Єфіменко Ігор Миколайович. Взаємодія слідчих і оперативних підрозділів при реалізації таємної інформації

Краткое описание

Єфіменко Ігор Миколайович. Взаємодія слідчих і оперативних підрозділів при реалізації таємної інформації.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.09, Нац. акад. внутр. справ. - Київ, 2014.- 221 с.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЄФІМЕНКО ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 343.13

ВЗАЄМОДІЯ СЛІДЧИХ І ОПЕРАВТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТАЄМНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, професор
Весельський Віктор Казимирович

Київ – 2014

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………...……………………... 4
ВСТУП……………………………………………………………………… 6
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ТАЄМНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ, ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ……………..……………………...….. 14
1.1. Поняття та види таємної інформації у кримінальному процесі України………………………………………………………………………
14
1.2. Процесуальні особливості реалізації таємної інформації у кримінальному процесі України …………….………………...…...…....... 39
Висновки до розділу 1……………………………………………............... 63
РОЗДІЛ 2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ПІДСТАВИ, ФОРМИ ТА ВИДИ ВЗАЄМОДІЇ СЛІДЧИХ І ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТАЄМНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ……………………………

69
2.1. Нормативно-правові підстави взаємодії слідчих і оперативних підрозділів при реалізації таємної інформації у кримінальному процесі України………………………………...……....…………………………….

69
2.2. Форми та види взаємодії слідчих і оперативних підрозділів при реалізації таємної інформації у кримінальному процесі України………………………………………………………………………

87
2.3. Взаємодія слідчих і оперативних підрозділів при отриманні таємної інформації у кримінальному процесі України……………….......
109
Висновки до розділу 2.…………………………………………….............. 126
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПОРЯДКУ ВЗАЄМОДІЇ СЛІДЧИХ І ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТАЄМНОЇ ІНФОРМАЦІЇ................................................................................................

133
3.1. Удосконалення кримінального процесуального порядку реалізації таємної інформації на початковому етапі кримінального провадження……………..…………………………….……………….........

133
3.2. Удосконалення кримінального процесуального порядку реалізації таємної інформації під час планування та проведення окремих видів процесуальних дій………………………….……..………………………...

144
3.3. Удосконалення кримінального процесуального порядку реалізації таємної інформації за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій………………………………………..…………...............

156
Висновки до розділу 3.…………………………………………………...... 169
ВИСНОВКИ.…...……………………………...…………...…………........ 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….. 181
ДОДАТКИ………………………………………………………………….. 206

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВРУ – Верховна Рада України
ГУМВС – Головне управління міністерства внутрішніх справ
гл. – глава
ДСК – для службового користування
ЄРДР – Єдиний реєстр досудових розслідувань
ЗМІ – засоби масової інформації
ін. – інше
КК України – Кримінальний кодекс України
КПК України – Кримінальний процесуальний кодекс України
КСУ – Конституційний суд України
КМУ – Кабінет Міністрів України
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України
МОН України – Міністерство освіти і науки України
ОВС – органи внутрішніх справ
ОРД – оперативно-розшукова діяльність
ОРЗ – оперативно-розшуковий захід
п. – пункт
РСО – режимно-секретний орган (підрозділ)
р. – рік
РФ – Російська Федерація
с. – сторінка
СБУ – Служба безпеки України
СОГ – слідчо-оперативна група
ст. – стаття
США – Сполучені Штати Америки
ФРН – Федеративна Республіка Німеччини
ЦК України – Цивільний кодекс України
ЦПК України – Цивільний процесуальний кодекс України
ч. – частина

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку суспільних відносин відзначився епохою глобальної інформатизації, яка стосується всіх сфер людського життя. У зв’язку з цим, інформація поступово стає однією з найважливіших цінностей життєдіяльності як самого суспільства, так і держави в цілому, а її захист почав розглядатися через категорію «інформаційна безпека», яка є невід’ємною частиною національної безпеки України.
Особливо це питання актуалізується у вітчизняному кримінальному судочинстві з метою недопущення безпідставного отримання, використання та розголошення необхідної для встановлення істини у кримінальному провадженні інформації. Важливе значення в результаті отримання та використання процесуально-значимої інформації відіграє інститут взаємодії слідчих і оперативних підрозділів, на який покладено успішне розкриття та розслідування кримінальних правопорушень. Відомості, які при цьому надходять до зазначених підрозділів, у більшості випадків містять різний правовий режим і можуть становити як конфіденційний, так і таємний характер, незаконне розголошення та несанкціонований доступ до яких, в окремих випадках, призводить до приховування слідів кримінального правопорушення або завдає тяжких наслідків особі, суспільству та державі.
У науковій юридичній літературі питанню пов’язаному з дослідженням таємної інформації та її реалізації у кримінальному процесі під час взаємодії слідчих і оперативних підрозділів приділялась увага вченими та практиками не лише України, а й країн СНД, у галузях кримінального процесу, криміналістики та оперативно-розшукової діяльності, до яких слід віднести: Ю. П. Аленіна, Л. І. Аркуша, В. П. Бахіна, В. Д. Берназа, Д. І. Бєднякова, Р. С. Бєлкіна, В. В. Бірюкова, В. І. Галагана, В. Г. Гончаренка, Г. Ф. Горського, В. Я. Горбачевського, В. П. Захарова, А. В. Іщенка, Н. С. Карпова, Н. І. Клименко, І. І. Когутича, В. О. Коновалову, І. І. Котюка, В. С. Кузьмічова, В. Г. Лукашевича, Є. Д. Лук’янчикова, З. В. Макарову, Ю. Ю. Орлова, М. А. Погорецького, С. В. Слінька, І. В. Смолькову, В. М. Тертишника, Л. Д. Удалову, В. Г. Хахановського, С. С. Чернявського, Ю. М. Чорноус, М. Я. Швеця, В. Ю. Шепітька тощо.
Безпосередньо на монографічному рівні зазначеною проблематикою займалися: С. В. Барінов, Г. Ю. Бондарь, О. О. Волобуєва, В. В. Король, В. Б. Мазан, С. Д. Оспанов, В. Г. Лісогор, В. І. Сліпченко, О. В. Старченко, Г. П. Цимбал, А. О. Шаповалова тощо.
Науко-теоретичні розробки зазначених авторів мають важливе значення для вирішення проблеми взаємодії слідчих і оперативних підрозділів при реалізації таємної інформації, але вони були здійснені до прийняття нового Кримінального процесуального кодексу (КПК) України. Положення КПК України з урахуванням дії засади змагальності сторін отримали нові форми взаємодії між слідчими і оперативними підрозділами з питань використання таємної інформації у процесі доказування. Наприклад, під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження (гл. 15), проведення слідчих (розшукових) дій (гл. 20) та негласних слідчих (розшукових) дій (гл. 21). Крім того, у нормах КПК України 2012 року було суттєво розширено перелік речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, що можуть бути використані у доказуванні (ст. 162 КПК України). У зв’язку з цим, є потреба у науковому обґрунтуванні вказаних аспектів, що зумовило вибір теми наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертації узгоджується зі Стратегією національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється», затвердженою Указом Президента України від 12 лютого 2007 р. № 105/2007 (у редакції Указу Президента України від 8 червня 2012 р. № 389/2012), ґрунтується на положеннях Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р., Концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю, схваленої Указом Президента України від 21 жовтня 2011 р. № 1000/2011. Дисертацію виконано відповідно до Пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347. Тему дисертації затверджено рішенням Вченої ради Національної академії внутрішніх справ від 29 листопада 2011 р., протокол № 12, включено до планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ на 2012–2014 роки та схвалено Координаційним бюро Національної академії правових наук України (1411, 2011 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних положень, що розкривають поняття, значення, особливості взаємодії слідчих і оперативних підрозділів при реалізації таємної інформації та формування на цій основі пропозицій, спрямованих на вдосконалення кримінального процесуального законодавства України.
Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити такі задачі:
– сформулювати поняття таємної інформації та класифікувати її види, що використовуються у кримінальному провадженні;
– сформулювати поняття реалізації таємної інформації у кримінальному процесі та охарактеризувати її використання під час доказування;
– виділити основні умови взаємодії слідчих і оперативних підрозділів при реалізації таємної інформації у кримінальному провадженні;
– виокремити форми та види взаємодії слідчих і оперативних підрозділів при реалізації таємної інформації у кримінальному провадженні;
– охарактеризувати взаємодію слідчих і оперативних підрозділів при отриманні таємної інформації у кримінальному провадженні;
– визначити основні етапи реалізації таємної інформації під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
– сформулювати й обґрунтувати пропозиції стосовно вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства в частині, що стосується реалізації таємної інформації у кримінальному провадженні.
Об’єкт дослідження – правовідносини, що виникають між слідчими і оперативними підрозділами під час отримання, використання та зберігання таємної інформації у кримінальному процесі.
Предмет дослідження – взаємодія слідчих і оперативних підрозділів при реалізації таємної інформації.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальні закони та категорії теорії пізнання. Для розв’язання задач за темою дослідження використовувалися методи: логіки або формально-логічні (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, узагальнення, абстракція, аргументація тощо) – для вивчення нормативних актів, аналітичних матеріалів, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять до предмету дослідження (розділи 1-2); описово-аналітичний, догматичний – для тлумачення юридичних (правових) категорій, формулювання дефініцій і уточнення понятійно-категоріального апарату, розроблення та формулювання пропозицій щодо удосконалення законодавства за темою дослідження (підрозділи 1.1-3.2); порівняльно-правовий та формально-юридичний – для аналізу вітчизняних нормативно-правових актів, які регулюють діяльність слідчих і оперативних підрозділів під час реалізації таємної інформації, а також положень кримінального процесуального законодавства України та інших країн (розділи 1-3); моделювання – під час формування висновків до розділів і загальних висновків по роботі, а також пропозицій щодо вдосконалення кримінального процесуального та іншого вітчизняного законодавства, яке регулює суспільні відносини в інформаційній сфері (розділи 1-3); соціологічний (анкетування) – для з’ясування думок практичних працівників слідчих і оперативних підрозділів ОВС України за темою дисертації з метою формування власних висновків (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2); статистичний – для узагальнення слідчої та судової практики, результатів проведеного анкетування й аналізу статистичних даних за темою дослідження (розділи 1-3).
Емпіричну базу дослідження становлять аналітичні й статистичні матеріали МВС України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за 2009–2013 роки. Дані опитування слідчих і оперативних підрозділів органів внутрішніх справ (160 слідчих та 140 працівників оперативних підрозділів) з різних регіонів України. Використано власний досвід дисертанта, набутий за період роботи на посаді слідчого ОВС України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні, після прийняття КПК України, монографічним дослідженням теоретичних й практичних питань взаємодії слідчих і оперативних підрозділів при реалізації таємної інформації у кримінальному провадженні. У роботі сформульовано та обґрунтовано низку положень і висновків нових у концептуальному плані та важливих для науки кримінального процесу, а також практики застосування кримінального процесуального законодавства, зокрема:
вперше:
– обґрунтовано доцільність класифікації таємної інформації, яка реалізовується у кримінальному процесі, на інформацію, що: 1) вимагає спеціального порядку її отримання або розголошення; 2) передбачає спеціальний порядок допуску та доступу до матеріалів кримінального провадження; 3) вимагає забезпечення відповідного режиму її розслідування або судового розгляду; 4) встановлює спеціальний імунітет у кримінальному судочинстві; 5) в окремих випадках виступає об’єктом чи предметом злочинного посягання; 6) встановлює спеціальний режим прийняття процесуального рішення;
– сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до норм чинного КПК України з питань, що стосуються отримання, використання та захисту таємної інформації у кримінальному процесі (ч. 2, 3 ст. 65, ст. 162, ч. 1, 2 ст. 222, ч. 8 ст. 224 КПК України);
удосконалено:
– поняття «інформація з обмеженим доступом», під яким пропонується розуміти певні відомості та/або дані, доступ до яких обмежено в інтересах національної безпеки відповідно до вимог національного законодавства, яке регулює суспільні відносини в інформаційній сфері і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі;
– поняття «таємна інформація», під яким пропонується розуміти соціально цінні відомості та/або дані, доступ до яких обмежено відповідними суб’єктами, шляхом ужиття заходів організаційно-технічного та правового характеру, незаконне розголошення яких спричиняє настання моральної або матеріальної шкоди, що тягне за собою юридичну відповідальність;
– поняття «реалізації таємної інформації у кримінальному процесі України», під яким пропонується розуміти використання як доказів відомостей та/або даних, доступ до яких було обмежено вітчизняним законодавством й отримання яких покладається на відповідних суб’єктів кримінального провадження з метою вирішення його завдань;
– методологічні засади класифікації видів таємної інформації на: 1) таємниці у сфері державної безпеки та службової діяльності; 2) таємниці у сфері професійної діяльності; 3) таємниці у сфері підприємницької діяльності; 4) таємниці у сфері приватного та особистого життя громадян;
– теоретичні положення про систему ознак, які притаманні взаємодії слідчих і оперативних підрозділів при реалізації таємної інформації, а саме: ця діяльність повинна бути спільною; вона врегульована відповідними нормативно-правовими актами; під час її реалізації повинні використовуватися найбільш доцільні й раціональні методи і засоби властивих взаємодіючим суб’єктам; її метою є отримання, обмін та збереження від незаконного розголошення інформації, зміст якої сприяє вирішенню завдань кримінального провадження;
– критерії для класифікації видів взаємодії слідчих і оперативних підрозділів за нових процесуальних умов у залежності від: 1) етапу кримінального провадження; 2) виду вчиненого кримінального правопорушення; 3) суб’єкта кримінального правопорушення; 4) стадії кримінального процесу; 5) виду слідчо-оперативної групи.
дістали подальший розвиток:
– теоретичні положення щодо класифікації способів отримання таємної інформації на ті, що потребують дозвіл її власника та ті, що вимагають прийняття відповідного судового рішення;
– особливості реалізації у кримінальному провадженні таємної інформації одержаної під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки й пропозиції упроваджено та надалі можуть бути використані в:
– законотворчій діяльності – для подальшого реформування кримінального процесуального законодавства України, а також іншого законодавства норми якого регулюють суспільні відносини в інформаційній сфері (акт впровадження до комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 15 червня 2014 року № 0420/12-1416);
– практичній діяльності – для організаційно-методичного та інформаційного забезпечення діяльності слідчих і оперативних підрозділів під час їхньої взаємодії при реалізації таємної інформації (акт впровадження до СУ ГУМВС України в Запорізькій області від 05 червня 2014 року);
– навчальному процесі – як матеріали для підготовки навчально-методичних видань, для проведення занять з навчальних дисциплін «Кримінальний процес» та «Криміналістика» (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 28 березня 2014 року, Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 05 червня 2014 року).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації оприлюднені автором на п’яти міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Сучасні проблеми теорії та практики оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ» (м. Запоріжжя, 3 червня 2011 р.); «Реформування системи кримінальної юстиції в Україні: кримінально-правові, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми» (м. Ірпінь, 16 листопада 2012 р.); «Актуальні проблеми юридичної науки 2012» (м. Київ, 14 грудня 2012 р.); «Проблеми правової реформи та розбудови громадського суспільства» (м. Харків, 1-2 листопада 2013 р.); «Актуальні питання досудового розслідування слідчими органів внутрішніх справ: проблеми теорії та практики» (м. Дніпропетровськ, 18-19 квітня 2013 р.); круглому столі «Проблеми застосування заходів кримінально-процесуального примусу під час досудового провадження» (м. Дніпропетровськ, 25 листопада 2011 р.); науково-практичному семінарі «Кримінально-правові та адміністративно-правові основи протидії вчиненню насильства в сім’ї» (м. Івано-Франківськ, 28 лютого 2014 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено у тринадцяти наукових публікаціях, серед яких п’ять статей – у виданнях, включених МОН України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, одна стаття – у міжнародному науковому виданні, а також у семи тезах, опублікованих у збірниках доповідей науково-практичних конференцій, матеріалах круглого столу та науково-практичному семінарі.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження вирішено наукове завдання, яке полягає в удосконаленні кримінального процесуального порядку взаємодії слідчих і оперативних підрозділів при реалізації таємної інформації під час кримінального провадження. Відповідно до поставленої мети та сформульованих задач на основі проведеного дослідження дисертант прийшов до таких висновків:
1. Поняття «таємна інформація» дисертант розуміє як певні соціально цінні відомості, дані, знання, доступ до яких обмежено відповідними суб’єктами шляхом ужиття заходів та мір організаційно-технічного та правового характеру, невжиття яких може спричинити настання моральної або матеріальної шкоди внаслідок незаконних дій з інформацією третіми особами, за вчинення яких настає передбачена законом відповідальність.
Класифіковано види таємної інформації на: 1) таємниці у сфері державної безпеки та службової діяльності (державна таємниця, службова таємниця; таємниця досудового розслідування); 2) таємниці у сфері професійної діяльності (адвокатська, нотаріальна, лікарська таємниця, таємниця вчинення нотаріальних дій, таємниця сповіді, таємниця наради суддів, таємниця діяльності психолога, журналістська таємниця); 3) таємниці у сфері підприємницької діяльності (банківська, комерційна таємниця, таємниця страхування); 4) таємниці у сфері приватного та особистого життя громадян (таємниця особистого і сімейного життя громадян, таємниця усиновлення (удочеріння), таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (інших форм спілкування), таємниця голосування).
2. Поняття «реалізація таємної інформації у кримінальному процесі» дисертант визначає як використання її відомостей та/або даних в якості доказів, доступ до яких було обмежено вітчизняним законодавством, й отримання яких покладається на відповідних суб’єктів кримінального провадження з метою вирішення його завдань.
Класифіковано таємну інформацію, яка реалізовується у кримінальному процесі, на інформацію, що: 1) вимагає спеціального порядку її отримання або розголошення (ст. 13, ч. 2 ст. 14, ст. 16, ч. 3 ст. 65, ст. 246, ст. 258, ст. 259, ч. 1 ст. 261, ч. 2 ст. 262, ст. 263, ч. 1 ст. 264, ч. 4 ст. 267, ч. 2 ст. 268, ч. 2 ст. 269, ч. 2 ст. 270, ч. 2 ст. 274, ст. 517, ст. 546 КПК України); 2) передбачає спеціальний порядок допуску та доступу до матеріалів кримінального провадження (ст. 222 КПК України); 3) вимагає забезпечення відповідного режиму її розслідування або судового розгляду (ст. 27 КПК України); 4) встановлює спеціальний імунітет у кримінальному судочинстві (ч. 2 cт. 65, ст. 161 КПК України); 5) в окремих випадках виступає об’єктом чи предметом злочинного посягання (ст.ст. 111, 114, 132, 145, 159, 163, 168, 182, 231, 232, 328, 329, 330, 387, 422 КК України); 6) встановлює спеціальний режим прийняття процесуального рішення (ст. 367 КПК України).
3. Взаємодія слідчих і оперативних підрозділів може бути ефективною лише у разі дотримання зазначеними суб’єктами кримінального провадження ряду принципових умов: 1) вона повинна здійснюватися відповідно до норм Конституції України, КПК України, Законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про міліцію» та інших законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів; 2) дії, які виконуються в результаті такої співпраці, повинні бути узгоджені за метою, місцем і часом, з планом та ходом розслідування; 3) вона має забезпечувати керівну й координуючу роль слідчого на всіх стадіях кримінального провадження. При цьому, оперативно-розшукова діяльність має бути розмежованою від процесуальної оскільки проводиться, до початку кримінального провадження; 4) вона повинна відбуватися на взаємній довірі з використанням усіх процесуальних можливостей та спільної відповідальності за досягнення поставлених у ході такої співпраці цілей; 5) реалізація отриманої інформації під час такої діяльності у своєму змісті несе конфіденційний та/або таємний характер, що не повинно супроводжуватись її розголошенням без законних на те підстав.
4. Кримінальне процесуальне законодавство України врегульовує єдину форму взаємодії між слідчими і оперативними підрозділами, яка полягає у наданні письмового доручення, що має місце в результаті: проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій (п. 3 ч. 2 ст. 40, ч. 1 ст. 41, ч. 6 ст. 246), виконання ухвали щодо здійснення приводу шляхом доручення винесеними відповідною постановою (ч. 1 ст. 143), здійснення розшуку підозрюваного шляхом доручення винесеним відповідною постановою (ч. 3 ст. 281) тощо.
При цьому види взаємодії слідчих і оперативних підрозділів при реалізації таємної інформації дисертант класифікує в залежності від: 1) етапу кримінального провадження – на етапі надходження заяви та повідомлення про кримінальне правопорушення; на початковому етапі кримінального провадження; по зупиненому кримінальному провадженню; 2) виду вчиненого кримінального правопорушення – під час розслідування кримінальних правопорушень: проти життя, здоров’я, статевої свободи та статевої недоторканності; щодо дорожньо-транспортних пригод; пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; у сфері господарської та службової діяльності; 3) суб’єкта вчинення кримінального правопорушення – при розслідуванні кримінальних правопорушень учинених членами: організованих груп; злочинних організацій; 4) стадії кримінального процесу – на стадії: досудового розслідування кримінального провадження; судового розгляду справи; 5) виду слідчо-оперативної групи – під час створення слідчо-оперативних груп: при надходженні заяв або повідомлень про вчинене кримінальне правопорушення; для розслідування тяжких, особливо тяжких злочинів, а також кримінальних правопорушень, які викликали значний суспільний резонанс; спеціалізованої постійно діючої для розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів учинених у минулі роки тощо.
5. Системний аналіз нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини в інформаційній сфері, дає можливість дисертанту виділити способи за допомогою яких можливо отримати таємну інформацію, а саме: на письмовий запит або з письмового дозволу власника інформації; за рішенням суду (на підставі ухвали слідчого судді); на письмову вимогу суду, органів прокуратури, СБУ, МВС України тощо; під час проведення процесуальної дії «тимчасовий доступ до речей чи документів»; під час проведення інших процесуальних дій визначених кримінальним процесуальним законодавством.
Зазначені обставини дають можливість дисертанту виокремити такі підстави, з урахуванням яких слідчий та за його дорученням оперативні підрозділи мають право під час кримінального провадження отримати таємну інформацію, як на підставі письмового дозволу власника такої інформації або за відповідною ухвалою слідчого судді (суду).
6. Процес реалізації таємної інформації за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій дисертант поділяє на такі етапи: отримання результатів негласних слідчих (розшукових) дій; їх оформлення у відповідності до вимог КПК України; прийняття рішення про доцільності використання зазначених результатів у кримінальному провадженні та визначення шляхів їх використання; вирішення питання про необхідність зняття грифу секретності з речей чи документів, відомості яких пропонується використати у кримінальному провадженні; оформлення рішення про реалізацію матеріалів у кримінальному процесі та безпосередньо їх використання.
7. З метою удосконалення кримінального процесуального порядку реалізації таємної інформації під час планування та проведення окремих видів процесуальних дій дисертантом було запропоновано такі зміни до чинного КПК України:
доповнити ч. 2 ст. 65 КПК України більш повним переліком осіб, які мають право відмовитися від дачі показань щодо відомостей, які становлять таємну інформацію пунктами: «…11) військовослужбовці – про відомості військового характеру, які становлять державну таємницю; 12) психологи – про відомості, які становлять таємницю діяльності психологів; 13) працівники прокуратури, слідчі, оперативних підрозділів – про відомості, які становлять таємницю досудового розслідування та державну таємницю; 14) журналісти – про відомості, які становлять журналістську таємницю; 15) працівники банківських установ – про відомості, які становлять банківську таємницю; 16) працівники підприємств, установ, організацій – про відомості, які становлять комерційну таємницю, розголошення якої у ході кримінального провадження може завдати шкоди інтересам підприємства, установи, організації та державі в цілому»;
доповнити ч. 3 ст. 65 КПК України після слів: «…що довірила зазначені відомості.» словами такого змісту: «…Навіть якщо представники вищезазначених професій звільнені від обов’язку зберігати професійні таємниці, зважаючи на свій професійний імунітет, вони мають право відмовитися давати показання, якщо вважають, що це може зашкодити інтересам клієнта» і далі за текстом;
замінити у ч. 8 ст. 224 КПК України слова: «…(таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо)…» словами: «…(державна таємниця, службова таємниця, таємниця досудового розслідування, адвокатська таємниця, нотаріальна таємниця, лікарська таємниця, таємниця сповіді, журналістка таємниця, таємниця діяльності психолога, таємниця нарадчої кімнати, банківська таємниця, комерційна таємниця, таємниця страхування, таємниця особистого і сімейного життя громадян, таємниця усиновлення (удочеріння), таємниця голосування)…» і далі за текстом;
викласти назву ст. 162 КПК України: «Речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю» у такій редакції: «Речі і документи, які містять охоронювану законом інформацію», а також ч. 1 ст. 162 КПК України, в диспозиції якої зазначено: «До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить…», замінити текстом такого змісту: «До охоронюваної законом інформації, яка міститься в речах і документах належить: 1) відомості, які можуть становити журналістську таємницю; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити нотаріальну таємницю (таємницю вчинення нотаріальних дій); 4) відомості, які можуть становити таємницю страхування; 5) відомості, які можуть становити таємницю діяльності психолога; 6) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 7) відомості, які можуть становити комерційну таємницю; 8) відомості, які можуть становити особисту і сімейну таємницю; 9) відомості, які можуть становити таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; 10) відомості, які можуть становити таємницю усиновлення (удочеріння); 11) відомості, які можуть становити таємницю голосування; 12) відомості, які можуть становити державну таємницю; 13) відомості, які можуть становити службову таємницю; 14) відомості, які можуть становити таємницю досудового розслідування; 15) відомості, які можуть становити конфіденційну інформацію та інформацію для службового користування»;
конкретизувати норму ч. 2 ст. 222 КПК України, де після слів: «…прокурор…» слова: «…попереджує осіб,…» замінити текстом такого змісту: «…письмово попереджує відповідним протоколом осіб,…» і далі за текстом;
доповнити ч. 1 ст. 222 КПК України після слів: «…в якому вони визначають можливим.» словами: «…Відомості, які відносяться до конфіденційної інформації, а також торкаються конституційних прав та свобод людини чи громадянина, можуть бути розголошені або дозволені бути розголошені у випадку відповідного дозволу власника такої інформації і тільки в тому обсязі, в якому останній визначить це самостійно на свій розсуд. Такій дозвіл повинен бути наданий у письмовій формі у вигляді відповідної заяви».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Словарь иностранных слов : словарь / [ред. А. П. Евгеньева]. — 11-е изд., стер. — М. : Руский язык, 1984. — 607 с.
2. Урсул А. Д. Природа информации: философский очерк / А. Д. Урсул — М. : Политиздат, 1968. — 288 с.
3. Філософський словник соціальних термінів / [ред.-упоряд. В. П. Андрущенка]. — Х. : Корвін, 2002. — 672 с.
4. Философский словарь / [авт.-уклад. В. Б. Морозова и др.]. — Ростов-на-Дону. : Феникс, 2004. — 560 с.
5. Філософський енциклопедичний словник / [авт.-уклад. В. І. Шинкарук та ін.]. — К. : Абрис, 2002. — 742 с.
6. Ліпкан В. А. Систематизація інформаційного законодавства / В. А. Ліпкана, В. А. Залізняк — К. : Акад. наук вищої освіти України ФОП, 2012. — 304 с.
7. Швец Н. Я. Информатика в органах внутренних дел : [учеб. пособие] / Н.Я. Швеца / — К. : НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1989. — 216 с.
8. Інформаційна безпека України : Глосарій / [заг. ред. Р. А. Калюжний]. — К. : Текст, 2004. — 136 с.
9. Юридична енциклопедія : в 6 т. / Інститут держави і права ім. Корецького НАН України ; заг. ред. Ю. С. Шемшученко. — К. : Українська енциклопедія, 1999. — Т. 2 — 744 с.
10. Юридический энциклопедический словарь / [ред. В. Е. Крутский]. — 3-е изд. перераб. и доп. — М. : ИНФРА-М, 2001. — 450 с.
11. Юридичний словник / [авт.-упор. В. Г. Гончаренко]. — К. : ФОРУМ, 2006. — 473 с.
12. Юридический научно-практический словарь-справочник (основные термины и понятия) / [ред. О. Ф. Скакун] — Х. : Эспада, 2007. — 488 с.
13. Кулініч О. О. Загальні положення про інформацію з обмеженим доступом в цивільному праві : монографія / О. О. Кулініч. — Одеса. : Вид-во Букаєв Вадим Вікторович, 2008. — 243 с.
14. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия / Р. С. Белкин. — М. : БЕК, 1997. — 336 с.
15. Удалова Л. Д. Теоретичні засади отримання вербальної інформації у кримінальному процесі України : дис. … д-ра. юрид. наук: 12.00.09 / Удалова Лариса Давидівна. — К., 2007. — 407 с.
16. Кузьмин А. С. Информационное обеспечение расследования преступлений // Законность. — 1999. — № 6. — С. 43 — 45.
17. Настільна книга слідчого : наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів / [М. І. Панов, В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова та ін.] — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Ін Юре, 2007. — 728 с.
18. Лук’янчиков Є. Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів : монографія / Є. Д. Лук’янчиков. — К. : НАВС, 2005. — 359 с.
19. Про інформацію : Закон України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. —Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.
20. Про телекомунікації : Закон України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1280-15
21. Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 року № 435-I [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
22. Бєляков К. І. Інформація з обмеженим доступом: проблеми законодавчого регулювання // Науковий Вісник НАВС України — 2004. — № 6. — С. 267 — 276.
23. Словник термінів інформаційного права / [ред.-упоряд. А. І. Марущак, М. Я. Швець]. — К. : КНТ, 2008. — 184 с.
24. Ботвінкін О. В. Інформація з обмеженим доступом, що не є державною таємницею в законодавстві України: Аналітичний огляд / О. В. Ботвінкін, В. П. Ворожко. — К. : НА СБ України, 2006. — 96 с.
25. Про державну таємницю : Закон України від 21 січня 1994 року № 3855-XII [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3855-12/page2.
26. Державний стандарт України Захисту інформації. Технічний захист інформації. Терміни та визначення : ДСТУ 3396.2-97 [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.dstszi.gov.ua/dstszi/control/uk/publish/article?art_id=38934&cat_id=38836.
27. Про доступ до публічної інформації : Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2939-17.
28. Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980 років) [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://sum.in.ua/s/tajemnyj.
29. Захаров Б. Є. Право на доступ до інформації: теорія та практика : Харківська правозахисна група / Б. Є. Захаров. — Х. : Права людини, 2008, — 348 с.
30. Марущак А. І. Правові основи захисту інформацій з обмеженим доступом : курс лекцій / А. І. Марущак. — К. : КНТ, 2007. — 208 с.
31. Смолькова И. В. Проблемы охраняемой законом тайны в уголовном процессе : дис. … д-ра юрит. наук: 12.00.09 / Смолькова Ирина Вячеславовна. — Иркутск, 1998. — 404 с.
32. Прокоф’єва Д. М. Дослідження змісту категорій інформації з обмеженим доступом відповідно до чинного законодавства України [Електронний ресурс] / Д.М. Прокоф’єва — Режим доступу : http://www.bezpeka.com/ru/lib/spec/law/art8_forprint.html.
33. Бондарь И. В. Тайна по российскому законодательству (проблемы теории и практики) : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Бондарь Илья Владимирович. — Нижний Новгород, 2004. — 203 с.
34. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651ж-17/paran16#n16.
35. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 року [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. —Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page.
36. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4061-17.
37. Про вибори президента України: Закон України від 05 березня 1999 року № 474-XIV [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/474-14.
38. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05 квітня 2001 року № 2341-III [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page13.
39. Шаповалова А. О. Забезпечення охорони банківської таємниці у кримінальному процесі України : автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.09 / Шаповалова Анна Олександрівна. – К., 2009. — 19 с.
40. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : Закон України від 16 листопада 1992 року № 2782-XII [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2782-12.
41. Цивільний процесуальний кодекс України : Закон України від 18 березня 2004 року № 1618-IV [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1618-15.
42. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1991 року № 1789-XII [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1789-12.
43. Про службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 року № 2229-XII [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2229-12/page2.
44. Етичний кодекс психолога [Електронний ресурс] — Режим доступу: https: // docs.google.com.
45. Про страхування : Закон України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/85/96-вр/page3.
46. Про текс військової присяги : Постанова Верховної Ради України: від 06 грудня 1991 року № 1936-XII [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1936-12.
47. Смолькова И. В. Проблемы охраняемой законом тайны в уголовном процессе / И. В. Смолькова. — М. : Луч, 1999. — 22 с.
48. Суслова С. И. Тайна в праве России: цивилистический аспект : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Суслова Светлана Игоревна — Иркутск, 2003. — 204 с.
49. Сытников А. А. Обеспечение и защита права на информацию / А. А. Сытников, Л. В. Туманов. — М. : Городец, — 2001. — 344 с.
50. Бєляков К. Проблеми законодавчого регулювання у сфері користування інформації з обмеженим доступом в Україні // Держава і право. — 2001. — № 12 — С. 190 — 197.
51. Сліпченко В. І. Порівняльний аналіз нормативно-правового регулювання інформації з обмеженим доступом в Україні та деяких зарубіжних країнах // Порівняльне правознавство: філософські, історико-теоретичні та галузеві аспекти : матеріали ІІ Всеукраїнського круглого столу / Львівський держ. ун-т внутрішніх справ. — Львів, 2010. — С. 420 — 424.
52. Про рахункову палату : Закон України від 11 липня 1996 року № 315/96-ВР [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/315/96-вр.
53. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг : Закон України від 12 липня 2001 року № 2664-III [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2664-14.
54. Об информации, информационных технологий и о защите информации: Федеральный Закон Российской Федерации от 27 июля 2006 года № 149-Ф3, [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.rg.ru/2006/07/29/informacia-dok.html.
55. Національний класифікатор України «Класифікатор професій» : затверджено наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.kadrovik01.com.ua/ dk_01_11_2010.html.
56. Петрухин И. Л. Личные тайны (человек и власть) : монографія / И. Л. Петрухин — М. : Институт государства и права Рос. Акад. наук, — 1998. — 232 с.
57. Макарова З. В. Гласность уголовного процесса (концепция и проблемы развития) : автореф. дисс. … д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Макарова Зинаида Викторовна. — Екатеринбург, 1996. — 44 с.
58. Лісогор В. Г. Криміналістичне забезпечення збереження таємниці досудового слідства : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Лісогор Віталій Григорович. — К., 2003. — 114 с.
59. Куликов А. О. О коммерческой и служебной тайне // Хозяйство и право, — 1996. — № 11 — С. 99 — 103.
60. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3723-12.
61. Король В. В. Засади гласності та її обмеження в кримінальному судочинстві України : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Король Володимир Володимирович. — Львів, 2002. — 205 с.
62. Фатьянов А. А. Проблемы формирования института служебной тайны в отечественном праве // Государство и право. — № 4. — 1999. — С. 14 — 22.
63. Лопатин В. Н. Правовая охрана и защита служебной тайны // Государство и право. — №6. — 2000. — С. 87 — 93.
64. Нелюбина Н. Співвідношення службової та державної таємниці з податковою таємницею [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Науковий журнал з питань правової інформатики інформаційного права та інформаційної безпеки Правова інформатика 4(12)/2006. — Режим доступу: http://ndcpi.org.ua/jurnal/main12.htm
65. Бачило И. Л. Информационное право : [учеб. для вузов] / И. Л. Бачило, В. Н. Лопатин, В. Н. Федоров — СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. — 789 с.
66. Лопатин В. Н. Законодательное обеспечение информационной безопасности // Роль прессы в формировании России гражданского общества. — 1999. — С. 175 — 187.
67. Лук’янчиков Є. Д. Інформаційне забезпечення розслідування злочинів (правові і тактико-криміналістичні аспекти) : дис. … д-ра. юрид. наук: 12.00.09 / Лук’янчиков Євген Дмитрович. — К., 2005. — 428 с.
68. Демушкин А. С. Документы и тайна / А. С. Демушкин. — М. : ООО «Городец-издат», 2003. — 400 с.
69. Кормич Б. А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи [навч. посіб.] / Б. А. Кормич. — К. : Кондор, 2004. — 384 с.
70. Основні принципи незалежності судових органів Схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_201.
71. Рекомендація № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» (ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів від 13 жовтня 1994 р.) [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_323.
72. Про нотаріат: Закон України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3425-12.
73. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
74. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня 1991 року № 987-XII [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=987-12.
75. Юридична енциклопедія : в 6 т. / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, — 1998. — Т. 1 : Загальна теорія. : [редкол. Ю. С. Шемшученко та ін.] — 1998 — 670 с.
76. Кухар В. В. Кримінальна відповідальність військовослужбовця за розголошення державної таємниці: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 20.02.03 / В.В. Кухар. — Нац. акад. Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/inode/8820.html.
77. Кримінальне право України: особлива частина [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.readbookz.com/book/171/5383.html.
78. Макаренко В. В. Правове регулювання захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави: становлення, розвиток, проблемні питання // Право України. — 2006. — №1. — С. 132 — 135.
79. Про Збройні Сили України: Закон України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1934-12.
80. Анищенко И. И. Правовой режим профессиональной тайны // Труды юридического факультета Северо-кавказского государственного технического университета. — 2000. — № 3 — С. 42 — 52.
81. Калинкович Л. Н. Сущность, правовые и организационные основы оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел [учеб. пособие] — Минск, — 1988. — с. 17. [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Научная библиотека диссертаций и авторефератов disserCat. — Режим доступа: http://www.dissercat.com/content/ugolovnaya-otvetstvennost-subektov-operativno-rozysknoi-deyatelnosti-sovershivshikh-prestupl#ixzz36doOEiI9
82. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 грудня 1992 року № 2135-XII [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2135-12.
83. Земскова А. В. Теоретические вопросы использования результатов оперативно-розыскных мероприятий в уголовно-процессуальном доказывании // Интерпретация результатов оперативно-розыскной деятельности в эффективном уголовном процессе. Сборник научных статей — Пятигорск, — 2001. — С. 62 — 83.
84. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [ред.-уклад. В.Т. Бусел]. — К., — Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. — 1440 с.
85. Реформування системи кримінальної юстиції в Україні: кримінально-правові, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. з нагоди 10-річча Ірпінської фінансової юрид. акад. та 80-річча з дня народження відомого вченого – криміналіста сучасності, д.ю.н., проф. Бахіна Володимира Петровича / Ірпінська фінанс.-юрид. акад. — Ірпінь, : 2012. — 372 с.
86. Криминалистика : учебник / Н.П. Аленичев [и др.]. — М. : Юрид. лит., 1986. — 544 с.
87. Криміналістика: мультимедійний підручник : навч. посіб. для студ. мед. вузів III—IV рівнів акредитації / В. І. Перкін, П. Д. Біленчук, В. К. Весельський [та ін.] / [Електронний ресурс] : — 80 Min / 700 MB. — К. : НАВС, 2008 — 1 електрон. опт. диск (CDROM). — Систем. вимоги: Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP ; MS Word 97-2000. — Назва з контейнера.
88. Бахін В. П. Тактика допиту : навч. посіб. / В. П. Бахін, В. К. Весельський. — К. : НВТ «Правник», 1997. — 64 с.
89. Васильев О. М. Следственная тайна / О. М. Васильев. — М. : Юрид. лит. — 1976, — 197 с.
90. Оперативне розпізнання : монографія / В. А. Нестеров [та ін.]. — К. : КНТ, 2007. — 216 с.
91. Оперативно-розшукова діяльність : навч. посіб. / О. М. Джужа [та ін.]. — К. : Правова єдність, 2009. — 310 с.
92. Мешков В. М. Оперативно-розыскная тактика и особенности легализации полученной информации в ходе предварительного следствия : учебно-практическое пособие / В. М. Мешков, В. Л. Попов — М. : Щит-М, 1999. — 80 с.
93. Мазан В. Б. Організаційні та процесуальні проблеми вдосконалення діяльності органів дізнання : дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / Валерій Борисович Мазан. — Х., 2005. — 230 с.
94. Васильев О. М. Введение в курс советской криминалистики : лекции / О. М. Васильев. — М. : Моск. унив-т, — 1962, — 28 с.
95. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса : учеб. / М. С. Строгович. — М. : АН СССР, — 1958, — С. 55 — 56.
96. Бандурка О. М. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності : монографія / О.М. Бандурка. — Х. : Золота миля, 2012. — 620 с.
97. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова діяльність. Частина І : підруч. / О. М. Бандурка. — Х. : Нціон. ун-т внутр. справ, 2012. — 336 с.
98. Белкин Р. С. Теория доказывания в уголовном судопроизводстве : монография / Р.С. Белкин. — М. : Норма, 2005. — 528 с.
99. Погорецький М. А. Кримінально-процесуальні правовідносини: структура і система : монографія / М. А. Погорецький. —– Х. : Арсіс, 2002. — 160 с.
100. Актуальні питання досудового розслідування слідчими органами внутрішніх справ: проблеми теорії та практики : зб. тез доповідей всеукр. наук.-практ. конф. / ДДУВС. — К. : Хай-Тек Прес, 2013. — 147 с.
101. Погорецький М. А. Використання інформації, одержаної від негласних джерел, для отримання доказів у кримінальному процесі зарубіжних країн : [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт. — Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/VKhnuvs_2003_22_29.pdf
102. Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання результатів у кримінальному провадженні : затвердженню наказом Генеральна прокуратура України, МВС України, Служба безпеки України [та ін..] від 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5 [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12
103. Уголовно-процессуальный кодекс Федеративной Республики Германия [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Eingang zum Volltext — Режим доступу: http://opus.kobv.de/ubp/volltexte/2012/6177/pdf/sdrs02.pdf.
104. Молдован А. В. Кримінальний процес: України, ФРН, США : навч. посіб. / А. В. Молдован, В. А. Савченко, Т. В. Садова. — К. : Алерта, 2014. — 334 с.
105. Тацій В. Ю. Конституція України: науково-практичний коментар / В. Ю. Тацій, В. П. Битяк, Ю. М. Грошевой. — Х. : Право, — 2003. — К. : Вид. Дім «Ін. Юре» Академія правових наук України — 805 с.
106. Леоненко В. В. Гласность судебной деятельности по уголовным делам / В. В. Леоненко — К. : Наук. думка. — 1993. — 188 с.
107. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / [В. Г. Гончаренко, В. Т. Нор, М. Є. Шумило та ін.] за загальною редакцією професорів В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. — К. : Юстініан, 2012. — 1224 с.
108. Кодекс професійної етики судді. Затверджений на п’ятому з’їзді суддів України 24 жовтня 2002 року [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Судова влада України. — Режим доступу : http://ki.court.gov.ua/tu11/14/47/.
109. Про доступ до судових рішень: Закон України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3262-15.
110. Рекомендація № (91) 10 Комітету міністрів державам-членам ради Європи щодо передачі третім особам інформації особистого характеру, яка знаходиться в розпорядженні органів влади (Схвалено Комітетом міністрів 09 вересня 1991 року на 461-му засіданні заступників міністрів) [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Інститут медіа права. — Режим доступу: http://www.medialaw.kiev.ua/laws/laws_international/104/
111. Овсянніков О. Транспортність судової влади: поняття та зміст / О. Овсяніков // Вісник Академії правових наук України — 2004 — № 4 (55) — С. 228 — 237.
112. Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних. Конвенція Ради Європи № 108 від 28 січня 1981 року м. Страсбург, 28 січня 1981 року [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_326.
113. Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю: наказ Служби безпеки України № 440 від 12 серпня 2005року [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0264-01.
114. Треушников М. К. Доказательства и доказывание в советском гражданском процессе / М. К. Треушников. — М. : Изд-во Московского ун-та, 1982. — 160 с.
115. Ларин А. М. Работа следователя с доказательствами / А. М. Ларин. — М. : Юрит. лит., 1966. — 155 с.
116. Аленин Ю. П. Процессуальные особенности производства следственных действий / Ю. П. Аленин. — Кировоград : Центр.-Укр. изд., 2002. — 264 с.
117. Гурский М. К. Соотношение дознания и предварительного следствия. Лекции по спецкурсу: «Предварительное следствие в советском уголовном процессе» для студентов Уголовного курса юридического факультета / М. К. Гурский. — Львов. : МВ ССО УССР ордена Ленина Государственный Университет им. И. Франка, 1965. — 55 с.
118. Старченко О. В. Місце та роль зовнішньої взаємодії у слідчий діяльності : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Старченко Олександр Вікторович. — Донецьк, 2006. — 220 с.
119. Бондарь Г. Ю. Правове забезпечення взаємодії слідчих правоохоронних відомств у кримінальному судочинстві України : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Бондарь Ганна Юріївна. — Х., 2004. — 230 с.
120. Старченко О. В. Проблеми взаємодії слідчих під час розслідування злочинів, скоєних в умовах неочевидності // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Дідоренка. — 2010. — № 4. — С. 224 — 231.
121. Органы дознания и предварительного следствия систему МВД и их взаимодействие : учеб. пособие / Белозеров Ю. Н. [та ін.]. — М. : Юрит. літ., 1973. — 120 с.
122. Волобуєва О. О. Поняття і види взаємодії слідчого зі спеціалістами під час збору інформації про особу підозрюваного // Вісник ЛАВС МВС ім. 10-річча незалежності України. — 2004. — № 2. — С. 242 — 249.
123. Вологин С. М. Взаимодействие следователя, и оперативных работников уголовного розыска и эксперта-криминалиста при установлении лица, совершившего квартирную кражу / С. М. Вологин, А. В. Сивачев. — М. : ВНИИ МВД СССР, 1985. — 80 с.
124. Ляш А. О. Проблеми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ у сучасних умовах // Матеріали наук.-прак. конф. «Використання сучасних досягнень науки и практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю». — 2000. — 332 с.
125. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 03 червня 1993 року № 3341-XII [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3341-12.
126. Ларин А. М. Процессуальные вопросы соотношения следствия и оперативно-розыскной деятельности органов дознания // Соц. законность. — 1964. — № 7 — С. 14 — 16.
127. Бердичевский Ф. Ю. Взаимодействие органов следствия и дознания как организационная система. Пути совершенствования // Советское государство и право. — 1973. — № 12. — С. 106 — 110.
128. Карнеева Л. М. Правовые основы взаимодействия следователя с сотрудниками милиции // Соц. законность. — 1981. — № 5. — С. 50 — 52.
129. Невский С. А. Взаимодействие следователей и органов дознания при расследовании преступлений / С. А. Невский, Е. А. Сычев // Российский следователь. — 2003. — № 9. — С. 7 — 9.
130. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия / Р. С. Белкин. — М. : Мегатрон XXI, 2000. — 2-е изд. доп. — 334 с.
131. Викторов Б. А. Общие условия предварительного расследования / Б. А. Викторов. — М. : ВШ МВД СССР, 1971 — С. 120.
132. Гуткин И. М. Органы дознания и предварительного следствия системы МВД и их взаимодействие / И. М. Гуткин. — Волгоград : ВШ МВД СССР, 1975. — 72 с.
133. Проткин А. А. Взаимодействие следователя с органами дознания при расследовании хищений горючего на нефтесбытовых и автотранспортных предприятиях / А. А. Проткин, А. Г. Филиппов // Вопросы взаимодействия следователя и других участников расследования преступлений. Межвузовский сборник научных трудов. — Свердловск, 1984. — С. 80 — 87.
134. Крылов И. Ф. Розыск, дознание, следствие : учеб. пос. / И. Ф. Крылов, А. И. Бастрыкин — Ленинград : Изд. Ленинградского уни-та., 1984. — 216 с.
135. Черняк Н. П. Організація взаємодії слідчого з органами дізнання під час розкриття і розслідування вбивств з корисливих мотивів / Н.П. Черняк // Сучасні проблеми теорії та практики оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 03 червня 2011 року, м. Запоріжжя. — м. Запоріжжя. : Юридичний ін.-т ДДУВС, 2011. — С. 176 — 178.
136. Слинько С. В. Сущность, формы и правовые основы взаимодействия следователя с органом дознания : автореф. дис. … канд. юрид. наукм : 12.00.09 / Слинько Сергей Викторович. — Х., 1991. — 26 с.
137. Погорецький М. А. Кримінально-процесуальні правовідносини слідчого з органом дізнання, начальником слідчого відділу та прокурором : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Погорецький Микола Анатолійович. — Х., 1997 — 17 с.
138. Тертишник В. М. Взаимодействие следователя с иными подразделениями органов внутренних дел при расследовании преступлений / В. М. Тертишник, С. В. Слинько. — Х. : Ун-т внутр. дел., — 1995. — 66 с.
139. Взаємодія слідчих зі спеціалістами експертних підрозділів ОВС у ході дослідчої перевірки: проблемні питання : зб. матеріалів науково-практичного семі