МОТИВАЦІЯ ДЕВІАНТНИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ ОСОБИ, ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО СЕКСУАЛЬНИХ ЗЛОЧИНІВ :



  • Название:
  • МОТИВАЦІЯ ДЕВІАНТНИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ ОСОБИ, ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО СЕКСУАЛЬНИХ ЗЛОЧИНІВ
  • Кол-во страниц:
  • 254
  • ВУЗ:
  • ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • Зміст

    Перелік уживаних скорочень 2
    Вступ 3-11
    Розділ 1. Сучасні проблеми сексуального насильства та їх дослідження у кримінології
    1.1. Кримінально-правова сутність і розвиток поняття сексуального насильства. Регламентація сексуальних злочинів у законодавстві деяких зарубіжних країн 12-30
    1.2. Визначення та види насильницьких злочинів, що вчиняються на сексуальному ґрунті 31-52
    1.3. Основні кримінологічні тенденції насильницької сексуальної злочинності 53-63
    Висновки до Розділу 1 64
    Розділ 2. Кримінологічна характеристика особи злочинця, який вчиняє окремі види насильницьких злочинів на сексуальному ґрунті
    2.1. Соціальний портрет особи злочинця, який вчиняє насильницькі злочини на сексуальному ґрунті 65-76
    2.2. Індивідуально-психологічні особливості осіб, які вчиняють зґвалтування і сексуальні вбивства 77-101
    2.3. Девіантні форми статевої поведінки, що обумовлюють вчинення “нетипових” сексуальних злочинів (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом) 102-109
    Висновки до Розділу 2 110
    Розділ 3. Кримінологічний аналіз особистісної мотивації сексуального насильства як домінанти кримінальної агресії
    3.1. Генезис правового конфлікту особи як соціально-психологічна детермінанта кримінального насильства, що обумовлене сексуальною мотивацією 111-128
    3.2. Віктимологічний фактор у контексті дослідження детермінації сексуальних злочинів 129-144
    3.3. Внутрішній конфлікт у формуванні мотивації особи, що призводить до вчинення насильницьких злочинів на сексуальному ґрунті 145-163
    3.4. Шляхи і заходи завчасного впливу на нейтралізацію детермінант сексуального насильства 164-173
    Висновки до Розділу 3 174
    Висновки 175-176
    Список використаної літератури 177-206
    Словарь термінів 207-213
    Додатки 214-254
    ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

    Актуальність теми дослідження. Проблема боротьби з насильницькими злочинами, що вчиняються на сексуальному ґрунті, на всьому протязі розвитку людства була завжди досить актуальною. Не втратила вона своєї актуальності й на сучасному етапі становлення в Україні по суті нових відносин у політичній, економічній і соціальній сферах. Ці перетворення обумовлюють певні кількісні та якісні зміни в кримінологічній ситуації, що сприяють породженню проявів сексуального насильства. Насильницькі злочини, що вчиняються на сексуальному ґрунті, у сучасному суспільстві не виявляють тенденції до зниження.
    Означене не може негативно не впливати на формування демократичних засад функціонування в Україні соціальної правової держави, не сприяє зміцненню суспільної моралі, утвердженню соціальних уявлень про справедливість та ефективність конституційного порядку. Тому своєчасні й адекватні заходи протидії вчиненню насильницьких злочинів, їхнє швидке й повне розкриття та розслідування є одним із найважливіших завдань правоохоронних органів держави із забезпечення гарантованих ст. 3 Конституції України охорони прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Звідси, перед правовою наукою та практикою постають завдання вдосконалення нормативного та науково-методичного забезпечення процедури розкриття та розслідування злочинів, їхньої профілактики.
    Проте, ці явища недостатньо піддавалися кримінологічним дослідженням із широким залученням даних суміжних наук, передусім соціології, психології, сексології. Аналіз сутності феномену сексуального насильства, особливостей агресивних проявів залежно від ситуаційних та індивідуально-особистісних детермінант дає можливість зрозуміти психологічні особливості агресивної сексуальної поведінки, сприяє прогнозуванню проявів сексуального насильства в конфліктних обставинах, а також розробці ефективних засобів протидії з метою попередження сексуальної агресивності особи.
    У науці кримінального права до цього часу не має однозначного тлумачення терміну “насильницькі злочини, що вчиняються на сексуальному ґрунті”, а в кримінології не створено цілісної концепції причин таких злочинів. Звідси, спостерігається майже повна відсутність науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій із попередження та протидії сексуальному насильству.
    Незважаючи на те, що певні аспекти зазначеної проблеми піддавалися дослідженню вітчизняними та зарубіжними науковцями, а саме: визначення поняття, видів, типології та мотивації сексуальних вбивств (В. Іванов, С. Кузьмін, Е. Побєгайло); проблеми протидії, зокрема, проведення оперативно-розшукових заходів (Ю. Александров); криміналістичної характеристики та класифікації (С. Афанасьєв, С. Богомолова, В. Лукашевич, В. Образцов, А. Старушкевич); типової програми розслідування окремих видів сексуальних вбивств (Л. Відонов, О. Саінчин, Ю. Самойлов, А. Фоміна); вивчення осередків сексуальних вбивств (Ю. Алєнін); ефективного використання криміналістичних засобів при розкритті сексуальних вбивств (Ю. Дубягін); слідової картини сексуальних вбивств (І. Динкіна, Д. Рассейкін); судово-медичних аспектів сексуальних вбивств (Г. Крижановський, Ю. Сапожніков, В. Ципковський); профілактики статевого насильства (В. Голубєв, Д. Ісаєв, В. Каган, І. Лановенко, В. Яхонтов).
    Варто окремо відмітити дослідження особи сексуального злочинця таких авторів, як Ю. Антонян, Ю. Байбаков, А. Баронін, О. Бухановська, А. Бухановський, В. Гайков, В. Гульдан, Б. Гульман, А. Дишлевой, Р. Затона, А. Зелінський, В. Кудрявцев, Н. Лейкина, Г. Міньковский, В. Мєдведєв, І. Озерський, С. Позднякова, В. Тележнікова, І. Ушакова, котрі опрацювали психологічну й кримінологічну характеристики сексуальних злочинців.
    Н. Бойко, В. Брутман, Е. Бурелов, Г. Васильченко, І. Горпинченко, М. Догадіна, І. Даценко, Ю. Жданов, Л. Ісаєв, К. Імелінський, В. Коляденко, В. Марченко, В. Мохов, П. Павлюк, А. Попова, М. Радіонова, В. Рожков, А. Свядощ, Т. Смирнова, З. Старович, Г. Султанов, А. Ткаченко, І. Ушакова, А. Федоренко та інші науковці-медики, котрі зосередили свої розробки на медико-сексологічної проблематики.
    Дослідження В. Вандишева, А. Гаджиєва, О. Джужи, С. Зеленковського, Л. Корнева, О. Кочаряна, Н. Кузнєцової, І. Мамайчук, В. Мінської, М. Моісєєва, А. Пашиної, Д. Рівмана, В. Рибальської, М. Симоненкової, Б. Тугельбаєвої, В. Тулякова, Л. Франка, Н. Ходиревої, В. Христенка, Є. Центрова, Г. Чечеля, А. Шаболтаса, Т. Щеглової, Л. Етінгера, О. Юрченка та інших науковців окреслюють віктимологічні фактори вчинення статевих злочинів.
    А. Дяченко, О. Ігнатов, М. Коржанський, П. Люблинський, П. Осипов, Я. Яковлев та інші проаналізували загальне поняття статевого насильства.
    Л. Конишева та М. Коченов вивчали феномен сексуального насильства як соціально-філософську проблему.
    Серед вчених-юристів, які досліджували проблему боротьби із сексуальними злочинами треба окремо виділити: Л. Андрєєву, Б. Андрєєва, В. Бурлакова, С. Бородіна, Б. Бліндера, В. Верещагіна, М. Гомонова, Г. Густова, І. Даньшина, А. Дьяченка, В. Ємельянова, А. Закалюка, К. Ігошева, О. Кальмана, М. Корчіва, Ю. Кудряшова, В. Новіка, І. Николайчука, С. Потапова, Є. Самовичева, Ю. Сущенка, В. Стринжу, В. Степанова, С. Тарарухіна, К. Толпенкіна, М. Трофімова, О. Філіпова, М. Хлипцова, Б. Шостаковича та ін.
    Серед зарубіжних дослідників можна назвати праці К. Абарбанела, Х. Барбарі, К. Бартола, К. Бауера, А. Бейкера, Р. Блекборна, Г. Блюма, Е. Бюргесса, Е. Гідденса, Н. Гейві, А. Глассера, М. Глассера, Л. Гроссмана, А. Грота, Д. Грубіна, С. Дункана, М. Кохена, У. Кальмаса, І. Кольвіна, Д. Кемпбелла, Дж. Кальвано, М. Кінга, М. Косса, Б. Крейхи, А. Кругланскі, Р. Крукса, Д. Лінца, Д. Моней, Н. Маламута, Т. Макмахона, Р. Маркуса, У. Маршалла, С. Петерса, В. Райха, А. Родена, Б. Рейвена, Т. Сегорна, Р. Соколоскі, Дж. Танаки, С. Фереллі, Р. Френкліна, С. Хадсона, Л. Холмсторма, Р. Хейзельвуда, С. Хейві, Дж. Уайатта, Т. Уорда, Дж. Уоррена та інших науковців.
    Однак, ціла низка питань залишається й досі дискусійною. Тому, необхідність удосконалення відомих і пошук нових підходів до розробки ефективних заходів протидії сексуальній злочинності, і визначили вибір теми дослідження, у якому автор обрав новий концептуальний підхід до вивчення ґенези мотивації кримінальної поведінки особи.
    Проблема глибинних витоків сексуальної агресивності досі не була предметом спеціальних досліджень. У вітчизняній та зарубіжній кримінології практично відсутні відомості про обумовленість насильницьких проявів деві-антної сексуальності подвійною детермінацією: індивідуально-особистісними та ситуаційними чинниками. Останнє й визначило новаційність дисертаційно-го пошуку, в якому досліджувався не лише сам процес сексуальної агресії й насильства, а потенційні витоки та тенденції формування агресивної поведінки.
    Викладене свідчить, що дослідження проблеми мотивації девіантних форм поведінки особи, що призводить до сексуальних злочинів, є актуальним як для науки кримінології, так і для практики застосування відповідних профілактичних заходів.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до спеціальної науково-дослідної теми: “Основні напрями реформування законодавства України в контексті Європейської інтеграції” № 0101U004048, тема дослідження відповідає Перспективному плану науково-дослідних робіт Запорізького Національного університету на 2003-2007 рр. і затверджено науково-технічною радою Запорізького національного університету (Протокол № 7 від 19.02.2004 р.).
    Мета і завдання дослідження полягає в комплексному дослідженні вчення про особу сексуального злочинця на основі якого внести та обґрунтувати відповідні рекомендації теоретичного, і практичного характеру щодо заходів протидії сексуальному кримінальному насильству. Для досягнення цієї мети поставлені наступні задачі: 1) проаналізувати стан наукової розробки проблеми дослідження особи сексуального злочинця, узагальнивши теоретичний доробок попередніх дослідників у міждисциплінар-ному аспекті, що охоплює кримінально-правові, кримінологічні, соціологічні, психологічні та сексологічні чинники; 2) дослідити феномен сексуального насильства як правову категорію, і сформулювати його кримінально-правове визначення; 3) розкрити юридичний зміст та основні складові поняття “особа злочинця, котра вчиняє насильницькі злочини на сексуальному ґрунті”; 4) уточнити правове розуміння поняття “сексуальне насильство” та виявити його основні тенденції; 5) дослідити сучасний стан кримінально-правових заходів протидії сексуальному насильству; 6) визначити поняття та класифікувати основні типи злочинців, які вчиняють насильницькі злочини на сексуальному ґрунті; 7) проаналізувати існуючі регіональні відмінності в структурі, динаміці та географії насильницької сексуальної злочинності; 8) визначити структуру й відмінності “прикордонних підвидів” насильницьких сексуальних злочинів; 9) проаналізувати існуючі типології, систематизувати та класифікувати окремі типи сексуальних злочинців, визначив характерні особливості кожного з них; 10) дослідити особливості та ефективність заходів із протидії сексуальному насильству; 11) з’ясувати соціально-психологічну детермінацію генезису конфлікту, що призводить до вчинення насильницьких сексуальних злочинів; 12) визначити роль віктимізаційного фактору в детермінації сексуальних насильницьких злочинів, і класифікувати жертв сексуального насильства; 13) провести системний аналіз елементів мотивації кримінальної поведінки особи сексуального насильницького злочинця; 14) дослідити психологічний механізм вчинення насильницьких злочинів на сексуальному ґрунті, розкривши проблеми внутрішнього конфлікту у формуванні кримінальної мотивації особи; 15) розробити заходи ранньої профілактики сексуального насильства.
    Об’єктом дослідження є суспільні відносини, в межах яких зароджуються криміногенні фактори, котрі обумовлюють девіантні форми статевої поведінки (сексуального насильства) особи, призводять до вчинення нею насильницьких злочинів на сексуальному ґрунті.
    Предметом дослідження є мотивація кримінальної поведінки особи, що призводить до вчинення сексуальних злочинів, котрі передбачено кримінальним законодавством України, зокрема: умисні вбивства, що поєднані із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом (п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України); зґвалтування (ст. 152 КК України), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 КК України), їхні причини та умови, особливості характеристики кожного підвиду, а також заходи протидії сексуальному насильству.
    Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складають положення теорії пізнання й загальної теорії кримінального права. У роботі використано порівняльно-правовий і догматичний методи, якими досліджено аналіз законодавчого визначення категорії насильницьких злочинів, що розглядаються. Системно-структурний метод дозволив установити, що ці злочини є наслідком порушення сексуальної поведінки, обумовленої комплексним впливом негативних соціальних, психологічних, соціально-психологічних і біологічних факторів. Для узагальнення юридичної практики, проведення анкетування, інтерв’юїрування, аналізу емпіричної інформації використано методи тестування, конкретно-соціологічний та статистичний методи. Використовуючи метод групування дисертантом запропоновано типологія жертв від сексуальних злочинів. При дослідженні факторів і умов вчинення насильницьких сексуальних злочинів, використано діалектичний метод. Завдяки застосуванню порівняльного методу запропоновано й обґрунтовано групова типологія осіб, які вчиняють зазначені види злочинів. Визначення напрямків протидії ґрунтуються на методах моделювання, аналогії й прогнозування. Для поглиблення понятійного апарату використано логіко-семантичний метод.
    Нормативну базу дисертаційного дослідження становить: Конституція України, Закони України, кримінальне законодавство України та інших держав (Англія, Іспанія, Китай, РФ, США, Франція, ФРН, Швеція, Швейцарія та ін.).
    Теоретичну базу дослідження становлять положення, які містяться в працях вітчизняних та зарубіжних кримінологів, психологів, соціологів та сексологів.
    Емпіричну базу дисертації складають аналіз вивчення 270 кримінальних справ за ст.ст. 93, 94, 117, 118, 122 КК 1960 р. (за період 1991-2001 рр. - 75 справ); ст.ст. 115, 152, 153 КК 2001 р. (за період 2002-2005 рр. – 195 справ) у 4 областях (Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Івано-Франківська) з різних регіонів України та 186 матеріалів перевірки із прийняттям постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, які не були відмінені прокурорами (Запорізька область). У 2004 р. проведено анкетування з дослідження поглядів різних соціальних груп молоді (120 жінок і 55 чоловіків) щодо запобігання вчиненню насильницьких сексуальних злочинів і профілактики. З метою підвищення науковості результатів через один рік - у 2005 р. проведено повторне опитування тієї ж категорії населення. Узагальнено статистичні дані за 30 років МВС та Генеральної прокуратури України, вибіркові відомості з радянської та закордонної правової статистики, емпіричний матеріал судово-прокурорської практики з 1991 по 2006 рр., проаналізовано 346 нормативно-правових, статистичних, наукових та інших літературних джерел.
    Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній кримінологічній науці на монографічному рівні досліджено мотивацію девіантних форм поведінки, що призводить до вчинення сексуальних злочинів різних видів.
    У дисертації обґрунтовується низка концептуальних у теоретичному та практичному плані положень, новизна яких полягає в наступному:
    – уперше встановлено кореляцію індивідуально-особистісних чинників, що сприяють проявам сексуальної агресії залежно від виду "соціального портрета" особи, котра діє в передкримінальній ситуації;
    – досліджено феномен сексуального насильства як правову категорію й сформулювано (уточнено) його кримінально-правове визначення та систему насильницьких злочинів, що вчиняються на сексуальному ґрунті;
    – розкрито юридичний зміст поняття “особа злочинця, котра вчиняє насильницькі злочини на сексуальному ґрунті” та визначено його основні складові;
    – систематизовано соціальні й психологічні детермінанти, і, по-новому, розглянуто причини та умови сексуальних злочинів, у яких обов’язковою ознакою, є використання насильства;
    – проведено системний аналіз психологічного механізму й елементів мотивації кримінальної поведінки особи, котра вчинює насильницькі сексуальні злочини, установлена роль внутрішнього конфлікту у формуванні його мотивацій;
    – дістало подальшого розвитку аналіз кримінологічних тенденцій, зокрема, регіональні відмінності в структурі, динаміці та географії насильницької сексуальної злочинності;
    – удосконалено існуючі типології сексуальних злочинців і систематизовані окремі типи осіб, які вчиняють “нетипові” насильницькі злочини на сексуальному ґрунті;
    – виявлено роль віктимізаційного фактору в детермінації сексуального насильства, розроблена й використана спеціальна анкета з дослідження сексуальної віктимності;
    – проаналізовано особливості та ефективність втілення профілактичних заходів у правоохоронну діяльність, визначено основні тенденції їхнього розвитку, зокрема, у напрямку розробки психологічного профілю невідомого злочинця та встановлення віртуального кола осіб, які за своїми соціально-характерологічними та психо-біологічними ознаками (детермінантами сексуальної агресії) можуть становити певну потенційну небезпеку, розроблено комплекс рекомендацій протидії сексуальному насильству;
    Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані: 1) у науково-дослідній сфері – як підґрунтя для подальшої розробки концепції насильницької сексуальної злочинності й особи сексуального злочинця, а також виокремлення й становлення науки кримінальної сексології; 2) у законотворчості – під час розробки нормативних актів, що регулюють сферу статевих стосунків, забороняють пропаганду нетипових сексуальних перверсій; 3) у навчальному процесі – під час підготовки підручників і навчальних посібників з курсу „Кримінологія”, а також при викладанні цієї навчальної дисципліни; 4) у правовиховній сфері – слугувати матеріалом у віктимологічній профілактиці.
    Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, доповідалися та обговорювалися на навчально-методичних семінарах прокурорів-криміналістів органів прокуратури України (10.12.1998 р., м. Харків, 21.11.1999 р., м. Київ та 02.12.2000 р., м. Запоріжжя); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” ГУ “ЗІДМУ” (15-16.11.2001 р., м. Запоріжжя); міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” ЗНУ (30.06 - 01.07.2004 р., м. Запоріжжя); міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” ЗНУ (30.06 - 01.07.2005 р., м. Запоріжжя); загальноуніверситетській конференції з “Дня науки” ЗНУ (12-14.04.2005 р., м. Запоріжжя); міжнародній науково-практичній конференції ЗНУ, присвяченій "295 річниці Конституції Пилипа Орлика" (28.09.2005 р., м. Запоріжжя); міжнародній інтернет-конференції “Альянс наук: ученый ученому” (03-07.10.2005 р., м. Дніпропетровськ); міжнародній інтернет-конференції “Спецпроект: анализ научных исследований” (07-11.2005 р., м. Дніпропетровськ); науковій конференції “Круглий стіл з актуальних проблем філософії права" (14-15.10.2005 р., Одеська Національна Юридична Академія, м. Одеса).
    Публікації. Результати дослідження викладено в 20 наукових публікаціях, із них 11 статей у виданнях, що визнані Вищою атестаційною комісією України фаховими для юридичних наук, а також 2 тезах наукових доповідей і повідомлень; 2 науково-практичних посібниках - для прокурорів, слідчих та оперативних працівників карного розшуку й студентів юридичного факультету.
    Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що містять десять підрозділів, висновків (до кожного розділу й загальних висновків), списку використаних джерел (346 найменувань) та додатків. Загальний обсяг дисертації – 254 с., із них основного тексту – 176 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що дозволило зробити такі висновки:
    1. Під особою злочинця, котрий вчиняє насильницькі злочини на сексуальному ґрунті, пропонується прийняти умовну модель, що складається із сукупності специфічних соціально-демографічних, моральних, соціально-значущих та біопсихологічних характеристик і станів, які проявляються у вчиненні насильницького злочину, що посягає на статеву свободу та статеву недоторканість особи, а в деяких випадках, і на її життя.
    2. Установлено кореляцію суб’єктивної значимості криміногенної ситуації у формуванні мотивації сексуального злочину, де важливу роль відіграють динамічні процеси, що обумовлено взаємодією потреб суб'єкта та його оцінкою того, якою мірою досягнення висунутих цілей у конкретній ситуації дозволить задовольнити значиму для нього потребу, котра має сексуальне спрямування.
    3. Виділено два механізми соціалізації сексуальної агресії, що є головною передумовою вчинення сексуальних злочинів. Перший полягає в засвоєнні навичок агресивної поведінки в статевих відносинах внаслідок спостереження агресії інших осіб або в результаті власного досвіду агресивних дій, причому не обов’язково сексуального походження. Другий механізм агресивної поведінки обумовлюється ситуацією блокування сексуальних потреб особи, придушенням можливостей, з одного боку, самореалізації особи, а з іншого, у більш вузькому плані, – неможливістю реалізації статевих потреб належним чином.
    4. Психологічний механізм насильницьких злочинів, які вчиняються на сексуальному ґрунті, пов’язаний з особливостями власного сприйняття злочинця, з його відчуттям, часто на рівні підсвідомості. Воно приймає фіксований характер, і людина ніби приковується до об’єкту фрустрації, від якого він залежить. Прагнення позбавиться від цієї залежності, і в той же час самоствердитися в чоловічої ролі, може призвести до вчинення зґвалтування. В осіб, що вчинили сексуальні вбивства, превалюють неконструктивні негативні руйнівні тенденції.
    5. “Нетипові” сексуальні насильницькі злочини мають складну полімотиваційну структуру: а) девіантна сексуальність може включати в себе елементи насильства, а може й мати зовнішній вигляд ненасильницьких дій; б) можливість отримання сексуального задоволення лише під час вчинення певних насильницьких дій.
    6. Реальне мотиваційне підґрунтя сексуально-насильницької поведінки особи утворюється не тільки з її статевих потреб і відповідних спонукань, а й з їхнього розуміння й оцінки ситуації щодо їхньої реалізації.
    7. Установлена роль мікро- і макросоціума у формуванні індивідуальних різновидах сексуальної агресивності. Соціальний контекст має визначну роль у формуванні девіантної сексуальності, причому як у звичайних осіб, так і в разі сексуальної патології генно-біологічного походження.
    8. Обґрунтовано, що мотивація девіантної форми поведінки особи, котра призводить до сексуальних злочинів, – це системоутворюючий інтегральний внутрішній процес, який містить у різному співвідношенні глибинно-психологічні, соціально-психологічні, соціокультурні та кримінально-правові детермінанти, і формує в особи деструктивну соціальну матрицю засобів реалізації сексуальних мотивів, де біофізиологічні важелі генерують перевагу сексуальних перверсій, соціально-психологічні – виступають їхнім мікросоціальним реалізатором і виштовхують ці девіантні потреби назовні, а соціально-правові – формулюють нормативне визначення девіантності, наступним етапом чого є окреслення кримінальної заборони, межі якої віддзеркалюють систему соціальних поглядів у певний історичний період розвитку суспільства та держави.
    9. Намічено шляхи та розроблено заходи ранньої профілактики сексуального насильства.
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

    1. Абарбанэл К., Роден А. Изнасилования в США. – М., 1993. – 45 с.
    2. Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С. Кримінологія: Курс лекцій. – М.: МАУП, 2002. – 296 с.
    3. Александров Ю.В. Злочини проти статевої свободи. // Юридичний вісник України. – 2002. – № 14. – С. 9-11.
    4. Аленин Ю.П., Тищенко В.В., Аркуша Л.И. Расследование тяжких преступлений: Научно-практическое пособие. – Х.: Одиссей, 2006. – 256 с.
    5. Аленин Ю.П. Основы раскрытия и расследования очагов преступлений: Учебное пособие. – Одесса, 1993. – 46 с.
    6. Алферов Ю.А., Черносвитов Е.В. Методика изучения особенностей характера осужденного в условиях ИТУ и вопросы воспитательной работы // Личность преступников и индивидуализация воздействия на них // Сб. науч. тр. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1989. – С. 64 – 71.
    7. Аналітичний збірник статистичної інформації за 2001 рік. – Генеральна прокуратура України. – Київ. - 2002. – 2 с.
    8. Аналітичний збірник статистичної інформації за 2002 рік. – Генеральна прокуратура України. - Київ. - 2003. – 2 с.
    9. Аналітичний збірник статистичної інформації за 2003 рік. – Генеральна прокуратура України. – Київ. - 2004. – 2 с.
    10. Аномальное сексуальное поведение / Под ред. А.А. Ткаченко и Г.Е. Введенского. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 657 с.
    11. Антонян Ю.М., Бородин С.В. Преступность и психические аномалии / Под ред. В.Н. Кудрявцева. - М.: Спарк, 1998. – 215 с.
    12. Антонян Ю.М., Гульдан В.В. Криминальная патопсихология. – М.: Наука, 1991. – 248 с.
    13. Антонян Ю.М., Кудрявцев В.Н., Эминов В.Е. Личность преступника. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 366 с.
    14. Антонян Ю.М. Насильственная преступность в России. – М.: Амальтея, 2001. – 104 с.
    15. Антонян Ю.М., Позднякова С.П. Сексуальные преступления и их предупреждения. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1991. – 104 с.
    16. Антонян Ю.М. Сексуальный убийца Чикатило: попытка психоаналитического объяснения // Государство и право. – 1993. - № 7. – С. 91 – 99.
    17. Антонян Ю.М. Психология убийства. – М.: Юристъ, 1997. – 304 с.
    18. Антонян Ю.М., Ткаченко А.А., Шостакович Б.В. Криминальная сексопатология. – М.: Спарк, 1999. – 484 с.
    19. Астапов В.М. Введение в дефектологию с основами нейро- и патопсихологии – М.: «Междунар. педагогическая академия», 1994. – 216 с.
    20. Афанасьев С.А., Иванов В.И. Классификация сексуальных убийств. Типы субъектов сексуально-садистских убийств // Вопросы совершенствования предварительного следствия: Сб. научн. статей. - СПб., 1992. – С. 28–33.
    21. Афанасьев С.А. Криминалистическая характеристика и типовая программа расследования сексуально-садистских убийств: Автореф. дис. …канд. юрид. наук. - СПб., 1992. – 21 с.
    22. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология: Учебник. – Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2001. – 640 с.
    23. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология: Учеб. пособие. – Х.: Ун-т внутр. дел, 1997. – 351 с.
    24. Баранов П.П., Курбатов В.И. Юридическая психология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. – 576 с.
    25. Баронин А.С. Психологический профиль убийц: Пособие по криминальной психологии и криминалистике. – К., Паливода, 2001. – 176 с.
    26. Бартол К. Психология криминального поведения / Пер. с англ. А. Боричева. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2004. – 352 с.
    27. Бачинин В.А. Психология: Энциклопедический словарь. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2005. – 272 с.
    28. Бачинин В.А. Морально-правовая философия. – Харьков: Консум, 2000. – 208 с.
    29. Бачинин В.А. Философия права. – Харьков: Консум, 2002. – 368 с.
    30. Бачинин В.А. Философия: Энциклопедический словарь. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2005. – 288 с.
    31. Блэкборн Р. Психология криминального поведения. – СПб.: Питер, 2004. – 496 с.
    32. Блюм Г. Психоаналитические теории личности / Пер. с англ. и вступ. статья А.Б. Харвина. – М.: Изд-во «КСП», 1996. – 247 с.
    33. Бедь В.В. Юридична психологія: Навчальний посібник. – К.: Каравела; Львів: Новий світ-2000, Магнолія плюс, 2003. – 376 с.
    34. Бойко Н.И. Классификация сексуальных расстройств // Доктор. – 2001. - № 1. – С. 17 – 18.
    35. Болотина А.Ю. Медицинский словарь (русско-немецкий и немецко-русский): Ок. 70 000 терминов. – М.: РУССО, 2002. – 776 с.
    36. Большая Советская Энциклопедия: в 30 томах. / Гл. ред. А.М. Прохоров. – Т. 17. – М.: «Советская энциклопедия», 1974. – 616 с.
    37. Большой толковый словарь русского языка / Гл. ред. С.А. Кузнецов. – СПб.: Норинт, 2000. – 1536 с.
    38. Большой толковый социологический словарь (Collins). – Т. 1. - М.: Вече, АСТ, 2001. – 544 с.
    39. Бродовська В.Й., Патрик І.П., Яблонько В.Я. Тлумачний словник психологічних термінів в українській мові: Словник. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 224 с.
    40. Бубнова С.С. Ценностные ориентации личности как многомерная нелинейная система // Психологический журнал. – 1999. – Т. 20. - № 5. – С. 38 – 44.
    41. Бухановский А.О., Гайков В.Т., Байбаков Ю.Г. Серийные сексуальные преступления: психолого-психиатрические сопоставления // Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает нас в XXI веке: Медицинские аспекты социальной агрессии. – Материалы 3-й межд. науч. конфер. – Ростов-н/Д: Феникс, 2001. – С. 94.
    42. Бухановская О.А. Серийные сексуальные садисты: подходы к лечению и его принципы // Серийные убийства и социальная агрессия: что ожидает нас в XXI веке: Медицинские аспекты социальной агрессии. – Матер. 3-е межд. науч. конфер. – Ростов-н/Д: Феникс, 2001. – С. 76 – 80.
    43. Валуйська М.Ю. Типологія осіб, які вчинили умисні вбивства при обтяжуючих обставинах // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (до 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод): Тези доп. та наук. повідомлень Всеукр. наук. конф. молодих учених / За ред. проф. М.І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – 225 с.
    44. Варибрус В.З. Особенности становления сексуальности женщин с истерическим расстройством личности // Международный медицинский журнал. – 2000. – Т. 6. - № 3. – С. 49 – 52.
    45. Варчук Т.В. Криминология. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 298 с.
    46. Василевич В. Поняття кримінологічної характеристики насильницьких злочинів // Право України. – 1997. - № 12. – С. 82 – 84.
    47. Васильев В.Л. Юридическая психология. – СПб.: “Питер”, 2003. – 656 с.
    48. Василюк Ф.Е. Жизненный мир и кризис: типологический анализ критических ситуаций // Психологический журнал. – 1995. – Т. 16. - № 3. – С. 90 - 101.
    49. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2004. – 1440 с.
    50. Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 11. – Ст. 154. – С. 293-294.
    51. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. – М.: МГУ, 1990. – 228 с.
    52. Внуков В.А., Эдельштейн А.О. О характере личности правонарушителя и механизмах правонарушений в области половых отношений // Правонарушения в области сексуальных отношений. – М., 1927. – С. 23 – 76.
    53. Волков Ю.Г. Социология. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. – 576 с.
    54. Гаджиева А. Отрицательное поведение потерпевшего и его уголовно-правовое значение // Уголовное право. - 2004. - № 1. – С. 16 - 17.
    55. Ганнушкин П.Б. Сладострастие, жестокость и религия: Избранные труды. – М., 1964. – С. 80 – 94.
    56. Гармаев Ю.П. К проблеме классификации методик расследований преступлений // Тезисы Всероссийских криминалистических чтений, посвященных 100-летию со дня рождения профессора А.Н. Васильева, Москва, 16 апреля 2002 г. – М.: МАКС Пресс, 2002. – С. 62 - 67.
    57. Гидденс Э. Трансформация интимности: Сексуальность, любовь и эротизм в современных обществах. – СПб.: Питер, 2004. – 208 с.
    58. Гилинский Я.И. Криминология. Теория, история, эмпирическая база, социальный контроль. Курс лекций. – СПб.: Питер, 2002. – 384 с.
    59. Гитин В.Г. Анатомия любви. – Ростов н/Д: «Феникс», 2003. – 320 с.
    60. Гитин В.Г. Это жестокое животное – мужчина. – М.: ООО Издательство АСТ; Харьков: Торсинг, 2002. – 560 с.
    61. Годфруа Ж. Что такое психология. – М., 1992. – Т. 1. – 446 с.
    62. Гомонов Н.Д. Особенности противоправного поведения лиц с психическими девиациями / Под общ. ред. В.П. Сальникова. - СПб.: Питер, 2000. – 286 с.
    63. Горпинченко И.И. Геронтологическая сексопатология. – Киев: Здоровье, 1991. – 165 с.
    64. Горпинченко И.И. Сексология вчера, сегодня, завтра // Доктор. – 2001. - № 1. – С. 10 – 12.
    65. Гришина Н.В. Психология конфликта. – СПб.: Питер, 2004. – 464 с.
    66. Грязін В.І., Лісовий А.С., Соколова І.Ф. Сексуальне насильство // Безпека життєдіяльності. – 2003. - №10. – С. 10-15.
    67. Гульман Б.Л. Сексуальные преступления: Монография. - Харьков: Рубикон, 1994. – 263 с.
    68. Гуменюк О. Феномен полімотивації: сутнісний зміст взаємин за модульно-розвивальної оргсистеми // Психологія і суспільство. – 2001. - № 1. – С. 74 – 123.
    69. Грибан В.Г. Валеологія. – К.: Центр навч. літератури, 2005. – 256 с.
    70. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: Т. 2 – М.: Русский язык, 1979. – 779 с.
    71. Даньшин И.Н. Общетеоретические проблемы криминологии: Монография. – Х.: Прапор, 2005. – 224 с.
    72. Даценко И.Б. Нарушения полового развития детей и подростков, страдающих эпилепсией // Международный медицинский журнал. – 2003. – Т. 9. - № 4. – С. 54 – 55.
    73. Дворянчиков Н.В., Коростелева Е.Е. К проблеме «ограниченной вменяемости» у лиц, совершивших правонарушения сексуального характера // Социальные и клинические проблемы сексологии и сексопатологии: Материалы международной конференции. – М., 2002. – С. 140 – 141.
    74. Дей М. Роль права у стимулюванні мотивації праці в перехідній ринковій економіці // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 12. – С. 55 – 60.
    75. Дідківська С.П., Сагайдак П.Г. Використання судово-медичних і криміналістичних даних при розслідуванні злочинів проти людини. – К.: Атіка, 2004. – 136 с.
    76. Дроздов О.Ю. Соціально-психологічні фактори динаміки агресивної поведінки молоді: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. – Київ: Інститут психології АПН України, 2003. – 20 с.
    77. Догадина М.А. Особенности психосексуального развития малолетних и несовершеннолетних потерпевших жертв сексуального насилия: Дисс. … канд. мед. наук. – М., 1998. – 227 с.
    78. Догадина М.А., Смирнова Т.А., Ткаченко А.А. Некоторые особенности судебно-психиатрической экспертизы несовершеннолетних потерпевших – жертв сексуального насилия // Социальная и судебная психиатрия: история и современность. – 1996. – С. 356 – 358.
    79. Донцов В.В. Теоретические и методические основы установления лица, совершившего убийство: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – М.: МГУ, 1989. – 19 с.
    80. Друзь Е.В. Социальное положение женщины в обществе. – Харьков: Консум, 2001. – 424 с.
    81. Дьяченко А., Колоскова И. Характеристика умышленных убийств и изнасилований в странах Содружества Независимых Государств в 1995 – 2003 гг. и I полугодии 2004 г. // Уголовное право. – 2005. - №1. – С. 107 – 110.
    82. Дынкина И.З. Место происшествия и значение его осмотра в случаях убийств женщин на сексуальной почве // Материалы научно-практической конференции «Преступления против моральности». – Вильнюс, 1970. – С. 32-36.
    83. Дынкина И.З. О поводах лишения жизни женщин на сексуальной почве // Материалы к IX научной конференции молодых специалистов, посвященных 81 годовщине института. – Л.: ЛенГИУВ, 1966. – С. 49-50.
    84. Дышлевой А. Ю. Причинные факторы и условия совершения гетеросексуальных изнасилований лицами с психическими аномалиями // Вісник Харківського державного університету: Серія «Психологія» - № 517 — 2001. — С. 55 – 59.
    85. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 2004 р. – Управління інформаційних технологій. – К., 2004 – 9 с.
    86. Еникеев М.И. Общая, социальная и юридическая психология: Краткий энциклопедический словарь. - М.: Юристъ, 1997. – 448 с.
    87. Еникеев М.И. Психологический энциклопедический словарь. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 560 с.
    88. Еникеев М.И. Юридическая психология. – М.: НОРМА, 2003. – 517 с.
    89. Ениколопов С.Н., Дворянчиков Н.В. Концепции и перспективы исследования пола в клинической психологии // Психологический журнал. – 2001. – Т. 22. - №3. – С. 100 – 115.
    90. Жабокрицький С.В., Чуприков А.П. Судова психіатрія: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2004. – 176 с.
    91. Жалинский А.Э. Насильственная преступность и уголовная политика // Советское государство и право. – 1991. - №4. – С. 34-37.
    92. Занюк С.С. Психологія мотивації. – К.: Либідь, 2002. – 304 с.
    93. Закон о преступлении (наказания) (Англия) (1997 г.) // Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии) / Под ред. И.Д. Козочкина. – М.: Зерцало, 1998. – С. 46-51.
    94. Затона Р.Е. Субъективные обстоятельства, способствующие совершению половых преступлений: криминолого-психологический анализ // Прикладная психология. – 2002. - № 3. – С. 91–92.
    95. Збірник статистичної інформації про результати роботи органів слідства та дізнання за 10 місяців 2005 року по Україні (у розрізі областей) / Генеральна прокуратура України. – Київ, 2005. – 26 с.
    96. Звіт Департаменту інформаційних технологій при МВС України за 6 місяців 2004 р. - Київ. - 2004. – 10 с.
    97. Зелинский А.Ф. Криминальная психология: Научно-практическое издание. – К.: Юринком Интер, 1999. – 240 с.
    98. Зелінський А.Ф. Кримінологія: Навч. посібник. – Х.: Рубікон, 2000. – 428 с.
    99. Злочинність в Україні: Стат. Збірник. - Держ. Комітет статистики України, 2001. – 100 с.
    100. Ігнатов О. Кримінальне насильство: окремі питання // Право України. – 2005. - № 3. – С. 67 – 71.
    101. Игнатов А.Н. Ответственность за преступления против нравственности (половые преступления). - М.: Наука, 1966. – 192 с.
    102. Игошев К.Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения. – Горький: Горьк. Высш. школа МВД СССР, 1974. – 168 с.
    103. Имелинский К. Сексология и сексопатология / Пер. с польск. – М.: Медицина, 1986. – 388 с.
    104. Иванов В.И. Типология сексуальных убийств // Актуальные проблемы уголовного процесса и криминалистики на современном этапе. – Одесса. – 1993. – С. 140 – 144.
    105. Иншаков С.М. Криминология: Учебник. – М.: Юриспруденция, 2000. – 432 с.
    106. Исаев Д.Д. Иллюстративная энциклопедия сексуальности. – СПб.: Продолжение жизни, 2002. – 568 с.
    107. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2006. – 512 с.
    108. Кальман А.Г. Криминологическая характеристика, детерминация и предупреждение изнасилований: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.08 / Харьк. юрид. ин-т. – Х.: 1986. – 18 с.
    109. Кальман А.Г., Христич И.А. Словарь криминологических и статистических терминов. – Х.: «Гимназия», 2001. - 96 с.
    110. Карсон Р., Батчер Дж., Минека С. Анормальная психология. – СПб.: Питер, 2004. – 1167 с.
    111. Касьянов В.В. Социология для юристов. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. – 288 с.
    112. Кетле Л.А. Социальная физика, или Опыт исследования о развитии человеческих способностей. – К.: 1911. – 157 с.
    113. Кибальник А., Соломоненко И. Насильственные действия сексуального характера // Российская юстиция. – 2001. - № 8. – С. 64 – 65.
    114. Клиническая психология / Учебник под ред. Б.Д. Карвасарского. – СПб.: Питер, 2006. – 960 с.
    115. Коляденко В.Г., Федоренко А.Е. Социально-демографические аспекты модели гетеросексуальных связей у мужчин // Вестник дерматологии и венерологии. – 1991. - № 4. - С. 44 - 47.
    116. Кон И.С. На стыке наук // Вопросы философии. – 1981. - № 10. – С. 47 – 55.
    117. Кон И.С. Психология ранней юности. – М.: Просвещение, 1989. – 255 с
    118. Крафт-Эбинг Р. Сексуальна психопатия с обращением особого внимания на извращение полового чувства. – СПб., 1909. – 112 с.
    119. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Основы юридической психологии: Учебник. – Х.: Одиссей, 2005. – 352 с.
    120. Конева М. История развития уголовного законодательства за действия гомосексуального характера // Уголовное право. – 2003. - № 2. – С. 42 - 44.
    121. Конфисахор А.Г. Психология власти. – СПб.: Питер, 2004. – 235 с.
    122. Конфликтология / Бреус Е.Д., Запрудский Ю.Г., Коновалов В.Н., Курбатов В.И. и др.; Отв. редакторы М. Хазизянц, Г. Нерсесов. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 320 с.
    123. Конфліктологія: Підручник / Л.М. Герасіна, М.І. Панов, Н.П. Осипова та ін.; За ред. професорів Л.М. Герасіної та М.І. Панова. – Харків: Право, 2002. – 256 с.
    124. Кордуэлл М. Психология. А – Я: Словарь-справочник / Перевод с англ. Ткаченко К.С. – М.: Фаир-Пресс, 2003. – 448 с.
    125. Корнева Л., Шаболтас А., Кочарян О., Ходырева Н. Распространеность насилия против женщин в Санкт-Петербурге и России // Феминистская теория и практика: Восток-Запад. СПб., 1996. – С. 136 - 141.
    126. Косенко С. Причини та умови вчинення злочинів дітьми “групи ризику” // Підприємництво, господарство, право. – 2006. - № 1. – С. 135 – 136.
    127. Корчовий М.М. Кримінологічні проблеми боротьби зі зґвалтуваннями, вчинюваними неповнолітніми: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2000. – 19 с.
    128. Коченов М.М. Введение в судебно-психологическую экспертизу. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 117 с.
    129. Краснушкин Е.К. К психологии и психопатологии половых правонарушений // Правонарушения в области сексуальных отношений. – М., 1927. – С. 11 – 22.
    130. Кравчук С.Л. Особливості психологічних детермінант агресивних проявів особистості: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. – Київ: Київський Національний університет, 2002. – 21 с.
    131. Криминалистика / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрист, 1995. – 592 с.
    132. Криминальная мотивация / Под ред. В.Н. Кудрявцева. – М.: Наука, 1986. – 304 с.
    133. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Х.: ТОВ “Одісей”, 2004. – 1152 с.
    134. Кримінально-виконавчий кодекс України // Збірник нормативно-правових актів з курсу “Кримінально-виконавче право України” / Укладач С.В. Дьоменко. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – С. 3–76.
    135. Криминология. / В.Н. Бурлаков, И.В. Волгарева, Б.В. Волженкин и др.; Под ред. В.Н. Бурлакова и Н.М. Кропачева. – СПб.: Питер, 2005. – 224 с.
    136. Криминология – XX век / Под ред. В.Н. Бурлакова, В.П. Сальникова. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2000. – 554 с.
    137. Кримінологія: Загальна та Особлива частини: Підручник / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман, О.В. Лисодед; За ред. І.М. Даньшина. – Харків: Право, 2003. – 352 с.
    138. Кримінологія: Навчально-методичний посібник / Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Атіка, 2003. – 400 с.
    139. Кримінологія: Навч. посіб. / О.М. Джужа, В.В. Василевич, Ю.Ф. Іванов, П.М. Опанасенко, В.Г. Пшеничний, В.Г. Сюравчик; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Прецедент, 2004. – 208 с.
    140. Кримінологія: Особлива частина: Навч. посібник / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман; За ред. І.М. Даньшина. – Х.: Право, 1999. – 232 с.
    141. Криминология: Словарь-справочник. / Состав. Х.-Ю. Кернер. – Пер. с немец. и отв. ред. проф. А.И. Долгова. – М.: Изд-во НОРМА, 1998. – 400 с.
    142. Криминология: Учебник для вузов / Под общ. ред. А.И. Долговой. – М.: Норма, 2002. – 848 с.
    143. Криминология: Учебник (для учебных заведений МВД Украины) / Под ред. В.Г. Лихолоба и В.П. Филонова. – Киев-Донецк, 1997. – 398 с.
    144. Криминология: Учебник / Под ред. В.Н. Кудрявцева и В.Е. Эминова. – М.: Юристъ, 2002. – 686 с.
    145. Крукс Р., Баур К. Сексуальность (Проект «Психологическая энциклопедия») / Пер. с англ. О. Исаковой, А. Кулакова, Н. Миронова и др. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2005. – 480 с.
    146. Крэйхи Б. Социальная психология агрессии / Перев. с англ. ЗАО Издательский дом «Питер» – СПб.: Питер, 2003. – 336 с.
    147. Крючкова О. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом: Проблемні питання кваліфікації // Вісник прокуратури. - К., 2003. - № 10 (28). – С. 39-42.
    148. Кудрявцев В.Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования: Учеб. пособие. – М.: ФОРУМ-ИНФРА-М, 1998. – 216 с.
    149. Кудрявцев И.А. Комплексная судебная психолого-психиатрическая экспертиза. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1999. – 497 с.
    150. Кудрявцев С.В. Конфликт и насильственное преступление: Социально-психологические причинно-следственные связи. – М.: Наука, 1991. – 214 с.
    151. Кудрявцев С.В. Причинность в криминологии. – М.: Юрид. лит., 1968. – 176 с.
    152. Кузнецова Н.Ф. Уголовное значение вины потерпевшего // Советская юстиция. - 1967. - № 17 – С. 15 - 17.
    153. Курпатов А.В. Жизнь, власть, секс. – СПб.: Издательский дом “Нева”, 2005. – 256 с.
    154. Курс криминалистики: в 3 т. – Т.II. Криминалистическая методика: Методика расследования преступлений против личности, общественной безопасности и общественного порядка / Под ред. О.Н. Коршуновой и А.А. Степанова. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 639 с.
    155. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. / О.М. Джужа, П.П. Михайленко, О.Г. Кулик та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
    156. Курс кримінології: Особлива частинка: Підручник: У 2 кн. / М.В. Корнієнко, Б.В. Романюк, І.М. Мєльник та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 480 с.
    157. Куршев М. Исследование сексуальных преступлений, совершенных с применением наркотиков // Уголовное право. - 2004. - № 2. – С. 126 - 128.
    158. Кучанська Л.С. Кримінально-правове поняття проституції // Адвокат. – 2005. - № 2. – С. 11 - 13.
    159. Кримінологічна віктимологія: Навчальний посібник / Моісеєв Є.М., Джужа О.М., Василевич В.В. та ін.; За заг. ред. проф. О.М. Джужі. – К.: Атіка, 2006. – 352 с.
    160. Лаврухин С.В. Криминалистическое моделирование поведения преступника в стадии возбуждения уголовного дела // Правоведение. - 2001. - № 4. – С. 144–145.
    161. Лановенко І.І. Концепція ранньої профілактики статевих злочинів: Автореферат дис. ... канд. юрид. наук. - Київ, 1995. – 23 с.
    162. Лейленд П. Кримінальне право: злочин, покарання, судочинство. Англійський підхід / Переклад з англ. П. Таращук. - К.: Основи, 1996. – 207 с.
    163. Лень В.В. Кримінально-правові проблеми визначення осудності злочинця: Автореф. дис. …канд. юрид. наук. - Харків, 2003. – 20 с.
    164. Личность преступника / Под ред. В.Н. Кудрявцева, Н.С. Лейкиной, Г.М. Миньковского и др. - М.: Юридическая литература, 1975. – 270 с.
    165. Мегедь В.В. Психоформы поведения и стили мышления социотипов // Соционика, психология и межличностные отношения: человек, коллектив, общество. – 2005. – Март. – С. 2 – 22.
    166. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология: Учебное пособие. – М.: МЕДпресс-информ, 2005. – 432 с.
    167. Мостовая И.М. Юридическая психология. – Киев: ВИРА-Р Альтерпрес, 2000. – 120 с.
    168. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2004. – 512 с.
    169. Маслоу А. Мотивация и личность. / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2006. – 352 с.
    170. Медведєв В.С. Кримінальна психологія: Підручник. – К.: Атіка, 2004. – 368 с.
    171. Мелоян А.Е., Іваненко Б.Б., Аврамченко С.М., Яценко Т.С. Мотивація агресивної поведінки суб’єкта // Вісник НТУУ “КПІ”: Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. Наук. праць. – Київ: ІВЦ “Політехніка”, 2003. - № 3. – С. 111 – 128.
    172. Метелица Ю.Л. Критерии судебно-психиатрической оценки психических расстройств, влияющих на уголовно-процессуальную дееспособность // Правовые вопросы судебной психиатрии: Сб. научн. тр. – М., 1990. – С. 78-85.
    173. Минигалиева М., Ничипоренко Н. Зрелые межличностные отношения: условия развития // Прикладная психология и психоанализ. – 2001. - № 2. – С. 58-60.
    174. Мелоян А.Е. Глибиннопсихологічні витоки агресивності особистості (на матеріалах активного соціально-психологічного навчання): Автореф. ... канд. психол. наук. – Київ: Інститут психології, 2004. – 20 с.
    175. Мишота В.А. Предупреждение сексуальных преступлений против несовершеннолетних в семье: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 2002. – 24 с.
    176. Могачев М.И. Предупреждение серийных изнасилований: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 2002. – 23 с.
    177. Морозова Н.Б. Психические отклонения у детей и подростков жертв сексуального насилия // Матер. Всерос. науч.-практ. конференции «Дети и насилие». – Екатеринбург, 1996. – С. 78-81.
    178. Мюллер В.К. Новый русско-английский словарь. – М.: Адрес-Пресс, 2003. – 638 с.
    179. Малкина-Пых И.Г. Психология поведения жертвы: Справочник практического психолога. – М.: Эксмо, 2006. – 1008 с.
    180. Никифорова Л.А. Феномен агрессии и современность: (Социально-философский аспект) // Международная периодическая научно-практическая конференция “Альянс наук: ученый-ученому”: Сборник научных работ. – Т. 3. – Днепропетровск: НАЦ Эра, 2005. – С. 100-102.
    181. Новик В.В. Криминалистические аспекты сексуальных убийств // Серийные убийства и социальная агрессия. – Ростов н/Д. – 1994. – С. 77-78.
    182. Новичков В. Некоторые закономерности количественно-качественных показателей преступности в судебной практике // Уголовное право. - 2004. - № 2. – С. 117 - 119.
    183. Номоконов В.А. О проблеме изучения причин преступности // Вопросы борьбы с преступностью. – 1986. – Вып. 44. – С. 3–9.
    184. О судебной практике по делам об изнасиловании: Постановление Пленума Верховного Суда РФ от 22.04.1992 г. № 4 // Бюллетень Верховного Суда РФ. – 1992. - № 7. – С. 7-9; С изменениями О дополнении и изменении некоторых постановлений Пленума Верховного Суда РФ от 21.12.1993 г. // Бюллетень Верховного Суда РФ. – 1004. - № 3. – С. 7-10.
    185. Образцов В., Богомолова С. Криминалистическая классификация и типология «героев» кроваво-сексуальных сериалов // Уголовное право. – 2001. - № 2. – С. 75 – 78.
    186. Образцов В., Богомолова С. Криминалистически значимые особенности аутоэротических фатальностей // Уголовное право. – 2002. - №1. – С. 78–81.
    187. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – М.: «Русский язык», 1986. – 798 с.
    188. Озерський І. Девіація психосексуального розвитку як підґрунтя вчинення статевих злочинів // Право України. – 2004. - № 11. – C. 94–97.
    189. Ольшанский Д. Политическая психология. – СПб.: Питер, 2002. – 576 с.
    190. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 448 с.
    191. Павліченко А. Ціннісні орієнтації у системі становлення особистості // Психологія і суспільство. – 2005. - № 4. – С. 98 – 120.
    192. Павлюк П.А. Психосоматические соотношения в формировании сексуальных расстройств // Международный медицинский журнал. – 2000. – Т. 6. - № 3. – С. 43 – 45.
    193. Панов Е.Н. Анатомия однополого секса // Химия и жизнь. – 2000. - №3. – С. 44-49.
    194. Пасенюк О. Новий Кримінальний кодекс України (питання застосування і вивчення) // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Харків, 25-26 жовнтя 2001 р. / Редкол. В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – Київ – Харків, 2002. – С. 21 – 22.
    195. Пашина А.Х. Взаимосвязь различных видов насилия в отношении женщин и особенностей их эмоциональной сферы // Психологический журнал. – 2002. – Т. 23. - № 6. - С. 101 – 103.
    196. Петухов В.А. Криминальное насилие в России: действительность и пути сотрудничества уголовного розыска с психиатрией и психологией // Серийные убийцы: избранные экспертизы: Приложение к журналу «Криминальная психиатрия и психология». – Ростов н/Д. - 1994. – С. 19-20.
    197. Прыгунов П.Я. Психологическое обеспечение специальных операций: Оперативное внедрение. – К.: КНТ, 2006. – 472 с.
    198. Пирожков В.Ф. Криминальная психология: Издание учебное – М.: Ось-89, 2001. – 704 с.
    199. Піцхелаурі Ш.О. Поліграф у розслідуванні злочинів // Адвокат. – 2005. - № 1. – С. 24 – 25.
    200. Побегайло Э.Ф., Милюков С.Ф. Мотивация сексуальных убийств // Серийные убийства и социальная агрессия. – Ростов н/Д, 1994. – С. 85-86.
    201. Полеев А. Сексуальная охота: Хищники и жертвы. – СПб.: Питер, 2005. – 237 с.
    202. Пономаренко Є. Кримінально-правова оцінка злочину зґвалтування: деякі аспекти // Право України. – 2005. - № 5. – С. 92 – 94.
    203. Популярная медицинская энциклопедия / Глав. ред. В.И. Покровский. – М.: “Медицина”, 1991. – 863 с.
    204. Преступность в Украине: Бюллетень законодательства и юридической практики Украины. – 1994. - № 2. – 192 с.
    205. Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоровья особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7.02.2003 р. № 2 // Вісник Верховного Суду України. – 2003. - № 1(35). – С. 37-42 .
    206. Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 4 // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц. вид. / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – С. 323-329.
    207. Протопопов А.Л. Расследование сексуальных убийств. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. – 226 с.
    208. Прукс П. Уголовный процесс: “детекция лжи” – Тарту, 1992. – 200 с.
    209. Психологический словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. - М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
    210. Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 1999. – 558 с.
    211. Психология: Учебник / Под ред. А.А. Крылова. – М.: ПБОЮЛ М.А.Захаров, 2001. – 584 с.
    212. Расследование многоэпизодных убийств, совершенных на сексуальной почве: Научно-метод. пособие / Под ред. А.И. Дворкина. – М.: Экзамен, 2003. – 416 с.
    213. Ратинов А.Р. Методологические вопросы психологического изучения личности преступника // Психологическое изучение личности преступника. - М., 1976. – С. 14-15.
    214. Райх В. Сексуальная революция. / Пер. с нем. В.А. Брун-Цехового; под общ. ред. В.П. Наталенко. – СПб.-М.: АСТ Университетская книга, 1997. – 352 с.
    215. Ривман Д.В. Виктимологические факторы и профилактика преступлений. – Л.: Прогресс, 1975. – 204 с.
    216. Ривман Д.В. Криминальная виктимология. СПб.: Питер, 2002. – 304 с.
    217. Рожков В.С. Расстройство потенции как причина невроза // Международный медицинский журнал. – 1998. – Т. 4. - № 4. – С. 54 – 56.
    218. Рыбальская В.Я. Уголовно-правовое, уголовно-процессуальное и виктимологическое понятие потерпевшего // Известия вузов: Правоведение. – 1976. - № 3. – С. 121 - 123.
    219. Савченко А.В. Мотив і мотивація злочинів: Монографія. – К.: Атіка, 2002. – 144 с.
    220. Саінчин О.С. Основи розкриття деяких видів навмисних вбивств: криміналістичний аналіз: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2004. – 351 с.
    221. Самойлов Ю.М. Использование типологических особенностей преступников для раскрытия убийств малолетних детей, совершаемых на сексуальной почве // Проблемы борьбы с изнасилованиями. – М., 1983. – С. 102 – 105.
    222. Словник термінів з правової конфліктології: Науково-довідкове видання / За ред. М.І. Панова, Ю.П. Битяка, Л.М. Герасіної. – Х.: Одіссей, 2006. – 208 с.
    223. Свод законов США. / Раздел 18: Преступления и уголовный процесс // Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии): Сборник законодательных материалов / Под ред. И.Д. Козочкина. – М.: Зерцало, 1998. – С. 63-96.
    224. Свядощ А.М. Женская сексопатология. – Кишинев: Штиинца, 1991. – 180 с.
    225. Святенюк Н. Ответственность за изнасилование, совершенное группой лиц, и соучастие в нем // Уголовное право. – 2005. - № 4. – С. 45 - 48.
    226. Седнев В.В., Бабюк И.А., Маковский И.И. Криминалистическая классификация половых преступлений // Криміналістичний вісник. – 2004. - № 2. – С. 35 - 42.
    227. Сексология / Под ред. Л.Н. Исаева. – СПб.: Питер, 2001. – 498 с.
    228. Сексология: Энциклопедический справочник по сексологии и смежным областям. – Минск: Беларусск. Энцикл., 1993. – 851 с.
    229. Сексопатология: Справочник / Васильченко Г.С., Агаркова Т.Е., Агарков С.Т. и др.; Под ред. Г.С. Васильченко. – М.: Медицина, 1990. – 576 с.
    230. Сердюк Л.В. Насилие: Уголовно-правовое и криминологическое исследование: Монография. – М.: Юрлитинформ, 2002. – 378 с.
    231. Симонов П.В. Мотивация // Большая советская энциклопедия. – М., 1979. – Т. 17. – 616 с.
    232. Синєокий О.В. Актуальні питання розслідування умисних вбивств // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 1997. - №2. - С. 98 – 104.
    233. Синєокий О.В. Антропогенез сексуальної злочинності: історико-кримінологічний аспект / Навч. посібник. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – 132 с.
    234. Синеокий О.В. Виды следственных и следственно-оперативных групп: сравнительный анализ // Государство и право. - 1997. - №1. - С. 60 – 67.
    235. Синєокий О.В. Визначення сексуальних девіацій за середньовічним мусульмансьским і єврейським правом: історико-правовий порівняльний аналіз // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. – 2005. - № 3. – С. 140 – 146.
    236. Синєокий О.В. Генеза протидії сексуальній злочиності // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 10. - С. 15 - 19.
    237. Синєокий О.В. Деякі актуальні питання періодизації етапів розкриття і розслідування вбивства // Слідча практика України: із досвіду роботи органів прокуратури / Ред. С.М. Вінокуров. – 2000. - № 2. – С. 80 – 97.
    238. Синєокий О.В. Історичні шляхи правової регуляції сексуальної поведінки з давини до новітнього часу // Вісник Запорізького державного університету: Збір. наук. статей. Юридичні науки. – 2004. - № 2. – С. 19 – 24.
    239. Синеокий О.В. Исчисление процессуальных сроков в уголовном процессе: некоторые проблемы // Государство и право. – 1996. - № 1. – С. 79 - 82.
    240. Синєокий О.В. Криміналістична характеристика мужолозтва: актуальні питання кваліфікації і методики розслідування // Юридичний вісник України. – 4-10 листопада 1999 р. - № 44. – С. 27 – 30.
    241. Синєокий О.В. Кримінально-правова протидія девіантної поведінки сексуального злочинця: історико-соціальний огляд // Вісник Запорізького державного університету: Збір. наук. статей. Юридичні науки. – 2004. - № 1. – С. 36 – 40.
    242. Синєокий О.В. Кримінологічна класифікація насильницьких злочинів, що вчиняються на сексуальному ґрунті // Влада. Людина. Закон. – 2004. - № 11. - С. 50 – 54.
    243. Синєокий О.В. Кримінологічне значення агресивної девіантної сексуальної мотивації особистості // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2004. - № 2. - С. 151 - 160.
    244. Синєокий О.В. Мотивація внутрішнього конфлікту сексуального злочинця // Психологія і суспільство. – 2005. - № 1. - С. 99 – 103.
    245. Синєокий О.В. Насильницький гомосексуалізм: деякі кримінально-правові та криміналістичні проблеми // Вісник Академії правових наук України. – 2000. - № 3. - С. 195 – 207.
    246. Синєокий О.В. Нетипові статеві злочини: сучасний криміналістичний погляд // Вісник прокуратури. – 2001. - № 6. - С. 61 – 66.
    247. Синєокий О.В. Організація роботи постійно діючих слідчо-оперативних груп (СОГ) з розкриття і розслідування умисних вбивств // Матеріали навчально-методичного семінару прокурорів-криміналістів прокуратури України – Головне слідче управління Генеральної прокуратури України / Ред. В.І. Щоткін. – Київ: Центр Кримарт, 1997. – С. 67 – 68.
    248. Синєокий О.В. Організація роботи слідчо-оперативної групи по розкриттю вбивств на першочерговому етапі // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1999. - № 4. – С. 181-187.
    249. Синєокий О.В. Оцінка слідчих ситуацій для вибору та оптимізації алгоритму розкриття ум
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины