ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬСЯ НЕПОВНОЛІТНІМИ В СТАНІ СП’ЯНІННЯ :

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………. с. 4-11

Розділ І. Соціально-правова природа злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння с. 12-70
1.1. Поняття, види та правове значення стану сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин ……………………………………………...... с. 12-30
1.2. Пияцтво і наркотизм у системі негативних соціальних явищ та їх криміногенні властивості в структурі злочинності неповнолітніх …………………………………………………………... с. 31-46
1.3. Кримінально-правові ознаки та класифікація злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння …………………... с. 47-66
Висновки до розділу І. ………………………………………… с. 67-70

Розділ ІІ. Кримінологічна характеристика злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння, як основа розробки заходів щодо їх запобігання ………… с. 71-123
2.1. Сучасний стан і тенденції злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння …………………………………… с. 71-80
2.2. Структурні особливості особи неповнолітніх, які вчиняють злочини в стані сп’яніння .…………………………………. с. 81-95
2.3. Детермінанти злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння ………………………………………………………… с. 96-118
Висновки до розділу ІІ. ………………………………………. с. 119-123

Розділ ІІІ. Система заходів запобіжного впливу щодо злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння … с. 124-193
3.1. Загальносоціальні заходи запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння ………………………. с. 124-145
3.2. Спеціально-кримінологічні заходи запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння …………………... с. 146-172
3.3. Кримінально-правові заходи запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння …………………......... с. 173-190

Висновки до розділу ІІІ. ………………………………………. с. 191-193

ВИСНОВКИ …………………………………………………………… с. 194-204

ДОДАТКИ ……………………………………………………………... с. 205-222

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Нестабільність соціально-економічних та політичних процесів у перші роки незалежності України й на сучасному етапі демократизації українського суспільства призвели до збільшення проявів девіантної поведінки неповнолітніх – пияцтва, наркотизму – і зростання на цьому ґрунті злочинів, які перебувають у центрі уваги як держави, так і суспільства в цілому.
Високий рівень злочинності та смертності, зруйновані людські долі – все це лише незначна частина тої ціни, яку суспільство платить за малоефективне запобігання вказаним явищам. Зокрема, в Україні показник смертності від вживання неякісного й фальсифікованого алкоголю щорічно перевищує 9 тис. осіб, а частка випадків, які стосуються неповнолітніх, становить майже п’яту частину загальної їх кількості. Водночас, за даними МВС, кількість померлих від наркоманії з числа тих, які перебувають на обліку, у 2007 р. становила 1137 осіб, із них 5 – неповнолітні [47; 50].
Усе це сприяє тому, що зловживання неповнолітніми алкоголем та наркотиками є гострою не лише медико-психологічною та соціальною проблемою, що не одержала до сьогодні належного вирішення, а й кримінологічною, оскільки вживання алкоголю та наркотиків продовжує залишатися однією з основних детермінант учинення ними багатьох злочинів. Окрім того, за даними МВС України, поряд зі зростанням кількості неповнолітніх споживачів алкоголю та наркотиків досить високим залишається число злочинів, вчинених ними в стані сп’яніння. Так, у 1992 р. було зареєстровано 4533 таких злочинів. Пік цього виду злочинності неповнолітніх випав на 1995-1996 рр., коли було зареєстровано 5414 і 5435 злочинів відповідно. В наступні роки і досі аналізований вид злочинів характеризується поступовим зниженням із коливанням в окремі роки. Так, у 2002 р. було зареєстровано 3853 таких злочинів, у 2003 р. – 3995, в 2005 р. – 3070, а в 2007 р. – 2973 злочини.
Проте, незважаючи на загальне зниження рівня злочинності неповнолітніх та злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння, з 2002 р. до 2007 р. у структурі злочинності неповнолітніх зросла питома вага злочинів, вчинених у стані сп’яніння – з 11,2% до 15,7%. Протягом останніх п’яти років відбулися суттєві зміни і в структурі зазначених злочинів. Так, порівняно з 2002 р. до 2007 р. спостерігається темп зростання шахрайств (+ 23,8%), грабежів (+ 15,1%), розбійних нападів (+ 10,8%) і зґвалтувань (+ 10,8%).
Суспільно небезпечні наслідки злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння, потребують поряд із застосуванням соціально-економічних, медичних, правових та інших заходів впливу проведення науково-теоретичного дослідження стану, детермінант поширення та пошуку ефективних методів запобігання цьому небезпечному соціально-правовому явищу.
Різні аспекти запобігання злочинності неповнолітніх раніше досліджувалися як на рівні кандидатських дисертацій Яницької Н.В. (2000 р.), Кальченко Т.Л. (2004 р.), Дубчак Л.С. (2007 р.), так і були предметом дослідження українських і російських учених, зокрема: Н.М. Абдірова, В.В. Беспалька, Б.С. Бейсенова, Р.І. Благути, Р.В. Булатова, В.М. Бурдіна, Н.І.Вєтрова, О.М. Джужі, А.І. Долгової, В.І. Лазаренко, І.П. Лановенка, М.П. Легецького, Н.Ю. Максимової, А.Й. Міллера, Г.М. Міньковського, Н.А. Мірошниченко, І.М. Мотринця, В.М. Оржеховської, С.Г. Поволоцької, Ю.Г. Пономаренко, В.Г. Пшеничного, А.І. Рощіна, А.П. Тузова, М.С. Хруппи, Д.К. Чіркова та інших.
Проте окремі аспекти поширення пияцтва та наркотизму серед неповнолітніх та пов’язаної з ними злочинності в сукупності раніше не піддавалися комплексному кримінологічному дослідженню.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертації стали праці українських і російських учених: Ю.В. Александрова, Ю.М. Антоняна, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, І.Г. Богатирьова, А.О. Габіані, А.А. Герцензона, В.В. Голіни, В.К. Грищука, І.М. Даньшина, Є.П. Ємельянова, А.П. Закалюка, О.Г. Колба, О.М. Костенка, О.М. Литвака, С.Я. Лихової, М.І. Мельника, В.О. Меркулової, П.П. Михайленка, А.А. Музики, В.О. Навроцького, В.І. Осадчого, М.І. Панова, А.В. Савченка, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрельцова, В.Я. Тація, В.О. Тулякова, В.П. Тихого, І.К. Туркевич, Є.В. Фесенка, П.Л. Фріса, М.І. Хавронюка, В.І. Шакуна, С.С. Яценка та інших.
Однак у зазначених дослідженнях та наукових працях було недостатньо приділено уваги питанню специфіки злочинів, які вчиняються неповнолітніми, що перебувають у стані сп’яніння, детермінант, що сприяють їх вчиненню, ефективності методів запобігання цим злочинам. Відсутність комплексної кримінологічної розробки і теоретичного вивчення злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння, а також наукового обґрунтування і впровадження в практичну діяльність правоохоронних органів, роботу навчальних закладів та інших організацій заходів із запобігання згаданим злочинам зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами і планами. Дисертацію виконано на кафедрі криміналь¬¬¬¬ного права та кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ у межах комплексної теми наукових досліджень «Актуальні проблеми вдосконалення українського законодавства та практики протидії злочинності» (державний реєстраційний номер 0106U003641). Обраний напрям дослідження узгод¬жується з положеннями Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. № 877 та Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 рр., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1767.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка та формулювання науково обґрунтованих положень та пропозицій щодо вдосконалення процесу запобігання злочинам, що вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння на основі комплексного дослідження цієї проблеми.
Відповідно до поставленої мети у дисертації визначено такі головні завдання:
− визначити рівень поширеності вживання неповнолітніми алкоголю та наркотиків, ступінь обізнаності неповнолітніх щодо негативних наслідків їх вживання та вік першої спроби алкоголю та наркотиків;
− класифікувати злочини, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння на підставі узагальнення матеріалів кримінальних справ;
− проаналізувати сучасний стан аналізованого виду злочинності та виділити його тенденції;
− визначити головні криміногенні детермінанти злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння та з’ясувати кримінологічно значущі властивості осіб, які їх учиняють;
− розробити загальносоціальні, спеціально-кримінологічні та кримінально-правові заходи запобігання злочинам неповнолітніх, які вчиняються у стані сп’яніння.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які виникають у зв’язку із вчиненням неповнолітніми злочинів в стані сп’яніння.
Предмет дослідження – система запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння.
Теоретичну основу дослідження склали праці вже згадуваних українських та зарубіжних учених-юристів. У процесі роботи над дисертацією опрацьовано низку наукових праць із філософії, історії та інших галузей науки.
Емпіричною базою дослідження є результати вивчення 250 кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми та за їх участю в стані сп’яніння, а також підсумкові дані, отримані шляхом анкетування (1340 респондентів), проведеного в квітні-травні 2006 р. у Вінницькій, Житомирській, Івано-Франківській, Миколаївській, Тернопільській, Черкаській, Чернівецькій обл. та в м. Севастополь, а також результати соціологічних досліджень попередніх років.
Методи дослідження обрано, виходячи з поставлених у роботі завдань, із урахуванням об’єкта та предмета дослідження. Основним методом, що використовується в дисертації, є діалектичний метод пізнання соціальних явищ і процесів, що дозволяють розглянути ці явища і процеси у розвитку та взаємозв’язку, вия¬вити їх закономірності та тенденції. Застосовано закони діалектики, філософські закони і категорії пізнання соціальних явищ і процесів, зокрема історичний і порівняльний методи, що дозволило у розвитку порівняти погляди щодо визначення понять «пияцтво» і «наркотизм», кількісні і якісні показники злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння. Формально-юридичний метод було застосовано для аналізу правових норм щодо запобігання злочинам неповнолітніх із метою їх оптимізації. На основі системно-структурного методу в дисертації зроблено спробу комплексного вивчення злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння, та піддано аналізу систему заходів із запобігання вказаним злочинам. Автором було також застосовано соціологічні і статистичні методи збору й аналізу інформації (анкетування, вивчення документів).
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень проблеми запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння. У результаті проведеного дослідження сформульовано загальносоціальні, спеціально-кримінологічні та кримінально-правові заходи запобігання такому виду злочинів неповнолітніх.
Найбільш істотними результатами, що визначають наукову новизну дослідження, є наступні положення:
уперше:
1) встановлено кількісно-якісні показники злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння та виділено основні негативні тенденції цих злочинів, а саме: зростання у структурі злочинності неповнолітніх питомої ваги злочинів, учинених у стані сп’яніння; зростання кількості корисливо-насильницьких злочинів; високий рівень злочинів, учинених особами, які раніше вчиняли злочини тощо;
2) проведено класифікацію злочинів, учинених неповнолітніми в стані сп’яніння, за родовим об’єктом та мотивами, що спонукали таких осіб до злочинної поведінки;
3) обґрунтовано:
− низку загальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню вживання неповнолітніми алкогольних напоїв та наркотичних речовин як передумови вчинення ними злочинів, підґрунтям яких має бути: спільність, систематичність та узгоджених дій усіх суб’єктів запобіжної діяльності, тісна співпраця та взаємний обмін інформацією;
− пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового підґрунтя процесу запобігання злочинам, вчинюваним неповнолітніми в стані сп’яніння.
удосконалено:
1) зміст поняття «стан сп’яніння», під яким пропонується розуміти психічний стан особи в момент учинення правопорушення чи злочину, викликаний вживанням алкогольних напоїв, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, який характеризується послабленням або підвищенням інтелектуальної і вольової сфери психічної діяльності людини і який не виключає осудності;
2) визначення поняття «пияцтво», яке пропонується розуміти як систематичне вживання алкогольних напоїв, захворювання на «алкоголізм» внаслідок надмірного їх вживання, а також сукупність протиправних дій, учинених у стані алкогольного сп’яніння;
набуло подальшого розвитку:
1) вчення про стан поширеності вживання неповнолітніми алкоголю і наркотиків та рівня поінформованості неповнолітніх щодо негативних наслідків їх уживання;
2) знання про структурні особливості особи неповнолітнього злочинця та соціальний портрет особи неповнолітнього, який учинив злочин у стані сп’яніння, в основі якого лежать соціально-демографічні, соціально-рольові, кримінально-правові та морально-психологічні ознаки;
3) положення про детермінанти, що сприяють учиненню неповнолітніми злочинів у стані сп’яніння, та встановлено їх зв’язок із соціальними, економічними умовами, станом антиалкогольного, антинаркотичного законодавства, діяльністю правоохоронних органів та ін.
Практичне значення дослідження і отриманих результатів полягає в тому, що сформульовано та запропоновано низку важливих науково обґрунтованих положень, пов’язаних із визначенням основних напрямів загальносоціального, спеціально-кримінологічного та кримінально-правового запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння. Основні положення, висновки і рекомендації дисертації використано:
− у законодавчій діяльності – сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства (акт впровадження у законотворчу діяльність від 28.05.2008 р. № 04-19/14-1281);
− у практичній діяльності – для вдосконалення профілактичної діяльності ОВС щодо запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння (акт впровадження у практичну діяльність УМВС України в Івано-Франківській обл. від 27.05.2008 р. № 7/3-420 та УМВС України в Львівській обл. від 16.05.2008 р. № ПВ/ 361);
− у навчальному процесі при викладанні дисциплін «Кримінологія», «Профілактика злочинів» та «Кримінальне право» (акт впровадження в навчальний процес Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ від 05.05.2008 р. та Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника від 20.05.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації положення, що становлять її новизну, є результатом самостійної роботи автора. Наукові ідеї та розробки оприлюднені без співавторів у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях (м. Кіровоград, 2007 р.), міжнародних науково-практичних конференціях (м. Дніпропетровськ, 2006 р.; м. Одеса, 2006 р.; м. Луцьк, 2007 р., 2008 р.).
Публікації. Основні положення та рекомендації дисертаційного дослідження викладено у 10 наукових працях, з яких 5 – опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 5 – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (276 найменувань), 9 додатків на 17 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 249 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Комплексне кримінологічне та кримінально-правове дослідження злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння, дозволяє нам зробити ряд висновків, внести пропозиції і рекомендації щодо подальшого вдосконалення практики запобігання цьому виду злочинів неповнолітніх.
1. Результати проведеного нами дослідження підтверджують думки фахівців про те, що вживання алкоголю та наркотиків неповнолітніми набуло загрозливого характеру в суспільстві і з кожним роком знижується вік першої спроби неповнолітніми алкоголю і наркотиків. Так, серед опитаних учнів досить значна частина таких, які вже мають досвід вживання алкоголю (65 %) і наркотиків (20 %), перше «знайомство» з якими відбулося у досить ранньому віці – 12-13 років, а в деяких випадках ще до 10 років.
2. У сучасній юридичній літературі, зокрема в науково-практичних коментарях, не повною мірою розкривається сутність стану сп’яніння з урахуванням положень медичної та юридичної науки. Тому, обґрунтувавши свою позицію, вважаємо за необхідне доповнити Інструкцію «Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів», затвердженої наказом МВС, МОЗ та Мін’юсту від 24.02.1995 р. № 114/38/15-36-18, терміном «сп’яніння», під яким розуміти «психічний стан особи в момент вчинення правопорушення чи злочину, викликаний вживанням алкогольних напоїв, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, який характеризується послабленням або підвищенням інтелектуальної і вольової сфери психічної діяльності людини і який не виключає осудності», що може бути нормативним визначенням цієї категорії.
3. Проаналізувавши визначення понять «пияцтво» і «наркотизм», які даються представниками різних наук, ми виділили соціальні, медичні та правові ознаки пияцтва та наркотизму, а саме: медичні: патологічний потяг до алкоголю та наркотиків; індивідуальне змінне сприйняття неповнолітніми алкоголю та наркотиків; зміна первинної дії алкоголю чи наркотику на організм; соціальні: небажання неповнолітніх, що вживають алкоголь чи наркотики, піддаватися контролю з боку батьків, вчителів чи громадськості; ігнорування ними загальноприйнятими правилами поведінки; пияцтво і наркотизм серед неповнолітніх приводить до фізичної і психічної деформації неповнолітнього, що неодмінно позначається на здоров’ї та поведінці нації; правові: вчинення протиправних діянь в стані сп’яніння з корисливих, корисливо-насильницьких, некорисливих насильницьких та інших мотивів; зростання кількості злочинів у сфері незаконного наркообігу; вчинення злочинів, які прямо не пов’язані з алкоголем і наркотиками, але є такими, що вчиняються з метою здобуття коштів для придбання алкоголю чи наркотиків.
4. На основі наведених ознак і позицій представників медичної, соціологічної та юридичної науки щодо термінів «пияцтво» і «наркотизм» ми зробили висновок, що ці явища носять не лише медичний, а й соціально-правовий характер. Також ми з’ясували, що терміни «пияцтво» і «наркотизм» як негативні соціальні явища ширші за змістом, ніж «алкоголізм» та «наркоманія» тому, що включають в себе не лише захворювання, а й форми злочинної поведінки (наприклад, злочини, пов’язані з наркотиками чи вчинені в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння).
Таким чином, вважаємо, що термін «пияцтво», який дається в постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2004 р. № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність», на нашу думку, не відображає всіх соціальних, медичних і правових ознак пияцтва, а тому необхідно внести зміни до цієї постанови і розуміти під пияцтвом – систематичне вживання алкогольних напоїв, захворювання на алкоголізм внаслідок надмірного їх вживання, а також сукупність протиправних дій, вчинених в стані алкогольного сп’яніння. Вважаємо за доцільне доповнити ст. 1 Закону України від 15.02.1995 р. (зі змінами від 22.12.2006 р.) «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів і зловживання ними» терміном «наркотизм», під яким слід розуміти соціально-правове явище, що виражається в немедичному вживанні наркотичних засобів чи психотропних речовин, що призводить до залежності від них, асоціального способу життя та вчинення злочинів й правопорушень в стані наркотичного сп’яніння, а також протиправних діянь у сфері незаконного наркообігу.
5. Аналіз диспозицій статей КК, статистичні дані та матеріали кримінальних справ, засвідчив, що зазначені злочини можуть вчинятися не тільки в сфері незаконного наркообігу, а й посягати на різні об’єкти та вчинятися з різними мотивами. Таким чином, ці дані дають нам можливість класифікувати злочини, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння. Отже, на основі об’єктивних та суб’єктивних ознак складів злочинів аналізовані злочини можна розділити на чотири групи:
1) злочини, які вчиняються у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, та інші злочини проти здоров’я населення;
2) злочини, які вчиняються з корисливих мотивів;
3) злочини, які вчиняються з насильницьких мотивів;
4) злочини, які вчиняються з хуліганських мотивів.
6. Статистичні дані та матеріали кримінальних справ свідчать, що стан злочинів, вчинених неповнолітніми в стані сп’яніння в цілому на території України, з 1992 по 1996 р. характеризувався динамічним збільшенням. Так, у 1992 р. було зареєстровано 4533 злочинів неповнолітніх, вчинених в стані сп’яніння, у 1995 р. – 5414, а в 1996 р. – 5435 злочинів. Цей період в історії України характеризувався політичною, економічною та правовою нестабільністю, що було пов’язано з розпадом Радянського Союзу. В наступні роки і досі цей вид злочинів має тенденцію до зменшення при незначному збільшенні в деякі роки. Так, у 2001 р. було зареєстровано 4708 таких злочинів, у 2003 р. – 3995, у 2005 р. – 3070, а в 2007 р. – 2973 злочини.
У період з 2002 по 2007 рр. структуру злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння, складають: крадіжки приватного майна (38 %), грабежі (16 %), розбійні напади (12%), хуліганство (12 %), незаконне заволодіння транспортним засобом (5 %), шахрайство і вимагання (4,5 %). Також неповнолітніми стані сп’яніння вчиняються й умисні вбивства та замахи на них, умисні тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, злочини пов’язані з наркотиками та зґвалтування. Вони становлять майже 10 % усіх злочинів, вчинених неповнолітніми в стані сп’яніння. Відзначено, що протягом останніх п’яти років відбулися суттєві зміни у структурі злочинів неповнолітніх, вчинених в стані сп’яніння. Порівняно з 2002 р. до 2007 р. відмічається темп зниження ще донедавна найбільш розповсюджених злочинів – крадіжок (- 38,9 %), умисних вбивств та замахів (- 8,3 %), хуліганств (- 7,8 %) і незаконних заволодінь транспортними засобами (- 7,1 %). Проте відмічається темп зростання шахрайств (+ 23,8 %), грабежів (+ 15,1 %), розбійних нападів (+ 10,8 %) і зґвалтувань (+ 10,8 %).
Таким чином, ми виділили багато негативних тенденцій злочинів неповнолітніх, які вчиняються в стані сп’яніння, а саме: у структурі злочинності неповнолітніх зросла питома вага злочинів неповнолітніх, вчинених в стані сп’яніння з 11,2 % у 2002 р. до 15,7 % у – 2007 р.; спостерігається зростання корисливих злочинів; зростає число злочинів, вчинених із особливою жорстокістю, зухвалістю та цинізмом; залишається високим рівень злочинів, вчинених особами, які раніше вчиняли злочини (7-10 %), що пов’язано, як правило, із наркотичною залежністю, небажанням стати на шлях виправлення та бажанням «заробити легкі гроші»; зростає коефіцієнт злочинної активності у віковій групі 16-18 р.; зростає число неповнолітніх, які були втягнені дорослими у вчинення злочину у процесі вживання наркотичних речовин чи алкоголю; наявне подальше збільшення серед неповнолітніх злочинців, які не працюють, та таких, що не бажають навчатись у школі чи інших середніх навчальних закладах; зростає питома вага хлопців у вчиненні цього виду злочинів, хоча у структурі злочинів неповнолітніх спостерігається «фемінізація».
7. Дослідження особи неповнолітнього, засудженого за злочин, вчинений в стані сп’яніння, дозволило нам виділити соціально-демографічні, кримінально-правові, соціально-рольові та морально-психологічні характеристики. Аналіз кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми в стані сп’яніння, дав змогу сформувати соціальний портрет особистості неповнолітнього, який вчинив злочин у стані сп’яніння – це підлітки переважно чоловічої статі 16-18 р., з повною середньою чи загальною освітою, які навчаються в загальноосвітніх школах чи ПТУ, проте з низьким рівнем знань, виховуються в неблагополучній сім’ї, де один з батьків притягався до кримінальної відповідальності. Спільними характеристиками є те, що вони характеризуються стійкою антисуспільною спрямованістю. Їх відрізняє глибока неповага до суспільства, егоїзм, жорстокість та цинічність, перекручене розуміння моральних норм, зневажливе ставлення до людей, своїх батьків, вони характеризуються безсоромністю, відсутністю співчуття і жалю, їм притаманна конфліктна форма спілкування з іншими особами. Паразитичний спосіб життя не обтяжує, а іноді навіть служить предметом гордості. Ідеали відверто цинічні, їм властиве вміння вправно маскувати свою істинну систему цінностей. Як правило, це підлітки з нестійким, гіпертимним або експлозивним (збудливим) типом акцентуації характеру.
8. Результати проведеного нами анкетування, а також вивчених матеріалів кримінальних справ дали змогу визначити основні причини та умови, що мають негативний вплив на поведінку неповнолітніх та сприяють вчиненню злочинів неповнолітніми в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, які ми систематизували у 4 групи:
- соціально-економічні: дисфункціональна сім’я; матеріальні нестатки сім’ї; бажання на отримані від злочину гроші придбати речі, які не хочуть чи не можуть купити батьки; недоліки в системі працевлаштування;
- індивідуально-психологічні: бажання самовиразитися, вчинивши заборонене; підвищена зацікавленість та пошук нових відчуттів; наслідування моди; відсутність достатніх знань про наслідки вчинення злочинів; тиск чи негативний вплив вуличних компаній, друзів;
- організаційно-управлінські: недоліки в діяльності міліції, яка повинна проводити профілактичну роботу; недоліки в системі правового навчання неповнолітніх; недоліки в організації дозвілля неповнолітніх у вільний від навчання час; недоліки у шкільному вихованні;
- культурологічні: негативний вплив засобів масової інформації.
9. Оскільки вживання алкоголю і наркотиків призводить до стану сп’яніння, який є шляхом до вчинення злочину, тому, на нашу думку, профілактика вживання алкоголю і наркотиків запобігає вчиненню злочинів в стані сп’яніння.
Отже, вважаємо, що загальносоціальними заходами, які могли би покращити ситуацію стосовно вживання алкоголю та наркотиків неповнолітніми та зменшити кількість злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння, мають бути:
- подолання бідності, безробіття та вимушеної міграції;
- запобігання насильства в сім’ї;
- створення відділу в районних чи міських державних адміністраціях, працівники якого систематично відвідували би сім’ї, в яких відсутній один із батьків, незалежно від причин відсутності батьків (смерть, трудова міграція, відбування покарання тощо), таким чином допомагаючи батькам здійснювати виховну робота з підростаючим поколінням;
- збільшення матеріальної та іншої допомоги малозабезпеченим сім'ям;
- викладання в школах предметів релігійного спрямування. Однак перш за все варто було б провести у кожному регіоні України репрезентативне опитування серед учнів шкіл та їхніх батьків щодо з’ясування їхнього ставлення щодо викладання в школах предметів релігійного та духовно-етичного спрямування у вигляді основного чи факультативного курсу;
- запровадження в Україні системи ювенальної юстиції та створення системи ювенальних судів, що дозволило б ефективно виявляти ті глибинні процеси, які породжують злочинність неповнолітніх, адекватно реагувати на них, запобігати злочину, здійснювати правовий вплив на неповнолітніх, що вчинили суспільно небезпечні діяння, та на осіб, які сприяли антисоціальній поведінці підлітків, забезпечити соціальну реабілітацію неповнолітніх правопорушників та злочинців і адаптацію їх у суспільстві;
- обов’язкове введення посади психолога у школі та створення в школах кабінету психологічної та юридичної допомоги;
- відродження діяльності спортивних клубів, гуртків, секцій тощо та створення нових для того, щоб відвернути увагу підлітків від вживання алкоголю і наркотиків;
- скорочення випуску трамадолу – медичного препарату, який викликає стан наркотичного сп'яніння, оскільки в Україні його випускається більше приблизно в 22 рази (більше на 85 млн. доз);
- внесення змін в ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», в якій передбачити вікове обмеження до 18 р. на продаж слабоалкогольних напоїв;
- повна заборона реклами алкогольних напоїв на радіо і телебаченні;
- систематичне проведення медичних оглядів учнів у школах та щорічне направлення їх на профілактичний медичний огляд у наркодиспансер.
10. Заходами спеціально-кримінологічного запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння, мають бути:
- систематичне інформування учнів педагогами про негативні наслідки вживання алкоголю і наркотиків;
- проведення для батьків спеціальних лекцій із питань шкідливого впливу на дітей алкоголю і наркотиків;
- пропаганда через засоби масової інформації переваг здорового способу життя, використання можливостей соціальної реклами;
- поліпшення діяльності ОВС (дільничні інспектори міліції, кримінальна міліція у справах дітей, відділ по боротьбі з незаконним обігом наркотиків) (виявляти та нейтралізувати детермінанти, що сприяють незаконному наркообігу; відвідувати неповнолітніх правопорушників за місцем їх проживання, навчання, роботи, проводити індивідуальні психологічні та правовиховні зустрічі та бесіди з ними, їх батьками (усиновителями) або опікунами (піклувальниками); виявляти і вести облік осіб, які втягують неповнолітніх в злочинну та антигромадську діяльність; виявляти та ставити на облік осіб, які незаконно культивують рослини, що містять наркотичні речовини, виробляють із них сировину для виготовлення наркотиків, а також тих, які вчиняють інші протиправні дії, пов’язані з наркотиками; вивчати місця звичайного перебування осіб, які незаконно вживають наркотики (дискотеки, ігрові зали, кафе, бари, казино, парки тощо), або місцезнаходження притонів для вживання чи виготовлення наркотиків тощо);
- збільшення у навчальних планах для підготовки фахівців за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та «Право» кількості годин для проведення практичних занять з предмета «Кримінологія та профілактика злочинів» на базі правоохоронних органів;
- проведення практичних занять з окремих тем із «Кримінології та профілактики злочинів» (наприклад, «Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх», «Фонові явища», «Кримінологічна характеристика наркозлочинності») у школах, ліцеях, училищах у формі лекцій, доповідей, виготовлення та розповсюдження листівок з інформацією про негативні правові наслідки вживання алкоголю та наркотиків, вчинення правопорушень та злочинів;
- під час проходження стажування курсантами випускних курсів та навчальної практики курсантами 1-3 курсів навчальних закладів МВС, активно залучати їх до проведення профілактичних лекцій та бесід у навчальних закладах, що передбачити у планах проходження ними стажування (навчальної практики);
- правовиховна робота в школі, навчальних закладах у формі позаурочних зустрічей з участю працівників органів внутрішніх справ, працівників суду, виправно-трудових колоній, педагогів, лікарів та інших фахівців;
- систематичне проведення працівниками ОВС оперативно-профілактичних відпрацювань навчальних і розважальних закладів, з метою виявлення та припинення фактів вживання чи збуту наркотичних засобів і психотропних речовин у розважальних закладах;
- продовження роботи зі створення центрів соціальної допомоги для осіб, які вживають алкоголь і наркотики в рамках реалізації постанови КМУ «Про розвиток мережі центрів ресоціалізації наркозалежної молоді «Твоя перемога» від 13.06.02 р. № 809;
- проведення загальнодержавного та регіональних моніторингу та оцінки стану поширеності вживання підлітками алкоголю та наркотиків, а також з’ясування проблем, які турбують підлітків, та вжиття заходів, які, на їхню думку, покращили би ситуацію в молодіжному середовищі.
11. Кримінально-правовими заходами запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми мають стати:
- внесення змін до ст.21 КК України, в якій встановити, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані сп’яніння, коли вона не могла усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними, в якому вона опинилася через обман, помилку, фізичний чи психічний примус або з інших не залежних від її волі обставин;
- доповнення кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками ст.ст. 304, 314, 315 КК і диференціація в них кримінальної відповідальності залежно від:
 віку потерпілого. Втягнення/схиляння малолітнього у вчинення злочинних або антигромадських дій представляє вищу суспільну небезпеку, ніж неповнолітнього. Тому в ч.4 ст. 314, ч.4 ст. 315, ч.2 ст. 304 КК потрібно встановити суворіше покарання за злочинні дії, вчинені проти малолітнього;
 суб'єкта злочину. Для цього необхідно в ч.4 ст. 314, ч.4 ст. 315, ч.4 ст. 304 КК передбачити відповідальність спеціальних суб’єктів (батьків, педагогів або інших осіб, на яких законом покладені обов’язки з виховання);
 наслідків, що настали. Так, у ч. 2 ст. 314, ч.2 ст. 315, ст. 304 КК необхідно передбачити суворіше покарання у випадку, якщо особа, яку довели до стану сп’яніння, вчинила в такому стані злочин, а також КК встановити відповідальність, якщо протиправні дії призвели до тяжких наслідків (захворювання на «токсикоманію», «алкоголізм», «наркоманію»);
- доповнення Кримінального кодексу ст. 3041 «Втягнення неповнолітніх у антигромадську діяльність», яку пропонуємо викласти у такій редакції:
1. Втягнення неповнолітніх у пияцтво, немедичне вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або одурманюючих засобів, жебрацтво, бродяжництво та зайняття азартними іграми -
2. Ті самі дії, вчинені повторно або стосовно двох чи більше неповнолітніх, або батьком, педагогом або іншою особою, на яку законом покладено обов’язки з виховання неповнолітнього, або особою з використанням службового становища, або якщо вони призвели до вчинення злочину в стані сп’яніння або інших тяжких наслідків –
3. Дії, передбачені частинами першою та другою цієї статті, вчинені стосовно малолітнього –
- внесення змін у абз.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2004 р. № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність», зазначивши, що впливає на кваліфікацію дій винної особи вчинення неповнолітнім злочину в стані сп’яніння внаслідок втягнення його у вживання алкогольних напоїв, немедичне вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або одурманюючих засобів, якщо навіть це був єдиний раз доведення до стану сп’яніння. Також необхідно зазначити у цій постанові, що впливає на кваліфікацію дій винної особи наявність тяжких наслідків, що настали внаслідок злочинних дій – захворювання на «токсикоманію», «алкоголізм», «наркоманію» (ч. 2 ст. 304 1), та вік потерпілої особи (ч.4 ст. 314, ч.4 ст. 315, ч.2 ст. 304 та ч.2 ст. 304 1);
- внесення змін до ч.1 ст. 96 КК, в якій зазначити, що примусове лікування може бути застосоване судом незалежно від призначеного покарання до осіб, які вчинили злочини, та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, чи інше соціально небезпечне захворювання;
- внесення змін до постанови Пленуму Верховного Суду від 03.06.2005 р. № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», в якій передбачити, що примусове лікування необхідно призначати особам, хворим на «алкоголізм» чи «наркоманію».
Реалізація зазначених заходів у нашій державі сприятиме покращенню ситуації не тільки з вживанням алкоголю та наркотиків неповнолітніми, а й суттєво вплине на поліпшення криміногенної ситуації серед неповнолітніх.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Абдиров Н.М. Раннее выявление несовершеннолетних с антиобщественным поведением – основа эффективной профилактики правонарушений / Н.М. Абдиров. – Караганда, КВШ МВД СССР, 1989. – 98 с.
2. Аванесов Г.А. Криминология / Г.А. Аванесов. – М.: Академия МВД СССР, 1984. – 500 с.
3. Александров Ю.В. Кримінологія: Курс лекцій / Ю. В. Александров, А.П. Гель, Г.С . Семаков. – К.: МАУП, 2002. – 296 с.
4. Аналіз законодавства України з питань молодіжної політики. – К.: 2006. – 55 с.
5. Антонян Ю.М. Личность преступника / Ю.М. Антонян, В.Н. Кудрявцев, В.Е. Эминов. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 366 с.
6. Антонян Ю.М. Социальная среда и формирование личности преступника (неблагодатные влияния на личность в микросреде) / Ю. М. Антонян. – М.: Академия МВД СССР, 1975. – 160 с.
7. Бажанов М.І. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., переробл. і доповн. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 480 с.
8. Башта І. Антинаркотичний залп по «Казантипу» / І. Башта // Іменем закону. – 2006. – № 31. – С. 23
9. Бейсенов Б.С. Алкоголизм: уголовно-правовые и криминологические проблемы / Б.С. Бейсенов. – М.: Юрид. лит., 1981. – 200 с.
10. Березюк О. Наркоман протягом року «затягує» у своє коло близько 15 новеньких / О. Березюк // http://www.police.gov.ua/event/2006/07/narkom.php
11. Берестова В. Насильство в сім’ї як передумова дитячої безпритульності та наркоманії / В. Берестова // «Проблеми протидії підлітковій наркоманії: міжнародний та вітчизняний досвід». Науковий вісник Юридичної академії МВС. Збірник наукових праць. – 2004. – Спец. випуск № 2. – С. 228
12. Бесєдін А. А. Дисфункціональна сім’я як чинник девіантної поведінки неповнолітніх: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціолог. наук: спец. 22.00.03 / А. А. Бесєдін. – Х., Національний університет внутрішніх справ, 2002. – 20 с.
13. Беспалько В. В. Визначення медико-соціальних чинників формування наркоманії серед учнівської молоді та обґрунтування її первинної профілактики на прикладі західного регіону України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.02.03 «соціальна медицина» / В. В. Беспалько. – К., Національний медичний університет ім. О. Богомольця, 2002. – 20 с.
14. Благута Р. І. Психологічні засади профілактики делінквентності неповнолітні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: спец. 19.00.06 «юридична психологія» / Р.І. Благута. - К., КНУВС, 2006. – 19 с.
15. Бойко А. Точних даних немає … Неповнолітні безпритульні як деталь інтер’єру столиці / А. Бойко // Голос України. – № 179. – 27.09.2006 р. – С. 6.
16. Большая медицинская энциклопедия // Главн. ред. Б.В. Петровский. - Изд. 3-е. – Т. 1. – 1983.– 576 с.
17. Бугера О. Роль засобів масової інформації як одного з чинників профілактики протиправної поведінки неповнолітніх / О. Бугера // Право України. – 2005. – № 4. – С. 95.
18. Бугера О. Умови злочинності: роль засобів масової інформації / О. Бугера // Право України. – 2007. – № 6. – С. 103.
19. Булатов Р. Б. Криминологическая и уголовно-правовая характеристики преступлений, совершенных в состоянии наркотического опьянения: Дисерт. … канд. юр. наук: 12.00.08 / Булатов Равиль Борисович. – СП.-б.: Санкт-Петербургский университет МВД России, 2005. – 175 с.
20. Бульба В. Стан боротьби з незаконним обігом наркотиків в Україні / В. Бульба // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – С. 88.
21. Бурдін В.М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння / В.М. Бурдін. – К.: Атіка, 2005. – 160 с.
22. Бурлаков В. Н. Криминология: Учебник. Под ред. В. Н. Бурлакова, Н. М. Кропачева. – СПб.: Санкт-Петерб. ун-т, Питер, 2002. – 432 с.
23. В 100 киевских школах с 1 сентября введут новый предмет «Христианская этика в украинской культуре» // http://www.risu.org.ua/rus/news/article;11113/
24. В Украине насчитали 85 тысяч наркоманов // http://editors.korrespondent.net/main/123823
25. Валуйська М. Ю. Кримінологічна характеристика особистості злочинців, що вчинили умисні вбивства при обтяжуючих обставинах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / М. Ю. Валуйська. – Х.: Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, 2002. – 20 с.
26. Васильківська І. П. Кримінологічні аспекти сімейного виховання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / І. П. Васильківська. – К., Інститут держави і права ім. Корецького, 2001. - 19 с.
27. Великий тлумачний словник сучасної української мови. / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
28. Вербенський М. Г. Тенденції незаконного обігу наркотичних засобів в Україні та вплив на них транснаціонального наркобізнесу / М. Г. Вербенський // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2006. – Спец. випуск № 2. – 272 с. – С. 8-13.
29. Вереша Р. В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права: дис … канд. юр. наук: 12.00.08 / Вереша Роман Вікторович. – Львів, Львівський нац. університет ім. І. Франка, 2004. – 273 с.
30. Ветров Н. И. Профілактика правонарушений среди молодежи / Н.И. Ветров. – М.: Юрид. лит., 1980. – 184 с.
31. Вивчення молоді на сучасному етапі і питання методології і методики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Київ, 11-13 жовтня, 1995 р. – К.: А.Л.Д., 1996. – 232 с.
32. Виступ С. М. Ніколаєнка на спільній колегії Міністерства освіти та науки, Міністерства внутрішніх справ, Мінсім’ямолодьспорт 27.04.2007 р. // www.mvsinfo.gov.ua
33. Вієвський А. М. Наркотична політика в Україні / А.М. Вієвський // Заходи правоохоронних органів та громадськості з протидії наркозлочинності та наркоманії: Зб. матеріалів наук-практ. конф. – К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. – 156 с. – С. 29.
34. Вітвіцька В. В. Кримінологічні проблеми попередження злочинних посягань на моральний і фізичний розвиток неповнолітніх: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. В. Вітвіцька. - К.: НАВСУ, 2002. – 24 с.
35. Волков Б. С. Проблема воли и уголовная ответственность / Б. С. Волков. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1965. – 136 с.
36. Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину / П. А. Воробей. – К.: Видавництво Національної академії внутрішніх справ України, 1997. – 184 с.
37. Габиани А. А. Уголовная ответственность за преступления, совершенные в состоянии опьянения / А. А. Габиани. - Тбилиси, «Менцииреба», 1967. – 160 с.
38. Гайдук В. Вплив, якого варто уникати / В. Гайдук // Голос України. - № 140. – 1 серпня 2006 р. – С. 13.
39. Гасанов Э. Г. Борьба с наркотической преступностью: Международный и сравнительно-правовой аспекты / Э. Г. Гасанов. – М.: ЮрИнфоР, 2000. – 208 с.
40. Гернет М. Н. Наркотизм, преступность и уголовный закон / М. Н. Гернет // Право и жизнь. – 1924. – № 3-4. – С. 39-46.
41. Гончаренко Т. Підліток: як йому допомогти / Т. Гончаренко. – К.: Ред. загальнопед. газ, 2004. – 120 с.
42. Гумін О.М. Кримінологія. Випуск: Боротьба з наркотизмом серед засуджених у виправно-трудових колоніях / О.М.Гумін, П.В. Мельник. – Київ: УФЕІ, 1999. – 254 с.
43. Дагель П. С. Вина и состав преступления / П. С. Дагель // Материалы III Дальневосточной межвузовской зональной научной конференции, посвящённой 50-и летию Советской власти. Секция государства и права – Владивосток, 1968. – С. 84 – 95.
44. Дагель П. С. Содержание, форма и сущность вины в советском уголовном праве / П. С. Дагель // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 1969. – № 1. – С. 78 – 88.
45. Даньшин И. Н. Криминологическое значение состава преступления / И. Н. Даньшин // Роль правовой науки в совершенствовании практической деятельности государственных органов, хозяйственных и общественных организаций: Сборник тезисов, докладов и научных сообщений. - Львов, 1967. – 320 с. – 220-221.
46. Даньшин І. М. Кримінологія: Загальна та Особлива частина. Підручник / За ред. І. М. Даньшина. – Харків: Право, 2003. – 352 с.
47. Датий А. В. Судебная медицина и психиатрия. Практикум: Учеб. пособие / А. В. Датий. — М.: БЕК, 1997. — 397с.
48. Джужа О. М. Кримінологія / Джужа О. М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. та ін. Спеціалізований курс лекцій зі схемами. Навч. посіб. – К.: Атіка, 2001. – 368 с.
49. Джужа О.М. Запобігання поширенню СНІДу правовими засобами (правовий, кримінологічний та кримінально-виконавчий аспект) / О.М. Джужа. – К., НАВСУ. – 1994. – 192 с.
50. Дзундза В. В. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. В. Дзундза. - К.: Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, 2005. – 18 с.
51. Діяльність центрів ресоціалізації наркозалежної молоді мережі “Твоя перемога” у 2006 році // http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/article;jsessionid=AD123722992624BD0E22CC01ACED8DC2?art_id=73960&cat_id=73959
52. Довідка про злочини, пов’язані з зараженням ВІЛ, ін. невиліковною хворобою та результати виявлення та постановлення на облік ВІЛ-інфікованих осіб за 12 міс. 2007 р.: К., ДБНОН МВС, 2008.
53. Довідка про злочини, пов’язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами або прекурсорами за 12 міс. 2007 р. – К., ДБНОН МВС. – 2008 р.
54. Довідка про злочини, пов’язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами або прекурсорами за 2002-2007 р. – К., МВС. – 2008 р.
55. Довідка про результати виявлення, постановки на облік осіб, які допускають немедичне вживання наркотиків та психотропних речовин за 12 міс. 2007 р.: К., ДБНОН МВС, 2008.
56. Довідка про стан боротьби з нелегальним обігом наркотиків за 12 міс. 2007 р. – К., ДБНОН МВС, 2008.
57. Довідка про стан злочинності в Україні за 12 міс. 2007 р. – К., ДІТ МВС, 2008.
58. Долгова А. И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних / А. И. Долгова. – М.: Юрид. лит., 1981. – 160 с.
59. Доповідь Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту В. П. Коржа «Стан виконання державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки» на спільному засіданні колегій Міністерства України у справах сім‘ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України та МВС України (27.04.2007 р.) // http://mvsinfo.gov.ua/official/2007/08/100807_2.html
60. Дриль Д. А. Преступность и преступники. Учение о преступности и мерах борьбы с нею / Д. А. Дриль. – М.: ИНФРА-М, 2006. – VІ, 770 с.
61. Дубчак Л. С. Удосконалення діяльності навчальних закладів щодо запобігання злочинності неповнолітніх в Україні: автореферат дис. на здобуття наук ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Л. С. Дубчак. – К.: Академія адвокатури України, 2007. – 22 с.
62. Дурдинець В. В. Профілактика злочинної поведінки серед неповнолітніх: кримінологічні засади / В. В. Дурдинець // Проблеми попередження злочинності в сучасних умовах: Матеріали Третьої студентської кримінологічної конференції (м. Харків, 25 листопада 2003 р.). Харків: Нац. юрид. акад. України / За ред. Шостко О. Ю. – 2004. – 79 с. – С. 18.
63. Ефективні форми роботи з попередження епідемії ВІЛ/СНІДу серед дітей та молоді. – К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді; Український інститут соціальних досліджень, 2002. – 149 с.
64. Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р. // www.rada.gov.ua
65. Жуковський В. М . Християнська етика в школі - важливе стратегічне завдання української школи / В. М. Жуковський // http://www.ukr-orthodox.rv.ua/?div=diff/&page=etyka.html
66. За чертой бедности живет четверть населения Украины // www.otechestvo.org.ua/main/200610/1909.htm
67. Загальносоціальна та спеціальна профілактика наркоманії та ВІЛ/СНІДу: Навч.-метод. посібник / О.Ф. Гіда, О.М. Джужа, С.М. Корецький, Г.І. Піщенко; За заг. ред. О.М. Джужі. – К.: НАВСУ, 2004. – 80 с.
68. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика / А. П. Закалюк. - У 3-х кн.: Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання окремих видів злочинів. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 712 с.
69. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика / А. П. Закалюк. - У 3-х кн.: Кн. 1.: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 424 с.
70. Закалюк А. П. Наркозлочиність: кримінологічна характеристика та запобігання: Наук.-практ. посібник / А. А. Бова, В. І. Женунтій, А. П. Закалюк та ін.; За заг. ред. А. П. Закалюка. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 296 с.
71. Закон України вiд 16.11.1992 р. «Про друковані засоби масової інформації» // www.rada.gov.ua
72. Закон України вiд 20.12.1990 р. «Про міліцію» // www.rada.gov.ua
73. Закон України від 03.07.1996 р. «Про рекламу» // www.rada.gov.ua
74. Закон України від 1 червня 2000 р. «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» // www.rada.gov.ua
75. Закон України від 15 листопада 2001 р. «Про попередження насильства в сім’ї» // www.rada.gov.ua
76. Закон України від 15 лютого 1995 р. (зі змінами від 22.12.2006 р.) «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» // www.rada.gov.ua
77. Закон України від 15.02.1995 р. «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» // www.rada.gov.ua
78. Закон України від 19.12.1995 р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» // www.rada.gov.ua
79. Закон України від 24.01.1995 р. «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» // www.rada.gov.ua
80. Запухляк О. З. Вплив акцентуацій характеру особистості на агресивність у підлітковому віці: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. психолог. наук: спец. 19.00.07 «педагогічна та вікова психологія» / О. З. Запухляк. – Хмельницький: Національна академія Державної прикордонної служби України, 2006. – 21 с.
81. Заросинський О. Запобігання наркоманії і токсикоманії серед неповнолітніх / О. Заросинський // Право України. – 2005. – № 2. – С. 61.
82. Заросинський Ю. Причини і умови злочинності неповнолітніх потребують теоретичного і практичного розроблення / Ю. Заросинський, О. Заросинський // Право України. – 2004. – № 3. – С. 66.
83. Звіт про адміністративну діяльність органів внутрішніх справ на території України за 12 місяців 2007 року. - К., 2008.
84.Звіт про зареєстровані злочини і результати роботи в Україні за 12 місяців 2006 р.: К., ДІТ МВС України, 2007.
85. Злочинність неповнолітніх: причини, наслідки та шляхи запобігання: Навч. посіб. / Яковенко І.С, Максимова Н.Ю., Мороз Л.І, Мороз Л.А. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 260 с.
86. Зуб Л. Дати шан кожній дитині / Л. Зуб // Іменем Закону. – 2006. - № 50. – С. 5.
87. Игошев К. Е. Личность преступника и мотивация преступного поведения (на материалах криминологических исследований несовершеннолетних и молодежи в возрасте 18-25 лет): автореф. дисс. на соиск. научн. степ. докт. юр. наук: спец. 12.00.08. «уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / К. Е. Игошев. - Свердловск. – 1975. – 44 с.
88. Іванов Ю.Ф. Кримінологія / Ю.Ф. Іванов, О.М. Джужа. - Навч. посіб. – К.: Вид. Паливода А. В., 2006. – 264 с.
89. Ігумен Євстратій. І вчителі, і програми у нас є. Немає доброї волі / Ігумен Євстратій // Центр Разумкова. Національна безпека і оборона. – 2005. – № 8. – С. 38.
90. Ілляш І. Телененависть / І. Ілляш // Голос України. - № 123. – 7 липня 2006 р. – С. 12.
91. Інструкція про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 р. № 114/38/15-36-18 // www.rada.gov.ua
92. Калашник Я. М. Медицинская и уголовно-правовая оценка состояния алкогольного опьянения / Я. М. Калашник // Советское гос-во и право. – 1963. – № 10. – С. 123.
93. Калига В. Устав з горшка – й до чарки? Ще одна медико-соціальна проблема – дитячий алкоголізм / В. Калига // www.vz.kiev.ua/med/755/7.shtml
94. Кальченко Т. Л. Запобігання злочинності неповнолітніх в Укр