ПРАВОВА ОХОРОНА ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ЗНАЧЕННЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

ФРОЛОВА Наталя Валентинівна

УДК 349.6:504.456(477)

ПРАВОВА ОХОРОНА ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ЗНАЧЕННЯ

Спеціальність 12.00.06 – земельне право; аграрне право;
екологічне право; природоресурсне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Гуревський Володимир Климентійович,
кандидат юридичних наук, доцент

Одеса – 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ………………………………………………………………..4
ВСТУП………………………………………………………………………….…………5
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ
В УКРАЇНІ………………………………………………………………………………12
1.1. Формування та становлення законодавства в сфері правової охорони водно-болотних угідь в Україні………………………………………………...........................12
1.2. Поняття водно-болотних угідь та їх класифікація……………………………......23
1.3. Основні засади політики України в сфері збереження та відтворення водно-болотних угідь в Україні ………………………………………………………………..36
Висновки до розділу 1 …………………………………………………………………..44
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ В УКРАЇНІ……………………………………………………..46
2.1. Право власності на водно-болотні угіддя України…………..…………………....46
2.2. Правові підстави для використання водно-болотних угідь…….………………...57
2.3. Державне управління в галузі використання та охорони водно-болотних
угідь та їх ресурсів………………………………………………............................…….68
2.4. Правові засади ведення державного кадастру водно-болотних угідь…………...85
Висновки до розділу 2…………………………………………………………………...93
РОЗДІЛ 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ ЗА УКРАЇНСЬКИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ТА МІЖНАРОДНИМИ АКТАМИ……………………………………………………….95
3.1. Ознаки та наслідки негативного антропогенного впливу на
водно-болотні угіддя…………………………………………………………………….95
3.2. Заходи щодо правової охорони природних ресурсів
водно-болотних угідь…………………………………………………………………..105
3.3. Правовий режим водно-болотних угідь міжнародного значення……...…….....126
3.4. Шляхи вдосконалення законодавства щодо правового режиму
водно-болотних угідь…………………………………………………………………..138
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………………… 150
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..152
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….…160
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………………182

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ООН – Організація об’єднаних націй
ЄС – Європейський Союз
УРСР – Українська радянська соціалістична республіка
СРСР – Союз радянських соціалістичних республік
МОЗ – Міністерство охорони здоров’я
IUCN – Red List of Threatened Animals
CITES – The Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora
CMS – Convention on the Conservation of Migratory Species of Wild Animals
UNEP – United Nations Environment Programme
СОР – Conference of the Contracting Parties

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі в Україні, зокрема, на Чорноморському узбережжі, зникає велика кількість водно-болотних угідь. Найпоширенішими причинами такого зникнення є будівництво загат на великих річках, високі концентрації біогенів, що поступають із сільськогосподарських і міських джерел, інтенсивне використання земель водно-болотних угідь у сільському господарстві, побудові житлових масивів, розміщенні промислового комплексу тощо. Водно-болотні угіддя зазнають деградації, на них порушені екологічні та біологічні процеси. Крім того, серед причин зникнення та деградації водно-болотних угідь варто вказати токсичне навантаження на них, через що відбувається замулення та значно змінюються гідрологічні режими. Використання агрохімікатів та інші сільськогосподарські процеси, вирубування лісових насаджень та накопичення токсичних речовин у тканинах тварин та рослин також порушують природний баланс водно-болотних екосистем. Водно-болотні угіддя є чутливими до будь-яких змін антропогенного характеру, тому необхідно відновлювати їхній природний стан та захищати їх від згубного втручання людини.
В Україні існує ряд нормативно-правових актів, які регулюють питання охорони водно-болотних угідь. Спеціальними нормативно-правовими актами в цій галузі є Закон України «Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовища перебування водоплавних птахів» від 29 жовтня 1996 р., Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 29 серпня 2002 р., постанова Кабінету Міністрів «Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення», від 23 листопада 1995 р., постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Структури, змісту та порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення» від 20 січня 2003 р. тощо. Але правова охорона водно-болотних угідь не здійснюється в належній мірі, не виконуються багато важливих положень міжнародно-правових договорів з охорони водно-болотних угідь, стороною яких є Україна. Все це відбувається через відсутність урегулювання багатьох питань в законодавстві.
В науковій юридичній літературі перші кроки в дослідженні питання правової охорони водно-болотних угідь вже зробили вчені: О.Е. Рубель. та Н.В. Балушка. Крім того вказані питання вивчають вчені-екологи, такі як Вильсон М.А., Жарук І.С., Костюшин В.А., Марушевський Г.Б., Мозер М., Русєв І.Т., Стойловський В.П. та ін. Але ґрунтовні комплексні наукові дослідження питаннь правової охорони водно-болотних угідь в Україні відсутні.
Отже, правова охорона водно-болотних угідь потребує поглибленої науково-дослідної роботи, дослідження зарубіжного досвіду і розробки пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання охорони та відтворення водно-болотних угідь в Україні, а тому тема дисертаційного дослідження є актуальною на сьогоднішній день.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до науково-дослідної роботи за плановою тематикою, яка виконується на кафедрі аграрного, земельного та екологічного права та розробляється у межах досліджень Одеської національної юридичної академії за темою: «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної української держави» (державний реєстраційний номер 0101U001195), яка пов’язана з науковими програмами Міністерства освіти і науки України «Актуальні проблеми будівництва демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України». Дисертатнт брала участь у розробці даної теми шляхом аналізу та пропозицій щодо вдосконалення законодавства в сфері охорони водно-болотних угідь та вивчення практики його застосування.
Особистий внесок здобувачки. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації, пропозиції обґрунтовано дисертанткою на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу наукових та нормативних джерел.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є обґрунтування пропозицій щодо удосконалення правової охорони водно-болотних угідь від забруднення та знищення у зв’язку з виконанням ними великої кількості незамінних функцій, а також внесення пропозицій щодо змін та доповнень у законодавство України згідно з міжнародно-правовими угодами стосовно водно-болотних угідь.
Вищевказаною метою обумовлені поставлені завдання:
відстежити становлення законодавства в сфері правової охорони водно-болотних угідь в Україні та запропонувати шляхи його вдосконалення;
здійснити науковий аналіз поняття водно-болотних угідь, провести їх класифікацію;
відобразити основні засади політики України в сфері збереження та відтворення водно-болотних угідь в Україні, систематизувати принципи правової охорони водно-болотних угідь в Україні шляхом їх узагальнення та упорядкування;
розкрити проблеми права власності на водно-болотні угіддя та обґрунтувати доцільність запровадження по відношенню до водно-болотних угідь міжнародного та загальнодержавного значення єдиної форми власності – власності Українського народу;
провести аналіз правових підстав для використання водно-болотних угідь та запропонувати для використання водно-болотних угідь та їх ресурсів введення поняття спеціального користування водно-болотними угіддями на основі дозволу на спеціальне користування водно-болотними угіддями;
здійснити науковий аналіз системи державного управління в галузі охорони водно-болотних угідь та запропонувати створення спеціальної служби або комісії зі спеціальною компетенцією в галузі правової охорони водно-болотних угідь в складі Мінприроди та окреслення ряду повноважень цієї служби;
обґрунтувати необхідність введення державного кадастру водно-болотних угідь для забезпечення систематизації відомостей стосовно правового, природного та господарського стану водно-болотних угідь;
виявити ознаки та наслідки негативного антропогенного впливу на водно-болотні угіддя та запропонувати встановлення особливого охоронного режиму водно-болотних угідь;
систематизувати заходи з правової охорони водно-болотних угідь шляхом узагальнення та упорядкування заходів з правової охорони водних об’єктів, лісових насаджень, рослинних та тваринних ресурсів;
виявити особливості регулювання охорони водно-болотних угідь міжнародного значення на міжнародному рівні та запропонувати напрямки втілення положень Рамсарської конвенції у законодавство України;
довести доцільність внесення змін та доповнень у існуючі нормативно-правові акти шляхом введення до їх тексту терміну «водно-болотні угіддя» для встановлення режиму посиленої правової охорони по відношенню до земельних, лісових, рослинних, водних та інших природних ресурсів водно-болотних угідь, порівняно з іншими природними ресурсами.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, які виникають в галузі охорони водно-болотних угідь, та практика застосування законодавства в цій сфері.
Предметом дослідження є правова охорона водно-болотних угідь загальнодержавного та міжнародного значення.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові методи наукового пізнання, а також методи, що застосовуються в юридичній науці (історико-правовий, формально-логічний, комплексний, системного аналізу і тлумачення правових норм). За допомогою історичного методу досліджено становлення та розвиток правового регулювання використання, охорони, збереження та відтворення водно-болотних угідь. За допомогою формально-логічного методу проводиться аналіз положень нормативно-правових актів України та міжнародно-правових актів. Правова охорона водно-болотних угідь розглядається за допомогою методу комплексного дослідження нормативно-правових актів України та міжнародно-правових джерел. При розгляді явищ в нерозривному зв’язку із громадсько-політичними процесами, що відбуваються у суспільстві, економічними та соціальними реаліями, застосовувався метод системного аналізу. За допомогою методу тлумачення правових норм проаналізована нормативна база дисертаційної роботи. Застосування окреслених методів допомогло в досягненні поставлених завдань дисертаційного дослідження та підготовці пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання використання та охорони водно-болотних угідь, зокрема, міжнародного значення.
Теоретичною основою дослідження стали наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців та вчених-екологів, що займаються проблемами екологічного права та законодавства, таких як: В.І. Андрейцев, А.О. Андрусевич, Т.В. Баронова, Н.В. Безсмертна, А.Г. Бобкова, Дж. Бонайн, М.М. Бринчук, П.О. Гвоздик, А.П. Гетьман, В.К. Гуревський, І.І. Каракаш, І.О. Костяшкін, С.А. Карпенко, С.М. Кравченко, В.В. Кулініч, Н.Р. Малишева, А.М. Мірошниченко, В.В. Носік, В.М. Присяжний, В.В. Петров, О.О. Погрібний, О.О. Сурілова, С.В. Таращук, А.М. Третяк, Т.Ю. Туниця, М.А. Хвесик, Є.О. Шевкунова, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга та ін.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертаційна робота є першим в Україні комплексним і всебічним дослідженням правової охорони водно-болотних угідь України, в якому на основі проведеного широкого наукового аналізу міжнародно-правових джерел та національного законодавства в даній сфері обґрунтовано нові положення щодо правової охорони водно-болотних угідь в Україні.
Новизна дослідження характеризується положеннями, висновками й пропозиціями, найважливішими з яких є такі:
Вперше:
надано пропозиції щодо створення в Україні спеціальної служби у складі Мінприроди для управління охороною водно-болотних угідь згідно з рекомендаціями Рамсарської конвенції та запропоновано перелік повноважень вказаної служби;
аргументовано встановлення по відношенню до водно-болотних угідь загальнодержавного та міжнародного значення єдиної форми власності – власності Українського народу;
надано пропозиції щодо введення державного кадастру водно-болотних угідь для забезпечення систематизації відомостей стосовно правового, природного та господарського стану таких угідь;
запропоновано прийняття закону про водно-болотні угіддя, предметом регулювання якого має бути правова охорона водно-болотних угідь;
запропоновано введення поняття дозволу на спеціальне використання водно-болотних угідь як офіційного документу, який засвідчує право підприємств, установ, організацій, громадян на користування водно-болотними угіддями.
Удосконалено:
класифікацію водно-болотних угідь, зокрема з відмежуванням поняття водно-болотних угідь міжнародного значення, водно-болотних угідь загальнодержавного значення та водно-болотних угідь місцевого значення;
питання переводу територій з розташованими на них водно-болотними угіддями у склад земель іншого природоохоронного призначення із складу земель інших категорій.
Дістали подальшого розвитку:
система принципів правової охорони водно-болотних угідь шляхом компіляції такиїх принципів, запропонованих вченими-екологами;
система заходів з правової охорони водно-болотних угідь шляхом узагальнення та упорядкування заходів з правової охорони водних об’єктів, лісових насаджень, рослинних та тваринних ресурсів;
положення про втілення в національне законодавство України вимог Рамсарської конвенції щодо раціонального використання водно-болотних угідь;
положення щодо важливості розповсюдження серед населення інформації щодо правової охорони водно-болотних угідь шляхом поширення знань про екологічну значимість водно-болотних угідь.
Практичне значення отриманих результатів. Сформульовані у дисертаційному дослідженні висновки, положення і пропозиції є певним внеском у теорію екологічного права і можуть бути використані у подальшій нормотворчій діяльності в галузі екологічного права та суміжних галузях вітчизняного права.
Викладені в роботі положення, узагальнення, пропозиції та висновки можуть бути використані: у науково-дослідній сфері – положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути рекомендовані для подальших наукових досліджень проблеми удосконалення правового регулювання використання, охорони, збереження та відтворення водно-болотних угідь; у правотворчій сфері – в процесі подальшого вдосконалення екологічного законодавства України, при розробці нових нормативно-правових актів, зокрема, запропонованого у дисертації проекту Закону України «Про водно-болотні угіддя»; у сфері правозастосування – запропоновані рекомендації можуть бути використані для професійної підготовки фахівців в галузі правової охорони водно-болотних угідь; у навчальному процесі – при викладенні курсу «Екологічне право України».
Рекомендації, пропозиції та висновки дисертаційного дослідження були використані в практичній діяльності Одеської обласної ради (довідка № 165 від 31.03.2010 р.), впроваджені в учбовому процесі Одеського державного екологічного університету та Одеської національної юридичної академії (акти впровадження).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були апробовані у наукових статтях і доповідях на наукових та науково-практичних конференціях, а саме: 9-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2006); 10-й ювілейній звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2007); ІІ Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2007); 12-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2009).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки викладені у 10 друкованих наукових працях загальним обсягом 5,7 д.а., з яких 7 праць надруковані у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України. Всі праці належать авторці особисто.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Таким чином, до водно-болотних угідь відносять райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шість метрів, включаючи території, на яких можуть бути розташовані прибережні річкові та морські зони, суміжні з водно-болотними угіддями, і острови. Водно-болотні угіддя характеризуються відповідною флорою, ґрунтами та фауною, пристосованою для вологих умов. В Україні до водно-болотних угідь відноситься широке коло водойм, мілководь, а також надмірно заволожених ділянок суші, де вода є основним фактором, що визначає умови життя рослин і тварин та контролює стан навколишнього середовища, підтримує неможливе без водно-болотних угідь життя дикої природи на планеті. Водно-болотні угіддя накопичують та зберігають прісну воду, регулюють рівень поверхневих та підземних стоків, підтримують рівень ґрунтових вод, очищують води та утримують забруднюючі речовини, втримують ерозію, стабілізуючи береги, забезпечують місця перебування багатьох видів фауни та проростання багатьох видів флори, зокрема, рідких та важливих з екологічної та господарської точки зору, стабілізують кліматичні умови, а також підтримують максимальну біологічну продуктивність морських екосистем.
У зв’язку з виконанням водно-болотними угіддями величезної кількості незамінних функцій, вони потребують посиленої правової охорони від антропогенної дії, яка може призвести до виснаження водно-болотних угідь та до втрати водно-болотними угіддями своїх найважливіших функцій та властивостей. Особливу роль в правовій охороні водно-болотних угідь відіграє участь України в Рамсарській конвенції, символом якої є принцип раціонального використання водно-болотних угідь як міжнародного значення так і всіх інших. В Україні існує також ряд нормативно-правових актів, які регулюють питання охорони, використання, відтворення та збереження водно-болотних угідь, зокрема водно-болотних угідь міжнародного значення, але цей напрямок державної політики України на сьогодні не є чітко сформульованим в законодавстві, тому ця сфера потребує теоретичного удосконалення.
В результаті проведеного наукового дослідження автором було отримано ряд нових теоретичних висновків, які стосуються правової охорони водно-болотних угідь, місця цього правового інституту в системі екологічного права, перспективи його розвитку в Україні, а також сформульовані окремі практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавства. До таких висновків, зокрема, належать наступні:
1. Передусім, для встановлення особливого охоронного положення водно-болотних угідь, необхідним вважається чітке визначення в законодавстві України поняття водно-болотних угідь міжнародного, загальнодержавного та місцевого значення, оскільки найбільш суворішому правовому режиму підлягають саме перші дві категорії. Так, водно-болотними угіддями міжнародного значення вважаються водно-болотні угіддя, внесені до Рамсарського переліку, тобто ті, які відповідають критеріям Рамсарської конвенції. Водно-болотними угіддями загальнодержавного значення пропонується вважати: 1) водно-болотні угіддя міжнародного значення; 2) водно-болотні угіддя в межах внутрішніх морських вод або територіального моря; 3) водно-болотні угіддя в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; 4) водно-болотні угіддя, які розташовані в межах лікувальних місцевостей або курортів, або на території яких розташовані бальнеологічні ресурси; 5) водно-болотні угіддя, на території яких виходять на поверхню підземні води загальнодержавного значення; 6) водно-болотні угіддя, на території яких проростають рослини, занесені до Червоної книги України та/або рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України; 7) водно-болотні угіддя на території яких розташовані лісові масиви загальнодержавного значення; 8) водно-болотні угіддя, які є середовищем перебування для тварин, занесених до Червоної книги України. Всі інші водно-болотні угіддя пропонується відносити до водно-болотних угідь місцевого значення;
2. Водно-болотні угіддя характеризуються величезною кількістю життєво важливих функцій, через що потребують встановлення режиму посиленої правової охорони, що полягає у встановленні заборон та обмежень щодо використання водно-болотних угідь, набуття права власності на них та здійснення антропогенного навантаження на них;
3. Правова база України щодо правового положення водно-болотних угідь міжнародного значення потребує вдосконалення та узгодженості з положеннями Рамсарської конвенції щодо критеріїв водно-болотних угідь міжнародного значення для забезпечення їх належної охорони, захисту, відтворення та збереження, а також для раціонального використання водно-болотних угідь. Пропонується у межах водно-болотних угідь (їх ділянок) міжнародного значення заборонити наступне: а) проведення всіх видів меліоративних та будь-яких інших робіт (вибухові роботи, видобування корисних копалин тощо), що можуть призвести до погіршення цих угідь або до їх знищення; б) порушення режимів використання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів, зон санітарної охорони водних об'єктів, особливостей користування малими річками; в) скидання у водний об'єкт забруднених виробничих та господарсько-побутових стічних вод; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, що не пов'язане із забезпеченням охорони водно-болотного угіддя та підтриманням його оптимального гідрологічного режиму; д) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво; е) зберігання та застосування на територіях (акваторіях) водно-болотних угідь пестицидів, отрутохімікатів і добрив; є) влаштування літніх таборів для худоби; ж) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; з) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, вигребів, полігонів і накопичувачів побутових та промислових відходів (рідких і твердих), стічних вод, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; и) інші види діяльності згідно з природоохоронним законодавством;
4. Збереження водно-болотних угідь має забезпечуватися шляхом: організації систематичних спостережень за станом природних комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони водно-болотних угідь під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження водно-болотних угідь; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері; проведення інших заходів з метою збереження водно-болотних угідь;
5. Необхідним є вдосконалення системи державного управління в сфері охорони та раціонального використання водно-болотних угідь, зокрема, створення відповідного підрозділу у складі Мінприроди зі спеціальною компетенцією щодо водно-болотних угідь. Його повноваженнями мають бути наступні: 1) участь у розробленні економічних цільових програм розвитку галузей національної економіки з урахуванням забезпечення раціонального використання водно-болотних угідь та їх ресурсів; 2) контроль за додержанням режиму роботи водосховищ комплексного призначення, водогосподарських систем і каналів в межах водно-болотних угідь, використання прибережних захисних смуг, достовірністю державного обліку водокористування в межах водно-болотних угідь, технічним станом гідротехнічних споруд, які належать підприємствам, установам, організаціям, що перебувають у сфері його управління; 3) організація виконання робіт, пов'язаних з мінімізацією наслідків шкідливої дії вод, у тому числі щодо захисту від підтоплення, протипаводкового і протиповеневого захисту земель, а також сільських населених пунктів; забезпечує в установленому порядку функціонування підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління, в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; 4) проведення відповідно до законодавства експертизи проектно-кошторисної документації на будівництво (реконструкцію) окремих об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем в межах водно-болотних угідь; 5) видання дозволів на спеціальне використання водно-болотних угідь, погодження дозволів на спеціальне використання ресурсів водно-болотних угідь, забезпечення ведення державного обліку водно-болотних угідь та державного кадастру водно-болотних угідь; 6) залучення до співпраці представників неурядових та інших заінтересованих організацій для досягнення загального успіху в реалізації державної політики щодо водно-болотних угідь; 7) проведення державного контролю в сфері охорони та раціонального використання водно-болотних угідь; 8) участь у розробленні проектів Державного бюджету України, Державної програми економічного і соціального розвитку України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України; 9) розробка довгострокових прогнозів водогосподарських балансів і схем комплексного використання водно-болотних угідь та охорони їх ресурсів; 10) замовлення у встановленому законодавством порядку науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, спрямованих на реалізацію загальнодержавних програм з питань розвитку водно-болотних угідь; 11) здійснення відповідно до законодавства України функцій з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління; 12) організація в межах своїх повноважень підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників; 13) розглядання відповідно до законодавства справ про адміністративні правопорушення, прийняття відповідних рішень в межах своїх повноважень; 14) здійснення міжнародного співробітництва в галузі охорони, відтворення, збереження та раціонального використання водно-болотних угідь; 15) прийняття нормативно-правових актів в сфері охорони, відтворення та раціонального використання водно-болотних угідь; 16) здійснення інших функцій, необхідних для виконання покладених на нього завдань;
6. Також необхідним вважається створення єдиної системи державного кадастру водно-болотних угідь, що є незамінним для забезпечення реалізації державної політики у сфері відносин з охорони та використання цих найцінніших природних територій та їх ресурсів, забезпечення виконання загальнодержавних та інших програм з охорони, захисту, використання та відтворення водно-болотних угідь; підґрунтям створення державного кадастру водно-болотних угідь має слугувати інвентаризація водно-болотних угідь, що має відбуватися періодично;
7. У зв’язку з виконанням водно-болотними угіддями маси незамінних функцій вважається за необхідне по відношенню до водно-болотних угідь міжнародного та загальнодержавного значення встановити єдину форму власності – власність Українського народу. Пропонується також всі землі водно-болотних угідь перевести у склад земель іншого природоохоронного значення для забезпечення неможливості перебування цих земель в інших формах власності;
8. Встановлено, що інтенсивна антропогенна діяльність, зокрема, осушувально-меліоративна діяльність, зміна гідрологічного режиму водно-болотних угідь, будівництво доріг, дамб, каналів тощо, а також видобування корисних копалин на територіях водно-болотних угідь, скиди забруднених вод та надмірна, інтенсивна експлуатація природних ресурсів водно-болотних угідь, особливо тваринного та рослинного світу, здійснює великий негативний вплив на водно-болотні угіддя. У зв’язку із встановленням особливого охоронного режиму водно-болотних угідь на територіях більшості з них має бути заборонена діяльність, яка не пов’язана з обслуговуванням водно-болотних угідь, а саме: 1) на території усіх водно-болотних угідь має бути заборонено використання агрохімікатів та пестицидів; 2) на території водно-болотних угідь має бути заборонена зміна гідрологічного режиму (виключення можуть становити тільки водно-болотні угіддя місцевого значення, які за своїм географічним положенням не оказують вплив на водно-болотні угіддя загальнодержавного або міжнародного значення); 3) на території водно-болотних угідь, за виключенням риборозводних ставків та рисових чеків, має бути заборонена сільськогосподарська діяльність; 4) природні ресурси водно-болотних угідь мають використовуватися помірно, з урахуванням їх вичерпності та виснажливості; 5) на території водно-болотних угідь загальнодержавного та міжнародного значення має бути заборонено видобування корисних копалин; 6) водно-болотні угіддя загальнодержавного та міжнародного значення мають бути звільнені від будь-якого урбанізаційного та індустріального впливу на них, а скиди стічних вод мають здійснюватися в суворій відповідності до законодавства; 7) водно-болотні угіддя міжнародного значення мають бути залишені у природному стані, антропогенний вплив на них має бути мінімальним;
9. Необхідним вважається прийняття єдиного нормативно-правового акта, який регулюватиме усі питання, пов’язані із використанням, охороною, збереженням та відтворенням водно-болотних угідь в Україні, оскільки норми щодо правової охорони водно-болотних угідь складають комплексний правовий інститут. Таким нормативно-правовим актом має стати майбутній закон «Про водно-болотні угіддя», прийняття якого вважається дуже необхідним на сьогоднішній день;
10. Для забезпечення дії вказаного закону необхідним також вважається внесення змін та доповнень у існуючі нормативно-правові акти: 1) ЗК України має визначати: поняття земель водно-болотних угідь, їх склад; форми власності, у яких можуть перебувати ділянки водно-болотних угідь; загальні питання щодо використання водно-болотних угідь, а також ЗК України має забороняти в межах водно-болотних угідь будь-яку діяльність, що перешкоджає їх використанню за призначенням або може негативно вплинути на природний стан цих земель; 2) ЛК України також потребує введення до його положень поняття «водно-болотні угіддя», а також норм щодо недопущення зміни гідрологічного режиму в межах водно-болотних угідь, заборони усіх видів рубок, окрім санітарних, в межах заплавних лісів та лісових насаджень у водоохоронній зоні. Крім того, ЛК України має містити й обмеження щодо використання заплавних лісів та набуття у власність лісових масивів; 3) до ВК України необхідно внести доповнення, а саме – ввести поняття «водно-болотні угіддя міжнародного, загальнодержавного та місцевого значення», визначити їх особливе природоохоронне положення і режим природокористування в межах водно-болотних угідь. Необхідно також визначити права та обов’язки власників територій водно-болотних угідь; окреслити участь населення у прийнятті рішень щодо охорони, використання та відтворення ресурсів водно-болотних угідь; визначити механізми здійснення спостереження (оцінки) та контролю за екологічним станом водно-болотних угідь та заборонити скиди забруднених вод у водні об’єкти в межах водно-болотних угідь загальнодержавного та міжнародного значення; 4) до тексту Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» потрібно також ввести поняття водно-болотних угідь міжнародного, загальнодержавного та місцевого значення, визначити місце водно-болотних угідь серед інших природних комплексів; 5) у Закон України «Про природно-заповідний фонд України» потрібно ввести положення щодо виділення водно-болотних угідь міжнародного, загальнодержавного та місцевого значення у складі земель природно-заповідного фонду України, про заборону використання їх природних ресурсів та про здійснення контролю адміністрацією територій і об’єктів природно-заповідного фонду за охороною ділянок водно-болотних угідь; 6) до Закону України «Про меліорацію земель» пропонується ввести поняття «відтворення або ренатуралізація водно-болотних угідь» та чітко розділити поняття «меліорація земель» та «відтворення водно-болотних угідь»; 7) Закон України «Про охорону земель» має також закріплювати в якості самостійного заходу збереження та відтворення водно-болотних угідь; 8) введення до тексту поняття водно-болотних угідь потребують також і інші закони, такі як «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», «Про пестициди та агрохімікати», «Про питну воду і питне водопостачання», «Про рибу, інші водні живі ресурси і харчову продукцію з них», «Про мисливське господарство та полювання», «Про курорти», «Про туризм» тощо.
Водно-болотні угіддя, які знаходяться у складі земель з будь-яким іншим цільовим призначенням (землі водного фонду або лісогосподарського призначення тощо) необхідно відносити до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а більш конкретно – до земель водно-болотних угідь. І саме правове положення земель водно-болотних угідь, зокрема водно-болотних угідь міжнародного значення, має стати запорукою охорони цих найцінніших природних комплексів. Оскільки правовий режим водно-болотних угідь, тобто режим посиленої правової охорони, має відповідати вимогам Рамсарської конвенції та містити всі необхідні елементи захисту від згубного антропогенного навантаження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Directory of Azov-Black Sea Coastal Wetlands: Revised and updated. – Kyiv: Wetlands International, 2003. – 235 p,
2. Strategy for Waterbird Monitoring in the Black Sea Region / Ed. I. Chernichko, V. Kostyushin. – Kyiv: Wetlands International, 2003. – 23 p.
3. Шевкунова Є.О. Правовий аналіз вирішення екологічних конфліктів / Є.О. Шевкунова // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – 2001. – Вип. 13. – С. 369-374.
4. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / Т.А. Сафранов. – Львів: Новий Світ - 2000, 2003. – 248 с.
5. Papayannis Thymio. Mediterranean wetlands at the dawn of the 21st century: Convention on Wetlands / P. Thymio, S. Tobias. – 1999. – 137 p.
6. Рубель О.Е. Формирование региональной политики использования природно-ресурсного потенциала экотуризма в зонах водно-болотных угодий / О.Е. Рубель // Научный вестник аграрной науки Причерноморья. Николаевская государственная аграрная академия: в 2-х т. – Т. 2. – С. 322-327.
7. Балушка Н. Особливості правового режиму земель водно-болотних угідь за законодавством України / Н. Балушка // Вісник Львівського університету. Серія: юридична. – 2006. – Вип. 43. – С. 235-241.
8. Кобецька Н.Р. Екологічне право України: навч. посіб. / Н.Р. Кобецька – К: Юрінком Інтер, 2007 – 352 с.
9. Ільків Н.В. Екологічне право України: навч. посіб. / Н.В. Ільків, Я.З. Гаєцька-Колотило – К.: Істина, 2008. – 296 с.
10. Екологічне право України. Академічний курс: підручник. – 2-е вид. / [за заг. ред. Ю.С. Шемшученка]. – К.: Юрид. думка, 2008. – 720 с.
11. Земельное право Украины: учеб. пособие / [под ред. А.А. Погребного, И.И. Каракаша]. – К.: Истина, 2002. – 496 с.
12. Земельне право України: підручник / [за ред. М.В. Шульги]. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
13. Земельний кодекс України: Закон України від 18 грудня 1990 р. № 561 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №10. – Ст. 98.
14. Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 р. № 2768 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №3–4. – Ст. 27.
15. Про заходи по посиленню охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення головним чином як місця оселень водоплавних птахів: Постанова Ради Міністрів Української РСР від 26 лютого 1976 р. № 106 // Збірник постанов уряду УРСР. – 1976. – № 3. – Ст. 7.
16. Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 1995 р. № 935 // Зібрання законодавства України. Серія 2 [Звід постанов Кабінету Міністрів України]. – 1999. – № 6. – Ст. 336.
17. Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів: Закон України від 29 жовтня 1996 р. № 437 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №50. – Ст. 279.
18. Законодавчі засади збереження і раціонального використання водно-болотних угідь України / І.Б. Іваненко, М.Л. Клєстов, С.Р. Матвєєв, М.М. Паламарчук, Г.В. Парчук, М.Л. Томахін. – К: Wetlands International – АЕМЕ, 1999. – 64 с.
19. Конвенція про охорону біорізноманіття (Ріо-де-Жанейро, 5 червня 1992 року) // Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. – 2-ге вид., доп. – Львів: Норма, 2002. – С. 329-342.
20. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Берн, 19 вересня 1979 року) // Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. – 2-ге вид., доп. – Львів: Норма, 2002. – С. 302-308.
21. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Бон, 23 червня 1979 року) // Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. – 2-ге вид., доп. – Львів: Норма, 2002. – С. 309-317.
22. Про ратифікацію Міжнародної угоди про охорону мігруючих водоплавних птахів Афро-Азіатського регіону: Закон України від 4 липня 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. - № 31. – Ст. 164.
23. Про затвердження положення про водно-болотні угіддя загальнодержавного значення: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1999 р. № 166 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 6. – Ст. 198. – (втратило чинність).
24. Про порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1287 // Офіційний вісник України. – 2002. – №36. – Ст. 1693.
25. Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки: Закон України від 21 вересня 2000 р. № 1989 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №47. – Ст. 405.
26. Про екологічну мережу: Закон України від 24 червня 2004 р. № 1864 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 45. – Ст. 502.
27. Про Концепцію збереження біологічного різноманіття України: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1997 р. № 439 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.liga.net
28. Про схвалення концепції Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005–2025 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 675-р // Офіційний вісник України. – 2004. – № 38. – Ст. 2524.
29. Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства: Закон України від 17 січня 2002 р. № 2988 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 25. – Ст. 172.
30. Про затвердження загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів: Закон України від 22 травня 2001 р. № 2333 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 28. – Ст. 135.
31. Про меліорацію земель: Закон України від 14 січня 2000 р. № 1389 // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 11. – Ст. 90.
32. Національна Стратегія збереження водно-болотних угідь України (проект). Матеріали до робочої наради щодо підготовки попереднього варіанту Стратегії. – К.: Wetlands International, 2001. – 65 с.
33. Хвесик М.А. Економіко-правове регулювання природокористування: монографія / М.А. Хвесик, М.М. Горбач, Ю.П. Кулаковський. – К.: Кондор, 2004. – 524 с.
34. Про державний контроль за використанням та охороною земель: Закон України від 19 червня 2003 р. № 963 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 350.
35. Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. № 962 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
36. Про затвердження Структури, змісту і порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення: Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 27 грудня 2002 р. № 524 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 4. – Ст. 165.
37. Про охорону водно-болотних угідь міжнародного значення: Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11 квітня 2005 р. №131 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.liga.net
38. Водно-болотні угіддя України. Довідник / [під ред. Г.Б. Марушевського, І.С. Жарук]. – К.: Чорноморська програма Ветландс Інтернешнл, 2006. – 312 с.
39. Русев И.Т. Дельта Днестра. История природопользования, экологические основы мониторинга, охраны и менеджмента водно-болотных угодий / И.Т. Русев. – Одесса: Астропринт, 2003. – 765 с.
40. Управління водно-болотними угіддями міжнародного значення (Методичні рекомендації до планування і впровадження) [під ред. Г.В. Коломійця, С.В. Таращука; відп. ред. В.А.Костюшин]. – К.: Нац. екологічний центр України, 2005. – 194 с.
41. Щербина Ю.Г. Методические аспекты мониторинга окружающей среды / Ю.Г. Щербина. – 2-е изд. – Кривой Рог: Минерал, 2006. – 363 с.
42. Гідроекологічний стан басейну Тиси / [під ред. Т.А. Харченко, А.В. Ляшенко, М.О. Овчаренко, Ю.В. Кім] – Київ: Wetlands International, 1999. – 152 с.
43. Эффективное управление и рациональное использование природных ресурсов водно-болотных угодий Азово-Черноморского региона Украины в условиях глобального изменения климата: Рекомендации. / [под ред. О.В. Гуцала, О.А. Дьякова, М.М. Парафило и др.]. – Одесса: Друк СПД Калюпин С.В., 2004. – 58 с. – (Серия «Стратегии устойчивого развития»; вып. 1).
44. Вильсон М.А. Сохранение водно-болотных угодий побережья Черного моря: обзор и предварительный план действий / М.А. Вильсон, М. Мозер // Международное бюро по изучению водоплавающих птиц и водно-болотных угодий (IWRB), публикация № 33. – Oxford: Information Press, 1994. – 90 с.
45. UNEP Environment Law Training Manual. United Nations Environment Programme. – Nairobi. – 1997.
46. Русев И.Т. Экосистемные функции водно-болотных угодий дельты Днестра / И.Т. Русев // Причорноморський екологічний бюлетень. – 2005. – № 3-4. – С. 216-261.
47. Русев И.Т. Некоторые социально-экологические последствия заготовки тростника в дельте Днестра / И.Т. Русев, Т.Д. Русева // Причорноморський екологічний бюлетень. – 2007. – № 1. – С. 141-143.
48. Русев И.Т. Основы экотуризма / И.Т. Русев – Одесса: КП ОГТ, 2004. – 294 с.
49. Русев И.Т. Водно-болотные угодия [Електронный ресурс] / И.Т. Русев // Режим доступа: http://www.ornitology.narod.ru/people/monographies/ann
50. Численность и размещение гнездящихся околоводных птиц в водно-болотных угодьях Азово-Черноморского побережья Украины / [под общ. ред. В.Д. Сиохина]. – К.: Wetlands International, 2000. – 476 с.
51. Стойловський В.П. Роль водно-болотних угідь Азово-Чорноморського регіону в збереженні біологічного різноманіття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. біол. наук: спец. 03.00.16 «Екологія» / В.П. Стойловський. – Дніпропетровськ, 2004. – 33 с.
52. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16 червня 1992 р. № 2456 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.
53. Водний Кодекс України від 6 червня 1995 р. № 213 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. — № 24. – Cт. 189.
54. Про тваринний світ: Закон України від 13 грудня 2001 р. № 2894 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 14. – Ст. 97.
55. Про рослинний світ: Закон України від 9 квітня 1999 р. № 591 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22-23. – Ст. 198.
56. Про Червону книгу України: Закон України від 7 лютого 2002 р. № 3055 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 10. – Ст. 462.
57. Про затвердження Положення про Зелену книгу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1286 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 36. – Ст. 1692.
58. Про затвердження порядку користування землями водного фонду: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. № 502 // Зібрання постанов уряду України. – 1996. – № 11. – Ст. 326.
59. Про затвердження порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 р. № 486 // Зібрання постанов уряду України. – 1996. – №10. – Ст. 318.
60. Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів: Постанова Кабінету Міністрів Українивід 18 грудня 1998 р. № 2024 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 51. – Ст. 1890.
61. Фролова Н. Принципи та заходи щодо збереження та відновлення водно-болотних угідь в Україні / Н. Фролова // Юридический вестник. – 2008. – № 2. – С. 40-44.
62. Русев И.Т. Прорыв Сасыкской блокады: тернистый путь возрождения жемчужины Причерноморья / И.Т. Русев. – Одесса: Астропринт, 2001. – 461 с.
63. Резолюції та рекомендації 7-ої наради Договірних сторін Конвенції про водно-болотні угіддя, головним чином, як місць перебування водоплавних птахів (Рамсар, Іран, 1971) Сан-Хосе, Коста-Ріка, 10-18 травня 1999 року / [під ред. Г.В. Парчук]. – К.: АВАЛЛОН, 1999. – 261 с.
64. Безсмертна Н.В. Співвідношення понять «право власності» та «здійснення права власності» / Н.В. Безсмертна // Право України. – 2003. – № 11. – С. 133-137.
65. Каракаш И.И. Право собственности на землю и право землепользования в Украине: Научно-практическое пособие / И.И. Каракаш. – К.: Истина, 2004. – 216 с.
66. Корнеев С.М. Право государственной социалистической собственности в СССР / С.М. Корнеев. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1964. – 268 с.
67. Суханов Е.А. Лекции о праве собственности / Е.А. Суханов. – М.: Юрид. лит., 1991. – 238 с.
68. Домашенко М.В. Власність і право власності: Нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні / М.В. Домашенко, В.Є. Рубаник. – Х.: Факт, 2002. – 550 с.
69. Матвєєв В.В. Сучасні підходи до формування права власності / В.В. Матвєєв // Актуальні проблеми економіки. – 2002. - №7. – С. 2
70. Право собственности в СССР / [под ред. Ю.К. Толстого, В.Ф. Яковлева]. – М.: Юрид. лит., 1989. – 288 с.
71. Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность / А.В. Венедиктов. – М.-Л.: Акад. наук СССР, 1948. – 839 с.
72. Цивільне право України: підручник: у 2-х кн. / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – 2-ге вид., допов. і перероб. / [за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової]. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – Кн. 1. – 861 с.
73. Пересунько С.І. Право державної власності в Україні (історія, сучасність, перспективи) / С.І. Пересунько. – Кіровоград: Єлисавет, 1998. – 297 с.
74. Дягілєв В. Правове регулювання і механізм використання земель комунальної власності в Україні / В. Дягілєв // Розробка державної політики. Аналітичні записки / [укл. О.І. Кілієвич, В.Є. Романов]. – К.: К.І.С., 2002. – С. 150-158.
75. Заєць О.І. Розвиток сучасної правничої думки про право власності на природні ресурси та комплекси в Україні / О.І. Заєць // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. – 2005. – Вип. 63-64. – С. 9-13.
76. Афанасієв Р. Щодо публічного аспекту права власності на природні ресурси / Р. Афанасієв // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 9. – С. 128-132.
77. Экологическое право Украины: курс лекций / [под ред. И.И. Каракаша]. – Одесса: Латстар, 2001. – 478 с.
78. Разметаев С.В. Право собственности на природные ресурсы в Украине / С.В. Разметаев – Х. : Право, 1995. – 56 с.
79. Бондар О.Г. До питання про поняття правовідносин власності на землю / О.Г. Бондар // Вісник Запорізького державного університету. Юридичні науки. – 2004. – № 1. – С. 138-141.
80. Кулинич П.Ф. Конституційні аспекти правового статусу земельної власності в Україні / П.Ф. Кулинич // Правова держава: Щорічник наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – Вип. 17. – С. 273-284.
81. Право власності в Україні: навч. посіб. / [за заг. ред О.В. Дзери і Н.С. Кузнєцової]. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 816 с.
82. Бондар Л.О. Правові проблеми власності на природні ресурси / Л.О. Бондар, В.В. Курзова // Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. – № 2. – С. 105-109.
83. Носік В.В. Право власності на землю за Конституцією України / В.В. Носік // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 11. – С. 48-59.
84. Носік В.В. Право власності на землю українського народу: монографія / В.В. Носік. – Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
85. Носік В.В. Право власності на землю за Конституцією України / В.В. Носік. // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 11. – С. 58.
86. Вівчаренко О.А. Право власності на землю в Україні (актуальні проблеми) / О.А. Вівчаренко. – Івано-Франківськ: Надвірнянська друкарня, 1998. – 179 с.
87. Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях: монография / М.В. Шульга. – Х: Консум, 1998. – 224 с.
88. Космін Ю. Про форми права власності / Ю. Космін // Право України. – 2001. – № 10. – С. 75-77.
89. Каракаш І.І. Співвідношення права власності на природні ресурси та форм влади в державі / І.І. Каракаш // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. – Одеса: ОНЮА, 2001. – Вип. 11. – С. 336-340.
90. Каракаш І.І. Юридичні та фактичні критерії розмежування земель державної та комунальної власності / І.І. Каракаш // Актуальні проблеми політики. – 2006. – № 28. – С. 133-142.
91. Декрет «Про землю» від 26 жовтня 1917 року // СУ РСФСР. – 1917. – №1. – Ст. 1.
92. Декларація прав трудящих і експлуатованого народу, прийнята ІІІ Всеросійським з’їздом рад // СУ РСФСР. – 1918. – № 15. – Ст. 215.
93. Декрет «Про соціалізацію землі» від 19 лютого 1918 року // СУ РСФСР. – 1918. – № 25. – Ст. 346.
94. Воскобійник М. До питання про поняття та сутність права комунальної власності на землю / М. Воскобійник // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №1. – С. 59-62.
95. Музика Л.А. Проблеми права комунальної власності в Україні: Монографія / Л.А. Музика. – К.: Атіка, 2006. – 228 с.
96. Безсмертна Н.В. Межі здійснення права приватної власності / Н.В. Безсмертна // Наукові записки. Том 19. Спец. вип.: у 2-х ч. – К. ВД «КМ Академія», 2001, – Ч. 1. – С. 204-207.
97. Гуревський В.К. Право приватної власності громадян України на землі сільськогосподарського призначення: монографія / В.К. Гуревський. – Одеса: АстроПринт, 2000. – 136 с.
98. Масенко О. Конституційні вимоги щодо права власності на землю – священні / О. Масенко, М. Мельник, М. Махненко // Віче. – 2004. – № 3. – С. 18-22.
99. Кодекс України «Про надра»: Закон України від 27 липня 1994 р. № 132 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 34.
100. Годованюк А.Й. Право власності на землі природно-заповідного фонду: ретроспектива і сучасність / А.Й. Годованюк // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. – Одеса: ОНЮА, 2007. – Вип. 30. – С. 168-171.
101. Коваленко Т.О. Обов’язки власників земельних ділянок / Т.О. Коваленко // Законодавство України. – 2005. – № 6. – С. 14-22.
102. Безсмертна Н.В. Право приватної власності. Юридична відповідальність як гарантія його здійснення / Н.В. Безсмертна // Вісник прокуратури. – 2003. – № 3. – С. 67-71.
103. Фролова Н.В. Законодавче закріплення права власності на водно-болотні угіддя / Н.В. Фролова // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. – Одеса: ОНЮА, 2008. – Вип. 37. – С. 225-228.
104. Екологічне право: Особлива частина: підручник для студентів юрид. вузів і фак.: повний акад. курс / [за ред. акад. АПрН В.І. Андрейцева]. – К.:Істина, 2001. – 544 с.
105. Вергун В.А. Экологические проблемы в системе международных экономических отношений / В.А. Вергун – К.: Вища школа, 1985. – 101 с.
106. Екологічне право України: підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів / [за ред. А.П. Гетьмана та М.В. Шульги]. – Х.: Право, 2005. – 381 с.
107. Шемшученко Ю.С. Правовые проблемы экологии / Ю.С. Шемшученко. – К: Наук. думка, 1989. – 229 с.
108. Веденин Н.Н. Экологическое право: учебник для студентов вузов / Н.Н. Веденин. – М.: Право и закон, 2000. – 336 с.
109. Ерофеев В.Б. Экологическое право: учебник для вузов / В.Б. Ерофеев. – М.: Юриспруденция, 1999. – 448 с.
110. Туниця Т.Ю. Збалансоване природокористування: національний і міжнародний контекст / Т.Ю. Туниця. – К.: Знання, 2006. – 300 с.
111. Петров В.В. Экологическое право России: учебник для вузов / В.В. Петров. – М.: БЕК, 1995 . – 557 с.
112. Бринчук М.М. Экологическое право (право окружающей среды): учебник для высших юрид. учебных заведений / М.М. Бринчук. – М.: Юристъ, 1998. – 688с.
113. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
114. Екологічне право України: навч. посіб. – 2-ге вид., допов. та перероб. / [Л.О. Бондар, В.В. Курзова]. – Х.: Бурун Книга, 2008. – 368 с.
115. Костяшкін І.О. Гарантії реалізації права загального землекористування громадян / І.О. Костяшкін // Вісник Київського національного університету імені Т. Шевченка. Серія Юридичні науки. – 2005. – Вип. 67-69. – С. 22-26.
116. Андрейцев В.І. Екологічне право: курс лекцій в схемах: навч. посіб. для юрид. фак. вузів / В.І. Андрейцев. – К: Вентурі, 1996. – 208 с.
117. Глотова О.В. Особливості права загального природокористування та його правові гарантії / О.В. Глотова // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. – Одеса: ОНЮА, 2007. – Вип. 30. – С. 138-142.
118. Костяшкін І.О. Права загального землекористування громадян / І.О. Костяшкін // Вісник Київського національного університету імені Т. Шевченка. Серія: Юридичні науки. – 2004. – Вип. 56-59. – С. 23-26.
119. Костяшкін І.О. Земельний сервітут т