КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗОВНІШНІСТЬ ОСОБИ МЕТОДАМИ ТА ЗАСОБАМИ ІНФОРМАТИКИ :

Краткое описание

ЗМІСТ
стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. Криміналістичне дослідження інформації про зовнішність особи 12
1.1. Криміналістична ідентифікація як метод встановлення причетності особи до злочину
12
1.2. Класифікація і загальна характеристика ознак зовнішності особи як об’єкта ідентифікації
21
1.3. Практика використання інформації про ознаки зовнішності при встановленні особи розшукуваного
31
1.4. Проблеми автоматизації криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи
82
Висновки до розділу 91
РОЗДІЛ 2. Напрями застосування сучасних інформаційних технологій у процесі встановлення особи за ознаками зовнішності
94
2.1. Правові та організаційні аспекти використання досягнень науково-технічного прогресу під час розслідування злочинів
94
2.2. Дослідження інформації про зовнішність особи за допомогою сучасних апаратно-програмних засобів
114
2.3. Перспективи використання досягнень інформаційних технологій при
дослідженні інформації про зовнішність особи
140
Висновки до розділу 152
ВИСНОВКИ 159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 162
ДОДАТКИ 177

В С Т У П

Актуальність теми. Сучасна криміногенна обстановка в Україні характеризується домінуванням негативних тенденцій. Суттєво змінилася структура злочинності, яка жорстокішає і технічно оснащується. Становище, що склалося, потребує активних пошуків шляхів оздоровлення обстановки в державі, забезпечення законних прав населення, гарантованих Конституцією України (ст.ст. 21, 23, 24, 27- 32, 41) [1].
Керівництво Міністерства внутрішніх справ України не раз наголошувало, що в таких умовах найважливішого значення для розкриття і розслідування злочинів набуває використання сучасних технічних засобів та методів збирання криміналістичної інформації, основою яких є новітні технології. Це стосується й процесу встановлення особи за ознаками зовнішності.
Вагомим внеском у розв’язанні цих проблем стали роботи В.О. Снєткова (розробка теоретичних засад портретної ідентифікації), О.М. Зініна (теоретичні та практичні засади використання ознак зовнішності особи при проведенні оперативно-розшукових заходів), В.Г. Малишева (теоретичні та практичні аспекти встановлення особи за допомогою інформаційно-пошукових систем), М.М. Герасимова (засади відтворення обличчя за черепом) та інших, які були проведені, у своїй більшості, у 50-70-х рр. минулого століття. Таким чином, на практиці використовується сукупність теоретичних і практичних рекомендацій щодо криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи, які, нажаль, не зважають на нові наукові тенденції та технічні можливості в розв’язанні цих проблем.
Як слушно зауважив М.С. Польовий, при дослідженні інформації про матеріально-фіксовані відображення події злочину з успіхом можуть застосовуватися математико-кібернетичні методи опрацювання інформації, завдяки чому вони стають органічною частиною багатьох методик техніко-криміналістичного дослідження [2, с. 23].
Сьогодні органи досудового слідства використовують комп’ютерні системи для складання композиційних портретів розшукуваних, автоматизовані системи управління, основу яких становлять інформаційно-пошукові системи. Ці системи дозволяють автоматизувати процес отримання інформації про зовнішність особи, але їх ефективність не відповідає сучасним вимогам щодо способів і форм організації та систематизації інформації про розшукуваних, що, в свою чергу, впливає на стан інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-службової, слідчої та експертної діяльності .
Проблематичність сучасного стану інформаційно-аналітичного забезпечення кримінально-процесуальної діяльності зумовлена й значними організаційно-управлінськими недоліками: недостатня оснащеність сучасною комп’ютерною технікою, відсутність ефективної програми підготовки і перепідготовки відповідних фахівців, у підрозділах використовується морально застаріле програмне забезпечення та бази даних, вихідний матеріал має низьку якість, обліки осіб, які становлять оперативний інтерес, розпорошені.
Практика свідчить, що сучасний рівень наукової розробки проблеми встановлення особи за ознаками зовнішності недостатній та потребує комплексного підходу: дослідження історичних особливостей використання інформації про ознаки зовнішності розшукуваного, розробки засад використання сучасних інформаційно-аналітичних систем з метою встановлення особи будь-якого антропологічного типу (що особливо актуально у зв’язку з поширенням в Україні такого явища, як міграція), встановлення особи з навмисно зміненою зовнішністю (зокрема, косметичною операцією), встановлення осіб, які не хочуть або не можуть через стан здоров’я назвати себе, невпізнаних трупів, активізації пам’яті потерпілих (свідків) з різними формами сприйняття навколишнього середовища.
Наведені чинники визначають актуальність теми дослідження.
Наукове завдання дисертації полягає в розробці сучасного науково-технічного засобу – інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками зовнішності, яка, на відміну від наявних інформаційно-пошукових систем, дозволяє проводити комплексне дослідження інформації про зовнішність розшукуваного, моделювати його образ.
При вивченні проблеми криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи методами та засобами інформатики автор використовував доробок вітчизняних вчених-криміналістів, які ґрунтовно висвітлили певні аспекти використання досягнень науково-технічного прогресу у протидії злочинності: Л.Ю. Ароцкера, В.П. Бахіна, Г.І. Грамовича, Г.Л. Грановського, В.Г. Гончаренка, В.А. Журавля, О.А. Кириченка, Н.І. Клименко, О.Н. Колесниченка, В.П. Колмакова, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, І.В. Постіка, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, В.Ю. Шепітька та ін.
Автор керувався теоретичними розробками і положеннями наукових праць відомих вчених, зокрема Т.В. Авер’янової, Р.С. Белкіна, О.О. Бодалєва, М.С. Бокаріуса, В.Л. Васильєва, І.Ф. Винниченка, О.І. Вінберга, М.М. Герасимова, О.О. Гусєва, Ю.П. Дубягіна, О.М. Зініна, Л.М. Іванської, А.В. Іщенка, Н.С. Карпова, Р.А. Кентлера, З.І. Кірсанова, В.Я. Колдіна, В.І. Лебедєва, Б.Ф. Ломова, І.М. Лузгіна, Є.Д. Лук’янчикова, В.Г. Малишева, В.С. Мітричева, Р.С. Немова, С.М. Потапова, К.Г. Прохорова, О.Р. Ратінова, Є.Р. Росинської, З.Г. Самошиної, М.О. Селіванова, В.О. Снєткова, М.В. Терзієва, Б.І. Шевченка, М.С. Шехтера, А.Р. Шляхова та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності до Національної програми інформатизації, Програми інформатизації органів внутрішніх справ України на 2000–2005 рр. (рішення колегії МВС України від 28 грудня 1999 р. № 8 КМ/1), Концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2000–2005 рр. (рішення колегії МВС України від 18 грудня 2000 р. № 9 КМ/1), загального плану науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2000 – 2005 рр., п.158.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка механізму правового регулювання та організаційного забезпечення криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи методами та засобами інформатики, реалізація яких спрямована на забезпечення ефективного використання новітніх технологій в діяльності органів досудового слідства.
Для досягнення цієї мети у процесі дослідження здійснено спробу:
– встановити історичні аспекти розвитку методів та засобів криміналістичного дослідження ознак зовнішності особи в процесі розслідування злочинів;
– виявити позитивні та негативні сторони практики використання ознак зовнішності особи в процесі розслідування злочинів;
– визначити поняття інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками зовнішності;
– окреслити загальні та спеціальні вимоги, яким вона має відповідати;
– розробити блок-схему та алгоритм роботи запропонованої інформаційно-аналітичної системи;
– сформулювати нормативно-правові рекомендації щодо використання досягнень інформаційних технологій в кримінально-процесуальній діяльності;
– розробити рекомендації щодо оснащення відділень з експертно-криміналістичного забезпечення міськрайлінорганів внутрішніх справ України технічними засобами, необхідними для вдосконалення процесу встановлення особи за ознаками зовнішності.
Об’єктом дослідження є процес встановлення особи на основі аналізу інформації про ознаки її зовнішності за допомогою сучасних апаратно-програмних засобів.
Предметом дослідження є функціонально-структурні особливості сучасної інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками зовнішності.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є система загальнонаукових та спеціальних методів, які застосовуються в криміналістиці та криміналістичній інформатиці. Зокрема, використовувалися методи: історичний, порівняльно-історичний (порівняння архаїчних та сучасних методів і засобів дослідження інформації про зовнішність особи), порівняльно-правовий (порівняння дефініцій вітчизняного та зарубіжного законодавства), аналітичний (опрацювання наукових джерел), статистичний (аналіз та узагальнення результатів опитування слідчих, експертів-криміналістів, слухачів), алгоритмічний (розробка алгоритму роботи інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками її зовнішності).
Базовими джерелами дослідження є Конституція України, закони України, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України, пленумів Верховного Суду України, нормативні документи МВС України, а також літературні джерела з криміналістики, кримінального процесу, інформатики, криміналістичної інформатики, юридичної психології, судової експертизи, філософії.
Емпіричною базою дослідження стали результати анкетного опитування 143 слідчих органів внутрішніх справ, 290 слухачів Навчально-наукового інституту управління та 156 експертів-криміналістів, які підвищували кваліфікацію у Навчально-науковому інституті підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ України, вивчення 218 кримінальних справ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першою в українській криміналістичній науці спробою комплексно дослідити можливості сучасних інформаційних технологій при встановленні особи за ознаками її зовнішності. В ній дістало подальший розвиток правове регулювання використання досягнень науково-технічного прогресу в правоохоронній діяльності. В дисертації обґрунтовано низку нових положень та висновків, які сприяють підвищенню ефективності діяльності органів досудового слідства, а саме:
вперше встановлено основні етапи формування методів та засобів криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи, яка розшукується; визначено поняття інформаційно-аналітичної системи встановлення розшукуваного за ознаками зовнішності як сучасного науково-технічного засобу; окреслено загальні і спеціальні вимоги, яким має відповідати ця система; визначено основні напрями впровадження досягнень інформаційних технологій при дослідженні інформації про зовнішність особи;
вдосконалено класифікації властивостей, ознак та елементів зовнішності особи, які використовуються в процесі її встановлення;
набули подальшого розвитку наукові положення щодо законодавчого закріплення використання досягнень сучасних інформаційних технологій в кримінально-процесуальній діяльності; практичні рекомендації щодо організації роботи спеціалістів з потерпілими (свідками) з різними формами впізнавання; дослідження напрямів удосконалення підготовки та перепідготовки працівників органів досудового слідства з метою опанування ними сучасних апаратно-програмних комплексів.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у проведеному науковому дослідженні положення, висновки і пропозиції створюють основу для подальшого поглибленого вивчення проблем використання новітніх інформаційних технологій з метою встановлення розшукуваного за ознаками його зовнішності.
Робота над темою дозволила звернутися до керівника робочої групи Кабінету Міністрів України з пропозиціями до проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України.
Теоретичні висновки дослідження використовуються у навчальному процесі Національної академії внутрішніх справ України (акт від 20 листопада 2003 р., акт від 17 січня 2004 р.), Одеського юридичного інституту НУВС України (акт від 3 жовтня 2003 р.), Луганської академії внутрішніх справ (акт від 22 жовтня 2003 р.) під час викладання курсу “Криміналістика”, спеціальних курсів “Організація розкриття та розслідування злочинів” та “Ідентифікація людини за ознаками зовнішності”, дисциплін “Криміналістична інформатика”, “Інформатизація управління в ОВС”.
Матеріали дисертації мають прикладне значення, оскільки використовуються в діяльності Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (акт від 5 липня 2004 р.), Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області (акт від 12 липня 2004 р.) та Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві (акт від 9 квітня 2003 р.).
Особистий внесок здобувача. Теоретичні та практичні результати, що виносяться на захист, отримані автором дисертації самостійно. В статтях, які опубліковані в співавторстві, особисто здобувачу належать основні ідеї, головні висновки та наукова сутність цих робіт, зокрема:
– в статті “Ідеї Бертильйона і сучасність” [75] автором досліджено процес формування способів фіксації та відтворення ознак зовнішності розшукуваного; проаналізована робота сучасних апаратно-програмних комплексів, які використовуються під час криміналістичного дослідження інформації про зовнішність розшукуваного;
– в статті “Использование информационных технологий при идентификации личности” [102] автором окреслені проблеми, які виникають під час автоматизації процесу фіксації та відтворення інформації про зовнішність особи і впливають на якість вихідного матеріалу;
– в роботі “Використання досягнень сучасних інформаційних технологій в діяльності правоохоронних органів” [134] автором визначені правові проблеми, пов’язані з впровадженням досягнень інформаційних технологій в діяльність правоохоронних органів, запропоновані шляхи їх вирішення.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри організації розслідування злочинів Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів, кафедри інформаційних технологій Національної академії внутрішніх справ України, на міжкафедральному семінарі за участю провідних вчених кафедр організації розслідування злочинів, криміналістичних експертиз Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів, кафедр криміналістики, теорії кримінального процесу та судоустрою, інформаційних технологій, Інформаційно-технічного центру Національної академії внутрішніх справ України, Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю. Основні положення дисертації висвітлено, а висновки, яких автор дійшов у процесі дослідження, апробовано на чотирьох науково-практичних конференціях: “Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю”(м. Київ, 30 березня 2000 р.); “Актуальні проблеми діяльності ОВС з попередження, розкриття та розслідування злочинів” (м. Одеса, 19–20 жовтня 2000 р.); “Органи внутрішніх справ на початку третього тисячоліття: проблеми протидії злочинності” (м. Дніпропетровськ, 27–28 жовтня 2000 р.); “Сучасні проблеми інформатизації органів внутрішніх справ України” (м. Київ, 15 квітня 2001 р.).
Публікації. Основні висновки та положення дисертації викладено у дев’яти наукових статтях, шість з яких – у фахових виданнях, дві – в наукових статтях у збірниках за матеріалами науково-практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертації вирішено наукове завдання з розробки засад та структури інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками зовнішності, яка, на відміну від наявних інформаційно-пошукових систем, дозволяє аналізувати повноту і вірогідність показань потерпілих (свідків), встановлювати індивідуальні особливості процесу впізнавання потерпілих (свідків), зважати на них під час відтворення “слідів пам’яті”, моделювати образ розшукуваного.
Вирішення цієї проблеми спрямовано на удосконалення процесу встановлення особи за ознаками зовнішності шляхом використання новітніх інформаційних технологій.
Для наукового обґрунтування розглянутої проблеми, в роботі розроблено ряд нових теоретичних положень та практичних рішень. Основні результати дисертації полягають у наступному:
1. Необхідність підвищення ефективності встановлення особи за ознаками зовнішності потребує чіткої класифікації властивостей, ознак і елементів зовнішності людини. Через наявність в цих класифікаціях необґрунтованого змішування їх принципів та використання термінів, значення яких не відповідає змісту понять, запропоновано класифікації властивостей, ознак і елементів зовнішності людини.
2. У процесі дослідження з’ясовано, що формування методів і засобів криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи, яка розшукується, відбулося у чотири етапи:
1) кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст. – формування наукових засад процесу встановлення розшукуваного за об’єктивними та суб’єктивними відображеннями;
2) перша половина ХХ ст. – розробка методів встановлення розшукуваного за об’єктивними зображеннями (портретної експертизи);
3) середина 50-х рр. ХХ ст. – розробка інструментальних методів дослідження фотозображень, опрацювання отриманих даних математичними методами;
4) кінець 60-х – початок 70-х рр. ХХ ст. – створення теоретичних засад використання суб’єктивних відображень у процесі встановлення особи; розробка технічних і організаційних питань складання і застосування суб’єктивних портретів при розслідуванні злочинів. До цього ж періоду належать перші спроби створення електронних інформаційних обліків, основу яких склали інформаційно-пошукові системи, та комп’ютерних систем для складання композиційних портретів розшукуваних осіб.
3. До проблем, які стримують процес подальшої автоматизації криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи належать: обмеженість і неточність показань потерпілих (свідків); відсутність особливих прикмет у розшукуваних; брак художніх здібностей та знань у сфері портретування у спеціалістів, які складають суб’єктивні портрети; відсутність або недостатній рівень у них навичок самостійної роботи з сучасними апаратно-програмними комплексами, певного рівня знань щодо їх можливостей; недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення; відсутність обліку та аналізу ефективності використання сучасних апаратно-програмних комплексів. Цей висновок підтверджується результатами анкетування експертів-криміналістів, слідчих практичних органів та слухачів Навчально-наукового інституту управління Національної академії внутрішніх справ України.
4. Розв’язання цих проблем вбачається у розробці інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками зовнішності, яка б забезпечувала процес активізації пам’яті потерпілих (свідків) з різними формами впізнавання, аналіз отриманої інформації, накопичення і зіставлення різноманітної інформації про розшукуваного, моделювання його образу, оперативну передачу інформації.
5. Правове розв’язання проблеми використання сучасних науково-технічних засобів в кримінально-процесуальній діяльності пропонується здійснити шляхом доповнення чинного кримінально-процесуального законодавства.
6. Використання новітніх інформаційних технологій при криміналістичному дослідженні інформації про зовнішність особи потребує:
1) впорядкування відомчої нормативно-правової бази;
2) сучасного програмно-апаратного забезпечення;
3) створення єдиного інтегрованого банку даних з можливістю постійного аналізу та доповнення інформації;
4) створення системи підвищення кваліфікації особового складу органів досудового слідства з метою ознайомлення та найефективнішого використання сучасних науково-технічних засобів в повсякденній діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
2. Полевой Н.С. Криминалистическая кибернетика. – М.: Изд-во МГУ. – 1989. – 328 с.
3.Сегай М.Я., Стринжа В.К. Судебная экспертиза материальных следов-отображений (проблемы методологии). – К.: “Ин Юре”, 1997. – 174 с.
2. Колдин В.Я. Идентификация при расследовании преступлений. – М: Юридическая литература. – 1978. – 144 с.
3. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.М., Россинская Е.Р. Криминалистика / Учебник для вузов под ред. проф. Р.С. Белкина. – М.: Издат. группа НОРМА-ИНФРА*М, 1999. – 990 с.
4. Белкин Р.С., Сегай М.Я. Равен самому себе. - К.: Лыбидь, 1991. – 143 с.
5. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: у 2-х ч. Ч. 1. - Х.: Консум, Основа, 1999. – 416 с.
6. Кузьмічов В.С., Прокопенко Г.І. Криміналістика: Навч. посіб. / За заг. ред. В.Г. Гончаренка та Є.М. Моісєєва. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 368 с.
7. Сегай М.Я. Методология судебной идентификации. – К.: РИО МВД УССР, 1970. – 256 с.
8. Колдин В.Я. Идентификация и ее роль в установлении истины по уголовным делам. – М: Изд-во МГУ, 1969. – 149 с.
11. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень: Монографія. – К.: НАВСУ, 2003. – 359 с.
12. Колдин В.Я. Судебная идентификация. – М.: ЛексЭст, 2002. – 528 с.
13. Терзиев Н.В. Идентификация и определение родовой (групповой) принадлежности. – М.: МВЭ-ВЮЗИ, 1961. – 38 с.
14. Винберг А.И. Насущные вопросы теории и практики судебной экспертизы // Советское государство и право. – 1961. – № 6. – С. 76.
15. Салтевский М.В. Криминалистика. В современном изложении юристов. – Х.: ИМП "Рубикон", 1996. – 432 с.
16. Криминалистика/ Под ред. д-ра юрид. наук, проф. В.А. Образцова. – М.: Юристъ, 1997. – 760 с.
17. Энциклопедия судебной экспертизы / Под ред. Т.В. Аверьяновой, Е.Р. Россинской. – М.: Юристъ, 1999. – 552 с.
18. Коршунов А.М. Отражение, деятельность, познание. – М.: Политиздат, 1979. – 216 с.
19. Михеєнко М.М., Шибіко В.П., Дубинський А.Я. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України / Відп. редактори В.Ф. Бойко, В.Г. Гончаренко. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 624 с.
20. Бахин В.П., Машошин Ю.П. Функциональные признаки внешности человека в следственной практике // Бюллетень по обмену опытом работы ОВД УССР. – №90. – 1986. – С. 53.
21. Зинин А.М. Внешность человека в криминалистике (субъективные изображения): Учебное пособие. – М.: ЭКЦ МВД России, 1995. – 102 с.
22. Шнейкерт Г. Введение в уголовную технику. – М., 1926. – 184 с.
23. Криминалистика:Учеб. / Под ред. С.П. Митричева, М.П.Шаламова. – М.: Юрид. лит., 1963. – 543 с.
24. Криминалистика: Учеб. / Под ред. И.Ф. Крылова. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. – 591 с.
25. Криминалистика: Учеб. / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрид. лит., 1984. – 544 с.
26. Криминалистика: Учеб. / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001. – 928 с.
27. Криміналістична інформатика: Курс лекцій / Під заг. ред. В.Г. Хахановського. – К.: НАВСУ, 2002. – 204 с.
28. Топорков А.А. Словесный портрет: Практическое пособие. – М.: Юристъ, 1999. – 112 с.
29. Криминалистика: Краткая энциклопедия / Авт.-сост. Р.С. Белкин. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1993. – 111 с.
30. Медико-криминалистическая идентификация. Настольная книга судебно-медицинского эксперта / Под ред. В.В. Томилина. – М.: НОРМА-ИНФРА*М, 2000. – 472 с.
31. Снетков В.А., Зинин А.М. Система составления описания внешности человека. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1976. – 23 с.
32. Бурик В.И., Пилипчук В.Ф. Признаки внешности человека и их использование в розыскной деятельности. Справочное пособие. – К.: РИО МВД УССР, 1982. – 272 с.
33. Яблоков Н.П. Криминалистика. – М.: Изд-во НОРМА, 2001. – 384 с.
34. Криміналістика / За ред.В.Ю.Шепітька. – К.: Видавн.дім “ІнЮре”, 2001. – 684 с.
35. Шаова Т.Г., Исматова Т.И. Классификация элементов и признаков внешности человека // Вестник криминалистики. – М.: Спарк, 2003. – Вып. 1(5). – 128 с.
36. Поврезнюк Г.И. Концептуальные основы криминалистического установления личности: Автореф.дис….д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Ун-т им. Д.А. Кунаева. – Казахстан, 2003. – 48 с.
37. Популярная медицинская єнциклопедия. – М.: Советская єнциклопедия, 1961. – 1252 с.
38. Советский энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1980. – 1600 с.
39. Словник іншомовних слів / Уклад. Л.О. Пустовіт та ін. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.
40. Радецька В.Я. Мова науки криміналістики: Дис…канд. юр. наук: 12.00.09. – К., 2002. – 220 с.
41. Про затвердження Інструкції з організації розшуку осіб органами внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 765дск від 29 липня 2002 р. – К., 2002. – 72 с.
42. Снетков В.А., Зинин А.М. Техника, тактика и методика изготовления субъективных портретов. Учебное пособие. – Омск: Изд-во Омской высшей школы милиции МВД СССР, 1983. – 92 с.
43. Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации. – Луганск: РИО ЛАВД, 2002. – 264 с.
44. Торвальд Ю. Век криминалистики. – М.: Прогресс, 1991. – 323 с.
45. Салтанов А. От Бертильона до наших дней // Записки криминалистов. – М.: Изд-во “Юринкон”. – 1995. – Вып.5. – С. 193 – 203.
46. Снетков В.А. Экспертное отождествление личности по чертам внешности. – М.: НИИ МВД СССР, 1959. – 259 с.
47. Лебедева О.Ю. Криминалистическая регистрация преступников в дореволюционной России. // Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня: Материалы науч.-практ. конф. – Н. Новгород, 2001. – 212 с.
48. Терзиев Н.В. Криминалистическое отождествление личности по признакам внешности. – М.: ВЮЗИ, 1956. – 131 с.
49. Завизист Н.В. Применение угловых измерений признаков лица в портретно-криминалистической экспертизе. – К.: Юридическая комиссия при СМ УССР, 1970. – 32 с.
50. Файн В.С. Опознавание изображений. – М.: Наука, 1970. – 299 с.
51. Локтев В.Е., Киселева И.А. Идентификация личности по фотопортретам с использованием ЭВМ // Информационный бюллетень. – М.: ГИЦ МВД РФ. – 1992. – № 17. – С. 41 – 46.
52. Снетков В.А. Данные о внешнем облике человека и их использование в работе органов внутренних дел / Учебн. пособие. – М.: МВД СССР, 1975. – 59 с.
53. Зинин А. Опознан по приметам // Милиция. – 1992. – № 11. – С. 21 – 24.
54. Малышев В.Г. Воспроизведение внешности преступника с помощью документов программированного сбора информации // Труды ВНИИ МВД СССР. – М. – 1973. – № 25с. – С. 77.
55. Шаова Т.Г., Власенко С.Д. Систематизация методов сравнения, применяемых в судебно-портретной экспертизе // Проблемы совершенствования деятельности следственных и экспертных подразделений органов внутренних дел. – Волгоград, 1989. – С. 135 - 139.
56. Зинин А.М., Малкова Т.Н. Возможности учета экспрессии лица при изготовлении субъективных портретов // ИКР-2 в практике раскрытия преступлений. – М.: МНИИ МВД. – 1983. – Вып. 3. – С.50 – 55.
57. Акулов В.И., Карпов Н.С., Лукьянчиков Б.Е., Лукьянчиков Е.Д. Признаки внешности человека и использование информации о них в работе органов внутренних дел: Учебное пособие. – К.: НАВДУ, 2000. – 62 с.
58. Стахівський С.М., Чернєй В.В. Показання свідка як джерело доказів у кримінальному процесі. – К.: Видавництво НАВСУ, 2000. – 107 с.
59. Барабанщиков В.А., Малкова Т.Н.. Исследование восприятия эмоционального состояния человека по выражению лица // Проблема общения в психологии. – М.: Наука, 1981. – С. 121 – 132.
60. Фурса В.И. Новая система розыска преступников по признакам внешности // Теневая экономика, проблемы борьбы с организованной преступностью и коррупцией в сфере экономики. – Луганск: РИО ЛИВД МВД Украины, 1997. – С. 226 – 229.
61. Снетков В.А., Зинин А.М. Современные технические средства изготовления композиционных портретов. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1978. – 44 с.
62. Разумов Э.А. Использование примет внешности при раскрытии преступлений // Бюллетень по обмену опытом работы. – К.: МВД Украины. – 1996. – № 119сс. – С. 19 – 25.
63. Наливайко И.Г. Создать базу, научить людей // Бюллетень по обмену опытом работи. – К.: МВД Украины. – 1998. – № 95. – С.72 – 73.
64. Шнейбель Й. На службе криминальной полиции: Минолта // Фототехника и экономика. – 1970. – № 7. – С. 254 – 255.
65. Снетков В., Зинин А. Прибор рисует портрет // Советская милиция. – 1968. – № 8. – С. 54 – 55.
66. Малышев В.Г. Теория и практика установления преступника по признакам внешности с помощью информационно-поисковых систем: Автореферат дисс… канд. юр. наук: 12.00.09. – М., ВНИИ МВД СССР, 1976. – 22 с.
67. Малышев В.Г. Установление преступника по признакам внешности с помощью ИПС. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1974. – 48 с.
68. Локтев В.Е., Челышев М.М. и др. Пути повышения эффективности централизованного учета без вести пропавших, неопознанных трупов, неизвестных больных (детей) // Информационный бюллетень. – М. – 1993. – № 20. – С. 65 – 89.
69. Адамов С.И. От совершенствования идентификации - к ускорению розыска // Сборник МВД СССР. – 1991. – № 4 (40). – С. 42.
70. Черетаева М.В. Новые достижения науки и техники в расследовании преступлений (реферативный обзор). – М.: Академия МВД СССР, 1989. – 45 с.
71. Proc.1977 Carnahan Conference on Crime Countermeasures, Univ. Of Kentucky, Lexington, April 6 - 8, 1977, pp. 145 – 149. "Automatic Identification of Pictures of Human Faces" by Prof. Giacomo Della Riccia, A. Iserles (Departament of Mathematics Ben Gurion University of the Negev Beer Sheva, Israel and Israel Police H.Q.Investigation Department Criminal Identification Division).
72. Рассадкин Ю.И. Програмно-апаратний комплекс "Фотопортрет" // Информационный бюлетень. – М. – 1993. – № 20. – С. 89 – 92.
73. ФОТОРОБОТ.Версия 1.3. Руководство пользователя. – М., 1991. – 31 с.
74. Зинин А.М., Зотов А.Б., Банников А.М. Проблемы совершенствования производства криминалистических экспертиз // Материалы научно-практической конференции. – Саратовский юридический институт МВД России, 1998. – С. 171 – 174.
75. Хахановський В.Г., Мартиненко І.В. Ідеї Бертильйона та сучасність // Бюлетень з обміну досвідом роботи МВС України. – 2002. – № 138. – С. 35–43.

76. Зинин А.М., Зотов А.Б., Калинин А.В., Тимофеев И.Н. Субъективные компьютерные портреты. Методические рекомендации. – М.: ЭКЦ МВД РФ, 1993. – 8 с.
77. Дмитриев Е.Н.Использование автоматизированных габитоскопических систем и техники цифровой фотографии при проведении идентификации по чертам внешности // Сб. научн. трудов. – М.: ЭКЦ МВД России. – 1997. – С. 37 – 49.
78. Рекламный проспект НПООО “ТОДЕС”. – Минск, 1999. – 2 с.
79. Монологи: Криминалисты о своей науке, призванной адекватно противостоять современной преступности / А.А. Протасевич, В.А. Образцов, С.Н. Богомолова и др. – Иркутск: Изд-во ИГЭА, 1999. – 352 с.
80. Чернец Н.Г. Проблемы автоматизированного поиска в информационных массивах личностей по их портретным изображениям: Автореф.дисс...канд. юр.наук: 12.00.09. – Харьков, 1997. – 20 с.
81. Рекламний проспект Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності. – Харків, 1999. – 1 с.
82. Бирюков Г.М., Михно А.А., Никифорчук Д.И. Базы данных и компьютерные сети в практике работы органов внутренних дел. – Луганск: РИО ЛИВД МВД Украины, 2001. – 74 с.
83. Рекламный проспект фирмы “Центр Информос”. – Новосибирск, 1998. – 2 с.
84. Компьютерная идентификационная система (КИС). – Донецк, 1999. – 36 с.
85. Іщенко А.В. Періодизація використання спеціальних знань у юридичній практиці на ранніх етапах слов’янської державності // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ. – № 1. – 1996. – С. 58 – 64.
86. Тихоплав Т.С., Тихоплав В.Ю. Физика веры. – М.: ИД ”ВЕСЬ”, 2001. – 256 с.
87. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М.: ”Русский язык”,1987. – 746с.
88. Минин А.Я., Смирягин В.И. Основы информатики и вычислительной техники в органах внутренних дел. – М.: Академия МВД СССР, 1987. – 34 с.
89. Философский энциклопедический словарь. – М., 1983. – 840 с.
90. Волченко В.Н. Духовная экоэтика в мире сознания и в Интернете // Сознание и физическая реальность. – 1997. – т. 2. – №4. – С. 1 – 14.
91. Женило В.Р. Применение элементов теории информации в фоноскопических исследованиях // Информационный бюллетень № 13 по материалам Криминалистических чтений “Криминалистическое обеспечение борьбы с преступностью”. – Академия управления МВД России, 2001. – 62 с.
92. Хахановський В.Г., Тебякін О.М., Оліщук Ю.В. Криміналістична інформатика: Курс лекцій / Під заг.ред. В.Г.Хахановського. – К.: НАВСУ, 2002. – 204 с.
93. Белкин А.Р. Теория доказывания. Научно-методическое пособие. – М.: Изд-во НОРМА, 1999. – 429 с.
94. Бедняков Д.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений. – М.: Юридическая литература, 1991. – 208 с.
95. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М.: Изд-во БЕК, 1997. – 340 с.
96. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики. – М.: Изд-во НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФА-М), 2001. – 240 с.
97. Біленчук П.Д., Головач В.В., Салтевський М.В. та ін. Криміналістика: Підручник. / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К.: Право, 1997. – 256 с.
98. Тертишник В.М. Проблеми розкриття злочинів та забезпечення прав і свобод людини // Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю”: Матеріали наук. – практ. конф. – К.: НАВСУ, 2000. – 332 с.
99. Лук’нчиков Б.Є., Лук’янчиков Є.Д. Сліди злочину – джерело інформації про подію // Сучасні проблеми інформатизації органів внутрішніх справ України”: Матеріали наук. – практ. конф. – К.: НАВСУ, 2002. – 112 с.
100. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 536 с.
101. Лисиченко В.К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике. – К.: Вища школа. Изд-во при Киев. ун-те, 1979. – 88 с.
102. Громовенко Л.И., Мартыненко И.В. Использование информационных технологий при идентификации личности // Бюллетень по обмену опытом работы. – К.: МВД Украины. – 1999. – № 124 с – С. 36 - 37.
103. Бахин В.П., Викторова Е.Н., Ищенко А.В. Библиографический указатель диссертаций по криминалистике 1936–1986 г.г. – М.: ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка, 1989. – 153 с.
104. Проект Кримінально-процесуального кодексу України (за станом на 1999 р.), підготовлений робочою групою КМУ. – К., 1999. – 170 с.
105. Проект Кримінально-процесуального кодексу України (за станом на 1 березня 2000 р.), підготовлений робочою групою КМУ. – К., 2000. –– 178 с.
106. Проект Кримінально-процесуального кодексу України (за станом на 28 листопада 2003 р.) / Васильєв Г.А., Мойсик В.Г., Бандурка О.М. та ін., реєстраційний № 3456-1.
107. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України: Закон України від 5 липня 2001 року // Голос України. – 2001. – № 116 (2616). – С. 6 – 16.
108. Бахін В.П. Необхідна рішучість і раціональність // Науковий вісник НАВСУ. – 2001. – № 1. – С. 33 – 38.
109. Мартиненко І.В. Правове регулювання питань використання науково-технічних засобів працівниками правоохоронних органів // Науковий вісник НАВСУ. – 2001. – № 1. – С. 186 – 191.
110. Панюшкин В.А. Научно-технический прогресс и уголовное судопроизводство (правовые аспекты). – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1985. – 150 с.
111. Советский энциклопедический словарь. – М., 1980. – 1600 с.
112. Грамович Г.И. Основи криминалистической техники. (Процессуальные и криминалистические аспекты). – Минск: Вышэйшая школа, 1981. – 208 с.
113. Основы инженерной психологии: Учебн. для технических вузов / Б.А. Душкив, Б.Ф. Ломов, В.Ф. Рубахин и др. – 2-е изд., доп. і перераб. – М.: Высш. шк., 1986. – 448 с.
114. Немов Р.С. Психология. Учебн. для студентов высш. пед. учеб. Заведений: в 3 кн. Кн.1.Общие основы психологии – 2-е изд. – М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. – 576 с.
115. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве. – К.: Вища школа. Изд-во при Киев. ун-те, 1980. – 160 с.
116. Спеціалізований курс криміналістики (для слухачів вузів МВС СРСР, що навчаються на базі середнього спеціального юридичного утворення): Підручник. – К.: НИИ РИО КВШ МВС СРСР, 1987. – 384 с.
117. Белкин Р.С. Общая теория криминалистики в условиях научно-технической революции // Советское государство и право. – 1977. – № 5. – С. 104.
118. Федеративная Республика Германия. Уголовно-процессуальный кодекс. – М.: Издат. фирма “Манускрипт”, 1994. – 204 с.
119. Проект Модельного уголовно-процессуального кодекса для государств-участников СНГ / Подготовленный рабочей группой Программного комитета по подготовке Уголовного и Уголовно-процессуального кодексов для государств-участников СНГ. - Санкт-Петербург: Секретариат Межпарламентской Ассамблеи государств - участников Содружества Независимых Государств, 1995. – 311 с.
120. Научно-практический комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу РСФСР. Изд.2-е, перераб. и. доп. – М.: Издательство “Спартак”, 1997. – 788 с.
121. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Казахстан: Учебн. пособие. – Алматы: ТОО “Алы Эдет”, 1998. – 224 с.
122. Ароцкер Л.Е. Организационные и процессуальные вопросы использования электронно-вычислительных машин в экспертной практике // Криминалистика и судебная экспертиза. –1969. – Вып. 6. – С. 183 – 184.
123. Universal Declaration of Human Rights: Adopted and proclaimed by General Assembly resolution 217(III) of 10 Desember 1948. – A/RES 217 A (III).
124. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини. – К.: М-во юстиції України, 1998. – 71 с.
125. Международные пакты о правах человека: Сб. документов. – СПб: Соц.-коммерч.фирма “Россия-Нева”, 1993. – 41 с.
126. Convention against Torture and Other Crue, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment: Adopted and opened for signature, ratification and accession by General Assembly resolution of 10 December 1984. – A/RES/39/46.
127. Плетнев В. Использование технических средств для закрепления доказательств // Законность. – 1998. – № 9. – С. 19 – 21.
128. Мартиненко І.В. Використання цифрової фото-відеотехніки в процесі розкриття та розслідування злочинів // Науковий вісник НАВСУ. – К. – № 1. – 2000. – С. 108 – 112.
129. Мартиненко І.В. Правова регламентація використання науково-технічних засобів органами досудового слідства і прокуратури // Вісник Прокуратури. – К. – № 10 (28). – 2003. – С. 53 – 56.
130. Кримінальний кодекс України. – К., 2001. – 167 с.
131. Про захист інформації в автоматизованих системах: Закон України від 5 липня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 31. – Ст.286.
132. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 4 лютого 1998 року // Офіційний вісник України. – 1998. – № 10. – Ст.375.
133. Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике : Монография – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – 138 с.
134. Хахановський В.Г., Мартиненко І.В. Використання досягнень сучасних інформаційних технологій в діяльності правоохоронних органів // Сучасні проблеми інформатизації органів внутрішніх справ України: Матеріали міжвузівської наук.-практ. конф., Київ, 15 березня 2001 р. – К., 2002. – С. 86–88.
135. Мястковски С. Agfa и Olympus: цифровые фотокамеры для профессионалов // PC WORLD. – 1998. – № 2(21). – С. 37.
136. Лучшая десятка:ноутбуки // PC WORLD. – 1998. – № 4(23). – С. 54.
137. Домашний ПК. – 2004. - № 10. – С. 20.
138. Литтман Д. Увидел, щелкнул, напечатал. Цифровая фотография без проблем // PC WORLD. – 1999. – № 2(32). – С. 39.
139. Сокольников А., Хрупалов И. Железный поток // Компьютерра. – 2004. – № 17. – С. 30 – 31.
140. Новинки от НР: домашний сканер, офисный цветной "струйник" и лазерный принтер для рабочей группы. По материалам Hewlett-Packard // PC WORLD. – 1999. – № 4(34). – С. 15.
141. Литтман Д. Лучшая десятка: персональные принтеры // PC WORLD. – 1999. – № 9(38). – С. 36 – 39.
142. Доступный ноутбук для профессионалов. По материалам Siemens // PC WORLD. – 1999. – № 5(35). – С. 26.
143. Аквино Г. Новые цифровые фотоаппараты радуют мегапиксельными снимками // PC WORLD. – 1999. – № 6(36). – С. 90.
144. Маккракен Г. Внимание! Снимаю! // PC WORLD. – 1999. – № 1(31). – С. 28 – 36.
145. Хрупалов И. Цифро WEEK // Компьютерра. – 2004. – № 17. – С. 16 – 24.
146. Новый принтер для фотопечати Olympus P-330. По материалам компании “ДКТ”// PC WORLD. – 1999. – № 6(36). – С. 43.
147. Анфиногенов А.И. Психологическое портретирование неустановленого преступника. – М.: Акад.управления МВД России, 2002. – 133 с.
148. Зинин А.М., Зотов А.Б., Зудин С.И., Буданов С.А. Использование информации очевидцев о признаках внешности человека при составлении субъективных портретов: Методические рекомендации. – М.: ЭКЦ МВД России, 1996. – 16 с.
149. Васильев В.Л. Юридическая психология. – СПб: Питер Ком, 1998. – 656 с.
150. Фурса В.І. Матеріалізація комп'ютерними засобами слідів пам'яті в очевидця при складанні фотороботів // Використання досягнень науки і техніки в боротьбі зі злочинністю: Матеріали наук.-практ. конф. – Харків: Право, 1998. – С. 88–91.
151. Лукьянчиков Е.Д. Криминалистическая идентификация объектов по следам памяти. – Донецк: Академия, 1998. – 112 с.
152. Газизов В.А. К вопросу об использовании цифровой фотографии в расследовании преступлений // Вестник криминалистики. – Вып.2 (6). – М.: Спарк, 2003. – С. 81 – 85.
153. Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22 травня 2003р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст.276.
154. Програма інформатизації органів внутрішніх справ України на 2000 – 2005р.р. // Рішення Колегії МВС України від 28 грудня 1999 р. № 8км/1. – К., 1999. – С. 77 – 82.
155. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. – Ст. 20.
156. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 22. – Ст. 303.
157. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. – Ст. 650.
158. Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 1155 від 4 жовтня 2003 р. – К., 2003. – 56 с.
159. Про проведення щорічних планових інвентаризацій наявних комп’ютерних програм та техніки в органах внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 184 від 20 лютого 2004 р. – К., 2004. – 8 с.
160. Об организации оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел Украины: Наказ МВС України від 23 липня 1993 р. № 003. – К., 1993.
161. Про затвердження Положення про комп’ютерну інформаційну підсистему оперативних даних “Оріон”: Наказ МВС України від 20 лютого 1998 р. № 06. – К., 1998.
162. Про впровадження в діяльність ОВС України комп’ютерної системи збору та передачі інформації “Електронна пошта”: Наказ МВС України № 343 від 14 травня 1998 р. – К., 1998. – 36 с.
163. Про створення Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 17 листопада 2003 р. № 786. – К., 2003. – 5 с.
164. Про затвердження Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України: Наказ МВС України № 823/188 від 23 серпня 2002 р. – К., 2002. – 78 с.
165. Технічне завдання та робочий проект розробки комп’ютерної інформаційної підсистеми “Повідомлення”. – УОІ МВС України. – 2000. – 36 с.
166. Бахин В. П. Критерии и способы оценки криминалистических средств и методов, внедряемых в практику // Теория и практика собирания доказательственной информации техническими средствами на предварительном следствии. – К., 1980. – С. 39.
167. Косовец А.А. Правовое регулирование электронного документооборота // Вестник Московского университета. – Серия 11. Право. – 1997. – № 4. – С. 46–60.
168. Дорохов В. Я. Понятие документа в советском праве // Правоведение. – 1982. – № 2. – С. 55.
169. Глушков В.М. Роль математики в современной науке // Современная культура и математика. – М. – 1975. – С. 59–60.
170. Концепція подальшого реформування системи Міністерства внутрішніх справ України на 2004 – 2010 рр.: Науковий проект / За ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: НАВСУ, 2003. – 40 с.
171. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст.232.