Слива Людмила Володимирівна Консультативна робота адвоката у справах, що виникають з адміністративних правовідносин

Краткое описание

Слива Людмила Володимирівна, юрисконсульт ТОВ «Русин». Назва дисертації: «Консультативна робота адвоката у справах, що виникають з адміністративних правовідносин». Шифр та назва спеціальності 12.00.10 судоустрій; прокуратура та адвокатура. Спецрада Д 26.001.05 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
СЛИВА ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 347.965.4
ДИСЕРТАЦІЯ
КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА АДВОКАТА У СПРАВАХ,
ЩО ВИНИКАЮТЬ З АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Спеціальність 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_________________Л.В. Слива
Науковий керівник:
Кучер Тетяна Миколаївна,
доктор юридичних наук
Київ – 2020

ЗМІСТ
ВСТУП……...………………………………………………………………………14
РОЗДІЛ 1. КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА АДВОКАТА: ТЕОРІЯ ТА
ПРАКТИКА………………………………………………………………………..14
1.1 КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА АДВОКАТА ЯК ВИД АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
………………………………………………………………………………………21
1.2. МЕТОДОЛОГІЯ ЗДІЙСНЕННЯ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ АДВОКАТОМ……...….37
1.3. СТРАТЕГІЯ ТА ТАКТИКА КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ АДВОКАТА……..………...58
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1…………………………………………………….............71
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ
АДВОКАТА У ВИРІШЕННІ СПОРІВ, ЩО ВИНИКЛИ З
АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОВІДНОСИН…………………………………75
2.1 ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ АДВОКАТА У ВИРІШЕННІ СПОРІВ, ЩО
ВИНИКЛИ З АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН У ПОЗАСУДОВОМУ ПОРЯДКУ
……………………………………………………………………………………….75
2.2. ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ АДВОКАТА У ВИРІШЕННІ СПОРІВ, ЩО
ВИНИКЛИ З АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ……...99
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2…………………………………………………………...122
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ АДВОКАТА
В ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЯХ СПРАВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ З
АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОВІДНОСИН……………………………….125
3.1. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ АДВОКАТА ЩОДО
ОСКАРЖЕННЯ ОБМЕЖЕННЯ ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ………………….125
3.2. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ АДВОКАТА ЩОДО
ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ………………………………….142
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3…………………………………………………………...157
13
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...164
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...184

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації вирішено наукове завдання, що полягає у формуванні
теоретичних засад консультативної роботи адвоката у справах, що виникають з
адміністративних правовідносин, виявленні теоретичних та практичних проблем
її реалізації і формулюванні рекомендацій щодо її вдосконалення. Такими
зокрема є:
1. Під консультативною роботою адвоката запропоновано розуміти
комплексну роботу адвоката щодо вирішення правової проблеми клієнта.
Консультування – це безпосередній процес взаємодії адвоката та клієнта
(довірителя) з метою надання кваліфікованої правової допомоги останньому.
Консультацію варто розглядати в широкому і вузькому значеннях. У вузькому
консультація являє собою надання адвокатом порад клієнту щодо правової
ситуації, що склалася в останнього. Передбачає аналіз наявних документів,
правових обставин справи, норм чинного законодавства та судової практики. У
широкому ж значенні консультація – це загальний термін для визначення порад
фахівця з будь-якого питання.
Запропоновано класифікувати види адвокатського консультування
залежно від його предмету: пов’язане з наданням правової інформації, щодо
роз’яснення норм чинного законодавства, щодо написання процесуальних
документів, щодо написання скарг, довідок, договорів та інших юридичних
документів; щодо вирішення правових проблем клієнта.
Обґрунтовано доцільність розмежування одно- та багатоетапного
консультування. Одноетапне консультування – це одномоментна комунікація з
клієнтом, яка не передбачає формування правової позиції у справі (характерне
для надання інформації чи роз’яснення з правових питань, складання
документів). Багатоетапне консультування передбачає множинність комунікацій
(дій) адвоката з клієнтом, за якої кожна дія вирішує окреме завдання, має свій
алгоритм і функціональний набір методів.
2. Під методологією адвокатської діяльності запропоновано розуміти
систему прийомів, способів, що їх використовує адвокат з метою досягнення
161
цілей професійної діяльності. Під методологією консультативної роботи
адвоката запропоновано розуміти систему методів, що використовує адвокат для
досягнення цілей консультативної роботи. Її становлять такі групи методів:
збору інформації по справі; оцінювання обставин справи та нормативно-правової
бази; формування правової позиції у справі.
Водночас під методикою адвокатської діяльності запропоновано розуміти
теоретичні та практичні засади використання конкретних методів пізнання для
досягнення цілей адвокатської діяльності. Під методикою консультативної
роботи адвоката слід розуміти систему прийомів з використанням конкретних
методів пізнання, які використовує адвокат для досягнення цілей
консультування.
3. Поняття адвокатської стратегії потрактовано як сукупність прийомів
для досягнення захисту порушених прав, інтересів клієнта, а тактику
адвокатської діяльності – як систему прийомів, які використовує адвокат з метою
реалізації обраної стратегії. Тактику консультативної ж роботи адвоката
запропоновано розуміти як комплекс прийомів, що забезпечує досягнення мети
адвокатського консультування клієнта. Доречно виокремлювати такі тактики:
посилення когнітивного елемента справи, посилення емоційного елемента у
справі, витребування та роботи з документами, спирання на вітчизняну судову
практику, спирання на європейську практику та рішення міжнародних судів;
формалізації; спрощення та попередження (превентивна). У процесі здійснення
консультування адвокат може використовувати тактичні прийоми активного
слухання; заохочення; керованого діалогу; прогнозування; поступового
опитування.
4. Особливістю консультативної роботи адвоката у справах, що
виникають з адміністративних правовідносин є можливість застосування
процедури адміністративного оскарження та медіації.
У разі застосування процедури адміністративного оскарження адвокату
доцільно використовувати одну або комбінацію таких тактик: прихильності;
162
тиску; спілкування; переконання; відсутності категоричності; попередження;
бездіяльності.
Підтримано позицію щодо можливості участі адвоката в процесі медіації у
статусі медіатора, що зумовлює необхідність внесення змін до ст. 19 Закону
України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
5. З’ясовано, що характерною рисою консультативної роботи адвоката
у справах, що виникають з адміністративних правовідносин та передбачають
урегулювання в судовому порядку є використання таких тактик: нейтральна,
атакуюча, оборонна, співпраці, позитивного враження, затягування, залучення
ЗМІ та широких кіл громадськості, тактика повної фіксації розгляду справи.
6. Під спором, що виник у сфері доступу до публічної інформації,
запропоновано розуміти правовий конфлікт, що виник внаслідок порушення
суб’єктом владних повноважень права на доступ до публічної інформації,
передбаченого Законом України «Про доступ до публічної інформації» та
іншими законодавчими актами. З метою досягнення мети консультування в цій
категорії справ запропоновано конкретний алгоритм його організації та
проведення: попередній опис ситуації клієнтом та попередній адвокатський
аналіз; аналіз запиту на надання публічної інформації клієнта (оцінювання на
відповідність вимогам законодавства щодо оформлення інформаційних запитів,
аналіз предмету запиту, оцінювання правильності вибору визначеного
розпорядника публічної інформації); аналіз відповіді органу публічної влади або
іншого визначеного запитувачем розпорядника інформації за наступними
критеріями; оцінювання загального результату розгляду запиту на надання
публічної інформації (відмова в наданні інформації, надання неповної
інформації, надання інформації не за суттю запиту тощо; оцінювання підстави
відмови (у випадку відмови в наданні інформації або надання неповної
інформації)); аналіз чинних нормативно-правових актів, що регулюють право на
надання публічної інформації; формування правової позиції та стратегії
вирішення спору.