КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАСУДЖЕНИХ, ЯКІ ВІДБУВАЮТЬ ПОКАРАННЯ У ВИПРАВНИХ КОЛОНІЯХ МАКСИМАЛЬНОГО РІВНЯ БЕЗПЕКИ :

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………….. 5
РОЗДІЛ 1
СУЧАСНИЙ СТАН РОЗРОБКИ ТА ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗАСУДЖЕНИХ, ЯКІ ВІДБУВАЮТЬ ПОКАРАННЯ У ВИПРАВНИХ КОЛОНІЯХ МАКСИМАЛЬНОГО РІВНЯ БЕЗПЕКИ
1.1. Витоки та сучасний стан кримінально-виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки…………………..…………………………………………..… 15
1.2. Поняття кримінально-виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки…………………..…………………………..……………..……..…..
37
Висновки до першого розділу……………………………………… 51
РОЗДІЛ 2
ОЗНАКИ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗАСУДЖЕНИХ., ЯКІ ВІДБУВАЮТЬ ПОКАРАННЯ У ВИПРАВНИХ КОЛОНІЯХ МАКСИМАЛЬНОГО РІВНЯ БЕЗПЕКИ

2.1. Соціально-демографічні ознаки кримінально-виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки…………………………...……………………. 53
2.2 Соціально-психологічні ознаки кримінально-виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки………………………….….……. 868
2.3. Правовий статус засуджених, як ознака кримінально-виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки …………………………………...……………
89
2.4. Умови відбування, як ознака кримінально-виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки …………………………………....
101
2.5 Ступінь виправлення, як ознака кримінально виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки ……………..…………………….. 121
Висновки до другого розділу……………………………………….. 142
РОЗДІЛ 3
КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА У СТРУКТУРІ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ВИПРАВЛЕННЯ І РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ, ЯКІ ВІДБУВАЮТЬ ПОКАРАННЯ У ВИПРАВНИХ КОЛОНІЯХ МАКСИМАЛЬНОГО РІВНЯ БЕЗПЕКИ

3.1. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки……………………..…………………………………….................... 146
3.1.1 Режим відбування покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки…………………….………………………
148
3.1.2 Суспільно корисна праця засуджених у виправних колоніях максимального рівня безпеки ……...……………………………………. 160
3.1.3 Соціально-виховна робота із засудженими у виправних колоніях максимального рівня безпеки ...………........................………... 162
3.1.4 Загальноосвітнє та професійно-технічне навчання. засуджених у виправних колоніях максимального рівня безпеки...……… 166
3.1.5 Громадський вплив на засуджених у виправних колоніях максимального рівня безпеки ………………………..……………..….... 168
Висновки до третього розділу……………………………………… 171
ВИСНОВКИ………………………………………………………………... 174
ДОДАДКИ…………………………………………………………………. 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….. 205

ВСТУП

Актуальність теми. Поступ України як соціальної, демократичної та правової держави у європейське співтовариство вимагає підвищення ефективності функціонування усіх ланок суспільства. До основних засад розбудови української держави необхідно віднести й удосконалення чинного кримінально-виконавчого законодавства у напрямі відповідності положенням Конституції України та міжнародно-правовим документам, що регламентують поводження із засудженими, з метою захисту їх прав і свобод, суспільства та держави загалом.
За даними Державного департаменту України з питань виконання покарань, чисельність осіб, засуджених до кримінальних покарань у виді позбавлення волі на певний строк, залишається високою, а засуджених до довічного позбавлення волі (далі – ДПВ) – має тенденцію до зростання. Так, у 2004 році у виправних колоніях максимального рівня безпеки (далі – ВК максимального рівня безпеки) відбували покарання 5496 осіб, серед них – 971 засуджений до ДПВ; у 2005 році – 5592 засуджених, серед яких 1172 засуджених до ДПВ; у 2006 році – 5741 засуджений, у тому числі – 1213 засуджених до ДПВ; у 2007 році – 5792 засуджених та 1270 засуджених до ДПВ, станом на 31 грудня 2008 року – 5503 засуджених, серед них 1292 засуджених до ДПВ .
Сучасна наука кримінально-виконавчого права повинна спрямувати зусилля на дослідження особи, яка засуджена до тривалих термінів ув’язнення. Саме з урахуванням того, що завданням цієї науки є пошук оптимальних шляхів удосконалення правового регулювання діяльності органів і установ виконання покарань, вивчення особи засудженого, розробка з цією метою відповідних теоретичних і практичних рекомендацій, постає необхідність подальшого розвитку наукових теорій, які мають на меті поглиблене вивчення особистості засудженого. Одним із напрямів дослідження особи, яка відбуває тривалий строк покарання, а також удосконалення законодавчого врегулювання процесу виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі є кримінально-виконавча характеристика засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки.
В юридичній літературі теоретичні та практичні питання кримінально-виконавчої характеристики були предметом вивчення таких відомих радянських учених-юристів, як: Г.А. Аванесов, О.В. Брілліантов, М.І. Волошин, І.О. Кирилова, С.І. Комарицький О.Б. Лисягін, В.О. Ласточкін, Ю.О. Мінаков, О.С. Міхлін, А.О. Новіков, М.О. Стручков, О.Л. Ременсон, О.М. Ружніков, Ю.М. Ткачевський, В.З. Фєтісов, А.В. Шаміс.
Безумовно, їх роботи збагатили здобутки теорії вивчення особи засудженого під час відбування ним покарання, вони також мають велику наукову та пізнавальну цінність. Разом з тим, не можна не відзначити, що більшість досліджень здійснені до 90-х років ХХ ст., що не відповідає сучасним тенденціям розвитку науки кримінально-виконавчого права.
Серед вітчизняних науковців проблемам виконання покарань значну увагу приділяли наступні вчені: Л.В. Багрій-Шахматов, В.А. Бадира, В.С. Батиргареєва, Ю.В. Баулін, О.В. Беца, Є.М. Бодюл, А.П. Гель, Т.А. Денисова, О.М. Джужа, Л.М. Давиденко, В.П. Ємельянов, О.Г. Колб, В.В. Лень, С.Ю. Лукашевич, В.О. Меркулова, П.П. Михайленко, Л.О. Мостепанюк, А.А. Музика, О.М. Неживець, В.П. Пєтков, В.І. Рудник, О.В. Романенко, В.М. Трубников, А.Х. Степанюк, С.Я. Фаренюк, П.Л. Фріс, О.Г. Фролова, О.І. Фролов, Ю.А. Чеботарьова, Ю.В. Шинкарьов, І.С. Яковець.
Окремо варто зазначити, що у науці кримінально-виконавчого права за роки незалежності України намітилися певні зрушення, викликані новим поштовхом у розробці теоретичних та практичних засад кримінально-виконавчої характеристики. На монографічному рівні окремі її питання досліджували І.Г. Богатирьов, Т.А. Денисова, О.Г. Колб. Роботи цих науковців, без сумніву, збагатили науку кримінально-виконавчого права і становлять собою значну наукову та практичну цінність. Проте чимало питань з окресленої тематики залишаються дискусійними та потребують подальшої наукової розробки, чим і визначається актуальність даного дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження відповідає основним положенням Концепції реформування Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої Указом Президента України № 401/2008 від 25 квітня 2008 року, Державної програми покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, на 2006-2010 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1090 від 03 серпня 2006 року, а також Тематики пріоритетних напрямів досліджень на 2006-2010 рр., затвердженої науково-методичною радою Державного департаменту України з питань виконання покарань 17 лютого 2006 р., і відповідає Пріоритетним напрямкам розвитку правової науки на 2005-2010 рр., рекомендованим відділенням кримінально-правових наук Академії правових наук України.
Тема дослідження затверджена вченою радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 22 лютого 2007 року (протокол № 2).
Мета і завдання дослідження. Мета полягає у визначенні теоретичної моделі та з’ясуванні сутності кримінально-виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки, а також виробленні науково-обґрунтованих положень щодо удосконалення норм чинного кримінально-виконавчого законодавства і практики його застосування.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення наступних завдань:
– дослідити виникнення та розвиток кримінально-виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки;
– на основі існуючих підходів у науці кримінально-виконавчого права сформувати поняття та визначити ознаки кримінально-виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки;
– охарактеризувати соціально-демографічні ознаки особи засудженого як елемент кримінально-виконавчої характеристики;
– визначити правовий статус засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки, як ознаку кримінально-виконавчої характеристики;
– проаналізувати соціально-психологічні ознаки засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки;
– визначити умови відбування покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки як ознаку кримінально-виконавчої характеристики;
– дослідити ступінь виправлення засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки, як ознаку їхньої кримінально-виконавчої характеристики;
– визначити місце кримінально-виконавчої характеристики у структурі основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки;
– виробити пропозиції з удосконалення кримінально-виконавчого законодавства України, галузевих нормативно-правових актів, а також рекомендації щодо практичного застосування кримінально-виконавчої характеристики персоналом ВК максимального рівня безпеки.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері виконання і відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі у ВК максимального рівня безпеки.
Предметом дослідження є кримінально-виконавча характеристика засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети, завдань дослідження та його об'єкта і предмета. Методологічну основу дисертаційного дослідження склали наступі методи: діалектичний – застосовувався при визначенні поняття та ознак кримінально-виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального безпеки (підрозділи 1.1; 1.2); логічний – як універсальний спосіб аргументування (підрозділи 2.2; 2.3; 2.4; 2.5); формально-юридичний аналіз норм чинного кримінально-виконавчого законодавства – дозволив сформулювати пропозиції щодо удосконалення правового регулювання процесу відбування кримінального покарання у ВК максимального рівня безпеки (2.3; 2..4; 3.1); статистичний метод – для опрацювання офіційної державної та іншої, власноруч сформованої емпіричної бази як одного із джерел отримання відомостей про предмет дослідження (підрозділи 2.1; 2.3; 2.4; 2.5; 3.1.1-3.1.5); соціологічні методи – при здійсненні анкетування та інтерв’ювання персоналу ВК максимального рівня безпеки, а також засуджених.
Емпіричну основу дослідження склали показники статистики Державного департаменту України з питань виконання покарань за 2004-2008 роки; узагальнені дані анкетування 430 засуджених до покарання у виді позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки Житомирської, Луганської, Львівської, Рівненської, Сумської областей; результати вивчення 150 особових справ засуджених; дані опитування 120 співробітників цих установ, а також наукові публікації та власний досвід роботи дисертанта у Державній кримінально-виконавчій службі України.
У дослідженні були використані праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі кримінально-виконавчого права, а також пенітенціарної педагогіки та психології, кримінології, криміналістики й інших наук.
Правову основу дослідження становлять: Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс України, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні правові акти, які регламентують поводження із засудженими, відомчі нормативні акти Державної кримінально-виконавчої служби України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в Україні на монографічному рівні з урахуванням сучасних наукових праць у теорії кримінально-виконавчого права проведено дослідження кримінально-виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки.
Наукова новизна отриманих результатів конкретизується у таких основних положеннях:
вперше:
– проаналізовано витоки кримінально-виконавчої характеристики засуджених, що дозволяє стверджувати наступне: першоджерелом кримінально-виконавчої характеристики засуджених є їхня виправно-трудова характеристика, яка використовувалася у спеціальних переписах засуджених з метою аналізу їх кількісного та якісного складу;
– запропоновано визначення поняття кримінально-виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки, а саме: врегульоване чинним кримінально-виконавчим законодавством, передбачене у часі комплексне вивчення особи, яка відбуває покарання у виправній колонії максимального рівня безпеки, завдяки чому забезпечується вибір та застосування засобів виправлення і ресоціалізації засудженого та його адаптація після звільнення;
– визначено класифікацію ознак кримінально-виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки, а також принципи використання даної характеристики. До останніх належать: комплексність, послідовність у вивченні динаміки особистісних змін у засудженого, тривалість у часі та оцінка ефективності використання основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених;
– досліджено соціально-демографічні, соціально-психологічні ознаки засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки, їх правовий статус, ступінь виправлення та умови відбування ними покарання як елементи їх кримінально-виконавчої характеристики;
– запропоновано впровадити новий критерій – ступінь суспільної небезпеки засудженого – для оцінки можливості зміни умов тримання у межах прогресивної системи відбування покарань засудженими до довічного позбавлення волі;
– на основі кримінально-виконавчої характеристики проведено аналіз застосування основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених (ч. 3 ст. 6 КВК України), що дозволило виявити певні недоліки у їх застосуванні;
удосконалено:
– критерії оцінювання ступеня виправлення засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки, а саме: „стає на шлях виправлення”, „став на шлях виправлення”, „довів своє виправлення”, які враховуються при застосуванні ст. 100-101 КВК України;
– підґрунтя щодо правового регулювання умов тримання засуджених до ДПВ. Із цією метою пропонується дозволити їм отримувати тривале побачення (раз на півроку) та подовжити термін їхнього перебування у дільниці карантину, діагностики та розподілу до одного місяця;
– механізм визначення місця відбування покарання засудженими до довічного позбавлення волі. Запропоновано внести зміни до ст. 150 КВК України з метою законодавчого закріплення відбування покарання засудженими чоловіками у ВК максимального рівня безпеки; жінками у виправних колоніях середнього рівня безпеки;
– підходи щодо реалізації програми диференційованого виховного пливу на засуджених у ВК максимального рівня безпеки, в межах якої запропоновано враховувати кримінально-виконавчу характеристику засуджених;
дістало подальшого розвитку:
– поняття правового статусу засудженого, який відбуває покарання у ВК максимального рівня безпеки. Під ним необхідно розуміти законодавчо закріплену сукупність прав, обов’язків та законних інтересів засуджених, що передбачені порядком та умовами відбування покарання у ВК максимального рівня безпеки;
– механізм правового регулювання застосування стягнень до засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки. Пропонується виключити норму Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 261 від 16 грудня 2003 року, яка передбачає направлення засуджених із виправних колоній середнього рівня безпеки до приміщень камерного типу ВК максимального рівня безпеки, як таку, що протирічить нормам Конституції України та принципам справедливості і законності при виконанні кримінальних покарань;
– дослідження соціально-психологічних ознак засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки, що дозволило виділити два періоди соціального становлення засудженого: соціально-психологічної адаптації та решта строку перебування у колонії. Серед психологічних рис провідну роль відіграють агресія та акцентуації характеру.
Провідною ідеєю дисертації є науково обґрунтоване запровадження кримінально-виконавчої характеристики у практичну діяльність персоналу виправних колоній максимального рівня безпеки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
– у науково-дослідній роботі – сформульовані та викладені положення, узагальнення, висновки і рекомендації мають як загальнотеоретичне, так і практичне значення для науки кримінально-виконавчого права та можуть бути використані для подальших наукових розробок у теорії вивчення процесу виконання-відбування кримінальних покарань;
– у правотворчості – для вдосконалення Кримінально-виконавчого кодексу України (лист Комітету Верховної Ради України з питань забезпечення правоохоронної діяльності № 04-19/2231 від 22 вересня 2008 р.);
– у правозастосовчій діяльності – у розробці рекомендацій до складання характеристик на засуджених при оцінці ступеня їх виправлення та при зверненні із клопотанням про помилування до Президента України (акт впровадження Державного департаменту України з питань виконання покарань № 5-2559/ Ін від 05 червня 2008 р.);
– у навчальному процесі – під час викладання дисциплін „Кримінально-виконавче право”, „Особливості відбування кримінальних покарань у виді позбавлення волі в УВП закритого типу”, при підготовці підручників, навчальних посібників, у науково-дослідницькій та навчальній роботі студентів та курсантів (акт впровадження Чернігівського юридичного коледжу Державного департаменту України з питань виконання покарань № 1/482 від 26 березня 2008 р.); (акт впровадження Білоцерківського училища професійної підготовки працівників кримінально-виконавчої системи № 449 від 13 червня 2008 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, а також на Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми запобігання злочинності в органах і установах виконання покарань” (Чернігів, 2006 р.), Межвузовской научно-практической конференции „Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества” (Чернигов, 2007 г.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Від громадянського суспільства – до правової держави” (Харків, 2007 р.), науково-практичному семінарі „Актуальні проблеми відбування покарань в Україні” (Кіровоград, 2007 р.), науково-практичному семінарі „Державна політика у сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні” (Дніпропетровськ, 2008 р.), Міжвузівській науково-практичній конференції „Актуальні питання підвищення ролі громадськості в процесі виправлення та ресоціалізації осіб, які відбувають покарання в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України” (Чернігів, 2008 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображено у десяти наукових працях, з яких чотири – у фахових виданнях, затверджених ВАК України, шість – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, семінарів.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, п’яти додатків, списку використаних джерел (224 найменування). Загальний обсяг роботи становить 230 сторінок, обсяг основного тексту – 179 сторінок, додатків – 25 сторінок, списку використаних джерел – 26 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації визначено теоретичну модель та з’ясовано сутність кримінально-виконавчої характеристики засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки, викладено основні результати дослідження, сформульовано пропозиції та рекомендації щодо її наукового та практичного використання.
З наукової та практичної точок зору дане питання ще не було предметом наукового дослідження, тому його результати, які викладені у цій праці, дозволяють сформулювати такі висновки та пропозиції.
1. Проведений комплексний і системний аналіз наукової та юридичної літератури дозволяє стверджувати, що першоджерелом кримінально-виконавчої характеристики засуджених є виправно-трудова характеристика, яка розкривала їх кількісний та якісний склад.
2. Конструювання поняття кримінально-виконавчої характеристики засуджених дозволило визначити її як врегульоване чинним кримінально-виконавчим законодавством, передбачене у часі комплексне вивчення особи, яка відбуває покарання у виправній колонії максимального рівня безпеки, завдяки чому забезпечується вибір й застосування засобів виправлення і ресоціалізації засудженого та його адаптація після звільнення.
3. Обґрунтовано думку про те, що в структурі кримінально-виконавчої характеристики серед ознак соціально-демографічного характеру слід виділити: стать, вік, сімейний стан та освітній рівень засуджених. Їх аналіз дає підстави стверджувати, що серед засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки, значною є група засуджених віком від 25 до 35 років (41.3 %), які мають здебільшого середню освіту; неодружені (56,8 %); розлучені (13,4 %); підтримують стосунки з батьками, дружиною та дітьми (71,9 %). Такі особливості дозволяють враховувати зміни в особистості засудженого протягом тривалого строку відбування покарання у ВК максимального рівня безпеки. Дисертантом на основі правового аналізу визначено, що колоніям цього рівня безпеки є притаманним відбування покарання в них тільки засуджених чоловіків.
4. Враховуючи тривалий термін ув’язнення засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки та їхній низький рівень освіти, запропоновано запровадити дистанційне навчання з метою здобуття ними вищої освіти, що полегшить у подальшому реінтеграцію у суспільство.
5. Правовий статус засуджених, як одна з ознак кримінально-виконавчої характеристики, має свої особливості, пов’язані із виконанням у ВК максимального рівня безпеки двох видів кримінальних покарань. Йому притаманне доповнення вже існуючих норм закону підзаконними нормативними актами, а саме: інструкціями, наказами, розпорядженнями, що суперечить Конституції України. На цій основі надано визначення правового статусу засуджених як законодавчо закріпленої сукупності прав, обов’язків та інтересів, що передбачені порядком та умовами відбування покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки.
6. У процесі дослідження встановлено, що у ВК максимального рівня безпеки має місце низький рівень допущених порушень режиму тримання засудженими до довічного позбавлення волі, який обумовлений максимальним рівнем їхньої ізоляції та умовами відбування покарання.
7. Дисертант проаналізував існуючі види оцінки ступеня виправлення засуджених, що дозволило виявити їх певну недосконалість. У зв’язку з цим запропоновано новий перелік критеріїв оцінки кожного зі ступенів виправлення. Для оцінки впливу засобів виправлення та ресоціалізації на особистість засуджених до ДПВ обґрунтовано необхідність запровадження нового критерію такої оцінки – ступеня їхньої суспільної небезпеки.
8. Досліджено соціально-психологічні ознаки засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки, шляхом вивчення їхнього соціального середовища та психологічних особливостей. Завдяки кримінально-виконавчій характеристиці визначено особливості їхньої адаптації до середовища засуджених та їхню психологічну характеристику. Виділені наступні психологічні ознаки засуджених, які відбувають покарання у ВК максимального рівня безпеки: агресія, акцентуації характеру, ставлення до злочину та призначеного судом покарання.
9. Запропонована кримінально-виконавча характеристика дозволила провести аналіз ефективності застосування у ВК максимального рівня безпеки основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених. Отримані результати дають підстави вважати, що:
– режим, за результатами опитування співробітників, є ефективним засобом виправлення і ресоціалізації засуджених (39,2 %). Дослідивши його функції та зміст, можна стверджувати, що кримінально-виконавча характеристика дозволяє оцінити дотримання засудженими основних вимог режиму у ВК максимального рівня безпеки;
– необхідно запровадити окремі елементи прогресивної системи відбування покарання засудженими до ДПВ, які полягають у зміні їхніх умов тримання в межах ВК максимального рівня безпеки;
– кримінально-виконавча характеристика сприяє виваженому застосуванню основних форм і методів соціально-виховної роботи із засудженими;
– кримінально-виконавча характеристика довела важливість наявності освіти у засуджених як складового елементу процесу їх ресоціалізації. Запропоновано для підвищення освітнього рівня засуджених використовувати дистанційну форму навчання;
– проведене дослідження виявило низку особливостей в організації суспільно корисної праці засуджених, які несуть ознаки примусовості: відсутність механізму прийому на роботу та вибору характеру роботи; застосування специфічних заходів стягнення; обмеження у трудових правах. Поряд з цим виявлено високий рівень їхньої готовності до праці (49,2 % засуджених до позбавлення волі та 86 % – до ДПВ);
– участь громадськості у діяльності ВК максимального рівня безпеки є малоефективною. Це обумовлено тим, що вона обмежується лише участю у роботі спостережних комісій, які не охоплюють усі сфери життя в колонії. Пропонується залучати до роботи й інші громадські інституції (благодійні та релігійні організації);
– при опрацюванні матеріалів, необхідних для розгляду можливості застосування до засуджених ст. 81, 82 КК України, спостережними комісіями рекомендовано при прийнятті рішення враховувати їх кримінально-виконавчу характеристику.
10. За результатами проведеного дослідження дисертантом запропоновано внести зміни до низки нормативно-правових актів, а саме:
– доповнити та викласти ст. 150 КВК України у такій редакції:
Засуджені до довічного позбавлення волі чоловіки відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки.
Засуджені до довічного позбавлення волі жінки відбувають покарання у виправних колоніях середнього рівня безпеки;
– внести зміни до ч. 1; ч. 2 ст. 112 ч. 2 ст. 140; ч. 5 ст. 151 КВК України і викласти їх у наступній редакції:
1) абзац перший частини першої ст. 112 викласти в такій редакції:
а) Число посилок (передач) і бандеролей, що одержують засуджені, які тримаються в колоніях, не обмежуються.
б) друге речення частини другої виключити;
2) абзац четвертий частини другої статті 140 викласти в такій редакції:
одержувати посилки (передачі) і бандеролі;
3) абзац четвертий частини п'ятої статті 151 викласти в такій редакції:
одержувати посилки (передачі) і бандеролі;
– внести зміни до ч. 5 ст. 152 КВК України, доповнивши її абзацом 6: отримувати один раз на шість місяців тривале побачення;
– ч. 1 ст. 95 КВК України доповнити реченням наступного змісту:
Для засуджених до довічного позбавлення волі встановлюється місячний термін перебування у дільниці карантину діагностики і розподілу;
– внести зміни до ч. 1; 3 ст. 101 КВК України та викласти їх у наступній редакції:
з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки – після фактичного відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання – далі за текстом;
Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені: з дільниці соціальної реабілітації до іншої дільниці; з колонії середнього рівня безпеки в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки; із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки у приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки.
– доповнити ч. 5 ст. 123 КВК України та викласти її у такій редакції:
Програми диференційованого виховного впливу на засуджених повинні враховувати можливості виховної функції режиму відбування покарання, загальноосвітнього, професійно-технічного навчання, заходів заохочення і стягнення, які застосовуються до осіб, позбавлених волі, їхню кримінально-виконавчу характеристику, участь у самодіяльних організаціях засуджених, вплив громадських, благодійних і релігійних організацій, а також самовиховання засуджених;
– доповнити ч. 4 абзацу 2 п. 7.8 Наказу Міністерства юстиції України № 140 / 5 від 18.11.2003 року „Про внесення змін та доповнень до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні” та викласти її у наступній редакції:
Крім випадків видачі такої довідки особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України. Така довідка видається за дорученням засудженого уповноваженому представнику адміністрації установи виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України;
– доповнити п. 2 Інструкції щодо складання та реалізації індивідуальної програми соціально-психологічної роботи із засудженими, передбаченої Додатком 1 п. 2 Положення про відділення соціально-психологічної служби, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 33 від 17 березня 2000 року, Розділом III („Кримінально-виконавча характеристика”), а далі за текстом і в порядку, передбаченому структурою Програми;
– виключити ч. 2 п. 3.3 Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адаменко В. Д. Охрана прав и интересов осужденного : [сб. науч. трудов] / В. Д. Адаменко. – Кемерово : Изд-во, Кемер. ун-та. 1985. – С. 3–6. – (Проблемы охраны прав и интересов осужденного).
2. Актуальні проблеми забезпечення тримання та соціально-психологічної роботи із особами, засудженими до тривалих строків та довічного позбавлення волі : / [уклад. С. Скоков, Ю. Олійник, А. Дановський]. – К. : Відродження, 2002. – 68 с.
3. Алексеев С. С. Право: Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 711 с.
4. Андросюк В. Г. Професійна психологія в органах внутрішніх справ. Загальна частина : курс лекцій / Андросюк В. Г., Казміренко Л. І., Медведєв В. С. – К. : УАВС, 1993. – 139 с.
5. Артамонов В. П. Наука Советского исправительно-трудового прав : [учеб. пособие] / В. П. Артамонов. – Москва : Академия МВД СССР, 1974. – 129 с.
6. Бадира В. А. Виправлення жінок, засуджених до позбавлення волі, як мета покарання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / В. А. Бадира. – Л., 2006. – 17 с.
7. Бажанов О. И. Режим лишения свободы и его особенности при исполнении наказания в колониях усиленного режима / О. И. Бажанов. – М. : Высшая школа МВД СССР, 1973. – 40 с.
8. Бандурка А. М. Общая теория социальной адаптации освобождённых от отбывания наказания (правовой и социально-психологический анализ уголовно-исполнительной политики по реабилитации осуждённых) / Бандурка А. М., Денисова Т. А., Трубников В. М – Харьков-Запорожье : НУВД-ЗГУ, 2002. – 440 с.
9. Бандурка А. М. Преступность в Украине: причины и противодействие : [монография] / А. М. Бандурка, Л. М. Давыденко. – Х. : Гос. спец. изд-во „Основа”, 2003. – 368 с.
10. Батиргареєва В. С. До постановки проблеми „злочинної кар’єри” рецидивістів / В. С. Батиргареєва // Юридична Україна. – № 10. – 2005. – С. 64–70.
11. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль / Л. Берковец ; [пер. на рус. А. Боричёв, Л. Царук, Л. Ордановская]. – СПб. : Прайм –ЕВРОЗНАК, 2001. – 512 с. – (Секреты психологии).
12. Беца О. Довічне ув’язнення: яким йому бути : Пожизненное заключение: Международные стандарты и практика в Украине и зарубежом. / сост. А. П. Букалов – Донецк : Донецкий мемориал, 2001. – 152 с.
13. Беца О. В. Довічне позбавлення волі: яким йому бути / О. В. Беца // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2000. – № 5. – С. 25–33.
14. Білецький В. В. Виправлення девіантної особистості як предмет філософського дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 „Соціальна філософія та філософія історії” / В. В. Білецький. – Донецьк, 2002. – 19 с.
15. Білецький В. Дослідження пенітенціарного психолога : [наукове видання] / В. Білецький. – Донецьк, ЧПП Дельта, 2005. – 40 с.
16. Богатирьов І. Проблемність наукових досліджень у галузі кримінально-виконавчого права України / І. Богатирьов // Право України. – 2008. – № 1. – С. 106–110.
17. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавча інспекція як суб’єкт запобігання злочинам : [монографія] / І. Г. Богатирьов, С. І. Халимон. – Харків : Харків юридичний, 2009. – 320 с.
18. Богатирьов І. Г. Теорія і практика виконання кримінально-виконавчою інспекцією покарань, не пов’язаних з позбавленням волі : [монографія] / І. Г. Богатирьов. – Київ : Атіка, 2005. – 312 с.
19. Богатирьов І. Г. Українська пенітенціарна наука : [монографія] / Іван Григорович Богатирьов. – Дніпропетровськ : ДДУ ВС, 2008. – 318 с.
20. Бодюл Є. М. Правові та організаційні засади виконання покарання в кримінально-виконавчих установах відкритого типу: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Бодюл Євген Миколайович. — К., 2005. – 234 с.
21. Борисов В. До питання про сутність кримінально-правової характеристики злочинів / В. Борисов, О. Пащенко // Вісник Академії правових наук України. – 2005.– № 3. (42) – C.180–190.
22. Бриллиантов А. В. Дифференциация наказания: уголовно-правовые и уголовно-исполнительные проблемы: дис. … доктора юрид. наук : 12.00.08 / Бриллиантов Александр Владимирович . – М., 1998. – 439 с.
23. Бриллиантов А. В. Степень исправления осужденных и условия отбывания наказания : сб. науч. трудов / Реформа уголовно-исполнительной системы и ее правовое обеспечение. – М., Изд-во НИИ МВД России, 1993. – С. 34–40.
24. Брызгалов В. Н. Режим в местах лишения свободы / В. Н. Брызгалов, Н. Е. Макагон. – К. : РИО МВД УССР, 1976. – 116 с.
25. Бычков С. Н. Исполнение уголовного наказания в виде лишения свободы в исправительных колониях особого режима (организационно-правовые вопросы и характерные особенности) : дисс. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Бычков Сергей Николаевич. – СПб., 1996. – 271 с.
26. Великий тлумачний словник сучасної української мови : Критерій : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.slovnyk.net/?swrd=%EA%F0%E8%F2%E5%F0%B3%E9.
27. Великий тлумачний словник сучасної української мови: Умова : [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://slovnyk.net/?swrd=%F3%EC%EE%E2%E0.
28. Виговський Д. Л. Кримінальна субкультура в механізмі злочинності неповнолітніх : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Виговський Дмитро Леонідович. – К., 2006. – 20 с.
29. Витрук Н. В. Правовой статус личности в СССР / Н. В. Витрук. – М. : Юрид. лит., 1985. – 176 с.
30. Великий тлумачний словник сучасної української мови : Виховання [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.slovnyk.net/?swrd=%E2%E8%F5%EE%E2%E0%ED%ED%FF
31. Водолаз І. Міф про правову державу?: рубрика про комплексні галузі : [Електронний ресурс] // Архів «Юридичного вісника України». – № 25 (521). Режим доступу до журн. : http://www.yurincom.com/ua/legal_bulletin_of_Ukraine/archive/?aid=817&jid=112&print=1
32. Волошин Н. И. Характеристика осуждённых, отбывающих наказание в тюрьмах / Н. И. Волошин, Ю. А. Минаков. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1982. – 40 с. – (Выпуск 6).
33. Воспитательная работа с осуждёнными : [сб. документов в помощь начальнику отряда и воспитателю / сост. Москалюк И. С., Малышев Д. В., Шабельский Б. Л.]. – К. : РИО МВД УССР, 1981. – 426 с.
34. Гель А. П. Криміналістичний аспект дослідження особи засудженого до позбавлення волі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 „Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / Гель Андрій Павлович. – К., 2002. – 20 с.
35. Говорухин Э. А. Организация режима в исправительно-трудовых учреждениях : [учеб. пособие для слушателей вузов МВД СССР / Э. А. Говорухин; под. ред. А. Е. Наташева]. – Рязань : РВШ МВД СССР, 1987. – 200 с.
36. Голина В. В. Криминологическая профилактика, предотвращение и пресечение преступлений : [учеб. пособие] / В. В. Голина. – К. : УЖ ВО при Минвузе УССР, 1989. – 72 с.
37. Гришко А. Я. Субъективные гражданские права осуждённых и совершенствование законодательства / А. Я. Гришко // Уголовная и уголовно-исполнительная политика современной России: проблемы реформирования и реализации : тезисы междунар. научно-практической конференции (Вологда, 14-15 дек. 2006 г.) : в 2 ч. – Вологда : ВИПЭ ФСИН России, 2006. Ч. 1. – С. 199–202.
38. Давидова О. В. Психологічна корекція соціальних установок засуджених із насильницькою спрямованістю особистості в процесі їх реалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 „Юридична психологія” / Давидова Ольга Василівна. – К., 2002. – 17 с.
39. Дзюман О. В. Проблеми реалізації соціальної роботи із засудженими в установах виконання покарань / О. В. Дзюман // [„Проблеми запобігання злочинності в органах і установах виконання покарань”] : зб. матеріалів міжнар. науково-практичної конференції, (Чернігів, 21 груд. 2006 р.). – Чернігів, 2007. – С. 34–36.
40. Дмитренко О. Мета: зміни на краще / О. Дмитренко // Закон і обов’язок. – 8 серп. 2008 р. – №№ 31–32 (2866-2867). – С. 1–2.
41. Довідка про кількість засуджених іноземців (крім громадян держав-учасниць СНД), які тримаються в установах виконання покарань (станом на 01.01.2008). : Головна» Довідникова інформація» Інше [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article;jsessionid=D1170A89A00A3E3DBC6EADCA71CA953D?art_id=59072&cat_id=46416
42. Довідка про чисельність осіб, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої служби України станом на 01.01.2008 р. : Головна» Довідникова інформація» Статистика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/punish/control/uk/publish/article;jsessionid=70E5CEAC2D1DE8C54D70E4B7E1ACBD4B?art_id=59402&cat_id=45687
43. Жеребкін В. Є. Логіка : [підручник] / В. Є. Жеребкін. 4-те вид., випр. – К. : Т-во „Знання”, КОО, 2001. – 255 с.
44. Жук І. Л. Проблеми економічної ефективності праці засуджених / І. Л. Жук. – К. : РВПС України НАНУ, 1999. – 135 с.
45. Заключённые, приговорённые к длительному или пожизненному строку лишения свободы : [информ. материалы подгот. Междунар. Центром Тюремных исследований]. – М. : PRI, 2000. – 27 с.
46. Закон Грузии о заключении под стражу // [Уголовно-исполнительные кодексы / сост. А. Букалов]. – Донецк : Донецкий мемориал, 2004.– 420 с.
47. Закон України про Державну кримінально-виконавчу службу України // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 30. – С. 409.
48. Захарихина О. В. Исполнение наказание в виде пожизненного лишения свободы в России: дисс. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Захарихина Ольга Васильевна. – М., 2005 – 208 с.
49. Збірник нормативних документів і методичних рекомендацій з питань організації виховної та соціально-психологічної роботи серед осіб, засуджених до позбавлення волі : [уклад. С. Сколов, Ю. Олійник, О. Янчук]. – К. : МП „Леся”, 2002. – 312 с.
50. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1976-2006 рр. / [упоряд. Н. О. Гуторова, О. О. Житний]. – вид. третє із зм. і доп.). – Х. : Одіссей, 2007. – 552 с.
51. Звіт про кількість УВП, наявність, рух та склад засуджених в Державному департаменті України з питань виконання покарань на 17 січня 2008 року : Головна» Довідникова інформація» Статистика : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=59085&cat_id=45806
52. Зелинский А. Ф. Криминология : [курс лекций] / А. Ф. Зелинский. – Х. : Прапор, 1996. – 260 с.
53. Зубков А. И. Уголовно-исполнительное право России / М. Г. Детков, В. А. Уткин, А. И. Зубков ; под. ред. А. И. Зубкова. – М. : ИНФРА • М – НОРМА, 1997. – 614 с.
54. Иcправительно-трудовая психология : [учеб. пособие для слушателей вузов МВД СССР] / [А. Д. Глоточкин, В. Г Деев, А. И. Папкин, В. Ф. Пирожков и др.] ; под. ред. К. К. Платонова, А. Д. Глоточкина, К. Е. Игошева. –. Рязань : РВШ МВД СССР, 1985. – 360 с.
55. Игнатов А. Н. Характеристика осуждённых, отбывающих наказание за преступления против личности / А. Н. Игнатов, А. П. Дьяченко, О. Б. Борисова. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1982. – 64 с. – (Выпуск 9).
56. Исправительно-трудовая педагогика : [учебник / под. ред. И. Т. Богатырёва]. – М. : Академия МВД СССР, 1978. – 377 с.
57. Іванов Ю. Ф. Кримінологія : [навч. посібник] / Ю. Ф. Іванов, О. М. Джужа. – К. : Вид. Паливода А. В., 2006. – 264 с.
58. Іваньков І. В. Аналіз проблем запровадження громадського моніторингу в установах Державного департаменту України з питань виконання покарань : [посібник] / І. В. Іваньков. – К. : КІМ, 2007. – 535 с.
59. Іваньков І. В. Рекомендації нової редакції Європейських пенітенціарних правил в галузі дотримання прав засуджених і ув’язнених та захисту персоналу в практичній діяльності установ кримінально-виконавчої системи [повний лекційний курс] / І. В Іваньков, А. П Мукшименко, І. С Яковець. – К., Х., Чернігів : „Громадський захисник”, 2007. – 135 с.
60. Інструкція про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі : Затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16 груд. 2003 року № 261 // Офіційний вісн. України. – 23 січ. –2004. – № 1. – С. 107.
61. Інформаційний бюлетень : [за матеріалами тренінг-семінару психологів установ виконання покарань]. – К. : ДДУ ПВП, 2002. – 55 с.
62. Інформаційний бюлетень за матеріалами тренінг – семінару із заст. начальників упр. Державного департаменту України з питань виконання покарань : „Актуальні проблеми забезпечення тримання та соціально-психологічної роботи із особами, засудженими до тривалих строків та довічного позбавлення волі” / уклад. С. Скоков, Ю. Олійник, А. Дановський. – К. : ДДУ ПВП, 2002. – 68 с.
63. Інформаційний бюлетень за матеріалами курсу підвищення кваліфікації резерву кадрів на посади начальників органів і установ виконання покарань кримінально-виконавчої системи України / відп. ред. О. Б. Пташинський. – Біла Церква : КОІПОПК, 2004. – 224 с.
64. Как заставить стандарты работать : [практическое пособие по эффективному применению международных тюремных правил]. – М. : ПРАВА ЧЕЛОВЕКА, 1998. – 207 с.
65. Калашник Н. Г. Основные принципы государственной политики гуманизации условий содержания осуждённых женщин в учреждениях Государственной уголовно-исполнительной службы Украины / Н. Г. Калашник : сб. материалов междунар. конф. [„Женщины в местах лишения свободы”], (Гомель, 11-13 окт. 2007 г.). – М. : PRI, 2008.– 238 с.
66. Каретников И. В. Характеристика преступлений, совершённых осуждёнными в исправительно-трудовых колониях : [учеб. пособие] / И. В. Каретников. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1986. – 60 с.
67. Кириллова И. А. Характеристика женщин, отбывающих наказание в ИТК / Кириллова И. А., Лысягин О.Б. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1981. – 61 с. – (Выпуск 3).
68. Кислий А. О. Релігійна освіта в Україні як чинник формування суспільної моралі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спец. 09.00.11 „Релігієзнавство” / А. О. Кислий. – К., 2007. – 20 с.
69. Клименко В. А. До питання про ціннісні орієнтації сучасної молоді / В. А. Клименко : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції [„Актуальні проблеми проф. становлення сучасного юриста”], (12-13 трав. 2007 р. м. Суми) / Сумський юридичний факультет Харківського національного університету внутрішніх справ. – Суми : Слобожанщина, 2007. – С. 123–126.
70. Кодекс Азербайджанской Республики об исполнении наказаний // Уголовно-исполнительные кодексы / сост. А. Букалов. – Донецк : Донецкий мемориал, 2004.– 420 с.
71. Колб О. Неналежне вивчення особи злочинця – одна з детермінант вчинення злочинів у місцях позбавлення волі /О. Колб // Юридична Україна. – 2005. – № 3. – С. 69 – 72.
72. Колб О. Про деякі правові та соціальні аспекти ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі / О. Колб // Право України. – 2001. – № 8. – С. 90–92.
73. Колб О. Г. Запобігання злочинності у місцях позбавлення волі : [навч. посібник]. – Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. – 494 с.
74. Колб О. Г. Організація індивідуального запобігання злочинам у кримінально-виконавчій установі : [монографія] / Колб О. Г., Яцишин М. М., Кондратішина В. В. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ.. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. – 513 с.
75. Колб О. Г. Установа виконання покарань як суб’єкт запобігання злочинам : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Колб Олександр Григорович. – К., 2007. – 31 с.
76. Комарицкий С. И. Характеристика осуждённых, отбывающих наказание в колониях-поселениях / С. И. Комарицкий, А. Н. Ружников. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1982. – 56 с. – (Выпуск 5).
77. Конституція України : станом на 01 січ. 2006 р. / Міністерство юстиції України : офіц. вид. – К., 2006. – 123 с.
78. Конфликты среди осуждённых и профилактика правонарушений в местах лишения свободы / [Шмаров И. В., Галкин Е. Б., Поздняков В. И., Сафронов А. Д.]. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1981.– 72 с.
79. Криминология : учеб. для юрид. вузов / [Алексеев А.И., Аргунова Ю.Н., Ванюшкин С.В., Демидов Ю.Н., и др.; под общ. ред. А. И. Долговой]. – М. : ИНФРА-М-НОРМА, 1997. – 784 c.
80. Криминология : учебник (для учебных заведений МВД Украины) / [В. Г. Лихолоб, В. П.Филонов, О. И. Коваленко, А. Е. Михайлов] ; под ред. В. Г. Лихолоба и В. П. Филонова. – К.-Донецк, 1997. – 398 с.
81. Криминология : учебник / [Беляев Н. А., Волгарёва И. В., Кропачёв Н. М. и др.] ; под ред. В. В. Орехова. – СПб. : Издательство С.-Петербургского ун-та, 1992.– 216 с.
82. Криминология: учеб. пособие для вузов / [Аргунова Ю. Н., Бушмин Ю. И., Голоднюк М. Н. и др.] ; под ред. д-ра юрид. наук, проф. Н. Ф. Кузнецовой и канд. юрид. наук Ю. Н. Аргуновой. – М. : ИКД „Зерцало-М”, 2001. – 208 с.
83. Кримінальне право України : Загальна частина : підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / Бажанов М. І. , Баулін Ю. В., Борисов В. І., та ін.] ; за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Київ – Харків : Юрінком Інтер – Право, 2001. – 416 с.
84. Кримінально-виконавче право : підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / за ред. проф. А. Х. Степаюнка. – Х. : Право, 2005. – 256 с.
85. Кримінально-виконавче право : навч. посібник / [Бадира В.А., Денисов С. Ф., Денисова Т.А., Мінаєв М. М., Хашев В.Г.] ; за ред. Т. А. Денисової. – К. : Істина, 2008. – 400 с.
86. Кримінально-виконавче право України : підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / за ред. проф. А. Х. Степанюка. – Харків : Право, 2006. – 2 – ге вид. випр. і доп. – 256 с.
87. Кримінально-виконавче право України : навч. посібник / [О.М. Джужа, С.Я. Фаренюк, В.О. Корчинський та ін.] ; під. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 446 с.
88. Кримінально-виконавчий кодекс України : [науково-практичний коментар] / А. Х. Степанюк, І. С. Яковець. – вид. друге, доп. і перероб. – Х. : ТОВ „Одіссей”, 2008. – 560 с.
89. Кримінально-виконавчий кодекс України: Чинне законодавство станом на 15 жовт. 2005 р. – К. : Вид. Паливода А.В., 2005. – 88 с.
90. Кримінологія: Загальна та Особлива частини : [підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів] / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман, О. В. Лисодєд ; за ред. проф. І. М. Даньшина. – Х. : Право, 2003. – 352 с.
91. Кургузкина Е. Б. Теория личности преступника и проблемы индивидуальной профилактики преступлений: дисс. … доктора юрид. наук : 12.00.08 / Елена Борисовна Кургузкина. – М., 2003. – 426 с.
92. Курс кримінально-виконавчого права України: Загальна та Особлива частини : навч. посіб / [О. М. Джужа, В. О. Корчинський, С. Я. Фаренюк, В. Б. Василець] ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 304 с. – (Бібліогр. в кінці тем).
93. Курс кримінології: загальна частина : підручник / [Джужа О. М., Михайленко П. П., Кулик О. Г. та ін] ; за заг. ред. О. М. Джужи. – [у 2 кн.] – К. : Юрінком Інтер, 2001. . – кн. 1. – 352 с.
94. Курс лекций по криминологии : [под. ред. проф. Даньшина И.Н. (общая часть) и проф. Голины В.В. (особенная часть)]. – Х. : „Одиссей”, 2007. – 280 с.
95. Кушнарьов С. В. Геронтологічні проблеми пенітенціарної теорії та практики / С. В. Кушнарьов // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. – 2000. – №5. – С. 179–182.
96. Кушнарьов С. В. Психолого-педагогічні умови ефективності ресоціалізації засуджених похилого віку / С. В. Кушнарьов // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2001. – № 6. – С. 252–255.
97. Лебедев И. В. Личность осужденного террориста: криминологический и уголовно-исполнительный аспект: дисс. … кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Лебедев Иван Вячеславович. – Рязань, 2006. – 173 с.
98. Лень В. В. Деякі питання кримінально-правової характеристики осудності / В. В. Лень // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1999.– № 1. – С. 146–149.
99. Лукашевич С. Ю. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності засуджених в місцях позбавлення волі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Лукашевич Сергій Юрійович. – Х., 2001. – 19 с.
100. Лукашевич С. Ю. Кримінологічна характеристика та попередження злочинності засуджених в місцях позбавлення волі : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Лукашевич Сергій Юрійович. – Х., 2001. – 200 с.
101. Лысенко А. В. Режим отбывания лишения свободы в учреждениях по исполнению наказания : [учеб. пособие в табл. и схемах] / А. В. Лысенко. – Чернигов : ЧУВД МВД Украины, 1993. – 37 с.
102. Мар’яновський Г. М. Вирішення конфліктних ситуацій / Г. М. Мар’яновський : посібник для спостережних комісій України. – М. : PRI, 2007. – 196 с.
103. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Н. И. Матузов. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1987. – 293 с.
104. Медведєв В. С. Кримінальна психологія : [підручник] / В. С. Медведєв. – К. : Атіка, 2004. – 368 с.
105. Мелентьев М. П. Комментарий к Уголовно-исполнительному кодексу РФ и Минимальным стандартным правилам обращения с заключенными / М. П. Мелентьев ; под общ. ред. П. Г. Мищенкова. – М. : Эксперт. бюро, 1997. – 800 с.
106. Метёлкин М. Б. Личность особо опасных рецидивистов и вопросы дифференциации исполнения наказания / М. Б. Метёлкин, А. С. Михлин. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1980. – 96 с.
107. Митрофанов І. І. Протидія злочинності наркозалежних осіб у сфері наркообігу : [монографія] / І. І. Митрофанов. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О. В., 2008. – 450 с.
108. Михайленко П. П. Кримінальне право, кримінальний процес та кримінологія України (статті, доповіді, рецензії) / П. П. Михайленко : [у 3 т]. – Київ : Ґенеза, 1999. – т. 3. – 944 с.
109. Михальченко М. Ю. Аналіз правового статусу засуджених до позбавлення волі / М. Ю. Михальченко // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2002. – С. 45–47. – (спец. вип.: зб. наук. праць молодих вчених).
110. Михлин А. С. Характеристика мужчин, отбывающих наказание в ИТК / Михлин А. С., Новиков А. А. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1982. – 88 с. – (Выпуск 2).
111. Мінаєв М. Громадський контроль діяльності установ кримінально-виконавчої системи у законодавстві / М. Минаев // Аспект : Інформаційний бюлетень. – № 1 (6). – 2006. – С. 6–9.
112. Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями : Резолюція Економічної і Соціальної Ради ООН 663 (XXIV) від 31 лип. 1957 р. та 2076 (LXII) від 13 трав. 1977 року : [права людини в документах]. Українсько-Американське бюро захисту прав людини. – Амстердам-Київ, 1997. – кн. перша. – 278 с.
113. Морозов О. М. Агресивні засуджені / О. М. Морозов, Т. Р. Морозова. – К. : МП „Леся”, 2000. – 204 с.
114. Морозова Т. Р. Причини, динаміка та способи реалізації агресії у засуджених : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.06 „Юридична психологія” / Морозова Тетяна Романівна. – К., 2001. – 20 с.
115. Мостепанюк Л. О. Довічне позбавлення волі як вид кримінального покарання : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Мостепанюк Людмила Олександрівна. – К., 2005 – 196 с.
116. Наливайко В. С. Кримінологічні проблеми ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Наливайко Володимир Сидорович. – К., 2000. – 19 с.
117. Наташев А. Е. Основы теории исправительно-трудового права / А. Е. Наташев, Н. А. Стручков. – М. : Юрид. лит., 1967. – 191 с
118. Наташев А. Е. Правовое положение осуждённых / А.Е. Наташев // Исправительно-трудовые учреждения. – 1979. – № 7. – С. 30–35.
119. Неживець О. М. Забезпечення соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Неживець Олена Миколаївна. – К., 2005.– 20 с.
120. Несен О. О. Межові психічні розлади у молодих осіб, що знаходяться в місцях позбавлення волі (діагностика, корекція, профілактика) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.16 „Психіатрія” / Несен Ольга Олександрівна. – Х., 2002. –18 с.
121. Новий словник іншомовних слів : 20 000 слів / [упорядник О. М. Сліпушко]. – К. : Аконіт, 2007. – 848 с.
122. Новиков А. А. Осуждённые отбывающие наказание в колониях-поселениях / Новиков Аркадий Александрович. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1973. – 33 с. – (Выпуск 5).
123. Ной И. С. Сущность и функции уголовного наказания в советском государстве / И. С. Ной. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1973. – 193 с.
124. Общая характеристика осуждённых (по материалам переписи 1979 года) / [Волошин Н. И., Иванова А. Т., Кириллова И. А., Михлин А. С., Новиков А. А.]. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1981. – 188 с. – (Выпуск 1).
125. Организация исправления и перевоспитания осуждённых / [Аверкиев Ю. М., Дорофеев Н. К., Дробышев В. И., Зубков А. И. и др.] ; под. ред. проф. А. И. Зубкова, доц. М. П. Стуровой. – М. : Академия МВД СССР, 1985. – 384 с.
126. Організація діяльності спостережних комісій (Положення про спостережні комісії : [науково-практичний коментар]. – М. : Penal Reform International, 2006. – 190 с.
127. Організація індивідуального запобігання злочинам у кримінально-виконавчій установі : [монографія] / В. П., Захаров, О. Г. Колб, С. М. Мирончук, Л. І. Міліщук. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Луцьк : Підприємець Іванюк В.П., 2007. – 442 с.
128. Осауленко О. І. Правовий статус громадянина України, який відбуває кримінальне покарання / О. І. Осауленко // Науковий вісник УАВС. – К., 1997. – № 1. – С. 92-97.
129. Основи пенітенціарної психології : [навч. посіб.] / Н. П. Крейдун., О. М. Лактіонов, А.. В. Сорока, С. І. Скоков. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. – 140 с.
130. Особливості поводження із засудженими, які є громадянами іноземних держав, та проведення з ними соціально-виховної роботи : [уклад. С. Скоков, О. Двойнос, Ю. Олійник, К. Бабак, О. Климчук]. – К. : ДДУ ПВП, 2004. – 25 с.
131. Особо опасные лидеры в ИТУ и воспитательное воздействие на них / [Антонян Ю. М. Волобуев А. Н., Галкин Е. Б и др.] ; под. ред. Ю. М. Антоняна. – М. : ВНИ МВД СССР, 1989. – 80 с.
132. Панасюк М. Специфіка проведення соціальної роботи в місцях позбавлення волі. Соціологічне дослідження / М. Панасюк // Соціальна політика і соціальна робота. – 2002. – № 2. – С. 44-63.
133. Паригин Б. Д. Основы социально-психологической теории / Б. Д. Паригин. – М. : Мысль, 1971. – 351 с.
134. Пастушеня А. Н. Основные принципы и средства эффективного применения прогрессивной системы исполнения наказаний / А. Н. Пастушеня // „Реформирование пенитенциарной системы” : материалы междунар. конф. – Минск : ООО „ФилСерв плюс”, 1998. – 132 с.
135. Пенітенціарна педагогіка : курс лекцій (для самостійної роботи курсантів та слухачів) : [навч. посіб. / укл. В. В Дрижак, С. О. Чебоненко] – Чернігів : Ред. видавн. від. ЧЮК ДДУПВП, 2006. – 214 с.
136. Перминов О. Г. Уголовно-исполнительное право: [учебное пособие для вузов] / О. Г. Перминов - М. : Былина, 1999. – 240 с
137. Питлюк–Смереченська О. Д. Особистісні зміни в умовах позбавлення волі : дис. кандидата психол. наук : 19.00.01 / Питлюк–Смеречинська Олександра Дмитрівна. – К., 2005. – 208 с.
138. Питлюк–Смеречинська О. Д. Особистісні зміни в умовах позбавлення волі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец 19.00.01 „Загальна психологія, історія психології” / Питлюк–Смеречинська Олександра Дмитрівна. – К., 2005. – 19 с.
139. Підсумки організації загальноосвітнього навчання засуджених в установах Державної кримінально-виконавчої служби України у 2007/2008 навчальному році : Головна » Довідникова інформація » Інше : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article;jsessionid=6E3B849F77D4105BF2262D4BD62EFC7D?art_id=62321&cat_id=46416
140. Підсумки свідчать: успіхи є. Із Звіту про виконання плану роботи Державного департаменту України з питань виконання покарань за ІV квартал 2007 року // Закон і обов’язок. – 2008. – № 5. – С. 1–4.
141. Підсумки службової діяльності управління соціально-виховної та психологічної роботи Державного департаменту України з питань виконання покарань у 2007 році : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/printable_article?art_id=58584
142. Погромская А. И. Духовность: Понятие и факторы формирования [Електр