ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

УДК 347.963

ЛЕМАК РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ

ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ
В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

Спеціальність 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник -
Бабкова Валентина Семенівна
кандидат юридичних наук,
доцент

ХАРКІВ – 2012
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………….……………………………..3

ВСТУП..................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ...................................14
1.1. Правові засоби забезпечення додержання законів в установах виконання покарань.................................................................................................................................141.2. Загальна характеристика прокурорського нагляду як основного засобу забезпечення додержання законів в установах виконання покарань..................38
1.2.1. Повноваження прокурора по нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань.......................................................................................68
1.2.2. Організаційно-методичні засади діяльності прокурора по нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань..........................................84
Висновки до Розділу 1……...............................................................................................94

РОЗДІЛ 2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ ЗАСОБАМИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ...........................99
2.1. Перевірка прокурором законності перебування осіб в установах виконання покарань............................................................................................................99
2.2. Прокурорський нагляд за додержанням законів, що визначають режим та умови відбування покарань...........................................................................................120
2.3. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про соціально-виховну роботу із засудженими, їх загальноосвітнє і професійне навчання та залучення до суспільно-корисної праці.....................................................................162
Висновки до Розділу 2 ……...........................................................................................184

ВИСНОВКИ......................................................................................................................191

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................200

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВК – виправна колонія;
ВСУ – Верховний Суд України;
ВЦ – виправний центр;
ГПУ – Генеральний прокурор України;
ДДУПВП – Державний департамент України з питань виконання покарань;
ДІЗО – дисциплінарний ізолятор;
ДПтСУ – Державна пенітенціарна служба України;
ЄСПЛ – Європейський Суд з прав людини;
КК України – Кримінальний кодекс України;
КВК України – Кримінально-виконавчий кодекс України;
КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України;
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення;
МВС – Міністерство внутрішніх справ;
МОЗ – Міністерство охорони здоров’я;
Наказ № 7 гн – Наказ Генерального прокурора України № 7 гн від 06.04.2011 «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян»;
ООН – Організація Об’єднаних Націй;
ПКТ – приміщення камерного типу;
РЄ – Рада Європи
РФ – Російська Федерація
СНД – Співдружність Незалежних Держав
УДЗ – умовно-дострокове звільнення

ВСТУП

Актуальність теми. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Зазначені положення повною мірою поширюються і на осіб, які внаслідок певних життєвих обставин ізольовані від суспільства та відбувають покарання [1] .
Провідна роль у захисті прав осіб, що відбувають покарання у спеціальних установах та які внаслідок ізольованості, закритості від суспільства не завжди в змозі ефективно захищати свої права самостійно, відводиться органам прокуратури. В п. 4 ст. 121 Конституції України серед основних напрямів діяльності прокуратури виділяється нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Тим самим на конституційному рівні саме на систему органів прокуратури покладається обов'язок забезпечення законності в установах виконання покарань.
Орієнтація нашої держави на європейські стандарти в сфері виконання кримінальних покарань, ратифікація відповідних міжнародних договорів (зокрема, Європейської конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 1997 р.), гуманізація даної сфери та структурні зміни в кримінально-виконавчій системі України вимагають у наш час проведення відповідних досліджень, пов’язаних з прокурорським наглядом за додержанням законів в установах виконання покарань з метою підвищення його ефективності. Існує також потреба в формулюванні теоретичного підґрунтя та вдосконаленні чинного законодавства, внутрішньовідомчих актів, а також відповідних методик реалізації нагляду.
Незважаючи на те, що окремі питання додержання законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах вже були предметом досліджень, після прийняття нового законодавства, зокрема Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів України, проблеми прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань комплексно ще не розроблялися. Зазначене спонукає до вибору теми дослідження та обумовлює її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі організації судових та правоохоронних органів Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» в межах державної цільової комплексної програми «Проблеми вдосконалення організації та діяльності суду і правоохоронних органів» (науковий напрямок кафедри «Актуальні проблеми правосуддя, укріплення законності і організації боротьби зі злочинністю в Україні» (номер державної реєстрації 01106U002293) та державної цільової комплексної програми «Судова влада: проблеми організації та діяльності» (науковий напрямок кафедри «Проблеми підвищення ефективності діяльності судової влади» (номер державної реєстрації 0111U000957). Тема роботи затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 10 від 21.04.2006 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка концептуальних положень прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань з урахуванням оновлення національної законодавчої бази, визначення основних шляхів його оптимізації і вдосконалення відповідних правових, організаційних та методичних засад.
Відповідно до цього дисертант зосередив увагу на вирішенні таких основних завдань:
- виокремити правові засоби забезпечення додержання законів в установах виконання покарань;
- розкрити сутність прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань;
- визначити завдання, об’єкти, предмет прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань;
- окреслити систему повноважень прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань;
- виявити проблеми організації та реалізації прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань;
- розробити конкретні практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення прокурорського нагляду у цій сфері з метою підвищення його ефективності.
Об'єктом дослідження виступають правовідносини, що виникають у зв’язку із забезпеченням законності в установах виконання покарань, а також кореспондуючі їм прокурорсько-наглядові відносини.
Предмет дослідження – правові, теоретичні та прикладні аспекти реалізації прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань.
Методи дослідження. Для досягнення наукової об’єктивності результатів у дисертації застосовано широкий комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Методологічною основою останнього є універсальні методи діалектики, які використовувалися на всіх етапах дослідження для розкриття сутності прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань та особливостей механізму його реалізації.
На окремих етапах дослідження автор застосовував загальнонаукові і спеціальні методи.
Зокрема системно-структурний та системно-функціональний методи дали змогу дослідити прокурорський нагляд як поліфункціональну систему, пов’язану з різноманітними процесуально-правовими та кримінально-виконавчими проблемами, висвітлити його різнопланове значення і роль у забезпеченні законності в установах виконання покарань, виокремити галузі, підгалузі і окремі напрямки наглядової діяльності прокуратури.
Метод кількісного і якісного аналізу використаний для з’ясування ефективності норм, що регламентують дану підгалузь нагляду. За допомогою аналізу проводилася диференціація теоретичного та емпіричного базису дисертації, а використовуючи метод синтезу – узагальнення матеріалу дослідження.
На всіх етапах дослідження використовувалися методи сходження від простого до складного і від абстрактного до конкретного, а також формально-логічні методи, які застосовувалися для визначення основних понять, сформульованих у дослідженні.
Формально-юридичний метод, використаний для аналізу норм чинного законодавства, сприяв виявленню його недоліків і формулюванню пропозицій щодо створення нових і удосконалення чинних правових норм, які регулюють повноваження прокурора при здійснені нагляду за додержанням законів у відповідних установах, визначають процедуру виконання покарань.
Порівняльно-правовий метод застосовувався для співставлення норм права вітчизняного законодавства з правовими нормами інших держав. Його використання дало змогу проаналізувати повноваження прокурора, а також гарантії забезпечення прав засуджених за законодавством України, Росії, інших держав, простежити розвиток юридичної доктрини і правозастосовної практики нашої країни та зарубіжних держав у цих питаннях, проаналізувати різні підходи щодо розуміння сутності і значення досліджуваного правового явища.
Соціологічний метод використовувався при вивченні та аналізі матеріалів прокурорської практики в сфері нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань, зокрема, для вивчення думки прокурорсько-слідчих працівників та громадян з приводу розглядуваної проблематики.
У дисертаційній роботі всі методи використовувалися у взаємозв’язку, що забезпечило об’єктивність дослідження, коректність, переконливість і достовірність наукових результатів.
Нормативну основу дисертації становлять: норми Конституції та законодавства України (Кримінального кодексу, Кримінально-виконавчого кодексу, Закону України «Про прокуратуру» та ін.); положення міжнародно-правових актів (Загальної декларації прав людини від 1948 р., Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 1966 р., Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 1950 р., Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями ООН вiд 1955 р., рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи); підзаконні акти Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України; відомчі акти, серед яких важливе місце займають накази Генерального прокурора України, а також акти Державної пенітенціарної служби України; постанови Пленуму Верховного Суду України.
Теоретична основа дослідження ґрунтується на працях і висновках вчених – представників загальної теорії держави та права, кримі¬нального права, кримінально-виконавчого права, кримінально-процесуального права, теорії прокурорської діяльності, а також інших галузей права. Це дало змогу визначити й оцінити стан досліджуваної проблеми, виявити й запропонувати науково обґрунтовані пропозиції щодо вирішення питань, які постають на сучасному етапі в діяльності прокурорів стосовно забезпечення законності в установах виконання покарань. Зокрема, йдеться про роботи: С.С. Алексєєва, В.С. Бабкової, В.П. Беляєва, С.Г. Березовської, В.Г. Бессарабова, Н.О. Бородовської, Г.І. Бровіна, В.В. Гаврилова, І.А. Давидової, В.Г. Даєва, В.В. Долежана, О.Х. Казаріної, П.М. Каркача, М.М. Карпова, В.В. Кашоіди, А.Ф. Козусєва, М.В. Косюти, М.Й. Курочки, В.А. Льовочкіна, М.Н. Маршунова, М.І. Мельника, Г.Л. Мінакова, О.Р. Михайленка, М.І. Мичко, О.І. Осауленко, В.Г. Павлова, В.І. Рохліна, І.К. Сабітова, В.М. Савицкого, В.І. Селіверстова, А.Х. Степанюка, В.М. Трубникова, Е.В. Тураєва, М.І. Хавронюка, Ю.А. Чеботарьова, М.С. Шалумова, В.Б. Ястребова та ін.
Безпосередньо до аналізу окремих аспектів проблем прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань у своїх роботах в різні часи зверталися Г.Д. Агамов, М.М. Бєлякін, Г.І. Бровін, Т.М. Добровольска, М.П. Курило, М.А. Матющенко, В.Т. Михайлов, В.З. Самсонов, О.П. Сафонов, М.І. Скригонюк, Е.В. Сопнєва, Б.М. Спіридонов, В.Д. Фінько, О.І. Шинальський.
Емпірична база дисертаційного дослідження складається з аналітичних та статистичних даних стосовно стану прокурорського нагляду, в тому числі і за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах на території України за 2005 – 2011 рр.; вибіркового аналізу матеріалів прокурорської практики в сфері нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань (Генеральної прокуратури України, прокуратур Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Сумської, Тернопільської, Харківської областей).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в українській правовій науці на дисертаційному рівні проведено комплексне дослідження організаційно-правових проблем прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань з урахуванням нового кримінального, кримінально-виконавчого законодавства та відповідних міжнародних документів.
Вперше:
- визначено роль прокуратури в механізмі забезпечення законності при виконанні судових рішень у кримінальних справах як конституційного гаранта забезпечення додержання законів у цій сфері, чия діяльність є стабілізуючим фактором процесу організації виконання кримінального покарання;
- розкрито сутність прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань, наведено його характеристику як засобу та форми забезпечення додержання законів. Доведено, що прокурорсько-наглядова діяльність носить активний, постійний та системний характер і стосується всіх сфер діяльності установ виконання покарань;
- розроблено методику прокурорського наг¬ляду за додержанням законів в установах виконання покарань з таких найголовніших питань: (а) законність перебування осіб в установах виконання покарань; (б) законність режиму та умов відбування покарань; (в) соціально-виховна робота із засудженими, їх загальноосвітнє і професійне навчання та залучення до суспільно-корисної праці;
- з’ясовано тактику нагляду прокурора за додержанням законів в установах виконання покарань як процес пошуку та реалізації прокуро¬ром шляхів і способів оптимального здійснення наглядової діяльності з метою досягнення поставлених перед ним завдань. Досліджено такі її складові, як тактика перевірки і тактика реагування на порушення законів в установах виконання покарань;
- прокурорський нагляд за додержанням законів в установах виконання покарань розглянуто у якості підгалузі нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Виділено основні напрями прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань як обов’язкові елементи (параметри) наглядової роботи прокурора методико-тактичного спрямування;
- визначено завдання, об’єкти, предмет прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань; проаналізовано системний зв’язок між ними та доведено, що межі нагляду окреслені його об’єктами і предметом, завданнями і повноваженнями прокурора.
Удосконалено:
- систему правових засобів додержання законів в уста¬новах виконання покарань, до якої включено: (1) державні засоби забезпечення законності (судовий захист; прокурорський нагляд; адміністративна діяльність органів державної влади і управління); (2) недержавні засоби забезпечення додержання законів в установах вико¬нання покарань (діяльність неурядових організацій, в тому числі правозахисних; самозахист засуджених); (3) міжнародні (наднаціональні) засоби (діяльність міжнародних організацій, зокрема Європейського суду з прав людини);
- характеристику повноважень прокурора під час нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань. Виділено такі їх особливості, як: (1) суто попереджувальний характер; (2) реалізація прокурором при особистому, безпосередньому ознайомленні з діяльністю установи виконання покарань; (3) спрямованість на термінове усунення виявлених порушень законності; (4) обов’язковість для виконання адміністрацією відповідної установи постанов і вказівок прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов відбування покарань.
Набули подальшого розвитку:
- класифікація повноважень прокурора при здійснені нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань, відповідно до якої вони поділяються на повноваження прокурора щодо: (1) виявлення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють; (2) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють); (3) попередження (запобігання) порушень законів;
- пропозиції щодо нормативного врегулювання прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань на рівні Закону «Про прокуратуру», кримінально-виконавчого законодавства та відомчих актів.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:
– у сфері науково-дослідницької діяльності – для подальшого дослідження загальних і спеціальних питань прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень в кримінальних справах;
– у навчальному процесі та навчально-методичній діяльності – під час викладання навчальних дисциплін: «Основи прокурорської діяльності», «Організація роботи прокуратури», «Практикум з прокурорської діяльності», «Кримінально-виконавче право України», «Організація судових та правоохоронних органів», а також для вдосконалення навчальних програм, при підготовці підручників і навчально-методичних посібників із зазначених дисциплін;
– у правозастосовній сфері – для забезпечення єдності та ефективності застосування законодавства, що регламентує діяльність прокуро¬рів із здійснення нагляду за додержанням законів при виконанні судо¬вих рішень у кримінальних справах, зокрема в установах виконання по¬карань;
– у правотворчій роботі – в процесі вдосконалення положень кримінально-виконавчого законодавства та законодавства про прокуратуру, розробки і прийняття відомчих актів Державної пенітенціарної служби України та галузевих наказів Генерального прокурора України.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки, сформульовані в дисертації, розглядалися і обговорювалися на засіданнях кафедри організації судових та правоохоронних органів Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».
Основні наукові здобутки автора з окремих питань досліджуваної теми були предметом наукових доповідей та обговорень на науково-практичних конференціях, семінарах та «круглих столах»: Щорічних конференціях науково-педагогічного складу Ужгородського національного університету у 2008-2009 рр. (м. Ужгород, 14 грудня 2008 р. та 19 грудня 2009 р.); Круглому столі «Європейська конвенція з прав людини. Проблеми застосування в Україні» (м. Ужгород, 12 квітня 2010 р.); Науковому семінарі «Захист прав і законних інтересів особи у кримінальному судочинстві» (м. Харків, 20 травня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «10 років чинності Кримінального кодексу України: проблеми застосування, удосконалення та подальшої гармонізації із законодавством європейських країн» (м. Харків, 13-14 жовтня 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів «Юридична осінь 2011 року» (м. Харків, 9 листопада 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено в шести статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях з юридичних наук, і тезах двох наукових доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного у роботі теоретичного узагальнення формулюється вирішення наукового завдання щодо розробки концептуальних положень прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань з урахуванням оновлення національної законодавчої бази, визначення основних шляхів його оптимізації і вдосконалення відповідних правових, організаційних та методичних засад, таким чином:
1. Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, як галузь нагляду складається із двох підгалузей: 1) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах (або нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань); 2) нагляд за додержанням законів при застосуванні інших (окрім кримінальних покарань) заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Ці підгалузі відрізняються між собою: а) колом нормативних актів, що регламентують діяльність піднаглядових об’єктів; б) специфічними особливостями діяльності різних органів, що застосовують примусові заходи; в) статусом осіб, щодо яких ці заходи застосовуються.
Прокурорський нагляд за додержанням законів в органах і установах виконання покарань є головною складовою частиною підгалузі нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. Оскільки саме в установах виконання покарань особа підлягає найбільш суттєвим обмеженням її прав в порівнянні із загальногромадянським статусом, відтак діяльність даних установ вимагає від прокурора підвищеної уваги.
2. Наглядову діяльність прокуратури в сфері виконання кримінальних покарань необхідно розглядати в двох аспектах: 1) широкому – як специфічну правову форму управлінської діяльності органів держави; 2) вузькому – як організаційно-юридичний засіб забезпечення законності. Прокуратура, в широкому розумінні, є державним контрольним органом і завдяки наявності владно-розпорядчих повноважень певною мірою реалізує функцію державного управління в кримінально-виконавчій сфері.
У вузькому розумінні не слід ототожнювати наглядову діяльність органів прокуратури і контрольну діяльність інших органів та осіб. На відміну від відомчого контролю ДПтСУ та його органів на місцях, що має за мету не лише виявлення відхилень, а і поліпшення організації діяльності установ виконання покарань, наглядова діяльність прокуратури спрямована виключно на виявлення та усунення порушень закону, поновлення порушених прав. На відміну від судового контролю над процесом виконання покарань, який здійснюється епізодично і ситуативно, оскільки не ініціюється самим судом, прокурорський нагляд носить активний, ініціативний, постійний характер та стосується всіх сфер діяльності установ виконання покарань.
З огляду на це, робота органів прокуратури є стабілізуючим фактором процесу організації виконання кримінального покарання, виступає скеровуючою силою в даному процесі, збалансовує можливий розлад в механізмі правозабезпечення в установах виконання покарань.
3. Спеціальними об’єктами прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи (виправні центри та виправні колонії), виховні колонії (ч. 2 ст. 11 КВК).
Спеціальним предметом нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань є додержання адміністрацією цих установ при виконанні кримінальних покарань і застосуванні примусових заходів положень Конституції України, КВК, інших законодавчих актів, відомчих документів ДПтСУ, міжнародно-правових договорів та угод, учасником яких є Україна.
4. Загальна мета прокурорського нагляду в даній сфері (сформульована в ст. 4 Закону України «Про прокуратуру») – утвердження верховенства закону та зміцнення правопорядку. Спеціальні завдання прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань (сформульовані в КВК) – захист прав і законних інтересів засуджених, виконання ними своїх обов’язків, дотримання порядку, умов виконання і відбування кримінальних покарань, порядку застосування до засуджених заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими. Окремі (конкретні) завдання полягають у виявленні фактів порушення законів в установах виконання покарань, вжитті заходів для усунення виявлених порушень законів, в притягненні до відповідальності винних осіб, відновленні порушених прав. Ці завдання виникають під час застосування прокурором правових засобів нагляду щодо конкретних дій та рішень органів і установ виконання покарань.
5. Завдання та функції органів прокуратури реалізуються через надані їм повноваження. Характерними особливостями повноважень прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань є: а) вони носять суто попереджувальний характер і мають на меті попередження можливих порушень законності; б) реалізуються прокурором при особистому, безпосередньому ознайомленні з діяльністю адміністрації установи виконання покарань; в) спрямовані на негайне усунення виявлених порушень законності; г) мають владно-розпорядчий характер.
6. Основними напрямами прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань методико-тактичного спрямування, які задають алгоритм дій прокурора та сприяють виділенню предметної суті прокурорського інструментарію, є: а) законність перебування осіб в установах виконання покарань; б) законність режиму та умов відбування покарань; в) соціально-виховна робота із засудженими, їх загальноосвітнє і професійне навчання та залучення до суспільно-корисної праці (як основні засоби виправлення і ресоціалізації засуджених).
7. Першочергове місце в структурі предмета нагляду посідає законність перебування осіб в установах виконання покарань, під якою слід розуміти законність поміщення особи до таких установ, законність і обґрунтованість переміщення її із однієї установи до іншої, а також законність і обґрунтованість звільнення із установи.
Здійснюючи перевірку законності перебування осіб в установах виконання покарань, прокурор повинен з’ясувати: підстави і порядок поміщення особи до відповідної установи; обґрунтованість визначеного засудженому рівня безпеки колонії; підстави і порядок залишення чи переведення до слідчого ізолятора осіб для роботи з господарського обслуговування чи при необхідності провадження слідчих дій або у зв'язку з розглядом справи в суді; підстави і порядок зміни умов тримання в межах однієї колонії або переведення до іншої установи; додержання строків тримання засудженого; підстави звільнення від відбування покарання; підстави і умови винесення адміністрацією колонії постанов про встановлення за засудженими адміністративного нагляду; порядок проведення розрахунків установ із звільненими особами, надання їм матеріальної допомоги; сприяння звільненим у трудовому і побутовому влаштуванні, функціонування системи підготовки засуджених до звільнення.
8. Провідне місце у структурі прокурорського нагляду за законністю в установах виконання покарань займає забезпечення додержання положень, які визначають режим та умови відбування покарань.
Під час нагляду за законністю режиму відбування покарань, прокурори зобов’язані перевірити: чи вживаються адміністрацією колоній заходи щодо вилучення заборонених предметів; чи вивчаються умови, які сприяють виготовленню, а також проникненню таких предметів в охоронювані зони, чи вживаються заходи щодо перекриття шляхів їх надходження та покарання винних в цьому осіб; крім того, звертається увага на повноту наданих адміністрацією відомостей, наявність випадків приховування від обліку порушень режиму, в тому числі і злочинів, законність та обґрунтованість відмов у порушенні кримінальних справ; законність та обґрунтованість застосування заходів безпеки до осіб, позбавлених волі, особливо на підставі використання зброї. Він повинен перевіряти не тільки наявність підстав для застосування заходів безпеки щодо засуджених, але й додержання порядку їх застосування.
В ході перевірки додержання законів, що визначають умови відбування покарань, прокурор звертає увагу в першу чергу на: 1) житлово-побутові умови; 2) харчування; 3) забезпеченість речовим майном; 4) медико-санітарне обслуго¬вування. Аналіз емпіричного матеріалу свідчить, що, хоча відповідні перевірки прокуратурами проводяться систематично, досить часто порушення не виявляються і, відповідно, заходи реагування з цього приводу не вживаються. Сприяти поліпшенню ситуації повинна розробка відповідного методичного забезпечення діяльності прокурора.
9. Важливе місце в структурі наглядової діяльності прокурора посідає перевірка забезпечення додержання законодавства щодо реалізації основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених, якими виступають суспільно-корисна праця засуджених, соціально-виховна робота з ними, їх загальноосвітнє і професійно-технічне навчання.
Методику прокурорського нагляду за додержанням законодавства про працю засуджених складає перевірка наступних питань: 1) виконання адміністрацією установи вимог законодавства про залучення засуджених до суспільно-корисної праці і забезпечує необхідні робочі місця; 2) дотримання переліку посад, які не можуть бути зайняті засудженими; 3) додержання правил про ізоляцію у виробничих зонах різних категорій засуджених між собою; 4) стану виконання законодавства про охорону праці і техніку безпеки; 5) оплати праці засуджених та обґрунтованість залучення до робіт без її оплати; 6) своєчасності і правильності нарахування на особові рахунки заробітку, законність проведених відрахувань.
При перевірці додержання законодавства про соціально-виховну роботу із засудженими прокурор повинен: а) вивчити плани роботи заступника начальника установи з соціальної роботи; б) перевірити, чи виконані заходи, що зазначені у плані; в) з’ясувати, чи заслуховуються звіти про виконану роботу начальників відділень соціально-психологічної служби; г) безпосередньо ознайомитися з роботою щодо індивідуального вивчення і виховання засуджених, з програмами диференційованого виховного впливу на засуджених (в них особливу увагу звертати на заплановані заходи та результати їх виконання); ґ) з’ясувати, які створено самодіяльні організації, хто саме їх очолює, яку роботу вони проводять. За особовими справами перевірити, чи є серед членів організацій засуджені з числа злісних порушників режиму, керівники та учасники угруповань негативного спрямування; д) перевірити своєчасність і об’єктивність складання характеристик на засуджених, з’ясувати чи відповідають вони матеріалам їхніх особових справ.
Перевіряючи законність накладення дисциплінарних стягнень і заохочень, прокурор зобов’язаний з’ясувати: 1) наскільки ретельно і повно проведено перевірку кожного факту порушення режиму; 2) чи є випадки необґрунтованого застосування стягнень (дотримання строків їх накладення, повідомлення про це засуджених, до яких застосовувалося стягнення, своєчасність приведення стягнень до виконання та відповідність стягнення характеру порушення, ступеню вини та особі порушника); 3) чи не перевищила посадова особа своїх повноважень, коли застосувала дисциплінарні стягнення або заохочення. При застосуванні адміністрацією заходів стягнення або заохочення з виходом за межі своїх повноважень, без належної перевірки чи обґрунтування, має бути вжито заходів до скасування прийнятого рішення.
Перевіряючи додержання права засуджених на загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, прокурор повинен з’ясувати додержання таких питань: 1) чи забезпечується для засуджених доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти; 2) чи створює адміністрація установ виконання покарань умови для самоосвіти засуджених; 3) чи утворюються в установах виконання покарань відповідні заклади освіти; 4) чи забезпечуються засуджені, які навчаються в них, підручниками, зошитами та письмовим приладдям безоплатно; 5) чи проводиться підготовка на курсах професійного навчання робітників на виробництві для засуджених, які не мають робітничої професії, за якою вони можуть бути працевлаштовані в даній колонії; 6) чи організується підвищення виробничої кваліфікації засуджених шляхом бригадної форми навчання на виробництві; 7) чи забезпечується право засуджених до обмеження волі на короткострокові виїзди за межі виправного центру, у тому числі і для складання іспитів у навчальному закладі.
10. Складність в здійсненні прокурорського нагляду за додержанням законів в установах виконання покарань існує через відсутність чітких формулювань окремих положень, або їх суперечливість, що тягне за собою неоднозначність їх тлумачення та альтернативність розуміння і практичного застосування. У зв’язку з цим потребують удосконалення правові основи нагляду прокурора за додержанням законів в установах виконання покарань:
1). Існуюча редакція п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про прокуратуру» створює альтернативу в прийнятті рішення у разі невідповідності законодавству наказів, розпоряджень і постанов адміністрації. Враховуючи ту обставину, що чинний Закон України «Про прокуратуру» в ч. 3 ст. 21 у всякому випадку передбачає, що протест зупиняє дію опротестованого акту, немає потреби додатково в п. 2 ч. 2 ст. 44 даного закону наголошувати на зупиненні виконання актів у разі їх невідповідності законодавству;
2). Частину 2 ст. 44 Закону України «Про прокуратуру» слід закріпити у такій редакції: «Прокурор, який здійснює нагляд має право: … 2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, опротестовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень; 3) скасовувати дисциплінарні стягнення, накладені на засуджених в порушення закону, негайно звільняти їх своєю постановою із приміщення камерного типу, карцеру, дисциплінарного ізолятора;
3). Умовність формулювань щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (п. 2 ст. 81 КК, п. 1 ст. 6 КВК) призводить до відсутності беззаперечних критеріїв виправлення засудженого. Тому у КВК потребують законодавчого закріплення такі критерії, як ставлення засудженого до праці, відшкодування завданої ним шкоди, прагнення до професійно-технічного навчання, ставлення до родини, участь у роботі самодіяльних організацій та ін.;
4). Для забезпечення права засуджених на отримання інформації про свої права і обов’язки, порядок і умови виконання та відбування покарання (ч. 1 ст. 8 КВК), в ч. 2 ст. 91 КВК слід передбачити роз’яснення прав засудженого не лише для його родичів і в певній частині, а письмово – прав і обов’язків для самих засуджених, як це передбачено для іноземних громадян;
5). Потребують узгодження відомчі документи ДПтСУ та положення КВК України, зокрема, п. 4.1 Інструкції з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі та п. 3 ст. 56 КВК, п. п. г) п. 8.2 даної Інструкції та п. 2 ст. 59 КВК. Враховуючи це, необхідним є комплексний перегляд всього масиву відомчих актів ДПтСУ і їх перевірка на предмет відповідності Конституції України, КВК та іншим законам, а також міжнародним стандартам у сфері забезпечення прав засуджених;
6). З метою забезпечення реалізації засудженими передбаченого ст. 113 КВК права на листування з міжнародними правозахисними організаціями, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та прокурором без перегляду адміністрацією таких звернень, слід зобов’язати ДПтСУ розробити, затвердити та запровадити інструкцію про порядок приймання, реєстрації, розгляду та пересилання кореспонденції засуджених;
7). У галузевому наказі Генерального прокурора України № 7 гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян» потребують конкретизації питання предмету прокурорських перевірок додержання законів в установах виконання покарань, спеціальних завдань прокурорського нагляду по кожному з напрямків наглядової діяльності, їхніх форм і засобів, а також специфіки обрання і застосування актів реагування на виявлені порушення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Державна пенітенціарна служба України: Офіційний Інтернет-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kvs.gov.ua.
2. Аналітична довідка про стан злочинності, досудового слідства та прокурорського нагляду на території України за 12 місяців 2009 року [Текст]. – К.: ГПУ, Відділ статистичної інформації та аналітичної роботи організаційно-контрольного управління Головного управління організаційного та правового забезпечення, 2010. – 26 с.
3. Степанюк А.Х. Актуальні проблеми виконання покарань (сутність та принципи кримінально-виконавчої діяльності: теоретико-правове дослідження) [Текст]: дис. … докт. юрид. наук: 12.00.08 / А.Х. Степанюк; Нац. юрид. акад. ім. Я. Мудрого. – Х., 2002. – 393 с.
4. Волинка К.Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики [Текст]: автореф. дис.…канд. юрид. наук: 12.00.01 / К.Г. Волинка; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2000. – 15 с.
5. Бессарабов В.Г. Защита российской прокуратурой прав и свобод человека и гражданина [Текст] / В.Г. Бессарабов, К.А. Кашаев. – М.: Издательский Дом «Городец», 2007. – 464 с.
6. Кримінально-виконавчий кодекс України [Текст]: від 11.07.2003 № 1129-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 3. – Ст. 21.
7. Тараненко О.М. Забезпечення законності в діяльності митних органів [Текст]: автореф. дис…канд. юрид. наук: 12.00.07 / О.М. Тараненко; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2006. – 20 с.
8. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні [Текст] / В.М. Гаращук. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.
9. Шинальський О. Права людини в місцях позбавлення волі [Текст] / О. Шинальський // Вісник прокуратури. – 2006. – № 3. – С. 5-14.
10. Про Державну кримінально-виконавчу службу [Текст]: закон України від 23.06.2005 № 2713-ІV // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 30. – Ст. 409.
11. Новіков В.В. Внутрівідомчий контроль як засіб забезпечення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / В.В. Новіков; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2007. – 19 с.
12. Беляев В.П. Контроль и надзор в Российском государстве [Текст] / В.П. Беляев. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 272 с.
13. Барабаш Ю.Г. Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / Ю.Г. Барабаш; Нац. юрид. акад. України. – Х, 2004. – 16 с.
14. Залюбовська І.К. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади як засіб забезпечення законності у сфері державного управління [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / І.К. Залюбовська; Одеська нац. юрид. акад. – Одеса, 2002. – 20с.
15. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини [Текст]: закон України від 23.12.1997 р. // Урядовий кур'єр. – 1998. – №3.
16. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: Офіційний Інтернет-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ombudsman.kiev.ua.
17. Коваль Л. Сильний омбудсмен. Міф чи реальність? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://human-rights.unian.net/ukr/detail/187546. – Заголовок з екрана.
18. Інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: підсумки 10 років: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/1114259.html. – Заголовок з екрана.
19. Азовкин И.А. Местные советы в системе органов власти [Текст] / И.А. Азовкин. – М.: Юрид. лит., 1971. – 272с.
20. Банных М.Н. Комиссии исполкомов местных советов [Текст] / М.Н. Банных. – М.: Юрид. лит., 1968. – 87 с.
21. Туркевич І.К. Спостережні комісії при виконкомах місцевих рад народних депутатів і профілактика злочинності [Текст] / І.К. Туркевич, О.В. Леднікова – К.: Вища школа, 1977. – 167 с.
22. Положення про спостережні комісії [Текст]: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 року № 429 // Офіційний вісник України – 2004. – № 13. – Ст. 905.
23. Дрейслер И.С. О соотношении государственного и общественного контроля как гарантий социалистической законности [Текст] / И.С. Дрейслер // Проблемы социалистической законности на современном этапе развития советского государства. – Харьков, 1968. – С. 290-296.
24. Кримінально-процесуальний кодекс України [Текст]: від 28.12.1960 № 1001-05 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
25. Уголовно-исполнительный кодекс РФ [Текст]: от 8 января 1997 г. № 1-ФЗ // Собрание законодательства РФ. – 1997. – № 2. – Ст. 198.
26. Давыдова И.А. Судебный контроль за исполнением уголовных наказаний [Текст]: дис. … канд. наук: 12.00.08 / И.А. Давыдова; Академия права и управления ФСИН РФ. – Рязань, 2005. – 249 с.
27. Кримінально-виконавче право України [Текст]: навч. посіб. / за заг. ред. О.М. Джужи. – 2-е вид., перероб. та допов. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 448 с.
28. Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушенням режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі [Текст]: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.03.1993 № 2 // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання / за заг. ред. В.Т. Маляренка. – К., 2004. – С. 225–232.
29. Кримінальний кодекс України [Текст]: від 28.12.1960 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 14.
30. Бородовська Н.О. Забезпечення кримінально-процесуального статусу особи, засудженої судами України до позбавлення волі [Текст]: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Н.О. Бородовська; Прикарпатський нац. університет ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ, 2006. – 230 с.
31. Бородовська Н.О. Забезпечення правового статусу засудженого до позбавлення волі [Текст] / Н.О. Бородовська // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 9. – С. 104–113.
32. Контрольные органы и организации России [Текст] / под ред. А.П. Гуляева. – М., 2000.
33. Шестак В.С. Державний контроль в сучасній Україні (теоретико-правові питання) [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / В.С. Шестак; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2002. – 18 с.
34. Горшеньов В.М. Контроль как правовая форма деятельности [Текст] / В.М. Горшеньов, И.Б. Шахов. – М.: Юрид. лит., 1987. – 176 с.
35. Корнякова Т.В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.10 / Т.В. Корнякова; Одеська нац. юрид. акад. – Одеса, 2004. – 20 с.
36. Бабкова В.С. Организационно-правовые проблемы контроля в проку¬рорской деятельности [Текст] / В.С. Бабкова. – Х.: Легас, 2001. – 176 с.
37. Беляев В.П. Прокурорский надзор в правовом регулировании общественных отношений [Текст] / В.П. Беляев // Конституционные основы организации и функционирования института публичной власти в Российской Федерации. – Екатеринбург: Изд-во УрГЮА, 2001. – С. 242 – 244.
38. Осичкина Н.Е. Некоторые вопросы разграничения понятий прокурорского и судебного контроля за деятельностью органов внутренних дел [Текст] / Н.Е. Осичкина. – М.: Щит-М, 2000.
39. Бородушко И.В. Институт контроля в Российской Федерации: организационно-правовые основы и система контролирующих органов [Текст] / И.В. Бородушко. – СПб., 2002.
40. Рохлин В.И. Прокурорский надзор и государственный контроль: история, развитие, понятие, соотношение [Текст] / В.И. Рохлин. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 305 с.
41. Ефимова В.В. Контроль в арбитражном процессе как способ устранения судебных ошибок [Текст]: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.15 / В.В. Ефимова; Саратовская государственная академия права. – Саратов, 2004. – 203 c.
42. Попович Є.М. Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства України [Текст]: автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.05 / Є.М. Попович; Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2003. – 20 с.
43. Руденко М.В. Щодо усунення підміни прокуратурою інститутів контролю і нагляду в сфері управління [Текст] / М.В. Руденко // Право України. – 1996. – № 9. – С. 59-64.
44. Шалумов М.С. Прокурорский надзор и государственный контроль за исполнением законов: разграничение компетенции и ответственности [Текст] / М.С. Шалумов // Государство и право. – 1999. – № 1. – С. 79–85.
45. Тарасов А.М. Президентский контроль: понятие и система [Текст]: учеб. пособ. / А.М. Тарасов. – СПб.: «Юридический центр Пресс», 2004. – 644 с.
46. Савицкий В.М. Очерк теории прокурорского надзора [Текст] / В.М. Савицкий. – М.: Наука, 1975. – 382 с.
47. Про прокуратуру [Текст]: закон України вiд 05.11.1991 № 1789-XII // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
48. Конституція України від 28 червня 1996 року [Текст] // ВВР. – 1996. – № 30 – Ст. 141.
49. Конституція України. Науково-практичний коментар [Текст] / редкол.: В.Я. Тацій (голова редкол.), О.В. Петришин (відп. секретар), Ю.Г. Барабаш та ін.; Нац. акад. прав. наук України. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Х.: Право, 2011. – 1128 с.
50. Прокурорский надзор в Российской Федерации [Текст]: учеб. / под ред. А.А. Чувилева. – М.: Юрист, 1999. – 400 с.
51. Мичко М.І. Функції та організаційний устрій прокуратури [Текст] / М.І. Мичко. – Донецьк: Донеччина, 2001. – 272 с.
52. Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного суспільства [Текст] / М.В. Косюта. – Одеса: Юридична література, 2002. – 376 с.
53. Спиридонов Б.М. Прокурорский надзор за соблюдением законности в исправительно-трудовых учреждениях [Текст] / Б.М. Спиридонов. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. – 204 с.
54. Генеральна прокуратура України: Офіційний Інтернет-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gpu.gov.ua.
55. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань [Текст]: затверджено наказом ДДУПВП від 25.12.2003 р. № 275 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52 – Том 2. – Ст. 2898.
56. Інструкція з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі [Текст]: затверджено наказом ДДУПВП від 16.02.2005 р. № 27 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 10 – Ст. 511.
57. Інструкція про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі [Текст]: затверджено наказом ДДУПВП України від 16 грудня 2003 року № 261 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 1. – Ст. 11.
58. Про попереднє ув’язнення [Текст]: закон України вiд 30.06.1993 № 3352-XII // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 35. – Ст. 360
59. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Текст]: вiд 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
60. Інструкція з організації роботи чергової частини міського, районного відділу (управління) внутрішніх справ, лінійного відділу (відділення) внутрішніх справ на транспорті, міського, селищного відділу (відділення) міліції [Текст]: затверджена наказом МВС № 485 від 18.08.92.
61. Інструкція з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про злочини, інші правопорушення та події [Текст]: затверджена наказом МВС України № 1155 від 04.10.03. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 9. – Ст. 551.
62. Про заходи щодо дотримання законності при затриманні осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обранні щодо них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та додержанні встановлених законом строків затримання і тримання під вартою під час досудового слідства [Текст]: спільний наказ МВС і ДДУПВП № 300/73 від 23.04.01. // Офіційний вісник України. – 2001.– № 37. – Ст. 1707.
63. Порядок застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які хворіють на психічні розлади і вчинили суспільно небезпечні діяння, у психіатричній лікарні із суворим наглядом; Порядок переведення хворих на психічні розлади, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру; Порядок проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в психіатричних закладах осіб, які утримуються під вартою [Текст]: затверджено наказом МОЗ України від 08.10.2001. № 397 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 10. – Ст. 493.
64. Казарина А.Х. Предмет и пределы прокурорского надзора за исполнением законов [Текст] / А.Х. Казарина. – М.: Ин-т повышения квалификации руков. кадров Генпрокуратуры РФ, 2005. – 280 с.
65. Сопнева Е.В. Актуальные проблемы прокурорского надзора и расследования преступлений в местах лишения свободы [Текст]: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Е.В. Сопнева; Московский гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. – М., 2000. – 186 с.
66. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / укладач і гол. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001. – 1376 с.
67. О прокуратуре СССР [Текст]: закон Союза Советских Социалистических Республик от 30 ноября 1979 года № 1162-Х // Ведом. Верх. Совета СССР. – 1979. – № 49. – Ст. 843.
68. Рачинский М.Ю. Надзор за соблюдением законности в местах лишения свободы, при отбывании ссылки и исправительных работ без лишения свободы [Текст] / М.Ю. Рачинский // Прокурорский надзор в СССР. – М., 1973. – С. 276–277.
69. Добровольская Т.Н. Прокурорский надзор за исполнением наказаний и иных мер принудительного характера, назначенных судом [Текст]: конспект лекции / Т.Н. Добровольская, М.А. Матющенко. – Х., 1983.
70. Курило М.П. Прокурорський нагляд за додержанням прав та законних інтересів засуджених до позбавлення волі [Текст]: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10 / М.П. Курило; Нац. юрид. акад. України. – Х., 1998. – 188 с.
71. Косюта М.В. Прокуратура України [Текст]: навч. посіб. – 2-ге вид., допов. і виправл. / М.В. Косюта. – Одеса: Юридична література, 2008. – 312 с.
72. Виправно-трудовий кодекс України [Текст]: від 5 червня 1973 року // ВВР. – 1973. – № 25. – Ст. 212.
73. Курочка М.Й. Прокурорський нагляд в Україні [Текст] / М.Й. Курочка. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 424 с.
74. Прокурорский надзор [Текст] / под общ. ред. Ю.Е. Винокурова. – М.: Юрайт, 2003. – 430 с.
75. Даев В.Г. Основы теории прокурорского надзора [Текст] / В.Г. Даев, М.Н. Маршунов. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1990. – 136 с.
76. Бровин Г.И. Характеристика прокурорско-надзорных отношений [Текст] / Г.И. Бровин // Проблемы прокурорского надзора. – М., 1972. – С. 57–59.
77. Шубина О.Ю. Об объекте прокурорского надзора [Текст] / О.Ю. Шубина // Правоведение. – 1976. – № 4. – С. 60–63.
78. Долежан В.В. Проблемы компетенции прокуратуры [Текст]: автореф. дис. … докт. юрид. наук: 12.00.10 / В.В. Долежан; Всесоюзный научно-исследовательский институт проблем укрепления законности и правопорядка. – М., 1991. – 48 с.
79. Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной власти [Текст] / Н.И. Мычко. – Донецк: Донеччина, 1999. – 254 с.
80. Чеканов В.Я. Прокурорский надзор в уголовном судопроизводстве [Текст] / В.Я. Чеканов. – Саратов, 1972.
81. Михайленко О.Р. Предмет і об’єкт прокурорського нагляду потребують правової регламентації [Текст] / О.Р. Михайленко // Рад. право, 1978. – № 10. – С. 54–56.
82. Гаврилов В.В. Сущность прокурорского надзора в СССР [Текст] / В.В. Гаврилов. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1984. – 152 с.
83. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан [Текст] / А.Р. Михайленко. – К.: Юринком-Интер, 1999. – 448 с.
84. Мельник О.В. Прокурорський нагляд за додержанням законів при розслідуванні вимагань [Текст] / О.В. Мельник. – Х.: Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М., 2007. – 192 с.
85. Ястребов В.Б. Прокурорский надзор [Текст] / В.Б. Ястребов. – М.: Городец, 2001. – 400 с.
86. Клочков В. Становление правового государства и функции прокуратуры [Текст] / В. Клочков // Законность. – 1994. – № 6. – С. 27-29.
87. Потапов В.А. Законность и правомерное поведение граждан в условиях реформирования России [Текст]: автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / В.А. Потапов; МВД РФ, Нижегородская высшая школа. – Нижний Новгород, 1995. – 18 с.
88. Алексеев С.С. Проблемы теории права [Текст] / С.С. Алексеев. –Свердловск: Изд-во Свердловск. юрид. ин-та, 1972. – Т.1. – 396 с.
89. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України щодо організації та здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні покарань у виді обмеження та позбавлення волі [Текст]: схвалені науково-методичною радою при Генеральній прокуратурі України 24 вересня 2004 року. – К.: ГПУ, 2004. – 27 c.
90. О прокуратуре Российской Федерации [Текст]: Федеральный Закон от 17.01.1992 г. № 2202-1 // Российская газета. – 1992. – № 39.
91. Законодательная техника [Текст]: научно-практ. пособ. – М.: Городец, 2000. – 272 с.
92. Про ратифікацію Європейської конвенції про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню [Текст]: закон України від 24.01.1997 № 33/97-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1997.– № 11. – Ст. 94.
93. Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями вiд 30.08.1955 (ООН): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://zakon.rada.gov.ua. – Заголовок з екрана.
94. Резолюція R (62) 2 КМ РЄ відносно виборчих, громадянських та соціальних прав ув’язнених // Офіс Ради Європи в Україні. Офіційний Інтернет-сайт: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.coe.kiev.ua. – Заголовок з екрана.
95. Резолюція № 43/173 Генеральної Асамблеї ООН «Звід принципів захисту осіб, які піддаються затриманню чи ув’язненню будь-яким чином» [Текст]: від 9 грудня 1988 року // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій / Українсько-американське бюро захисту прав людини. – Амстердам – Київ, 1996.
96. Рекомендация КМ СЕ R (2006) 2 Европейские пенитенциарные правила: [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://www.coe.int/t/e/legal_affairs/legal_co-operation/prisons_and_alternatives/ EPR-RU.pdf (інтернет-сайт Ради Європи). – Заголовок з екрана.
97. Настольная книга прокурора [Текст] / под ред. С.И. Герасимова. – М.: НИИ проблем укрепления законности и правопорядка, 2002. – 840 с.
98. Курило М.П. Прокурорський нагляд за додержанням законів в установах для попереднього ув’язнення [Текст] / М.П. Курило, В.Д. Фінько. – Суми: Слобожанщина, 1998. – 72 с.
99. Аналіз стану роботи Тернопільської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах при розгляді і вирішенні звернень та особистого прийому громадян [Текст]: від 9 січня 2007 року. – Тернопіль, 2007. – 21 с.
100. Збірник статистичної інформації про роботу прокурора за 12 місяців 2005 року по Україні (у розрізі областей) [Текст]. – К.: ГПУ, Відділ статистичної інформації та аналітичної роботи, 2005. – 404 с.
101. Збірник статистичної інформації про роботу прокурора за 12 місяців 2006 року по Україні (у розрізі областей) [Текст]. – К.: ГПУ, Відділ статистичної інформації та аналітичної роботи, 2006. – 519 с.
102. Збірник статистичної інформації про роботу прокурора за 12 місяців 2007 року по Україні (у розрізі областей) [Текст]. – К.: ГПУ, Відділ статистичної інформації та аналітичної роботи, 2007. – 532 с.
103. Збірник статистичної інформації про роботу прокурора за 12 місяців 2008 року по Україні (у розрізі областей) [Текст]. – К.: ГПУ, Відділ статистичної інформації та аналітичної роботи, 2009. – 657 с.
104. Положение о прокурорском надзоре в СССР [Текст]: утв. Указом Президиума Верховного Совета СССР от 24 мая 1995 года // Ведом. Верх. Совета СССР. – 1955. – № 9. – Ст. 222.
105. Белякин Н.М. Прокурорский надзор за соблюдением законов в исправительно-трудовых учреждениях [Текст] / Н.М. Белякин, В.З. Самсонов, А.П. Сафонов. – М.: ВИИППП, 1984. – 119 с.
106. Прокурорский надзор [Текст]: курс лекций и практикум / под ред. Ю.Е. Винокурова. – М.: Экзамен, 2003. – 336 с.
107. Прокурорский надзор [Текст]: курс лекций и практикум / под ред. Ю.Е. Винокурова. – М.: Экзамен, 2004. – 544 с.
108. Методичні рекомендації щодо прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі [Текст]. – К.: ГПУ, 2004. – 35 с.
109. Методичні рекомендації щодо здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян [Текст]. – Севастополь: Прокуратура м. Севастополя, 2006. – 92 с.
110. Быков Л.А. Прокурорский надзор за исполнением законов в деятельности органов дознания и предварительного следствия [Текст]: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Л.А. Быков. – М., 1967. – 186 с.
111. Неділько В.Г. Організація роботи прокурора по нагляду за виконанням судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів / із виступу на навчально-методичному семінарі «Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян» (4–7 квітня 2006 року). – К.: Академія прокуратури України, 2006. – 13 с.
112. Мельник М. Арешт – нове покарання, але відбувають його в тій же тюрмі [Текст] / М. Мельник // Хрещатик. – 2002. – № 23.
113. Органи і установи виконання покар