ОГЛЯД МІСЦЯ ПОДІЇ:ТАКТИКА І ПСИХОЛОГІЯ

Краткое описание

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

РОЗДІЛ 1
Пізнавальна сутність огляду місця події

1.1. Криміналістичний аналіз обстановки місця події . . . . . . . . . . . . .11
1.2. Експрес-аналіз при огляді місця події: поняття та завдання . . . .52
1.3. Установлення причинних зв'язків у процесі огляду місця події .70
Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84

РОЗДІЛ 2
Слідчі версії при огляді місця події

2.1. Джерела висунення версій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .89
2.2. Типові помилки при формуванні слідчих версій . . . . . . . . . . . . . 104
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146

РОЗДІЛ 3
Психологічні основи огляду місця події

3.1. Розв’язання розумових задач у процесі огляду місця події (моделювання, рефлексивне мислення) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .150
3.2. Моделювання психологічного портрета особи злочинця . . . . . . 163
Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 183
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .188
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 226
ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проблема розкриття й розслідування злочинів є однією з найбільш важливих і складних у справі боротьби зі злочинністю. У цьому плані розробка й удосконалення тактики слідчих дій становить одне з головних завдань криміналістики.
У числі слідчих дій, що провадяться у процесі розслідування злочину, особлива роль належить огляду місця події, який має великі пізнавальні можливості і результати якого визначають напрямки й ефективність розслідування. Узагальнення й аналіз слідчої практики свідчать, що в процесі огляду місця події слідчі не завжди приділяють увагу пізнавальній діяльності, що включає сприйняття й оцінку слідів злочину, установлення їх причинних зв’язків з подією, формування моделі події, механізму її здійснення, її інсценування. Ігнорування розв’язання такого роду розумових завдань викликає помилки в інтерпретації сприйнятого, а в низці випадків – й утрату важливих для розслідування доказів. Складнощам цієї проблеми сприяють умови й обстановка вчинення злочинів: значна частина з них учиняється в умовах неочевидності, а злочинець вживає заходів для запобігання залишення своїх слідів чи їх знищення. Вирішення означених питань потребує пошуку нових підходів до розробки тактики огляду місця події, зокрема, вивчення його пізнавальної сутності, що дозволить виявити проблеми слідчого під час здійснення огляду місця події й виробити рекомендації, спрямовані на їх розв’язання.
У вирішенні завдань тактики огляду місця події важливим є дослідження психологічних засад останнього. Це пояснюється тим, що діяльність слідчого засновується на психологічних процесах, пов’язана з розв’язанням значної кількості розумових завдань. Поряд із цим розумова діяльність (рефлексивне мислення) дозволяє оцінити дії злочинця у процесі вчинення злочину, його психологічні риси, мотиви тощо, які знаходять своє опосередковане відбиття в матеріальній обстановці місця події, а значить, можуть бути розпізнані при огляді й аналізі останнього.
Зазначимо, що темі огляду місця події в кримінально-процесуальній і криміналістичній літературі, а також у юридичній психології приділено значну увагу. Істотний внесок в розробку цих питань зробили вчені України та інших держав: В.Д. Арсеньєв, О.Я. Баєв, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, І.Є. Биховський, М.С. Бокаріус, О.М. Васильєв, Л.В. Виницький, А.І. Вінберг, Б.Ф. Водолазський, В.П. Водяницький, А.Ф. Волобуєв, Ф.В. Глазирін, В.І. Громов, С.П. Дідковська, М.І. Єнікеєв, Г.Ю. Жирний, Ю.І. Ільченко, Н.І. Клименко, О.Н. Колесниченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, М.П. Косоплечев, В.П. Крючков, І.Х. Максутов, І.А. Матусевич, С.П. Митричев, Б.Я. Петелін, В.І. Попов, О.Р. Ратінов, О.М. Сафаргалієва, Д.О. Турчин, Ю.Д. Федоров, М.Л. Цимбал, В.Ю. Шепітько, І.М. Якимов та ін. У роботах зазначених правознавців в основному розглядаються загальні питання проведення огляду місця події, його методи, способи, стадії, окремі рекомендації щодо характерних місць пошуку певних видів слідів залежно від виду злочину, способу його вчинення та ін. Окремі науковці (М.І. Єнікеєв, В.Ю. Шепітько) досліджують питання психології огляду й видів відбиття події злочину. Недостатньо дослідженими залишаються пізнавальна сутність огляду місця події та його окремі психологічні особливості.
Викладене дає підстави відзначити актуальність комплексного дослідження проблем тактики і психології огляду місця події. У поданій до захисту дисертації ми відходимо від раніше прийнятого аналізу цих питань, а приділяємо увагу поглибленому вивченню логіко-психологічної структури пізнавальної діяльності слідчого, що дозволяє виявити нові напрямки вдосконалення тактики огляду місця події й у більш широкому плані розкрити його можливості та значення для розслідування в цілому. В роботі застосовано ситуаційний підхід до вирішення проблем тактики огляду місця події, яка розуміється як система тактичних прийомів і рекомендацій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, в рамках цільової комплексної програми “Проблеми вдосконалення організації і діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної правової демократичної держави” (№ 0186.0.099031) і спрямована на реалізацію Указу Президента України “Про Комплексну програму профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки” від 25 грудня 2000 р., № 1376/2000. Тема дисертаційного дослідження була затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 21 березня 2003 р., протокол № 8.
Мета і завдання дослідження. Метою даної наукової роботи є формулювання рекомендацій, спрямованих на вдосконалення тактики огляду місця події на підставі розкриття пізнавальних можливостей і психологічних засад зазначеної слідчої дії. Відповідно до поставленої мети були окреслені наступні завдання:
1. Дослідити й визначити поняття “місце події”, “обстановка місця події” з позиції їх ролі й можливостей у пізнавальному процесі.
2. Розглянути й окреслити структуру пізнавальної діяльності слідчого у процесі огляду місця події, розробити й запропонувати шляхи її удосконалення.
3. Обґрунтувати специфіку сприйняття слідчим місця події, проаналізувати суб'єктивні й об'єктивні чинники, що впливають на нього.
4. З’ясувати зміст категорії “криміналістичний аналіз обстановки місця події”, його можливості. Вирізнити варіанти ситуацій огляду місця події, визначити особливості пізнавального процесу в кожній з них.
5. Визначити зміст поняття “експрес-аналіз” та окреслити його задачі під час огляду місця події, вказати його типові види.
6. Проаналізувати механізм установлення причинних зв'язків у процесі огляду місця події, назвати їх види.
7. Розкрити особливості висунення й перевірки версій при огляді місця події.
8. Виявити і проаналізувати типові помилки, яких припускаються слідчі під час формування версій при огляді місця події, їх причини і вплив на ефективність пізнавального процесу.
9. Вирізнити види розумових завдань, що виникають при огляді, а також способи їх вирішення.
10. Провести аналіз категорії “психологічний портрет особи злочинця”, визначити можливості його моделювання при огляді місця події й розробити відповідні рекомендації по висуненню версій про особу невідомого злочинця.
Об'єктом наукового дослідження виступає пізнавальна діяльність слідчого при проведенні огляду місця події.
Предметом дисертаційного дослідження є тактика проведення огляду місця події, його психологічні особливості.
Методи дослідження. Як наукова робота, дисертація базується на застосуванні діалектичного методу пізнання, таких категорій діалектики, як форма і зміст, аналіз і синтез, причина й наслідок, сутність і явище, необхідне й випадкове, за допомогою яких були розглянуті питання відображення події злочину в обстановці місця події, структура пізнавальної діяльності слідчого, зокрема, такі її процеси, як сприйняття, аналіз обстановки місця події, встановлення причинних зв’язків, побудова версій. Формально-логічні методи – аналізу і синтезу, узагальнення, абстрагування були використані при дослідженні проблем пізнавальної діяльності слідчого під час огляду, її специфіки, обґрунтуванні значення типової інформації під час розв’язання розумових завдань, формулюванні визначень місця події, його обстановки, експрес-аналізу тощо. Системно-структурний метод був застосований з метою дослідження особливостей сприйняття слідчим місця події, структури психологічного портрета особи злочинця, а також створення класифікацій і розгляду видів експрес-аналізу, причинних зв’язків, установлюваних при огляді, слідчих версій, типових помилок. З метою виявлення й узагальнення стану проведення огляду місця події, його ролі в розслідуванні, думки слідчих і спеціалістів використовувалися соціологічний і статистичний методи дослідження.
Теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи послужили наукові праці вчених у галузі філософії, логіки, кримінального, кримінально-процесуального права, криміналістики, кримінології, юридичної психології, кібернетики.
Правовою базою дослідження є Конституція України, кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство України, нормативно-правові акти, які регламентують діяльність правоохоронних органів.
Емпіричну базу дисертації становлять результати узагальнення й аналізу за спеціально розробленою анкетою 300 кримінальних справ про вбивства та крадіжки за період з 2000 по 2006 рр., яке провадилося в органах внутрішніх справ, прокуратури і судах Донецької, Київської, Сумської та Харківської областей.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є самостійним завершеним монографічним дослідженням, у якому вперше у вітчизняній криміналістичній літературі комплексно розглядаються питання тактики та психології огляду місця події, його пізнавальна сутність, структура пізнавальної діяльності слідчого та її основні проблеми. З урахуванням проведеного вивчення літературних джерел із цих питань, а також узагальнення й аналізу практики розслідування кримінальних справ у роботі обґрунтовуються нові теоретичні положення й наводяться практичні рекомендації.
Уперше:
– запропоновано авторське визначення таких понять, як “місце події”, “обстановка місця події”, “аналіз обстановки місця події”, “експрес-аналіз”, “психологічний портрет особи злочинця”, з точки зору їх пізнавальної значущості в процесі огляду місця події;
– обґрунтовано значення результатів експрес-аналізу та його окремих видів у пізнавальному процесі під час огляду місця події;
– визначено види причинних зв'язків, встановлюваних при огляді місця події, за низкою підстав: (а) ступенем їх прояву, (б) відношенням до досліджуваної події, (в) визначеністю причини, (г) спрямованістю їх установлення, (ґ) в залежності від їх рівня, (д) типовості (нетиповості) для події розглядуваного роду (виду), (е) способом установлення, (є) залежно від мети останнього. З’ясовано механізм їх установлення, названо його особливості, пов’язані з характером відбиття події злочину;
– виявлено типові помилки, що мають місце при формуванні слідчими версій при проведенні огляду місця події, проаналізовано їх причини, вплив на ефективність пізнавального процесу під час огляду й розслідування в цілому;
– запропоновано рекомендації по висуненню версій про психологічний портрет особи злочинця при проведенні огляду місця події, що ґрунтуються на результатах дослідження зв'язків “слідової картини” та інших елементів криміналістичної характеристики із соціально-психологічними рисами особи злочинця.
Удосконалено:
– розгляд тактики огляду місця події з позиції пізнавальної сутності;
– класифікацію типових ситуацій огляду місця події, що може служити базою для опрацювання систем тактичних прийомів цієї слідчої дії. З’ясовано особливості пізнання залежно від ситуації огляду місця події, сформовано низку рекомендацій, розрахованих на їх застосування в різних ситуаціях;
– особливості висунення й перевірки версій під час огляду місця події, сформульовано рекомендації щодо джерел їх формування і структури;
– розв’язання розумових завдань, що виникають у процесі огляду місця події, та способів їх вирішення. Пропонується їх поділ за низкою підстав;
– шляхи пристосування положень юридичної психології до вирішення проблем тактики огляду місця події: (а) виокремлено особливості сприйняття місця події слідчим, його розумової діяльності; (б) проаналізовано вплив явищ професійної деформації, конформності на пізнавальну діяльність слідчого і запобігання цьому; (в) обґрунтовується роль творчого підходу при розв’язанні розумових завдань слідчим; (г) окреслено напрямки використання рефлексивного мислення в пізнавальній діяльності слідчого під час огляду; (ґ) досліджено форми відбиття соціально-психологічних ознак злочинця в обстановці місця події.
Практичне значення отриманих результатів. Висновки і пропозиції, викладені в дисертації, можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях тактики і психології проведення слідчих дій. Запропоновані рекомендації можуть бути застосовані в практичній діяльності слідчих, спеціалістів, оперативних працівників при проведенні огляду місця події з метою підвищення ефективності розслідування. Основні положення роботи можуть послужити матеріалом при підготовці підручників, курсів лекцій і наукових посібників з криміналістики та юридичної психології, а також у навчальному процесі юридичних навчальних закладів і факультетів України при викладанні навчальних курсів “Криміналістика” і “Психологія (Загальна і юридична)”.
Апробація результатів дослідження. Дисертація підготовлена на кафедрі криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, обговорювалася на її засіданнях, схвалена нею й рекомендована до захисту. Основні положення роботи оприлюднені на наукових і науково-практичних конференціях: “Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи” (Київ – Харків, 2004 р.), “Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку” (Харків, 2005 р.). За результатами дисертаційного дослідження підготовлено й надіслано до прокуратури Харківської області доповідну записку з метою впровадження рекомендацій щодо проведення огляду місця події у практичну діяльність слідчих. Теоретичні та практичні висновки, сформульовані в роботі, застосовуються в навчальному процесі при проведенні практичних занять з криміналістики в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та 2 тез доповідей на конференціях.
Структура дисертації. Загальний обсяг дисертації становить 241 сторінку, із яких основний зміст роботи займає 187 сторінок. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (371 найменування на 38 сторінках) та додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розв’язанні проблем тактики і психології огляду місця події. Головними теоретичними і прикладними результатами роботи є такі висновки:
1. Тактика огляду місця події передбачає дослідження типових ситуацій, що виникають при його проведенні. Вони визначають особливості пізнавальної діяльності слідчого, зокрема, таких її стадій, як сприйняття, аналіз обстановки місця події, установлення причинних зв'язків, висунення й перевірка слідчих версій.
2. Пропонується здійснювати класифікацію типових ситуацій огляду місця події залежно від (а) характеру і ступеня визначеності місця вчинення злочину, (б) характеру відбиття події, (в) обсягу наявної на момент початку проведення огляду інформації про подію, (г) складності обстановки місця події, ступеня й характеру наявних змін.
3. Негативними чинниками, які створюють складнощі у процесі пізнання події, яка відбулась, є: а) недостатність інформації про те, що трапилося, її неадекватність, перекрученість; б) наявність інформації, не пов'язаної з подією злочину; в) несприятливі об'єктивні умови проведення огляду місця події та суб'єктивні чинники, зумовлені особливостями особи слідчого.
4. Запропоновано визначення понять “місце події”, “обстановка місця події”, “криміналістичний аналіз обстановки місця події” з позицій їх значення в пізнавальному процесі.
5. Визначення специфіки сприйняття слідчим обстановки місця події, її криміналістичного аналізу служить підґрунтям для формування рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності огляду місця події.
6. Окремим напрямком дослідження обстановки місця події є експрес-аналіз, що виступає формою застосування спеціальних знань при огляді, результати якого мають важливе орієнтуюче значення в пізнавальному процесі.
7. Особливості встановлення причинно-наслідкових зв'язків під час огляду місця події зумовлені опосередкованістю пізнання події минулого, фрагментарністю її відбиття в оточуючому середовищі, змінами первісного відображення, можливістю настання подібних змін у результаті різних дій, явищ. Види таких причинних зв’язків слід розрізняти за такими підставами, як ступінь їх прояву, відношення до досліджуваної події, визначеність причини, спрямованість їх установлення, рівень причинного зв'язку, типовість (нетиповість) для події розглядуваного виду злочину, спосіб і мета встановлення.
8. Ключовою стадією діяльності слідчого під час огляду є висунення й перевірка слідчих версій. Особливостями версій на цьому етапі розслідування є їх багатоваріантність, перманентний характер, можливість перевірки безпосередньо при огляді місця події. Їх значення полягає у (а) визначенні кола обставин, які підлягають установленню, та об'єктів, що потребують пошуку; (б) встановленні зв'язків між виявленим, його місця й ролі в події, доказової й тактичної цінності; (в) своєчасному плануванні невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, що сприяють збиранню інформації.
9. Джерелами формування версій виступають: а) результати сприйняття й аналізу обстановки місця події, її деталей слідчим; б) вихідна інформація про злочин; в) інформація, яку отримано з пояснень очевидців події, потерпілого, результатів переслідування злочинця по гарячих слідах, прочісування місцевості, відомостей з криміналістичних обліків та ін.; г) результати розумової діяльності по встановленню причин утворення виявлених змін – дій людей, подій, їх оцінці, формулюванню моделей події; ґ) особистий професійний і життєвий досвід слідчого; д) досвід інших осіб і результати його узагальнення; е) думка спеціаліста; є) узагальнені наукові положення (типові дані, довідкова інформація тощо).
10. Серед типових помилок слідчого щодо формування і перевірки версій під час огляду найпоширенішими є: відсутність, несвоєчасність і необґрунтованість побудови версій; неповне висунення всіх можливих версій; поспішність узагальнення; неправильне застосування типових даних, аналогів. Такі помилки можуть бути також пов’язані з обставинами процесуального, організаційного, тактичного характеру, недоліками сприйняття, аналізу, оцінки отриманої інформації, установлення причинних зв’язків.
11. Вирішення проблем тактики огляду місця події вимагає дослідження психологічних особливостей цієї слідчої дії, а саме: видів розумових задач, що виникають при огляді місця події, їх природи і способів розв’язання, моделювання психологічного портрета особи злочинця. Аналіз зв'язків слідової картини та інших елементів криміналістичної характеристики злочину із соціально-психологічними рисами особи злочинця дозволяє сформувати комплекси типових ознак обстановки місця події, які можуть використовуватися для діагностики окремих властивостей особи злочинця і формулювання відповідних рекомендацій стосовно висунення версій про особу невідомого злочинця під час огляду місця події.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алекперов Ш.А. Категория причинности материалистической діалектики: Автореф. дис. … канд. филос. наук: 09.00.01 / Азерб. гос. ун-т. – Баку, 1962. – 27 с.
2. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. – М.: Проспект, 2000. – 608 с.
3. Алексейчук В.И. Осмотр места происшествия: криминалистический анализ обстановки // Пробл. законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – Вип. 66. – С. 188-194.
4. Алексейчук В.И. Осмотр места происшествия: решение мыслительных задач // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Зб. наук.-практ. матер. / За ред. М.Л. Цимбала, В.Ю. Шепітька, Л.М. Головченко та ін. – Х.: Право, 2005. – Вип. 5. – С. 95-101.
5. Алексейчук В.И. Экспресс-анализ на месте происшествия при расследовании убийств // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. 22-23 квіт. 2004 р. / За ред. В.В. Сташиса. – К. – Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 247-249.
6. Алєксєйчук В.І. Встановлення причинних зв’язків при огляді місця події // Пробл. законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – Вип. 70. – С. 176-184.
7. Алєксєйчук В.І. Встановлення психологічного портрету особи злочинця в процесі огляду місця події // Сучасні пробл. юрид. науки: стан і перспективи розвитку: Тези доп. та наук. повід. наук. конф. молодих учених та здобувачів / За ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – С. 202-204.
8. Алєксєйчук В.І. Проблеми моделювання при огляді місця події // Пробл. законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 77. – С.170-177.
9. Алєксєйчук В.І. Формування версій при огляді місця події // Пробл. законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – Вип. 71. – С.145-150.
10. Антипов В.П. Планирование расследования нераскрытых преступлений. – М.: Юрлитинформ, 2002. – 144 с.
11. Анушат Э. Искусство раскрытия преступлений и законы логики. – М.: ЛексЭст, 2002. – 112 с.
12. Арсеньев В.Д. К вопросу о задачах следственного осмотра // Вопросы советской криминалистики: Рефераты всесоюз. науч. совещ. по криминалистике. – Алма-Ата: Казахстан. гос. ун-т, 1959. – С. 45-47.
13. Артамонов И.И. Методологические аспекты криминалистической характеристики // Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. тр. – М.: ВИ по изуч. причин и разраб. мер предупр. преступности, 1984. – С. 63-69.
14. Артамонов И.И. Психологический анализ возможностей теории игр в следственной тактике // Вопросы судебной психологи: Сб. ст. – Мн.: Узд-во БГУ, 1972. – С. 16-33.
15. Арцишевский Г.В. Выдвижение и проверка следственных версий: Практич. пособ. – М.: Юрид. лит., 1978. – 104 с.
16. Арцишевский Г.В. К вопросу о следственных версиях // Вопр. борьбы с преступностью: Сб. ст. – М.: Юрид. лит., 1976. – Вып. 24. – С. 150-164.
17. Арцишевский Г.В. Понятие версии расследования // Вопр. криминалистики. – М.: Госюриздат., 1962. – Вып. 6-7 (21-22). – С. 15-24.
18. Аскин Я.Ф. Детерминизм, развитие, время // Философские основания естественных наук. – М.: Наука, 1976. – С. 341-357.
19. Аскин Я.Ф. К вопросу о категориях детерминизма // Современный детерминизм и наука. – Т. 1: Общие проблемы детерминизма. – Новосибирск: Наука, 1975. – С. 35-49.
20. Баев О.Я. Ошибки следователя в логике доказывания виновности обвиняемого // Уголовная ответственность: основания и порядок реализации: Межвуз. сб. науч. ст. – Самара: Самар. гос. ун-т, 1991. – С. 71-82.
21. Баев О.Я. Тактика уголовного преследования и профессиональной защиты от него: Науч.-практ. пособ. – М.: Экзамен, 2003. – 432 с.
22. Баженов Л.Б. Концептуальная эволюция проблемы причинности // Философские основания естественных наук: Сб. науч. тр. – М.: Наука, 1976. – С. 326-341.
23. Баженов Л.Б. Принцип детерминизма и законы сохранения // Современный детерминизм. Законы природы: Сб. науч. тр. / Отв. ред.: Г.А. Свечников. – М.: Мысль, 1973. – С. 375-397.
24. Баканова Л.П. Понятие и сущность осмотра места происшествия и получаемой информации // Вопросы криминалистической тактики: Сб. науч. тр. – Ташкент: НИ и РИО ТВШ МВД СССР, 1978. – С. 33-45.
25. Балабанова Л.М. Судебная патопсихология (вопросы определения нормы и отклонений). – Донецк: Сталкер, 1998. – 432 с.
26. Балинян Т.Е., Ефремян Э.Б., Прокопенко А.А. и др. О комплексной работе специалистов, экспертов на месте происшествия // Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы: Сб. науч.-практ. матер. (к 75-летию основания ХНИИСЭ) – Х.: Право, 1998. – С. 159-160.
27. Бандурка О.М. Слідчий – моя професія. – Х.: Вид-во Ун-ту внутр. справ. – 2000. – 216 с.
28. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология: Учебник. – Х.: Изд-во НУВД, 2001. – 640 с.
29. Бандурка А.М., Тягло А.В. Курс логики: Учебник. – К.: Литера ЛТД, 2002. – 160 с.
30. Баранов Е.В. Криминалистическая сущность инсценировок и методы их разоблачения при расследовании преступлений: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / ВИ по изуч. причин и разраб. мер предупр. преступности. – М., 1977. – 20 с.
31. Баранов П.В. Рефлексивное управление и рефлексивная структура решений в играх двух лиц со строгим соперничеством // Проблемы принятия решения: Сб. науч. тр. – М.: Наука, 1976. – С. 127-146.
32. Барашенков В.С. Причинные связи микроявлений // Философские основания естественных наук: Сб. науч. тр. – М.: Наука, 1976. – С. 305-326.
33. Бахин В.П., Ищенко А.В., Кузьмичев В.С. О необходимости новых форм и методов борьбы с преступностью // Вестник Днепропетровского гос. ун-та.: Сб. ст. – Правоведение. – Вып. 2. – Днепропетровск: Днепр. гос. ун-т, 1995. – С. 132-141.
34. Бегалиев К., Попов В.И. Теоретические вопросы осмотра места происшествия // Вопр. борьбы с преступностью: Сб. ст. – М.: Юрид. лит., 1983. – Вып. 39. – С. 58-66.
35. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики. – М.: НОРМА, 2001. – 240 с.
36. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. – М.: Юрид. лит., 1987. – 272 с.
37. Белкин Р.С. Криминалистика: Учебный словарь-справочник. – М.: Юристъ, 1999. – 268 с.
38. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия: Справ. пособ. – 2-е изд., доп. – М.: Мегатрон-ХХІ, 2000. – 334 с.
39. Белкин Р.С. Курс криминалистики: Учеб. пособ. для вузов. – 3-е изд., доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 837 с.
40. Белкин Р.С. Общая теория советской криминалистики. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1986. – 398 с.
41. Белкин Р.С., Винберг А.И. Криминалистика. Общетеоретические проблемы. – М.: Юрид. лит., 1973. – 264 с.
42. Белозеров Ю.Н., Рябоконь В.В. Производство следственных действий: Учеб. пособ. – М.: МС СШМ МВД СССР, 1990. – 66 с.
43. Берназ В.Д. К вопросу о логических ошибках при решении криминалистических задач // Актуал. пробл. уголов. процесса и криминалистики на совр. этапе: Сб. науч. тр. – Одесса: Изд-во юрид. ин-та Одес. гос. ун-та, 1993. – С. 230-235.
44. Берназ В.Д. Моделювання злочинної діяльності і особистості злочинця як засіб рішення тактичних задач // Вісн. Одеськ. ін-ту внутр. справ: Зб. наук. ст. – Одеса: Одес. ін-т внутр. справ, 2001. – № 3. – С. 87-91.
45. Берназ В.Д., Погрібний О.О., Смоков С.М. Рефлексія в пізнавальній діяльності слідчого // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України: Зб. наук. ст. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. – Вип. 1. – С. 67-74.
46. Богинский В.Е. Осмотр места происшествия по делам о кражах государственного и общественного имущества // Пробл. соц. законности: Респ. межвед. науч. сб. – Х.: Вища школа, 1984. – Вып. 14. – С. 65-71.
47. Бокариус Н.С. Наружный осмотр трупа на месте происшествия или обнаружении его: Практич. пособ. для следователей, раб. милиции и судеб. медиков. – Х.: Изд-во НКЮ УССР, 1929. – 188 с.
48. Бордюгов Л.Г. Особливості огляду місця події при розслідуванні аварій на підприємствах гірничої промисловості // Вісник Нац. ун-ту внутр. справ. – Х.: РВВ ХНУВС, 2004. – Вип. 27. – С. 164-168.
49. Борисенко І.В. Нерозкриті вбивства: проблеми розслідування // Актуальні проблеми криміналістики: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Харків) 25-26 вер. 2003 р. / Ред. кол.: М.І. Панов (голов. ред.), В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько та ін. – Х.: Гриф, 2003. – С. 114-117.
50. Борьба с преступностью и усиление прокурорского надзора за следствием и дознанием (Вступ. статья) // Соц. законность. – 1967. – № 5. – С. 3-11.
51. Бритвич Н.Г. К вопросу о целях осмотра места происшествия // Учен. записки: Сб. стат. аспирантов. – Х.: ХЮИ, 1961. – Вып. 15. – С. 293-299.
52. Бунге М. Причинность. Место принципа причинности в современной науке: Пер. с англ. И.С. Шерн-Борисовой и С.Ф. Шушурина / Общ. ред. и послесл. Г.С. Васецкого. – М.: Изд-во иностр. лит., 1962. – 512 с.
53. Бурданова В.С. Использование негативных обстоятельств при расследовании убийств // Вопросы борьбы с убийствами: Матер. науч.-практ. конф. – М.: Прокуратура СССР, 1969. – С. 85-90.
54. Бурданова В.С. Следственные (криминалистические) ошибки // Вопросы совершенствования прокурорско-следственной деятельности: Сб. ст. – СПб, 1996. – Вып. 8. – С. 117-123.
55. Быховский И.Е. Осмотр места происшествия. – М.: ВИ по изуч. причин и разраб. мер предупр. преступности, 1973. – 98 с.
56. Быховский И.Е. Типовые версии и программированное расследование: возможности и перспективы // Актуал. проблемы советской криминалистики: Мат-лы для обсуждения на расширенном заседании Ученого Совета. – М.: РИО ВЮЗИ, 1979. – С. 54-58.
57. Вайнштейн А.А. Участие специалистов в следственном осмотре: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 717 / Всесоюзн. юрид. заочн. ин-т. – М., 1966. – 18 с.
58. Васильев А.Н. Планирование следствия и разработка следственных версий // Вопр. сов. криминалистики: Рефераты всесоюз. науч. совещ. по криминалистике. – Алма-Ата: Казахстан. гос. ун-т, 1959. – С. 17-26.
59. Васильев А.Н. Тактика отдельных следственных действий. – М.: Юрид. лит., 1981. – 112 с.
60. Васильев А.Н., Мудьюгин Г.Н., Якубович Н.А. Планирование расследования преступлений. – М.: Юрид. лит., 1957. – 200 с.
61. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник для вузов. – М.: Юрид. лит., 1991. – 464 с.
62. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник. – 3-е изд. – СПб: Питер, 2000. – 624 с.
63. Векуа Г.Е. Проблема причинности в философии и медицине. – Автореф. дис. … д-ра филос. наук: 09.00.01 / Тбилис. гос. ун-т. – Тбилиси, 1974. – 70 с.
64. Винберг А.И. Специалист в процессе предварительного расследования // Соц. законность, 1961. – № 9. – С. 30-34.
65. Виницкий Л.В. Теоретические и практические проблемы следственного осмотра. – Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09. – М., 1990. – 448 с.
66. Власов В.И. Расследование преступлений. Проблемы качества. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1988. – 199 с.
67. Власов В.И. Реализация уголовной ответственности: процессуальные этапы и следственные ошибки // Проблемы ответственности и наказания в советском праве: Сб. науч. тр. – М.: Изд-во ВЮЗИ, 1990. – С. 108-123.
68. Водолазский Б.Ф. Психология осмотра места происшествия: Учеб. пособ. – Омск: Омск. ВШМ МВД СССР, 1979. – 44 с.
69. Водяницкий В.П. К вопросу о понятии места происшествия // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы: Межвуз. сб. науч. тр. – Вып. 1. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1976. – С. 41-47.
70. Возгрин И.А. Формирование и выдвижение следователем первых версий // Проблемы криминалистической тактики: Тр. Омск. ВШМ / Под ред. В.П. Бахина. – Вып. 16. – Омск: НИ РИО ОВШМ МВД СССР, 1973. – С. 81-94.
71. Войтович Е.М. Предварительный анализ и доэкспертные исследования вещественных доказательств // Держава і право: Зб. наук. пр.: Юрид. і політ. науки. – К.: ІДП НАН України, 2001. – Вип. 11. – С. 496-500.
72. Волобуев А.Ф., Шевцов С.А. Влияние результатов осмотра места дорожно-транспортного происшествия на выводы автотехнической экспертизы // Криміналістичний вісник. – К., 2005. – № 1 (3). – С. 109-116.
73. Волчецкая Т.С. Современные проблемы моделирования в криминалистике и следственной практике: Учеб. пособ. – Калининград: Калин. ун-т, 1997. – 95 с.
74. Вопленко Н.Н. Ошибки в правоприменении: понятие и виды // Сов. гос-во и право. – 1981. – № 4. – С. 38-46.
75. Вопленко Н.Н. Причины ошибок в правоприменении. (Опыт конкретно-социологического изучения). – Сов. гос-во и право. – 1982. – № 4. – С. 103-108.
76. Глаголев В.Ф. Простейшие логические приемы установления причинной зависимости явлений // Философские записки института философии АН СССР. – Т. VI. – М.: Изд-во АН СССР, 1953. – С. 94-132.
77. Глазырин Ф.В. Психология следственных действий: Учеб. пособ. для вузов МВД СССР. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1983. – 136 с.
78. Глибко В.Н. Особенности осмотра места происшествия по делам о хищениях грузов на железнодорожном транспорте // Вопр. гос-ва и права развитого соц. общества: Тезисы респ. науч. конф., сент. 1975 г. – Х.: РИО ХЮИ, 1975. – С. 281-282.
79. Головин А.Ю. Криминалистическая систематика. – М.: Лекс Эст, 2002. – 305 с.
80. Гончаренко В.И. Научно-технические средства в следственной практике. – К.: Вища школа, 1984. – 150 с.
81. Гранат Н.Л. Характекристика следственных задач и психологические механизмы их решения: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / ВИ по изуч. причин и разраб. мер предупр. преступности. – М., 1973. – 19 с.
82. Гранат Н.Л., Ратинов А.Р. Решение следственных задач: Учеб. пособие. – Волгоград: НИ и РИО ВСШ МВД СССР, 1978. – 94 с.
83. Грановский Г.Л. Эвристические приемы в деятельности следователя и эксперта-криминалиста // Вопр. суд. психологии: Тезисы докл. и сообщ. на всесоюзн. конф. по судебной психологии. – М.: РИО ВИ по изуч. причин и разраб. мер предупр. преступности, 1971. – С. 82-83.
84. Григорьев Н.В., Плотников А.А. Следственные ошибки и причины их возникновения: Лекция. – Хабаровск: ХВШ МВД СССР, 1990. – 24 с.
85. Громов В.И. Осмотр места преступления: Руководство для органов расследования. – М.: Изд-во НКВД РСФСР, 1931. – 48 с.
86. Грузкова В.Г. Место предварительного исследования объектов в деятельности следователя // Актуальні проблеми криміналістики: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Харків) 25-26 вер. 2003 р. / Ред. кол.: М.І. Панов (голов. ред.), В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько та ін. – Х.: Гриф, 2003. – С. 209-211.
87. Густов Г.А. Исследование места происшествия // Вопросы совершенствования предварительного следствия: Сб. ст. – Л.: РИО ИУСР ОП и МВД, 1971. – С. 47-60.
88. Густов Г.А. Моделирование – эффективный метод следственной практики и криминалистики // Актуальные проблемы советской криминалистики: Сб. ст. – М.: ВИ по изуч. причин и разраб. мер предупр. преступности, 1980. – С. 68-80.
89. Густов Г.А. Понятие и виды криминалистической характеристики преступлений // Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. тр. – М.: ВИ по изуч. причин и разраб. мер предупр. преступности, 1984. – С. 43-48.
90. Данильян О.Г., Тараненко В.М. Основи філософії: Навч. посіб. – Х.: Право, 2003. – 352 с.
91. Даньшин М.В. Негативные обстоятельства как признак сокрытия преступлений // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вып. 43. – С. 184-187.
92. Даньшин М.В. Проблема детерминации способа сокрытия преступления // Пробл. Законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Вип. 39. – С. 139-142.
93. Даньшин М.В. Психологические основы сокрытия преступлений // Актуальні проблеми юридичної науки: Тези доп. та наук. повід. / За ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 91-93.
94. Дерюшев В.В. Формы выражения причинных отношений // Категории диалектики. – Вып. 3: Категория причинности в диалектической концепции связи: Сб. науч. тр. – Свердловск: Урал. гос. ун-т, 1974. – С. 8-13.
95. Дидковская С.П. Осмотр места происшествия при расследовании дел о насильственной смерти: Учеб. пособ. – К.: Киев. гос. ун-т, 1982. – 87 с.
96. Діденко О.І. “Психологічний портрет” злочинця: реальність чи фантазія? // Безпека життєдіяльності. – 2004. – № 4. – С. 16-17.
97. Добровольський С.В. Предмет доказування у кримінальному процесі: поняття і значення // Сучасні проблеми юрид. науки: стан і перспективи розвитку: Тези доп. та наук. повідомл. учасн. наук. конф. молодих учених та здобувачів. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – С. 194-195.
98. Драпкин Л.Я. Основы теории следственных ситуаций. – Свердловск: Изд-во Урал. гос. ун-та, 1987. – 168 с.
99. Дулов А.В. Судебная психология: Учебник. – Мн.: Вышэйшая шк., 1975. – 462 с.
100. Еникеев М.И. Психология следственных действий: Учеб.-практ. пособ. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 424 с.
101. Еникеев М.И. Юридическая психология: Учебник для вузов. – М.: НОРМА, 2003. – 512 с.
102. Еникеев М.И. Юридическая психология: Учебник. – СПб.: Питер, 2006. – 480 с.
103. Железняк А.С. Материальные следы – важный источник криминалистической информации. (Понятие, процессуально-правовая природа): Лекция. – Омск: НИ и РИО ОВШМ МВД СССР, 1975. – 32 с.
104. Жирний Г.Ю. Деякі питання криміналістичної методики // Мат-ли наук. конф. „Конституція України – основа модернізації держави та суспільства”, 21-22 червня 2001 р., Харків. – Х.: Право, 2001. – С. 379-380.
105. Журавель В.А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування. – Х.: Право, 1999. – 304 с.
106. Зак С.Е. Принципы и основные законы материалистической диалектики: Учеб. пособ. для вузов. – М.: Высш. шк., 1974. – 176 с.
107. Зинин А.М. Криминалист в следственных действиях: Учеб.-практ. пособ. – М.: Экзамен, Право и закон, 2004. – 144 с.
108. Зорин Г.А. Теоретические основы криминалистики. – Минск: Амалфея, 2000. – 416 с.
109. Иванов В.Г. Категория причинности как выражение объективной закономерности: Автореф. дис. … канд. филос. наук: 09.00.01 / Ленингр. гос. ун-т. – Л., 1965. – 15 с.
110. Иванов Е.А. Логика: Учебник. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 309 с.
111. Иванов Л.А. Современные проблемы тактики следственного осмотра // Теория и практика криминалистики и судебной экспертизы. Проблемы следственной тактики: Межвуз. науч. сб. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1989. – Вып. 7. – С. 82-88.
112. Иванова К.И. Значение ленинских идей для разработки категории причинности в современных условиях: Автореф. дис. … канд. филос. наук: 09.00.01 / Ташк. гос. ун-т. – Ташкент, 1963. – 20 с.
113. Ильченко Ю.И. Психологические вопросы предварительного обзора места происшествия // Следственные действия (криминалистические и процессуальные аспекты): Межвуз. сб. науч. тр. / Отв. ред. И.Ф. Герасимов. – Свердловск: РИО СЮИ, 1983. – С. 113-121.
114. Ильченко Ю.И. Тактические приемы исследования материальной обстановки места происшествия. – Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 717 / Всесоюзн. юрид. заочн. ин-т. – М., 1966. – 17 с.
115. Информационное письмо № 14. О серьезных недостатках и ошибках, допускаемых следственными органами, при проведении осмотров места происшествия по делам об убийствах. – К.: Прокуратура Украинской ССР, 1959. – 16 с.
116. Исаева Л. Организация осмотра места взрыва. – Законность. – 2003. – № 3. – С. 16-20.
117. Исмакаев Л.П. Участие подозреваемого, обвиняемого, потерпевшего и свидетеля в осмотре места происшествия как условие обеспечения его всесторонности, полноты и объективности // Реализация уголовной ответственности: уголовно-правовые и процессуальные проблемы: Межвуз. сб. ст. / Отв. ред. С.А. Шейфер. – Куйбышев: Куйбыш. гос. ун-т, 1987. – С. 163-170.
118. Ищенко Е.П. Проблемы первоначального этапа расследования преступлений. – Красноярск: Изд-во Красн. ун-та, 1987. – 168 с.
119. Калинкин Ю.А. Участие в уголовном судопроизводстве лиц, обладающих специальными познаниями: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Моск. гос. ун-т. – М., 1981. – 20 с.
120. Карагодин В.Н. Использование данных о сокрытии преступления при производстве следственных действий // Следственные действия (криминалистические и процессуальные аспекты): Межвуз. сб. науч. тр. / Отв. ред. И.Ф. Герасимов. – Свердловск: РИО СЮИ, 1983. – С. 34-42.
121. Карагодин В.Н. Способы сокрытия преступления, их криминалистическое значение, методы распознавания и преодоления: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Свердл. гос. ун-т. – Свердловск, 1982. – 19 с.
122. Карпова И. Профессиональная деформация // Законность. – 2000. – № 2. – С. 29-30.
123. Клименко Н.И. Криминалистические знания в структуре профессиональной подготовки следователя: Учеб. пособ. – К.: Вища шк., 1990. – 103 с.
124. Клименко Н.И. Ошибки при использовании специальных знаний в досудебных стадиях уголовного процесса // Проблемы дальнейшего укрепления социалистической законности при расследовании преступлений органами внутренних дел: Межвуз. сб. науч. тр. / Отв. ред. А.Я. Дубинский. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1988. – С. 126-133.
125. Князев Н.А. Причинность – часть всеобщей связи явлений // Философ. науки. – 1961. – № 3. – С. 98-105.
126. Князев Н.А., Князева Е.Н. Два уровня причинности // Философ. науки. – 1990. – № 6. – С. 27-36.
127. Коваленко В.Б. Психологический портрет // Актуальні проблеми криміналістики: Мат-ли міжвуз. наук.-практ. конф. студентів, курсантів і слухачів / Донецьк, 2 бер. 2001 р. – Донецьк: ДІВС МВС України, 2001. – С. 115-119.
128. Коврига З.Ф., Панько К.А. Генезис и правовые последствия судебной и следственной ошибки // Правовая наука и реформы юридического образования: Сб. науч. тр. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1995. – Вып. 1. – С. 91-107.
129. Когутич І. Слідчі помилки. Поняття та класифікація // Кримінальний процес та криміналістика: Вісн. Хмельн. ін-ту регіон. управління та права. Нуковий часопис. – Хмельницьк: Хмелин. ін-т регіон. упр-ня та права, 2002. – С. 123-128.
130. Козлов А.А. Ошибки в проведении следственных действий и их правовые последствия (по матер. кассац. практики Яросл. обл. суда) // Проблемы усиления уголовно-правовых и уголовно-процессуальных гарантий законности и справедливости решений: Сб. ст. – Ярославль: Яросл. гос. ун-т, 1989. – С. 89-95.
131. Колесник В.А. Застосування сучасних засобів і методів виявлення та фіксації слідів на місці події, пов’язаної з вчиненням злочину, передбаченого ст. 58 КК України // Використання досягнень науки і техніки у боротьбі зі злочинністю: Матер. наук.-практ. конф. 19 лист. 1997 р., м. Харків / Відп. ред. В.С. Зеленецький, Л.В. Дорош. – Х.: Право, 1998. – С. 185-189.
132. Колесниченко А.Н. Роль следственных версий и построение их при расследовании преступлений // Учен. зап.: Сб. науч. тр. – Х.: Харьк. юрид. ин-т, 1957. – Вып. 9. – С. 163-171.
133. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений: Учеб. пособ. – Х.: Харьк. юрид. ин-т, 1985. – 92 с.
134. Колесниченко А.Н., Матусовский Г.А. Применение научно-технических средств в работе над следами при осмотре места происшествия. – Х.: РИО ХГУ, 1960. – 91 с.
135. Колмаков В.П. Приемы использования мелких предметов – вещественных доказательств для установления личности по делам о преступлениях против жизни // Учен. зап.: Сб. науч. тр. / Отв. ред. М.М. Гродзинский. – Вып. 9. – Х.: Харьк. юрид. ин-т, 1957. – С. 145-162.
136. Колмаков В.П. Следственный осмотр. – М.: Юрид. лит., 1969. – 196 с.
137. Колмаков В.П. Тактика производства следственного осмотра и следственного эксперимента. – Х.: Изд-во ХГУ, 1956. – 48 с.
138. Колонюк В.П. Особенности осмотра места происшествия при расследовании грабежей и разбойных нападений на банковские учреждения Украины // Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю: Зб. матер. наук.-практ. конф. (Харків) / Гол. ред. Борисов В.І. – Х.: Лествиця Марії, 2001. – С. 170-175.
139. Комиссаров В.И. Теоретические проблемы следственной тактики. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987. – 157 с.
140. Коновалов Е.Ф. Соотношение специальных знаний следователя и специалиста-криминалиста // Применение специальных познаний в борьбе с преступностью: Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск: РИО СЮИ, 1983. – С. 23-27.
141. Коновалова В.Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве. – Х.: Консум, 2000. – 176 с.
142. Коновалова В.Е. Криминалистическая версия: познавательная функция в судопроизводстве // Проблеми правового забезпечення економічної та соціальної політики в Україні: Матер. наук.-практ. конф. (м. Харків, 24-25 трав. 2005 р.) / Відп. за вип.: Ю.М. Грошевий, М.І. Панов. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – С. 586-589.
143. Коновалова В.Е. Методика расследования убийств, совершенных организованными группами // Правові проблеми боротьби зі злочинністю: Зб. наук. пр.: Кн. 2. – Х.: Схід.-регіон. центр гуманіт. освітніх ініціатив, 2002. – С. 82-105.
144. Коновалова В.Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя. – К.: РИО МВД УССР, 1973. – 122 с.
145. Коновалова В.Е. Правовая психология: Учеб. пособ. – Х.: Консум, 1997. – 160 с.
146. Коновалова В.Е. Проблемы логики и психологии в следственной тактике. – К.: РИО МВД УССР, 1970. – 164 с.
147. Коновалова В.Е. Решение мыслительных задач в экспертном исследовании // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Зб. наук.-практ. матер. (до 80-річчя заснування ХНДІСЕ). – Вип. 3. / Ред. кол.: А.П. Заєць, М.Л. Цимбал, В.Ю. Шепітько та ін. – Х.: Право, 2003. – С. 32-35.
148. Коновалова В.Е. Убийство: искусство расследования. – Х.: Факт, 2001. – 311 с.
149. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Основы юридической психологии: Учебник. – Х.: Одиссей, 2005. – 352 с.
150. Коновалова В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія: Підручник. – К.: Вид. дім „Ін Юре”, 2004. – 424 с.
151. Коноплев В.В., Криводерев В.В. Психология нелинейного мышления и причины следственных ошибок // Право і безпека: Наук. журн. – Х.: НУВС, 2004. – № 3’3. – С. 199-202.
152. Кореневский Ю.В. Судебная практика и совершенствование предварительного расследования. – М.: Юрид. лит., 1974. – 112 с.
153. Королев Н.И. Движение материи и процесс отражения // Теория познания и современная наука / Под ред. А.М. Коршунова. – М.: Изд-во МГУ, 1967. – С. 10-24.
154. Космина Н.Н. Взаимодействие следователя со сведущим лицом – криминалистом при расследовании преступлений, связанных с незаконным оборотом наркотических средств, психотропных веществ и прекурсоров // Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы: Сб. науч.-практ. матер. (к 75-летию основания ХНИИСЭ). – Х.: Право, 1998. – С. 270-272.
155. Косоплечев Н.П. Осмотр места происшествия при расследовании преступлений, связанных с применением огнестрельного оружия (криминалистическое и уголовно-процессуальное исследование): Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 717 / Моск. гос. ун-т. – М., 1961. – 18 с.
156. Костевич Л.С., Лапко А.А. Теория игр. Исследование операций: Учеб. пособ. – Мн.: Вышэйшая шк., 1982. – 231 с.
157. Костицкий М.В., Луцюк И.Т. Участие специалиста-психолога в уголовном процессе // Применение экспертизы и других форм специальных познаний в советском судопроизводстве: Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск: РИО СЮИ, 1984. – С. 71-77.
158. Котов Д.П., Шиханцов Г.Г. Психология следователя. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1976. – 135 с.
159. Котова Э.П. Психологические факторы способа совершения преступления и учет их в деятельности следователя // Вопросы совершенствования борьбы с преступностью в Эстонской ССР: Тезисы науч. доклад. и сообщ. науч. конф. 10-11 окт. 1985. – Тарту: Тартуск. гос. ун-т, 1985. – С. 73-75.
160. Краевский В. Пять понятий причинной связи // Вопр. философии. – 1966. – № 7. – С. 108-114.
161. Кребер Г. Категория условия и соотношение ее с категорией причины // Филос. науки. – М.: Высш. шк. – 1961. – № 3. – С. 106-116.
162. Кребер Г. Соотношение категорий условия и причины и роль условий для действия объективных законов: Автореф. дис. … канд. филос. наук: 09.00.01 / Ленингр. гос. ун-т. – Л., 1961. – 21 с.
163. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Н. Васильева. – М.: Юрид. лит., 1971. – 682 с.
164. Криминалистика: Учебник / Под ред. Б.А. Викторова, Р.С. Белкина. – М.: Юрид. лит., 1976. – 552 с.
165. Криминалистика: Учебник. Ч. 1 / Под ред. А.И. Винберга, С.П. Митричева. – М.: Юрид. лит., 1950. – 302 с.
166. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрист, 1995. – 592 с.
167. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрид. лит., 1988. – 682 с.
168. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова, В.Я. Колдина. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 464 с.
169. Криміналістика: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Вид. дім “Ін Юре”, 2001. – 684 с.
170. Кримінально-процесуальний кодекс України // Затв. Законом УРСР від 28.12.1960 р. – ВВР УРСР, 1961. – № 2. – Ст. 15.
171. Крылов И.Ф. Криминалистическое учение о следах. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. – 200 с.
172. Крючков В.П. Место происшествия как источник информации о лице, совершившем кражу государственного или общественного имущества // Проблемы оптимизации первоначального этапа расследования преступлений: Межвуз. сб. науч. тр. / Отв. ред. Л.Я. Драпкин. – Свердловск: РИО СЮИ, 1988. – С. 107-113.
173. Крючков В.П. Установление данных о преступлении и преступнике путем анализа места происшествия и вещественных доказательств: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Свердл. юрид. ин-т. – Свердловск, 1975. – 20 с.
174. Кузнецов А.А. Особенности осмотра места происшествия по делам о взрывах // Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю: Зб. матер. наук.-практ. конф. (Харків) / Гол. ред. Борисов В.І. – Х.: ПФ Книжкове видав-во „Лествиця Марії”, 2001. – С. 161-164.
175. Кузнецов П.С. Некоторые вопросы изучения личности преступника при осмотре места происшествия // Проблемы изучения личности участников уголовного судопроизводства: Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск: РИО Урал. гос. ун-та, 1980. – С. 49-54.
176. Кузнецов Э.В. Причинность в философии и праве // Философские проблемы государства и права: Сб. ст. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1970. – С. 44-50.
177. Кузьмина А.А. Категория причинности и практика. – М.: Высш. шк., 1964. – 96 с.
178. Кузьмічов В.С., Чорноус Ю.М. Слідча діяльність: характеристика та напрями удосконалення: Монографія. – К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2005. – 448 с.
179. Лаврухин С.В. Криминалистическое моделирование поведения преступника в стадии возбуждения уголовного дела // Правоведение (Известия вузов): Науч.-теорет. журн. – СПб.: Изд-во СПб. ун-та, 2001. – № 4. – С. 139-147.
180. Лазарева В.А. Психология следователя и вопросы профессиональной деформации // Реализация уголовной ответственности: уголовно-правовые и процессуальные проблемы: Межвуз. сб. ст. / Отв. ред. С.А. Шейфер. – Куйбышев: Куйбыш. гос. ун-т, 1987. – С. 146-154.
181. Ларин А.М. От следственной версии к истине. – М.: Юрид. лит., 1976. – 198 с.
182. Лебедев И.Б., Родин В.Ф., Цветков В.Л. Основы психологии для сотрудников правоохранительных органов: Учеб. пособ. – М.: Щит – М, 2005. – 442 с.
183. Лебедев И.Б., Цветков В.Л. Психология правоохранительной деятельности: Учеб. пособ. – М.: Щит – М, 2003. – 310 с.
184. Левонец В.И. Криминалистическая методология преодоления латентных ошибок: Учеб. пособ. по курсу крим-ки. – Гродно: Гродн. гос. ун-т, 1994. – 148 с.
185. Лисицын В.П. Значение негативных обстоятельств при осмотре места происшествия // Вопросы советской криминалистики: Рефераты всесоюз. науч. совещ. по криминалистике. – Алма-Ата: Казахстан. гос. ун-т, 1959. – С. 48-50.
186. Лисиченко В.К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике: Учеб. пособ. – К.: Вища шк., 1979. – 88 с.
187. Лисиченко В.К., Циркаль В.В. Формы использования специальных познаний и виды участия специалистов на предварительном следствии // Применение специальных познаний в борьбе с преступностью: Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск: РИО СЮИ, 1983. – С. 10-18.
188. Литвиненко В.А. Участие специалистов в осмотре места дорожно-транспортного происшествия // Актуальні проблеми криміналістики: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Харків) 25-26 вер. 2003 р. / Ред. кол.: М.І. Панов (голов. ред.), В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова та ін. – Х.: Гриф, 2003. – С. 176-179.
189. Логіка: Підручник для студ. вищ. навч. закл. / За заг. ред. В.Д. Титова. – Х.: Право, 2005. – 208 с.
190. Лузгин И.М. К вопросу о криминалистическом моделировании // Актуальные проблемы советской криминалистики: Мат-лы для обсужд. на расширенном засед. Учен. Сов. – М.: РИО ВЮЗИ, 1979. – С. 5-12.
191. Лузгин И.М. К вопросу о теории криминалистического моделирования // Актуал. проблемы советской криминалистики: Сб. ст. – М.: ВИ по изуч. причин и разраб. мер предупр. преступности, 1980. – С. 48-60.
192. Лузгин И.М. Некоторые аспекты криминалистической характеристики и место в ней данных о сокрытии преступлений // Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. тр. – М.: ВИ по изуч. причин и разраб. мер предупр. преступности, 1984. – С. 25-30.
193. Лузгин И.М. Расследование как процесс познания: Учеб. пособ. – М.: НИ и РИО ВШ МВД СССР, 1969. – 179 с.
194. Лук’янчиков Б.Є., Лук’янчиков Є.Д. Сліди злочину – джерело інформації про його подію // Сучасні проблеми інформатизації органів внутр. справ Укр.: Мат-ли міжвуз. наук.-практ. конф. (Київ, 15 бер. 2001). – К., 2002. – С. 64-73.
195. Лушечкина М.А. О направлениях, задачах и понятии криминалистического изучения личности // Вестн. МГУ: Науч. журн. – Серия 11: Право. – М.: Изд-во МГУ, 1999. – № 3. – С. 41-49.
196. Максутов И.Х. Осмотр места происшествия. – Л.: Изд-во Л