ПРАВОВА ОХОРОНА АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

РИБАЧЕК Валентин Кіндратович

УДК 349.6.023

ПРАВОВА ОХОРОНА АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.06 – земельне право; аграрне право;
екологічне право; природоресурсне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
МАЛИШЕВА Наталія Рафаелівна,
доктор юридичних наук,
професор

Київ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................ 3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика правової охорони атмосферного повітря в Україні

1.1. Атмосферне повітря як об’єкт правової охорони .............................
12
1.2. Правова охорона атмосферного повітря: поняття та зміст ..................
24
1.3. Розвиток правової охорони атмосферного повітря в Україні .............. 56

РОЗДІЛ 2. Механізм правового регулювання охорони атмосферного повітря в Україні

2.1. Поняття та зміст механізму правового регулювання охорони атмосферного повітря .....................................................................................

88
2.2. Нормування в галузі охорони атмосферного повітря ...........................
98
2.3. Дозвільна діяльність у галузі охорони атмосферного повітря ............
119
2.4. Державний, громадський та виробничий контроль за охороною атмосферного повітря .....................................................................................

141
2.5. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря ......................................................................
149

ВИСНОВКИ ................................................................................................... 177

ДОДАТКИ ....................................................................................................... 181

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................. 212

ВСТУП

Актуальність теми. При вирішенні сучасних складних еколого-правових проблем, викликаних зростаючою деградацією навколишнього природного середовища та нераціональним використанням природних ресурсів, підвищується роль екологічної політики та права в галузі забезпечення ефективної охорони атмосферного повітря.
За роки незалежного правотворення в Україні було прийнято цілу низку законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини щодо охорони атмосферного повітря. Головними серед них є Закони України “Про охорону навколишнього природного середовища” та “Про охорону атмосферного повітря”. Другий із названих актів протягом останнього десятиріччя змінювався тричі (у 1995, 2001 та 2004 роках), що свідчить про відсутність достатнього теоретичного опрацювання концепції правового регулювання охорони атмосферного повітря.
Недосконалість правового регулювання відповідних відносин знаходить прояв і в процесі правозастосування. З’ясувалося, зокрема, що закладені в законодавстві механізми є надто трудомісткими, затратними, важкими у практичній реалізації, а в окремих випадках - економічно недоцільними в умовах перехідного періоду.
Виявлення «слабких місць» у правовому регулюванні відповідної сфери, а також недоліків правозастосування в галузі охорони атмосферного повітря в умовах незалежної України не було самостійним об’єктом монографічного еколого-правового дослідження. Проблеми застосування законодавства про охорону атмосферного повітря науковцями та фахівцями-практиками здебільшого розглядались у контексті аналізу інших проблем забезпечення охорони довкілля.
Разом із тим, як показала практика, екологічні та економічні чинники суттєво випереджають законотворчий процес, а тому здійснення всебічного аналізу законодавства України про охорону атмосферного повітря та відповідної правозастосовчої практики є актуальним та невідкладним.
Теоретичною основою дисертації став науковий доробок, викладений у працях таких провідних радянських, українських та російських вчених-правознавців екологічного профілю, як: В. І. Андрейцев, Г. І. Балюк, С. О. Боголюбов, В. Ю. Бобринський, М. М. Бринчук, Р. Х. Габітов, А. П. Гетьман, О. Л. Дубовик, Б. В. Єрофеєв, М. І. Єрофеєв, Н. Р. Кобецька, О. С. Колбасов, Н. Р. Малишева, М. І. Малишко, Г. В. Мороз, В. Л. Мунтян, В. В. Петров, О. О. Погрібний, Б. Г. Розовський, В. І. Семчик, В. В. Сухонос, А. М. Телиженко, Н. М. Ульянова, Ю. С. Шемшученко, О. О. Шишко, М. В. Шульга та інші.
Все вищевикладене свідчить про актуальність та важливість обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене відповідно до затвердженого плану науково-дослідної роботи відділу проблем агарного, земельного та екологічного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України «Проблеми вдосконалення природоресурсного законодавства України» (номер державної реєстрації РК0106U012121).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення шляхів вдосконалення законодавства України про охорону атмосферного повітря та практики правозастосування шляхом впровадження системи правотворчих та правозастосовчих заходів з урахуванням норм європейського та міжнародного права у галузі охорони навколишнього природного середовища.
Для досягнення зазначеної мети були визначені такі завдання:
- уточнити обсяг та ознаки поняття «атмосферне повітря», яке посідає центральне місце у правовому регулюванні відповідної сфери;
- виявити основні закономірності розвитку правової охорони атмосферного повітря у різні історичні періоди, починаючи з 1917 року і по сьогоднішній час;
- дати загальну характеристику сучасного стану правового регулювання охорони атмосферного повітря та на цій основі визначити шляхи його вдосконалення;
- розкрити поняття та зміст механізму правового регулювання охорони атмосферного повітря та виявити проблеми і перспективи його функціонування;
- визначити основні проблеми правореалізації у галузі охорони атмосферного повітря, сформулювати рекомендації щодо їх вирішення;
- проаналізувати систему управління у сфері охорони атмосферного повітря з точки зору її ефективності та шляхів удосконалення її структурно-функціональних характеристик;
- виявити особливості європейського права охорони атмосферного повітря і охарактеризувати елементи європейського досвіду, які доцільно запозичити до правотворчої і правозастосовчої практики України;
- розробити пропозиції щодо підвищення ефективності державного, громадського та виробничого контролю у сфері охорони атмосферного повітря;
- виявити резерви вдосконалення інституту юридичної відповідальності за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у галузі охорони атмосферного повітря, що підлягають правовому регулюванню.
Предметом дослідження є теоретичні праці та прикладні дослідження у галузі охорони атмосферного повітря, екологічне законодавство України, законодавство країн ЄС, законодавство Міжпарламентської асамблеї держав – учасниць СНД, законодавство держав пострадянського простору та практика його застосування, а також законопроекти з даної тематики.
Методи дослідження. При виконанні роботи були використані як загальнонаукові методи (аналізу та синтезу, історичний, діалектичний, формально-логічний, системний тощо), так і спеціальні методи дослідження: порівняльно-правовий, тлумачення правових норм та деякі інші.
За допомогою історичного методу вивчалося становлення та розвиток правової охорони атмосферного повітря в Україні та в інших державах Європи та дореволюційної Росії, здійснена її періодизація, з урахуванням науково-теоретичних підходів та доробок в частині охорони атмосферного повітря та обґрунтування необхідності дослідження питань, пов’язаних із зазначеною сферою відносин.
Формально-логічний метод застосовувався для виявлення зв’язків і суперечностей у понятійно-термінологічному апараті, що використовується в теорії екологічного права та в законодавстві означеної сфери, а також в процесі дослідження конкретних правових норм та практики їх застосування. Метод аналізу та синтезу використовувався при дослідженні теоретичних передумов правової охорони атмосферного повітря, коли наукові узагальнення робились на базі вивчення конкретного стану справ у відповідній галузі регулювання. Системний метод використано для поєднання основних чинників охорони атмосферного повітря із загальними еколого-правовими підходами до правового регулювання та практикою реалізації правових норм.
Застосування порівняльно-правового методу дало змогу дослідити та співставити норми національного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря з відповідними нормами законодавства інших держав, права країн ЄС, а також міжнародно-правових норм.
Необхідність вдосконалення законодавства про охорону атмосферного повітря базувалася на використанні статистичних методів, динаміки показників охорони атмосферного повітря як у розрізі держави в цілому, так і в окремих регіонах (Донецька, Дніпропетровська, Луганської обл. та м. Києва).
Метод тлумачення правових норм використовувався для виявлення відповідності атмосфероохоронних норм суспільним відносинам, що виникають на практиці внаслідок їх застосування відповідними державними інституціями, зокрема, Державною екологічною інспекцією Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ін.
Вищезазначені методи дозволили дослідити та всебічно проаналізувати становлення та розвиток суспільних відносин у галузі охорони атмосферного повітря та їх відображення в праві України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що робота є першим в українській науці екологічного права комплексним дослідженням теоретичних і прикладних аспектів правового регулювання охорони атмосферного повітря для отримання науково-обґрунтованих узагальнень та розробки практичних рекомендацій по вдосконаленню атмосфероохоронних норм і правил для підвищення ефективності правозастосування у відповідній сфері.
За результатами дослідження сформульовано і обґрунтовано такі основні результати, які характеризуються науковою новизною і виносяться на захист:
вперше:
1) розроблено авторське визначення важливого для правового регулювання терміну «атмосферне повітря», під яким слід розуміти природну суміш газів нижнього приземного шару атмосфери – тропосфери, за виключенням повітря закритих (жилих, виробничих та інших) приміщень;
2) визначено поняття «механізм правового регулювання охорони атмосферного повітря» як систему атмосфероохоронних засобів, за допомогою яких забезпечується упорядкування суспільних відносин у галузі охорони атмосферного повітря шляхом створення правових норм, забезпечення їх ефективної реалізації в діяльності суб’єктів відповідних правовідносин, а також застосування примусових заходів у випадку порушення атмосфероохоронних норм;
3) з урахуванням новітніх європейських вимог, закріплених у директивах та регламентах Європейського Союзу, запропоновано нові концептуальні підходи до поетапного реформування існуючої дозвільно-ліцензійної системи в галузі охорони довкілля в Україні – за принципом єдиного вікна, що має замінити чинну на сьогодні систему, в основі якої лежить видача великої кількості дозволів по окремим компонентам навколишнього природного середовища (вода, відходи, повітря, земля тощо);
4) обґрунтовано систему структурно-функціональної перебудови державного управління в галузі охорони атмосферного повітря, яка спрямована на зміцнення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди України) і пов’язана з реорганізацією 5-ти центральних органів виконавчої влади (Державного комітету ядерного регулювання, Національного агентства з енергозбереження, Державного комітету водного господарства, Державного комітету лісового господарства, Державного комітету по земельних ресурсах), а також Гідрометереологічної служби МНС та Департаменту рибного господарства Мінагрополітики під егідою Мінприроди України для інтегрованого управління природними ресурсами держави;
набули подальшого розвитку:
5) змістовні характеристики правової охорони атмосферного повітря з наданням оновленого визначення терміну «правова охорона атмосферного повітря», під якою з урахуванням сучасних реалій слід розуміти комплекс заходів економічного, санітарно-гігієнічного, планувально-будівельного, організаційного, науково-технічного, технологічного та іншого характеру, спрямованих на гарантування й забезпечення збереження, відтворення, особливого режиму охорони та використання атмосферного повітря з метою запобігання погіршення його стану та настання інших наслідків, які небезпечні для життя і здоров’я людей, а також встановлення юридичної відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону атмосферного повітря;
6) права підприємств, установ, організацій та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності в галузі охорони атмосферного повітря, оскільки у чинній редакції Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначені лише обов’язки цих суб’єктів. Також до законодавчо визначених обов’язків таких суб’єктів пропонується додатково включити вимогу щодо своєчасного надання передбаченої законодавством інформації про стан атмосферного повітря, тим самим узгодивши цю норму з вимогами інших норм екологічного законодавства;
7) рекомендації щодо законодавчого запровадження норми, якою б передбачалося включення до вартості палива, що використовується пересувними транспортними засобами, екологічної частки (1 % від роздрібної ціни палива розміром 7–9 копійок, кошти від якої спрямовувати до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (близько 400 млн. грн. щорічно), використовуючи їх за цільовим призначенням – на охорону атмосферного повітря;
8) положення щодо необхідності запровадження самоврядного контролю в галузі охорони атмосферного повітря, що дасть можливість узгодити його з інститутом екологічного управління, однією із складових якого є управління, що здійснюється органами місцевого самоврядування;
удосконалено:
9) правову систему нормативів граничнодопустимих викидів у атмосферне повітря з врахуванням необхідності їх адаптації до відповідних нормативів ЄС, впровадження найкращих доступних технічних методів мінімізації негативного впливу на атмосферне повітря та ін.;
10) перелік видів правопорушень як підстав юридичної відповідальності в галузі охорони атмосферного повітря, і запропоновано підвищити розміри адміністративних штрафів за правопорушення у відповідній сфері;
11) правове регулювання державного контролю в сфері охорони атмосферного повітря шляхом розробки проекту Закону України «Про державний контроль у сфері охорони довкілля», де одним із об’єктів державного контролю визначено охорону атмосферного повітря;
12) правові підходи до регулювання, організації та здійснення в Україні громадського екологічного руху і громадського контролю у сфері охорони атмосферного повітря, зокрема, шляхом прийняття спеціального Закону України «Про громадський екологічний контроль і громадські екологічні організації», що сприятиме становленню і структуруванню національної системи громадського контролю в галузі охорони атмосферного повітря; пропонується також відмовитись від практики регулювання відомчими актами (Держкомлісгоспу, Мінагрополітики, Мінприроди України) правового статусу громадських інспекторів в галузі охорони різних елементів природного середовища.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні положення, пропозиції, висновки та практичні рекомендації, викладені в дисертації, можуть бути використані як основа для продовження дослідження даної проблематики; суб’єктами законодавчої ініціативи з метою поліпшення атмосфероохоронного законодавства, відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади у їх повсякденній роботі в частині, що стосується правозастосування в сфері охорони атмосферного повітря; у законотворчому процесі при підготовці змін до Закону України «Про охорону атмосферного повітря», в процесі розробки Екологічного кодексу України, Закону України «Про державний контроль у сфері охорони довкілля», «Про громадський екологічний контроль і громадські екологічні організації»; у навчальному процесі при викладанні курсу «Екологічне право України», при підготовці підручників, навчальних посібників та методичних матеріалів з даної проблематики.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були оприлюдненні на: Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми правового забезпечення національної продовольчої безпеки і сталого розвитку сільського господарства України» (18 квітня 2008 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції «Державний контроль за додержанням земельного та екологічного законодавства: стан, проблеми, шляхи вдосконалення» (17 червня 2008 р., м. Київ).
Публікації. Основні положення і результати дослідження викладено у 4 статтях, які надруковані у фахових виданнях, що затверджені ВАК України, та 2 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертаційна робота складається із вступу, двох розділів, які містять 8 підрозділів, висновків, одного додатку (на 31 сторінці) та списку використаних джерел (414 найменувань на 48 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 259 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукових проблем правових засад охорони атмосферного повітря, розроблено рекомендації щодо практики правозастосування у відповідній сфері. Встановлено, що більшість правових норм, які регулюють охорону атмосферного повітря на законодавчому рівні, є недосконалими. Основними висновками здійсненого дослідження є наступні.
1. Недосконалість і нечіткість понятійно-термінологічного апарату, що застосовується у законодавстві про охорону атмосферного повітря, не сприяє однозначному тлумаченню основних понять і категорій. Пропонується уточнити зміст «атмосферного повітря» і розглядати його як природну суміш газів нижнього приземного шару атмосфери – тропосфери, за виключенням повітря закритих (жилих, виробничих та інших) приміщень. Уточнюються та доповнюються інші терміни: «правова охорона атмосферного повітря», «механізм правового регулювання охорони атмосферного повітря» тощо.
2. Здійснено періодизацію історії розвитку правового регулювання охорони атмосферного повітря на 6 етапів, відповідно до особливостей, характеру і масштабів правового регулювання цих відносин. Аналіз кожного етапу свідчить про поступове розширення сфери, а також послідовну зміну пріоритетів у регулюванні атмосфероохоронних відносин. Дослідження дозволило виявити в історії правового регулювання інститути, що не виправдали випробування часом, так і такі, що були ефективними, але згодом були невиправдано забуті.
3. З метою вдосконалення атмосфероохоронного законодавства, підвищення ефективності правозастосування у відповідній сфері необхідно забезпечити узгоджене функціонування всіх елементів механізму правового регулювання охорони атмосферного повітря, основними з яких автор вважає запровадження адекватних правових норм, здатних упорядкувати суспільні атмосфероохоронні відносини, забезпечення їх ефективної реалізації в діяльності суб’єктів відповідних правовідносин, а також застосування примусових заходів у випадку порушення атмосфероохоронних норм.
4. Доведена відсутність системного підходу у законотворчому процесі в Україні на підставі аналізу існуючого законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, а також законопроектів, що з відповідних питань подавались на розгляд до ВР України. Законопроекти, що подаються, здебільшого мають за мету вирішення однієї конкретної проблеми, не враховуючи при цьому загальний рівень та існуючі зв’язки у регулюванні відносин щодо охорони атмосферного повітря як одного з природних ресурсів, і не завжди враховують світовий та європейський досвід.
5. У механізмі правореалізації в сфері охорони атмосферного повітря непересічну роль відіграє державний, виробничий та громадський контроль. Однак чинна система контрольної діяльності потребує вдосконалення, чому мало б сприяти прийняття Закону України «Про державний контроль у сфері охорони довкілля». У дисертації підтримується і далі розвивається пропозиція щодо доцільності розробки та прийняття Закону України «Про громадський екологічний контроль і громадські екологічні організації». Обґрунтовується необхідність законодавчого запровадження поряд з уже існуючими формами – самоврядного контролю, здійснення якого покладається на органи місцевого самоврядування.
6. Недостатнім і таким, що не відповідає рівню розвитку суспільних відносин, є правове регулювання охорони озонового шару в Україні. На сьогодні діє значна кількість розрізнених урядових постанов, що не сприяє послідовному впровадженню в законодавство України важливих вимог щодо збереження озонового шару. Робиться висновок про доцільність прийняття спеціального закону, який би в комплексі врегулював питання охорони озонового шару відповідно до вимог міжнародних договорів, Стороною яких є Україна. Пропонується також включити до об’єктів правової охорони навколишнього природного середовища, які визначені в ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», озоновий шар, а також передбачити в ньому спеціальну статтю, присвячену охороні озонового шару Землі.
7. Існує нагальна потреба подальшого вдосконалення інституту нормування в галузі охорони атмосферного повітря як одного із стрижневих елементів в механізмі правової охорони атмосферного повітря. Всі інші складові цього механізму (оцінку впливу на навколишнє середовище, екологічну експертизу, екологічний аудит, моніторинг та інші) пропонується розглядати як похідні, орієнтовані на забезпечення дотримання відповідних нормативів. Сучасний стан нормування в галузі охорони атмосферного повітря є далеким від досконалості. Деякі із нормативів охорони атмосферного повітря взагалі не мають свого законодавчого визначення (це, зокрема, норматив якості атмосферного повітря). Не знайшов свого послідовного втілення й поділ нормативів якості повітря на екологічний та санітарно-гігієнічний. Не до кінця опрацьованим є зміст нормативів граничнодопустимого рівня впливу на атмосферне повітря фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення, а також нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря. Не чітко визначеним є і механізм їх запровадження.
8. Доведено, що система дозвільної діяльності в галузі охорони атмосферного повітря є не до кінця відпрацьованою. Законодавчо не передбачена видача дозволів на провадження діяльності, пов’язаної зі штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ. Пропонується запровадити принципово нову, комплексну дозвільну систему в природоохоронній сфері. Для її впровадження слід розробити програмний документ щодо поступового переходу до більш сучасної регулятивної системи у відповідності з підходами, адаптованими в ЄС, а також прийняти Закон про комплексну природоохоронну дозвільну систему.
9. Як результат аналізу норм про юридичну відповідальність констатується їх неповна відповідність підставам відповідальності, передбаченим Законом України «Про охорону атмосферного повітря»; пропонується розширити перелік правопорушень у сфері охорони атмосферного повітря як підстав юридичної відповідальності, надається їх рекомендований перелік і пропонується закріпити в конкретних статтях законодавства про охорону атмосферного повітря з прив’язкою до відповідних статей Кодексу України про адміністративні правопорушення.
10. Пропонується переглянути шкалу розмірів адміністративних штрафів за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря; наводиться порівняльний розрахунок впливу запропонованих розмірів адміністративних стягнень на ефективність відповідальності за порушення вимог атмосфероохоронного законодавства, і в зв’язку з цим рекомендується підвищити розміри адміністративних штрафів у відповідній сфері.
11. Підприємства – забруднювачі атмосферного повітря за умов сучасного регулювання не зацікавлені в фінансуванні атмосфероохоронних заходів у зв’язку з відсутністю економічних стимулів. Ситуацію пропонується виправити шляхом фіксації у тарифі на продукцію таких підприємств, конкретно визначеного рівня витрат на оплату за викиди забруднюючих речовин. У подальшому або зменшувати цей показник, відповідно до графіку зниження викидів, або зафіксувати при підвищені питомих платежів за викиди. Відповідне регулювання слід встановити у правовому порядку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаменко Я. О. Оцінка впливів техногенно-небезпечних об’єктів на навколишнє середовище: науково-теоретичні основи, практична реалізація : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора техн. наук : спец. 21.0601 «Екологічна безпека» / Я. О. Адаменко. – Івано-Франківськ, 2006. – 34 с.
2. Алексеев С. С. Теория права / Алексеев С. С. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Изд-во «БЕК», 1995. – 320 с.
3. Алексеев С. С. Общая теория права: Курс : в 2 т. / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1981–1982. –
Т. 1. – 1981. – 359 с.
4. Алексеев С. С. Общая теория права: Курс : в 2 т. / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1981– 1982 . –
Т. 2. – 1982. – 359 с.
5. Алексеев С. С. Общая теория права : учебник / Алексеев С. С. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Проспект, 2009. – 576 с.
6. Андрейцев В. І. Екологічне право: Особлива частина: Повний академічний курс : підручник для студ. юрид. вузів і фак. / В. І. Андрейцев ; [за ред. В. І. Андрейцева]. – К.: Істина, 2001. – 543 с.
7. Андрейцев В. І. Екологічне право: Курс лекцій в схемах: Загальна частина : навч. посібник для юрид. фак. вузів / Андрейцев В. І. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
8. Андрейцев В. І. Екологічний ризик в системі правовідносин екологічної безпеки: проблеми практичної теорії / В. І. Андрейцев // Право України. – 1999. – № 1. – С. 62–69.
9. Андрейцев В. І. Проблеми права екологічної безпеки. (Концептуальні засади) / Андрейцев В. І. – К. : КУ, 1998. – 34 с.
10. Андрейцев В. І. Екологія і закон: еколого-правова відповідальність / Андрейцев В. І. – К. : Товариство «Знання» УРСР, 1991. – 48 с.
11. Афанасьев В. Г. Научное управление обществом. (Опыт системного исследования) / Афанасьев В. Г. – [2-е изд., доп.]. – М. : Политиздат, 1973. – 390 с.
12. Аксенов И. Я. Транспорт и охрана окружающей среды / И. Я. Аксенов, В. И. Аксенов. – М. : Транспорт, 1986. – 176 с.
13. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Общие части учебных курсов : учеб. пособие / [под ред. А. А. Погребного]. – [2-е изд.]. – Харьков : Одиссей, 2001. – 400 с.
14. Аграрное, земельное и экологическое право Украины : учеб. пособие / [под ред. А. А. Погребного, И. И. Каракаша]. – Харьков : Одиссей, 2000. – 367 с.
15. Актуальные проблемы охраны окружающей среды: экономические аспекты / [под ред. Н. Г. Чумаченко, Л. А. Белашова]. – К. : Наукова думка, 1979. – 318 с.
16. Акт проголошення незалежності України : Постанова Верховної Ради України від 24 серпня 1991 р. / Відомості Верховної Ради України – 1990. – № 31. – Ст. 429.
17. Баб’як О. С. Екологічне право України : навч. посібник / Баб’як О. С., Біленчук П. Д, Чирва Ю. О. – К. : Атіка, 2000. – 216 с.
18. Балезин В. П. Право природопользования в СССР / В. П. Балезин // Научно-технический прогресс и правовая охрана природы / [под ред. В. В. Петрова]. – М. : МГУ, 1978. – С. 39–69.
19. Балюк Г. І. Екологічне право України: Конспект лекцій у схемах (Загальна і Особлива частини) : навч. посібник / Балюк Г. І. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 192 с.
20. Баскаков М. Берегти й охороняти природу / М. Баскаков // Радянське право. – 1966. – № 12. – С. 39–42.
21. Беспамятнов Г. П. Предельно допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде / Г. П. Беспамятнов, Ю. А. Кротов. – Ленинград : Химия, 1985. – 528 с.
22. Білявський Г. О. Основи екологічних знань : підручник / Г. О. Білявський, Р. С. Фурдуй. – К. : Либідь, 1997. – 288 с.
23. Благосклонов К. Н. Охрана природы / Благосклонов К. Н., Иноземцев А. А., Тихомиров В. Н. ; под ред. Н. А. Гладкова – М. : Изд-во «Высшая школа», 1967. – 441 с.
24. Бобринський В. Адміністративно-правові аспекти визначення поняття контролю / В. Бобринський // Юридична Україна. – 2006. – № 12. – С. 45–47.
25. Боброва Н. А. Гарантии реализации государственно-правовых норм / Боброва Н. А. – Воронеж : Изд-во «Воронеж», 1984. – 163 с.
26. Боголюбов С. А. Правовая защита российских природных ресурсов / С. А. Боголюбов // Журнал российского права. – 2005. – № 12. – С. 96–102.
27. Боголюбов С. А. Экологическое право : учебник для вузов / Боголюбов С. А. – М. : Издательская группа Норма – Инфра М., 1999. – 448 с.
28. Борейко В. История охраны Украины X век – 1980 / В. Борейко. – [2-е изд., доп.]. – К. : Киевский эколого-культурный центр, 2001. – Вып. 24. – 544 с. – (Серия: История охраны природы).
29. Боровська І. Право фізичних осіб на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля / І. Боровська // Право України. – 2004. – № 9. – С. 58–60.
30. Бредіхіна В. Л. Право громадян на безпечне навколишнє природне середовище : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природо ресурсне право» / В. Л. Бредіхіна. – Харків, 2005. – 19 с.
31. Бринчук М. М. Атмосферне повітря як об’єкт правової охорони / М. М. Бринчук // Советское государство и право. – 1983. – № 5. – С. 68–73.
32. Бринчук М. М. Введение в экологическое право/ Бринчук М. М. – М. : Юрид. лит., 1996. – 243 с.
33. Бринчук М. М. О понятийном аппарате экологического права / М. М. Бринчук // Государство и право. – 1998. – № 9. – С. 20–28.
34. Бринчук М. М. Правовая охрана атмосферного воздуха / Бринчук М. М. – М. : Наука, 1985. – 173 с.
35. Бринчук М. М. Правовая охрана окружающей среды от загрязнения токсичными веществами / Бринчук М. М. – М. : Наука, 1990. – 214 с.
36. Бринчук М. М. Правовая охрана атмосферного воздуха в развитых капиталистических странах (на правах рукописи) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «колхозное, земельное, водное, лесное и горное право; правовая охрана природы» / М. М. Бринчук – М., 1978. – 18 с.
37. Бринчук М. М. Правовая охрана окружающей среды от загрязнения токсичными веществами (на правах рукописи) : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.06 «сельскохозяйственное право; земельное, водное, лесное и горное право; экологическое право» / М. М. Бринчук. – М., 1991. –60 с.
38. Бринчук М. М. Теоретические проблемы формирования законодательства об окружающей среде / М. М. Бринчук // Государство и право. – М., 1998. – № 12. – С. 73–81.
39. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды) / Бринчук М. М. – М. : Юристъ, 1998. – 312 с.
40. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды) : учебник для высш. юрид. учеб. завед. / Бринчук М. М. – М. : Юристь, 2002. – 688 с.
41. Бринчук М. М. Законодательство об охране атмосферного воздуха / Бринчук М. М., Каверин А. М., Колбасов О. С. – М. Юрид. лит., 1981. – 96 с.
42. Букс И. Некоторые проблемы теории и практики регионального прогнозирования изменения состояния окружающей природной среды под влиянием антропогенной деятельности / И. Букс // Проблемы фонового мониторинга состояния природной среды / [под ред. Ф. Я. Ровинского]. – Ленинград : Гидрометиздат, 1986. – Вып. 4. – 304с.
43. Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. :ТОВ «Видавництво ''Юридична думка''», 2007. – 992 с.
44. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з додатками і доповненнями) / [уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
45. Верховна Рада України [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт). – Режим доступу :
http://portal.rada.gov.ua/
46. Віденська конвенція про охорону озонового шару [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-/laws/main.cgi&nreg=995_08888&
47. Вовк Ю. А. Советское природоресурсовое право и правовая охрана окружающей среды. Общая часть / Вовк Ю. А. – Харків : Вища школа, 1986. – 160 с.
48. Вольтовський Б. Охорона природи – державна загальнонародна справа / Б. Вольтовський // Радянське право. – 1973. – № 5. – С. 3–8.
49. Волеваха М. М. Вода й повітря нашої планети / Волеваха М. М. – К. : Наукова думка, 1974. – 155 с.
50. Воробейчик Е. Л. Экологическое нормирование техногенных загрязнений наземных экосистем / Воробейчик Е. Л., Садыков О. Ф., Фарафонтов М. Г. – Екатеринбург : УНФ «Наука», 1994. – 280 с.
51. Всемирная хартия природы от 1 января 1982 г. // Международное публичное право : сб. документов : в 2-х т. – М. : БЕК, 1996 . –
Т.1 – 1996. – 570с.
52. Всемирная хартия природы от 1 января 1982 г. // Международное публичное право : сб. документов : в 2 т. – М. : БЕК, ____–1996. –
Т. 2. – 1996. – 570 с.
53. Габитов Р. Х. Правовая охрана атмосферного воздуха (на правах рукописи) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «колхозное, земельное, водное, лесное и горное право; правовая охрана природы» / Р. Х. Габитов. – М., 1986. – 16 с.
54. Габитов Р. Х. Теоретические проблемы правовой охраны атмосферы земли в современных условиях (на правах рукописи) : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.06 «природоресурсное право; аграрное право; экологическое право» / Р. Х. Габитов. – Уфа, 2000. – 46 с.
55. Гавриш С. Б. Основные вопросы ответственности за преступления против природной среды : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / С. Б. Гавриш. – Харків, 1994. – 18 с.
56. Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины. Проблемы теории и развития законодательства / Гавриш С. Б. – Харків : Основа, 1994. – 630 с.
57. Гаранин В. И. Охрана природы: прошлое и настоящее / Гаранин В. И. – Казань : Татарское книжное изд-во, 1975. – 69 с.
58. География в вопросах и ответах: учебное пособие /П.А.Масляк, Я.Б. Олейник, А.В, Степаненко – К.: «Магистр – S», 1997. – 224с.
59. Географический энциклопедический словарь: понятия и термины / [под ред. А.Ф.Трешникова и др.]. – М. : Изд-о «Советская Энциклопедия»,1998. – 379 с.
60. Гладков Н. А. Охрана природы в первые годы Советской власти (по материалам ленинских декретов) / Гладков Н. А. – Изд-во Московского ун-та, 1972. – 35 с.
61. Голиченков А. К. Организационно – правовые формы санитарно-экологического контроля в СССР / Голиченков А. К. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1984. – 102 с.
62. Головченко В. В. Юридична термінологія : довідник / В. В. Головченко, В. С. Ковальський. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 224 с.
63. Горбачук В. М. Аналіз критичних ситуацій техногенної природи, що призводить до аварій та катастроф у різних галузях господарської діяльності / В. М. Горбачук, Л. Г. Тарасова. – К. : Преп.АНУ. Ін-т кібернетики ім.В.М.Глушкова, 1993. – 28 с.
64. Горелова А. А. Экология : учеб. пособие / Горелова А. А. – М. : Центр, 1998. – 240 с.
65. Гурєєв М. Охорона природи – в центрі уваги місцевих Рад Луганщини / М. Гурєєв // Радянське право. – 1967. – № 3. – С. 8–12.
66. ГОСТ 1.21.007-76 «Система стандартов безопасности труда. Вредные вещества. Классификация и общие условия безопасности» // Утвержден и введен в действие постановлением Государственного комитета СССР по стандартам от 10.03.76 №579.
67. Государственный стандарт Украины ДСТУ ISO-14000-97. Системы управления окружающей средой. Состав и описание элементов, руководящие указания по их применению. – К. : Госстандарт Украины, 1997. – 21 с.
68. Директива Ради 96/62/ЄС «Щодо оцінки та контролю навколишньої атмосфери» від 27 вересня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.ua
69. Директива 2008/1/ЄС Європейського Парламенту та Ради «Про комплексне запобігання і контроль забруднення» (кодифікована версія) від 15 січня 2008 р. (Текст стосується ЄЕП) [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://zakon.rada.ua
70. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
71. Декларация Рио-де-Жанейро по окружающей среде и развитию : утв. Конференцией ООН по окружающей среде и развитию, Рио-де-Жанейро, 3–14 июня 1992 г. // Документ ООН А/CONF. 151/26/Rev. 1 (Vol. I).
72. Державний комітет статистики України «Охорона атмосферного повітря у 2006 році» // Статистичний бюлетень. – К., 2007. – вих № 06/5-5/238 від 23 квітня 2007р. – 30с.
73. Державний комітет статистики України : «Викиди шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення у січні-вересні 2008 року» // Експрес-випуск 17. – 2008. – № 308.
74. Державний комітет статистики України : «Охорона атмосферного повітря у 2007 році» // Статистичний бюлетень – К.,2007. – С. 21–51.
75. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) : затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 9 липня 1997 р. № 201 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-in/laws/main.cgi&nreg=v0201282%2D97
76. Державний стандарт України «Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення: ДСТУ 2156-93» : чинний від 1 січня 1995 р. – К. : Держстандарт України,1994. – 31 c.
77. Державний стандарт України «Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять: ДСТУ 3891-99» : чинний від 1 січня 2000 р. – К. : Держстандарт України, 1999. – 20 с.
78. Державний комітет статистики України «Довкілля України 2007». – К. : ДП «Інформаційно-аналітичне агенство», 2008. – 216 с.
79. Довідник з охорони природи / [Андрієнко А. Л., Фещенко П. І., Андрусишин В. С. та ін.] ; упоряд. А. Л. Андрієнко, П. І. Фещенко. – Урожай, 1985. – 248 с.
80. Додаток 1 до Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря : затверджено Наказом Мінекоресурсів України від 10 травня 2002 р. № 177 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22 травня 2002 р. за № 445/6733 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi&nreg= z04445-02
81. Документ ООН А/АС 105/891 «Доклад Юридического подкомитета о работе его сорок шестой сессии, проведенной в ВЕНЕ 26 марта – 5 апреля 2007 г. // Генеральная Ассамблея, Официальные отчеты Шестьдесят вторая сессия, Дополнение №20 (А/6220), Комитет по использованию космического пространства в мирных целях. – Нью-Йорк : Организация Объединенных Наций, 2007год. – С. 31-39.
82. ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. ТУ», ДСТУ 3868-99 «Паливо дизельне. Технічні умови» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi&nreg=v0397609-7
83. Дубовик О. Л. Механизм действия права в охране окружающей среды / Дубовик О. Л. – М. : Наука, 1984. – 168 с.
84. Дубовик О. Л. Экологическое право : учебник / Дубовик О. Л. – М. : ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2005. – 584 с.
85. Дубовик О. Л. Эффективность юридической ответственности в охране окружающей среды: Сб. статтей / Отв. ред. О. С. Колбасов, Н. И. Краснов. – М. : Наука, 1985. – 226с.
86. Екологічна експертиза: право і практика / [Андрейцев В. І., Пустовойт М. А., Калиновський В. С. та ін.] ; за ред. В. І. Андрейцева, М. А. Пустовойта. – К. : Урожай, 1992. – 208 с. – (Серия «Природа і ми»).
87. Екологічна енциклопедія : у 3 т. / [редкол.: А. В. Толстоухов (гол. ред.) та ін.]. – К. :ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2006–2007. – Т. 1: А–Е. – 2006. – 432 с.
88. Екологічна енциклопедія : у 3 т. / [редкол.: А. В. Толстоухов (гол. ред.) та ін.]. – К. :ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2006–2007. –
Т.2 : Є–Н. – 2007. – 416 с.
89. Екологічна енциклопедія : у 3 т. / [редкол.: А. В. Толстоухов (гол. ред.) та ін.]. – К. :ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2006–2007. –
Т.3 : О – Я. – 2008. –472с.
90. Екологічний стан атмосфери [Електронный ресурс]. – Режим доступу :
http://www.parta.com.ua./viewcaresd.net/site.html?en/
91. Екологія : навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / [Автори С.І. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, О.К.Аблова та інш.]. – К. : КНЕУ, 1999. – 152 с.
92. Екологія і закон: Екологічне законодавство України : у 2 кн. / [відп. ред. В. І. Андрейцев]. – К. : Юрінком Інтер, 1997. –
Кн. 1. – 1997. – 698 с.
93. Екологія і закон: Екологічне законодавство України : у 2 кн. / [відп. ред. В. І. Андрейцев]. – К. : Юрінком Інтер, 1997. –
Кн. 2. – 1997. – 574 с.
94. Екологічне право України. Академічний курс : підручник / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 848 с.
95. Екологічне право України. Академічний курс : підручник / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка]. – [2-е вид.]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – 720 с.
96. Екологічне право України : підручник для студ. юрид. вищ. навч. закладів / [Гетьман А. П., Шульга М. В., Попов В. К. та ін.] ; за ред. А. П. Гетьмана і М. В. Шульги. – Х : Право, 2005. – 382 с.
97. Екологічне право України / [за ред. В. Попова і А. Гетьмана]. – Харків : Право, 2001. – 479 с.
98. Екологічний контроль: питання теорії і практики (наукове видання) / [головні редактори: Ю.С.Шемшученко, Н.Р.Малишева]. – К. : Інститут держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, 1999. – 109 с.
99. Экологическое право России : конспект лекций / [автор-составитель С. Петров]. – М. : Приор издат., 2004. – 176 с.
100. Экология города : учебник для студ. высших учеб. заведений / [под ред. Ф. В. Стольберга]. – К. : Либра, 2000. – 464 с.
101. Экология : учеб. пособие / [Аксенова О. В., Боголюбов С. А., Беленков Е. М. и др.] ; под ред. С. А. Боголюбова. – М. : Знание, 1999. – 288 с.
102. Екологічне управління : підручник / [В. Я. Шевчук, Ю. М. Саталкін, Г. О. Білявський та ін.]. – К. : Либідь, 2004. – 432 с.
103. Экологическое право Украины : курс лекций / [Бердников Е. С., Бондарь Л. А., Каракаш И. И., Короткий Т. Р.] ; под ред. И. И. Каракаша. – Одесса : Латстар, 2001. – 478 c.
104. Економические проблемы оптимизации природопользования / [под ред. Н. П. Федоренко]. – М. : Изд-во «Наука», 1973. – 156 с.
105. Елманов В. И. Охрана атмосферного воздуха / В. И. Елманов, Г. Г. Терновая. – М. : Юрид. лит., 1984. – 112 с.
106. Ермолаев М. М. Введение в физическую географию / Ермолаев М. М. – Ленинград : Изд-во Ленинградского ун-та, 1975. – 260 с.
107. Ерофеев Б. В. Єкологическое право России : учебник / Ерофеев Б. В. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристь, 1996. – 624 с.
108. Ерофеев Б. В. Правовая охрана окружающей среды в зарубежных социалистических, капиталистических и развивающихся странах: Спец. часть сов. эколог. права : учеб. пособие / Ерофеев Б. В. – М. : ВЮЗИ, 1988. – 65 с.
109. Ерофеев Б. В. Екологическое право : учебник для вузов / Ерофеев Б. В. – М. : Новый юрист, 1998. – 688 с.
110. Ерофеев Б. В. Экологическое право : учебник / Ерофеев Б. В. – [3-е изд., доп.]. – М. : ИД «Форум»: ИНФРА-М, 2006. –384 с. – (Профессиональное образование).
111. Жмотов А. И. Государственное управление охраной природы в СССР / Жмотов А. И. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1983. – 128 с.
112. Закон Кыргызской Республики «Об охране атмосферного воздуха» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.caresd.net/site.html?en/
113. Закон «Об охране атмосферного воздуха» // Экологическое законодательство Республики Молдова 1996–1998. – Кишинев : Экологическое общество «ВІОТІСА», 1999. – С. 60–74.
114. Закон Республики Беларусь «Об охране атмосферного воздуха» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://ecology.ru/readerst/laws/bellaw/
115. Закон Союза Советских Социалистических Республик «Об охране атмосферного воздуха» // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1980. – № 27. – Ст. 528.
116. Закон Туркменистана «Об охране атмосферного воздуха» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www/wwf. ru/ about/where_ we_work/asia/projects/
117. Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 103.
118. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. – Ст. 81.
119. Закон України «Про відходи» від 5 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36–37. – Ст. 242.
120. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про охорону атмосферного повітря» // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 50. – Ст. 366.
121. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму» // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 36. – Ст. 434.
122. Закон України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» від 6 липня 2005 р. № 2739-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 34. – Ст. 435.
123. Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. № 107-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 5. Ст. 78.
124. Закон України «Про державні цільові програми» від 18 березня 2004 р. № 1621-IV // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 75.
125. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23 березня 2000 р. № 1602-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 25. – Ст. 195.
126. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
127. Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 р. № 2806-IV // Відомості Верховної Ради України. –2005. – № 48. – Ст. 483.
128. Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р. № 3353-XII // Відомості Верховної ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.
129. Закон України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 р. № 45/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8. – Ст. 54.
130. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-XII // Відомості Верховної Ради України. 1994. – № 27. – Ст. 218.
131. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. –Ст. 456.
132. Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» від 14 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 22. – Ст. 115.
133. Закон України «Про заборону ввезення і реалізації на території України етилованого бензину та свинцевих добавок до бензину» від 15 листопада 2001 р. № 2786-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 6. – Ст. 44.
134. Закон України «Про космічну діяльність» від 15 листопада 1996 р. № 502/96-ВР, з наступними змінами // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 1. – Ст. 2.
135. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. № 586-ХIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20. – Ст. 190.
136. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
137. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 р. № 2245-III / Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 15. – Ст. 73.
138. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50. – Ст. 678.
139. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 48. – Ст. 252.
140. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
141. Закон України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 р. № 1699-Ш // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 31. – Ст. 250.
142. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» від 6 липня 1999 р № 832-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 34. – Ст. 296.
143. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті» від 19 березня 1999 р. № 534-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 18. – Ст. 153.
144. Закон України «Про ратифікацію Поправок до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар» // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 5. – Ст. 29.
145. Закон України «Про ратифікацію Поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 50. – Ст. 443.
146. Закон України «Про ратифікацію Поправок до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар» від 18 жовтня 2006 р. № 255-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 50. – Ст. 500.
147. Закон України «Про ратифікацію Угоди про грант Всесвітнього екологічного траст – фонду (Проект вилучення речовин, що руйнують озоновий шар)між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, що виступає як впроваджувальна установа зазначеного фонду» від 4 березня 1999 р. № 473-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 1. – Ст. 113.
148. Закон України «Про ратифікацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату» від 29 жовтня 1996 р. № 435/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 50. – Ст. 277.
149. Закон України «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату» від 4 лютого 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 19. – Ст. 261.
150. Закон України «Про тваринний світ» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 18 – Ст. 191.
151. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки “Про охорону природи Української РСР» : прийнятий Верховною Радою УРСР 30 червня 1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1960. – № 23. – Ст. 175.
152. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 р. № 586-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – №10–11. – Ст. 137.
153. Закон Української РСР «Про охорону атмосферного повітря» від 27 листопада 1981 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1981. – № 49. – Ст. 833.
154. Законотворчість : словник термінів і понять з міжнародного та європейського права / [ред. колегія: Зайчука В.О.,Копиленко О.Л. та інш. ]. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2005. – 157 с. – (Українська школа законотворчості).
155. Защита окружающей среды от техногенных воздействий : учеб. пособие / под общ. ред. Г. Ф. Невской. – М. : Изд-во МГОУ, 1993. – 216 с.
156. Збірка чинних нормативно-правових актів з питань охорони атмосферного повітря / [за ред. С. С. Куруленко]. – К. : Міністерство природи України, 2007. – 216 с.
157. Здоровко Л. М. Правові питання регіонального екологічного контролю в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природноресурсне право» / Л. М. Здоровко. – Харків, 2003. – 12 с.
158. Земля и люди. 1976 // Популярный географический ежегодник / [ред. сост.: Р. С. Митин и В. Н. Тихомиров]. – М. : Мысль, 1976. – 319с.
159. Зуєв В. А. Організаційно-правові аспекти природокористування та охорони навколишнього природного середовища : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природноресурсне право» / В. А. Зуєв. – Харків : 2003. – 20 с.
160. Ільїна О. Озоновий шар має бути об’єктом правової охорони / О. Ільїна // Право України. – 1996. – № 12. – С. 54–56.
161. Ільїна О. Міжнародні документи про охорону атмосфери (озонового шару) / О. Ільїна // Право України. – 1997. – № 11. – С. 48–51.
162. Ільїна О. Відповідальність за порушення законодавства про охорону озонового шару / О. Ільїна // Право України. – 1998. – № 9. – С. 38–40, 50.
163. Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві : затверджена Наказом Мінекобезпеки України від 10 лютого 1995 р. № 7 та зареєстрована у Міністерстві юстиції 15 березня 1995 р. № 51/597/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi&nreg=z0061-95
164. Іншомовні слова : довідник учня / [упоряд. Г. А. Домарецька]. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан,1998. – 144 с.
165. Израэль Ю. А. Проблемы охраны природной среды и пути их решения / Израэль Ю. А. – Ленинград : Гидрометеоиздат, 1984. – 45 с.
166. Казанцев Н. Д. Правовая охрана природы в СССР : учеб. пособие / Н. Д. Казанцев, Е. Н. Колотинская. – М. : Государственное изд-во юрид. лит. «Правовая Москва», 1962. – 133 с.
167. Калинин И. Б Природоресурсное право. Основные положения / Калинин И. Б. – Томск : Изд-во Томского гос. ун-та, 2000. – 270 с.
168. Каракаш В. Н. Экологическое право Украины : курс лекций / Каракаш В. Н. –Одесса: Латстар. : ОНЮА, 2001. – 478 с.
169. Качинський А. Б. Концепція ризику в світлі екологічної безпеки України / А. Б. Качинський // Наукові доповіді. – К. : Національний ін-т стратегічних досліджень, 1993. – Вип. 14. – 49с.
170. Кириллов В. Ф. Санитарная охрана атмосферного воздуха / Кириллов В. Ф. – М. : Медицина, 1976. – 32 с.
171. Кобецька Н. Р. Екологічне право України : [навч. посібник] / Кобецька Н. Р. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 352 с.
172. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 42.
173. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. № 322-VIII / Відомості Верховної Ради України. – 1971. – Додаток до № 50. – Ст. 375.
174. Козырь О. М. Правовые вопросы охраны окружающей среды от загрязнения агрохимикатами / Козырь О. М. – М. : Изд-во МГУ, 1989. – 84 с.
175. Козырь О. М. Правовые вопросы охраны окружающей среды от загрязнения агрохимикатами / Козырь О. М. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1989. – 84 с.
176. Колбасов О. С. Правовая охрана природы (пособие для слушателей) / Колбасов О. С. – М. : Изд-во «Знание», 1984. – 99 с.
177. Колбасов О. С. Экология: политика – право: Правовая охрана природы в СССР / Колбасов О. С. – М. : Наука, 1976. – 340 с.
178. Комарницький В. М. Екологічне право : навч. посібник / Комарницький В. М., Шевченко В. І., Єлькін В. С. – К. : Центр навч. літ., 2006. – 224 с.
179. Комарницький В. М. Теоретико-методологічні засади права спеціального природокористування / Комарницький В. М. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2009. – 183 с.
180. Коментар до Конституції України / [ ред.колегія: В.Ф. Опришко (голова); М.Ф.Верменчук, П.А.Чеберяк (відпов.секретар) та інш. ]. – [2-е вид., виправ. і доп.]. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1998. – 412 с.
181. Комментарий к Закону Российской Федерации «Об охране окружающей природной среды» / [рук. автор. кол. и отв. ред. С. А. Боголюбов]. – М. : Изд-во НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА М), 2001. – 382 c.
182. Конвенція «Про доступ до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань,що стосуються довкілля» (Орхус, 25 червня 1998 р.) [Електронний ресурс]. Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi&nreg=z0061-95
183. Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані від 13 листопада 1979 р. // [Електронний ре