ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ГРОШОВИХ КОШТІВ, ЗДОБУТИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, З ВИКОРИСТАННЯМ КРЕДИТНО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4

ВСТУП 5

Розділ 1 Основні елементи криміналістичної характеристики легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи

1.1. Фактори, що впливають на вчинення легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи 13
1.2. Способи приготування, вчинення, приховування легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи 30
1.3. Особа суб’єкта легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи 58

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ.………………………………………………….70

Розділ 2. Особливості побудови елементів методики розслідування легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи

2.1. Комплексність як передумова побудови методики розслідування злочинів, пов’язаних із легалізацією (відмиванням) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи......................................................................................................................75
2.2 Типові слідчі ситуації та напрями їх розв'язання....……………………........92
2.3. Специфіка провадження окремих слідчих при розв’язанні типових слідчих ситуацій....................................................................................................................114
2.4. Організація взаємодії слідчих органів з оперативними підрозділами, співробітниками банківських установ, контрольних служб та правоохоронними органами іноземних держав при розслідуванні легалізації злочинних прибутків..................................................................................................................142

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ.......…………………………………….………..161

ВИСНОВКИ 165

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173

ДОДАТКИ 204

ВСТУП

Актуальність теми.
Актуальність теми. У дисертації розроблені теоретичні основи методики розслідування легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом з використанням кредитно-банківської системи. Розробка методики її розслідування сприяє покращенню процесу розслідування, обранню тактики слідчих дій та оперативно-розшукових заходів в умовах конкретної слідчої ситуації. Безперечно, ця складна проблема потребує широкомасштабного вивчення великого кола факторів та обставин. Відносно недавня поява у Кримінальному кодексі України статті, що передбачає відповідальність за цей злочин, відсутність криміналістичної методики його розслідування, складність розслідування легалізації злочинних прибутків обумовили обрання теми дослідження. Питання побудови такої методики розслідування є одним із перспективних напрямків в криміналістичній науці.
Важливе значення у цьому аспекті мало використання наукових концепцій, розроблених у працях В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, О.М. Васильєва, А.Ф. Волобуєва, І.Ф. Герасимова, В.Г. Гончаренка, В.А. Журавля, Б.Л. Зотова, А.В. Іщенка, О.Н. Колесніченка,В.О. Коновалової,В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, Є.Д. Лук’янчикова, Г.А. Матусовського, С.П. Мітричева, М.В. Салтевського, М.О. Селіванова, В.В Тищенка, В.Ю. Шепітька, М.П. Яблокова і багатьох інших. Їх доробки стали поштовхом до створення основ методики розслідування легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи. Були також враховані ідеї щодо протидії даному злочину в роботах Т.А. Диканової, М.Г. Жук, В.А. Нікуліної, В.Д. Ларичева, В.В. Лисенко, Р.С. Сатуєва та ін.
Не дивлячись на вагомий внесок вказаних авторів у досліджувану дисертантом проблему побудови методики розслідування легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, вірне розуміння окремих її аспектів, раніше сформульовані висновки та пропозиції потребують уточнень та доповнень. Поява праць М.В. Салтевського „Основы методики расследования легализации (отмывания) денежных средств, нажитых незаконно” (Харків, 2000р.) та В.Ю. Шепітька „Преступные технологии легализации (отмывания) денежных средств и способы их разоблачения. Криминалистический анализ.” (Харків, 2002р.) дещо наблизила вирішення вказаної проблеми в Україні. Автори розкрили власне бачення проблеми розслідування легалізації злочинних прибутків та шляхи її подолання.
Але таке питання потребує спеціального дослідження з урахуванням змін, що сталися останнім часом. Попередження легалізації злочинних прибутків з використанням банківської системи є значним фактором зниження злочинності взагалі, економічної, організованої, зокрема. Аналіз слідчо-судової практики, опитування фахівців показали, що правоохоронні органи зазнають труднощів у визначенні способів злочинної легалізації, шляхів їх викриття, що не сприяє успішному усуненню слідчих помилок. Зазначені обставини зумовили актуальність обраної теми дисертації та визначили необхідність її детального вивчення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до плану науково-дослідної діяльності кафедри криміналістики Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. Робота є складовою частиною загальної науково-дослідної програми учбового закладу „Плану проведення науково-дослідних та дослідно - конструкторських робіт ЛАВС МВС ім. 10-річчя незалежності України на 2004 рік” (п.5).
Дослідження здійснювалося згідно з основними напрямами, визначеними Указом Президента України від 18.02.2002 року №143 „Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” (п.1) і ґрунтувалося на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25.12.2000 р. №1376/200.
Мета і завдання дослідження. У дослідженні визначені теоретичні та організаційні засади боротьби із легалізацією злочинних прибутків з використанням кредитно-банківської системи у сучасних умовах, розроблені науково обґрунтовані рекомендацій щодо вдосконалення напрямків і способів підвищення ефективності криміналістичних заходів протидії злочину.
Реалізація багатопланової та комплексної мети зумовили необхідність вирішення конкретних завдань, серед яких автор визнав важливими такі:
- виявлення чинників, що впливають на вчинення легалізації злочинних прибутків у кредитно-банківській системі, аналіз елементів криміналістичної характеристики цього злочину;
- визначення способів вчинення легалізації злочинних прибутків у кредитно-банківській системі;
- характеристика особи злочинця, що займається легалізацією злочинних прибутків;
- обґрунтування необхідності створення комплексної методики розслідування легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням банківської системи та її зв’язку із методикою розслідування предикатного злочину;
- окреслення напрямів розв’язання типових слідчих ситуацій з розробкою оптимального блоку слідчо-оперативних заходів їх вирішення, характеристика невідкладних початкових слідчих дій;
- висвітлення необхідності використання спеціальних знань, визначення конкретних завдань їх застосування у формі судової експертизи та перспективних видів судових експертиз при розслідуванні легалізації у кредитно-банківській системі;
- визначення напрямів взаємодії суб’єктів розслідування між собою та іншими особами та органами при розслідуванні фактів легалізації злочинних прибутків.
Об’єктом дослідження виступають діяльність злочинців при вчиненні легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи та діяльність слідчих та оперативних органів з виявлення та розкриття даного виду злочину.
Предметом дослідження є механізм вчинення легалізації грошей, здобутих злочинним шляхом, з використанням банківської системи та особливості його виявлення і розслідування на початковому етапі розслідування.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає загальний діалектичний метод наукового пізнання об’єктивної дійсності, відповідно до якого були представлені у вигляді єдності явище “легалізація грошових коштів, здобутих злочинним шляхом” та практика діяльності правоохоронних органів. В ході дослідження застосовувалися методи пізнання: системного аналізу, системно - структурний, формально-логічний, історико-правовий, статистичний, порівняльно-правовий, конкретно-соціологічний (опитування у формі анкетування), а також методи логіки - синтез, аналіз, індукція, дедукція.
За допомогою методу системного аналізу встановлено необхідність інтеграції знання про криміналістичну природу злочину та зовнішній бік його вчинення, зокрема документальні джерела злочинної легалізації. Системно-структурний метод дозволив визнати роль правоохоронних органів у розкритті, розслідуванні, профілактиці злочину, враховуючи функціональну специфіку органів та осіб, що сприяють розслідуванню або мають умови для вчинення злочину; механізм поєднання легалізації злочинних прибутків із злочинами, що надали можливість одержати прибутки та основні напрямки у методиці розслідування злочинної легалізації.
За допомогою формально-логічного методу класифіковано способи та сліди легалізації злочинних прибутків з використанням банківської системи. Історико-правовий метод використовувався при вивченні появи і розвитку окремих концепцій і поглядів криміналістів на проблему криміналістичної характеристики легалізації коштів та побудови методики її розслідування. З метою опрацювання статистичних даних про поширеність легалізації, узагальнення судово-слідчої практики використовувався статистичний метод. Порівняльно-правовий метод дозволив дослідити окремі положення нормативно-правових актів, стан боротьби із цим видом злочину в Україні, країнах СНД та далекого зарубіжжя. За допомогою конкретно-соціологічного методу із застосуванням спеціально розробленої анкети дисертантом було проведено опитування 100 слідчих, 100 оперативних працівників, які займалися розслідуванням та розкриттям злочинів вказаної категорії, 60 викладачів вищого навчального закладу системи МВС з метою збору додаткової інформації про способи вчинення злочину та протидії йому.
Логічні методи дослідження використовувалися при вивченні аналітичних матеріалів, точок зору авторів з окремих питань предмету дослідження та методики розслідування окремих видів злочину. Вибірково вивчено та узагальнено досвід розслідування 23 кримінальних справ, порушених на території 10 областей України за ознаками ст.209 КК України протягом 2001-2003 рр., що складає 80% з загальної кількості справ, судові вироки за якими вступили в законну силу, а також 10 кримінальних справ, порушених на території суб’єктів Російської Федерації, за якими були винесені судові вироки. Специфіка дослідження вимагала міжгалузевого підходу до вирішення його завдань, що гарантувалось залученням положень банківського, фінансового, господарського, цивільного права, управління, інформатики, інших наук.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблеми злочинної легалізації у кредитно-банківській системі та основних теоретичних і практичних питань методики її розслідування, що раніше у такому обсязі не вивчались. Головною в теоретичному аспекті роботи є постановка питання про формування основ методики розслідування легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням банківської системи.
Серед положень, які, на думку дисертанта, складають новизну, необхідно назвати такі:
1) вперше з криміналістичних позицій визначається, що встановлюється комплекс (поєднання) предикатного злочину та легалізації злочинних прибутків при розслідуванні, який потребує комплексного підходу і в теоретичних дослідженнях з питань криміналістичної методики розслідування;
2) набула подальшого розвитку розробка криміналістичної характеристики легалізації злочинних прибутків з використанням банківської системи; визначені типові способи вчинення злочину і встановлені критерії їх класифікації;
3) надана характеристика осіб, що займаються злочинною легалізацією у кредитно-банківській системі;
4) вперше складено розширений перелік бухгалтерських, підприємницьких, банківських документів, що можуть містити ознаки первинних злочинів та злочинної легалізації і необхідні для обґрунтованого порушення кримінальної справи, подальшого розслідування;
5) розкрито сутність типових слідчих ситуацій, які виникають при розслідуванні, зміст та специфіку слідчих дій та оперативно-розшукових заходів на початковому етапі розслідування, спрямованих на їх розв’язання. Розвинуті положення щодо оптимального вирішення типових слідчих ситуацій на наступному етапі розслідування, обумовлених поведінкою обвинуваченого;
6) запропоновано алгоритм невідкладних слідчих дій на початковому етапі розслідуванні;
7) показані форми взаємодії з органами та особами, що сприяють розслідуванню та попередженню злочину на державному та міждержавному рівнях;
8) узагальнено можливості судових експертиз, притаманних розслідуванню злочинної легалізації.
Практичне значення одержаних результатів полягає у формулюванні рекомендації щодо вдосконалення криміналістичних засобів боротьби із легалізацією злочинних прибутків. Пропозиції автора було враховано при розробці навчальних, науково-дослідних планів, методичних рекомендацій, що підтверджується актами впровадження результатів дослідження, відповідними довідками.
За результатами дисертації до Управлінь МВС України в Луганській та Запорізькій областях надіслано доповідні записки з метою впровадження відповідних рекомендацій в практику слідчих та оперативних працівників, пропозиції, що знайшли своє застосування в слідчих органах та оперативних підрозділах УМВС України цих областей.
Апробація результатів дисертацій. Дисертація виконана та обговорена на кафедрі криміналістики Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. Основні положення дослідження були викладені та схвалені на засіданнях кафедри і впроваджені у навчальний процес на курсах перепідготовки та підвищення кваліфікації, кафедри криміналістики ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України, кафедри криміналістики Запорізького юридичного інституту МВС України, кафедри організації розслідування злочинів Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ МВС України.
Погляди з проблем дослідження автор представив на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Боротьба з наркобізнесом: проблеми та шляхи їх вирішення” (Одеса, жовтень, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Нове кримінальне і кримінальне-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів органів внутрішніх справ України” (Луганськ, травень, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Ідея правової держави: історія і сучасність” (Луганськ, квітень, 2003 р.).
Публікації. Основні положенні та висновки містяться у 11 наукових статтях, 8 з яких опубліковано в збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань, у 3 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 172 сторінки, додатків 52 сторінки (23 додатки), список використаних джерел складає 31 сторінку (307 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Недоліки у діяльності банків, як складової економічної діяльності держави, та злочинна діяльність значно детермінують готування, вчинення та приховання легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи.
Причини вчинення легалізації у банківській системі поділяються на загальні та специфічні. Загальні пов’язані із нестабільністю у діяльності банківської системи, недоліками у нормативному регулюванні її діяльності, у взаємодії між установами банків та державними, правоохоронними органами; високим рівнем латентності злочинів та тенденцією до їх збільшення у цій системі, низьким загальним рівнем та правовим нігілізмом членів суспільства.
Специфічні чинники безпосередньо впливають на існування та поширення злочину: недавня поява ст. 209 КК України, відсутність досвіду правоохоронців у виявленні та розслідуванні легалізації; незнання специфіки діяльності банків; зростання фінансового та соціального рівня злочинця; побоювання викриття вчиненого первинного злочину. На думку опитаних респондентів, причинами легалізації злочинних прибутків у кредитно-банківській системі виступають: відсутність досвіду його розкриття, існування офшорних зон, банківської таємниці, „молодість” складу злочину в КК України.
Умовами вчинення легалізації визнані недоліки у функціонуванні правоохоронних, контролюючих органів. Банків, незнання громадянами окремих положень законів та нормативних актів, впевненість у тому, що користувачем відмитими коштами виступають організовані групи. Це нова форма злочинної діяльності, яка стрімко розповсюджується та укріплюється.
2. Дисертант наводить типові способи приготування, вчинення, приховування слідів легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, які обумовлені стадіями проходження злочинних прибутків на шляху до їх легалізації.
Підготовка до легалізації супроводжується: відкриттям банківських рахунків, депонуванням на них коштів; створенням банків для захисту корпоративних інтересів; фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності; залученням підставних осіб для реєстрації фірм, укладання угод, корумпованих посадових осіб банків, органів влади та управління; підробкою фінансово-господарських, статутних документів.
Аналіз матеріалів кримінальних справ, судови вироки по яких винесені за ознаками ст. 209 КК України та набрали законної сили, доробки вчених-криміналістів, аналітичних та статистичних матеріалів МВС України дає підстави вважати. що:
1) стадії розміщення грошей в господарській сфері - звільнення від “брудних” грошей, переважно готівкою, відокремлення від незаконного джерела їх походження притаманні – внесок, переказ чи зняття грошей невеликими сумами (структурування); „змішування” легальних грошей з нелегальними на банківських рахунках підприємствами, що мають великі обсяги щоденних прибутків готівкою; обмінні угоди („стискання” грошей); проведення операцій на суми, що не перевищують встановлених фінансових лімітів; декларація як легальний прибуток коштів, одержаних від злочинної діяльності;
2) стадії розподілу готівки шляхом багаторазових операцій з нею, внаслідок чого відбувається “замітання” слідів – активні операції з нерухомістю, дорогоцінними металами та каміннями, речами, цінними паперами; використання кореспондентських рахунків вітчизняних та іноземних банківських установ; конвертація злочинних прибутків; максимальен використання арсеналу засобів банків, фірм офшорних зон. Останній спосіб серед досліджених нами способів легалізації не підтвердився, але огляд аналітичних матеріалів за даною проблематикою дозволяє окреслити його;
3) стадії поєднання - впровадження легалізованих коштів у легальний сектор економіки та їх асиміляція з “чистими” грошима, що призводить до набуття вигляду законності їх існування характерні одержання кредитів, інвестицій, що погашаються “брудними” коштами; демонстрація прибутків як законного виграшу від розважальних акцій; маніпуляції з вартостями предметів цивільно-правових угод; трансферпрайзинг; декларація прибутків як законний виграш від розважальних акцій.
Особливістю особи злочинця, що займається легалізацією, є наявність статусу суб’єкта підприємницької діяльності. За матеріалами кримінальних справ із загальної кількості засуджених за ст. 209 КК України 81% осіб мали такий статус. На підставі існування зв’язків з міжнародною злочинністю таких злочинців можна класифікувати на: тих, що знаходяться в Україні, легалізують гроші за кордоном без втручання представників іноземної держави; осіб, що знаходяться в Україні та легалізують кошти за кордоном разом чи на вимогу іноземної чи вітчизняної організованої злочинності; осіб - іноземних громадян, що вчиняють злочин на території України; злочинців, що поєднують у собі вищенаведені ознаки. Поряд із особами, що діють у складі міжнародних злочинних груп легалізацію вчиняють й злочинці-одинаки. Запропонована класифікація злочинців поділяє їх на осіб залежно у них злочинних установок (вчинили злочин вперше; багаторазово легалізували гроші; спеціалізуються на легалізації як у власних інтересах, так і на замовлення третіх осіб); залежно від причетності до злочину (брали участь у первинному злочині та наступній легалізації, брали участь тільки у вчиненні легалізації, партнери по бізнесу, у тому числі нелегальному, що не вчинювали первинного злочину, але активно сприяли чи безпосередньо вчиняли відмивання злочинних прибутків); певного фінансового стану (з фінансовими показниками, які відображені тільки “на папері”, не підкріплені реальною фінансово-господарською діяльністю, особи, що отримують одноразові прибутки від проведення певної злочинної операції, особи, що володіють майном, яке може стати у нагоді під час вчинення легалізації).
Рідко інкримінується ст. 209 КК України через незнання положень кримінально-правової норми. За даними Міністерства юстиції України у 2002 році лише за 13 кримінальними справами, порушеними за даною статею, були винесені судові вироки. Винесені на вимогу ст. 23-1 КПК України подання про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, як свідчить аналіз кримінальних справ, містять ознаки формалізму з боку слідчих при складанні його, ототожнення ними понять „причина” та „умова”. Тому неможливо визнавати, що розслідування по справі проведене повно, об’єктивно та всебічно. Слідчі припускаються певних помилок, серед яких важливими виступають: незнання ними призначення окремих документів, що призводить до недоброякісного виконання виїмок, обшуків, викликає необхідність їх повторного проведення, недостатнє використання знань спеціалістів у галузі банківського, фінансового, цивільного, податкового права. Допускається потрапляння первинних документів, що містять сліди легалізації, до рук злочинців.
Аналіз кримінальних справ свідчить про недосконале знання слідчими специфіки тієї чи іншої експертизи економічного циклу. Серед недоліків, що призвели до повторного призначення експертизи або недоброякісного її проведення, є: неграмотна постановка питань експерту, неповнота зібраних матеріалів, необхідних для дослідження, слабке орієнтування слідчого у роботі банківської установи, процедурі документообігу.
3. Важливе місце в дослідженні займає питання сполучення первинного злочину та злочину, передбаченого ст.209 КК України. Такий комплекс злочинної діяльності потребує комплексного підходу до її розслідування. При розслідуванні сукупності злочинів слід застосовувати положення криміналістичної методики розслідування як самої злочинної легалізації, так й первинного щодо неї злочину. Криміналістична класифікація злочинів, що сполучаються з легалізацією, включає у блоки злочини з зовсім різними кримінально-правовими ознаками (корисливо-насильницькі, господарські, майнові. посадові, тощо). Порівняльний аналіз різних складів злочинів у сукупності з легалізацією демонструє схожість більшості елементів за криміналістичними характеристиками, зокрема, способами приготування та вчинення легалізації (підбір сфери діяльності, підробка документів, підшукання співучасників), приховання злочину (використання легалізованих коштів). Вказане пояснює й узагальненість багатьох елементів криміналістичної діяльності з розкриття та розслідування легалізації та первинного злочину.
Виокремлюються злочини, що скоюються безпосередньо в банках та злочини, що потребують застосування можливостей банків для вчинення легалізації:
1. Легалізація, вчинена в банках, з посяганням на грошові капітали банку;
2. Легалізація, пов’язана з розміщенням злочинних прибутків в кредитно-банківській установі;
3. Легалізація, пов’язана з використанням кредитно-банківської системи для здійснення нелегальних фінансово-господарських операцій.
Комплексна методика розслідування злочинів не є формалізованою, універсальною на всі випадки, залежить від специфіки методики розслідування первинного злочину. Комплексна методика розслідування легалізації грошей, здобутих злочинним шляхом, сприяє більш глибокому пізнанню обставин вчинення первинного злочину, а методика розслідування первинного злочину збагачує методику розслідування легалізації своїми доробками. Появу такої комплексної методики детермінують досягнення криміналістичної науки та необхідність застосування передового досвіду практиків та теоретиків.
За наявності ознак легалізації за участю кредитно-банківських установ, необхідно, зокрема, намітити та встановити: конкретний спосіб вчинення попереднього злочину; спосіб вчинення легалізації та приховання її слідів; розмір матеріального збитку, завданого злочином; місцезнаходження грошових коштів, матеріальних цінностей, на які можливо накласти арешт, з метою забезпечення цивільного позову; банки, на рахунки яких гроші були переказані; документальні джерела, що підтверджують факти проведення незаконних операцій та пересування грошей и майна; місцеперебування злочинців, їх затримання, подальший допит та арешт.
5. Криміналістична методика розслідування злочинної легалізації повинна будуватися з урахуванням типових слідчих ситуацій. Під час їх визначення необхідно брати до уваги чинники, що впливають на процес розслідування: обставини вчинення злочину; правовий статус його суб’єкта; наявність та обсяг первинного матеріалу.
Обрання напрямків початку розслідування залежить від сутності та обсягу первинної інформації, статусу особи, якої вона стосується. На початковому етапі, виходячи з інформації про особу, відносно якої порушується кримінальна справа можливі ситуації, коли справа порушується відносно керівника (працівника) комерційної структури, фізичної особи щодо проведення сумнівних трансакцій на підставі заяви банку, інших органів, покликаних проводити фінансовий моніторинг; відносно керівників комерційної структури на підставі матеріалів ревізій, інвентаризацій, аудиторських перевірок, проведених за ініціативною правоохоронних органів; відносно керівників комерційної структури, фізичної особи на підставі матеріалів ОРД.
Виходячи з інформації, що стосується кола винних та їх характеристики, можливі слідчі ситуації, коли відомі дані про винних, джерела походження злочинних прибутків, способи їх легалізації, місцезнаходження, але відсутня інформація про співучасників (у тому числі корупціонерів); відомо про безпосередніх злочинців та їх співучасників, але вони приховуються від правоохоронних органів, відмовляються від участі в слідчих діях; особу затримано на місці вчинення злочину.
5. Враховуючи залучення можливостей юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності робиться висновок, що це значно поширює та ускладнює предмет доказування по справах вказаної категорії. Це викликає необхідність використання у доказуванні великої групи документів з ознаками несанкціонованих змін, невідповідності їх змісту реальним обставинам події злочину.
З цих позицій пропонується перелік документів, із поясненням їх призначення, місця знаходження, які можуть містити ознаки злочину. Під час допиту доцільно дотримуватися схеми “від події злочину до осіб, що його вчинили”. Питання групуються за блоками:
а) стосовно джерел інформації про первинний злочин та намір легалізувати отримані злочинні прибутки ;
б) щодо обставин та способів вчинення леґалізації;
в) відносно особи (осіб), що вчинила (вчинили) легалізацію;
г) стосовно діяльності банку, за допомогою якого кошти було легалізовано .
6. В роботі досліджені особливості підготовки та проведення низки судових експертиз - бухгалтерської, фінансово-економічної, комп’ютерно-технічної. Боротьба зі злочинністю неможлива без застосування спеціальних знань. У роботі автор звертається до положень банківського, фінансового, податкового, цивільного права, тощо. Для розвинення науки в цілому процес інтеграції викликаний активним залученням даних цих галузей знання та інтенсифікацією власних досліджень.
З урахуванням наведеного, особливу зацікавленість представляють розробки методики проведення фінансово-економічної експертизи та впровадження цього виду судових досліджень у слідчу практику. Можна констатувати, що теоретична розробка методики її проведення, підготовка відповідних фахівців мають у майбутньому певні перспективи при розслідуванні не лише злочинів, передбачених ст. 209 КК України, а й інших злочинів, що вчинюються у сфері економіки.
7. Важливе значення для розслідування злочинної легалізації набуває грамотно побудована, своєчасна взаємодія між слідчим оперативним співробітником, експертом, правоохоронними органами, іншими особами, які можуть володіти криміналістично значимою інформацією. Необхідність узгодження слідчих дій та оперативно-розшукових заходів обумовлюється такою рисою злочину - вчинення його суб’єктами, що об’єднані у організовані групи, які використовують міжнародні банківські розрахунки, мають транснаціональний характер.
У більшості випадків взаємодія здійснюється з підрозділами МВС, працівниками КРУ, співробітниками ДПА, представниками регіональних бюро технічної інвентаризації. Ефективними формами взаємодії визнано: участь вищенаведених осіб у спільних слідчих діях, оперативно-розшукових заходах, виконання запитів, окремих доручень, проведення спільних науково-практичних конференцій, нарад, семінарів з питань змін у законодавстві, обміну досвідом.
Результати дисертаційного дослідження можуть у певній мірі сприяти підвищенню ефективності досудового розслідування та утвердженню законності та правопорядку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Sieber U. Geldwasche in Deutschland und ihre Bekampfung. Tagungsunterlagen International Geldwasche und Gewinnaufspurung. – ERA. Trier, 1997. - S. 22-26.
2. Аксенов И. Ключ к стимулированию малого бизнеса // Закон и бизнес. – 1997. - №4.
3. Александров С. А. Правовые гарантии возмещения ущерба в уголовном процессе: Учеб. пособ. – Горький: ВШ МВД СССР, 1976. – 123 с.
4. Аленін Ю.П. Теоретичні та практичні основи розкриття і розслідування осередків злочинів: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.09/ Національна юридична академія ім. Я. Мудрого. – Х., 1997. – 48 с.
5. Альбрехт У., Венц Дж., Уильямс Т. Мошенничество. Луч света на темные стороны бизнеса: Пер. с англ. – СПб.: Питер, 1995. – 400 с.
6. Анализ экономической деятельности клиентов банка: Учеб. пособ. / Под ред. О.И. Лаврушина. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 80 с.
7. Аналітичний огляд досвіду боротьби державних органів зарубіжних країн з економічною злочинністю, пов’язаною з “відмиванням” грошей. Деякі висновки та пропозиції // МВС України НЦБ Інтерполу. - К.- 1995.- 25с.
8. Апель А., Гунько В., Соколов И. Обналичивание и оффшорный бизнес в схемах. – СПб.: Питер, 2002. – 176 с.
9. Апель А.Л. Как появляются «грязные» деньги. – СПб.: Изд. Дом Бизнес-пресса, 1999. – С. 28.
10. Аркуша Л.И. Тактические особенности выявления организованной преступной деятельности при наличии коррумпированных связей // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матеріалах Харківської та Полтавської областей)». – Х.: Право, 2000. – С. 211-218.
11. Ароцкер Л.Е. Использование данных криминалистики в судебном разбирательстве по уголовным делам. – М.: Юридическая литература, 1964. – 223 с.
12. Арсеньев В.Д., Заблоцкий В.Г. Использование специальных знаний при установлении фактических обстоятельств в уголовном деле. – Красноярск: Изд-во Красноярского университета, 1986. – 152 с.
13. Атанесян Г. А., Поташник Д. П. Криминалистическое и судебно-бухгалтерское исследование документов при расследовании хищений социалистического имущества: Учеб. пособ. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. – 99 с.
14. Баев О. Я. Тактика следственных действий: Учеб. пособ. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1992. – 208 с.
15. Банківська енциклопедія / Під ред. проф. А.М. Мороза. – К.: Віпол, 1993. – 328 с.
16. Банківське право України: Навч. посіб.: Кол. авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В., Селиванов А.О. та ін./ За заг. ред. А.О. Селіванова. – К.: Видавничий дім „Ін Юре”, 2000. – 384 с.
17. Бахин В.П. Криминалистика. Проблемы и мнения (1962-2002 гг.): Монография. – К., 2002. – 268 с.
18. Бахин В.П. Криминалистическая методика: Лекция. – К., 1999. – 26 с.
19. Бахин В.П., Карпов Н.С. Некоторые аспекты изучения практики борьбы с преступностью. – К., 2002. – 456 с.
20. Бахин В. П., Кузьмичев В. С., Лукьянчиков Е. Д. Тактика использования внезапности в раскрытии преступлений органами внутренних дел. - К.: НИ и РИО КВШ им. Ф.Э. Дзержинского, 1990. – 56 с.
21. Бахин В.П. Следственная практика: проблемы изучения и совершенствования. – К.: Лыбидь, 1991. – 142 с.

22. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободнев-ные вопросы российской криминалистики. – М.: Издательство Норма (Издательская группа Норма – ИНФРА-М), 2001. – 240 с.
23. Беницкий А.С. Уголовная ответственность за легализацию (отмывание) денежных средств и иного имущества, приобретенных преступным путем: Проблема квалификации и совершенствования законодательства / МВД Украины им. 10-летия независимости Украины; [Науч. ред. Костенко А.Н.]. - Луганск: РИО ЛИВД, 2001. – 352 с.
24. Бизнес. – 2001. - 11 октября. – С.4.
25. Богинский В.Е. Грузинова Т.И. Допрос свидетелей и подозреваемых при расследовании краж государственного или общественного имущества // Криминалистика и судебная экспертиза. - Киев: Вища школа, 1986. - № 33. – С. 55-59.
26. Большой экономическая словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. – М.: Фонд “Правовая культура”,1994. – 528 с.
27. Боротьба зі злочинністю у сфері підприємницької діяльності (кримінально-правові, кримінологічні, кримінально-процесуальні, криміналістичні проблеми) / НАН України, Ін-т держави та права ім. В.М. Корецького, АПрН України, Ін-т вивч. проблем злочинності [Відпов. ред.: Лопушанський Ф.А., Борисов В.І.]. - Х.: Право, 2001. – 264 с.
28. Бурлаков Р. Про систему державного фінансового контролю // Право України. – 1998. - №3. – С. 69-71.
29. Бухгалтерія. – 2001. - № 46/2 (461).
30. Бущан О. П. Взаємодія правоохоронних органів в розслідуванні злочинів, що вчиняються у сфері банківського кредитування// Вісник Академії правових наук України. - Х.: Право. –1998. - №1. – С. 194-201.
31. Бущан О.П. Вопросы методики расследования деятельности организо-ванных преступных групп в банковской сфере // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матеріалах Харківської та Полтавської областей)”. – Х.: Право, 2000. – С. 197-203.
32. Бущан О.П. Питання методики розслідування шахрайств з фінансовими ресурсами / Фінансова злочинність. - Х.: Право, 2000. – С.112-116.
33. Васильев А.Н. О криминалистической классификации преступлений // Матер. науч.-практ. конф. «Методика расследования преступлений». - М., 1976. – С.23-26.
34. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. – 3-тє вид., стер. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 255 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
35. Верлан Д.А. Отмывание «грязных» денег / Под общ. ред. Ю.Г. Козака, - Одесса: Астропринт, 2000. – 147 с.
36. Весельский В.К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні, тактичні аспекти): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна академія внутрішніх справ МВС України. – Київ, 1999. - 20 с.
37. Видонов Л.Г. Типовые версии по делам об убийствах: Справоч. пособ. - Горький: Прокуратура СССР, Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности, ДСП, 1981. – 55 с.
38. Возгрин И.А. Криминалистическая методика расследования преступле-ний. - Минск: Вышэйшая школа, 1983. – 215 с.
39. Волеводз А.Г. Международный розыск, арест и конфискация полученных преступным путем денежных средств и имущества (правовые основы и методика) / Науч. ред. А.Б. Соловьев. - М.: ООО Издательство «Юрлитинформ», 2000. – 477 с.
40. Волобуев А.Ф. Научные основы комплексной методики расследования корыстных преступлений в сфере предпринимательства: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Национальная юридическая академия им. Я. Мудрого. – Х., 2002. – 43 с.
41. Волобуев А.Ф. Противодействие расследованию экономических преступлений и его преодоление // Государство и право. – 2002. - №4. – С. 42-47.

42. Волобуев А.Ф. Соотношение понятий «тактический прием» и «тактическая рекомендация» в системе следственной тактики // Криминалистика и судебная экспертиза. – Киев: Вища школа, 1983. - №27. – С. 30-33.
43. Волобуєв А. Аналіз первинного матеріалу про розкрадання майна в сфері підприємництва при порушенні кримінальної справи // Право України. - 1999. - №4. – С.79-83.
44. Волобуєв А.Ф. Наукові основи комплексної методики розслідування корисливих злочинів у сфері підприємництва: Дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Національний університет внутрішніх справ. – Х., 2001. – 426 с.
45. Волобуєв А.Ф. Особливості підготовки і призначення експертиз при розслідуванні злочинів у сфері підприємництва // Бюлетень з обміну досвідом роботи: Наук.-практ. вид. – 2002. - №8. -вих. №28/38. – С. 19-22.
46. Волобуєв А.Ф. Проблеми методики розслідування майна в сфері підприємництва. – Х.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 336 с.
47. Волобуєв А.Ф. Розслідування та попередження розкрадань майна у сфері підприємництва / Університет внутрішніх справ МВС України; За ред. О.М. Бандурки. - Х.: Рубікон, 2000. – 269 с.
48. Волобуєв А.Ф. Тактика допиту: Лекція. - Х.: Ун-т внутр. справ, 1997. – 28с.
49. Волынский В.А., Сурыгина Н.Е. О содержании и значении тактико-технических задач в процессе раскрытия и расследования преступлений // Проблемы совершенствования деятельности следственных и экспертных подразделений органов внутренних дел: Сб. науч. тр./ Редкол.: Глазырин Ф.В. - Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1989. – С. 114-118.
50. Галаган В. І. Тактична інформація та її значення у ході розслідування злочинів // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. ст. - Донецьк, 1998. - №2. – С. 115-121.
51. Галух А. Милиция и налоговики объединятся в борьбе с отмыванием «грязных» денег // Факты. –2002. - 2 июля. – С.4.
52. Гармаев Ю.П. Невозвращение из-за границы средств в иностранной ва-люте. - М.: ООО Издательство Юрлитинформ, 2001. – 176 с.
53. Герасимов И.Ф. Криминалистические характеристики преступлений в структуре частных методик // Криминалистические характеристики в методике расследования преступлений: Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск: УрГУ, 1978. – №69. - С.5-11.
54. Герасимов И.Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений /И.Ф. Герасимов. – Свердловск: Сред. Уральск. кн. изд-во, 1975. – С. 184.
55. Герасимов И.Ф. Принципы построения методики раскрытия преступле-ний//Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики рассле-дования. - М., 1973. – С. 78-89
56. Головина В.П. Методика расследования мошенничеств с денежно-кредитными ресурсами в банковской сфере на первоначальном этапе // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук. - теорет. журнал. – Луганськ: 2002. - №1. – С. 177-182.
57. Головіна В.П. Боротьба з відмиванням грошей та проблеми дотримання банківської таємниці // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. праць. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому національному університеті, 2003. - №3. – С. 270-276.
58. Головіна В.П. Використання спеціальних знань на початковому етапі розслідування шахрайств із грошово-кредитними ресурсами в банківській сфері // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-теорет. журнал. – Луганськ: 2002. - №2. – С. 169-175.
59. Головіна В.П. Документальні джерела відомостей про відмивання зло-чинних прибутків у кредитно-банківській системі, їх одержання та використання // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-теорет. журнал. – Луганськ: 2003. - №4. – С.172-179.
60. Головіна В.П. Дослідження особи злочинця, що займається відмиванням злочинних прибутків // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. у 5-ти частинах. “Правова держава: ідеї та сучасність”, присвяченої пам’яті П.І. Новгородцева (Луганськ, 23-24 квітня 2003 р.) – Луганськ: НДРВ ЛАВС МВС ім. 10-річчя незалежності України, 2003. –Ч.4. – С. 205-209.
61. Головіна В.П. Комплексність як передумова побудови методики розслі-дування легалізації (відмивання) коштів, здобутих злочинним шляхом // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-теорет. журнал. – Луганськ: 2003. - №1. – С. 148-153.
62. Головіна В.П. Наявність кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики та їх використання у побудові методики розслідування легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-теорет. журнал. – Луганськ: 2004. - №1. – С. На стадії надрукування.
63. Головіна В.П. Обман як засіб вчинення шахрайств з грошово-кредитними ресурсами у банківській сфері // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-теорет. журнал. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. - №3. – С. 124-130.
64. Головіна В.П. Розслідування шахрайств з грошово-кредитними ресурсами у банківській сфері на початковому етапі // Матер. міжнар. наук.- практ. конфер. “Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України”. - Луганськ: Луганська академія внутрішніх справ МВС України ім.10-річчя незалежності України, 2002. – Ч.1. -С. 146-149.
65. Головіна В.П. Стадії та способи вчинення легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, з використанням кредитно-банківської системи // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС України ім. 10-річчя незалежності України: Наук.-теорет. журнал. – Луганськ: 2003. - №2. – С. 205-214.
66. Головіна В.П. Формування методики розслідування легалізації грошей, здобутих злочинним шляхом / Матер. наук.-практ. конф. “Боротьба з наркобізнесом: проблеми та шляхи їх вирішення”. (Одеса, 17-18 жовтня 2002 р.) – Одеса: НДРВ ОЮІ НУВС, 2002. – С. 109-114.
67. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве: (Методологические вопросы). – К.: Вища школа. Изд-во при Киев. ун-те, 1980. – 157 с.
68. Гончаренко В.И. Научно-технические средства в следственной практике. – К.: Вища школа. Изд-во при КГУ, 1984. – 149 с.
69. Гончаренко В.И., Кушнир Г.А., Подпалый В.Л. Понятие криминалистической характеристики преступления // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища школа, 1986. - № 33. – С. 3-8.
70. Гришин Ю.А., Чверткин М.И. Расследование деятельности преступных сообществ с участием защитника: Учеб.-практ. пособ. – Луганск: РИО ЛИВД МВД Украины, 1997. – 280 с.
71. Грузкова В.Г. Об объектах исследования в документах – вещественных доказательствах // Криминалистика и судебная експертиза.- Киев: Вища школа, 1984. - №28. – С. 19-22.
72. Губачова О., Ночовна Ю. Інвентаризація у торгівлі: документальне оформлення, бухгалтерський податковий облік // Все о бухгалтерском учете. - 2002. - №120. - 26 грудня. - С.8.
73. Гутман Ю. Я. Криминалистическая тактика и методика расследования отдельных видов преступлений: Учеб.-метод. пособ./ Под ред. П.Н. Аленичева. – М.: Учебно-методический кабинет МВД СССР, 1976. – 40 с.
74. Гутнік А.Є. Засоби встановлення інформації, що використовується для профілактики ухилень від сплати податків // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – Київ. - 1999. - №3. – С.111-119.

75. Дейнеко И.Л. Из опыта производства некоторых первоначальных следственных действий по делам о хищениях // Криминалистика и судебная экспертиза. – Киев: РИО МООП УССР,1964. – №1. - С. 14-20.
76. Дидоренко Э.А., Розовский Б.Г. Некоторые причины экономической латентной преступности // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матеріалах Харківської та Полтавської областей)”. – Х.: Право, 2000. – С. 120-129.
77. Диканова Т.А., Осипов В.Е. Борьба с таможенными преступлениями и отмыванием “грязных” денег: Метод. пособ. – М.: ЮНИТИ - ДАНА, Закон и право, 2000. – 310 с.
78. Довбак О. Деякі аспекти розслідування злочинів, пов’язаних з отриманням кредитів // Вісник Львівського університету. Сер. юрид. - 1999. - №34. - С. 230-234.
79. Довідка ВІТ УМВС України в Дніпропетровській області №5/304 від 12.02.04 р.
80. Довідка ВІТ УМВС України в Донецькій області №5/5-347 від 12.02.04 р.
81. Довідка ВІТ УМВС України в Херсонській області №9/7 – 375 від 13.02.2004р.
82. Довідка ВІТ УМВС України в Чернігівській області № №1/4-509 від 17.03.2004р.
83. Довідка Державної судової адміністрації України №14-3998/03 від 12.11.2003 р.
84. Довідка Міністерства юстиції України №25-52-1 від 14.10.2002 р.
85. Довідка УОІ УМВС України в Запорізькій області №2/205 від 13.12.2002 р.
86. Довідка УОІ УМВС України в Івано-Франківській області №3/909 від 16.12.2002 р.
87. Довідка УОІ УМВС України в Кіровоградській області №20/354 від 15.03.2004 р.
88. Довідка УОІ УМВС України в Луганській області №7/7-471 від 10.02.2004 р.
89. Довідка УОІ УМВС України в Одеській області №13/1093 від 12.03.2004 р.
90. Довідка УОІ УМВС України в Рівненській області №8/107 від 18.12.2004 р.
91. Довідка УОІ УМВС України в Сумській області №7/387 від 10.02.2004 р.
92. Довідка УОІ УМВС України в Тернопільській області №6/263 від 30.01.2004 р.
93. Довідка УОІ УМВС України в Харківській області №8/4-793 від 18.03.2004 р.
94. Довідка УОІ УМВС України в Чернівецькій області №11/236 від 13.02.2004 р.
95. Довідка УОІ УМВС України у Волинській області №211/832 від 25.11.2002 р.
96. Довідка УОІ УМВС України у Закарпатській області №14/157 від 23. 12.2004 р.
97. Додаток до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2000 р. №106-р “Перелік офшорних зон”// Офіційний вісник України, 2000. - №9. – С.32-34.
98. Дятленко Н.М. Консолідація зусиль органів внутрішніх справ та податкової міліції – необхідна умова успішної боротьби з економічною злочинністю // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. - Дніпропетровськ, 2001. - №2. – С. 266-273.
99. Евгеньев М. Е. Методика и техника расследования преступлений. Учеб-ное пособие по криминалистике для юридических школ и работников органов расследования / Под общ. ред. проф. С.М. Потапова Госполитиздат УССР, 1940. – 308 с.

100. Економіка і “тіньовий” сектор: хто кого? // Міліція України. – 2001. - №7. - С.8.
101. Еремеев Д.В. Криминалистическая характеристика преступлений, связанных с использованием «конвертационных центров» // Матер. третьої звітної наук.-практ. конф. Кримського факультету Національного університету внутрішніх справ. - Сімферополь, 2001. –Ч. 1. – С. 54-59.
102. Ефимичев П.С. Предмет и пределы доказывания по уголовным делам о налоговых преступлениях // Журнал Российского права. – 2001. - №9. – С. 26-36.
103. Жук М.Г. Криминалистическая стратегия борьбы с легализацией (отмыванием) денежных средств или иного имущества. - Гродно, 1999. – 120 с.
104. Жук М.Г. Методика расследования отмывания (легализации) денежных средств, приобретенных незаконным путем: Автореф. дис. … канд. юрид. наук /Гродненский государственный университет им. Я. Купалы. – Гродно, 1999. – 17 с.
105. Журавель В. Криміналістична характеристика злочинів: реальність чи ілюзія? // Правничий часопис Донецького університету. - 2001. - №1 (6). – С. 56-59.
106. Журавель В. Криміналістичне прогнозування у розслідуванні злочинів // Вісник Академії правових наук України. - Х.: Право. – 2000. - №2 (21). – С. 166-173.
107. Журавель В.А. Предмет криміналістики: генезис та сучасний стан // Вісник Академії правових наук України. - Х.: Право. – 2002. - №1 (28). – С. 153 –160.
108. Закон України “Про банки та банківську діяльність” від 07.12.2000 р. №2121-ІІІ // Відомості Верховної ради України. – 2001. - №5-6. – Ст. 30.
109. Закон України від 28.11.2002 р. „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом ” // Офіційний вісник України. – 2003. - №7. – Ст.275; Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №5. – Ст. 48
110. Закон України “Про міліцію” від 20.12.1990 р. №565-ХII (із змінами та доповн. за станом на 18.01.2001 р. та ін. років) // Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. - К., 2001. – С. 235-277.
111. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30.05.1993 р. // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. - К., 1993. – С. 38-60.
112. Закон України “Про платіжні системи та грошові перекази в Україні” від 05.04.2001 р. №2346-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №29. – Ст. 137.
113. Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ // А.А. Осауленко та ін.; П.В. Коляда. - К.: Головне слідче управління МВС України, 2001. – 239 с.
114. Зеленский В.Д. Организация расследования преступлений: криминалистические аспекты // Отв. ред. Ю. И. Лукин. – Р. – на – Дону: Изд-во Ростовского университета, 1989. – 148 с.
115. Зелинский А.Ф. Криминология. Курс лекций. – Х.: Прапор, 1996. – 260 с.
116. Зеркало недели. – 2002. - №17.– С.7.
117. Зинатуллин З. З. Возмещение материального ущерба в уголовном процессе. - Казань: Казанский госуниверситет, 1974. – 99 с.
118. Зорин Г.А. Теоретические основы криминалистики. - Минск.: Амалфея, 2001. – 608 с.
119. Зотов Б.Л. Общие положення методики расследования отдельных видов пре ступлений: Лекция для студентов ВЮЗИ. - М., 1955. – 99 с.
120. Исаева Л. Обыск: роль специалиста // Законность. – 2001. - №6. - С.17-22.
121. Ищенко А.В. Криминалистические рекомендации как средство обеспечения следственной практики достижениями науки и техники: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / КВШ МВД СССР. – К., 1983. – С. 10.
122. Ищенко А.В. Криминалистические рекомендации как средство обеспечения следственной практики достижениями науки и техники: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. – К., 1983. – 260 с.
123. Ищенко Е. П. Первоначальный этап расследования как основа успешной доказательственной деятельности по уголовному делу // Межвуз. сб. «Проблемы доказательственной деятельности по уголовным делам». - Красноярск, 1985. – 117-126 с.
124. Ищенко П. П. Специалист в следственных действиях: (уголовно-процессуальные и криминалистические аспекты): Практ. пособие. - М. Юридическая литература, 1990. – 160 с.
125. Ілляш Я. Криміналістична характеристика злочинів як метод (інструментарій) розслідування // Підприємство, господарство і право. - 2001. - №9. – С. 87 – 91.
126. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень: Монографія / За редакцією І.П. Красюка. – К.: Національна академія внутрішніх справ України. – 2003. – 359 с.
127. Іщенко А.В. Методологічні та організаційні проблеми розвитку криміналістичних наукових досліджень: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.09 / Українська академія внутрішніх справ. – К., 1996. – 36 с.
128. Іщенко А.В. Методологічні та організаційні проблеми розвитку криміналістичних наукових досліджень: Дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.09. – К., 1996. – 415 с.
129. Кабанов П.П. О так называемом «криминалистическом» понятии преступления // Вопросы борьбы с преступностью. - М.: Юридическая литература. - 1987. – № 45. - С. 137-139.
130. Каюмов Р.К. Взаимодействие местных Советов с органами внутренних дел, прокуратуры и суда в борьбе с правонарушениями: Учеб. пособ. - Ташкент: НИ и РИО ТВШ МВД СССР, 1983. – 55 с.
131. Кернер Х.-Х., Дах Э. Отмывание денег. Путеводитель по действующему законодательству и юридической практике / Под общ. ред. А.Э. Жалинского. - М.: Международные отношения, 1996. – 236 с.
132. Київець О.В. Методи “відмивання” коштів за кордоном / Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України.- 1999. - №3. - С.125-134.
133. Кипнис Н. М. Допустимость доказательств в уголовном судопроизводстве. – М.: Юристъ, 1995. – 128 с.
134. Кириченко О. А, Васильєв Г. І. Видова класифікація матеріальних об’єктів та речових джерел інформації// Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 2000. - №1 – С. 143-155.
135. Киселев С. «Большая стирка» мирового масштаба // Аргументы и факты в Украине. –2002. - №28. – С. 6.
136. Клещев М.Р. Правовая помощь органам предварительног