АВТОРИТЕТ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ОБ’ЄКТ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ДОНЧЕНКО ОЛЕНА ІВАНІВНА

УДК 343.35

АВТОРИТЕТ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
ЯК ОБ’ЄКТ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Кісілюк Едуард Миколайович,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

15
1.1. Теоретико-методологічні засади дослідження законодавства України про кримінальну відповідальність за посягання на авторитет органів місцевого самоврядування

15
1.2. Історичний розвиток кримінально-правової охорони авторитету органів місцевого самоврядування в Україні
24
1.3. Нормативна база діяльності органів місцевого самоврядування в Україні, як передумова їх кримінально-правового захисту
48
1.4. Зарубіжний досвід щодо кримінально-правової охорони авторитету органів місцевого самоврядування
71
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

80
2.1. Соціальна природа криміналізації посягань на авторитет органів місцевого самоврядування України
80
2.2. Діяльність представників органів місцевого самоврядування, як об’єкт кримінально-правової охорони
95
2.3. Предмет злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування
114
2.4. Потерпілий від злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування
120
РОЗДІЛ 3. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОБ’ЄКТА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ІНШИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

137

3.1. Взаємозв’язок об’єкта злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування з об’єктивною стороною досліджуваних злочинів

137
3.2. Взаємозв’язок об’єкта злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування з суб’єктом вказаних злочинів
151
3.3. Взаємозв’язок об’єкта злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування з суб’єктивною стороною даних злочинів
161
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 179
ДОДАТКИ 204

ВСТУП

Актуальність теми. Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Поряд з цими гілками влади визнається і є гарантованим місцеве самоврядування. Ефективна, здійснювана відповідно до сучасних вимог, діяльність органів влади і місцевого самоврядування є гарантією дотримання прав та інтересів громадян, успішного розв’язання завдань, що стоять перед суспільством.
Особливу роль у системі органів державної влади відведено органам місцевого самоврядування. Покладаючи на них обов’язок з охорони конституційного порядку, національної безпеки, правового порядку, з охорони прав людини і громадянина, надаючи їм відповідні владні повноваження, держава створює систему правових заходів, спрямованих на забезпечення їх особистої безпеки, а також безпеки їхніх близьких. Серед них і заходи кримінально-правового характеру. В Особливій частині Кримінального кодексу (КК) України з метою забезпечення належного функціонування органів місцевого самоврядування закріплено сукупність кримінально-правових норм, покликаних охороняти діяльність цих органів, а також недоторканність їх представників під час виконання ними своїх обов’язків, у тому числі й недоторканність близьких їм осіб – п. 8 ч. 2 ст. 115 «Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку», ст. 341 «Захоплення державних або громадських будівель чи споруд», ст. 342 «Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві», ст. 349 «Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника», ст. 350 «Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок», ст. 351 «Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради», ст. 352 «Умисне знищення чи пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок», ст. 353 «Самовільне присвоєння повноважень або звання службової особи».
Проте необхідність підвищення ефективності норм кримінального законодавства України про відповідальність за посягання на авторитет органів місцевого самоврядування є безсумнівною, оскільки 71,0 % респондентів проведеного автором анкетування, зазначили, що такі норми потребують змін. Показово, що лише 15,5 % опитаних працівників правоохоронних органів відомі випадки притягнення до кримінальної відповідальності за посягання на авторитет органів місцевого самоврядування. І дійсно, із загальної кількості зареєстрованих у 2010–2012 рр. кримінальних справ за злочини, передбачені розділом ХV Особливої частини КК України, тільки 6,0 % стосуються посягань на авторитет органів місцевого самоврядування.
Окремим питанням кримінальної відповідальності за вказані злочини в теорії кримінального права приділялася певна увага в роботах таких учених, як Г. В. Андрусів, М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, Л. П. Брич, М. І. Вєтров, В. О. Владимиров, П. А. Воробей, В. Т. Дзюба, Л. В. Дорош, П. С. Єлізаров, М. П. Журавльов, М. І. Загородников, П. В. Замосковцев, В. А. Клименко, М. Й. Коржанський, О. М. Костенко, С. Я. Лихова, Ю. І. Ляпунов, В. В. Мальцев, М. І. Мельник, М. І. Меньшагін, П. П. Михайленко, В. О. Навроцький, В. І. Осадчий, М. І. Панов, Г. Ф. Полєнов, А. В. Савченко, В. В. Сташис, Є. А. Сухарєв, М. І. Хавронюк, В. І. Шакун, С. С. Яценко, Н. М. Ярмиш та інші.
Незважаючи на те, що досліджувана проблематика потребує суттєвого з’ясування, спеціального дослідження авторитету органів місцевого самоврядування як об’єкта кримінально-правової охорони не проводилося. До цього часу питання кримінальної відповідальності за вказані вище злочини висвітлювалися в підручниках, науково-практичних коментарях, окремих публікаціях лише схематично. Тим більше, що поза увагою науковців залишилися питання авторитету органів місцевого самоврядування у контексті адміністративної реформи в Україні, згідно з якою органам самоврядування на місцях надається і буде надаватися більше коло повноважень. Без сумніву, це збільшить кількість посягань на представників органів місцевого самоврядування з приводу виконання ними своїх повноважень. Шляхом установлення кримінальної відповідальності за посягання на життя, здоров’я, власність таких представників з приводу виконання ними своїх функцій кримінальне законодавство дозволяє органам місцевого самоврядування у законному порядку без будь-якого остраху виконувати свої конституційні обов’язки. Тому питання кримінальної відповідальності за посягання на авторитет органів місцевого самоврядування і належний захист представників таких органів потребують удосконалення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до основних положень Концепції державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1209-р, тематики Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр., затвердженого наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347, п. 84, 102. Дисертація відповідає планам проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2013 рік. Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням Вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ (Національної академії внутрішніх справ) (протокол № 2 від 26.01.2010 р.). Тема дисертації затверджена відділенням кримінально-правових наук НАПрН України (п. 1196, 2010 р.).
Мета і задачі дослідження. Дисертація має на меті комплексне вирішення питань кримінально-правової охорони авторитету органів місцевого самоврядування, вироблення на цій основі пропозицій щодо вдосконалення норм чинного КК України, що стосуються особливостей забезпечення авторитету органів місцевого самоврядування з урахуванням національних стандартів, судової практики, історичного та зарубіжного досвіду.
З урахуванням викладеного постає необхідність вирішити такі задачі:
– розкрити теоретико-методологічні засади дослідження законодавства України про кримінальну відповідальність за посягання на авторитет органів місцевого самоврядування;
– дослідити генезис кримінально-правової охорони авторитету органів місцевого самоврядування в Україні;
– з’ясувати нормативну базу діяльності представників органів місцевого самоврядування в Україні як основу їх кримінально-правової охорони;
– здійснити аналіз зарубіжного законодавства у сфері забезпечення кримінально-правової охорони авторитету органів місцевого самоврядування;
– розглянути соціальну природу криміналізації посягань на авторитет органів місцевого самоврядування України;
– проаналізувати специфіку об’єкта злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування;
– дослідити предмет злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування;
– обґрунтувати специфічні ознаки потерпілого від злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування;
– розкрити взаємозв’язок об’єкта злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування з іншими елементами складу злочину;
– розробити пропозиції щодо удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність за посягання на авторитет органів місцевого самоврядування.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з діяльністю представників органів місцевого самоврядування.
Предметом дослідження є авторитет органів місцевого самоврядування як об’єкт кримінально-правової охорони.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети, об’єкта та предмета дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення теорії пізнання і теорії кримінального права. У дисертації використано такі наукові методи: діалектичний метод дослідження правових явищ – у процесі дослідження елементів складів злочину, розкриття змісту понять, зазначених у диспозиції кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за посягання на авторитет органів місцевого самоврядування (підрозділи 1.1, 3.1, 3.2, 3.3); юридичний (догматичний) – під час обробки законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, з’ясування змісту ознак, передбачених кримінально-правовими нормами, які спрямовані на забезпечення авторитету органів місцевого самоврядування (підрозділ 1.3); логіко-історичний та історично-правовий методи дозволили критично, в історичному контексті, проаналізувати теоретичні напрацювання кримінально-правових аспектів протидії злочинам у сфері охорони авторитету органів місцевого самоврядування (підрозділ 1.2); порівняльно-правовий – у порівнянні окремих положень законодавства зарубіжних країн з положеннями КК України (підрозділ 1.4); системно-структурний – під час дослідження ознак та елементів складу зазначених злочинів (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3); метод логіко-юридичного аналізу – при вивченні сутності посягань на авторитет органів місцевого самоврядування, обґрунтуванні пропозицій щодо вдосконалення чинних норм закону про кримінальну відповідальність та розробленні рекомендацій щодо відмежування злочинів досліджуваної категорії від суміжних складів (підрозділ 2.2, висновки); статистичний метод – у процесі використання даних судової статистики та іншої статистичної інформації (додатки).
Науково-теоретичною базою дослідження виступили праці вчених, в яких аналізуються проблеми кримінальної відповідальності за посягання на авторитет органів місцевого самоврядування, законодавчі акти минулих десятиліть, що були чинними в Україні, кримінальне законодавство окремих зарубіжних країн.
Емпіричну базу дослідження становить статистична звітність і статистичні відомості Департаменту інформаційних технологій МВС України (2001–2012 рр.), матеріали 75 кримінальних справ про злочини, які посягають на авторитет органів місцевого самоврядування (2005–2013 рр.), а також результати анкетування 150 представників органів місцевого самоврядування АР Крим, Вінницької, Волинської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської областей і м. Києва, а також 200 працівників оперативних і слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України.
Нормативною базою роботи є Конституція України, Кримінальний кодекс України, закони України, підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері діяльності органів місцевого самоврядування, тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним монографічним дослідженням теоретичних і практичних питань авторитету органів місцевого самоврядування як об’єкта кримінально-правової охорони, завдяки якому вироблено нові знання та розроблено ґрунтовні пропозиції задля забезпечення ефективної протидії таким видам злочинних посягань.
За результатами дослідження сформульовано низку нових положень, висновків та пропозицій, які виносяться на захист і мають значення для науки та правозастосовної практики, відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:
уперше:
– доведено, що соціальна обумовленість криміналізації діянь, що посягають на авторитет органів місцевого самоврядування, зумовлюється низкою чинників – історичними, кримінологічними, нормативно-правовими, міжнародними та соціально-психологічними;
– із урахуванням тенденцій розвитку вчення про структуру об’єкта кримінально-правової охорони встановлено, що суб’єктами досліджуваних відносин, з одного боку, є представники органів місцевого самоврядування та близькі родичі цих осіб, а з іншого – особи, з якими вони взаємодіють; предметом суспільних відносин виступає встановлена законом необхідність виконати представниками органів місцевого самоврядування надані їм повноваження; змістом цих суспільних відносин є право органів місцевого самоврядування та їх представників на нормальне здійснення делегованих законом повноважень і право фізичних та юридичних осіб на реалізацію гарантованих Конституцією України прав і свобод;
– запропоновано під безпосереднім об’єктом усіх посягань на авторитет органів місцевого самоврядування визнавати суспільні відносини, що виникають у зв’язку із правомірним виконанням органами місцевого самоврядування своїх законодавчо закріплених функцій, виходячи з чого обґрунтовано необхідність закріплення у розділі ХV Особливої частини КК України «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян» окремої кримінально-правової норми, яка б встановлювала відповідальність за посягання на життя представників органів місцевого самоврядування чи їхніх близьких родичів;
– доведено, що в КК України відсутній одноманітний підхід до законодавчого закріплення представника органів місцевого самоврядування як спеціального потерпілого від таких злочинів, тому запропоновано усунути цей недолік таким чином: або поняття «представник влади» замінити поняттям «представник державної влади» та всі кримінально-правові норми, де потерпілим виступає «представник влади», доповнити вказівкою на ще одного потерпілого – «представник органів місцевого самоврядування», або законодавчо закріпити поняття представника влади, яким охопити й представника органів місцевого самоврядування і виключити з КК України у понятті «службова особа» вказівку на представника органів місцевого самоврядування;
– обґрунтовано необхідність доповнення назви та диспозицій ст.ст. 342, 349, 350, 351, 352, 353 КК України вказівкою на спеціального потерпілого – представника органів місцевого самоврядування;
удосконалено:
– теоретичне обґрунтування найвищого ступеня суспільної небезпеки посягань на авторитет органів місцевого самоврядування, яке виражається не тільки в заподіянні шкоди безпосередньо діяльності представників органів місцевого самоврядування, а й життю, здоров’ю, честі, гідності, власності цих осіб;
– кримінально-правове визначення поняття «представник органів місцевого самоврядування» як спеціального потерпілого від посягань на авторитет органів місцевого самоврядування, встановлення ознак якого, поряд із загальними ознаками складу злочину, необхідне для правильної кваліфікації досліджуваної групи злочинів;
– положення про особливості врахування конкуренції кримінально-правових норм при кваліфікації злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування;
– особливості кримінально-правової характеристики та юридичного аналізу складу злочинів проти органів місцевого самоврядування;
набули подальший розвиток:
– теоретичні обґрунтування визнання родовим об’єктом злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування певної групи суспільних відносин, що виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян і фізичними особами у зв’язку із здійсненням адміністративно-розпорядчих функцій з метою захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб;
– вчення про те, що до структури суспільних відносин, які виступають об’єктом кримінально-правової охорони, входять суб’єкт суспільних відносин, предмет суспільних відносин і соціальний зв’язок (зміст) між учасниками відносин;
– обґрунтування необхідності удосконалення кримінального законодавства України в контексті посилення охорони представників органів місцевого самоврядування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:
– у науково-дослідній діяльності – для подальших розробок і досліджень актуальних питань щодо кримінальної відповідальності за посягання на авторитет органів місцевого самоврядування (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 05.03.2012 р.);
– у законотворчій діяльності – при внесенні змін і доповнень до чинного КК України, а також при вдосконаленні кримінального законодавства (лист Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 22.03.2013 р.);
– у правозастосовній практиці – при вирішенні питань щодо кваліфікації злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування (акт впровадження Головного слідчого управління МВС України від 07.09.2012 р.);
– у навчальному процесі – при підготовці та проведенні всіх видів занять із дисциплін «Кримінальне право», «Теорія кваліфікації злочинів», «Кваліфікація злочинів, підслідних органам внутрішніх справ» за відповідними темами (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 05.03.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійних наукових досліджень здобувача, в ній викладено наукові ідеї дисертанта, авторський підхід до розробки основних її положень. Основні наукові положення, що характеризують новизну дослідження, теоретичне та практичне значення його результатів, одержані дисертантом особисто. З опублікованих за результатами дослідження 15 наукових праць одна підготовлена у співавторстві (зокрема, у науковій статті «Особливості кримінально-правової охорони та відповідальності представників органів місцевого самоврядування в контексті змін антикорупційного законодавства України», написаній у співавторстві з Е. М. Кісілюком, особистий внесок автора становить 50 %).
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції дослідження були оприлюднені у доповідях на наукових конференціях та круглих столах, зокрема: 63-ій науковій конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і здобувачів економіко-правового факультету ОНУ ім. І. І. Мечнікова (м. Одеса, 17–20.11.2008 р.); круглому столі «Стан безпеки підприємств малого і середнього бізнесу в умовах світової фінансової кризи» (м. Київ, 26.11.2008 р.); науково-теоретичній конференції «Проблеми кримінально-правових наук: історія, сучасність, міжнародний досвід (пам’яті професора П. П. Михайленка)» (м. Київ, 24.11.2009 р.); міжвузівській науково-теоретичній конференції «Актуальні проблеми кримінального права (пам’яті професора П. П. Михайленка)» (м. Київ, 24.09.2010 р.); ІІ міжвузівській науково-теоретичній конференції «Актуальні проблеми кримінального права (пам’яті професора П. П. Михайленка)» (м. Київ, 16.11.2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми безпекознавства та правової науки в контексті сучасної соціально-економічної і адміністративно-правової реформи» (м. Київ, 29.03.2012 р.); круглому столі «Зближення національних правових систем та їхня взаємодія з міжнародним правом» (м. Одеса, 14–15.09.2012 р.); ІІІ міжвузівській науково-теоретичній конференції «Актуальні проблеми кримінального права (пам’яті професора П. П. Михайленка)» (м. Київ, 07.12.2012 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації висвітлено в п’ятнадцяти наукових працях, з яких сім статей опубліковані у фахових виданнях (з них шість – одноосібні, одна – у співавторстві, одна – опублікована у зарубіжному фаховому виданні), вісім – тези доповідей на науково-теоретичних і науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження особливостей кримінально-правової охорони авторитету органів місцевого самоврядування та юридичного аналізу досліджуваних злочинів дисертантом запропоновано головні теоретичні та практичні підсумки роботи, сформульовані згідно з поставленою метою і задачами:
1. Історія кримінально-правового захисту представників органів місцевого самоврядування бере свій початок з часів Київської Русі. Ще у Руській правді було закріплено відповідальність за посягання на представників органів місцевого самоврядування княжої доби. Надалі місцеве самоврядування отримало охорону з боку кримінально-правових норм, закріплених у Литовських статутах 1529, 1566, 1588 років. Кримінально-правова охорона органів місцевого самоврядування в Російській Імперії здійснювалася за допомогою кодифікованих джерел того часу – Уложення про покарання кримінальні та виправні та Уголовне уложення. Радянська влада не визнавала місцевого самоврядування, тому в КК тогочасного періоду окремих норм про кримінальну відповідальність за посягання на авторитет органів місцевого самоврядування не було. Частково такі відносини охоронялися на рівні з відносинами у сфері управління. Така ж тенденція збереглася й при побудові КК України 2001 р.
2. Поряд з Конституцією України, систему нормативно-правових актів, що регламентують організацію і функціонування місцевого самоврядування в Україні, становлять закони України, відповідні Укази Президента України і постанови Кабінету Міністрів України, рішення органів місцевого самоврядування та акти, прийняті на місцевих референдумах. Серед законів України, що містять норми, які регламентуються питання організації та функціонування місцевого самоврядування, особливе місце займає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», який по-суті є «базовим» законом з цих питань. Разом з тим, обґрунтовано висновок про те, що, незважаючи на охорону авторитету органів місцевого самоврядування різними правовими нормами, вдосконалення, перш за все, потребує її кримінально-правовий захист.
3. Порівняльний аналіз злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування дозволяє зробити висновок, що інститут даної категорії злочинів у КК України виглядає дещо компактніше, ніж аналогічні інститути в законодавстві країн СНД і Балтії. З одного боку, це створює зручності для правозастосовних органів. З іншого, – українському законодавцю варто сприйняти позитивні моменти із законодавства цих країн і внести відповідні доповнення (наприклад, деякі кваліфікуючі ознаки). Щодо кримінального законодавства країн далекого зарубіжжя, то майже в усіх Кримінальних кодексах цих країн називаються такі злочини, як застосування насильства відносно представника органів місцевого самоврядування, втручання в діяльність представників органів місцевого самоврядування. Разом з тим, установлено, що КК України містить, хоча й не систематизовано, більшу кількість норм, спрямованих на охорону авторитету органів місцевого самоврядування.
4. Соціальна обумовленість криміналізації діянь, що посягають на авторитет органів місцевого самоврядування, обумовлюється історичними (наявністю історичних передумов), кримінологічними (значною поширеністю в останній час у суспільстві посягань на авторитет органів місцевого самоврядування), нормативно-правовими (необхідністю забезпечення та регулювання таких відносин у країні за допомогою правових норм, закріплених в українських правових актах, які в свою чергу, є гарантією забезпечення авторитету органів місцевого самоврядування в державі в цілому), міжнародними (необхідністю захисту авторитету органів місцевого самоврядування закріпленої в міжнародно-правових актах, які ратифікувала Україна, взявши на себе зобов’язання їх дотримання) та соціально-психологічними чинниками (введення кримінальної заборони на діяння, що посягають на авторитет органів місцевого самоврядування обумовлено також їх високим ступенем суспільної небезпеки, який пояснюється важливістю та значимістю об’єкта кримінально-правового захисту та характером і розміром шкоди, яка може завдаватися суспільним відносинам, домірністю позитивних та негативних наслідків криміналізації та кримінально-політичною адекватністю).
5. Встановлено, що суб’єктами досліджуваних відносин є як представники органів місцевого самоврядування та близькі родичі цих осіб, так і особи, з якими вони взаємодіють, предметом суспільних відносин виступає встановлена законом необхідність виконати представниками органів місцевого самоврядування делеговані їм повноваження, а змістом цих суспільних відносин є право органів місцевого самоврядування та їх представників на нормальне здійснення делегованих законом повноважень і право фізичних та юридичних осіб на реалізацію гарантованих Конституцією України прав і свобод.
Родовий об’єкт злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування – певна група суспільних відносин, що виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян і фізичними особами, у зв’язку із виконанням адміністративно-розпорядчих функцій з метою захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Основний безпосередній об’єкт досліджуваної групи злочинів – це суспільні відносини, що виникають у зв’язку з виконанням представниками органів місцевого самоврядування делегованих їм законом повноважень. Додатковим обов’язковим або факультативним безпосереднім об’єктом виступають відносини, що забезпечують життя, здоров’я, недоторканність, волю, безпеку, власність потерпілого.
6. Предметом досліджуваних злочинів виступають або речі матеріального світу, які забезпечують діяльність органів місцевого самоврядування – будівлі та споруди, або рухоме чи нерухоме майно, яке є власністю представників органів місцевого самоврядування або їх близьких родичів.
7. Потерпілими від злочинів даної категорії є саме представники органів місцевого самоврядування та їх близькі родичі. Однак, у КК України відсутній одноманітний підхід до законодавчого закріплення представника органів місцевого самоврядування як спеціального потерпілого від таких злочинів, а тому пропонується вирішити цей недолік наступним чином: або поняття «представник влади» замінити поняттям «представник державної влади» і всі кримінально-правові норми, де є спеціальний потерпілий «представник влади», доповнити вказівкою на ще одного спеціального потерпілого – «представник органів місцевого самоврядування», або законодавчо закріпити поняття представника влади, яким охопити й представника органів місцевого самоврядування і виключити у КК України з поняття «службова особа» вказівку на представника органів місцевого самоврядування.
8. Необхідно закріпити у розділі ХV Особливої частини КК України «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян» окрему кримінально-правову норму, яка б встановлювала кримінальну відповідальність за посягання на життя представника державної влади, представника органів місцевого самоврядування чи їх близьких родичів, а саме: ст. 348-1 «Посягання на життя представника державної влади чи представника органів місцевого самоврядування» наступного змісту: «Вбивство або замах на вбивство представника державної влади, представника органів місцевого самоврядування чи їх близьких родичів у зв’язку з виконанням цими представниками службових обов’язків – караються ….».
Така необхідність викликана тим, що основні суспільні відносини, яким заподіюється шкода у даному випадку, є саме відносини з приводу діяльності представника державної влади чи представника органів місцевого самоврядування, а життя як об’єкт кримінально-правової охорони виступає лише додатковим об’єктом цього злочину.
9. Запропоновано доповнити назву та диспозицію ст. 342 «Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві», ст. 349 «Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника», ст. 350 «Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок», ст. 351 «Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради», ст. 352 «Умисне знищення чи пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок», ст. 353 «Самовільне присвоєння повноважень або звання службової особи» КК України вказівкою на такого потерпілого, як представник органів місцевого самоврядування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративне право України : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / [Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2010. – 464 с.
2. Адміністративне право України : посіб. для підгот. до іспитів / [Г. Г. Забарний, Р. В. Калюжний, В. О.Терещук, В. К. Шкарупа]. – К. : Вид. Паливода А. В., 2010. – 226 с.
3. Актуальні проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні : моногр. / [В. О. Антоненко, М. О. Баймуратов, О. В. Батанов та ін.] ; за ред. В. В. Кравченка та ін. – К. : Атіка, 2007. – 863 с.
4. Александров Ю. В. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. – К. : МАУП, 2004. – 328 с.
5. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации / Алехин А. П., Кармолицкий A. A., Козлов Ю. М. – М., 1997. – 568 с.
6. Анісімов Г. М. Зловживання довірою як спосіб вчинення злочину: поняття і кримінально-правове значення : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Анісімов Г. М. – Х., 2003. – 236 с.
7. Антонов С. В. Кримінальна відповідальність за посягання на діяльність службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок (ст. 350, 352 КК України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / С. В. Антонов. – К., 2010. – 20 с.
8. Атаманчук Г. В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования / Атаманчук Г. В. – М., 1975. – 132 с.
9. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления / Атаманчук Г. В. – М., 1997. – 258 с.
10. Бантишев О. Ф. Злочини у сфері службової діяльності (питання кваліфікації) / Бантишев О. Ф. – К. : МАУП, 2002. – 127 с.
11. Батанов О. В. Функції територіальних громад як специфічних суб’єктів конституційного права / О. В. Батанов // Право України. – 1998. – № 8. – С. 21–24.
12. Беляев В. Г. Применение уголовного закона / Беляев В. Г. – Волгоград : ВЮИ МВД России, 1998. – 276 с.
13. Беляев Н. А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации / Беляев Н. А. – Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1986. – 176 с.
14. Бережний С. Особливості санкції ч. 2 ст. 115 КК та її співвідношення з іншими санкціями окремих статей в Особливій частині КК України / С. Бережний // Право України. – 2009. – № 6. – С. 133–138.
15. Бисага Ю. Ю. Юридична відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування. Теоретико-правове дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Ю. Ю. Бисага ; КНУВС. – К., 2011. – 18 с.
16. Біленчук П. Д. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право) : навч. посіб. / П. Д. Біленчук, В. В. Кравченко, М. В. Підмогильний. – К. : Атіка, 2010. – 304 с.
17. Богуш Г. И. К вопросу об уголовной ответственности юридических лиц / Г. И. Богуш // Вестник Моск. ун-та. Сер. 11. Право. – 2005. – № 4. – С. 19–30.
18. Борденюк В. І. Співвідношення місцевого самоврядування та державного управління: конституційно-правові аспекти : автореф. дис. … доктора юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / В. І. Борденюк ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 2009. – 39 с.
19. Бориславська О. Реформа місцевого самоврядування: проблеми внесення змін в Конституцію України [Електронний ресурс] / О. Бориславська // Вибори і демократія. – 2005. – № 3. – Режим доступу до журн. : http://www.rada.lviv.ua/.
20. Братасюк М. Ціннісний підхід до права в контексті сучасної правничої методології / Марія Братасюк // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 11. – С. 3–7.
21. Брич Л. П. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні : моногр. / Л. П. Брич, В. О. Навроцький. – К. : Атіка, 2000. – 288 с.
22. Вебер М. Избранные произведения / Вебер М. – М., 1990. – 946 с.
23. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.
24. Венгеров А. Б. Теория государства и права / Венгеров А. Б. – М., 1999. – 386 с.
25. Вереша Р. В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України / Вереша Р. В. [вступне слово : д-р юрид. наук, проф. М. І. Мельник]. – К. : Атіка, 2005. – 224 с.
26. Воинские артикулы // Российское законодательство
Х–ХХ веков : в 9 т. : [тексты и комментарии]. – М. : Юрид. лит., 1986. – Т. 4. – Законодательство периода становления абсолютизма. – С. 96–113.
27. Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину : моногр. / Воробей П. А. – К. : НАВСУ, 1997. – 184 с.
28. Воробей П. А. Кримінально-правове ставлення в вину : моногр. / Воробей П. А. – К. : Атіка, 2009. – 176 с.
29. Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины. Проблемы теории и развитие законодательства / Гавриш С. Б. – Х. : Основа, 1994. – 640 с.
30. Герцензон А. А. Уголовное право. Часть общая / Герцензон А. А. – М. : РИО ВЮА,1948. – 756 с.
31. Гизимчук С. В. Уголовная ответствениость за нарушение правил, норм, стандатров, касающихся обеспечения безопасности дорожного движения : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08. «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / С. В. Гизимчук. – X., 1999. – 19 с.
32. Глистин В. К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений / Глистин В. К. – Л. : ЛГУ, 1979. – 127 с.
33. Горб Н. О. Наруга над могилою: кримінально-правовий та кримінологічний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08. «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Н. О. Горб. – Запоріжжя, 2005. – 18 с.
34. Горбунов В. А. Кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. А. Горбунов. – Х., 2012. – 20 с.
35. Горелик А. С. Конкуренция уголовно-правовых норм : учеб. пособ. / Горелик А. С. – Красноярск : Изд-во Красноярск. гос.ун-та, 1996. – 120 с.
36. Государственное управление: основы теории и организации : учеб. / под ред. В. А. Козбаненко. – М., 2000. – 424 с.
37. Готін О. Підстави криміналізації діянь / О. Готін // Право України. – 2005. – № 2. – С. 95–98.
38. Гришаев П. И. Преступления против порядка управления, общественной безопасности и общественного порядка / Гришаев П. И. – М., 1957. – 364 с.
39. Грищук В. К. Проблеми кодифікації кримінального законодавства / Грищук В. К. – Львів : Львів. ун-т, 1993. – 137 с.
40. Гуренко Д. Ю. Кримінальна відповідальність за посягання на життя працівника правоохоронного органу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Д. Ю. Гуренко. – Х., 2011. – 20 с.
41. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : навч. посіб. / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. – К. : Знання, 2005. – 655 c.
42. Гуторова Н. О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України : моногр. / Гуторова Н. О. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 384 с.
43. Давидович І. І. Кримінально-правова охорона представників влади і громадськості, які охороняють правопорядок : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / І. І. Давидович. – К., 2007. – 20 с.
44. Дагель П. С. Субъективная сторона преступления и ее установление / П. С. Дагель, Д. П. Котов. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. – 243 с.
45. Дагель П. С. Теоретические основы установления вины : учеб. пособ. / П. С. Дагель, Р. И. Михеев. – Владивосток : Дальневосточ. гос. ун-т, 1975. – 167 с.
46. Дагель П. С. Установление уголовной наказуемости с учетом субъективной стороны общественно опасных деяний / П. С. Дагель // Основные направления борьбы с преступностью. – М. : Юрид. лит., 1975. – С. 128–140.
47. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь / Дворецкий И. Х. – [3-е изд., испр.]. – М. : Рус. яз., 1986. – 426 с.
48. Декларація про державний суверенітет України [Електронний ресурс]. – Режим доступу до Декларації:
http://zakon.rada.gov.ua.
49. Демидов Ю. А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве / Демидов Ю. А. – М. : Госюриздат, 1975. – 182 с.
50. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні : підруч. / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник ; МОН України. – [2-е вид., переробл. і допов.]. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 502 с.
51. Джужа О. М. Проблеми потерпілого від злочину (кримінологічний та психологічний аспекти) : навч. посіб. / О. М. Джужа, Є. М. Моісеєв. – К., 1994. – 176 с.
52. Донченко О. І. Історія розвитку кримінальної відповідальності за посягання на авторитет органів місцевого самоврядування в Україні / О. І. Донченко // Актуальні проблеми кримінального права (пам’яті професора П. П. Михайленка) : тези доп. ІІ міжвузів. наук.-теорет. конф. (Київ, 16 листоп. 2011 р.). – К. : Нац. акад. внутр. справ, 2011. – С. 125–127.
53. Донченко О. І. Категорії «право» і «політика» на шляху становлення демократичної держави / О. І. Донченко // Вісник Одес. нац. ун-ту. – 2008. – Вип. 10. – Т. 13. – С. 13–17.
54. Донченко О. І. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні як передумова їх кримінально-правового захисту / О. І. Донченко // Актуальні проблеми безпекознавства та правової науки в контексті сучасної соціально-економічної і адміністративно-правової реформи : зб. наук. праць Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 29 берез. 2012 р.) / редкол. : І. І. Тимошенко (голова) [та ін.]. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2012. – С. 59–62.
55. Донченко О. І. Кримінально-правова охорона авторитету органів місцевого самоврядування / О. І. Донченко // Проблеми кримінально-правових наук: історія, сучасність, міжнародний досвід (пам’яті професора П. П. Михайленка) : тези доп. наук.-теорет. конф. – К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2009. – С. 115–117.
56. Донченко О. І. Кримінально-правова характеристика потерпілого від злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування / О. І. Донченко // Наук. вісник Ужгород. нац. ун-ту. – Серія «Право». – 2012. – № 20. – Ч. І. – Т. 4. – С. 32–34.
57. Донченко О. І. Кримінально-правовий захист органів місцевого самоврядування в контексті європейської інтеграції / О. І. Донченко // Митна справа. – 2012. – № 2. – Ч. 2. – Кн. 2. – С. 328–333.
58. Донченко О. И. Органы местного самоуправления – формы осуществления функций государства: сравнительно-правовой аспект / О. И. Донченко // Зближення національних правових систем та їхня взаємодія з міжнародним правом : матеріали круглого столу (Одеса, 14–15 верес. 2012 р.). – Одеса, 2012. – С. 103–106.
59. Донченко О. І. Особливості встановлення предмета злочинів проти авторитету органів місцевого самоврядування / О. І. Донченко // Актуальні проблеми кримінального права (пам’яті професора П. П. Михайленка) : тези доп. наук.-теорет. конф. (Київ, 7 груд. 2012 р.) [Текст] / ред. кол. : В. В. Коваленко (голова), В. В. Чернєй, Є. М. Бодюл [та ін.]. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2012. – С. 94–96.
60. Донченко О. І. Правова основа кримінально-правової охорони авторитету органів місцевого самоврядування в Україні / О. І. Донченко // Актуальні проблеми кримінального права (пам’яті професора П. П. Михайленка) : тези доп. міжвузів. наук.-теорет. конф. (Київ, 24 верес. 2010 р.). – К. : Нац. акад. внутр. справ, 2010. – С. 79–81.
61. Донченко О. І. Про співвідношення права і політики / О. І. Донченко // Правова держава. – 2008. – № 10. – С. 34–37.
62. Донченко О. І. Роль органів місцевого самоврядування в забезпеченні безпеки підприємств малого і середнього бізнесу / О. І. Донченко // Бізнес та безпека: концептуальні засади та практичні аспекти : зб. наук. праць за матеріалами круглого столу (Київ, 15 груд. 2009 р.) / редкол. : І. І. Тимошенко (голова) [та ін.]. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2010. – С. 33–35.
63. Дудоров О. О. Проблема юридичної особи як суб’єкта злочину та її вирішення у проектах КК України / О. О. Дудоров // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 2. – С. 133–141.
64. Дудоров О. О. Ухилення від сплати податків : кримінально-правові аспекти : моногр. / Дудоров О. О. – К. : Істина, 2006. – 648 с.
65. Дутка М. Т. Правові норми в муніципальному праві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / МВС України. НАВС. – К., 2013. – 20 с.
66. Європейська хартія місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до хартії:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_036.
67. Єпур Г. В. Об’єктивна сторона складу злочину / Г. В. Єпур // Вісник Луган. ін.-ту внутр. справ МВС України. – 2000. – № 3. – С. 137–141.
68. Жеребятьев И. В. Личность потерпевшего в современном уголовном судопроизводстве России : моногр. / Жеребятьев И. В. – Оренбург : РИК ГОУ ОГУ, 2004. – 220 с.
69. Журавель Я. В. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Ін-т законодавства ВР України. – К., 2008. – 18 с.
70. Загородников Н. И. Объект преступления: от идеологии содержания к естественному понятию / Н. И. Загородников // Проблемы уголовной политики и уголовного права. – М., 1994. – С. 5–22.
71. Залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні : навч.-метод. посіб. / уклад. Б. А. Руснак. – Чернівці : ЧМГС «Буковинська Партнерська Агенція», 2004. – 47 с.
72. Залялова І. М. Кримінальна відповідальність за втручання в діяльність працівника правоохоронного органу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / І. М. Залялова. – К., 2007. – 18 с.
73. Замосковцев П. В. Уголовная ответственность за посягательства на управленческую деятельность работников милиции и народных дружинников по охране общественного порядка / Замосковцев П. В. – Омск, 1980. – 236 с.
74. Заруба В. М. Історія держави і права України : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Заруба В. М. ; Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ. Кафедра теорії та історії держави і права. – К. : Істина, 2006. – 416 с.
75. Засов К. Л. Понятие должностного лица в законодательстве и юридической науке / К. Л. Засов // Современное право. – 2003. – № 8. – С. 33–38.
76. Зейкан І. Поняття посадової особи в кримінальному законодавстві: порівняльний аналіз / І. Зейкан // Право України. – 2002. – № 3. – С. 118–121.
77. Злобин Г. А. Основания и принципы уголовно-правового запрета / Г. А. Злобин // Сов. гос-во и право. – 1980. – № 1. – С. 70–76.
78. Злобин Г. А. Умысел и его формы / Г. А. Злобин, Б. С. Никифоров. – М. : Юрид. лит., 1972. – 264 с.
79. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням професійних послуг : науково-практ. коментар / А. В. Савченко, О. В. Кришевич ; за заг. ред. В. І. Шакуна. – К. : Алерта, 2012. – 160 с.
80. Злочинність в Україні. Основні показники стану та структури злочинності за 2008–2011 роки [Електронний ресурс] : стат. зб. – К. : ВПЦ МВС України, 2011. – 201 с. – Режим доступу до зб. :
http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/374130.
81. Іванов В. Історія держави і права України : навч. посіб. / В’ячеслав Іванов ; Міжрегіон. акад. управління персоналом. – К. : МАУП, 2002. – Ч. 2. – 223 с.
82. Ільковець Л. Спеціальний суб’єкт злочину у сфері службової діяльності / Л. Ільковець, О. Крючкова // Вісник прокуратури. – 2003. – № 7. – С. 63–67.
83. Історія держави і права України : Академічний курс : [у 2 т.] : підруч. [для студ. юрид. спец. вузів] / ред. В. Я. Тацій, А. Й. Рогожин ; Акад. правових наук України ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – К. : Ін Юре, 2000. – Т. 2. – 577 с.
84. Історія держави і права України : курс лекцій / О. О. Шевченко, В. О. Самохвалов, В. П. Капелюшний, М. О. Шевченко ; за ред. В. Г. Гончаренка. – К. : Вентурі, 1996. – 285 с.
85. Історія держави і права України : навч. посіб. / за ред. А. С. Чайковського ; М-во освіти і науки України ; Ін-т екон., упр. та госп. права. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 383 с.
86. Каиржанов Е. К. Интересы трудящихся и уголовный закон. Проблемы объекта преступления / Каиржанов Е. К. – Алма-Ата : Казахстан, 1973. – 160 с.
87. Калиновська Т. О. Нормативно-правові акти місцевих рад як органів місцевого самоврядування в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / Т. О. Калиновська. – К., 2011. – 20 с.
88. Калиновська Т. О. Нормативно-правові акти місцевих рад як органів місцевого самоврядування в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Калиновська Т. О. ; НАВС. – К., 2011. – 250 с.
89. Калиновський Б. В. Державне будівництво та муніципальне право : Словник термінів і визначень / Б. В. Калиновський, Б. С. Кінаш, О. М. Солоненко ; МВС України ; КНУВС. – К., 2006. – 227 с.
90. Калиновський Б. В. Конституційні принципи місцевого самоврядування в Україні : моногр. / Б. В. Калиновський. – Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2010. – 183 с.
91. Калиновський В. С. Правові та організаційні засади діяльності колегій органів виконавчої влади України : моногр. / В. С. Калиновський, О. С. Дудченко ; МВС України ; НАВС. – К., 2011. – 214 с.
92. Камінська Н. В. Місцеве самоврядування : теоретико-історичний та порівняльно-правовий аналіз : навч. посіб. / Камінська Н. В.; Київ. ун-т туризму, економіки і права. – К. : КНТ, 2010. – 229 с.
93. Кваліфікація злочинів, підслідних органами внутрішніх справ : навч. посіб. / [В. В. Коваленко, О. М. Джужа, А. В. Савченко, В. В. Кузнецов та ін.] ; за заг. ред. В. В. Коваленка ; [за наук. ред. О. М. Джужи та А. В. Савченка]. – К. : Атіка, 2011. – 648 с.
94. Кейзеров Н. М. Власть и авторитет : критика буржуазных теорий / Кейзеров Н. М. – М., 1973. – 186 с.
95. Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / Керимов Д. А. – М. : Аванта+, 2001. – 560 с.
96. Кириченко В. Ф. Ответственность за должностные преступления по советскому уголовному праву / Кириченко В. Ф. – М., 1956. – С. 53–54.
97. Кісілюк Е. М. Кримінальне законодавство в період українського державотворення (1917–1921 рр.) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Кісілюк Едуард Миколайович. – К., 2003. – 208 с.
98. Кісілюк Е. М. Кримінальне законодавство в період українського державотворення (1917–1921 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Е. М. Кісілюк. – К., 2003. – 20 с.
99. Кісілюк Е. М. Кримінальне законодавство в період українського державотворення (1917–1921 рр.) : моногр. / Едуард Миколайович Кісілюк. – К. : Вид-во Європейського університету, 2011. – 232 с.
100. Кісілюк Е. М. Особливості кримінально-правової охорони та відповідальності представників органів місцевого самоврядування в контексті змін антикорупційного законодавства України / Е. М. Кісілюк, О. І. Донченко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2012. – № 2 (28). – С. 120–128.
101. Кладков A. B. Уголовная ответственность за насилие над лицами в связи с выполнением служебного или общественного долга : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук / A. B. Кладков. – М., 1969. – 18 с.
102. Клименко В. А. Обмежена осудність: поняття, критерії та примусове лікування : моногр. / В. А. Клименко, В. Б. Первомайський, Т. М. Приходько. – К. : Атіка, 2011. – 180 с.
103. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон України від 7 груд. 1984 р. № 8073–X з наступними змінами та допов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до Закону:
http://zakon.rada.gov.ua.
104. Козлов А. П. Понятие преступления / А. П. Козлов. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 819 с.
105. Колодяжний В. О. Про проблему визначення критеріїв значної шкоди у злочинах проти власності / В. О. Колодяжний // Вісник Львів. ін-ту внутр. справ. – 2003. – № 2 (1). – С. 178–180.
106. Колоколов Г. Е. Уголовное право. Лекции. Особенная часть / Г. Е. Колоколов. – М., 1902. – 346 с.
107. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підруч. / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 736 с.
108. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / Ю. В. Грачева, Л. Д. Ермакова и др.; [отв. ред. А. И. Рарог]. – М. : ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2004. – 640 с.
109. Конституція України від 28 червня 1996 р. (офіц. текст) / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
110. Копиленко О. Л. Держава і право України. 1917–1920 рр. : навч. посіб. / О. Л. Копиленко, М. Л. Копиленко. – К. : Либідь, 1997. – 208 с.
111. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Н. И. Коржанский. – М., 1980. – 248 с.
112. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів : навч. посіб. / М. Й. Коржанський. – [вид. 3-є, доповн. та переробл.]. – К. : Атіка, 2007. – 592 с.
113. Коржанський М. Й. Кримінальне право. Загальна частина : [курс лекцій] / М. Й. Коржанський. – К. : Атіка, 2001. – 432 с.
114. Коробеев А. И. Уголовная наказуемость общественно опасных деяний (оснований установлення, характер й реализация в деятельности органов внутренних дел) : учеб. пособ. / А. И. Коробеев. – Хабаровск : Хабаровск. высш. шк. МВД СССР, 1986. – 80 с.
115. Корпань О. В. Правові проблеми організації самоврядування в Україні / О. В. Корпань. – К. : Оріяни, 2001. – 144 с.
116. Красиков А. Н. Преступления против права человека на жизнь / А. Н. Красиков. – Саратов, 1999. – 186 с.
117. Красиков А. Н. Сущность и значение согласия потерпевшего в советском уголовном праве / А. Н. Красиков. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1976. – 120 с.
118. Кримінальна справа № 202/2153/12 за 2012 рік // Архів Бершадського районного суду Вінницької області.
119. Кримінальна справа № 1-231/11 за 2011 рік // Архів Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим.
120. Кримінальна справа № 11-437/10 за 2010 рік // Архів Краматорського міського суду Донецької області.
121. Кримінальна відповідальність за контрабанду: національний та міжнародний досвід : моногр. / [А. А. Музика, А. В. Савченко, О. В Процюк. та ін.]. – К. : Паливода А. В., 2011. – 276 с.
122. Кримінальне право. Особлива частина : підруч. / [Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько та ін.] ; відп. ред. В. І. Шакун. – К. : НАВСУ – «Правові джерела», 1998. – 896 с.
123. Кримінальне право України. (Загальна частина) : підруч. / [А. М. Бабенко, Ю. А. Вапсва, В. К. Грищук та ін.] ; за заг. ред. О. О. Бандурки. – Х. : Вид-во ХНУВС, 2011. – 378 с.
124. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін.] ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [вид. 4-е, переробл. та допов.]. – Х. : Право, 2010. – 608 с.
125. Кримінальне право України. Загальна частина: підруч. [для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти] / [М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.] ; за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Київ – Х. : Юрінком Інтер – Право, 2003. – 416 с.
126. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. [для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти] / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, Л. М. Кривоченко та ін.] ; за ред. проф. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [3-є вид., перероб. і допов.]. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 495 с.
127. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. [для студ. юрид. вузів і ф-тів] / [Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, В. В. Бенківський та ін.] ; за ред. П. С. Матишевського та ін. – [стер. вид.]. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 512 с.
128. Кримінальне право України. Особлива частина : лекції [Електронний ресурс] / Студентська бібліотека «Читалка». – Режим доступу :
http://chitalka.net.ua/zmist/124.html.
129. Кримінальне право України. Особлива частина : підруч. / [А. В. Байлов, О. А. Васильєв, О. О. Житній та ін.]; за заг. ред. О. М. Литвинова. – Х. : Вид-во ХНУВС, 2011. – 572 с.
130. Кримінальне право України. Особлива частина : підруч. / [Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко та ін.] ; за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – [вид. 5-е, переробл. та допов.]. – К. : Атіка, 2009. – 744 с.
131. Кримінальне право України. Особлива частина : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / [Ю. В. Баулін та ін.]; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація ; М-во освіти і науки України ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – [4-те вид., переробл. і допов.]. – Х. : Право, 2010. – 605 с.
132. Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квіт. 2001 р. з наступними змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
133. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / [відп. ред. Є. Л. Стрельцов]. – [8-ме вид., переробл. та допов.]. – Х. : Одіссей, 2012. – 904 с.
134. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.] ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [3-є вид., переробл. та допов.]. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2007. – 1184 с.
135. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар : [у 2 т.] / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. – [5-е вид., допов.]. – Х. : Право, 2013. – Т. 1 : Загальна частина / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін. – 2013. – 376 с.
136. Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар : [у 2 т.] / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. – [5-е вид., допов.]. – Х. : Право, 2013. – Т. 2 : Особлива частина / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін. – 2013. – 1040 с.
137. Кримінальний кодекс України : постатейні матеріали та навчально-практичні завдання / [І. П. Баглай, І. Г. Богатирьов, О. І. Богатирьова, К. Т. Кравченко, О. М. Литвинов, А. В. Савченко, Ю. Л. Сенін, О. І. Соболь] ; за заг. ред. проф. І. Г. Богатирьова. – К. : Атіка, 2011. – 640 с.
138. Кримінальний кодекс : проект, підготовлений за завданням Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку і законності авторським колективом на чолі з професором В. М. Смітієнком ; внесений народним депутатом О. Б. Мялковським на розгляд Верховної Ради в першому читанні // Іменем Закону. – 1997. – № 20 (4946). – 16 с. – 16 трав.
139. Кримінальний кодекс України : проект, підготовлений Кабінетом Міністрів України, прийнятий Верховною Радою України у другому читанні. – К. : Сектор реєстрації законопроектів, № 1029. – 69 с.
140. Кримінальний кодекс України : проект, підготовлений робочою групою Кабінету Міністрів України // Українське право. – 1997. – № 2 (7). – С. 138–152.
141. Кримінально-правовий захист і відповідальність працівників правоохоронних органів : навч. посіб. // МВС України ; НАВСУ; В. І. Осадчий, В. С. Плугатир, А. В. Савченко, Н. В. Шепелєва. – К., 2002. – 103 с.
142. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу:
www.rada.gov.ua.
143. Кудрявцев В. Н. Взаимосвязь элементов преступления / В. Н. Кудрявцев // Вопросы борьбы с преступностью. – М. : Юрид. лит., 1976. – С. 54–66.
144. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений / В. Н. Кудрявцев. – [2-е изд., перераб. и дополн.]. – М. : Юрист, 1999. – 304 с.
145. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / В. Н. Кудрявцев. – М. : Госюриздат, 1960. – 244 с.
146. Кузнецов В. В. Кримінальне право України : питання та задачі для підготовки до вступних, семестрових та державних екзаменів : навч. посіб. / В. В. Кузнецов, А. В. Савченко; [за заг. ред. О. М. Джужи]. – [вид. 2-е допов. та переробл.]. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 392 с.
147. Кузнецова Н. Ф. Социальная обусловленность уголовного права и научное обеспечение нормотворчества / Н. Ф. Кузнєцова, Г. А. Злобин // Сов. гос-во и право. – 1976. – № 8. – С. 76–83.
148. Кузьминець О. Історія держави і права України : навч. посіб. / О. Кузьминець, В. Калиновський, П. Дігтяр. – К. : Україна, 2000. – 427 с.
149. Кульчицький В. Історія держави і права України : навч. посіб. / Володимир Кульчицький, Борис Тищик. – К. : Атіка, 2001. – 318 с.
150. Куринов Б. А. Научные основы квалификации преступлений : учеб. пособ. / Б. А. Куринов. – М. : Изд-во МГУ, 1984. – 468 с.
151. Курс советского уголовного права : [в 6 т.] / под ред. А. А. Пионтковского, П. С. Ромашкина, В. М. Чхиквадзе. – М. : Наука, 1970. – Т. 2. – 516 с.
152. Курс уголовного права. Общая часть : [в 5 т.] : учеб. для вузов / [под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой]. – М. : Зерцало, 2002. – Т. 1 : Учение о преступлении. – 624 с.
153. Курс советского уголовного права. Часть Особенная / под ред. A. A. Пионтковского, П. С. Ромашкина, В. М. Чхиквадзе . – М., 1971. – Т. 6 – 542 с.
154. Лазарев В. В. Теория государства и права / В. В. Лазарев, С. В. Липень. – М., 2000. – 342 с.
155. Лазор О. Д. Місцеве самоврядування. Вітчизняний та зарубіжний досвід : навч. посіб. / О. Д. Лазор, О. Я. Лазор. – [вид. 2-е, допов. і переробл.]. – К. : Дакор, 2004. – 560 с.
156. Лащук Є. В. Поняття і структура об’єкта злочину / Є. В. Лащук // Проблеми пенітенціарної теорії і практики : щорічний бюлетень / [за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. А. А. Музики]. – К. : КЮІ КНУВС, 2005. – С. 197–208.
157. Лащук Є. В. Предмет злочину в кримінальному праві України : дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право»/ Є. В. Лащук. – К., 2005. – 262 с.
158. Лунеев В. В. Субъективное вменение / В. В. Лунеев. – М. : Спарк, 2000. – 70 с.
159. Малинин В. Б. Объективная сторона преступления / В. Б. Малинин, А. Ф. Парфенов. – СПб. :