КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ІЗ СПЕЦІАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ ЗАХИСТУ

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ........................................................................................................................3
Розділ 1 Документи із спеціальними засобами захисту як об’єкт
дослідження............................................................................................10
1.1. Поняття та класифікація документів із
спеціальним засобами захисту..............................................................10
1.2. Загальна характеристика засобів захисту документів
від підробки.............................................................................................43
1.3. Способи підробки документів із спеціальними
засобами захисту та їх ознаки...............................................................81
Висновки до РОЗДІЛУ 1............................................................................98
Розділ 2 Основні положення методики криміналістичного дослідження
документів із спеціальними засобами захисту..................................102
2.1. Предмет, об’єкти, завдання криміналістичного дослідження
документів із спеціальними засобами захисту..................................102
2.2. Технічні засоби і методи дослідження документів із
спеціальними засобами захисту та їх вдосконалення.......................116
2.3. Особливості методики експертного дослідження
документів із спеціальними засобами захисту..................................127
2.4. Запобігання підробці документів із спеціальними
засобами захисту..................................................................................142
Висновки до РОЗДІЛУ 2..........................................................................169
ВИСНОВКИ.......................................................................................................174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................180
ДОДАТКИ...........................................................................................................205

ВСТУП

Актуальність теми. Зміна соціально-політичної та економічної ситуа-ції в Україні, розвиток ринкових відносин і різних форм власності викликали різке збільшення кількості злочинів, пов’язаних із виготовленням та викори-станням підроблених документів, а саме: цінних паперів (акцій, облігацій, векселів та ін.), документів суворого обліку та звітності (паспортів, дипломів, свідоцтв, посвідчень) і паперових грошових знаків. Зазначені документи при-значені для тривалого перебування в обігу, і, як свідчить практика, часто стають об’єктами злочинних посягань. У зв’язку з цим особливої уваги набу-вають вдосконалення нормативно-правового забезпечення захисту докумен-тів, розробка вимог до спеціальних засобів захисту документів, підвищення якості проведення експертних досліджень документів із спеціальними засо-бами захисту, впровадження новітніх технологій і методів дослідження.
Сприйняття важливості та необхідності розв’язання цих питань постій-но викликало інтерес вчених-криміналістів. Проблемою криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту в різний час за-ймалися: В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, A.I. Вінберг, О.В. Воробей, В.Г. Гончаренко, О.О. Гусєв, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, В.С. Кузьмічов, О.А. Леві, В.К. Лисиченко, С.Д. Павленко, В.М. Палій, Ю.І. Паршикова, С.Ю. Петряєв, Г.В. Прохоров-Лукін, О.О. Садченко, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, М.В. Терзієв, І.Я. Фрідман, С.Б. Шашкін, В.Ю. Шепітько, О.Р. Шляхов, М.П. Яблоков, І.М. Якімова та багато інших.
Проте, віддаючи належне науковому рівню і ступеню розробленості проблем техніко-криміналістичного дослідження документів, слід визнати, що дослідження проводились в інших соціально-політичних умовах і не ви-черпують усього кола питань, які постають перед експертами-криміналістами в період реформування соціально-економічного устрою, динамічного розвит-ку криміналістичної науки і експертної практики, науково-технічного про-гресу. Не знайшли достатнього відображення у наукових працях питання комплексного вивчення та дослідження документів із спеціальними засобами захисту, розробка засобів та системи захисту документів від підробки, особ-ливості методики експертного дослідження документів із спеціальними засо-бами захисту.
Недостатня розробленість теоретичних, організаційних та методичних проблем техніко-криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту вже зараз негативно впливає на практику виготовлення та використання документів із спеціальними засобами захисту, забезпечення їх цими засобами відповідно цінності та важливості документа, ускладнюють встановлення наявності спеціальних засобів захисту та їх відповідності вста-новленим вимогам, привносять певні труднощі в методику дослідження до-кументів, що врешті-решт знижує ефективність боротьби з підробкою доку-ментів.
Таким чином, практична актуальність і недостатня наукова розробка вищевикладених проблем обумовили вибір теми дисертаційного досліджен-ня.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-таційне дослідження спрямоване на виконання Комплексної програми профі-лактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. за № 1376/2000, Програми підготовки праців-ників експертної служби МВС України з проведення техніко-криміналістичного дослідження документів та роботи з обліками на 2003 р., розробленої відділом технічної експертизи документів та почерку ДНДЕКЦ МВС України, наказу МВС України “Про затвердження пріоритетних напря-мків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр.” від 5 липня 2004 р. № 755, а також щорічних Планів науково-дослідних робіт Київського національного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне об-ґрунтування особливостей методики техніко-криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту та надання правоохоронним органам практичних рекомендацій по вдосконаленню організації боротьби з підробкою документів.
Реалізація цієї мети досягається вирішенням таких завдань:
– визначення місця техніко-криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту в системі класифікації судових експертиз;
– узагальнення теоретичних знань та експертної практики дослідження документів із спеціальними засобами захисту;
– формулювання поняття та розробка класифікації документів із спеці-альними засобами захисту та спеціальних засобів захисту;
– характеристика способів підробки документів із спеціальними засо-бами захисту та їх ознак;
– визначення комплексу науково-технічних засобів і методів криміна-лістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту;
– визначення особливостей методики дослідження документів із спеці-альними засобами захисту;
– визначення та систематизація комплексу факторів, що сприяють під-робленню документів із спеціальними засобами захисту;
– розробка рекомендацій щодо організаційно-методичних основ експе-ртного дослідження документів із спеціальними засобами захисту з метою їх впровадження в судово-експертну діяльність та навчальний процес закладів освіти системи МВС.
Об’єктом дослідження є процес виготовлення, практика захисту та способи підробки документів із спеціальними засобами захисту.
Предметом дослідження є криміналістичне дослідження документів із спеціальними засобами захисту.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять принципи та основні категорії діалектико-філософського пізнання соціальних явищ і процесів розвитку та взаємозв’язку об’єктів реальної дійсності, систе-ма загальнонаукових та спеціальних методів, які є засобами наукового пошу-ку в арсеналі суспільних, у тому числі й юридичних наук. Зокрема, при до-слідженні питання поширення підробки документів із спеціальними засобами захисту та зареєстрованих способів їх підробки був застосований статистич-ний метод, при безпосередньому дослідженні документів із спеціальними за-собами захисту використовувались загальні методи дослідження: спостере-ження, вимірювання, порівняння та узагальнення, при класифікації докумен-тів та засобів захисту – системно-структурний, а при проведенні опитування експертів – метод анкетування.
У роботі також був використаний особистий досвід експертної роботи у Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при ГУ МВС України в місті Києві та викладання на кафедрі криміналістичних експертиз ННІПСК КНУВС.
Нормативною базою є чинне законодавство України, відомчі нормати-вні акти та інструктивні документи МВС України, що регламентують органі-зацію призначення, проведення експертиз, обіг документів із спеціальними засобами захисту.
Емпіричною базу склали статистичні звіти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України та Державного науко-во-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за 2000-2006 роки з питань криміналістичного дослідження документів із спеціаль-ними засобами захисту, узагальнені дані проведеного автором вивчення архі-вних експертних проваджень за 2000-2006 роки, результати анкетування 215 експертів-криміналістів щодо проблем дослідження та захисту документів із спеціальними засобами захисту. Були вивчені матеріали 147 експертних про-ваджень, пов’язаних з підробкою документів із спеціальними засобами захи-сту.
Теоретичною основою дослідження стали наукові розробки з філософії, поліграфії, комп’ютерних технологій, інформатики, матеріалознавства, кри-мінології, криміналістики, кримінального процесу, судової експертології.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дане до-слідження є першою в Україні роботою, в якій з урахуванням розвитку науки і техніки, появи нових форм документів, змін, що відбуваються в сфері боро-тьби зі злочинністю викладена концепція криміналістичного дослідження документів із спеціальними засобами захисту, яка заповнює прогалини та стимулює подальші теоретичні та практичні пошуки в криміналістиці. У ре-зультаті проведеного дослідження винесено й аргументовано такі найбільш значущі пропозиції, що вирішують нові наукові завдання криміналістичного дослідження даного виду документів, а саме:
1. Вперше:
– сформульовано визначення поняття “документ із спеціальними засо-бами захисту”, “засоби захисту”, “спеціальні засоби захисту”, “спеціальний елемент захисту”, “система захисту”, “рівень захисту”;
– запропонована класифікація таких документів;
– визначено основні положення та особливості методики дослідження документів із спеціальними засобами захисту;
– введено у термінологічний апарат судової експертології поняття: “ідентифікація спеціальних засобів захисту”, “справжність спеціальних засо-бів захисту”, “цілісність, стійкість захисних властивостей спеціальних засо-бів захисту”;
– обґрунтовано необхідність виділення експертизи документів із спеці-альними засобами захисту у самостійний вид експертного дослідження в ме-жах техніко-криміналістичної експертизи документів;
– доведено, що висновок експерта-криміналіста про визначення (вста-новлення) підприємства, яке здійснює виробництво документів із спеціаль-ними засобами захисту, є виходом за межі його компетенції;
– аргументовано, що при виготовленні документів необхідно забезпе-чувати їх спеціальними засобами захисту відповідно значущості документа.
2. Дістало подальшого розвитку визначення:
– предмета техніко-криміналістичного дослідження документів із спе-ціальними засобами захисту;
– структури експертного дослідження документів із спеціальними засо-бами захисту;
– алгоритму комплексного експертного дослідження документів із спе-ціальними засобами захисту.
3. Уточнено:
– об’єкт техніко-криміналістичного дослідження документів із спеціа-льними засобами захисту;
– способи повної та часткової підробки документів із спеціальними за-собами захисту та їх ознаки;
– поняття документа як носія інформації про самого себе;
– коло експертних завдань техніко-криміналістичного дослідження до-кументів із спеціальними засобами захисту.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що сформульовані теоретичні висновки та рекомендації спрямовані на вдосконалення методики дослідження документів із спеціальними засобами захисту, розширення предмета техніко-криміналістичного дослідження до-кументів із спеціальними засобами захисту, підвищення професійного рівня осіб, які його проводять, розроблення практичних рекомендацій для слідчих і експертів при дослідженні документів із спеціальними засобами захисту та ефективності діяльності з розслідування фактів підробки документів.
Положення та висновки дослідження використані автором при підгото-вці методичних рекомендацій “Методика дослідження документів, які мають захисні засоби”, схвалених вченою радою ННІПСК КНУВС.
Зазначені в дисертації і методичних рекомендаціях пропозиції, фактич-ний матеріал, висновки автора використовуються працівниками ДНДЕКЦ МВС України, криміналістичних підрозділів ГУ МВС України в м. Києві та Київській області при проведенні експертних досліджень (“Акт впроваджен-ня в діяльність експертних підрозділів...” від 07 червня 2004 р., № 8/411), на-уково-педагогічним складом Навчально-наукового інституту підготовки слі-дчих і криміналістів КНУВС – в навчальному процесі при викладанні спец-курсів “Техніко-криміналістичне дослідження документів” та “Теоретичні основи судової експертизи” на кафедрі криміналістичних експертиз (“Акт впровадження у навчальний процес” від 21 червня 2004 р., № 370).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційно-го дослідження доповідались і обговорювались на засіданні кафедри кримі-налістичних експертиз ННІПСК КНУВС, оприлюднені на міжнародних нау-кових та науково-практичних конференціях: “Теорія та практика судової екс-пертизи та криміналістики” (м. Харків, 19-20 червня 2002 р.); “Правове, кад-рове та методичне забезпечення діяльності ОВС у боротьбі за злочинністю в сфері інформаційних технологій” (м. Донецьк, 6-7 грудня 2002 р.); “Викорис-тання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю” (м. До-нецьк, 28 березня 2003р.); “Актуальні проблеми права 2003” (м. Київ, 9 квіт-ня 2003 р.); міжкафедральному методологічному семінарі “Оптимізація на-вчально-виховного процесу на факультеті підготовки слідчих та криміналіс-тів Національної академії” (м. Київ, 17 квітня 2002 р.) та засіданні “круглого столу” за участю працівників ДНДЕКЦ МВС України “Проблема організації та взаємодії ДНДЕКЦ МВС України і кафедри криміналістичних експертиз НАВСУ при підготовці спеціалістів експертних спеціалізацій для ОВС Укра-їни” (м. Київ, 12 березня 2002 року).
Публікації. Основні положення та висновки, що сформульовані в ди-сертаційному дослідженні, знайшли відображення: у методичних рекоменда-ціях “Методика дослідження документів, які мають захисні засоби”; у шести наукових статтях у фахових виданнях та трьох статтях у збірниках науково-практичних конференцій.
Структура дисертації складається зі вступу, двох розділів, які охоп-люють сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (268 на-йменувань) та додатків. Повний обсяг дисертації складає 179 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках сформульовані найбільш суттєві положення і пропозиції, які є результатом наукового дослідження, спрямованого на виявлення, пі-знання та вирішення проблемних теоретичних та практичних питань дослі-дження документів із спеціальними засобами захисту
Важливість проблеми розслідування злочинів, пов’язаних з виготов-ленням та використанням підроблених документів, обумовила вибір теми ди-сертаційного дослідження, пов’язаної з розробленням теоретичних і методи-чних основ експертного дослідження документів із спеціальними засобами захисту. Вирішення цього нового наукового завдання забезпечує розширення і посилення доказової бази при розслідуванні злочинів, пов’язаних з виготов-ленням та використанням підроблених документів, має істотне значення для криміналістики і вимагає адекватної методології для її вирішення.
Узагальнення та аналіз теоретичного та емпіричного матеріалу, дозво-лили одержати такі наукові та практичні результати:
– проаналізовано історичний шлях розвитку поняття “документ”, “юридичний документ”, “документ у криміналістиці”, що дозволило логічно підійти до визначення поняття “документ із спеціальними засобами захисту”. Документами із спеціальними засобами захисту є документи, що мають су-купність захисних властивостей, яка викликає труднощі при їх відтворенні в умовах несанкціонованого виготовлення цих документів;
– розроблено класифікацію документів із спеціальними засобами захи-сту за такими підставами: 1) найменування; 2) час появи у зовнішньому сере-довищі; 3) термін зберігання; 4) юридична сила; 5) ступінь складності; 6) спосіб фіксації інформації; 7) суб’єкт сприйняття інформації; 8) канал сприй-няття інформації; 9) можливість використання; 10) термін дії; 11) напрям фі-ксації юридичних фактів; 12) матеріал носія інформації; 13) матеріальна конструкція; 14) місце походження; 15) ступінь захисту від підробки; 16) до-казове значення; 17) співвідношення часу виготовлення і часу вчинення зло-чину; 18) мета виготовлення;
– зроблена спроба розв’язання проблемних питань щодо уніфікації по-нятійного апарату. Зокрема, сформульовано та обґрунтовано визначення по-нять: “засоби захисту”, “спеціальні засоби захисту”, “спеціальні елементи захисту”, “система захисту”, “криміналістичний захист”, “рівень захисту”. Автором також дана характеристика правовому, організаційному, технічному і криміналістичному захисту як цілісному механізму.
Спеціальні засоби захисту автор визначає як засоби, призначені безпо-середньо для перешкоджання несанкціонованому виготовленню (повній під-робці) документів й істотному ускладненню внесення до них будь-яких змін (частковій підробці). Ними є: 1) спеціальні елементи захисту – елементи, призначені для контролю несанкціонованого відтворення документа шляхом визначення справжності й цілісності самого елемента чи композиції порів-нянням за критеріями відповідності характерним ознакам візуальними, ін-струментальними та іншими методами (голографічний захисний елемент, за-хисна стрічка, захисні волокна тощо); 2) спеціальні матеріали, що використо-вуються для цих виготовлення документів (спеціальний папір, фарби тощо); 3) спеціальні технології виготовлення документів, які унеможливлюють їх підробку (спеціальні прийоми дизайну, виготовлення, оздоблення документа тощо).
– розроблено класифікацію спеціальних засобів захисту за такими під-ставами: 1) характер знакових засобів; 2) складність елементів захисту; 3) можливість сприйняття; 4) можливість мати інформацію про елементи захис-ту; 5) спосіб сприйняття; 6) спосіб фіксації; 7) матеріал носія; 8) можливість відокремлення від документа; 9) послідовність утворення; 10) рівень захище-ності паперу чи іншої основи; 11) спосіб захисту; 12) місцезнаходження. При цьому, на основі аналізу вивчених автором зразків документів із спеціальни-ми засобами захисту, дана характеристика спеціальних засобів захисту доку-ментів залежно від стадії їх виготовлення (дизайну, вибору матеріалів та тех-нологій, друкування, фінішної обробки);
– подана характеристика сучасних способів підробки документів із спеціальними засобами захисту та імітації захисних елементів. Спосіб підро-бки документів розглядається як система дій, що виконується у певній послі-довності для отримання кінцевого результату – готового підробленого доку-мента. Кожен із способів підробки у роботі охарактеризовано сукупністю ознак, що відображаються в документах.
Проведені узагальнення експертної практики, анкетування експертів щодо проблем дослідження документів із спеціальними засобами захисту, а також аналіз літературних джерел дали можливість визначити, що:
– документи із спеціальними засобами захисту недостатньо захищені від підробки і потребують покращення їх захисних властивостей;
– найчастіше об’єктами дослідження стають паперові гроші та докуме-нти, що засвідчують особу;
– злочинці майже в рівній мірі використовують всі способи часткової підробки;
– серед засобів, що використовуються з метою повної матеріальної під-робки домінують кольорові електрофотографічні копіювальні пристрої.
У процесі криміналістичного аналізу документа виділено інформаційне поле, на яке може бути сфокусована увага при дослідженні документів:
– характер, видова належність документа, його призначення, справж-ність;
– власні ознаки зовнішнього вигляду (матеріал, стан, реквізити тощо);
– структура, елементно-компонентний склад, якість, час, місце, спосо-би та засоби виготовлення;
– характер, суть, зміст, деталі, специфічні особливості відображеного об’єкта;
– місце, час, спосіб, умови, обставини фіксації об’єкта, відображеного на ньому;
– кримінальні і некримінальні зміни фактури, структури, окремих ком-понентів документа, а також ознаки відображеного об’єкта;
– інформація про осіб, органи та організації, що мали яке-небудь від-ношення до документа у зв’язку з його виготовленням, збереженням, переда-чею, збутом, вивченням, використанням на окремих етапах, або на усьому шляху його руху аж до моменту виявлення і криміналістичного дослідження;
– обставини, пов’язані з тим, яким чином документ виявився у розпо-рядженні осіб, котрі провадять розслідування, здійснюють іншу діяльність у кримінальному процесі (місце, час його виявлення, канал надходження то-що);
– ціль і можливості використання у кримінальному провадженні поче-рпнутої при дослідженні документа інформації.
Крім того, вивчення праць вчених криміналістів дозволили сформулю-вати та викласти основні положення методики криміналістичного досліджен-ня документів із спеціальними засобами захисту через окреслення завдання і висвітлення об’єктно-предметної сфери дослідження документів із спеціаль-ними засобами захисту. Зокрема, предмет експертизи документів із спеціаль-ними засобами захисту визначено як фактичні дані (факти, обставини), що мають значення для встановлення істини у справі, пов’язані з виготовленням, використанням і збереженням цих документів, які встановлюються на основі спеціальних знань у галузі техніко-криміналістичного дослідження докумен-тів та у передбаченому законом порядку.
Також в роботі ставиться питання про виділення експертизи докумен-тів із спеціальними засобами захисту у самостійний вид експертного дослі-дження в межах судово-технічної експертизи документів.
Аналіз експертної практики дозволив зробити висновок, що перспекти-вний напрям у галузі засобів експертного дослідження документів із спеціа-льними засобами захисту пов’язаний з удосконаленням уже існуючих та впровадженням сучасних приладів (відеокомплексів).
Вирішення завдань при техніко-криміналістичному дослідженні доку-ментів із спеціальними засобами захисту передбачає процес об’єднання ме-тодів, що використовуються при дослідженні як реквізитів, так і матеріалів у єдину комплексну методику.
На підставі вивчення та аналізу експертної практики виведено, що рі-вень компетенції експертів-криміналістів обмежується знаннями про “від-криті засоби захисту”, які дозволяють йому за певних обставин визначити відмінності (їх відсутність) між наданим на дослідження документом та ана-логічним справжнім документом. Проте, відсутність цих відмінностей, ще не є підставою для висновку про відповідність способу виготовлення наданого на дослідження та аналогічного справжнього документа, оскільки цю відпо-відність можна встановити лише при дослідженні “закритих засобів захисту”. Це дозволило сформулювати та обґрунтувати основне питання з числа тих, які виносяться на експертизу документів із спеціальними засобами захисту: “Чи відрізняється наданий на експертизу документ за відомими експерту способами виготовлення від аналогічного справжнього документа; якщо так, то у чому полягають відмінності та яким способом виконаний документ?”.
На підставі аналізу емпіричних даних була окреслена та розглянута су-купність різнорівневих криміногенних факторів, які викликають зростання кількості підробок документів із спеціальними засобами захисту. Зокрема, результати вивчення кримінальних справ дозволили виділити з цієї сукупно-сті фактори, які є як загальними для усієї економічної злочинності в Україні у період становлення ринкової економіки, так і специфічними для злочинної діяльності, пов’язаної з виготовленням підроблених документів. У свою чер-гу, зміст цих факторів свідчить, що для усунення або нейтралізації їх негати-вного впливу потрібне проведення загальнодержавних соціально-економічних, організаційних, правових та інших заходів, а саме щодо необ-хідності:
– підвищення рівня підготовки і перепідготовки спеціалістів для орга-нів внутрішніх справ, оснащення та переоснащення практичних підрозділів сучасними техніко-криміналістичними засобами, підвищення рівня матеріа-льно-технічної бази навчально-наукових та науково-дослідних установ сис-теми МВС і активізацію роботи науковців за напрямами, що не розроблені взагалі чи потребують доопрацювання;
– визначення та юридичного закріплення меж інформаційного забезпе-чення різних категорій суб’єктів, які здійснюють контроль справжності за-значених документів, про їх захисні властивості;
– врегулювання на міжнародному рівні питання про зобов’язання під-приємств-виробників множильної техніки при її проектуванні усунути мож-ливість відтворювати копії документів із спеціальними засобами захисту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Энциклопедический словарь Ф. Павленкова. – СПб., 1913. – 356 с.
2. Толковый словарь живого великорусского языка. / Сост.: В.И. Даль. – М.: Гос. изд. Иностранных и национальных словарей, 1956. – 699 с.
3. Словарь русского языка. Изд. 10-е, стереотип. / Под. ред. д-ра фило-лог. наук проф. Н.Ю. Шведовой. – М., “Советская Энциклопедия”, 1973. – 846 с.
4. Юридический словарь. / Под ред. П.И. Кудрявцева. – 2-е изд. – М.: Госюриздат, 1956. – 657 с.
5. Энциклопедический словарь. Т.1./ Под ред. Б.А. Введенской. – М., Гос. научное издательство “Большая советская энциклопедия”, 1953. – 719 с.
6. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. – 4-е изд. – М.: Советская энциклопедия, 1989. – 1632 с.
7. Юридична енциклопедія: В 6т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: “Укр. Енцикл.”, 1999. – 744 с.
8. ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1994. – 53 с.
9. ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1995. – 47 с.
10. ДСТУ 2732-94. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначен-ня. – К.: Держстандарт України, 1994. – 53 с.
11. Большой юридический словарь / Под ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Крут-ских. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 704 с.
12. Терзиев Н.В., Эйсман А.А. Введение в криминалистическое иссле-дование документов. – М.: Госюриздат, 1949. – 146 с.
13. Советская криминалистика, ч.1; Под ред. С.П. Митричева и Н.В. Терзиева. – М., 1958. – 382 с.
14. Маландин И.Г. Документы, как доказательства в делах о хищениях социалистической собственности. // Сборник статей Саратовского отделения ВНОСМиК, вып.2. Саратов, 1958. – 315 с.
15. Моисеев А.П. Криминалистическое исследование документов // Криминалистика / Под ред. Р.С. Белкина, Г.Г. Зуйкова. – М.: “Юридическая литература”, 1968. – 687 с.
16. Марков В.А. Криминалистическое исследование документов, изго-товленных с помощью специальных печатающих аппаратов. Автореф. дис. ... канд. юридич. наук. – Свердловск, 1971.
17. Макушкина Г.Е. О криминалистическом понятии письменного до-кумента. // Cборник аспирант. работ Свердлов. юрид. ин-та, вып. 15. – Свер-дловск, 1973.
18. Полевой Н.С. О некоторых методологических проблемах эксперт-ного исследования документов. // Вопросы теории криминалистики и судеб-ной экспертизы, вып. 2. – М.: НИИСЭ, 1969. – 90 с.
19. Лисиченко В.К. Криминалистическое исследование документов (правовые и методологические проблемы). Дис. ... докт. юридич. наук. – Ки-ев, 1973.
20. Выдря М.М. Вещественные доказательства в советском уголовном процессе. – М., 1955. – 216 с.
21. Чельцов М.А. Советский уголовный процесс. – М., 1962. – 320 с.
22. Арсеньев В.Д. Понятие документов и значение их как доказательств в советском уголовном процессе // Труды Иркутского гос. ун-та: Серия юри-дическая. T. XIII. Иркутск, 1955.
23. Винберг А.И. Доказательственное значение фотоснимков и специа-льных видов копий в советском уголовном процессе // Советская криминали-стика на службе следствия. Вып.6. М., 1955.
24. Винберг А.И. Теория доказательств в советском уголовном процес-се: часть особенная. – М., 1967. – 218 с.
25. Эйсман А.А. Заключение эксперта. – М., 1967.
26. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. T.1: Общая теория крими-налистики. – М.: Юристъ, 1997. – 408 с.
27. Арсеньев В.Д. Соотношение понятия предмета и объекта судебной экспертизы // Проблемы теории судебной экспертизы: Сб. науч. тр. – М.: ВНИИСЭ, 1980. – Вып. 4. – С. 3-23.
28. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений. Научно-практическое пособие. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА. М, 1998. – 288 с.
29. Кузнецова Н.А. Собирание и использование документов в качестве доказательств по уголовным делам. Дис. ... канд. юридич. наук. – М., 1996.
30. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Каннон, А.С.К., 2002. – 1104 с.
31. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. // Відомості Вер-ховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
32. Про обов’язковий примірник документів: Закон України від 09.04.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22-23. – Ст. 199.
33. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137.
34. Постанова “Про затвердження нормативних документів” №353 від 30.12.1996 р. Національний банк України. – Київ.
35. Дорохов В.Я. Понятие документа в советском праве // Правоведе-ние. – 1982. – № 2. – С. 9-15.
36. Доронін І.М. Поняття документів як виду доказів у кримінальному процесі // Вісник Верховного суду України. – 2001. – № 6 (28).
37. Арсеньев В.Д. Основы теории доказательств в советском уголовном процессе. – Иркутск, 1970.
38. Пинхасов Б.И. Использование документов в доказывании. – Таш-кент: ФАН, 1977. – 136 с.
39. Прокофьев Ю.Н. Понятие и сущность документов как доказа-тельств в советском уголовном процессе. – Иркутск, 1978. – 77 с.
40. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, – 536 с.
41. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник для студ. юрид. Спеці-альностей вищих закладів освіти. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: Видавни-чий Дім “Ін Юре”, 2001. – 696 с.
42. Шепітько В.Ю. Криміналістика. Енциклопедичний словник (україн-сько-російський і російсько-український)/За ред. акад. НАН України В.Я. Тація. – Харків: Право, 2001. – 560 с.
43. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. – 1440 с.
44. Картковий бізнес – у чисті руки // Україна молода. – №214. – 2003. – С. 9.
45. Швецова-Водка Г.М. Значення поняття “документ” у документа-ційно-інформаційних науках // Культура України: історія і сучасність: Респ. науково-теорет. конф. (Харків, 26-28 жовтня 1992 р.): Тези доповідей. – Х., 1992. – С. 324-326.
46. ISO 5127/1-1983. Documentation and information: Vocabulary. Part 1. asic concept. Printed in Switzerland. – 18 p.
47. Кулешов С.Г. Документальні джерела наукової інформації: поняття, типологія, історія типологічної схеми. – К.: УкрІНТЕІ, 1995. – 190 с.
48. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1. – Х.: Консум, Основа, 1999. – 416 с.
49. Илизаров Б.С. Актуальные теоретические и методологические про-блемы советского архивоведения: Учеб. пособие / МГИАИ. М., 1984. – 107 с.
50. Илюшенко М.П., Кузнецова Т.Н., Лившиц Я.З. Документоведение. Документ и системы документации: Учеб. пособие / МГИАИ; Под ред. Я.З. Лившица. М., 1977. – 84 с.
51. Швецова-Водка Г.М. Документ і книга в системі соціальних кому-нікацій / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. – Рівне, 2001. – 438 с.
52. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса, том 1. М., 1968.
53. Маландин И.Г. К вопросу о реквизитах документов, Сб. научных работ, вып. 3. Саратов, 1961.
54. Ратинов А.Р. Процесс доказывания. // Теория доказательств в совет-ском уголовном процессе. Отв. редактор Н.В. Жогин, изд. 2-е исправленное и дополненное, М., Юрид. лит., 1973. – 736 с.
55. Прокофьев Ю.Н. Понятие и сущность документов как доказа-тельств в советском уголовном процессе: Автореф. дисс. канд. юр. наук. М., 1978.
56. Миньковский Г.М., Танасевич В.Г. Протоколы следственных и су-дебных действий. Иные документы. // Теория доказательств в советском уго-ловном процессе. Отв. редактор Н.В. Жогин, изд. 2-е исправленное и допол-ненное, М., “Юрид. лит.”, 1973. – 736 с.
57. Михайловская И.Б. Документы // Уголовный процесс. Учебник. / Под ред. И.Л. Петрухина. И., 2001.
58. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підру-чник. 4-е вид., доп. і переробл. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 1120 с.
59. Криминалистика: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. В.А. Образцова. М.: Юристъ, 2002. – 735 с.
60. ДСТУ 4010-2001. Бланки цінних паперів і документів суворого об-ліку та звітності. Загальні технічні вимоги. – К.: Держстандарт України, 2001. – 26 с.
61. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.93. № 283 “Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів су-ворого обліку”.
62. Закон України від 18.06.1991 р. “Про цінні папери і фондову біржу” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 508.
63. Положення про вимоги до сертифікатів цінних паперів, випущених у документарній формі, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31.07.98, № 95.
64. Правила виготовлення бланків цінних паперів і документів суворо-го обліку: Наказ Міністерства фінансів України № 98 від 25.11.93, Наказ Служби безпеки України № 118 від 15.11.93, Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 740 від 24.11.93.
65. Інструкція щодо організації режиму виробництва, охорони матеріа-льних цінностей та захисту державних, відомчих та комерційних таємниць на підприємствах по виготовленню бланків цінних паперів і документів суворо-го обліку Держзнака Міністерства фінансів України: Наказ Міністерства фі-нансів України № 5 від 17.01.94.
66. Інструкція про умови і правила провадження підприємницької дія-льності (ліцензійні умови) з виготовлення та ввезення бланків цінних папе-рів, документів суворого обліку і знаків поштової оплати, а також матеріалів та напівфабрикатів для їх виробництва та контроль за їх дотриманням: Наказ Міністерства фінансів України № 166 від 12.07.99, Наказ Ліцензійної палати України № 59 від 12.07.99.
67. Положення про порядок отримання кодів для випущених та зареєс-трованих акцій, інвестиційних сертифікатів, облігацій підприємств та місце-вих позик. – Київ.: Рада Національного депозитарію України, рішення від 25.11.99. № 40/99.
68. ДСТУ 3705-98 (ISO 6166:1994) Цінні папери. Міжнародна система нумерування для ідентифікації цінних паперів. – К.: Держстандарт України, 1998.
69. Мацишин В.С. Особливості огляду місця події у справах про фаль-шивомонетництво, вчинене з використанням комп’ютерної техніки // Кримі-налістичний вісник: Науково-практичний збірник. Вип. 2 / Держ. Наук.-дослід. експертно-криміналістичний центр МВС України; Нац. Акад. внутрі-шніх справ України. – С. 173-178.
70. Теория и практика судебной экспертизы. – СПб.: Питер, 2003. – 704 с.
71. Фридман И.Я. Криминалистическая защита документов в целях предупреждения хищений социалистической собственности. Дис. ... канд. юридич. наук. – К., 1961.
72. Палий В.М., Попов Ю.П., Робур И.И., Робур Л.И. Голографическая защита ценных бумаг и предметов: состояние и перспективы развития // Криміналістика і судова експертиза: Міжвідомчий науково-методичний збір-ник / Відп.ред. В. С. Стефаник. – К.: Мінюст України, 1997. – С. 105-108.
73. Павленко С.Д., Ягодин А.Ф. Выявление подделки документов по защитным сеткам // Криміналістика і судова експертиза: Міжвідомчий нау-ково-методичний збірник / Відп. ред. В. С. Стефаник. – К.: Мінюст України, 1992. – 135 с.
74. Орловський В.А. Види імітаційних захисних елементів на цінних паперах // Криміналістичний вісник: Науково-практичний збірник. Вип. 2 / Держ. Наук.-дослід. експертно-криміналістичний центр МВС України; Нац. Акад. внутрішніх справ України. – С. 91-99.
75. Чепурко В.І. Проблеми дослідження підроблених цінних паперів і документів, які мають захисні засоби, виготовлених поліграфічним способом // Криміналістичний вісник: Науково-практичний збірник. Вип. 2 / Держ. На-ук.-дослід. експертно-криміналістичний центр МВС України; Нац. Акад. внутрішніх справ України. – С. 100-106.
76. Кобилянський О.Л. Захист цінних паперів і документів суворого обліку та звітності від підроблення // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 6. – С. 104-107.
77. Технико-криминалистическая экспертиза документов: Учебник для вузов МВД СССР, Волгоград, 1978. – 215 с.
78. Петряев С.Ю. Криминалистическое исследование поддельных ино-странных бумажных денег. Дис. ... канд. юридич. наук. – К., 1998.
79. Закон України від 15.09.1995 р. “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 40. – Ст. 297.
80. Закон України від 30.10.1996 р. “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292.
81. Закон України від 05.04.2001 р. “Про обіг векселів в Україні” // Ві-домості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – Ст. 128.
82. Закон України від 06.03.1992 р. “Про приватизаційні папери” // Ві-домості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 352.
83. Закон України від 22.03.2001 р. “Про страховий фонд документації України” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 20. – Ст. 101.
84. Хрусталев В.Н. Проблемы комплексных криминалистических тра-сологических и материаловедческих экспертиз // Российский следователь. – М., 2000. № 2. – С. 6-8.
85. Яблоков Н.П. Техническая экспертиза документов в криминалисти-ке: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. – М., 1954.
86. Назначение и производство криминалистических экспертиз (посо-бие для следователей и судей) Минюст СССР, ВНИИСЭ, М., 1976. – 296 с.
87. Криминалистика: Учеб. Для вузов / И.Ф. Герасимов, Л.Я. Драпкин, Е.П. Ищенко и др.; Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина. – М.: Высш.шк., 1994. – 528 с.
88. Колкутин В.В., Зосимов С.М., Пустовалов Л.В., Харламов С.Г., Ак-сенов С.А. Судебные экспертизы. – М.: ООО Издательство «Юрлитинформ», 2001. – 288 с.
89. Проведение экспертизы в суде (правовые и организационно-практические вопросы). Методическое пособие для судей. Минюст СССР, ВНИИСЭ, М., 1979. – 224 с.
90. Сахнова Т.В. Судебная экспертиза. – М.: Городец, 2000. – 368 с.
91. Ароцкер Л.Е. Роль прокурора при проведенні експертизи в суді // Радянське право. – 1968. – № 8. – С. 36.
92. Белкин А.Р. Теория доказывания: Научно-методическое пособие. – М.: НОРМА, 1999. – 429 с.
93. Бородин С.В., Палиашвили А.Я. Вопросы теории и практики экспе-ртизы. – М., 1963. – С. 126-127.
94. Винберг А.И. Заключение по экспертизе от имени юридического лица // Социалистическая законность. – 1974. – №12. – С. 52-54.
95. Галкин Б. Уголовный процесс. – М., 1949. – 46 с.
96. Грузкова В.Г. Формирование профессионального опыта судебного эксперта // Криминалистика и судебная экспертиза. – К. – 1980. – Вып.20. – С. 44-48.
97. Разумов Э.А., Молибога Н.П. Осмотр места происшествия. – К.: РИО МВД Украины, 1994. – 672 с.
98. Анчабадзе Н.А. Пластиковые карточки как средство платежа в объ-еме, необходимом эксперту-криминалисту // Проблемы судебной экспертизы на современном этапе. Тезисы докладов межвузовской научно-практической конференции / Под ред. В. А. Ярмака. – Волгоград: ВА МВД России, 2003. – С. 187-190.
99. Анчабадзе Н.А. Пластиковые карты как разновидность электронно-го документа в системе общего понятия документа // Проблемы судебной эк-спертизы на современном этапе. Тезисы докладов межвузовской научно-практической конференции / Под ред. В.А. Ярмака. – Волгоград: ВА МВД России, 2003. – С. 184 -187.
100. Технико-криминалистическое исследование документов: Практи-кум / Под ред. В.Е. Ляпичева. – Волгоград: ВА МВД России, 2002. – 196 с.
101. Болотский Б.С. и др. Фальшивые деньги (фальшивомонетничест-во) / Под ред. профессора В.Д. Ларичева – М.: Экзамен, 2002. – 384 с.
102. Основы судебной экспертизы. Ч.1. Общая теория. – М.: РФЦСЭ, 1997. – 430 с.
103. Петряев С.Ю., Золотарь Н.С. Доллары США: Краткий справочник для сотрудников органов внутренних дел. – Киев: РИО МВД Украины, 1993. – 25 с.
104. Воробьева И.Б., Маланьина Н.И. Распознавание поддельных доку-ментов. Технико-криминалистический аспект: Учебное пособие / Под ред. проф. В.В. Степанова. – Саратов: СГАП, 1999. – 104 с.
105. Корольков А.Г., Горшенин Ю.А., Лютов В.П. Криминалистическое исследование денежных билетов СССР: Материалы поддельных денежных билетов и методы их исследования: Учебное пособие. – М.: ВНКЦ МВД СССР, 1991. – 88 с.
106. Судебно-техническая экспертиза документов. Особенная часть (особенности исследования отдельных специфических объектов судебно-технической экспертизы документов). Методическое пособие. Вып. 3. – М.: РФЦСЭ, 1995. – 143 с.
107. Гусев А.А. и др. Некоторые вопросы изучения физико-химических свойств материалов документов в профилактических целях // Экспертная техника, 1966. Вып. 15. – С. 33-34.
108. Воробей О.В. Криміналістичне дослідження паперових грошей: Посібник. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 180 с.
109. Красницька А.В. Поняття “документ”, “акт” у кримінальному су-дочинстві // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ Украї-ни. – К., 2002. – № 4. – С. 152-161.
110. Лисиченко В.К. Юридическое понятие документа и его значение // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1972. – Вып. 9. – С. 179-188.
111. Муратова Н.Г. Процессуальные акты органов предварительного расследования. – Казань: изд-во Казанского ун-та, 1989.
112. Шпилев В.Н. Содержание и формы уголовного судопроизводства. – Минск, 1974.
113. Михайленко О.Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах. – К., 2000.
114. Іщенко В.О. Поняття документа як джерела доказів у криміналь-ному судочинстві // Право України. – 1997. – №2.
115. Дорохов В.Я. Природа вещественных доказательств // Сов. гос-во и право. – 1971. – № 10.
116. Кобилянський О.Л. Поняття “документ” у криміналістиці: сучасне розуміння // Право України, 2003. № 10. – С. 82-85.
117. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х то-мах / Под ред. М.Н. Марченко. – Т. 2. Теория права. – М.: Изд-во «Зерцало», 1998.
118. Лисиченко В.К. Криминалистическое исследование документов. Выпуск 1. Возникновение и развитие общественных функций документов. – К.: КГУ, 1971. – 77 с.
119. Шугрина Е.С. Техника юридического письма: Учеб.-практ. посо-бие. – М., 2000.
120. Красницька А.В. Юридичні документи: техніка складання, оформ-лення та редагування: Посібник. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 500 с.
121. Леви А.А., Энглин А.А. Некоторые вопросы предупреждения по-дделки документов // Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 5. – М., 1967. – С. 93-107.
122. Леви А. А. Средства и методы защиты документов от подделки // Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 9. – М., 1969. – С. 152-164.
123. Кобилянський О.Л. Сучасний стан і перспективи дослідження до-кументів із спеціальними засобами захисту від підроблення // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 7. – С. 116-119.
124. Кобилянський О.Л. Методичні особливості та техніко-криміналістичні засоби дослідження документів, що мають спеціальні засоби захисту // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 12. – С. 115-118.
125. Воробей О.В. Проблеми захисту гривні від підробки (криміналіс-тичний аспект) // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 2. – С. 167-172.
126. Дьяченко О.Ф., Щербаковська Л.П. Боротьба з контрабандою: що-до криміналістичного дослідження підробних документів та паперових гро-шей // Уряду України, Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Т. 10. Бо-ротьба з контрабандою: проблеми та шляхи їх вирішення. – Київ, 1998. – С. 496-499.
127. Методические рекомендации по выявлению поддельных докумен-тов на право вождения и пользования автотранспортом / МВД СССР. – М., 1982. – 19 с.
128. Методичні рекомендації по перевірці справжності свідоцтва про перереєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія / МВС України. – К., 1996. – 8 с.
129. Голографическое средство для охраны и верификации подлиннос-ти документов // Иностранная печать о техническом оснащении полиции ка-питалистических государств. – М., 1985. – № 10. – С. 46-54.
130. Лабораторные исследования фальшивых документов // Иностран-ная печать о техническом оснащении полиции капиталистических госу-дарств. – М., 1984. – № 9. – С. 67-72.
131. Лабораторная экспертиза поддельных документов // Иностранная печать о техническом оснащении полиции капиталистических государств. – М., 1984. – № 10. – С. 61-70.
132. Изготовление идентификационных документов // Иностранная пе-чать о техническом оснащении полиции капиталистических государств. – М., 1985. – № 5. – С. 51-58.
133. Идентификационные документы с повышенным уровнем защиты против фальсификации // Иностранная печать о техническом оснащении по-лиции капиталистических государств. – М., 1985. – № 1. – С. 25-31.
134. Защита кредитных карточек с помощью ультрафиолетовых чернил // Иностранная печать о техническом оснащении полиции капиталистических государств. – М., 1985. – № 5. – С. 82-83.
135. Способы защиты документов и банкнот от фальсификации // Ино-странная печать о техническом оснащении полиции капиталистических госу-дарств. – М., 1984. – № 12. – С. 64-69.
136. Защита ценных бумаг от подделки // Иностранная печать о техни-ческом оснащении полиции капиталистических государств. – М., 1982. – № 6. – С. 43-46.
137. Удостоверение личности с повышенной защитой против фальси-фикации // Иностранная печать о техническом оснащении полиции капитали-стических государств. – М., 1983. – № 6. – С. 23-28.
138. Прибор для обнаружения токопроводящего покрытия на докумен-тах // Иностранная печать о техническом оснащении полиции капиталистиче-ских государств. – М., 1983. – № 11. – С. 51-56.
139. Методы и технические средства защиты документов от фальсифи-кации и проверки их подлинности // Иностранная печать о техническом ос-нащении полиции капиталистических государств. – М., 1983. – № 8. – С. 30-34.
140. Идентификация ценных бумаг с помощью флуоресценции // Инос-транная печать о техническом оснащении полиции капиталистических госу-дарств. – М., 1983. – № 4. – С. 67-70.
141. Защита документов от фальсификации // Иностранная печать о техническом оснащении полиции капиталистических государств. – М., 1983. – № 1. – С. 53-57.
142. Защита документов от подделки // Иностранная печать о техничес-ком оснащении полиции капиталистических государств. – М., 1983. – № 10. – С. 57-61.
143. Экспертиза поддельных документов // Иностранная печать о тех-ническом оснащении полиции капиталистических государств. – М., 1984. – № 9. – С. 55-61.
144. Определение подлинности ценных бумаг и документов // Иност-ранная печать о техническом оснащении полиции капиталистических госу-дарств. – М., 1982. – № 12. – С. 40-47.
145. Новые виды идентификационных документов // Иностранная пе-чать о техническом оснащении полиции капиталистических государств. – М., 1981. – № 7. – С. 19-27.
146. Метод и аппаратура для изготовления документов с четким кодом // Иностранная печать о техническом оснащении полиции капиталистических государств. – М., 1981. – № 10. – С. 20-23.
147. Комплексы по защите ценных бумаг от фальсификации // Иност-ранная печать о техническом оснащении полиции капиталистических госу-дарств. – М., 1981. – № 9. – С. 17-26.
148. Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: назначение, производ-ство, использование: Учебно-практическое пособие. – Х.: Эспада, 2005. – 544 с.
149. Специальное кодирование документов // Иностранная печать о техническом оснащении полиции капиталистических государств. – М., 1981. – № 11. – С. 19-23.
150. Фридман И.Я., Липовский В.В. О недостатках оформления заве-щаний и документов на выплату пенсий, облегчающих их подделку // Кри-миналистика и судебная экспертиза. – К., 1990. – № 41. – С. 58-61.
151. Лисиченко В.К. Классификация документов как объектов следст-венно-судебного и экспертного исследования // Материалы теоретической конференции по итогам научно-исследовательской работы профессорско-преподавательского состава за 1972 год. – К., 1973. – С. 103-107.
152. Современные методы предотвращения подделки ценных бумаг и документов // Иностранная печать о техническом оснащении полиции капи-талистических государств. – М., 1979. – № 12. – С. 3-18.
153. Васенков В.А. О криминалистической экспертизе документов, проводимой по заданиям органов нотариата // Теоретические и методические вопросы судебной экспертизы. – М., 1984. – С. 94-99.
154. Воробей О.В. Підробка сучасних паперових грошових знаків // Право України. – К., 2001. – № 6. – С. 106-108.
155. Особливості розслідування злочинів про підробку банківських платіжних карток: Методичні рекомендації // Збірник методичних рекомен-дацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативни-ми працівниками органів внутрішніх справ. – К., 2001. – С. 26-44.
156. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р. №6 (зі змінами‚ внесеними постановою Пленуму від 03.12.1997 р. №12) “Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів” // Бюлетень законодавства і юридич-ної практики України. – 1998. – №1. – С. 217-220.
157. Криминалистика. / Под ред. А.Н. Васильева. – М. Изд. Московско-го университета. 1963. – 620 с.
158. Назначение и производство судебных экспертиз (пособие для сле-дователей, судей и экспертов). / Под ред. Г.П. Арнушкина, А.Р.Шляхова., М., Юридическая литература, 1988. – 319 с.
159. Проблемы судебной экспертизы на современном этапе. Тезисы до-кладов межвузовской научно-практической конференции / Под ред. В. А. Ярмака. – Волгоград: ВА МВД России, 2003. – 320 с.
160. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. – М.: Книжный мир, 2001. – 895 с.
161. Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец. вищих за-кладів освіти. / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – 684 с.
162. Зинин А.М., Омельянюк Г.Г., Пахомов А.В. Введение в судебную экспертизу. – М., 2002. – 240 с.
163. Не малюйте гроші – й будете хороші // Україна молода. – 2004. – № 30. – С. 9.
164. Криминалистическая экспертиза. Вып.8. Под ред. А.Н. Самончика и Ф.П. Совы. – М., 1973. – 244 с.
165. Павленко С.Д., Золотарь Н.С. Возможности криминалистического исследования документов, изготовленных печатным способом. М., – К.: РИО МВД УССР, 1988. – 152 с.
166. Лютов В.П., Рубцов М.В. Возможности комплексного криминали-стического исследования поддельных документов, выполненных полиграфи-ческим способом // Материалы Всесоюзной научно-практической конферен-ции “Проблемы организации и проведения комплексных экспертных иссле-дований” (Рига, 5-6 декабря 1984 г.). – М., 1985. – С. 121-123.
167. Гаджиев Г.М. Профилактическая деятельность эксперта по предо-твращению преступных действий, связанных с подделкой документов на право вождения автомобилем // Вопросы судебной экспертизы и экспертной профилактики. Сборник научных трудов. – Саратов, 1958. Выпуск № 26. – С. 42-43.
168. Фридман И.Я. Использование профилактических рекомендаций судебно-экспертных учреждений следователями органов внутренних дел УССР // Криминалистика и судебная экспертиза. Вып. 23. К., 1981.
169. Наказ МВС України № 682 від 30.08.1999 року “Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України” // Судово-експертна діяльність. Довідник для експертів / За загальною редак-цією Красюка І.П. / Київ, Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, 2002. – 320 с.
170. Про Комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки: Указ Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 року.
171. Криминалистика: Учебник / Под ред. Р.С. Белкина. – М: Юрид. лит., 1986. – 544 с.
172. Воробей О.В. Проблеми ефективного використання криміналісти-чних обліків підроблених паперових грошей України // Науковий вісник На-ціональної академії внутрішніх справ України. – К., 2000. – № 3. – С. 250-253.
173. Євро захищається // За київським часом. – К