Гриза Олександр Вікторович Гарантії забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування

Краткое описание

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИМ ДЕРЖАВ НИИ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису
ГРИЗ А Олександр Вікторович
УДК 343.13
ГАРАНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ТАЄМНИЦІ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІД>*ВАННЯ
Спеціальність 12.00.09 - кримінальник процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Татаров Олег Юрійович
Дніпро - 2017

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень................................................................................................................................ 4
ВСТУП...................................................................................................................................................................... 5
Розділ 1. ПОНЯТТЯ ЗАВДАННЯ, ЗМІСТ І СИСТЕМА ГАРАНТІЙ
ТАЄМНИЦІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ................................................................. 13
1.1. Поняття та завдання таємніші досудового розслідування.................................................................................................................................. 13
1.2. Зміст і система гарантій таємниці досудового розслідування.................................................................................................................................. ЗО
1.3. Співвідношення таємниці досудового розслідуванню з іншими видами охоронюваних законом таємниць
у кримінальному провадженні............................................................................................................... 43
Висновки до розділу 1.......................................................................................................................................... 61
Розділ 2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ТАЄМНИЦІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ НА ПОЧАТКОВОМУ ТА ПОДАЛЬШОМУ ЕТАПАХ РОЗСЛІДУВАННЯ..................................................................... 64
2.1. Забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування
на початковому етапі кримінального провадження........................................................................ 64
2.2. Забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування
під час проведення окремих слідчих (розшукоБих) дій.................................................................. 86
2.3. Забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування під час застосування заходів забезпечення
кримінального провадження................................................................................................................... 107
Висновки до розділу 2.......................................................................................................................................... 126
з
Розділ 3. ЗБЕРЕЖЕННЯ ТАЄМНИЦІ У КРИМІНАЛЬНОМУ
ПРОВАДЖЕННІ УКРАЇНИ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН:
АСПЕКТИ СПІВВІДНОШЕННЯ ТА ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЩЇ.. 130
3.1. Співвідношення таємниці у кримінальному провадженні
України та зарубіжних країн..................................................................................................................... 130
3.2. Оптимізація застосування засобів і заходів збереження таємниці досудового розслідування у кримінальному провадженні України ... 151
Висновок до розділу 3.............................................................................................................................................. 163
ВИСНОВКИ.................................................................................................................. 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................................................................... 173
ДОДАТКИ.................................................................................................................................................................... 190

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГПУ

Г енеральна прокуратура України

ГУНП

Головне управління Національної поліції

ЗУ

Закон України

ЄРДР

Єдиний реєстр досудових розслідувань

кк

Кримінальний кодекс

КПК

Кримінальний процесуальний кодекс

КУ

Конституція Україні!

мвс

Міністерство внутрішніх справ

НАБУ

Національне антикорупційне оюро України

НТО*

Національна поліція України

НСРД

негласні слідчі (розшукові) дії

ОРД

оператіїБно-розшуксЕа діяльність

ОРЗ

оператіїБно-розшукоБі заходи

п.

пункт

СБУ

Служба безпеки України

ст.

стаття

ч.

частина

ВСТУП
Актуальність теми. Конституцією України гарантується недопущення збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 32). За положеннями ч. З ст. 14 КПК України інформація, отримана внаслідок втручання в спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального провадження, оскільки будь-яке розголошення відомостей, отриманих в ході досудового розслідування може завдати шкоди гарантованим Конституцією України правам людини і громадянина.
Розголошення відомостей досудового розслідування може стосуватись як інформації про стан розслідування, інших охоронюваних законом таємниць, таї; і особистого життя учасників кримінального провадження, що в підсумку істотно впливає на хід кримінального провадження, стає на заваді встановлення обставин, що підлягають доказуванню, а також може розглядатись як один із способів приниження честі і гідності особи.
Незважаючи на законодавчо регламентовану заборон}- розголошення відомостей досудового розслідування (ст. 387 КК України, ст. 222 КПК України), їх дієвість на тлі постійного зростання кількості кримінальних проваджень за фактом розголошення даних досудового розслідування, свідчить про низьку ефективність документування та розслідування вказаних кримінальних проваджень. Так, в порівнянні з 2014 р. реєстрація фактів розголошення даних досудового роздування станом на 2015 рік зросла на 33%, у 2016 на 300% у порівнянні за аналогічний період 2015 року. При цьому, до суду не направлено жодного кримінального провадження, а у 53% проваджень прийнято рішення про їх закриття за відсутністю складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Наукові та практичні аспекти таємниці досудового розслідування у своїх працях розглядали Ю.П. Аленін, Р.В. Бараннік, А.М. Благодарний, І.В. Бондар, С.Л. Ємельянов. В.А. Глуховеря. Г.Г. Камалов, Л.М. Лобойко, Є.Д. Лук'янчнков, А.І. Марущак, С.І. Мінченко, М.А. Погорецький,
A. А. Рожнова, С.М. Стахівський, В.І. Сліпченко, О.Ю. Татаров,
B. М. Тертишник, Л.Д. Удалова; В.І. Фаринник, М.С. Цуцкірідзе,
C. С. Чернявський. О.Г. Шило. Д.О. Ш}-мейко. М.Є. Шумило. О.О. Юхно, Р.Я. Яблоков; О.Г. Яновська та ін.
Значний внесок у дослідження інституту таємніші досудового розслідування зробили І.В. Кончакова; І.Б. Король: І.В. Клазова;
В.Г. Лісогор, А.О. Ляш та інші вчені, в працях яких вирішувалася розглядувана проблематика.
Однак, наукові розробки з цього питання здебільшого присвячені окремим аспектам таємниці досудового розслідування як комплексного юридичного поняття та за положеннями КПК України 2012 року не розглядались. Чимало проблемних питань, зокрема співвідношення понять «слідча таємниця» та «таємниця досудового розслідування-, «відомості» та «дані» досудового розслідування, питання до якого виду таємниці (державна чи професійна) слід відносити інформацію, одержану під час досудового розслідування, встановлення об'єктивних та суб’єктивних факторів, які впливають на механізм збереження таємниці досудового розслідування залишається не дослідженими.
У зв'язку з цим, особливий інтерес викликає дослідження саме гарантій дотримання таємниці досудового розслідування на різних етапах кримінального провадження, бибчєння досвід}- правової регламентації цього питання у зарубіжних країнах, формулювання пропозицій щодо оптимізації засобів і заходів збереження таємниці досудового розслідування у кримінальному провадженні України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 pp.,

- розкрити дотримання таємниці досудового розслідування під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- визначити співвідношення таємниці у законодавстві України та зарубіжних країн;
- обгрунтувати пропозиції щодо оптимізації застосування засобів і заходів збереження таємниці досудового розслідування в кримінальному провадженні України;
Об'єкт дослідження - правовідносини, які виникають під час забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування.
Предмет дослідження - гарантії забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є комплекс загальнонаукових і спеціально-наукових методів наукового пізнання. Діалектичний метод наукового пізнання використовувався дтя розкриття зміст,- понять ■■таємниця досудового розслідування», «слідча таємниця», «гарантії таємниці досудового розслідування» (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3); спеціально-наукові методи: системного аналізу - для аналізу правових норм, що регламентують порядок дотримання таємниці досудового розслідування (розділи 1-3); формаїьно- логічний - дтя уточнення понятійного апарату (підрозділи 1.1. 1.2, 1.3); системно-структурний - для класифікації охоронюваних законом таємниць, систематизації гарантій таємниці досудового розслідування, ризиків, що впливають на розголошення відомостей досудового розслідування (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1); логіко-юридичний - для аналізу норм КПК України з метою обгрунтування пропозицій щодо їх зміни та доповнення (розділи 2-3); порібняльно-правовий - для порівняльного дослідження правової регламентації таємниці за законодавством України та деяких зарубіжних країн (підрозділ 3.1); соціологічний - з метою отримання інформації шляхом здійснення опитування (анкетування) адвокатів, слідчих, прокурорів та
- розкрити дотримання таємниці досудового розслідування під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- визначити співвідношення таємниці у законодавстві України та зарубіжних країн;
- обгрунтувати пропозиції щодо оптимізації застосування засобів і заходів збереження таємниці досудового розслідування в кримінальному провадженні України;
Об'єкт дослідження - правовідносини, які виникають під час забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування.
Предмет дослідження - гарантії забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є комплекс загальнонаукових і спеціально-наукових методів наукового пізнання. Діалектичний метод наукового пізнання використовувався дія розкриття зміст,- понять «таємниця досудового розслідування», «слідча таємниця», «гарантії таємниці досудового розслідування» (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3): спеціально-наукові методи: системного аналізу - для аналізу правових норм, що регламентують порядок дотримання таємниці досудового розслідування (розділи 1-3); формаїьно- логічний - дія уточнення понятійного апарату (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3): системно-структурний - для класифікації охоронюваних законом таємниць, систематизації гарантій таємниці досудового розслідування, ризиків, що впливають на розголошення відомостей досудового розслідування (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1); логіко-юридичний - для аналізу норм КПК України з метою обгрунтування пропозицій щодо їх зміни та доповнення (розділи 2-3): порібняльно-правовий - для порівняльного дослідження правової регламентації таємниці за законодавством України та деяких зарубіжних країн (підрозділ 3.1); соціологічний - з метою отримання інформації шляхом здійснення опитування (анкетування) адвокатів, слідчих, прокурорів та

суддів для з'ясування проблем забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування в КПК України та практики її здійснення (розділ 2, підрозділ 3.2); статистичний - для здійснення узагальнення результатів анкетування та вивчення слідчо-прокурорської та судової практики (розділи 2-3). Комплексне застосування зазначених методів забезпечило всебічність, поБноту: об'єктивність дисертаційного дослідження.
Емпіричну■ базу дослідження становлять узагальнені результати Бивчення 257 матеріалів кримінальних проваджень у період 2013-2016 pp.; дані, отримані на основі аналізу практики Європейського суду з прав людини, аналітичні матеріали та статистичні дані Головного слідчого управління Національної поліції України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за 2013-2016 pp.; зведені дані анкетування 207 респондентів (17 адвокатів, 141 слідчого. 24 прокурорів і 25 суддів Дніпропетровської області).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідження:.! поняття, змісту, завдань гарантій таємниці досудового розслідування, б яком}- на основі положень теорії кримінального процесу, узагальнення слідчо-прокурорської практики та вивчення зарубіжного досвіду запропоновано шляхи оптимізації заходів збереження таємниці досудового розслідування. Автором сформульовано низку важливих для науки кримінального процесу положень, висновків і пропозицій, найсуттєвішими з яких є наступні:
уперше:
- запропоновано поняття таємниці досудового розслідування як відомостей конфіденційного, правового, таємного та професійного (в т.ч. службового) характеру про стан та результати кримінальної процесуальної діяльності під час здійснення досудового розслідування;
- сформульовано поняття гарантій таємниці досудового розслідування як визначених законом засобів та способів збереження відомостей конфіденційного, правового, таємного та професійного (в т.ч.
службового) характеру про стан та результати кримінальної процесуальної діяльності під час здійснення досудобого розслідування;
- наведено аргументи що таємницю досудового розслідування слід вважати не засадою (принципом) кримінального провадження, а умовою його здійснення, що застосовується у передбачених законом випадках, з метою сприяти ефективності досудового розслідування, забезпечувати охорону існуючих видів таємниці, конфіденційної та

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дисертаційне дослідження є першим комплексним монографічним дослідженням таємниці досудового розслідування, де запропоновано нобє вирішення наукового завдання щодо визначення теоретичних і практичних аспектів дотримання таємниці досудового розслідування, а також сформульовано висновки; пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення кримінального процесуального законодавства України, зокрема:
1. Таємницею досудового розслідування є відомості конфіденційного, правового, таємного та професійного (в т.ч. службового) характеру про стан та результати кримінальної процесуальної діяльності під час здійснення досудового розслідування.
Завданнями таємниці досудового розслідування є: 1) дотримання нормативно-правових приписів та закріплення правових заборон;
1) додержання визначеної нормативно-правовими актами процедури оформлення, складання, пересилання документів та матеріалів кримінального провадження з метою збереження конфіденційності розслідування;
2) дотримання засад кримінального провадження, що визначають основи забезпечення таємниці досудового розслідування; 4) ефективне використання повноважень, передбачених ст. 222 КПК України, органами досудового розслідування, прокурором, слідчим суддею з метою забезпечення конфіденційності розслідування.
2. Зміст гарантій таємниці досудового розслідування складають визначені законом засоби та способи збереження відомостей конфіденційного, правового, таємного та професійного (в т.ч. службового) характеру про стан та результати кримінальної процесуальної діяльності під час здійснення досудового розслідування.
Ознаками гарантій таємниці досудового розслідування є: 1) політична значимість; 2) загальний (а не локальний) характер впливу: 3) вираженість у праві; 4) спрямованість на досягнення одного з таких завдань: а) забезпечення здійснення процесуального інтересу; б) захист процесуального інтересу від посягань; в) створення умов до унеможливлення розголошення відомостей досудового розслідування.
Гарантій таємниці досудового розслідування систематизовано за наступними критеріями: формою закріплення гарантій; змістом; суб'єктним складом; принципом дії правових норм; залежно від засобів захисту таємниці досудового розслідування; залежно від поведінки учасників кримінального провадження; стосовно об'єктів захисту" залежно від характеру таємниці та ступеня конфіденційності відомостей досудового розслідування; залежно від тривалості додержання таємниці досудового розслідування; залежно від суб'єктів, які можуть бути «носіями» таємниці на досудовому розслідуванні.
3. Таємниця досудового розслідування як комплексне поняття за своїм змістом може охоплювати різні види професійних таємниць, а також правову, конфіденційну й таємну інформацію. Дотримання ж таємниці досудового розслідування є гарантією збереження інших охоронюваних законом таємниць у кримінальному провадженні, а тому може співвідноситись з ними як загальне та часткове відповідно.
Види таємниць, що передбачені в українському законодавстві, систематизовано за чотирма критеріями: загальнобов'язковістю;
корпоративністю; нормативно-правовою обгрунтованістю; кількісним та якісним чинниками.
Спільними ознаками професійних таємниць та таємниці досудового розслідування визначено: передбачення нормативно-правовими актами, обов'язок нерозголошення, суб'єкти-нссії таємниці тощо. В якості відмінних ознак виділено: предмет таємниці залежно від сфери суспільних відносин, настання негативних наслідків у випадку розголошення інформації, кількість суб'єктів, уповноважених на збереження конфіденційності відомостей тощо.
4. Дотримання таємниці досудового розслідування на початковому етапі кримінального провадження пов'язано з необхідністю врахування можливих ризиків, що впливають на ступінь розголошення відомостей, які систематизовано на об’єктивні та суб'єктивні.
Ризики об'єктивного характеру - це закріплені нормативно-правовими актами положення, виконання яких передбачено кримінальними процесуальними нормами, пов'язані, наприклад, зі здійснення:.! відомчого контролю та процесуального керівництва у кримінальному провадженні, і призволять до збільшення випадків пересилання матеріалів кримінального провадження для його вивчення та надання вказівок.
Ризики суб’єктивного характеру пов'язані з розширенням ката осіб, залучених до кримінальної процесуальної діяльності, а також допоміжного персоналу (секретарі, помічник слідчого), які стають обізнаними щодо початку та стану досудового розслідування певного провадження.
Суб'єктами, відповідальними за стан забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування є керівники правоохоронних органів, які здійснюють відомчий контроль за процесуальною діяльністю слідчого, процесуального керівника прокуратури у конкретному кримінальному провадженні.
5. Особливостями забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування шд час проведення окремих слідчих (розшукових) дій є необхідність використання конспірації; раптовості; проведення слідчої (розшукової) дії у певний час, у певному місці, за участю певного каїа осіб; одночасного проведення слідчої (розшукової) дії у декількох місцях; д) приховання поінформованості та ін.
Ефективність проведення обшуку, огляду, допиту та одночасного допит;/ декількох осіб, пред'явлення для впізнання, освідування, слідчого експерименту, призначення експертиз безпосередньо залежить від стану дотримання таємниці досудового розслідування.
6. Особливості дотримання таємниці досудового розслідування під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження полягають у необхідності врахування ризиків, пов'язаних з процедурою прийняття рішення про застосування заходів забезпечення кримінального провадження в залежності від його суб'єкта - слідчого, прокурора (ст. 133, 20S КПК України) чи слідчого судді (ст.ст. 144, 148. 154, 159. 167, 170, 179-183 КПК України).
Процесуальна діяльність слідчого, прокурора та слідчого судді при здійсненні заходів забезпечення кримінального провадження характеризується наявністю ризиків, пов'язаних з: розширенням кола осіб, обізнаних про час і місце проведення слідчих (розшукових) дій (ст. 133); усвідомленим та неусвідомленим розголошенням відомостей досудового розслідування.
7. Визначено співвідношення таємниці у законодавстві України та зарубіжних країн (Республіки Білорусь. Республіки Вірменії, Естонської Республіки, Республіки Молдова, Республіки Казахстан, Російської Федерації, Республіки Таджикистан та Латвійської Республіки). За допомогою порівняльного аналізу положень КПК України і кримінально- процесуального законодавства зарубіжних країн виявлені спільні ознаки, зокрема у частині передбачення: заборони розголошення відомостей досудового розслідування без дозволу слідчого, прокурора: неможливості проведення допиту суб'єктів, які за характером своєї професійної діяльності володіють певною охоронюваною законом таємницею в якості свідка; обов'язку збереження державної таємниці; таємниці наради суддів під час розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, надання дозволів на тимчасове обмеження прав та свобод громадян; збереження таємниці особистого життя; необхідності повідомлення близьких родичів, захисника про затримання особи.
Відмінності у правовій регламентації питання збереження таємниці у кримінальному провадженні України та досліджуваних зарубіжних країн полягають у можливості розголошення професійної таємниці за умови роз'яснення необхідності її одержання (Республіка Молдова); додержання встановленої законом процедури розголошення (Республіка Казахстан); обов'язкового відображення у протоколі слідчої дії мети одержання таких відомостей (Республіка Вірменія): передбаченні кола суб'єктів, надоєних правами здійснювати допуск та безпосередньо отримувати допуск до державної таємниці, заборони ознайомлення з відомостями, які місять державну таємницю із грифом «Цілком таємно» (Естонська Республіка); передбаченні строку (негайно, 12 годин, 72 години) повідомлення близьких родичів, захисника про затримання особи, за виключенням випадків необхідності збереження в інтересах розслідування таємниці факту затримання (Російська Федерація) та з мотивів попередження злочину або з метою встановлення істини у кримінальній справі (Естонська Республіка).
8. Оптимізація застосування засобів і заходів збереження таємниці досудового розслідування в кримінальному провадженні України полягає в необхідності внесення змін та доповнень до КПК України:
- статтю 60 доповнити частиною 3, виклавши її у такій редакції: «ч. 3. Заявник попереджається про обов'язок не розголошувати відомості про факт вчинення кримінального правопорушення, які становлять або можуть становити охоронювану законом таємницю, без дозволу слідчого, прокурора або суду».
- статтю 222 КПК України викласти у такій редакції:
«Стаття 222. Недопустимість розголошення таємниці досудового розслідування.
1. Відомості, одержані під час досудового розслідування вважаються таємницею і не підлягають розголошенню, за виключенням випадків, передбачених законом.
2. Таємницю досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тій частині, в якій вони визнають можливим.
3. Слідчий, прокурор письмово попереджає осіб, яким стала відома таємниця досудового розслідування, про їх обов'язок не розголошувати такі
ВІДОМОСТІ.
4. Критеріями віднесення відомостей до таємниці досудового розслідування є:
наявність процесуальною права особи у доступі до таких відомостей; здатність відомостей досудового розслідування після іх розголошення ганьбити людину, принижувати її честь і гідність;
здатність відомостей після їх розголошення зашкодити повноті та неупередженості досудового розслідування, дані про застосування заходів безпеки;
належність інформації до іншого виду охоронюваної законом таємниці».
- доповнити ч. 9 ст. 224, виклавши її у такій редакції:
«Відомості, які містять таємницю і надані учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється оголошувати лише після надання ними показань під час проведення наступного допиту у межах і обсязі, визначеними слідчим, прокурором».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Азаров В.А. Упрощенные судебные производства уголовного процесса России и специфика их процессуальной формы / В.А. Азаров,
А.В. Боярская Вестн. Том. гос. университета. 2011. № 353. С. 136-141.
2. Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980). URL: http: sum.in.ua sPidpyska.
3. Аленін Ю.П. Повідомлення про підозру: загальна характеристика та проблеми удосконалення Ю.П. Аленін, І.В. Гловюк і; Вісн. Півден. регіон, центру Нац. акад. прав, наук України. 2014. № 1. С. 161-169.
4. Аленін Ю.П. Шляхи вдосконалення початку досудового розслідування Ч Наукові праці Одеської юридичної академії. № 1. 2013. С. 175-184.
5. Бабакін В.М. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності у кримінальних провадженнях щодо злочинів, учинених молоддю
Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2015. Серія ПРАВО. Випуск 32. Том 3. С. 104-108.
6. Бабунич В.М. Суть та значення перехресного допит}-. Процесуальні особливості проведення перехресного допиту при розгляді кримінальної справи в суді /, Вісник Львівського університету. Серія ^Юридична». 2011. Вип. 53. С. 322-328.
7. Бараннік Р.В., Назаренко П.Г. Особливості охорони інформації; що становить таємницю у кримінальному судочинстві // Адвокат. 2011. №4 (127). С. 15-18.
8. Баулін Ю.В., Борисов В.І., Тютюгін В.І. та ін. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. 5-те вид., допов. X.: Право, 2013. Том 2. 376 с.
9. Бахин В.П.; Весельский В.К., Карпов Н.С. Проблемы оптимизации следствия Современные проблемы криминалистики: Академия управления. М., 2009. С. 77-78.
10. Бачило И.Л., Лопатин В.Н.: Федотов М.А. Информационное право под ред. акад. РАН Б.Н. Топорнина. СПб. 2001. С. 538.

11. Безлепкин Б.Т. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации (постатейный). 9-е изд., перераб. и доп. М.: КНОРУС, 2010. 688 с.
12. Берназ В. Регламентація початку досудового розслідування як основа кримінально-процесуального провадження / В. Берназ, Н. Неледва // Вісник прокуратури. 2013. .N® 1. С. 62-67.
13. Бицадзе Б.Р. Актуальные вопросы проблемы реализации принципа гласности на предварительном следствии и в суде: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка. М.. 1991. С. 17.
14. Бойков А.Д. Предмет и пределы гласности уголовного судопроизводства Охрана прав граждан в уголовном судопроизводстве: сб. на’.-ч. тр. ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка. М.: ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка, 1989. С. 3-9.
15. Вапнярчук В.В. Сутність початку досудового розслідування за новим КПК України //' Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2013. № 26. С. 177-186. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN арр_2013_26_26.
16. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.)/укл. і гол. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун». 2005. 1728 с.
17. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад.
В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: Перун, 2002. С. 1426.
18. Весельський В.К. Концептуальні основи тактики слідчих дій (слідчий огляд, допит, призначення і проведення судових експертиз) U Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2012. № 2. С. 151-158. URL: http: nbuv.gov.ua/UJRN boz_2012_2_20.
19. Весельський В.К. Сучасні проблеми допит;.- (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти): монографія. Київ: НВТ «Правник-> - НАВСУ. 1999. 126 с. URL: http: uadocs.exdat.com docs index-2S2525.html.
20. Виноградова Г. Професійна таємниця в міжнародно-правових джерелах: окремі питання регулювання та використання в законодавстві України. URL: http: www.justinian.com.ua print. php?id=2219.
21. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. URL: https: uk.wikipedia.org wiki Таємниця.

22. Галаган В. Дотримання засади невтручання у приватне життя під час спеціального досудового розслідування / В. Галаган, Ж. Удовенко // Право України. 2015. № 7. С. 9-15.
23. Галаган І.І. Забезпечення засади невтручання у приватне життя при проведенні обшуку житла чи іншого володіння особи / І.І. Галаган, Ж.В. Удовенко // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2014. Т. 155. С. 114-117. URL: http://nbuv.gov.uaOR>:/NaUKMAun_2014_155_2S.
24. Глоеюк I.B. Тимчасовий доступ до речей і документів як захід забезпечення кримінального провадження, спрямований на збирання та перевірку доказів І.В. Гловюк, С.В. Андрусенко // Порівняльно-аналітичне право. 2013. 3-2. С. 293-296.
25. Гончаренко В.Г. Правові питання затримання особи в кримінальному провадженні Часопис Академії адвокатури України. 2014. Т. 7. № 2. С. 11-14. URL: http: nbuv.gov.uaUJRX Chaau_2014_7_2_3.
26. Грібов М.Л. Прокурорський нагляд за виконанням доручень на проведення негласних слідчих (розшукових) дій при розслідувані грабежів та розбоїв // Вісник кримінального судочинства. 2015. № 1. С. 23-28. URL: http://nbuv.gov.ua j-pdf vkc_2015_l_4.pdf.
27. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. М.: Рус. яз., 1991. Т. 4. 683 с.
28. Досудове розслідування кримінальних справ: навч.-практ. посіб. Ю.М. Грошевий, В.В. Вапнярчук, О.В. Капліна, О.Г. Шило; за заг. ред. Ю М. Грошевого. X.: ФІНИ, 2009. 328 с.
29. Електронна енциклопедія рідкісних слів та варіантів їх значень «Slova». URL: http: , slova.pp.ua index.php?nevsid= 102667.
30. Ефимичев С.П. Уголовно-процессуальное законодательство и проблемы борьбы с организованной преступностью Ч Коррупция в России: состояние и проблемы: материалы науч.-практ. конференции (26-27 марта 1996 года) , МВД России. Моск. ин-т. М., 1996. Вып. 1. С. 116-123.
31. Європейська хартія про закон «Про статус суддів»: Міжнародний документ від 10.07.1998. URL: http: zakon5.rada.gov.ua.
32. Єдиний реестр судових рішень: справа № 200 17962 16-к, ухвала від 03.04.2017. URL: http: reye5tr.court.gov.ua Review 65S41931.
33. Загальна теорія держави і права: підруч. для студ. юрид. спец, вищих навч. закладів / М.В. Цвік. В.Д. Ткаченко. JIJI. Богачова та ін.; за ред. MB. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петрншина. X.: Право, 2002.