КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ У КРЕДИТНО-ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ ТА ЇХ ЗАПОБІГАННЯ В УКРАЇНІ :

Краткое описание

З М І С Т

Перелік умовних скорочень............................................................. с. 3
Вступ..................................................................................................... с. 4
Розділ 1. Кредитно-фінансова система України як об’єкт
кримінально-правової охорони....................................... с. 14
1.1. Поняття, характеристика та розвиток кредитно-
фінансової системи України та її кримінально-
правова охорона ........................................................... с. 14
1.2. Фінансові відносини як об’єкт злочинів, що
вчиняються у кредитно-фінансовій системі .............. с. 33
Розділ 2. Кримінологічна характеристика злочинності у
кредитно-фінансовій системі......................................... с. 50
2.1. Рівень і динаміка злочинності у кредитно-
фінансовій системі........................................................ с. 50
2.2. Структура злочинності та класифікація злочинів
у кредитно-фінансовій системі.................................... с. 62
2.3. Латентність злочинності у кредитно-фінансовій
системі............................................................................ с. 74
2.4. Структура особи злочинця у кредитно-
фінансовій системі........................................................ с. 83
Розділ 3. Детермінанти злочинності
у кредитно-фінансовій системі....................................... с. 97
3.1. Соціально-економічні детермінанти злочинності у
кредитно-фінансовій системі........................................ с. 97
3.2. Нормативно-правові детермінанти злочинності у
кредитно-фінансовій системі........................................ с. 109
3.3. Організаційно-управлінські детермінанти
злочинності у кредитно-фінансовій системі............... с. 123
Розділ 4. Запобігання злочинам у кредитно-фінансовій
системі................................................................................. с. 137
4.1. Особливості запобігання
злочинам у кредитно-фінансовій системі.................. с. 137
4.2. Правові заходи запобігання злочинам у
кредитно-фінансовій системі...................................... с. 153
4.3. Організаційно-управлінські заходи запобігання
злочинам у кредитно-фінансовій системі.................. с. 169
Висновки............................................................................................. с. 192
Список використаних джерел........................................................ с. 196
Додатки............................................................................................... с. 217
ВСТУП
Актуальність теми. Конституція України проголосила курс на розбудову суверенної, демократичної, соціальної, правової держави. У зв’язку з цим, першочергового значення набуває реформування усіх сфер життя, оновлення політичного і економічного потенціалу України. Перехід до соціально-орієнтованої економіки поєднаний з формуванням необхідних структур та інститутів, сполучною ланкою яких є фінансово-кредитна система, що мобілізує і перетворює в активно діючий капітал грошові кошти, виконує різноманітні кредитні, розрахункові, інвестиційні та інші операції. Невід’ємною складовою економічного механізму держави є банківська система, яка, з урахуванням того, що саме в цій системі відбувається перерозподіл капіталу, й виконує функції спеціалізованого фінансово-кредитного інституту.
На жаль, Україні не вдалося уникнути негативних процесів у цій сфері. Результатом недоліків і прорахунків у бюджетній і податковій системах стало формування потужного тіньового сектора економіки. У найбільш прибуткових видах господарської діяльності в фінансово-економічній та банківській сферах набуває поширення кримінальний бізнес. Найбільшого поширення, високих темпів зростання злочинність у кредитно-фінансовій системі Україні набула в останні п’ять років ХХ сторіччя (1995–2000 рр.), тобто в період загострення соціально-економічної ситуації в країні. Середньорічний темп зростання злочинів у кредитно-фінансовій системі на той час становив близько 17%. За кількістю та динамікою злочинності у 2005 році лише банківський сектор кредитно-фінансової системи (3523 злочинів) конкурує з нефінансовими галузями господарства (4126 злочинів у паливно-енергетичному комплексі) і навіть домінує над деякими з них (3509 злочинів – у сфері приватизації, 1524 – у зовнішньоекономічній діяльності, 615 – у сфері високих технологій). Не дивлячись на поширену думку про відносну стабілізацію злочинності у кредитно-фінансовій системі, починаючи з 2001 року, дана система залишається найбільш криміналізованою, переважна більшість вчинюваних злочинів ще залишається в тіні.
Незважаючи на активну протидію злочинності у кредитно-фінансовій системі, в останні п’ять років у даній сфері спостерігається зростання нових посягань, а загальний рівень злочинності збільшується за законами арифметичної прогресії. Контроль держави над злочинністю у даному напрямку з розвитком процесу демократизації суспільства постійно відстає від її динамічного зростання.
У контексті дослідження проблеми криміналізації економіки важливе місце займає вивчення негативних тенденцій, що впливають на економічні процеси розвитку держави і особливо наявності реальних загроз національній безпеці України, які йдуть від злочинної діяльності у кредитно-банківській сфері держави.В теорії кримінального права, кримінології та кримінально-виконавчого права питання боротьби із злочинністю у сфері економіки, кредитно-фінансовій та банківській діяльності, її запобігання, застосування покарання за вчинення таких злочинів розглядаються протягом тривалого часу. Цьому напряму дослідження приділялась увага в працях провідних вітчизняних та зарубіжних вчених: П.П. Андрушка, Ю.В. Бауліна, В.Т. Білоуса, Л.П. Брич, О.П. Бущан, В.А. Ванцева, Л.Д. Гаухмана, О.Г. Голенка, Н.О. Гуторової, О.М. Джужи, А.І. Долгової, О.О. Дудорова, В.Є. Емінова, А.П. Закалюка, А.Г. Кальмана, В.В. Коваленка, О.М. Костенка, В.І. Лазуренка, В.Д. Ларичева, В.В. Лисенка, Ф.А. Лопушанського, П.С. Матишевського, В.О. Мандибури, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, В.О. Навроцького, В.І. Осадчого, А.І. Перепелиці, В.М. Поповича, Є.Л. Стрельцова, В.П. Тихого, Т.В. Філіпенка, В.П. Філонова, С.С. Чернявського, В.І. Шакуна, В.В. Шликова, А.М. Яковлева, П.С. Яні та інших авторів.
Не зменшуючи ролі й значущості робіт названих науковців, необхідно визнати, що комплексне дослідження злочинності саме у кредитно-фінансовій системі за час проголошення незалежності України та формування ринкових відносин не проводилось. Сучасна наука не має достатніх даних узагальненого характеру, які б надали змогу мати належну уяву про злочинність у кредитно-фінансовій системі. У вітчизняній науковій юридичній літературі і практиці недостатньо уваги приділяється проблемам виявлення, розслідування і кваліфікації злочинів у кредитно-фінансовій системі. Особливої уваги науковців заслуговує сфера запобігання злочинам у даній системі. У зв’язку з економічною нестабільністю, надмірною криміналізацією кредитно-фінансових відносин, слабкістю традиційної “боротьби” із злочинністю, постає проблема теоретичного обґрунтування нових підходів у запобіганні даним видам злочинам.
Отже, вивчення сутності злочинності у кредитно-фінансовій системі, розроблення ефективних шляхів її запобігання є досить актуальним з наукової та практичної точки зору.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри кримінального права, процесу та криміналістики Національної академії державної податкової служби України та базується на вимогах Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376, Плану заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом і фінансуванню тероризму на 2005 рік, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2005 року № 736, а також Закону України від 28 листопада 2002 року N 249-IV “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”. Тема дисертації затверджена Вченою Радою Національної академії державної податкової служби України 2 липня 2001 року (протокол № 11) і зареєстрована в Управлінні координації та планування наукових досліджень Академії правових наук України.
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є визначення кримінологічної характеристики злочинів у кредитно-фінансовій системі та розробка на її базі системи запобігання злочинам у цій сфері.
Окреслена мета дослідження визначила наступну низку його завдань:
• визначити сутність злочинів і злочинності у кредитно-фінансовій системі, їх основні кримінально-правові ознаки та особливості;
• провести кількісно-якісне вивчення злочинності у кредитно-фінансовій системі;
• виділити типові характеристики особи злочинця у кредитно-фінансовій системі;
• проаналізувати причини та умови злочинності в даній системі, визначити основні з них;
• співставити кримінальне законодавство України у сфері протидії злочинам у кредитно-фінансовій системі з законодавством країн Європейського Союзу;
• визначити основні напрями та заходи запобігання злочинам у кредитно-фінансовій системі України;
• внести конкретні пропозиції по удосконаленню кримінального законодавства та відомчих нормативно-правових актів, а також діяльності суб’єктів, які здійснюють запобігання злочинам у даній сфері.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв’язку із вчиненням злочинів у кредитно-фінансовій системі України.
Предметом дослідження є кримінально-правові норми, якими передбачена відповідальність за злочини, що вчиняються у кредитно-фінансовій системі; стан та тенденції злочинності в цій системі; особливості контингенту осіб, які вчиняють злочини в даній системі; фактори, що детермінують злочинність у кредитно-фінансовій системі; запобігання злочинності у названій сфері; міжнародний досвід запобігання названій злочинності.
Методологічну основу дисертації становлять положення діалектики щодо пізнання, розвитку та взаємозв’язку об’єктів реальної дійсності, обумовленість позитивної (законної) та негативної (протиправної) суспільної діяльності, положення загальної теорії кримінального права, теорії запобігання злочинності, кримінально-виконавчого права, соціології, психології тощо, використана автором сукупність сучасних загальнонаукових та предметно-галузевих методів (дослідження суспільних явищ), що ґрунтуються на філософії загальнолюдських цінностей, комплексне і системне дослідження проблеми запобігання злочинності у кредитно-фінансовій системі.
Методи дослідження обрано, виходячи з поставлених у роботі мети та завдань, з урахуванням її об’єкта і предмета. В процесі дослідження застосовувались такі наукові методи:
– історико-правовий (генетичний), за допомогою якого встановлено етапи та закономірності виникнення, розвитку і становлення інституту кримінально-правової охорони кредитно-фінансової системи, його залежність від безпосередніх змін економічного та політичного устрою України, вплив таких змін на подальший розвиток правовідносин у досліджуваній системі (підрозділ 1.1);
– діалектичний, за допомогою якого об’єктивно оцінено ефективність діяльності правоохоронних та спеціальних фінансових органів по запобіганню злочинності у кредитно-фінансовій системі (підрозділи 2.3, 3.2, 3.3);
– догматичний, котрий був використаний при аналізі чинного законодавства, яке регулює правовідносини у зазначеній системі; за його допомогою також визначено детермінанти злочинності у цій системі (підрозділи 3.2, 3.3);
– функціональний, на основі якого визначено завдання та обов’язки державних, правоохоронних, інших спеціалізованих органів щодо запобігання злочинам у кредитно-фінансовій системі, досліджено ефективність виконання таких завдань (обов’язків), що дозволило виробити додаткові запобіжні заходи (цій злочинності) організаційно-управлінського та економіко-правового змісту (підрозділи 2.1, 2.4, 3.3, 4.1, 4.2, 4.3);
– порівняльно-правовий – під час визначення ефективності у запобіганні досліджуваній злочинності правових приписів не лише кримінального, але й інших галузей права (підрозділ 4.2).
При вивченні кримінальних справ і узагальненні практики діяльності правоохоронних органів використані методи анкетування (розділи 2, 3, 4), класифікації (підрозділи 2.2, 2.4, 4.1, 4.2), статистичний (розділи 2, 3, 4).
Нормативну базу дослідження склали Конституція України, чинний Кримінальний кодекс України, інші законодавчі і підзаконні акти, міжнародні правові акти з питань протидії злочинності у кредитно-фінансовій системі.
Основу емпіричної бази становили статистичні дані Міністерства юстиції України за 1999-2005 рр., звітність МВС України за 2000-2005 рр. щодо стану, структури і динаміки злочинності у кредитно-фінансовій сфері та осіб, які були засуджені у вказаний період за вчинення злочинів розглядуваної категорії, узагальнення судової практики в справах про злочини у кредитно-фінансовій сфері, практика діяльності правоохоронних органів у кримінальних справах цієї категорії (усього вивчено 203 кримінальні справи). В дослідженні використано результати анкетування 600 працівників правоохоронних та контролюючих органів, установ кредитно-фінансової системи та клієнтів даних установ з питань протидії злочинності у кредитно-фінансовій сфері.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших в Україні кримінологічних досліджень, виконаних на монографічному рівні і присвячена проблемам запобігання злочинності у кредитно-фінансовій системі, з урахуванням сучасних соціальних реалій, у т.ч. правової реформи, організаційно-управлінської перебудови діяльності правоохоронних та контролюючих органів у частині запобігання злочинам в сфері економіки, наявних теоретичних досліджень цієї теми, проблем правозастосувальної практики. За результатами дослідження виявлено об’єктивні потреби і обґрунтовано авторські підходи до удосконалення системи запобігання злочинам у кредитно-фінансовій системі, сформульовано ряд понять, положень, висновків, пропозицій і рекомендацій, які відбивають його наукову новизну та виносяться на захист, зокрема:
вперше:
• сформульовано загальне поняття злочинів та злочинності у кредитно-фінансовій системі;
• на основі аналізу чинного Кримінального кодексу України (далі КК) визначено перелік злочинів, об’єктом яких є кредитно-фінансові відносини, проведена систематизація злочинів у цій системі, обґрунтовано їх авторську класифікацію та виділення в окрему групу в розділі VII Особливої частини КК України “Злочини у сфері господарської діяльності”;
• доведено, що багатоаспектність проблеми злочинності у кредитно-фінансовій системі обумовлює диференційований підхід до протидії таким злочинам, а тому найбільш раціональним та ефективним шляхом вирішення даної проблеми є запобіжна діяльність, яка передбачає комплекс взаємопов’язаних, скоординованих та цілеспрямованих заходів соціально-економічного, нормативно-правового, організаційно-управлінського та кримінологічного характеру;
• визначено зміст кримінологічного моніторингу в кредитно-фінансовій системі, який має включати (зводитись до) спостереження, збирання, збереження, обробку й аналіз інформації про стан, структуру, динаміку, причини та умови злочинності у кредитно-фінансовій системі, та на цій основі прогнозування можливих негативних змін і розроблення науково обґрунтованих пропозицій, рекомендацій щодо їх недопущення, усунення або послаблення їх негативного впливу;
набуло подальшого розвитку:
• кримінально-правові та кримінологічні ознаки (риси) особи злочинця, що мають суттєве значення при притягненні до кримінальної відповідальності за вчинення злочину у кредитно-фінансовій сфері, індивідуалізації покарання та проведенні індивідуально-профілактичної роботи; вироблені нові критерії типологізації злочинців даної категорії;
• твердження про те, що ефективність запобігання економічним злочинам, у т.ч. у кредитно-фінансовій системі, обумовлюється наявністю наукового кримінологічного прогнозування (даного виду злочинів), як складової частини кримінологічного моніторингу;
удосконалено:
• запобіжна діяльність правоохоронних та контролюючих органів (розроблена та обґрунтована авторська система заходів тощо) та взаємодії між ними в процесі протидії злочинності у кредитно-фінансовій системі (зокрема пропонується створити у структурі правоохоронних органів підрозділів кримінологічного моніторингу в кредитно-фінансовій системі);
• чинне кримінальне законодавство – шляхом декриміналізації діянь, які в сучасних умовах, на думку автора, не є суспільно небезпечними і не можуть заподіяти шкоди охоронюваним Законом суспільним відносинам у досліджуваній системі (ч.2 ст.202, ст.208, 223 КК) та криміналізації таких видів злочинних проявів, як зловживання при страхуванні, проведенні ланцюгових ігор та створенні фінансових пірамід;
• Закон України від 28 листопада 2002 року № 249-IV “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” – запропоновано доповнення поряд з фінансовим моніторингом закріпити й кримінологічний моніторинг.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та результати дослідження використані:
1. у науково-дослідницькій сфері – для подальшого вивчення кримінально-правових та кримінологічних аспектів запобігання злочинності у кредитно-фінансовій системі;
2. у правотворчій діяльності – з метою вдосконалення законодавства, яке регламентує: а) кримінальну відповідальність за вчинення злочинів у кредитно-фінансовій системі; б) організаційно-правові основи діяльності правоохоронних і кредитно-фінансових органів щодо запобігання злочинності у досліджуваній сфері (Акт впровадження Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України № 06-19/15-1331 від 20.09.2005 року);
3. у правозастосуванні – з метою удосконалення практики застосування правоохоронними, судовими органами норм Особливої частини КК, що встановлюють відповідальність за вчинення злочинів у кредитно-фінансовій системі, забезпечення одноманітності щодо розуміння їх змісту (зокрема, в разі узагальнення Пленумом Верховного Суду України судової практики в справах про злочини у кредитно-фінансовій системі), удосконалення діяльності правоохоронних і кредитно-фінансових органів по запобіганню злочинності у зазначеній системі;
4. у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників, навчально-методичних матеріалів з теорії кримінального права, кримінології, фінансового права; при викладанні курсів (спецкурсів) з кримінального права, кримінології, фінансового права тощо (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Національної академії державної податкової служби України від 10.01.2005 року; Акт про реалізацію в навчальному процесі юридичного факультету Національного авіаційного університету наукового дослідження від 17.01.2005 року).
Особистий внесок здобувача. Положення, що викладені в дисертації та виносяться на захист, розроблено автором особисто. Наукові ідеї та розробки, які належать співавторам опублікованих праць, у дисертаційному дослідженні не використовувались.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення та висновки дисертації були оприлюднені на науково-практичних конференціях: “Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)” (м. Ірпінь, 20-22 грудня 2001 року); “Проблеми кодифікації законодавства України” (м. Київ, 14 травня 2003 року).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити висновки, які мають значення як у теоретичному, так і практичному плані, зокрема:
1. Сучасні позитивні зміни в економіці України, що зумовлені, зокрема, її реформуванням, укорінюванням ринкових відносин, інтеграцією у світову економіку, одночасно супроводжуються загостренням криміногенної ситуації у середині її. Особливе занепокоєння у цьому плані викликає ситуація, що склалася у кредитно-фінансовій системі, яка за оцінками Міжнародного Валютного Фонду, FAFT та інших міжнародних і європейських організацій протягом тривалого часу залишається занадто криміналізованою. За таких умов єдиним оптимальним та раціональним є впровадження та забезпечення реалізації науково-обґрунтованої комплексної програми захисту кредитно-фінансових відносин від злочинних посягань та дійового запобігання злочинності у зазначеній системі.
2. Злочинність у кредитно-фінансовій системі характеризується високим рівнем латентності; за цією ознакою та загальною характеристикою (станом, рівнем, структурою, тенденціями тощо) злочинність у аналізованій системі становить одну із актуальних проблем сучасної кримінології. Особливу стурбованість викликають фактори її штучної латентності, а саме: неповнота реєстрації та обліку таких злочинів, низький рівень їх викриття, безпідставність відмов у притягненні до кримінальної відповідальності, неналежна взаємодія між правоохоронними та контролюючими органами тощо. В кримінологічному плані латентність провокує вчинення повторних злочинів у кредитно-фінансовій системі, що впливає на криміногенну ситуацію в суспільстві в цілому.
3. За видовим об’єктом посягання у розділі VII Особливої частини КК України “Злочини у сфері господарської діяльності” мають бути виокремлені суспільно небезпечні діяння, вчинення яких наносить безпосередньо шкоду кредитно-фінансовим відносинам: встановленому порядку виготовлення й використання грошей, цінних паперів, знаків поштової оплати та інших паперів, що мають вартісний вираз; суспільним відносинами у сфері валютного регулювання; відносинам в частині забезпечення інтересів юридичних чи фізичних осіб та держави, пов’язаних з неплатоспроможністю; відносинам щодо забезпечення законності фінансування, кредитування, здійснення певних видів діяльності у кредитно-фінансовій системі тощо.
4. Діяльність кредитно-фінансової системи обмежена відповідними рамками кредитно-фінансових операцій, передбачених фінансовим законодавством, а тому поняття “злочини у кредитно-фінансовій системі” є менш об’ємним за змістом ніж поняття “злочини в кредитно-фінансовій сфері”, яке охоплює й інші загальнокримінальні діяння (злочини проти власності, службові злочини, тощо) (взагалі вживання у кримінальному праві терміну “сфера” уявляється неприйнятним). Сукупність злочинів у кредитно-фінансовій системі, як кримінологічно однорідна група можуть класифікуватись за різними критеріями: об’єктом посягання, виду діяльності, способу вчинення, ступенем та характером суспільної небезпеки тощо. Кримінологічна класифікація цих злочинів дозволяє більш повно визначити сутність злочинності, розмежовувати злочини і злочинність у кредитно-фінансовій системі за суттєвими кримінологічними ознаками (рисами).
5. Окреслено специфіку осіб, які вчинили злочини у кредитно-фінансовій системі стосовно інших категорій злочинців у сфері економіки, що має значення при притягненні до кримінальної відповідальності, індивідуалізації покарання та проведенні індивідуально-профілактичної роботи. Згадані відмінності виявляються перш за все у наступних соціальних показниках: стать, вік, освіта, посада. Більшість осіб згадуваної категорії є жінками, переважно у зрілому віці (30-49 років), мають вищу освіту за фахом і великий досвід роботи у фінансових установах на керівних посадах (керівники відділень та відділів), злочини вчиняють з корисливих мотивів, характеризуються високим інтелектуальним рівнем, організаційно-управлінськими здібностями, відсутністю психічних аномалій. Певну частку злочинів, які безпосередньо заподіюють шкоду кредитно-фінансовим відносинам, вчиняють особи, які не працюють у кредитно-фінансових установах: в їх кримінологічній характеристиці переважають ознаки (риси) злочинця загальнокримінального типу шахрайської спрямованості.
6. За змістом фактори, що детермінують злочинність у кредитно-фінансовій системі підрозділяються на соціально-економічні, політичні, нормативно-правові, організаційно-управлінські та інші криміногенні фактори. Взаємозалежність та взаємопов’язаність таких факторів лише підсилює їх вплив на кількісно-якісні показники даного виду злочинності. Аналіз таких детермінантів, їх різносторонність та взаємообумовленість шкідливих наслідків свідчать про суттєві недоліки існуючої системи запобігання злочинності і окремих злочинів у кредитно-фінансовій системі.
7. Незважаючи на наявні передумови запобігання злочинам у кредитно-фінансовій системі, практично відсутні теоретичні, законодавчі та правозастосовчі основи, специфічна комплексна система запобіжної діяльності.
Висока суспільна небезпечність злочинності у кредитно-фінансовій системі потребує запровадження взаємопов’язаних та скоординованих політичних, соціальних, правових, організаційно-управлінських та інших заходів комплексного характеру одночасно на всіх рівнях та етапах запобігання.
8. Правові заходи запобігання злочинам у кредитно-фінансовій системі мають передбачати сукупність правових норм, які безпосередньо чи побічно спрямовані на найбільш якісне регулювання кредитно-фінансових відносин, належне законодавче забезпечення діяльності правоохоронних та контролюючих органів, удосконалення кримінального законодавства та існуючої нормативно-правової бази щодо запобігання злочинам в цілому. Вимогою часу є прийняття Законів України “Про профілактику злочинів” та “Про боротьбу з економічною злочинністю”, більш повне врахування досвіду європейських країн, адаптація законодавства України до міжнародних норм і стандартів у даній сфері.
9. Система організаційно-управлінських заходів запобігання злочинам у кредитно-фінансовій системі має передбачати підсилення уваги суспільства до проблеми запобігання злочинам у цій системі, удосконалення організаційно-управлінської структури всіх суб’єктів, які причетні до даного процесу, створення належних умов діяльності державних і недержавних кредитно-фінансових установ тощо.
Серед організаційно-управлінських заходів запобігання злочинам у кредитно-фінансовій системі особливе місце повинен займати кримінологічний моніторинг, який включає спостереження, збирання, збереження, обробку й аналіз інформації про стан, структуру, динаміку, причини та умови даного виду злочинності, прогнозування можливих негативних змін і розробка науково обґрунтованих рекомендацій по їх запобіганню.
Необхідно також соціальна переорієнтація органів, які безпосередньо причетні до запобігання злочинам у кредитно-фінансовій системі, удосконалення організаційно-управлінської діяльності правоохоронних та контролюючих органів; удосконалення взаємодії між ними та з міжнародними організаціями у сфері протидії фінансовим злочинам; системи розслідування та покарання за вчинення таких злочинів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аванесов Г.А. Криминология. – 2-е изд. – М.: Юрид. литература, 1984. – С. 67.
2. Александров С.А. Организационно-правовые основы управления материальных последствий преступления. – М., 1979.
3. Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С. Кримінологія: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2002. – С. 130.
4. Андреєва О.Б. Діяльність органів внутрішніх справ по профілактиці правопорушень в сучасних умовах: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.07 // Університет внутрішніх справ – Х.: 1999. – 16 с.
5. Базилюк А.В., Коваленко С.О. Тіньова економіка в Україні / Науково-дослідний інститут Мінекономіки України. – К.: 1998. – 250 с.
6. Баліна С. Боротьба з економічною злочинністю в Швейцарії // Вісник Прокуратури. №3 (21), березень 2003. С. 111.
7. Барановська Н.П., Верстюк В.Ф., Віднянський С.В. Україна: утвердження незалежної держави. Під ред. В.М. Литвина. – К., Видавничий дім “Альтернативи”, 2001. С. 255.
8. Баюра Д. Украина выполнила требование FAFT // Украинская Инвестиционная Газета. – 03.12.2002 г. - №48.
9. Біленчук П.Д., Зубань М.А. Комп'ютерні злочини: соціально-правові і кримінолого-криміналістичні аспекти: Навч. посібник.- К.: Українська академія внут-рішніх справ, 1994.- 71с.
10. Білоус В.Т. Організаційно-правове забезпечення боротьби з економічною злочинністю в Україні: проблеми та шляхи їх розв’язання // Збірник наукових праць Академії ДПС України, 3 (17)’2002. С. 173.
11. Білоус В.Т. Програмні заходи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом // Збірник наукових праць Академії ДПС України, 4(14)’2001. С. 115.
12. Білоус В.Т. Цілеспрямоване оновлення державних органів, що здійснюють координацію боротьби з організованою злочинністю і корупцією – об’єктивна необхідність // Науковий вісник Академії ДПС України. – Ірпінь, 2001. - № 1(11).-С. 137.
13. Бобровников А. Изгой // Бизнес. - №35 (606). – 30.08.2004. – С. 36.
14. Болтян О., Суліма В. Розслідування кримінальних справ щодо “фінансових пірамід” // Вісник Прокуратури. №8(26). – 2003. – С.113-116.
15. Бородин С.В. Борьба с преступностью: теоретическая модель комплексной программы. М., 1990. С.13.
16. Боротьба з господарськими злочинами / Лопушанський Ф.А., НАН України. Інститут держави та права ім. В.М. Корецького. – Донецьк, 1997. – 167 с.
17. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні. К.: Атіка, 2000. С. 155-156.
18. Бущан О.П. До питання боротьби з корупційними злочинами у сфері банківського кредитування // Економічні злочини: попередження і боротьба з ними. Міжвідомчий науковий збірник /За ред. А.І. Комарової, М.О. Потебенька, В.П. Пустовойтенка, В.І. Радченка, М.Я. Азарова, та ін. Київ, 2001. Том 25. С. 579.
19. Бущан О.П. Криміналістична характеристика та основні положення розслідування злочинів, скоєних шляхом кредитних банківських операцій: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.09./ Національна юридична академія України. – Х.: 1995р. 24 с.
20. Ванцев В.А. Борьба с кредитными преступлениями. М., 2001. С. 5.
21. Використання знань спеціалістів при розслідуванні злочинів у сфері економіки // Збірник наукових праць УФЕІ. – 2000. - № 1 (7). – с.153.
22. Вказівка щодо єдиного порядку обліку злочинів у сфері економіки №12-157 окв. від 02.06.2004р. (Вих. №8534/Гс від 20.07.2004р. МВС України).
23. Гавриш С.Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины: Проблемы теории и развития законодательства. – Харьков, 1994. – С. 25-173.
24. Гадойбоєв С.А. Злочинність у кредитно-фінансовій сфері: кримінологічний аспект // Економічні злочини: попередження і боротьба з ними. Міжвідомчий науковий збірник /За ред. А.І. Комарової, М.О. Потебенька, В.П. Пустовойтенка, В.І. Радченка, М.Я. Азарова, та ін. Київ, 2001. Том 25. С. – 572.
25. Газета “Сегодня” 24.06.2004г. С.23.
26. Гаухман Л.Д., Максимов С.В. Уголовная ответственность за преступления в сфере экономики. – М.: УКЦ ЮрИнформ, 1996. – 304 с.
27. Голенко О.Г. Проблеми кримінальної відповідальності за незаконні дії при банкрутстві та у разі передбачення банкрутства // Економічні злочини: попередження і боротьба з ними. Міжвідомчий науковий збірник /За ред. А.І. Комарової, М.О. Потебенька, В.П. Пустовойтенка, В.І. Радченка, М.Я. Азарова, та ін. Київ, 2001. Том 25. С. – 687.
28. Госфинуслуг намерен предоставить Национальной ассоциации кредитных союзов статус СРО // Профиль – 2004 – №19-20 (34-35) – С.64.
29. Гроші, банки та кредит: у схемах та коментарях: навч. посібник. / Б.Л. Луців (ред). – Т.: Карт-бланш 2000. – 232 с.
30. Гуторова Н.О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України. - Харків: Вид-во Нац. у-ту внутр. справ, 2001. – 384 с.
31. Гуцалюк М.В. Інформаційні відносини в глобальній комп’ютерній мережі Інтернет: питання правового регулювагння // Економічні злочини: попередження і боротьба з ними. Міжвідомчий науковий збірник /За ред. А.І. Комарової, М.О. Потебенька, В.П. Пустовойтенка, В.І. Радченка, М.Я. Азарова, та ін. Київ, 2001. Т.25 с.723.
32. Держава і право. №13-2001 р.
33. Державне статистичне спостереження: звіт про зареєстровані злочини і результати роботи на території України за 12 місяців 2000 року: Форма №1-А затверджена Наказом Держкомстату України 26.02.1998 р. №86. – 17 с.
34. Державне статистичне спостереження: звіт про зареєстровані злочини і результати роботи на території України за 12 місяців 2001 року: Форма №1-А затверджена Наказом Держкомстату України 26.02.1998 р. №86. – 17 с.
35. Державне статистичне спостереження: звіт про зареєстровані злочини і результати роботи на території України за 12 місяців 2002 року: Форма №1-А затверджена Наказом Держкомстату України 10.12.2002 р. №436. – 24 с.
36. Державне статистичне спостереження: звіт про зареєстровані злочини і результати роботи на території України за 12 місяців 2003 року: Форма №1-А затверджена Наказом Держкомстату України 10.12.2002 р. №436. – 24 с.
37. Державне статистичне спостереження: звіт про зареєстровані злочини і результати роботи на території України за 12 місяців 2004 та 2005 років: Форма №1-А затверджена Наказом Держкомстату України 10.12.2002 р. №436. – 50 с.
38. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В., Кримінологія. Спец. Курс лекцій із схемами. Київ: Атіка, 2001р. с.42.
39. Доля Л. Про практику міжнародного співробітництва в питаннях протидії легалізації доходів, отриманих протиправним шляхом // Вісник прокуратури. – 2002. - №3(15). – С. 115.
40. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика: Монографія. – К.: Юридична практика, 2003. С. 21-22.
41. Дудоров О.О. Протидія відмиванню доходів, здобутих злочинним шляхом. Збірник нормативно-правових актів, міжнародних документів, коментарі. – К.: Атіка, 2003. – 256 с.
42. Економічний словник-довідник за ред. С.В. Мочерного – К.: Femina, 1995, с. – 88.
43. Експрес інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 2000 року – К.: УОІ МВС України. – 2001. – 5 січня. – 67 с.
44. Експрес інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 2001 року – К.: УОІ МВС України. – 2002. – 4 січня. – 68 с.
45. Експрес інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 2002 року – К.: УОІ МВС України. – 2003. – 5 січня. – 67 с.
46. Європейський вибір: Виступ Президента України Л.Д.Кучми у Верховній Раді України 18 червня 2002 року. Послання Президента України до Верховної Ради України – 2002 рік. – К.: Преса України, 2002. – 96с.
47. Жданов Ю.Н., Лаговская Е.С. Европейское уголовное право. Перспективы развития. – М.: Международные отношения, 2001. С.7.
48. З протоколу засідання Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. – 2002. – 10 липня.
49. Захотелось красивой жизни… (за материалами Департамента безопасности ПриватБанка) // hotline@pbank. com.ua
50. Звіт про засуджених та види кримінального покарання: Форма №10 затверджена Наказом Держкомстату України, Верховного Суду України, Мінюсту України 27.05.2002 №206/90/44/5.
51. Звіт про кількість осіб, засуджених, виправданих, справи щодо яких закрито, неосудних до яких застосовано примусові заходи медичного характеру та види кримінального покарання: Форма №6 затверджена Наказом Держкомстату України, Верховного Суду України, Мінюсту України 27.05.2002 №206/90/44/5.
52. Зеленецкий В.С. Общая теория борьбы с преступностью. – Х.: Основа, 1994. – 321 с.
53. Зелинский А.Ф. Криминология: Курс лекций. – Харьков, 1996. – С. 141.
54. Зелінський А.Ф. Кримінологія. Навчальний посібник. – Харків: Рубікон, 2000. – С. 131.
55. Злочинність в Україні: Статистичний збірник / Державний Комітет статистики України, 2001-2002 рр.
56. Зюнькін А.Г. Фінансове право: опорний конспект лекцій. – К.: МАУП, 2003. – 3-тє вид., доп. – 160 с.: іл. – Бібліогр.: с. 153-158.
57. Інструкція про організацію проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби України за зверненням правоохоронних органів: затверджена наказом ДКРС України від 26.11.99. №107 (із змінами, внесеними згідно з Наказом ГоловКРУ №98 від 01.12.2000.)
58. Кальман А.Г. Криминологическая характеристика и предупреждение преступности в сфере финансовой деятельности // Фінансова злочинність: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. семінару, (Харків), 12-13 лютого 1999 р. / Редкол.: Борисов В.І. (голов. ред.) та ін. – Х.: “Право”, 2000. – С.79.
59. Карпец И.И. Проблема преступности. – М.: Юрид. лит., 1969. – С. 149.
60. Карточное мошенничестчство как промысел // Бизнес. 09.08.2004 р. №32. С.34-39.
61. КовалевА.Г. Психологические основы исправления правонарушителя. М.: 1968, С.50.
62. Коваленко В. Злочини у правоохоронній сфері // Вісник прокуратури. – 2003. - №4 (22). – С.91.
63. Коваленко В. Особистість “економічного” злочинця // “Міліція України” 08’ 2004. С. 20.
64. Коваленко В.В. Профілактика економічної злочинності в Україні: концептуальні засади, організаційно-правові основи, проблеми управління: Монографія. – Харків: Вид-тво Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С.21.
65. Ковальчук А.Т. Фінансово-правове регулювання грошово-кредитних відносин: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.07 // Національна академія податкової служби – К.: 2004. – С. 6.
66. Кодекс України про адміністративні правопорушення: прийнятий 07.12.1984р. із змінами та доповненнями станом на 01.02.2005р. Відомості Верховної Ради України. – 1984. – додаток до №51. – Ст.1122.
67. Коломойцев В.Е. Універсальний словник економічних термінів: інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємництво. – К.: “Молодь”, 2000. – С. 288.
68. Комаха О. Банківська таємниця за кордоном // Бізнес і безпека. – 2002. - №1. – С. 10-14.
69. Конституція України: від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
70. Концепція розвитку кримінологічної науки в Україні на початку ХХІ століття // Інформаційний бюлетень координаційного бюро з проблем кримінології АпнУ. - №5. – Київ, 2002. – 79 с.
71. Коптєв П., Бондаренко В. Сутність та загальна характеристика кадрової політики в правоохоронних органах // Науковий вісник Національної академії ДПС України. 2(24)’2004. С. 158.
72. Корж В.П. Депутатська недоторканість і проблеми протидії корупції та організованій злочинності // Парламентаризм в Україні: теорія та практика. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2001. – С. 418.
73. Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. – М.: Академия МВД СССР,1980. – С.170.
74. Коростей В.И. Законодательный механизм по искоренению экономической преступности // Субъекты хозяйствования и экономическая преступность: вопросы предупреждения: Сб. матер. «Круглого стола» (Донецк, 1 ноября 2001 г.). – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, ООО «Юго-Восток, Лтд», 2002. – с.59.
75. Костюченко О.А. Банківське право: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: МАУП, 2000. С. 22-23.
76. Криминология / под ред. В.Н. Кудрявцева, В.Е. Эминова. М., 2004. С.124.
77. Криминология. Учебник для вузов / Под общей редакцией А.И.Долговой. – М.:Изд. Норма, 2001- С. 181.
78. Кримінальна справа № 015440 від 05.09.2003 р. – Архів Баришівського районного суду Київської області за 2003 рік.
79. Кримінальна справа №015064 від 23.11.2001 р. – Архів Баришівського районного суду Київської області за 2001 рік.
80. Кримінальна справа №015250 від 18.09.2002 р. – Архів Баришівського районного суду Київської області за 2002 рік.
81. Кримінальна справа №015331 від 26.02.2003 р. – Архів Баришівського районного суду Київської області за 2003 рік.
82. Кримінальна справа №222204 від 02.02.2001р. – Архів СВ Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області.
83. Кримінальне право України. Особлива частина: Підруч. для студентів юрид. Вузів / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко та ін. За ред. П.С. Матишевського та ін. – К., 1999. – С. 403-404.
84. Кримінальний кодекс України: від 28 грудня 1960 року із змінами та доповненнями станом на 17.05.2001 р. Відомості Верховної Ради. – 2001. – №31. – Ст.149.
85. Кримінальний кодекс України: прийнятий 01.09.2001р. із змінами та доповненнями станом на 01.04.2004р. Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №25-26. – Ст.131.
86. Кримінальний Кодекс УСРР в ред. 1927 р. – Юр. в-во Нарком’юста УСРР. – Х.: 1927. – 109 с.
87. Кримінальний кодекс УСРР зі змін. і доп. на 15 липня 1932 р. – В-во ВУЦВК “Радянське будівництво і право”, 1932. – 135 с.
88. Кримінально-процесуальний кодекс України. – Український інформаційно-правовий центр. Київ, 2001.
89. Кримінологія: Навч. посіб. / О.М. Джужа, В.В. Василевич, Ю.Ф. Іванов, П.М. Опанасенко, В.Г. Пшеничний, В.Г. Сюравчик; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Прецедент, 2004. – С. 26.
90. Кудрявцев В.Н. и др. Личность преступника. М.:Юридлит, 1975, С.40.
91. Кузнецова Н.Ф. Проблемы криминологической детерминации. М., 1984. С. 44.
92. Кульчицкий В., Долгов С. Экономическая лихорадка // Труд. 10 декабря 2004 г. С. 4.
93. Курс кримінології: Підручник: у 2 кн. / М.В. Корнієнко, Б.В. Романюк, І.М. Мельник та ін.; за заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
94. Лазуренко В.И., Филипенко Т.В. Региональные проблемы экономической преступности: Монография. – Донецк: Донецкий институт внутренних дел, 2003. – С.84.
95. Лапко О.В. Питання протидії злочинності в фінансово-кредитній та банківській системах // Економічні злочини: попередження і боротьба з ними. Міжвідомчий науковий збірник /За ред. А.І. Комарової, М.О. Потебенька, В.П. Пустовойтенка, В.І. Радченка, М.Я. Азарова, та ін. Київ, 2001. Том 25. С. – 568.
96. Ларичев В.Д. Злоупотребления в сфере банковского кредитования. Методика их предупреждения. – М.: ЮрИнформ, 1997. – 224 с.
97. Левицька Л.В. Запобігання насильницьким злочинам щодо неповнолітніх в Україні: Дис...канд. юр. наук: 12.00.08. – Ірпінь, 2003. – С. 133.
98. Лейкина Н.С. Причины конкретного преступления и личность преступника в аспекте индивидуализации наказания // Преступность и её предупреждение. – Ленинг., 1971. – С.127.
99. Лисенко В. Взаємодія окремих підрозділів податкової служби при проведенні перевірок діяльності // Науковий вісник Академії ДПС України. – 2001. – №1(11). – С. 152.
100. Лисенко В. Взаємодія податкової міліції з іншими державними органами України у сфері протидії податковим порушенням// Науковий вісник Академії ДПС України. – 2002. – №2(16). – С. 190.
101. Литвак О. Державний вплив на злочинність: кримінологічно-правове дослідження. – К., 2000. – 280 с.
102. Литвинов А.Н., Гавриш Т.С. Профилактика преступлений. От теории к практике. Науч.- практ. пособие. – М.: ИКФ “ЭКМОС”, 2003. С. 6-7.
103. Лунеев В.В. Преступность ХХ века. – М., 1998. – С. 256.
104. Лысенко В.В. Фиктивные фирмы (криминалистический анализ): Монография. – К.: Парламентское изд-во, 2002. – С. 57.
105. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Пер. с англ. 11-го изд. К., Хагар-Демос, 1993. – С.264.
106. Мангутов И.С., Уманський Л.И. Организатор и организаторская деятельность. – М., 1975. – С. 175-176.
107. Мандибура В.О. Тіньова економіка України та напрямки законодавчої стратегії її обмеження. – К.: Парламентське видавництво, 1998. – 135 с.
108. Мандибура В.О. Шляхи подолання економічної злочинності і корупції в Україні // Економічні злочини: попередження і боротьба з ними. Міжвідомчий науковий збірник /За ред. А.І. Комарової, М.О. Потебенька, В.П. Пустовойтенка, В.І. Радченка, М.Я. Азарова, та ін. Київ, 2001. Том 25. С. – 198.
109. Матишевський П.С. Кримінальне право України: Загальна частина: Підруч. для студ. юрид. вузів і фак. – К.: А.С.К., 2001. – 325 с. – (Економіка, Фінанси, Право).
110. Матусовский Г.А. Экономические преступления. Х.: «Консум» - 1999 г.
111. Медведев А.М. Экономические преступления: понятие и система // Советское государство и право. – М., 1998. – С. 256.
112. Мешко Н., Морозов Ю. Проблеми управління персоналом у комерційних банках України // Персонал. №11/2003р. С.78.
113. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію/ упоряд.: М.І. Камлик та ін. – К.: Школяр, 1999. – С.91.
114. Міллер А.Що таке причини та умови злочинів? // Право України. – 2001. - №5. – С. 89-92.
115. Міщук М.С. Кримінальна відповідальність за ухилення від подання декларації про доходи. Автореф. дис. к.ю.н. – Харків, 1993. – С. 10.
116. Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: Курс лекцій. – К., 2000. – С. 354.
117. Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.). К.: Атіка, 2001. С.49.
118. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К., 1999. – С. 256.
119. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Каннон, 2001. – 1102с.
120. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України: за станом законодавства та Постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січня 1997 р. / За ред. В.Ф. Бойка, Я.Ю. Кондратьєва, С.С. Яценка. – К.: Юрінком, 1997. – 960 с.
121. Наумов А.В. Российское уголовное право. Общая часть. М.:Изд-во БЕК, 1996. – С.149.
122. Некипелов П.Т. Понятие и система хозяйственных преступлений по советскому уголовному праву. – Ростов, 1963. – С. 16
123. Обережно! Фінансова розвідка. // “Галицькі Контракти”, №9. – 2002. С4.
124. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – С 27-33.
125. Опрышко О. «Эта сфера – самая темная» // Бизнес. – 2001. – С. 10-11.
126. Орієнтування ГУ МВС України в Київській області. Вих № 12/550 від 25.04.2001.
127. Орлюк О.П. Банківська система України. Правові засади організації. – К.: Юрінком Інтер, 2003. С. 8-14.
128. Останні з могікан // Галицькі Контракти №51’2004. – С.54.
129. От семи до двенадцати (за материалами Департамента безопасности ПриватБанка) // hotline@pbank. com.ua
130. Панов М., Гуторова Н. Проблеми оптимізації санкцій за фінансові злочини // Право України. №9, 2000. С56.
131. Пенсионная реформа по-ровеньковски (за материалами Департамента безопасности ПриватБанка) // hotline@pbank. com.ua
132. Перепелица А.И. Новое в уголовном законодательстве об ответственности за хозяйственные преступления // Зб. наук. праць Харків. центру вивчення організованої злочинності. – Вип.. 1. – Х., 2000. – С. 48.
133. Перепечаенко Ю. На рынке уже появились одноквартальные страховые компании для вывоза средств за рубеж // Бизнес. - №28 (599). – 12.07.2004 г. – С. 37.
134. Попович В.М. Правові основи банківської справи та її захист від злочинних посягань: настольна книга з питань банківської та підприємницької безпеки. – К.: “Дія-плюс”, 1995. – 325 с.
135. Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології: Монографія. – К.: Правові джерела. – 1998. – 326 с.
136. Попович В.М. Транснаціональні криміногенні процеси у сфері економіки: питання комплексних, науково обґрунтованих підходів до їх призупинення // Економічні злочини: попередження і боротьба з ними. Міжвідомчий науковий збірник /За ред. А.І. Комарової, М.О. Потебенька, В.П. Пустовойтенка, В.І. Радченка, М.Я. Азарова, та ін. Київ, 2001. Том 25. С. – 264.
137. Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченко... В.С. Ковальський (кер.) та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С.218.
138. Послання президента України до ВР України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році”. – К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2002. С. 184.
139. Последний “схемщик” // Профиль – 2004 – №19-20 (34-35) – С.64.
140. Постанова Верховної Ради України “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР” від 12 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №46.
141. Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 28 серпня 2001 року №1124 “Про сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAFT)”// Офіційний вісник України. – 2001. – №35 – С. 157.
142. Постанова правління НБУ від 30.04.2002р. №164 “Про схвалення методичних рекомендацій з питань розробки банками програм з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом” // Протидія відмиванню доходів, здобутих злочинним шляхом. Збірник нормативно-правових актів, міжнародних документів, коментарі. – К.: Атіка, 2003. – Ст. 165.
143. Правові основи підприємницької діяльності: Підручник / під редакцією В.І.Шакуна, П.В.Мельника, В.М.Поповича. – К.:Правові джерела 1997. – 780 с.
144. Про Антимонопольний комітет України : Закон України від 26 листопада 1993 року N 3659-XII // Відомості Верховної Ради. – 1993. – №50. – Ст. 492. – Із змін. від 13.07.2000; 20.12.2001; 10.01.2002; 26.12.2002; 15.05.2003; 27.11.2003.
145. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 07 грудня 2000 року N 2121-III // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30. – Із змін. від 20.09.2001; 28.11.2002; 06.02.2003; 22.05.2003; 05.06.2003; 20.11.2003.
146. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 20 березня 1991 року N 872-XII // Відомості Верховної Ради. – 1991. – №25. – Ст. 281. – Із змін. від 19.02.92; 14.10.92; 14.10.92; 26.12.92; 26.01.93; 17.03.93; 26.04.93; 30.04.93; 05.05.93; 17.06.93; 17.06.93; 23.12.93; 25.02.94; 02.03.95; 14.03.95; 31.05.95; 18.11.97; 05.02.98; 20.05.99; 14.07.99; 18.05.2000; 19.10.2000.
147. Про боротьбу з економічною злочинністю: проект Закону України (вих. № 269/5/26-1640 від 02.04.2002 ДПАУ).
148. Про викриття в банківській установі злочину пов’язаного з наданням фіктивних послуг. Вих УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області №12/711 від 19.05.2004 р.
149. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30 листопада 1996 року N 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1996. – №51. – Ст.292. – Із змін. від 18.11.97; 14.07.99; 15.03.2001; 10.01.2002; 10.01.2002; 07.02.2002; 20.11.2003.
150. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26 січня 1993 року N 2940-XII // Відомості Верховної Ради. – 1993. – №13. – Ст. 111.
151. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 04 грудня 1990 року N 509-XII // Відомості Верховної Ради. – 1991. – №6. – Ст. 37. – Із змін. від 07.07.92; 14.12.94; 11.07.95; 16.05.96; 16.12.97; 15.01.98; 05.02.98; 30.06.99; 30.06.99; 20.04.2000; 21.09.2000; 21.12.2000; 10.01.2002; 10.01.2002; 20.02.2003; 15.05.2003; 05.06.2003.
152. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28 листопада 2002 року N 249-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – №1. – Ст. 2. – Із змін. від 24.12.2002; 06.02.2003.
153. Про захист інформації в автоматизованих системах: Закон України від 05 липня 1994 року N 80/94-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1994. – №31. – Ст. 286.
154. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року N 565-XII // Відомості Верховної Ради. – 1991. – №4. – Ст. 20. – Із змін. від 19.06.92; 26.01.93; 28.06.94; 14.03.95; 11.12.98; 13.01.2000; 06.04.2000; 21.12.2000; 21.06.2001; 10.01.2002; 07.02.2002; 15.05.2003; 15.05.2003.
155. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 року N 679-XIV // Відомості Верховної Ради. – 1999. – №29. – Ст. 238. – Із змін. 17.02.2000; 20.04.2000; 13.07.2000; 07.12.2000; 20.09.2001; 10.01.2002.
156. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року N 2135-XII // Відомості Верховної Ради. – 1992. – №22. – Ст. 304. – Із змін. від 07.07.92; 26.01.93; 23.12.93; 05.02.98; 11.12.98; 13.01.2000; 21.12.2000; 18.01.2001; 07.03.2002; 03.04.2003; 01.08.2003; 15.05.2003; 15.05.2003; 19.06.2003; 11.07.2003.
157. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року N 3341-XII // Відомості Верховної Ради. – 1993. – №35. – Ст. 359. – Із змін. від 24.02.94; 11.12.98; 02.03.99; 30.06.99; 23.03.2000; 10.01.2002; 10.01.2002; 07.03.2002; 03.04.2003; 01.08.2003; 15.05.2003.
158. Про прокуратуру: Закон України від 05 листопада 1991 року N 1789-XII // Відомості Верховної Ради. – 1991. – №53. – Ст. 794. – Із змін. від 22.04.93; 26.11.93; 21.03.95; 05.10.95; 30.10.97; 21.12.2000; 12.07.2001; 10.01.2002; 17.01.2002; 15.05.2003; 15.05.2003; 11.07.2003.
159. Про рекомендації парламентських слухань “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан та перспективи розвитку”: Постанова Верховної Ради України від 15 травня 2003 року N 781-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – №31-32. – Ст. 264.
160. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №17. – ст. 184.
161. Про службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 року N 2229-XII // Відомості Верховної Ради. – 1992. – №27. – Ст. 383. – Із змін. від 13.01.2000; 21.12.2000; 10.01.2002; 07.03.2002; 06.02.2003; 03.04.2003; 01.08.2003; 15.05.2003; 19.06.2003.
162. Про типології відмивання грошей в Україні у 2003 році. Вих. ДПА України №1453 (5) 35-3016 від 19.02.2004 р.
163. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 року N 2664-III // Відомості Верховної Ради. – 2002. – №1. – Ст.1. – Із змін. від 06.02.2003.
164. Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 18 червня 1991 року N 1201-ХII // Відомості Верховної Ради. – 1991. – №38. – Ст.508. – Із змін. від 14.10.92; 02.03.95; 14.03.95; 09.07.96; 10.09.97; 05.05.99; 03.06.99; 15.05.2003; 05.06.2003; 20.11.2003.
165. Проблемы латентной преступности./ Р.М.Акутаев. Дагестанский гос. У-т. Махачкала, 1988. С.49.
166. Протидія відмиванню доходів, здобутих злочинним шляхом. Збірник нормативно-правових актів, міжнародних документів, коментарі. – К.: Атіка, 2003. С. 154.
167. Райхлин, Эрнст. Основы экономической теории. Финансово-денежная система. – М.: Наука, 1999. – 288 с.
168. Рудник В.І. Позбавлення волі : негативні наслідки та заходи їхньої нейтралізації. – К., Дія, 1999 р. С7.
169. Рущенко І.П. Соціологія злочинності: Монографія. – Харків: Вид-во Націон. ун-ту внутр. справ, 2001. – 370с.
170. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Монографія. – Ірпінь. академія ДПС України, 2001. – 406 с.
171. Самуэльсон П. Экономика. Москва НПО «Алгон» ВНИИСИ «Машиностроение». 1993. I Том.
172. Сатуев Р.С. Экономическая преступность в финансово-кредитной системе. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. – 272 с.
173. Сахаров А.Б. О личности преступника и причинах преступности в СССР. М.: 1961. 170с.
174. Сегай М.Я., Фрідман І.Я. Використання спеціальних знань для попередження злочинів у сфері економіки // Фінансова злочинність: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. семінару, (Харків), 12-13 лютого 1999 р./ [Редкол.: Борисов В.І. (гол. ред.) та ін.]. – Х.: “Право”, 2000. С. 78.
175. Солодкіна О. Особливості банківського нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, в умовах інтеграції України до європейського правового простору // Прокуратура. Людина. Держава. №9 (39) вересень 2004. С. 101-102.
176. Сосков Р. Нагляд за додержанням банківського законодавства. // Вісник прокуратури. – 2002. - №6(18). С.81.
177. Соціально-психологічний аналіз дисципліни в адміністративній службі міліції: Наук.-практ. посібник / За ред. О.М. Бандурки. – Харків, 1998. – С. 12-13.
178. Сташис В.В. Уголовно-правовая охрана социалистического хозяйства. – Харьков, 1973. – С. 4.
179. Стрельцов Є.Л. Економічні злочини: внутрідержавні та міжнародні аспекти. – Одеса: Астропринт, 2000. – С. 153
180. Субъекты хозяйствования и экономическая преступность: вопросы предупреждения. В.К. Мамутов (отв. ред.). – Донецк: Юго-Восток, 2002. – 165 с.
181. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Х. Выща шк. Изд-во при ХГУ, 1988. – 198 с.
182. Тези до преси: Необхідність прийняття Закону України “Про боротьбу з економічною злочинністю” – вимога часу. (вих. № 269/5/26-1640 від 02.04.2002 ДПАУ).
183. Тимченко О., Неелов И. Кадры в банке // Бизнес. – 1999. - №36(346) С.17.
184. Тіньова економіка та організована економічна злочинність (під редакцією Предборського В.А.). – К. – 1999. С. 53-73.
185. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології В.М. Попович, - К. – Правові джерела. – 1998. – С.326.
186. Уголовный кодекс Австрии / пер. с нем. – М.: ИКД «Зерцало-М», 2001. – 144 с.
187. Уголовный кодекс Дании / Научное редактирование и предисловие С.С. Беляева. Перевод с датского к.ю.н. С.С. Беляева, А.Н. Рычевой. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 230 с.
188. Уголовный кодекс Испании / под ред. доктора юр. наук, профессора Н.Ф. Кузнецовой и доктора юр. наук, профессора Ф.М. Решетникова. М.: Изд-во «Зерцало», 1998. – 218 с.
189. Уголовный кодекс Республики Польша / пер. с польского Д.А. Барилович. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 234 с.
190. Уголовный кодекс У.С.С.Р. Утвержд. ВУЦИК 23.08.1922 г. – Издание Наркомюста У.С.С.Р. – Харьков, 1922. – 50 с.
191. Уголовный кодекс Украинской ССР. Научно-практический комментарий. / Н.Ф. Антонов, М.И. Бажанов, Ф.Г. Бурчак и др. – К.: Политиздат Украины, 1987. – 880 с.
192. Уголовный кодекс Федеративной Республики Германии / пер. с нем. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 524 с.
193. Уголовный кодекс Швейцарии / пер. с нем. к.ю.н. А.В. Серебренниковой. - СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002. – 366 с.
194. Узагальнення Судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України практики вирішення судами спорів, що виникають із договорів про надання громадянам фінансово-кредитних послуг недержавними структурами підприємницької діяльності від 01.12.1997 р. // http://www. rada. kiev. ua
195. Указ Президента України №175 від 09.02.2004 р. “Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції” // Офіційний вісник України. – 2004. – №6 – С. 21.
196. Указ Президента України від 25.12.2000р. №1376/2000 “Про комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки” // Офіційний вісник України. – 2001. – №52 – С. 101.
197. Урядовий кур’єр/ 16.08.2002р., С.10.
198. Фесенко Є.В. Злочини проти здоров’я населення та системи заходів з його охорони. Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 280с.
199. Филонов В.П. Состояние, причины преступности в Украине и ее предупрежде