ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБОЇВ, ВЧИНЕНИХ З МЕТОЮ ЗАВОЛОДІННЯ ПРИВАТНИМ МАЙНОМ ГРОМАДЯН :

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………4

ВСТУП…………………………………………………………..….…………..5

РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗБОЇВ, ВЧИНЕНИХ З МЕТОЮ ЗАВОЛОДІННЯ ПРИВАТНИМ МАЙНОМ ГРОМАДЯН
1.1. Теоретичні основи побудови криміналістичної характеристики розбійних нападів……………………………………………………………..13
1.2. Основні елементи криміналістичної характеристики розбоїв,
вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян……………..29
1.3. Особливості “слідової картини” при вчиненні розбоїв………………..53

Висновки до розділу………………………………………………………….64

РОЗДІЛ 2. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБОЇВ
2.1. Поняття, сутність та структура початкового етапу розслідування……69
2.2. Особливості проведення слідчих дій на початковому етапі
розслідування розбоїв…………………………………………………………92

Висновки до розділу………………………………………………………….109

РОЗДІЛ 3. ТИПОВІ СЛІДЧІ СИТУАЦІЇ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБОЇВ ТА ШЛЯХИ ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ
3.1. Поняття, структура та зміст слідчої ситуації………………………….112
3.2. Класифікація слідчих ситуацій на початковому етапі
розслідування розбоїв……………………………………………………….124
3.3. Типові слідчі ситуації як основа визначення напрямів
розслідування…………………………………………………………………133

Висновки до розділу………………………………………………………....151

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….154

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….161

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….177

Актуальність теми. Конституція України передбачає захист прав і свобод кожного громадянина та гарантує, що людина, її життя і здоров’я, честь та гідність, недоторканність і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю (ст. 3). Серед складових недоторканності людини є і те, що право приватної власності непорушне (ч. 4 ст. 41).
Кримінально-правова охорона означених прав і свобод людини набуває особливого значення при розслідуванні розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян. Специфічною рисою означеного виду злочинів є підвищена суспільна небезпека, оскільки вони посягають не лише на власність, а й на особу.
Розслідування будь-яких злочинів, у тому числі й розбійних нападів, буде ефективним, якщо воно будується на узагальненій слідчій практиці, у поєднанні з використанням апробованих криміналістичних рекомендацій та наукових знань.
Значний внесок у дослідження різноманітних аспектів розслідування злочинів зробили вчені-криміналісти України Ю.П. Аленін, В.Д. Басай, В.П. Бахін, В.Д. Берназ, Т.В. Варфоломєєва, А.Ф. Волобуєв, В.І. Галаган, В.Г. Гончаренко, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, О.А. Кириченко, Н.І. Клименко, О.Н. Колесніченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, М.В. Костицький, В.С. Кузьмічов, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, В.Т. Маляренко, Г.А. Матусовський, І.В. Постіка, М.В. Салтєвський, М.Я. Сегай, О.П. Снігерьов, В.В. Тіщенко, І.Я. Фрідман, В.Ю. Шепітько, М.Є. Шумило та інші. Серед учених інших країн СНД цю проблему
досліджували О.Я. Баєв, І.Є. Биховський, Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, І.О. Возгрін, В.К. Гавло, І.Ф. Герасимов, Л.Я. Драпкін, О.О. Закатов, Г.Г. Зуйков, Л.Л. Каневський, В.Я. Колдін, В.О. Корухов, В.П. Лавров, І.М. Лузгін, В.О. Образцов, О.Р. Ратінов, М.О. Селиванов, В.Г. Танасевич, В.І. Шиканов, М.П. Яблоков.
Слід сказати, що різноманітні питання вдосконалення методик розслідування розбоїв на дисертаційному рівні розглядалися у роботах як вітчизняних вчених, так і вчених інших країн.
При дослідженні питань методики розслідування розбійних нападів нами враховані здобутки науковців, які розроблювали окремі аспекти цієї проблематики. Йдеться про теоретичні та прикладні питання розслідування цих злочинів у дослідженнях В.Н. Кукліна, С.С. Стьопичева; особливості початкових та невідкладних слідчих дій за цими категоріями злочинів, які висвітлені у роботах А.Я. Целіщева, М.К. Кузьменко; методику розслідування розбоїв, вчинених на водіїв автотранспортних засобів, розглянуту в дисертаціях В.С. Козлова, К.А. Сабірова, Л.А. Соловйова; специфіку розслідування розбоїв, вчинених з проникненням у житло, досліджену В.Н. Долініним, П.Н. Кубраком, В.А. Серіковим, Г.О. Чорним; особливості вчинення розбоїв неповнолітніми, що розглянув Ф.К. Гізатулін; розслідування розкрадань грошових коштів в ощадних банках, вчинених шляхом крадіжки, грабежу, розбою; особливості розслідування цих злочинів, вчинених організованими групами злочинців-гастролерів, чому приділив увагу А.А. Литвинчук; програмування розслідування грабежів і розбоїв, висвітлене Н.С. Юмашевим.
Разом з тим, зазначені дослідження проводилися у інших історичних умовах, соціальних та правових реаліях і об’єктивно не враховували особливостей сьогодення, залишивши без розгляду низку питань, які потребують більш детального та комплексного вирішення з урахуванням змін, що відбулися у злочинній діяльності.

Згідно зі статистичними даними МВС, з часів незалежності України спостерігається стійка тенденція збільшення кількості зареєстрованих розбійних нападів. Так, у 2004 р. по відношенню до 1991 р. по всій країні вона збільшилася на 86 %.
У 2004 р. було вчинено 1946 розбоїв особами, які раніше вчинювали злочин, що на 2,6 % більше порівняно з минулим 2003 р. У стані алкогольного сп’яніння в 2004 р. було вчинено 1571 розбійний напад, порівняно з 2003 р. динаміка становила + 6 %. У 2004 р. у громадських місцях було вчинено на 27,8 % розбійних нападів більше, ніж у 2003 р.
Наявність у 2004 році великої кількості нерозкритих розбоїв (1071 злочин) та злочинів минулих років (13534 злочинів) зумовлює необхідність підвищення ефективності розслідування цих злочинів шляхом упровадження в практику новітніх криміналістичних рекомендацій щодо вдосконалення методики їх розслідування, розроблених з урахуванням криміногенної обстановки, що склалася, нових засобів щодо їх підготовки, вчинення та приховування.
Усе вищезазначене й зумовило вибір даної теми і свідчить про її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри теорії кримінального процесу та судоустрою Національної академії внутрішніх справ України, а також спрямована на виконання п. 43 Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376, Наказу МВС України “Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період

2004 – 2009 років” від 5 червня 2004 р. № 755. Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Національної академії внутрішніх справ України (протокол № 1 від 29 січня 2003 р.), передбачена планом науково-дослідної
роботи Національної академії внутрішніх справ України на 2001–2005 роки. Вибір теми дисертації зумовили потреби слідчої практики та діяльності ОВС.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розвиток наукових положень, що стосуються поняття, структури і змісту слідчої ситуації, визначення типових слідчих ситуацій, що виникають на початковому етапі розслідування розбоїв, формулювання рекомендацій щодо їх вирішення. Відповідно до поставленої мети було сформульовано такі завдання:
- визначити сучасний стан, рівень злочинності по означеній категорії злочинів згідно статистичних даних МВС України, слідчій та судовій практиці їх розслідування;
- обґрунтувати взаємозв’язок понять “криміналістична характеристика злочинів” та “слідча ситуація”;
- розкрити зміст основних елементів криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених з метою заволодінням приватним майном громадян;
- установити типову обстановку вчинення злочину;
- надати авторське трактування сутності та структури слідчої ситуації;
- виділити слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із метою заволодіння приватним майном громадян, і розробити рекомендації щодо їх вирішення;
- виявити найбільш типові помилки, що допускаються на початковому етапі розслідування цих злочинів, та розробити пропозиції і методичні рекомендації щодо їх усунення.
Об’єктом дослідження є діяльність органів дізнання і досудового слідства з розслідування розбоїв, вчинених із метою заволодіння приватним майном громадян.

Предметом дослідження особливості початкового етапу розслідування розбоїв.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод наукового пізнання дійсності, окремі наукові методи: системно-структурний, порівняльно-правовий, статистичний, соціологічний.
Проведене автором дослідження та розроблені на його основі висновки й рекомендації ґрунтуються на сучасних наукових положеннях філософії, соціології, теорії права, криміналістики, кримінального права, кримінального процесу, кримінології та інших наук.
У дослідженні також застосовано сучасні методики збору інформації, її узагальнення, статистичної обробки та наукового аналізу.
Зокрема, на основі діалектичного методу наукового пізнання було проведено історичний аналіз різних криміналістичних теорій та сформульовано власне визначення сутності початкового етапу розслідування. При вивченні матеріалів кримінальних справ, порушених за ознаками ст. 187 КК України, а також при аналізі статистичних даних МВС, по цій категорії злочинів були застосовані статистичні методи. Системно-структурний метод використовувався при вивченні сутності слідчих ситуацій та дослідженні проблематики класифікації слідчих ситуацій. Оцінці результатів проведеного опитування та інтерв’ювання працівників правоохоронних органів і викладачів навчальних закладів МВС слугували соціологічні методи.
Достовірність та обґрунтованість висновків проведеного дослідження підтверджуються емпіричними даними, зокрема результатами анкетування слідчих ОВС (180 осіб), викладачів кафедр кримінального процесу, криміналістики юридичних вузів України (92 особи), а також результатами вивчення і узагальнення кримінальних справ (узагальнено 135 матеріалів).
Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, закони України, нормативно-правові акти України, які регламентують

кримінальний процес, відомчі акти правоохоронних органів, що стосуються розкриття, розслідування та попередження злочинів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації на основі використання доробку вітчизняних та зарубіжних учених, вивчення кримінальних справ по даній категорії злочинів, узагальнення даних проведеного анкетування слідчих ОВС та викладачів кафедр криміналістики, кримінального процесу навчальних закладів системи МВС України вироблено низку нових наукових положень та суттєво доповнені наявні. При цьому до найбільш істотних результатів, що містять наукову новизну слід віднести такі положення:
- авторське трактування поняття “криміналістична характеристика розбоїв”;
- подальший розвиток проблеми співвідношення понять “криміналістична характеристика злочинів” та “слідча ситуація”;
- конкретизація понять “початковий етап розслідування” і “досудове слідство” та їх співвідношення; формулювання авторського визначення “початковий етап розслідування”;
- виявлення особливостей становлення слідчої ситуації як самостійної науково-криміналістичної категорії;
- обґрунтування авторського розуміння сутності та структури слідчої ситуації;
- розробка авторської класифікації типових слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування розбійних нападів, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян, та надання рекомендацій щодо проведення окремих слідчих дій для їх вирішення;
- формулювання пропозицій і методичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності розкриття і розслідування розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції, викладені в дисертації, застосовуються в процесі
вдосконалення методики розслідування розбійних нападів та в навчальному процесі юридичних навчальних закладів.
За результатами проведеного дослідження були підготовлені пропозиції та рекомендації з удосконалення практичної діяльності органів досудового слідства МВС України позитивно оцінені та прийняті до уваги
Головним слідчим управлінням МВС України м. Києва (акт впровадження в практику результатів дослідження від 29 листопада 2004 р. №13/5-1577). Основні положення дисертації використовуються слухачами, курсантами і студентами юридичних закладів освіти при вивченні відповідних розділів кримінального процесу та криміналістики та практичними працівниками органів досудового слідства і прокуратури при підвищенні їх кваліфікації (акти впровадження в навчальний процес результатів дослідження: Запорізького юридичного інституту МВС України від 10.03. 2005 р.; Київського національного університету внутрішніх справ від 21.01. 2006 р.; Інституту підвищення кваліфікації кадрів Академії прокуратури України від 07.02. 2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати самостійно отримані дисертантом у процесі безпосереднього дослідження наукових джерел, статистичних даних МВС України, узагальнення слідчої і судової практики, проведеного у 2003 – 2005 рр. У роботі не використовуються ідеї, що належать співавторам наукових статей.
У трьох публікаціях, які були підготовлені у співавторстві з А.В. Іщенком: “Висвітлення слідчих ситуацій при викладанні криміналістики”, “Сучасні підходи до розуміння слідчих ситуацій у криміналістичній літературі” і “Проблематика слідчих ситуацій як складова навчального курсу криміналістики”, особистий внесок здобувача становить від 40 до 50 %. У статті, що була опублікована у співавторстві з В.Д. Берназом: “Організаційні проблеми наукових криміналістичних досліджень”, особистий внесок здобувача становить 50 %.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були обговорені на кафедрі теорії кримінального процесу та судоустрою
Національної академії внутрішніх справ України, знайшли відображення в
доповідях і виступах та були позитивно сприйняті на науково-теоретичних конференціях: “Актуальні проблеми права 2003” (м. Київ, 2003); “Конституційна реформа в Україні” (м. Київ, 2003); на міжнародній науково-
практичній конференції “Проблеми вдосконалення практики застосування кримінально-правових засобів протидії злочинності органами внутрішніх справ” (м. Львів, 2004).
Публікації. Основні положення та висновки опубліковано в семи наукових статтях, шість з яких у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань.
Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження. Робота композиційно складається із вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 200 сторінок, з них обсяг головного тексту 160 сторінок, додатків 23 сторінки (8 додатків), список використаних джерел на 15 сторінках, що включає в себе 233 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі обґрунтовано низку нових теоретичних положень і висновків, які розширюють наукове уявлення про сутність, основні елементи криміналістичної характеристики розбоїв; поняття, сутність, структуру слідчої ситуації; типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування розбійних нападів, вчинених з метою заволодіння приватним майном, та основні напрями їх вирішення. Аналіз сучасного стану злочинності показав, що розбійні напади, спрямовані на заволодіння приватним майном громадян, на практиці вчиняються набагато частіше ніж ті, що вчинені з метою заволодіння державним майном. У зв’язку з цим вони потребують поглибленого наукового дослідження, розробки новітніх методичних рекомендацій, з урахуванням якісних та кількісних змін, що відбулися відносно цього різновиду злочинів із часів незалежності України й до сьогодні, з урахуванням новітніх прийомів та способів вчинення і приховування цих злочинів.
У дисертації визначено такі науково обґрунтовані теоретичні положення:
1. У результаті дослідження теоретичних джерел зроблено висновок, що питання криміналістичної характеристики злочинів невіддільно від проблематики слідчої ситуації, оскільки необхідність слідчого у зверненні до криміналістичної характеристики певного виду злочину обумовлена здебільшого проблемною ситуацією розслідування, що характеризується негативними умовами (наприклад, недостатністю доказової інформації по кримінальній справі, що розслідується).

2. Аналіз теоретичних джерел, присвячених розробці методики розслідування розбоїв та вивчення кримінальних справ, дозволив виділити основні елементи криміналістичної характеристики розбійних нападів, а саме: предмет, спосіб злочинного посягання, обстановку вчинення злочину, слідову картину злочину, особу потерпілого і злочинця.
3. Особливого значення наукові категорії “криміналістична характеристика злочину”, “слідча ситуація” набувають на початковому етапі розслідування. Знання криміналістичної характеристики злочинів, типових слідчих ситуацій, що виникають на даному етапі, та правильне використання цих знань на початковому етапі – це крок до швидкого та повного розкриття кримінальної справи.
4. Проаналізувавши криміналістичну літературу, присвячену проблематиці початкового етапу розслідування, дисертантка дійшла висновку, що “початковий етап розслідування” – це частина досудового слідства, яка починається з моменту отримання інформації (повідомлення) про злочин, це період, коли розгортається діяльність уповноваженої посадової особи щодо розкриття та розслідування конкретної кримінальної справи.
Початковий етап розслідування має дуже важливе значення для розслідування розбійних нападів, тому що саме на ньому здійснюється перевірка й оцінка доказів, приймаються відповідальні правові рішення, які покликані забезпечувати досягнення завдань кримінального судочинства.
Отже, на нашу думку, початковий етап є основним та вирішальним періодом у розслідуванні даного виду злочинів.
5. У результаті вивчення кримінальних справ було досліджено, яке значення має проведення початкових слідчих дій для подальшого ходу розслідування розбоїв. Розгляд даної категорії злочинів, показав, що на початковому етапі значну роль для ефективного розслідування та їх розкриття відіграє огляд місця події.
Використання доказової та орієнтуючої інформації, отриманої при огляді місця події, згідно з аналізом отриманих результатів вивчених матеріалів, дозволило:
- відтворити механізм злочину – 67 % (з кількості вивчених матеріалів кримінальних справ);
- висунути версії про подію злочину та напрями його розслідування – 42 %;
- здійснити переслідування злочинця (злочинців) за “гарячими” слідами – 29 %;
призначити та провести експертизи й дослідження речових доказів, які в подальшому стали важливим засобом для встановлення та викриття злочинців – 35 %;
- установити кількість нападників – 29 %;
- виявити знаряддя злочину – 41 %;
- визначити вірогідний напрям слідування з місця події злочинців – 61 %;
- установити транспортний засіб, який було застосовано при здійсненні цього злочину – 3 %.
Незважаючи на виняткове значення проведення огляду місця події та інших початкових слідчих дій, при дослідженні судової та міліцейської практики стосовно цих злочинів було виявлено багато недоліків у їх проведенні. У результаті проведеного дослідження було з’ясовано основні причини, які ускладнюють проведення деяких слідчих дій, та запропоновано шляхи щодо їх усунення.
6. Результати анкетування та інтерв’ювання слідчих і викладачів кафедри криміналістики та кримінального процесу юридичних вузів показали, що аспектами, які ускладнюють розслідування розбійних нападів,
на думку опитаних є такі:

а) на стадії порушення кримінальної справи: - проблеми кваліфікації
злочину; - складності з визначенням ступеня тяжкості тілесних ушкоджень - неналежним чином зібраний матеріал дослідчої перевірки; - недостатність інформації про осіб, які вчинили злочин; - відсутність достатньої доказової інформації; - збір доказової інформації; - відмова потерпілого давати свідчення; - збір доказової інформації на відкритій місцевості, відсутність свідків, слідів злочину; - недостатність ґрунтовних версій, та погане опрацювання наявних версій; - неналежна підготовка працівників ОВС, які збирають початковий матеріал по справі; - недостатність сил та засобів;
б) при визначенні та опрацюванні джерел доказової інформації: - невміння дати правильну оцінку, проаналізувати; - протидія розслідуванню (наприклад шляхом зміни раніше наданих показань); - установлення причетності конкретних осіб до вчиненого розбою; - затягування проведення експертиз, результати яких необхідно було отримати на початку розслідування; - невиконання строків проведення експертиз; - великий обсяг оперативної інформації, яку слідчий повинен обробити; - установлення осіб, які вчинили злочин; - досудове дослідження речових доказів; - відсутність свідків;
в) при проведенні окремих слідчих дій: - недостатнє організаційно-технічне забезпечення цієї діяльності; - боязнь потерпілого або свідка розправи над ним під час допиту, а також потерпілим не завжди реальне сприймання події; - боязнь свідків брати участь у впізнанні; - надання неправдивих свідчень підозрюваним або обвинуваченим при їх допиті; - неправильне вилучення речових доказів; неналежне матеріально-технічне забезпечення;
г) при виявленні причин та умов, які сприяли вчиненню злочину: - відсутність адекватного реагування на причини та умови, що виявляються, тобто ігнорування вимог щодо їх усунення виконавцями; низький рівень соціального та культурного виховання молодого покоління;
д) інші негативні чинники: - відсутність часу, велика завантаженість слідчого іншими кримінальними справами; - негативне ставлення суспільства до ОВС.
7. Ми виділили заходи, що необхідно вжити для усунення явищ, які призводять до неякісного розслідування та, у свою чергу, призупинення
справ за ст. 206 п. 3 КПК України, а саме:
- для покращення роботи СОГ створити постійно діючі СОГ та забезпечити їх відповідними технічними засобами;
- у справах, порушених за оперативними матеріалами, розробити спільно зі слідчими план реалізації матеріалів; - забезпечити належну взаємодію слідчого з оперативними працівниками, експертами, громадськістю, які залучаються до розслідування злочину; забезпечити кваліфіковане керівництво СОГ;
- чітко визначити обов’язки між членами СОГ; організовувати регулярні оперативні наради СОГ з метою обговорення результатів і подальших завдань розслідування;
- налагодити систематичний обмін інформацією;
- забезпечити чітке виконання плану розслідування;
- за необхідності залучити працівників Державної автоінспекції (якщо предметом злочинного нападу став транспортний засіб або злочин було вчинено з використанням транспортного засобу.
На нашу думку, на оперативних нарадах керівники служб та органів мають заслуховувати результати організації роботи щодо встановлення, затримання та викриття злочинців “за гарячими” слідами по цим видам злочинів та аналізувати причини негативних результатів відносно цієї діяльності.
Дослідчу перевірку органи дізнання повинні проводити своєчасно у відповідні строки, контроль над цим мають здійснювати начальники відділків дізнання та слідства.
Для покращення якості планування та проведення слідчих дій необхідно систематично порівнювати й аналізувати матеріали кримінальних справ, порушених за фактами вчинення розбійних нападів, у тому числі й на автошляхах. Дані, що містяться в матеріалах кримінальних справ, слід систематизувати за часом, місцем, способом, об’єктами. Необхідно розробити додаткові узгоджені плани слідчих дій та оперативно-розшукових
заходів. Важливо забезпечувати чітке відпрацювання слідчих версій у кримінальних справах, а також своєчасне призначення і проведення експертиз.
8. Шляхом аналізу підручників та посібників з криміналістики та інших криміналістичних джерел з’ясовувалось питання, чи належать поняття слідчої ситуації до тих, які повинні вивчати криміналістична тактика, чи дане питання слід розглядати стосовно проблем криміналістичної методики? Зроблено висновок, що визначення слідчої ситуації виникло у криміналістичній тактиці, але воно значною мірою є і проблемою криміналістичної методики, оскільки виходить за межі тактичних завдань.
9. Для з’ясування деяких розбіжностей за дискусійними питаннями відносно поняття, сутності та структури слідчої ситуації було зведено практичні та теоретичні позиції. Шляхом змістовного і статистичного аналізу результатів інтерв’ювання слідчих та викладачів навчальних закладів освіти МСВ України з’ясовано думку опитаних про поняття та зміст слідчих ситуацій, а також основних елементів слідчої ситуації, що притаманні для даної категорії злочинів, та співставлено з теоретичними поглядами вчених-криміналістів, у результаті цього обґрунтована власна позиція відносно цих питань.
На нашу думку, основними структурними елементами слідчої ситуації є такі: етап у розслідуванні; докази та інформаційний матеріал; сукупність умов, в яких здійснюється розслідування; ознаки та властивості обставин, зв’язки та відношення між ними; хід та стан розслідування, обстановка, картина розслідування.
Досліджено практичне значення розробки типових слідчих ситуацій для розслідування цих злочинів. Зроблено висновок про те, що слідчі ситуації, які складаються на початковому етапі, впливають на подальший хід розслідування, від того, як вдало вони будуть розв’язані, залежить, які слідчі ситуації сформуються на наступних етапах та чи буде розкрито конкретну кримінальну справу.
10. Проведене дослідження дає право стверджувати, що ефективним засобом вирішення типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування цих злочинів є реалізація криміналістичних операцій та комбінацій, здійснення певного комплексу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
11. На основі проведеного дослідження розроблено рекомендації щодо вдосконалення методики розслідування розбійних нападів, які використовуються в роботі практичних ОВС та в навчальному процесі юридичних вузів при вивченні відповідних розділів криміналістики та кримінального процесу. Висновки, що містяться в дисертації, можуть бути використані для проведення подальших наукових досліджень із даної проблематики, а також при підготовці науково-криміналістичних посібників.
Результати проведеного дослідження можуть певною мірою сприяти підвищенню ефективності досудового розслідування означеного виду злочину.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александренко О.В. Криміналістичні проблеми подолання протидії розслідуванню: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – К., 2004. – 20 с.
2. Аленин Ю.П. Теоретические и практические основы раскрытия и расследования очагов преступлений: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09. – Х., 1997. – 48 с.
3. Аленин Ю.П., Тищенко В.В., Аркуша Л.И. Расследование тяжких преступлений: Науч. - практич. пособ. – Х.: Одиссей, 2006. – 256 с.
4. Баев О.Я. Тактика следственных действий: Учеб. пособ. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1992. – 208 с.
5. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть: Учеб. пособ. – Днепропетровск: Пороги, 1992. – 167 с.
6. Балугина Т.С. Следственные ситуации и планирование расследования // Следственная ситуация: Сб. науч. ст. – М.: Всесоюз. ин-т по изучению причин и разработке мер по предупреждению преступности, 1984, – С 54 – 58.
7. Басай В.Д. Судові та правоохоронні органи України: Підручник. У 2-х кн. Кн. 2. Правохоронна діяльність та правоохоронні органи в Україні. – Івано-Франківськ: Вік, 2004. – 366 с.
8. Бахин В.П. Криминалистическая методика: Лекция. – К., 1999. – 26 с.
9. Бахин В.П. Следственная практика: проблемы изучения и совершенствования: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09. – К., 1991. – 37 с.
10. Бахин В.П., Биленчук П.Д., Кузьмичев В.С. Криминалистические приемы и средства разрешения следственных ситуаций: Учеб. пособие – К.: КВШ МВД СССР, 1991. – 104 с.
11. Бахин В.П., Карпов Н.С. Некоторые аспекты изучения практики борьбы с преступностью. – К.: Основа, 2002. – 458 с.
12. Белкин Р.С., Быховский И.Е., Дулов А.В. Модное увлечение или новое слово в науке? (Еще раз о криминалистической характеристике преступления) // Соц. Законность. – 1987. – № 9. – С.54 – 59.
13. Белкин Р.С. Введение в методику отдельных видов преступлений. Криминалистика / Под ред. А.И. Винберга. – М., 1959. – 510 с.
14. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики. Т. 3. Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – М.: Акад. МВД СССР, 1979. – 408 с.
15. Белкин Р.С. Курс криминалистики. – 3-е изд., доп. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 837 с.
16. Берназ В.Д., Щербакова Г.В. Організаційні проблеми наукових криміналістичних досліджень // Вісн. Одес. ін-ту внутр. справ. – О., 2003. – № 4. – С. 191 – 192.
17. Біленчук П.Д. Криміналістичне дослідження обвинуваченого: Монографія. – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1995. – 128 с.
18. Богатырев С.П. Следственные ситуации на начальном этапе расследования разбойных нападений // Пробл. оптимизации первоначального этапа расследования преступлений. – Свердловск, 1988. – С. 90 – 94.
19. Бойков А.Д. Профессионализм юриста и роль правовой науки в подготовке кадров // Сов. государство и право. – 1986. № 6. – С. 5 – 9.
20. Борн М. Моя жизнь и взгляды: Пер. с анг. М. Арского и В. Белоконя. – М.: Прогресс, 1973. – 176 с.
21. Броун А.П. Особенности организации и планирования расследования в районах большой протяженности: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 1978. – 22 с.
22. Букаев Н.М. Теоретические проблемы первоначального этапа расследования преступлений против собственности: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09. – Владивосток, 2001. – 58 с.
23. Булулуков О.Ю. Ситуационная обусловленность тактического решения в криминалистике // Актуальные пробл. криминалистики: Матер. междунар. наук. - практ. конф. / Главн. ред. М.И. Панов. – Х.: Гриф, 2003. – С. 111–113.
24. Бурнашев Н.А. Расследование краж, совершенных в условиях крупного города: Учеб. пособие. Под ред. М.П. Хилобока. – М.: МВШ МВД СССР, 1983. – 66 с.
25. Бурнашев Н.А. Следственные ситуации в методике расследования преступлений // Пробл. интенсификации деятельности по расследованию преступлений: Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск: Свердлов. юрид. ин-т, 1987. – С. 16 – 22.
26. Быков В.М. Некоторые аспекты организации первоначального этапа расследования групповых преступлений // Проблемы первоначального этапа расследования: Сб. науч. тр. – Ташкент: ТВШ МВД СССР, 1986. – 147 с.
27. Быков В.М. Проблемы расследования групповых преступлений: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09. – М., 1992. – 29 с.
28. Быховский И.Е. Производство следственных действий: Ответы на вопросы: Учеб. пособие / Прокуратура СССР. Ин-т усоверш. следственных работников. – Л., 1984. – 48 с.
29. Бышевский Ю.В., Марцев А.И. Криминологическая характеристика лиц, совершающих кражи: Сравнительный анализ: Учеб. пособ. – Омск: Омская выс. шк. милиции, 1984. – 44 с.

30. Варфоломеева Т.В. Криминалистика и профессиональная деятельность защитника: Монография. – К.: Вища шк., 1987.- 152с.
31. Василевич В.В. Боротьба з озброєними формами організованої злочинності корисливо-насильницького спрямування: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – К., 1998. – 205 с.
32. Васильев А.Н. О криминалистической классификации преступлений // Методика расследования преступлений (общие положения): Матер. науч.-практ. конф. – М.: Всесоюз. координационное бюро по проблемам криминалистики, 1976. – С. 23 – 27.
33. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М., 1978. – С. 31 – 34.
34. Ведерников Н.Т. Изучение личности обвиняемого и его место в следственной тактике // Проблемы криминалистической тактики: Тр. Омской высш. Шк. милиции. – Омск, 1973. Выпуск 16. – С. 95 – 107.
35. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В.Т. Бусел. – К., Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. – 1440 с.
36. Веліканов С.В. Класифікація слідчих ситуацій в криміналістичній методиці: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – Х. – 2002. – 218 с.
37. Весельський В.К. Криміналістична характеристика злочинів // Право України. – К., – 2001. – № 5. – С. 112 – 114.
38. Весельський В.К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні організаційні, тактичні аспекти): Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.09. – К., 1999. – 20 с.
39. Винокуров С.И. Криминалистическая характеристика преступления, ее содержание и роль в построении методики расследования конкретного вида преступлений // Методика расследования преступлений (Общие положения): Матер. науч. - практ. конф. – М.: Всесоюз. координационное бюро по проблемам криминалистики, 1976. – С. 101 – 104.
40. Возгрин И.А. Криминалистическая методика расследования преступлений: Монография. – Минск: Высш. шк., 1983. – 215 с.
41. Возгрин И.А. Криминалистические характеристики преступлений и следственные ситуации в системе частных методик расследования // Следственная ситуация: Сб. науч. тр. – М., 1985. – 80 с.
42. Возгрин И.А. Теоретические основы методики как раздела криминалистической науки: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.09.09. – Ленинград, 1986. – 36 с.
43. Волобуєв А.Ф. Загальні положення криміналістичної методики: Лекція / Ун-т внутр. справ. – . 1996. – 36 с.
44. Волобуєв А.Ф. Следственная тактика и ее взаимосвязь с методикой расследования преступлений: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – Х., 1984. – 19 с.
45. Волобуев А.Ф. Научные основы комплексной методики расследования корыстных преступлений в сфере предпринимательства: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09. – Х., 2002. – 43 с.
46. Волчецкая Т.С. Криминалистическая ситуалогия: Монография / Под ред. проф. Н.П. Яблокова. – М., 1997. – 212 с.
47. Вопленко Н.Н. Ошибки в правоприменении: понятие и виды // Сов. государство и право. – 1981. – № 4. – С. 38 – 45.
48. Выявление и устранение следственных ошибок при судебном рассмотрении уголовных дел: Метод. пособие / Отв. ред. Л.Б. Бойков. – М.: Ин-т Прокуратуры СССР, 1990. – 84 с.
49. Гавло В.К. О следственной ситуации и методике расследования хищений, совершаемых с участием должностных лиц // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. – М., 1973. – С. 89 – 94.
50. Гавло В.К. Следственная ситуация // Следственная ситуация: Сб. науч. ст. – М.: Всесоюз. ин-т по узучению причин и разработке мер по предупреждению преступности, 1984. – С. 38 – 41.
51. Галаган В.И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – К., 1992. – 24 с.
52. Галаган В.І. Проблема вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності ОВС України: Монографія. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2002. – 299 с.
53. Галаган В.І. Співвідношення кримінально-процесуальної та оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ України // Теорія оперативно-службової діяльності правоохоронних органів України. – Львів: Львів. ін-т внутр. справ, 2000. – С. 50 – 54.
54. Гель А.П. Криміналістичний аспект дослідження особи засудженого до позбавлення волі: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – К., 2002. – 19 с.
55. Герасимов И.Ф. Криминалистические характеристики преступлений в методике расследования / Методика расследования преступлений: Матер. науч.-практ. конф. – М.: Всесоюз. координационное бюро по проблемам криминалистики, 1976. – С. 93 – 96.
56. Герасимов И.Ф. Принципы построения методики раскрытия преступлений // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. – М., 1973. – С. 82 – 84.
57. Герасимов І.Ф. Следственные ситуации на первоначальном этапе расследования преступлений // Соц. Законность. – 1977. – № 7. – С 61 - 65.
58. Головин А.Ю., Рожков В.Д., Тишутина Н.В., Эрекаев А.Я. Расследование вооруженных разбоев и бандитизма. – М.: Юрлитинформ, 2004. – 288 с.

59. Гончаренко В.Г., Сокиран Ф.М. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві: Навч. посіб. – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1994. – 45 с.
60. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики. – Новое изд., перепеч. с изд. 1908. – М.: ЛексЭст, 2002. – 1088 с.
61. Гусаков А.Н. Следственные действия и тактические приемы: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 1973. – 18 с.
62. Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою // Права людини і професійни стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – К., 1996. – 342 с.
63. Долженков О.Ф. Оперативно-розшукова діяльність як система // Вісн. Одес. ін-ту внутр. справ. – 2002. – №1. - С. 95 – 99.
64. Долинин В.М., Козаков А.Э. Первоначальный этап расследования грабежей и разбойных нападений, совершенных с проникновением в помещение // Проблемы оптимизации первоначального этапа расследования преступлений. – Свердловск, 1988. – С. 95 – 99.
65. Долинин В.М., Сорочинский В.И. Использование криминалистической характеристики в расследовании грабежей и разбойных нападений, совершенных в помещении // Проблемы совершенного расследования и профилактика преступлений на современном этапе. – Уфа, 1990. – С. 114 – 120.
66. Домбровский Р.Г. Познание и доказывание в расследовании преступлений: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09. – К., 1990. – 44 с.
67. Драпкин А.Я. Основы теории следственных ситуаций: Монография. – Свердловск: Уральский ун-т, 1987. – 168 с.
68. Драпкин Л.Я. Понятие и класификация следственных ситуаций // Науч. тр. Свердлов. юрид. ин-та. Вып. 41: Следственные ситуации и раскрытие преступлений. – Свердловск, 1975. – С. 26 – 44.
69. Драпкин Л.Я. Предмет доказывания и криминалистические характеристики преступлений // Криминалистические характеристики в методике расследования преступлений: Межвуз. сб. науч. тр. - Свердловск: Свердлов. юрид. ин-т, 1978. - Вып. 69. – С. 11 – 18.
70. Драпкин Л.Я. Разрешение проблемных ситуаций в процессе расследования: Учеб. пособие. – Свердловск: Свердлов. юрид. ин-т, 1985. – 71 с.
71. Дубовой А.П. Типичные следственные ситуации и криминалистическая характеристика в методике расследования краж с проникновением в жилище: Автореф. дис. … канд. юрид наук: 12.00.09. – К., 1986. – 21 с.
72. Журавель В.А. Допрос потерпевшего и использование его показаний для построения методики расследования отдельных видов преступлений: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – Х., 1983. – 17 с.

73. Журавель В.А. Криміналістична характеристика злочинів: реальність чи іллюзія ? // Правничий часопис Донец. ун-ту. – 2001. – № 1 (6). – С. 56 – 59.
74. Журавель В.А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування: Монографія. – Х.: Право, 1999. – 304 с.
75. Журавлев С.Ю. Противодействие деятельности по раскрытию и расследованию преступлений и тактика его преодоления. Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – Н. Новгород, 1992. – 18 с.
76. Зав’ялов С.М. Спосіб вчинення злгочину: сучасні проблеми вивчення та використання у боротьбі зі злочинністю: Автореф. дис. … канд. юрид наук: 12.00.09. – К. , 2005. – 232 с.
77. Закатов А.А. О практике расследования грабежей и разбойных нападений, совершенных в условиях неочевидности // Проблемы раскрытия и расследования преступлений, совершенных в условиях неочевидности. – Волгоград, 1989. – С. 54 – 60.
78. Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року (із змінами та доповненнями за станом на 18 січня 2001 року та ін. років) // Законодавство України про судову та правоохоронну діяльність. – К., 2001.
79. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – № 22. – Ст. 303 // Довідник працівника міліції: У 2 кн. Кн. 1: Законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ / Довідкове вид. – Відп. ред. М.В. Білоконь: Упоряд. С.М. Гусарєв, В.Г. Слободянюк, С.М. Калюк. – К.: Воля, 2003. – С. 108 – 121.
80. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 року зі змінами від 24 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №35. – Ст. 358 зі змінами // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 24. – Ст.184.
81. Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 року № 4038-12 .
82. Звирбуль В.К., Смыслов В.И.. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений: Учеб. пособие. - М., 1982, - 45 с.
83. Зуйков Г.Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступлений: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09. – М., 1970. – 26 с.
84. Ієрусалимов І.О. Інформаційне забезпечення використання науково-технічних досягнень у розслідуванні злочинів: Автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.09. – К., 1998. – 16 с.
85. Ієрусалимов І.О. Забезпечення використання науково-технічних досягнень у слідчій діяльності: Навчальний посібник. – К. Науковий світ, 2000. – 67 с.
86. Іщенко А.В. Класификация криминалистических рекомендаций в современной криминалистике // Проблемы развития криминалистики в условиях научно-технического прогреса. – Свердловск, 1982.

87. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень: Монографія. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2003. – 359 с.
88. Іщенко А.В., Карпов Н.С., Кондратьєв Я.Ю. Наукове забеспечення протидії злочинності. – К., 2002. – 223 с.
89. Іщенко А.В., Красюк І.П., Матвієнко В.В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів: Монографія. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2002. – 212 с.
90. Іщенко А.В., Щербакова Г.В. Висвітлення слідчих ситуацій при викладанні криміналістики // Актуальні пробл. криміналістики: Матер. міжнар. наук. – практ. конф. / Гол. ред. М.І. Панов. Нац. юрид. акад. України, – Х.: Гриф, 2003. – С. 41 – 44.
91. Іщенко А.В., Щербакова Г.В. Проблематика слідчих ситуацій як складова навчального курсу криміналістики // Вісн. Одес. ін-ту внутр справ. – О., Право. – 2003. – № 2. – С. 57 – 63.
92. Іщенко А.В., Щербакова Г.В. Сучасні підходи до розуміння слідчих ситуацій у криміналістичній літературі // Вісн. Запоріз. юрид. ін-ту. – Запоріжжя. – 2003. – № 3. – С. 257 – 264.
93. Ищенко Е.П. Алгоритмизация первоначального етапа расследования преступлений: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09 – М., 1990. – 44 с.
94. Іщук Г.З. Значення експертиз при розслідуванні розбійних нападів // Криміналістика та судова експертиз. – К., 1980. – С. 138 – 140.
95. Каневский Л.Л. К вопросу о криминалистической характеристике преступления, криминальных и следственных ситуациях и их значении в раскрытии и расследовании преступлений // Следственная ситуация. –М., 1985. – С. 62 – 65.
96. Карагодин В.Н. Основы криминалистического учения о преодолении противодействия предварительному расследованию: Дис. …д-ра юрид. нау: 12.00.09. – Екатеринбург, 1992. – 480 с.
97. Карпов Н.С. Использование передового опыта органов внутренних дел по раскрытию и расследованию преступлений в целях совершенствования криминалистической тактики и методики: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – К., 1989. – 216 с.
98. Карпов Н.С. Теоретичні основи та практика використання передового досвіду органів внутрішніх справ у протидії злочинній діяльності: Монографія. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2000. – 124 с.
99. Китаев Н.Н. Неправосудные приговоры к смертной казни: Системный анализ допущенных ошибок. – Иркутск: ИГЭА, 2001. – 384 с.
100. Клименко Н.І. Структура тактичних операцій в типових ситуаціях розслідування пограбувань та розбійних нападів // Криміналістика та судова експертиза. – К., 1986. Вип. 33. – С. 40 – 45.

101. Клименко Н.И. Некоторые вопросы организации расследования грабежей и разбойных нападений // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., -1985. Вып. 31. – С. 37 – 41.
102. Клименко Н.И. Осмотр места происшествия при расследовании отдельных видов преступлений: Учеб. пособие. – К.: НТВ “Правник”, 2001. – 171 с.
103. Клименко Н.И. Расследование разбоев и грабежей // Сов. криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / Под ред. В.К. Лисиченка. – К., 1988. – С. 224 – 244.
104. Клименко Н.И., Дидковская С.П., Лисиченко В.К. Подготовка и проведение отдельных видов судебной экспертизы: Учеб. пособие. - К., 1997. – 77 с.
105. Климчук В.П. Понятие и виды процесуальных ошибок на этапе окончания предварительного следствия // Вопросы права в третьем тысячелетии: Матер. межвуз. науч.-практич. Конф. вузов МВД Республики Беларусь и России / Под ред. А.Я. Гришко, Ю.С. Ефимчика, В.М. Козлова. – Брянск. – Мн.: БФ МосУ МВД России, 2003. – С. 215 – 216.
106. Коваленко В.М. Некоторые направления организации раскрытия разбойных нападений по гарячим следам // Актуальные проблемы обеспечения следственной практики научно-техническими достижениями. – К., 1987. – С. 91 – 98.
107. Козаченко І.П. Правова і соціальна необхідність оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ України // Проблеми юридичної науки та правоохоронної практики: Зб. наук. праць. – К.: УАВС, 1994. – С. 237 – 238.
108. Козлов В.С. Методика расследования разбойных нападений на водителей автотранспортных средств: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 1991. – 23 с.
109. Колдин В.Я., Полевой Н.С. Информационные процессы и структура в криминалистике. – М.: Моск. гос. ун-т, 1985. – 133 с.
110. Колесниченко А.Н. Научные и правовые основы методики расследования отдельных видов преступлений: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09. – Харьков, 1967. – 509 с.
111. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений: Текст лекции. – Харьков: Харьков. юрид. ин-т, 1967. – 28 с.
112. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений: Автореф. дис. … д-ра. юрид. наук: 12.09.09. – Х., 1967. – 28 с.
113. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений: Учеб пособие. – Х.: Юрид. ин-т, 1985 – 93 с.
114. Колмаков В.П. Значение для расследования точного установления способов совершения и сокрытия преступлений против жизни // Труды Харьков. гос. мед. ин-та. – Харьков, 1956. – Вып. 5. – С. 193 – 196.

115. Колмаков В.П. Следственный осмотр. - М.: Юрид. л-ра, 1969. – 196 с.
116. Колонюк В.П. Расследование хищений денежных средств и ценных бумаг в сберегательных банках, совершенных путем кражи, грабежа, разбоя: Дис. ... канд. юрид. наук – К., 1991. – 18 с.
117. Кондаков Н.И. Логический словарь – справочник. 2-е изд., испр. и доп. – М.: Наука, 1975. – 720 с.
118. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции: Учеб. пособие. – Х.: Гриф, 1997. – 256 с.
119. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология: Учеб. пособ. – Х.: Консум, 1999. – 156 с.
120. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.
121. Копылов И.А. Следственная ситуация и тактическое решение: Учеб. пособие – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1988. – 24 с.
122. Корж В. Планування початкового етапу розслідування справ про розкрадання // Радянське право. – 1982. – № 9. – С. 36 – 39.
123. Корухов В.Е. Основные положения методики расследования отдельных видов преступлений // Матер. науч. конф. – Красноярск, 1972. – С. 93 – 97.
124. Костенко М.В. Особа потерпілої як елемент криміналістичної характеристики вбивств на замовлення // Актуальні проблеми криміналістики: Матер. міжнар. наук. - практ. конф. / Голов. ред. М.І. Панов. – Х.: Гриф, 2003, – 312 с.
125. Костицкий М.В. Использование специальных психологических знаний в советском уголовном процессе: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. – К., 1990. – 38 с.
126. Костицький М.В. Управлінню в органах внутрішніх справ належне наукове забезпечення // Право України № 6, 1996.– С. 93-95.
127. Котюк І.І. Теоретичні аспекти криміналістичної ідентифікації: Монографія. – К.: Київський універсітет, 2004. – 208 с.
128. Криминалистика: (Актуальные проблемы):Учеб. пособие / Л.А. Винберг и др. – М.: Акад. МВД СССР, 1988. – 148 с.
129. Криминалистика: Учебник / Под ред. Р.С. Белкина. – М., 1959. – 458 с.
130. Криминалистика: Учебник / Под ред. Ю.Г. Корухова., В.Г. Коломацкого, – М.: Академия МВД СССР, 1984. – 458 с.
131. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова, В.Я. Колдіна. – М.: Москов. гос. ун-т, 1990. – 464 с.
132. Криминалистика: Учебник для вузов / Отв. ред. проф. Н.П. Яблоков, – М.: БЕК, 1995. – 708 с.
133. Криминалистика: Учебник для вузов / Отв. ред. Н.П. Яблоков. – М.: Москов. гос. ун-т, 1990. – 464 с.

134. Криминалистика: Учебник для юрид. факультетов и вузов / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: НОРМА - ИНФРА, 1999. – 990 с.
135. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факульт./ За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Х.: Право, 1998. – 376 с.
136. Криміналістика. Підручник для вищих навчальних закладів / За ред. П.Д. Біленчука. - К.: Право, 1997. - 263 с.
137. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року зі змінами і доповненнями. Станом на 01 листопада 2003 року. – К.: Атіка, 2003 – 205 с.
138. Кубрак П.Н. Криминалистическая характеристика нападений организованными группами на жилища граждан с целью завладения личным имуществом граждан и значение ее в расследовании этой разновидности разбоя: Автореф. дис… канд. юрид наук: 12.00.09. – К., 1984. – 232 с.
139. Кузьменко Н.К. Периодизация этапов в методике расследования преступлений // Методика расследования преступлений (общие положения): Матер. науч.-практ. конф. – М., 1976. – С. 114 – 116.
140. Кузьменко Н.К. Систематизация неотложных следственных действий при расследовании краж, грабежей и разбоев: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 1978 – 20 с.
141. Кузьмичов В.С. Вивчення особи обвинуваченого як умова ефективного застосування криміналістичних прийомів та засобів // Теоретичні та практичні проблеми використання можливостей криміналістики і судової експертизи у розкритті й розслідуванні злочинів: Зб. наук. пр. – К.: Укр. кад. внутр. справ, 1996. – С. 48 – 55.
142. Кузьмичов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів: Монографія. – К.: Нац. акад. внутр. справ України. – НТВ “Правник”, 2000. – 449 с.
143. Кузьмінов О., Ягодинський В. Окремі доручення слідчих органів // Радянське право. – 1979. – № 7. – С. 41 – 44.
144. Куклин В.И. Начальный этап расследования грабежей и разбойных нападений. Учеб. пособие. – Иваново: Ивановский гос. ун-т, 1986. – 81 с.
145. Ларин А.М. Криминалистика и паракриминалистика. – М.: БЕК, 1996. – 192 с.
146. Лисенко В.В. Розслідування ухилень від сплати податків. Автореф. дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.09. – Х., 1997. – 19 с.
147. Лисиченко В.К., Батюк О.В. Следственная ситуация и ее значение в криминалистике и следственной практике // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1988. – Вип. 36. – С. 3 – 17.
148. Лисиченко В.К., Шехавцов Р.М. Основи подолання протидії розслідуванню корисливо-насильницьких злочинів, вчинених організованими групами, злочинними організаціями: Навч. посіб. / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України. – Луганськ: Ред. – вид. відділ Луган. акад. внутр. справ, 2004. – 176 с.
149. Литвинчук А.А. Методика расследования краж, грабежей и разбойных нападений, совершенных организованными группами преступников - гастролеров: Автореф. дис. … канд. юрид. наук:12.00.09. – Екатиренбург, 1994. – 24 с.
150. Лордкипанидзе Г.Ш. Криминалистическая характеристика и пути совершенствования расследования краж личного имущества граждан: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – М., 1991. – 17 с.
151. Лук’янчиков Б.Є. Вневидові методики розслідування злочинів як напрям удосконалення криміналістичної методики: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – К., 2001. – 194 с.
152. Лук’янчиков Е.Д. Криминалистическая идентификация объектов по следам памяти.: Монографія. – Донецк: Академия, 1998. – 111 с.
153. Лунгу В.И. Первоначальный этап расследования преступлений: (процессуальный и организационные аспекты): Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – К., 1991. – 25 с.
154. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: Методологія, методи, програми, процедури: Навч. посіб. для вищої школи. – К.: Наукова думка, 1998. – 226 с.
155. Маляренко В.Т. Реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Теорія, історія і практика.- К.: