КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ОКРЕМИМИ ВИДАМИ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ПІДПРИЄМНИЦТВА (ПРОБЛЕМИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ) :

Краткое описание

ЗМІСТ

Перелік умовних позна-чень…………………………………….………………...4
Вступ………………………………………………………………………………....5
Розділ 1 Структура економічної злочинності і криміналістична класифікація злочи-нів…………………………………………………………………...…...12
1.1. Обумовленість структури економічної злочинності та механізмів економічних злочинів факторами підприємницької діяльності в Украї-ні…................…..12
1.2. Зв’язки між злочинами в кримінально-правовому та кримінологічному аспек-тах....................................................……………………….....…………………..28
1.3. Криміналістичний аспект зв’язків між злочинами окремих видів, що вчиняються у сфері підприємницької діяльнос-ті………………......…………….............40
1.4. Криміналістична класифікація злочинів у сфері підприємництва та її зна-чення……………………………………………………………....………….......…..60
Висновки до розді-лу…..……………………………………………………...…......73
Розділ 2 Кореляційні зв’язки й обумовленість окремих видів злочинів у сфері підприємницт-ва………………………………………………….……..…...75
2.1. Кореляційні зв’язки між злочинами окремих видів за суб’єктним скла-дом……………………………………………………………………………............75
2.2. Кореляційні зв’язки між злочинами окремих видів за способами вчинен-ня………………………………………………………………………..............…….88
2.3. Кореляційні зв’язки між злочинами за іншими елементами їх механіз-му…………………………………………………………………………................108
Висновки до розді-лу……......………………..………………………….……...….118
Розділ 3 Вплив кореляційних зв’язків злочинів у сфері підприємництва на вирішення окремих завдань розслідування та побудову криміналістичних мето-дик……………...…………………………………………………........…..….121
3.1. Оцінка первинних матеріалів про сукупність злочинів у стадії порушення кримінальної спра-ви…………………………………………………….…………121
3.2. Вплив сукупності злочинів на формування слідчих ситуацій і тактичних завдань розслідуван-ня…………………………………………………...…...……....139
3.3. Обумовленість особливостей тактики проведення слідчих дій комплекс-ним характером злочинної діяльнос-ті……………………………………………..…...156
Висновки до розді-лу…………………………..…..………………...……………..177
Загальні виснов-ки……………………………………………………..……….....182
Список використаних дже-рел……………………………………………..….....185
Додат-ки……………………………………………………………………...……..235
Додаток А. Множинність злочинів за Кримінальним Кодексом України (за ознаками ст. ст. 32-34 КК) та випадки поєднань злочинів, що не підпадають під її озна-ки………………………………………………………………………........…236
Додаток Б. Вчинення основного та підпорядкованого злочинів однією осо-бою....................................................................................................................……237
Додаток В. Вчинення основного та підпорядкованого злочинів декількома особа-ми………………………………….................................................................239
ВСТУП

Методичне забезпечення процесу розслідування та попередження злочинів завжди було і є одним з приоритетних напрямків розвитку науки криміналістики. Це обумовлено тим, що саме в криміналістичній методиці, як в особливому розділі криміналістики, аналізується накопичений досвід виявлення, розслідування та попередження злочинів, відшукуються найбільш ефективні прийоми, методи ведення слідства у певних категоріях справ. Розроблені наукою криміналістичні рекомендації виступають найважливішим інструментарієм слідчого, своєрідним алгоритмом дій в типових слідчих ситуаціях.
Є очевидним, що вдосконалення слідчої діяльності неможливе без ви-вчення діяльності злочинної, врахування тенденцій її розвитку. Лише тоді криміналістичну методику можна вважати, за влучним виразом, “переднім краєм” криміналістики [1, с. 680]. Ця проблема набуває надзвичайної гостроти у зв’язку із постійним оновленням злочинності, її адаптацією до суспільних перетворень. В першу чергу, це стосується злочинності в сфері економіки, для якої властиві на даному етапі не лише зростання кількості злочинних проявів, але й зміни якісного характеру: поширення економічної діяльності з використанням корупції, що створює сприятливу обстановку для вчинення злочинів; винайдення нових способів вчинення “старих” (традиційних) злочинів та поява цілої низки протиправних економічних діянь, які були невідомі адміністративно-командній економіці; зростання ступеню організованості злочинів; проникнення у сферу економіки насильницьких злочинів. Ці процеси відбуваються на тлі постійних та численних змін у законодавстві, що регулює господарську діяльність, а також оновлення кримінального і кримінально-процесуального законодавства. Але головним є те, що у сфері економіки злочинні прояви набули комплексного характеру, утворюючи певні технології злочинної діяльності з ознаками системності. Злочинні технології являють собою злагоджену діяльність певної групи осіб, спрямовану на отримання неза-конного прибутку шляхом вчинення декількох взаємно пов’язаних злочинів [2; 3, с. 32-36]. Ці злочини обумовлені загальною метою і виступають своєрідними засобами чи етапами її досягнення.
Актуальність теми. Вивчення слідчої практики виявляє наявність цілої низки проблем, що постають перед слідчими та оперативними працівниками в процесі попередження, виявлення та розслідування комплексів злочинних проявів. Вдосконалення діяльності правоохоронних органів в цьому напрямку виступає важливим завданням, яке може бути вирішене побудовою ефективних методик розслідування технологій злочинної діяльності. Але це, на нашу думку, неможливе без врахування зв’язків між злочинами, встановлення їх місця і ролі в системі певних технологій злочинної діяльності організованих груп. Відсутність криміналістичних досліджень даної проблематики, яка має як теоретичне, так і практичне значення, й обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Обрана тема дослідження базується на положеннях Комплексної цільової програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки (розділ 4, п.п. 21, розділ 5 п.п. 31, 32, 45, 46), затвердженої Указом Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 року, відповідає п. 2.5, п. 2.8 Тематики пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих начальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 роки, затвердженої наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року, п. 2.5 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 року, та Головним напрямам наукових досліджень на 2001-2005 роки (п. 6.2, 6.6), затвердженим Вченою радою Національного університету внутрішніх справ (протокол № 3 від 23 березня 2001 року).
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні кореляційних зв’язків між окремими видами злочинів у сфері підприємництва, з’ясуванні їх впливу на формування слідчих ситуацій і тактичних завдань розслідування, тактику слідчих дій.
Відповідно до вказаної мети були поставлені наступні завдання:
1) проаналізувати злочини, що вчиняються в сфері підприємницької діяльності, в кримінально-правовому та кримінологічному аспектах;
2) встановити і розглянути зв’язки між злочинами в криміналістичному аспекті, із залученням прийомів системно-структурного аналізу та на засадах діяльностного підходу;
3) типологізувати технології злочинної діяльності;
4) на підставі аналізу емпіричного матеріалу встановити та дослідити кореляційні зв’язки між злочинами в сфері підприємництва;
5) проаналізувати правові, організаційні аспекти та сучасний стан розслідування злочинів у сфері підприємництва;
6) визначити особливості впливу технологій злочинної діяльності на оцінку первинного матеріалу в стадії порушення кримінальної справи, формування слідчих ситуацій та тактику слідчих дій.
Об’єктом дослідження виступає злочинна діяльність в сфері підприємництва, діяльність правоохоронних органів щодо розслідування технологій злочинної діяльності та пов’язані з цим проблеми розбудови методичних рекомендацій щодо розслідування злочинів у сфері підприємництва.
Предметом дослідження є закономірності злочинної діяльності, що виявляються у зв’язках між злочинами різних видів, а також тактичні та методичні особливості попередження, виявлення та розслідування злочинів у сфері підприємництва.
Обґрунтованість та достовірність висновків забезпечується методологічною основою дисертаційного дослідження, якою став загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, на підставі якого всі явища досліджено у взаємозв’язку, в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. При розв'язанні завдань дослідження використовувалися наступні спеціальні методи дослідження: методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія та інші) – при дослідженні нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять до предмета дослідження, їх узагальненні та виведенні висновків; історико-правовий метод – при простеженні розвитку наукової думки щодо окремих питань методики розслідування; порівняльно-правовий метод – при співставленні досліджень та концепцій, наявних у вітчизняній та зарубіжній науці, положень нормативних актів; системно-структурний метод – при розгляді технології злочинної діяльності як системи певного роду із виділенням її системних ознак, структури та дослідженні зв’язків між її елементами, розробці класифікацій технологій злочинної діяльності; статистичні методи – при узагальненні статистичних даних МВС України, матеріалів кримінальних справ та визначенні кореляційних зв’язків між злочинами та їх елементами.
При аналізі комплексів злочинів у сфері підприємництва був застосова-ний діяльностний підхід, який дозволив розглянути вказані злочинні прояви у динаміці та взаємозв’язку в межах єдиного відрізку діяльності.
Емпіричну базу дослідження склали матеріали 210 кримінальних справ щодо вчинення сукупності злочинів у сфері підприємництва, розглянутих судами в 1999-2004 роки.
При підготовці дисертації були піддані відповідному аналізу праці вче-них-криміналістів України та інших держав СНД (Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, А.І. Вінберг, А.Ф. Волобуєв, В.К. Гавло, В.І. Гаєнко, Г.А. Густов, А.В. Дулов, Г.Г. Зуйков, О.Н. Колесніченко, В.О. Коновалова, А.М. Кустов, В.В. Лисенко, А.Ф. Лубін, І.М. Лузгін, В.Г. Лукашевич, Г.А. Матусовський, В.О. Образцов, М.В. Салтєвський, В.Г. Танасевич, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков та ін.).
Комплексний характер дослідження зумовив використання дисертантом праць представників кримінологічної науки (Л.М. Давиденко, І.М. Даньшина, А.І. Долгової, А.Ф. Зелінського, О.Г. Кальмана, В.М. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнєцової та ін.), вчених у галузі кримінального права (М.І. Бажанова, Л.Д. Гаухмана, А.С. Нікіфорова, М.І. Панова та ін.), теорії систем, системних досліджень (Р. Акофф, П.К. Анохін, І.В. Блауберг, В.М. Садовський, А.І. Уйомов, Е.Г. Юдін та ін.). Суттєву допомогу при розробці теми надали праці зарубіжних вчених-кримінологів та криміналістів (Jay S. Albanese, Marshall B. Clinard, James W. Coleman, Gilbert Geis, David R. Simon, Edwin H. Sutherland, Henry N. Pontell, Garry Potter, Stephen M. Rosoff, Peter C. Yeager та ін.).
Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається тим, що дисертантом уперше в Україні проведено комплексне дослідження кореляційних зв’язків між окремими видами злочинів у сфері підприємництва та їх впливу на оцінку первинного матеріалу, формування слідчих ситуацій, тактичних завдань та тактику окремих слідчих дій. При цьому були отримані такі результати, які мають певний ступінь наукової новизни:
– вперше проведене комплексне дослідження зв’язків між злочинами в кримінально-правовому, кримінологічному та криміналістичному аспектах;
– дістав подальший розвиток аналіз технологій злочинної діяльності з точки зору системного та діяльностного підходів;
– отримала подальший розвиток класифікація технологій злочинної діяльності;
– визначені кореляційні зв’язки між злочинами в сфері підприєм-ництва;
– удосконалені положення щодо оцінки первинного матеріалу в стадії порушення кримінальної справи з урахуванням впливу комплексного характеру злочинної діяльності;
– дістало подальший розвиток вчення про слідчу ситуацію (зокрема, розглянуті особливості впливу кореляційних зв’язків між злочинами на формування слідчих ситуацій та тактичних завдань у справах розглядуваної категорії);
– удосконалені положення щодо підготовки та проведення окремих слідчих дій з урахуванням зв’язків між окремими видами злочинів у сфері підприємництва.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані у дисертації положення і рекомендації можуть бути використані:
– безпосередньо оперативними, слідчими працівниками при виявленні, розслідуванні та попередженні злочинів, учинених в сфері підприємницької діяльності;
– для розробки і викладання загальних та спеціалізованих курсів з криміналістики у юридичних навчальних закладах і закладах підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів;
– для формування криміналістичних характеристик та методик розслідування груп чи окремих видів (різновидів) економічних злочинів, злочинів у сфері службової діяльності тощо.
Апробація результатів дисертації здійснювалася в навчальному процесі Національного університету внутрішніх справ при викладанні окремих тем курсу “Криміналістика”, спецкурсу “Розслідування економічних злочинів”, а також при проведенні занять зі студентами та практичними працівниками правоохоронних органів зарубіжних країн під час стажування у Коледжі кримінального правосуддя Державного університету Сема Хьюстона (Техас, США, 2003-2004 рр.), Міжнародній академії правоохоронних органів (Нью-Мексіко, США, 2004 р.). Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися автором на засіданнях кафедри криміналістики НУВС, засіданнях професорсько-викладацького складу Коледжу та Академії, п’ятьох міжнародних науково практичних конференціях: “Наукові, освітні заклади та органи правопорядку: партнерство в кримінальному правосудді” (2-4 жовтня 2003 р., Хьюстон, США); “Обмін дослідженнями молодих вчених” (22 квітня 2004 р., Хантсвіль, США), Щорічна конференція Академії кримінального правосуддя (19-22 березня 2004 р., Лас-Вегас, США), “Науковий потенціал світу ’2004” (1-15 листопада 2004 р., Дніпропетровськ), „Наука і освіта ‘2005” (7-21 лютого 2005 р., Дніпропетровськ); міжнародному науково-практичному семінарі “Міжнародна злочинність: шляхи та форми протидії” (18-23 листопада 2002 р., Ірпінь, Академія Державної податкової служби України); трьох науково-практичних конференціях: щорічна конференція ад’юнктів та слухачів магістратури (13 квітня 2001 р., м. Харків, НУВС), “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених” (20 червня 2003 р., м. Харків, НУВС), “Актуальні проблеми сучасної науки у дослідженнях молодих вчених” (25 травня 2005 р., м. Харків, НУВС).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації положення і наукові результати отримані самостійно на підставі вивчення матеріалів слідчо-судової практики та дослідження понад 560 наукових та нормативних джерел. У наукових працях, опублікованих разом зі співавторами А.Ф. Волобуєвим, Д.В. Ключніковим, В.Б. Смеліком, особистий внесок дисертанта складають: аналіз окремих системних ознак технологій злочинної діяльності (цілісності, структурності), обґрунтування актуальності встановлення кореляційних зв’язків між злочинами та їх елементами, аналіз злочинності в сфері економіки, механізмів економічних злочинів.
Публікації. За темою дисертації опубліковані п’ять статей у виданнях, включених ВАКом України до переліку фахових видань з юридичних наук, три статті – у збірниках наукових праць (в тому числі закордонних), а також вісім публікацій тез доповідей, в яких висвітлено основні положення дисертаційного дослідження.
Структура дисертації побудована з урахуванням логічної послідовності викладення матеріалу та складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел, додатків.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Однією із тенденцій економічної злочинності поряд з іншими (розширення сфери вчинення шахрайства та інших злочинів, урізноманітнення способів, засобів їх вчинення, поява нових видів злочинних проявів тощо) є виникнення зв’язків між різними видами економічних, посадових злочинів, що становлять елементи єдиної злочинної діяльності. Такі утворення (підсистеми економічної злочинності) можна назвати технологіями злочинної діяльності (ТЗД). Під останніми розуміється система (комплекс) злочинів різних видів, пов’язаних закономірними зв’язками та спрямованих на досягнення загальної злочинної мети.
2. Зв’язки між злочинами доцільно розглядати в кримінально-правовому, кримінологічному та криміналістичному аспектах, кожен з яких має свої напрямки та особливості.
3. Вивчення зв’язків між злочинами в криміналістичному аспекті передбачає застосування системного та діяльністного підходів, а саме: аналіз пов’язаних між собою злочинів як цілісного відрізку злочинної діяльності, а також їх розгляд як певної системи, що характеризується ознаками цілісності, інтегративності та структурності. У структурі технології злочинної діяльності можуть бути виділені такі підсистеми: а) окремі злочини (юридичний аспект); б) етапи (стадії) злочинної діяльності – приготування, вчинення, приховування; в) елементи злочинної діяльності – суб’єкт, об’єкт, засоби і т.д. Між зазначеними підсистемами існують зв’язки, які носять вірогідний, кореляційний, характер і можуть бути використані для розробки криміналістичних рекомендацій щодо розслідування комплексів злочинів.
4. Можлива криміналістична класифікація не лише злочинів, але й комплексів злочинних діянь – технологій злочинної діяльності. Така класифікація в залежності від мети дослідження може будуватись за різними підставами та критеріями: роль, яку відіграють злочини у складі ТЗД, кримінально-правові критерії, суб’єктний склад технології, характеристика участі суб’єкта у злочинній діяльності, етапи злочинної діяльності, сфера застосування та часова характеристика тощо (в дослідженні використані 14 підстав).
5. ТЗД як системні поєднання злочинів характеризуються наявністю стійких зв’язків між суб’єктами цих злочинів. Такі зв’язки проявляються у різноманітних варіантах поєднань осіб, що беруть участь у вчиненні як основних, так і підпорядкованих злочинів. Дослідження свідчить, що наявність одного чи декількох суб’єктів основного та підпорядкованого злочинів, характер зв’язків між ними в ряді випадків залежать від способу вчинення та інших елементів основного злочину. Загалом, за вказаними технологіями можна визначити примірний перелік осіб, що беруть участь у вчиненні злочинної діяльності, проте з точки зору методики розслідування більш важливе значення має встановлення співвідношення між статусом злочинця та видом скоєного ним злочину.
6. Кожна технологія містить певну множину злочинів, склад якої є характерним саме для цієї технології. Склад ТЗД, як правило, залежить від центрального елементу – способу основного злочину. Уявляється, що саме зв’язками між способами основних злочинів та способами й іншими елементами злочинної діяльності можна пояснити розбіжності у розподілі підпорядкованих злочинів за етапами злочинної діяльності. Слід, проте, враховувати і обставини конкретного випадку, що вимагають вчинення певних дій по приховуванню чи приготуванню, але не є обов’язковими саме для цього способу.
7. Дослідження слідчо-судової практики показує наявність кореляційних зв’язків також між іншими елементами злочинів, що входять до структури ТЗД. Зокрема, це виявляється у зв’язку між предметом основного злочину та предметом підпорядкованих злочинів, засобом основного злочину та предметом підпорядкованого, способом вчинення основного злочину та місцем, засобами вчинення підпорядкованих злочинів тощо.
8. Особливості порушення справ щодо технологій злочинної діяльності у сфері підприємництва тісно пов’язані із оцінкою первинного матеріалу, під якою розуміється діяльність слідчого, оперативних працівників, спрямована на встановлення наявності або відсутності ознак злочину та з’ясування обставин, важливих для розслідування; встановлення обсягів та якості доказової інформації, її придатності для подальшого використання в процесі досудового та судового слідства.
9. Одним з головних завдань оцінки первинних документів є виявлення ознак злочинів, що, як правило, містяться в актах перевірок, ревізій, бухгалтерських та інших документах, та встановлення зв’язку між ознаками різних злочинів. Нами визначений перелік фактів (ознак), що можуть свідчити про наявність відповідних зв’язків.
10. Слідчі ситуації на початковому етапі розслідування у розглядуваній категорії справ здебільшого визначаються: 1) видовою та груповою належністю злочинних дій (як за кримінально-правовими, так і криміналістичними критеріями), іншими словами, особливостями механізму злочинів; 2) за яким епізодом порушується кримінальна справа; 3) за якими матеріалами порушені кримінальні справи; 4) результатами перевірки інформації про злочин (ступенем обізнаності про епізоди злочинної діяльності). З урахуванням цього визначаються типові слідчі ситуації та можуть бути сформульовані комплекси тактичних завдань, що мають бути вирішені на цьому етапі розслідування. Наступний етап розслідування технологій злочинної діяльності також має свої особливості, зважаючи на які виділяються відповідні типові слідчі ситуації та основні тактичні завдання.
11. При підготовці та проведенні окремих слідчих дій слід враховувати зв’язки між окремими видами злочинів у сфері підприємництва, зокрема, в частині застосування тактичних прийомів, спрямованих на здобуття доказової інформації щодо усіх епізодів злочинної діяльності, узгодження слідчих дій за часом та черговістю проведення, планування тактичних операцій та прогнозування наслідків проведення таких дій. Вивчення цих особливостей дозволяє сформулювати рекомендації, що можуть сприяти досягненню ефективних результатів розслідування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика. Учебник для вузов / Под ред. проф. Р.С. Белкина. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА-М, 1999. – 990 с.
2. Волобуєв А. Про деякі стандарти злочинної поведінки в технології організованої злочинної діяльності // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – №4 (24). – С. 175-181.
3. Протидія економічній злочинності / П.І. Орлов, А.Ф. Волобуєв, І.М. Осика, Р.Л. Степанюк, І.М. Зарецька, Едвард Картер, Річард Ворнер. – Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – 568 с.
4. Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалистический анализ. – Харьков: Консум, 1999. – 480 с.
5. Волобуєв А.Ф. Наукові основи комплексної методики розслідування корисливих злочинів у сфері підприємництва: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2002. – 42 с.
6. Волобуєв А.Ф. Загальна характеристика злочинних технологій збагачення // Протидія економічній злочинності / П.І. Орлов, А.Ф. Волобуєв, І.М. Осика, Р.Л. Степанюк, І.М. Зарецька, Едвард Картер, Річард Ворнер. – Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – С. 32–81.
7. Волобуєв А.Ф. Про методику розслідування легалізації злочинно отриманих доходів // Актуальні проблеми криміналістики: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Харків, 25-26 вересня 2003 року) / Редкол.: М.І. Панов (голов. ред.), В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова та ін. – Х.: Гриф. – 2003. – С. 91–93.
8. Закон України “Про підприємництво” (прийнятий 7 лютого 1991 року) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №14 (зі змінами та доповненнями).
9. Господарський кодекс України: Текст прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. / Міністерство юстиції України. – Офіційне видання. – К.: Ін Юре, 2004. – 389 с.
10. Бусыгин А.В. Предпринимательство. Основной курс: Учебник для вузов. – М.: Инфра-М, 1998. – 608 с.
11. Предпринимательское право в вопросах и ответах: Учебное пособие / Под ред. Н.А. Саниахметовой. – Х.: Одиссей, 2001. – 560 с.
12. Предпринимательское право Украины: Учебник / Р.Б. Шишка, А.М. Самыгин, В.Н. Левков и др. / Под общей редакцией к.ю.н. Р.Б. Шишки. – Харьков: Эспада, 2001. – 624 с.
13. Саниахметова Н.А. Предпринимательское (хозяйственное) право Украины: Учебное пособие. – Х.: Одиссей, 2004. – 800 с.
14. Ходзінський К., Мазурок П. Первісне нагромадження капіталу та підприємництво в Україні // Економіка України. – 2003. – № 4 (497). – С. 61-67.
15. Сизоненко В.О. Підприємництво: Підручник. – К.: Вікар, 1999. – 438с.
16. Васильев В.Л. Юридическая психология. – 3-е изд. – Спб: «Питер», 2000. – 624 с.
17. Предпринимательство: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.Я.Горфинкля, проф. Г.Б. Поляка, проф. В.А. Швандера. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. – 475 с.
18. Арсеенко А.Г., Данилюк И.В. Генезис западных концепций предпринимательской деятельности // Проблеми розвитку соціології на сучасному етапі (теоретичні та методичні питання): Матеріали міжн. науково-практ. конференції / Редколегія: Ворона В.М. та ін. – К.: Інститут соціології НАН України. – 1994. – С. 71-82.
19. Нельга Т.А. Роль предпринимательских ориентаций в социальном поведении (историко-социологический анализ) // Проблеми розвитку соціології на сучасному етапі (теоретичні та методичні питання): Матеріали міжн. науково-практ. конференції / Редколегія: Ворона В.М. та ін. – К.: Інститут соціології НАН України. – 1994. – С. 91-94.
20. Борисова Л.Г. Подросток в бизнесе: социализация или девиация? // СОЦИС. – 2001. – № 9. – С. 68-76.
21. Мокряк В., Мокряк Е. Проблеми формування і розвитку підприємництва в процесі пострадянського трансформування суспільства // Економіка України – 2004. – № 11 (516). – С. 49-57.
22. Байков В.Э. «Серая» экономика: масштабы развития и влияние на массовое сознание: Экономическая социология // СОЦИС. – 2001. – №11. – С. 29-35.
23. Барсукова С.Ю. Неформальная экономика и система ценностей россиян: экономическая социология // СОЦИС. – 2001. – №1. – С. 57-62.
24. Смелік В.Б. Проблеми типологізації підприємців за умовами залучення до підприємницької діяльності // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Збірка наукових праць. Матеріали науково-практичної конференції (Харків, 25 травня 2005 р.) / Редкол.: д-р юрид. наук, проф. В.С. Венедиктов (відповідальний редактор) та ін. – Вип. 10. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ. – 2005. – С. 240-242.
25. Долгова А.И. Организованная преступность, ее развитие и борьба с ней // Организованная преступность – 3. – М.: Криминологическая ассоциация, 1996. – С. 6-58.
26. Филонов В.П. Состояние, причины преступности в Украине и ее предупреждение: Монография. – Донецк: Издательство «Донеччина». – 1999. – 640 с.
27. Ларьков А. Теневая экономика: истоки и сущность: правовой аспект // Хозяйство и право. – 1991. – №2. – с. 119-126.
28. Теневая экономика: опыт криминологического расследования /Горщак А.А., Дидоренко Э.А., Іванов В.М., Розовский Б.Г.; Луганский ин-т вн. дел МВД Украины. – Луганск: РИО ЛИВД МВД Украины, 1997. – 204 с.
29. Корчагин А.Г. Экономическая преступность. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1998. – 216 с.
30. Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології. – К.: Правові джерела. – 1998. – 448 с.
31. Рывкина Р.В. Теневизация российского общества: причины и последствия // СОЦИС. – 2000. – №12. – с. 3-13.
32. Косалс Л.Я., Рывкина Р.В. Становление институтов теневой экономики в постсоветской России: Экономическая социология // СОЦИС. – 2002. – №4. – С. 13-21.
33. Голованов Н.М., Перекислов В.Е., Фадеев В.А. Теневая экономика и легализация преступных доходов. – Спб: Питер, 2003. – 303 с.
34. Станкевич С. Первая волна перемен иссякла // Российская газета. – 1991. – 13 марта. – С. 1.
35. Преступность и реформы в России / Под ред. А.И. Долговой. – М.: Криминологическая ассоциация, 1998. – 408 с.
36. Кузьменко Б. Корупція та економічна злочинність у сучасній Україні: вплив на національну безпеку держави // Право України. –– 1997. – №7. – С. 12-14.
37. Яценко Н. С новым годом – годом дерегуляции? // Зеркало недели. – 1998. – №1. – С. 1, 7.
38. Галкина Е. Приказано выжить // Деловая Украина. – 2001. – № 41. –– С.3.
39. Вачаев О. Взятки «по маленькой» // Бизнес. – 2004. – №17 (588). – С. 40-41.
40. Лихоимцев С. ЕЕ величество Взятка // Бизнес. – 2004. – №17 (588). – С. 38-39.
41. Из тени – в Пенсионный фонд // Деловая Украина. – 2001. – № 45 (872). – С. 2
42. Косенко Е. Банкиры в комплексе // Деловая Украина. – 2001. – № 23 (850). – С. 2.
43. Павленко Е. Если не хотите платить лишнего // Деловая Украина. – 2001. – № 44 (871). – С. 4.
44. Макаров Д.Г. Теневая экономика и уголовный закон. – М.: Изд-во «Юрлитинформ», 2003. – 216 с.
45. Нафиев С.Х., Г.Р. Хамидуллина. Экономические преступления. Судебно-бухгалтерская экспертиза как метод предупреждения экономических преступлений: Учебное пособие. – М.: Изд-во “Экзамен”, 2003. – 192 с.
46. Вишневський В., Вєткін А. Ухилення від сплати податків: моделювання вибору та дій економічного суб’єкта // Економіка України. – 2004. – №1 (506). – С. 9-15.
47. Базилевич В., Мазур І. Методичні аспекти оцінки масштабів тіньової економіки // Економіка України. – 2004. – № 8 (513). – С. 36-44.
48. Пушкаренко П., Логвиненко М. Генезис і соціально-економічні наслідки тіньової економіки // Економіка України. – 2004. – № 10 (515). – С. 43-49.
49. Селіванов В. Підприємництво в Україні: проблеми становлення та перспективи розвитку // Право України. – 1995. – №7-8. – С. 3-14.
50. Мойсеенкова Я. Предпринимательство под контролем государства // День. – 1998. – 14 апреля. – С. 5, 9.
51. Білоус Г.М., Демідіон В.О., Романюк С.А. Мале підприємництво – стан розвитку, необхідність кардинальних змін і послідовність рішень (або про Концепцію державної політики розвитку малого підприємництва // Финансовая консультация. – 1999. – №49-52. – С. 6-11.
52. Безтелесна Л. Підприємництво у контексті людського розвитку // Економіка України. – 2003. – №12 (505). – С. 62-68.
53. Ластовецький А. Колізії у законодавстві про оподаткування // Право України. –– 2003. – №7. – С. 42-47.
54. Чухно А. Актуальні проблеми стратегії економічного і соціального розвитку на сучасному етапі // Економіка України. – 2004. – № 4 (509). – С. 15-23.
55. Коннов А.И. Некоторые тенденции развития организованной преступной деятельности в Российской Федерации // Организованная преступность – 3. – М.: Криминологическая ассоциация, 1996. – С. 57-74.
56. Вовков В.В. Силовое предпринимательство в современной России // СОЦИС. – 1999. – №1. – С.56-65.
57. Скобликов П.А. Истребование долгов и организованная преступность. – М.: Юрист, 1997. – 148 с.
58. Скобликов П.А. Имущественные споры: вмешательство и противодействие: Практическое пособие. – М.: Издат. Дом «Nota Bene», 1998. – 120 с.
59. Адашкевич Ю.Н. Движущая сила организованной преступности // Организованная преступность – 3. – М.: Криминологическая ассоциация, 1996. – С. 93-98.
60. Haller, Mark H. Illegal Enterprise: A Theoretical And Historical Interpretation // Criminology. – 1990. – V. 28. – No. 2. – Pp. 207-235.
61. Potter, Garry and Gaines, Larry. Underworlds and Upperworlds: The Convergence of Organized and White-Collar Crime / White Collar Crime: Proceedings of the Academic Workshop “Definitional Dilemma: Can and Should Be a Universal Definition of White Collar Crime”. National White Collar Crime Center, Morgantown, West Virginia, October, 1996. – Pp. 35-56.
62. Бараева Н.Б. Организованная преступная деятельность как форма предпринимательства: социологический анализ // Криминология: вчера, сегодня, завтра: Труды Санкт-Петербурского криминологического клуба. –– СПб: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена. – 2002. – №2 (3). – С. 26-36.
63. Simon, David R. Elite Deviance (7-th ed.). – Boston: A Pearson Education Company, 2002. – 370 p.
64. Michael D. Lyman, Gary W. Potter. Organized Crime (3-d ed.). – New Jersey: Education Inc., 2004. – 586 p.
65. Сатуев Р.С., Шраер Д.А., Яськова Н.Ю. Экономическая преступность в финансово-кредитной системе. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. – 272 с.
66. З метою розкрадання 9 млн. грн. державних коштів шахрай продав неіснуючий літак “Руслан” // Вісник податкової служби України. – 2004. – № 43. – С. 12.
67. Чабанова Л. Велика комбінаторка // Міліція України. – 2000. – № 11-12. – С. 12.
68. Яни П.С. Мошенничество и иные преступления против собственности: уголовная ответственность. – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2002. – 136 с.
69. Степанович С. Припинено шахрайські дії кременчуцького бізнесмена // Вісник податкової служби України. – 2004. – № 36. – С. 25.
70. Бланков А.А., Агрененко В.Н. Понятие и особенности способов преступлений, совершенных с целью незаконного получения страховой выплаты // Российский следователь. – 2002. – № 10. – С. 14-19.
71. Ларичев В.Д. Мошенничество. – 2-е изд., испр. – М.: ИО «Центр ЮрИнфоР», 2002. – 62 с.
72. Мусиенко О.Л. К вопросу о способах совершения мошенничества в сфере предпринимательской деятельности // Актуальні проблеми криміналістики: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Харків, 25-26 вересня 2003 року) / Редкол.: М.І. Панов (голов. ред.), В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова та ін. – Х.: Гриф. – 2003. – С. 179-181.
73. Ларичев В. Мошеннические действия в системе страхования // Бизнес. – 1996. – № 8/9. – С. 36-37.
74. Россия – Швейцария: обмен авантюристами // Аргументы и факты в Украине. – 2000. – № 46 (277). – С. 24.
75. За даними Департаменту інформаційних технологій МВС України.
76. Ларьков А.Н., Кривенко Т.Д., Куранова Э.Д. Расследование новых видов экономических преступлений. Методические рекомендации для следователей и прокуроров. – М., 1995. – 80 с.
77. Вишневский А.А., Шиенок В.П. Расследование уголовных дел, связанных с незаконным получением кредитов или дотаций. – Мн.: «Тесей», 2000. – 80 с.
78. Волобуєв А. Криміналістична характеристика злочинів у сфері кредитних відносин // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №7. – С. 82-85.
79. Чернявський С. Злочини у сфері банківського кредитування: криміналістичний аналіз // Право України. – 2001. – №7. – С. 60-64.
80. Курман О.В. Методика розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2002. – 20 с.
81. Chronicle of a debacle foretold. How deregulation begat the S&L scandal / L.J. Davis. Harper’s, V.281. – No. 1684. – September 1990. – Pp. 50-66.
82. The Biggest White Collar Crime in History: The Great Savings And Loan Scandal. Frank E. Hagan, Peter J. Benekos. Paper presented at the Annual Meeting of the American Society of criminology, Baltimore, Maryland, November, 1990. – 40 p.
83. Calavita, Kitty, Pontell, Henry N. “Other’s People’s Money” Revisited: Collective Embezzlement in the Savings and Loan and Insurance Industries // Social Problems, V.38. – 1991. – No. 1. – Pp. 94-112.
84. Calavita, Kitty, Pontell, Henry N. Savings And Loan Fraud As Organized Crime: Toward A Conceptual Typology Of Corporate Illegality // Criminology, Vol. 31. – 1993. – No. 4. – Pp. 519–548.
85. Rosoff, Stephen M., Pontell, Henry N., Tillman, Robert H. Profit Without Honor: White-Collar Crime and the Looting of America. – 3-rd ed. – New Jersey: Pearson Education Inc., 2004. – 564 p.
86. Как украсть миллион. Сколько и как воруют карточные мошенники // Бизнес. – 2000. – № 48(411). – С. 21.
87. Бандурка О.М. Інтерпол: Міжнародна організація кримінальної поліції: Наук.-практ. посібник. – Харків: Держ. спец. видавництво „Основа”, 2003. – 324 с.
88. Бой с тенью // Деловая Украина. – 2001. – № 47 (874). – С. 2.
89. Тимченко В. Раскрытие хищений, совершенных под видом возмещения НДС по экспортным операциям // Законность. – 2001. – №5. – С. 9-12.
90. Евдокимов С. Расследование хищений государственных средств под видом возмещения НДС экспортерам // Законность. – 2002. – №4. – С. 12-17.
91. Криничук О. Провернув финансовую махинацию, фирма получила право на возмещение из бюджета НДС в размере 28 миллионов гривен // Факты. –2002. – 9 февраля. – С. 5.
92. Управление налоговой милиции информирует // Налоговый вестник. – 2005. – № 11 (320). – С. 8.
93. Підпільний нафтопереробний завод діяв у Білій Церкві // Вісник податкової служби України. – 2004. – № 42. – С. 34.
94. Підпільний цех з виробництва бензину // Вісник податкової служби України. – 2004. – №45. – С. 8.
95. Миколаївські податківці виявили підпільну мережу вирабництва олії // Вісник податкової служби України. – 2004. – № 47. – С.3.
96. На рекламу нелегальної горілки тіньовики витратили понад 500 тис. дол. США // Вісник податкової служби України. – 2004. – № 7. – С. 64.
97. Нелегальний міні-завод з виробництва горілчаних кришечок виявлено в Києві // Вісник податкової служби України. – 2004. – № 12. – С. 45.
98. Засуджено виробників нелегальної горілки // Вісник податкової служби України. – 2004. – № 12. – С. 46.
99. З миючого засобу для автомобілів намагалися виготовити горілку // Вісник податкової служби України. – 2004. – № 21. – С. 48.
100. Черкаські податківці виявили підпільні цехи з виробництва горілки // Вісник податкової служби України. – 2004. – № 48. – С. 12.
101. У Полтаві податківці ліквідували чергову піратську відео студію // Вісник податкової служби України. – 2004. – № 19. – С. 64.
102. Борьба за потребителя... против производителя? // Юридическая практика. – 2002. – №14 (224). – 3 апреля. – С.1, 3.
103. Проверки инвестиционной деятельности // Налоговый вестник. – 2005. – № 10 (319). – С. 8.
104. По материалам контрольно-проверочной работы // Налоговый вестник. – 2005. – № 6 (315). – С. 8.
105. Сатуев Р.С. Преступность в сфере финансовых и банковских систем // Современные проблемы криминалистики: Труды Академии управления / Отв. ред.: Ю.Г. Корухов. – М.: Академия управления МВД России, 1998. – С. 39-50.
106. Нуждин А.М. О механизме совершения криминальных банкротств // Современные проблемы криминалистики: Труды Академии управления / Отв. ред.: Ю.Г. Корухов. – М.: Академия управления МВД России, 1998. – С. 51-63.
107. Михалев И.Ю. Криминальное банкротство. – Спб: Юридический центр Пресс, 2001. – 216 с.
108. Поляков Б. Мораторий в процедуре банкротства // Юридическая практика. – 2005. – № 15 (381). – 12 апреля. – С. 1, 12-13.
109. Бетина Н. Генерал Пискун привез из Лондона индульгенцию? // Зеркало недели. – 2002. – №9 (384). – 5 марта. – С.1, 9.
110. Federal Justice Statistics Program. Special Report: Money Laundering Offenders, 1994-2001 (July 2003, NCJ 199574). – 65 p.
111. Никуленко В.А. Отмывание «грязных» денег. Уголовно-правовая характеристика и проблемы соучастия. – М.: ООО Изд-во «Юрлитинформ», 2001. – 160 с.
112. Двічі судима кримчанка перевела “в тінь” близько 4 млн. грн // Вісник податкової служби України. – 2004. – № 12. – С. 46.
113. Прикриваючись косметичним салоном та рекламним агенством, тіньовики “відмивали” мільони гривень // Вісник податкової служби України. – 2004. – № 12. – С. 45.
114. Під виглядом туристичних послуг і працевлаштування за кордоном шахраї відмивали гроші // Вісник податкової служби України. – 2004. – № 21. – С. 48.
115. Комаха А. Чистка – конкретно // Бизнес. – 2004. – №34 (605). – С. 43-45.
116. Антипов Е.В. Выявление незаконного конвертирования как способа уклонения от уплаты налогов // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України.– 2000. – Вип. 4. – С. 155-165.
117. Фінансовий «транзит” закрито // Закон і бізнес. – 2002. – №1. – 23 лютого. – С. 30.
118. Управление налоговой милиции информирует // Налоговый вестник. – 2005. – № 5 (314). – С. 8.
119. Український клондайк економічних злочинів // Юридичний вісник України. – 2000. – № 9 (245). – С. 3.
120. Реєстрація: курс на спрощення // Закон і бізнес. – 2000. – № 50. – С. 1, 6.
121. Опалінський Ю.В. Кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна академія МВС України. – К., 1998. – 20 с.
122. Волобуев А. Фиктивное предпринимательство как способ сокрытия тяжких экономических преступлений // Российская юстиция. – №6. – 2001. – С. 54-55.
123. Лисенко В.В. Фиктивные фирмы: Криминалистический анализ: Монография. – К.: Парламентское издательство, 2002. – 112 с.
124. Лысенко В.В. Криминалистическая характеристика преступной деятельности лиц, совершающих налоговые преступления с использованием фиктивных субъектов предпринимательства // Збірник наукових праць Харківського центру вивчення організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. –– 2003. – Вип.5. – С. 233-266.
125. Лысенко В.В. Криминалистическая характеристика отдельных способов преступной деятельности с использованием фиктивных предприятий // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №3. – С. 66-70.
126. Лысенко В.В. Фиктивные предприятия в преступном механизме уклонения от уплаты налогов и отмывания средств, полученных преступным путем // Право і безпека. – 2003. – №2. – С. 162-168.
127. Лисенко В.В. Фіктивні суб’єкти підприємництва у злочинному механізмі переведення безготівкових грошових коштів у готівку // Актуальні проблеми криміналістики: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Харків, 25-26 вересня 2003 року) / Редкол.: М.І. Панов (голов. ред.), В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова та ін. – Х.: Гриф. – 2003. – С. 106-108.
128. Білоус В.В. Проблеми розслідування фіктивного підприємництва: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2004. – 20 с.
129. Косенко Е. Банк не баня? // Деловая Украина. – 2001. – №51 (878). – С. 1.
130. Лесной С.К. Насильственные преступления, совершаемые против предпринимателей (криминологический и уголовно-правовой анализ): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Юридический институт МВД России. – М., 1996. – 23 с.
131. Жижкин А.Е. Криминологические показатели насильственных преступлений, совершаемых в сфере экономической деятельности // Вестник Московского университета МВД России. – 2004. – №2. –– С. 57-60.
132. Jay Albanese. White-Collar Crime in America. – New Jersey: Prentice Hall, 1995. – 195 p.
133. Шаваев А.Г. Криминологическая безопасность негосударственных объектов экономики. – М.: ИНФРА-М, 1995. – 128 с.
134. Старобинский Э.Е. Криминал и бизнес. – М., 1996. – 258 с.
135. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. П.С. Матишевського та ін. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 512 с.
136. Уголовное право Украины. Общая часть. Учебник для студентов юридических вузов и факультетов / М.И. Бажанов, Ю.В. Баулин и др.; Под редакцией проф. М.И. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тация. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Право, 1998. – 400 с.
137. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищих навчальних закладів освіти/ М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ-Харків: Юрінком Інтер – Право, 2002. – 416 с.
138. Коржанський М.Й. Уголовное право України. Частина загальна: Курс лекцій. – К.: Наукова думка та Українська видавнича група, 1996. – 336 с.
139. Уголовное право. Общая часть. Учебник/ Под ред. Н.И. Ветрова, Ю.И. Ляпунова. – М.: Новый Юрист, КноРус, 1997. – 592 с.
140. Уголовное право: Часть Общая. Часть Особенная. Учебник /Под общ. ред. проф. Л.Д. Гаухмана, проф. Л.М. Колодкина и проф. С.В. Максимова. – М.: Юриспруденция, 1999. – 784 с.
141. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М.: Юридическая литература, 1972. – 352 с.
142. Куринов Б.А. Научные основы квалификации преступлений. Учебное пособие для юридических институтов и факультетов. – М.: Изд-во Московского университета, 1976. – 184 с.
143. Малков В.П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1982. – 174 с.
144. Красиков Ю.А. Множественность преступлений (понятие, виды, наказуемость): Учебное пособие / Отв. ред. Б.В. Здравомыслов. – М.: ВЮЗИ, 1988. – 186 с.
145. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Х.: Право, 2000. – 128 с.
146. Яковлев А.М. Борьба с рецидивной преступностью. – М.: Наука, 1964. – 223 с.
147. Никифоров А.С. Совокупность преступлений. М.: Юридическая литература, 1965. – 133 с.
148. Кафаров Т.М. Проблемы рецидива в советском уголовном праве. – Баку: “Элм”, 1972. – 256 с.
149. Гришанин Л.Ф. Ответственность преступников-рецидивистов по советскому угловному праву. Учебное пособие. – М.: Академия МВД СССР, 1974. – 149 с.
150. Криволапов Г.Г. Множественность преступлений по советскому уголовному праву. – М.: Академия МВД СССР, 1974. – 32 с.
151. Бытко Ю.И. Понятие рецидива преступлений: (Исторический очерк) / Под ред. И.С. Ноя. – Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1978. – 75 с.
152. Зелинский А.Ф. Рецидивная преступность: структура, связи, прогнозирование. – Харьков: Изд-во при ХГУ, изд. объед. “Выща школа”, 1980. – 151 с.
153. Рецидивная преступность: понятие и криминологическая характеристика / Э.Я. Стумбина, Л.Н. Пшенникова, Я.М. Ниедре и др. – Рига: Зинатне, 1983. – 160 с.
154. Панько К.А. Рецидив в советском уголовном праве: Учебное пособие. – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1983. – 120 с.
155. Панько К.А. Вопросы общей теории рецидива в советском уголовном праве. – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1988. – 187 с.
156. Зелінський А. Про відповідальність за рецидив у новому кримінальному законодавстві // Право України. – 1996. – №5. – С. 62.
157. Скоков С. Рецидивна злочинність та ефективність покарання у вигляді позбавлення волі // Право України. – 1999. – №2. – С. 84-85, 91.
158. Зелинский А.Ф. Соучастие в преступлении: Лекция. – Волгоград: Высшая следственная школа МВД СССР, 1971. – 43 с.
159. Угрехелидзе Н.Г. Криминологическая характеристика соучастия в преступлении. – Тбилиси: Мецниереба, 1975. – 112 с.
160. Ушаков А.В. Групповое преступление и смежные с ним формы преступной деятельности: Учебное пособие. – Калинин: Калининский университет, 1978. – 66 с.
161. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. – К.: Вища шк., Головное изд-во, 1986. – 208 с.
162. Соучастие в преступлении: криминологические и уголовно-правовые проблемы / У.С. Джекебаев, И.М. Вайсберг, Р.Н. Судакова. – Алма-Ата: Наука Казахской ССР, 1986. – 148 с.
163. Иванов Н.Г. Понятие и формы соучастия в советском уголовном праве: Онтологический аспект. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1991. – 127 с.
164. Кривоченко Л.Н. Классификация преступлений. – Харьков: Вища школа, 1983. – 129 с.
165. Чубарев В.Л. Классификация преступлений по родовому объекту посягательства // Изв. вузов. Правоведение. – 1989. – №4. – С. 30-38.
166. Денисов ЄФ., Киценко Д.М. Розвиток інституту класифікації злочинів у кримінальному законодавстві України (1917 – 1991) // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1999. – №3. – С. 187-198.
167. Козлов А.П. Понятие преступления. – СПб: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004. – 819 с.
168. Криминология. – М., 1966. – 595 с.
169. Кузнецова Н.Ф. Преступление и преступность. – М.: Моск. ун-т, 1969. – 232 с.
170. Забрянский Г.И. Методика статистического изучения преступности: Учебное пособие. – Краснодар: Кубанский университет, 1976. – 83 с.
171. Стручков Н.А. Преступность как социальное явление: Лекции. – Л., 1979. – 119 с.
172. Долгова А.И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних. – М.: Юридическая литература, 1981. – 160 с.
173. Кудрявцев В.Н. Причины правонарушений. – М.: Наука, 1976. – 287 с.
174. Блауберг И.В., В.Н. Садовский, Э.Г. Юдин. Системный подход: предпосылки, проблемы, трудности. – М.: “Знание”, 1969. – 48 с.
175. Проблемы методологии системного исследования / Редкол.: И.В. Блауберг и др. – М.: Мысль, 1970. – 455 с.
176. Садовский В.Н. Основы общей теории систем. Логико-методологический анализ. – М.: Наука, 1974. – 279 с.
177. Морозов В.Л., Морозов В.В. Диалектика: системы и развитие. – Минск: Вышейш. школа, 1978. – 223 с.
178. Уемов А.И. Системный подход и общая теория систем. – М.: Мысль, 1978. – 272 с.
179. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методологические проблемы современной науки. – М.: Наука, 1978. – 391 с.
180. Теория, методология и практика системных исследований: Всесоюзная конференция 29-31 января 1985 г.: Тезисы докладов. – М., 1984. – 171 с.
181. Проблемы системных исследований: Межвузовский сборник научных трудов / Новосибирский государственный университет им. Ленинского комсомола; Редкол.: А.Н. Кочергин (отв. ред.) и др. – Новосибирск, 1985. – 167 с.
182. Аверьянов А.Н. Системное познание мира: Методологические проблемы. – М.: Политиздат, 1985. – 264 с.
183. Диалектика и системный анализ: Сборник статей / ВНИИ системных исследований; Отв. ред. Д.М. Гвишиани. – М.: Наука, 1986. – 335 с.
184. Казаневская В.В. Философско-методологические основания системного подхода / Под ред. А.Н. Лаврова; Кемеровский гос. университет. – Томск: Изд-во Том. Ун-та, 1987. – 232 с.
185. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. – М.: Наука, 1988. – 270 с.
186. Системные исследования. Методологические проблемы: Ежегодник / АН СССР ВНИИ системных исследований; Редкол.: Акимова Г.П., Арапов М.В., Баранцев Р.Г. и др. – М.: Наука, 1989. – Вып. 20. – 330 с.
187. Волошина Л.А. О системном подходе к изучению сущности преступности // Вопросы борьбы с преступностью / Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер по предупреждению преступности; Отв. ред. В.Н. Кудрявцев. – М.: Юридическая литература, 1972. – Вып. 15. – С. 11-23.
188. Кузнецова Н.Ф. Проблемы криминологической детерминации. Под ред. В.Н. Кудрявцева. – М.:Издательство Московского университета, 1984. – 208 с.
189. Кальман О.Г. Злочинність у сфері економіки України: теоретичні та прикладні проблеми попередження: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2004. – 40 с.
190. Аванесов В.А. Криминология и социальная профилактика: Учебник. – М.: Академия МВД СССР, 1980. – 526 с.
191. Плешаков В.А. Взаимовлияние организованной преступности и преступности несовершеннолетних как объект криминологического исследования: Учебное пособие. – М.: Академия управления МВД России, 1998. – 92 с.
192. Социальные отклонения. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Юридическая литература, 1989. – 368 с.
193. Преступность среди социальных подсистем. Новая концепция и отрасли криминологии / Д.А. Шестаков, П.А. Кабанов, Г.Н. Горшенков и др.; Ред.: Д.А. Шестаков. – СПб: Юридический Центр Пресс, 2003. – 351 с.
194. Зелинский А.Ф. О криминологической классификации преступлений // Проблемы социалистической законности. – 1976. – С. 210-212.
195. Давыденко Л.М. Криминологическая классификация преступлений // Вопросы борьбы с преступностью. – М.: Юридическая литература, 1984. – Вып. 41. – С. 23-30.
196. Гуторова Н.О., Романов С.Ю. Злочини в сфері економіки (проблеми кримінологічної і кримінально-правової класифікації) // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – № 14. – С. 3-8.
197. Давыденко М.Л. Незаконное предпринимательство: криминологическое исследование: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.08 / Национальный университет внутренних дел. – Х., 2004. – 182 с.
198. Аванесов Г.А. Теория и методология криминологического прогнозирования. – М.: Юридическая литература, 1972. – 334 с.
199. Бандурка А.М., Денисова Т.А., Трубников В.М. Общая теория социальной адаптации освобожденных от отбывания наказания (правовой и социально-психологический анализ уголовно-исполнительной политики по реабилитации осужденніх). – Харьков – Запорожье: НУВД, ЗГУ, 2002. – 440 с.
200. Предупреждение хищений государственного и общественного имущества/И.Н.Даньшин, З.М.Онищук, И.А.Христич и др.; под ред. И.Н.Даньшина. – Х: Выща школа, 1988. – 179 с.
201. Криминология: Учебник / Под ред. проф. Н.Ф. Кузнецовой, проф. Г.М. Миньковского. – М.: Издательство БЕК, 1998. – 566 с.
202. Криминология / Под ред. В.Н. Бурлакова, В.П. Сальникова. – Спб: Санкт – Петерб. Академия МВД России, 1998. – 576 с.
203. Топильская Е.В. Организованная преступность. – Спб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 1999. – 256 с.
204. Криминология. Учебник для юридических вузов. Под общ. ред. проф. А.И. Долговой – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М,1999. – 784 с.
205. Михайловская И.Б. Соотношение преступления и преступности // Теоретические вопросы изучения причинного комплекса преступности. Сборник научных трудов. – М.: Академия МВД СССР. – 1981. – С. 5-19.
206. Шаропов С. Основные проблемы борьбы с организованными преступными посягательствами на государственное и общественное имущество в условиях формирования многоукладной экономики (криминологический аспект): Дис... д-ра юрид. наук в форме научного доклада, выполняющего также функции автореферата: 12.00.08 / НИИ Проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре РФ. – М., 1995. – 64 с.
207. Куркин Н.В. Факторы, обуславливающие преступность в сфере экономической деятельности // Проблеми боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності: Матеріали Міжнародої науково-практичної конференції (15-16 грудня 1998 р., м. Харків) / Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1999. – С. 38-48.
208. Волобуєв А.Ф. Розслідування і попередження розкрадань майна у сфері підприємництва: Навчальний посібник / За ред. проф. О.М. Бандурки. – Х.: Рубікон, 2000. – 272 с.
209. Лопашенко Н.А. О некоторых проблемах законодательной регламентации и квалификации преступлений в сфере экономической деятельности // Прокурорская и следственная практика. – 2003. – №1-2. – С. 55-67.
210. Организованная преступность / Под ред. А.И. Долговой, С.В. Дьякова. – М.: Юридическая литература, 1989. – 352 с.
211. Долгова А.И. Организованная преступность, ее развитие и борьба с ней // Организованная преступность – 3. – М.: Криминологическая ассоциация, 1996. – С. 6-58.
212. Василевич В.В. Боротьба з озброєними формами організованої злочинності корисливо-насильницького спрямування: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 1998. – 20 с.
213. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений. Под ред. А.И.Васильева. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1985. – 333 с.
214. Белкин Р.С., Винберг А.И. Криминалистика. Общетеоретические проблемы. М.: Юридическая литература, 1973. – 264 с.
215. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. А.В. Дулова. – Мн.: ИП «Перспектива», 1998. – 415 с.
216. Криминалистика: Учебник (2-е изд., перераб. и доп.) / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юристъ, 1999. – 735 с.
217. Колдин В.