Єфімов Микола Миколайович. Криміналістична характеристика та особливості розслідування хуліганства

Краткое описание

Єфімов Микола Миколайович. Криміналістична характеристика та особливості розслідування хуліганства.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.09, Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. - Дніпропетровськ, 2015.- 200 с.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЄФІМОВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 343.98

КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ХУЛІГАНСТВА

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Чаплинський Костянтин Олександрович,
доктор юридичних наук, професор

Дніпропетровськ – 2015

З М І С Т

Перелік умовних скорочень…........................................................................... 3

ВСТУП.................................................................................................................. 4
Розділ 1. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХУЛІГАНСТВА … 13
1.1. Сутність і система криміналістичної характеристики хуліганства …… 13
1.2. Способи вчинення хуліганства та предмет злочинного посягання …… 26
1.3. Обстановка та «слідова картина» вчинення хуліганства …………..….. 44
1.4. Характеристика особи потерпілого та особи злочинця………...………. 57
Висновки до розділу 1 …………..…………………………………………...... 71

Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ
РОЗСЛІДУВАННЯ ХУЛІГАНСТВА …........................................... 75
2.1. Планування досудового розслідування та обставини,
що підлягають доказуванню при розслідуванні хуліганства …...……. 75
2.2. Типові слідчі ситуації та відповідні
їм комплекси слідчих (розшукових) дій .................................................. 93
Висновки до розділу 2 ……………………………..…………………………. 105

Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ПРОВЕДЕННЯ
ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ …............................ 107
3.1. Особливості проведення слідчих (розшукових) дій
на початковому етапі розслідування хуліганства …................................ 107
3.2. Особливості тактики проведення
подальших слідчих (розшукових) дій …………………………………. 129
3.3. Використання спеціальних знань при розслідуванні хуліганства ……. 153
Висновки до розділу 3 ………………………..………………………………. 166
ВИСНОВКИ…………………………………..………………………………. 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………..……………...….………… 173
ДОДАТКИ…………………………………………...……………………........ 200

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЄРДР – Єдиний реєстр досудових розслідувань
КК – Кримінальний кодекс України
КПК – Кримінальний процесуальний кодекс України
МВС – Міністерство внутрішніх справ України
ОВС – органи внутрішніх справ
ОРЗ – оперативно-розшукові заходи
СБУ – Служба безпеки України
СОГ – слідчо-оперативна група
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
див. – дивитися
м. – місто
п. – пункт
ст. – стаття
с. – сторінка
т. ін. – таке інше
ч. – частина

ВСТУП

Актуальність теми. Протидія злочинності в умовах становлення правової та незалежної держави, відповідної європейським стандартам, набуває все більшої актуальності. Забезпечення громадського порядку є пріоритетним напрямом діяльності правоохоронних органів України. Серед найбільш небезпечних та поширених злочинних посягань на громадський порядок і здоров’я громадян слід виділити хуліганство. Відкрито протиставляючи себе суспільству, цинічно і грубо порушуючи громадський порядок, хулігани тим самим заважають праці і відпочинку людей, завдають їм великої матеріальної і, що не менш важливо, моральної шкоди, деморалізуюче впливають на нестійких осіб, особливо на молодь.
Від загальної кількості зареєстрованих у період з 2008 до 2014 року кримінальних правопорушень хуліганство складає від 2 до 5 %. За даними Міністерства внутрішніх справ, за 2008 р. було зареєстровано 11734 факти хуліганства, з них 25,5 % не розкрито; за 2009 р. – 10475, з них 28,6 % не розкрито; за 2010 р. – 9207, з них 35 % не розкрито; за 2011 р. – 8866, 39 % з яких не розкрито; за 2012 р. – 8363, 32 % з яких не розкрито. За даними Генеральної прокуратури України, у 2013 р. вчинено 6315 фактів хуліганства, за якими у 2888 випадках було складено обвинувальні акти, а у 2014 р. – 4962, за якими обвинувальний акт було складено лише у 1896 кримінальних провадженнях. З огляду на вищенаведені статистичні дані можна сказати, що досліджуване кримінальне правопорушення є дуже поширеним, і кількість його проявів із року в рік коливається на високому рівні. Однією з причин того, що ці суспільно небезпечні діяння залишаються нерозкритими, є недосконалість методики розслідування хуліганства.
Підґрунтя дослідження складають праці українських і зарубіжних вчених, зокрема Ю.П. Аленіна, К.В. Антонова, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, О.М. Васильєва, В.К. Весельського, І.О. Возгріна, А.Ф. Волобуєва, І.Ф. Герасимова, В.Г. Гончаренка, А.В. Дулова, В.А. Журавля, Г.Г. Зуйкова, А.В. Іщенка, Н.І. Клименко, І.І. Когутича, О.Н. Колесніченка, В.О. Коновалової, О.Є. Користіна, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук’янчикова, Г.А. Матусовського, С.П. Мітричева, П.Д. Нестеренка, М.І. Порубова, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, М.О. Селіванова, Р.Л. Степанюка, В.М. Тертишника, В.В. Тіщенка, Л.Д. Удалової, К.О. Чаплинського, В.Ю. Шепітька, Б.В. Щура, М.П. Яблокова та інших.
Проблеми розслідування кримінально караних діянь проти громадського порядку та безпеки досліджували у своїх роботах такі вчені, як В.П. Власов, Л.Д. Гаухман, І.Ш. Жорданія, О.В. Лускатов, В.М. Плетенець, П.В. Шалдирван, М.Г. Шурухнов та інші.
Окремі аспекти боротьби з хуліганством, у тому числі за допомогою криміналістичних прийомів і методів, висвітлені в роботах таких вітчизняних і зарубіжних науковців, як Л.Ш. Берекашвілі, М.С. Бушкевич, Ю.А. Віленський, В.І. Захаревський, В.О. Калашнік, А.О. Крикунов, В.В. Налуцишин, М.І. Ніколайчик, О.І. Овчаренко, Г.І. Піщенко та інші.
Не зменшуючи здобутків цих корисних для свого часу робіт, слід водночас зазначити, що більшість із них написані ще за радянських часів, тому не повною мірою відображають тенденції розвитку криміналістичної науки, чинного законодавства і практики його застосування. До того ж окремі аспекти розслідування хуліганства в сучасних умовах, особливості проведення слідчих (розшукових) дій у цих роботах розкриті недостатньо повно. Тому актуальність досліджуваної проблеми не викликає сумніву.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у вирішенні конкретного наукового завдання з розробки криміналістичної характеристики та основних організаційних і тактичних напрямів розслідування хуліганства. Комплексність мети, її багатоплановість зумовили необхідність вирішення окремих задач:
– сформулювати поняття криміналістичної характеристики хуліганства та визначити її елементи;
– конкретизувати способи вчинення хуліганства та предмет злочинного посягання;
– здійснити науковий аналіз обстановки вчинення хуліганства та «слідової картини», що виникає при його скоєнні;
– надати характеристику особі потерпілого та злочинця;
– визначити обставини, що підлягають доказуванню при розслідуванні хуліганства;
– сформулювати типові слідчі ситуації початкового та подальшого етапів розслідування кримінальних правопорушень, кваліфікованих за ст. 296 КК України;
– з’ясувати особливості тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій початкового та подальшого етапів розслідування хуліганства;
– охарактеризувати особливості призначення судових експертиз у кримінальних провадженнях стосовно хуліганства.
Об’єктом дослідження є суспільні правовідносини, що виникають під час розслідування хуліганства.
Предметом дослідження є криміналістична характеристика та особливості розслідування хуліганства.
Методи дослідження. Методи дослідження визначені специфікою роботи, її метою і поставленими задачами. У дослідженні використано загальнонаукові і спеціальні методи. Головним у цій системі виступає діалектичний метод як загальнонауковий метод пізнання соціально-правових явищ у їх суперечностях, розвитку та змінах, що дало можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми.
Порівняльно-правовий метод застосовувався при аналізі норм чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства України та інших країн, а також поглядів учених щодо розуміння окремих інститутів криміналістики, кримінального права та кримінального процесу (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2); використання методів формальної логіки дозволило детальніше усвідомити сутність основних ознак хуліганства, способів та обстановки його вчинення (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3); історико-правовий метод застосовано для дослідження генезису законодавства щодо криміналістичної характеристики хуліганства (підрозділ 1.1); соціологічні методи – при проведенні і узагальненні результатів вивчення кримінальних проваджень, опитуванні слідчих, працівників підрозділів міліції громадської безпеки і оперативних працівників МВС України за спеціально розробленою анкетою згідно з предметом дослідження (1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3); статистичні – для аналізу та узагальнення емпіричної інформації, що розкриває проблеми дослідження. Системно-структурний метод використовувався при розробці класифікації способів вчинення злочинів, кореляційних зв’язків між елементами криміналістичної характеристики (розділ 1) та при визначенні місця процесуальних і тактичних рішень слідчого у діяльності із розслідування хуліганства (2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3).
Нормативну основу дослідження складають: Конституція України, кримінальне, кримінально-процесуальне, оперативно-розшукове та адміністративне законодавство України, відомчі і міжвідомчі нормативно-правові акти МВС України, постанови Пленумів Верховного Суду України.
Теоретичне підґрунтя дисертації становлять наукові праці вчених у галузі філософії, логіки, криміналістики, кримінального та кримінально-процесуального права, оперативно-розшукової діяльності, кримінології, юридичної психології, судової експертизи тощо.
Емпірична база дисертаційного дослідження репрезентована даними статистичних звітів, аналітичних оглядів та інформаційних довідок Міністерства внутрішніх справ, результатами вивчення 337 кримінальних проваджень за ст. 296 КК України, розглянутих судами Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської та Полтавської областей протягом 2006–2014 рр., узагальненими даними опитування 354 працівників слідчих підрозділів та 157 працівників оперативних підрозділів та підрозділів міліції громадської безпеки Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської та Полтавської областей.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця робота є першим в Україні дослідженням на дисертаційному рівні, у якому на базі основних положень теорії криміналістики і методики розслідування, а також аналізу сучасної практики вироблено комплексний підхід до розслідування хуліганства.
У дисертації запропоновано низку нових у теоретичному плані та важливих у практичному аспекті положень, зокрема:
уперше:
– досліджено криміналістичну характеристику хуліганства, що вчинюється під час проведення футбольних матчів, шляхом розгляду її структурних елементів (способу вчинення, предмета злочинного посягання, обстановки вчинення хуліганства, «слідової картини», особи потерпілого та особи злочинця) та особливостей розслідування через висвітлення проведення окремих слідчих (розшукових) дій;
– сформульовано кореляційні зв’язки між особою хулігана та особою потерпілого, що пояснює вибірковість дій злочинця залежно від конкретної ситуації: потерпілий – учасник неформального угруповання, відвідувач розважального закладу; наявність провокаційних дій з боку потерпілого; правомірна поведінка потерпілого; сутички фанатів різних клубів;
– запропоновано комплекси слідчих (розшукових) дій та інших заходів, спрямованих на вирішення слідчих ситуацій, що виникають на подальшому етапі розслідування хуліганства;
удосконалено:
– поняття криміналістичної характеристики хуліганства як системи відомостей про криміналістично значимі ознаки кримінального правопорушення, що відображає закономірні зв’язки між ними та сприяє побудові слідчих версій для вирішення основних завдань розслідування;
– структуру криміналістичної характеристики хуліганства, що складається зі способу вчинення злочину, предмета злочинного посягання, обстановки вчинення суспільно небезпечного діяння, «слідової картини», особи потерпілого та особи злочинця;
– характеристику способів вчинення хуліганства з урахуванням сучасних тенденцій, серед яких виділено: цинічні тілесні рухи в поєднанні з нецензурною лайкою та нанесенням побоїв; публічне оголення різних частин тіла; створення шуму, який призводить до зриву громадських заходів, порушення нормального режиму роботи підприємства, спокою громадян в квартирах та громадських місцях; опір представникам влади; пошкодження майна; використання вогнепальної, холодної зброї, спеціально пристосованих предметів для нанесення тілесних ушкоджень;
– ознаки, що характеризують особу злочинця, зокрема: стать, вік, освіта, місце роботи, стан алкогольного сп’яніння, місце проживання стосовно району вчинення хуліганських дій, наявність судимості, мотиви;
– типові слідчі ситуації подальшого етапу розслідування хуліганства, серед яких виділено такі: 1) ситуації, для яких характерна наявність повних даних про злочинне діяння, виявлено конкретну особу (осіб), що вчинила хуліганство, і вона визнає свою вину; 2) ситуації, для яких характерна наявність повних даних про злочинне діяння, виявлено конкретну особу (осіб), що вчинила хуліганство, але вона відмовляється від вчиненого діяння; 3) ситуація, коли одна особа визнає вину, а інші відмовляються від скоєння даного діяння, при наявності повних даних про злочинне діяння; 4) ситуація, коли особа зізналася у вчиненні даного діяння, але наявних даних недостатньо для доведення її причетності до вчинення хуліганства;
дістало подальшого розвитку:
– теоретичні положення щодо криміналістичної характеристики злочинів та можливості її використання при розслідуванні, зокрема у побудові версій, визначенні кола обставин, що підлягають доказуванню тощо;
– система типових слідчих ситуацій, що виникають на початковому етапі розслідування хуліганства, серед яких виділено такі: 1) особу, що вчинила хуліганські дії, затримано на місці події; відомий потерпілий, є свідки, очевидці та наявні матеріальні сліди кримінально караного діяння; 2) особа, що вчинила хуліганські дії, зникла з місця події і відома лише за ознаками зовнішності; 3) знайдено сліди хуліганських дій, злочинець невідомий, свідків немає; 4) хуліганські дії були вчинені в минулому, відомі потерпілий та підозрюваний;
– комплекси слідчих (розшукових) дій та інших заходів, спрямованих на вирішення слідчих ситуацій, що виникають на початковому етапі розслідування хуліганства;
– дослідження факторів, які зумовлюють низьку ефективність діяльності органів внутрішніх справ у розслідуванні зазначеної категорії кримінальних правопорушень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані та впроваджені у:
– правотворчій діяльності – для вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює процес розслідування кримінальних правопорушень;
– науково-дослідній роботі – для подальшої розробки теоретико-прикладних проблем криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень, кваліфікованих як хуліганство (акт впровадження Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 11.11.2014);
– навчальному процесі – викладачами вищих навчальних закладів для розробки програм, планів, методик при вивченні предметів криміналістики та судової експертизи (акт впровадження Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 19.11.2014);
– діяльності правоохоронних органів – для підвищення рівня розслідування кримінальних правопорушень, кваліфікованих за ст. 296 КК України (акт впровадження СУ ГУМВС України в Запорізькій області від 29.11.2011; акт впровадження в діяльність слідчих підрозділів ГУМВС України в Дніпропетровській області від 10.12.2011; акт впровадження УГБ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 18.12.2014; лист ГСУ МВС України від 09.08.2011 № 13/12-11823).
Апробація результатів роботи. Основні положення і висновки дисертації оприлюднені на науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах, зокрема: «Юридична наука та правоохоронна діяльність» (Дніпропетровськ, 2009); «Криміналістика у протидії злочинності» (Київ, 2009); «Актуальні питання сучасних державотворчих та правотворчих процесів» (Запоріжжя, 2010); «Юридична наука та правоохоронна діяльність» (Дніпропетровськ, 2010); «Сучасне міжнародне та вітчизняне право як регулятор суспільних відносин» (Одеса, 2010); «Актуальні проблеми охорони громадського порядку та досудового провадження» (Дніпропетровськ, 2010); «Забезпечення законності в діяльності органів досудового слідства та дізнання» (Луганськ, 2012); «Оперативно-розшукова діяльність органів внутрішніх справ: проблеми теорії та практики» (Дніпропетровськ, 2012); «Актуальні питання розслідування слідчими органів внутрішніх справ: проблеми теорії і практики» (Дніпропетровськ, 2013); «Використання спеціальних знань у досудовому розслідуванні» (Дніпропетровськ, 2014); «Актуальні питання оперативно-розшукової протидії злочинам» (Дніпропетровськ, 2014).
Публікації. Результати проведеного дослідження викладено у семи наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях України з юридичних наук, науковій статті у зарубіжному виданні, а також одинадцяти тезах доповідей на науково-практичних конференціях, круглих столах та семінарах.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробленні методики розслідування хуліганства. При цьому одержано такі найбільш важливі результати:
1. Сформульовано поняття криміналістичної характеристики як системи відомостей про криміналістично значимі ознаки хуліганства, яка відображає закономірні зв’язки між ними та сприяє побудові слідчих версій для вирішення основних завдань розслідування. Серед елементів криміналістичної характеристики хуліганства визначено спосіб вчинення злочину, предмет злочинної діяльності, обстановку вчинення хуліганських дій, «слідову картину» вчинення злочину, особу потерпілого та особу злочинця.
2. Проведений аналіз способів вчинення хуліганства дав можливість дійти висновку, що в даному кримінальному правопорушенні він переважно неповноструктурного складу, адже в більшості випадків відсутні підготовка або приховання діяння. Підготовка до вчинення хуліганства полягає у розробці плану злочину; виборі об’єкта посягання; відшукуванні пристосування і підготовці знарядь злочину; розподілі ролей між співучасниками; підборі співучасників. Серед способів вчинення переважно зустрічаються цинічні тілесні рухи в поєднанні з нецензурною лайкою та нанесенням побоїв (65 %); серед інших способів досить частими є публічне оголення різних частин тіла (6 %), створення шуму, який призводить до зриву громадських заходів (14 %), порушення нормального режиму роботи підприємства (4 %), спокою громадян в квартирах та громадських місцях (26 %), опір представникам влади (17 %), пошкодження майна (24 %), використання вогнепальної (1 %), холодної зброї (11 %), спеціально пристосованих предметів для нанесення тілесних ушкоджень (16 %). Серед дій, спрямованих на приховання хуліганства, слід зазначити зникнення з місця події, у тому числі з використанням автотранспорту; знищення знарядь злочину; знищення одягу, взуття; повідомлення неправдивих свідчень, у тому числі алібі; відмова від давання показань. Відповідно до такого критерію, як настання матеріальних збитків, предмет злочинного посягання був класифікований на пошкодження та знищення майна.
3. Детально розглянуто та проаналізовано обстановку вчинення хуліганства. У її змісті виділено місце вчинення злочину: 1) місця загального користування – парки, вулиці, сквери тощо (42 %); 2) розважальні заклади – бари, кафе, дискотеки і т.п. (34 %); 3) спортивно-масові заклади – стадіони, спортивні комплекси, манежі (11 %); 4) місця проживання населення – квартири багатоповерхівок, приватні будівлі (5 %); 5) громадський транспорт – автобуси, трамваї, тролейбуси тощо (4 %); 6) місця культурного відпочинку – театри, кінотеатри (3 %); 7) інші місця – нежилі будівлі (1 %). Час вчинення хуліганства вирізняється тим, що воно здебільшого вчинюється ввечері, з 18 до 24 години, у вихідні та передвихідні дні. Обстановка характеризується накопиченням громадян, відсутністю поблизу постів міліції, представників громадськості, проведенням масових заходів (футбол, хокей).
Дослідженням «слідової картини» хуліганства встановлено, що в результаті його вчинення залишаються як матеріальні сліди кримінального правопорушення (сліди рук, сліди крові та інших органічних речовин, сліди знарядь вчинення суспільно небезпечного діяння), так і ідеальні (свідки його вчинення чи наслідків). Відповідно до об’єкта знаходження слідів сформовано таку класифікацію: тілесні ушкодження потерпілої особи, тілесні ушкодження у злочинця, пошкодження предметів обстановки (стільці, столи тощо), інші (банкомати, громадський транспорт тощо).
4. Охарактеризовано особу потерпілого та злочинця, у ході чого встановлено, що характеристика потерпілого при вчиненні хуліганства пояснюється вибірковістю в діях злочинця, яка демонструє взаємозв’язок між особливостями його особистості та особистості потерпілого, а також наявністю і характером зв’язків та відносин між потерпілим і злочинцем. Відповідно до цього визначено такі групи віктимогенних ситуацій: 1) ситуації, у яких дії чи риси потерпілого мають провокаційний характер; 2) випадки, коли поведінка особи пов’язана з виникненням ситуації, що сприяє вчиненню хуліганства; 3) ситуації, у яких правомірна поведінка потерпілого є приводом для вчинення хуліганських дій.
Детальним дослідженням та аналізом особи злочинця з’ясовано, що злочини зазначеного виду переважно вчиняють одноособово осудні особи чоловічої статі віком від 14 до 30 років, з наявною у них середньою або середньою спеціальною освітою, без постійного місця роботи, що перебувають у стані алкогольного сп’яніння, проживають у районі вчинення хуліганських дій, можуть бути раніше засудженими, характеризуються комплексом низьких спонукань у вигляді прагнення протиставити себе суспільству, виявити грубу силу, п’яну хвацькість, пустощі.
5. Визначено коло обставин, що підлягають доказуванню після початку розслідування, у такому вигляді: чи дійсно були вчинені хуліганські дії й у чому вони полягали; час учинення хуліганських дій; місце їх учинення; обстановка, при якій відбувалися хуліганські дії; ким вчинені хуліганські дії; які дані характеризують правопорушника; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності підозрюваного; конкретні наслідки діяння; чи не спровокували потерпілі хуліганські дії; причини й умови, що сприяли конкретному хуліганському прояву; у чому конкретно було виражено винятковий цинізм чи особливу зухвалість; чи не було у процесі правопорушення вчинено інших злочинів; обставини, що впливають на ступінь та характер відповідальності особи, що вчинила хуліганські дії; мотиви наявної поведінки особи злочинця; які знаряддя використовувались для вчинення хуліганства.
6. Сформульовано типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування хуліганства: 1) особа, що вчинила хуліганські дії, затримана на місці події; відомий потерпілий, є свідки, очевидці та наявні матеріальні сліди кримінально караного діяння (38 %); 2) особа, що вчинила хуліганські дії, зникла з місця події і відома лише за ознаками зовнішності (37 %); 3) знайдено сліди хуліганських дій, злочинець невідомий, свідків немає (9 %); 4) хуліганські дії були вчинені в минулому, відомі потерпілий та підозрюваний (16 %).
Сформульовано типові слідчі ситуації на подальшому етапі розслідування: 1) ситуації, для яких характерна наявність повних даних про злочинне діяння, виявлено конкретну особу (осіб), що вчинила хуліганство, і вона визнає свою вину (57 %); 2) ситуації, для яких характерна наявність повних даних про злочинне діяння, виявлено конкретну особу (осіб), що вчинили хуліганство, але вона відмовляється від вчиненого діяння (23 %); 3) ситуація, коли одна особа визнає вину, а інші відмовляються у вчиненні даного діяння, при наявності повних даних про злочинне діяння (19 %); 4) ситуація, коли особа зізналася у вчиненні даного діяння, але наявних даних недостатньо для доведення її причетності до вчинення хуліганства (1 %).
7. З’ясовано тактичні особливості проведення огляду місця події, освідування, обшуку, допиту потерпілих, свідків, підозрюваних, пред’явлення для впізнання, слідчого експерименту. З’ясовано, що послідовність провадження слідчих (розшукових) дій залежить від характеру задачі та версії, що перевіряється, а їх проведення має особливості, зумовлені характером слідчих ситуацій. Серед основних організаційно-тактичних заходів огляду місця події слід назвати такі: правильне визначення меж огляду; обрання правильного порядку пересування місцем події під час нього; визначення тактичних прийомів огляду обстановки місця події та окремих її елементів.
8. Охарактеризовано особливості призначення експертиз, що проводяться під час розслідування хуліганства (судово-медична, судово-біологічна, судово-психіатрична, балістична та експертиза холодної зброї). Серед найбільш проблемних – призначення почеркознавчої експертизи для дослідження написів на стіні будинку, паркані тощо. Для її проведення потрібно сфотографувати напис та провести експертизу за зображеннями на знімку. Але в будь-якому випадку результат буде залежати від якісного порівняльного матеріалу (вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки). У цьому ж разі необхідно призначити судово-хімічну експертизу для дослідження складу речовини, що використовували хулігани для вчинення злочину за допомогою порошків, фарб, кислот. Під час її проведення можуть бути досліджені питання щодо встановлення складу речовини, якою було зроблено напис, визначення групової належності балончика з фарбою (якщо його було знайдено на місці події), встановлення групової належності речовини та балончика з фарбою (якщо його було вилучено в підозрюваного) тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдумаджидов Г. А. Проблемы теории, законодательного регулирования и практики расследования преступлений : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / Г. А. Абдумаджидов. – М., 1983. – 30 с.
2. Абдумаджидов Г. А. Расследование преступлений: процессуально-правовое исследование / Г. А. Абдумаджидов. – Ташкент : Узбекистан, 1986. – 191 с.
3. Агафонов В. В. Криминалистика : пособие [для сдачи экзамена] / В. В. Агафонов, А. Г. Филиппов. – М. : Юрайт-Издат, 2006. – 224 с.
4. Алфьоров С. М. Особливості впровадження окремих положень КПК України у практичну діяльність / С. М. Алфьоров // Актуальні питання розслідування слідчими органів внутрішніх справ: проблеми теорії і практики : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 18-19 квітня 2013 р.) . – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2013. – С. 10-15.
5. Альшевский Т. В. Особенности производства по делам о хулиганстве : учеб.-метод. пособие / Т. В. Альшевский; под ред. В. П. Кашепова. – М. : Акад. МВД СРСР, 1970. – 42 с.
6. Анциферов В. П. К вопросу структуре криминалистических характеристик преступлений / В. П. Анциферов // Вопр. совершенствования криминалистической методики : сб. нучн. тр. Высш. следственной шк. МВД СССР. – Волгоград, 1991. – С. 44-49.
7. Баев М. О. УПК РФ 2001 г.: достижения, лакуны, коллизии; возможные пути заполнения и разрешения последних : учеб. пособие. / М. О. Баев, О. Я. Баев. – Воронеж : ВГУ, 2002. – 138 с.
8. Баев О. Я. Тактика следственных действий : учеб. пособие / О. Я. Баев. – Воронеж : Изд-во ВГУ, 1992. – 184 с.
9. Басиста І. В. Прийняття початкових процесуальних рішень слідчого на стадії досудового розслідування за КПК 2012 та 1960 років / І. В. Басиста // Перспективи розвитку діяльності органів досудового розслідування : процесуальний та організаційний аспекти : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2013. – С. 28-35.
10. Бахін В. П. Криміналістика : курс лекцій : у 2 ч. / В. П. Бахін, І. В. Гора, П. В. Цимбал. – Ірпінь : Акад. ДПС України, 2002. – Ч. І. – 356 с.
11. Бахін В. П. Склад і призначення криміналістичної характеристики злочинів / В. П. Бахін, Б. Є. Лук’янчиков // Правничий часоп. Донецьк. ун-ту. – 2000. – № 1 (4). – С. 39-43
12. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики / Р. С. Белкин. – М. : НОРМА-ИНФРА М, 2000. – 990 с.
13. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы / Р. С. Белкин. – М. : Юр. лит., 1987. – 216 с.
14. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики : в 3-х т. / Р. С. Белкин. Т. 3. – М. : Юр. лит., 1979. – 342 с.
15. Белкин Р. С. Модное увлечение или новое слово в науке? / Р. С. Белкин, И. Е. Быховский, А. В. Дулов // Соц. законность. – 1987. – № 9. – С. 53-58.
16. Берекашвили Л. Ш. Расследование хулиганства : учеб. пособие / Л. Ш. Берекашвили; под ред. В. Е. Жарского. – М. : Акад. МВД СРСР, 1968. – 42 с.
17. Берназ В. Д. Криміналістична характеристика як наукова категорія / В. Д. Берназ / Південноукраїнський правнич. часоп. – 2006. – №1. – С. 16-18.
18. Биленчук П.Д. Криминалистическая одорология в раскрытии и расследовании преступлений : методическое издание / П. Д. Биленчук, Н. С. Золотарь, Е. Г. Коваленко. – К.: РИО МВД Украины, 1994. – 60 с.
19. Богатирьов І. Г. Наукові погляди на проблему протидії злочинам, що вчиняються з використанням зброї / І. Г. Богатирьов // Право і суспільство. – 2011. – №1. – С. 11-14.
20. Богданов Б. Е. Организация работы участкового инспектора милиции по борьбе с хуліганством : учеб. пособие / Б. Е. Богданов, Б. В. Бойцов. – М. : УУЗ МВД СССР, 1970. – 49 с.
21. Борисенко І. Пред’явлення для впізнання: аналіз практики розслідування вбивств / І. Борисенко // Вісн. прокуратури. – 2007. – №1. – С. 75-79.
22. Бояров В. І. Деякі питання організації і тактики огляду місця події під час розслідування масових заворушень / В. І. Бояров, Н. В. Глінська-Тарасова // Часопис Академії адвокатури України. – 2014. – № 1 (22). – С. 6-12.
23. Бурданова В. С. Виктимологические аспекты криминалистики : учеб. пособие / В. С. Бурданова, В. М. Быков. – Ташкент : ТВШ МВД СРСР. – 1981. – 80 с.
24. Бушкевич Н. С. Классификация способов совершения хулиганства группой лиц / Н. С. Бушкевич // Вестн. Акад. МВД Республики Беларусь. – 2008. – № 1(15). – С. 121-125.
25. Бушкевич Н. С. Криминалистическое обеспечение расследования хулиганства, совершенного группой лиц : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика» / Н. С. Бушкевич. – Мн., 2008. – 24 с.
26. Быховский И. Е. Проверка показаний на месте / И. Е. Быховский, А. Р. Ратинов // Вопр. криминалистики. – 1962. – № 5. – С. 186-193.
27. Васильєв А. Н. Планирование расследования преступлений : учеб. пособие / А. Н. Васильєв, Г. Н. Мудьюгин, Н. А. Якубович. – М. : УУЗ МВД СССР, 1957. – 86 с.
28. Васильев А. Н. Предмет, система и теоретические основы криминалистики : учеб. пособие / А. Н. Васильев, Н. П. Яблоков. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984, – 144 с.
29. Ващук О. П. Прийоми верифікації даних при проведенні слідчих (розшукових) дій / О. П. Ващук // Право і суспільство. – 2013. – №6. – С. 295-297.
30. Веліканов С. В. Класифікація слідчих ситуацій у криміналістичній методиці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процесс та криміналістика ; судова експертиза» / С. В. Веліканов. – Х, 2002. – 22 с.
31. Весельський В. К. Криміналістична характеристика злочинів / В. К. Весельський // Право України. – 2001. – №5. – С. 86-88.
32. Весельський В. К. Сучасні можливості використання даних про спосіб учинення злочину в боротьбі зі злочинністю : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. К. Весельський, С. М. Зав'ялов, В. В. Пясковський. – К. : КНТ, 2009. – 160 с.
33. Весельский В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні й тактичні аспекти) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / В. К. Весельський. – К., 1999. – 20 с.
34. Видонов Л.Г. Система типовых версий о лицах, совершивших убивство / Л.Г. Видонов. – Горький, 1977. – 32 с.
35. Видонов Л. Г. Типовые версии по делам об убивствах : пособие / Л. Г. Видонов. – М. : НИиРИО Акад. МВД СРСР, 1978. – 140 с.
36. Виленский Ю. А. Некоторые вопросы расследования хулиганства / Ю. А. Виленский // Учен. записки Саратов. ун-та. – 1964. – Вып. ХI. – С. 116-124.
37. Виленский Ю. А. Расследование хулиганства : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза» / Ю. А. Виленский. – Саратов, 1970. – 27 с.
38. Винберг А. И. Криминалистическая экспертиза в советском уголовном процессе : учеб. пособие / А. И. Винберг. – М. : Госюриздат, 1956. – 128 с.
39. Власов В. П. Мотивы, цели и умысел при совершении хулиганских действий / В. П. Власов // Вопр. борьбы с преступностью.– 1975. – Вып. 23. – С. 120-137.
40. Власов В. П. Расследование хулиганства / В. П. Власов // Вопр. борьбы с преступностью.– 1967. – Вып. 5. – С. 116-131.
41. Возгрин И. А. О первоначальном этапе расследования хулиганства / И. А. Возгрин // Вопр. теории и практики борьбы с хулиганством. – Л., 1975. – С. 54-61.
42. Возгрин И. А. О стуктуре методик расследования отдельных видов преступлений / И. А. Возгрин // Вопросы теории и практики борьбы с преступностью. – Л., 1974. – С. 74-85.
43. Волженкин Б. В. Расследование дел о хулиганстве / Б. В. Волженкин, С. К. Питерцев, В. В. Шиманський. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1980. – 96 с.
44. Волобуєв А. Ф. Розслідування і попередження розкрадань майна у сфері підприємництва : навч. посібник / А. Ф. Волобуєв ; за ред. проф. О. М. Бандурки. – Х. : Рубікон, 2000. – 272 с.
45. Гаврилин Ю. В. Расследование преступлений против личности и собственности : учеб. пособие / Ю. В. Гаврилин. – М. : Ось-89, 2006. – 384 с.
46. Гаухман Л. Д. Расследование по делам о телесных повреждениях и хулиганстве / Гаухман Л. Д. – М. : УУЗ МВД СССР, 1975. – 80 с.
47. Герасимов И. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений в методике расследования / И. Ф. Герасимов // в сб. : Методика расследования преступлений. – М., 1976. – С. 94-95.
48. Гинзбург А. Я. Опознание в следственной, оперативно-розыскной и экспертной практике / А. Я. Гинзбург. – М. : Акад. МВД РФ, 1996. – 122 с.
49. Гинзбург А. Я. Тактика предъявления для опознания / А. Я. Гинзбург ; под ред. И. М. Лузгина. – М. : УУЗ МВД СССР, 1971. – 64 с.
50. Глазырин Ф. В. Следственный эксперимент : учеб. пособие / Ф. В. Глазырин, А. П. Кругликов ; под ред. Р. С. Белкина. – Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1981. – 70 с.
51. Грамович Г. И. Тактика использования специальных знаний в раскрытии и расследовании преступлений : учеб. пособие / Г. И. Грамович. – Мн. : МВШ МВД СССР, 1987. – 66 с.
52. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики / Г. Гросс; пер. с нем. – СПб, 1908. – 870 с.
53. Гутман Ю. Я. Криминалистическая тактика и методика расследования отдельных видов преступлений : учеб.-метод. пособие / Ю. Я. Гутман; под ред. П. Н. Аленичева. – М. : Акад. МВД СССР. – 1976. – 40 с.
54. Драпкин Л. Я. Основы теории следственных ситуаций / Л. Я. Драпкин. – Свердловск : Изд-во свердловск. юрид. ин-та, 1987. – 188 с.
55. Драпкин Л. Я. Предмет доказывания и криминалистические характеристики преступлений / Л. Я. Драпкин // Межвуз. сб. науч. тр. - Свердловск, 1978. - Вып. 69. - С. 15-18.
56. Драпкин Л.Я. Проблемы расследования преступлений, совершаемых организованными сообществами // Криминалистика: Учебник / Под ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина. – М.: Высшая школа, 1994. – 447 с.
57. Дубовицкая Л. Г. Планирование преступлений : учеб. пособие / Л. Г. Дубовицкая, И. М. Лузгин. – М. : Юр. лит., 1972. – 160 с.
58. Дулов А. В. Тактика следственных действий / А. В. Дулов, П. Д. Нестеренко. – Мн. : Вышэйшая школа, 1971. – 272 с.
59. Добровольская Е. Д. Судебно-почерковедческая экспертиза. / Е. Д. Добровольская, А. И. Манцветова, В. Ф. Орлова. – «Юридическая литература». – Москва, 1971. – 245 с.
60. Ермолович В. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений / В. Ф. Ермолович. – Мн. : МВШ МВД Республики Беларусь, 2001. – 320 с.
61. Єненко М. І. Особливості проведення огляду місця події при розслідуванні хуліганства / М. І. Єненко // Перспективи розвитку діяльності органів досудового розслідування : процесуальний та організаційний аспекти : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2013. – С. 429-436.
62. Єфімов М. М. Обстановка вчинення хуліганства як елемент криміналістичної характеристики / М. М. Єфімов // Наук. вісн. Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ. – 2013. – №1. – С. 571-577.
63. Єфімов М.М. Окремі організаційні аспекти початкового етапу розслідування хуліганства // М. М. Єфімов / Використання спеціальних знань у досудовому розслідуванні : матеріали наук.-практ. семінару (Дніпропетровськ, 30 квітня 2014 р.). – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2014. – С. 18-20.
64. Ефимов Н. Н. Организационно-тактические особенности допроса потерпевших при расследовании хулиганства / Н. Н. Ефимов // Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. – №2(92). – Курск, 2014. – С. 57-59.
65. Єфімов М. М. Організація і тактика розслідування хуліганства : навч.-практ. посібник / М. М. Єфімов. – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2013. – 148 с.
66. Єфімов М. М. Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики хуліганства / М. М. Єфімов // Вісник Запорізького національного університету. – 2013. – Випуск №1(ч.1). – С. 219-223.
67. Єфімов М. М. Способи вчинення хуліганства як елемент криміналістичної характеристики злочину / М. М. Єфімов // Право і суспільство. – 2011. – №3. – С. 206-210.
68. Єфімов М. М. Структура криміналістичної характеристики хуліганства / М. М. Єфімов // Криміналістика у протидії злочинності : тези доп. наук.-практ. конф. (Київ, 16 жовт. 2009 р.). – К. : Хай-Тек Прес, 2009. – С. 315-317.
69. Єфімов М. М. Типові слідчі ситуації та відповідний їм напрям дій слідчого при розслідуванні хуліганства / М. М. Єфімов // Наук. вісн. Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ. – 2011. – №1. – С. 351-358.
70. Завьялов С. М. Новые элементы и характеристики способа совершения преступлений / С. М. Завьялов // Актуальні проблеми криміналістики : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – Донецьк : Донецьк. ін-т внутр. справ, 2001. – С. 151-153.
71. Зав’ялов С. М. Спосіб вчинення злочину: сучасні проблеми вивчення та використання у боротьбі зі злочинністю : дис. на здобуття наук. ступеня канд.. юрид. наук. : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / С. М. Зав’ялов. – К., 2005. – 241 с.
72. Заєць Д. Д. Загальні правила підготовки і прийоми проведення перевірки показань на місці в умовах типових слідчих ситуацій / Д. Д. Заєць // Вісн. Луганськ. держ. ун-ту внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка.– 2008. – №2. – С. 211-223.
73. Закон України від 22.09.2005 року «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоровя населення». – Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 52, ст.565.
74. Захаревский В. И. Характеристика и методы разрешения следственных ситуаций по делам о хулиганстве : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза» / В. И. Захаревский. – М., 1990. – 27 с.
75. Зуйков Г. Г. Криминологическое учение о способе совершения преступления : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология» / Г. Г. Зуйков. – М., 1970. – 41 с.
76. Зуйков Г. Г. Психологический аспект способа совершения преступления / Г. Г. Зуйков // Тр. Высш. шк. МВД СССР. – 1968. – Вып. 19. – С. 185-189.
77. Іщенко А. В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень : монограф / А. В. Іщенко; за ред. І. П. Красюка. – К. : Нац. акад. внутр. справ України. – 2003. – 359 с.
78. Іщенко А. В. Фундаментальні та прикладні криміналістичні категорії / А. В. Іщенко // Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Запоріжжя, 5 листоп. 2010 р.) : у 3-х ч. – Запоріжжя : Запорізьк. юрид. ін.-т ДДУВС, 2010. – Ч. 1. – С. 180-182.
79. Кириченко В. Ф. Об усилении борьбы с хулиганством / В. Ф. Кириченко. – М. : Юр. лит., 1967. – 95 с.
80. Кириченко О. А. Криміналістична мікрологія : монограф. / О. А. Кириченко. – Дніпропетровськ : Вид-во ДДУ, 1993. – 178 с.
81. Кисин М. В. Следы крови : пособие / М. В. Кисин, А. К. Туманов. – М. : Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1972. – 88 с.
82. Климова Е. И. Ситуационный поход в расследовании хулиганства, совершенного группой лиц / Е. И. Климова, Н. С. Бушкевич // Вестн. Акад. МВД Республики Беларусь. – 2008. – № 1(15). – С. 139-145.
83. Князев В. А. О понятии тактической операции / В. А. Князев // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища школа, 1982. – С. 67.
84. Ковалкин А. А. Мотивы хулиганства / А. А. Ковалкин, Д. П. Котов // Вопр. борьбы с преступностью. – 1973. – № 18. – С. 38-46.
85. Ковальова Н. Г. Особливості тактики слідчого експерименту під час розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва / Н. Г. Ковальова // Вісник ХНУВС. – 2014. – № 2 (65). – С. 74-80.
86. Когутич І. Тактика підготовки пред’явлення для впізнання у судовому слідстві / І. Когутич // Вісн. Львів. ун-ту. – 2004. – № 40. – С. 408-414.
87. Козловцев В. А. Краткий курс криминалистики. Вопросы и ответы. учеб. пособие / В. А. Козловцев, С. В. Маликов. – М. : ООО Издательство «Юрлитинформ», 2002. – 224 с.
88. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений : учеб. пособие / А. Н. Колесниченко, В. Е. Коновалова. – Х. : Изд-во Харьк. юрид. ин-та, 1985. – 204 с.
89. Колесниченко А. Н. Научные и правовые основы расследования отдельных видов преступлений : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика» / А. Н. Колесниченко. – Х., 1967. – 36 с.
90. Колесниченко А. Н. Общие положения методики расследования отдельных видов пре ступлений / А. Н. Колесниченко. – Х. : Изд-во Харьк. юрид. ин-та, 1976. – 96 с.
91. Коновалова В. Е. Убийство: искусство расследования: Монографія / В. Е. Коновалова. – Х.: Факт, 2001. – С. 282.
92. Кононенко Н. А. Способы совершения хулиганства во время проведения спортивно-массовых мероприятий / Н. А. Кононенко // Журнал научных публикаций аспирантов и докторантов. – №10(100). – Курск, 2014. – С. 44-46.
93. Копотун І.М. Громадський порядок як об’єкт кримінально-правової охорони : дис. кандидата юрид. наук. : 12.00.08 / Копотун Ігор Миколайович. – К., 2008. – 192 с.
94. Коржанський М. Й. Предмет і об’єкт злочину : монограф. / М. Й. Коржанський. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2005. – 252 с.
95. Корнуков В. М. Производство по делам о хулиганстве : метод. пособие / В. М. Корнуков, А. Р. Михайленко, В. Н. Чичко. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1977. – 58 с.
96. Корухов Ю. Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений : научно-практическое пособие / Ю. Г. Корухов. – М.: Издательская группа НОРМА–ИНФРА-М, 1998. – 228 с.
97. Кравцов С. Ф. Проблема предмета преступления в советском уголовном праве / С. Ф. Кравцов // Вопр. теории и практики борьбы с преступностью. – Л., 1974. – С. 29-37.
98. Кравцов С. Ф. Хулиганство. Предмет преступления / С. Ф. Кравцов // Вопр. теории и практики борьбы с хулиганством. – Ленинград, 1975. – С. 45-55.
99. Крикунов А. О. Расследование хулиганства : лекция / А. О. Крикунов. – К. : НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1978. – 44 с.
100. Криминалистика : в 2 т. / под ред. профессоров Р. С. Белкина, В. П. Лаврова, И. М. Лузгина. – М., 1988. – Т.2. – 454 с.
101. Криминалистика. Краткая энциклопедия / Автор-составитель Р. С. Белкин. – М.: Большая Российская Энциклопедия, 1995. – 389 с.
102. Криміналістика : підруч. / [В. Д. Берназ, В. В. Бірюков, А. Ф. Волобуєв] ; за заг. ред. А. Ф. Волобуєва. – Х. : ХНУВС, 2011. – 666 с.
103. Криміналістика : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / [К. О. Чаплинський, О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, Ю. А. Чаплинська]. – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2014. – 380 с.
104. Криміналістика : підруч. / За ред. П. Д. Біленчука. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Атіка, 2001. – 544 с.
105. Криміналістика : підруч. / кол. авт. ; за ред. В. Ю. Шепітька. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 682 с.
106. Криминалистика : [учеб. для вузов] / [Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Россинская Е. Р.] ; под ред. засл. деятеля науки Российской Федерации, проф. Р. С. Белкина. – М. : Изд-во «Норма» (Изд. группа «Норма – Инфра М»), 2000. – 990 с.
107. Криминалистика : учеб. для вузов / Под ред. Р. С. Белкина. – М. : Изд. Группа НОРМА-ИНФРА М, 2001. – 998 с.
108. Криминалистика : учеб. / Под ред. Р. С. Белкина, Г. Г. Зуйкова. – М. Юр.лит., 1968. – 695 с.
109. Криминалистика : учебное пособие. / Под ред. Н. И. Порубова. – Мн.: Выш. шк., 1997. – 344 с.
110. Криминалистика: учебное пособие / [А. В. Дулов, Г. И. Грамович, А. В. Лапин и др.]; под ред. А. В. Дулов. – Мн.: ИП «Экоперспектива», 1998. – 415 с.
111. Кримінальна справа № 1-12/11 // Архів Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, 2011 рік.
112. Кримінальна справа № 1-121 // Архів Васильківського районного суду Дніпропетровської області, 2009 рік.
113. Кримінальна справа № 1-200/11 // Архів Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, 2011 рік.
114. Кримінальна справа № 1-27/08 // Архів Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, 2008 рік.
115. Кримінальна справа № 1-28/11 // Архів Семенівського районного суду Полтавської області, 2011 рік.
116. Кримінальна справа № 1-289/10 // Архів Кременчуцького районного суду Полтавської області, 2010 рік.
117. Кримінальна справа № 1-33/08 // Архів Карлівського районного суду Полтавської області, 2008 рік.
118. Кримінальна справа №1/422/76/12 – Архів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, 2012 р.
119. Кримінальна справа № 1-74/07 // Архів Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, 2007 рік.
120. Кримінальна справа № 19051109, порушена 22.03.2005 року прокурором Царичанського району в Дніпропетровській області.
121. Кримінальна справа № 1-91/11 // Архів Солонянського районного суду Дніпропетровської області, 2011 рік.
122. Кримінальна справа № 1-96 // Архів Гайворонського районного суду Кіровоградської області, 2008 рік.
123. Кримінальна справа № 66052045 // Архів Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, 2006 р.
124. Кримінальна справа №09070089 Карлівського РВ ГУ МВС України в Полтавській області від 5 липня 2009 року.
125. Кримінальна справа №19071124, порушена 25.07.2007 року СВ Царичанського РВ УМВС України в Дніпропетровській області.
126. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. – Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 25-26. – с. 131.
127. Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.] ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 3-є вид., перероб. та доп. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2007. – 1184 с.
128. Кримінальний процесуальний кодекс України : прийнятий Верховною Радою України Законом №4651-VI від 13.04.2012 р. / відп. за випуск В. А. Прудников. – Х. : Право, 2012. – 392 с.
129. Кузьмин В. А. Досмотр и обыск: основания и порядок проведения, права граждан, порядок обжалования / В. А. Кузьмин // Сам себе адвокат. – 2007. – Вып. № 32. – М. : Юрайт-Издат. – С. 44.
130. Кузьмічов В. С. Використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань вантажів на транспорті : монограф. / В. С. Кузьмічов, І. В. Пиріг. – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2008. – 168 с.
131. Ларин А. М. Расследование по уголовному делу: планирование, организация / А. М. Ларин. – М. : Юр. лит., 1970. – 172 с.
132. Лисиченко В. К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике : учеб. пособие / В. К. Лисиченко. – К. : Вища школа, 1979. – 92 с.
133. Лисиченко В. К. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике / В. К. Лисиченко, В. В. Циркаль. – К. : КВШ МВД СССР, 1987. – 112 с.
134. Лисиченко В. К. Следственная ситуация и ее значение в криминалистике и следственной практике / В. К. Лисиченко, О. В. Батюк // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1988. – Вып. 36. – С. 4-9.
135. Литвинов А. Н. Прогнозирование и планирование в криминалистике / А. Н. Литвинов, Р. Л. Степанюк : Под общей ред. канд. юрид. наук В. И. Гаенко. – М.: «ЮРКНИГА», 2004. –160 с., илл.
136. Личность преступника (уголовно-правовое и криминологическое исследование) / Кол. авт. ; под ред. проф. Б. С. Волкова. – Казань : Изд-во Казанск. ун-та, 1972. – 188 с.
137. Лузгин И. М. Расследование как процесс познания : учеб. пособие / И. М. Лузгин. – М. : Юр. лит., 1969. – 109 с.
138. Лукашевич В. Г. Тактика общения следователя с участниками отдельных следственных действий (допрос, очная ставка, предьявление для опознания, проверка показаний на месте) : учеб. пособие / В. Г. Лукашевич. – К. : НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1989. – 148 с.
139. Лукашевич В. Г. Осмотр места происшествия как информационно-тактическая основа организации раскрытия преступлений по горячим следам / В. Г. Лукашевич, И. Х. Турсунов // Актуальные проблемы совершенствования произволства следственных действий : Сб. науч. тр. – Ташкент : ТВШ МВД СССР. – 1982. – С. 96-101.
140. Лук’янчиков Є. Д. Завдання і види освідування за новим КПК України / Є. Д. Лук’янчиков, Б. Є. Лук’янчиков // Впровадження нового Кримінального процесуального кодексу України в правоохоронну діяльність та навчальний процес: досвід та шляхи удосконалення : матеріали наук.-практ. конф. (Харк. нац. ун-т внутр. справ, 5 квіт. 2013 р.) – Х. : ХНУВС, 2013. – С. 136-142.
141. Лук’янчиков Є. Д. Пред’явлення для впізнання : навч. посібник / Є. Д. Лук’янчиков, О. М. Моісєєв. – Макіївка : Графіті, 1998. – 104 с.
142. Лускатов О. В. Методика розслідування злочинів проти громадської безпеки : лекція / О. В. Лускатов. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. М-ва внутр. справ, 2003. – 88 с.
143. Лускатов О. В. Теорія та практика розслідування нерозкритих злочинів минулих років : монограф. / О. В. Лускатов. – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 192 с.
144. Лускатов О. В. Типові ситуації початкового етапу розслідування злочинів проти громадського порядку / О. В. Лускатов // Наук. вісн. Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ. – 2012. – №1. – С. 252-259.
145. Макаренко Є. І. Експертизи на досудовому слідстві : навч. посібник / Є. І. Макаренко, О. В. Негодченко, В. М. Тертишник. – Дніпропетровськ : Дніпроп. юрид. ін-т МВС України, 2001. – 204 с.
146. Макаренко Є. І. Огляд місця події: Довідник дільничного інспектора міліції : навч. посібник / Є. І. Макаренко. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. М-ва внутр. справ, 2004. – 210 с.
147. Макаренко Є. І. Огляд місця події : навч. посібник / Є. І. Макаренко, О. В. Негодченко, В. М. Тертишник. – Дніпропетровськ : Дніпроп. юрид. ін-т МВС України, 2001. – 156 с.
148. Макаренко Е. И. Особенности расследования квартирных краж, совершаемых группой лиц : дисс. кандидата юрид. наук : 12.00.09 / Е. И. Макаренко. – М., 1983. – 200 с.
149. Махов В. Н. Использование знаний сведущих лиц при расследовании преступлений : монограф. / В. Н. Махов. – М. : Изд-во РУДН, 2000. – 296 с.
150. Методика збору первинних матеріалів за фактами порушень громадського порядку, що можуть бути кваліфіковані як хуліганство: методичні рекомендації / [Єфімов М. М., Макаренко Є. І., Статіва І. І. та ін.]. – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2010. – 72 с.
151. Методика расследования преступлений / кол. авт. ; под ред. М. В. Салтевского, А. Е. Крикунова, П. Н. Назарова. – К. : КВШ МВД СРСР, 1974. – 125 с.
152. Мешков В. М. Методика расследования преступлений : курс лекций / В. М. Мешков. – М.: Юрлитинформ, 2013. – 304 с.
153. Михайлов А. И. Обыск / А. И. Михайлов, Г. С. Юрин. – М. : УУЗ МВД СССР, 1971. – 76 с.
154. Михеев Р. И. Уголовное право и психиатрия / Р. И. Михеїв. – Владивосток : Изд-во ДГУ, 1998. – 416 с.
155. Мусієнко О. Л. Спосіб шахрайства як структурний елемент криміналістичної характеристики / О. Л. Мусієнко // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2013. – №4 (Т.2). – С. 151-153.
156. Налуцишин В. Призначення покарання за вчинення хуліганства / В. Налуцишин // Право України. – 2005. – №12. – С. 97-100.
157. Налуцишин В. Проблеми відмежування хуліганства від суміжних злочинів / В. Налуцишин // Вісн. прокуратури. – 2006. – №5(59). – С. 46-53.
158. Настільна книга слідчого : [наук.-практ. вид. для слідчих і дізнавачів] / [М. І. Панов, В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова та ін.]. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Вид. Дім «Ін Юре», 2007. – 584 с.
159. Настільна книга слідчого : практичний посібник. – К. : «Центр учбової літератури», 2014. – 446 с.
160. Настольная книга следователя / Кол. авт. – М. : Госюриздат, 1949. – 874 с.
161. Николайчик Н. И. Методика расследования хулиганства : лекция / Н. И. Николайчик. – Мн. : МВШ МВД СССР, 1985. – 28 с.
162. Овчаренко Е. И. Доказывание в досудебном производстве по уголовным делам о хулиганстве : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Елена Ивановна Овчаренко. - М.: РГБ, 2005. – 215 с.
163. Овчаренко Е. И. Доказывание по уголовным делам о хулиганстве (досудебное производство) : науч.-практич. пособие / Е. И. Овчаренко ; под ред. д-ра юрид. наук, проф. А.В. Гриненко. – М. : Юрлитинформ, 2006. – 128 с.
164. Овчаренко Е. И. Производство следственных действий по уголовным делам о хулиганстве / Е. И. Овчаренко // Росс. следователь. – 2004. – № 5. – С. 9-12.
165. Одерій О. В. Спеціальні знання у досудовому розслідуванні злочинів / О. В. Одерій // Сучасні проблеми криміналістики: матеріали міжн. наук.-практ. конф. (27-28 вересня 2013 року, м. Одеса). – Одеса. – 2013. –– С. 229-231.
166. Олійник О. Допит свідка і потерпілого / О. Олійник // Віче. – 2009. – № 21. – С. 30-33.
167. Оперативно-розыскная деятельность : учеб. / Кол. авт. ; под ред. К. К. Горяинова, В. С. Овчинского, А. Ю. Шумилова. – М. : ИНФРА-М, 2001. – 794 с.
168. Особливості провадження допиту підозрюваного (обвинуваченого) з метою недопущення тортур та інших порушень прав людини : посібник / [В. К. Весельський, В. С. Кузьмічов, В. С. Мацишин, А. В. Старушкевич]. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2004. – 148 с.
169. Пещак Я. Следственные версии: криминалистическое исследование / Я. Пещак. – М. : Юр. лит. – 1976. – 228 с.
170. Піщенко Г. І. Чи потрібна стаття про хуліганство в КК України? / Г. І. Піщенко // Право України. – 2001. – №2. – С. 91-92.
171. Пиріг І. В. Одержання зразків для експертного дослідження на досудовому слідстві / І. В. Пиріг // Наук. вісн. Дніпроп. держ. ун-ту внутр. справ. – 2011. – № 2. – С. 316-323.
172. Пиріг І. В. Теоретичні основи експертної діяльності органів внутрішніх справ : монограф. / І. В. Пиріг. – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2011. – 312 с.
173. Пиріг І. В. Теорія і практика використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань вантажів на залізничному транспорті : дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Ігор Володимирович Пиріг. – К., 2006.