ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ СТАТУТНИХ ПРАВИЛ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ ЗА ВІДСУТНОСТІ ВІДНОСИН ПІДЛЕГЛОСТІ :

Краткое описание

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ
МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕННЯ СТАТУТНИХ ПРАВИЛ
ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ
ЗА ВІДСУТНОСТІ ВІДНОСИН ПІДЛЕГЛОСТІ 11

1.1. Наукові основи розслідування злочинів, пов’язаних
з порушенням статутних правил взаємовідносин між
військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості 11
1.2. Криміналістична характеристика порушення статутних
правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності
відносин підлеглості 31
1.2.1. Місце криміналістичної характеристики
в системі криміналістичної методики розслідування
окремих видів злочинів 31
1.2.2. Елементи криміналістичної характеристики
порушення статутних правил взаємовідносин між
військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості 36
1.3. Обставини, що підлягають встановленню та доказуванню
в кримінальних справах про порушення статутних правил
взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності
відносин підлеглості 55

Висновки до розділу ………………………………………………………….. 66

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕННЯ СТАТУТНИХ ПРАВИЛ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ ЗА ВІДСУТНОСТІ ВІДНОСИН ПІДЛЕГЛОСТІ 67

2.1. Типові слідчі ситуації, побудова слідчих версій
та планування на початковому етапі розслідування 67
2.2. Організація і тактика проведення початкових слідчих дій …………88

Висновки до розділу ………………………………………………………….. 137

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ НАСТУПНОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ СТАТУТНИХ ПРАВИЛ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ
ЗА ВІДСУТНОСТІ ВІДНОСИН ПІДЛЕГЛОСТІ 139

3.1. Основні напрями діяльності слідчого на наступному
етапі розслідування 139
3.2. Особливості організації і тактики проведення
окремих слідчих дій на наступному етапі розслідування 150
3.3. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні
порушення статутних правил взаємовідносин між
військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості 186

Висновки до розділу ………………………………………………………….206

ВИСНОВКИ 208
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 212
ДОДАТКИ 240

ВСТУП

Актуальність теми. Демократизація державного устрою України потребує дієвого контролю суспільства над армією, вирішення нагальних політичних, правових і наукових проблем, пов’язаних, зокрема, з розкриттям, розслідуванням та попередженням порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, які становлять основу насильницької злочинності у військах. Водночас дані статистичних зведень Головного управління нагляду за додержанням законів у ЗС України та інших військових формувань Генеральної прокуратури України за останні роки свідчать про збільшення кількості даного виду злочинів у середньому на 5 % щорічно.
Вирішення проблем боротьби із зазначеними злочинами ускладнює відсутність відповідної криміналістичної методики їх розслідування. Тому розробка криміналістичної характеристики, типізація слідчих ситуацій, версій та планування розслідування, алгоритмізація слідчих дій та оперативно-розшукових заходів на окремих етапах розслідування, визначення основних напрямів профілактичної роботи слідчого набувають важливого значення для боротьби з насильницькою злочинністю у військах і безпосередньо сприятимуть забезпеченню потреб слідчої практики та всієї діяльності правоохоронних органів у ЗС України.
Проблеми методики розслідування зазначених злочинів донині на монографічному рівні не досліджувалися взагалі, або розглядалися фрагментарно, що й зумовило вибір автором теми дисертації та свідчить про її актуальність. У зв’язку з цим, важливе значення при підготовці дисертації мали роботи вчених-юристів з кримінального права, кримінології, кримінального процесу, судової психології та безпосередньо криміналістики, а саме: Ю.П. Аленіна, В.Д. Басая, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, Т.В. Варфоломеєвої, А.Ф. Волобуєва, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошевого, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, О.А. Кириченка, І.П. Козаченка, О.Н. Колесніченка, В.П. Колмакова, М.В. Костицького, Н.І. Клименко, В.О. Коновалової, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук’янчикова, О.Є. Манохи, Г.А. Матусовського, В.С. Медведєва, П.П. Михайленка, В.Т. Нора, І.В. Постіки, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, В.М. Синьова, О.П. Снігерьова, В.В. Тіщенка, І.Я. Фрідмана, В.Ю. Шепітька, М.Є. Шумила та ін. При висвітленні окремих питань теми дослідження були використані також праці В.М. Абраміна, В.П. Антонова, В.В. Бондарєва, С.І. Дячука, С.М. Іншакова, І.В. Крупнова, В.В. Лунєєва, І.М. Мацкевича, М.І. Мельника, В.В. Романова, О.С. Ткачука, М.І. Хавронюка, В.О. Шамрая, що розкривають особливості протидії окремим видам військових злочинів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації обговорена на кафедрі організації розслідування злочинів факультету підготовки слідчих Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів Київського національного університету внутрішніх справ, на вченій раді зазначеного університету та отримала схвалення і включена до плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ, зареєстрована Координаційним бюро Академії правових наук України. Дисертація виконана відповідно до напрямів, визначених указами Президента України “Про Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України” від 4 вересня 1998 р. № 981/98, “Про заходи щодо дальшого зміцнення обороноздатності держави” від 6 грудня 2001 р. № 1195/2001 та “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” (п. 1) від 18 лютого 2002 р. № 143, і ґрунтується на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/200.
Мета і завдання дослідження. Головна мета дослідження полягає в розробці теоретичних основ та практичних рекомендацій щодо розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.
Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі взаємопов’язані між собою завдання:
виявити особливості кримінально-правової характеристики даного виду злочинів, психологічної характеристики особи злочинця та їх значення для створення відповідної методики розслідування;
розробити структуру криміналістичної характеристики даного виду злочинів, розкрити зміст основних її елементів та кореляційних зв’язків між ними;
визначити окремий предмет доказування у структурі методики розслідування даного виду злочинів;
виявити типові слідчі ситуації та їх вплив на розробку науково обґрунтованих систем типових слідчих версій і планування на початковому й наступному етапах розслідування;
виявити основні форми протидії розслідуванню зацікавленими особами та визначити організаційні, тактичні й психологічні особливості окремих слідчих дій на початковому та наступному етапах розслідування;
сформулювати основні напрями профілактичної роботи слідчого на основі з’ясування природи виникнення та існування нестатутних взаємовідносин;
обґрунтувати пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного військово-адміністративного законодавства та надати криміналістичні рекомендації щодо удосконалення розслідування даного виду злочинів.
Об’єктом дослідження є відносини, які охоплюють практику організації розкриття, розслідування та попередження злочинів, пов’язаних з порушенням статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями.
Предметом дослідження є основи методики розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є діалектико-матеріалістичний, загальнонаукові та спеціальні методи пізнання соціально-правових явищ і процесів: історико-правовий (застосовувався при дослідженні формування нестатутних взаємовідносин у військовому середовищі та їх детермінації на окремих етапах розвитку суспільства); порівняльно-правовий (застосовувався при порівняльному аналізі статутів ЗС України з вимогами Конституції України та іншим чинним законодавством, дослідженні стану боротьби з військовими злочинами у ЗС України та країн Співдружності незалежних держав); системно-структурного аналізу (застосовувався при визначенні місця криміналістичної характеристики в системі криміналістичної методики розслідування окремих видів злочинів, структури криміналістичної характеристики даного виду злочинів, змісту основних її елементів та кореляційних зв’язків між ними); формально-логічний (застосовувався при класифікації способів та слідів вчинення злочинів); статистичні (застосовувалися при опрацюванні інформації про стан злочинності серед військовослужбовців, при аналізі за розробленими анкетами 116 архівних кримінальних справ (174 епізода злочинної діяльності), порушених у семи окремих військових гарнізонах); конкретно-соціологічний (застосовувався при анкетуванні та опитуванні відповідно 195 та 190 прокурорсько-слідчих працівників військових прокуратур, 98 науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, 361 особи рядового та сержантського складу військових частин, 103 працівника УВП); особистих спостережень (застосовувався при використанні власного досвіду прокурорсько-слідчої роботи дисертанта в системі військових прокуратур та науково-педагогічної діяльності у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням, зміст та характер якого становлять результати комплексного міжгалузевого аналізу широкого кола недостатньо розроблених та дискусійних питань розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості. Новими, найбільш важливими науковими положеннями є такі:
Вперше:
розроблено криміналістичну характеристику зазначеної категорії злочинів та розглянуто кореляційні зв’язки між її елементами;
здійснено класифікацію типових слідчих ситуацій на окремих етапах розслідування та запропоновано перелік відповідних їм версій;
сформульовано розширене коло обставин, які входять в окремий предмет доказування при розслідуванні злочинів даного виду;
надано рекомендації щодо організації і планування розслідування даного виду злочинів;
набуло подальшого розвитку обґрунтування можливості та необхідності створення окремої методики розслідування порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.
Запропоновано:
форми взаємодії слідчого з органами та особами, які сприяють розслідуванню та попередженню даного виду злочинів;
алгоритм слідчих дій та оперативно-розшукових заходів на окремих етапах розслідування;
форми і методи використання спеціальних знань при розслідуванні цієї категорії злочинів;
внесення змін і доповнень до законів України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України” та “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України”.
Практичне значення одержаних результатів полягає у формулюванні пропозицій щодо внесення змін та доповнень до статутів ЗС України, розробці криміналістичних рекомендацій щодо виявлення, розкриття, розслідування та попередження злочинів, пов’язаних з порушенням статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, навчально-методичному забезпеченні функціонування системи підготовки кадрів правоохоронних органів.
Окремі теоретичні положення, висновки та пропозиції дисертації позитивно оцінені працівниками військової прокуратури, ОВС, упроваджені в їх діяльність, а також є складовими елементами навчальних програм і тематичних планів дисципліни “Криміналістика”, спецкурсів “Особливості розслідування окремих видів злочинів” та “Організація роботи підрозділів слідства та дізнання”, які викладаються в Київському національному університеті внутрішніх справ, використовуються в навчальному процесі інших вищих навчальних закладів України, що підтверджується відповідними актами.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням і здобутком дисертанта, особистий внесок якого в статті Давиденка В.С., Ієрусалимова І.О. Окремі аспекти криміналістичного забезпечення розслідування нестатутних взаємовідносин між військовослужбовцями (Право України. – 2006. – № 2. – С. 106-109) становить 75 %.
Апробація результатів дисертації здійснена при обговоренні на засіданнях кафедри організації розслідування злочинів факультету підготовки слідчих Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів, під час проведення “круглих столів”, що проходили на базі Київського національного університету внутрішніх справ, та міжкафедральному семінарі при рекомендації роботи до захисту в спеціалізованій вченій раді. Основні результати дисертації доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблеми вдосконалення практики застосування кримінально-правових засобів протидії злочинності органами внутрішніх справ” (30 вересня 2004 р., м. Львів); “Теоретико-прикладні проблеми протидії організованій злочинності та злочинам терористичної спрямованості” (8–9 квітня 2005 р., м. Львів); “Проблеми вдосконалення підготовки слідчих та експертів в умовах реформування правоохоронної системи в Україні” (10 червня 2005 р., м. Львів)
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи відображено у восьми наукових статтях, чотири з яких опубліковано у фахових виданнях, та двох тезах доповідей у збірниках наукових праць за результатами міжнародних науково-практичних конференцій, одна – в Українсько-польському науковому збірнику.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Виходячи з поставленої мети, взаємопов’язаних між собою завдань, викладених у дисертації, сформульовані такі теоретичні положення і розроблені відповідні рекомендації щодо розкриття, розслідування та попередження злочинів, пов’язаних з порушенням статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, а саме:
1. Злочинні порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями становлять основу насильницької злочинності у ЗС України. Для них характерними є прояви особливої жорстокості, вчинення злочинів, як правило, особою повторно або протягом тривалого часу. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями створюють у середовищі молодих солдат, а також й інших категорій військовослужбовців, неможливі умови для нормального проходження служби, посягають на оборону країни, боєздатність військових частин і війська загалом, конституційно визначені права і свободи військовослужбовців – громадян України.
2. Наявність кримінально-правової характеристики та судово-слідчої практики надає можливість розробки окремої методики розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості. Науковою основою методики розслідування даного виду злочину є, зокрема, і психологічний аналіз насильницької злочинності серед військовослужбовців строкової служби. Саме ця особливість зумовлює окремий розгляд особи злочинця – військовослужбовця строкової служби, насамперед, за соціально-психологічними аспектами поведінкового сприйняття специфічних умов військової служби та взаємовідносин у колективі. У цьому плані характерним для військового середовища є ефект регресу життя, який породжує ідеальні умови запозичення військовослужбовцями кримінальної субкультури як одного з основних соціально-психологічних факторів існування нестатутних взаємовідносин.
3. Криміналістична характеристика порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості – продукт наукового аналізу та узагальнення емпіричного матеріалу, що включає описання закономірностей, зв’язків, компонентів, відносин, характерних для процесу вчинення та приховування злочину, на підставі яких визначаються основи методики розслідування зазначеної категорії злочинів. Таким чином, криміналістична характеристика порушення статутних правил взаємовідносин включає в себе інформацію про предмет безпосереднього посягання; спосіб вчинення злочину в його широкому розумінні; типову обстановку – “слідову картину” в її широкій інтерпретації (час, місце, злочинні наслідки); особу злочинця та потерпілого з урахуванням їх психологічних особливостей.
4. Коло обставин, які належать встановленню та доказуванню при розслідуванні даного виду злочинів, є специфічним і безпосередньо впливає на висування версій і планування розслідування. Специфічними обставинами, які належать встановленню та доказуванню, є такі: стосовно способів вчинення злочину – факти насильства, приниження честі й гідності, знущання над потерпілим; стосовно суб’єкта – ознаки його спеціальності; стосовно мети злочину – прагнення до полегшених умов проходження служби та отримання привілей; стосовно мотиву злочину – бажання показати удавану перевагу над іншими військовослужбовцями, антипатія до особи потерпілого тощо.
5. Виходячи із ситуаційного підходу до розв’язання проблем початкового етапу розслідування, типові слідчі ситуації характеризуються як сприятливі, менш сприятливі та найбільш несприятливі залежно від характеру наявної інформації про основні обставини вчиненого злочину й особу, яка його вчинила, ступеня поінформованості осіб про вчинення злочину та їх готовності давати показання, протидії роботі слідчого у встановленні істини по справі з боку окремих категорій військовослужбовців строкової служби та представників командування військової частини. Розглянуті типові слідчі ситуації мають прикладний характер, оскільки містять конкретне інформаційне навантаження стосовно напрямів та особливостей розслідування досліджуваної категорії злочинів, організації та планування слідчим, зокрема і заходів, спрямованих на подолання кругової поруки, та інших форм протидії розслідуванню злочину.
6. До переліку типових версій на початковому етапі розслідування включаються версії про способи вчинення порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, способи приховування цієї категорії злочинів, про осіб, які причетні до вчинення зазначеного злочину.
7. Особливості перебігу конкретної слідчої ситуації в її сприятливих чи несприятливих умовах безпосередньо впливають на процес планування окремих слідчих дій, типових для початкового етапу розслідування, а саме: огляд місця події; допит потерпілого; освідування потерпілого; виїмка обмундирування, взуття, спорядження потерпілого та їх огляд; допити свідків; розшук, затримання, обшук особи підозрюваного та його допит; освідування підозрюваного; виїмка обмундирування, взуття і спорядження підозрюваного та їх огляд.
8. Особливість тактики проведення окремих слідчих дій зумовлена типовою формою протидії розслідуванню цих злочинів, якою є кругова порука. Її подолання пропонується за такими напрямами: 1) роз’єднання сил та засобів середовища військовослужбовців, які намагаються протидіяти встановленню істини по кримінальній справі; 2) спонукання протидіючої сторони до дій у несприятливих для них умовах; 3) застосування слідчим тактичних прийомів, спрямованих на створення умов для “проговорки” допитуваною особою інформації, необхідної для встановлення істини по кримінальній справі; 4) реалізовування окремих тактичних прийомів слідчим шляхом взаємодії з командуванням військової частини.
9. Виходячи зі сприятливого або несприятливого характеру слідчих ситуацій на наступному етапі розслідування, розглядаються особливості планування, які полягають у тому, що шляхом аналізу отриманих по справі фактичних даних висовуються додаткові версії про наявність невикористаних джерел доказів для викриття учасників події злочину та встановлення всіх його епізодів.
Серед слідчих дій, які проводяться на наступному етапі розслідування злочинів, пов’язаних з порушеннями статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, найбільш типовими та такими, що рекомендуються автором, є: призначення судових експертиз; повторні та додаткові допити підозрюваного (обвинуваченого), потерпілого, свідків; проведення очних ставок; відтворення обстановки та обставин події; проведення обшуку і виїмки.
10. Причини й умови виникнення та існування нестатутних взаємовідносин зумовлені впливом таких факторів: кримінальної субкультури злочинного світу – детермінанту насильницької злочинності серед військовослужбовців; недієвої державної політики з питань освіти та виховання молоді; невідповідності окремих положень військових статутів ЗС України нормам Конституції та чинному законодавству України; відсутності державної програми боротьби з порушеннями статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями; ігнорування потенціалу громадських організацій як інституцій громадянського суспільства у виховному процесі військовослужбовців.
Сукупність причин та умов злочинності у ЗС України можна поділити на три основні групи: 1) загальні причини злочинності, що беруть початок від умов життя, виховання, навчання і праці правопорушників до їх військової служби; 2) загальні причини злочинності, що специфічно переломлюються через умови життя та побуту військової служби; 3) суто військові причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів військовослужбовцями.
11. Профілактична робота слідчого при розслідуванні злочинів, пов’язаних з порушенням статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, є заключною частиною структури методики розслідування окремого виду злочину та важливим напрямом слідчої діяльності, який охоплює: виступи перед особовим складом; тематичні лекції; подання про усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину; індивідуальні співбесіди, кінолекційні та тематичні вечори тощо. Водночас вона буде більш дієвою та ефективною за умов внесення запропонованих автором змін та доповнень до чинного законодавства, що регулює механізм правовідносин у ЗС України, та забезпечення наукових основ розкриття, розслідування і попередження порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамин В.Н., Антонов В.П., Романов В.В. Криминалистика. Учебник. – М.: Военный Краснознаменный институт, 1983. – 455 с.
2. Абрамин В.Н., Гамалеев И.А., Чурилов С.Н. Альбом схем по криминалистической методике. – М.: ВКИ, 1989. – 268 с.
3. Александров Г.Н. Совершенствование методов расследования – в центре внимания советской криминалистики // Соц. законность. – 1948. – № 2. – С. 7–8.
4. Александренко О.В. Криміналістичні проблеми подолання протидії розслідуванню: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. – К., 2004. – 20 с.
5. Аленин А.П. Виды и система следственных действий // Изв. вузов. Правоведение. – 2004. – № 1. – С. 87–102.
6. Аленин Ю.П. Процессуальные особенности производства следственных действий / Одесская национ. юрид. акад. – О.: Центр. Укр. изд-во, 2002. – 264 с.
7. Аленін Ю.П. Теоретичні та практичні основи розкриття і розслідування осередків злочинів: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1997. – 48 с.
8. Анализ, планирование, контроль: Сб. метод. реком. – М.: Акад. МВД СССР, 1988. – 110 с.
9. Андреев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н.И. Порубова. – Мн.: Вышэйш. шк., 1997. – 344 с.
10. Андросюк В.Г. Психологія слідчої діяльності: Навч. посіб. – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1994. – 106 с.
11. Антипов В.Н. Планирование расследования в проблемных ситуациях // Вопр. борьбы с преступностью. – М.: Юрид. лит., 1981. – Вып. 34. – С. 68–72.
12. Антонян Ю.М., Кудрявцев В.Н., Эминов В.Е. Личность преступника. – С.Пб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2004. – 366 с.
13. Атмажитов В.М., Бобров В.Г. Оперативно-розыскные мероприятия: актуальные вопросы теории и практики // Государство и право. – 2005. – № 3. – С. 23–31.
14. Ахметшин Х.М., Петухов Н.А., Тер-Акопов А.А. Преступления против военной службы (Военно-уголовное законодательство Российской Федерации): Науч.-практ. комментарий Уголовного кодекса Российской Федерации. – М.,
1999. – 198 с.
15. Басай В.Д., Кириченко О.А. Основи одорології: Монографія. – Івано-Франківськ: Сімик, 2002. – 580 с.
16. Бахін В.П., Біленчук П.Д., Зубань М.А. Алгоритми вирішення слідчих ситуацій: Навч. посіб. – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1995. – 95 с.
17. Бахин В.П. Допрос: Лекция. – К., 1999. – 40 с.
18. Бахин В.П., Когамов М.Ч., Карпов Н.С. Допрос на предварительном следствии (уголовно-процессуальные и криминалистические вопросы). – Алматы: Оркениет, 1999. – 208 с.
19. Бахин В.П. Криминалистика. Проблемы и мнения (1962–2002). – К., 2002. – 268 с.
20. Бахин В.П. Криминалистическая методика: Лекция. – К., 1999. – 26 с.
21. Бахин В.П. Понятие, сущность и содержание криминалистической тактики: Лекция. – К., 1999. – 34 с.
22. Бахин В.П. Предмет науки криминалистики: Лекция. – К., 1999. – 23 с.
23. Бахін В.П., Весельський В.К. Тактика допиту. – К.: НВТ “Правник”, 1997. – 64 с.
24. Бахин В.П., Кузьмичов В.С., Лукьянчиков Е.Д. Тактика использования внезапности в раскрытии преступлений органами внутренних дел: Учеб. пособие. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1990. – 56 с.
25. Бахин В.П., Весельский В.К., Карпов Н.С. Эксперимент как средство совершенствования следственной деятельности // Закон и жизнь. – 1997. – № 7. – С. 28–30.
26. Белкин А.Р. Теория доказывания: Науч.-метод. пособие. – М.: НОРМА, 1999. – 418 с.
27. Белкин Р.С., Винберг А.И. История советской криминалистики. Этап возникновения и становления науки (1917–1930-е годы). – М., 1982. – 71 с.
28. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 2001. – 240 с.
29. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – 2-е изд., доп. – М.: Мегатрон ХХІ, 2000. – 334 с.
30. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. Т. 3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – М.: Юристъ, 1997. – 480 с.
31. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики: Т. 3. Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – М.: Акад. МВД СССР, 1979. – 408 с.
32. Белкин Р.С., Лифшиц Е.М. Тактика следственных действий. – М.: Новый Юристъ, 1997. – 176 с.
33. Берназ В.Д. Ризик як елемент психологічної характеристики слідчої діяльності // Наук.-практ. конф. “Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю”. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2000. – С. 160–165.
34. Біленчук П.Д., Гель А.П. Основи криміналістичної тактики: Курс лекцій. – Вінниця: Вінницька філія МАУП, 2001. – 116 с.
35. Біленчук П.Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинувачуваного (проблеми комплексного вивчення особи обвинувачуваного в стадії попереднього слідства): Монографія. – К.: Атіка, 1999. – 352 с.
36. Біленчук П.Д., Курко М.Н., Стахівський С.М. Судові експертизи в цивільному, арбітражному і кримінальному процесі: Довідник. – К.: В&В, 1998. – 52 с.
37. Боголюбская Т.В. Деятельность следователя органов внутренних дел по розыску скрывшихся обвиняемых: Учеб. пособие. – М.: МВШМ МВД СССР, 1986. – 56 с.
38. Бондарєв В.В. Насильство серед військовослужбовців (поняття, характеристика, причини та попередження). – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. – 272 с.
39. Бондарєв В.В. Нестатутні взаємовідносини серед військовослужбовців Збройних Сил України: кримінологічний аналіз та попередження: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. – К., 2001. – 236 с.
40. Бондарєв В.В. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями (кримінологічний і кримінально-правовий аспекти) // Право України. – 2000. – № 5. – С. 41–44.
41. Бондарєв В.В. Специфіка детермінації порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями // Право України. – 2000. – № 9. – С. 87–90.
42. Бугаєв В.О. Військові злочини і покарання: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. – О., 2002. – 20 с.
43. Варфоломеева Т.В. Производные вещественные доказательства. – М.: Юрид. лит., 1980. – 48 с.
44. Васильев А.Н., Мудьюгин Г.Н., Якубович Н.А. Планирование расследования преступлений / Под ред. А.С. Голунского. – М.: Госюриздат, 1957. – 199 с.
45. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. – 72 с.
46. Васильев А.Н. Следственные версии // Сов. государство и право. – 1960. – № 8. – С. 54–63.
47. Васильев А.Н. Тактика отдельных следственных действий. – М.: Юрид. лит., 1981. – 112 с.
48. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. – 1440 с.
49. Весельський В.К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти): Монографія. – К.: НВТ “Правник” – Нац. акад. внутр. справ України, 1999. – 126 с.
50. Видонов Л.Г. Типовые версии по делам об убийствах: Справоч. пособие. – Горький: Прокуратура СССР, Всесоюз. ин-т по изучению причин и разраб. мер предупреждения преступности, 1981. – 55 с.
51. Военная психология / Под ред. В.В. Шеляга, А.Д. Глоточкина, К.К. Платонова. – М.: Воен. изд-во, 1972. – 400 с.
52. Военное право: Учебник. Серия “Право в Вооруженных Силах – консультант”. – М.: “За права военнослужащих”, 2004. – Вып. 45. – 640 с.
53. Военно-уголовное законодательство / Под ред. М.К. Кислицына. – М.: Изд-во НОРМА; Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 2002. – 432 с
54. Военный энциклопедический словарь / Редкол.: А.П. Горкин, В.А. Золотарев и др. – М.: Большая Российская энциклопедия, “РИПОЛ КЛАССИК”, 2002. – 1664 с.
55. Возгрин И.А. Научные основы криминалистикой методики расследования преступлений. Часть І. – С.Пб.: Юрид. ин-т МВД России, 1992. – 100 с.
56. Волков А.С. Особенности тактической операции “Задержание подозреваемого (подозреваемых) и освобождение похищенного человека” // Вестник криминалистики. – М.: Спарк, 2004. – Вып. 1 (9). – С. 49–54.
57. Волобуєв А.Ф. Загальні положення криміналістичної методики: Лекція. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1996. – 36 с.
58. Гавло В.К. К вопросу об актуальных направлениях развития криминалистической методики и тактики расследования // Актуальные направления развития криминалистической методики и тактики расследования: Материалы расширенного заседания Ученого совета Всесоюз. ин-та по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности. – М., 1978. – С. 27–32.
59. Гайков В.Т., Иванов В.Д. Ответственность за преступные посягательства против военной службы. – М.: ИКЦ “МарТ”; Ростов н/Д: Изд. центр “МарТ”,
2003. – 96 с.
60. Галаган В.И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. / Укр. акад. внутр. дел. – К., 1992. – 239 с.
61. Галаган В.І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України: Монографія. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2002. – 300 с.
62. Гончаренко В.Г., Сокиран Ф.М. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві: Навч. посіб. – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1994. – 48 с.
63. Горбачевський В.Я., Захаров В.І., Ієрусалимов І.О. Криміналістичне забезпечення розкриття та розслідування нерозкритих злочинів минулих років (умисних вбивств та тяжких тілесних ушкоджень): Навч.-практ. посіб. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2001. – 68 с.
64. Григорьев В.Н. Прушинский Ю.В. Первоначальные действия при получении сведений о преступлении (процессуальные и организационно-правовые формы): Учеб. пособие. – М.: ЮИ МВД РФ, Книжный мир, 2002. – 103 с.
65. Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. – Х.: Вища шк., изд-во при Харьк. гос. ун-те, 1975. – 144 с.
66. Грошевой Ю.М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе. – Х.: Вища шк., изд-во при Харьк. гос. ун-те, 1979. – 143 с.
67. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (основи юридичної діяльності: теоретичні і деонтологічні аспекти): Наук.-метод. посіб. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2000. – 376 с.
68. Густов Г.А. Моделирование – эффективный метод следственной практики и криминалистики // Актуальные проблемы советской криминалистики. – М., 1980. – С. 68–69.
69. Густов Г.А Понятие и виды криминалистической характеристики преступлений // Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. тр. – М., 1984. – С. 43–48.
70. Давиденко В.С. Джерела формування окремої криміналістичної методики розслідування нестатутних взаємовідносин між військовослужбовцями // Право України. – 2004. – № 5. – С. 145–149.
71. Давиденко В.С., Ієрусалимов І.О. Окремі аспекти криміналістичного забезпечення розслідування нестатутних взаємовідносин між військовослужбовцями // Право України. – 2006. – № 2. – С. 106–109.
72. Давиденко В.С. Порівняльний аналіз Конституції та статутів Збройних Сил України: важлива умова розробки окремих криміналістичних методик // Вісн. прокуратури. – 2003. – № 5 (23). – С. 112–117.
73. Давиденко В.С. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями: кримінолого-криміналістичний аналіз та особливості методики розслідування // Вісн. прокуратури. – 2003. – № 2 (20). – С. 69–73.
74. Давиденко В.С. Соціально-правова захищеність військовослужбовців в умовах військової реформи в Україні та проблемні питання її науково-правового забезпечення // Українсько-польський науковий збірник “Nad Wisłа і Dneprem”. – 2003–2004. – № 2–3. – С. 412–420.
75. Давиденко В.С. Спілка офіцерів сприятиме демократичним перетворенням // Іменем Закону. – 2005. – 22–28 квіт. – С. 6.
76. Джужа О., Голосніченко Д., Кирилюк А. Джерела кримінологічної інформації про стан злочинності в Україні // Право України. – 2003. – № 12. – С. 65–70.
77. Довбня В. Січові Стрільці київського формування у визвольних змаганнях 1917–1920 років: організація та правові засади діяльності / За наук. ред. проф. П.П. Михайленка. – К.: Текст, 2002. – 220 с.
78. Дубинский А.Я. Исполнение процессуальных решений следователя: правовые и организационные проблемы. – К.: Наук. думка, 1984. – 182 с.
79. Дячук С. Межі покори одержаному наказу в умовах військової служби // Право України. – 2000. – № 3. – С. 87–91.
80. Експертизи у судовій практиці / За заг. ред. В.Г. Гончаренка. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.
81. Жирний Г.Ю. Структура окремих криміналістичних методик розслідування певних категорій злочинів // Актуальні проблеми сучасної криміналістики: Матеріали наук.-практ. конф. (Сімферополь – Алушта, 19–21 вересня 2002 р.). – Сімферополь: Доля, 2002. – Ч. 2. – С. 162–167.
82. Жук П.Ф., Бондаренко Л.М., Остапенко Т.А. Пізнавальна діяльність слідчого: питання удосконалення // Актуальні проблеми сучасної криміналістики // Матеріали наук.-практ. конф. (Сімферополь-Алушта, 19–21 вересня 2002 р.). – Сімферополь: Доля, 2002. – Ч. 2. – С. 102–105.
83. Журавель В.А. Криміналістичне прогнозування у розслідуванні злочинів // Вісн. Акад. правових наук України. – Х.: Право. – 2000. – № 2 (21). – С. 166–173.
84. Журавель В.А. Предмет криміналістики: генезис та сучасний стан // Вісн. Акад. правових наук України. – Х.: Право. – 2002. – № 1 (28). – С. 153–160.
85. Журавель В.А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування. – Х.: Право, 1999. – 304 с.
86. Законодавство України з питань військової сфери: Зб. законів та інших нормативно-правових актів. – К.: Азимут-Україна, 2003. – 1008 с.
87. Законодавство України з питань військової сфери. Збірник законів та інших нормат.-правових актів. Книга друга. – К.: Азимут-Україна, 2005. – 488 с.
88. Закон СССР “О внесении изменений и дополнений в Основы уголовного судопроизводства Союза ССР и союзных республик” от 12 июня 1990 г. // Соц. законность. – 1990. – № 10. – С. 66–67.
89. Закон СССР “О всеобщей воинской обязанности” от 12 октября 1967 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1967. – № 42.
90. Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64.
91. Закон України “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України” від 7 березня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 32. – Ст. 225.
92. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 3 лютого 2004 р. // Уряд. кур’єр. – 2004. – 3 берез. – № 41.
93. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 20 січня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 11. – Ст. 198.
94. Закон України “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” від 19 червня 2003 р. // Законодавство України з питань військової сфери: Зб. законів та інших нормат.-правових актів. Книга друга. – К.: Азимут-Україна. – 2005. – С. 66–79.
95. Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51.
96. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
97. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
98. Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.
99. Зателепин О.К. Объект преступления против военной службы:
Дис. … канд. юрид. наук. – М., 1999. – 211 с.
100. Зорин Г.А. Использование криминалистических игр, инверсий, эффектов и тактических ловушек при расследовании, обвинении и защите по уголовным делам: Учеб.-метод. пособие. – М.: ООО Изд-во “Юрлитинформ”, 2002. – 360 с.
101. Зорин Г.А. Криминалистический риск: природа и методы оценки: Учеб. пособие. – Минск: Белорусский гос. ун-т, 1990. – 89 с.
102. Зорин Г.А. Руководство по тактике допроса: Учеб.-практ. пособие. – М.: ООО Изд-во “Юрлитинформ”, 2001. – 320 с.
103. Зорин Г.А. Теоретические основы криминалистики. – Минск.: Амалфея, 2001. – 608 с.
104. Игнатьев М.Е. Фактор внезапности, его процессуальное и криминалистическое значение для расследования преступлений. – М.: Изд-во “Юрлитинформ”, 2004. – 144 с.
105. Ієрусалимов І.О. Забезпечення використання науково-технічних досягнень у слідчий діяльності: Навч. посіб. – К.: Наук. світ, 2000. – 67 с.
106. Ієрусалимов І.О., Алексєєв О.О. Інформаційне забезпечення використання науково-технічних досягнень в слідчій діяльності: Навч. посіб. – К.: Наук. світ, 2001. – 45 с.
107. Інструкція про проведення дізнання у Збройних Силах України: Затв. наказом Міністерства оборони України № 235 від 28 серпня 1995 р. // Юрид. вісн. України. – 1996. – № 18–19.
108. Иншаков С.М. Криминология: Учебник. – М.: Юриспруденция, 2000. – 432 с.
109. Історія української культури / За заг. ред. І. Крип’якевича. – К.: Либідь, 1994. – 656 с.
110. Іщенко А.В., Матвієнко В.В. Криміналістичне забезпечення методики розслідування окремих видів злочинів: Навч.-довід. посіб. – О.: НДРВВ ОІВС, 1999. – 112 с.
111. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістики: Монографія. – К.: НВТ “Правник” – Нац. акад. внутр. справ України, 1997. – 98 с.
112. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень: Монографія / За ред. І.П. Красюка. – К.: Нац. акад. внутр. справ України. – 2003. – 359 с.
113. Іщенко А.В., Карпов Н.С., Кондратьєв Я.Ю. Наукове забезпечення протидії злочинності: Посібник. – К.: Нац. акад. внутр. справ України. –
2002. – 224 с.
114. Іщенко А.В., Красюк І.П., Матвієнко В.В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів: Монографія. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2002. – 212 с.
115. Ищенко Е.П. Алгоритмизация расследования // Соц. законность. – 1990. – № 3. – С. 63–65.
116. Камлик М.І. Правова статистика: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2004. – 240 с.
117. Карнаухов С. Дедовщина сохраняет боевой дух солдата? // Факты. – 1997. – 5 ноября. – С. 14.
118. Карпенко М.І. Кримінальна відповідальність за нестатутні взаємовідносини // Право України. – 2002. – № 3. – С. 147–150.
119. Кириченко О.А., Басай В.Д. Історія, предмет і система криміналістики: Лекція № 1. – К.: Ред.-вид. відділ Київ. ін-ту внутр. справ, 2002. – 64 с.
120. Кінаш О. Організація окремої слідчої дії – умова законності розслідування злочинів // Право України. – 2003. – № 2. – С. 59–64.
121. Клименко В. Взаємодія органів дізнання зі слідчими військових прокуратур при провадженні розслідування // Право України. – 2000. – № 3. – С. 60–64.
122. Клименко Н.И. Криминалистические знания в структуре профессиональной подготовки следователя: Учеб. пособие. – К.: Вища шк., 1990. – 103 с.
123. Клименко Н.И. Природа и структура криминалистического знания // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1991. – Вып. 43. – С.17–18.
124. Клименко Н., Янчук О. Наукове забезпечення розслідування злочинів // Право України. – 2003. – № 1. – С. 95–98.
125. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 576 с.
126. Козаченко І.П. Участь працівників практичних підрозділів у навчальному процесі // Проблеми підвищення рівня підготовки кадрів для органів внутрішніх справ: Матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 10–11 грудня 1992 р.). – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1993. – С. 263–266.
127. Колесниченко А.Н. Научные и правовые основы расследования отдельных видов преступлений: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. – Х., 1967. – 27 с.
128. Колесниченко А.Н., Матусовский Г.А. О системе версий и методике их построения // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1970. – Вып. 7. – С. 10–11.
129. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений: Текст лекции. – Х.: Изд-во Харьковского юрид. ин-та, 1976. – 28 с.
130. Колмаков В.П. Идентификационные действия следователя. – М.: Юрид. лит., 1977. – 112 с.
131. Колмаков В.П. Некоторые вопросы криминалистической профилактики преступлений // Сов. государство и право. – 1961. – № 12. – С. 106–109.
132. Колмаков В.П. Следственный осмотр. – М.: Юрид. лит., 1969. – 196 с.
133. Комментарий к Положению о военной прокуратуре. – М.: Юрид. лит., 1986. – 192 с.
134. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология. – Х.: Консум, 1999. – 157 с.
135. Коновалова В.Е. Криминалистическая тактика: принципы и функции // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1981. – Вып. 22. – С. 40-46.
136. Коновалова В.Е. Правовая психология: Учеб. пособие для юрид. вузов и фак., обучающихся по спец. “Правоведение”. – Х.: “Основа” при Харьковском гос. ун-те, 1990. – 198 с.
137. Коновалова В.Е. Психология в расследовании преступлений. – Х.: Изд. объединение “Вища школа”, 1978. – 144 с.
138. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
139. Короткий тлумачний словник української мови: Близько 7000 слів / За ред. Д.Г. Гринчишина. – К.: Вид. центр “Просвіта”, 2004. – 608 с.
140. Корякін Р. Процесуальне значення потерпілого в ході обшуку // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 4 (46). – С. 69–72.
141. Костицкий М.В. Информационное обеспечение профилактики преступлений: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Львовский гос. ун т. – М., 1978. – 17 с.
142. Костицкий М.В. Использование специальных психологических знаний в советском криминальном процессе: Учеб. пособие. – К.: УМК ВО, 1990. – 88 с.
143. Костицький М.В. Управлінню в органах внутрішніх справ – належне наукове забезпечення // Право України. – 1996. – № 6. – С. 93–95.
144. Кочешев С.П. Исторический анализ характеристики состава преступлений, связанных с нарушением правил взаимоотношений между военнослужащими при отсутствии между ними отношений подчиненности // История государства и права. – 2005. – № 8. – С. 4–9.
145. Кравченко В.І. Проблемні питання застосування Положення про проходження військової служби // Право України. – 2003. – № 10. – С. 140–142.
146. Краткий психологический словарь / Сост. Л.А. Карпенко; Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1985. – 431 с.
147. Криминалистика / Под ред. А.Н. Васильева. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 496 с.
148. Криміналістика: Підручник / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К.: Право, 1997. – 256 с.
149. Криміналістика: Підруч. для слухачів, ад’юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П.Д. Біленчук, О.П. Дубовий, М.В. Салтевський, П.Ю. Тимошенко; За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 1998. – 416 с.
150. Криминалистика: Учеб. для вузов / Т.В. Аверьянова, Р.С. Белкин, Ю.Г. Корухов, Е.Р. Россинская; Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА- М, 1999. – 990 с.
151. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова и Л.Я. Драпкина. – М.: Высш. шк., 2000. – 672 с.
152. Криміналістика: Підручник / П.Д. Біленчук, В.К. Лисиченко, Н.І. Клименко та ін.; За ред. П.Д. Біленчука. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Атіка, 2001. – 544 с.
153. Криміналістика: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В.Ю. Шепітька. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 728 с.
154. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Х.: Право, 1998. – 376 с.
155. Криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования корыстно-насильственных преступлений. Спецкурс лекций: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. В.П. Лаврова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2003. – 126 с.
156. Криминалистическое описание внешности человека: Учеб. пособие / И.Ф. Виниченко, В.С. Житников, А.М. Зинин и др.; Под общ. ред. д-ра юрид. наук, проф. В.А. Снеткова. – М.: МЮИ МВД России, Изд-во “Щит-М”, 1998 – 198 с.
157. Криминалистическое описание внешности человека (функциональные и сопутствующие элементы и признаки): Справочное пособие / Под ред. проф. В.А. Снеткова. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1988. – 242 с.
158. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. – К.: Атіка, 2001. – 160 с.
159. Криминология: Учебник для юрид. вузов / Под общ. ред. д-ра юрид. наук, проф. А.И. Долговой – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 784 с.
160. Криминология: Учебник для юрид. вузов / Под ред. проф. В.Н. Бурлакова, проф., академика В.П. Сальникова. – С.Пб.: Санкт-Петербург. акад. МВД России, 1998. – 576 с.
161. Крип’якевич І., Гнатевич Б., Стефанів З. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.) / Упоряд. Б.З. Якимович. – 4-те вид., змін. і доп. – Л.: Світ, 1992. – 712 с.
162. Крупнов И.В. Необходима новая концепция уголовно-правового воздействия на воинскую насильственную преступность // Уголовное право. – 2003. – № 4. – С. 100–101.
163. Крупнов И.В. Профилактика криминально-агрессивного поведения в воинском коллективе. – М.: РПА МЮ РФ, 2003. – 59 с.
164. Крупнов И.В. Социально-психологические аспекты криминальной агрессии в воинском коллективе: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 2003. – 21 с.
165. Кудрявцев В.Н. Взаимосвязь элементов преступления // Вопросы борьбы с преступностью. – М.: Юрид. лит, 1976. – Вып. 25. – С. 54–66.
166. Кудрявцев В.Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования: Учеб. пособие. – М.: Изд. группа “ФОРУМ-ИНФРА-М”, 1998. – 216 с.
167. Кудрявцев В.Н. Теоретические основы квалификации преступлений. – М.: Госюриздат, 1963. – 324 с.
168. Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів: Монографія. – К.: Нац. акад. внутр. справ України – НВТ “Правник”, 2000. – 449 с.
169. Кузьмічов В.С., Прокопенко Г.І. Криміналістика: Навч. посіб. / За заг. ред. В.Г. Гончаренка та Є.М. Моісеєва. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 368 с.
170. Кузьмічов В.С. Слідча діяльність: сутність, принципи, криміналістичні прийоми та засоби здійснення: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук / Укр. акад. внутр. справ. – К., 1996. – 36 с.
171. Кузьмичев В.С. Теория и практика следственной деятельности. – К.: НВТ “Правник”, 1997. – 246 с.
172. Лавров В.П. Особенности расследования нераскрытых преступлений прошлых лет: Учеб. пособие. – М., 1972. – 88 с.
173. Лавров В.П., Сидоров В.Е. Расследование преступлений по горячим следам: Учеб. пособие. – М.: ВЮЗШ МВД СССР, 1989. – 57 с.
174. Ларин А.А. От следственной версии к истине. – М.: Юрид. лит., 1976. – 199 с.
175. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу. Планирование, организация. – М.: Юрид. лит., 1970. – 224 с.
176. Леви А.А., Горинов Ю.А. Звукозапись и видеозапись в уголовном судопроизводстве. – М.: Юрид. лит., 1983. – 112 с.
177. Лисиченко В.К., Батюк О.В. Взаимосвязь следственной ситуации с тактикой производства следственных действий // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1990. – Вып. 40. – С. 23–29.
178. Лисиченко В.К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике: Учеб. пособие. – К.: Вища шк., 1979. – 88 с.
179. Лисиченко В.К., Циркаль В.В. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике. – К.: Изд-во Киев. ун-та, 1987. – 100 с.
180. Лисиченко В.К., Когутич І.І. Негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів: Монографія. – К.: Дія, 2002. – 182 с.
181. Литвак О.М. Злочинність, її причини та профілактика. – К.: Україна, 1997. – 167 с.
182. Лісна О.О. Російсько-український військовий словник. – К., 1992. – 80 с.
183. Лузгин И.М. Моделирование при расследовании преступлений. – М.: Юрид. лит., 1981. – 152 с.
184. Лузгин И.М. Некоторые аспекты криминалистической характеристики и место в ней данных о сокрытии преступлений // Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. тр. – М., 1984. – С. 25–30.
185. Лузгин И.М. Развитие методики расследования отдельных видов преступлений // Изв. вузов. Правоведение. – 1977. – № 2. – С. 58–65.
186. Лукашевич В.Г., Бандура О.А. Криминалистическая версия: гносеологический, логический и психологический аспекты: Учеб. пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1991. – 80 с.
187. Лукашевич В.Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования: Монография. – К.: Укр. акад. внутр. дел, 1993. – 194 с.
188. Лук’янчиков Є.Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів: Монографія. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – 360 с.
189. Лукьянчиков Е.Д., Кузьмичев В.С. Тактические основы расследования преступлений: Учеб. пособие. – К.: КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1989. – 48 с.
190. Лунеев В.В. Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции. – М.: Изд-во НОРМА, 1999. – 516 с.
191. Лушечкина М.А. О направлениях, задачах и понятии криминалистического изучения личности // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11, Право. – 1999. – № 3. – С. 41–49.
192. Лысенко В.В. Расследование вымогательства: Учеб.-практ. пособие. – Х.: Харьков. ун-т внутр. дел, 1996. – 155 с.
193. Лысодед А.В. Об особенностях преступного поведения при мошенничестве // Вісн. Луганського ін-ту внутр. справ МВС України: Наук.-теорет. журнал. – Луганськ, 2000. – № 4. – С. 116–126.
194. Майоров А.А., Образцов В.А. К вопросу типологии личности преступника в криминалистике // Тр. ВНИИ МВД СССР. – М., 1978. – № 47. – С. 81–86.
195. Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві: Деякі проблеми та шляхи їх вирішення. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 240 с.
196. Маноха О.Є. Соціологічне забезпечення правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ // Забезпечення законності в діяльності органів внутрішніх справ України: Зб. наук. праць. – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1993. – 212 с.
197. Марченко С.Л. Обеспечение безопасности участников уголовного процесса: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – М., 1994. – 20 с.
198. Матвієнко В.