ІНКОРПОРАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ
І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЧЕРЕПОВСЬКИЙ Кирило Павлович

УДК 354.42

ІНКОРПОРАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО
ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

12.00.07 — адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Ліпкан Володимир Анатолійович
доктор юридичних наук, доцент

Київ — 2013

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………….……...…………....3
ВСТУП………………………………………..……………………………...….4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНКОРПОРАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ………………………………………………..……………………….…...14
1.1 Бібліографія за темою дослідження ………………………………………14
1.2 Методологія дослідження систематизації інформаційного законодавства України …………………………………………………..………......………..……....37
Висновки до першого розділу ………………………………………………....67
РОЗДІЛ 2 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ІНКОРПОРАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ …………..…………....69
2.1 Структура правового регулювання інформаційних відносин в Україні……………………………………………………………………………....…69
2.2 Інкорпорація міжнародного інформаційного права як передумова гармонізації з ним інформаційного законодавства України …..…………………107
2.3 Інкорпорація інформаційного законодавства в окремих країнах ……...119
Висновки до другого розділу …………………………..…………………..…127
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ…………….……...……….……129
3.1 Інкорпорація як етап до кодифікації інформаційного законодавства України……………………………………………………………………………….129
3.2 Структура проекта Кодексу України про інформацію на основі досліджень інкорпорації інформаційного законодавства ……………………….. 146
Висновки до третього розділу ………………………………………….….… 168
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..….. 170
ДОДАТКИ…………………………………………………………………... 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………..………... 176

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВВР – Відомості Верховної Ради України;
ВРУ – Верховна Рада України;
ЄС – Європейський Союз;
ЗМІ – засоби масової інформації;
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології;
ІТ – інформаційні технології;
ООН – Організація Об’єднаних Націй;
НАТО – Організація Північноатлантичного договору;
НПА – нормативно-правовий акт;
КІТ – комп’ютерні інформаційні технології;
ККУ – Кримінальний кодекс України;
КМУ – Кабінет Міністрів України;
КСІАЗ – комп’ютерна система інформаційно-аналітичного забезпечення;
КУ – Конституція України;
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення;
РФ – Російська Федерація.
ЦКУ – Цивільний кодекс України.

ВСТУП

Актуальність теми полягає у тому, що розбудова України як незалежної держави здійснюється в умовах формування глобального інформаційного суспільства. Це зумовлює необхідність у моніторингу законодавства у сфері інформації та приведення до нових соціально-економічних, політико-правових та інформаційних реалій.
Нині в Україні виникла потреба у переосмисленні призначення права в інформаційній сфері на тлі зародження нових галузевих, міжгалузевих інститутів, комплексних і спеціальних галузей права під впливом стрімкого розвитку ІТ-економіки — промислового виробництва різноманітних інформаційних технологій та послуг, що надаються з їх використанням як основи інноваційного зростання суспільних благ. Розвиток і масове впровадження у суспільні відносини нових інформаційних, телекомунікаційних технологій під впливом новітніх здобутків науково-технічного прогресу у сфері електроніки, інформатики та інших технічних наук сприяло виокремленню зі структури системи права як галузі — інформаційного права.
На етапі становлення інформаційного права як галузі публічного права за парадигмою фрагментарного підходу до юридичного урегулювання суспільних відносин щодо інформації сформувалася значна кількість нормативно-правових актів (понад 4000). Нині відчувається потреба в їх узгодженні, оскільки безсистемність ухвалення законів в інформаційній сфері спричинила багато колізій. Також слід наголосити, що донині ще зберігається чітка тенденція домінування підзаконних нормативно-правових актів над законами в інформаційному просторі країни, що створює умови для зловживань деякими представниками влади та бізнесу, трактування на власний розсуд окремих положень законодавчих актів, що призводить до порушення інформаційних прав і свобод людини, суспільства і держави. Також простежується стійка тенденція, коли положення норм окремих законів суперечать одна одній, що створює загрозу правовій безпеці людини в інформаційній сфері.
За умов подальшого розвитку інформаційного суспільства в Україні проблематика інформаційних правовідносин дедалі стає актуальнішою. Одним із її аспектів і є проблеми інкорпорації інформаційного законодавства України.
Важливим набутком у даному напрямі стало закріплення в ряді нормативно-правових актів необхідності систематизації інформаційного законодавства України. Проте на практиці такий важливий напрям правотворчої діяльності не знайшов своєї реалізації через низку об’єктивних та суб’єктивних чинників. Серед об’єктивних чинників зазначимо доволі короткий період масового впровадження в суспільні інформаційні системи електронно-обчислювальних засобів, комп’ютерних інформаційних технологій. Під цим впливом ситуативно формувалося публічно-правове їх регулювання. Зазначене зумовлює необхідність наукової структуризації, передусім законів, їх інкорпорації на теоретичному рівні. Серед суб’єктивних чинників слід зазначити доволі вузьке коло як вітчизняних наукових шкіл, так і окремих науковців, які предметно досліджують різні аспекти системної проблеми — систематизації інформаційного законодавства. До тих, хто близько підійшов до проблем систематизації інформаційного законодавства в Україні, можна зарахувати таких як: І. В. Арістова, В. Ю. Баскаков, К. І. Бєляков, Г. В. Виноградова, В. І. Гурковський, М. І. Дімчогло, В. А. Залізняк, О. О. Золотар, Г. М. Красноступ, Р. А. Калюжний, Т. А. Костецька, О. В. Кохановська, В. А. Ліпкан, Ю. Є. Максименко, П. Є. Матвієнко, А. І. Марущак, А. М. Новицький, І. М. Сопілко, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець, О. В. Шепета та деяких інші.
У зв’язку зі зростанням кількості нормативно-правових актів щодо інформації та необхідності їх систематизації виникає потреба розширеного застосування праць вчених із філософії права, теорії держави та права, конституційного, адміністративного, цивільного, господарського та інших галузей. Слід зазначити, що окремі наукові аспекти, теоретичні положення інкорпорації як складової систематизації законодавства знайшли своє відображення у працях: В. Б. Авер’янова, Є. О. Гіди, І. П. Голосніченка, П. Б. Євграфова, В. В. Копєйчикова, Б. М. Лазарева, В. Я. Мацюка, Н. М. Онищенка, В. Ф. Опришка, В. П. Портнова, П. М. Рабіновича, В. І. Ремньова, С. Г. Стеценка, О. П. Полінець, А. О. Селіванова, А. І. Сироти, О. Д. Тихомирова, О. В. Тюріної, Р. Й. Халфіної, В. В. Цвєткова та ряду інших.
Попри чисельні наукові дослідження, присвячені різним аспектам систематизації інформаційного законодавства України, поза науковим обігом на монографічному рівні залишилося комплексне, системне дослідження його інкорпорації як важливого етапу подальшої інституційної структуризації з наступною формалізацією на рівні кодифікації. Відсутність системного, методологічного розуміння та наукового опрацювання зазначених питань у вітчизняній правовій науці зумовлюють актуальність даної теми, а отже, вибір її як теми дисертації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами зумовлюється вимогами підрозділу 2 розділу ІІІ Основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки (затверджених Законом України від 9 січня 2007 року № 537-V), Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007—2015 роки» (від 15 серпня 2007 року № 653-р.).
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі досягнень юридичної науки, узагальнення правозастосування, аналізу вітчизняного та зарубіжного інформаційного законодавства розробити та надати науково обґрунтовані пропозиції щодо інкорпорації як важливого етапу систематизації інформаційного законодавства України задля підвищення його ефективності через наступну його кодифікацію.
Для досягнення поставленої мети дослідження були визначені такі задачі:
- охарактеризувати теоретичні засади інкорпорації інформаційного законодавства через аналіз наукової розробленості даної проблематики;
- сформувати загальні методологічні положення інкорпорації як складового елементу систематизації інформаційного законодавства України;
- визначити концептуальні підходи проведення інкорпорації інформаційного законодавства України;
- визначити складові елементи структури правового регулювання інформаційних відносин в Україні;
- обґрунтувати необхідність проведення інкорпорації міжнародного інформаційного права як передумови гармонізації з ним інформаційного законодавства України;
- охарактеризувати процеси здійснення інкорпорації інформаційного законодавства в окремих країнах;
- надати пропозиції щодо удосконалення правового регулювання інформаційних відносин в Україні;
- обґрунтувати необхідність інкорпорації як етапу, що передує кодифікації інформаційного законодавства України;
- обґрунтувати структуру проекту Кодексу України про інформацію на основі досліджень інкорпорації інформаційного законодавства.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини щодо інформації та їх правове регулювання.
Предметом дослідження є інкорпорація інформаційного законодавства України.
Методи дослідження. Методологічна основа дослідження складається із сукупності загальних, галузевих та спеціальних наукових методів, що у комплексі дають змогу розв’язати поставлені задачі та досягнути мети дослідження. Базовою методологічною основою виступає системний підхід, що надає можливість обґрунтувати взаємозв’язок і взаємообумовленість соціально-технічних і соціально-технологічних процесів та явищ як елементів складної системи суспільства. За допомогою діалектичного та історичного підходів досліджено генезис наукових поглядів, присвячених окремим аспектам порушеної проблематики, розвиток міжнародних стандартів регулювання інформаційних відносин (п. 1.1, п. 2.2). Формально-логічний та соціологічний методи дозволили визначити роль та місце інформаційного законодавства в правовій системі Україні, його значущість для суспільства та ознаки, а також стали у пригоді при дослідженні понятійно-категорійного апарату (п. 1.2, п. 2.1). Статистичний та порівняльно-правовий методи використовувалися для окреслення міжнародно-правових засад регулювання суспільних інформаційних відносин та регулювання інформаційних правовідносин в окремих країнах (п. 2.2, п. 3.1). За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначені поняття, загальні та окремі риси інформаційного законодавства (п. 2.1). Метод порівняльно-правового аналізу було покладено в основу аналізу та співставлення національного та зарубіжного інформаційного законодавства, що уможливило висвітлити вітчизняний досвід правового регулювання інформаційних відносин в Україні (п. 2.2, п. 2.3). За допомогою формально-юридичного методу досліджувалися норми вітчизняних і зарубіжних нормативно-правових актів, що регулюють інформаційні відносини, з’ясовувалися зміст і значення застосованих у них термінів, обґрунтовувалися висновки і пропозиції щодо їх зміни та доповнення (п.2.1, п.2.2, п.2.3). Структурно-функціональний метод сприяв аналізу різних проектів інкорпорації інформаційного законодавства України, виявленню недоліків їх структурних елементів, плануванню напрямів удосконалення інституціональної структури проекту вітчизняного кодифікованого акта інформаційного законодавства (п. 3.2). За допомогою методу експертних оцінок було з’ясовано позиції фахівців із інформаційної проблематики щодо ефективності нормативно-правового регулювання інформаційної сфери, а статистичний метод вибірки законів України, де інформація є об’єктом правовідносин, дав змогу їх структурувати й узагальнити. Прогностичний аналіз надав можливість зробити передбачення тенденцій подальшого розвитку інформаційного законодавства.
Нормативну базу дисертації складають Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти органів виконавчої влади, якими регулюються інформаційні правовідносини.
Емпіричну основу дослідження становлять узагальнення: 1) результатів анкетування, у якому взяло участь 107 осіб — працівників правоохоронної системи України (СБУ, МВС); 2) проектів Інформаційного кодексу, різноманітних експертних матеріалів, що надсилаються до профільних комітетів Верховної Ради України; 3) правової публіцистики, періодичних, довідкових, у тому числі електронних видань.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації комплексно розкриваються теоретичні та практичні питання інкорпорації інформаційного законодавства України. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових теоретичних положень, обґрунтовано відповідні висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення інформаційного законодавства України, зокрема:
вперше:
на монографічному рівні як тема окремого дослідження розглядаються теоретичні положення інкорпорації як важливого не лише етапу, а й способу та процесу систематизації інформаційного законодавства України, зокрема у широкому розумінні інкорпорація інформаційного законодавства – це виділення із загальної системи законодавства окремих спеціальних законів, а також приєднання окремих положень із інших законодавчих актів, де визначаються і регулюються суспільні відносини щодо інформації без зміни їх змісту. У вузькому значенні під інкорпорацією, у розумінні її як способу систематизації інформаційного законодавства, пропонується розглядати множину синтаксичних зв'язків, що дозволяють поєднувати інформацію як означену складову словосполуки (у категоріях) з відповідними видами діяльності щодо неї у фонетико-морфологічному комплексі для структуризації виданих у різний час законів у систему без зміни їх змісту;
визначено межі інформаційного законодавства України, які описуються відповідними правовими критеріями: інформація – об’єкт правовідносин; зміст інформаційних правовідносин – створення, фіксація, поширення, отримання, зберігання, застосування даних, відомостей, повідомлень, сигналів, кодів, знань тощо для забезпечення інтересів, потреб людини, соціальних утворень, суспільства, держави у загальних їх правових статусах суб’єктів як інформантів та інформованих;
удосконалено:
- концептуальні підходи до інкорпорації інформаційного законодавства України, за яких вона розглядається не лише як етап його систематизації, а й як його процес, що визначається певними методологічними та методичними ознаками для теорії і практики пізнання структурних компонентів правового регулювання суспільних відносин щодо інформації;
- загальнонаукове бачення структури правового регулювання інформаційних відносин в Україні, що визначається чіткою загальносистемною спрямованістю за метою, цілями, завданнями для правотворення, правозастосування, визначення наукових орієнтирів та правової освіти;
- теоретичне розуміння інкорпорації міжнародного інформаційного права як зведення масиву нормативно-правових положень за певними критеріями для наукових, освітніх та практичних цілей, що є передумовою гармонізації з ним інформаційного законодавства України;
- наукове значення інкорпорації інформаційного законодавства в окремих країнах за матричним методом як чинника гармонізації з ним інформаційного законодавства України, а також визначення змісту зарубіжного досвіду правового регулювання діяльності щодо інформації, в результаті чого встановлено, що сучасне зарубіжне інформаційне законодавство у два основних способи вирішує питання розв’язання правових колізій: по-перше, внутрішнє регулювання правовідносин щодо інформації з урахуванням інтересів своїх суб’єктів суспільних відносин щодо інформації; по-друге, регулювання правовідносин щодо інформації з урахуванням інтересів суб’єктів міжнародного права щодо інформації на своїй суверенній території;
- теоретичні положення інкорпорації, яка виступає формою удосконалення правового регулювання інформаційних відносин і передує кодифікації;
- наукове обґрунтування ознак формування теорії інкорпорації, як складової теорії систематизації законодавства, що екстраполюється на теорію консолідації та теорію кодифікації в інформаційному праві України;
- розуміння окремих питань щодо обґрунтування структури моделі проекту Кодексу України про інформацію на основі досліджень інкорпорації інформаційного законодавства за такими частинами: преамбула; загальна частина; особлива частина; спеціальна частина; прикінцеві та перехідні положення, при цьому звертається увага, що в основному законодавство України про інформацію має фрагментарну структуризацію за такими видами діяльності: мас-медіа законодавство (законодавство про ЗМІ); телекомунікаційне (інфраструктурне) законодавство; законодавство про освіту; інше галузеве законодавство (бібліотечне, архівне тощо).
дістали подальшого розвитку:
- розуміння наукових розробок проблематики та напрацювання методик інкорпорації інформаційного законодавства як складової його систематизації для наступного здійснення консолідації та кодифікації інформаційного законодавства, зокрема звертається увага на необхідність подальшого напрацювання та розвитку методів інкорпорації із застосуванням здобутків інформатики на базі автоматизованої бази нормативно-правових актів Верховної Ради України, як еталонної для правотворчості, правозастосування та правової освіти;
- шляхи вдосконалення законодавства у сфері суспільних відносин щодо інформації як складової методології інкорпорації у розумінні її першим етапом здійснення систематизації інформаційного законодавства України, зокрема основна увага звертається на визначення матриці правовідносин, що регулюються чинним законодавством щодо інформації.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що результати дослідження, висновки та рекомендації можуть бути застосовані як у правотворчості стосовно інкорпорації інформаційного законодавства, так і в його правозастосуванні та правовій науці й освіті:
у правотворчості – при розробленні проекту Кодексу України про інформацію, вдосконаленні відповідних нормативно-правових актів, що регулюють суспільні інформаційні відносини, при гармонізації українського інформаційного законодавства із міжнародним та уніфікації із законодавством інших країн;
у правозастосуванні – при реалізації норм правових актів, що регулюють інформаційні відносини в Україні;
у наукових дослідженнях – для подальшого проведення теоретичних розвідок щодо проблем правового регулювання суспільних інформаційних відносин, розширення методологічної бази інформаційного права, державного управління інформаційною сферою суспільства, державної інформаційної політики, практики правовідносин щодо інформаційної безпеки людини, суспільства, держави, міжнародного співтовариства;
у навчально-методичному процесі – при підготовці навчальних програм, підручників, навчальних посібників із таких дисциплін: «Інформаційне право», «Інформаційна безпека», «Правове регулювання інформаційної діяльності», «Міжнародне інформаційне право», «Державне управління в інформаційній сфері суспільства» тощо (акти впровадження: Академія праці і соціальних відносин від 21 травня 2012 р.; Навчально-науковий інститут менеджменту безпеки Університету економіки та права «КРОК» від 19 січня 2012 р.; Національний університет біоресурсів і природокористування України від 16 травня 2012 року).
Апробація результатів дисертації. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки було оприлюднено дисертантом на чотирьох науково-практичних конференціях: «Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах» (м. Київ, 2011 р.); міжнародних науково-практичних конференціях «Інформаційні стратегії в глобальному управлінні» (м. Київ, 2011 р.); «Правові та політичні проблеми сучасності» (м. Луцьк, 2012); «Інформаційні технології боротьби з тероризмом» (м. Київ, 2012).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 3 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних дисциплін, а також у 4 тезах доповідей науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 205 сторінок. Список використаних джерел налічує 306 найменувань і займає 29 сторінок.

Список литературы

В И С Н О В К И

У результаті проведеного дослідження сформувалося ряд узагальнень, пропозицій, рекомендацій щодо вирішення визначених наукових завдань і шляхів вирішення проблем практики інкорпорації як складової систематизації інформаційного законодавства України:
1. Проведений аналіз теоретичних положень щодо інкорпорації інформаційного законодавства засвідчив, що раніше в науці інформаційного права ніхто предметно, системно, відокремлено даної проблематики на монографічному рівні не досліджував.
2. Наукова розробка проблематики щодо інкорпорації інформаційного законодавства фрагментарно здійснювалася у складі його систематизації і переважно було спрямована на формування теоретичної бази дослідження сукупності правового регулювання суспільних відносин щодо інформації та подання матеріалів при вивченні навчальної дисципліни «Інформаційне право», а також у низці інших подібних, де вивчаються суспільні відносини щодо інформації.
3. Формуючи методологічні положення дослідження систематизації інформаційного законодавства України на сучасному етапі його фрагментарного, ситуативного створення, у великій сукупності окремих спеціальних законів, їх інкорпорація виступає першим і обов’язковим науково-практичним етапом, що забезпечує не тільки консолідацію, а й кодифікацію цього законодавства на рівні окремого нормативного акта – кодексу.
4. Як свідчать проведені дослідження, в теорії інформаційного права існують багатоконцептуальні підходи до інкорпорації інформаційного законодавства України, що базуються на положеннях загальної теорії права. Різними дослідниками по різному подається структура правового регулювання інформаційних відносин в Україні. Відсутність консенсусу між українськими дослідниками щодо інкорпорації інформаційного законодавства України не дозволяє практично визначити єдину узгоджену концепцію розроблення проекту кодифікованого акта щодо правового регулювання суспільних інформаційних відносин.
5. Важливе значення для інкорпорації інформаційного законодавства України як складової його систематизації має інкорпорація міжнародного інформаційного права. Вона є науковою передумовою гармонізації з ним інформаційного законодавства України.
6. Велику роль в інкорпорації інформаційного законодавства України має інкорпорація інформаційного законодавства в окремих країнах. Як свідчать дослідження, цьому питанню серед закордонних дослідників інформаційного права країн мало приділяється уваги у контексті компаративістики: порівняння з інформаційним законодавством їхніх країн та інформаційним законодавством інших країн. Зазначене зумовлено тим, що у різних країнах серед дослідників відсутній науковий консенсус щодо структуризації суспільних відносин. пов’язаних з інформацією в умовно відокремлених галузях – інформаційного права та інформаційного законодавства. Фактично лише в Україні та в Росії більшістю дослідників правовідносин щодо інформації підтримується концепція існування інформаційного права як умовно автономної, комплексної галузі права. По суті, українські та російські дослідники є провідниками системного, комплексного правового регулювання суспільних відносин щодо інформації на засадах концепції європейського континентального права та їх кодифікації на національному рівні в такій законодавчій формі як кодекс (у російськомовній інтерпретації – Інформаційний кодекс, в україномовній – Кодекс України про інформацію).
7. На основі проведених досліджень ми приєднуємося до ініціативи Національної академії правових наук України стосовно того, що удосконалення правового регулювання інформаційних відносин в Україні можливо через кодифікацію національного інформаційного законодавства, що дозволить перетворити це законодавство із сукупності на систему.
8. Розглядаючи інкорпорацію як етап до кодифікації інформаційного законодавства України ми вважаємо, що в умовах сучасного розвитку правової інформатики, її здобутків, зникає необхідність створення такої форми легальної інкорпорації як – Звід законів в інформаційній сфері суспільства. Це зумовлено тим, що інформаційна сфера суспільства динамічно розвивається і потребує швидкого адекватного реагування держави для її забезпечення через законодавство як чинника державного управління.
9. У контексті теми дослідження пропонується розгляд лише окремих питання щодо обґрунтування структури, а не постатейного змісту проекту Кодексу України про інформацію на основі досліджень інкорпорації інформаційного законодавства. Пропонуючи наше бачення структури проекту цього Кодексу, ми приєднуємося до позиції тих вітчизняних науковців, які вважають, що він повинен мати преамбулу, загальну частину, особливу частину та прикінцеві і перехідні положення. При цьому в особливій частині визначається розвиток положень загальної частини за суб’єктно-об’єктною ознакою - основні права та обов’язки таких учасників інформаційних правовідносин як: людина, громадянин; суспільство (у тому числі різноманітні громадські формування, недержавні юридичні особи), держава (в особі реалізації гарантій її через відповідні органи влади); різноманітні міжнародні формування та інші суб’єкти міжнародного права. У спеціальній частині знаходять розвиток положення загальної та особливої частин, правовідносини структуруються за об’єктною ознакою – видами та напрямами інформаційної діяльності. При цьому визначається можливість уникати дублювання окремих нормативного змісту положень стосовно прав та обов’язків, пов’язаних із реалізацією інтересів, потреб людини, громадянина, суспільства, держави, міжнародного співтовариства при регулюванні окремих видів чи напрямів діяльності, пов’язаної з інформацією.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс. – М., 2000.
. Всесвітній саміт з питань інформаційного суспільства (Женева 2003 – Туніс 2005). Підсумкові документи. – К.: Міжнародний союз електрозв’язку. Міністерство транспорту та зв’язку України, 2006. – 132 с.
. Гурковський В. І. Державне управління розбудовою інформаційного суспільства в Україні (історія, теорія, практика). Монографія. – К.: «Науковий світ». МНДЦ з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України, 2010. – 396 с.
. Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики) / В. С. Цимбалюк. – К.: «Освіта України», 2010. – 388 с.
. Залізняк В. А. Систематизація інформаційного законодавства України. Автореф.дис… к.ю.н. 12.00.07. / В. А. Залізняк. – К.: НУБПУ, 2011. – 18с.
. Цимбалюк. В. Інформаційна культура як чинник національної інформаційної безпеки (організаційно-правовий аспект) / В. Цимбалюк // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. –2004. – №9. – С. 11-17.
. Кононюк А. Е. Информациология. Общая теория информации / А. Е. Кононюв. – К.: «Освіта України», 2010. – 476 с.
. Юзвишин И. И. Информациология или закономерности информационных процессов и технологий в микро- и макромирах Вселенной / И. И. Юзвишин. – М.: МИИ, 1996. – 215 с.
Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник. 2-ге вид. – К.: «Каравела», 2007. - С. 9.
. Бєляков К. І. Інформація в праві: теорія і практика / К. І. Бєляков. – К.: КВІЦ, 2006. – 118 с.
. Бєляков К. І. Інформатизація в Україні: проблеми організаційного, правового та наукового забезпечення. Монографія. / К. І. Бєляков. – К.: КВІЦ, 2008. – 576 с.
. Барболин М. П. Основы общей методологии. / М. П. Барболин, В. М. Барболин. – СПб: «Петрополис», 2007. – 240 с.
. Карташов В. А. Система систем. Очерки общей теории и методологии / В. А. Карташов. – М.: «Прогресс-Академия», 1995. – 325с.
. Цимбалюк В. С. Основи інформаційного права України: Навч.посіб. / В. С. Цимбалюк, В. Д. Гавловський та ін.; За ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельника. – К.: Знання, 2004. – 274 с.
. Голубєв В. О. Інформаційна безпека: проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп’ютерних технологій : Монографія / В. О. Голубєв, В. Д. Гавловський, В. С. Цимбалюк / За заг. ред. д.ю.н. Р. А. Калюжного. – Запоріжжя: «Просвіта». 2001. – 252 с.
. Правова інформатика: система інформатизація законотворчої, правозастосовсовчої, правоохоронної, судочинної та правоосвітньої діяльності в Україні. Монографія / В. М. Брижко, І. А. Вознюк, В. Д. Гавловський, О. В. Глодківська, Л. М. Задорожня, Р. А. Калюжний, Ю. А. Клімашевська, В. А. Саницький, В. Ф. Севастьянов, В. М. Смаглюк, В. Г. Хахановський, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець, О. І. Яременко / За ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного. – Ужгород: ІВА, 2003. – 168 с.
. Калюжний Р. А. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: організаційно-правові питання теорії і практики. Монографія. / Р. А. Калюжний, В. О. Шамрай, В. Д. Гавловський, М. В. Гуцалюк, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець, Ю. В. Яцишин, А. С. Ластовецький / За ред. Р. А. Калюжного та В. О. Шамрая. – Київ: АДПС України, 2002. – 296 с.
. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права. Монографія. / В. М. Брижко, В. Д. Гавловський, Р. А. Калюжний, В. М. Попович, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець, О. І. Яременко / За ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного. – Ужгород: ІВА, 2003. – 240 с.
. Красноступ Г. М. Комп’ютерні програми як особливий вид правовідносин в інформаційному та банківському праві / Г. М. Красноступ // Правова інформатика. – 2005. – № 1(5). – С.29–35.
. Брижко В. Інформаційне право та правова інформатика у сфері захисту персональних даних. Монографія / В. Брижко, М. Гуцалюк, В. Цимбалюк, М. Швець / За ред. М. Швеця. – К.: НДЦПІ АПрН України, 2005. – 334 с.
. Марущак А. І. Інформаційне право: доступ до інформації: Навч. посіб / А. І. Марущак– К.: КНТ, 2007. – 532 с.
. Калюжний Р. А. Інформатизація, право, управління (організаційно-правові питання). Монографія / Р. А. Калюжний, О. Д. Крупчан, В. Д. Гавловський, М. В. Гуцалюк, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець / За заг.ред. М. Я. Швеця, О. Д. Крупчана. – Київ: НДЦ правової інформатики АПрНУ, 2002. – 191 с.
. Цимбалюк В. С. Сутність і зміст правової інформатики (методологічний аспект) / В. С. Цимбалюк // Правова інформатика. – 2005. – № 4 (8). – С. 18 – 30.
. Цимбалюк В. С. Методологія правової інформатики в систематизації податкового законодавства України як чинника боротьби з корупцією / В. С. Цимбалюк // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) – К. МНДЦ з проблем боротьби з організованою злочинністю. – 2005. –№ 11. – С. 176–184.
. Цимбалюк В. С. Роль правової інформатики у модернізації прокуратури України / В. С. Цимбалюк // Право України. – 2006. – № 11. – С. 73–77.
. Цимбалюк В. Правова інформатика в діяльності прокуратури України / В.С. Цимбалюк // Правова інформатика. – 2007. – № 2 (14). – С. 18–27.
. Баскаков В. О. Адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом. Автореф. дис… к.ю.н…– 12.00.07. / В. О. Баскаков. – К.: НУБПУ, 2012. – 21 с.
. Матвієнко П. Є. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про комерційну таємницю. Автореф… к.ю.н… - 12.00.07. / П. Є.Матвієнко. – К.: НУБПУ, 2010. – 19 с.
. Е-майбутнє та інформаційне право / В. Брижко, В. Цимбалюк, М. Швець, М. Коваль, Ю. Базанов / За ред. М. Швеця. – К.:НДЦПІ АПрН України, 2006–234с.
. Виноградова Г. В. Інформаційне право України: Навч. посіб. / Г. В. Виноградова. – К.: МАУП, 2006. – 114 с.
. Костецька Т. А. Інформаційне право: Навч. посіб. / Т. А. Костецька. – К.: КНТЕУ, 2009. – 170 с.
. Копылов В. А. Информационное право : [учеб. пособие]. – 2-е изд., перераб. и доп. / В. А. Копылов. – М.: «Юристъ», 1997. – 472 с.
. Крегул І. Ю. Співробітництво України з міжнародною організацією ЮНЕСКО у сфері правового забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні. Автореф.дис… к.ю.н… 12.00.07. – К.: НУБПУ. – 22с.
. Новицький А. М. Правові основи формування інститутів інформаційного суспільства в Україні: теорія і практика. Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07. / А. М. Новицький. – Ірпінь. НУДПСУ, 2012.
. Вознесенська О. А. Механізм державного регулювання в галузі аудіовізуальних ЗМІ / О. А.Вознесенська //Часопис Академії Адвокатури України. – 2010. – № 2 (7). – С.1-6.
. Вознесенська О. А. Нормативне забезпечення діяльності ЗМІ / О. А.Вознесенська //Часопис Академії Адвокатури України. – 2010. – № 3 (8). – С.1-6.
. Вознесенська О. А. Сутність державного регулювання в галузі діяльності аудіовізуальних ЗМІ: до постановки питання / О. А.Вознесенська. //Часопис Київського інституту права. – 2010. - № 3. – С. 94-98.
. Вознесенська О. А. Створення аудіовізуального ЗМІ як суб’єкта господарювання / О. А.Вознесенська О. А. // Часопис Київського університету права. – 2011. – № 3. – С. 110-113.
. Засоби масової інформації. //Вікіпедія. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Засоби_масової_інформації.
. Potter W. James. Arguing for a general framework for mass media scholarship. // SAGE Publications. – 2008. – Р. 32.
. Нобель-Нойманн Елізабет. Медіа-енциклопедія: Публіцистика. Масова комунікація. — Київ : Академія української преси, 2007.
. Письменницкий А. А. Взаимодействие государства и средств массовой информации : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / А. А. Письменницкий. — Х., 1997. — 194 с.
. Кравчук О. Поняття та правовий статус засобів масової інформації в Україні / О. Кравчук // Право України. – 2005. – № 5. – С. 125–128.
. Фінклер Ю. Е. Особливості функціонування друкованих засобів масової інформації в сучасному українському суспільстві : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Ю. Е. Фінклер. — К., 1998. — 201 с.
. Дімчогло М. І. Консолідація інформаційного законодавства України. Дис… к.ю.н… – 12.00.07. – К.: Національний університет біоресурсів і природокористуванняю, 2012. – 217 с.
. Стеценко Ю. В. Засоби масової інформації – відкриті носії прихованих повідомлень членів організованих злочинних груп і терористичних організацій / Ю. В. Стеценко // Актуальні проблеми політики : Зб.наук.праць.\ Голов. ред. С. В. Ківалов; відп.вик. В. М. Дрьомін. — Одеса: Фенікс, 2004. — Вип. 21. — С. 236-242.
. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України // ВВРади. — 1993. — №35. — Ст. 358.
. Погорілко В. «…ЗМІ формує, плекає, створює, творить і гарантує, охороняє суспільство!» / В. Погорілко // Суспільство, ЗМІ, держава : вектори взаємодії : Матеріали Всеукраїнської наради керівників державних і комунальних засобів масової інформації. – К. : Державний комітет телебачення і радіомовлення України; НДІ засобів масової інформації, 2004. – 192 с.
. Золотар О. О. Правова охорона як складова інформаційної безпеки цивільної авіації. Автореф… к.ю.н…12.00.07. – К.: ДНДІ МВСУ. – 20 с.
. Золотар О. О. Правова охорона як складова інформаційної безпеки : монографія / О. О. Золотар. – К.: ТОВ «ПанТот». – 2011. – 100 с.
. Красноступ Г. М. Правове упорядкування суспільних відносин щодо комп’ютерних програм як інститут інформаційного права. Автореф… к.ю.н… 12.00.07. – Ірпінь: НУДПСУ, 2007. – 20с.
. Красноступ Г. М. Нормативно-правові аспекти захисту прав розробників програмного забезпечення, їх місце в системі охорони прав інтелектуальної власності / Г. М. Красноступ // Правова інформатика. – 2004. – № 4. – С.56–63
. Красноступ Г. М. Особливості цивільно-правової системи захисту комп’ютерних програм в Україні / Г. М. Красноступ // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення систем захисту інформації в Україні. – 2004. – №9. – С. 24–30.
. Цимбалюк В. Методологія інформаційного права як комплексної галузі юридичної науки (засадничі, принципові положення) / В. Цимбалюк // Правова інформатика. – 2007. – № 3 (15). – С. 40–51.
. Цимбалюк В. Цивільно-правові джерела інформаційного права / В. Цимбалюк // Правова інформатика. – 2005. – № 3 (7). – С. 36–42.
. Цимбалюк В. Наукові джерела інформаційного права України / В. Цимбалюк // Бюлетень Мін’юсту України. – 2007. – №5. – С. 28–76.
. Цимбалюк В. Адміністративно-правові джерела методології інформаційного права (синергетичний та кібернетичний аспекти). / В. С.Цимбалюк // Правова інформатика. – 2004. – № 3. – С. 32 – 37.
. Цимбалюк В. С. До методології міжгалузевого взаємозв’язку з організаційно-правовим забезпеченням системності інформатизації (на прикладі інституціоналізації інформаційних правовідносин у сфері повітряного транспорту) / В. Цимбалюк // Правова інформатика. – 2008. – № 1 (17). – С. 35- 38.
. Проект Концепції кодифікації законодавства України про інформацію // Інформація та безпека. – 2011. – №1–2. – С. 30–36.
. Залізняк В. А. Систематизація інформаційного законодавства / В. А. Залізняк // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 9. – С. 140–143.
. Залізняк В. А. Особливості систематизації інформаційного законодавства України // Імперативи розвитку юридичної та безпекової науки : матеріали науково-практичної конференції (Київ, 15 квітня 2010 р.). — К. : О. С. Ліпкан, 2010. — 102 с. — С. 48—50.
. Нормативно-правові та методологічні засади упорядкування інформаційних відносин: науково-методологічний посібник / В.М.Брижко, В. С. Цимбалюк, М. Я. Швець / За ред. В. Тація, В. Тихого, М. Швеця. – К.: ТОВ «ПанТот», 2009. – 324 с.
. Системна інформатизація правоохоронної діяльності. Посібник. Книга 2 / Упорядники М. Швець, В. Брижко, Б. Романюк, В. Цимбалюк. – К.: НДЦПІ АПрНУ, 2006. – 509 с.
. Красноступ Г. М. Організаційно-правові аспекти реформування сучасного інформаційного законодавства / Г. М. Красноступ // Право України. – 2005. – № 9. – С.81–83.
. Харитонова Т. Є. Систематизація права у Візантійській імперії у першій половині VІ ст. н.е. (Систематизація Юстиніана) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Тетяна Євгенівна Харитонова. — Одеса, 2003. М 219 с.
. Клименко О. В. Систематизація права Лівобережної України у другій чверті ХІХ сторіччя : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Олена Вікторовна Клименко. — К., 2004. — 219 с.
. Каринский М. И. Классификация выводов / М. И. Каринский. М СПб, 1880. — 180 с.
. Катков В. Д. Jurisprudentiae novum organon. (Реформированная общим языковедением логика и юриспруденция) / В. Д. Катков. – Т.1. – Одесса, 1913. – 510 с.
. Кистяковский А. Ф. Права, по которым судится малороссийский народ / А. Ф. Кистяковский. – К., 1879.
. Сперанский М. М. Краткое историческое обозрение Комиссии составления законов. Предложение к окончательному составлению законов / М. М. Сперанский // Русская старина. – 1876. –№ 2.
. Сперанский М. М. Обозрение исторических сведений о Своде законов / М. М. Сперанский. — Санкт-Петербург, 1837.
. Толиченко И. В. Очерк кодификации малороссийского права и введения свода законов / И. В. Толиченко. – К., 1888.
. Алексеев С. С. Основы теории государства и права / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1971. – 408 с.
. Богдановская И. Ю. Систематизация английских законов: консолидация против кодификации / И. Ю. Богдановская // Сов. государство и право. — М., 1986. — № 2.
. Братусь С. Н. О путях систематизации хозяйственного законодательства / С. Н. Братусь // Советское государство и право. — М., 1975. — № 9.
. Иодковский А. Н. Вопросы кодификации законодательства : дис ... канд. юрид. наук / А.Н. Иодковский. — М., 1948. — 189 с.
. Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / Д. А. Керимов. — Москва : Аванта+, 2000. — 437 с.
. Рахманина Т. Н. Новые формы и виды кодификации законодательства / Т. Н. Рахманина // Тр. Всесоюз. НИИ сов. законодательства. — М., 1987. — Вып. 40.
. Самощенко И. С. Подготовка и издание систематических собраний действующего законодательства / И. С. Самощенко. — Москва, 1969. — 162 с.
. Ткач А. П. Історія кодифікації дореволюційного права України /А.П.Ткач. — К.: — Видавництво Київського університету, 1968. —170 с.
. Ушаков А. А. Важнейшие кодификационные работы на первой фазе развития Советского государства. : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. Наук /А. А.Ушаков. – Ленинград, 1953.— 23 с.
. Шебанов А. Ф. Некоторые вопросы теории нормативных актов в связи с систематизацией союзного законодательства / А. Ф. Шебанов // Советское государство и право, 1960. — № 7.
. Bennion F. Statute law / F.Bennion. – London, 1980.
. Bergbohm K. Jurisprudenz und Rechtsphilosophie / K. Bergbohm. - Leipzig, 1892.
. Krenz I. System der ősterreichischen allgemeinen Privatrechts. Dritte Aufl. Erster Band / I.Krenz. – Wien: Manzche k. u k. Hof-Verlags – und Universitäts-Buchhandlung, 1899.
. Кросс Р. Прецедент в английском праве / Р. Кросс — Москва: Юрид. Лит., 1985. – 238 с.
. Fleiner T. Entwurf und Gestaltung von Gesetzesnormen. – Forschungen aus Staat und Recht 50: Springer-Verlag / T.Fleiner. – Wien, New York, 1981.
Кабрияк Р. Кодификации / Р.Кабрияк/ Пер. С фр. Л. В. Головко. – М.: Статут, 2007. – 476 с.
. Погорєлов Є. В. Кодифікаційна діяльність в правовій системі України (загальнотеоретичний аспект) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Є. В. Погорєлов. — Х., 2000. — 166 с.
. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : [навчальний посібник] / С. Д. Гусарєв, А. Ю. Олійник, О. Л. Слюсаренко. — К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. — 270 с.
. Козюбра М. І. Демократія, права і свободи: реальність і ідеологічні міфи / М. І. Козюбра, В. К. Забігайло. – К., 1983. — 104 с.
. Максимов С. І. Проблеми методології сучасного правознавства / С. І. Максимов, М. П. Рабінович, Ю. М. Тодика, І. М. Данишин // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 1997. – Вип. 1. – С. 146–150.
. Систематизація законодавства України: проблеми та перспективи вдосконалення : Монографія. — К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. — 220 с.
. Граціанов А. І. Процес систематизації та уніфікації законодавства і розвиток правової системи України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. І. Граціанов. — К., 2004. — 185 с.
. Меленко С. Г. Консолідація як вид систематизації нормативно-правових актів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Сергій Гаврилович Меленко. — Чернівці, 2002. — 206 с.
. Погорєлов Є. В. Кодифікаційна діяльність в правовій системі України (загальнотеоретичний аспект) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Є. В. Погорєлов. — Х., 2000. — 166 с.
. Рогач О. Я. Кодифікаційні акти в системі законодавства України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Олександр Янович Рогач. — Ужгород., 2003. — 209 с.
. Грищук В. К. Кодифікація кримінального законодавства України: проблеми історії і методології : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.08 / В. К. Грищук. — К., 1992. — 438 с.
. Калакура В. Я. Кодифікація міжнародного приватного права в країнах Європи : автореф. дис. : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / В. Я. Калакура. — К., 1993. — 17 с.
. Ющик О. І. Кодифікація законодавства України: теорія, методологія, техніка / Ю. С. Шемшученко, О. І. Ющик, Л. М. Горбунова, М. О. Теплюк, Л. В. Гульченко, В. І. Риндюк; за заг. ред. О. І. Ющика. – К. : Парламентське вид-во, 2007. – 208 с.
. Алексеев С. С. Общая теория права / С. С.Алексеев. — М. : Юрид. лит., 1982. — Т.2.
Скакун О. Ф. Теорія держави і права : [Підручник] / О. Ф. Скакун. — Х. : Консул, 2008. — 656 с.
. Копылов В. А. Информационное право : 2-е изд., перераб. и доп. / В. А. Копылов. – М., 2003. – 512 с.
. Беляков К. И. Управление и право в период информатизации : [монография]. / К. И. Беляков. — Киев : Изд. «КВІЦ», 2001. — 301 с.
. Цимбалюк В. С. Сутність і зміст правової інформатики (методологічний аспект) / В. С. Цимбалюк // Правова інформатика. – 2005. – № 4 (8). – С. 18 – 30.
. Цимбалюк В. С. Оперативно-розшукова інформатика як напрямок наукового забезпечення боротьби з організованою злочинністю / В. С. Цимбалюк // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2004. – №2. – С. 187–193.
. Цимбалюк В. С. Методологія правової інформатики в систематизації податкового законодавства України як чинника боротьби з корупцією / В. С. Цимбалюк // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) – К. МНДЦ з проблем боротьби з організованою злочинністю. – 2005. –№ 11. – С.176–184.
. Цимбалюк В. С. Роль правової інформатики у модернізації прокуратури України / В. С. Цимбалюк // Право України. – 2006. – № 11. – С. 73–77.
. Цимбалюк В. С. Правова інформатика в діяльності прокуратури України / В. С. Цимбалюк // Правова інформатика. – 2007. – № 2 (14). – С. 18–27.
. Цимбалюк В. С. Правові аспекти створення єдиної комп’ютерної інформаційної системи правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю в Україні / В. С. Цимбалюк // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) – К. : МНДЦ з проблем боротьби з організованою злочинністю Ради національної безпеки і оборони України. – 2006. – № 14. – С.193 – 200.
. Цимбалюк В. С. Методологічні положення щодо формування організаційно-правових основ інформатики та безпеки інформаційних систем у авіації / В. С. Цимбалюк // Правова інформатика. – 2008. – № 4 (20). – С. 50–54.
. Цимбалюк В. С. Основи інформаційного права України: [навч. посіб.] / В. С. Цимбалюк, В. Д. Гавловський, В. В. Грищенко та ін.; За ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельника. — К. : Знання, 2004. — 274 с.
. Цимбалюк В. С. Основи інформаційного права України: [навч. посіб.] / В. С. Цимбалюк, В. Д. Гавловський, В. В. Грищенко та ін.; За ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельника. — К. : Знання, 2009. — 414с.
. Інформаційне законодавство України : науково-практичний коментар / За ред. Ю. С. Шемшученка, І. С. Чижа. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. — 232 с.
. Марущак А. І. Інформаційне право : регулювання інформаційної діяльності : [навч. посіб.]. /А. І.Марущак. — К. : Видавничий дім «Скіф», КНТ, 2008. — 344 с.
. Рождественська О. С. Особливий суб'єкт інформаційних правовідносин (загальнотеоретичний аспект) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / О. С. Рождественська. — Х., 2009. — 203 с.
. Цимбалюк В. С. Суб’єкти інформаційного права та інформаційної діяльності / В. С. Цимбалюк // Правова інформатика. – 2010. – № 3 (27). – С.29–32.
. Бєляков К. І. «Інформаційна» аксіоматика у праві: проблеми формування / К. І. Бєляков // Науковий вісник Юрид. академії МВС України. — 2004. — № 3. — С. 263–268.
. Макаренко Є. А. Європейська інформаційна політика : [монографія] / Є. А. Макаренко. — К. : Наша культура і наука, 2000. — 368 с.
. Дубас О. П. Інформаційний розвиток сучасної України у світовому контексті : [монографія]. /О. П. Дубас— К. : Генеза, 2004. — 208 с.
. Цимбалюк В. С. Мас-медіа право в інформаційному суспільстві / В. С. Цимбалюк //Інформація і право. – 2011. – №1. – С. 30–33.
. Кудрявцева С. П. Міжнародна інформація : [навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл.] / С. П. Кудрявцева, В. В. Колос. — К. : Видавничий Дім «Слово», 2005. — 400 с.
. Цимбалюк В. С. Проблеми визначення категорії “ інформаційна безпека підприємницької діяльності “ в праві України за умов формування інформаційного суспільства / В. С. Цимбалюк // Малий і середній бізнес. – К. НДІ Приватного права і підприємництва. – 2003. – №1–2. – С. 43–54.
. Цимбалюк В. С. Інформаційна безпека підприємницької діяльності: визначення сутності та змісту поняття за умов входження України до інформаційного суспільства (глобальної кіберцивілізації) / В. С. Цимбалюк //Підприємництво, господарство, право. – 2004. – № 3. – С. 88–91.
. Цимбалюк В. С. Сутність інформаційної безпеки в умовах входження України до глобальної кіберцивілізації / В. С. Цимбалюк // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України – 2004. – №4 (26). – С. 135–141.
. Цимбалюк В. С. Інституціоналізація інформаційної безпеки в інформаційному праві України / В. С. Цимбалюк // Бюлетень Мін’юсту України. – 2007. – №8. – С.45–53.
. Цимбалюк В. С. Окремі питання щодо визначення категорії «інформаційна безпека» у нормативно-правовому аспекті / В. С. Цимбалюк // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. –2004. – № 8. – С. 30–33.
. Цимбалюк В. С. Методологічні положення щодо формування організаційно-правових основ інформатики та безпеки інформаційних систем у авіації / В. С. Цимбалюк // Правова інформатика. – 2008. – № 4 (20). – С. 50–54.
. Цимбалюк В. С. Суспільна мораль як різновид інформаційної безпеки / В. С. Цимбалюк // Правова інформатика. – 2010. – № 1 (25). – С. 23–29.
. Шемшученко Ю. С. Правове забезпечення інформаційної діяльності в Україні / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка, І. С. Чижа. — К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. — 384 с.
. Харченко Л. С. Інформаційна безпека України : [Глосарій] / Л. С. Харченко, В. А. Ліпкан, О. В. Логінов; За заг. ред. доктора юридичних наук, проф. Р. А. Калюжного. — К.: «Текст», 2004. — 180 с.
. Ліпкан В. А. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях / В. А. Ліпкан, О. С. Ліпкан, О. О. Яковенко. — К. : «Текст», 2006. — 256 с.
. Кормич Б. А. Організаційно-правові засади політики інформаційної безпеки України : [монографія] / Б. А. Кормич. — Одеса: Юридична література, 2003.— 472 с.
. Кормич Б. А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи : [навч. посіб.] / Б. А. Кормич. — К. : Кондор, 2004. — 384 с.
. Юдін О. К. Інформаційна безпека держави: [Навч.посіб.] / О. К. Юдін, В. М. Богуш. — Х. : Консул, 2005. — 576 с.
. Бутузов В. М. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Науково-практичний коментар / В. М. Бутузов, С. Л. Остапець, В. П. Шеломенцев. — К. : Друкарня МВС України, 2005. — 86 с.
. Гуз А. М. Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу: [навч. посіб.] / А. М. Гуз. – К. : КНТ, 2007. – 260 с.
. Сідак В. С. Забезпечення інформаційної безпеки в країнах НАТО та ЄС : [навч. посіб.] / В. С. Сідак, В. Ю. Артемов. – К. : КНТ, 2007. – 160 с.
. Ярочкин В. И. Словарь терминов и определений по безопасности и защите информации / В.И. Ярочкин, Т. А. Шевцова. — М. : «Ось-89», 1996. — 86 с.
. Приходько А. Я. Словарь-справочник по информационной безопасности. Серия: Информационная безопасность. — М., 2001. — 124 с.
. Лопатин В. Н. Информационная безопасность России: Человек. Общество. Государство. / В. Н. Лопатин. — СПб.: Санкт-Петербургский университет МВД России. Фонд «Университет», 2000. — 428 с.
. Данільян О. Г. Національна безпека України: сутність, структура та напрямки реалізації / Данільян О. Г., Дзьобань О. П., Панов М. І. — Х. : «ФОЛІО», 2002. — 296 с.
. Словник іншомовних слів / Л. О. Пустовіт, О. І. Скопненко, Г. М. Сюта, Т. В. Цимбалюк / За ред. Л. О. Пустовіт. – К. : Довіра, 2000. – 1018 с.
. Словник іншомовних слів. Вид. 2-ге, виправлене і доповнене /за ред. О. С. Мельничука. – К.: Головна редакція УРЕ, 1985. – 966с.
. Юридичний словник. Вид. 2-го, перероб і допов. / за ред. Б. М. Бабія, Ф. Г. Бурчака, В. М. Корецького, В. В. Цвєткова. – К.: Головна редакція УРЕ, 1983. – 871 с.
. Юридична енциклопедія : в 6 т. – Т.2: – К.: «Українська енциклопедія», 1999. – 744 с.
Усенко И. Б. Первая кодификация законодательства Украинской ССР. – К. : Наукова думка, 1989. – 118 с.
. Зайчук О. В. Теорія держави і права. Академічний курс [підручник] / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко. – Київ: Юрінком, Інтер, 2006 [Електронний ресурс] http://ebk.net.ua/Book/law/zaychuk_tdp/part3/1805.htm
. Ліпкан В. А. Систематизація інформаційного законодавства України : Монографія./В.А.Ліпкан, В.А.Залізняк./За заг.ред. В.А.Ліпкана. – К. : ФОП О.С.Ліпкан, 2012. – 304 с.
. Рекомендації міжнародної науково-теоретичної конференції «Проблеми методології сучасного правознавства» // Вісник Академії правових наук України. — Х., 1997. — Вип. 1. — С. 150—154.
. Козлов В. А. Вопросы теории эффективности правовой нормы : автореф. дисс. … канд. юрид. наук. / В. А. Козлов. — Л., 1976.— 22 с.
. Кудрявцев В. Н. Эффективность правовых норм. / В. Н. Кудрявцев, В. И. Никитинский, И. С. Самощенко, В. В. Глазырин. — М.: Юрид. лит., 1980. —280с.
. Малько А. В. Эффективность правового регулирования / А. В. Малько // Правоведение. — 1990. — № 6., с. 61—67.
. Поленина С. В. Качество закона и эффективность законодательства. — М., 1993. — 152 с.
. Керимов Д. А. Кодификация и законодательная техника / Д. А. Керимов. — М. : Госюриздат, 1962. — 104 с.
. Иодковский А. Н. Вопросы кодификации законодательства : дис ... канд. юрид. наук / А. Н. Иодковский. — М., 1948. — 189 с.
. Опришко В. Ф. Загальнотеоретичні та практичні проблеми систематизації законодавства України / В. Ф. Опришко // Право України. – К., 1999. – № 12. – С. 5—30.
. Спиридонов Л. И. Теория государства и права: Учебник. – М. : Фирма Гардарика, 1996. – 304 с.
. Теория государства и права. / Под ред. С. С. Алеексева. — М. : Юрид. лит., 1985. — 480 с.
. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави /П.М.Рабінович. — К., 1994. — 236 с.
. Теорія держави і права : навчальний посібник / за заг. ред. професора Р. А. Ромашова, Н. М. Пархоменко. – К. : КНТ, 2007. – 216 с.
. Протасов В. Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юрайт-М, 2001. – 346 с.
. Погорєлов Є. В. Кодифікація і її функції як форми систематизації й удосконалення законодавства / Є. В. Погорєлов // Вісник Запорізького Юридичного інституту. – Запоріжжя, 2000. – № 1. – С. 28–34.
. Коталейчук С. П. Теорія держави та права : [навч. посіб. для підг. до держ. іспитів] / С. П. Коталейчук. – К. : КНТ, 2009. – 320 с.
. Проект Закону України «Про закони і законодавчу діяльність» та додаткові матеріали до нього // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiеv.ua.
. Конституція України та проблеми систематизації законодавства. Збірник наукових праць. – Київ, 1999. – Вип. 5. – 366 с.
. Общая теория права : Учебник для юридических вузов. / Под ред. А. С. Пиголкина. — М. : Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1997. — 384 с.
. Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах. Изд. 2-е. – Отв. ред. проф. М. Н. Марченко. – Т.2. – Москва: ИКД “Зерцало – М”, 2001. – 528 с.
. Керимов Д. А. Законодательная деятельность Советского государства. — Москва : Госюриздат, 1955. – 246 с.
. Керимов Д. А. Культура и техника законодательства / Д. А. Керимов. — Москва, 1991. – 160 с.
. Рогач О. Я. Історичні аспекти поняття кодифікації / О. Я. Рогач // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Випуск 125: Правознавство. – Чернівці, 2001. – С. 30.
. Люблинський П. И. Кодификация / П. И. Люблинский // Энциклопедический словарь Русского библиографического института – Спб., 1913. – Т.24. – 640 с.
. Проблемы кодификации советского права // Вестник ЛГУ. – № 4. – 1947. – С. 80–81.
. Шебанов А. Ф. Некоторые вопросы теории нормативных актов в связи с систематизацией союзного законодательства / А. Ф. Шебанов // Советское государство и право, 1960. — № 7. – С. 140
. Суходрев В. Н. О некоторых вопросах теории и практики систематизации советского законодательства / В. Н. Суходрев // Советское государство и право. – 1960 - № 8. – С. 91-102.
. Бурчак Ф. Г. Роль і значення кодифікації законодавства в розбудові правової системи України / Ф. Г. Бурчак // Українське право. — 1994. — № 1. — С. 12—16.
. Граціанов А. І. Процес систематизації та уніфікації законодавства і розвиток правової системи України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. І. Граціанов. — К., 2004. — 185 с.
. Погорєлов Є. В. Кодифікаційна діяльність в правовій системі України (загальнотеоретичний аспект) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Євген Валентинович Погорєлов. — Х., 2000. — 166 с.
. Авер’янов В. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції / В. Авер’янов // Право України. —2006.—№ 5.— С.11–17.
. Лазарев В. В. Теория государства и права : [учебник для вузов] / В. В. Лазарев, С. В. Липень. — М. : Спарк, 2004. — 528 с.
. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : [Підручник] / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К : Знання-Прес, 2002. – 295 с.
. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : [навчальний посібник] / С. Д. Гусарєв, А. Ю. Олійник, О. Л. Слюсаренко. — К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. — 270 с.
. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : [Підручник] / О. Ф. Скакун. — Харків : Консул, 2008. — 656 с.
. Теория государства и права: [курс лекций] / Под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. — М. : Юристъ, 1997. — 672 с.
. Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К., 1974. —775 с.
. Теорія управління в органах внутрішніх справ : [навчальний посібник] / за ред. В.А. Ліпкана. – К. : КНТ, 2007. – 884 с.
. Ковальський В. Охоронна функція держави як система / В. Ковальський // Юридична Україна. — 2003. — № 11. — С. 26—30.
. Чернавский Д. С. Синергетика и информация (динамыческая теория информации). Изд. 2-е, испр.и доп. / Д. С. Чернавский – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 288 с.
. Высшая математика для экономистов: Учебник для вузов / Н. Ш. Кремер, Б. А. Путко, И. М. Тришин, М. Н. Фридман; под ред. Н. Ш. Кремера. – 2-е изд, пераб.и доп. – М.: «Банк и биржа», ЮНИТИ, 1998. – 471 с.
. Максименко Ю. Є. Теоретико-правові засади забезпечення інформаційної безпеки України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права, історія політичних і правових учень» / Ю. Є. Максименко. — К., 2007. — 20 с.
. Максимов С. І. Проблеми методології сучасного правознавства / С. І. Максимов, М. П. Рабінович, Ю. М. Тодика, І. М. Данишин // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 1997. – Вип. 1. – С. 146-150.
. Основы научных исследований : [Учеб. пособие] / Под ред. А. А. Лудченко. – К. : «Знання», 2000. – 114 с.
. Шеннон К. Е. Работы по теории информации и кибернетике / К. Е. Шеннон. – М., 1963 – 718 с.
. Арістова І. В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти: Монографія / І. В. Арістова. За загальною редакцією О.М. Бандурки. – Харків : Ун-т внутрішніх справ, 2000. – 368 с.
. Колгоморв А. Н. Три подхода к определению понятия «количество информации» / А. Н. Колгоморв // Проблемы передачи информации. – М., 1965. – вып. 1. – Т. 1.
. Винер Н. Кибернетика и управление, их связь в животном и машине / Н. Винер – М. : Иностранная литература, 1958. – 418 с.
. Погорілко В. Ф. Інформація / В. Ф. Погорілко // Юридична енциклопедія : у 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К. : Укр. енцикл., 1999. — Т. 2. — С. 717.
. Белкин Р. С. Курс криминалис