Шульга Юлія Олександрівна Початковий етап розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло

Краткое описание

Шульга Юлія Олександрівна, старший лаборант кафе­дри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Початковий етап розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло» (12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова екс­пертиза; оперативно-розшукова діяльність). Спецрада Д
у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ШУЛЬГА ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 343.985.7
ДИСЕРТАЦІЯ
ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБОЇВ, ВЧИНЕНИХ ІЗ
ПРОНИКНЕННЯМ У ЖИТЛО
12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність»
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело. Шульга Ю.О.
Науковий керівник:
Сергєєва Діана Борисівна, доктор юридичних наук, старший науковий співробітник
Київ - 2019

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 12
ВСТУП 13
РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБОЇВ, ВЧИНЕНИХ ІЗ ПРОНИКНЕННЯМ У ЖИТЛО 22
1.1. Криміналістична характеристика розбоїв, вчинених із проникненням у житло,
як інформаційна основа методики розслідування злочинів цього виду 22
1.2. Зміст елементів криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених із
проникненням у житло 27
1.2.1. Обстановка та спосіб вчинення розбоїв, вчинених із проникненням у житло
1.2.2. Типова слідова картина розбоїв, вчинених з проникненням у житло 41
1.2.3. Особа злочинця та особа потерпілого як елемент криміналістичної
характеристики розбоїв, вчинених із проникненням у житло 53
Висновки до розділу 1 64
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТАКТИЧНІ ЗАСАДИ ПОЧАТКОВОГО
ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБОЇВ, ВЧИНЕНИХ З ПРОНИКНЕННЯМ У ЖИТЛО 67
2.1. Типові слідчі ситуації та слідчі версії на початковому етапі розслідування
розбоїв, вчинених з проникненням у житло 67
2.2. Поняття та сутність тактичних операцій та їх види на початковому етапі
розслідування розбоїв, вчинених з проникненням у житло 85
2.3. Організаційно-тактичні засади провадження окремих першочергових слідчих
(розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій 96
2.3.1. Організаційно-тактичні засади провадження огляду місця події 96
2.2.2. Організаційно-тактичні засади провадження допиту потерпілих, свідків
та підозрюваних, затриманих на місці вчинення злочину 119
2.2.3. Організаційно-тактичні засади провадження окремих негласних слідчих
(розшукових) дій 133
Висновки до розділу 2 140
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТАКТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБОЇВ, ВЧИНЕНИХ ІЗ ПРОНИКНЕННЯМ У ЖИТЛО 143 3.1. Поняття спеціальних знань та їх використання при розслідуванні розбоїв,
вчинених із проникненням у житло 143
3.2. Організація і тактика залучення спеціаліста на початковому етапі
розслідування розбоїв з проникненням у житло 156
3.3. Організація і тактика залучення експерта на початковому етапі розслідування
розбоїв з проникненням у житло 163
Висновки до розділу 3 177
ВИСНОВКИ 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 189
ДОДАТКИ 212
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ДНК - Дезоксирибонуклеїнова кислота
ЄРДР - Єдиний реєстр досудових розслідувань
ЗУ - Закон України
КК - Кримінальний кодекс
КПК - Кримінальний процесуальний кодекс
МВС - Міністерство внутрішніх справ
НСРД - Негласні слідчі (розшукові) дії
ОРД - Оперативно-розшукова діяльність
СБУ - Служба безпеки України
СОГ - Слідчо-оперативна група
СРД - Слідчі (розшукові) дії
абз. - абзац
ст. - стаття
п. - пункт ч. - частина
ВСТУП
Актуальність теми. Значний рівень вчинюваних злочинів корисливо - насильницького характеру, зокрема розбоїв, зумовлений економічною кризою в країні, масовим безробіттям, бойовими діями на Сході України, що призводять до розповсюдження зброї, масових переселень, соціальної незахищеності населення й його зубожіння, зміни ціннісних пріоритетів у суспільстві.
За даними статистики МВС України за 2014-2018 роки, кількість зареєстрованих розбоїв становить у 2014 році - 3858, у 2015 - 3524, у 2016 - 3877, у 2017 - 2979, 2018 - 2247. З них направлено до суду з обвинувальним актом у 2014 - 1405 (36% від загальної кількості зареєстрованих), у 2015 - 1444 (41%), у 2016 - 1493 (38%), у 2017 - 1399 (47%), у 2018 - 1166 (52%); кількість кримінальних проваджень, у яких органами досудового розслідування на кінець звітного періоду рішення не прийнято, становить близько 50% щорічно.
Розбої, вчинені із проникненням у житло, є резонансними й тяжкими за наслідками злочинами, оскільки внаслідок їх вчинення, людина не лише позбувається матеріальних цінностей, але й, як правило, зазнає значної фізичної та моральної шкоди, душевних страждань від відсутності почуття безпеки у власному житлі. Загальнодержавна офіційна статистика розбоїв, вчинених із проникненням у житло, на сьогодні відсутня, проте за нашими даними (з числа проаналізованих матеріалів слідчої та судової практики) їх питома вага становить близько 40 % від загальної кількості вчинених розбоїв.
Слідчі, оперативні співробітники, прокурори та адвокати засвідчують невисокий рівень володіння знаннями щодо сучасних способів й засобів вчинення розбоїв із проникненням у житло, а також щодо особливостей підготовки до їх вчинення, приховування слідів вчинених розбоїв, тактико-організаційних особливостей провадження гласних і негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) та інших процесуальних та організаційних заходів, особливостей використання спеціальних знань. Майже 100% респондентів вказують на необхідність наукової розробки нових, сучасних методик розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, які б відповідали вітчизняним сучасним реаліям та сприяли більш ефективному їх розслідуванню. 92% респондентів зазначають, що перспективи судового розгляду кримінальних справ щодо розбоїв, вчинених із проникненням у житло, здебільшого залежать від ефективності розслідування саме на початковому етапі, понад 50% респондентів «визначальними» вважають перші три доби з моменту вчинення розбоїв із проникненням у житло.
Науково-теоретичним підґрунтям дослідження даної проблематики стали праці вітчизняних і зарубіжних фахівців з криміналістики, кримінального права, кримінального процесу, кримінології, юридичної психології та інших галузей, зокрема, В. П. Бахіна, Р. С. Бєлкіна, Л. Д. Гаухман, В. Г. Гончаренка, М. Л. Грібова, М. В. Даньшина, В. А. Журавля, А. В. Іщенка, Н. І. Клименко, І. І. Когутича, В. О. Коновалової, В. П. Колмакова, В. К. Лисиченка, В. Г. Лукашевича, І. М. Лузгіна, Д. М. Мірковця, М. А. Погорецького, В. В. Пясковського, М. В. Салтевського, Д. Б. Сергєєвої, В. В. Тіщенка, Л. Д. Удалової, Ю. М. Чорноус, В. Ю. Шепітька, М. П. Яблокова та ін.
Різні аспекти розслідування та попередження розбоїв на дисертаційному рівні в Україні досліджувалися Г. О. Чорним (Харків, 1998, Методика розслідування розбоїв з проникненням у житло), В. С. Батиргареєвою (Харків, 2002, Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло), В. В. Тіщенком (Одеса, 2003, Концептуальні основи розслідування корисливо-насильницьких злочинів), Г. В. Щербаковою (Київ, 2006, Початковий етап розслідування розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян), С. М. Крулем (Київ, 2013 р., Інформаційно-довідкове
забезпечення розслідування розбоїв), Ю. А. Кушнериком (Київ, 2016, Процесуальне керівництво розслідуванням грабежів та розбійних нападів), проте лише окремі елементи наукової новизни цих досліджень залишились актуальними на сьогодні. Комплексного наукового дослідження проблем розслідування розбоїв із проникненням у житло, зокрема його початкового етапу, на монографічному рівні після прийняття КПК України у 2012 р. проведено не було.
Отже, вибір теми дисертації обумовлений практичною значущістю досліджуваної проблеми, недостатнім рівнем її наукової розробленості з урахуванням змін у правовому регулюванні досудового розслідування, а також потребою впровадження відповідних наукових результатів у практичну діяльність органів досудового розслідування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження узгоджується зі Стратегією національної безпеки України (Указ Президента України від 26 травня 2015 р. № 287/2015), Стратегією розвитку органів системи Міністерства внутрішніх справ на період до 2020 р. (розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 1023-р), Стратегією розвитку Національної академії правових наук України на 2016-2020 роки (постанова загальних зборів НАПрН України від 3 березня 2016 р.) Дисертаційна робота відповідає Переліку перспективних напрямів кандидатських та докторських дисертацій за юридичними спеціальностями (рішення президії НАПрН України від 18 жовтня 2013 р. № 86/11), Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2015-2019 років (наказ МВС України від 16 березня 2015 р. № 275), Дослідження проведено згідно з науково- дослідною темою Харківського національного університету внутрішніх справ «Наукове супроводження реформування системи кримінальної юстиції в Україні» (реєстраційний номер 0113U008190). Тему дисертації затверджено Вченою радою ХНУВС (протокол № 6 від 23 червня 2016 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є формування теоретичних засад і практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно - тактичних засад початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло.
Досягнення поставленої мети вимагає розв’язання таких завдань:
- визначити зміст структурних елементів криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених із проникненням у житло (обстановка; спосіб вчинення розбоїв із проникненням у житло; типова слідова картина; особа злочинця; особа потерпілого);
- виокремити типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло;
- розробити систему криміналістичних версій початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло;
- запропонувати типові тактичні операції початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло;
- визначити проблемні аспекти організації й тактики провадження першочергових слідчих (розшукових) дій, що проводяться на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, та запропонувати шляхи їх усунення;
- визначити проблемні аспекти організації проведення НСРД, запропонувати шляхи їх усунення;
- розробити криміналістичні рекомендації з підвищення ефективності застосування спеціальних знань, що використовуються на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло;
- надати криміналістичні рекомендації щодо ефективного використання комп’ютерного поліграфа на початковому етапі розслідування;
- проаналізувати стан обліково-реєстраційного забезпечення системи розслідування в Україні та запропонувати шляхи підвищення ефективності використання криміналістичних та інших обліків на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку із вчиненням розбоїв із проникненням у житло, а також із діяльністю правоохоронних органів на початковому етапі їх розслідування.
Предмет дослідження - початковий етап розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло.
Методи дослідження. Методологічне підґрунтя роботи становлять положення загальної теорії криміналістики. Відповідно до мети й задач дослідження, його об’єкта та предмета, в процесі роботи використано: діалектичний метод пізнання - під час аналізу закономірностей способу вчинення розбоїв, інших обставин, що становлять їх криміналістичну характеристику (розділ 1); методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, порівняння, узагальнення і т.п.) - під час дослідження різних концепцій вчених, вивчення й узагальнення емпіричних даних (всі розділи); статистичні та соціологічні - з метою збору інформації шляхом анкетування слідчих й інших респондентів та узагальнення отриманих результатів, узагальнення даних кримінальних проваджень про розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло (всі розділи); системно-структурний метод надав змогу визначити структуру криміналістичної характеристики досліджуваного виду злочинів, змісту окремих її елементів (розділ 1), структуру та зміст тактичних операцій початкового етапу розслідування розбоїв (підр. 2.2); функціональний метод використано з метою виокремлення типових слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування розбоїв (підр. 2.1), визначення особливостей провадження гласних слідчих (розшукових) дій та НСРД (підр. 2.3), використання спеціальних знань на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло (розділ 3) та інші.
Емпіричну базу дослідження становлять дані офіційної статистики (звіти та узагальнення Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної судової адміністрації України) за 2014-2018 роки, узагальнення 270 кримінальних проваджень про розбої, вчинені із проникненням у житло; 285 ухвал слідчих суддів, винесених у цій категорії проваджень, дані анкетування та опитування працівників органів досудового розслідування Національної поліції України (180 осіб), прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво (40 осіб), слідчих суддів (35 осіб) у всіх областях України, окрім частини Донецької й Луганської областей та АР Крим.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих проблем дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням, в якому проведено дослідження початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, розроблено його теоретичні засади та надано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності практичної діяльності органів досудового розслідування. У межах проведеного дослідження отримано результати, що містять відповідні ознаки наукової новизни, а саме:
вперше:
- сформульовані пропозиції щодо створення єдиної Національної бази даних ДНК, надавши технічні засоби (експрес-діагностичний комплекс), розроблений алгоритм відбору ДНК-зразків для експрес-аналізу, поміщення їх до бази та доступ до перевірки виявлених слідів (об’єктів) за цією базою співробітникам Національної поліції України;
- обґрунтовано необхідність залучення спеціаліста-поліграфолога до проведення допиту на початковому етапі розслідування злочинів;
- запропоновано систему типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло;
- запропонований перелік тактичних операцій початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, розкрито зміст основних етапів їх проведення;
удосконалено:
- зміст елементів криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених із проникненням у житло (обстановка; спосіб вчинення; типова слідова картина; особа злочинця; особа потерпілого);
- групофікацію слідів вчинення розбоїв із проникненням у житло, залежно від обраного способу проникнення: 1) таємне проникнення; 2) відкрите проникнення; 3) проникнення у житло обманним шляхом; 4) вплив на потерпілого за межами його житла і проникнення до житла разом із потерпілим, який знаходиться під впливом злочинців (погроза застосування насильства); від виду насильства, що застосовувалося: 1) фізичне, 2) психічне; залежно від інших класифікаційних підстав;
- систему типових слідчих версій, що висуваються і перевіряються у кожній виокремленій типовій слідчій ситуації початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло;
- обґрунтування необхідності застосування сучасних спеціальних технічних засобів в ході проведення окремих слідчих (розшукових) дій, а саме: дактилоскопічних пензлів-порошків, магнітних дактилоскопічних порошків типу SIRCHIE, BVDA, CHARGE; портативного вузькоспрямованого джерела типу ВДС-2, гель-ліфтерів; вакуумних пилососів, спеціальної фотографічної техніки для фотозйомки методом сферичної панорами з подальшим використанням спеціального програмного забезпечення (PTGui) та ін.
- криміналістичні рекомендації щодо використання відеофіксації ходу і результатів проведення допиту;
- пропозиції щодо підвищення ефективності використання спеціальних знань на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло;
дістали подальшого розвитку:
- теоретичні положення щодо доцільності умовного поділу досудового розслідування на етапи (початковий і подальший);
- пропозиції щодо підвищення ефективності організації початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло;
- наукові рекомендації щодо організаційно-тактичних засад проведення окремих гласних слідчих (розшукових) дій (огляду місця події, допиту потерпілих, свідків, підозрюваного та окремих НСРД на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації положення, пропозиції й висновки можуть бути використані у:
- нормотворчій діяльності - для удосконалення норм чинного КПК України, інших правових актів, що регламентують діяльність правоохоронних органів (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у законотворчу діяльність Верховної Ради України № 177-К від 06 грудня 2018 р.);
- практичній діяльності - пропозиції й рекомендації, викладені у дисертації, впроваджені в практичну діяльність і використовуються при проведенні навчально-методичних семінарів і практичних занять у системі службової підготовки, а також на курсах підвищення кваліфікації працівників органів досудового розслідування (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність слідчих підрозділів Головного слідчого управління Національної поліції України від 25 травня 2018 р.);
- навчальному та науковому процесі - при викладанні навчальних дисциплін «Криміналістика», «Кримінальний процес України», «Особливості розслідування окремих видів злочинів», «Криміналістичне забезпечення доказування в кримінальному провадженні», «Актуальні проблеми розслідування злочинів проти власності», підготовці підручників, навчальних і довідкових посібників, методичних матеріалів, а також як підґрунтя для подальшої розробки наукових положень та удосконалення методики розслідування злочинів цього виду (акти впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний та науково-дослідний процес юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 12 березня 2018 р.; Національної академії внутрішніх справ від 10 грудня 2018 р.)
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних і науково- теоретичних конференціях і круглих столах: Міжнародній науково-практичній конференції «Правові засоби захисту прав людини в контексті трансформації українського суспільства» (м. Київ, 10-12 грудня 2015 р.); Міжнародній науково- практичній конференції «Розвиток наукових досліджень у XXI столітті: сучасні реалії та перспективи майбутнього» (м. Київ, 27 травня 2016 р.); Міжнародній науково- практичній конференції «Актуальні питання державотворення в Україні» (м. Київ, 19 травня 2017 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу» (м. Харків, 08 листопада 2017 р.); Міжвідомчій науково-практичній конференції «Актуальні питання кримінального процесу, криміналістики та судової експертизи» (м. Київ, 24 листопада 2017 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародні стандарти справедливого правосуддя та їх імплементація в українське законодавство» (м. Київ, 17 грудня 2018 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено у 11 наукових публікаціях, з них: 5 - у фахових виданнях України, включених до науковометричних баз, 6 - у збірниках тез доповідей на міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначається метою, завданнями та предметом дослідження і композиційно складається зі вступу, трьох розділів, що містять у собі вісім підрозділів, шість пунктів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації - 222 сторінки, із них основний текст викладено на 167 сторінках, список використаних джерел (234 найменувань) становить 23 сторінки та додатки на 13 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дослідженні вирішено наукове завдання, а саме: сформульовано теоретичні засади та криміналістичні рекомендації, спрямовані на удосконалення початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло. Обґрунтовано низку теоретичних положень і рекомендацій, що мають теоретичне та практичне значення, зокрема:
1. Структурними елементами криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених із проникненням у житло, є наступні:
1.1. Обстановка вчинення розбоїв із проникненням у житло, змістом якої є інформація про час вчинення розбою (у 76% вчиняються у нічний та ранішній час (це пов’язано, по-перше, із фізіологічними особливостями людини, оскільки, як правило, саме в цей час сон є найміцнішим, по-друге, очевидно, що ймовірність появи очевидців є низькою), вдень та у вечірній час - у 24% і, як правило, є результатом відкритого проникнення під вигаданим приводом, або видаючи себе за знайомого, або проникнення через незачинені двері внаслідок власної недбалості потерпілого); умови вчинення розбою (пора року (найбільше розбоїв вчиняється влітку (41%) та восени (28%); попередні відносини між злочинцем і потерпілим (у 41% особа злочинця та особа потерпілого між собою знайомі, у 59 % - незнайомі; наявність холодної (у 90 % вчинених розбоїв) та (або) вогнепальної зброї (у 63 % вчинених розбоїв), інших предметів, схожих на зброю та допоміжні предмети й технічні засоби, які використовують злочинці для вчинення розбою (у 98% вчинених розбоїв); наявність (у 78% вчинених розбоїв) чи відсутність (у 22 % вчинених розбоїв) транспортних засобів у учасників розбою; місце вчинення розбою, житло (інформація щодо місця розташування житла (місто - 52%, район - 31%, селище - 12%, село - 5%); інформація, що характеризує житло (одноповерховий будинок - 32%, багатоповерхівка - 34%, квартира - 32%, підвальне приміщення - 2%); конкретизуюча інформація, що характеризує житло (кількість поверхів, вікон, дверей; система внутрішньої і зовнішньої безпеки житла) тощо.
1.2. Способом вчинення злочину (способом злочину) є дії з підготовки, вчинення і приховування злочинів.
Основними видами проникнення у житло при вчиненні розбоїв є: 1) таємне проникнення (відсутність свідків, свідоме приховування злочинних дій злочинцем); 2) відкрите проникнення (дії злочинців усвідомлюються і спостерігаються потерпілим або свідком, обставина, що потерпілий чи свідок спостерігають за вчиненням злочину, злочинцем ігнорується); 3) проникнення обманним шляхом (без використання насильства, «легендовані» проникнення у житло під видом листонош, співробітників комунальних і соціальних служб, працівників правоохоронних органів, покупців заявлених господарями у продаж речей тощо); 4) вплив на потерпілого за межами його житла і проникнення до житла разом з потерпілим, який знаходиться під впливом злочинців (погроза, застосування насильства).
Насильство під час вчинення злочину є як фізичним (може застосовуватися у відкритій (усвідомлюється злочинцем і вчиняється на очах потерпілого або очевидців (свідків), або прихованій формі (має місце тоді, коли у потерпілого відсутнє усвідомлення факту застосування відносно нього насильства), так і психічним (являє собою реальну погрозу застосування фізичного насильства, що є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого).
1.3. Типова слідова картина включає в себе сукупність матеріальних та ідеальних слідів. На місці вчинення розбоїв із проникненням у житло залишається значна кількість матеріальних слідів, що зумовлено обмеженням місця їх вчинення - житлом. Як правило, сліди залишаються: а) у місцях спостереження за об’єктом нападу (у 26 % проаналізованих кримінальних проваджень), б) у місцях підходу до об’єкту (56%), в) у житлі, де вчинено розбій (98%), г) у місцях відходу від об’єкту (68 %).
1.4. Особа потерпілого як джерело криміналістично значущої інформації про розбої, вчинені із проникненням у житло, знаходиться у кореляційному зв’язку з предметом безпосереднього злочинного посягання (гроші, коштовності, предмети розкоші тощо), особою злочинця та способом вчинення розбою.
1.5. Характеристику особи злочинця як елемента криміналістичної характеристики розбоїв, вчинених із проникненням у житло, складає сукупність ознак, таких як стать, вік, національність, сімейний стан, місце проживання, наявність чи відсутність вищої освіти, спосіб життя (коло друзів, звички, ціннісні пріоритети), соціальна активність, економічне становище (наявність постійного місця роботи, рівень доходів), індивідуальні фізіологічні особливості тощо.
Розбої, вчинені із проникненням у житло, є злочинами, що вчиняються чоловіками, які в більшості випадків, мають низький освітній рівень, слабку професійну підготовку або, взагалі, її відсутність. В більшості злочинці є: асоціальними особистостями з низьким рівнем культурної свідомості; раніше судимі; які зловживають алкогольними напоями, як наслідок, орієнтовані на задоволення найпримітивніших потреб; вчиняють розбої групами осіб, часто за участю неповнолітніх осіб та осіб похилого віку.
2. Типовими слідчими ситуаціями початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло є: 1) інформація про вчинений розбій із проникненням у житло надійшла в момент вчинення злочину; 2) вчинений розбій із проникненням у житло відомими особами, які зникли з місця вчинення злочину; 3) вчинений розбій із проникненням у житло невідомими особами; 4) вчинений розбій із проникненням у житло групою осіб, де одна особа (або декілька осіб з групи) є відомою; 5) потерпілий знаходиться у безпорадному стані, обстановка у житлі свідчить про те, що міг мати місце розбій із проникненням у житло.
3. Типовими слідчими версіями, що висуваються та перевіряються у вищевказаних типових слідчих ситуаціях початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, є наступні: 1) вчинено розбій із проникненням у житло; розбій із проникненням у житло вчинено за тих обставин, про які повідомив потерпілий (очевидці); злочин, про який надійшла інформація, мав місце, але був вчинений у сукупності; 2) вчинено розбій із проникненням у житло; розбій вчинено особами, на яких вказує потерпілий або очевидці; версії щодо ймовірного місцезнаходження підозрюваного; щодо місцезнаходження (збуту) викраденого майна; 3) вчинено розбій із проникненням у житло; здійснено інсценування розбою, вчиненого із проникненням у житло; розбій мав місце, однак потерпілий повідомив неточну інформацію про обставини злочину; розбій вчинено особами, що раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за корисливо-насильницькі злочини; злочинці є «гастролерами»; злочин вчинено «за наводкою» та ін.; 4) вчинено розбій із проникненням у житло; здійснено інсценування розбою, вчиненого із проникненням у житло; з обмовлянням конкретної особи потерпілим; розбій мав місце, однак потерпілий повідомив неточну інформацію про обставини злочину; версії щодо місцезнаходження та затримання відомого підозрюваного; версії щодо місцезнаходження викраденого майна або ймовірних місць його збуту; 5) вчинено розбій із проникненням у житло; розбій із проникненням у житло мав місце, але було вчинено інший злочин у сукупності; потерпілий був знайомий із злочинцями та ін.
4. Типовими тактичними операціями початкового етапу розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, пропонуються наступні:
1) Тактична операція «Перекриття» (для 1-ї слідчої ситуації). Містить комплекс дій, направлених на перекриття території від місця вчинення злочину до найближчих ймовірних шляхів відходу злочинців за принципом спіралі й одночасним перекриттям найближчих до місця вчинення розбоїв автошляхів з метою недопущення відходу злочинців. Основними уповноваженими суб’єктами, залученими до проведення цієї операції є підрозділи патрульної поліції України, слідчо-оперативні групи та оперативні працівники підрозділів Національної поліції України, уповноважені проводити оперативно-розшукові заходи до внесення відомостей про злочин до ЄРДР та НСРД в ході досудового розслідування.
2) Тактична операція «Розшук відомих злочинців» (для 2-ї, 4-ї, 5-ї слідчої ситуації). Містить комплекс дій, спрямованих на розшук осіб, які вчинили розбій із проникненням у житло, та їх затримання шляхом проведення обшуку у вказаних осіб, їх родичів; проведення їх допиту; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; проведення аудіо- та відеоконтролю осіб. Основними силами, що уповноважені здійснювати цю операцію, є підрозділи патрульної поліції України, слідчо-оперативні групи та оперативні працівники підрозділів Національної поліції України.
3) Тактична операція «Розшук невідомих злочинців» (для 3-ї слідчої ситуації). Містить комплекс дій, спрямованих на розшук осіб, які вчинили розбій із проникненням у житло, та їх затримання шляхом посиленої перевірки можливих місць появи злочинців при їх переховуванні, спостереження за місцями можливого збуту викраденого майна; перевірки за криміналістичними обліками Національної поліції України; оперативного опитування населення з метою виявлення очевидців; перевірки автотранспортних засобів підрозділами патрульної поліції України.
5. Виникнення проблемних аспектів організації й тактики провадження першочергових гласних слідчих (розшукових) дій, що проводяться на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, зумовлене, насамперед, невідкладністю їх проведення.
Пропозиції щодо підвищення ефективності організаційно-тактичних засад провадження окремих слідчих (розшукових) направлені на дотримання тактичних вимог своєчасності проведення, усунення формалізму під час їх проведення і фіксації тощо. Зокрема, на підставі особистого вивчення дисертантом зарубіжного досвіду (країн ЄС), науково-навчальних та інших джерел, запропоновано використовувати низку сучасних технічних засобів, що забезпечують якісне проведення огляду місця події; пропонуємо перший допит потерпілого, свідка чи підозрюваного у вчиненні розбоїв із проникненням у житло, обов’язково проводити з використанням науково-технічних засобів відеофіксації тощо.
Встановлені типові порушення процесуального порядку проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема, допити свідків проводяться без доручень слідчого, працівниками правоохоронних органів, яким КПК України не надається право проводити допити; до оглядів місця події та інших слідчих оглядів залучаються сторонні особи без зазначення про це в протоколі та ін.
6. На початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, проводяться такі НСРД, як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (у 24% вивчених матеріалах кримінальних проваджень), зняття інформації з електронних інформаційних систем (18%) та аудіо-, відеоконтроль місця ймовірного переховування злочинців (6%) або збуту викраденого майна (2%).
Враховуючи тяжкість злочину, що досліджується, а також специфічні умови вчинення розбоїв із проникненням у житло (зокрема те, що вчиняються переважно у нічний час доби та зранку), а також з метою запобігання вчинення нових розбоїв окремі НСРД необхідно розпочинати проводити до постановлення ухвали слідчого судді, у зв’язку із чим слід внести відповідні зміни до КПК України. Встановлено ряд недоліків організаційного характеру (проаналізовані причини відмов слідчими суддями у задоволенні клопотань про проведення НСРД, визначені НСРД, які слід було б проводити у певній типовій слідчій ситуації тощо), запропоновано шляхи їх усунення.
7. Спеціальними знаннями, що використовуються на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, є спеціальні криміналістичні знання (криміналістична фотографія, звуко- і відеозапис; криміналістичне слідознавство, криміналістичне зброєзнавство, криміналістичне документознавство, криміналістичне вчення про зовнішні ознаки людини) та спеціальні не криміналістичні знання (знання в галузі біології, хімії, медицини, психології тощо). Визначені види судових експертиз, які доцільно призначати на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникненням у житло, та перелік запитань, що можуть ставитися експерту.
8. Застосування поліграфа лише в комплексі з іншими психологічними методами в рамках судово-психологічної експертизи значно ускладнює й уповільнює процес отримання доказів у кримінальних провадженнях щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, оскільки існує ряд проблемних питань організаційного характеру щодо призначення та проведення судових експертиз, зокрема й судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа. При затриманні особи за підозрою у вчиненні розбоїв нерідко виникає необхідність термінового з’ясування достовірності показань підозрюваного, оскільки часто показання підозрюваного є найважливішим джерелом доказів на початковому етапі розслідування. Пропонується застосовувати поліграф шляхом залучення спеціаліста-поліграфолога під час проведення допиту слідчим. Запропонований перелік завдань, що можуть бути вирішені шляхом залучення спеціаліста-поліграфолога.
Оперативна (швидка) перевірка слідової інформації, що вилучається під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій, за відповідними криміналістичними обліками, є запорукою швидкого та ефективного розслідування та розкриття розбоїв, вчинених із проникненням у житло. Запропоновано алгоритми використання криміналістичних та інших обліків на початковому етапі розслідування розбоїв, вчинених із проникнення у житло; запропоновано створити єдину Національну базу даних ДНК, залучивши фахівців Національної поліції до перевірки слідів (об’єктів) за криміналістичними обліками. Є доцільним здійснення перевірки слідової інформації за криміналістичними обліками також і Національною поліцією України, шляхом створення окремого підрозділу та опрацювати алгоритм відбору ДНК зразків у затриманих осіб.