Запобігання шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі :

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 Шахрайство на фінансових ринках у біржовій
торгівлі. Його структура та місце в світовій злочинності 15
1.1. Феномен шахрайства: історико-правовий аналіз
українського та світового досвіду 16
1.2. Досвід боротьби з шахрайством на фінансових ринках у процесі здійснення біржової торгівлі в країнах ЄС, США та на
транснаціональному рівні 34
1.3. Кримінологічна характеристика шахрайства на
сучасному фінансовому ринку в Україні 51
РОЗДІЛ 2 Детермінанти, які призводять до
становлення феномена шахрайства на
фінансових ринках у біржовій торгівлі 69
2.1 Причини та умови виникнення шахрайства
в біржовій торгівлі міжрегіонального масштабу 69
2.2. Світові економічні диспропорції та правова неузгодженість як підгрунтя для існування шахрайства на
фінансових ринках у біржовій торгівлі 90
2.3. Біржовий шахрай на фінансових ринках – нова генерація
“білокомірцевих” злочинців 111
РОЗДІЛ 3 Заходи запобігання шахрайству на
фінансових ринках у біржовій торгівлі 131
3.1. Організаційно – правові та віктимологічні основи
запобігання шахрайству в біржовій торгівлі
на національному рівні 131
3.2. Міжнародно – правова взаємодія країн у протидії шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі та її
особливості на регіональному рівні 151
ВИСНОВОК 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 177
ДОДАТКИ 195

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан української державності супроводжується перехідним етапом у становленні господарської системи відносин, побудованих на принципах ліберальної економіки. Найважливішою умовою прогресивного розвитку ліберально-економічних ринкових відносин є створення відповідної нормативної бази, недосконалість якої на сьогодні призводить до вчинення протиправних діянь у фінансовій сфері. Результати порівняльного аналізу законодавства країн ЄС, США та України свідчать про недостатнє нормативно-правове забезпечення потреб протидії шахрайству в біржовій торгівлі в нашій країні. Останнім часом кримінологи також звертають увагу на нагальну необхідність інтенсифікації діяльності, спрямованої на запобігання злочинам у господарській сфері, які вийшли за межі національних економік та набули міжнародного масштабу. Саме вищезазначене зумовило вибір даної теми дослідження.
Теоретичним підгрунтям дисертаційного дослідження стали роботи вітчизняних кримінологів, фахівців з кримінального, міжнародного, господарського та фінансового права, роботи вчених, що вивчають проблемні питання, пов’язані з біржовою торгівлею, фінансовим ринком, інвестиційною діяльностю, особливостями використання офшорних юрисдикцій, а саме: Г.А. Аванесова, В.Б. Авер’янова, В.Г. Афанасьєва, Ю.Д. Блувштейна, Г.Н. Борзенкова, С.В. Бородина, Л.К. Воронової, В.В. Василевича, П.Т. Геги, А.А. Герцензона, В.В. Голіни, Д.І. Голосніченка, П.І. Гришаєва, Н.О. Гуторової, І.Н. Даньшина, О.М. Джужи, А.Ф. Зелінського, С.М. Іншакова, Н.К. Ісаєва, Р.А. Калюжного, І.І. Карпеця, Я.Ю. Кондратьєва, В.В. Копейчикова, М.Й. Коржанського, М.В. Костицького, М.П. Кучерявенка, Н.С. Кузнецової, Н.М. Мироненко, П.П. Михайленка, Н.Р. Нижник, Н.А. Саніахметової, В.Д. Сущенка, А.М. Яковлева, економістів Б.І. Альохіна, Р. Гільфердінга, Л.Н. Красавіної, Д.Л. Ушакова, Г.Н. Климка; західних учених А. Адамса, У. Альбрехта, Б. Вільямса, Е. Шамбоста, Дж. Сороса, З. Боді, К. Коттке, К.Р. Макконнелла, Р.Л. Міллера, Ч. Кіндлебергера та багатьох інших відомих юристів та економістів.
Проблемі запобігання шахрайству на фінансових ринках значною мірою присвячена робота Десятого конгресу ООН з питань ефективного попередження злочинності, що відбувся у Відні 10-17 квітня 2000 р., особливе місце в якому зайняла проблема шахрайства в біржовій торгівлі. На боротьбу з цим явищем безпосередньо спрямована Концепція запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяльності на фондовому ринку, затверджена рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 січня 2003 №21. Певною мірою проблематику боротьби з фінансовим шахрайством у біржовій торгівлі висвітлюють Джон Ф. Маршалл, Віпул К. Бансал, Р. Тьюлз, Т. Тьюлз, Е. Бредлі; серед російських науковців цій тематиці присвячено роботи В.А. Задерея, Н.Д. Бородюка, Ф.Н. Петрова, Т.А. Диканової. Також необхідно зазначити, що Державна Дума РФ здійснила масштабне розслідування причин та наслідків фінансової кризи 1997-98 рр., у результаті чого у Висновках Тимчасової комісії по розслідуванню причин, обставин і наслідків прийняття рішень Урядом і Центральним Банком Російської Федерації від 17 серпня 1998 р. про реструктуризацію державних короткострокових зобов’язань, девальвацію обмінного курсу рубля, введення мораторію на здійснення валютних операцій капітального характеру, особливе місце належить шахрайству як головному фактору, що стимулював цю фінансову кризу, висвітлено детермінанти кризи, обґрунтуванню суспільної небезпечності яких у дослідженні приділяється значна увага. На жаль, в Україні подібна робота не проводилась, а в науковій літературі проблема шахрайства в біржовій торгівлі представлена фрагментарно, зокрема в роботах В.О. Глушкова, Г.Н. Пастернака-Таранушенка, П.Д. Біленчука, С.Є. Еркєнова, А.В. Кофанова, В.М. Поповича, Л.М. Стрельбицької.
За даними МВС при відносно незначній питомій вазі (приблизно 0,1%) у загальній структурі злочинності України злочини на фінансовому ринку завдають великої матеріальної шкоди. Так, у 2003 р. без урахування показників інфляції вона становила понад 2,5 млн. гривень, що на 7,0 % більше показників попереднього року, крім того у зазначеній сфері спостерігається тенденція до зростання кількості вчинених злочинів. У 2003 р. на фінансовому ринку України зареєстровано 510 злочинів проти 486 у 2002 р.
Крім того, результати аналізу висновків 300 експертів даної галузі, національного законодавства, офіційних статистичних даних, літературних джерел, вивчення матеріалів 237 кримінальних справ, пов’язаних з шахрайством на фінансовому ринку України, продемонстрували проблему складності запобігання маніпуляціям у біржовій торгівлі на підставі чинного законодавства та практичного досвіду, адже на сучасному етапі спеціальне дослідження на монографічному рівні з цих проблем ані в Україні, ані в СНД не проводилось.
Найбільшу увагу в питанні запобігання злочинам на фінансових ринках у біржовій торгівлі необхідно, на нашу думку, приділити проявам торгівлі на інсайдерській інформації – внутрішньокорпоративній інформації, що може вплинути на результати котирувань активів, після її публічного оголошення. І якщо в багатьох розвинутих країнах з ринковою економікою виникають лише питання координації цієї боротьби, то в Україні ще необхідно створювати відповідну правову базу.
Зв΄язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження узгоджується з основними принципами Концепції функціонування і розвитку фондового ринку України, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1995 р. №342/95, цілями та завданнями фондового ринку України, що визначені в Основних напрямах розвитку фондового ринку України на 2001-2005 рр., схвалених Указом Президента України від 26 березня 2001 р. №198, а також Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001–2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. №1376, планом науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2003 р.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення організаційно-правових чинників системи запобігання шахрайству на фінансових ринках України в біржовій торгівлі.
Поставлена мета зумовлює вирішення таких теоретико-прикладних завдань:
- розкрити соціальну та правову сутність шахрайства на фінансових ринках у процесі здійснення біржової торгівлі;
- провести історико-правовий аналіз досвіду боротьби з шахрайством в Україні та світі;
- вивчити досвід протидії шахрайству на фінансових ринках у процесі здійснення біржової торгівлі в ЄС, США та на транснаціональному рівні;
- вивчити рівень, динаміку, структуру, характер, географію та ціну злочинності на фінансових ринках України і проаналізувати стан наукової розробки проблеми;
- визначити недоліки і фінансово-економічні проблеми, які виникають під час біржової торгівлі на фінансових ринках і сприяють здійсненню шахрайських маніпуляцій на транснаціональному рівні;
- визначити правові та економічні чинники, які є підгрунтям для існування шахрайства на фінансових ринках у біржовій торгівлі;
- вивчити особливості кримінологічної характеристики осіб, які вчиняють злочини на фінансових ринках;
- запропонувати правові й організаційні заходи подальшого вдосконалення системи протидії шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі на національному рівні;
- визначити міжнародно-правові засади протидії шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі.
Об’єктом дослідження стали суспільні відносини, які виникли в сучасній економіко-правовій кон’юнктурі на фінансових ринках України в результаті вчинення шахрайства у біржовій торгівлі.
Предметом дослідження є кримінологічна характеристика та основні напрями запобігання шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі.
Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження автором були використані сучасні методи наукового пізнання. Зокрема, історико-правовий метод було застосовано для дослідження історичного аспекту розвитку законодавства щодо протидії шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі. За допомогою методу порівняння діянням, що пов’язані з штучним коливанням котирувань на фінансових ринках, після вивчення детермінант, було дано кримінологічну оцінку та розкрито їх протиправну сутність.
Використовувалися методи статистичного аналізу, зокрема, при вивченні матеріалів 237 кримінальних справ про злочини, пов’язані з учиненням шахрайств з фінансовими ресурсами, емісією та обігом цінних паперів, протиправною діяльністю інвестиційних фондів, довірчих товариств та торговців цінними паперами в Україні. При цьому кримінальні справи були відібрані таким чином, що їх питома вага відображає структуру даного виду злочинів, що склалася останніми роками в Україні. Також за допомогою вищезазначених методів вивчались дані офіційної статистичної звітності, які дозволили з’ясувати динамічні зміни кількісно-якісної характеристики злочинності на фінансовому ринку України.
Метод опитування дозволив з’ясувати думку фахівців та експертів щодо сучасного стану запобігання шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі. Всього було опитано 300 практичних працівників Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.
Все це сприяло формуванню широкої емпіричної бази дослідження, яка забезпечує репрезентативність його висновків.
За допомогою аналізу норм чинного законодавства, проектів нормативних актів виявлено властиві їм недоліки, що дозволило сформулювати пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання у сфері запобігання шахрайству в біржовій торгівлі.
Завдяки методу системного аналізу здійснено комплексне дослідження шахрайства з фінанансовими ресурсами у біржовій торгівлі із узгодженням усіх функціональних елементів та закономірностей.
Наукова новизна одержаних результатів. Робота є однією із перших, у якій на монографічному рівні обгрунтовано необхідність реформування законодавчої бази, що регулює суспільні відносини на фінансовому ринку в біржовій торгівлі України, та розроблені конкретні пропозиції щодо оптимізації чинного законодавства відповідно до сучасних вимог.
Найбільш важливими з числа теоретичних положень, висновків та практичних пропозицій, що сформульовані в дисертації та винесені на захист, є такі:
1. Доведено доцільність та необхідність спільних дій України та Ради Європи, спрямованих проти шахрайського маніпулювання котируваннями на фінансових ринках та розкрито можливості, які можуть з’явитися в разі:
– приєднання України до Конвенції Ради Європи “Про інсайдерську торгівлю з протоколом до Конвенції Ради Європи про інсайдерську торгівлю №130 від 1989 р.”
– врахування основних положень Директиви Ради ЄС 89/592/ЄЕС від 13 листопада 1989 р. щодо узгодження регулювання внутрішніх (інсайдерських) операцій, що сприятиме заснуванню спеціальних механізмів для вирішення по суті ситуацій, пов’язаних з цими діяннями, а також для координації протидії таким спробам на міжнародному рівні.
2. Обгрунтовано висновок про те, що чинну нормативно-правову базу України, яка регулює біржову торгівлю на її фінансових ринках, необхідно привести у відповідність до сучасних вимог, спрямованих на підвищення ефективності запобігання зловживанням на фінансових ринках України.
3. Обгрунтувано необхідность введення в модель організації запобігання шахрайству в біржовій торгівлі нового суб’єкта – спеціального підрозділу фінансової міліції при Міністерстві фінансів України, завданням якого буде запобігання зазначеним суспільно небезпечним діянням та взаємодія з органами інших країн, які наділені відповідною компетенцією в даній сфері.
4. Розроблено пропозиції щодо внесення змін та доповнень до :
- статті 222 КК України, де пропонується уточнити диспозицію „шахрайство з фінансовими ресурсами” шляхом доповнення положення про те, що “шахрайством з фінансовими ресурсами також визнаються дії, спрямовані на незаконні маніпулювання котируваннями на фінансових ринках”;
- статті 231 КК України, в якій доцільно передбачити відповідальність не лише за незаконне отримання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, але й за діяння, пов’язані з торгівлею на інсайдерській інформації;
- статті 232 КК України, де необхідно передбачити не лише відповідальність за розголошення комерційної таємниці, але й за розголошення внутрішньої (не оголошеної публічно) інформації, що може вплинути на котирування на фінансових ринках;
- статті 28 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 р., в якій до умов, за яких не допускається здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, слід додати положення про заборону протизаконного маніпулювання курсом цінних паперів та валют під час біржової торгівлі.
Обгрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій були виведені на підставі аналізу законодавства та практики протидії шахрайству у біржовій торгівлі в країнах ЄС і США та підтверджуються положеннями Конвенції Ради Європи “Про інсайдерську торгівлю з протоколом до Конвенції Ради Європи про інсайдерську торгівлю № 130, від 1989 р.”, які цілком спрямованої на координацію протидії транснаціональному шахрайству у біржовій торгівлі, “Висновками Тимчасової Комісії по розслідуванню причин, обставин і наслідків прийняття рішень Уряду Російської Федерації і Центральньного Банку Російської Федерації від 17 серпня 1998 р. про реструктуризацію державних короткострокових зобов’язань, девальвації обмінного курсу рубля, введення мораторію на здійснення валютних операцій капітального характеру”, та ініціативою українських законодавців спрямованою на боротьбу з шахрайством на фінансових ринках, що знайшла своє відображення в „Концепції запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяльності на фондовому ринку”, затвердженою рішенням Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку від 14 січня 2003 р. № 21, практики протидії шахрайству на фінансових ринках в Україні, а також інформацією та статистичними даними органів ГУ ДСБЕЗ МВС України, Державної комісії по цінним паперам та фондовому ринку, Національного банку України, даними проведеного опитування експертів в цій сфері.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розглянуті положення дають можливість поглибити рівень знань про запобігання шахрайству на фінансовому ринку України у біржовій торгівлі. Узагальнення та результати аналізу які отримані в результаті дослідження можуть бути використані:
а) для подальших наукових розробок у зазначеній галузі, особливо при усуненні прогалин у чинному законодавстві, що регулює запобігання шахрайству на фінансових ринках України;
б) при підготовці окремих законодавчих та інших нормативно-правових актів, що спрямовані на запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів, протиправній торговій практиці і порушенню етики професійної діяльності на фінансових ринках;
в) у науково-дослідній діяльності, в навчальному процесі при підготовці та проведенні відповідних лекцій та семінарів за темами, що стосуються кримінологічних аспектів запобігання злочинів пов΄язаних з біржовою торгівлею в рамках професійної, організованої, корупційної та економічної злочинності.
За результатами дослідження підготовлено та надіслано пропозиції щодо удосконалення запобігання шахрайству у біржовій торгівлі до Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочиністю і корупцією, а також до Державної комісії по цінних паперах та фондового ринку, про що складено Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України Акт впровадження в наукову та практичну діяльність результатів наукового дослідження № 0619/15 – 5/5 від 02.07.2003 р. та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку – Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 17 липня 2003 р.
Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації положення, які виносяться на захист, розроблені автором самостійно на підставі аналізу та узагальнення наукових джерел, опрацювання даних офіційної статистичної звітності та власного дослідженя, матеріалів кримінальних справ. Всі висновки дисертації спираються на результати особистого дослідженя автора та підтверджуються актами впровадження.
Апробація положень та результатів дослідження. Основні положення дисертації, практичні висновки та рекомендації обговорювалися на засіданні кафедри кримінології та юридичної соціології Національної академії внутрішніх справ України. Окремі положення дисертаційного дослідження оприлюднено на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні правові та економічні проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків”, що відбулася в Українській академії зовнішньої торгівлі 30-31 травня 2003 року (м. Київ), та засіданні Регіонального „круглого столу” “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування”, що відбувся в Хмельницькому інституті регіонального управління та права 21-22 лютого 2003 року (м. Хмельницький).
Публікації. Основні висновки та положення сформульовані у дисертаційній роботі, опубліковані автором у п’яти наукових статтях, чотири з яких у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження підкреслило недостатність науково обгрунтованої та закріпленої законодавчо моделі організаційно-правової системи запобігання шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі. Автором відображено суспільно небезпечну сутність для окремих інвесторів та фінансових ринків України в цілому детермінант, пов’язаних з маніпулюванням фінансовими котируваннями. На підставі отриманих даних було визначено правовий статус та висвітлено суспільно небезпечний характер дій, спрямованих на штучне, за допомогою обману інших інвесторів та користувачів фінансових ринків, маніпулювання котируваннями. Розкрито особливості кримінологічної характеристики та детермінації шахрайств на сучасному фінансовому ринку України, а також здійснена класифікація та типологія осіб, які їх вчиняють. Як показав проведений аналіз нормативні документи в галузі запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяльності на фондовому ринку не відповідають повною мірою потребам та завданням, що виникають в процесі запобігання шахрайству на фінансових ринках, а особливо в її транснаціональних формах. Система існуючих норм, що регулюють відносини на фінансових ринках, не відповідає сучасним потребам, що виникають у сфері обігу цінних паперів та валют, не захищає належним чином інтересів інвесторів, чим підриває рівність можливостей та довіру до ринку при здійсненні угод купівлі-продажу під час біржової торгівлі. У сучасному законодавстві України відсутні такі поняття, як: інсайдерська торгівля, “фіктивний продаж”, корнери, фінансові піраміди, введення яких вважається доцільним з метою ефективного запобігання шахрайству на фінансових ринках.
Особливостями дисертаційного дослідження є наукове обгрунтування злочинного характеру детермінант, пов’язаних із штучним маніпулюванням котируваннями, що притаманні зловживанням на сучасному етапі становлення ліберальної моделі економіки, яка має особливе значення для науки і практики в сфері запобігання шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі.
Крім того, важливим є висновок про те, що на сьогодні в Україні, як у країні, що орієнтована в глобальній економіці на залучення інвестицій, не зважаючи на гостру необхідність, не приділено уваги думкам ряду науковців про недостатню розробленість низки проблем стосовно шахрайства на фінансових ринках у біржовій торгівлії, а саме, його транснаціонального характеру.
Такий вид транснаціональної злочинності детермінований діяльністю керівників транснаціональних фінансових корпорацій, що займаються міжнародним валютним арбітражем і пов’язані з корупцією та організованою злочинністю.
Зазначені чинники зумовили появу відносно нового виду „білокомірцевої” злочинності – транснаціонального (під яким розуміють сукупність злочинів, що характеризується високим рівнем латентності, вчинені в межах легітимної професійної діяльності, заможними особами, які не є представниками організованих злочинних угруповань, не ведуть відвертий суспільнонегативний спосіб життя та мають високий соціальний статус). Шахраїв на фінансових ринках (у тому числі і на транснаціональному рівні) можна визначити як таких “білокомірцевих” злочинців, які є впливовими особами, спроможними змінювати законодавство різних країн у власних інтересах та за допомогою омани і використання міжнародних зв’язків, новітніх технологій та досягнень глобалізації протиправно отримують прибутки, або уникають збитків, використовуючи інсайдерську інформацію або методи маніпулювання котируваннями в біржовій торгівлі.
На даному етапі питання запобігання шахрайству не мають достатнього наукового та теоретичного обгрунтування, але результати дослідження можуть бути використані для узагальнення та аналізу особливостей національного та міжнародного стану запобігання шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі, а також подальших наукових розробок у зазначеній галузі, особливо при усуненні прогалин у чинному законодавстві, яке регулює запобігання шахрайству на фінансових ринках України; при підготовці окремих законодавчих та нормативних актів, що спрямовані на запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяльності на фінансових ринках; при підготовці відповідних програм, курсів вищих навчальних закладів в Україні; під час проведення лекцій та семінарів за темами, що стосуються кримінологічних аспектів запобігання злочинам, пов΄язаним з біржовою торгівлею в рамках професійної, організованої, корупційної та економічної злочинності.
Фінансові піраміди, корнери, „фіктивний продаж” та інсайдерська торгівля – основні види суспільно небезпечного, пов’язаного з обманом, заволодіння активами на фінансових ринках. Автором запропоновано шляхи вирішення організаційно-правових питань, викладено ряд пропозицій щодо створення системи протидії шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі.
З метою вдосконалення шляхів подолання протиріч, що виникають в процесі запобігання шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі, внести в Концепцію запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяльності на фондовому ринку, затвердженою рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондовому Ринку від 14.01.2003 № 21, висновки та положення, спрямовані на законодавче закріплення суспільної небезпечності, протиправності, винності та караності фінансових пірамід, корнерів, „фіктивного продажу” та інсайдерської торгівлі, для чого:
а) у ст. 222 КК України, в якій передбачена відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами додати положення про те, що, крім зазначених дефініцій, шахрайством з фінансовими ресурсами також визнаються дії, спрямовані на незаконне маніпулювання котируваннями на фінансових ринках, для чого вказану статтю викласти в такій редакції:
“Надання громадянином-підприємцем або засновником чи власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності, а також дії, спрямовані на незаконне маніпулювання курсом цінних паперів або валют”;
б) у ст. 28 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 р. до умов, за яких не допускається здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, додати положення про заборону протизаконного (тобто без отримання необхідного дозволу на те Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку) маніпулювання курсом цінних паперів та валют під час біржової торгівлі, для чого ч. 1 ст. 28 викласти в такій редакції:
"Дозвіл на здійснення будь-якого виду діяльності по випуску та обігу цінних паперів не може одержати торговець цінними паперами, який безпосередньо або побічно володіє майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10 процентів статутного фонду, в тому числі безпосередньо - вартістю понад 5 процентів статутного фонду іншого торговця. Забороняється протизаконне маніпулювання (тобто без отримання необхідного дозволу на те Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку) маніпулювання курсом цінних паперів та валют під час біржової торгівлі, а саме, імітації або ініціації особою або групою осіб угод купівлі-продажу цінних паперів або валют з метою штучного підвищення, стабілізації або зниження існуючого ринкового курсу";
в) у ст. 231 КК України, в якій передбачена кримінальна відповідальність за незаконне отримання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, викласти в такій редакції:
“Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей (комерційне шпигунство), а також незаконне використання таких відомостей, якщо це завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, та умисні дії, спрямовані на отримання відомостей особами, які намагаються уникнути втрат або заробити прибуток, використовуючи конфеденційну інформацію, що перебуває у них у наявності, яка може вплинути на котирування фінансових ринків після її публічного оголошення, підриваючи таким чином рівність можливостей між інвесторами та їхню довіру до ринку”;
в) у ст. 232 КК України, де передбачається кримінальна відповідальність за розголошення комерційної таємниці (у зв’язку з тим, що, згідно із Господарським кодексом України прийнятим 16 січня 2003 р. в ст. 36 “...склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону” використати ці статті для захисту прав інвесторів неможливо, тому що інформацію, яка може підірвати рівність можливостей між інвесторами та їхню довіру до ринку при здійсненні фінансових угод з цінними паперами, що провадяться на біржах, держава має охороняти у будь-якому випадку, незалежно від бажання чи власної думки керівника підприємства), викласти в такій редакції:
“Умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, або умисне розголошення внутрішньої (інсайдерської) інформації, що може вплинути на котирування фінансових ринків після її публічного оголошення”.
Крім того, у процесі дослідження висвітлюється користь для України та можливості, які можуть з΄явитися в разі приєднання до Конвенції Ради Європи “Про інсайдерську торгівлю з протоколом до Конвенції Ради Європи про інсайдерську торгівлю № 130, від 1989 р.”, що дало б можливість заснувати спеціальний механізм для розв’язання ситуацій, пов`язаних із вказаними діяннями, а також для координування протидії таким спробам на міжнародному рівні, підвищення ефективності дій для вдосконалення та подальшої інтенсифікації робіт, спрямованих на запобігання шахрайству, в тому числі і його транснаціональних проявів на фінансових ринках, відповідним державним структурам доцільно розглянути питання про можливість приєднання до Конвенції Ради Європи “Про інсайдерську торгівлю з протоколом до Конвенції Ради Європи про інсайдерську торгівлю № 130, від 1989 року”.
З метою вирішення питання про здійснення мети Конвенції та запобігання шахрайству на фінансових ринках в Україні доцільно створити спеціальний підрозділ фінансової міліції при Міністерстві фінансів України та органу при цьому підрозділі, що обслуговуватиме цілі та завдання Конвенції про інсайдерську торгівлю.
Фінансове шахрайство у біржовій торгівлі – це складна, небезпечна система протиправних дій, спрямованих на дестабілізацію існуючих фінансових систем з отриманням незаконного прибутку. Завданням правоохоронних органів є недопущення втілення в життя злочинних намірів осіб, які заробляють надприбутки на фінансових ринках, підриваючи рівність можливостей та довіру інвесторів до ринку, тому вважається доцільним якнайскоріше втілити у життя висновки, що стали результатом цього дослідження, що, в свою чергу, дозволить створити ефективну систему запобігання шахрайству на фінансових ринках у біржовій торгівлі України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Акутаев M. Латентная преступность: актуальные проблемы и понятие // Государство и право. – 1997. – № 12. – С. 70–87.
2. Американа: Англо-русский лингвострановедческий словарь / Под ред. проф. Г.В.Чернова. – Смоленск: Полиграмма, 1996, – 344 с.
3. Алехин Б.И. Рынок ценных бумаг. Введение в фондовые операции – Самара: Самвен, 1992. – 166 с.
4. Беккария Ч. О преступлениях и наказаних. – М.: Стелс, 1995. –230 с.
5. Биленчук П.Д., Еркенов С.Е., Кофанов А.В. Транснациональная преступность: состояние и трансформация: Учебное пособие / Под ред. акад. П.Д. Биленчука. – К.: Атика, 1999. – 272 с.
6. Бобровников А.В. Нарождающиеся рынки в условиях финансово-экономического кризиса: латиноамериканский ракурс // Современный финансово-экономический кризис. Реакция нарождающихся рынков и центров мировой економики. – М.: ИЛА РАН, 1999. – С. 31 – 33.
7. Боди З., Мертон Р. Финансы: Пер. с англ.: уч. пос. – М.: Издательский дом „Вильямс”, 2000. – 592 с.
8. Босхолов С.С. Организованная преступность и коррупция в России // Материалы научно-практической конференции ”Актуальные проблемы теории и практики борьбы с организованной преступностью в России" (17-18 мая 1994 года). – М.: Московский институт МВД России, 1994. – 35 с.
9. Бутузов В.М. Правові та організаційні засади функціонування інститутів спільного інвестування в Україні: Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.07 / НАВСУ. – К., 2000. – 19 с.
10. Вассерман А., Jus abutendi. Идеология против денег // Модус. – 2001. – № 6(129). – С. 6.
11. Введение в философию: в 2 ч. Ч. 2: Учебник для вузов / Авт. кол.: Фролов И.Т., Араб-Оглы Э.А., Арефьева Г.С. и др.,– М.: Политиздат, 1990. – 640 с.
12. Ведерников Н.Т. Личность преступника как елемент криминалистической характеристики преступления // Криминалистическая характеристика преступления. – Томск: Изд. Томського университета, 1984. – С. 76-79.
13. Великий тлумачний словник сучасної української мови / – Уклад. І. голов. ред. Бусел В.Т.– К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001. – 1440 с.
14. Відомості Верховної Ради України, №19. – 1994. – С.111.
15. Вильямс Б. Торговый хаос. – М.: ИК Аналитика, 2000. – 328 с.
16. Вишневский А.А. Банковское право Англии. – М.: Статут., 2000. – 300 с.
17. Галагуза Н.Ф. Мошенничество в страховании (методы борьбы зарубежных страховщиков) // Юридический мир. – 1997. – №6–7. – С. 63–66.
18. Герцензон А.А. Мошенничество:"Опыт конкретно-социологического исследования" // Социалистическая законность. – 1968. – № 1. – С. 28-33.
19. Гильфердинг Р. Финансовый капитал. Исследование новейшей фазы в развитии капитализма / Перевод с нем. И.И. Степанова–Скворцова. [Проверен и исправлен Г.Б. Ардаевым]. – М.: Соцэкгиз, 1959. – 578 с.
20. Глобальная финансовая интеграция: обновленная информация / ООН. Генеральная Ассамблея. Сессия (52; 1997). – Нью-Йорк, 1997. –18 с.
21. Голіна В.В. Попередження злочинності. – Харків: Укр. Юрид.академія, 1994. – 146 с.
22. Голина В.В. Специально – криминологическое предупреждение преступлений (теория и практика): Дис. доктора юрид. наук: 12.00.08. / – Харьков, 1994. – 374 с.
23. Головченко В.В. Юридична термінологія: довідник. – К.: Юрінком інтер, 1998. – 219 с.
24. Гуторова Н.О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України: Монографія. –Харків.: Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2001. – 384 с.
25. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. Т.2./ –М.: Русский язык, 1981. – 657 с.
26. Даньшин И.Н. Введение в криминологическую науку. – Х.: Право, 1998. – 255 с.
27. Даньшин И.Н. Криминология (понятие, предмет, задачи и система криминологической науки). – Х.: ХИВД, 1994. – 372 с.
28. Десятый конгресс ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями. Преступность и правосудие: ответы на вызовы ХХІ века / Вена. Австрия, 10-17 апреля. 2000. – 37 с.
29. Десятый Конгресс Организации Объединенных Наций. Эффективное предупреждение преступности: в ногу с новейшими достижениями / Вена. Австрія, 10-17 апреля. 2000. – 42 с.
30. Диканова Т.А., Осипов В.Е. Борьба с таможенными преступлениями и отмыванием «грязных» денег: Методическое пособие. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 310 с.
31. Доклад о мировых инвестициях. Содействие развитию связей. ООН. Конференция ООН по торговле и развитию / ООН: Нью-Йорк и Женева. – Женева, 2001. – 86 с.
32. Доклад о мировых инвестициях 2000 год. Трансграничные слияния и приобретения и процесс развития / – М.: Всемирный банк, 2000. – 347 с.
33. Доклад о мировом развитии 1999/2000 г. На пороге ХХІ века / – М.: Всемирный банк, 2000. – 427 с.
34. Доклад о мировом развитии 2000/2001. Наступление на бедность /– М. Всемирный банк, 2001. – 380 с.
35. Доклад о работе совещания експертов по расширению внутренних рынков капитала, в частности в развивающихся странах, и их связи с иностранными портфельными инвестициями : 27 – 29 мая 1998 года / – ООН: Женева, 1998. – 12 с.
36. Доклад о развитии человека за 2001 год / Пер. с англ. – Нью-Йорк, Оксфорд: Оксфорд юниверсити пресс, 2001. – 19 с.
37. Доклад о расширении внутренних рынков капитала, в частности в развивающихся странах, и их связи с иностранными портфельными инвестициями / ЮНКТАД. Комиссия по инвестициям, технологии и смежным финансовым вопросам. – ООН: Женева, 1998. – 23 с.
38. Доклад о совещании группы експертов по проблеме коррупции и ее финансовым каналам. Комиссия по предупреждению преступности и уголовному правосудию : 30 марта – 1 апреля 1999 года / Сессия 8, 1999; – ООН: Вена, 1999. – 12 с.
39. Доклад совещания экспертов по потокам портфельных инвестиций и прямым иностранным инвестициям : 28 – 30 июня 1999 года / – ООН: Женева, 1999. – 13 с.
40. Доклад о торговле и развитии 1999 год. Доклад секретариата Конференции ООН по торговле и развитию / – ООН: Нью-Йорк и Женева, 1999. – 27 с.
41. Доналдсон Д., Вейгл Дилип М. Приватизация: Принципы и методы / Международная финансовая корпорация. – Вашингтон: Всемирный Банк, 1995. – 108 с.
42. Дрисколл М., Давид Д. Что такое Международный валютный фонд ? / МВФ, отдел внешних економичных сношений. – МВФ: Вашингтон, 1992. – 27 с.
43. Задерей В.А., Бородюк Н.Д., Петрова Ф.Н. «На развалинах долларовой пирамиды» // Национальная безопасность и геополитика России, – 2001. – №8 (25) – С. 41.
44. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 р. N 2121-III.
45. Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р.
N 356/95-ВР.
46. Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р. № 342/95-ВР.
47. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР.
48. Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” від 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ.
49. Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. N 2657-XII.
50. Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 р.
N 565-XII.
51. Закон України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10 грудня 1997 р. №710/97-ВР.
52. Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1991 р. № 698-ХІІ.
53. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р. N 887-XII.
54. Закон України “Про приватизацію державного майна» вiд 04 березня 1992 р. № 2163-XII.
55. Закон України „Про приватизацію невеликих державних приємств (малу приватизацію)” вiд 06 березня 1992 р. № 2171-XII.
56. Закон України „Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 року // ВВР. – 1991. – № 38. – С. 508.
57. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18 червня 1991 р. №1201-ХІІ.
58. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від від 12 липня 2001 р. № 2664-ІІІ.
59. Закалюк А.П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального преступного поведения. – М: Юрид. лит., 1986. – 295 с.
60. Закалюк А.П., Методологічні проблеми підвищення якості законотворення в Україні засобами науково-кримінологічної експертизи // Вісник Академії правових наук України.  1996.  №7.  С.5354.
61. Зевин Л.З. «Восточная Европа и СНГ в контексте кризисных потрясений конца 90-х годов» // Современный финансово-экономический кризис. – М.: ИЛА РАН, 1999.  С.138.
62. Иншаков С.М. Зарубежная криминология. –М.: Инфра *М. Норма, 1997.  564 с.
63. Кавун О. Векселі і версії, або загадкова історія з рожевим початком і дивним кінцем // Голос України.  1998.  № 20.  С. 20.
64. Как поссорились Павел Иванович ис Леонидом Даниловичем // Вечерние Вести. – 2001. – № 029(525) – С. 1–2.
65. Кам'янський А. Чи варто ухилятися від сплати податків? // Податкове планування. – 2001. – №9. – С. 42-45.
66. Кауфман Л. Чому Україна відстає? Порівняльний економічний та інституційний аналіз,  К.: Світовий Банк, 1998. – 35 с.
67. Кодекс честі Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв. Затверджено III загальними зборами ПАРД від 4 квітня 1997 р., протокол N 1.
68. Комаров Ю. Не верьте данайцам, дары приносящим: о мошенничествах по схеме «нигерийских писем» // Экономика и жизнь. – 1996. – № 16. – С.3–5.
69. Комиссии по инвестициям, технологии и смежным финансовым вопросам доклад о работе совещания экспертов по расширению внутренних рынков капитала, в частности в развивающихся странах, и их связи с иностранными портфельными инвестициями: 27-29 мая 1998 / – Женева: ООН, 1998. – 74 с.
70. Корягина Т. Теневая экономика в России. Истоки и структурные изменения // Политэконом. – 1997. – № 1. – С. 39.
71. Конвенція Ради Європи „Про інсайдерську торгівлю з протоколом до Конвенції Ради Європи про інсайдерську торгівлю № 130, від 1989 року”.
72. Конев А.А. Преступность и проблемы измерения ее реального состояния: Автореф. дис. доктора юридических наук: 12.00.08 / Акад. МВД РФ. – М., 1993. – 28 с.
73. Косовиченко М. Податкові ухилення: суб'єкти і механізми // Закон і бізнес. – 1998. – №15. – С. 6.
74. Коттке К. „Грязные” деньги – что это такое?: Справ очник по налоговому законодательству в области „грязных” денег / Пер. С нем. – М.: Издательство „Дело и Сервис”, 1998. – 704 с.
75. Кравченко О.А., Запоржан Д.В. Тенденції розвитку фондового ринку // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ – 2001. – №1. – С. 47–46.
76. Кравченко П.П. Как не проиграть на финансовых рынках. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во «Дело и Сервис», 2001. –224 с.
77. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. – Х.: Одіссей, 2001. – 240 с.
78. Кримінальне право України. Загальна частина / За ред. М.І.Бажанова. – Днепропетровськ: ДІВСУ МВС України, – 1992. – 185 с.
79. Кримінальне право України: Загальна частина / За редакцією М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація, –Х: ХУВС МВС України, – 1997. – 325 с.
80. Криминология и профилактика преступности. Учебник / Под.ред проф. А.И.Алексеева – М., МВШМ МВД СССР. 1989. – 417 с.
81. Криминология: Учебник для юридических вузов / А.И. Алексеев, Ю.Н. Аргунова, С.В. Ванюшкин и др.; А.И. Долгова (ред..), – М.: ИНФРА – М – Норма, 1997. – 779 с.
82. Криминология: Учебник для студентов ВУЗов обучающий по по специальности „Правоведение” / Кондрашков Н.Н., Миньковский Г.М., Коробейников Б.А. и др. – М.: Юрид. лит., 1988. – 348 с.
83. Криминология: Учебник для студентов ВУЗов обучающий по направлению и специальности „Юриспруденция” / Н.Ф. Кузнєцова, Г.М. Миньковский (ред..). – М.: Издательство МГУ, 1994. – 414 с.
84. Криминология: Учебник для юридических ВУЗов / С.Б. Алимов, Ю.М. Антонян, С.П. Бузынова и др.; В.Н. Кудрявцев, В.Е. Эминов (ред). – М.: Юрист, 1995. – 511 с.
85. Криминология: Учебное пособие / С.В. Максимов, И.М. Мацкевич, В.С. Овчинский; В.Е. Эминов (ред.). – М.: Инфра-М, Норма, 1997. – 160 с.
86. Курсообразование. Валютный рынок // Бизнес. – 1999. – № 42. – С. 19.
87. Курс кримінології. Особлива частина: Підручник: У 2 кн. / М.В. Корнієнко, Б.В. Романюк, І.М. Мельник та ін.; За заг. Ред. О.М.Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 480 с.
88. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. / О.М. Джужа, П.П. Михайленко, О.Г. Кулик та ін.; За заг. Ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
89. Курс советской криминологии. Предупреждение преступности / Под. Ред. В.Н.Кудрявцева, И.И.Корпеца, Б.В.Коробейникова. – М.: Юрид. Лит. –1986. – 315 с.
90. Ларичев В.Д., Как уберечься от мошенничества в сфере бизнеса: Практическое пособие. – М.: Юристъ, 1996. – 128 с.
91. Ларичев В.Д., Сирин Г.М. Коммерческое мошенничество в России. Способы совершения. Методы защиты. – М.: «Экзамен», 2001. –256.
92. Лехин И.Ф., Петров Ф.Н. Словарь иностранных слов / – М.: Книга, 1955. – 366 с.
93. Лисенков Ю., Римарук А.., МузиченкоО. Фондовий ринок: Термінологічний словник-довідник. – К.: Діалог-прес, 1997. – 266 с.
94. Личность преступника / Ред. Кол.: В.Н.Кудрявцев, Г.М.Миньковский, А.Б.Сахаров, – М.: Юрид.лит. – 1975. – 240 с.
95. Лисодєд О.В. Кримінологічні проблеми шахрайства: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 / Національна юридична академія України ім. Я.Мудрого, – К., 1999. – 17 с.
96. Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика. – К.: Україна. – 1997. – 126 с.
97. Ломако В.А. О целях наказаний и путях их достижения // Проблеми законності. – 1997. – Вип. 32. – С. 12–15.
98. Луценко И. Из света в тень перелетая // Власть и политика. – 2002. – №26(119). – С. 22–24.
99. Любимов А.П. Лоббизм как конституционно-правовой інститут. – М.: 1998. –256 с.
100. Макконелл К.., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2-х т. Т. 1 Пер. с 13-го англ. изд. – М.: ИНФРА –М, 2001. – ХХVI, 486 с.
101. Макконелл К.., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2-х т. Т. 2 Пер. с 13-го англ. изд. – М.: ИНФРА –М, 2001. – ХV, 528 с.
102. Маршалл Джон Ф., Бансал Випул К. Финансовая инженерия: Полное руководство по финансовым нововведениям: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 1998. с.
103. Масинкевич Н. Налоговое Планирование: в разумных пределах // Национальная экономическая газета. – 2002. – №47(567). – С.37–39.
104. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник/Под. Ред. Л.Н. Красавиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 608 с.
105. Миллер Роджер Лерой, Ван-Хуз Девид Д. Современные деньги и банковское дело: Пер. С англ. – М.:ИНФРА-М, 2000. XXIV, 856 с.
106. Мировое сырьевое хозяйство: Последние события, финансовые кризисы и изменяющиеся рыночные структуры: доклад секретаря ЮНКТАД / ЮНКТАД. Комиссия по торговле товарами и услугами по сырьевым товарам. Сессия (4, 1999) Женева. – Женева: ООН, 1999. – С.21–22.
107. Мифаева Ю. Гений и злодейство Майкла Милкена // Компания. – 2000. – № 39(135). – С. 4.
108. Михалопулос Н. Внешняя торговля в новых независимых государствах / Экономический зал ООН. – Вашингтон: Всемирный Банк, 1995. – 78 с.
109. Мороз О. Ахиллесова пята молодых реформаторов. Они тоже, оказывается, любят деньги // Литературная газета. –1997. – №33 (5665). – С. 2
110. Мойсик В.Р., Андрушко П.П. Про обєкт і предмет шахрайства з фінансовими ресурсами // ВВСУ. – 2002. – №1. – . 34-41.
111. Монастирський М.О. Фіскальні проблеми ухилення від сплати податків // Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення: Збірник наукових праць за мат. наук. практ. конф (1-го грудня 2000 року). – Ірпінь: АДПСУ, 2000. – С. 235–241.
112. Налоговые и иные экономические преступления: Сб. науч. Статей. Вып. 2 / Под ред. профессора, заслуженного деятеля наук РФ, академика МАН и РАЕ Л.Л.Кругликова; Яросл. Гос. ун-т. Ярославль, 2000. – 139 с.
113. Налоговые и иные экономические преступления: Сб. науч. Статей. Вып. 3 / Под ред. профессора, заслуженного деятеля наук РФ, академика МАН и РАЕ Л.Л.Кругликова; Яросл. Гос. ун-т. Ярославль, 2000. – 136 с.
114. На пути к стабильной и справедливой системе, отвечающей задачам развития, особенно в развивающихся странах / Генеральная Асамблея. Сессия (55; 2000). – Нью-Йорк: ООН, 2000. – 30 с.
115. Наказ Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій” від 9 січня 1997 р. № 2.
116. Науково-практичний коментар до кримінального кодексу України. Загальна частина / П.П. Андрушко, Т.М. Арсенюк, О.Г.Атаманюк та ін. Під загальною редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г.; Інститут генеральної прокуратури України, Український інформаційно-правовий центр. – К.: Форум, 2001. – 393 с. Неклюдов Н.А. Руководство Особенной части русского уголовного права, – СПб.: Типография Шредера, 1887. – 665 с.
117. Новий тлумачний словник української мови / Під ред. Яременко В., Сліпушко О. – В 4 т.Т. 4. – К.: Аконіт, 2000. – 862 с.
118. Обзор мирового экономического и социального положения 1999г. / Экономический и социальный совет. Основная сессия. (5-30 июля). – Женева: ООН, 1999.– 90 с.
119. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70 000 слов / Под ред. Н.Ю. Шведовой. –22-е изд., стер. – М.: Рус. Яз., 1990. – 921 с.
120. Основи організації діяльності органів податкової міліції ДПА України: Навчально-методичний посібник / За загальною редакцією Жвалюка В.Р. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 237 с.
121. Пастернак-Таранушенко Г. Безпека: система, підсистема, оцінки, нова зброя // Економіка України. – 2000. – № 12. – С. 53.
122. Пашковская А.В. К 150-летию Уложения о наказаниях уголовных и исправительных // Государство и право. – 1995. – № 11. – С.126–127.
123. Петров А. Великая депрессия – 2 ? Реальность и перспективы // Модус. – №6 (129). – 2001. – С.4–5.
124. Пинаев А.А. Уголовно-правовая борьба с хищениями. – Х.: Издательское объединение «Вища школа», 1975. – 286 с.
125. Конвенція Организации Объединенных Наций „Против транснациональной организованой преступности” принятая резолюцией 55/25 Генеральной Ассамблеи от 15 ноября 2000 года.
126. Полковников Г.В. Английское право о компаниях: закон и практика: Учебное пособие. – М.: Издательство «НИМП», 1999. –240 с.
127. Полное собрание законов Российской Империи с 1649 года / В 45 Т.– СПб., 1830. – Т.21. – С.108.
128. Половцев К. Сезон полювання на держмайно // Політика і культура. – 2001. – № 21 (104). – С. 16.
129. Попова В. Ухилення від оподаткування // Збірник наукових праць УАДУ при Президентові України. Випуск 2. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – С. 266–272.
130. Попович В. Кримінологічний аналіз способів ухилення від оподаткування як джерел тінізації суспільно-економічних відносин // Економіка.Фінанси.Право. – 2002.– №3. – С. 3–5.
131. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 / К.А. Віслобоков (упоряд.); Ю.С. Шемшученко (відпов. ред. та автор передм.); НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім М.С. Грушевського. – К., 1997. – 547с.
132. Постанова Верховної Ради України “Про концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України” від 22 вересня 1995 р. № 342/95-ВР.
133. Постанова Кабінету Міністрів України “Про положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів” від 19 квітня 1999 р. № 632.
134. Причины и последствия финансового кризиса в России конца 90-х годов // Аналитический вестник Совета Федерации ФС РФ. – 1999. – № 10 (98). – С. 9 – 43.
135. Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського Союзу та перспективи адаптації законодавства України / Вовк Т., Друзенко Г., Зугравий Г., Качка Т., Коноваленко І., Парапан М., Перестюк Н. – Харків: Консум, 2002. – 912 с. (Директива Ради ЄС 89/592/ЄЕС від 13 листопада 1989 року щодо узгодження регулювання внутрішніх (інсайдерських) операцій)
136. Решетников Ф.М. Буржуазное уголовное право – орудие защиты частной собственности – М.: Юридическая література, 1982. – 274 с.
137. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження впорядкування випуску та обігу деривативів” від 13 квітня 1999 р. № 70.
138. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження положення єдиних стандартів програмного забезпечення для подання електронних форм звітності до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку” від 1 червня 1998 р. № 62.
139. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження положення про порядок оприлюднення інформації на фондовому ринку України” від 24 травня 2001 р. № 173.
140. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств і облігацій підприємств” від 9 лютого 2001 р. № 18.
141. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження положення про порядок сертифікації осіб, що здіснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні” від 29 липня 1998 р. № 93.
142. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження порядку подання звітності торговцями цінними паперами” від від 10 червня 1997 року N 11/1.
143. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження правил випуску та обігу фондових деривативів” від 24 червня 1997 р. № 13.
144. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про затвердження проекту “Концепції запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяльності на фондовому ринку” від 02.06.02р. №118.
145. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Щодо забезпечення укладення угод з купівлі-продажу цінних паперів лише на організаційно оформленому ринку” від 31 липня 1998 року N 100-1.
146. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Щодо звітування торговцями цінними паперами про укладені ними угоди з купівлі-продажу цінних паперів перед фондовими біржами” від 31 липня 1998 року N 100.
147. Рогов В.А. История уголовного права, террора и репрессий в Русском государстве XV-XVII вв. – М.: Юрист, 1995. – 322 с.
148. Романов А.К. Правовая система Англии : Учеб. пособие. – М.: Дело, 2000. –344 с.
149. Сапир Ж. Российский крах. Научно –популярное издание. – М.: "Интер-диалект+", 1999. - 160 с.
150. Сахаров А.Б. Учение о личности преступника и его значение в профилактической деятельности органов внутренних дел // –М.: МВШМ МВД СССР. – 1984. – 428 с.
151. Сборник законов СССР и Указов Президиума Верховного Совета СССР: (1938-1975гг.): В 4-х томах: Том 2. /сост. М. И. Юмашев, А. В. Калитевская, Р. Н. Владимирцев; отв. за выпуск Л. П. Грачев.- М.: Изд. Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1975.- 716 с.
152. Семенов М., Павлов Д. “Золотые горы” Анатолия Чубайса // Коммерсант-daily. – 1997. – №23. – С. 3.
153. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 262 с.
154. Статут Ради Європи. – Лондон, 5 травня 1949. № ЕТS – 001.
155. Судебники ХV-XVI веков / Под редакцией Б.Д.Грекова. – М.: издательство АН СССР, 1952. – 843 с.
156. Таганцев Н.С. Уголовное уложение 22 марта 1903 года. – СП.б.: Государственная типография, 1904. –123 с.
157. Так далі тривати не може: Виступ Президента України на засіданні Координаційного комітету боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України 16 лютого 1998 року // Урядовий кур’єр. – 1998. – № 33-34. – С. 33–34.
158. Тарасов М. Усиление роли государства по ограничению теневой экономики в России // Проблемы теории и практики управления. – 2002. – №2
159. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве -Харьков: Вища шк., 1988. – 198с.
160. Теоретические основы предупреждения преступности / Всесоюз. ин-т по изуч. причин и разраб. мер предупреждения преступности. – М.: Юрид.лит., 1977. – 256с.
161. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Деньги и власть. Теория разделения властей и проблемы банковской системы. – 3-е изд. перераб. и доп. – М.: Дело, 2000. – 224 с.
162. Трансформация: Экономический зал ООН. Бюллетень о странах с переходной экономикой / – Вашингтон: Всемирный банк, 1995. – 38 с.
163. Тьюлз Р., Брэдли Э., Тьюлз Т. Фондовый рынок. – 6-е изд.: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2000. 648 c.
164. Уголовный кодекс УССР / В ред. 1927 г. – 2-е изд. офиц. – Х., 1927. – 72 с.
165. Уголовный кодекс УССР / Утв. ВУЦИК 23 авг. 1922 г. – Изд. 2-е офиц. –Х., 1922. – 35 с.
166. Уголовный кодекс Украинской ССР / – К.: Госполитиздат, 1961. – 54 с.
167. Указ Президента України про затвердження “Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку” від 14 лютого 1997 р. № 142/97.
168. Указ Президента України про затвердження ”Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії” від 19 лютого 1994 р. № 55/94.
169. Указ Президента України про схвалення “Основних напрямків розвитку фондового ринку України на 2001-2005 роки” від 26 березня 2001 р. № 198/2001.
170. Ушаков Д.Л. Оффшорные зоны в практике российских налогоплательщиков. – М.: Юристъ, 2001. – 496 с.
171. Уэда К. Преступность и криминология в современной Японии. Пер. с яп./Уэда К.; Ред. Н.Ф.Кузнецова-М.: Прогресс, 1989.-256с.
172. Философский словарь / Ред. И.Т.Фролов-6-е, перераб. и доп. изд. – М.: Политиздат, 1991. – 560с.
173. Финансовый кризис и его последствия для роста и развития, особенно в развивающихся странах. Доклад Генерального секретаря ООН / Генеральная Ассамблея. Сессия (54;1999). – ООН: Нью-Йорк, 1999. – 24 с.
174. Финансовые убежища, банковская тайна и отмывание денег. Управление Организации Объединенных Наций по контролю над наркотиками и предупреждению преступности / – ООН: Нью-Йорк, 1999. – C. 70.
175. Хандруев А.А. Причины финансового кризиса в России // Современный финансово-экономический кризис. Реакция нарождающихся рынков и центров мировой економики. – М.: ИЛА РАН, 1999. – С. 127–135.
176. Четвериков В.С. Криминология / – М.: ИНФРА-М, 1996. – 1160 с.
177. Чугунов В.С. Международный терроризм как инструмент глобального управления // Национальная безопасность и геополитика России. – 2001. –№8 (25). – С. 79.
178. Шереметьев И.К. Латинская Америка 90-х: противоречия политики макроэкономической стабильности / Современный финансово-экономический кризис. Реакция нарождающихся рынков и центров мировой економики. – М.: ИЛА РАН, 1999. – С. 142–145.
179. Шляпочников А.С. К вопросу о классификации мер предупреждения преступ