ІНФОРМАЦІЯ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ ЯК ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ПРОХНІЦЬКИЙ ОЛЕГ ВІТАЛІЙОВИЧ

УДК 343.346.8:004+341.232.7

ІНФОРМАЦІЯ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ ЯК ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Лащук Єфрем Вікторович
кандидат юридичних наук
доцент

Київ – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІЗНАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ПРЕДМЕТА ЗЛОЧИНУ 14
1.1. Основи вчення про предмет злочину як передумова пізнання інформації з обмеженим доступом як предмета посягання……….…...14
1.2. Інформація з обмеженим доступом як предмет злочину: поняття, ознаки та правовий режим. 36
РОЗДІЛ ІІ КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ ЯК ПРЕДМЕТА ЗЛОЧИНУ 64
2.1. Загальні засади класифікації інформації з обмеженим доступом. 64
2.2. Таємна інформація як предмет злочину. 77
2.3. Конфіденційна інформація як предмет злочину. 91
2.4. Службова інформація як предмет злочину. 113
РОЗДІЛ ІІІ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЩОДО ІНФОРМАЦІЇ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ 126
3.1. Інформація з обмеженим доступом у контексті диференціації кримінальної відповідальності та уніфікації кримінально-правових норм…………………………………………………………………………...126
3.2. Перспективи кримінально-правового забезпечення охорони обігу інформації з обмеженим доступом (питання криміналізації та декриміналізації). 156
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180
ДОДАТКИ 211

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини
ДСК – для службового користування
ЕОМ – електронно-обчислювальна машина
КК – Кримінальний кодекс України
КМ – Кабінет Міністрів України
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс України
МВС – Міністерство внутрішніх справ України
МОЗ – Міністерство охорони здоров’я України
ІОД – інформація з обмеженим доступом
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ПВС – Пленум Верховного Суду України
СНІД – синдром набутого імунодефіциту людини
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦК – Цивільний кодекс України
ОВС – Органи внутрішніх справ України
СБУ – Служба безпеки України
ЗВДТ – Звід відомостей, що становлять державну таємницю
УОС – Управління оперативної служби

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний рівень людської цивілізації визначається стрімким зростанням ролі інформації у багатьох сферах суспільних відносин. У межах інформаційних відносин відбувається реалізація права суб’єктів на інформацію. У Конституції України закріплене право вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію (ст. 34). Однак законодавством встановлено обмеження доступу до певних видів інформації. Обмеження доступу до інформації зумовлено потребою правового забезпечення охорони окремих видів інформації. У Кримінальному кодексі України (надалі – КК України) 2001 р. порівняно з КК 1960 р. помітно збільшилася кількість норм, що передбачають склади злочинів, предметом яких є інформація з обмеженим доступом. Водночас, десятиліття існування чинного КК України виявилось недостатнім для налагодження ефективної кримінально-правової охорони суспільних відносин щодо інформації з обмеженим доступом. Зазначене пояснюється передусім недосконалістю кримінального законодавства України у цій сфері та відсутністю комплексних досліджень, присвячених питанням інформації з обмеженим доступом як предмета злочину. Слід також відзначити, що фахівці з кримінального права у своїх працях приділяють увагу питанням пов’язаним із кримінально-правовою охороною відносин, предметом яких виступає інформація з обмеженим доступом. До таких досліджень можна віднести праці Д.С. Азарова, К.І. Бєлякова, Ю.І. Дем’яненко, С.В. Дрьомова, С.О. Орлова, О.Е. Радутного, О.С. Самойлової, М.В. Рудик, С.О. Харламової. Однак, нажаль, у їх працях не висвітлюються усі аспекти досліджуваної проблематики. Крім того, у період переходу від індустріального до інформаційного суспільства, проблема кримінально-правової охорони суспільних відносин, предметом яких виступає інформація з обмеженим доступом, набуває надзвичайної актуальності.
Згідно зі статистичними даними Міністерства внутрішніх справ України, за останнє десятиліття спостерігається відчутне зростання кількості зареєстрованих злочинів, предметом яких є інформація з обмеженим доступом (зокрема, у 2010 році на 22,9 % збільшилась кількість злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; у сфері банківської діяльності – на 8,2 %; у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку – на 73,2 %). Залишається надзвичайно високою питома вага тяжких і особливо тяжких злочинів, які у структурі злочинності сягають 49,5 %. Проте навіть ці показники не відображають реальної кількості вчинених злочинів, предметом яких є інформація з обмеженим доступом, оскільки значну кількість випадків їх учинення правоохоронні органи не фіксують, через що ці діяння характеризуються високим рівнем латентності.
Варто також зазначити, що має місце невизначеність в інформаційному праві з віднесенням певних видів інформації до категорії «таємної», «службової» чи «конфіденційної». Серед проблем, що пов’язані з визначенням поняття «таємна інформація», існує, зокрема, термінологічна неузгодженість між аналізованим поняттям і поняттям «секретна інформація». Наразі не вироблено єдиної концепції щодо класифікації інформації з обмеженим доступом. Не досягнуто одностайності у вирішенні низки питань, які, на думку автора, мають суттєве значення для кваліфікації діянь, предметом яких є інформація з обмеженим доступом. Зокрема, диференціація кримінальної відповідальності за злочини, предметом яких є інформація з обмеженим доступом, здійснена законодавцем неефективно. Про це свідчать складнощі, які виникають у слідчій та судовій практиці при кваліфікації зазначених злочинів. До того ж, дискусійними в доктрині кримінального права все ще залишаються питання щодо поняття предмета злочину, його місця в складі злочину, факультативності предмета злочину в складі об’єкта злочину, його матеріальності, а також визнання інформації предметом злочину.
Крім того, важливим аргументом на користь комплексного дослідження інформації з обмеженим доступом як предмета злочину є необхідність встановлення кримінальної відповідальності за розголошення певних видів інформації, які не забезпечені кримінально-правовою охороною: таємниці нотаріальних дій, таємниці страхування, таємниці заповіту, таємниці сповіді тощо.
Таким чином, актуальність зазначеної теми та недостатність наукових досліджень у цій сфері зумовили вибір теми дисертаційного дослідження. Відтак теоретична та практична розробка питань, пов’язаних із інформацією з обмеженим доступом як предметом злочину, безумовно, слугуватиме вдосконаленню правотворчої та правозастосовної діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Указу Президента України “Про Стратегію національної безпеки України” від 12 лютого 2007 р. № 105/2007; розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції реформування кримінальної юстиції України” від 27 серпня 2008 р. № 1153-р; тема дисертації затверджена Вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 1 від 27.01.2009) та схвалена Національною академією правових наук України (п. 557) 2009 р; відповідає Переліку пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років (затвердженого наказом МВС України від 29.07.2010 № 347), Концепції державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 р. (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 № 1911-р), Пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2011-2015 рр. (затверджені постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 р. № 14-10). Дисертація відповідає планам проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2011 рік.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексна розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення норм КК України, що передбачають відповідальність за злочини, предметом яких є інформація з обмеженим доступом.
Задачі дослідження випливають із його мети та включають у себе:
- узагальнення поглядів вітчизняних і зарубіжних вчених щодо визначення поняття предмета злочину, його місця в складі злочину та матеріальності інформації як предмета злочину;
- дослідження поняття, ознак та правового режиму інформації з обмеженим доступом як предмета злочину;
- виділення критеріїв класифікації інформації з обмеженим доступом;
- вирішення найбільш важливих питань щодо розмежування понять конфіденційної інформації, таємної інформації та службової інформації як предметів злочинів;
- з’ясування найбільш важливих питань диференціації кримінальної відповідальності та уніфікації кримінально-правових норм у контексті встановлення інформації з обмеженим доступом як предмета злочину;
- визначення перспектив кримінально-правового забезпечення охорони обігу інформації з обмеженим доступом, а саме – питань щодо криміналізації та декриміналізації діянь, предметом яких є інформація з обмеженим доступом;
- формулювання пропозицій щодо вдосконалення окремих статей кримінального законодавства України у контексті охорони інформації з обмеженим доступом.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які виникають у зв’язку із кримінально-правовою охороною інформації з обмеженим доступом.
Предметом дослідження є інформація з обмеженим доступом як предмет злочину в кримінальному праві України.
Методи дослідження репрезентовані системою загальнонаукових і спеціально-наукових методів, які обрані відповідно до теми, мети і завдань дослідження. До них, зокрема, відносяться такі методи: історично-правовий метод був використаний при узагальненні поглядів вітчизняних і зарубіжних вчених щодо визначення поняття і ознак предмета злочину, його місця в складі злочину (підрозділ 1.1.); порівняльно-правовий метод використовувався для вивчення поняття, ознак та правового режиму інформації з обмеженим доступом як предмета злочину (підрозділ 1.2.); логіко-семантичний метод дозволив здійснити аналіз понятійного апарату (підрозділи 2.1; 2.2; 2.3.); метод узагальнення – використовувався для формування, на основі вже існуючих у спеціальній літературі позицій і думок, нових пропозицій щодо розмежування понять конфіденційної інформації, таємної інформації та службової інформації як предметів злочинів (розділи 2, 3.); догматичний метод – сприяв вивченню окремих норм кримінального законодавства України у сфері охорони інформації з обмеженим доступом (розділи 2, 3.); статистичний метод – використаний для дослідження даних слідчої та судової практики про злочини, предметом яких є інформація з обмеженим доступом (підрозділи 3.1; 3.2.); соціологічний метод – використовувався під час проведення анкетування з питань кримінальної відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом (підрозділи 3.1; 3,2).
Нормативною базою дослідження є Конституція України, чинні міжнародно-правові акти, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, інші закони України, постанови Пленуму Верховного Суду (далі – ППВС) України, відомчі нормативно-правові акти, які стосуються досліджуваного питання, кримінальне законодавство зарубіжних держав.
Науково-теоретичну основу дисертації склали праці вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені як загальним питанням кримінального права, кримінології та кримінального процесу, так і питанням відповідальності за злочини, пов’язані з розголошенням інформації з обмеженим доступом. У дисертаційному дослідженні використані надбання науки кримінального права, що містяться у працях вчених теоретиків з кримінального права: Д.С. Азарова, П.П. Андрушка, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, М.О. Бєляєва, М.П. Бікмурзіна, Л.С. Білогриць–Котляревського, Є.В. Благова, В.І. Борисова, Я.М. Брайніна, П.А. Вороб’я, Е.Ґ. Ґасанова, М.А. Гельфера, О.О. Герцензона, В.О. Глушкова, В.К. Глістіна, В.К. Грищука, О.М. Джужи, М.І. Загороднікова, А.П. Закалюка, Є.К. Каіржанова, О.Ф. Кістяківського, М.Й. Коржанського, О.М. Костенка, С.Ф. Кравцова, П.П. Крайнєва, Г.А. Крігера, В.М. Кудрявцева, В.В. Кузнецова, Є.В. Лащука, П.С. Матишевського, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, А.А. Музики, В.О. Навроцького, А.В. Наумова, Г.П. Новосьолова, Б.С. Нікіфорова, М.І. Панова, А.А. Піонтковського, О.Е. Радутного, Д.Н. Розенберга, А.В. Савченка, В.Д. Спасовича, В.В. Сташиса, М.С. Таганцева, В.Я. Тація, В.П. Тихого, О.М. Трайніна, О.О. Фатьянова, Є.В. Фесенка, В.Д. Філімонова, Є.А. Фролова, М.І. Хавронюка, В.І. Шакуна, І.А. Юрченка, С.С. Яценка, С.А. Яшкова та інших.
Емпіричну базу дослідження складають 205 матеріалів кримінальних справ, порушених за ст. ст. 163, 159, ч. 3 ст. 160, 168, 231, 232, 2321, 328, 329, 3612, 362, 381, 387, 397, 422 КК України у період з 2005 року по 2011 рік (зокрема, постанов про проведення виїмки документів, що становлять інформацію з обмеженим доступом і обвинувальних та виправдовувальних вироків), що були вивчені дисертантом, та окремі узагальнення судової практики. Під час аналізу зазначених документів вивчалася практика прийняття рішень стосовно предметів злочинів як речових доказів у кримінальних справах.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням інформації з обмеженим доступом як предмета злочину в кримінальному праві України. У більш конкретному вигляді наукову новизну проведеного дослідження відображають такі основні положення:
вперше:
- запропоновано визначення інформації з обмеженим доступом як предмета злочину. На думку автора, інформація з обмеженим доступом як предмет злочину – це відомості таємного або конфіденційного характеру чи службова інформація щодо яких законодавством встановлено певний режим доступу, з приводу яких та шляхом безпосереднього впливу на які (чи без такого впливу) вчинюється злочинне діяння;
- здійснена класифікація інформації з обмеженим доступом як предмета злочину. Критеріями такої класифікації виділено: 1) режим доступу; 2) об’єкт кримінально-правової охорони; 3) суб’єкт, за згодою якого інформація поширюється; 4) зміст інформації; 5) форма відображення чи сприйняття інформації; 6) носії інформації;
- запропоновано криміналізувати діяння, що полягають у розголошенні таємниці нотаріальних дій та таємниці сповіді. Автор пропонує розмістити ст. 1801 «Розголошення таємниці сповіді» у розділі V Особливої частини Кримінального кодексу України «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина», а в розділі XVIII Особливої частини КК України «Злочини проти правосуддя» – ст. 3971 «Порушення таємниці нотаріальних дій»;
- запропоновано здійснити уніфікацію кримінально-правових норм, передбачених ст. ст. 132 «Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараженням вірусу імунодефіциту людини чи іншої невиліковної хвороби», 145 «Незаконне розголошення лікарської таємниці», 231 «Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю», 232 «Розголошення комерційної або банківської таємниці», 3612 «Несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), або носіях такої інформації», 362 «Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в комп’ютерах, вчинені особою яка має право доступу до неї» КК України, шляхом їх часткового або повного об’єднання (більш докладно про це – у висновках до автореферату);
- запропоновано здійснити диференціацію кримінальної відповідальності за розголошення державної таємниці (ст. ст. 328, 329, 422 КК) з урахуванням грифів обмеження доступу «таємно», «цілком таємно», «особливої важливості»;
удосконалено:
- визначення ознак інформації з обмеженим доступом як предмета злочину. Наведено додаткові аргументи з приводу того, що фізична ознака інформації як предмета злочину полягає у неможливості існування такої інформації без певного матеріального носія (тобто матеріальний носій виступає необхідною складовою будь-якої інформації з обмеженим доступом). Відповідно до соціальної ознаки інформація з обмеженим доступом має свою корисність, соціальне значення та важливість для суспільства. Відповідно до юридичної ознаки інформація з обмеженим доступом має своє законодавче визначення (комерційна та банківська таємниця, державна таємниця, адвокатська таємниця, нотаріальна таємниця тощо) та правовий режим.
дістало подальшого розвитку:
- положення кримінально-правової доктрини про те, що інформація (у тому числі з обмеженим доступом) може виступати предметом злочину, при цьому даного роду інформація є обов’язковою ознакою об’єкта злочину, якщо вона визначена (безпосередньо чи опосередковано) у відповідних кримінально-правових нормах.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та пропозиції мають прикладний характер і можуть використовуватися:
– у науково-дослідній діяльності – при дослідженні вчення про об’єкт злочину (у тому числі про предмет посягання), вдосконаленні теоретичних основ кваліфікації злочинів та аналізі проблем Особливої частини кримінального права;
– у законотворчій діяльності результати дисертації впроваджено у запропонованому дисертантом проекті Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України щодо охорони інформації з обмеженим доступом» (лист Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 15.03.2011 р. № 04-19/14-457);
– у практичній діяльності при кваліфікації досліджуваних злочинів та здійсненні співробітництва щодо протидії цим злочинам (акт впровадження Головного слідчого управління МВС України від 18.03.2011 р.; акт впровадження Служби безпеки України від 28.05.2010 р.);
– у навчальному процесі – при викладанні таких навчальних дисциплін, як «Кримінальне право України» та «Інформаційне право», при підготовці відповідних розділів науково-практичних коментарів до кримінального законодавства, підручників, навчальних і методичних посібників (акт впровадження КНУВС від 28.05.2010 р.).
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження оприлюднені на наукових, науково-практичних та науково-теоретичних конференціях і семінарах, у тому числі: 1) всеукраїнській студентській науковій конференції «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, 10 квітня 2009 р.); 2) міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні правові питання очима молодих вчених» (м. Київ, 23-24 квітня 2009 р.); 3) всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Проблеми кримінально-правових наук: історія, сучасність, міжнародний досвід (пам’яті професора П.П. Михайленка)» (м. Київ, 13 грудня 2009 р.); 4) міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми реформування кримінальної юстиції: український контекст і міжнародний досвід» (м. Луганськ, 3–5 березня 2010 р.); 5) всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Проблеми реформування національного законодавства: теорія та практика» (м. Київ, 18 квітня 2010 р.); 6) всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Актуальні проблеми кримінального права (пам’яті професора П.П. Михайленка)» (м. Київ, 24 вересня 2010 р.); 7) всеукраїнській студентській науковій конференції «Протидія злочинам, які вчиняються з використанням комп’ютерних мереж» (м. Севастополь, 1-2 жовтня 2010 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації опубліковано в одинадцяти наукових працях (чотирьох статтях у фахових виданнях та семи матеріалах і тезах науково-практичних конференцій).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках наведені теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, яке полягає у вирішені найбільш важливих питань щодо розмежування понять конфіденційної інформації, таємної інформації та службової інформації як предметів злочинів і розробка на підставі одержаних результатів науково-обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність, що надало можливість сформулювати низку висновків та пропозицій:
1. Інформаційне право як нормативна база інформаційного суспільства, як і саме інформаційне суспільство, перебуває на стадії формування. Найважливішим документом, покликаний організувати та активізувати діяльність країн та урядів на шляху активного формування глобального інформаційного суспільства є Окінавська Хартія. Велика роль у цьому складному комплексному процесі в Хартії приділяється нормативному забезпеченню інформаційного суспільства.
2. Ми приєднуємося до тих вчених, які вважають предмет злочину факультативною ознакою об’єкта злочину, що виражається у матеріальних цінностях, в тому числі інформації. Проте, на нашу думку, інформація з обмеженим доступом як предмет злочину є обов’язковою ознакою об’єкта злочину та безпосередньо впливає на кримінально-правову кваліфікацію.
3. На нашу думку, інформація з обмеженим доступом як предмет злочину – це відомості, таємного або конфіденційного характеру чи службова інформація щодо яких законодавством встановлено певний режим доступу, з приводу яких та (або) шляхом безпосереднього впливу на які вчинюється злочинне діяння.
4. Класифікація інформації з обмеженим доступом повинна здійснюватися за наступними критеріями: 1) режим доступу; 2) об’єкт кримінально-правової охорони; 3) суб’єкт, за згодою якого інформація поширюється; 4) зміст інформації; 5) форма інформації; 6) носій інформації.
Наведена класифікація інформації з обмеженим доступом має своє кримінально-правове значення – зокрема, вона може сприяти більш глибокому дослідженню предмета злочину в кримінальному праві України. Розроблена нами кримінально-правова класифікація інформації з обмеженим доступом, буде корисна також для експертів-криміналістів (ОВС) щодо створення методики ідентифікації інформації з обмеженим доступом та державних експертів з питань таємниць (СБУ).
5. На нашу думку, за доцільне доповнити ст.ст. 328, 329 та ст. 422 КК України такими кваліфікуючими ознаками, як гриф обмеження доступу «таємно», «цілком таємно» та «особливої важливості».
5.1. Ознаки складу злочину передбачені ч. 2 ст. 422 КК, не є кваліфікованими видами злочину, передбаченого частиною першою відповідної статті, тому їх слід викласти в окремих статтях КК, диференціювавши кримінальну відповідальність за їх вчинення за допомогою кваліфікуючих ознак в окремій статті, враховуючи гриф обмеження доступу.
6. Враховуючи режим доступу до інформації, ми вважаємо за доцільне об’єднати кримінально-правові норми, передбачені ст.ст. 132, 145, 231, 232, 3612, 362 КК України, шляхом їх часткового або повного об’єднання.
7. На нашу думку, доцільно в розділі XVIII Особливої частини КК України «Злочини проти правосуддя» розмістити ст. 3971 та сформулювати норму таким чином: «ст. 3971 Порушення таємниці нотаріальних дій» та ст. 1801 «Розголошення таємниці сповіді» у розділі V Особливої частини КК України «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина».
8. З метою забезпечення кримінально-правової охорони інформації з обмеженим доступом пропонуємо внести зміни у такі статті КК, як: ст. ст. 132, 145, 231, 232, 328, 329, 3612, 362, 422 КК України. Зазначені прикладні дослідження дозволили нам сформулювати ряд практичних рекомендацій, які знайшли своє відображення у проекті Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України щодо охорони інформації з обмеженим доступом».
З огляду на запропоновані зміни, ми можемо певним чином їх узагальнити:
Внести до Кримінального кодексу України такі зміни:
«ст. 145 Незаконне розголошення медичної таємниці
1. Умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, –
карається …
2. Розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІДУ) та його результатів, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових або професійних обов’язків, –
карається …».
У статті 232: назву статті замінити словами «Порушення комерційної або банківської таємниці».
Частину другу статті 232 викласти у такій редакції:
«Умисне незаконне збирання, використання з метою розголошення, а також умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника, якщо ці дії завдали значної шкоди власнику».
Значна шкода, передбачена цією статтею, визнається, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах – якщо вона в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
4). Статтю 328 викласти у такій редакції: «ст. 328 Розголошення державної таємниці
1. Розголошення державної таємниці, якій надано гриф обмеження доступу «таємно», особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, за відсутності ознак держаної зради або шпигунства, –
карається…
2. Розголошення державної таємниці, якій надано гриф обмеження доступу «цілком таємно», особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, за відсутності ознак держаної зради або шпигунства, та умисне розголошення державної таємниці, якій надано гриф обмеження доступу «таємно», що спричинило тяжкі наслідки, –
карається…
3. Розголошення державної таємниці, якій надано гриф обмеження доступу «особливої важливості», особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, за відсутності ознак держаної зради або шпигунства, та умисне розголошення державної таємниці, якій надано гриф обмеження доступу «цілком таємно», що спричинило тяжкі наслідки, –
карається …
4. Умисне розголошення державної таємниці, якій надано гриф обмеження доступу «особливої важливості», якщо це спричинило тяжкі наслідки, –
карається …».
5) Статтю 329 викласти у такій редакції: «ст. 329 Втрата документів, що містять державну таємницю
1. Втрата документів або інших матеріальних носіїв, що містять державну таємницю, яким надано гриф обмеження доступу «таємно», а також предметів, відомості про які становлять державну таємницю, особою, якій вони були довірені, якщо втрата стала результатом порушення встановленого законом порядку поводження із зазначеними документами та іншими матеріальними носіями секретної інформації або відповідними предметами, –
карається …
2. Те саме діяння, якщо воно вчинено щодо документів або інших матеріальних носіїв, що містять державну таємницю, яким надано гриф обмеження доступу «цілком таємно», –
карається …
3. Втрата документів або інших матеріальних носіїв, що містять державну таємницю, яким надано гриф обмеження доступу «особливої важливості», –
карається …».
Частину другу статті 362 викласти у такій редакції:
«Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо інформації з обмеженим доступом, повторно або за попередньою змовою групи осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, –
караються …»
Доповнити Кримінальний кодекс України такі статті:
«ст. 1801 Розголошення таємниці сповіді
Розголошення відомостей, отриманих священнослужителем під час сповіді (сповідником), перекладачем чи іншою особою, якій ці відомості стали відомі в момент сповіді, –
карається … ».
«ст. 3971 Розголошення таємниці нотаріальних дій
1. Розголошення конфіденційної інформації, отриманої нотаріусом під час здійснення своїх професійних обов’язків, –
карається ...
2. Розголошення відомостей щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту нотаріусом чи іншою посадовою, службовою особою, яка посвідчує заповіт, свідками, а також фізичною особою, яка підписує заповіт замість заповідача до відкриття спадщини, –
карається … ».
Виключити з КК України такі ст. ст. : 132, ч. 3 ст. 159, 231, 3612.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаров Д. С. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері комп’ютерної інформації : дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Д. С. Азаров; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 2003. – 246 с.
2. Анчукова Н. В. Щодо захисту державної таємниці за Кримінальним кодексом України / Н. В. Анчукова // Держава і право. – Вип. 39 / 2008. – К., 2008. – с. 490-497.
3. Аникин П. П. Государственная тайна и ее защита в Российской Федерации : [Учеб. пособие для студентов вузов] / П. П. Аникин, А. Л. Балыбердин, М. А. Вус. – Асоциация Юр. Центр, 2007. – 620 с.
4. Артемов В. Ю. Реалізація головних засад захисту інформації з обмеженим доступом у внутрішньому праві країн – членів НАТО / В. Ю. Артемов // Наук. вісник Ужгородського нац. ун-ту. Секція Право. – 2005. – Вип. № 4. – с. 149 – 153. – C. 13.
5. Артемов В. Ю. Порівняння організаційно-правових норм захисту інформації з обмеженим доступом країн – членів НАТО / В. Ю. Артемов : Навч. – метод. Посібник. – К. : КНТ, 2007. – 172 с.
6. Архипов О. Є. Оцінювання ефективності системи охорони державної таємниці / Архипов О. Є. – К. : Науково-видав. відділ Нац. акад. СБ України, 2007. – 62 с.
7. Ахраменко И. И. Тайны, охраняемые уголовнм законом: понятие, содержание, вопросы отграничения / Ахраменко И. И. – Беларусь. – Весна. – 2007. – № 1. – С. 13.
8. Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву / М. И. Бажанов. – К. : Вища школа, 1980. – 232 с.
9. Бажанов Н.И. Уголовное право Украины. Общая часть. Конспект лекций / М. И. Бажанов. – Днепропетровск: Пороги, 1992. – 420 с.
10. Балобанова Д. О. Теорія криміналізації : автореф. дис… канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Д. О. Балабанова ; Одеська національна юридична академія. – О., 2007. – 17 с.
11. Бардина М. П. Унификация международног частного права / М. П. Бардина // Юридическая энциклопедия / Под ред. Б. Н. Топорнина. – М. – 2001. – С. 31.
12. Бачило И. Л. Информационное право: [учебник] / И. Л. Бачило, В Н. Лопатин, М. А. Федотов / Под ред. акад. РАН Б.Н. Топорнина. 2-е изд., с изм. и. доп. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2005. – 725 с.
13. Баранов А. А. Права человека и защита персональних данных / А. А. Баранов. – К. : Гос. Своды информации України, 2000. – 270 с.
14. Баштега Р. І. Охорона лікарської таємниці у кримінальному процесі України / Р. І. Баштега // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – Донецьк, 2004. – Вип.1. – С.182–187.
15. Баштега Р. І. Охорона таємниці сповіді у кримінальному судочинстві / Р. І. Баштега // Право України. – 004. – №6. – С.86–87.
16. Безклубий І. Поняття банківської таємниці / І. Безклубий // Підприємництво, господарство і право. – 2005.- №4.- С.16-19.
17. Бородин С. В. Преступления против жизни / С. В. Бородин. – М. : Юрлитинформ, 2006. – 284 с.
18. Босхолов С. С. Основы уголовной политики. Конституционный, криминологический, уголовно-правовой и информационный аспекты / С. С. Босхолов. – М. : Юринформ, 1999. – 292 с.
19. Борисенко А. А. Природа информации / А. А. Борисенко. – Сумы : Сум. гос. ун-т, 2006. – 210 с.
20. Ботвінкін О. В. Інформація з обмеженим доступом, що не є державною таємницею, в законодавстві України: Аналітичний огляд / О. В. Ботвінкін, В. П. Ворожко. – К. : Вид-во НА СБ України, 2006. – 296 с.
21. Благов Е. В. Механизм причинения вреда обьекту преступления / Е. В. Благов // Совершенствования уголовного законодательства и практики его приминения. – Красноярск, 1989. – С. 63-68.
22. Буробин В. Н. Адвокатская тайна / В. Н. Буробин. – М. : Статут, 2006. – 255 с.
23. Бут В. В. Проблеми безпеки в інформаційній сфері – сутність понять та їх термінологічних тлумачень / В. В. Бут // Науковий вісник НАВСУ. – Київ, 2003. – Вип.5. – C. 225–232.
24. Брижко В. М. Організаційно-правові питання захисту персональних даних : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук, спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / В. М. Брижко ; ДПА України Нац. Академії ДПА України. – Ірпінь, 2004. – 20 с.
25. Благов Е. В. Квалификация при совершении преступления/ Е. В. Благов: [монография]. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Юрлитинформ, 2010. – 200 с.
26. Бикмурзин М. П. Предмет преступления: теоретико-правовой анализ / М. П. Бикмурзин. – М. : Юрлинтинформ, 2006. – 184 с.
27. Брайнин Я. М. Некоторые вопросы учения о составе преступления в советском уголовном праве / Я. М. Брайнин: Юрид. Сборник Киевского университета, 1960. – № 4. – С. 58–59.
28. Брижко В. М. Інформаційне суспільство. Дефініції / В. М. Брижко, А. А. Орехов, О. Н. Гальченко, В. С. Цимбалюк, А. М. Чорнобров / Під.ред Р. А. Калюжного і М. Я. Швеця. – Київ : “Інтеграл”, 2002. – 220 с.
29. Брижко В. М. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права / В. М. Брижко, В. Д. Гавловський, Р. А. Калюжний, В. М. Попович, В. С. Цимбалюк., М. Я. Швець, О. І. Яременко : [монографія]. – За ред. М.Я. Швеця, Р.А. Калюжного. – Ужгород: ІВА, 2003. – 240 с.
30. Букалерова Л. А. Некоторые вопросы квалификации преступлений с использованием информации как предмета преступлений и предмета совершения корыстных преступлений / Л. А. Букалерова, А. В. Остроушко – М. : Научные труды РАЮН. В 2-х т. Вып. Т.1., 2002. – 411 c.
31. Букалерова Л. А. Уголовно-правовая охрана официального информационного оборота / Л. А. Букалерова : [Под ред. докт. юрид. наук, проф. В.С. Комиссарова, докт. юрид. наук Н.И. Пикурова]. – М. : Юрлитинформ, 2006. – 347 с.
32. Бєляков К. І. Інформація в праві: теорія і практика / К. І. Бєляков : [Монографія]. – МВС України. ДНДІ. – К. : КВІЦ, 2006. – 118с. – С. 12.
33. Бєляков К. І. Інформація з обмеженим доступом: проблеми законодавчого регулювання / К. І. Бєляков // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2004. – Вип.6. – С.267–277.
34. Васильевский А. В. Дифференциация уголовной ответственности и наказания в Общей части уголовного права : автореф. дис… канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / А. В. Васильевский. – Н. Новгород, 2000. – 21 с.
35. Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правоіюго ставлення в вину : [монографія] / П. А. Воробей. – МВС України: НАВСУ. – К., 1997. – 183 с.
36. Великий енциклопедичний юридичний словник [за редакцією акад. НАН України Ю.С. Шемшученка]. – К. : ТОВ «Видавництво “Юридична думка”, 2007. – 992 с.
37. Винарик Л. С. Вхождение Украины в информационное общество / Л.С. Винарик, А. И. Щедрин, И. Ф. Васильева ; НАН Украины. Институт экономии промышленности . – Донецк : ЦЭП НАН Украины, 2001. – 151 с.
38. Вінер Н. Л. «Кибернетика» / Н. Л. Вінер. – М. – Советское радио, 1968. – 420 с.
39. Гавриш С. Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений / С. Б. Гавриш // Право и политика. – №11. – 2000. – C.23.
40. Галиакбаров Р. Р. Проблемы криминализации многосубъектных общественно опасных деяний / Р. Р. Галиакбаров // Материалы научно-практической конференции «Актуальные проблемы криминализации и декриминализации общественно опасных деяний». – Омск, 1980 – 198 с.
41. Герцензон А. А. Уголовное право. Часть Общая / А. А. Герцензон. – М. : Изд-во РИО ВЮА, 1948. – 291 с.
42. Головань І. В. Захист професійної юридичної таємниці згідно законодавства України та Швейцарії / І. В. Головань // Адвокат. – 2005. – №1. – С. 3–7.
43. Геґель Ґ. В. Ф. Введение в философию (философия преподевтика) / Г. В. Ф. Гегель. – М. : 1972 – 254 с.
44. Гуторов Н. О. Проблеми кримінально-правової охорони державних фінансів України : автореф. дис… док. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Н. О. Гуторов ; Національна юридична академія України імені Я. Мудрого. – Х., 2002. – 32 с.
45. Глистин В. К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений) / В. К. Глистин. – Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1979. – 127 с.
46. Глушков В. М., Амосов Н. М. «Энциклопедия кибернетики» / В. М. Глушков, Н. М. Амосов. – Киев, 1975. – 248 с.
47. Готін О. М. Випуск або реалізація недброякісної продукції в умовах ринкової економіки: проблема відповідальності: [монографія] / О. М. Готін. – МВС України, Луг. акад.. внутр. Справ ім.. 10-річчя незалежності України; (Наук. ред. А. А. Музика) – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 312 с.
48. Гог В. П. Інформація та причинність формо-взаємодії / В. П. Гог, М. В. Гог, В. Л. Кулініченко ; Між нар. Асоц. Фахівців з роботи в Причині. Центр реабілітації сім’ї та дитини. – К. : Сфера, 2006. – 195 с.
49. Голубєв В. О. Правосуб’єктність учасників інформаційних відносин як об’єкт правового захисту / В. О. Голубєв : [Інформаційні технології та захист інформації: Збірник наукових праць]. – Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 1999. – Вип.3. – № 1. – С. 3.
50. Гвоздик О. І. Логіка / О. І. Гвоздик ; [учебное пособие для вузов МВД УАВД]. – Киев, 1993. – 256 с.
51. Гринин Л. Е. Глобализация и национальный суверенитет / Л. Е. Гринин // История и современность. – 2005. – № 1. – С. 6–31.
52. Грездов Г. Г. Современные методы криптографической защиты информации / Г. Г. Грездов. – НАУ Украины. – Киев, 2002. – 31 с. – С. 12.
53. Дагель П. С. Уголовная политика: управление борьбой с преступностью. Проблемы социологии уголовного права / П. С. Дагель. – М. : Лучь, 1984.– С. З7–43.
54. Даль Владимир. Толковый словарь живого Великорусского язика / Даль Владимир. – М. : Русский язык, 1980. – 148 с.
55. Джужа О. М. Проблеми потерпілого від злочину: (кримінологічний та психологічний аспекти) : [Навч. посібник] / О. М. Джужа, Є. М. Моісеев. – МВС України. – УАВС. – Київ, 1994. – 51с.
56. Деякі питання обміну, зберігання, і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави : Постанова КМУ від 19 липня 2006 р. № 1000 Офіц. вісник України. – 2006. – № 30. – с. 213.
57. Довідка Служби безпеки України в Кіровоградській області. Статистичні дані про стан злочинності від 14 липня 2009 р. № 312/11.
58. Домарев В. В. Безопасность информационных технологий. Системный подход / В. В. Домарев. – К. : Издательство «ДиаСофт», 2004. – 992 с.
59. Домарев В. В. Защита информации и безопасность компьютерных систем / В. В. Домарев. – К. : Издательство "ДиаСофт", 1999. – 480 с.
60. Дудоров О. О. Кваліфікація злочинів : [Навч. посіб] / О. О. Дудоров, Є. О. Письменський. – К. : Істина, 2010. – 430 с.
61. Демкова М. Інформація як основа інформаційного суспільства: визначення поняття та правове регулювання / М. Демкова, М. Фігель [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.isu.org.ua/uploads/
stat/22.doc.
62. Єдиний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //www.reyestr.court.gov.ua.
63. Елютина Е. В. Правовая регламентация сохранения танйны / Е. В. Елютина // Государство и право. – 2002. № 8. – C. 16–23.
64. Ешби В. Р Введение в кибернетику / В. Р Ешби. – М. : «Иностранная литература», 1959. – 312 с.
65. Звід відомостей, що становить державну таємницю України (ЗВДТ) : [Затв. Наказ Держ. ком. України з питань державних секретів від 31 серпня 1995 р]. – К. : Україна: інформація і свобода слова. – 1997. – 597 с.
66. Законодавство України про інформацію. Збірник законів ( За станом на 25 січня 2003 року): Офіційне видання / ВР України. – Київ : Парламентське видавництво, 2003. – 228 с.
67. Загальній декларації прав людини, затвердженої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.tdmu.edu.te.ua/ ukr/relation /Nato_info/Nato.htm.
68. Загорный А. В. Развитие основных положений уголовной политики / А. В. Загорный, В. П. Ревин. Научно-практический обзор.– М. : Академия МВД СССР, 1985. – 344 с.
69. Загородников Н. И. Понятие объекта преступления в советском угловном праве / Н. И. Загородников. – М. : Труды ВЮА. – Вып. ХІІІ, 1951. – С.44.
70. Заличев Н. Н. Энтрапия информации и сущность жизни / Н. Н. Заличев. – М. : Радиолэлектроника, 1995. – 191 с.
71. Злобин Г. А. Основание и принципы угловно-правового запрета / Г. А. Злобин. – М. : Советское государство и право, 1980. – № 1. – С. 71.
72. Об информации, информатизации и защите информации: Федеральный закон Российской Федерации от 20.02.1995 г. № 24-ФЗ.
73. Основи інформаційного права України: Навч. посіб. B. C. Цимбалюк, В. Д. Гавловський, В. В. Гриценко та ін. / [за ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельника]. – К. : Знання, 2004. – 274 с.
74. Організаційно-правові основи захисту інформації з обмеженим доступом: Навч. посібник / А. Б. Стоцький, О. І. Тимошенко, А. М. Гуз та ін.: [за заг. ред. В.С. Сідака]. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2006. – 232 с.
75. Оборудование Sagem – мирового лидера в производстве систем биометрической идентификации и верификации [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sagem-biometrics.ru/
76. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов [под ред. Н. Ю. Шведовой]. 23-е изд., исправ. – М. : Русский язык, 1991. – 785 с.
77. Орлов А. И. Защита информации: проблемы теории и практики / А. И. Орлов : [За ред. А.И. Орлов]. – М. : Юрист, 1996. – 112 с.
78. Орлов П. І. Інформація та інформатизація: Нормативно-правове забезпечення : [наук.-практ. посібник] / П. І. Орлов. – Х. : Вид-во Університету внутр. справ, 2000. – 576 с.
79. Основи захисту інформації від несанкціонованого доступу: Науково-методичний посібник / МВС України. НДІ проблем боротьби зі злочинністю : [заг. Ред. А. Ю. Ільницький, В. А. Саницький, В. В. Шорошев, І. Л. Близнюк]. – Київ: Вид-во НАВСУ, 2002. – 208 с.
80. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 39, ст. 351.
81. Калешина О. И. Поддельный документ как предмет и средство совершения преступления : дис… канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / О. И. Калешина. – Краснодар, 2006. – 213 с.
82. Каплин М. Н. Сущность дифференциации уголовной ответственности / М. Н. Каплин (Юридические записки ЯрГУ им. П. Г. Демидова). – Ярославль, 2001. – Вып. 5. – С. 180.
83. Кваліфікація злочинів: Навч. посіб. / За ред. О. О. Дудорова, Є. О. Письменського. – К. : Істина, 2010. – 430 с.
84. Кибальк А. Понятие и виды тайн в уголовном праве / А. Кибальк, И. Соломенко // Росийская юстиція. – 2001. – № 2 – C. 53–55.
85. Кудрявцев В. Н. К вопросу в соотношении объекта и предмета преступления / В. Н. Кудрявцев. – М. : Тр. ВЮА., 1975. – Вып. 13 – С. 56.
86. Кригер Г. А. К вопросу понятия объекта преступления в советском уголовном праве / Г. А. Кригер. / Советское уголовное право. – 1978. – С. 118-125.
87. Коломієць О. М. Збереження таємниці досудового слідства при проведенні слідчих дій за участю захисника / О. М. Коломієць // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №4. – С. 160–162.
88. Конвенція Ради Європи про захист прав людини і основних свобод від 4 листопада 1950 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004
89. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – С. 142.
90. Коржанский Н. И. Предмет преступления (понятие, виды и значение для квалификации) / Н. Й. Коржанский. – «Волгоградская правда». – Волгоград : Высшая следственная школа МВД СССР, 1976. – 55 с.
91. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Н. И. Коржанский. – М. : Академия МВД СССР, 1980. – 248 с.
92. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник. – Виддання 3-тє доповн. та переробл. – К. : Атіка, 2007. – 529 с.
93. Коржанський М. Й. Словник кримінально-правових термінів / М. Й. Коржанський. – К. : ТОВ «Генеза», 2000. – 200 с.
94. Корнеева A. B. Теоретические основы квалификации преступлений: учеб. пособие / A. B. Корнеева : [под ред. А. И. Рарога]. – М. : Проспект, 2010. – 324 с.
95. Кохановська О. В. Теоретичні підходи до визначення основних ознак та юридичних властивостей інформації / О. В. Кохановська // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №5. – С.116-118.
96. Кістяківський О. Ф. Елементарний підручник загального кримінального права. Загальна частина / О. Ф. Кістяківський : [Репринтне видання]. – Київ : Паливода, 2009. – 930 с.
97. Кравцов С. Ф. Предмет преступления : автореф. дис… канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / С. Ф. Кравцов ; Государственный университет им. А. А. Жданова. – Ленинград, 1976. – 19 с.
98. Курс советского уголовного права. Часть общая. Т. 1 [oтв. ред. Н. А. Беляев, М. Д. Шаргородский]. – М. : Изд.-во Ленингр. ун-та, 1968. – 646 с.
99. Кругликов Л. Л. Об унификации в уголовном праве / Л. Л. Кругликов // Уголовное право. – 2006. – № 5. – С. 55–59.
100. Кругликов Л. Л. О понятии и видах дифференциации ответственности. Дифференциация ответственности и вопросы юридической техники в уголовном праве и процессе / О. О. Кругликов // Сб. науч. Статей. – Ярославль. – 2001, С. 3–8.
101. Кримінальний кодекс України. Проект (внесений на розгляд Верховної Ради України Комісією з питань правопорядку та боротьби із злочинністю) // Іменем закону. Спеціальний випуск. Газета МВС України. – 28 жовт. 1994 р. – № 43 (4814). – С. 1–16.
102. Кримінальний кодекс України. Проект від 28 березня 1995 року №10041 // Іменем закону. Спеціальний випуск. Газета МВС України. – 1 квітня. 1995 р. – № 52 (5215). – С. 1–14.
103. Кримінальний кодекс України (проект) підготовлений робочою групою Кабінету Міністрів України // Іменем закону. Газета МВС України. – 16 груд. 1994 р. – № 50 (4821). – С. 1–16.
104. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
105. Кудрявцев В. Н. К вопросу о соотношении объекта и предмета преступления / В. Н. Кудрявцев // Советское государство и право. – 1951. – № 8. – С. 51–60.
106. Кузнєцов В. В. Комп’ютерна інформація як предмет крадіжки / В. В. Кузнецов // Право України. – 1999. – № 7. – С. 85–88.
107. Кузнецова Н. Ф. Вопросы истории советского уголовного законодательства. Общая часть / Н. Ф. Кузнецова // Вестн. Моск. ун-та. – 1991. – № 6. – С. 44–52.
108. Кулініч О. О. Інформація з обмеженим доступом як об’єкт цивільних прав : автореф. дис… канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / О. О. Кулініч ; Київ, 2006. – 21 с.
109. Король В. В. Засади гласності та її обмеження в кримінальному судочинстві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / В. В. Король ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2002. – 18 с.
110. Копылов В. А. Информационные право / В. А. Копылов : [учебник]. – М. : Юристъ, 2005. – 342 с.
111. Кузнецов В. В. Теорія кваліфікації злочинів : [підручник / МОН України] / В. В. Кузнецов, А. В. Савченко ; За заг. ред. Є. М. Моісеєва, О. М. Джужи. – Вид. 2-ге. – К. : КНТ, 2007. – 300с.
112. Куринов Б. А. Научные основы квалификации преступлений / Б. А. Куриинов. – М. : Изд-во Моск. Ун-та, 1984. – 192 с.
113. Кулініч О. О. Інформація з обмеженим доступом як об’єкт цивільних прав : автореф. дис… канд. юрид. наук спец. 12.00.03 “Цивільне право і цивільний процес, сімейне право; міжнародне приватне право” / О. О. Кулініч ; НДІ приватного права і підриємництва АПН України. – Київ, 2006. – 20 с.
114. Кучеров И. И. Налоговая тайна: правовой режим защиты информации / И. И. Кучеров , А. В. Торшин . – М. : АО «Центр ЮрИнфоР», 2003. – 329 с.
115. Кримінальне право України: Загальна частина: [підручник] / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін..; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2010. – 456 с.
116. Кримінальне право України. Загальна частина : [підруч. для студентів юрид. вузів і фак.] / [Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, С. Я. Лихова та ін.] ; за ред. професора П. С. Матишевського, доцентів П. П. Андрушка, С. Д. Шапченка. – К. : Юрінком-Інтер, 1997. – 512 с.
117. Кримінальне право України. Загальна частина : [підруч. для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти] / [М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.] ; за ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Київ-Харків : Юрінком Інтер – Право, 2001. – 416 с.
118. Кримінальне право України. Загальна частина : [підруч.] / [Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько та ін.] ; за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – [Вид. 3-те, переробл. та допов]. – К. : Юридична думка, 2004. – 352 с.
119. Кримінальне право України: особлива частина. [підручник] / А. П. Бабій, І. С. Доброход, Ю. А. Кармазин, В. О. Корнієнко та ін. ; за заг. ред. Стрельцова Є. Л, — [4-е вид.]. – X. : Одиссей, 2009. – 496 с.
120. Кримінальне право України. Особлива частина : [підруч. для студентів юрид. вузів і фак.] / [Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, С. Я. Лихова та ін.] ; за ред. П. С. Матишевського, С. С. Яценка, П. П. Андрушка. – К. : Юрінком-Інтер, 1999. – 896 c.
121. Кримінальне право України. Особлива частина : [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / [М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.] ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація; М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. — 4-те вид., переробл. і допов. — Х.: Право, 2010. — 605 с.
122. Кримінальне право України. Особлива частина: [підруч.] / [Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко та ін. ] ; за ред. М. I. Мельника, В. А. Клименка. – [Вид. 3-те, переробл. та доповн.]. – К. : Атіка, 2009. – 712 с.
123. Кримінальне право України. Особлива частина : [підруч.] / [Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько та ін.] ; відпов. ред. В. І. Шакун. – К. : НАВСУ – Правові джерела, 1999. – 896 с.
124. Коташевський О. Окремі недоліки нового Кримінального кодексу України / О. Коташевський // Право України. – 2002. – № 11. – С 100.
125. Курс уголовного права. Общая часть. Том 1 : Учение о преступлении : [учебник для вузов]/ Г. Н. Борзенков, В. С. Комиссаров, Н. Е. Крылова и др. ; под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой – М. : Изд-во ЗЕРЦАЛО, 1999. – 592 с.
126. Курс советского уголовного права : в 6 т. / [Л. Л. Герцензон, В. Д. Меньшагин; А. А. Пионтковский и др.]; под ред. А. А. Пионтковского; Институт государства и права Академии наук СССР. – М. : “Наука”, 1970. –Т. 2. Преступление / [под. ред. : А. А. Пионтковского, П. С. Ромашкина, В. М. Чхиквадзе]. – 1970. – 516 c.
127. Кудрявцев В. К. Общая теория квалификации преступлений / В. К. Кудрявцев. – [2-е изд., перераб. и дополн.]. – М.: Юристъ, 2001. – 304 с.
128. Кругликов Л. Об унификации в уголовном праве / Лев Кругликов, Людмила Смирнова // Уголовное право. – 2006. – № 5 – С.55–59.
129. Лащук Є. В. Предмет злочину в кримінальному праві України : дис… канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Є. В. Лащук ; Київський національний університет внутрішніх справ. – К., 2005. – 262 с.
130. Лащук Є. В. Предмет злочину в кримінальному праві України : автореф. дис… канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Є В Лащук ; Київський національний університет внутрішніх справ. – К., 2005. – 20 с.
131. Лащук Є. В. Інформація з обмеженим доступом як предмет злочину / Є. В. Лащук // Право України. – 2001. – №3. – С.75–78.
132. Лащук Є. В. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання : [монографія] / Є. В. Лащук, А. А. Музика. – К. : ПАЛИВОДА А.В., 2011. – 192 с.
133. Логический словарь справочник [за редакцией доктора философский наук, профессора Д. П. Горького]. – М. : Изд. «Наука», 1975. – 290 с.
134. Лопатин В. Н. Правовая охрана и защита служебной тайны / В. Н. Лопатин // Государство и право. – 2000. –№ 6. – С.85–91.
135. Лукашов А. И., Мухин Г. Н. Конфиденциальная информация и коммерчекая тайна: правовое регулирование и организация защиты / А. И. Лукашов, Г. Н. Мухин [под общ. ред. А. И. Лукашова]. – Минск : Тесей, 1998. – 132 с.
136. Лесниевски-Костарева Т. А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика / Т. А. Лесниевски-Костарева : [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Изд-во НОРМА, 2000. – 400 с.
137. Л. С. Белогриц-Котляревский. Конспект курса уголовного права / Л. С. Белогриц-Котляревски. – Киев, 1892. – 223 с.
138. Ліпкан В. А. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції : Навчальний посібник / В. А. Ліпкан, Ю. Є. Маскименко, В. М. Желіховський. – К. : КНТ, 2006. – 280 с.
139. Лукашов А. И. Конфиденциальная информация и коммерчекая тайна: правовое регулирование и организация защиты : [Под общ. ред. А.И. Лукашова] / А. И. Лукашов, Г. Н. Мухин. – Минск. : Тесей, 1998. – 132 с.
140. Макаренко В. В. Правове регулювання захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави: становлення. Розвиток, проблемні питання / В. В. Макаренко // Право України, 2006. – № 1. – С. 132-135.
141. Максименко Ю. Є. Теоретико-правові засади забезпечення інформаційної безпеки України : автореф. дис… канд. юрид. наук спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень” / Ю. Є. Максименко ; КНУВС. – Київ, 2007. – 20 с.
142. Марін О. К. Конкуренція кримінально-правових норм : дис... канд. юрид. наук : спец 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / О. К. Марін ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Л., 2001. – 235 с.
143. Марущак А. І. Правомірні засоби доступу громадян до інформації: [науково-практичний посібник] / А. І. Марущак. – Біла Церква : Вид-во «Буква», 2006. – 432 с.
144. Марущак А. І. Правові основи захисту інформації з обмеженим доступом: [курс лекцій] / А. І. Марущак. – К. : КНТ, 2007. – 208 с.
145. Марченко М. Н. Сравнительное правоведение. Общая часть / М. Н. Марченко. – М. : Знание, 2001. – 237 с.
146. Мастяниця Й. У. Захист інформаційних ресурсів України: проблеми і шляхи їх розв’язання / Й. У. Мастяниця, О. В. Соснін, Л. Є. Шиманський. –– К. : Національний ін-т стратегічних досліджень, 2000. – 99 с.
147. Мастяниця Й. У. Методи збору, обробки та захист комерційної інформації / Й. У. Мастяниця : [навч. Посіб. для студ. Вищ. Навч. закл. ]. – Рівне, 2002 – 212 с.
148. Мельникова Ю. Б. Дифференциация ответственности и индивидуализация наказания / Ю. Б. Мельникова. – Красноярск : Изд-во ун-та, 1989. – 120 с.
149. Макс Фасмер. Этимологический словарь русского языка / Макс Фасмер. – М. : издв-во "Прогресс", 1973. – Том IV. – 753 с.
150. Максименко Ю. Є. Теоретико-правові засади забезпечення інформаційної безпеки України : автореф. дис. канд. юрид. наук 12.00.01 «Теорія і історія права та держави; історія правових вчень» / Ю. Є Максименко ; Київський національний університет внутрішніх справ. – К., 2007. – 20 с.
151. Моль Абраам Теория Информации и эстетическое восприятие / Абраам Моль . – М. : издательство «Мир», 1966. – 352 с.
152. Музика А. А., Лащук Є. В. Міжнародна кримінально-правова політика як новий науковий напрям / А. А. Музика, Є. В. Лащук // Право України. – 2010. – № 9. – С. 81–89.
153. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 19 грудня 1966 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_043
154. Мірошник Ю. П. Організаційно-правові засади охорони державної таємниці в Україні / Ю. П. Мірошник // Науковий вісник НАВСУ. – Київ, 2004. – Вип. 4. – с. 51-56.
155. Мірошник Ю.П. Державна таємниця як складова забезпечення національної безпеки України / Ю. П. Мірошник // Право України. – 2004. – № 9. – C. 32–34.
156. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : [навч. посібник] / В. О. Навроцький. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
157. Никифоров Б. С. Объект преступления по советскому уголовному праву / Б. С. Никифоров. – М. : Лучь, 1960 – 239 с.
158. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : навч. посіб. / В. О. Навроцький; [наук. ред. Ковальський В. С.]; М-во освіти і науки України. – 2-ге вид. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 511 с.
159. Наумов А. В. Российское уголовное право. Т. 1. Общая часть : [курс лекций] / А. В. Наумов. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Издательство БЕК, 1999. – 590 с.
160. Наумов А. В. Российское уголовное право. Т. 2. Особенная часть : [курс лекций] / А. В. Наумов. – [3-е изд., перераб. и доп.] – М. : Юрид. лит., 2004. – 832 с.
161. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 6-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І.Мельника, М. І.Хавронюка. – К. : Юридична думка, 2009. – 1236 с.
162. Науково-практичтний коментар Кримінального кодексу України / A. M. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грипгук, О. О. Дудоров та ін. ; за ред. Мельника М. І., Хавронюка М. І. – [6-те вид., перероб. та доповн.]. – К. : Юридична думка, 2009. – 1296 с.
163. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Особлива частина / [П. П. Андрушко, Т. М. Арсенюк, О. Г. Атаманюк] ; за заг. ред. М. О. Потебенька, В. Г. Гончаренка. – К. : Форум, 2001. – 942 с.
164. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: За станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001р. / [Ю. В. Александров, П. П. Андрушко, Г. В. Андрусів та ін.] ; за ред. С. С. Яценка. – [4-те вид., переробл. і доповн.] – К. : А.С.К., 2002. – 936 с. – (Економіка. Фінанси. Право).
165. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України : У 2 т. - Т. 1 / За заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. – [3-те вид., перероб. та доповн.]. – К. : Алерта ; КНТ ; Центр учбової літератури, 2009. – 964 с.
166. Новицький Г. В. Теоретико-правові основи забезпечення національної безпеки України / Г. В. Новицький : [Монографія]. – Ін-т проблем нац. безпеки, Рада Нац. безпеки і оборони України. Нац. акад. СБУ. – К.: Вид-во «Інтертехнологія», 2008 – 495 с.