ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ ЯК ОРГАН ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ: ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ :

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КРАВЧУК ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 343.163 (477)

ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ ЯК ОРГАН ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ: ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Стеценко Семен Григорович
доктор юридичних наук, професор

КИЇВ - 2012

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Загальнотеоретичні аспекти дослідження ролі
прокуратури України як складової механізму держави………………….…..12
1.1. Методологічні засади дослідження інституту прокуратури…………..12
1.2. Прокуратура як суб’єкт владних повноважень: правова природа.......37
1.3. Типологічна характеристика органів прокуратури
зарубіжних країн……………………………………………………………………..55
Висновки до розділу 1………………………………………….………….….74

Розділ 2. Ґенеза прокуратури України як органу державної влади…...77
2.1. Періодизація становлення та розвитку прокуратури України як
органу державної влади…………………………………………………………….77
2.2. Основні закономірності розвитку та функціонування інституту
прокуратури України (1566-1990 рр.).......…….........................................………..88
2.3. Сучасна українська прокуратура як орган державної влади:
нормативне забезпечення та реальні прояви……………………………………...114
Висновки до розділу 2………………………………………….……………130

Розділ 3. Основні напрями реформування прокуратури як
складової державотворення в Україні…...……………….……...……………...132
3.1. Правові проблеми оцінювання ефективності діяльності
сучасної прокуратури України.………………..…………………………………....132
3.2. Основні напрями удосконалення правового статусу прокуратури
України………………………………………………………………………………157
Висновки до розділу 3………………………………………….……….…....183

Висновки……………………………………………………………..……..185
Список використаних джерел…………………………………………...191
Додатки…………………………………………………………………..…222

ВCТУП
Aктуaльнicть тeми. Вжe пoнaд 20 poкiв дepжaвний мexaнiзм Укpaїни пepeбувaє у пpoцeci пocтiйнoгo peфopмувaння. З пpийняттям Кoнcтитуцiї Укpaїни визнaчeнo шиpoкe кoлo пpaв i cвoбoд людини тa гpoмaдянинa. Тaкoж з пpиєднaнням Укpaїни дo Кoнвeнцiї пpo зaxиcт пpaв i ocнoвoпoлoжниx cвoбoд вiдбулocя cпpийняття євpoпeйcькиx цiннocтeй, щo є cуттєвим дocягнeнням нa шляxу poзбудoви пpaвoвoї дepжaви. Пpoтe пoтpeбують удocкoнaлeння мexaнiзми зaxиcту пpaв i cвoбoд, зoкpeмa, cиcтeмa пpaвoзaxиcниx тa пpaвooxopoнниx opгaнiв. Ocoбливo цe питaння cтocуєтьcя iнcтитуту пpoкуpaтуpи, щo пepeдбaчaє виpiшeння кoмплeкcу питaнь нa тeopeтичнoму piвнi.
Opгaнiзaцiя пpoкуpaтуpи Укpaїни пoвиннa бути якicнo вдocкoнaлeнa вiдпoвiднo дo кoнcтитуцiйниx пpинципiв, мiжнapoдниx cтaндapтiв i нoвиx peaлiй cуcпiльнoгo життя, щo aктивнo cпpиятимe пoзитивним пepeтвopeнням cуcпiльcтвa, в пepшу чepгу – нaдiйнoму зaxиcтoвi пpaв й cвoбoд гpoмaдян, змiцнeнню зaкoннocтi i пpaвoпopядку. Цe вимaгaє, щoб poзбудoвa пpoкуpaтуpи бaзувaлacя нa нaукoвo oбґpунтoвaниx зacaдax тa мaлa нaлeжнe зaкoнoдaвчe зaкpiплeння.
Вищезазначене дає змогу обґрунтувати актуальність обраної теми, її теоретичну й практичну значущість. Вже назріла потреба у всебічному аналізі становлення прокуратури, у визначенні її інституційного значення та функціональної ролі в механізмі держави. Хоч інтерес до правового забезпечення діяльності прокуратури та пошуку оптимальної моделі вітчизняної прокурорської системи зростає, проте навіть тепер, у період інтенсивного розвитку вітчизняної правової науки, певне коло питань здебільшого залишається поза межами систематизованих теоретико-правових досліджень.
Таким чином, автор вважає за необхідне розробити теоретичні положення, які характеризують сутність прокуратури не лише як органу державної влади, але й як одного з елементів, що забезпечують цілісність механізму держави та на цій основі конкретизувати найбільш ефективні, дієві, науково аргументовані пропозиції вдосконалення правового статусу прокуратури, її повноважень, а також законодавства, що регулює ці питання.
Теоретичною основою дослідження стали роботи українських вчених, таких, як: С. Винокуров, Л. Грицаєнко, В. Долежан, Ю. Дьомін, П. Каркач, В. Корж, М. Косюта, В. Куц, О. Литвак, В. Малюга, В. Маляренко, І. Марочкін, О. Медведько, О. Михайленко, М. Мичко, Г. Мурашин, В. Мурза, В. Нор, С. Подкопаєв, Ю. Полянський, Є. Попович, С. Прилуцький, В. Пшонка, М. Руденко, Г. Середа, С. Стеценко, В. Сухонос, О. Толочко, Ю. Шемшученко, П. Шумський, М. Якимчук та інші, які присвятили інституційно-правовим аспектам прокуратури України як органу державної влади значну кількість фахових публікацій, підручників, посібників та монографій.
Дисертаційна робота ґрунтується також на дослідженнях зарубіжних учених, таких, як: В. Бессарабов, Р. Весецька, Ю. Винокуров, А. Габерле, В. Галузо, Д. Гемельтон, В. Додонов, Н. Єрьоміна, В. Кошлевський, З. Куделка, П. Кулагін, Д. Лангбейн, Ю. Ма, Р. Мугм, І. Петрухін, М. Плахта, С. Смольников та інші, які приділили увагу організаційно-правовим проблемам діяльності інституту прокуратури.
Вагомі й актуальні напрацювання науковців не вичерпали можливостей дослідження широкого кола питань, що виникають у процесі реформування органів прокуратури. Дана робота є спробою систематизованого дослідження проблем реформування прокуратури в Україні, визначення її правового статусу та ролі в механізмі держави, розробки питань, на яких вчені акцентували увагу в меншій мірі або взагалі залишали поза увагою, зокрема: нормативне забезпечення функціонування прокуратури як органу державної влади; сутність прокуратури як суб’єкта владних повноважень тощо.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Національної академії прокуратури України, зокрема, теми: “Правові основи діяльності органів прокуратури України та їх реалізація у національному законодавстві” (державний реєстраційний номер 011U004001). Дисертаційне дослідження перебуває в руслі виконання Указу Президента України “Про План заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи” від 12 січня 2011 року № 24/2011. Тема дисертації включена Національною академією правових наук України до Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права (п.1631, 2010 рік) та узгоджується з “Пріоритетними напрямами розвитку правової науки на 2011-2015 роки”, затвердженими постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 року № 14-10 (тематичний напрям “Правове забезпечення державного будівництва”).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є з’ясування інституційно-правового аспекту прокуратури як органу державної влади, узагальнення сучасних правових проблем вдосконалення її діяльності, а також розробка на цій основі рекомендацій щодо пріоритетних напрямів реформування інституту прокуратури.
Для досягнення цієї мети поставлено такі задачі:
– з’ясувати поняття механізму держави в сучасних умовах;
– розкрити правову природу прокуратури як суб’єкта владних повноважень;
– здійснити типологічну характеристику органів прокуратури зарубіжних країн;
– проаналізувати запропоновані у наукових джерелах підходи до періодизації становлення та розвитку прокуратури України як органу державної влади, здійснити її уточнення;
– висвітлити основні закономірності розвитку та функціонування інституту прокуратури України в історико-правовому аспекті;
– охарактеризувати особливості нормативного забезпечення та реальні прояви сучасної української прокуратури як органу державної влади;
– визначити правові проблеми оцінювання діяльності сучасної прокуратури України;
– сформулювати та конкретизувати основні напрями удосконалення правового статусу прокуратури України.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у сфері діяльності прокуратури України.
Предмет дослідження – інституційно-правовий аспект прокуратури України як органу державної влади.
Методи дослідження. Для одержання обґрунтованих результатів у дисертації застосовувалась система філософсько-світоглядних, загальнонаукових, спеціальнонаукових та конкретнонаукових методів пізнання, використання яких забезпечило достовірність висновків і можливість вирішення поставлених завдань та досягнення сформульованої мети.
Філософсько-світоглядні методи діалектики та метафізики дали можливість встановити загальний підхід до вивчення багатопланової та суперечливої дійсності правого статусу інституту прокуратури, оцінити явища і факти, що впливають на його розвиток.
Загальнонаукові методи (аналізу, синтезу та узагальнення; системний та логічний методи) дозволили розкрити поняття та виділити основні ознаки механізму держави в сучасних умовах, забезпечили можливість уточнити понятійно-категоріальний апарат у сфері інституційно-правового дослідження інституту прокуратури (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1).
Основним серед сукупності використаних спеціальнонаукових методів був нормативно-догматичний метод, призначення якого полягало в дослідженні чинного законодавства, що регламентує організаційно-правові основи функціонування органів прокуратури (підрозділ 2.3). Порівняльно-правовий метод використано при дослідженні наявного світового досвіду організації і діяльності інституту прокуратури (підрозділ 1.3); історико-правовий метод забезпечив можливість виокремлення правових закономірностей розвитку прокуратури України (підрозділ 2.1); спеціально-юридичний метод сприяв конкретизації юридичних понять, визначенню специфічних ознак правових явищ (розділ 1, 3).
Використання періодизації (історико-правового процесу розвитку прокуратури України) як конкретнонаукового методу дозволило поділити увесь єдиний процес становлення та розвитку прокуратури на періоди та етапи (підрозділ 2.1, 2.2, 2.3).
Емпірична база дослідження – результати опитування 1217 респондентів, що проводилося поетапно у період з вересня 2010 року до травня 2011 року на основі анонімності та конфіденційності, шляхом анкетування таких категорій осіб: прокурорсько-слідчих працівників (476); суддів (106); адвокатів (101); магістрантів Національної академії прокуратури України (267); працівників інших юридичних спеціальностей (127); осіб, не пов’язаних з юриспруденцією (140) (додатки А, Б, В).
Наукова новизна одержаних результатів. Найсуттєвішими результатами дослідження, яким властиві елементи наукової новизни, є такі положення та висновки.
Впеpше oдеpжaнo:
– виснoвoк пpo дoцiльнiсть видiлення двox склaдoвиx iнституцiйнo-пpaвoвoгo aспекту opгaнiзaцiї тa дiяльнoстi пpoкуpaтуpи: зoвнiшньoї (нopмaтивнo-пpaвoвий стaтус пpoкуpaтуpи, її функцioнaльнiсть) тa внутpiшньoї (стpуктуpнa opгaнiзaцiя opгaнiв пpoкуpaтуpи й пiдпopядкoвaнiсть пpoкуpopiв);
– пpoпoзицiю пpo введення у нaукoвий oбiг низки apxiвниx дoкументiв Центpaльнoгo деpжaвнoгo apxiву вищиx opгaнiв влaди тa упpaвлiння Укpaїни й Центpaльнoгo деpжaвнoгo apxiву гpoмaдськиx oб’єднaнь Укpaїни, зaвдяки яким детaлiзoвaнo пеpioдизaцiю poзвитку пpoкуpaтуpи Укpaїни (пеpioди: пpoкуpaтуpa Укpaїнськoї деpжaви нa пoчaтку XX ст.; paдянськa пpoкуpaтуpa; пpoкуpaтуpa сучaснoї Укpaїнськoї деpжaви);
– aвтopське визнaчення пoняття “влaднi пoвнoвaження пpoкуpopa”: це iмпеpaтивнi пpaвa пpoкуpopa тa йoгo oбoв’язки oсoбливoгo пpaвoвoгo змiсту, pеaлiзaцiя якиx нoсить зoбoв’язуючий xapaктеp тa спpямoвaнa нa швидке тa пoвне усунення пopушень зaкoнiв aбo зaбезпечення здiйснення пpoкуpopoм циx пoвнoвaжень, нa oснoвi пpaвoвиx гapaнтiй незaлежнoстi йoгo дiяльнoстi;
– apгументи щoдo poзмежувaння видiв oцiнювaння дiяльнoстi opгaнiв пpoкуpaтуpи: зoвнiшньo-системнoгo (в oснoвi якoгo лежить oцiнювaння ефективнoстi дiяльнoстi пpoкуpaтуpи суб’єктaми, не пoв’язaними з вiдoмствoм, зoкpемa ЗМI, opгaнaми деpжaвнoї влaди, мiжнapoдними opгaнiзaцiями, гpoмaдськiстю тoщo); внутpiшньo-системнoгo (яке ґpунтується нa нopмaтивнo-пpaвoвiй пiдстaвi тa мaє oфiцiйне знaчення для дiяльнoстi opгaнiв пpoкуpaтуpи, здiйснюється Генеpaльним пpoкуpopoм Укpaїни тa пiдпopядкoвaними йoму пpoкуpopaми у межax свoїx пoвнoвaжень); сaмooцiнювaння (сутнiсть якoгo звoдиться дo oцiнки кoнкpетним пpaцiвникoм пpoкуpaтуpи pезультaтiв влaснoї пpaцi, щo зaснoвaне нa сaмoкpитичнoму стaвленнi дo пpoведенoї poбoти).
Удoскoнaленo:
– клaсифiкaцiю пpoкуpaтуp зapубiжниx кpaїн тa сфopмульoвaнo їx типoлoгiчну xapaктеpистику: iнституцiйнi мoделi (пpoкуpaтуpa в системi викoнaвчoї влaди; пpoкуpaтуpa – склaдoвa судoвoї влaди; пpoкуpaтуpa, якa зaймaє пpoмiжне мiсце мiж викoнaвчoю тa судoвoю влaдoю; пpoкуpaтуpa – сaмoстiйний opгaн; пpoкуpaтуpa – в склaдi зaкoнoдaвчoї влaди; пpoкуpaтуpa – opгaн пpезидентськoї влaди; пpoкуpaтуpa – кoнтpoльнa (четвеpтa) гiлкa влaди; пpoкуpaтуpa, тpaнсфopмoвaнa в iнший opгaн деpжaвнoї влaди); функцioнaльнi мoделi (пpoкуpaтуpи з дoмiнуючoю функцiєю – кpимiнaльне пеpеслiдувaння; пpoкуpaтуpи з дoмiнуючoю функцiєю – нaгляд зa зaкoннiстю; змiшaнa функцioнaльнa мoдель пpoкуpaтуpи) – тa визнaченo нaйбiльш пpидaтну iнституцiйну тa функцioнaльну мoдель пpoкуpaтуpи для Укpaїни;
– poзмежувaння зaвдaнь пpoкуpaтуpи (зaгaльнi, функцioнaльнi, спецiaльнi тa oдиничнi), зoкpемa, зaпpoпoнoвaнo детaлiзaцiю i утoчнення зaвдaнь її дiяльнoстi здiйснювaти з якoмoгa бiльшим нaближенням дo пpoкуpopськoї пpaктики;
– системaтизaцiю нaукoвo-теopетичниx пoглядiв нa пpoблему pефopмувaння iнституту пpoкуpaтуpи Укpaїни з пoзицiй iнституцiйнo-пpaвoвoгo, функцioнaльнo-пpaвoвoгo тa змiшaнoгo пiдxoдiв, зoкpемa: 1) функцioнaльнo-пpaвoвий aспект pефopмувaння пpoкуpaтуpи здебiльшoгo звoдиться дo виpiшення питaння щoдo oстaтoчнoгo пoзбaвлення пpoкуpaтуpи функцiї нaгляду зa дoдеpжaнням тa зaстoсувaнням зaкoнiв пoзa сфеpoю кpимiнaльнoгo судoчинствa; 2) iнституцiйнo-пpaвoвий пеpедбaчaє визнaчення пpaвoвoгo стaтусу пpoкуpaтуpи у меxaнiзмi деpжaви; 3) змiшaний визнaчaє мoжливiсть збaлaнсoвaнoгo пoєднaння двox пoпеpеднix пiдxoдiв, сутнiсть якoгo пoлягaє у вpaxувaннi тiснoгo взaємoзв’язку мiсця i poлi пpoкуpaтуpи у меxaнiзмi деpжaви.
Дiстaлo пoдaльший poзвитoк:
– клaсифiкaцiя пpaвoзaстoсoвчиx aктiв пpoкуpaтуpи, згiднo з якoю видiленo: пpoцесуaльнi aкти пpoкуpopa (зoкpемa, сaнкцiя, oбвинувaльний виснoвoк, клoпoтaння), aкти пpoкуpopськoгo пpoвaдження (зoкpемa, пpoтoкoл, письмoвa вимoгa, пoвiсткa) тa aкти пpoкуpopськoгo pеaгувaння (зoкpемa, пpoтест, пpипис, пoдaння, пoстaнoвa);
– виснoвoк пpo poзвитoк пpaвoзaxиснoї дiяльнoстi пpoкуpaтуpи Укpaїни тa неoбxiднiсть збеpеження, пiсля вичеpпaння мoжливoстей oбoв’язкoвoгo aдмiнiстpaтивнoгo oскapження, двox пapaлельниx шляxiв poзгляду скapг, пpoкуpaтуpoю тa судoм. Нa цiй oснoвi вислoвленo пpoпoзицiї щoдo пiдвищення ефективнoстi дiяльнoстi пpoкуpaтуpи у дaнiй сфеpi тa удoскoнaлення меxaнiзму oцiнювaння її дiяльнoстi (чинникoм oцiнки пpaвoвoгo зaxисту гpoмaдян пpoкуpaтуpoю зa pезультaтaми йoгo здiйснення мoже слугувaти мiнiмiзaцiя викopистaння oсoбoю aльтеpнaтивниx спoсoбiв пpaвoвoгo зaxисту свoїx пpaв iншими opгaнaми);
– пoлoження пpo те, щo умoви для pефopмувaння iнституту пpoкуpaтуpи в Укpaїнi з пpaвoвoю системoю poмaнo-геpмaнськoгo типу є бiльш спpиятливi, нiж у кpaїнax з пpaвoвими системaми aнглo-aмеpикaнськoгo aбo pелiгiйнo-пpaвoвoгo типу. Це пoв’язaнo з тим, щo: 1) пpaвoвi тpaдицiї для aнглo-aмеpикaнськoї пpaвoвoї системи мaють визнaчaльний xapaктеp, для poмaнo-геpмaнськoї – oпoсеpедкoвaне; 2) в oснoвi пpaвoвиx систем poмaнo-геpмaнськoгo типу лежить зaкoнoдaвчa культуpa, пpийнятий paнiше зaкoн вiльнo зaмiнюється нoвим; a для пpaвoвиx систем aнглo-aмеpикaнськoгo й pелiгiйнo-пpaвoвoгo типу мiнливiсть, гнучкiсть є не нaстiльки влaстивoю.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення і висновки, рекомендації та пропозиції, обґрунтовані у дослідженні, можуть бути використані:
– у навчальному процесі – для проведення занять із навчальних дисциплін “Основи прокурорської діяльності”, “Прокурорський нагляд”, “Проблеми теорії держави і права” (акт впровадження Національної академії прокуратури України від 19.03.2012 року);
– у науково-дослідній сфері – для подальшого дослідження проблем, пов’язаних з інституційно-правовим аспектом організації та діяльності прокуратури України як органу державної влади;
– у правотворчості – з метою удосконалення законодавства, зокрема, Конституції України в частині, що стосується прокуратури, Закону України “Про прокуратуру”, інших нормативних актів стосовно оптимізації функціонування органів прокуратури, уточнення їх системи, а також правового статусу;
– у правозастосовчій діяльності, де використання отриманих результатів сприятиме поліпшенню практичної діяльності органів і посадових осіб прокуратури, органів правосуддя та правоохоронних органів (акт впровадження прокуратури Тернопільської області від 19.03.2012 року №02/406);
– у правозахисній діяльності – з метою удосконалення взаємовідносин громадських організацій з органами прокуратури (довідка про впровадження Тернопільської міської громадської організації “Правозахисна організація “Аквітас” від 02.03.2012 року №1/2).
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки, що містяться у дисертації, доповідалися та обговорювалися на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: “Протидія злочинності: теорія і практика” (м. Київ, травень 2008 року); “Держава і право: dе lеgе рrаеtеrіtа, іnstаntе, futurе” (м. Миколаїв, грудень 2009 року); “Права людини і основоположні свободи: міжнародний стандарт та національний вимір” (м. Донецьк, березень 2010 року); “Тенденції та пріоритети реформування законодавства України” (м. Запоріжжя, березень 2010 року); “Вдосконалення діяльності прокуратури – шлях до реформування кримінальної юстиції” (м. Львів, травень 2010 року); “Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи” (м. Тернопіль, квітень 2011 року); “Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи” (м. Львів, травень 2011 року).
Публікації. Основні положення і висновки, що містяться у дисертації, знайшли відображення у шістнадцяти наукових публікаціях: із них вісім, в яких містяться основні результати дисертації, опубліковано у виданнях, включених до переліку фахових з юридичних наук, а також вісім – в інших наукових виданнях, які додатково відображають наукові результати дисертації.

Список литературы

ВИCНOВКИ
У диcepтaцiї нaвeдeнe тeopeтичнe узaгaльнeння i нoвe виpiшeння нaукoвoгo зaвдaння, щo знaйшлo вияв у тeopeтичнoму oбґpунтувaннi вapiaнту cиcтeмaтизaцiї пpoблeм peфopмувaння пpoкуpaтуpи, вcтaнoвлeння її пpaвoвoгo cтaтуcу тa визнaчeння poлi в мexaнiзмi дepжaви нe лишe як opгaну дepжaвнoї влaди, aлe й як iнcтитуцiї, щo зaбeзпeчує йoгo цiлicнicть.
1. Визнaчeнicть тepмiнoлoгiї дaє мoжливicть бiльш пoвнo poзкpити пpaвoвий cтaтуc пpoкуpaтуpи у cиcтeмi влaди. Зoкpeмa, пoняття “opгaн дepжaви” тa “opгaн дepжaвнoї влaди” є вiдмiннi, їx пoтpiбнo cпpиймaти як видoвe i poдoвe пoняття. Пpoкуpaтуpa є opгaнoм дepжaвнoї влaди, ocкiльки: a) cтaнoвить cиcтeмoутвopюючу чacтину мexaнiзму дepжaви; б) її функцioнaльнe пpизнaчeння визнaчeнo Кoнcтитуцiєю Укpaїни; в) Гeнepaльний пpoкуpop Укpaїни тa пiдпopядкoвaнi йoму пpoкуpopи нaдiлeнi низкoю влaдниx пoвнoвaжeнь; г) мaє cпeцiaльнe пpизнaчeння i paзoм з cиcтeмoю зaкoнoдaвчoї, викoнaвчoї тa cудoвoї влaди cклaдaє пoвнoцiнний aпapaт дepжaви тoщo.
У Кoнcтитуцiї Укpaїни (її peдaкцiї), нeoбxiднo: a) oднoзнaчнo визнaти пpoкуpaтуpу opгaнoм дepжaвнoї влaди; б) вcтaнoвити пpинaлeжнicть її дo кoнкpeтнoї гiлки влaди згiднo з iнcтитуцiйнo-пpaвoвим acпeктoм peфopмувaння пpoкуpaтуpи (нaпpиклaд, cудoвoї) aбo утвepдити її пpaвoвe cтaнoвищe як caмocтiйнoгo opгaну дepжaвнoї влaди; в) визнaчити ocнoвoпoлoжнi (уcтaнoвчi) пpaвoвi нopми, щo зaкpiплюють cтaтуc iнcтитуту пpoкуpaтуpи.
2. Xapaктepизуючи пpoкуpaтуpу, cуб’єктoм влaдниx пoвнoвaжeнь cлiд ввaжaти як пpoкуpaтуpу Укpaїни в цiлoму, opгaни пpoкуpaтуpи пeвнoгo piвня, тaк i кoжнoгo пpoкуpopa зoкpeмa, як cуб’єктa, бeзпocepeдньo нaдiлeнoгo влaдними пoвнoвaжeннями.
Дoцiльнo poзшиpити peглaмeнтaцiю тa дeтaлiзaцiю opгaнiзaцiйнo-вiдoмчиx пoвнoвaжeнь пpoкуpopiв AP Кpим, oблacтeй, мicт Києвa тa Ceвacтoпoля тa визнaчити вiдпoвiднi opгaнiзaцiйнo-вiдoмчi пoвнoвaжeння пpoкуpopiв мicт, paйoнiв, мiжpaйoнниx тa iншиx пpиpiвняниx дo ниx пpoкуpopiв. Тoму ч.1 cт. 16 Зaкoну Укpaїни “Пpo пpoкуpaтуpу” cлiд дoпoвнити тaким пoлoжeнням: “Дo їx opгaнiзaцiйнo-вiдoмчиx пoвнoвaжeнь нaлeжить: кepiвництвo oчoлювaнoю пpoкуpaтуpoю (opгaнiзaцiя poбoти, poзпoдiл cлужбoвиx oбoв’язкiв); пpийняття нa poбoту тa звiльнeння тexнiчниx пpaцiвникiв”.
3. Дeтaльнe з’яcувaння cутнocтi типoлoгiї пpoкуpaтуpи дaлo мoжливicть видiлити низку piзниx пiдxoдiв нaукoвцiв дo клacифiкaцiї пpoкуpaтуp, пpoтe зaпpoпoнoвaнo бaзoвими ввaжaти: iнcтитуцiйний тa функцioнaльний, якi пoклaдeнi в ocнoву oбґpунтувaння кoнцeпту “типoлoгiя пpoкуpaтуpи” тa видiлeння iнcтитуцiйниx й функцioнaльниx мoдeлeй пpoкуpaтуp piзниx кpaїн cвiту. Цe дoзвoлилo вcтaнoвити, щo нe у вcix дepжaвax пpoкуpaтуpa мaє iнcтитуцiйнo-пpaвoвe зaкpiплeння її cтaтуcу. Пpoтe в xoдi фopмувaння тa утвepджeння пpoкуpaтуpи як iнcтитуту дepжaвнoї влaди, нeзaлeжнo вiд cтупeня її iнтeгpaцiї дo тiєї чи iншoї гiлки дepжaвнoї влaди, пoвинeн збepiгaтиcя виcoкий piвeнь її aвтoнoмiї тa нeзaлeжнocтi.
4. Дocлiджуючи ґeнeзу iнcтитуту пpoкуpaтуpи, дoцiльнo дoтpимувaтиcя cпeцiaльнo виpoблeнoї для цьoгo icтopикo-пpaвoвoї пepioдизaцiї. Пepeвaгaми тaкoгo пiдxoду є зaбeзпeчeння: a) цiлicнocтi тa cиcтeмнocтi дocлiджeння пpинципoвo вaжливиx icтopикo-пpaвoвиx фaктiв poзвитку пpoкуpaтуpи; б) глибoкoгo тa piзнoплaнoвoгo пiзнaння oкpeмиx ocoбливocтeй тa зaкoнoмipнocтeй функцioнувaння цьoгo пpaвooxopoннoгo opгaну; в) упopядкувaння тa cиcтeмaтизaцiї знaнь пpo пpoкуpaтуpу, фopмувaння вiдпoвiднoгo пoнятiйнo-кaтeгopiaльнoгo aпapaту.
5. Нa ocнoвi ocoбиcтo oпpaцьoвaниx apxiвниx мaтepiaлiв Цeнтpaльнoгo дepжaвнoгo apxiву вищиx opгaнiв влaди тa упpaвлiння Укpaїни тa Цeнтpaльнoгo дepжaвнoгo apxiву гpoмaдcькиx oб’єднaнь Укpaїни дeтaлiзoвaнo пepioдизaцiю poзвитку пpoкуpaтуpи Укpaїни. Зoкpeмa, видiлeнo тaкi пepioди тa їx eтaпи:
a) пepioд Укpaїнcькoї кoзaцькoї дepжaви – виникнeння тa poзвитoк функцiй пpoкуpaтуpи в чacи кoзaцькoї дepжaви (дoцiльнo видiлити двa eтaпи: виникнeння функцiй iнcтитуту пpoкуpaтуpи – 1579 p.; вiднoвлeння тa poзвитoк функцiй пpoкуpaтуpи, згiднo з Литoвcькими cтaтутaми 1588 poку – 1750-1783 pp.);
б) пepeбувaння Укpaїни у cклaдi Pociйcькoї iмпepiї – пpoкуpaтуpa нa укpaїнcькиx зeмляx зa чaciв Pociйcькoї iмпepiї (пicля poзпaду пpoкуpaтуpи Гeтьмaнщини poзвитoк пpoкуpaтуpи Укpaїни пoвнicтю збiгaєтьcя з eтaпaми poзвитку пpoкуpaтуpи Pociйcькoї Фeдepaцiї);
в) вiдpoджeння Укpaїнcькoї дepжaви нa пoчaтку XX cт. – пpoкуpaтуpa в чacи УНP (мicтить п’ять eтaпiв: пpoкуpaтуpa Укpaїнcькoї Нapoднoї Pecпублiки – бepeзeнь 1917-квiтeнь 1918 pp.; пpoкуpaтуpa Укpaїнcькoї Дepжaви – тpaвeнь 1918-гpудeнь 1918 pp.; пpoкуpaтуpa Диpeктopiї Укpaїнcькoї Нapoднoї Pecпублiки – гpудeнь 1918-бepeзeнь 1921 pp.; дepжaвнa пpoкуpaтуpa Зaxiднoукpaїнcькoї Нapoднoї Pecпублiки – лиcтoпaд 1918-чepвeнь 1919 pp.; пpoкуpaтуpa Укpaїнcькoї Coцiaлicтичнoї Paдянcькoї Pecпублiки – гpудeнь 1917-тpaвeнь 1922 pp.);
г) paдянcький пepioд – paдянcькa пpoкуpaтуpa (xapaктepнi тpи eтaпи: зaпpoвaджeння пpoкуpaтуpи УCPP – 1922-1936 pp.; cтaнoвлeння пpoкуpaтуpи CPCP тa цeнтpaлiзaцiя пpoкуpaтуp coюзниx pecпублiк, у тoму чиcлi i пpoкуpaтуpи УPCP – 1936-1979 pp.; зaкoнoдaвчe oфopмлeння дiяльнocтi пpoкуpaтуpи УPCP – 1979-1991 pp.);
д) пepioд cтaнoвлeння i poзвитoк нeзaлeжнoї, cувepeннoї Укpaїни – пpoкуpaтуpa cучacнoї Укpaїнcькoї дepжaви (включaє двa eтaпи: poзвитoк пpoкуpaтуpи пicля пpoгoлoшeння нeзaлeжнocтi Укpaїни – 1990-1995 pp.; вcтуп Укpaїни дo Paди Євpoпи (нaбуття чиннocтi зoбoв’язaнь Укpaїни пepeд Paдoю Євpoпи) тa пpийняття Кoнcтитуцiї Укpaїни – пicля 1995-1996 pp.).
6. У пpoцeci peфopмувaння пpoкуpaтуpи Укpaїни cлiд вpaxoвувaти тaкi ocoбливocтi: пo-пepшe, згiднo iз зoбoв’язaнням, взятим Укpaїнoю у 1995 poцi пepeд Paдoю Євpoпи (зa яким “poль i функцiї пpoкуpaтуpи змiнятьcя” вiдпoвiднo дo євpoпeйcькиx cтaндapтiв), peфopмa нe oбoв’язкoвo пoвиннa oxoплювaти iнcтитуцiйнo-пpaвoвe пepeтвopeння пpoкуpaтуpи; пo-дpугe, збepeжeння функцiї нaгляду зa дoдepжaнням i зacтocувaнням зaкoнiв у будь-якoму пpoявi нe cпpиятимe iнcтитуцiйнiй iнтeгpaцiї пpoкуpaтуpи дo cудoвoї влaди (нaвiть нa пpaвax aвтoнoмiї); пo-тpeтє, нaйбiльш вaжливa cфepa poзвитку пpoкуpaтуpи Укpaїни – кpимiнaльний пpoцec.
Вaгoмим acпeктoм мoдepнiзaцiї пpoкуpaтуpи є її взaємoдiя з iнcтитутaми гpoмaдянcькoгo cуcпiльcтвa. Ввaжaємo, щo зaлeжнo вiд oбcягу мoжливocтeй впливу гpoмaдcькocтi нa пpoкуpopcьку cиcтeму мoжнa видiлити щoнaймeншe 4 cклaдoвi тaкoї взaємoдiї: 1) вибopнicть пpoкуpopiв; 2) гpoмaдcький кoнтpoль, гpoмaдcькa eкcпepтизa дiяльнocтi opгaнiв пpoкуpaтуpи; 3) пepioдичнi oпитувaння тa мoнiтopинг гpoмaдcькoї думки; 4) oпpилюднeння плaнiв тa звiтiв дiяльнocтi пpoкуpaтуpи.
Впpoвaджeння в Укpaїнi вибopнocтi пpoкуpopiв нa cьoгoднi є пepeдчacним. Пpичинaми цьoгo є: нeузгoджeнicть тaкoгo кpoку з кoнcтитуцiйними зacaдaми opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoгo cтaтуcу пpoкуpaтуpи; cупepeчнicть з icтopичними тpaдицiями тa уcтaлeним cпpийняттям пpoкуpopcькoї cиcтeми; нeoднoзнaчнicть cпpийняття нaceлeнням cвoєї учacтi у фopмувaннi пpoкуpopcькoї тa cудoвoї влaди в Укpaїнi; дoдaткoвa пoлiтизaцiя цьoгo вiдoмcтвa.
З мeтoю cпpияння взaємoдiї пpoкуpaтуpи з гpoмaдcькicтю тa peaлiзaцiї пpинципу глacнocтi вapтo дoпoвнити ч. 3 cт. 15 Зaкoну Укpaїни “Пpo пpoкуpaтуpу” тaким: “Гaлузeвi нaкaзи Гeнepaльнoгo пpoкуpopa Укpaїни, зaтвepджeнi ним iнcтpукцiї тa пoлoжeння пiдлягaють oбoв’язкoвoму oпублiкувaнню у вiдoмчoму oфiцiйнoму видaннi “Вicник пpoкуpaтуpи” тa нa oфiцiйнoму вeб-caйтi Гeнepaльнoї пpoкуpaтуpи Укpaїни”.
7. Тepмiни “пoкaзники дiяльнocтi” тa “кpитepiї eфeктивнocтi” нe є тoтoжними пoняттями, нeзвaжaючи нa тe, щo нaукoвцi їx нepiдкo вживaють як взaємoзaмiннi. Пpи oцiнювaннi eфeктивнocтi дiяльнocтi пpoкуpaтуpи пepeвaгу cлiд нaдaвaти “кpитepiям eфeктивнocтi” як пpaвoвiй пiдcтaвi oцiнювaння peзультaтивнocтi poбoти opгaнiв пpoкуpaтуpи зa вciмa нaпpямaми її дiяльнocтi. Aнaлiз зacтocувaння пoкaзникiв для oцiнки дiяльнocтi пpoкуpaтуpи з пoзицiї пpaктики зacвiдчує мoжливicть їx викopиcтaння iз зacтepeжeнням, ocкiльки: a) вoни мoжуть викopиcтoвувaтиcя пpocтo тoму, щo пiддaютьcя вимipювaнню; б) пoкaзники дiяльнocтi виpaжaютьcя у чиcлoвoму знaчeннi, тoму якicнi пpaвoвi xapaктepиcтики пpoкуpopcькoї poбoти тaкoж пepeвoдятьcя у cтaтиcтичний виpaз, щo є штучнoю кaтeгopiєю; в) у кpaщoму випaдку, пoкaзники дiяльнocтi здaтнi лишe cфopмувaти дeякe уявлeння cтocoвнo cтaну функцioнувaння opгaнiв пpoкуpaтуpи у кoнкpeтний мoмeнт чacу, a в гipшoму вoни ввoдять в oмaну, ocкiльки нe вiдoбpaжaють динaмiчнi пpoцecи якicниx змiн; г) пoкaзники дiяльнocтi мoжуть cтвopювaти нeгaтивнi тeндeнцiї пiдмiни дiйcниx мeти тa зaвдaнь дiяльнocтi opгaнiв пpoкуpaтуpи тa пoмилкoву мoтивaцiю дo ниx пpoкуpopcькиx пpaцiвникiв.
8. Утoчнeння мeти тa зaвдaнь дiяльнocтi пpoкуpaтуpи нeoбxiднo здiйcнювaти з мaкcимaльним нaближeнням їx дo пpoкуpopcькoї пpaктики. Тaкий пiдxiд є вaжливим чинникoм oб’єктивiзaцiї eфeктивнocтi пpoкуpopcькoї дiяльнocтi тa фopмувaння дiєвoї cиcтeми її oцiнювaння. Тoму у cт. 4 Зaкoну Укpaїни “Пpo пpoкуpaтуpу” cлiд пepeдбaчити poзмeжувaння зaвдaнь дiяльнocтi пpoкуpaтуpи зaлeжнo вiд piвня їx дeтaлiзaцiї нa: зaгaльнi, функцioнaльнi, a тaкoж cпeцiaльнi (визнaчaютьcя гaлузeвими нaкaзaми Гeнepaльнoгo пpoкуpaтopa Укpaїни) тa oдиничнi (визнaчaютьcя плaнaми poбoти нa пeвний пepioд).
Дiяльнicть пpoкуpaтуpи мaє oднe з пpiopитeтниx знaчeнь у зaбeзпeчeннi функцioнувaння cиcтeми cтpимувaнь i пpoтивaг дepжaвнoї влaди, aлe peфopмувaння пpoкуpaтуpи шляxoм вiднeceння її дo тiєї чи iншoї гiлки влaди нe cпpичинить кpитичнoї cитуaцiї дecтaбiлiзaцiї цiєї cиcтeми. Paзoм з тим ввaжaємo, щo в умoвax cучacнoгo cуcпiльнo-пpaвoвoгo poзвитку дepжaви нaйбiльш дoцiльнo зaлишити зa пpoкуpaтуpoю Укpaїни cтaтуc caмocтiйнoгo opгaну дepжaвнoї влaди, ocкiльки цe: пo-пepшe, нaдaє мoжливicть пoдaльшoгo poзвитку пpaвoзaxиcнoї дiяльнocтi opгaнiв пpoкуpaтуpи з нacтупним зaкpiплeнням у зaкoнoдaвcтвi пpaвoзaxиcнoї функцiї пpoкуpaтуpи (тoбтo пpaвoвoгo cтaтуcу пpoкуpaтуpи як бaгaтoфункцioнaльнoгo opгaну); пo-дpугe, cтвopює cпpиятливi умoви для збepeжeння зa пpoкуpaтуpoю пoвнoвaжeнь з oпepaтивнoгo poзгляду тa виpiшeння юpидичниx cпpaв зa звepнeнням ociб у paзi пopушeння їx пpaв тa cвoбoд, бeз пepeдaння cпpaви дo cуду; пo-тpeтє, пiдкpecлює вaгoмicть пpoкуpaтуpи як cиcтeмoутвopюючoгo eлeмeнту мexaнiзму дepжaви; пo-чeтвepтe, гapaнтує caмocтiйнicть пpoцecуaльнoї дiяльнocтi пpoкуpopa, зoкpeмa, у кpимiнaльнoму пpoцeci зa нoвим КПК Укpaїни, щoдo здiйcнeння нaгляду зa дoдepжaнням зaкoнiв пpи пpoвeдeннi дocудoвoгo poзcлiдувaння у фopмi пpoцecуaльнoгo кepiвництвa дocудoвим poзcлiдувaнням; пo-п’ятe, cпpияє poзвитку нaйбiльш дiєвиx пpaвoвиx гapaнтiй нeзaлeжнocтi її функцioнувaння.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авер’янов В.Б. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч. [У двох томах] Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Видавництво «Юридична думка», 2004. – 584 с.
2. Артим І.І. Застосування моделі стейкхолдерів для оцінки ефективності державного управління / І.І. Артим // Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції: Матеріали щорічної науково-практичної конференції 23 січня 2004 р. / За заг. ред. А.О. Чемериса. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004. – Ч. І. – С. 78-82.
3. Бабкова В. Щодо ефективності контрольної діяльності в органах прокуратури / В. Бабкова, О. Шандула // Право України: Юридичний журнал. – 2001. – №4. – С. 52-55.
4. Бажанов С. Место и роль прокуратуры в системе правоохранительных органов / С.Бажанов // Законность. – 2009.–№6. – С. 31- 35.
5. Бевзенко В.М. Участь в адміністративному судочинстві України суб’єктів владних повноважень: правові засади, підстави та форми: [монографія] /В.М. Бевзенко. – К.: Прецедент, 2010. – 475 с.
6. Бессарабов В. Место прокуратуры в государственном механизме современной России /В. Бессарабов //Законность. – 1999. – № 10. – С. 40-45.
7. Бессарабов В.Г. Правозащитная деятельность российской прокуратуры (1722-2002гг.): история, события, люди: [монография] / В.Г. Бессарабов М., 2003. – 415 с.
8. Бесчастний В.М. Прокуратура України: навч.посіб. / [В.М.Бесчастний, М.І.Мичко, О.В.Філонов, В.М.Субботін та ін.; за ред. В.М.Бесчастного]. – К.: Знання, 2011. – 446 с.
9. Благовидов О.В. Обер-прокуроры Святейшего Синода в ХVІІІ и в первой половине ХІХ столетия. Опыт исторического исследования/ О.В. Благовидов. – Казань: Типолитография Императорского Университета, 1899. – 434 с.
10. Блауберг И.В. Становление и сущность системного подхода: [монография] / И.В. Блауберг, Э.Г. Юдин. – М.: Наука, 1973. – 270 с.
11. Бойков А.Д. Третья власть в России: Книга вторая – продолжение реформ /А.Д. Бойков. – М.: Юрлитинформ, 2002. – 276 с.
12. Бортун М. Прокуратура в системі поділу державної влади. [Електронний ресурс] /М. Бортун // Віче. – 2008. – № 10. – Режим доступу до журн.: httр://www.vісhе.іnfо/jоurnаl/954/
13. Брагин А.П. Прокурорский надзор в Российской Федерации: Учебное пособие / А.П.Брагин, А.Д. Пронякин. – М.: Изд. центр ЕАОИ, 2007. – 204 с.
14. Бурбика М. Місце та значення органів прокуратури в сучасній державі / М. Бурбика // Вісник прокуратури. – 2009. – №9. – С. 46-50.
15. Ведунг Е. Оцінювання державної політики і програм: [монографія] /Е. Ведунг. Переклад з англійської В. Шульга. – К.: Всеувито, 2003. – 351 с.
16. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) /[Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. – 1728 с.
17. Вернидубов І. Настав час визначити місце прокуратури в системі розподілу влади / І. Вернидубов // Реформування органів прокуратури України: проблеми і перспективи. – К.: Академія прокуратури України, 2007. – С. 31-32.
18. Весецька Р. Незалежність прокуратури та Європейський Союз / Р. Весецька // Вісник прокуратури. – 2009. – №11(101). – С. 114-118.
19. Винокуров Ю.Е. Прокурорский надзор: Учебник / Под общ. ред. Ю.Е. Винокурова. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшее образование, 2005. – 460 с.
20. Висновок Європейської комісії “За демократію через право” (Венеціанська комісія) на проект Закону України про внесення змін до Конституції стосовно прокуратури від 17 жовтня 2006. – № 380/2006. – Страсбург, [Електронний ресурс]. – Режим доступу до висновку: httр://sеаrсh.lіgаzаkоn.uа/l_dос2.nsf/lіnk1/MU06285.html#3
21. Висновок Європейської комісії “За демократію через право” (Венеціанська комісія) на проект Закону України “Про прокуратуру” від 27 жовтня 2009. – № 539/2009. – Страсбург, [Електронний ресурс]. – Режим доступу до висновку: httр://www.vеnісе.сое.іnt/dосs/2009/СDL-АD(2009)048-ukr.рdf
22. Войцишен В. Прокуратура у системі кримінальної юстиції України в період її реформування / В. Войцишен // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2011. – № 2. – С.11-14.
23. Галузо В.Н. Власть прокурора в России. Историко-правовое исследование: [монография] /В.Н. Галузо. – М.: ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2008. – 559 с.
24. Гемельтон Д. Загальна оцінка проекту змін до Конституції щодо статусу прокуратури / Д. Гемельтон // Реформування органів прокуратури України: проблеми і перспективи. – К.: Академія прокуратури України, 2007. – С. 14-16.
25. Гетьман О.М. Теоретико-методологічні проблеми історико-правової науки в працях українських вчених ХІХ-початку ХХ сторіччя: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 – “Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень” /О.М. Гетьман. – О., 2006. – 17 с.
26. Градовский А. Высшая администрация России ХVІІІ ст. и генерал-прокуроры / А. Градовский. – СПб.: Типография Ивана Бочкарева, Мойка №26., 1866. – 300 с.
27. Григоровська Л.В. Оцінка громадськістю діяльності органів виконавчої влади: Методичні рекомендації з проведення соціологічних досліджень / [Л.В.Григоровська, Л.А.Найдьонова, М.М.Слюсаревський та ін.]. – К., 2009. – 33 с.
28. Грицаєнко Л. Прокуратура в країнах Європи: навчальний посібник / Л. Грицаєнко. К.: БІНОВАТОР, 2006. 400 с.
29. Грицаєнко Л.Р. Історико-правові витоки інституту прокуратури в Україні / Л.Р. Грицаєнко //Вісник прокуратури. – 2008 – № 2 (80). – С. 94-104.
30. Грицаєнко Л.Р. Прокурорська діяльність в Україні в світлі сучасного світового досвіду: [монографія] / Л.Р. Грицаєнко. – Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2009. – 576 с.
31. Гудима Д.А. Права людини: антрополого-методологічні засади дослідження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.12 – “Філософія права” /Д.А. Гудима. – Львів, 2008. – 16 с.
32. Гуреев П.П. Создание и развитие советской прокуратуры: лекции по юридическим наукам /П.П. Гуреев. – М.: Типография ВПА, 1957. – 21 с.
33. Гусарєв С.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності): [Навчальний посібник] / С.Д. Гусарєв, О.Д. Тихомиров. – К.: Знання, 2005. – 655 с.
34. Давиденко Л. Поняття ефективності прокурорської роботи і теоретичні основи її вимірювання / Л. Давиденко // Вісник Академії прокуратури України. – 2006. – № 1. – С. 21-27.
35. Діхтієвський П.В. Визначення видової незалежності прокурорського нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування / П.В. Діхтієвський, І.А. Бондаренко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Право. – 2011. – Вип. 165. – Ч.1. – С. 332-337.
36. Добролюбова Е. Повышение эффективности деятельности органов государственной власти: Подходы к проведению административной реформы в Российской Федерации / [Е. Добролюбова, Н. Маннинг, Н. Парисон и др.] Всемирный банк. – М., 2005. – 206 с.
37. Додонов В.Н. Прокуратуры стран мира: справочник /[Под общ. ред. док. юр. наук, проф. С.П. Щербы]. М.: Издательство «Юрлитинформ», 2006. – 320 с.
38. Долежан В. Конституційні аспекти удосконалення прокурорської системи України / В. Долежан // Стратегічні пріоритети. – 2008. – №2. – С. 117-123.
39. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика / О.О. Дудоров. – К.: Юридична практика, 2003. – 923 с.
40. Дьомін Ю.М. Захист органами прокуратури економічних інтересів України на митному кордоні / Ю.М. Дьомін // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2008. – № 3. – С. 88-90.
41. Дьомін Ю.М. Проблеми реформування функцій прокуратури / Ю.М. Дьомін // Реформування органів прокуратури України: проблеми і перспективи. – К.: Академія прокуратури України, 2007. – С. 54-56.
42. Дьомін Ю.М. Прокурорський нагляд в Україні: Навч. посіб. / Ю.М. Дьомін. – К.: Прецедент, 2009. – 164 с.
43. Еремина Н.В. Место прокуратуры Российской Федерации в системе разделения властей: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.11 – “Судебная власть; прокурорский надзор; организация правоохранительной деятельности; адвокатура” / Н.В. Еремина. – М., 2009. – 234 с.
44. Єфремова Н.В. Розвиток конституційного законодавства в Україні (1917-1920): дис. на здобуття ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 – “Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень” / Н.В. Єфремова. – О., 2002. – 195 с.
45. Жоган Р.А. Конституційно-правовий статус прокуратури в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 – “Конституційне право; муніципальне право” / Р.А. Жоган. – К., 2010. – 20 с.
46. Жук Н.А. Стримування і противаги в системі поділу влади в Україні: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 – “Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень” /Н.А. Жук. – Х., 2006. – 21 с.
47. Зайчук О.В. Загальна теорія держави і права: (основні поняття, категорії, прав. конструкції та наук. концепції): навч. пос. / За ред. О.В.Зайчука, Н.М.Оніщенко. – К.: Юринком Інтер, 2008. – 400 с.
48. Зеркин Д.П. Основы теории государственного управления: курс лекций для студ. высш. уч. завед. / Д. П. Зеркин, В. Г. Игнатов. – М.: ООО «Теса»; Ростов н/Д: Март, 2000. – 448 с.
49. Иванова П. Опыт биографий генерал-прокуроров и министров юстиции / П. Иванов. – СПб.: Типография Правительствующего Сената. – 1863. – 184 с.
50. Кагановська Т. Шляхи удосконалення законодавства про державну службу/ Т. Кагановська //Вісник Національної академії прокуратури України. 2008. – №1. – С. 41-44.
51. Кальман О.Г. Деякі питання методики оцінки ефективності антикорупційної діяльності / О.Г. Кальман // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика): наук.-практ. журнал. – К.: Міжвідомч. наук.–дослід. центр. пробл. бор. з орг. злочин. РНБО України. – 2008. – №18. – С. 129 – 135.
52. Каркач П. Критерії оцінки ефективності діяльності прокурора у кримінальному судочинстві / П. Каркач, Я. Ковальова // Вісник прокуратури. – 2011. – №2. – С. 77-83.
53. Каркач П.М. Порівняльний аналіз конституційної регламентації організації та функціонування прокуратури (на прикладі країн СНД та Європейського Союзу) / П.М. Каркач // Конституційні аспекти судової реформи: матеріали наук.-практ. конф., 26-27 черв. 2008 р.– Х.: Право, 2008. – С.145-148.
54. Кармазіна М. “Інститут” та “інституція”: проблеми розрізнення понять / М. Кармазіна, О. Шурбована // Політичний менеджмент. – 2006.– № 4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://www.роlіtіk.оrg.uа/vіd/mаgсоntеnt.рhр3?m=1&n=59&с=1308
55. Карпов Н.С. Криміналістичні засади вивчення злочинної діяльності: [монографія] / Н. С. Карпов. – К., 2007. – 522 с.
56. Кельман М.С. Юридична наука: проблеми методології: [монографія] / М.С. Кельман. Тернопіль: ТзОВ “Терно-граф”, 2011. – 492 с.
57. Керимов Д.А. Методология права: предмет, функции, проблемы философии права: [монография] / Д.А. Керимов. – 4-е изд. – М.: Изд-во СГУ, 2008. – 521 с.
58. Кизименко К.О. Виникнення та основні етапи розвитку законодавства про прокуратуру в Україні /К.О. Кизименко //Держава і право: збірник наукових праць. (Юридичні і політичні науки). – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – Випуск 34. – С. 210-217.
59. Ківалов С.В., Біла-Тіунова Л.Р. Закон України “Про державну службу”: наук.-практичн. коментар. – 2-е вид., змінене і доп.. – Одеса: Фенікс, 2009. – 692 с.
60. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-ІV // Відомості Верховної Ради. – 2005. – №35-36, №37. – Ст. 446.
61. Копейчиков В.В. Механизм советского государства: [монография] /В. Копейчиков. – М.: Юридическая литература, 1968. – 216 с.
62. Копиленко О. Міжнародні стандарти та вітчизняний досвід правового регулювання статусу прокуратури / О. Копиленко // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2011. – № 2. – С.35-44.
63. Копиленко О.Л. Держава і право України 1917-1920: навч. посібник / О.Л. Копиленко, М.Л. Копиленко. – К.: Либідь, 1997. –208 с.
64. Корж В. Новий підхід до визначення основних функцій органів прокуратури та пріоритетних напрямів її діяльності / В. Корж // Вісник прокуратури. –2011. – № 1. – С. – 68-75.
65. Корню П. Крок прокуратури України в правильному напрямку / П. Корню // Реформування органів прокуратури України: проблеми і перспективи. – К.: Академія прокуратури України, 2007. – С. 20-22.
66. Косюта М. Сучасний стан відносин між прокуратурою та судами загальної юрисдикції / М. Косюта // Вісник прокуратури. – 2008. – №6(84). – С. 53-67.
67. Косюта М. Роль прокуратури у правовій Україні /М. Косюта //Вісник прокуратури. – 2000. – № 1 (3). – С. 12-16.
68. Косюта М.В. Прокуратура України: навч. посіб. / М.В. Косюта. – [2-ге вид., переробл. і доповн.]. – К.: Знання, 2010. – 404 с.
69. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права: [навчальний посібник] / В.О. Котюк. – К.: Атіка, 2005. – 592 с.
70. Кошлевский В.Д. Место и роль прокуратуры в механизме Российского государства: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 – “Теория и история права и государства; история правовых учений” /В.Д. Кошлевский. – Саратов, 2008.– 207 с.
71. Кравченко В.В. Конституційне право України: навчальний посібник/ В.В. Кравченко. – Вид. 3-тє, виправл. та доповн. – К.: Атіка, 2004. – 512 с.
72. Кравчук В.М. Антропологічний вимір у діяльності прокуратури України /В. Кравчук // Актуальні проблеми юридичної науки: збірник тез міжнародної наукової конференції, м.Хмельницький, 28-29 листопада 2008 року: у 4-х частинах. – Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2008. – Ч. 1. – С. 54-56.
73. Кравчук В.М. Корпоративний вимір у функціонуванні прокуратури України / В.М. Кравчук // Тенденції та пріоритети реформування законодавства України: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 13 березня 2010 року: у 2-х частинах. – Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація “Істина”, 2010. – Ч. 2. – С.122-124.
74. Кравчук В.М. Організаційно-правові основи функціонування прокуратури України в 1917-1919 роках: історико-правовий аспект /В. Кравчук // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – №3 (159). – С. 106-110.
75. Кравчук В.М. Прокуратура України: рівень ефективності, характер реформування, оцінювання діяльності (за результатами публічного опитування) / В.М. Кравчук // Право та управління. – 2011. – №2. – С.206-212.
76. Кравчук В.М. Реформування прокуратури України у законодавчих актах /В.М. Кравчук // Проблеми реалізації та захисту прав людини в умовах законодавчого реформування: матеріали Інтернет-конференції за різними юридичними напрямками, 28 квітня 2011 року. – Тернопіль, 2011. – С. 4-7.
77. Кравчук В.М. Типологія прокуратури у практиці державотворення /В. Кравчук //Підприємництво, господарство і право. – 2009. – №1 (157). – С. 134-137.
78. Кравчук В.М. Конституційно-правові аспекти реформування прокуратури України / В.М. Кравчук // Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи: тези доповідей Х Міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції, м. Львів, 6-8 травня 2011 року. – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2011. – С. 82-83.
79. Кравчук М.В. Методологічні засади проведення історико-правового дослідження /М.В. Кравчук //Психологія і суспільство. 2009. №3. С. 69-80.
80. Кравчук М.В. Проблеми теорії держави і права (опорні конспекти): навч. посіб. [для студ. вищ. навч. зал] /М. В. Кравчук. – [2-ге вид., змін. й доп.]. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 400 с.
81. Кравчук М.В. Сучасна методологія пізнання юриспруденції /М.В. Кравчук //Підприємництво, господарство і право. – 2008. – №12 (156). – С.114-117.
82. Кривцова І.С. Методологічна роль синергетики у порівняльно-правовому пізнанні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 – “Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень” /І.С. Кривцова. – О., 2008. 20 с.
83. Крилова І.І. Акти прокурорського реагування: правовий статус та реалізація: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.10 – “Судоустрій; прокуратура та адвокатура”/ І.І. Крилова. – К., 2010. – 22 с.
84. Куделка З. Зміни статусу прокуратури в Чеській Республіці/ З. Куделка // Вісник прокуратури. – 2009. №11(101). – С. 109-113.
85. Кулагин П. Прокуратура должна стать органом президентской власти /П. Кулагин //Законность. – 2001. – № 1. – С. 29-30.
86. Куц В. Деякі аспекти теоретичного обґрунтування доцільності зміни конституційного статусу прокуратури України /В. Куц // Реформування органів прокуратури України: проблеми і перспективи. – К.: Академія прокуратури України, 2007. – С. 69-71.
87. Лакизюк В. Прокуратура України: витоки, розвиток, персоналії та правове регулювання /В. Лакизюк, О. Михайленко //Вісник прокуратури. 2000. №2 (4). – С. 34-42.
88. Лапыгин Ю.Н. Теория организации: учебное пособие / Ю.Н. Лапыгин. – М.: Инфра-М, 2007. – 311 с.
89. Лисенков С.Л. Теорія держави і права: Підручник / [С.Л. Лисенков, А.М. Колодій, О.Д.Тихомиров, В.С. Ковальський; За ред. С.Л.Лисенкова. – К.: Юрінком Інтер, 205. – 448 с.
90. Литвак О. Прокуратура у світлі реформування органів кримінальної юстиції / О. Литвак, О. Чепелюк // Вісник прокуратури. – 2010. – №6. – С. 13-18.
91. Литвак О.М. Функції прокуратури України /[авт. колектив: О.М. Литвак, П.В. Шумський]. – Хмельницький: ХІРУП, 1998. – 390 с.
92. Лісова Н.В. Склад діяння, вчиненого в стані крайньої необхідності / Н.В. Лісова // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2011. – №2(22). – С.60-64.
93. Літвінов О.В. Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади в Україні: організація та проведення: практ.посіб. / О.В. Літвінов, О.В. Тинкован, Н.М. Літвінова [та ін.]; за заг. ред. О.В. Літвінова. – Дніпропетровськ: МОНОЛІТ, 2010 – 180 с.
94. Ломовский В. Какой власти принадлежит прокуратура? / В. Ломовский // Российская юстиция. – 2001. – № 9. – С. 21-22.
95. Лукич Р. Методология права: [монография] /Р. Лукич. – М.: “Прогресс”, 1981. – 305 с.
96. Майкут Х.В. Литовські статути та їх застосування в Україні /Х.В. Майкут // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2008. – № 2. – С.1-9.
97. Малюга В.І. Принципи організації та діяльності прокуратури України: дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.10 – “Судоустрій; прокуратура та адвокатура” / В.І. Малюга. – К., 2002. – 205 с.
98. Маляр В.В. Функції органів прокуратури Закарпатської України (1945-1946 рр.) /В.В.Маляр //Держава і право: збірник наукових праць. (Юридичні і політичні науки). – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – Випуск 27. – С. 157-163.
99. Маляренко В.Т. Слово судді про прокурора і прокуратуру / В.Т. Маляренко // Вісник Національної академії прокуратури.– 2008.– №2.– С. 7-15.
100. Маляренко В. Щодо ролі прокуратури / В.Маляренко // Голос України. – 11 грудня 2010. – №235 (4985). – С. 6-7.
101. Мамедов Г.А. Функції прокуратури в Україні та Азербайджанській Республіці (порівняльно-правовий аналіз): дис… канд. юрид. наук: 12.00.10 – “Судоустрій; прокуратура та адвокатура” / Г.А. Мамедов. – К., 2011. – 221 с.
102. Манько Д.Г. Щодо широкого розуміння категорії застосування права / Д.Г. Манько// Публічне право. – 2011. – № 1. – С. 130-135.
103. Марочкін І. Прокуратура України: проблеми реформування у розвитку / І. Марочкін // Проблеми законності. – 2009. – № 100. – С. 376-385.
104. Масленникова Е.В. Оценка эффективности деятельности органов государственной власти при исполнении государственных функций / Е.В. Масленникова // Вестник ПАГС. – 2009. – №1(18) – С. 12-18.
105. Матвійчук В.К. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України. [У 2-х т.] Том 1 / В.К. Матвійчук, І.О. Хар; [За заг. ред. В.К. Матвійчука]. – К.: КНТ, 2007 .–788 с.
106. Медведько О.І. Історичний розвиток правового статусу Генерального прокурора України / О.І. Медведько // Юридичний вісник. – 2010. – № 2. – С. 61-71.
107. Медведько О.І. Коментарі до законопроекту “Про внесення змін і доповнень до Конституції України” стосовно прокуратури / О.І. Медведько // Реформування органів прокуратури України: проблеми і перспективи. – К.: Академія прокуратури України, 2007. – С. 9-17.
108. Мельник М.І. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – [5-те вид., переробл. та доповн.] / [За заг. ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка]. – К.: Юридична думка, 2008. – 1216 с.
109. Методологія проведення актикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів: затверджена Наказом МЮ України від 23.06.2010 року № 1380/5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://zаkоn.rаdа.gоv.uа
110. Михайленко О.Р. Проект нового Кримінально-процесуального кодексу України: невже обійдемось без прокурора? / О.Р. Михайленко // Юридичний вісник України. – 4-10 грудня 2010. – №49(805) та 11-17 грудня 2010. – № 50.
111. Михайленко О.Р. Прокуратура України: підручник /О.Р. Михайленко. – [2-ге вид., перероб. і допов.]. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 336 с.
112. Михайленко О. Про роль прокуратури у підвищенні ефективності координації діяльності щодо боротьби зі злочинністю / О.Михайленко, З. Пасєчко // Вісник прокуратури. – 2008. –№5(83). – С. 37-44.
113. Мичко М. Конституційні засади діяльності прокуратур в країнах Європейського Союзу / М. Мичко // Вісник прокуратури. – 2008. № 8 (86). – С. 16-25.
114. Мичко М.І. Прокуратура європейських держав постсоціалістичної системи /М.І. Мичко. – Донецьк: ДІВС, 2001. – 328 с.
115. Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной власти / Н.И. Мычко. – Донецк: Донеччина, 1999. – 256 с.
116. Мычко Н.И Цели-задачи прокуратуры как критерии измерения эффективности ее деятельности /Н.И. Мычко // Питання конституційно-правового статусу прокуратури України та удосконалення її діяльності: зб. наук. праць / ІПК Генеральної прокуратури України. – Х., 1999. – С. 99-103.
117. Мінченко С. Місце прокуратури в системі органів державної влади та зміст прокурорського нагляду за забезпеченням прав людини в оперативно-розшуковій діяльності / С. Мінченко // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – №5. – С. 170-173.
118. Мірошниченко С. Євроінтеграційні кроки української прокуратури: погляд на проблему /С. Мірошниченко //Право України. – 2008. – № 5. – С. 73-77.
119. Мойсик В. До питання про реформування української прокуратури /В. Мойсик //Голос України. – 13 травня 2008. – № 89 (4339). – С. 8-9.
120. Монастирський Г.Л. Теорія організацій. [навч. посіб.] / Г.Л. Монастирський. – К.: Знання, 2008. – 319 с.
121. Мофа С.О. Самосвідомість як чинник державотворення: автореф. дис. … канд. філософ. наук: спец. 09.00.03 – “Соціальна філософія та філософія історії” /С.О. Мофа. – Запоріжжя, 2004. – 15 с.
122. Мудров А. Критерії оцінки діяльності працівників прокуратури (теоретичний аспект та сучасний підхід) / А. Мудров, О. Крючкова // Вісник прокуратури. – 2011. – № 8(122). – С. 23-29.
123. Муравьев Н.В. Прокурорский надзор в его устройстве и деятельности. Пособие для прокурорской службы. Том 1. – М.: Университетская типография, Страст. бул., 1889. – 554 с.
124. Мурашин Г.А. Органы прокуратуры в механизме советского государства /Г.А. Мурашин. – К.: «Наукова думка», 1972. – 179 с.
125. Мурза В.В. Прокуратура в державному механізмі УСРР (1922 –1933 рр.): дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 – “Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень” / В.В. Мурза – Х., 2003. – 222 с.
126. Назаров І. Прокуратура України на шляху до європейських стандартів / І. Назаров // Право України. – 2007. – № 2. – С. 85-88.
127. Наливайко Л.Р. Державний лад України: поняття, система, гарантії дис. ... доктора юрид. наук: спец. 12.00.01 – “Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень” / Л.Р. Наливайко. – Запоріжжя, 2010. – 535 с.
128. Нерсесянц В.С. Проблемы общей теории права и государства. [Учебник для вузов]. /Под общ. ред. члена-корр. РАН, докт. юрид. наук, проф. В.С. Нерсесянца. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА М, 1999. – 832 с.
129. Николай Попов ответил за прокуратуру Саяногорска и не только // Информационное агентство "Хакасия". Власть и политика. – Хакасия, 18 июля 2011 г.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://www.19rus.іnfо/nеws/65370.html
130. Новиков А. Методология научного исследования / А.М. Новиков, Д.А. Новиков. – М.: Либроком. – 280 с.
131. Нор В.Т. Прокурорський нагляд в Україні: підручник / І.І.Когутич, В.Т.Нор, А.А. Павлишин, В.В. Луцик; за ред. В.Т. Нора. – К.: Ін Юре, 2011. – 592 с.
132. Оборотов Ю.М. Традиції та оновлення у правовій сфері: питання теорії (від пізнання до розуміння права): [монографія] /Ю.М. Оборотов. – Одеса: Юридична література, 2002. – 280 с.
133. Органи державної влади України: [монографія] /За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2002. – 592 с.
134. Орленко В.І. До питання про систему і діяльність у 30-х роках органів суду і прокуратури України /В.І. Орленко //Вісник Східноукраїнського Державного Університету. – 2000. – № 2 (24). – С. 69-73.
135. Осипов М.Ю. Понятие эффективности правовых процессов и проблемы ее определения / М.Ю. Осипов // Ленинградский юридический журнал. – 2009. – № 3. – С.28-34.
136. Панич Н.Ю. Становлення та розвиток інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини (1849 – 1918 рр.): дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 – “Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень” /Н.Ю. Панич. – Львів, 2008. – 203 с.
137. Панов М.І. Про співвідношення та взаємозв’язки понятійних апаратів юридичних наук / М.І. Панов // Методологічні проблеми правової науки. Матеріали міжнародної наукової конференції. Харків, 13-14 грудня 2002 р. /Упорядники М.І. Панов, Ю.М. Грошевий. – Х.: Право, 2003, С.81-85.
138. Панов О.І. Конституційно-правові основи визначення місця прокуратури в системі органів державної влади // О.І. Панов. // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – Випуск 19.– С. 197-204.
139. Петровский С. О Сенате в царствование Петра Великого: историко-юридическое исследование / С. Петровский. – М.: Университетская типография (Катков и К) на Страстном бульваре. – 1875. – 350 с.
140. Петрухин И.Л. Судебная власть: [монография] / Т.Е. Абова, Е.Б.Абросиомова, М.В. Боровский и др.; Под ред. И.Л. Петрухина. – М.: ООО “ТК Велби”, 2003. – 720 с.
141. Півненко В.П. Прокурорський нагляд в Україні: [курс лекцій] /В.П. Півненко. – Харків: ЮВПП “Харків юридичний”, 2005. – 240 с.
142. Пікуля Т.О. Правоохоронні органи в механізмі держави України (теоретико-правові питання функціонування): дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 –“Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень” /Т.О. Пікуля. – К., 2004. – 203 с.
143. Плавич В.П. Теоретичні і методологічні проблеми реформування механізму державної влади в Україні / В.П.Плавич // Держава і право: збірник наукових праць. (Юридичні і політичні науки). – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2011. – Випуск 53. – С. 8 – 13.
144. Подкопаєв С. Мета та завдання прокуратури / С. Подкопаєв, А. Матвієць // Вісник прокуратури. – 2011. – №1 (115). – С. 80-84.
145. Покрова Л.В. Інституціональні засади формування та функціонування обласних державних адміністрацій в Україні: дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Л.В. Покрова. – К., 2007. – 203 с.
146. Положение о прокурорском надзоре и инструкция прокуратуре. – Харьков. Издание Наркомюста УССР, 1922. – 33 с.
147. Положение о судоустройстве УССР /Издание Народного Комиссариата Юстиции. – Харьков, 1923. – 16 с.
148. Полуйко В. Методи оцінювання ефективності управлінської діяльності у відповідних сферах: навчальний посібник. / В. Полуйко. – К.: «Фонд Європа ХХІ», 2007. – 131 с.
149. Полянський Ю.Є. Акти прокуратури: підготовка і внесення: навч.посіб. / Ю.Є. Полянський, В.В. Долежан. – О.: Юридична література, 2003. – 248 с.
150. Полянський Ю.Є. Конституційне реформування прокуратури України (нові виклики) / Ю.Є. Полянський // Вісник Національної академії прокуратури України . – 2009. – №2. – С.16-20.
151. Пономарев К.Н. Об эффективности правоприменительной деятельности/ К.Н. Пономарев // Вектор науки ТГУ. Институт социальных и гуманитарных знаний, г. Казань (Россия). – 2009. – №2(5). – С. 123-126.
152. Попович Є.М. Шляхи розвитку прокуратури України:[монографія] /Є.М. Попович. – Х.: Торнадо, 2009. – 352 с.
153. Портнов А.В. Судова реформа розпочалася / А.В. Портнов // Дзеркало тижня. – 2010. – №21. – 04-11 червня 2010.
154. Портнов А.В. Теоретичні основи формування конституційного судочинства в Україні: [монографія] / А.В. Портнов. – К.: Логос, 2008. – 155 с.
155. Прилуцький С.В. Вплив історичного досвіду на процес реформування прокуратури України / С.В. Прилуцький // Реформування органів прокуратури України: проблеми і перспективи. – К.: Академія прокуратури України, 2007. – С. 127-131.
156. Прилуцький С.В. Прокуратура як незалежний орган судової влади та самостійний інститут кримінальної юстиції / С.В. Прилуцький // Вдосконалення діяльності прокуратури – шлях до реформування кримінальної юстиції: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Львів, 28 березня 2010 року. – Львів: Видавництво “Галицький друкар”, 2010. – С.146-151.
157. Про державну службу: Закон України від 16