КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВБИВСТВ НА ЗАМОВЛЕННЯ :



  • Название:
  • КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВБИВСТВ НА ЗАМОВЛЕННЯ
  • Кол-во страниц:
  • 227
  • ВУЗ:
  • Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
  • Год защиты:
  • 2003
  • Краткое описание:
  • ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. Сучасний стан криміногенної ситуації в Україні характеризується не стільки збільшенням кількісних характеристик злочинності, скільки зростанням її якісних показників. Злочини проти життя і здоров'я людей становлять велику політичну й соціальну небезпеку. Убивства на замовлення, що значно поширилися в останні 5-10 років, вносять в життя суспільства особливий резонанс. Значною мірою це пов'язано зі специфічним характером розглядуваної категорії злочинів: застосуванням способів убивства, небезпечних для життя багатьох людей (з використанням автоматичної зброї, вибухових пристроїв), особою потерпілих (жертвами стають посадові особи державних органів, політики, бізнесмени, працівники правоохоронних органів, журналісти).
    Розкриття й розслідування вбивств на замовлення являє собою значну складність для практичних працівників через їх ретельну підготовку, професіоналізм виконавців, наявність декількох суб'єктів злочину (замовника, посередника, виконавця), мінімальну кількість слідів. До того ж злочини цього виду – відносно нове явище у практиці вітчизняних органів попереднього слідства, а методика їх розслідування ще не одержала достатнього висвітлення в криміналістичній літературі.
    Одним із шляхів вирішення зазначеної проблеми є використання відомостей, зосереджених у криміналістичній характеристиці цього виду злочинів, яка, будучи теоретичною основою побудови методики розслідування й робочим інструментом розкриття конкретного злочину на підставі використання узагальнених даних про раніше розслідувані аналогічні злочини, сприяє науковому пошуку оптимізації організаційно-методичних основ розслідування вбивств на замовлення.
    Істотний внесок у дослідження теоретичних питань, пов'язаних із криміналістичною характеристикою злочинів, внесено такими вченими України й інших держав, як В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, В.К. Гавло, І.Ф. Герасимов, Л.Я. Драпкін, Г.Ю. Жирний, А.В. Іщенко, О.Н. Колесниченко, В.О. Коновалова, В.К. Лисиченко, І.М. Лузгін, В.Г. Лукашевич, В.А. Образцов, В.А. Овечкін, В.В. Радаєв, А.Р. Ратинов, М.О. Селіванов, В.Г. Танасевич, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков та ін. Останнім часом окремі вчені, зокрема Р.С. Бєлкін, виступили із твердженням про те, що криміналістична характеристика є досить абстрактною категорією, яка має як би ілюзорний характер (фантом). Ця точка зору вбачається спірною, якщо взяти до уваги практичну цінність рекомендацій, зосереджених у криміналістичній характеристиці злочинів. Її елементи, система їх взаємозв'язків уже на перших етапах розслідування дають достатньо чітку картину злочину, що дозволяє правильно висунути слідчі версії й накреслити комплекс слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, які забезпечать розслідування.
    Методиці розслідування вбивств присвячені роботи таких правознавців, як Т.В. Авер'янова, Ю.П. Аленін, Ю.М. Антонян, Т.М. Арзуманян, В.П. Бахін, І.В. Борисенко, О.Ю. Булулуков, Л.Г. Відонов, А.І. Вінберг, А.В. Дулов, Г.Ю. Жирний, В.К. Звірбуль, В.С. Зеленецький, А.Х. Кежоян, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, В.К. Лисиченко, Г.М. Мудьюгін, В.А. Образцов, М.О. Селіванов, В.А. Туляков, В.І. Шиканов, М.П. Яблоков, Я.М. Яковлєв та ін. В останні роки досліджували окремі проблеми розслідування вбивств на замовлення В.П. Бахін, А.І. Бородулін, В.І. Бояров, В.Ф. Глазирін, В.О. Коновалова, М.О. Селіванов, І.В. Сервецький, Б.Ф. Тимошенко, В.Ю. Шепітько.
    Незважаючи на значний внесок названих науковців у дослідження зазначеної проблеми, слідча практика недостатньо забезпечена теоретичними узагальненнями й науково обґрунтованими рекомендаціями, а такі питання, як криміналістична характеристика розглядуваного виду злочинів, її зміст і взаємозв'язок елементів, взагалі залишаються маловивченими. Слід також зазначити, що питання криміналістичної характеристики вбивств на замовлення раніше не були самостійним об'єктом вивчення, а якщо й аналізувалися, то лише в загальному контексті розробки методики розслідування вбивств. Дотепер відсутні монографічні роботи з досліджуваної проблеми. Таке становище ускладнює вирішення багатьох практичних питань розслідування.
    Автор дисертації відійшов від сталої практики і зосередив увагу тільки на криміналістичній характеристиці, її елементах і взаємозв'язках між ними. Такий підхід дозволив одержати більш поглиблені результати проведеного дослідження.
    Усе викладене й обумовило актуальність обраної теми.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження базується на планах наукових досліджень Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і кафедри криміналістики. Воно виконано відповідно до цільової комплексної програми «Проблеми вдосконалення організації і діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної правової демократичної держави» (держреєстраційний номер 186.0.099031) за напрямком «Актуальні проблеми судової влади, укріплення законності, забезпечення ефективності боротьби зі злочинністю».
    Мета і завдання дослідження. Метою поданої до захисту наукової роботи є розробка криміналістичної характеристики вбивств на замовлення як одного з найважливіших положень методики розслідування цього виду злочинів, проведена на основі аналізу теоретичних концепцій методики розслідування окремих видів злочинів, вивчення й узагальнення судово-слідчої практики. Для її досягнення було поставлено й вирішено такі

    взаємопов'язані завдання:
    1. Викрити соціальні причини виникнення вбивств на замовлення.
    2. Визначити місце методики розслідування вбивств на замовлення у загальній методиці розслідування вбивств.
    3. На підставі вивчення матеріалів кримінальних справ про вбивства на замовлення, опублікованої слідчої практики, даних інтерв'ювання й анкетування слідчих установити залежності між елементами криміналістичної характеристики розглядуваного виду злочинів.
    4. Виявити функції криміналістичної характеристики вбивств на замовлення.
    5. Сформулювати поняття “спосіб учинення вбивств на замовлення” і розробити класифікаційні системи способів підготовки, вчинення і приховування цих злочинів.
    6. Запропонувати до вжитку поняття «типова слідова картина при вбивствах на замовлення», систематизувати й дослідити види слідової картини, обумовлені ситуацією злочинної події.
    7. На основі наукового аналізу криміналістичної, кримінально-правової, кримінологічної літератури, що стосується проблеми дослідження, розробити типізацію потерпілих і злочинців, які вчиняють вбивства на замовлення, з урахуванням їх криміналістичних особливостей.
    8. Окреслити особливості вчинення вбивств на замовлення організованими злочинними групами.
    Об'єктом наукового дослідження виступили структура і динаміка вбивств на замовлення, а також діяльність правоохоронних органів (попереднього слідства й оперативно-розшукових) по розкриттю і розслідуванню розглянутої категорії злочинів.
    Предметом наукового дослідження послужили способи вчинення і приховування вбивств на замовлення, особа злочинця й особа потерпілого у злочинах розглядуваної категорії.
    Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертації є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання, що відбиває взаємозв'язок теорії та практики. Цей метод застосовувався для визначення взаємозв'язків елементів криміналістичної характеристики вбивств на замовлення. У процесі роботи над порушеною проблемою були використані загальнонаукові та інші універсальні методи дослідження – формально-логічний, системно-структурний, порівняльний, статистичний, анкетування й інтерв'ювання. Формально-логічний метод дослідження застосовувався для виявлення способів учинення і приховування злочинів розглядуваної категорії. Системно-структурний метод – для визначення логіки в системі елементів криміналістичної характеристики вбивств на замовлення. Порівняльний метод надав можливість окреслити місце методики розслідування вказаних злочинів у загальній методиці розслідування вбивств. Статистичний метод використовувався для аналізу статистичних показників зростання злочинності. На підставі методу анкетування й інтерв'ювання проведено вивчення способів учинення і приховування злочинів розглядуваної категорії. У процесі дослідження особи потерпілого та особи злочинця застосовувався такий метод конкретно-соціологічних досліджень, як вивчення кримінальних справ.
    Загальнотеоретичну базу наукового дослідження забезпечили праці вчених у галузі філософії, психології, кримінального права, криміналістики, кримінології.
    Емпіричну базу дисертації становлять: результати вивчення й узагальнення за спеціально розробленою методикою понад 90 кримінальних справ про вбивства на замовлення за 1997-2002 рр. (з них 34 справи по розкритих злочинах і 62 – по нерозкритих); результати інтерв'ювання понад 50 слідчих прокуратури і співробітників СБУ, МВС і УБОЗ різних реґіонів України; статистичні дані Генеральної прокуратури України і Верховного Суду України за 1994-2002 рр.
    Наукова новизна дисертаційної роботи визначається тим, що вперше в Україні у криміналістичній літературі на рівні монографічного дослідження зроблено докладний аналіз криміналістичної характеристики вбивств на замовлення та її елементів. У роботі на базі основних положень теорії криміналістики і методики розслідування, аналізу сучасної практики розслідування зазначених убивств обґрунтовується низка положень і висновків, що мають важливе теоретичне і практичне значення:
    1) уточнено місце методики розслідування вбивств на замовлення в загальній методиці розслідування вбивств;
    2) уперше встановлено механізм взаємозв'язків елементів криміналістичної характеристики вбивств на замовлення;
    3) аргументовано положення про функції криміналістичної характеристики вбивств на замовлення, що визначають її вагомість для практичної діяльності, спрямованої на розкриття злочинів розглядуваної категорії;
    4) сформульовано авторське визначення поняття «спосіб учинення вбивств на замовлення», проаналізовано способи вчинення і способи приховування таких злочинів, наводяться їх типізації;
    5) вперше запропоновано поняття «типова слідова картина при вбивствах на замовлення», розроблено види слідової картини, зумовлені ситуацією злочинної події;
    6) по-новому виділено й охарактеризовано категорії потерпілих по справах про вбивства на замовлення;
    7) удосконалено типізацію замовників злочинів, дано їх соціально-особисті характеристики, наведено перелік мотивів, якими керуються замовники при вчиненні вбивства;
    8) запропоновано авторський варіант класифікації виконавців убивств на замовлення, з'ясовано ознаки організованих злочинних груп, що спеціалізуються на вчиненні вбивств на замовлення, досліджено їх структуру, розроблено схему взаємозв'язків у вказаних групах, субординацію і розподіл функцій між учасниками.
    Практичне значення отриманих результатів дослідження визначається тим, що сформульовані й викладені в дисертації теоретичні положення й висновки є підґрунтям для подальшої розробки методики розслідування вбивств на замовлення і спрямовані на вдосконалення загальної теорії криміналістики. На підставі узагальнення й аналізу матеріалів практики розслідування цього виду вбивств сформульовано висновки про взаємозв'язки елементів криміналістичної характеристики досліджуваної категорії злочинів, що є логічною основою для встановлення мотивів їх учинення, особи замовника, посередника, виконавця, а також ролі кожного з них у злочинній групі. Теоретичні й методичні рекомендації та пропозиції, що містяться в роботі, можуть бути використані у практичній діяльності слідчих та оперативно-розшукових органів при виявленні, розкритті й розслідуванні вбивств на замовлення. Матеріали й положення, сформульовані в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані в навчальному процесі юридичних вузів України при вивченні методики розслідування окремих видів злочинів, розробці спецкурсів по криміналістиці, підготовці підручників, навчальних і методичних посібників.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення, сформульовані в дисертації, викладено в наукових публікаціях дисертанта. Результати роботи доповідалися у виступах на міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми вдосконалення законодавства та практика його застосування з урахуванням прогнозу злочинності» (м. Луганськ, 1999 р.); реґіональній науковій конференції молодих учених та аспірантів «Актуальні проблеми юридичної науки» та на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Актуальні проблеми формування правової держави в Україні», проведених Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого у м. Харкові в 2000 р.
    За результатами дисертаційного дослідження до прокуратур Харківської та Луганської областей надіслано доповідні записки з метою впровадження рекомендацій з методики розслідування вбивств на замовлення (криміналістична характеристика) в практику слідчих працівників. Пропозиції дисертанта знайшли застосування в слідчих органах прокуратур Харківської та Луганської областей.
    Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі під час вивчення курсу криміналістики в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.
    Публікації. Основні положення дисертації викладено в семи публікаціях, у тому числі п'ятьох наукових статтях.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Результатом дисертаційного дослідження є розробка криміналістичної характеристики вбивств на замовлення, проведена на основі нового комплексного підходу до вивчення вказаної проблеми. Проведене дослідження, на думку автора, може сприяти створенню методики розслідування вбивств на замовлення, вплинути на подальше опрацювання теорії криміналістичної методики, зробити певний внесок у практичну діяльність по розслідуванню зазначеної категорії вбивств, а також дозволяє сформулювати наступні висновки та пропозиції:
    1. Убивства на замовлення значною мірою відрізняються від інших видів убивств нетрадиційністю об'єкта зазіхання, суб'єктом злочину (наявність замовника, виконавця, у деяких випадках посередника; відсутність будь-якого зв'язку між виконавцем злочину й потерпілим; професійність виконавця вбивства; вчинення злочину організованими злочинними групами), наявністю нових способів учинення і приховування таких убивств, досить обмеженою слідовою картиною, складністю отримання вихідних даних, великим обсягом та екстреністю проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. У силу цього криміналістична характеристика вбивств на замовлення має істотні відмінності від криміналістичних характеристик інших видів убивств. До її структури входять елементи, що становлять відомості: а) про спосіб учинення і приховування злочину; б) про обстановку вбивства (місце, час, умови); в) про знаряддя та засоби злочину; г) про типові матеріальні сліди вбивства на замовлення; д) про особу потерпілого; е) про особу злочинця (замовника, посередника, виконавця).
    2. Автором запропоновано поняття «спосіб учинення вбивства на замовлення», докладно викладено питання, що стосуються чинників, детермінуючих вибір злочинцем того чи іншого способу вчинення і приховування вбивств на замовлення, розроблено класифікації зазначених способів. В основу класифікації способів учинення вбивств на замовлення покладено наступні критерії: а) використання певних засобів і знарядь для вчинення вбивства; б) особа злочинця; в) місце вчинення вбивства на замовлення; г) час вчинення злочину; д) підготовленість злочинців до вбивства. Вирізнено способи приховування вбивств на замовлення, які найчастіше застосовуються замовником і виконавцем.
    3. Вивчення й аналіз практики розслідування вбивств на замовлення дозволили виокремити комплекс заходів, здійснюваних злочинцями при підготовці до вчинення вбивств розглядуваної категорії. До них належать: 1) формування в особи наміру на позбавлення життя потерпілого; 2) обрання виконавця (виконавців) злочину, у необхідних випадках – посередника; 3) розробка плану вбивства; 4) вивчення даних про особу жертви; 5) обрання місця вчинення злочину; 6) вибір часу вчинення вбивства; 7) підшукування зброї; 8) підготовка транспортних засобів; 9) орієнтація стосовно обстановки на передбачуваному місці вбивства.
    4. Внесено пропозицію щодо поняття типової слідової картини при розслідуванні вбивств на замовлення, підкреслено її значення як джерела інформації про злочин для розслідування і розкриття досліджуваної категорії вбивств. Уперше вирізнено види слідової картини при таких убивствах, обумовлені ситуацією злочину.
    5. Важливе теоретичне і практичне значення має розроблена дисертантом класифікація потерпілих (виділено за різними підставами 14 груп жертв), а також типізація злочинців. Запропонована типізація виконавців убивств на замовлення може послужити підставою для подальшої розробки окремих методик розслідування (наприклад, методики розслідування вбивств на замовлення, вчинених організованими злочинними групами та ін.).
    6. Проведені узагальнення й аналіз матеріалів практики розслідування вбивств на замовлення дозволили назвати певні залежності між елементами криміналістичної характеристики розглядуваного виду злочинів і подати їх на статистичному рівні. Виявлені залежності між елементами криміналістичної характеристики вбивств на замовлення (як-то: «жертва – замовник», «замовник – посередник – виконавець», «замовник – виконавець», «(замовник + виконавець) – спосіб учинення», «замовник – знаряддя злочину», «виконавець – знаряддя злочину», «жертва – спосіб приховування», «злочинець – спосіб приховування», «потерпілий – місце – час – обстановка», «сліди – знаряддя – спосіб учинення», «сліди – злочинець», «сліди – потерпілий») дозволяють висунути найбільш достовірні версії щодо події злочину, особи замовника, посередника, виконавця злочину й у кінцевому підсумку встановити істину в справі. Визначення залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств на замовлення дає можливість розробити у подальшому практично значиму методику розслідування злочинів розглядуваної категорії.
    Рекомендації й висновки цього наукового дослідження вказують на його практичну спрямованість і можуть бути використані слідчими, оперативними та іншими практичними працівниками у процесі їх діяльності, а також впроваджені в навчальний процес при вивченні курсу криміналістики.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

    1. Аналiз стану органiзацiї роботи щодо розкриття i розслiдування умисних вбивств, скоєних на територiї України в 1994 р. та за 3 мiсяцi 1995 р.: Матер. Ãåíïðîêóðàòóðè Óêðà¿íè çà 1995 ð. – Ê., 1995. – 42 ñ.
    2. Витяг iз узагальнення слiдчої i судової практики застосування законодавства про вiдповiдальнiсть за умиснi вбивства на замовлення, за попереднiм зговором та органiзованою групою: Матер. Управлiння узагальнення суд. практики та аналiзу суд. статистики Верховного Суду України за 1998 р. – К., 1998. – 17 с.
    3. Збiрник статистичної iнформацiї про стан злочинностi, слiдства та прокурорського нагляду по Українi за 1999 рік: У розрiзi областей. – К.: Генпрокуратура України, 1999. – 58 с.
    4. Инструкция по организации раскрытия и расследования умышленных убийств: Приказ Прокуратуры Украинской ССР и МВД Украинской ССР № 15-18/303 от 6 октября 1990 г. – К.: Прокуратура УССР, 1990. – 47 с.
    5. Інформацiя про стан злочинностi на території України за 12 місяців 2000 року. – К.: Генпрокуратура України, 2000. – 23 с.
    6. Інформацiя про стан злочинностi на території України за 12 місяців 2001 року. – К.: Генпрокуратура України, 2001. – 24 с.
    7. Інформацiя про стан злочинностi на території України за 12 місяців 2002 року. – К.: Генпрокуратура України, 2002. – 23 с.
    8. Про внесення змiн i доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 1 квiтня 1994 р. № 1 “Про судову практику в справах про злочини проти життя i здоров'я людини”: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 вiд 26.02.99 р. //Юрид. вiсн. України. – 1999. – № 16 (200). – 22-28 квiтня. – С. 9,10.
    9. Про Комплексну цiльову програму боротьби зi злочиннiстю на 1996-2000 роки: Указ Президента України № 837/96 вiд 17 вересня 1996 р. //Деловая Украина. – 1996. – № 70 (422). – сент. – С. 7; Деловая Украина. – 1996. – № 72 (426). – окт. – С. 7.
    10. Про органiзацiйно-правовi основи боротьби з органiзованою злочиннiстю: Закон України вiд 30 червня 1993 р. // Вiдом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
    11. Про усунення недолiкiв в органiзацiї роботи щодо розкриття i розслiдування умисних вбивств, вчинених на замовлення: Лист Генеральної прокуратури України вiд 31 жовтня 1997 р. – К.: Генпрокуратура України, 1997. – 4 с.
    12. Уголовный кодекс Российской Федерации /Утв. Гос. Думой РФ 24 мая 1996 г. – М.: Юстиция, 1996. – 208 с.
    13. Уголовный кодекс Украины. – Харьков: ООО Одиссей, 2001. – 256 с.
    14. Уголовный кодекс Украины: Науч.-практ. комментарий. – К.: “А.С.К.”, 1999. – 1088 с.
    15. Абельцев С.Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 207 с.
    16. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С. Исходная информация о преступлениях, совершенных организованными преступными сообществами //Актуальные проблемы криминалистического обеспечения расследования преступлений: Тр. Акад. – М.: Акад. МВД РФ, 1996. – С. 75-82.
    17. Аленин Ю.П. Выявление и расследование очагов преступлений: теория и практика. – Одесса: ОГУ, 1996. – 267 с.
    18. Аленин Ю.П., Будиянский Н.Ф. Восприятие времени и его значение в тактике следственных и судебных действий //Криминалистика и суд. экспертиза. – К.: Вища шк., 1986. – Вып. 33. – С. 40-45.
    19. Аленін Ю.П. Кримінально-процесуальні інститути у боротьбі з тероризмом: міжнародне співробітництво //Тероризм: боротьба з ним. – К.: Вища шк., 2000. – Т. 19. – С. 350-354.
    20. Аленін Ю.П. Теоретичні та практичні основи розкриття і розслідування осередків злочинів: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – Харків, 1997. – 48 с.
    21. Антонов Ю.В. Способ совершения преступления против личности с использованием огнестрельного оружия: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Ижевск, 1995. – 21 с.
    22. Антонян Ю.М. Психология убийства. – М.: Юристъ, 1997. – 304 с.
    23. Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Эминов В.Е. Психология преступника и расследование преступлений. – М.: Юристъ, 1996. – 296 с.
    24. Арзуманян Т.М., Танасевич В.Г. Бухгалтерская экспертиза при расследовании и судебном разбирательстве уголовных дел. – М.: Юрид. лит., 1975. – 119 с.
    25. Артемьев В.В. Проблемы личной безопасности // Економiка. Фiнанси. Право. – 1996. – Вип. 7. – С. 41-46.
    26. Бажанов М.И. Понятие организованной преступной группы и преступной организации //Зб. наук. праць Харківського Центру вивчення організованої злочинності /Гол. ред. В.В. Сташис. – Харків: Центр вивч. орг. злочинності НЮАУ, 2000. – Вип. 1. – С. 7-25.
    27. Бахин В.П. Особенности расследования заказных убийств: Лекция. – К.: Нац. акад. внутр. дел Украины, 1999. – 48 с.
    28. Бахин В.П. Следственная практика: проблемы изучения и совершенствования. – К.: Лыбидь, 1991. – 142 с.
    29. Бахин В.П. Что такое преступная деятельность //Вiсн. Луганськ. iн-ту внутр. справ МВС України: Наук.-теор. ж. – Луганськ: Вид-во ЛIВС, 2001. – Вип. 2. – С. 181-198.
    30. Бахин В.П., Кириченко А.А. Как раскрываются преступления. Криминалистика в вопросах и примерах: Учеб. пособие. – Днепропетровск: ДГУ, 1995. – 124 с.
    31. Бахин В.П., Кузьмичев В.С., Карпов Н.С., Евдокименко С.В. Преступная деятельность: сущность и принципы //Вiсн. Луганськ. iн-ту внутр. справ МВС України: Наук.-теор. ж. – Луганськ: Вид-во ЛIВС, 2000. – Вип. 4. – С. 100-110.
    32. Бахин В.П., Михайлов М.А. Особенности расследования криминальных взрывов: Лекция. – Симферополь: Таврический экологический ин-т, 1999. – 48 с.
    33. Бахін В., Лук'янчиков Б. Склад і призначення криміналістичної характеристики злочинів //Правничий часопис Донецьк. ун-ту: Наук. ж. – Донецьк: Донецьк. націон. ун-т, 2000. – № 1(4). – С. 39-43.
    34. Бєлiков О.М. Органiзацiя роботи слiдчо-оперативної групи з розкриття і розслiдування вбивств, скоєних органiзованими злочинними угрупованнями //Матер. навч.-метод. семiнару прокурорiв-кримiналiстiв, керiвникiв постiйно дiючих груп, начальникiв слiдчих вiддiлiв “ОЗ” органiв прокуратури України з питань роботи щодо розкриття i розслiдування найбiльш тяжких злочинiв проти особи та у сферi економіки. – К.: КримАрт, 1998. – С. 74-82.
    35. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики. – М.: НОРМА, 2001. – 240 с.
    36. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы: От теории к практике. - М.: Юрид. лит., 1988. – 304 с.
    37. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М.: Изд-во БЕК, 1997. – 342 с.
    38. Белкин Р.С. Курс криминалистики: В 3-х т. – Т.1: Общая теория криминалистики. – М.: Юристъ, 1997. – 408 с.
    39. Белкин Р.С. Курс криминалистики: В 3-х т. – Т.2: Частные криминалистические теории. – М.: Юристъ, 1997. –– 464 с.
    40. Белкин Р.С. Курс криминалистики: В 3-х т. – Т. 3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – М.: Юристъ, 1997. – 480 с.
    41. Белкин Р.С., Винберг А.И. Криминалистика и доказывание: Методологические проблемы. – М.: Юрид. лит., 1969. – 215 с.
    42. Бершадский Е.М. Проблема микроследов в современной криминалистике //Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища шк., 1977. – Вып. 14. – С. 63-70.
    43. Бобренев В., Рязанцев В. Злая воля // Частный сыск, охрана, безопасность. –1996. – № 9. – С. 6-9.
    44. Борисенко I.В. Кримiналiстична характеристика вбивств з розчленуванням трупа: способи скоєння та способи приховування //Вiсн. Луганськ. iн-ту внутр. справ МВС України: Наук.-теор. ж. – Луганськ: Вид-во ЛIВС, 1998. – Вип. 2. – С. 193-205.
    45. Бородулин А.И. Методические и тактические основы расследования убийств, совершаемых наемными лицами: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – М., 1996. – 22 с.
    46. Бояров В.I. Особливостi кримiнальної характеристики убивств, вчинених у процесi протистояння органiзованих злочинних груп i формувань //Використання досягнень науки i технiки у боротьбi зi злочиннiстю: Матер. наук.-практ. конф. 19 лист. 1997 р., м. Харкiв. – Харкiв: Право, 1998. – С. 19-25.
    47. Бояров В.I. Особливостi методики розслідування вбивств, скоєних в умовах протистояння злочинних угруповань: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 2000. – 16 с.
    48. Булулуков О.Ю. Взаимосвязь элементов криминалистической характеристики убийств при отсутствии трупа //Пробл. законності: Респ. міжвід. наук. зб. /Відп. ред. В. Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998. – Вип. 33. – С. 165-170.
    49. Булулуков О.Ю. Методика расследования убийств при отсутствии трупа: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Харьков, 1997. – 29 с.
    50. Бурданова В.С. Использование негативных обстоятельств при расследовании убийств //Вопр. борьбы с убийствами: Матер. науч.-практ. конф. – М.: ВНИИ ПП, 1969. – С. 85-89.
    51. Бурданова В.С., Быков В.М. Виктимологические аспекты криминалистики. – Ташкент: Ташкентск. гос. ун-т, 1981. – 78 с.
    52. Быков В. Признаки организованной преступной группы //Соц. законность. – 1998. – № 9. – С. 4-8.
    53. В громком Одесском деле о 15 киллерах “засветились” милиционеры-оборотни //Факты. – 1999. – 16 июля. – С. 1.
    54. Валерко В. Експерти-кримiналiсти //Мiлiцiя України. – 1998. – № 3. – С. 26- 27.
    55. Вандышев В.В. Изучение личности потерпевшего в процессе расследования: Учеб. пособие. – Л.: ВПУ МВД СССР, 1989. – 92 с.
    56. Вандышев В.В. Реализация взаимосвязей жертвы и преступника в раскрытии и расследовании насильственных преступлений: Учеб. пособие. – СПб.: ВШ МВД РФ, 1992. – 89 с.
    57. Вандышев В.В. Связь “жертва–преступник” и ее использование в раскрытии и расследовании умышленных тяжких телесных повреждений: Учеб. пособие. – Л.: ЛВК МВД СССР, 1987. – 96 с.
    58. Вандышев В.В. Теоретические и практические аспекты взаимосвязи криминалистики и виктимологии: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – М., 1989. – 34 с.
    59. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М.: Изд-во МГУ, 1978. – 72 с.
    60. Васильев А.Н., Мудьюгин Г.Н., Якубович Н.А. Планирование расследования преступлений. – М.: Госюриздат., 1957. – 199 с.
    61. Васильев А.Н., Яблоков Н.П. Предмет, система и теоретические основы криминалистики. – М.: Изд-во МГУ, 1984. – 144 с.
    62. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник. – СПб.: Питер, 2000. – 624 с.
    63. Вбито сина директора пивзаводу “Крим” //Крок. – 1998. – 23 жовт. – № 8. – С. 1.
    64. Ведерников Н.Т. Личность обвиняемого и подсудимого. – Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1978. – 174 с.
    65. Великородный П.Г. Криминалистическая характеристика и классификация способов совершения преступлений и способов уклонения от ответственности //Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. тр. – М.: ВНИИ ПП, 1984. – С. 89-92.
    66. Великородный П.Г. Сравнительное криминалистическое исследование способов совершения преступлений с целью идентификации: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 1981. – 17 с.
    67. Видонов Л.Г. Криминалистическая характеристика убийств и системы типовых версий о лицах, совершивших убийства без очевидцев. – Горький: Прокуратура Горьк. обл., 1978. – 122 с.
    68. Винберг А. Криминалистическая одорология //Соц. законность. – 1971. – № 11. –С. 52-57.
    69. Винберг А. Криминалистическая одорология при раскрытии убийств //Раскрытие тяжких преступлений против личности: Матер. науч.-практ. конф.: Ч.2. – М.: ВНИИ ПП, 1973. – С. 31-34.
    70. Винберг А.И. О спорных вопросах идентификации в свете теории отражения //Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: РИО МООП УССР, 1968. – Вып. 5. – С. 98-121.
    71. Винберг А., Безруков В., Майоров М., Тодоров Р. Новое в криминалистике //Соц. законность. – 1965. – № 10. – С. 43-47.
    72. Виницкий Л.В. Актуальные вопросы обнаружения, фиксации и изъятия микрообъектов при расследовании преступлений //Вопр. криминалистики и суд. экспертизы по делам о тяжких преступлениях: Сб. науч. тр. / Под ред. Ю.Д. Лившица. – Караганда: Высш. шк. МВД СССР, 1985. –С. 60-73.
    73. Волобуев А.Ф. Интегративная функция следственной тактики и методики в криминалистике //Пробл. соц. законности. – 1984. – № 14. – С. 128-131.
    74. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений. – Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1985. – 333 с.
    75. Гаенко В.И. Расследование хищений государственного или общественного имущества, совершенных путем мошенничества: Дис. ... канд. юрид. наук. – Харьков, 1983. – 183 с.
    76. Гаєнко В.І., Желєзов Є.О. До питання про підготовку фахівців для забезпечення взаємодії правоохороних органів у боротьбі з організованою злочинністю //Вiсн. Акад. прав. наук України. – Харкiв: Право, 1997. – № 1(8). – С. 192-193.
    77. Гаєнко В.І., Сафронов С.О. До питання про предмет криміналістики //Вісн. Ун-ту внутр. справ. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1999. – Вип. 9. – С. 181-185.
    78. Галаган В. Вбивства на замовлення: кримiналiстична характеристика виконавцiв //Економіка, фінанси, право. – 1999. – № 8. – С. 29-31.
    79. Герасимов И.Ф. Криминалистическая характеристика преступлений в методике расследования //Методика расследования преступлений (общие положения): Матер. науч.-практич. конф. (г. Одесса, нояб. 1976 г.). – Ì.: 1976.– Ñ. 93-97.
    80. Глазырин В.Ф. Расследование "заказных" убийств на начальном этапе (некоторые аспекты): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Саратов, 1998. – 22 с.
    81. Голіна В.В. Місце організованої злочинності в структурі загальної злочинності (на матеріалах Харківського регіону) //Пробл. боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матер. Харківськ. та Полтавськ. обл.): Матер. наук.-практ. конф., м. Харків. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 44-46.
    82. Голiна В.В. Попередження тяжких насильницьких злочинiв проти життя й здоров'я особи: Навч. посiбник. – Харкiв: Нац. юрид. акад. України, 1997. – 52 с.
    83. Гоноболiн Ф.Н. Психологiя: Навч. посiбник. – К.: Вища шк., 1975. – 261 с.
    84. Горбачевський В. Особливості кримінологічної характеристики вбивств на замовлення //Право України. – 1999. – № 5. – С. 58-61.
    85. Грановский Г.Л. Основы трасологии (общая часть): Учебник. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1965. – 196 с.
    86. Грановский Г.Л. Основы трасологии (особенная часть): Учебник. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1974. – 240 с.
    87. Грець Ю. Як вижити серед кiлерiв //Галицькi контракти. – 1998. – № 4. – С.58,59.
    88. Громов В., Лаговиер Н. Искусство расследования преступлений. – М.: Юриздат НКЮ РСФСР, 1930. – 69 с.
    89. Грошевий Ю.М. Процесуальні особливості розслідування і судового розгляду справ про злочини, вчинені організованою групою //Пробл. боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матер. Харківськ. та Полтавськ. обл.): Матер. наук.-практ. конф., м. Харків. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 24-25.
    90. Гуняев В.А. Содержание и значение криминалистической характеристики преступлений //Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. тр.– М.: ВНИИ ПП, 1984. – С. 58-61.
    91. Гупало М., Королюк Ю. Вилучена вибухiвка вартiстю 75 тисяч доларiв //Галицькi контракти. – 1998. – Березень. – № 12. – С.57.
    92. Гупало М., Королюк Ю. Затримано вбивцю трьох кримiнальних авторитетiв // Галицькi контракти. – 1998. – Березень. – № 12. – С. 57.
    93. Густов Г.А. Расследование и предупреждение хищений хлебопродуктов при заготовке и переработке: Дис. … канд. юрид. наук. – М., 1965. – 223 с.
    94. Дагель П.С. Учение о личности преступника в советском уголовном праве: Учеб. пособие. – Владивосток: Дальневосточ. гос. ун-т, 1970. – 129 с.
    95. Даньшин I. М. Питання ефективностi боротьби з органiзованою злочиннiстю //Вiсн. Акад. прав. наук України. – Харкiв: Право, 1997. – № 1(8). – С. 159-163.
    96. Даньшин М.В. Класифікація способів приховування злочинів у криміналістиці: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Харків, 2000. – 19 с.
    97. Даньшин М.В. Классификация способов сокрытия преступлений в криминалистике: Дис. ... канд. юрид. наук. – Харьков, 2000. – 210 с.
    98. Десятникова И. В основном, адвокаты в Украине сегодня бедны … Но есть и такие, с которыми клиенты расплачиваются … самолетами //Факты. – 1999. – 20 февр. – С. 6,7.
    99. Десятникова И., Кутовая Н. Генеральный прокурор Украины Михаил Потебенько: “Убийство прокурора Белой Церкви готовили адвокат, сотрудники правоохранительных органов и прокуратуры” //Факты. – 1999. – 28 янв. – С. 8.
    100. Дильдин Ю.М., Колмаков А.И., Семенов А.Ю., Шмырев А.А. Предварительная расчетная оценка параметров взорванного заряда взрывчатого вещества по данным смотра места происшествия: Метод. рекоменд. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1986. – 68 с.
    101. Драпкин Л.Я. Понятие и классификация следственных ситуаций //Следственные ситуации и раскрытие преступлений: Науч. тр. Свердл. юрид. ин-та. – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1975. – Вып. 41. – С.28.
    102. Дробиняк М.К. Промах кiлера //Слiдча практика України. – Харкiв: КримАрт, 1998. – № 1. – С. 62-71.
    103. Дручiнiн Ю.О. Особливостi виконання першочергових слiдчо-оперативних дiй при розкриттi умисних вбивств, вчинених з участю працiвникiв мiлiцiї //Матер. навч.-метод. семiнару прокурорiв-кримiналiстiв прокуратури України. – К.: КримАрт, 1997. – С. 50,51.
    104. Дулов А.В. Использование корреляционных зависимостей для выявления хищений социалистической собственности: Учеб. пособие. – Минск: Изд-во БГУ, 1983. – 84 с.
    105. Дулов А.В. Тактические операции при расследовании преступлений. – Минск: Изд-во БГУ, 1979. – 128 с.
    106. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии: Учебник для вузов. – М.: Юристъ, 1996. – 631 с.
    107. Жирний Г. Окремі проблеми криміналістичної методики //Правничий часопис Донецьк. ун-ту: Наук. ж. – Донецьк: Донецьк. націон. ун-т, 2001. – № 1(6). – С. 36-41.
    108. Жирний Г.Ю. Деякі питання криміналістичної методики //Конституція України – основа модернізації держави та суспільства: Матер. наук. конф. (21-22 черв. 2001 р., м. Харків). – Харків: Право, 2001. – С. 379-380.
    109. Жирный Г.Е. О криминалистической характеристике хищений, совершаемых в системе общественного питания //Криминалистика и суд. экспертиза. – К.: Вища шк., 1986. – Вып. 33. – С. 65-68.
    110. Жирный Г.Е. Расследование и предупреждение хищений в системе общественного питания: Учеб.-практич. пособие. – К.: НИ РИО, 1977. – 104 с.
    111. Жирный Г.Е. Расследование хищений в системе общественного питания: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Харьков, 1986. – 23 с.
    112. Жордания И.Ш. Понятие, классификация и правовое значение способов совершения преступлений: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Тбилиси, 1972. – 16 с.
    113. Жордания И.Ш. Структура и правовое значение способа совершения преступления. – Тбилиси: Сабчота Сакартвело, 1977. – 232 с.
    114. Журавель В.А. Проблеми теорiї та методологiї кримiналiстичного прогнозування. – Харкiв: Право, 1999. – 304 с.
    115. Загадочная смерть бывшего борца с оргпреступностью //Сегодня. – 1999. – 25 февр. – С. 3.
    116. Задоянный М.Т. Заказные убийства //Економiка. Фiнанси. Право. – К.: АФ “Аналiтик”. – 1996. – Вип. 5. – С. 49-52.
    117. Звирбуль А.К. Расследование убийств: Лекция. – М.: ВЮЗИ, 1980. – 33 с.
    118. Звирбуль А.К., Макушенко Л.П., Петренко В.М. Работа следователя МВД по выявлению и устранению причин и условий, способствующих совершению преступлений. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1972. – 56 с.
    119. Зеленецький В.С. Проблеми попередження злочинів, учинених організованими злочинними угрупованнями //Пробл. боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матер. Харківськ. та Полтавськ. обл.): Матер. наук.-практ. конф., м. Харків. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 47-48.
    120. Зеленковский С.П. Уголовно-процессуальное и криминалистическое начение изучения личности потерпевшего при расследовании убийств //Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища шк., 1977. – Вып. 14. – С. 21-29.
    121. Зелинский А.Ф. Криминология: Учеб. пособие. – Харьков: Рубикон, 2000. – 240 с.
    122. Зуйков Г.Г. Исследование способов совершения преступлений и уклонения от ответственности как предпосылка повышения эффективности планирования расследования //Версии и планирование расследования. – Свердловск: Свердловск. юрид. ин-т, 1985. – С. 100-112.
    123. Зуйков Г.Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук. – М., 1970. – 31 с.
    124. Зуйков Г.Г. Криминалистическое учение о способе совершения преступления //Соц. законность. – 1971. – № 11. – С. 14-19.
    125. Зуйков Г.Г. Поиск преступников по признакам способов совершения преступлений: Учеб. пособие. – М.: Высш. шк. МВД СССР, 1970. – 199 с.
    126. Информационно-методическое письмо о раскрытии и расследовании умышленных убийств, совершенных наемными лицами: Для следователей и оперуполномоченных уголовного розыска. – М.: Прокуратура СССР, 1990. – 15 с.
    127. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістики. – К.: НВТ «Правник»-НАВСУ, 1997. – 98 с.
    128. Іщенко А.В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів. – К.: НВТ «Правник»-НАВСУ, 2002. – 212 с.
    129. Калмыкова О. В Московском районе раскрыты два убийства //Преступление и наказание. – 2000. – № 39 (297). – 29 сент. – С. 2.
    130. Карагодин В.Н. Криминалистическое значение данных о способе сокрытия преступления //Правоведение. – 1990. – № 2. – С. 92-96.
    131. Карагодин В.Н. Преодоление противодействия предварительному расследованию. – Свердловск: Свердловск. юрид. ин-т, 1992. – 133 с.
    132. Карагодин В.Н. Соотношение сокрытия и способа совершения преступления //Государство и право в системе соц. управления /Отв. ред. Г.В. Игнатенко. – Свердловск: Свердловск. юрид. ин-т, 1981. – С. 109-120.
    133. Карнаухов С. Во Львове убит бывший игрок и бывший президент футбольного клуба “Карпаты” Роман Гирник //Факты. – 2000. – 16 мая. – С. 2.
    134. Кежоян А. Вещественные доказательства по делу об убийстве //Соц. законность. – 1971. – № 1. – С. 45-47.
    135. Кежоян А. Изучение следов при расследовании убийств //Соц. законность. – 1974. – № 5. – С. 52-54.
    136. Кежоян А. Негативные обстоятельства по делам об убийствах //Соц. законность. – 1971. – № 7. – С. 43-45.
    137. Кежоян А.Х. Вещественные доказательства по делам об убийствах: Учеб. пособие. – М.: Юрид. лит., 1973. – 104 с.
    138. Кириченко А.А., Биленчук П.Д., Клименко Н.И. Судебная одорология. – Днепропетровск: Изд-во Днепропетр. ун-та, 1994. – 156 с.
    139. Коврижных Б.Н. Деятельность органов прокуратуры по делам о нераскрытых убийствах: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харьков, 1969. – 24 с.
    140. Козлов И. Сицилийская мафия в специальных школах готовит детей-киллеров //Факты. – 1999. – 6 окт. – С. 3.
    141. Колдин В.Я., Кузовников А.А. Классификация источников криминалистической информации и ее роль в процессе расследования преступлений //Криминалистические и процессуальные проблемы расследования: Межвуз. тематич. сб. – Барнаул: АГУ, 1983. – С. 90-100.
    142. Колесниченко А.Н. Актуальные проблемы методики расследования преступлений //Вопр. государства и права. — М.: Юрид. лит., 1970. – С. 330-337.
    143. Колесниченко А.Н. Научные и правовые сновы методики расследования отдельных видов преступлений: Дис. … канд. юрид. наук. – Харьков, 1967. –236 с.
    144. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов реступлений: Текст лекций. – Харьков: Харьк. юрид. ин-т, 1976. – 28 с.
    145. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений: Учеб. пособие. – Харьков: Харьк. юрид. ин-т, 1985. – 93 с.
    146. Колмаков В.П. Значение для расследования точного установления способов совершения и сокрытия преступлений против жизни //Тр. Õàðüê. ãîñ. ìåä. èí-òà. – 1956. – ¹ 5. – Ñ. 193-201.
    147. Колмаков В.П. Расследование убийств: Лекции для студентов ВЮЗИ. – М.: 1958. – 78 с.
    148. Колмаков В.П. Следственный осмотр. – М.: Юрид. лит., 1969.– 196 с.
    149. Колычев В. Генерал-майор милиции Геннадий Москаль: Убийство Крымского вице-премьера Александра Сафонцева заказало руководство Партии экономического возрождения Крыма //Факты. – 1999. – 19 янв. – С. 8.
    150. Колычев В. Задержан мэр Феодосии Владимир Шайдеров //Факты. – 1999. – 7 февр. – С. 7.
    151. Колычев В. Заказчик и организатор убийства начальника Крымского УБОП Николая Зверева приговорен к 15 годам лишения свободы //Факты. – 1999. – 17 февр. – С. 7.
    152. Колычев В. Крымская милиция раскрыла заказное убийство одного из учредителей бара “Отважный суслик” //Факты. – 1999. – 13 июля. – С. 2.
    153. Колычев В. У юриста АО “Керчьвнештранс” нашли пистолет, из которого были убиты оба генеральных директора этой организации //Факты. – 2000. – 14 дек. – С. 2.
    154. Комаринец Б.М. Идентификация огнестрельного оружия по выстрелянным пулям //Методика криминалистической экспертизы. – М.: Юрид.лит., 1962. – Вып. 3. – С.187-192.
    155. Коновалов В.П. Изучение потерпевших с целью совершенствования профилактики правонарушений.– М.: ВНИИ МВД СССР, 1982.–72 с.
    156. Коновалова В.Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве. – Харьков: Консум, 2000. – 176 с.
    157. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология: Учеб. пособие. – Харьков: Консум, 1999. – 157 с.
    158. Коновалова В.Е. Криминалистические проблемы борьбы с убийствами по заказу, совершаемые организованными группами //Зб. наук. праць Харкiвськ. Центру вивчення орг. злочинностi. – Харкiв: Центр вивч. орг. злочинностi НЮАУ, 2000. – Вип. 1. – С. 208-226.
    159. Коновалова В.Е. Методика расследования убийств, совершаемых организованными группами //Правові пробл. боротьби зі злочинністю: Книга 2. – Харків: Східно-регіон. центр гуманіт.-освітних ініціатив, 2002. – С. 82-106.
    160. Коновалова В.Е. Негативные обстоятельства и их значение в расследовании преступлений //Рад. право. – 1958. – № 6. – С. 52-58.
    161. Коновалова В.Е. Правовая психология: Учеб. пособие. – Харьков: Консум, 1997. –160 с.
    162. Коновалова В.Е. Проблемы методики расследования преступлений, совершаемых организованными группами //Пробл. законности: Респ. межвед. сб. /Отв. ред. В.Я. Таций. – Харьков: Нац. юрид. акад. Украины. – 1996. – № 31. – С. 168-174.
    163. Коновалова В.Е. Убийство: искусство расследования. – Харьков: Факт, 2001. – 311 с.
    164. Коновалова В.Е., Колесниченко А.Н. Теоретические проблемы криминалистической характеристики //Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. тр. – М.: ВНИИ ПП, 1984. – С. 15–19.
    165. Коновалова В.О. Органiзована злочиннiсть: проблеми методики розслiдування //Вiсн. Акад. прав. наук України. – 1996. – № 6. – С. 137-145.
    166. Королюк Ю. Кримiнального “авторитета” знайшли мертвим в автомобiлi “Додж” //Галицькi контракти. – 1998. – Квiтень. – № 15. – С. 55.
    167. Королюк Ю. У Киевi затриманий кiлер, пiдозрюваний у вбивствi вiдомого бiзнесмена Аркадiя Табачника //Галицькi контракти. – 1998. – Сiчень. – № 3. – С. 59.
    168. Королюк Ю. У Сiмферополi вбито голову правлiння iнституту “Кримагропроект” Сергiя Прокоп’єва //Галицькi контракти. – 1998. – Сiчень. –№ 3. – С. 59.
    169. Королюк Ю. У Сiмферополi вбито одного з власникiв фiрми “Центрум” Михайла Цехера //Галицькi контракти. – 1998. – № 3. – Сiчень. – С. 58.
    170. Королюк Ю. Цiна людського життя – 2300 доларiв США //Галицькi контракти. – 1998. – Квiтень. – № 15. – С. 55.
    171. Королюк Ю., Коваль Р. Застрелено директора АЗС у Херсонi //Галицькi контракти. – 1998. – Лютий. – № 5. – С. 58.
    172. Королюк Ю., Коваль Р. У Горлiвцi вбито претендента на посаду директора стадiону //Галицькi контракти. – 1998. – Лютий. – № 5. – С. 58.
    173. Косоплечев Н.П. Осмотр места происшествия при расследовании преступлений, связанных с применением огнестрельного оружия (криминалистическое и уголовно-процессуальное исследование): Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 1961. – 17 с.
    174. Кошовий Д. В Українi вбито Вадима Гетьмана //Галицькi контракти. – 1998. – Квiтень. – № 17. – С. 10, 12, 17.
    175. Кравец А., Кутовая Н. Разыскиваемый Интерполом особо опасный турецкий преступник задержан в Умани //Факты. – 1999. – 16 нояб. – С.2.
    176. Криминалистика: Учебник для вузов /Под ред. В.А. Образцова.–М.: Юрист, 1995.– 592 ñ.
    177. Кримiналiстика: Кримiналiстична тактика i методика розслiдування злочинiв: Пiдручник для студ. юрид. вузiв i фак. /За ред. В.Ю. Шепiтька. – Харкiв: Право, 1998. – 376 с.
    178. Криминалистика: Учебник для вузов /Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина. – М.: Высш. шк., 1994. – 528 с.
    179. Криминалистика: Учебник для вузов /Под ред. Н.П. Яблокова. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 708 с.
    180. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования /Под ред. Т.В. Аверьяновой, Р.С. Белкина. – М.: Новый юрист, 1997. – 400 с.
    181. Кругликов Л.Л. Способ совершения преступления (вопросы теории): Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Свердловск, 1971. – 18 с.
    182. Крылов И.Ф. Криминалистическое учение о следах. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. – 132 с.
    183. Крылов И.Ф. Следы на месте преступления. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1961. – 142 с.
    184. Кудрявцев В.Н. Генезис преступления: Опыт криминологического моделирования: Учеб. пособие. – М.: ФОРУМ-ИНФРА-М, 1998. – 216 с.
    185. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. – М.: Госюриздат, 1960. – 244 с.
    186. Кудрявцев В.Н. Причины правонарушений.– М.: Наука, 1976.– 286 с.
    187. Кудрявцев В.Н. Способ совершения преступления и его уголовно-правовое значение //Сов. государство и право. – 1957. – № 8. – С. 60-69.
    188. Куранова Э.Д. Об основных положениях методики расследования отдельных видов преступлений //Вопр. криминалистики. – М.: Юрид. лит., 1962. – Вып. 6-7. – С. 160-166.
    189. Кутовая Н. В Донецкой области обезврежена опаснейшая банда, которую возглавлял бывший милиционер //Факты. – 1999. – 6 марта. – С. 2.
    190. Кутовая Н. Впервые в Киеве арестована организованная группа убийц, выполнявшая заказы на устранение государственных чиновников //Факты. – 2000. – 12 мая. – С. 2.
    191. Кутовая Н. Десятью выстрелами убит сын сотрудника Генеральной прокуратуры Украины //Факты. – 1999. – 4 февр. – С. 2.
    192. Кучинский А.В. Преступники и преступления с древности и до наших дней: Антология заказного убийства: Энциклопедия. – Донецк: Сталкер, 1997. – 432 с.
    193. Лавров В.П. Криминалистические проблемы установления способа сокрытия тяжких преступлений против личности //Вопр. криминалистики и суд. экспертизы по делам о тяжких преступлениях: Сб. науч. тр. /Под ред. Þ.Ä. Ëèâøèöà. – Êàðàãàíäà: Âûñø. øê. ÌÂÄ ÑÑÑÐ, 1985. – Ñ. 47-59.
    194. Левит А. Жертвами криминальной разборки в одесском баре стали три человека //Факты. – 1999. – 19 янв. – С. 8.
    195. Лисиченко В.К., Батюк О.В. Следственная ситуация и ее значение в криминалистике и следственной практике //Криминалистика и суд. экспертиза. – 1988. – № 36.
    196. Литвиненко Л.К. Понятие и классификация следов в трасологии //Матер. третьей расширенной науч. конф., посв. памяти М.И. Райского. – К.: Вища шк., 1958. – С. 90-101.
    197. Лузгин И.М. Некоторые аспекты криминалистической характеристики и место в ней данных о сокрытии преступлений //Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. тр. – М.: ВНИИ ПП, 1984. – С. 25-30.
    198. Лузгин И.М. Сокрытие следов и обстоятельств преступления как фактор, определяющий специфику исходных следственных ситуаций //Пробл. раскрытия и расследования преступлений, совершаемых в условиях неочевидности: Сб. науч. тр. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1989. – С. 47-54.
    199. Лузгин И.М., Лавров В.П. Способ сокрытия преступления и его криминалистическое значение. – М.: Юрид. лит., 1980. – 98 с.
    200. Лукашевич В.Г. Криминалистические аспекты изучения преступных групп: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 1979. – 25 с.
    201. Лукашевич В.Г. Научное обеспечение расследования преступлений //Теорія і практика суд. експертизи: Зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Харків: Право, 2002. – Вип. 2. – С. 119-124.
    202. Малиновская Т. Вчера утром совершено покушение на мэра Винницы Дмитрия Дворкиса //Факты. – 1999. – 24 нояб. – С. 2.
    203. Марченко Р.А. Из зарубежного опыта борьбы с организованной преступностью //Преступность: стратегия борьбы /Под ред. А.И. Долговой. – М.: Криминолог. ассоц., 1997. – С. 247-253.
    204. Матусовский Г.А. Методика расследования хищений: Учеб. пособие. – К.: УМК ВО, 1988. – 88 с.
    205. Мацкевич И.М. Личность корыстного преступника в вооруженных силах //Преступность: стратегия борьбы /Под ред. А.И. Долговой. – М.: Криминолог. ассоц., 1997. – С. 216 – 223.
    206. Медведев С.И. Негативные обстоятельства и их использование в раскрытии преступлений: Учеб. пособие. – Волгоград: НИ и РИО ВСШ МВД СССР, 1973. – 120 с.
    207. Минская В.С., Чечель Г.И. Виктимологические факторы и механизм преступного поведения.– Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1988.– 151 с.
    208. Мирошник А. Взорванный в собственной машине бизнесмен, возможно, пострадал из-за пропавших денег, собранных на строительство мечети в Киеве //Факты. – 1999. – 23 нояб. – С. 2.
    209. Михайлов В. Вендетта для арбитра? Киллерство становится средством передела сфер влияния //Зеркало недели. – 1999. – 29 мая – 4 июня. – № 21 (242). – С. 6.
    210. Михайлов М.А. Основи методики розслідування кримінальних вибухів: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 2000. – 20 с.
    211. Молодая женщина, задержанная правоохранителями в поезде “Львов–Херсон”, была … наемным убийцей? //Факты. – 1999. – 12 марта. – С. 1.
    212. Мудьюгин Г.Н. Расследование убийств, замаскированных инсценировками. – М.: Юрид лит., 1973. – 157 с.
    213. Мудьюгин Г.Н. Расследование убийств по делам, возбужденным в связи с исчезновением потерпевшего. – М.: Юрид. лит., 1967. – 112 с.
    214. Мудьюгин Г.Н. Расследование убийств по делам, возбужденным в связи с исчезновением потерпевшего: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – М., 1962. – 17 с.
    215. Найдис И.Д. Использование следов рук при расследовании преступлений: Учеб. пособие. – К.: УМК ВО, 1988. – 32 с.
    216. Новенький джип б
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины