ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА МІЖНАРОДНОЇ ПРОТИДІЇ СУЧАСНОМУ НАРКОБІЗНЕСУ :

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………… 5

РОЗДІЛ 1. ПРОТИДІЯ НАРКОБІЗНЕСУ – ВАЖЛИВА СКЛАДОВА МІЖНАРОДНОЇ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ ………….
16
1.1. Теоретико-методологічні засади системи національної та міжнародної протидії сучасному наркобізнесу ………………………..
16
1.2. Наркобізнес у соціальному вимірі: сутність, зміст, форми та методи …………………………………………………………………….
26
1.3. Наркобізнес у системі транснаціональної злочинності ……... 46
Висновки до 1 розділу ……………………………………………... 74

РОЗДІЛ 2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНА МІМІКРІЯ СУЧАСНОГО НАРКОБІЗНЕСУ: КРИМІНОЛОГІЧНИЙ ЗРІЗ ……….
76
2.1. Наркобізнес – фінансово-економічне підґрунтя організованої злочинності ……………………………………………….
76
2.2. Змістовно-функціональна спорідненість корупції та наркобізнесу ………………………………………………………………
106
2.3. Кримінологічна характеристика легалізації (відмивання) доходів у сфері наркобізнесу ………………………………………….
125
2.4. Зарубіжне законодавство та практика боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом ..
155
2.5. Взаємодія і механізм зрощування наркобізнесу і тероризму . 180
Висновки до 2 розділу ……………………………………………... 224

РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА ПРОТИДІЇ НОВИМ ВИКЛИКАМ НАРКОБІЗНЕСУ В УКРАЇНІ ………………………...
226
3.1. Україна як суб’єкт міжнародного протиборства з наркобізнесом ……………………………………………………………
226
3.2. Національний досвід протидії корупційній наркозлочинності ………………………………………………………...
250
3.3. Функціонування національної системи протидії легалізації (відмиванню) доходів у сфері наркобізнесу ……………………………
263
3.4. Національна складова міжнародних заходів протидії наркобізнесу і тероризму ………………………………………………..
282
Висновки до 3 розділу ……………………………………………... 296

РОЗДІЛ 4. НАЦІОНАЛЬНІ ТА МІЖНАРОДНІ АСПЕКТИ ЗАПОБІГАННЯ НАРКОБІЗНЕСУ …………………………………….
299
4.1. Створення соціальних умов для унеможливлення наркобізнесу ………………………………………………………………
300
4.2. Законодавче забезпечення протидії організованій злочинності та легалізації (відмиванню) доходів як передумова локалізації причин і умов (детермінант) незаконного обігу наркотиків ………………………………………………………………..

324
4.3. Кримінологічна характеристика наркобізнесу та її використання правоохоронними органами України й інших держав при організації тактико-оперативних заходів запобігання наркобізнесу ………………………………………………………………

345
4.4. Проблеми, перспективи та рекомендації щодо формування системи національної та міжнародної протидії сучасному наркобізнесу ……………………………………………………………..

384
Висновки до 4 розділу ……………………………………………... 408

ВИСНОВКИ ……………………………………………………….. 412
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………. 419
ДОДАТКИ …………………………………………………………. 455
ВСТУП

Актуальність теми. Серед найгостріших глобальних соціальних проблем, що невідкладно постали сьогодні перед всіма державами, і Україною зокрема, реальну загрозу представляють наркоманія та незаконний обіг наркотиків. Їх руйнуючий вплив особливо вражає наркотичною отрутою молодь, що створює небезпеку втрати майбутнього для України. Саме тому наркоманія, наркобізнес становлять загрозу національній безпеці України. Якщо ще п’ять років тому в Україні нараховувалось близько 50 тисяч наркозалежних громадян, то на початок 2004 року, за офіційною статистикою, ця цифра зросла удвічі. При цьому найтяжчі наслідки має контрабанда наркотиків. Тут мова йде вже не тільки про збитки бюджету, а про людські втрати.
Наркобізнес згодом набув перманентного, транснаціонального характеру й перетворився у гігантську планетарну систему, яка брутально й цинічно експлуатує людські страждання, слабкості, знищує інтелект і здоров’я молоді. І все це задля стрімкого збагачення, накопичення величезних фінансових і матеріальних статків. Особливо загострилася ця проблема на зламі ХХ – ХХІ століть. Збільшуються площі під вирощування наркосировини (передусім опійного маку, коки). Поширюється виробництво синтетичних психотропних речовин, зростають кількість і продуктивність нелегальних нарколабораторій. У багатьох країнах світу неухильно зростає кількість наркоманів.
Здатність міжнародного криміналітету швидко пристосовуватися до ситуації у тому чи іншому регіоні, застосовувати найновіші досягнення науково-технічного прогресу, а також користуватися прогалинами в законодавствах деяких держав вимагає від міжнародного співтовариства максимальної мобілізації зусиль і особливо максимальної координації діяльності правоохоронних і спеціальних служб, подальшого вдосконалення й універсалізації нормативно-правових та інших механізмів боротьби з наркобізнесом.
Актуальність цих вимог важко переоцінити. Адже транснаціональна злочинність, наркоіндустрія, куди залучаються професіонали всіх сфер знань і колишні працівники правоохоронних органів, постійно еволюціонують, захоплюючи все нові й нові ринки, опановуючи суперсучасні технології, засоби зв’язку та інформатики. У кримінальну практику впроваджуються нові, досить гнучкі ієрархічні форми керівництва терористичними угрупованнями і міжнародними наркосиндикатами. Світовий криміналітет, не останню роль у якому відіграють злочинні елементи з Росії, України та інших країн СНД, опрацьовує нові модерні схеми протиправних операцій у сферах наркобізнесу, торгівлі людьми, незаконної міграції, контрабанди зброї, фінансово-банківських махінацій та ін. Слід підкреслити, що глобалізація світових соціальних та економічних процесів призвела як до глобалізації організованої злочинності, так і до ескалації однієї з її вагомих складових – нелегальної наркоторгівлі.
Органи державної влади, медичні заклади та правоохоронні органи України здійснюють значний обсяг нормотворчих, медично-профілактичних і оперативних заходів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Протягом останніх років прийнято низку відповідних нормативно-правових актів, припинено злочинну діяльність багатьох наркоугруповань. Проте ці заходи поки що далеко не адекватні глобальній протиправній і досить гнучкій за своєю суттю діяльності наркомафії. І перш за все тому, що державні заходи передусім спрямовані не на запобігання злочинній діяльності наркоструктур. Сьогодні все ще відсутні єдина науково зважена міжнародна програма, теоретично розроблена стратегія запобігання діяльності світового та національного наркобізнесу і ефективної протидії його злочинним акціям.
Особливо нагальною є необхідність теоретико-концептуальних розробок такої стратегії, узагальнення існуючої практики наркобізнесу і сучасного досвіду протидії організованій злочинності як методологічної платформи прогнозування їх подальшої еволюції. Стосовно запобіжної функції вказаних заходів, то вона в ліпшому разі лише зароджується.
Аналіз наркоситуації, що склалася сьогодні в міжнародному вимірі, й зокрема в Україні, посилення взаємодії транснаціональних наркосиндикатів з міжнародними, регіональними структурами організованої злочинності та тероризму, встановлення і розширення конспіративних зв’язків наркомафії з корумпованим чиновництвом, а також інтенсивне відмивання наркокланами кримінальних коштів, у тому числі й шляхом їх інвестування в політичну, соціальну сфери та легальну економіку, зумовлюють актуальність цього дослідження.
Проблема наркобізнесу і протидії йому завжди була у центрі уваги не лише фахівців державних інститутів, правоохоронних органів, але й широкого кола вчених у різних галузях знань. На думку автора, головна причина такого інтересу – зростаюча соціальна гострота вказаної проблеми, яка безпосередньо торкається важливих сфер існування громадян, держав і міжнародного співтовариства в цілому.
Значний внесок в розвиток наукового пізнання наркобізнесу та його впливу на розвиток міжнародних і національних відносин зробили: С.А. Бандурка, Ю.В. Баулін, А.В. Беспалова, О.Г. Білоус, В.І. Борисов, О. Вінс, В.В. Голіна, І.М. Даньшин, Л.В. Дорош, О.Ф. Дудар, А.П. Закалюк, А.Ф. Зелінський, О.М. Костенко, І.П. Лановенко, О.М. Лемішко, Ф.А. Лопушанський, Д.Г. Лук’яненко, М.І. Мельник, П.В. Мельник, Н.А. Мірошниченко, А.А. Музика, О.І. Перепелиця, В.О. Романюк, І.П. Руденко, А.Я. Свєтлов, А.О. Селіванов, С.В. Слінько, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, В.В. Устименко, Є.В. Фесенко, М.С. Хруппа, С.С. Яценко.
Досліджували різні аспекти проблеми наркобізнесу, поширення наркоманії, взаємозв'язку наркобізнесу з тероризмом, корупцією, відмиванням злочинних доходів зарубіжні вчені: І. Воробйов, Г. Геворгян, Э. Дах, Б.Ф. Калачов, Х. Кернер, Л.Є. Кесельман, В.Я. Кікоть, В.В. Лунєєв, М.Г. Мацкевич, І.С. Моднов, Л.І. Романова, Л.М. Тімофєєв, та ін. Заслуговують на увагу праці іноземних вчених, що досліджували проблеми протидії незаконному обігу наркотиків, запобігання поширення наркоманії в інших країнах, зокрема: Н.М. Абдіров (Казахстан), С.В. Березін, К.С. Лисецький, Є.А. Назаров (Росія), Е.Г. Гасанов (Азербайджан).
В дисертації були використані висновки міжнародних експертів, що займаються цими проблемами: Ф. Вільямс, Д. Гамбетта, С. Гонсалес, А. Едвардс, Т. Кремптон, Д. Пікареллі, Д. Солонго, М. Фербах, А. Шеллі.
В останні роки з'явилися наукові розробки вітчизняних вчених: Ю.Л. Бєлоусов, С.А. Гадойбоєв, І.П. Голосніченок, І.М. Гриненко , І.О. Доброрез, Н.І. Золотарьова, Р.М. Павленко, Ю.Г. Пономаренко, В.Г. Пшеничний, Е.В. Расюк, О.О. Сердюк, Л.В. Сорока, Т.В. Сьомик, Д.О. Штанько, та ін. Як правило, дослідники віддають перевагу тільки окремим аспектам зазначеної проблеми.
Це пояснюється тим, що джерела інформації стосовно боротьби з наркоманією і наркобізнесом досить обмежені для користування. Таке становище, зрозуміло, ускладнює системне бачення цього соціально-негативного явища. Воно за кілька останніх десятиліть зазнало значної трансформації, еволюціонуючи подібно розвитку мануфактурного виробництва в сучасні монополії-конгломерати, від ілюзорного засобу задоволення приватних індивідуальних потреб до способу негативного впливу на людство в світовому вимірі. Наркобізнес та його вплив на всі сфери життя суспільства і держави став чи не найголовнішим викликом існуванню цивілізації.
Особливе місце й роль наркобізнесу в сучасному глобалізованому світі та, відповідно, методологія, стратегія і тактика протидії йому, як глобальній загрозі майбутньому, стали предметом дисертаційного дослідження. Головну увагу кримінологічного аналізу було зосереджено на висвітленні інтеграції наркобізнесу з іншими особливо небезпечними різновидами злочинів, таємницю якої складає їх змістовно-функціональна спорідненість. Цю комплексну проблему дисертант розглядав використовуючи широкий спектр теоретичних знань кримінального, адміністративного права, соціології, політології, але в першу чергу науки кримінології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана автором тема дисертації базується на основних положеннях Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. №877, Комплексної цільової програми профілактики злочинності на 2001 - 2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року №1376, Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 роки, затвердженої Указом Президента України 24 квітня 1998 року №367, Указу Президента України від 6 лютого 2003 року № 84/2003 “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”, Указу Президента України від 18 лютого 2002 року №143/2002 "Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадянина".
Дослідження проведено згідно з пріоритетними напрямами наукових досліджень у системі Служби безпеки України (Наказ СБ України від 11 січня 2003 р. № 06 “Про затвердження основних напрямків наукових досліджень в системі СБ України”), перспективним планом науково-дослідної роботи Національної академії Служби безпеки України на 2003-2007 рр., поточними планами науково-дослідної роботи Академії, в розробці і реалізації яких автор приймав безпосередню участь.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вирішення наукової проблеми, що полягає у розробці теоретичної моделі цілісної системи національної та міжнародної протидії сучасному наркобізнесу.
Для досягнення цієї мети у дисертації визначено такі завдання:
- розробити теоретико-методологічні засади аналізу сучасного наркобізнесу та системи протидії йому;
- розкрити сутність сучасного наркобізнесу як особливо загрозливого виклику суспільству;
- з’ясувати місце та роль наркобізнесу в системі транснаціональної злочинності;
- розкрити кримінологічну характеристику наркобізнесу, провести аналіз глобалізації та соціальної мімікрії як тенденції в динаміці сучасного наркобізнесу;
- здійснити науково-практичний аналіз існуючої системи протидії наркобізнесу та виробити шляхи її удосконалення;
- визначити організаційні та правові засади запобіжної діяльності вітчизняних та міжнародних суб’єктів протидії наркобізнесу.
Об’єктом дослідження є правові відносини, що складаються в сфері організації боротьби державних і міжнародних структур з наркобізнесом.
Предметом дослідження є правовий статус та кримінологічні складові системи суб'єктів національної та міжнародної протидії наркобізнесу.
Методи дослідження. Методологію дослідження складає єдність системно-структурного та функціонально-діяльнісного підходів до визначення природи сучасного наркобізнесу і, особливо до побудови та забезпечення, функціонування всіх складових елементів системи протидії наркобізнесу.
При цьому системно-структурний аналіз розглядається як невід’ємна складова діалектичного підходу до пізнання закономірностей діяльності цієї системи, яка взаємообумовлена і взаємозв'язана з іншими системами, які функціонують в цій сфері.
Головна увага приділяється розгляду зазначених закономірностей з позиції діалектики суперечностей, єдності історичного та логічного, об’єктивного і суб’єктивного, глобального та субрегіонального, загального та окремого, що й сприяло головним чином всебічному, комплексно-цілісному висвітленню та розв’язанню сформульованої в дисертації наукової проблеми. Цим самим автором була застосована комплексна методологія дослідження, яка не виступає зовні привнесеною в теоретичний арсенал роботи, а є його особистим концептуальним доробком.
Виходячи з логіки юридичної науки, як основної форми трактування змістовно-функціональних особливостей об’єкту та предмету дослідження, тобто сучасного наркобізнесу і системи протидії йому, автор вважає, що головним способом цієї логіки є кримінологічний аналіз феноменів, що розглядаються у дослідженні.
Емпіричну базу дослідження склали статистичні дані і фактологічні матеріали щодо діяльності правоохоронних та інших органів у сфері запобігання і протидії наркобізнесу в Україні. Широко застосовувалися міжнародно-правові акти, рішення міжнародних органів і організацій, а також законодавство іноземних держав у сфері запобігання і протидії наркобізнесу; законодавчі та інші нормативно правові акти у цій сфері; вітчизняні й зарубіжні монографічні праці, навчальна література та періодичні наукові видання з проблем теорії і практики протидії наркобізнесу.
Крім цього, дисертантом вивчено більше 300 оперативно-розшукових справ з матеріалами щодо незаконної діяльності у сфері наркобізнесу, організованої злочинності, корупції та тероризму.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним концептуально-теоретичним, кримінологічним аналізом сучасного наркобізнесу. Наукова новизна дисертаційного дослідження конкретизується, зокрема, у науково-теоретичних положеннях, висновках і пропозиціях, що виносяться на захист, з яких найважливішими є наступні.
Вперше:
1. На рівні дисертаційного дослідження розроблено та запропоновано теоретичну модель цілісної системи національної та міжнародної протидії наркобізнесу.
2. Дослідження проблем протидії наркобізнесу здійснено на основі нової розробленої автором власної методологічної парадигми, а саме, єдності системно-структурного та змістовно-діалектичного підходів до розуміння сутності явищ та протидії злочинності. Такий підхід, в свою чергу, дав можливість застосувати методологію та методику глобалістики для комплексного вивчення еволюції наркобізнесу, його сучасного стану, особливо, прогнозування можливих видозмін.
3. Розв’язано складну теоретичну проблему, пов’язану з визначенням складних закономірних процесів та спільних рис законодавчо розрізнених видів злочинів, таких як корупція, тероризм та наркобізнес. Визначено один з додаткових принципів побудови системи протидії наркобізнесу – принцип запобігання як головний методологічний принцип побудови теоретичної моделі.
4. Виявлено та обґрунтовано нову закономірність, що глобалізація сучасного наркобізнесу є способом його вростання в систему транснаціональної злочинності. Доведено, що сутність цієї закономірності – в соціальній мімікрії наркобізнесу, атрибутивно спорідненій з іншими різновидами небезпечних викликів суспільству – корупцією, тероризмом і відмиванням доходів, здобутих незаконним шляхом.
5. Розроблено та запропоновано теоретико-правові засади запобіжної функції в діяльності системи протидії наркобізнесу, реалізація якої дасть можливість передбачити ті чи інші зміни в сфері наркобізнесу і, відповідно, їх нейтралізувати
6. Визначено кримінологічні особливості осіб, причетних до наркобізнесу за такими групами характеристик особистості злочинців: соціально-демографічні; соціально-психологічні; особливості протікання психічних процесів; соціально-правові ознаки.
Удосконалено:
1. Визначення поняття мафії як різновиду організованої злочинності, котрий підтримується і діє разом із спільниками в органах влади і правоохоронних органах, є важливим з методологічної точки зору, оскільки вказує на мафію як своєрідний механізм реалізації наркоприбутків в якості фінансово-економічного підґрунтя організованої злочинності. Водночас таке визначення розкриває спосіб взаємозв’язку наркобізнесу з організованою злочинністю.
2. Уявлення про структуру вітчизняної наркомафії, яка складається з трьох частин, що становлять собою класичну піраміду: 1) роздрібні торговці; 2) середні оптовики й перевізники з «групами охорони» товару під час транспортування і торговці на місцях; 3) верхній ешелон, що не має безпосередньої справи з наркотиками, завдання якого – планування операцій, їх проведення, легалізація (відмивання) отриманих коштів та їх розподіл. Особливість її структури в тому, що вона не може бути лише «українською мафією» в етнічному сенсі цього поняття.
3. Характерні кримінологічні ознаки організованих злочинних угруповань, що діють у сфері наркобізнесу.
4. Систему організаційних, соціально-політичних та правових заходів, спрямованих на запобігання і протидію наркобізнесу, його локалізацію та в підсумку викорінення наркозлочинності.
Дістало подальший розвиток:
1. З'ясування сутності небезпечного явища «відмивання грошей», зокрема запропоновано визначення поняття "переміщення та легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, які мають глобальний або регіональний характер".
2. Висновки вітчизняних та зарубіжних дослідників про зростання загрози з боку наркобізнесу, його все більшої інтеграції у транснаціональну злочинність, про існування та еволюцію національних наркокланів, їх зв’язків з міжнародними структурами.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони відкривають принципово новий напрямок досліджень у сфері протидії наркобізнесу: фактично закладається фундамент майбутньої теорії протидії наркобізнесу та інших різновидів злочинності у єдності її методологічного, теоретико-правового, кримінологічного та інших аспектів.
Розроблені і пропонуються шляхи, методи та способи практичного впровадження вищезазначеної теоретичної моделі цілісної системи національної та міжнародної протидії наркобізнесу. Дисертаційне вирішення цієї важливої наукової проблеми стимулюватиме подальшу розробку окремих складових системи протидії наркобізнесу, в тому числі й в підготовці кадрів для спецпідрозділів, написанні підручників, посібників, навчальних методик тощо.
Результати дослідження можуть бути взяті на озброєння відповідними державними структурами, що реалізують заходи запобігання і протидії наркозлочинності.
Наукові висновки дисертанта можуть бути використані в процесі подальшої розробки теорії і практики запобігання і протидії наркобізнесу, теорії державної безпеки, а також галузевих теорій права, зокрема – розвитку кримінології.
Висновки і пропозиції автора знайшли втілення в положеннях законів України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", і змінах до них, у наказах Служби безпеки України та інших відомчих і міжвідомчих нормативно-правових актах, у розробленні яких дисертант брав безпосередню участь.
Матеріали дисертації впроваджені в комплекс нормативних та спеціальних курсів навчальних дисциплін, які викладаються в Національній академії СБ України: теорія державної безпеки, контррозвідувальної діяльності, теорія і практика протидії наркобізнесу.
Особистий внесок здобувача полягає у розробленні нового методологічного підходу до аналізу сучасного наркобізнесу та запропонованій цілісній системі національної та міжнародної протидії наркозлочинності.
Свої висновки автор висував та обґрунтовував, узгоджуючи їх із фахівцями з конкретних галузей наукового знання, тому низку статей написано у співавторстві. В цих працях внеском здобувача є, зокрема: “Теорія та практика вербувальної роботи підрозділів СБ України в сучасних умовах” (у співавторстві з В.О.Козенюком, А.І.Ткалічем, В.А.Ященком та ін.) – розробка теоретико-прикладних основ вербувальної роботи підрозділів СБ України з протидії наркобізнесу; "Корупція як девіантна поведінка", “Корупційний делікт як прояв девіантної поведінки”, “Корупційний делікт правоохоронця та його кількісно-якісні характеристики” (у співавторстві з М.Д.Данчуком, О.Д.Сафіним) – змістовно-функціональна спорідненість корупції та наркобізнесу; “Організація і тактика вербування агентів по лінії боротьби з наркобізнесом”, “Ведення оперативно-розшукових справ з класифікацією "незаконна діяльність у сфері наркобізнесу" (у співавторстві з В.А.Ященком) – сутність і зміст наркобізнесу, форми та методи протидії; “Боротьба з тероризмом” (у співавторстві з І.В.Ткачовим) – пропозиції з удосконалення боротьби з легалізацією злочинних доходів, отриманих від наркобізнесу; "Протидія незаконному обігу наркотиків" (у співавторстві з Ю.В.Гусейніковим) – розробка законодавчих ініціатив у сфері запобігання і протидії наркобізнесу в Україні; "Реалізація норм інституту звільнення від кримінальної відповідальності у сфері протидії органів СБ України організованій злочинній діяльності" (у співавторстві з В.А.Пентєговим, К.Г. Фетисенком) – розкрито зміст зазначеного кримінально-правового інституту з урахуванням можливості його використання в оперативно-розшуковій та слідчій діяльності органів і підрозділів Служби безпеки України у сфері протидії організованій злочинній діяльності.
Апробація результатів дисертації. Дисертаційне дослідження обговорювалося на розширених засіданнях науково-організаційного центру Національної академії СБ України. Апробація результатів здійснювалася у виступах автора більше ніж на 25 науково-практичних конференціях, методологічних семінарах, міжвідомчих нарадах.
Основні результати дослідження оприлюднювалися, зокрема на таких міжнародних науково-практичних конференціях: „Національна безпека в контексті євроатлантичної інтеграції: організаційно-правові аспекти" (Київ, 2005 р.), „Актуальні проблеми протидії зло¬чинності у сфері національної безпеки в контексті європейської і євроатлантичної інтеграції України" (Київ, 2006 р.), відомчих і міжвідомчих науково-практичних конференціях: "Взаємодія органів СБ України і МВС України у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю" (Київ, 2001 р.), "Боротьба з корупцією: міжнародний досвід і його актуальність для України" (Київ, 2002 р.), “Корупція в Україні: досвід і практика протидії в сучасних умовах" (Київ, 2005 р.).
Публікації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення в опублікованих автором 41 науковій публікації, з яких 5 монографій (із них 3 зараховані ВАК України, як фахові публікації), 24 статті, з яких 20 у фахових виданнях з юридичних наук, 4 навчальні посібники, методичні рекомендації, 5 доповідей на науково-практичних конференціях та 2 звіти про науково-дослідні роботи.

Список литературы

ВИСНОВКИ

За результатами дослідження у дисертації зроблені теоретичні узагальнення й запропоновано нове вирішення наукової проблеми – розробки теоретичної моделі цілісної системи національної та міжнародної протидії сучасному наркобізнесу. Проведене дослідження підтверджує, що вихідна методологія правильна, поставлені завдання реалізовані, мета досягнута, покладена в основу дослідження наукова позиція автора себе в основних аспектах виправдала. На основі здійсненого дослідження зроблені такі основні висновки й запропоновані пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
Усебічний аналіз наукових джерел, присвячених темі дослідження свідчить, що проблема формування системи національної та міжнародної протидії сучасному наркобізнесу є однією з найважливіших організаційних, соціально-політичних та правових проблем, рівень наукової розробки недостатній.
Оскільки раніше вказана тема майже не досліджувалась, хоча окремі її аспекти відображені в науковій літературі, що побіжно її стосуються. Усе це дало підстави для висновку, що стан наукового опрацювання вказаної проблеми не можна вважати задовільним, а сама проблема потребує дослідження. В основу дисертаційного дослідження покладено комплексний аналіз аспектів формування системи національної та міжнародної протидії наркобізнесу.
1. Щодо об'єкту дослідження. Проведений в дисертації аналіз свідчить, що серед проявів сучасної організованої злочинності наркобізнес посідає особливе місце. Це не стільки прояв, скільки суттєва складова найбільш небезпечних злочинів – корупції, тероризму, відмивання грошей – та інших протиправних діянь, що становлять загрозу національній безпеці України.
Сучасний наркобізнес набув глобалізованого характеру, став реальною загрозою для існування людства. Злочини, пов’язані з наркобізнесом, загрожують безпеці держави в цілому, оскільки знищують її генофонд. Водночас такі злочини виступають у системному вигляді й загалом впливають на психоактивну поведінку особистості.
2. Дослідження стратегії і тактики діяльності транснаціональних наркосиндикатів дає достатньо підстав вважати, що з подальшою глобалізацією та криміналізацією наркобізнесу наша держава все більше приваблює підпільні штаб-квартири головних наркоструктур світу.
3. Ще більшою мірою загроза від наркобізнесу усвідомлюється при розкритті його змістово-функціональної спорідненості з іншими видами злочинів, передусім – з корупцією, економічною основою якої виступають надприбутки від наркобізнесу. Саме з цих джерел здійснюється підкуп державних чиновників найвищого рангу з метою створення так званого «легального даху» для виробництва, транспортування та збуту наркотиків. Повнота змістовно-функціональної спорідненості корупції та наркобізнесу розкривається при аналізі тактики взаємодії наркобаронів та правлячої державної еліти. Проведений у праці аналіз означеного альянсу дає змогу зробити теоретичний висновок щодо природи сучасної організованої злочинності.
Запропоноване в дисертації визначення поняття мафії як різновиду організованої злочинності, котрий підтримується і діє разом із спільниками в органах влади і правоохоронних органах, є важливим з методологічної точки зору, оскільки вказує на мафію як своєрідний механізм реалізації наркоприбутків в якості фінансово-економічного підґрунтя організованої злочинності. Водночас таке визначення розкриває спосіб взаємозв’язку наркобізнесу з організованою злочинністю.
4. Не менш важливим у розкритті змістовно-функціональної спорідненості наркобізнесу з іншими видами злочинів є з’ясування механізму зрощування наркобізнесу та тероризму. З одного боку, наркобізнес є живильним ґрунтом для тероризму, з іншого – він чинник політичних конфліктів, оскільки й наркоділки, й терористи, як правило, становлять опозицію офіційній владі. У роботі автор доводить, що наркоторгівля та тероризм у багатьох випадках мають спільну основу, єдині геополітичні інтереси.
Тероризм і наркобізнес як різновиди транснаціональної злочинності мають спільну мету – об’єднаними зусиллями дестабілізувати економічну, політичну та соціальну ситуацію в сучасному світі, сприяти деградації й розладу цивілізованого суспільства, розхитати та зламати міжнародний правопорядок, діючу фінансово-банківську систему, а в етично-психологічному плані – сприяти руйнуванню громадських та культурних цінностей, демократичного волевиявлення, історичної свідомості, самобутності, генетичної пам’яті й кращих традицій людства.
В основі взаємозалежності наркобізнесу й тероризму лежать їх спільні фінансові інтереси. Наркомафія забезпечує терористів грошима, необхідними для усіх стадій терористичної діяльності – від підготовки бойовиків до здійснення самого теракту. У свою чергу, терористичні угруповання організують збройне прикриття нелегальної наркодіяльності, забезпечують охорону підпільних заводів і лабораторій з виробництва наркотиків, супроводження наркотрафіку тощо.
5. Досліджуючи взаємозалежність наркобізнесу та відмивання доходів, одержаних незаконним шляхом, автор обґрунтовує такий висновок: без викорінення наркобізнесу неможлива ефективна протидія відмиванню доходів, одержаних від злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків. Враховуючи, що ці доходи є за своєю природою головною детермінантою наркобізнесу, слід комплексно вирішувати питання організації протидії цим явищам.
6. Синтезуючи викладене щодо об'єкту дослідження, можна констатувати новий компонент еволюції сучасного наркобізнесу, а саме: його соціальну мімікрію, витончену пристосовуваність до реалій, що постійно змінюються.
Виокремлюючи основне можна зробити висновок, що для викорінення наркобізнесу потрібна ефективна, чітко налагоджена національна та міжнародна система політичних, економічних, культурно-виховних, правових, оперативно-розшукових та інших заходів, створення теоретичної моделі якої становить предмет і основний зміст дисертації.
7. Щодо предмету дослідження. На відміну від раніше пропонованих і реалізованих проектів розроблена автором система базується на нових методологічних підходах як для вивчення об'єкта протидії, тобто власне наркобізнесу, так і для побудови та функціонування системи його викорінення: діалектика єдності змістовно-функціонального (діяльнісного) і формально-логічного (системного) аналізу, застосування всього арсеналу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, використання епістемологічних засобів сучасної глобалістики, кримінології, правової психології тощо.
Системний підхід дає змогу розкрити наркобізнес як систему, тобто, відокремлену, відносно самостійну множину взаємодіючих елементів, якій притаманні свої специфічні унікальні закони зародження, становлення та функціонування. За допомогою цього підходу визначається склад, структура та організація елементів даної системи, пошуки головних взаємодій між ними, і, насамкінець, виявлення зовнішніх зв’язків системи наркобізнесу з терористичними організаціями, “мафією”, організованою злочинністю в цілому.
8. Існуючі визначення наркобізнесу дають уявлення про його специфіку, відмінність від інших різновидів злочинної діяльності, але не розкривають його змісту. Застосування функціонально-діяльнісного підходу дає змогу цей зміст розкрити, виявити систему складових наркобізнесу та функцій, які ці складові виконують, зокрема, у сфері організованої злочинної діяльності.
Таким чином, автор пропонує новий підхід до розкриття сутності, змісту, форм і методів сучасного наркобізнесу як антисоціального феномена і, відповідно, пропонує комплекс заходів з його викорінення. Виходячи з головної мети дослідження – розробки теоретичної моделі системи національної та міжнародної протидії наркобізнесу в його тісному переплетінні з міжнародним тероризмом, корупцією, відмиванням грошей, етномафією тощо, – автор доводить, що основою протидії багатьом сучасним глобальним загрозам повинна бути єдність національних та міжнародних зусиль з викорінення одного з найнебезпечніших породжень глобалізованого злочинного світу – наркобізнесу.
9. Один з найвагоміших теоретичних здобутків дисертанта – концептуально-прогностична розробка запобіжної системи протидії наркобізнесу, упереджувальної його стратегічно-тактичної установки і дії. Рекомендована сучасній практиці ця розробка може відіграти вирішальну роль у профілактиці наркобізнесу, а в перспективі і його викорінення.
10. В загальнонаціональному масштабі сучасні профілактичні стратегії протидії наркобізнесу застосовуються, на жаль, у вкрай обмежених обсягах. Формування державної політики у зазначеній сфері повинно базуватися на стратегіях зменшення шкоди і збалансовано поєднувати у собі заходи боротьби з нелегальним обігом наркотиків, різні форми профілактичної роботи й заходи щодо зменшення попиту на наркотики.
Перспективними шляхами вирішення цієї проблеми в Україні силами правоохоронних органів, на думку дисертанта, можуть стати:
1) розробка і впровадження «Міжвідомчої програми налагодження та розвитку взаємодії спеціальних служб і правоохоронних органів України у сфері протидії злочинним посяганням транснаціональних наркоугруповань»;
2) загальнодержавні заходи: 1. Утворення міжвідомчого наукового центру (інституту) вивчення наркоситуації в Україні. 2. Створення правоохоронної структури (із функціями спецслужби) по боротьбі з наркобізнесом. 3. Закріплення в законодавстві функцій боротьби з незаконним обігом наркотиків і профілактики наркоманії за всіма зацікавленими відомствами, фактично зайнятими в цій сфері діяльності. 4. Організація державного і міжнародного банків даних, постійно поповнюваного детальними зведеннями, що відображають параметри наркобізнесу. 5. Науково-практичне обґрунтування необхідності налагодження додаткового фінансування боротьби з наркозлочинністю за рахунок грошових і інших матеріальних доходів, конфіскованих у ділків наркобізнесу. 6. Визначення критеріями ефективності роботи по боротьбі з незаконним обігом наркотиків показників виявлення організаторів злочинів і їхніх спільників, установлення джерел фінансування і каналів надходження наркотиків. 7. Підвищення рівня технічного оснащення всіх служб, що борються з незаконним обігом наркотиків. 8. Залучення державних структур до участі в антинаркотичному русі всіх здорових сил суспільства: громадських організацій, трудових колективів і батьківських об’єднань. 9. Сприяння організації широкої і послідовної антинаркотичної пропаганди у всіх засобах масової інформації. 10. Організація системи постійного і повномасштабного моніторингу зловживання наркотиками, їх обігу і злочинності, зв'язаної з ними.
11. Міжнародна складова системи протидії сучасному наркобізнесу має передбачати взаємне співробітництво у сфері боротьби з транснаціональним незаконним обігом наркотиків у більш твердому режимі наднаціональних законодавчих, виконавчих, судових, пенітенціарних і науково-прикладних ініціатив. У зв’язку з цим пропонується модель міжнародної стратегії боротьби з незаконним обігом наркотиків:
1) з метою визначення реального наркопотенціалу суб’єктів світового співтовариства (країн, регіонів) провести міжнародне міждисциплінарне дослідження незаконного обігу наркотиків за єдиною методологією. У ролі головного виконавця тут може виступати ООН, а в регіонах, наприклад, у Європі – Рада Європи. На національних рівнях – компетентні в цьому питанні установи й організації;
2) для координації міжнародної антинаркотичної діяльності узгодити національну стратегію, програми і плани з контролю над незаконним обігом наркотиків для того, щоб ці документи не суперечили один одному;
3) організувати Міжнародну стратегічну розвідку, що включає Центр космічного сканування нарконебезпечних регіонів планети з метою контролю над виробництвом і транспортуванням препаратів у тих державах, що тим або іншим способом ініціюють незаконний обіг наркотиків у світове співтовариство;
4) через Управління ООН з наркотиків та злочинності вийти з пропозицією перед ООН про формування Міжнародних сил швидкого розгортання для їхнього застосування в нарконебезпечних регіонах планети;
5) на основі конвенцій ООН 1961, 1971 і 1988 років розробити, погодити і ратифікувати Міжнародний звід законів про злочини, що пов’язані з незаконним обігом наркотиків;
6) створити при ООН і ЄС секцію Міжнародного суду для розгляду справ, які пов’язані з незаконним транснаціональним обігом наркотиків.
12. Реалізація запропонованих ініціатив, на думку дисертанта, забезпечить необхідні передумови для локалізації причин і умов наркозлочинності, закладе фундамент для використання правоохоронними органами України й інших держав необхідних важелів при організації тактико-оперативних заходів запобігання наркобізнесу.
Усупереч численним песимістичним прогнозам стосовно наркобізнесу, зокрема, щодо його зростаючої динаміки, у проведеному дослідженні автор аргументовано стверджує: наркобізнес не є фатальною перспективою людства, йому можна ефективно протидіяти, його потрібно остаточно викорінити.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдиров Н.М. Концептуальные проблемы борьбы с наркотизмом в Республике Казахстан (криминологическое и уголовно–правовое исследование): Автореф. дис… д–ра юрид. наук: 12.00.08. – Алматы, 1999. – 56 с.
2. Абельцев С.Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, Закон и право, 2000. – С. 34–38.
3. Аванесов Г.А. Криминология и социальная профилактика. – М., 1980. – 235 с.
4. Аванесов Г.А. Криминология. – М., 1984. – 134 с.
5. Авдеев Ю.И. Основные тенденции современного терроризма // Современный терроризм: состояние и перспективы / Под ред. Е.И.Степанова. – М., 2000. – С. 137–175.
6. Агрессия и психическое здоровье / Под ред. Т.Б.Дмитриевой, Б.В.Шостако¬вича. — СПб., 2002. – 149 с.
7. Ажакина Т.А., Алоян А.А., Басов А.М. Противодействие незаконному обороту наркотических средств и психотропных веществ: Учеб. пособие / Служба криминальной милиции МВД России. Главное управление по борьбе с незаконным оборотом наркотиков; А. Н. Сергеев (общ. ред.). – М. : ГУБНОН СКМ МВД России, 2001. – 638 с.
8. Акімов М. Перспективний напрям кримінально–правової боротьби з організованою злочинністю // Право України. – 1999. – № 9. – С. 69–83.
9. Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С. Кримінологія: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2002. – 296 с.
10. Александрова И. Появится ли в России стратегия борьбы с преступностью? // Адвокат. – 1997. – № 3. – С. 52–54.
11. Алексеев А.И. Криминология: Курс лекций. – М.: Щит–М, 1998. – 340 с.
12. Алексеев А.И., Герасимов С.М., Сухарев А.Я. Криминологическая профилакти¬ка: теория, опыт и проблемы. — М.: НОРМА, 2001. – 207 с.
13. Андреєв Д. Деякі відомості про організовану злочинність у світовому вимірі // Іменем закону. – 1998. – 20 жовт. – С. 12.
14. Антипенко В.Ф. Борьба с современным терроризмом: международно–правовые подходы / НАН Украины; Институт государства и права им. В.М.Корецкого. – К.: Издательство «ЮНОНА–М», 2002. – 723 с.
15. Антонов Д. Доклад Госдепартамента США о борьбе с международной торговлей наркотиками // Компас. – 1996. – № 18. – С. 57–60.
16. Антонян Ю.М. Криминология: Избр. лекции. — М.: Логос, 2004. – 447 с.
17. Антонян Ю.М. Преступная жестокость: Монографія. – М., 1994. – 215 с.
18. Антонян Ю.М. Проблемы природы и причин современного терроризма // Социальные и психологические проблемы борьбы с международным терроризмом. – М.: Наука, 2002. – С. 3–21.
19. Антонян Ю.М. Терроризм. Криминологическое и уголовно–правовое исследование. – М.: Щит–М, 1998. – 306 с.
20. Антонян Ю.М., Бородин С.В. Преступность и психические аномалии. — М.: Наука, 1987. – 206 с.
21. Антонян Ю.М., Гульдман В.В. Криминальная патопсихология. — М.: Наука, 1991. – 243 с.
22. Аркуша Л.П. Про тактику виявлення діяльності організованого злочинного формування, яке має корумповані зв’язки // Вісник Одеського ін–ту внутрішніх справ. – 1998. – № 4. – С. 47–53.
23. Бабаев М.М. Социальные последствия преступности. — М., 1982. – 156 с.
24. Бабаян Э.А., Гаевский А.В., Бардин Е.В. Правовые аспекты оборота наркотических, психотропных, сильнодействующих, ядовитых веществ и прекурсоров: Нормативные документы. Методические материалы. Ответы на вопросы. – М.: Международный центр финансово–экономического развития, 2000. – Приложение № 3–2000 к журналу «Здравоохранение» и № 4–2000 к журналу «Новая Аптека». – 458 с.
25. Багрий–Шахматов Л.В. Соотношение коррупции, рэкета и организованной преступности // Юридична освіта і правова держава (до
150–річчя юридичного інституту ОДУ): Зб. наук. пр. – Одеса, 1997. – С. 196–206.
26. Багрій–Шахматов Л.В. Організована злочинність та
корупція // Вісник Одеського ін–ту внутрішніх справ. – 1999. – № 2. – С. 3–5.
27. Бандурка С.А., Слинько С.Б. Наркомафия: уголовно–правовые средства борьбы: Учеб. пособие. – Х.: Арсис, 2001. – 318 с.
28. Батиргареєва В.С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло: Дис… канд. юрид. наук.: 12.00.08. – Х., 2002. – 266 с.
29. Баулін Ю.В. Кримінально–правові форми вчинення наркозлочинів організованим наркобізнесом // Питання боротьби зі злочинністю:
3б. наук. пр. – Х., 2004. – Вип. 9. – С.46-54.
30. Бедриківський В. Кордони для криміналу – категорія абстрактна: [Боротьба з міжнар. та етніч. організ. злочин. угрупованнями: Бесіда з підполковником міліції] // Іменем закону. – 1999. – 22 січ. – С. 5.
31. Бекряшев А.К. Теневая экономика и экономическая преступность // http://nasledie.ru/fin/6_8/kniga1/4–1.html
32. Беляев С.С. О сотрудничестве в борьбе с организованной преступностью // Изучение организованной преступности: российско–американский диалог: Сб. ст. – М., 1997. – С. 231–236.
33. Березин С.В., Лисецкий К.С., Назаров Е.А. Психология наркотической зависимости и созависимости / Международная педагогическая академия. – M.: МПА, 2001. – 213 с.
34. Березовский арестован в Италии // Сайт Media international group / http:mignews.сom. ua/ articles/ 43142.html
35. Беседин А.А. О совершенствовании законодательства по борьбе с наркобизнесом // Правова система України: Теорія і практика: Тези допов. і наук. повідмл. наук.–практ. конференції (Київ, 7–8 жовтня 1993). – К., 1993. – С. 372–373.
36. Бєлоусов Ю.Л. Інституціоналізація профілактики наркотизму в Україні: Дис. ... канд. соціол. наук: 22.00.03 / Національний ун–т внутрішніх справ. – X., 2003. – 190 с.
37. Бєляєв А. Організована злочинність – проблема інтернаціональна // Уряд. кур’єр. – 1996. – 5 жовт. – С. 9.
38. Биков В. Признаки организованной преступной
группы // Законность. – 1998. – № 9. – С. 4–8.
39. Биленчук П.Д., Еркенов С.Е., Кофанов А.В. Транснациональная преступность: состояние и трансформація: Учеб. пособие. – К.: Аттика, 1999. – 272 с.
40. Білоус В.Т., Попович В.М., Попович М.В. Організаційно–правове забезпечення боротьби з відмиванням доходів незаконного походження: Монографія. – К., 2001. – 138 с.
41. Большой энциклопедический словарь. – 2–е изд., перераб. и дополн. – М.: Большая Российская энциклопедия; СПб.: Норинт, 1998. – 660 с.
42. Бондарева М. Деякі питання правового регулювання боротьби з організованою злочинністю // Предпринимательство, хоз–во и право. – 1998. – № 12. – С. 49–50.
43. Борисов В.І., Дорош Л.В. Организованная преступность и борьба с ней. – Владивосток, 1995. – 186 с.
44. Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. Оцінка масштабів тіньової економіки та її вплив на динаміку макроекономічних показників // Економіка України. – 1996. – № 11. – С. 9–13.
45. Боротьба з наркобізнесом: проблеми та шляхи їх вирішення: Матеріали Всеукр. Наук.–практ. конф. (17–18 жовтня 2002р.) / Одеський юридичний ін–т Національного ун–ту внутрішніх справ; відп. ред. Ф.К.Думко. – О., 2002. – 246 с.
46. Боротьба з незаконним наркобізнесом в Україні: 3б. норм. док. –
У 3–х ч.– К.: НАВСУ, 2001. – Ч. 2. – 284 с.
47. Борьба с терроризмом / Науч. ред. В.Н.Кудрявцев; Сост. Л.В.Братова. – М.: Наука, 2004. – 238 с.
48. Босхолов С.С. Законодательное обеспечение борьбы с организованной преступностью: [Рос. Федерация] // Журн. рос. права. – 1998. – № 9. – С. 16–23.
49. Брокгаузъ Ф., Ефрон И. Энциклопедический словарь. – СПб.:
Изд–во Ефрона, 1896. – Т. 18. – 868 с.
50. Бульба В.В. Стан боротьби з незаконним обігом наркотиків в Україні // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — № 6. – С. 16–20.
51. Бульба В.В. Характеристика особистості злочинців, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України.– 2001. – № 3. – С. 245–249.
52. Буряк В.Ю., Геваза Ю.І., Замошець О.П. Експертиза наркотичних речовин: Навч. посібник / Київський національний торговельно–економічний ун–т. – К.: КНТЕУ, 2004. – 264 с.
53. Быков В. Банда – особый вид организованной вооруженной
группы // Рос. юстиция. – 1999. – № 6. – С. 49–51.
54. Бюллетень по наркотическим средствам. т. L 1, № 1 и 2, 1999 г. Сборник отдельных статей. – Нью–Йорк: Изд–во ООН, 2000. – С. 64.
55. Бюро международных информационных программ Государственного департамента США // http://usinfo.state.gov/russki
56. Васільєва В.О., Ємченко І.В. Експертиза наркотичних та вибухонебезпечних речовин: Підруч. для студ. вищих навч. закл. / Львівська комерційна академія. – Л.: Компакт–ЛВ, 2005. – 302 с.
57. Войциховский А. Наркобизнес: Международная борьба с незаконным оборотом наркотических средств и психотропных
веществ // Бизнес Информ. – 1995. – № 35–36 (сент.). – С. 12–14.
58. Воробьев И. Организованная преступность в Германии. – М.: ВНИИ МВД России, 1996. – 194 с.
59. Вороніна М.А. Деякі особливості понятійного апарату законодавства з боротьби з організованою злочинністю // Вісник Академії правових наук України. – Х.,1997. – № 1 (8). – С. 166–168.
60. Выполнение решений двадцатой специальной сессии Генеральной Ассамблеи, посвященной совместной борьбе с мировой проблемой наркотиков: Докл. Генерального секретаря / ООН. Генеральная Ассамблея. Сессия (56; 2001). – Нью–Йорк: ООН, 2001. – 24 с.
61. Вырождение и возрождение: Социально–психологические эскизы. Преступник и борьба с преступностью.– СПб.: Тип. М.И. Акинфиева и И.В. Леонтьева, 1903. – 372 с.
62. Гавдьо Ю.Р. Боротьба з відмиванням "брудних” коштів – одне з актуальних завдань Служби безпеки України // Організація пошукових заходів щодо виявлення функціонування тіньового сектору економіки і ознак відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та реалізація отриманих матеріалів: Матеріали наук.–практ. конф., 29 листопада 2002 року. – К.:
Вид–во НА СБ України, 2003. – С. 25–28.
63. Гавдьо Ю.Р. Відмивання брудних грошей як загроза українській економічній реальності // Протидія організованій злочинності: теорія і практика, досвід, проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення: Матеріали наук.–практ. конф., 24 червня 2004 року.– К.: Вид–во НА СБ України, 2004. – С. 95–97.
64. Гавдьо Ю.Р. Правопорушення у фінансовій сфері як загроза економічній безпеці України // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр.–Одеса, 2005. – Вип. 26. – С. 76–82.
65. Гавриленко І. Нова Україна. Чи не стане вона новою Колумбією? // Іменем закону. – 1996. – 5 квіт. – С. 10.
66. Гадойбоев С.А. Уголовно–правовые и криминологические меры предупреждения контрабанды наркотиков: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Украинская академия внутренних дел. – К., 1996. – 20 с.
67. Гадойбоев С.А. Уголовно–правовые и криминологические меры предупреждения контрабанды наркотиков: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Украинская академия внутренних дел. – К., 1996. – 187 с.
68. Газизов Д. А. Применение милицией административного законодательства о незаконном обороте наркотических средств: Лекция / Омский юридический ин–т. – Омск: Омский юридический ин–т МВД России, 1999. – 63 с.
69. Гамарник О.В. Історично–правові аспекти боротьби з організованою злочинністю // Протидія організованій злочинності: теорія і практика, досвід, проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення: Матеріали науково–практичної конференції (24 травня 2004 р., Київ). – К., 2004. – С.109–113.
70. Гасанов Э. Борьба с наркоманией – проблема общечеловеческая, и межгосударственная // Прокурор. и следств. практика. – 1997. – № 2. – С. 7–18.
71. Гасанов Э. Наркотическая преступность как вид организованной преступности // Законность. – 1997. – № 11. – С. 27–30.
72. Гасанов Э. Наркотизм: тенденции и меры преодоления: На материалах Азербайджанской Республики. – M., 1997. – 272 с.
73. Гасанов Э. Уголовно–правовые и криминологические проблемы борьбы с преступлениями, связанными с наркотиками (Антинаркотизм). – О.: Астропринт, 1998. – 399 с.
74. Гвоздецький В. Основні причини виникнення та особливості функціонування організованої злочинності в Україні // Дніпро. – 1997. –
№ 5–6. – С. 104–112.
75. Геворгян Г. Криминологические проблемы борьбы с этническими преступными формированиями. – М.: Изд–во «PeNates–Пенати», 2000. – 368с.
76. Герасимов С.И. Роль власти в предупреждении преступности // Власть: криминологические и правовые проблемы. – М., 2000. – С. 3–10.
77. Глава ФПС России призывает использовать свержение режима талибов для прекращения экспорта наркотиков // Независимая газета. – 2002. – 16 янв. – С.4
78. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г.Білоус, Д.Г.Лук’яненко та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 733 с.
79. Голина В.В. Попередження злочинності правоохоронними органами: Навч. посібник. – К.: Навчально–методичний кабінет вищої освіти, 1991.– 90с.
80. Голосніченко І.П., Золотарьова Н.І., Штанько Д.О. Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): Навч. посіб. / Київський ін–т внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України: І.П.Голосніченко (заг. ред.). – К.: КІВС, 2002. – 141 с.
81. Горяинов К.К. Латентная преступность в России: опыт теоретического и при¬кладного исследования. — М., 1994. – 284 с.
82. Гошовська О.О. Злочинна організація як форма співучасті // Правова держава: Щорічник наук. пр. – К., 1998. – Вип. 9. – С. 387–390.
83. Гриненко І. Наркобізнес і національна безпека. – К.: Сфера, 2002. – 211с.
84. Гумін О.М., Мельник П.В. Теоретичні основи боротьби з наркотизмом серед засуджених до позбавлення волі. – К., 2000. – 418 с.
85. Гуров Л.И. Организованная преступность и меры борьбы с ней. – М., 1992. – 215 с.
86. Гуров Л.И. Организованная преступность не миф, а реальность. – М., 1989. – 280 с.
87. Гуров Л.И. Профессиональная преступность: прошлое и современность. – М.: Юридическая литература, 1990. – 304 с.
88. Гуськов А.Я. Национальная безопасность и коррупция
// Закономерности преступности, стратегия борьбы и закон. – М., 2001. – С. 296–299.
89. Гуторова Н.О. Кримінально–правова охорона державних фінансів України: Монографія. – Х.: Вид–во Національного університету внутрішніх справ, 2001. – 384 с.
90. Данильян С.А. Организационно–тактические особенности расследования незаконного оборота наркотических средств: Учеб. пособие / Под ред. Г.М. Меретукова. – Краснодар, 2000. – 143 с.
91. Даньшин І.М. Організована злочинність (поняття, кримінологічна характеристика, чинники, шляхи протидії) // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 1. – С. 100–110.
92. Деятельность Программы ООН по международному контролю над наркотиками: Доклад директора–исполнителя. – Вена: Изд–во Комиссии
НС, 2001. – 16 с.
93. Джига М. Боротьба з організованою злочинністю: як це робиться у США? // Міліція України. – 1999. – № 1–2. – С. 8–9.
94. Джужа О.М., Моісеєв Є.М., Василевич В.В. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами: Навч. посіб. – К.: Атака, 2001. –
368 с.
95. Доброрез І.О. Кримінологічна характеристика та попередження незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (за матеріалами Автономної Республіки Крим): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна юридична академія України
ім. Ярослава Мудрого. – X., 2005. – 20 с.
96. Доклад Комиссии по наркотическим средствам. – Вена, 1993. – 14 с.
97. Доклад Международного комитета по контролю над наркотиками за 2002 год. – Нью–Йорк: Изд–во ООН, 2003. – 28 с.
98. Доклад Международного комитета по контролю над наркотиками. – Нью–Йорк: Изд–во ООН, 2001. – 26 с.
99. Долженков О.Ф. Організовані злочинні угруповання представників кавказьких національних діаспор, що мешкають на території України // Правова держава. – 2000. – №2. – С.149–151.
100. Долженков О.Ф. Особливості інфраструктури етнічних злочинних угруповань азіатського походження // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1999. – №3. – С. 40–43.
101. Долженков О.Ф. Характерні риси сучасної організованої злочинності // Вісник університету внутрішніх справ. – Харків: Університет внутрішніх справ, 2000. – Вип. 10. – С. 23–29.
102. Доля Л.М. Легалізація (“відмивання”) доходів, отриманих злочинним шляхом, як міжнародна проблема // http://mndc.naiau.kiev.ua/Gurnal/4text/4_14.htm
103. Дорошенко А., Овсій І. Організована злочинність: міжнародний аспект // Політика і час. – 1997. – № 3. – С. 41–51.
104. Драган Г.Н., Калачев Б.Ф. Наркомания и наркобизнес: Выявление и пресечение незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ / Под ред. д–ра юрид. наук, проф. П.Г.Пономарева. – М.: Новый Юрист, 1998. – 240 с.
105. Дубина А. Андский адский кокаиновый треугольник // Столичные новости. – 2002. – № 38. – С.7.
106. Дубинин Г.П., Карпец И.И., Кудрявцев В.Н. Генетика. Поведение. Ответствен¬ность. – М.: Политиздат, 1982. – 304 с.
107. Дудар О.Ф. Кримінологічні особливості осіб, причетних до наркобізнесу // Боротьба з організованою злочинністю та корупцією. – 2002. – № 6. – С. 57–66.
108. Дурдинець В. "Треба зрозуміти, що боротьба з наркоманією – це справа не лише правоохоронних органів, а всіх державних структур: [Виступ на всеукр. нараді з питань боротьби з незакон. обігом наркотиків] // Іменем закону. – 1997. – 4 лип. – С. 1–5.
109. Дуров О. Оподаткування нелегальних прибутків: кримінально–правовий аспект проблеми // Економіка. Фінанси. Право. – 1998. – № 5. –
С.17–20.
110. Егер Й. Совет по предупреждению преступности в Шлезвиг–Гольштейн // Криминологические исследования в мире. – М.: НИИ проблем укрепления законности и правопорядка – Издательская фирма “Манускрипт”, 1995. – С. 135–136.
111. Единая конвенция о наркотических средствах 1961 года: с поправками, внесенными в нее в соответствии с протоколом 1972 г. о поправках к Единой конвенции о наркотических средствах 1961 г. –
Нью–Йорк: ООН, 1977. – 66 с.
112. Економічні та соціальні наслідки зловживання наркотиками та наркобізнесу (Economic and Social Consequences of Drug Abuse and Illicit Trafficking. UN ODCCP Studies on Drugs and Crime Monographs, United Nations, 1998). – Нью-Йорк, 1998. – 128 с.
113. Єфремов С. Поняття організованої злочинності // Право України. – 2002. – № 9. – С. 8–9.
114. Жалило Я. Еще раз о детенизации экономики: [Теневая экономика Украины. Борьба с теневой экономикой и коррупцией] // Інвестиції: практика та досвід. – 2003. – № 24. – С.14–16.
115. Жирнов О.А. «Столетняя война» в Америке: Администрация США в борьбе против наркобизнеса / РАН; Институт научной информации по общественным наукам. (Серия «Социальные и политические проблемы США» / Центр научно–информационных исследований глобальных и региональных проблем. Отдел Западной Европы и Америки). – М.:
ИНИОН РАН, 2000. – 84 с.
116. Закалюк А.П. Теория и практика индивидуального прогнозирования и профилактики преступного поведения: Автореф. дис. ... д–ра юрид. наук: 12.00.08 / Харьковский юридический институт. – Х., 1987. – 28 с.
117. Закалюк А. Організована злочинність: сутність і потреби нормативного визначення // Інформаційний бюлетень. – К.: Вид–во Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, 2002. – № 10. – С. 69.
118. Закон України “Про боротьбу з тероризмом” // Офіційний вісник України. – 2003. – № 16. – Ст. 18.
119. Закон України “Про внесення змін до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” // Голос України. – 2002. – 28 груд. – С.14-16.
120. Закон України “Про Державну прикордонну службу України” // Офіційний вісник України. – 2003. – № 17. – Ст. 740.
121. Закон України “Про основи національної безпеки України” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
122. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» // Урядовий кур’єр. – 2002. – 11 груд. – С. 25-32.
123. Заява від 26 квітня 1999 p. //http://www.treas.gov/press/releases/ps3106.htm
124. Заяви представників Великої Сімки від 15 квітня 2000 року // http://www.treas.gov/press/releases/ps556.htm: 25 вересня 1999 року // http://www.treas.gov/press/releases/ps120.htm: 26 квітня 1999 року // http://www.treas.gov/press/releases/ps3106.htm.
125. Збірник наукових праць Харківського центру з вивчення організованої злочинності спільно з Американським університетом у Вашингтоні. – Х.: Вид–во «Право», 2002. – Вип. 3. – 184 с.
126. Збірники: «Forum on crime and society» (New York), «Drug and Conflict – Transnational Institute» (Amsterdam).
127. Зв’язок із наркотиками у Африці (The Drug Nexus in Africa. Prepared by UNDCP as a position paper for the World Summit for Social Development. – Copenhagen, March 6–12, 1995). – К., 1995. – 76 с.
128. Звіт Державної судової адміністрації України за 2003 рік, ф.8.
129. Звіт Державної судової адміністрації України за 2004 рік, ф.8.
130. Звіт Державної судової адміністрації України за 2005 рік, ф.8.
131. Золотарьова Н.І. Провадження в справах про адміністративні правопорушення, що посягають на правові відносини обігу наркотичних засобів та психотропних речовин: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський ін–т внутрішніх справ. – К., 2000. – 192 с.
132. И.П. Лановенко, А. Я. Светлов, А.Н. Костенко и др. Наркотизм и преступность / НАН Украины; Институт государства и права
им. В.М.Корецкого / И.П.Лановенко (отв. ред.). – К.: Наукова думка, 1994. – 343 c.
133. Ивасенко В.Б. Незаконный оборот наркотиков и криминальный рынок // Проблемы борьбы с криминальным рынком, экономической и организованной преступностью: Материалы конф. (Москва, 12.09.2004 г.) – М., 2004. – С.24-31.
134. Иншаков С.М. Зарубежная криминология. – М.:
ИНФРА–М – НОРМА, 1997. – 383 с.
135. Иншаков С.М. Криминология: Вопросы и ответы. — М.: Юриспруденция, 2000. – 215 с.
136. Иншаков С.М. Криминология: Практикум. — М: Юриспруденция, 2001. – 202 с.
137. Исиченко А.П. Оперативно–розыскная криминология. — М.: Инфра–М, 2001. – 67 с.
138. Исса Халед Фахед Мостафа. Криминологические и уголовно–правовые вопросы борьбы с наркоманией: (на материале Украины, Иордании и Египта): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Киевский ун–т
им. Т. Шевченко. – К., 1994. – 217 с.
139. Калачев Б.Ф., Кикоть В.Я., Моднов И.С. Сращивание наркобизнеса с коррупцией на постсоветском пространстве и борьба с этим явлением: Метод. пособие / Бюро по координации борьбы с организованной преступностью и иными опасными видами преступлений на территории государств–участников Содружества Независимых Государств; Государственное учреждение «Всероссийский НИИ». – М.: ВНИИ МВД России, 2001. – 51 с.
140. Кальман О. Взаємозв’язок організованої злочинності та корупції у сфері економіки // Вісник Академії правових наук України. – Х., 1997. – Вип. 4 (11). – С. 188–190.
141. Камынин Й. Борьба с отмыванием доходов: уголовно–правовые проблемы, опыт международного сотрудничества // Уголовное право. – 2000.– № 3 – С. 106–110.
142. Кан Уэда. Преступность и криминология в современной Японии. – М.: Прогресс, 1989. – 254 с.
143. Карпец И.И. Международная преступность. – М.: Наука, 1998. –
112 с.
144. Карпец И.И. Преступность: иллюзии и реальность. — М., 1992. – 431 с.
145. Квашис В.Е. Основы виктимологии. — М., 1999. – 194 с.
146. Кернер X., Дах Э. Отмывание денег. Путеводитель по действующему законодательству и юридической практике. – М.: Изд–во “Международные отношения”, 1996. – 241 с.
147. Кесельман Л.Е., Мацкевич М.Г. Социальное пространство наркотизма. – СПб., 2001. – 268 с.
148. Кильмашкина Т.Н. Социальная конфликтология: Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2003. – 286 с.
149. Коваленко С.А. Основы легализации теневой экономики в Украине. К.: Знание, 1999. – 158 с.
150. Козаченко А.В. Понятие предмета наркотизма и его уголовно–правовое значение: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Одесская гос. юридическая академия. – О., 1999. – 228 с.
151. Коломієць П. Четверта світова війна? // Політика і час. – 2001. – № 10. – С. 31–36.
152. Коммюнике Совещания «Группы восьми» на Окинаве 2000 года «В XXI век – век большего спокойствия духа». – Вена: Изд–во Комиссии по наркотическим средствам ООН, 2000. – 12 с.
153. Конвенція ООН від 19 грудня 1988 року «Про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин» // Офіційний вісник України. – 1989. – № 1. – Ст. 18.
154. Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності, прийнята Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 55/25 від 15 листопада 2000 року // Офіційний вісник України. – 2000. – № 26. – Ст. 47.
155. Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму від 16 травня 2005 року // www.rada.gov.ua
156. Кондратюк Л.В. Антропология преступления (микрокриминология). — М.: НОРМА, 2001. – 336 с.
157. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
158. Концепція розвитку кримінологічної науки в Україні на початку ХХІ століття // Інформаційний бюлетень координаційного бюро з проблем кримінології Академії правових наук. – К., 2002. – № 5. – С. 6.
159. Корж