КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАМИКАЮЧИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ .................................................................................................................
3
Розділ 1 Замикаючі технічні засоби як елемент структури правоохоронної діяльності ...........................................................

10
1.1. Роль і місце замикаючих технічних засобів у забезпеченні прав суб'єктів права власності ................................................................

10
1.2. Поняття, принципи й функції сучасних замикаючих технічних засобів, і їхня класифікація .............................................................

29

Висновки до розділу 1 .....................................................................
55
Розділ 2 Технології огляду і дослідження замикаючих технічних засобів на місці події ......................................................................

57
2.1. Спеціальні знання в кримінальному процесі ................................
57
2.2. Тактичні основи збирання інформації про злочинні способи злому і відмикання замикаючих технічних засобів на місці події ...................................................................................................

80
Висновки до розділу 2 .....................................................................
108
Розділ 3 Криміналістичне дослідження сучасних замикаючих технічних засобів у типових експертних ситуаціях ................

109
3.1. Експертиза замикаючих технічних засобів, що мають складну сувальдну систему замикаючого механізму .................................

109
3.2. Експертиза замикаючих технічних засобів, що мають складні циліндрові системи замикаючого механізму ................................

135
Висновки до розділу 3 .....................................................................
166
Висновки ..........................................................................................................
169
Список використаних джерел ......................................................................
173
Додатки ............................................................................................................. 195
ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Здійснювані в Україні соціально-економічні й політичні перетворення, побудова демократичної правової держави стримуються наростанням негативних факторів у сфері охорони (захисту) прав, свобод, честі, достоїнства здоров'я й недоторканості особи, права власності й економічного благополуччя. Конституція України гарантує „невід'ємне право на життя й здоров'я” (ст. 27), „на охорону здоров'я, медичну допомогу” (ст. 49), право власності і право на її захист (ст. 13).
За даним МВС України за 2005 рік зареєстровано 485725 злочинів, з яких 440618 злочинів носять загальнокарну спрямованість і 45107 економічну. Кількість злочинів проти власності становить близько 60% від загальної кількості зареєстрованих злочинів.
Захист життя, здоров'я, честі й достоїнства особистості, її майна, від злочинних зазіхань є найважливішим завданням, як органів правопорядку, так і суспільства в цілому. Часто подібні злочини є слідством слабкої профілактичної роботи правоохоронних структур і недостатнього інформаційного забезпечення суспільства. Тільки сукупна наступальна протидія злочинності правоохоронних органів і громадськості може гарантувати зниження її рівня й підвищення правопорядку в державі. Певна роль у цьому відведена охоронним технічним засобам, використання яких, підвищує ефективність захисту конституційних прав і свобод людини, що знайшло своє відображення в комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, відповідно до якої необхідно „вирішити питання про впровадження технічного захисту” житлових будинків і гуртожитків, „про поширення позитивного досвіду щодо здійснення охорони житлових приміщень за рахунок коштів їхніх мешканців” (п. 15.), „забезпечити заміну технічно застарілої апаратури на охоронюваних об'єктах, сучасною автоматизованою і автоматичною технікою” (п. 16), „впровадження сучасних технічних систем охорони” (п. 17).
Це завдання двоєдине для сучасної криміналістики і передбачає із одного боку – удосконалення правових основ охорони й профілактики суб'єктів прав власності технічними замикаючими засобами; з іншого боку – розробку тактики застосування спеціальних знань і методики дослідження замикаючих технічних засобів і засобів криміналістичної профілактики в судовій криміналістичній експертизі.
Технічні засоби захисту займають особливе місце в загальній структурі засобів охорони. Вони перешкоджають фізичному протиправному проникненню на певний об'єкт, через що нерідко стають об'єктами судової криміналістичної експертизи, призначуваної на досудовому і судовому слідстві.
Проблеми судової криміналістичної експертизи замикаючих технічних засобів досліджувалася в роботах таких вчених-криміналістів, як: В.Є. Бергер, Ю.П. Голдованський, В.Г. Гончаренко, Г.Л. Грановский, В.П. Курапка, О.М. Моїсеєв, М.П. Молібога, С.І. Поташник, Г.В. Прохоров-Лукін, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай і ін.
У роботах даних учених розглядаються особливості криміналістичного дослідження замикаючих технічних засобів (замків) епохи постінформаційного суспільства, що не зменшує актуальності теми дисертаційного дослідження, а навпаки, свідчить про існування цілого шару невирішених науково-прикладних завдань криміналістичного дослідження замикаючих технічних засобів, сучасного інформаційного суспільства, у якому „держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання ...” (ч.4 ст. 13 Конституції України). Певна їхня сукупність пов'язана з актуалізованою вище проблематикою і у сучасній криміналістичній науці належним чином не була досліджена, що у свою чергу обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри судових експертиз Донецького юридичного інституту Луганського державного університету МВС. Тема дисертації узгоджується і витікає з вимог п. 21. Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 р., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року №1376 і пп. 2.1., 4.2. Плану основних організаційно-практичних заходів МВС України щодо реалізації вимог Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 р., затвердженого наказом МВС України №129 від 21 січня 2001 р.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є моніторинг і вдосконалювання чинного законодавства, що регулює захист права суб'єктів власності в ситуаціях використання технічних засобів взагалі й замикаючих зокрема, а так само механізм слідоутворення і проблеми криміналістичного дослідження виникаючих при цьому слідів, шляхом судової криміналістичної експертизи сучасних замикаючих технічних засобів. Сформульована мета обумовила необхідність вирішення наступних завдань:
- уточнити місце спеціальних знань у сучасному кримінально-процесуальному законодавстві і правоохоронній діяльності щодо захисту прав суб'єктів власності, запропонувати тактичні й методичні засоби його вдосконалювання;
- визначити функції фахівця в кримінальному процесі взагалі й на досудовому слідстві зокрема;
- здійснити критичний аналіз сучасних замикаючих технічних засобів, сформулювати підстави й зробити їхню класифікацію;
- проаналізувати закони й підзаконні акти, що регулюють практику використання сучасних технічних засобів взагалі й замикаючих особливо для захисту прав суб'єктів власності;
- узагальнити практику криміналістичної профілактики злочинів, вчинених зі зломом або відмиканням сторонніми предметами замикаючих технічних засобів, внести пропозиції і рекомендації з її вдосконалення;
- проаналізувати й доповнити методику криміналістичного дослідження замикаючих технічних засобів, що мають складні сувальдні і циліндрові системи.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері захисту суб'єктів прав власності на основі кримінально-процесуального закону й підзаконних актів, прийнятих відповідно до Конституції України де „держава забезпечує захист всіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки” (ч. 4 ст. 13).
Предметом дослідження є технології використання замикаючих технічних засобів при реалізації законних прав суб'єктів власності, а так само криміналістичне дослідження слідів, що утворюються внаслідок використання в цих технологіях технічних засобів взагалі й замикаючих зокрема, суб'єктами всіх видів власності в стадіях досудового й судового слідства.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складає діалектичний метод пізнання суспільно-правових явищ, що обумовив використання кола спеціальних наукових методів дослідження, а саме: історичного (етапи еволюції замикаючих технічних засобів як засобів технічного захисту); порівняльно-правового (аналіз думок учених і практиків із приводу розглянутої проблематики, норм матеріального й процесуального права, наукових категорій, визначень і підходів); логіко-юридичного (формулювання висновків і пропозицій); аналізу й синтезу (розробка особливостей методики криміналістичного дослідження замикаючих технічних засобів, виявлення сукупності ознак, що мають значення для профілактики й розслідування злочинів); індукції й дедукції (формування понять і категоріального апарата дослідження, виділення типових експертних ситуацій і завдань дослідження); статистичного (аналіз і використання кількісно-якісних показників); соціологічних методів (анкетування, опитування – для вивчення думок фахівців з різних проблемних питань) і т.д.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження склали: результати анкетування експертів-криміналістів МЮ й МВС (загальна кількість опитаних 180 чоловік); результати узагальнення 200 трасологічних експертиз, об'єктами яких були замикаючі технічні засоби, проведених у період 2002-2005 років експертно-криміналістичними підрозділами УМВС десяти областей України, зокрема Дніпропетровської, Донецької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумський, Харківської, Чернігівської й НДІСЕ Києва, Донецька й Одеси; дані статистичних звітів Міністерства внутрішніх справ України; узагальнений аналіз відомостей, наведений у різних ЗМІ та особистий досвід експертно-криміналістичної роботи автора.
Теоретичною основою дослідження стали наукові праці українських і закордонних учених у галузі кримінального і цивільного права, кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи, зокрема праці, що стосуються різних видів криміналістичного дослідження замикаючих технічних засобів.
Нормативну базу дослідження становлять Конституція України, Кримінально-процесуальні кодекси України і Російської Федерації, Цивільно-процесуальний кодекс України, проект нового Кримінально-процесуального кодексу України, Закони України „Про судову експертизу”, „Про власність”, „Про міліцію”, наказ МВС України від 30.08.1999 р. № 682 і інші відомчі нормативні акти.
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що вперше в судовій криміналістичній експертизі на монографічному рівні у світлі закономірностей науки криміналістики, узагальнення слідчої й експертної практики проведене комплексне дослідження правових і технічних проблем криміналістичної експертизи сучасних замикаючих технічних засобів, запропоновані рекомендації з його вдосконалення.
За результатами дослідження сформульований ряд висновків і пропозицій, які виносяться на захист, зокрема:
- уперше проаналізовані закони і підзаконні акти, що регулюють захист прав суб'єктів права власності замикаючими технічними засобами;
- розкрито роль фахівця і спеціальних знань на досудовому і судовому слідстві, уточнені форми їхнього використання і сформульовані пропозиції щодо їх вдосконалення;
- критично оцінена і узагальнена практика експертної криміналістичної профілактики, пов'язаної з несанкціонованим злочинним впливом (зломом або відмиканням) на замикаючі технічні засоби; внесені пропозиції і рекомендації з її вдосконалення;
- здійснено критичний аналіз конструкцій сучасних замикаючих технічних засобів, як вітчизняних, так і закордонних; переглянуті підстави їхньої класифікації; запропонований приблизний тезаурус, що відображає технічну сутність замикаючих засобів взагалі;
- уточнено та доповнено криміналістичну методику дослідження сучасних замикаючих технічних засобів, що мають складні сувальдні й циліндрові системи запирання; надані методичні рекомендації фахівцям і експертам щодо їхнього дослідження.
Наукове й практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути реалізовані в наступних сферах:
- у науково-дослідній – положення, розроблені в дисертації, можуть служити теоретичною базою для подальшого вивчення питань, пов'язаних з темою даної роботи;
- у правотворчості – у результаті дослідження сформульований ряд пропозицій, що стосуються внесення змін і доповнень у чинне кримінально-процесуальне законодавство України;
- у навчальному процесі – положення цієї роботи можуть бути використані при викладанні в юридичних установах курсу криміналістики, спецкурсів „Проблеми ідентифікації”, „Теорія і практика судової експертизи”, „Наукові основи судової експертизи”, спеціальної дисципліни „Трасологічна експертиза”. Результати дисертації впроваджені в навчальний процес Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 21 травня 2005 року);
- в експертній практиці – сформульовані автором пропозиції можуть бути використані при проведенні експертиз замикаючих технічних засобів, а так само для подальшого вдосконалювання методики їхнього експертного дослідження. Результати дисертації впроваджені в службову діяльність НДЕКЦ при УМВС України в Донецькій області (акт впровадження від 08 червня 2005 року).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи оприлюднені у виступах автора на засіданнях кафедри судових експертиз Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ й у ході наступних науково-практичних конференцій: міжвузівської науково-практичної конференції „Уголовно-процессуальные и криминалистические проблемы борьбы с преступностью в современных условиях” (Російська Федерація, м. Орел, 30 січня 2002 р.); міжвузівських науково-практичних конференціях „Використання сучасних досягнень криміналістики в боротьбі зі злочинністю” (м. Донецьк, 12 квітня 2002 і 2003 р.);
Публікації. Основні теоретичні положення, висновки і рекомендації, які були сформульовані в дисертації, викладені автором у дев'яти наукових статтях, п'ять із яких опубліковані у фахових виданнях ВАК України.
Структура дисертації обумовлена метою і предметом дослідження, відповідає логіці наукового пошуку, вимогам ВАК України і складається із вступу, трьох розділів, що включають шість підрозділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 287 сторінок, з яких 170 сторінок – основний текст, 22 сторінки – список використаних джерел, що включає 239 найменувань, і 12 додатків на 95 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації, що виконана на основі аналізу чинного законодавства України, теоретичного осмислення ряду наукових праць в галузі криміналістики й інших галузей знань, автором сформульований ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення практики використання замикаючих технічних засобів у загальній структурі правоохоронної діяльності і їхнього криміналістичного дослідження.
Основні з них наступні:
1. Уперше обґрунтована й запропонована нова інтерпретація технічних засобів як обов'язкового структурного елемента людської правоохоронної діяльності щодо захисту прав суб'єктів права власності. При цьому технічні засоби як елемент структури правоохоронної діяльності мають двоєдині правові початки, названі в Конституції України (п. 7, ст. 129) і кримінально-процесуальному кодексі України (ст.. 82, 85, 851, 852, 871). У сукупності початку – це правове поле сучасного інформаційного суспільства, у якому „держава забезпечує захист прав всіх суб'єктів права власності і господарювання” (ст. 13 Конституції України).
Звідси необхідно „технічні засоби” інтерпретувати обов'язковим техногенним елементом, реалізованим у правовому полі правоохоронної діяльності експертно-криміналістичних підрозділів МВС, СБ, МО й МЮ.
Отже „замикаючі технічні засоби” – замки різних видів і конструкцій являють собою лише різновид знарядь праці щодо захисту суб'єктів права власності. „Технічні засоби” і „замикаючі технічні засоби” перебувають у співвідношенні „клас – вид”.
Такою представляється інтерпретація предмета безпосереднього криміналістичного дослідження замикаючих технічних засобів здобувачем.
2. Уточнені й доповнені загальні й приватні принципи класифікації замикаючих технічних засобів у судовій трасології як приватній теорії науки криміналістики.
Загальними принципами є:
 надійність захисту замикаючих технічних засобів;
 конструкція замикаючого механізму;
 таємність розміщення на об’єкті, який необхідно захистити;
 зменшення ступеня охоронних властивостей замикаючих технічних засобів, як окремо взятого елемента в системі контролю доступу, при покращенні їх сервісних функцій.
Приватними принципами є:
 вид матеріалу;
 спосіб блокування, замикання;
 розміщення на охоронюваному об'єкті (зовні або з середини);
 спосіб злому замикаючих технічних засобів;
 спосіб несанкціонованого відмикання замка;
 простота несанкціонованого поводження із замикаючими технічними засобами;
 одночасне санкціоноване замикання і відмикання системи замикаючих технічних засобів.
3. Фахівців, що беруть участь у провадженні слідчих дій розрізняти залежно від обсягу знань та повноважень і ділити на дві групи:
 фахівців з експертно-криміналістичних підрозділів МВС, СБ, МО й МЮ, співробітники яких Законодавцем наділені службовим обов'язком протидіяти злочинності, пов'язані із процесуальною діяльністю й „опосередковано зацікавлені” у результатах кримінальної справи;
 фахівців із цивільних відомств, установ, підприємств, фірм, громадських організацій, співробітники яких не пов'язані з кримінально-процесуальною діяльністю і не наділені службовою функцією протидії злочинності, тобто практично вони не зацікавлені в результатах справи.
Запропонований розподіл фахівців є основою вдосконалювання кримінально-процесуального законодавства зокрема статті 1281 конструкція якої повинна включати приблизно такі частини:
 визначення фахівця; обов'язки фахівця; права фахівця й форми фіксації результатів їхнього застосування.
4. Стверджується, що:
1. Тема „Криміналістичне дослідження замикаючих технічних засобів” з 1950-60 років не піддавалася монографічному дослідженню (усього захищено 3 дисертації і підготовлено 3 практичних посібника).
2. Немає єдиної сертифікації нових замикаючих технічних засобів (особливо закордонних); не створений єдиний банк даних замикаючих технічних засобів.
3. Немає єдиної методики дослідження замикаючих технічних засобів, вилучених з місць події відкритими, особливо із циліндровим механізмом.
4. Украй застарів понятійний апарат, що призводить до порушення термінології опису замикаючих технічних засобів у процесуальних документах.
5. Немає паспортизованих методик огляду й дослідження замикаючих технічних засобів.
Для реалізації поставлених завдань здобувачем розроблено й запропоновано: термінологічний словник (Додаток В.1.); методичну розробку дослідження складних циліндрових і сувальдных замків, виявлених відкритими „злодійськими інструментами” і сторонніми предметами; підготовлена і направлена в Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр пропозиція про сертифікацію замикаючих технічних засобів і створення їхнього єдиного банку даних.
5. Розроблена, узагальнена і доповнена технологія криміналістичного дослідження замикаючих технічних засобів (ЗТЗ) зі складними сувальдними і циліндровими механізмами, виявлених на місці події відкритими сторонніми предметами або зламаними. Вона включає наступні етапи:
 фіксацію ЗТЗ слідчим і фахівцем;
 органолептичне й інструментальне дослідження ЗТЗ фахівцем, з констатацією слідів і мікрочастинок на прикладених знімках;
 формулювання завдань експертного дослідження, винесення постанови про проведення судової криміналістичної експертизи ЗТЗ;
 упакування ЗТЗ і перенесення дослідження в експертну лабораторію, де провадиться фіксація й дослідження слідів, наявних на зовнішніх поверхнях ЗТЗ;
 спеціальне криміналістичне експертне дослідження в лабораторія інститутів судової експертизи й НДЕКЦ;
 дослідження зовнішнього вигляду ЗТЗ, виявлення, фіксація слідів і мікрочастинок;
 розкриття циліндрового механізму ЗТЗ, його опис, фіксація експлуатаційних слідів на поверхні штифтів і втулки циліндра;
 трасологічна ідентифікація предметів, відмичок, „злодійських інструментів”, у випадку їхнього вилучення;
 якщо не знайдені й не представлені предмети ймовірного відмикання або злому замикаючого механізму, то необхідно провести по наявних слідах, з урахуванням розмірів і параметрів деталей механізму ЗТЗ моделювання й висловити версію про форму й розміри знаряддя злому або відмикання.
Список використаних джерел:

1. Андрианов В.И., Соколов А.В. Охранные устройства для дома и офиса. Под общей редакцией Колисниченко О.В., Золотарева С.А., Шишигина И.В.. – СПб.: Издательство Лань, 1997. – 304 с.: ил.
2. Ароцкер Л.Е. Использование данных криминалистики в судебном разбирательстве. – М.: Госюриздат, 1964. – 345 с.
3. Ароцкер Л.Е. Роль прокурора при проведенні експертизи в суді // Радянське право. – 1968. – №8. – С.36-39.
4. Ароцкер Л.Е., Ермоленко Б.Н. О логической и гносеологической природе выводов судебного эксперта // Правовые и методологические проблемы судебной экспертизы. – М.: Госюриздат, 1974. – С. 13-17.
5. Арсеньев В.Д. Основы теории доказательств в советском уголовном процессе: Учеб. пособие. – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1970. – 180 с.
6. Арсеньев В.Д. Заблоцкий В.Т. Использование специальных знаний при установлении фактических обстоятельств уголовного де¬ла. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1986. – 168 с.
7. Артеменко А. BioLock FPR-100 – дверной замок или дактилоскопическая система идентификации? // Бизнес и безопасность. – К., 2004. - №5. – С.25. – (Технические системы безопасности).
8. Бабичева Л.Б Криминалистическое прогнозирование и некоторые вопросы организации борьбы с преступностью // Актуальные проблемы организации расследования преступлений: Сб. мат. науч. пр. конфер. – Одесса: РИО Ин-та внут. дел, 1996. – С.21-25.
9. Бабичева Л.Б. Методы криминалистического прогнозирования // Вестник Днепропетр. ун-та. – 1995. – Вып.2. – С.121-128. – Правоведение.
10. Бахин В.П., Ищенко A.B. Вопросы организации научных исследований по криминалистике // Научно-исследовательская работа в вузах МВД СССР и пути ее дальнейшего совершенствования: Сб. науч. тр. – Минск, 1987. – С.33-38.
11. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М.: Издательство БЕК, 1997. – 342 с.:ил.
12. Белкин P.C. Криминалистика: Учебный словарь-справочник. – М.: Юрист, 1999. – 268 с.
13. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы // Общая и частные теории. – М.: Юрид. лит., 1987. – 140 с.
14. Белкин P.C. Собирание, исследование и оценка доказательств. – М.: Наука, 1966. – 138 с.
15. Белкин Р.С. Сущность экспериментального метода исследования. – М., 1961. – 19 с.
16. Белкин P.C. Эксперимент в следственной, судебной и экспертной практике. – М.: Юрид. лит., 1964. – 64 с.
17. Белкин Р.С., Корухов Ю.Г. Основы криминалистики. – М.: Прогресс, 1987. – С. 43-47.
18. Бергер В.Е., Сапун А.П. Подготовка и направление материалов для проведения судебных экспертиз. – К., 1974. – 78 с.
19. Бергер В.Е., Прохоров-Лукин Г.В., Молибога Н.П. и др. Трассологическое исследование механических замков: метод. пособие. – К.: РИО МВД Украины, 1998. – 96 с.:ил.
20. Большаков В.Н., Ягодин А.Ф. Устройство, препятствующее использованию охотничьего огнестрельного оружия посторонними лицами // Криминалистика и судебная экспертиза. Вып. 22. Респ. междувед. науч.-метод. сборник. – К.: Вища школа. Изд-во при Киев. ун-те, 1981. – С.86-89.
21. Бондарь М.Е. Функции методики исследования в экспертной деятельности // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: МЮ Украины, 2001. – Вып.50. – 300 с.
22. Бородин С.В., Павлиашвили А.Я. Вопросы теории и практики экспертизы. – M.: ВНИИ МВД СССР, 1963. – 127 с.
23. Бурлак Максим Что касается электро-механических замков // Бизнес и безопасность. – К., 2003. - №5. – С.17 – (Технические системы безопасности).
24. Васильев М. Победит ли победитовое сверло // Журнал «За рулем». – 2004. - №11. – С.208.
25. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учеб. для вузов. – М.: Юрид. лит., 1991. – 464 с.
26. Винберг А.И. Выводы эксперта при неполном знании изучаемого явления // Советское государство и право. – 1975. – № 6. – С. 75-77.
27. Винберг А.И. Заключение по экспертизе от имени юридического лица // Социалистическая законность. – 1974. – № 12. – С. 52-54.
28. Винберг А.И. Идентификационная, диагностическая и ситуационная криминалистические экспертизы // Советское государство и право. – М.: АН СССР, 1978. – № 9. – С. 71-75.
29. Винберг А.И. Криминалистическая экспертиза в советском уголовном процессе. – М., 1956. – 45 с.
30. Винберг А.И. Насущные вопросы теории и практики судебной экспертизы // Советское государство и право. – М.: АН СССР, 1961. - №6. – С. 74-82.
31. Винберг А.И. О сущности криминалистической техники и криминалистической экспертизы // Советское государство и право. – М.: АН СССР, 1955. - №8. – С. 82-88.
32. Винберг А.И. Специалист в процессе предварительного рас¬следования // Соц. законность, 1961. - № 9. – С. 31-32.
33. Винберг А.И., Малаховская Н. Т. Судебная экспертология. Учебное пособие. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1979. – 160 с.
34. Винберг Л.А. Сравнение как метод исследования в криминалистической идентификационной экспертизе. – М., 1972. – 198 с.
35. Винберг А.И., Зотов Б.Л., Корухов Ю. Г. и др. Криминалис¬тика: Учебник / Ответ. ред.: С.П. Митричев, Н.А. Селиванов, МЛ. Шаламов - 2-е изд. – М.: Юрид. лит., 1973. – С. 25-26.
36. Владимиров Л.Е. Учение об уголовных доказательствах. Час¬ти: Общая и Особенная. - 3-е изд. – С.-Петербург: Издание книжного магазина "Законоведение", 1910. – С. 52, 187, 190 – 197, 200, 202.
37. Волкова И.К. Некоторые вопросы участия специалиста в следственном осмотре места происшествия // Криминалистика и судебная экспертиза: Республ. межведом, сб. науч. и науч.-метод. работ. – К.: Изд-во Юркомиссии при Совмине УССР, 1964. – Вып. 1. – С. 36, 39-40.
38. Волченко И.П. Участие специалиста при производстве следственных действий // Криминалистика и судебная экспертиза: Республ. межведом, сб. науч. и науч.-метод. работ. – К.: Изд-во РИО МВД УССР, 1972. – Вып. 9. – С. 46.
39. Галаган В.И. К вопросу о проведении экспертизы в стадии возбуждения уголовного дела // Теоретические и практические проблемы обеспечения раскрытия и расследования преступлений криминалистическими методами и средствами: Научные труды. – К., 1992. – С.25-28.
40. Гекин Аркадий Профессиональный вор войдет в любую дверь // Газета «Время» четверг декабрь 2004 года №16.
41. Гоберман Г.Е. Производство замков. – М., 1948. – С.36.
42. Голдованский Ю.П. Изучение следов взлома на месте происшествия. Пособие для экспертов НТО и оперативных работников. – М.: МООП и НИИМ РФСР, 1963. – 51 с.
43. Голдованский Ю.П. Криминалистическая экспертиза следов орудий взлома. – М.: ВНИИООП при МООП РСФСР, 1966. – 56 с.
44. Голъдман А.М. Правовые основания и формы применения специальных познаний в советском уголовном процессе // Вопросы экспертизы в работе защитника. – Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1970. – С. 27-29, 31, 33-38.
45. Гончар В.К. Биометрические системы и их применение // Бизнес и безопасность. – К., 2002. - №6. – С.30-31. – (Технические системы безопасности).
46. Гончаренко В.И. Гносеологические и процессуальные вопросы комплексных исследований в свете теории судебных доказательств. // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища школа, 1987. – Вып.35. – С. 5-6.
47. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и тех¬нических наук в уголовном судопроизводстве (методологические воп¬росы): Монография. – К.: Вища шк., 1980. – С. 11, 112-115.
48. Гончаренко В.Г. Експертизи в судовій практиці: Навч. посібник / В.І. Гончаренко, В.Є. Бергер, Л.П. Булича та ін. – К.: Либідь, 1993. – 197 с.
49. Гончаренко В.И. Научно-технические средства в следствен¬ной практике. – К.: Вища шк., 1984. – 150 с.
50. Горидько А., Коновалов Е. Привлечение специалиста-криминалиста к расследованию преступлений: Учеб. пособие. – К.: РИО МВД УССР, 1968. – 28 с.
51. ГОСТ 27346-87 Изделия замочно-скобяные. Термины и определения. – М.: Гос. строй. комитет Союза ССР, 1987.
52. ГОСТ 5089-97 – М.: Гос. строй. комитет Союза ССР, 1997.
53. Грамович Г.И. Тактика использования специальных знаний в раскрытии и расследовании преступлений: Учеб. пособие. – Минск: МВШ МВД СССР, 1987. – С. 9, 12, 15, 16-21, 34-38,41-46, 55-56.
54. Грановский Г.Л. Основы трасологии (особенная часть). – М.: ВНИИ МВД СССР, 1974. – 240 с.
55. Григорян А.С. Расследование поджогов. – М.: Юрид. лит., 1971. – С.41.
56. Грузкова В.Г. Об объеме специальных знаний судебного эксперта // Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы: Сб. науч.-практ. Материалов к 75-летию основания Харьк. НИИ судебных экспертиз им. Н.С. Бокариуса . – Харьков: Право, 1998. – С.37-38.
57. Денисюк А.М. Суть і форми використання спеціальних ме¬дичних знань у кримінальному судочинстві // Проблеми правознавст¬ва: Респуб. міжвідом. наук. зб. – К.: Либідь, 1990. - Вип. 51. – С. 92.
58. Джавадов Ф.М. Судебно-экспертная методика (сущность понятия) // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: МЮ Украины, 2001. – Вып. 50. – С. 59.
59. ДСТУ 4012.1-2001 Засоби безпечного зберігання. Сховища, двері сховищ, сейфи і АТМ сейфи. Вимоги, класифікація та методи випробувань на тривкість до злому. – К.: Держстандарт України, 2001.
60. ДСТУ 4012.2-2001 Засоби безпечного зберігання. Депозитні системи. Вимоги, класифікація та методи випробувань на тривкість до злому. – К.: Держстандарт України, 2001.
61. ДСТУ 4012.3-2001 Засоби безпечного зберігання. Замки високої безпеки. Вимоги, класифікація і методи випробувань на опір до несанкціонованого відмикання. Розділ 3 „Визначення”, п.3.12. – К.: Держстандарт України, 2001.
62. Дулов A.B. Вопросы теории судебной экспертизы. – Минск, 1959. – С.171.
63. Дулов А.В. Права и обязанности участников судебной экс¬пертизы. – Минск: Изд-во М-ва высш., сред. спец. и проф. образования БССР, 1962. – С. 5, 34,92-93.
64. Железняк А.С. Исследование следов орудий взлома. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1971. – 22 с.
65. Зайцева С.А. Специалист и его заключение в уголовном процессе // Следователь. Научно-практическое и информационное издание. – М., 2004. - №2. – С.17-18.
66. Закатов А.А., Иванов В.А. О повышении роли специалистов в расследовании преступлений // Правовые и организационные воп¬росы предварительного расследования: Труды ВСШ МВД СССР. – Волгоград: НИиРИО ВСШ МВД СССР, 1977. – Вып. 17. – С. 80-82.
67. Закон України «Про міліцію» / Верховна Рада України. – К.: Парламентське видавництво, 1999. – 71 с. ( Сер. „Закони України” додаток до щотижневика „Відомості верховної Ради України”)
68. Закон України «Про власність» / Верховна Рада України. – К.: Парламентське видавництво, 1998. – 24 с. ( Сер. „Закони України” додаток до щотижневика „Відомості верховної Ради України”)
69. Замка бояться на дело не ходить. Криминальное чтиво // Экспресс TV/ №42/ 14 октября 2004 г.
70. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела. – Харьков: Издательство «КримАрт», 1998. – 334 с.
71. Зинин А.М., Майлис Н.П. Судебная экспертиза: Учебник. – М.: Право и Закон, 2002. – 320 с.
72. Зозулинський А. Участь понятих і спеціалістів у слідчих ді¬ях // Рад. право. – К., 1972. - № 4. – С.50.
73. Зотов Б. К. Заключение экспертов в вероятной форме недопустимо // Социалистическая законность. – М., 1955. - № 4. – С.66-68.
74. Зуев Е.И. О понятии специальных познаний в уголовном процессе // Материалы науч. конф. "Вопросы теории криминалистики и судебной экспертизы", (декабрь 1969 г.). - Вып. 1. – М.: ЦНИИСЭ Юркомиссии при Совмине РСФСР, 1969. – С. 73-76.
75. Зуев Е.И. Положение специалиста и эксперта по уголовно-процессуальному законодательству // Некоторые вопросы борьбы с преступностью (сборник научных статей). – Алма-Ата: Изд-во "Казахстан", 1970. – С. 124, 127.
76. Зуйков Г.Г. Общие вопросы использования специальных познаний в процессе предварительного расследования // Криминалис¬тическая экспертиза. – М.: НИиРИО ВШ МООП РСФСР, 1966. - Вып. 1. – С.113-117, 119-120, 153.
77. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз: Наказ Мін. юстиції України від 08.10.98р. № 53/5. // Юридичний вісник України. – 1998. - №46. – С. 67-69.
78. Использование специальных познаний при расследовании преступлений: Учеб. пособие / Сорокотягин И.Н., Глазырин Ф.Б., Евдокимова Н.С. и др. – Свердловск: Урал, ун-та, 1978. – С. 3-9.
79. Ищенко П.П. Специалист в следственных действиях (уго¬ловно-процессуальные и криминалистические аспекты). – М.: Юрид. лит., 1990. – С. 7-8, 10, 12, 15-18, 41.
80. Калинин С.В., Образцов С.Е. Гражданское оружие: научно-практическое пособие / Под общей редакцией В.Г. Петухова и В.П. Сальникова. – Санкт-Петербург: ООО «Лейла», 2000. – 298 с.
81. Калинкин Ю.А. Участие в уголовном судопроизводстве лиц, обладающих специальными познаниями: Автореф. дис. канд. юрид. наук. – М., 1981. – 20 с.
82. Каталог строительных материалов и изделий. Раздел XIV. – М., 1949, - С.36.
83. Каталог продукции фирмы ABLOY. ABLOY совершенство технического решения. – Joensuu: Suomen Painotuote, 2003. – №3.
84. Каталог продукции фирмы ABLOY. Электромеханические замки ABLOY высшей степени надежности. Скандинавский стандарт. – Joensuu: Suomen Painotuote, 2003. – №4.
85. Каталог продукции фирмы ABLOY. Навесные замки ABLOY – непревзойденное качество. – Joensuu: Suomen Painotuote, 2003. – №8.
86. Каталог продукции фирмы ABLOY. Электромеханические замки ABLOY высокой надежности. Европейский стандарт – Joensuu: Suomen Painotuote, 2004. – №2.
87. Каталог продукции фирмы ABLOY. Новые запатентованные евро-профильные электромеханические корпуса замков ABLOY. – Joensuu: Suomen Painotuote, 2004. – №2.
88. Каталог продукции фирмы ABLOY. ABLOY системы запирания. – Joensuu: Suomen Painotuote, 2004. – №3.
89. Каталог продукции фирмы ABLOY. Профессиональные цилиндры высокой надежности. – Joensuu: Suomen Painotuote, 2004.
90. Каталог продукции фирмы Mul-T-Lock 2004-2005. – К.: SPV Company, 2004. – №1.
91. Клименко Н.И. Криминалистика как наука: Монография. – К.: Правник, 1997. – 83 с.
92. Клименко Н.И. Ошибки при использовании специальных знаний в досудебных стадиях уголовного процесса // Проблемы даль¬нейшего укрепления социалистической законности при расследовании преступлений органами внутренних дел: Межвед. сб. науч. трудов. – К.: Изд-во КВШ МВД СССР, 1988. – С. 127, 129.
93. Колесниченко А.А., Коновалова В.Е. Вероятные заключения криминалистической экспертизы // Социалистическая законность. – 1956. - № 10. – С. 37-39.
94. Колмаков В.П. Методы контроля в учреждения судебной экспертизы за качеством экспертных заключений // Вопросы судебной экспертизы. – Баку, 1967. – С. 33-38.
95. Колмаков В П. Следственный осмотр. – М.: Юрид. лит., 1969. – 196 с.
96. Колмаков В.П., Ароцкер Л.Е. Правильно использовать заключение экспертизы на предварительном судебном следствии // Социалистическая законность. – 1965. - №49 – С. 31-34.
97. Колдин В.Я. Комплексные исследования в судебном дока¬зывании // Советское государство и право, 1971. - № 7. – С. 108.
98. Колдин В.Я. Идентификация при производстве криминалистических экспертиз. – М.: Госюриздат, 1957. – 211 с.
99. Колдин В.Я. Роль вероятностного заключения эксперта // Советская юстиция. – 1962. - № 15. – С.17-23.
100. Колодочкин М. Охранница по имени сувальда // Журнал «За рулем». – 2004. - №6. – С.160-162.
101. Коляда В.Г. Комплексные системы обеспечения безопасности торговых предприятий // Бизнес и безопасность. – 2004. - №3. – С.35-37.
102. Комаринец Б.М., Шевченко Б.М. Руководство по осмотру места преступления. – М, 1938. – С.186.
103. Комиссаров Н.Л. Мастер-системы – объект трасологического исследования // Криміналістичний вісник – К.: ДНДЕКЦ, 2006. - № 1 – С.36
104. Коновалов Е.Ф. Соотношение специальных знаний следо¬вателя и специалиста-криминалиста // Применение специальных по¬знаний в борьбе с преступностью: Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1983. – С. 24-26.
105. Коновалова В.Є. Проблеми правомірності використання науково-технічних засобів у кримінальному судочинстві // Використання досягнень науки і техніки у боротьбі зі злочинністю: Матеріали науково-практичної конференції / Відп. ред. B.C. Зеленецький, Л.В. Дорош. – Харків: Право, 1998. – С.15-19.
106. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – Харків: Консул, 1996. – 48 с.
107. Корж В.П. Використання спеціальних економічних знань при розслідуванні економічних злочинів // Матеріали наук.-практ. конф. "Використання досягнень науки і техніки у боротьбі зі злочинні¬стю", 19 листопада 1997 р. – X.: Право, 1998. – С. 144.
108. Корухов Ю.Г. Методологические основы криминалистической экспертной диагностики // Современное состояние и перспективы развития традиционных видов криминалистической экспертизы. – М.: ВНИИСЭ, 1987. – С. 12-25.
109. Корухов Ю.Г. Понятие и сущность криминалистической диагностики. – М.: Академия МВД СССР, 1984. – 283 с.
110. Костицький М.В. Використання спеціальних психологічних знань у радянському кримінальному процесі. – К.: НМК ВО, 1990. – 259 с.
111. Криминалистика. – М.: Юрид. лит., 1959. – 147 с.
112. Криминалистика. – М.: Юрид. лит., 1968. – 181 с.
113. Криминалистика // Отв. ред. Н.П. Яблоков. – М.: Юрист, 1999. – 146 с.
114. Криміналістика (криміналістична техніка): Курс лекцій / П.Д. Біленчук, А.П. Гель, М.В. Салтевский, Г.С. Семаков. – К.: МАУП, 2001. – С.138.
115. Криминалистика: Краткая энциклопедия / Авт. Сост. P.C. Белкин. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1993. – 111 с.
116. Криминалистическое исследование следов взлома металлических хранилищ: Учебное пособие. – М.: ВНКЦ МВД СССР, 1991. – 72 с., 33 илл., табл. 4.
117. Криминалистическая экспертиза. Выпуск VI. Раздел 8. Трасология. – М.:НИ и РИО ВШ МООП СССР, 1968. – 246 с.: ил.
118. Криминалистическая экспертиза. Справочное пособие. Коллектив авторов под руководством кандидата юридических наук Е.И. Зуева, ред. его же. – М.: ВНИИОП МООП СССР, 1967. – 132 с.
119. Криминалистические экспертизы, выполняемые в органах внутренних дел: Справочное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. / Под реда. И.Н. Кожевникова, В.Ф. Статкуса. – М.: ЭКЦ МВД России, 1992. – 74 с.
120. Криминалистическая экспертиза: Курс лекций. Вып.1: Трасологическая экспертиза / Редкол.: Кантор И.В. (отв. ред.) и др.; Под общ. ред. Б.П. Смагоринского. – Волгоград: Волгогр. юрид. ин-т. МВД России, 1996. – 300 с.
121. Крылов И.Ф. Судебная экспертиза в уголовном процессе. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1963. – 210 с.
122. Курапка В.П. Криминалистическое исследование предохранительных устройств: Методическое письмо для экспертов. – М.: ВНИИ судебных экспертиз, 1987 г. – 43 с.
123. Курапка В.П. и др. Микротрасологическое исследование следов на запирающих и предохранительных устройствах // Экспертная техника. – М., 1988. - № 104. – 32 с.
124. Курашина Е. Автосигнализации и их разновидности // Бизнес и безопасность. – 2004. - №2. – С. 14-15. – (Технические системы безопасности).
125. Кучеров И.Д. Категория индивидуального тождества в криминалистике: Сб. науч. работ. – Вильнюс НИИСЭ, 1968. - Вып. 3. – 112 с.
126. Кучеров И. Д. Соотношение тождества и различия. Минск: Наука и техника, 1968. – 141 с.
127. Кучеров И. Д. Функции различий в практическом познании. Минск: Наука и техника, 1972. – 175 с.
128. Крылов И.Ф. В мире криминалистики. – Ленинград, 1980. – 277 с.
129. Лаврус А.Г., Лаврус А.С. Протозамки. – СПб.: Издательство Лань, 1997. – 68 с.
130. Любленский П.И. О доказательствах в уголовном суде. – М., 1924. – 178 с.
131. Лисиченко В.К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике: Учеб. посо¬бие. – К.: Вища школа, 1979. – С. 17,20-24,26.
132. Лисиченко В.К. Научные принципы судебной экспертизы // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища школа, 1978. – Вып. 17. – С. 23-28.
133. Лисиченко В.К. О регламентации в УПК познавательных основ предварительного следствия // Криминалистика и судебная экспертиза: Республиканский межведомственный научно-методический сборник. Вып. 43. – К.: «Лыбидь»., 1991. – С.24.
134. Лисиченко В.К., Сабуров И.В. Развития криминалистики и судебной экспертизы в первые годы советской власти в РСФСР И УССР. // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища школа, 1983. - Вып. 26. – С. 3-13.
135. Лисиченко В.К., Циркаль В.В. Виды участия специалистов на предварительном следствии // Криминалистика и судебная экспер¬тиза: Республ. межведом, науч.-метод. сб. – К.: Вища школа, 1985 – Вып. 30. – С. 4.
136. Лисиченко В.К., Циркаль В.В. Формы использования специ¬альных познаний и виды участия специалистов на предварительном следствии // Применение специальных познаний в борьбе с преступ¬ностью: Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1983. – С. 8-18.
137. Лисиченко В.К., Циркаль В.В. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике: Учеб. пособие. – К.: Изд-во при Киев, ун-те, 1987. – 104 с.
138. Лисиченко В.К., Когутич І.І. Негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів: Монографія. – К.: ДІЯ, 2002. – 182 с. Бібліогр. 169-182.
139. Лобойко Л.М. Актуальні проблеми дослідчого кримінального процесу: Автореф. дис. к-та юрид. наук. – Харків, 1997. – 20 с.
140. Маркс Н.А. Процессуальные и не процессуальные формы использования специальных познаний при освидетельствовании // Применение специальных познаний в борьбе с преступностью: Меж-вуз. сб. науч. тр. – Свердловск: Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1983. – С. 38-40.
141. Маркс К, Енгельс Ф. – Соч. - Т. 12. – С. 713.
142. Махов В.Н. Использование знаний сведущих лиц при расс¬ледовании преступлений. – М.: Изд-во Российского ун-та дружбы на¬родов, 2000. – 296 с.
143. Межгосударственный стандарт Замки и защелки для дверей. Методы испытания. – М.: МНТКС, 2001.
144. Мельникова Э.Б. Участие специалистов в следственных действиях. – М.: Юрид. лит., 1964. – 88 с.
145. Методика криминалистической экспертизы: сборник. – М.: ЦКЛ, 1963. - №5. – 84 с.
146. Надгорный Г.M. Особенности заключения комплексной экспертизы. // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища школа, 1977. – Вып. 15. – С. 15-51.
147. Назаров B.B., Прокопович P.O. Нові зразки пломб-індикаторів несанкціонованого доступу та їх експертне дослідження // Криміналістичний вісник №1. – К.:ДНДЕКЦ, 2000. – С.72.
148. Назаров В.А. Судебная экспертиза в системе доказательств в новом УПК РФ // Роль и значение деятельности профессора Р.С. Белкина в становлении и развитии современной криминалистики: Материалы. Междунар. науч. конференции. – М., 2002. – С. 144-149.
149. Назначение и производство криминалистических экспертиз: Пособие для следователей и судей. – М.: ВНИИСЭ, 1976. – 111 с.
150. Наказ МВС України № 701 від 18 жовтня 1993 року „Про організацію роботи органів внутрішніх справ щодо розкриття злочинів”, п. 5.2.4., 5.5.
151. Наказ МВС України №495 від 15 червня 1999 року „Про затвердження Настанови з організації роботи органу внутрішніх справ”, глава 2.
152. Наказ МВС України № 682 від 30.08.1999 р., „Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної службі МВС України”. Пункт 3.3.1.
153. Наказ МВС України № 900 від 20 грудня 2000 року.
154. Наказ ДДСО при МВС України від 25.03.2004 №103. Перелік технічних засобів, рекомендованих для організації охорони об’єктів та діяльності підрозділів охорони. Наказ ДДСО при МВС України від 25.03.2004 №103.
155. Науково-практичній коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Каннон, А.С.К., 2001. – С.442.
156. Новий тлумачний словник української мови. У 4-х т.: 42000 слів: Для студентів вищих та середніх навч. Закладів / Укл.: Василь Яременко, Оксана Сліпушко / т.2. – К.: Акеніт,1998. – 910 с.
157. О некоторых компонентах системы безопасности современного предприятия // Бизнес и безопасность. – К., 2003. - №5. – С.21-22. – (Технические системы безопасности).
158. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М.,1983 г. – 795 с.
159. Орлов Ю.К. Формы выводов в заключении эксперта: Методическое пособие. – М.: ВНИИСЭ, 1981. – 163 с.
160. Основы советской криминалистической экспертизы. – М.: РИО МВД, 1975. – 167 с.
161. Палій В.М. Судова експертиза повинна бути неупередженою // Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы: Сб. науч.-прак. Материалов (к 75-летию основания Харьк. НИИ судебных экспертиз им. Засл. Проф. Н.С. Бокариуса) \ ред. Коллегия: М.Л. Цымбал, Э.Б. Ефремян, А.Ф. Дьяченко и др. – Харьков: Право, 1998. – С.21-24.
162. Палки в колесах воров угонщиков // Бізнес і безпека. – К., 2000. - № 77-78. – С.17.
163. Пантелеев И.Ф., Селиванов H.A. Криминалистика – М.: Юрид.лит., 1988. – 165 с.
164. Петрукин И.Л. Экспертиза как средство доказывания в советском уголовном процессе. – М., 1964. – 167 с.
165. Постанова КМУ від 20 червня 2000 р. № 988 „Про утворення експертної служби Міністерства внутрішніх справ”.
166. Почерпайло В.И., Рыбьянов О.В. Системы управления доступом в гостиницах и отелях // Бизнес и безопасность. – К., 2003. - №1. – С.26-27. – (Технические системы безопасности).
167. Поташник С.И. Криминалистическая экспертиза замков. – М., 1969. – 250 с.
168. Пошюнас П.З. Процессуальная регламентация деятельности эксперта и специалиста в новом уголовно-процессуальном законодательстве //Актуальны проблемы судебной экспертизы и криминалистики: Тезисы научно-практической конференции. – К., 1993. – С.17-18.
169. Право власності в Україні: Навч. посіб. / О. В. Дзера, Н.С. Кузнецова, О.А. Подопригора та ін.; За заг. ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 812 с.
170. Притузова П.А. Заключение экспертизы, как доказательство в уголовном процессе. – М.,1959. – 191 с.
171. Проект нового УПК Украины // Голос України. – 2005. - №10. – 20 січня. – С.18.
172. Прохоров-Лукин Г.В. Методологические аспекты судебно-экпертного исследования механизма взаимодействия материальных объектов // Криминалистика и судебная экспертиза: Межведомственный научно-методический сборник. Вып 45. – К.: «Лыбидь», 1992. – С.15.
173. Рассейкин В.О. Осмотр места происшествия и трупа при расс-ледовании убийств. – Саратов: Приволж. кн. изд-во, 1967. – 152 с.
174. Рахунов Р.Д. Теория и практика экспертизы в советском уголовном процессе. – М., 1953. – 94 с.
175. Резван А.Л. Помощь специалистов при производстве следс¬твенного осмотра по делам о загрязнении воды и воздуха // Проблемы повышения качества деятельности следственных аппаратов органов внутренних дел: Сб. науч. тр. – Волгоград: НИиРИО ВСШ МВД СССР, 1981. – С. 67.
176. Резвых В.Д. Обеспечение сохранности социалистической собственности как комплексная проблема // Правовые и организационные меры борьбы с правонарушениями против социалистической собственности: Сборник науч. Трудов. – Горький: Горьк. высш. Шк. МВД СССР, 1982. – С.8.
177. Родионов С.С. Выбор и применение технических средств безопасности в условиях повышенного уровня угроз // Бизнес и безопасность. – К., 2000. - №3. – С.10-11. – (Сигнализация).
178. Родионов С.С., Коссович О.М. Противопожарные двери // Бизнес и безопасность. – 2004. - №3. – С.86-87.
179. Родионов С.С. Комплексная безопасность жилого дома // Бизнес и безопасность. – К., 2001. - №3. – С.17. – (Технические системы безопасности).
180. Романюк Б.В. Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у досудовому слідстві: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 196 с.
181. Руководство для следователей / Т.М. Арзуманян, Р.С. Бел¬кин, Ф.Ю. Бердический и др. / Под ред. Н.В. Жогина. – М.: Юрид. лит., 1971. – 752 с.
182. Саблин А.В. Замок – сердце сейфа. Насколько оно надежно? // Бизнес и безопасность. – К., 2003. - №4. – С.33-34. – (Технические системы безопастности).
183. Саблин А. Сертификация – оценка надежности сейфов // Бизнес и безопасность. – К., 2002. - №5. – С.14-16. – (Актуально).
184. Саблин А.В. Хранилище XIII класса: что это такое? Бизнес и безопасность. – 2004. - №3. – С.8-9.
185. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. – Х.: Консум, Основа, 1999. – 416 с.
186. Салтевский М.В. Криминалистика. В современном изложении юристов. – Харьков: ИМИ Рубикон, 1997. – 432 с.
187. Салтевский М.В. Криминалистическое исследование замков, пломб и орудий их взлома // Теория и практика криминалистической экспертизы: Сборник 8 / Под ред. В.П. Колмакова. – М.: Гос. издат. юрид. лит., 1961. – С.188.
188. Салтевский М.В. Криминалистическая экспертиза замков и пломб. Диссертация на соискание ученой степени кандидат юридических наук. – Харьков, 1955. – 309 с.
189. Салтевский М.В. Проблема соотношения специальных и профессиональных знаний, используемых при производстве следст-венных действий // Становление и развитие органов внутренних дел Украинской ССР. – К.: КВШ МВД СССР, 1973. – С. 134-135.
190. Салтевский М.В. Проблемы совершенствования процессуальной регламентации применения научно-технических средств в уголовном судопроизводстве // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Лыбидь, 1991. Вып.45. – С. 27-32.
191. Салтевський М.В., Лукашевич В.Г., Глібко В.М. Навчально-довідковий посібник з криміналістики. – К., 1994. – С.58.
192. Светлаков Е.М. О производстве криминалистических экспертиз на месте происшествия // Теория и практика криминалистики и судебной экспертизы: Межвузовский сборник научных трудов. – Саратов: Издательство Саратовского юридического института. – 1989. – Вып.8. – С. 104-110.
193. Сегай М.Я. Актуальные проблемы экспертной деятельности // Криминалистика и судебная экспертиза. Республ. межведом, сб. науч. и науч.-метод. работ. – К.: Вища школа, 1972. – Вып.9 – С. 154-160.
194. Сегай М.Я. Методология судебной идентификации. – К.: РИО МВД, 1970. – 225 с.
195. Сегай М.Я. Современные возможности судебных экспертиз в свете достижений науки и техники. – К.: РИО МВД УССР, 1987. – 72 с.
196. Скопенко С.Ф., Еременко В.В., Варфоломеева Т.В., Гончаренко В.И. Практика привлечения специалистов к участию в расследовании преступлений // Криминалистика и судебная экспертиза: Республ. межведом, сб. науч. и науч.-метод. работ. – К.: РИО МВД УССР, 1975. - Вып. 11. – С. 8.
197. Скорик Н.В. Развитие экспертного и научного потенциала Харьковского НИИ судебных экспертиз // Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы: С.Б. науч.-практ. Материалов (к 75-летию основания Харьк. НИИ судебных экспертиз им. Засл. проф. Н.С. Бокариуса) / редколлегия: М.Л. Цымбал, Э.Б. Ефремян, А.Ф. Дьяченко и др. – Харьков: Право. -1998. – С. 35-47.
198. Словарь основных терминов судебных экспертиз. – М.: ВНИИСЭ, 1980. – 431 с.
199. Смородинова А.Г. Формы участия специалистов в следственных действиях. – Саратов, 2003. – С. 28,31.
200. Снетков В.А. Проблемы криминалистической диагностики // Труды ВНИИ МВД СССР. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1972.- № 23. – С. 103-106.
201. Снетков В.А. Экспертная криминалистическая диагностика // Сборник научных трудов. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1984. – С. 3-12.
202. Советский энциклопедический словарь. – М., 1980 г. – 1599 с.
203. Современные возможности криминалистических экспертиз: Учебное пособие для судей. – М.: ВНИИСЭ и ВИУРЮ, 1982. – 132 с.
204. Соколовский З.М. Оценка заключений криминалистической экспертизы. – М., 1959. – 152 с.
205. Сорокин Константин, Дягтерев Андрей Lacky Strike // Авто ревю № 24, 2005. – С. 48-50.
206. Сравнительное конституционное право / Под. рук. проф. В. Е. Чиркина. – М., 1996. – 330 с.
207. Статистичний звіт про результати службової діяльності НДЕКЦ при ГУМВС, УМВС, УМВСТ на території України за 12 місяців 2005 року. Відомча статистична звітність. Форма 1-ЕКЦ. Вказівка МВС України від 12.06.2002 р. №5274/Зб.
208. Степутенкова В.К. Значение судебной экспертизы для уголовно-правовой оценки исследуемого события // Правовые и методологические проблемы судебной экспертизы. – М.: Госюриздат, 1974. – С. 34-39.
209. Суханов Е.А. Лекции о праве собственности. – М.: Юрид. лит., 1991. – 240 с.
210. Технические средства безопасности DORMA // Бизнес и безопасность. – 2004. - №2. – С.21.
211. Уголовно-процессуальный кодекс Украины: (С изм. и доп. по сост. на 1 марта 2002) / Сост. и пер. Д.В. Филин, А.П. Бущенко. – Х.: «Одиссей», 2002. – 287 с. (Законы Украины).
212. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации / Ассоциация авторов и издателей «Тандем». – М.: ЭКМОС, 2000. – 290 с.
213. Федоров Ю.Д. Специальные познания и формы их исполь¬зования при расследовании преступлений // Труды Ташкентской вы