ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ В УКРАЇНІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

КРОНДА ОЛЬГА ЮРІЇВНА
УДК 349.6 (477)

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОВОДЖЕННЯ
З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ В УКРАЇНІ

спеціальність 12.00.06 – земельне право; аграрне право;
екологічне право; природоресурсне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАПрН України,
заслужений юрист України
Балюк Галина Іванівна

Київ – 2012
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ …………………………………. 2

ВСТУП ………………………………………………………………….. 3-11

РОЗДІЛ 1 ПРАВОВА ПРИРОДА РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ 12-75
1.1 Юридичне поняття, ознаки та класифікація радіоактивних відходів …………………………......
12-34
1.2 Правове регулювання у сфері поводження з радіоактивними відходами: порівняльно-правовий аналіз законодавства України та законодавства деяких зарубіжних країн…………………………….

34-75

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВІДНОСИН У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ …………………………………….

76-169
2.1 Поняття правовідносин та їх структура у сфері поводження з радіоактивними відходами ………...
76-115
2.2 Організаційно-правове забезпечення у сфері поводження з радіоактивними відходами ……...
115-138
2.3 Функціонально-правове забезпечення у сфері поводження з радіоактивними відходами ………...
139-165

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ……………………………………. 166-175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………….. 176-206

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

РАВ – Радіоактивні відходи
ВЯП – Відпрацьоване ядерне паливо
ДІВ – Джерело іонізуючого випромінювання
РР – Радіоактивна речовина
ЯМ – Ядерний матеріал
ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я
НРБУ–97 – “Норми радіаційної безпеки України” від 1 грудня 1997 р.
OСПУ–2005 – “Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України” від 2 лютого 2005 р.
ПБПРМ–2006 – “Правила ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів” від 30 серпня 2006 р.
Держкоматомрегулювання України – Державна інспекція ядерного регулювання України
МНС України – Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій
Міненерговугілля
України – Міністерство енергетики та вугільної промисловості України
Мінприроди України – Міністерство екології та природних ресурсів України
МОЗ України – Міністерство охорони здоров’я України
ДНТЦ ЯРБ – Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки

НКРЗ – Національна комісія з радіаційного захисту населення України
МАГАТЕ – Міжнародне агентство з атомної енергії
НАЕК “Енергоатом” – Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”
ЦСВЯП – Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива
Держсанепідслужба – Державна санітарно-епідеміологічна служба України
ПЗРВ – Пункт захоронення радіоактивних відходів
МКРЗ – Міжнародна комісія з радіологічного захисту
ДМСК – Державний міжобласний спеціалізований комбінат

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Забруднення навколишнього природного середовища радіоактивними відходами – одна з найбільш актуальних екологічних проблем. Науково-технічний прогрес, з одного боку, приніс людству нові можливості та перспективи, а з іншого, - глобальні проблеми, що є загрозою людській цивілізації, призвів до складних, а іноді і конфліктних ситуацій. Важливими наслідками науково-технічного прогресу і швидкого розвитку виробничих сил стало стрімке збільшення споживання природних ресурсів, накопичення радіоактивних відходів і пов’язане з ними збільшення забруднення навколишнього природного середовища. Тому охорона навколишнього природного середовища і захист людини від забруднення радіоактивними відходами розглядається сьогодні як найважливіше комплексне завдання, яке стоїть перед людством і потребує вирішення, перш за все, шляхом запровадження ефективного та досконалого правового механізму поводження з ними.
Охорона здоров’я людей та природного середовища від негативного впливу радіоактивних відходів має не тільки соціальний, екологічний характер, але і політичний. Більш того, внаслідок Чорнобильської катастрофи утворилась така кількість радіоактивних відходів, що за цим показником Україна увійшла до першої десятки країн світу [1]. До того ж, економічна та політична ситуація в Україні, низька ефективність механізмів природокористування та охорони навколишнього природного середовища, відсутність ефективного механізму сплати платежів за негативний вплив на навколишнє середовище, дефіцит фінансування, зростання правопорушень у сфері поводження з радіоактивними відходами створюють безліч проблем. Питання правового регулювання поводження з радіоактивними відходами набувають особливої актуальності сьогодні в умовах збільшення об’ємів радіоактивних відходів, що утворюються в результаті господарської діяльності. Серед галузей – основних “постачальників” радіоактивних відходів слід виділити атомну енергетику, оборонну та військову промисловість, медицину та видобувні галузі.
Організація безпечного поводження з радіоактивними відходами різних видів є важливим об’єктом державного регулювання. Закони та підзаконні акти, що приймаються в Україні в зазначеній сфері, складають необхідну правову основу для цілеспрямованої управлінської діяльності щодо організації та контролю за станом навколишнього середовища у сфері поводження з радіоактивними відходами. На сьогоднішній день кількість нормативно-правових актів у сфері поводження з радіоактивними відходами, на перший погляд, є достатньою. Але наявні проблеми у відповідній сфері свідчать про те, що деякі положення чинного законодавства суперечать один одному та подекуди фрагментарно регулюють важливі питання у сфері поводження з РАВ.
Дослідження правового регулювання у сфері забезпечення ядерної та радіаційної безпеки в Україні, до якої відноситься і сфера поводження з радіоактивними відходами, здійснювали окремі науковці як зарубіжні, так і вітчизняні. Зокрема, в своїх наукових статтях та дисертаційному дослідженні “Правові засади забезпечення радіаційної безпеки за законодавством України” (2010 р.) Сушик О.В. розкриває правове регулювання забезпечення радіаційної безпеки. Деркач А.Л. у дисертаційному дослідженні “Організаційно-правові аспекти контролю у галузі забезпечення ядерної та радіаційної безпеки” (2007 р.) розглядає організаційно-правові аспекти контролю в галузі забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.
Проте, ґрунтовних досліджень правового регулювання поводження з радіоактивними відходами в Україні не проводилось, висвітлювались лише його окремі аспекти, що обумовлює доцільність розробки цієї проблематики.
Актуальність теми дослідження визначається необхідністю вдосконалення правового регулювання поводження з радіоактивними відходами, яке потребує теоретичного осмислення та наукового дослідження всієї системи правового регулювання в зазначеній сфері, а також напрацювання на цій основі рекомендацій та пропозицій.
Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до державної бюджетної науково-дослідної теми “Доктрина права в правовій системі України: теоретичний і практичний аспекти” (номер теми 11 БФ 042-01).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є систематизація та оцінка чинного законодавства, нормативно-правових актів щодо комплексного регулювання поводження з радіоактивними відходами, виявлення закономірностей та особливостей правового регулювання поводження з радіоактивними відходами в Україні, в міжнародному законодавстві та законодавстві деяких зарубіжних країн, а також як позитивних, так і негативних аспектів діяльності в цій сфері правовідносин.
Мета дослідження конкретизується у наступних задачах:
─ визначити правову природу, ознаки та класифікацію радіоактивних відходів;
─ охарактеризувати стан чинного законодавства, яке містить норми у сфері поводження з радіоактивними відходами, виявити недоліки в правовому регулюванні поводження з радіоактивними відходами;
─ проаналізувати в порівняльному аспекті законодавство інших країн у сфері поводження з радіоактивними відходами із законодавством України;
─ визначити правову природу правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами;
─ дослідити організаційно-правове забезпечення у сфері поводження з радіоактивними відходами;
─ розкрити особливості функціонально-правового забезпечення у сфері поводження з радіоактивними відходами.
Об’єктом дослідження є національні та міжнародні нормативно-правові акти, інші документи у сфері поводження з радіоактивними відходами, практика їх застосування, а також положення правової доктрини, що стосуються сфери поводження з радіоактивними відходами, наукові дослідження та юридична практика.
Предмет дослідження. Предметом дослідження виступають правовідносини, які виникають у сфері поводження з радіоактивними відходами за законодавством України.
Методологічну основу дослідження складають методи діалектики, логіко-семантичний, формально-логічний, порівняльно-правовий, системного аналізу, структурно-функціональний, а також метод тлумачення норм.
За допомогою логіко-семантичного і формально-логічного методів проаналізовано та поглиблено понятійно-термінологічний апарат, зокрема застосування згаданих вище методів дозволило сформулювати уточнене визначення поняття “радіоактивні відходи”.
Метод системного аналізу застосовувався при дослідженні правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні.
Застосування структурно-функціонального методу дослідження дозволило виокремити систему органів державної влади у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні.
Тлумачення норм права у поєднанні з формально-логічним методом слугували методологічною основою для формулювання пропозицій щодо вдосконалення існуючого стану нормативно-правового регулювання у досліджуваній сфері.
Метод порівняння застосовувався при дослідженні законодавства національного та законодавства деяких зарубіжних країн у сфері поводження з радіоактивними відходами.
Науково-теоретичною базою дослідження є праці українських та російських вчених-правознавців: О. К. Авдєєва, В. Б. Авер’янова, С. С. Алексєєва, В. І. Андрейцева, Г. І. Балюк, Д. Н. Бахраха, М. М. Бринчука, А. П. Гетьмана, Ф. Е. Гірусова, О. К. Голіченкова, А. Л. Деркача, О. Л. Дубовик, А. І. Йойриша, В. В. Копєйчикова, М. В. Краснової, О. І. Красова, Є. В. Курінного, Н. Р. Малишевої, А. В. Носовського, П. Д. Пилипенка, Б. Г. Розовського, В. О. Рясенцева, О. А. Супатаєвої, О. В. Сушик, Ю. O. Тихомирова, Т. О. Тітової, Р. О. Халфіної, Ю. В. Чечеткіна, O. Б. Чопорняка, Ю. С. Шемшученка, М. В. Шульги та інших.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що на основі аналізу законодавства України, міжнародного законодавства, законодавства деяких зарубіжних країн та наукової юридичної літератури здійснено одне з перших у вітчизняній правовій науці комплексне дослідження правового регулювання поводження з радіоактивними відходами в Україні.
У дисертації сформульовано наступні науково-теоретичні висновки та практичні рекомендації, які виносяться на захист:
Вперше:
1. Запропоновано визначення правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами як особливого виду суспільних відносин, що врегульовані нормами екологічного права, які виникають між суб’єктами в процесі попередньої обробки, обробки, зберігання, кондиціонування, перевезення, захоронення радіоактивних відходів природного або техногенного походження. Визначено структуру правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами, а саме: складні юридичні факти як підстави виникнення правовідносин; суб’єкти правовідносин; об’єкти правовідносин; зміст правовідносин; складні юридичні факти як підстави зміни та припинення правовідносин.
2. Визначено коло суб’єктів правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами, саме: держава в особі органів державної влади; фізичні та юридичні особи, які мають дозвіл органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на здійснення діяльності, яка пов’язана з поводженням з радіоактивними відходами; органи місцевого самоврядування; громадські організації. Запропоновано на законодавчому чи підзаконному рівні визначити експлуатуючу організацію (оператора), яка б здійснювала свої повноваження стосовно всіх радіоактивних відходів (на всіх етапах поводження з ними) та несла б відповідальність за порушення законодавства в зазначеній сфері.
3. Визначено юридичні ознаки, які характерні поняттю “радіоактивні відходи”, а саме: 1) вони є об’єктом правового регулювання; 2) законодавством чітко визначена процедура поводження з ними; 3) є загальнодержавною власністю з часу підписання документа про їх передачу від ліцензіата; 4) не мають практичної цінності; 5) при поводженні з ними обов’язково мають бути вжиті заходи щодо забезпечення фізичного захисту.
4. Запропоновано та обґрунтовано класифікацію приповерхневих та наземних сховищ радіоактивних відходів, яка впливає на їх правовий режим, а саме: сховища, в яких здійснюється зберігання та захоронення радіоактивних відходів, що утворюються в процесі експлуатації та зняття з експлуатації АЕС; сховища, в яких здійснюється зберігання та захоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи; сховища, в яких здійснюється зберігання та захоронення радіоактивних відходів, що утворилися на промислових підприємствах, медичних, наукових закладах, у процесі експлуатації об’єктів Міністерства оборони України; сховища, в яких здійснюється зберігання та захоронення радіоактивних відходів, що утворюються від уранодобувної та переробної промисловості.
5. Досліджено систему органів державної влади України у сфері поводження з радіоактивними відходами, яка складається з державних органів загальної компетенції, органів державного управління спеціальної компетенції та органів державного регулювання спеціальної компетенції у сфері поводження з радіоактивними відходами.
6. Науково обґрунтовано визначення поняття “ліцензування діяльності у сфері поводження з радіоактивними відходами” як діяльність уповноважених державою органів, що спрямована на надання в установленому порядку юридичним та фізичним особам дозволу на здійснення діяльності у сфері поводження з радіоактивними відходами за певних умов, передбачених законодавчими актами України та направлена на захист прав і законних інтересів громадян, організацій та охорону навколишнього природного середовища, а також забезпечення безпеки держави.
7. Обґрунтована трьохрівнева система правового регулювання у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні. До першого рівня належать міжнародні конвенції, учасницею яких є Україна, закони та підзаконні акти у сфері поводження з радіоактивними відходами. До другого рівня належать норми, правила та стандарти у сфері поводження з радіоактивними відходами. До третього рівня належать відомчі документи, що спрямовані на досягнення відповідності вимогам нормативних документів першого та другого рівнів, і конкретизують показники, встановлені в них.
Набули подальшого розвитку наступні положення:
1. Уточнено визначення радіоактивних відходів як матеріальних об’єктів та субстанцій природного і техногенного походження, які не мають практичної цінності, активність радіонуклідів та радіоактивне забруднення яких перевищує безпечні межі, визначені нормативними актами, подальше використання яких не передбачається.
2. На підставі зроблених дисертанткою висновків, вносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, зокрема: Законів України “Про поводження з радіоактивними відходами” від 30 червня 1995 року; “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 року; “Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення” від 8 вересня 2005 року.
3. Обґрунтовано необхідність прийняття таких нормативно правових актів України: Законів України “Про Державний фонд поводження з радіоактивними відходами”, “Про Національну комісію з радіаційного захисту населення України” та постанови Кабінету Міністрів України “Про призначення експлуатуючої організації (оператора) у сфері поводження з радіоактивними відходами”.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для вдосконалення чинного екологічного законодавства України, зокрема законодавства у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні, з метою підвищення ефективності організаційно-правового та функціонально-правового забезпечення радіаційної безпеки; у правозастосовчій діяльності органів державної влади у сфері поводження з радіоактивними відходами, правоохоронних та судових органів, органів місцевого самоврядування. Результати дослідження можуть бути використані також при викладанні навчальних курсів “Екологічне право України”, “Право екологічної безпеки” та навчальних курсів за профілем кафедри екологічного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Ядерне право України”, “Цивільно-правова відповідальность за ядерну шкоду”, “Актуальні проблеми екологічного права”, а також при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених дисциплін.
Апробація результатів дисертації. Робота та публікації, що розкривають її зміст, виконані дисертанткою самостійно під керівництвом доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента НАПрН України, заслуженого юриста України Г.І. Балюк.
Основні положення дисертаційного дослідження були апробовані у виступах на: міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Ломоносов- 9” (м. Москва, Московський державний університет імені М. В. Ломоносова, 13-18 квітня 2009 р.). Доповідь на тему: “Правовые проблемы захоронения радиоактивных отходов”; щорічній міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених” (м. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 23-24 квітня 2009 р.). Доповідь на тему: “Правові засади перевезення радіоактивних відходів в Україні”; міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, Волинський національний університет імені Лесі Українки, 29-30 травня 2009 р.). Доповідь на тему: “Міжнародно-правове регулювання поводження з радіоактивними відходами”; щорічній міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми забезпечення екологічної безпеки, використання та охорони природних ресурсів” (м. Харків, Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 9-10 жовтня 2009 р.). Доповідь на тему: “Органи державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні”; міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, Волинський національний університет імені Лесі Українки, 17-19 червня 2011р.). Доповідь на тему: “Суб’єкти правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні”.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 8 опублікованих автором працях за темою дисертації, із них 3 статті у наукових фахових виданнях згідно з вимогами ВАК України.
Структура і обсяг дисертації зумовлені метою та задачами дослідження і складаються із вступу, двох розділів, що містять 5 підрозділів, висновків, переліку використаних джерел. Загальний обсяг дослідження становить 206 сторінки, із них основного тексту – 175 сторінок. Список використаних джерел складається із 236 найменувань.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження виконане на основі аналізу проблем чинного законодавства України, міжнародного та законодавства деяких зарубіжних країн, здійснено теоретичне осмислення ряду наукових праць, автором сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації, що спрямовані на вдосконалення правового регулювання поводження з радіоактивними відходами в Україні. Основні з них такі:
1. Радіоактивні відходи - це матеріальні об’єкти та субстанції природного і техногенного походження, які не мають на сьогодні практичної цінності, активність радіонуклідів та радіоактивне забруднення яких перевищує безпечні межі, визначені нормативними актами, подальше використання яких не передбачається.
Радіоактивні відходи – це продукт, який на сьогодні не має практичної цінності. Проте, якщо нові технології в майбутньому дозволять вилучити з радіоактивних відходів ще якісь корисні елементи, то такі радіоактивні відходи автоматично перестають бути відходами, що вплине на правовий режим поводження з ними.
Визначено юридичні ознаки, які притаманні поняттю “радіоактивні відходи”: 1) законодавством чітко визначена процедура поводження з ними; 2) є об’єктом правового регулювання; 3) вони не мають практичної цінності; 4) є загальнодержавною власністю з часу підписання документа про їх передачу від ліцензіата; 5) при поводженні з ними обов’язково мають бути вжиті заходи щодо забезпечення фізичного захисту.
Досліджено принципи поводження з радіоактивними відходами та з’ясовано, що в Україні такі принципи, як запобігання необґрунтованого тягаря на майбутні покоління та захист майбутніх поколінь не виконуються в повній мірі. Це пов’язано, перш за все, з тим, що на сьогоднішній день відсутні технології остаточної утилізації радіоактивних відходів, а їх вирішення покладено на майбутні покоління. Запропоновано закріпити вищезазначені принципи в Законі України “Про поводження з радіоактивними відходами”, оскільки вони повинні розглядатись, як одні з найголовніших.
В результаті проведеного аналізу зроблено висновок: поняття “радіоактивні матеріали” є загальним поняттям по відношенню до таких понять, як “радіоактивні відходи”, “відпрацьоване ядерне паливо”, “джерело іонізуючого випромінювання” та “ядерний матеріал”, оскільки радіоактивні матеріали включають в себе вищезазначені поняття.
З’ясовано, що поняття “джерело іонізуючого випромінювання” є ширшим поняттям, ніж поняття “радіоактивна речовина”, оскільки радіоактивна речовина входить до складу джерел іонізуючого випромінювання.
Обґрунтовано, що поняття “радіоактивний матеріал”, “ядерний матеріал” та “відпрацьоване ядерне паливо” співвідносяться між собою як загальне, особливе та одиничне.
На підставі проведеного дослідження класифікацій радіоактивних відходів як на національному та міжнародному рівнях, обгрунтовно необхідність прийняття єдиної міжнародної класифікації радіоактивних відходів для всіх країн, що сприяло б ефективному регулюванню суспільних відносин у сфері поводження з радіоактивними відходами та забезпечення ядерної і радіаційної безпеки.
1.2. Визначена трьохрівнева система правового регулювання у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні. До першого рівня належать міжнародні конвенції, учасницею яких є Україна, закони та підзаконні акти у сфері поводження з радіоактивними відходами. До другого рівня належать норми, правила та стандарти у сфері поводження з радіоактивними відходами. До третього рівня належать відомчі документи, що спрямовані на досягнення відповідності вимогам нормативних документів першого та другого рівнів, і конкретизують показники, встановлені в них.
Зроблено висновок, що деякі положення законодавчих актів не виконуються. Так, на сьогоднішній день не створено відповідно до ст. 4 Закону України “Про поводження з радіоактивними відходами в Україні” Державний фонд поводження з радіоактивними відходами. Аргументовано, що створення надійного централізованого джерела коштів для вирішення питань фінансування Державної програми поводження з радіоактивними відходами має реалізуватися шляхом прийняття Закону України “Про Державний фонд поводження з радіоактивними відходами”.
Встановлено, що національне законодавство переважної більшості країн, які мають відношення до поводження з радіоактивними відходами, широко використовує правила, норми та рекомендації Міжнародної агенції з атомної енергії, Міжнародної комісії з радіологічного захисту та Всесвітньої організації охорони здоров’я.
На підставі проведеного порівняльного дослідження зроблено висновок про те, що вкрай актуальним та нагальним в Україні є встановлення прямої заборони щодо зберігання та захоронення відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів не українського походження, шляхом внесення доповнень до Закону України “Про поводження з радіоактивними відходами”.
2.1. Запропоновано визначення правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами як особливого виду суспільних відносин, що врегульовані нормами екологічного права, які виникають між суб’єктами в процесі попередньої обробки, обробки, зберігання, кондиціонування, перевезення, захоронення радіоактивних відходів природного або техногенного походження.
Визначено структуру правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами, а саме: складні юридичні факти як підстави виникнення правовідносин; суб’єкти правовідносин; об’єкти правовідносин; зміст правовідносин; складні юридичні факти як підстави зміни та припинення правовідносин.
Проведене дослідження дозволило встановити, що юридичними фактами як підставами виникнення правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами, є життєві обставини, з якими правові норми пов’язують виникнення правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами.
Встановлено, що правовідносини у сфері поводження з радіоактивними відходами мають особливість: їм притаманний складний характер, тобто вони є складними юридичними фактами (складами), під якими розуміється сукупність фактів, між якими існує сувора залежність. Вони виникають в чітко визначеному порядку і повинні бути в наявності у потрібний час.
Юридичними фактами, які є підставою зміни та припинення правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами, є переоформлення, зупинення та анулювання дії ліцензії; припинення існування чи діяльності юридичної особи; смерть фізичної особи; відмова від здійснення діяльності у сфері поводження з радіоактивними відходами; закінчення чи зміна договору; судове рішення.
Встановлено, що суб’єктами правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами є: держава в особі органів державної влади; фізичні та юридичні особи, які мають дозвіл органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на здійснення діяльності, яка пов’язана з поводженням з радіоактивними відходами; органи місцевого самоврядування; громадські організації.
Серед юридичних осіб у сфері поводження з радіоактивними відходами виділено спеціалізовані підприємства, експлуатуючу організацію (оператора), відправника та перевізника. До спеціалізованих підприємств у сфері поводження з радіоактивними відходами належать: Державна корпорація “Українське державне об’єднання “Радон”, Державне спеціалізоване підприємство “Комплекс”, Державне спеціалізоване підприємство “Чорнобильська АЕС” та інші, що здійснюють свої повноваження, які покладені на них законодавчими актами у вищезазначеній сфері та діють у відповідності до своїх статутів.
Обґрунтовано, що існує необхідність у призначенні єдиної експлуатуючої організації (оператора), яка б здійснювала свої повноваження стосовно всіх радіоактивних відходів (на всіх етапах поводження з ними) та несла б відповідальність за порушення законодавства в зазначеній сфері.
Запропоновано створення вищезазначеної організації шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України “Про призначення експлуатуючої організації (оператора) у сфері поводження з радіоактивними відходами”.
На підставі проведеного дослідження визначено об’єкти правовідносин у сфері поводження з радіоактивними відходами, якими є самі радіоактивні відходи та об’єкти, що призначені для поводження з ними.
Аналіз нормативно-правових актів у сфері поводження з радіоактивними відходами дозволив встановити, що зберігання та захоронення радіоактивних відходів здійснюється у трьох видах сховищ: 1)геологічних (у стабільних геологічних формаціях); 2) приповерхневих; 3)наземних. З’ясовано, що правовий режим вищезазначених видів сховищ є різним та встановлюється окремими нормативними актами.
Запропоновано та обґрунтовано класифікацію приповерхневих та наземних сховищ радіоактивних відходів, яка впливає на їх правовий режим, а саме: сховища, в яких здійснюється зберігання та захоронення радіоактивних відходів, що утворюються в процесі експлуатації та зняття з експлуатації АЕС; сховища, в яких здійснюється зберігання та захоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи; сховища, в яких здійснюється зберігання та захоронення радіоактивних відходів, що утворилися на промислових підприємствах, в медичних, наукових закладах, у процесі експлуатації об’єктів Міністерства оборони України; сховища, в яких здійснюється зберігання та захоронення радіоактивних відходів, що утворюються від уранодобувної та переробної промисловості.
На основі проведеного дослідження з’ясовано, що спеціальні міжобласні комбінати ДК “УкрДО “Радон” призначені для зберігання радіоактивних відходів від промисловості, від медицини та наукових установ, а НАЕК “Енергоатом” здійснює свою діяльність лише стосовно радіоактивних відходів атомної промисловості. Встановлено, що ДСП “Комплекс” та ДСП “Чорнобильська АЕС” утворені для виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, для безпечного зняття з експлуатації першого - третього енергоблоків ЧАЕС та інших атомних електростанцій, перетворення об'єкта “Укриття” в екологічно безпечну систему. Також встановлено, що ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” та ДП “Бар'єр” призначені для поводження з відходами видобутку і переробки уранових руд та приведення небезпечних уранових об'єктів в екологічно безпечний стан та забезпечення захисту населення і охорони навколишнього природного середовища від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання. Обґрунтовано, що велика кількість спеціалізованих підприємств, які здійснюють зберігання і захоронення радіоактивних відходів y сховищах, ще раз доводить про наявність різних правових режимів для вищезазначених видів сховищ та необхідність призначення єдиного оператора у сфері поводження з радіоактивними відходами.
2.2. Визначено систему органів державної влади України у сфері поводження з радіоактивними відходами, яка складається з державних органів загальної компетенції та державних органів спеціальної компетенції.
Державними органами загальної компетенції у сфері поводження з радіоактивними відходами в Україні є: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим; Рада Міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевої державної виконавчої влади.
Виявлено, що Президент України займає особливе місце в системі органів державної влади у сфері поводження з радіоактивними відходами, оскільки відповідно до Конституції України є главою держави і виступає від її імені.
Визначено, що Національна комісія з радіаційного захисту населення України, яка діє при Верховній Раді України, відповідно до законодавства не є конституційним органом, а є лише дорадчо-консультативним органом. Пропонується прийняти Закон України “Про Національну комісію з радіаційного захисту населення України”, яким би вона визнавалась як орган державної влади зі спеціальним статусом.
До державних органів спеціальної компетенції у сфері поводження з радіоактивними відходами віднесено органи державного управління спеціальної компетенції та органи державного регулювання спеціальної компетенції у сфері поводження з радіоактивними відходами.
Державними органами спеціальної компетенції, що здійснюють управління у сфері поводження з радіоактивними відходами, є: Міністерство України з надзвичайних ситуацій, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та Державне агентство України з управління зоною відчуження.
Встановлено, що згідно зі ст.1 указу Президента “Про Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України” зазначена Інспекція є центральним органом виконавчої влади, який є головним у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері безпеки використання ядерної енергії, забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, в тому числі y сфері поводження з радіоактивними відходами. Проте державне регулювання y сфері поводження з радіоактивними відходами здійснюють і інші органи державної влади: Міністерство охорони здоров’я України, Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Державна митна служба України, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України. Обґрунтовано необхідність переходу від юридичного закріплення до практичного утвердження Державної інспекції ядерного регулювання України як головного органу державного регулювання у сфері поводження з радіоактивними відходами. На основі вищезазначеного пропонується внести відповідні зміни до Закону України “Про поводження з радіоактивними відходами” від 30 червня 1995 року.
2.3. Управлінська діяльність у сфері поводження з радіоактивними відходами, реалізується в межах організаційно-правових заходів (функцій) основними серед яких є: прогнозування; моніторинг; державний облік; екологічний аудит; контроль і нагляд; ліцензування; нормування; державна експертиза та інформування.
З’ясовано, що прогнозування здійснюється на всіх етапах поводження з радіоактивними відходами, оскільки за його допомогою реалізується принцип гарантування майбутнім поколінням права на щонайменше такий самий рівень протирадіаційного захисту, який належить нинішньому поколінню.
Обґрунтовано, що суб’єкти у сфері поводження з радіоактивними відходами (АЕС, державні спеціалізовані підприємства та державні підприємства) зобов’язані здійснювати радіаційний моніторинг, що входить в систему державного екологічного моніторингу.
На підставі проведеного дослідження встановлено, що у сфері поводження з радіоактивними відходами проводиться радіоекологічний моніторинг, який є складовою екологічного моніторингу.
Обґрунтовано необхідність створення радіоекологічного банку даних в Україні для систематизації та зберігання інформації, яка отримана внаслідок проведення радіоекологічного моніторингу.
З’ясовано, що Державне агентство України з управління зоною відчуження у сфері поводження з радіоактивними відходами контролює ведення державного обліку радіоактивних відходів та їх сховищ, а веденням такого обліку займаються Головний інформаційно-аналітичний центр державної системи обліку радіоактивних відходів на базі Українського державного об’єднання “Радон”, державне спеціалізоване підприємство “Комплекс” та регіональні інспекції Державної інспекції ядерного регулювання України.
Встановлено, що екологічний аудит здійснюється на замовлення зацікавлених органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо об'єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку. Обґрунтовано, що під обов'язковий екологічний аудит підпадають атомні електростанції, державні спеціалізовані підприємства та державні підприємства у сфері поводження з радіоактивними відходами.
При здійсненні державними органами функцій нагляду та контролю у сфері поводження з радіоактивними відходами виявлені тенденції збільшення порушень вимог законодавства в вищезазначеній сфері. Зважаючи на з азначене, запропоновано запровадити кримінальну відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері поводження з радіоактивними відходами.
Запропоновано визначити ліцензування діяльності у сфері поводження з радіоактивними відходами як діяльність уповноважених державою органів, яка спрямована на надання в установленому порядку юридичним та фізичним особам дозволу на здійснення діяльності у сфері поводження з радіоактивними відходами за певних умов, передбачених законодавчими актами України, на захист прав і законних інтересів громадян, організацій та охорону навколишнього природного середовища, а також забезпечення безпеки держави.
На основі проведеного дослідження встановлено, що в нормативних актах відсутнє таке поняття, як “нормування у сфері поводження з радіоактивними відходами”. З метою удосконалення чинного законодавства України у сфері нормування безпечного поводження з радіоактивними відходами пропонується доповнити Закон України “Про поводження з радіоактивними відходами” статтею 3-1 наступного змісту: “Державне нормування у сфері поводження з радіоактивними відходами полягає в розробці національних норм та правил y сфері поводження з радіоактивними відходами. Розробка та прийняття державних норм та правил y сфері поводження з радіоактивними відходами здійснюється спеціально уповноваженими органами державної влади, що здійснюють контроль та нагляд y зазначеній сфері відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Лисенко О. Б. Радіоактивні відходи загрожують майбутньому України [Електронний ресурс] / Ольга Борисівна Лисенко // Наук. семінар [“Проблеми утилізації відходів”], (Київ, 2000). – Режим доступу : http://77.121.11.22/ecolib/2/30.doc
2. Константинов А. И. Ядерная энергетика и правовая охрана природы России / Андрей Иванович Константинов. – М. : Междунар. социально-экологический союз, 2001. – 94 с.
3. Константинов А. И. Обращение с радиоактивными отходами атомных электростанций : [свод положений] / Андрей Иванович Константинов. – Вена, 1987. – 27 c.
4. Окружающая среда : энциклопедический словарь-справочник :
[в 2-х т.] / [ред. Елена Михайловна Гончарова ; пер. с нем. : Елена Михайловна Гончарова, Татьяна Борисовна Здорик]. – М. : Прогресс, 1999. – Т. 2 : П–Я. – 591 с.
5. Дубовик О. Л. Экологическое право : [учебник] / Ольга Леонидовна Дубовик. – М. : Велби, 2003. – 584 с.
6. Гирусов Ф. Э. Эколого-правовое регулирование обращения с радиоактивными отходами (сравнительно-правовое исследование) : дисс. … канд. ю. наук : 12.00.06 / Федор Эдуардович Гирусов. – М., 2005. – 213 с.
7. Чечеткин Ю. В. Обращение с радиоактивными отходами / Ю. В. Чечеткин, А. Ф. Грачев. – Самара : Самарский дом печати, 2000. – 248 с.
8. Конвенція “Про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії” : міжнар. документ від 29 червня 1960 р. [Електронний ресурс] / Організація економічного співробітництва та розвитку. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_006
9. Всесвітня хартія природи : міжнар. документ від 1 січня 1982 р. [Електронний ресурс] / Організація Об’єднаних Націй. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_453
10. Конвенція про оперативне оповіщення про ядерну аварію : міжнар. документ від 26 вересня 1986 р. [Електронний ресурс] / Міжнародне агентство з атомної енергії. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 995_026
11. Конвенція, що доповнює Паризьку конвенцію від 29 липня 1960 року “Про відповідальність перед третьою стороною в галузі ядерної енергії” : міжнар. документ від 31 січня 1963 р. [Електронний ресурс] / Організація економічного співробітництва та розвитку. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_218
12. Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами : міжнар. документ від 5 вересня 1997 р. [Електронний ресурс] / Організація Об’єднаних Націй. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 995_335
13. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України від 8 лютого 1995 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=39%2F95-%E2%F0
14. Про поводження з радіоактивними відходами : Закон України від 30 червня 1995 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=255%2F95-%E2%F0
15. Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України : наказ від 2 лютого 2005 р. [Електронний ресурс] / Міністерство охорони здоров’я України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0552-05
16. Radioactive waste legislation : hearings before the Subcommittee on Energy and the Environment of the Committee on Interior and Insular Affairs / House of Representatives // Ninety-seventh Congress. – Washington, D. C. – June 23 and 25, July 9, 1981. – P. 671
17. Didyk S.P. The regulation of radioactive waste management in Canada // IAEA. Tech. Doc.230. - P.39
18. Об использовании атомной энергии : Федеральный закон от 21 ноября 1995 года / Государственная дума Российской Федерации // СЗ РФ. – 1995. – № 48. – 4552 с.
19. Об обращении с радиоактивными отходами и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации : Федеральный Закон РФ от 11 июля 2011 г. [Електронний ресурс] / Государственная дума Российской Федерации. – Режим доступа : http://docs.pravo.ru/ document/view/18404141/16071866/
20. Hoorway B. R. Regulatory aspects of undeground disposal of radioactive waste in the United Kindom [Electronic resource] / B. R. Hoorway // Regulatory aspects of undeground disposal of radioactive waste. – 1980. – P. 1. – Access mode :
http://www-pub.iaea.org/MTCD/publications/PDF/te_230_web.pdf
21. Хранение радиоактинвих отходов в Украине : [монографія] / [А. А. Кретини, О. К. Авдеев, Л. И. Бернардина и др.] ; под ред. А. А. Сельского. – К. : Форест–А, 2008. – 320 с.
22. Про схвалення Стратегії поводження з радіоактивними відходами в Україні : розпорядження від 19 серпня 2009 р. [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : –
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=990-2009-%F0
23. Міжнародна конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму : міжнар. документ від 14 вересня 2005 р. [Електронний ресурс] / Організація Об’єднаних Націй. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_d68
24. Про ратифікацію міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму : Закон України від 15 березня 2006 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 3533-15
25. Угода про співробітництво між Україною та Сполученими Штатами Америки : міжнар. документ від 6 травня 1998 р. [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=840_020
26. Про ратифікацію Угоди про співробітництво між Україною та Сполученими Штатами Америки стосовно мирного використання ядерної енергії : Закон України від 19 березня 1999 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=840_020
27. Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії : Закон України від 11 січня 2000 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1370-14
28. Про затвердження Правил забезпечення збереження ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання : наказ від 14 грудня 2000 р. [Електронний ресурс] / Міністерстві екології та природних ресурсів України. – Офіц. сайт
ВР України. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0013-01
29. Про затвердження Інструкції щодо проведення радіаційного контролю транспортних засобів і вантажів у пунктах пропуску через державний кордон та на митній території України : наказ від 15 травня 2000 р. [Електронний ресурс] / Мінприроди. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=41639&pf35401
30. Офіційний сайт Мега-НАУ “Облік та контроль ядерного матеріалу, фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок. Тлумачний словник українських термінів. Словники термінів: українсько-англо-російський, русско-украинско-английский, english-russian-ukrainian” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code =v0101578-04
31. Про затвердження Основних положень забезпечення безпеки проміжних сховищ відпрацьованого ядерного палива сухого типу : наказ від 29 грудня 2004 р. [Електронний ресурс] / Держатомрегулювання України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0049-05
32. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь, ВТФ “Перун”, 2009. – 1736с.
33. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь, ВТФ “Перун”, 2004. – 1140с.
34. Большой академический словарь русскогоо язика / Главн. ред. А. С. Герд.- Спб., 2010. – Т. 13. – 768с.
35. Обращение с радиоактивными отходами низкого и среднего уровня активности перед их захоронением [Електронний ресурс] / Международное агентство по атомной энергии. – Режим доступа : www-pub.iaea.org/MTCD/ publications/PDF/Pub1150R_web.pdf
36. Авдєєв О. К. Організація та економіка системи поводження з радіоактивними відходами / [О. К. Авдєєв, Т. Г. Будчана, Д. М. Жалдак]. – К. : Купріянова, 2005. – 263 с.
37. Система классификации РАО МАГАТЭ [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт Підприємства “Росатом”. – Режим доступу :
http://www.rosrao.ru/wps/wcm/connect/rosrao/rosraosite/conversion/classification/f8fcde004 46b8446a4e9efc800b48570
38. Муратов О. Э. Стратегические задачи обращения с радиоактивными отходами [Електронний ресурс] / О. Э. Муратов // Атомная стратегия : журнал. – 18.07.2006. – № 23. – Режим доступа : http://www.proatom.ru/modules.php?name=News&file=article&sid=565
39. Davis M. B. La France nucleaire: matières et sites / Mary Byrd Davis // WISE. – Paris, 1997.– P. 21.
40. Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения / Юрий Александрович Тихомиров. – М. : Норма, 1996. – 432 с.
41. Лукашук И. И. Международное право. Общая часть : [учебник] / Игорь Иванович Лукашук. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 432 с. ;
42. Теория государства и права : [учебник для юр. вузов и фак.-тов / под. ред. В. М. Корельского, В. Д. Перевалова. – М. : Издат. группа НОРМА–ИНФА, 1998. – 533 с.
43. Конвенція про ядерну безпеку : міжнар. документ від 17 червня 1994 р. [Електронний ресурс] / Організація Об’єднаних Націй. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : –
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_023
44. Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок : постанова від 6 травня 1987 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_024
45. Code of Practice on the International Transboundary Movement of Radioactive Waste [Electronic resource] / International Atomic Energy Agency. INFCIRC/386. 13.11.1990. – Access mode :
http://www.iaea.org/Publications/Documents/Infcircs/Others/inf386.shtml
46. Янкович О. Кодекс практики в области международного трансграничного перемещения радиоактивных отходов / О. Янкович // Бюлетень МАГАТЭ. – 1990. – Т. 32, № 4. – С. 30–34.
47. Конвенция о помощи в случае ядерной аварии или радиационной аварийной ситуации : междунар. документ от 26 сентября 1986 г. [Электронный ресурс] / Международное агентство по атомной энергии. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступа :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_027
48. Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду : Закон України від 12 вереся 1996 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступа : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_006
49. Конвенция о гражданской ответственности в области морских перевозок ядерных материалов от 17 декабря 1971 г. [Электронный ресурс] / Организации Объединенных Наций. – Офиц. сайт ВС Украины. – Режим доступа : –
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_125
50. Конвенція про відкрите море : міжнар. документ від 29 квітня 1958 р. [Електронний ресурс] / Організація Об’єднаних Націй. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : –
zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg =995_180
51. Конвенція про запобігання забрудненню моря скидами відходів та іншими матеріалами : міжнар. документ від 29 грудня 1972 р. [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступа : zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_127
52. Конвенція про Міжнародну морську організацію 1948 року в редакції 1982 року : постанова Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступа :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_219
53. Международное атомное право / [А. И. Иойрыш, О. А. Супатаева, П. Г. Паламарчук и др.] ; за ред. А. И. Иойрыша. – М. : Наука, 1987. – 20 с.
54. Вавилов А. И. МАГАТЭ: политико-правовой статус / [А. И. Вавилов, А. И. Иойрыш, Е. С. Молодцова]. – М. : Наука, 1992. – 328 с.
55. Положення про порядок здійснення перевезення радіоактивних матеріалів територією України : постанова від 15 жовтня 2004 р. [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1373-2004-%EF
56. Сушик О. В. Правове регулювання забезпечення радіаційної безпеки за законодавством України : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.06 / Ольга Володимирівна Сушик. – К., 2009. – 223 с.
57. Технологические и организационные аспекты обращения с радиоактивными отходами низкого и среднего уровня активності перед их захоронением [Електронний ресурс]. – Офиц. сайт МАГАТЭ. – Режим доступа :
newmdb.iaea.org/GetLibraryFile. aspx?RRoom ID=570
58. Принципы радиационной защиты при удалении твердых радиоактивных отходов : [докл. ком. 4 Междунар. комис. по радиол. Защите / ред. А. А. Моисеев ; пер. с англ.]. – Публ. 46. – МКРЗ. – М. : Энергоатомиздат, 1988. – 38 с.
59. Договір між Урядом України та Урядом Республіки Польща про оперативне сповіщення про ядерні аварії, обмін інформацією та співробітництво у галузі ядерної безпеки і радіаційного захисту : міжнар. документ від 24 травня 1993 р. [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1079.633.0
60. Угода між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про співробітництво з питань, що становлять взаємний інтерес у зв’язку з ядерно-технічною безпекою і радіаційним захистом : міжнар. документ від 10 червня 1993 р. // Офіц. Вісник України. – 2006. – № 8. – 486 с.
61. Угода між Урядом України та Урядом Королівства Норвегія про оперативне сповіщення про ядерні аварії та обмін інформацією про ядерні установки : міжнар. документ вiд 28 вересня 1994 р. [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=578_004
62. Угода про співробітництво між Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Радою з ядерної безпеки Іспанії : міжнар. документ від 1 жовтня 1997 р. [Електронний ресурс] / Мінекобезпеки України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=724_001
63. Угода про співробітництво між Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України та Федеральним наглядом Росії за ядерною та радіаційною безпекою : міжнар. документ від 19 вересня 1996 р. // Офіц. Вісник України. – 2006. – № 48. – 218 с.
64. Угода про обмін технічною інформацією і співробітництво в галузі ядерної безпеки та радіаційного захисту між Національним Агентством з Охорони Навколишнього Природного Середовища Італії та Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт НАУ. – Режим доступу : zakon.nau.ua/doc/ ?uid=1079.941.0
65. Угода між Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Держатомнаглядом республіки Вірменія про технічне співробітництво та обмін інформацією в галузі ядерної безпеки [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=051_015
66. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25 червня 1991 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада УРСР. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1264-12
67. Про видобування і переробку уранових руд : Закон України від 19 листопада 1997 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=645%2F97-%E2%F0
68. Про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами : Закон України від 17 вересня 2008 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=516-17
69. Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення : Закон України від 8 вересня 2005 р. [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=2861-15
70. Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій: Закон України від 9 лютого 2012 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4384-17
71. Енергетична стратегія України на період до 2030 року : розпорядження від 15 березня 2006 р. [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
72. Мерленко І. М. Радіоекологія та можливі наслідки використання енергії атома : [навч. посібник] / І. М. Мерленко. – Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2009. – 530 с.
73. Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему : Закон України від 15 січня 2009 р. [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg =886-17
74. Про оголошення природної території загальнозоологічним заказником загальнодержавного значення “Чорнобильський спеціальний” : Указ Президента України вiд 13 серпня 2007 р. [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 700%2F2007
75. Що не так з проектом будівництва Централізованого сховища ядерних відходів на території Чорнобильської Зони? [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт Нац. еколог. центру України. – Режим доступу : http://www.necu.org.ua/scho-ne-tak-z-csvyap/
76. Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів: Закон України від 9 липня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2480-17
77. Лісовий кодекс України : Закон від 21 січня 1994 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3852-12
78. Водний кодекс України : постанова від 6 червня 1995 р. / Верховна Рада України // Відомості ВР України. – 1995. – № 24. – 189 с.
79. Земельний кодекс України : Закон від 25 жовтня 2001 р. / Верховна Рада України // Відомості ВР України. – 2002. – № 3–4. – 27 с.
80. Цивільний кодекс України : Закон від 16 січня 2003 р. / Верховна Рада України // Відомості ВР України. – 2003. – № 40–44. – 356 с.
81. Господарський кодекс України : Закон від 16 січня 2003 р. / Верховна Рада України // Відомості ВР України. – 2003. – № 18–22. – 144 с.
82. Митний кодекс України : Закон від 11 липня 2002 р. / Верховна Рада України // Відомості ВР України. – 2002. – № 38–39. – 288 с.
83. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон від 7 грудня 1984 р. // Відомості ВР УРСР – 1984. – № 51. – 1112 с.
84. Кримінальний кодекс України : Закон від 5 квітня 2001 р. / Верховна Рада України // Відомості ВР України. – 2001. – № 25–26. – 131 с.
85. Про схвалення Стратегії поводження з радіоактивними відходами : розпорядження від 19 серпня 2009 р. [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України. – Офіц. сайт ВР України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 990-2009-%F0
86. Проект добудови енергоблоків Хмельницької атомної електростанції [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт Національного екологічного центра. – Режим доступу : http://www.necu.org.ua/wp-content/uploads/x3_x4-201012.pdf
87. Екологи Росії та України закликають Сбербанк не фінансувати Хмельницьку АЕС [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт Атомної енергетики в Україні. – Режим доступу : http://atom.org.ua/?p=1226
88. Хмара Д. Експлуатація ядерних об’єктів у понад проектних термін. Світова практика і особливості процесу в Україні [Електронний ресурс] / Дмитро Хмара. – Режим доступу : http://www.necu.org.ua/wp-content/uploads/lifetime_extension_ukr201012.pdf
89. Подовження експлуатації АЕС [Електронний ресурс]. – Офіц. сайт Атомної енергетики в Україні. – Режим доступу :
http://atom.org.ua/?p=155
90. Порядок видачі дозволу на здійснення міжнародних перевезень радіоактивних матеріалів : постанова від 3 жовтня 2007 р. [Ел