моментів та вироблення обґрунтованих пропозицій, спрямованих на вдосконалення зазначеного механізму.
Національна доктрина гірничого права була сформована ще у радянський період і основу її складають праці таких відомих учених-екологів, як В. П. Балєзін, С. О. Боголюбов, М. М. Бринчук, Н. О. Гладков, Л. О. Заславська, М. Е. Коган, О. С. Колбасов, Б. О. Лисковець, Н. Р. Малишева, В. Л. Мунтян, Н. Б. Мухітдінов, В. В. Петров, М. О. Сиродоєв, Ю. С. Шемшученко та інші.
В період незалежності України доктрину гірничого права розвивали В. І. Андрейцев, Г. І. Балюк, А. П. Гетьман, О. А. Грицан, І. А. Дмитренко, Р. С. Кірін, В.В. Костецький, М. В. Краснова, П.Ф. Кулинич, Н. Р. Малишева, А.М. Мірошниченко, О.О. Погрібний, В. І. Семчик, Г. В. Тищенко, В. К. Філатова, М. О. Фролов, О. П. Шем'яков та інші.
Разом з цим, незважаючи на стратегічно важливе значення гірничої галузі для економіки та національної безпеки України, слід відзначити, що проблемам охорони надр у незалежній Україні надавалося досить мало уваги з боку вчених-юристів. Так, безпосередньо правове регулювання охорони надр ґрунтовно досліджувалося лише в дисертаційних роботах О. А. Грицан та О. П. Шем’якова. Проте цей аспект у їхніх дослідженнях не був основним, а тому в Україні наразі відсутнє єдине комплексне дослідження правового регулювання охорони надр. Справедливо буде відзначити, що в РФ дане питання більш ґрунтовно досліджено, зокрема у роботах таких учених, як М. В. Дудіков, В. С. Комісаренко, Є. В. Новікова, О. І. Перчик, І. Ю. Юшкарьов, Р. Р. Ямалетдінов.
Таким чином, незадовільний стан правового регулювання охорони надр у законодавстві України та відсутність комплексного дослідження цієї проблеми українськими правниками свідчить про актуальність та надзвичайну важливість обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Обраний напрямок дисертаційного дослідження передбачений планом наукових досліджень Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України і пов’язаний з планом НДР “Проблеми вдосконалення природоресурсного законодавства України І квартал 2007 року – ІV квартал 2008 року” (РК 0106U012121).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розроблення теоретичних засад правового регулювання механізму використання надр, який би включав їхню охорону, розроблення рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання охорони надр у законодавстві України.
Мета дисертаційного дослідження конкретизується і досягається через виконання наступних завдань:
• відмежувати гірничі правовідносини від суміжних шляхом визначення об'єкту їхнього регулювання;
• дослідити ґенезу правового регулювання охорони надр;
• з'ясувати поняття та зміст правової охорони надр, принципів їхнього використання;
• проаналізувати правове регулювання порядку надання надр у користування;
• дослідити правове регулювання охорони надр у процесі геологічного вивчення;
• вивчити правове регулювання охорони надр у процесі розробки родовищ корисних копалин та у процесі користування ними для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
• проаналізувати теоретичні та практичні засади юридичної відповідальності у сфері охорони надр.
Об’єктом дослідження є сукупність правовідносин, що виникають у процесі використання та охорони надр.
Предметом дослідження є нормативно-правові акти України, які регулюють гірничі відносини, зокрема у сфері охорони та використання надр, практика їх застосування, наукові дослідження загальної теорії права, екологічного, земельного, адміністративного і гірничого права.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, такі як: метод системного аналізу, діалектичний, дедуктивний, формально-логічний, комплексний, порівняльно-правовий та історичний метод.
За допомогою методу системного аналізу було встановлено місце правового регулювання охорони надр та її структурних елементів у системі гірничого права.
За допомогою історичного, порівняльно-правового та діалектичного методу було показано розвиток правового регулювання охорони надр.
Дедуктивний метод використовувався при тлумаченні положень законодавства.
Формально-логічний метод слугував виявленню під час аналізу нормативно-правових актів, які регулюють гірничі відносини, недоліків правового механізму використання надр і їхньої охорони під час такого використання.
Порівняльно-правовий метод був використаний під час аналізу поглядів науковців на шляхи вирішення завдань дослідження та при аналізі гірничого законодавства сусідніх країн, зокрема РФ, Республіки Білорусь та країн дальнього зарубіжжя (США, Канада).
Комплексний метод застосовувався при дослідженні правового регулювання охорони надр, використання надр і їхньої охорони у процесі використання.
Використання в дослідженні зазначених методів дало змогу комплексно проаналізувати правове регулювання використання й охорони надр у законодавстві України, дослідити погляди науковців на порушені в роботі питання, розробити теоретичні та практичні рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання охорони надр.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали наукові праці з загальної теорії права, екологічного, земельного, гірничого, цивільного та адміністративного права таких учених-правників, як: М. М. Агарков, В. І. Андрейцев, С. С. Алєксєєв, В. П. Балєзін, Г. І. Балюк, С. О. Боголюбов, С. М. Братусь, М. М. Бринчук, А. П. Гетьман, Н. О. Гладков, О. А. Грицан, І. А. Дмитренко, М. В. Дудіков, Л. О. Заславська, О. С. Йофе, Р. С. Кірін, М. Е. Коган, О. С. Колбасов, В. С. Комісаренко, О. О. Красавчиков, М. В. Краснова, О. Е. Лейст, Б. О. Лисковець, Д. М. Лук’янець, Н. Р. Малишева, А. М. Мірошниченко, В. Л. Мунтян, Н. Б. Мухітдінов, Є. В. Новікова, О. І. Перчик, В. В. Петров, М. О. Сиродоєв, Г. В. Тищенко, В. К. Філатова, М. О. Фролов, О. П. Чирков, М. Д. Шаргородскій, Ю. С. Шемшученко, О. П. Шем’яков, Ч. Юр, І. Ю. Юшкарьов, Р. Р. Ямалетдінов, А. Е. Яновський та ін.
Нормативною базою дослідження стали Конституція України, екологічне, земельне, гірниче, адміністративне, кримінальне, цивільне, господарське, податкове законодавство України та деяких країн СНД; в історико-правовому аспекті – законодавство України, різних періодів її історії, Російської імперії та колишнього СРСР.
Емпіричною базою дослідження стала практика, отримана дисертантом, зокрема, під час роботи у закритому акціонерному товаристві "Природні ресурси", сферою діяльності якого є геологічне вивчення та розробка нафтогазоносних надр, видобуток та реалізація нафти, газу та продуктів їх переробки.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним науковим дослідженням правового регулювання охорони надр за законодавством України.
За результатами проведеного дослідження отримано, зокрема, наступні результати, які характеризуються науковою новизною і виносяться на захист:
вперше:
• обгрунтовано та сформульовано поняття принципів раціонального і комплексного використання надр, які обумовлюють необхідність їх дотримання при здійсненні всіх видів користування надрами, а не лише видів користування надрами, так чи інакше пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Визначено, що принцип раціонального використання надр полягає в розсудливому, обґрунтованому використанні надр, при якому забезпечується дотримання балансу економічних, культурних та екологічних інтересів суспільства, враховується взаємодія різних видів природних ресурсів, а негативний антропогенний вплив на довкілля зводиться до мінімуму. Принцип комплексного використання надр полягає у такому використанні надр, яке 1) передбачає взаємопов'язане та раціональне використання системи виробничих, економічних, правових, соціальних і науково-технічних заходів; 2) спрямоване на задоволення потреб у мінеральній сировині, інших потреб суспільного виробництва, науки та культури, охорону надр; 3) здійснюється з урахуванням взаємодії різноманітних природних ресурсів;
• сформульовано принцип комплексності охорони надр, який полягає у взаємопов'язаному, комплексному та раціональному використанні системи виробничих, економічних, правових, соціальних і науково-технічних заходів, яке спрямоване на охорону надр для забезпечення задоволення потреб у мінеральній сировині, інших потреб суспільного виробництва, науки та культури, охорони навколишнього природного середовища;
• визначено зміст правової охорони надр, як системи встановлених та закріплених у нормах права засобів охорони надр, що включає уже існуючі, вироблені наукою і технікою засоби, які закріплюються в нормах права, та встановлені законодавством суто правові засоби, якими є законодавчі вимоги, контроль та юридична відповідальність в сфері використання та охорони надр;
• обґрунтовано необхідність припинення практики прийняття Мінприроди примірних угод про умови користування надрами та закріплення в КУпН положення про те, що при укладенні угоди про умови користування надрами, в залежності від географічних, геологічних та економічних особливостей ділянки надр, в угоді деталізуються вимоги екологічного законодавства та законодавства про надра;
• обґрунтовано необхідність закріплення у гірничому законодавстві обов'язку створення надрокористувачем ліквідаційного фонду, до якого буде відраховуватися частина прибутку від користування надрами у розмірі, достатньому для покриття ліквідаційних (консерваційних) робіт, порядку створення, наповнення, використання та контролю за використанням надрокористувачем даного ліквідаційного фонду;
удосконалено:
• визначення поняття "надра", зокрема, шляхом доповнення його положенням про те, що корисні копалини як складові частини надр можуть виходити та знаходитися на поверхні землі, в джерелах вод і газів та на дні водоймищ;
• доктринальне визначення правової охорони надр, під яким пропонується розуміти систему встановлених та закріплених у нормах права засобів охорони надр спрямована на запобігання негативному впливу природних факторів та антропогенної діяльності на стан надр як елемента навколишнього природного середовища, зберігання та підтримки екологічного стану надр;
дістали подальшого розвитку положення щодо:
• відмежування гірничих правовідносин від земельних. Встановлено, що критерієм, який відмежовує зазначені правовідносини, є їхня мета (спрямованість змісту);
• юридичної відповідальності в сфері охорони, яка визначається як регламентована правовими нормами реакція з боку уповноважених суб'єктів на діяння фізичних або юридичних осіб, що проявляються в недотриманні встановлених гірничим та екологічним законодавством, угодами про розподіл продукції або угодами про умови користування надрами заборон, невиконанні встановлених законодавством та даними угодами обов'язків, нанесенні шкоди або завданні збитків, яка виражена в застосуванні до осіб, які вчинили такі діяння, засобів впливу, що тягнуть за собою позбавлення особистого, майнового або організаційного характеру.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для вдосконалення чинного гірничого та екологічного законодавства України, зокрема при прийнятті нової редакції Кодексу України про надра.
Теоретичні результати дослідження можуть бути використані при написанні підручників, монографій, методичних матеріалів у сфері екологічного та гірничого права, а в частині юридичної відповідальності – у сфері теорії права та адміністративного права.
Висновки та пропозиції дисертаційного дослідження, які мають дискусійний характер, є підґрунтям для наступних наукових досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, викладені у дисертації, були оприлюднені на: міжнародній науковій конференції молодих учених “Шості осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 26-27 жовтня 2007 року), всеукраїнській науково-практичній конференції “Правова система України в світлі європейського вибору” (м. Київ, 13 червня 2008 року), міжнародній науково-практичній конференції молодих учених “Сьомі осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 28-29 листопада 2008 року), міжнародній науково-практичній конференції молодих учених “Восьмі осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 13-14 листопада 2009 року), міжнародній студентсько-аспірантський науковій конференції “Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи” (м. Львів, 14-16 травня 2010 року), міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми реформування земельних, екологічних, аграрних та господарських правовідносин в Україні” (м. Хмельницький, 14-15 травня 2010 року).
Публікації. Основні результати досліджень, викладених у дисертації, опубліковано в трьох статтях, опублікованих у фахових виданнях, що затверджені ВАК України, та у тезах чотирьох доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у розробці та формулюванні теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання охорони надр за законодавством України. Так, у ході дисертаційного дослідження було встановлено, що гірниче законодавство України, в першу чергу, спрямоване на регулювання гірничих відносин з метою задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва. Це зумовлює використання надр як операційного базису для видобутку корисних копалин та будівництва у них споруд, з даним видобутком не пов’язаних (тунелів, підземних сховищ нафти та газу, споруд для зберігання відходів виробництва тощо). Разом з тим, входження надр у єдину екологічну систему, взаємовплив родовищ корисних копалин та геологічної будови надр зумовлюють необхідність правового регулювання їхньої охорони. У зв’язку зі стратегічним значенням використання надр для задоволення потреб української економіки та забезпечення національної безпеки, охорона надр відповідно до чинного законодавства має забезпечуватись у ході їхнього використання. Беручи до уваги дану специфіку гірничих відносин, дисертаційне дослідження було спрямоване на аналіз правового регулювання охорони надр як складової частини механізму правового регулювання їх використання.
У ході аналізу правового механізму використання надр з точки зору забезпечення в ньому засобів правової охорони надр було помічено, що чинний КУпН уже не сприяє забезпеченню ефективному використанню надр і їхній охороні. Це зумовлює необхідність прийняття нової редакції кодексу України про надра та відповідного вдосконалення національного гірничого законодавства. У ході даного дослідження дисертантом було сформульовано ряд висновків щодо стану правового регулювання охорони надр та пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, запропоновано систему внесення даних змін. Нижче приведені основні положення даних висновків та пропозицій, які конкретизовані у дисертаційному дослідженні та у висновках до його розділів.

1. Чинне законодавче визначення поняття "надра" не дозволяє повністю відокремити гірничі правовідносини від суміжних земельних. Встановлено, що критерієм, який відмежовує зазначені правовідносини, є їхня мета (спрямованість змісту).
2. Для виведення методологічно вірного юридичного поняття надр з метою відмежування гірничих правовідносин, необхідно доповнити законодавче визначення надр вказівкою на те, що корисні копалини, як складові частини надр, можуть виходити та знаходитись на поверхні землі, в джерелах вод і газів та на дні водоймищ. У зв’язку з цим, запропоновано доповнити існуючі в національному законодавстві дефініції корисних копалин вказівкою на те, що до їхнього видобутку вони є складовою частиною надр.
3. У ході дослідження ґенези правового регулювання охорони надр було встановлено, що практично всі положення КУпН сформовані у 60-70-х роках ХХ сторіччя, під час домінування планового методу користування надрами.
4. Обґрунтовано, що вимоги щодо раціонального й комплексного використання надр є принципами гірничого права, які забезпечують охорону надр у процесі користування ними. Виявлено, що як в радянській так і в сучасній доктрині гірничого права принципи раціонального і комплексного використання надр розглядаються лише стосовно видів користування надрами, так чи інакше пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Такий підхід відображено і в національному гірничому законодавстві, що не відповідає ст.2 КУпН. З метою виправлення даної ситуації вперше в Україні обгрунтовано та сформовано дефініції принципів раціонального, комплексного використання надр. Так, принцип раціонального використання надр полягає в розсудливому, обґрунтованому використанні надр, при якому забезпечується дотримання балансу економічних, культурних та екологічних інтересів суспільства, враховується взаємодія різних видів природних ресурсів, а негативний антропогенний вплив на довкілля зводиться до мінімуму, а принцип комплексного використання надр полягає у такому використанні надр, яке 1) передбачає взаємопов’язане та раціональне використання системи виробничих, економічних, правових, соціальних і науково-технічних заходів; 2) спрямоване на задоволення потреб у мінеральній сировині, інших потреб суспільного виробництва, науки та культури, охорону надр; 3) здійснюється з урахуванням взаємодії різноманітних природних ресурсів. Вперше визначено принцип комплексності охорони надр, який можна охарактеризувати як взаємопов’язане, комплексне та раціональне використання системи виробничих, економічних, правових, соціальних і науково-технічних заходів, спрямоване на охорону надр для забезпечення задоволення потреб у мінеральній сировині, інших потреб суспільного виробництва, науки та культури, охорони навколишнього природного середовища.
5. Обґрунтовано, що змістом правової охорони надр є система встановлених та закріплених в нормах права засобів охорони надр. До засобів правової охорони надр належать уже існуючі, вироблені наукою і технікою засоби, які закріплюються в нормах права, та встановлені законодавством суто правові засоби, якими є законодавчі вимоги, контроль та юридична відповідальність в сфері використання та охорони надр. Зроблено висновок, що правовою охороною надр є система встановлених та закріплених у нормах права засобів охорони надр спрямована на запобігання негативному впливу природних факторів та антропогенної діяльності на стан надр як елемента навколишнього природного середовища, зберігання та підтримки екологічного стану надр.
6. Кожному виду користування надрами кореспондує певний юридичний склад отримання надр у користування. Водночас, необхідною умовою користування надрами є наявність спеціального дозволу. Обгрунтовано, що випадки необхідності отримання спеціального дозволу на користування надрами встановлюються законом, а порядок його видачі – Кабінетом Міністрів України. При цьому з’ясовано, що існуюча на сьогодні в Україні система надання спеціальних дозволів не відповідає чинному національному законодавству, а щорічна зміна умов надання надр у користування погіршує інвестиційну привабливість гірничої галузі, провокує корупційні діяння та знижує ефективність охорони надр. Для виправлення даної ситуації дисертантом уперше в національній доктрині гірничого права обґрунтовано та запропоновано систему відповідних заходів, яка зводиться до наступних пропозицій:
1) закріпити в КУпН запропоновані дисертантом основні умови надання надр у користування, які полягають у закріпленні в Кодексі: 1) платного характеру видачі (переоформлення, видачі дубліката) спеціального дозволу, 2) строку видачі (переоформлення, продовження строку дії) або надання письмового повідомлення про відмову у видачі спеціального дозволу, 3) вичерпного переліку підстав для відмови у видачі, переоформленні, продовженні строку дії, видачі дубліката, анулювання спеціального дозволу, 4) строку дії спеціального дозволу, 5) вичерпного переліку підстав надання спеціальних дозволів без проведення аукціонів, які передбачають лише ті випадки, що сприяють, з одного боку, поліпшенню інвестиційного клімату, а з іншого – забезпечують раціональне, комплексне використання надр (дисертантом обґрунтовано необхідність закріплення в КУпН двох випадків надання спеціальних дозволів без проведення аукціонів: 1) у випадку здійснення надрокористувачем за власні кошти геологічного вивчення ділянки надр, підрахунку та затвердження запасів корисної копалини в ДКЗ при намірі отримати дану ділянку надр у користування з метою видобування корисних копалин, 2) у випадку відкриття першовідкривачем при здійсненні геологічного вивчення наданої йому у користування ділянки надр невідомого раніше родовища корисних копалин та підрахунку запасів корисної копалини, який затверджено ДКЗ при намірі отримати дану ділянку надр у користування з метою видобування корисних копалин);
2) прийняти постанову про єдиний порядок надання спеціальних дозволів та про порядок продажу спеціальних дозволів на аукціоні, у якій закріпити механізм реалізації визначених у законі умов надання надр у користування;
3) сформувати постійно діючу конкурсну комісію при спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр щодо проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів та постійну діючу комісію з вирішення питання щодо надання спеціальних дозволів поза конкурсом, переоформлення, внесення змін, видачу дублікатів та анулювання спеціальних дозволів на користування надрами.
7. Запровадження КМУ практики прийняття Мінприроди примірних угод про умови користування надрами призвело до того, що положення нормативних актів щодо раціонального використання та охорони надр не отримують деталізації в угодах про умови користування конкретно визначеною ділянкою надр. Це зумовлює декларативність положень таких угод, що жодним чином не сприяє ефективній охороні надр. Для виправлення даної ситуації дисертантом запропоновано відмовитися від практики прийняття Мінприроди примірних угод про умови користування надрами та закріпити в КУпН: по-перше – сформульоване дисертантом визначення угоди про умови користування надрами; по-друге – істотні умови такої угоди, з урахуванням запропонованих дисертантом; по-третє – порядок її укладення, в якому зазначити, що при укладенні угоди про умови користування надрами, залежно від географічних, геологічних та економічних особливостей ділянки надр, в угоді деталізуються вимоги екологічного законодавства та законодавства про надра.
8. Єдиного нормативно-правового акту, який би регулював і визначав стадії геологорозвідувальних робіт, на сьогоднішній день не існує, що не дає можливості уніфікувати правовий механізм регулювання геологорозвідувального процесу. Для вирішення даного питання дисертантом запропоновано затвердити Постановою КМУ загальне Положення про стадії геологорозвідувальних робіт для всіх видів корисних копалин і відповідно до нього затвердити наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр відповідні положення про стадії геологорозвідувальних робіт на кожний вид корисних копалин.
9. Встановлено відсутність та обгрунтовано необхідність введення ефективної системи відповідальності за неподання або несвоєчасне подання надрокористувачами звітів про проведені геологорозвідувальні роботи та за подання недостовірної інформації у них. Для вирішення даного питання дисертантом запропоновано доповнити КУпН положенням про те, що особливі умови спеціального дозволу повинні містити вимогу щодо обов’язковості своєчасного подання надрокористувачами до Геоінформу звітності про результати геологорозвідувальних робіт та щодо обов’язкового відображення в поданій звітності достовірної інформації про результати геологічного вивчення надр. Дане положення пропонується закріпити і серед істотних умов угоди про умови користування надрами, які визначаються на законодавчому рівні. Терміни та строки подачі звітності про проведені геологорозвідувальні роботи, на думку дисертанта, слід закріпити в Інструкції про порядок обліку результатів робіт з геологічного вивчення надр, затвердженій наказом Мінекоресурсів України від 18.07.2000 р. № 73. Обґрунтовано, що введення саме зазначеної системи заходів є тим необхідним засобом, який сприятиме забезпеченню повноти геологічного вивчення надр.
10. Обгрунтовано необхідність конкретизації і розширення відповідальності посадових осіб і експертів ДКЗ за невиконання чи неналежне виконання покладених на них обов’язків, для чого запропоновано передбачити у КУпН відповідальність зазначених осіб з подальшою її конкретизацією у чинному адміністративному і кримінальному законодавстві України.
11. Встановлена в законодавстві можливість коригування і перезатвердження проектів ДПР створює передумови для вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, тобто нераціонального вилучення запасів корисних копалин. Для вирішення даного питання запропоновано внести зміни до Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, яке затверджене наказом Мінекоресурсів України від 03.03.2003 р. № 34/м, виклавши п.3.7. даного Положення у наступній редакції: "При здійсненні ДПР, у разі істотних (понад 10 відсотків) фактичних чи прогнозованих відхилень основних річних її показників від проектних, проекти ДПР підлягають коригуванню і перезатвердженню в порядку, визначеному пунктами 3.3-3.5 цього Положення, за умови дотримання в змінених проектах ДПР, у сукупності з попередніми проектами, граничних строків проведення ДПР і обсягів вилучення корисних копалин, встановлених в пунктах 2.2.-2.3. Положення".
12. Для підвищення ефективності вилучення корисних копалин з відповідного родовища слід вдосконалити механізм нормування втрат корисних копалин, який на сьогодні є несистематизованим. Для цього пропонується: 1) закріпити в КУпН визначене дисертантом поняття нормативів втрат корисних копалин та положення про те, що визначення розмірів нормативів втрат корисних копалин, порядок та принципи їхнього розрахунку, органи (організації), які здійснюють їхню розробку (розрахунок), погодження та затвердження, визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) постановою КМУ, прийнятою на виконання цього положення КУпН, окрім іншого, встановити, що органом, уповноваженим здійснювати визначення розмірів нормативів втрат та витрат вуглеводневої сировини, є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, інших корисних копалин – центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр; 3) Мінприроди і Мінпаливенерго провести аналіз, систематизувати та скласти перелік нормативних документів, на підставі яких виконуються розрахунки нормативних втрат корисних копалин, затвердити даний перелік своїм наказом, який зареєструвати в Мін’юсті. У разі потреби – розробити і прийняти нові нормативні документи.
13. Для систематизації та доведення до відома зацікавлених осіб галузевих стандартів та прирівняних до них інших нормативних документів колишнього СРСР, які діють у сфері розробки родовищ корисних копалин, обґрунтовано необхідність внесення відповідних змін до Закону України "Про стандартизацію" та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення прийняття переліку та опублікування галузевих стандартів та прирівняних до них інших нормативних документів колишнього СРСР, які використовуються при розробці родовищ усіх видів корисних копалин.
14. Обґрунтовано, що для вирішення проблеми систематизації правового регулювання розробки родовищ корисних копалин і охорони надр у процесі такої діяльності слід: 1) доповнити КУпН положенням про те, що процес розробки родовищ корисних копалин здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог цього Кодексу; 2) Уряду, на виконання даного положення КУпН, прийняти постанову, в якій визначити загальні правила розробки родовищ усіх корисних копалин і охорони надр у процесі такої діяльності, та зобов’язати профільні міністерства підготувати та затвердити своїми наказами детальні правила ведення робіт при розробці родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин.
15. У чинному національному законодавстві відсутнє ефективне регулювання порядку ліквідації (консервації) гірничодобувних об’єктів, що жодним чином не сприяє охороні надр та навколишнього природного середовища. Виходом з даної ситуації, на думку дисертанта, є розроблення і прийняття Держгірпромнаглядом Порядку ліквідації і консервації гірничодобувних об’єктів. Разом з тим, в ст. 54 КУпН потрібно прописати основні положення, які мають бути конкретизовані Держгірпромнаглядом у відповідному Порядку. Одним з таких положень, на думку дисертанта, має стати забезпечення гарантій виконання надрокористувачем ліквідаційних (консерваційних) робіт після завершення розробки родовища (покладу) корисних копалин. Обґрунтовано, що такою гарантією буде законодавче закріплення обов’язку створення надрокористувачем ліквідаційного фонду, до якого буде відраховуватися частина прибутку від користування надрами у розмірі, достатньому для покриття ліквідаційних робіт. Запропоновано механізм наповнення та контролю за наповненням та використанням надрокористувачем ліквідаційного фонду.
16. Єдиного нормативно-правового акту, який би визначав систему правового регулювання діяльності по користуванню надрами для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, на сьогодні в Україні не існує. Обґрунтовано, що питання систематизації правового регулювання діяльності по користуванню надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, слід вирішувати в два етапи: по-перше, доповнити ст.48 КУпН положенням про те, що затвердження проектів будівництва споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та положенням про те, що детальні вимоги щодо змісту проектної документації будівництва даних споруд, введення їх в експлуатацію та користування ними визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; по-друге, зобов’язати Уряд прийняти відповідну постанову, де врахувати досвід зарубіжних країн у вирішенні зазначеного питання (зокрема РФ і Республіки Білорусь).
17. У чинному національному законодавстві відсутнє належне правове регулювання порядку визначення меж ділянки надр, наданої в користування для створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення. Для вирішення даного питання обгрунтовано необхідність викладення ч.1 ст.17 КУпН у наступній редакції: "Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, які передбачені пунктами 3-4 ч.1 ст. 14 цього Кодексу. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється". Окрім цього, обгрунтовано необхідність внесення відповідних змін у Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 59.
18. У правовій літературі юридична відповідальність розглядається у двох аспектах – відповідальність за сучасну і майбутню поведінку (позитивна відповідальність) та відповідальність за минулі протиправні діяння (ретроспективна відповідальність). Зроблено висновок, що позитивна відповідальність є категорією не юридичною, а соціальною, полягає у внутрішньому сприйнятті особою обов’язку виконання соціальних норм (до кола яких входять і норми права) і проявляється у свідомому їх виконанні. Обґрунтовано, що розуміння юридичної відповідальності в сфері охорони надр у її позитивному аспекті не відповідає законодавчому розумінню юридичної відповідальності, як правовідношення, яке виникає внаслідок скоєння протиправного діяння. З огляду на це, дисертант підтримує позицію, висловлену Ю. С. Шемшученком, В. Л. Мунтяном та Б. Г. Розовським, про те, що позитивна відповідальність об’єктивно спрямована на розмивання і без того несталих граней поняття юридичної відповідальності, викликає нічим не виправдану плутанину термінів і додаткові труднощі у з’ясуванні їх змісту. З урахуванням викладеної позиції дисертантом розроблене поняття юридичної відповідальності в сфері охорони надр, яке визначається як регламентована правовими нормами реакція з боку уповноважених суб’єктів на діяння фізичних або юридичних осіб, що проявляються в недотриманні встановлених гірничим та екологічним законодавством, угодами про розподіл продукції або угодами про умови користування надрами заборон, невиконанні встановлених законодавством та даними угодами обов’язків, нанесенні шкоди або завданні збитків, яка виражена в застосуванні до осіб, які вчинили такі діяння, засобів впливу, що тягнуть за собою позбавлення особистого, майнового або організаційного характеру.
19. Обґрунтовано, що в сфері охорони надр існують чотири види юридичної відповідальності – цивільно-правова, адміністративна, кримінальна і дисциплінарна, а гірничо-правова відповідальність, яка виділяється окремими вченими, є не окремим видом юридичної відповідальності, а відповідальністю адміністративною, з притаманними їй особливостями, обумовленими специфікою гірничого законодавства і надр як об’єкту його охорони.
20. Обґрунтовано, що наявні в КУпАП санкції за порушення в галузі використання та охорони надр не відіграють тієї ролі, яку має відігравати інститут відповідальності, з огляду на їх неспівставність з економічними наслідками шкоди, яка може бути завдана надрам у разі порушення гірничого законодавства. Для вирішення даного питання обґрунтовано необхідність внесення відповідних змін до КУпН, які б передбачали можливість анулювання спеціального дозволу у випадку вчинення надрокористувачем правопорушення в галузі охорони надр.

На наш погляд, врахування при розробці нової редакції КУпН та внесенні у зв’язку з цим змін до законодавства України запропонованих у дисертаційному дослідженні висновків та пропозицій дозволить підвищити ефективність правового регулювання охорони надр.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. XX съезд КПСС. Стенографический отчёт, т. 1. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1956. – 640 с.
2. Агапов А. Б. Административная ответственность: Учебник. / А. Б. Агапов – М.: "Статут", 2000. – 251с.
3. Административное право Украины. — 2-ге изд., перераб. и доп. А37 [Учебник для студентов высш. учеб. заведений юрид. спец./ Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др.]; Под ред. проф. Ю. П. Битяка. — Харьков: Право, 2003. — 576 с.
4. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. доц. А. Т. Комзюка. 2-ге вид., перероб. і доп. – Харків: Ун-т внутр. справ, 2000. – 99 с.
5. Адміністративне право України [Підручник для юрид. вузів і фак. / АЗІ Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін.]; За ред. Ю. П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
6. Андрейцев В. І. Екологічне право: Курс лекцій: Навч.посібник для юрид. фак. вузів. / В. І. Андрейцев – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.
7. Андрейцев В. І. Екологія і закон: еколого-правова відповідальність. / В. І. Андрейцев – К.: Т-во "Знання" УПСП, 1991. – 48 с.
8. Андрийко О. Ф. Контроль в демократическом государстве: проблемы и тенденции / О. Ф. Андрийко – К.: Наукова думка, 1994. – 114 с.
9. Башмаков Г. С. Право пользования недрами в СССР. / Г. С. Башмаков – М.: Наука, 1974. – 156с.
10. Башмаков Г. С. Правовое регулирование разведки и разработки общераспространенных полезных ископаемых / Г. С. Башмаков – Москва, Изд-во “Наука”, 1978. – 136 с.
11. Берлин С. И. Мировая практика финансово-правового регулирования в нефтяной промышленности / С. И. Берлин // Современные наукоемкие технологии. — 2005. — № 3. — С. 20–25
12. Блауберг И. В., Юдин Б. Г. Часть и целое. Большая Советская Энциклопедия / И. В. Блауберг, Б. Г. Юдин. – [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://bse.sci-lib.com/article121588.html
13. Боголюбов С. А. Экологическое право. Учебник для вузов. / С. А. Боголюбов – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФА М), 2001. – 448с.
14. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность. / С. Н. Братусь — М.: Юридическая литература, 1976. – 215 с.
15. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды): Учебник для высших юридических учебных заведений / М. М. Бринчук – М.: Юристь, 1998. – 688 с.
16. Бринчук М. М. Экологическое право: Учебник. — 2-ге изд., перераб. и доп. / М. М. Бринчук — М.: Юристъ, 2003. – 670 с.
17. Булгаков М. Б., Ялбулганов А. А. Природоохранные акты: от "Русской правды" до Петровских времен / М. Б. Булгаков, А. А. Ялбулганов. // Государство и Право. — 1996. — № 8. — С.136-146.
18. Бурлака Владимир. Какова эффективность использования наших шельфов / Владимир Бурлака. // Ежедневная всеукраинская газета "День". – 2008. – №134 [Электронный ресурс] — Режим доступа: http://www.day.kiev.ua/205335/
19. Бутусов Юрій, Ведерникова Інна, Єрьоменко Алла, Згурець Сергій, Кошарна Ольга, Кравченко Володимир, Мостова Юлія, Рахманін Сергій, Силіна Тетяна. "Мы сами открыли ворота, мы сами…" / Юрій Бутусов, Інна Ведерникова, Алла Єрьоменко, Сергій Згурець, Ольга Кошарна, Володимир Кравченко, Юлія Мостова, Сергій Рахманін, Тетяна Силіна. // Міжнародний громадсько-політичний тижневик "Дзеркало тижня". № 16 (796) 24 — 29 квітня 2010 року.
20. Вікіпедія – вільна енциклопедія. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96% D0%BF% D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F
21. Водний кодекс України від 06 червня 1995 року / ВВР. 1995. №24. ст.189. (зі змінами та доповненнями станом на 26.10.2010 р.) [Електронний ресурс] Законодавство України. Офіційний сайт Верховної Ради України — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=213%2F95-%E2%F0&p=1287559574911247
22. Гвишиани Д. М. Пределы роста – первый доклад Римскому Клубу / Д. М. Гвишиани. – [Єлектронный ресурс] – Режим доступа: http://alt-future.narod.ru/Future/predel.htm
23. Гірничий Закон України від 06 жовтня 1999 року / ВВР. 1999. №50. ст.433. (зі змінами та доповненнями станом на 26.10.2010 р.) [Електронний ресурс] Законодавство України. Офіційний сайт Верховної Ради України — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1127-14
24. Гладков Н. А. Проблема ораны природы и ее народнохозяйственное значение / Н. А. Гладков – М.: Издательство Московского университета, 1968. – 28 с.
25. Голиченков А. К. Эколого-правовой словарь / А. К. Голиченков // Экологическое право. – 2004. – № 6. – С.68.
26. Горное дело: Терминологический словарь / Сост. Г. Д. Лидин. – М.: Недра, 1990. – 694 с.ил.
27. Горшенев В. М. Контроль как правовая форма деятельности / В. М. Грошенев, И. Б. Шахов. – М.: Юрид. лит., 1987. – 176 с.
28. Государственное управление охраной окружающей среды в союзной республике / [Шемшученко Ю.С., Малышева Н.Р., Ерофеев Н. И. и др.]; отв. ред. Ю.С. Шемшученко. – К.: Наук. думка, 1990. – 278 с.
29. Грицан О. А. Правові засади екологічного контролю за використанням та охороною надр: Дис. канд. наук: 12.00.03 / Ольга Анатоліївна Грицан – К. – 2009. – 197 с.
30. Декрет о недрах земли // Горное дело. Журнал Горного Совета Высшего Совета Народного Хозяйства. – 1920. – №№2-3, с.33-34.
31. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
32. Дмитренко І. А. Екологічне право України: Підручник. – 2-ге вид., переробл. та допов. / І. А. Дмитренко – К.: Юрінком Інтер, 2001. 352 с.
33. Днєпров Василь. Сахалінське родовище: що таке не щастить... / Василь Днєпров. // Міжнародний громадсько-політичний тижневик "Дзеркало тижня". № 25 (654) 30 червня — 6 липня 2007 року.
34. Дудиков М. В. Прекращение права пользования недрами. Автореферат диссертации на соискание ученой степени канд. юр. наук. / Михаил Владимирович Дудиков– М.: 2004. – 26 с.
35. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів / В. К. Попов, А. П. Гетьман, С. В. Размєтаєв та ін. / За ред. В. К. Попова та А. П. Гетьмана. – Харків: Право, 2001.– 479 с.
36. Екологічне право: Особлива частина: Підруч. для студ. юрид. вузів і фак.: Повний акад. Курс / За ред. акад. АПрН В. І. Андрейцева. – К.:Істина, 2001. – 544 с.
37. Ергин Дэниель. Добыча. Всемирная история борьбы за нефть, деньги и власть / Дэниель Ергин. – Москва, изд-во "ДеНово", 1999. – 623 с.
38. Еренов А. Е., Мухитдинов Н. Б., Ильяшенко Л. В. Правовое обеспечение рационального природопользования / А. Е. Еренов, Н. Б. Мухитдинов, Л. В. Ильяшенко – Алма-Ата: "Наука" Казахской ССР, 1985. – 151 с.
39. Ерофеев Б. В. Советское водное и горное право / Б. В. Ерофеев – М., 1981. – 68 с.
40. Ерофеев Б. В. Советское земельное право. / Б. В. Ерофеев – М.: Высшая школа., 1969.– 323 с.
41. Заславская Л. А. О понятиях объекта права государственной собственности на недра земли и пользования ими. / Л. А. Заславская // Ученные записки ВНИИСЗ. –1969. – вып.16. с.110 – 119.
42. ЗАТ "Девон": Розробляти Сахалінське родовище у Харківській обл. буде "Укрнафтобуріння", а не "Нафтогаз"./ Інформаційна агенція РБК України. 23.04.2010р. [Електронний ресурс] режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/razrabatyvat_v_harkovskoy_obl_sahalinskoe_mestorozhdenie_budet_ukrnefteburenie_a_ne_naftogaz_23042010
43. Земельний Кодекс України від 25 жовтня 2001 року / ВВР. 2002. №3-4. ст.27. (зі змінами та доповненнями станом на 26.10.2010 р.) [Електронний ресурс] Законодавство України. Офіційний сайт Верховної Ради України — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2768-14
44. Ківалов С. В., Біла Л. P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. — Вид. друге, перероб. і доп. / С. В. Ківалов, Л. P. Біла — Одеса: Юридична література, 2002. — 312 с
45. Кірін Р. С. Правове забезпечення видобування корисних копалин. дис. … к.ю.н.: 12.00.06 / Роман Станіславович Кірін. – Київ, 2007. – 211 с.
46. Коган М. Е. Право государственной собстенности на недра земли в СССР: Автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юр.наук / М. Е. Коган – Москва, 1955. – 11 с.
47. Коган М. Е. О кодификации советского горного законодательства / М. Е. Коган // Советское государство и право. — 1957. — № 6. — С. 91–100.
48. Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747 –IV / Відомості Верховної Ради України 2005 р., № 35, /35-36, 37/, стор. 1358 (зі змінами та доповненнями станом на 26.10.2010 р.) [Електронний ресурс] Законодавство України. Офіційний сайт Верховної Ради України — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2747-15
49. Кодекс о недрах Республики Армения // Ведомости Верховного Совета Республики Армения, 1992, – №6. – Ст.112.
50. Кодекс о недрах Республики Молдова от 15.06.1993 г. № 1511 // Монитор Парламента Республики Молдова, 1993, – №11. – Ст.62. [Электронный ресурс] Режим доступа: http://www.law-moldova.com/laws/rus/codex_o_nedrah_ru.txt
51. Кодекс Республики Беларусь о недрах от 14 июля 2008 года №406-3 (по состоянию на октябрь 2009 г) [Электронный ресурс] Режим доступа: http://pravo.kulichki.com/vip/nedr/00000001.htm
52. Кодекс РФ об административных правонарушениях (КоАП РФ) от 30.12.2001 N 195-ФЗ // "Российская газета", N 256, 31.12.2001 (по состоянию на 26.10.2010 г.) [Электронный ресурс] КонсультантПлюс. — Режим доступа: http://www.consultant.ru/popular/koap/13_1.html#p69
53. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року / Відомості Верховної Ради УРСР вiд 18.12.1984 – 1984 р., № 51, стор. 1122 (зі змінами та доповненнями станом на 26.10.2010 р.) [Електронний ресурс] Законодавство України. Офіційний сайт Верховної Ради України — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80731-10
54. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 року / ВВР. 1994. №36. ст.340. (зі змінами та доповненнями станом на 26.10.2010 р.) [Електронний ресурс] Законодавство України. Офіційний сайт Верховної Ради України — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=132%2F94-%E2%F0
55. Кодекс України про надра: проект [Електронний ресурс] оприлюднено на офіційному веб-сайті Державної геологічної служби: www.dgs.kiev.ua — Режим доступу: http://www.dgs.kiev.ua/post160709.doc
56. Козьяков І. М. Гірничий закон України. Науково-практичний коментар. / І. М. Козьяков // К.: Істина, 2005. — С. 560.
57. Колотинская Е. Н. Правовая охрана природы в СССР. / Е. Н. Колотинская – М.: Изд-во МГУ. – 1962г. – 196 с.
58. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. / В. К. Колпаков — К.: Юрінком Інтер, –1999. –736 с.
59. Комиссаренко В. С. Правовое регулирование охраны недр и окружающей среды при освоении месторождений нефти и газа: дис. … к.ю.н.: 12.00.06 / В. С. Комиссаренко – М.: РГБ, 2005. – 226 с.
60. Комментарий к Закону Российской Федерации "Об охране окружающей природной среды". – Под. ред. Боголюбова С. А. М.: Норма, 2000. – 382 с.
61. Конституція України від 28 червня 1996 року / Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996 – 1996 р., № 30, стаття 141 (зі змінами та доповненнями станом на 26.10.2010 р.) [Електронний ресурс] Законодавство України. Офіційний сайт Верховної Ради України — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0
62. Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 року / Відомості Верховної Ради України вiд 29.06.2001 – 2001 р., № 25, стаття 131 (зі змінами та доповненнями станом на 26.10.2010 р.) [Електронний ресурс] Законодавство України. Офіційний сайт Верховної Ради України — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14
63. Кузнецова Н. В. Экологическое право: Учебное пособие. / Н. В. Кузнецова – М. : Юриспруденция, 2000. – 168 с.
64. Лисковец Б. А. Правовое регулирование разведок и разработок месторождений полезных ископаемых в СССР. / Б. А. Лисковец – М.: Госюриздат, 1960. – 119с.
65. Лук’янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: Монографія. / Д. М. Лук’янець — К: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. 2001. — 220 с.
66. Маєвська Н. В. Державне управління екологізацією надрокористування у вугільній промисловості України / Н. В. Маєвська // Університетські наукові записки. – 2005. – № 1-2 (13-14). – С. 276 – 284.
67. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине. Учебное пособие. / А. И. Миколенко — X.: "Одиссей", 2004. — 272 с.
68. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине: Учебное пособие. / А. И. Миколенко – Харьков: Одиссей, 2006. – 351 с.
69. Мірошниченко А. М. Нормування як засіб правового регулювання земельних відносин. дис. … к.ю.н.: 12.00.06 / Анатолій Миколайович Мірошниченко. – Київ, 2004. – 206 с.
70. Модельний кодекс про надра та користування надрами для держав-учасниць СНД від 07.12.2002 [Електронний ресурс] Законодавство України. Офіційний сайт Верховної Ради України — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_a34
71. Мухитдинов Н. Б. Основы горного права / Н. Б. Мухитдинов – Алма-Ата.: Наука, 1983. – 248 с.
72. Мухитдинов Н. Б. Правовые проблемы пользования недрами. / Н. Б. Мухитдинов – Алма-Ата.: Наука, 1972. – 334с.
73. Нафтогаз втратив "Сахалін"?: Економічна правда // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/publications/2010/04/23/233632/
74. Новикова Е. В. О правах недропользователей по Уставу Горному Российской империи / Е. В. Новикова // Нефть, газ и право. — 2005. — № 2. — С. 35–40.
75. Новикова Е. В. О правах недропользователей по Уставу Горному Российской империи / Е. В. Новикова // Нефть, газ и право. — 2005. — № 3. — С. 19–26.
76. О недрах и недропользовании: закон Республики Казахстан от 24.06.2010 № 291-IV [Электронный ресурс] Режим доступа: http://www.pavlodar.com/zakon/?dok=02510&all=all
77. О недрах и недропользовании: закон Республики Казахстан от 27.01.1996 года № 2828 [Электронный ресурс] Режим доступа: http://www.pavlodar.com/zakon/?dok=00144&all=all
78. О недрах Республики Кыргызстан: Закон Республики Кыргызстан от 02.07.1997 г. № 42 (в редакции от 17 октября 2008 года) [Электронный ресурс] Министерство природных ресурсов Кыргызской Республики. — Режим доступа: http://www.geo.gov.kg/index.php/ru/legislation/laws/75-earth-interior
79. О недрах Республики Таджикистан: Закон Республики Таджикистан от 20 июля 1994 года N983 (по состоянию на 31 декабря 2008 года) // Ведомости Верховного Совета Таджикистана, 1994, – №№15-16. – Ст.235. [Электронный ресурс] СоюзПравоИнформ законодательство стран СНГ. — Режим доступа: http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?regnom=2136
80. О недрах: Закон Российской Федерации от 21.02.1992 г. № 2395-1 действующая редакция [Электронный ресурс] КонсультантПлюс. — Режим доступа: http://www.consultant.ru/popular/nedr/
81. О порядке введения в действие Положения о порядке лицензирования пользования недрами: Постановление Верховного Совета Росии №3314-1 от 15.07.1992 г. // ВСНД РФ и ВС Рф. – № 33. – ст.1917. [Электронный ресурс] Предпринимательство и экология — Режим доступа: http://www.businesseco.ru/content/document_r_E27EFC99-31B6-42FF-93AE-69D5F77C9926.html
82. Овчарова Е. В. Особенности применения мер административной ответственности юридических лиц / Е. В. Овчарова // Административная ответственность. Сборник статей. — М., 2001 — с.46 – 49.
83. Олійник О. М. Проблемні питання юридичного визначення поняття "надра" / О. М. Олійник // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 42. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. — С. 477–483.
84. Олійник О. М. Закріплення переважного права першовідкривача на отримання надр у користування / О. М. Олійник // Університетські наукові записки. № 4 (32) 2009. — Хмельницький, 2009. — С. 144–149.
85. Олійник О. М. Проблемні питання законодавчого регулювання права надрокористувача на отримання поза ко